Методичні матеріали щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю їх знань з дисципліни Теорія прийняття рішень, КНЕУ

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА

ФАКУЛЬТЕТ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ І ТЕХНОЛОГІЙ

кафедра інформаційних систем в економіці

МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

щодо змісту та організації самостійної роботи студентів,

поточного і підсумковогоконтролю їх знань

з дисципліни

“Теорія прийняття рішень”

(для бакалаврів спеціальності 6404

“Інтелектуальні системи прийняття рішень”)

Київ КНЕУ 2006

САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

Вивчення дисципліни передбачає виконання самостійної роботи студента, що включає опис постановки задачі прийняття рішень та її розв’язання за допомогою одного із запропонованих методів підтримки прийняття рішень. Самостійна робота виконується за індивідуальним завданням і підлягає захисту. Максимальна оцінка за самостійну роботу дорівнює 25 балам. Дидактичні матеріали для виконання самостійної роботи містяться в окремому документі.

Крім того, до самостійної відносяться такі види робіт як:

- підготовка до практичних занять;

- систематика вивченого матеріалу курсу перед контрольними роботами тощо.

КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

з дисципліни "Теорія прийняття рішень"

для спеціальності 6.080.00 “Інтелектуальні системи прийняття рішень”

ІНДИВІДУАЛЬНО-КОНСУЛЬТАТИВНА РОБОТА

Індивідуально-консультативна робота з дисципліни здійснюється у формі консультацій за графіком (одна консультація на два тижні). На консультаціях студентам надаються пояснення з виконання самостійної роботи, підготовки до практичних занять, перевірка та захист завдань, винесених на поточний контроль тощо.

Графік проведення індивідуально-консультативної роботи (ІКР) з дисципліни "Теорія прийняття рішень"

на VI семестр

СИСТЕМА ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ

Перелік питань, що охоплюють зміст робочої програми дисципліни

1. Суть процесу створення рішення та необхідність його підтрим­ки.

2. Рішення в організаційному управлінні.

3. Ознаки раціональності рішень.

4. Схема підготовки та прийняття рішень.

5. Проблеми прийняття рішень в організаційному управлінні.

6. Класифікація рішень.

7. Класифікація методів підтримки прийняття рішень.

8. Способи отримання і представлення експертної інформації.

9. Види експертної інформації, що використовується при підтримці прийняття рішень.

10. Модель експертного оцінювання.

11. Типи шкал і допустимі операції.

12. Відношення в емпіричній системі і вибір типу шкали.

13. Психологічні аспекти підтримки прийняття рішень.

14. Групове мислення: ознаки, наслідки, попередження.

15. Прийняття групових рішень при експертному оцінюванні альтернатив за допомогою єдиного кількісного критерію: постановка задачі; можливі підходи.

16. Спектральний коефіцієнт узгодженості множини експертних оцінок.

17. Урахування компетентності експертів. Порогові значення спектрального коефіцієнта узгодженості.

18. Метод обчислення порога виявлення.

19. Метод обчислення порога застосування.

20. Обчислення агрегованої узгодженої експертної оцінки.

21. Підтримка прийняття індивідуальних рішень при оцінюванні альтернатив за якісним критерієм: постановка задачі; застосовувані методи.

22. Методи парних порівнянь. Внутрішня узгодженість результатів парних порівнянь.

23.  Методи парних порівнянь без зворотного зв'язку з експертом: метод парних порівнянь “лінія”; метод парних порівнянь Сааті.

24. Інтервальні оцінки результатів парних порівнянь. Неповні парні порівняння.

25. Методи парних порівнянь із зворотним зв'язком з експертом: методи “трикутник”, “квадрат”.

26.  Метод “квадрат” для фундаментальної шкали.

27. Типи групових рішень і умови їх формування.

28. Методи визначення ординальних групових оцінок альтернатив.

29. Методи визначення кардинальних групових оцінок альтернатив по якісному критерію.

30. Визначення групових кардинальних оцінок альтернатив методом голосування.

31. Агрегация результатів індивідуальних парних порівнянь альтернатив в фундаментальній шкалі.

32. Визначення кардинальних групових оцінок значущості альтернатив з урахуванням відносної компетентності експертів: постановка задачі, використовувані методи.

33. