Методичнi вказівки для виконання курсового проекту з дисципліни Системи оброблення економічної інформації, КНЕУ
« Назад МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра інформаційних систем в економіці МЕТОДИЧНI ВКАЗІВКИДЛЯ ВИКОНАННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУз дисципліни “Системи оброблення економічної інформації”для студентів-бакалаврів спеціальності 6102 “Економічна кібернетика” всіх форм навчання КИЇВ 2005 1. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО НАПИСАННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ1.1. Мета і завдання курсового проектуванняМета курсового проектування – закріплення і поглиблення знань, набутих студентами при вивченні дисципліни. Курсове проектування сприяє розвитку навичок самостійної творчої роботи студентів, прищеплює елементи науково-дослідної і практичної роботи у галузі побудови інформаційних систем, програмування і реалізації програм на ЕОМ. Курсове проектування повинне орієнтуватися на використання сучасних засобів обчислювальної техніки і методів проектування інформаційних систем, на розробку оптимальних варіантів технологій автоматизованої обробки інформації. Роботу над курсовим проектом можна розділити на кілька етапів: вибір теми курсового проекту та її затвердження на кафедрі, видача індивідуального завдання на проектування, розробка проекту і захисту його у комісії. Студенти вибирають теми курсових проектів із переліку, рекомендованого кафедрою (наводиться в кінці методичних вказівок), або пропонують свою тему із врахуванням індивідуальних інтересів і здібностей, можливості використання практичних матеріалів підприємств і установ. При цьому слід зазначити, що предметна галузь вибирається таким чином, щоб розроблюваний контрольний приклад автоматизованого рішення задачі /комплексу задач/ на ЕОМ: мав реальну основу. Після вибору тем і призначення керівника студенту видається завдання на курсовий проект, відповідно до якого студент складає план проекту і приступає до його виконання. 1.2. Структура і обсяг проектуКурсовий проект повинен мати таку структуру: титульний аркуш /додаток 1/, завдання /додаток 2/, анотація, реферат, зміст. Вступ Розділ І. Постановка задачі 1.1. Характеристика задачі. 1.2. Вихідна інформація. 1.3. Вхідна інформація. Розділ 2. Алгоритм розв’язання задачі 2.1. Використовувана інформація. 2.2. Результати розв’язання. 2.3. Математичний опис. 2.4. Алгоритм розв’язання задачі на ЕОМ. Розділ 3. Організація інформаційного забезпечення 3.1. Загальна характеристика інформаційного забезпечення. 3.2. Організація збору і передачі первинної інформації. 3.3. Побудова системи класифікації та кодування. 3.4. Структура інформаційних масивів. Розділ 4. Технічне і програмне забезпечення Контрольний приклад. Висновок. Використана література. Додатки. Курсовий проект складається із текстової частини (приблизно 40-45 сторінок машинописного тексту або набраного на комп’ютері) графіків, рисунків, таблиць ,додатків форм вихідних і вхідних повідомлень, структурних схем, програм тощо. Ілюстративний і графічний матеріал виконують самостійно відповідно до вимог державних стандартів. Роботу оформляють згідно держстандарту ДСТУ 3008 – 95 “Документація, звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення.” Курсовий проект частково /або повністю/ повинен реалізовуватися на ЕОМ на основі самостійно розробленого контрольного прикладу для окремої задачі чи комплексу задач одного із АРМ ІС. Програми і вихідні результати, одержані при реалізації контрольного прикладу на ЕОМ, повинні бути оформлені у вигляді додатків. 1.3. Зміст основних частин проектуАнотація. В ній стисло викладаються головні ідеї проекту, основний зміст, нові ідеї. Форма викладу – стверджувальна. Наприклад, у проекті наведено..., показано...., розроблено... і т.д. Обсяг анотації – 0,6-1,0 сторінки. Реферат. У рефераті вказується обсяг проекту /кількість сторінок, ілюстрацій, таблиць, використаних літературних джерел/, перелік ключових слів, поданих у називному відмінку через кому /6-10 слів/. Текст реферату повинен відображати предметну галузь, мету роботи, одержані результати та їхню новизну, ступінь впровадження, сферу використання і ефективність, основні конструктивні і техніко-експлуатаційні характеристики ІС. Обсяг реферату – 1-2 сторінки. Зміст. Включає найменування всіх розділів, підрозділів і пунктів (якщо вони мають найменування) із зазначенням сторінок, з яких починається викладання матеріалу розділу чи пункту. Вступ. У ньому необхідно наголосити на актуальності розробленої теми, ролі і важливості її у системі управління, обґрунтувати необхідність створення ІС. Кожний розділ слід починати із нової сторінки, нумерувати сторінки у правому верхньому кутку. Нижче наведено зміст основних розділів і підрозділів. Розділ І. Постановка задачі. Опис постановки задачі визначається РД 50-34.698-90 “Автоматизовані системи, вимоги до змісту документів” /Розділ 2. “Вимоги до змісту документів по загальносистемних рішеннях”/. При написанні постановки задачі потрібно виділити наступні підрозділи: “Характеристика задачі” “Вихідна інформація”; “Вхідна інформація”. 1.1. Характеристика задачі. При описі характеристики задачі потрібно вказати:
У даному підрозділі необхідно також навести інформаційну модель задачі /рис. 1/. 1.2. Вихідна інформація. В тексті описати її призначення і використання, а потім дати перелік і опис вихідних повідомлень за формою, наведеною в табл.. І; описують вихідні машинограми, відеограми та масиви, які формуються під час розв’язання задачі і зберігаються для розв’язання даної або інших задач. Таблиця 1. Перелік і опис вихідних повідомлень
Далі наводяться перелік і опис структурних одиниць вихідних повідомлень, які мають самостійне змістовне значення у вигляді тексту. При цьому необхідно вказати:
У додатку наводяться ескізи форм вихідних повідомлень, що формуються при автоматизованому розв’язанні задачі. 1.3. Вхідна інформація. В тексті описують її призначення і способи одержання, а потім наводять перелік і опис вхідних повідомлень за формою табл.. 2. До табл. 2 заносять вхідні документи, які будуть використані для формування оперативних файлів бази даних; файли, які потрапляють на вхід задачі чи комплексу з інших задач та їх комплексів; а також документи та файли, які носять довідковий характер і можуть бути віднесені до умовно-постійної інформації. Таблиця 2. Перелік і опис вхідних повідомлень
Далі наводяться перелік і опис структурних одиниць вхідних повідомлень, які мають самостійне змістовне значення у вигляді тексту. При цьому необхідно вказати:
До самостійних одиниць інформації відносяться кількісно-цінові реквізити. Розділ 2. Алгоритм розв’язання задачі. Структура цього розділу визначається РД 50-34.698-90 “Вимоги до змісту документів” /Розділ 7. Вимоги до змісту документів з рішеннями по математичному забезпеченню/. При описі алгоритму виділяють наступні підрозділи: “Використовувана інформація”; “Результати розв’язання”; “Математичний опис”; “Алгоритм розв’язання задачі на ЕОМ”. 2.1. Використовувана інформація. В тексті вказують призначення інформації, яку використовують. Потім наводять перелік масивів використовуваної інформації у формі табл.3. Таблиця 3. Перелік масивів використовуваної інформації
В табл. 3 наводяться масиви. Які сформовані із вхідних повідомлень і масивів, сформованих іншими алгоритмами для реалізації даного алгоритму. 2.2. Результати розв’язання. В тексті вказують призначення результатів, потім наводять перелік масивів результатної інформації за формою табл.. 4. Таблиця 4. Перелік масивів результатної інформації
У табл. 4 наводяться масиви, які сформовані для видачі вихідних повідомлень /машинограм, відеограм та ін./, та масиви, що зберігаються для розв’язання даної або інших задач. 2.3. Математичний опис. Наводять математичну модель чи математичні формули розрахунку основних показників, які формуються в процесі розв’язання задачі, а також опис процесу, об’єктів, перелік прийнятих допущень і оцінок відповідності розробленої моделі реальному процесу в різних умовах роботи. В математичних формулах повинні бути використані позначення реквізитів, які наведені при описі їх складу /при описі масивів інформації – див. підрозділ 3.4/. Кожній математичній формулі має бути присвоєно номер, що вказується з правого боку від формули та може бути використаний для посилання на цю формулу у розділі 2.4. 2.4. Алгоритм розв’язання задачі на ЕОМ. В тексті наводять опис логіки алгоритму і спосіб формування результатів розв’язання із зазначенням послідовності етапів розрахунку. Після чого подається алгоритм у вигляді схеми /рис.2/ відповідно до вимог Державного стандарту 19.701-90 “Схеми алгоритмів, програм даних і систем. Умовні позначення і правила виконання”. Алгоритмом повинні бути передбачені всі ситуації, які можуть виникнути в процесі розв’язання задачі. При побудові загального алгоритму розв’язання задачі у вигляді схеми можуть бути використані символи, передбачені державним стандартом 19.701-90. Ступінь деталізації схеми алгоритму визначає автор розробки. Розділ 3. Організація інформаційного забезпечення. Структура цього розділу визначається держстандартом РД 50-34.698-90 “Вимоги до змісту документів” (Розділ 5). Тут виділяють параграфи: 3.1. - загальна характеристика інформаційного забезпечення; 3.2. – організація збору і передачі первинної інформації; 3.3. – побудова системи класифікації та кодування; 3.4. – структура інформаційних масивів. В параграфі “Загальна характеристика інформаційного забезпечення” наводять склад, структуру і принципи організації інформаційного забезпечення, тип носія даних, обґрунтування вибору СУБД і основні її характеристики. Дається опис прийнятих методів контролю інформації, вимог до надійності і достовірності інформації. В параграфі “Організація збору і передачі первинної інформації” наводять перелік джерел і носіїв інформації та опис загальних вимог до організації збору і передачі інформації. По кожному вхідному повідомленню вказують АРМ /або підрозділ/, що відповідає за своєчасне подання інформації на обробку і формування вхідних документів у пам’яті ЕОМ. Особливо підкреслити можливості використання автоматизованих систем збору і передачі інформації. У параграфі “Побудова системи класифікації та кодування” мають бути наведені системи класифікації об’єктів, найменування використовуваних класифікаторів і кодів. По кожному коду необхідно вказати метод кодування об’єктів класифікації, структуру і довжину коду. У додатках можуть бути приведені фрагменти та приклади класифікаторів. В параграфі “Структура інформаційних масивів” по кожному масиву наводять таблиці з описом структури масиву. Таблиця повинна мати такий вигляд: Таблиця 5. Опис масиву (Приклад) Найменування масиву - довідник особового складу. Ідентифікатор масиву – KADR. Найменування носія інформації – МД. Максимальний об’єм масиву-10 000 записів. Довжина запису –120 символів ( або байтів). Метод організації - послідовний (прямий). Ключі упорядкування - код структурного підрозділу, табельний номер. Ідентифікатор індексного масиву – KADRIND (наводиться у випадку використання індексних масивів у середовищі конкретної СУБД).
Бізнес – правила задають умови цілісності даних. Умови цілісності можуть задавати такі бізнес – правила: - первинний ключ – проставляється ПК, якщо атрибут є первинним ключем; - умова значення - задаються, якщо в базі даних на значення атрибута накладаються якісь обмеження (діапазон значень, не більше, не менше певного значення, не нуль і т.ін.). Діапазон значень наводиться тільки для тих атрибутів, у яких програмно можна контролювати діапазони або у яких атрибут /реквізит/ може набирати значення у контрольних межах (наприклад місяць 01-12). Обов’язкове поле – вказує на умову наявності значення атрибута у кожному записі (проставляємо “так”, якщо значення атрибуту не може бути пустим, “ні” – у противному разі, якщо значення поля може бути пустим. Індексне поле – ознака проставляється, якщо поле може виступати як індексне, а також указується, допускається чи не допускається дублювання значення індексу. Тобто можливі такі варіанти заповнення цієї ознаки: - ІДД – це значить, що поле є індексним, в якому допускається дублювання значень; - ІНД – це значить, що поле є індексним, в якому не допускається дублювання значень. Логічні та семантичні зв’язки наводяться для ієрархічних та мережних СУБД або СУБД на основі інвертованих списків, де створюються спеціальні масиви або снує особливий механізм поєднання файлів. Для DBASE сумісних СУБД у цьому стовпчику може стояти ідентифікатор файла, з яким у програмі встановлюється зв’язок. При використанні Access у цьому стовпчику ставиться назва таблиці (таблиць). Ідентифікатор індексного масиву наводиться для СУБД, в яких застосовуються індексні масиви. У розділі 4 “Технічне і програмне забезпечення” наводять опис комплексу технічних засобів / згідно з держстандартом РД 50-34.698-90 / розділ 4/, обґрунтовують їх вибір і розміщення на АРМ, визначають обсяги пам’яті на магнітних носіях до розміщення інформації. У випадку мережі ЕОМ описується загальна характеристика мережі на її особливості, режим роботи конкретної ЕОМ у мережі. Програмне забезпечення описується згідно з держстандартом РД 50-34. 698-90 /розділ 6/. При описі необхідно дати загальну характеристику програмного забезпечення, його структуру, основні функціональні частини ПЗ, характеристику операційної системи, засобів, які розширюють можливості операційної системи. Наводиться також текст програми, розроблений для реалізації контрольного прикладу. “ Контрольний приклад ” складають для налагодження програми реалізації окремого завдання чи блоку завдань. У контрольному прикладі має бути врахована можливість перевірки різних ситуацій, які можуть виникнути на об’єкті при реалізації програми. В цьому розділі треба зазначити вимоги до обсягу і складу даних, на основі яких буде відпрацьована програма, а також до результатів розв’язання задачі. У додатку треба навести результати реалізації програми на ЕОМ, заповнені конкретним цифровим матеріалом / вихідну машинограму, лістінг програми, структуру і зміст масивів/. У висновку треба викласти у вигляді коротких тез основні положення розробленого проекту, особливості і переваги прийнятих проектних рішень, а також пропозиції щодо впровадження їх у практику. Додатки. Кожний додаток, наведений у роботі, повинен мати свій порядковий номер і посилання на нього в тексті. Серед додатків обов’язково повинні бути: Додаток 1. Ескіз форми вихідного документа. Додаток 2. Тексти програм. Додаток 3. Лістинг структури інформаційних масивів. Додаток 4. Лістинг вмісту інформаційних масивів / обов’язково вказати, до якого масиву відноситься лістинг/. Додаток 5. Лістинг вихідного документа / має бути отриманий за допомогою розробленої програми на основі змісту інформаційних масивів, наведеного у додатку 6/. Додаток 6. Лістинг екранних форм роботи програми.
Тематика курсових робіт з дисципліни “Системи обробки економічної інформації”Блок: "Інформаційні системи у виробничій сфері":
Блок: "Інформаційні системи у фінансах":
Блок: "Інформаційні системи у банках":
Блок: "Інформаційні системи у маркетингу":
Блок: "Інформаційні системи в обліку, контролі та аудиті”:
Блок: "Інформаційні системи в органах державного управління":
1.4. Захист і оцінювання курсового проекту
Курсовий проект захищається перед комісією у складі 3-4 викладачів кафедри ІСЕ при безпосередній участі керівника проекту. Курсовий проект при умові повного обсягу його виконання і бездоганного захисту оцінюється в 100 балів. Оцінка 100 балів ставиться, коли, надані вичерпні відповіді на всі питання поставлені питання постановки задачі, правильно розроблені математичний і машинний алгоритми , правильно визначені вхідні дані для реалізації задачі на ПК, детально розроблена структура інформаційних масивів, підготовлений контрольний приклад і задача реалізована на ПК в середовищі СУБД Access або за допомогою інших програмних засобів. За результатами захисту курсового проекту виставляється диференційований залік за умови, коли студент набрав 50 і більше балів з наступним переведенням їх в 4-х бальну шкалу ECTS. Якщо студент набрав менше 50 балів, то курсова робота повертається на доопрацювання та повторний захист. Переведення даних 100 бальної шкали в 4-х бальну та шкалу за системою ECTS здійснюється в порядку наведеному в таблиці 1. Таблиця 1
Додаток 1 Міністерство освіти і науки України Київський національний економічний університетКафедра інформаційних систем в економіці Курсовий проектЗ дисципліни ______________________________________________ /назва дисципліни/ на тему:___________________________________________________ /назва теми/ __________________________________________________________
Студент_________ курсу__________ групи_____________________ /назва факультету/ _________________________________ _______________ /прізвище, ім’я та по батькові/ /підпис/ Київ КНЕУ 2005 Додаток 2 Міністерство освіти і науки України Київський національний економічний університетКафедра інформаційних систем в економіці Завдання На курсовий проект з дисципліни _____________________________ /назва дисципліни/ студент / ка /________ курсу _______групи_____________________ / назва факультету/ __________________________________________________________ / прізвище, ім’я та по батькові/ Тема курсового проекту______________________________________ /назва теми/ ___________________________________________________________
Керівник проекту____________________________________________ /прізвище, ім’я та по батькові/ Мета розробки проекту________________________________________ Вихідні дані для розробки проекту / предметна галузь, склад АРМ, комплекс технічних засобів, використовувані програмні засоби і СУБД, конфігурація мережі тощо/. ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ Продовження додатку 2 Зміст і план виконання курсового проекту
З повагою ІЦ “KURSOVIKS”! |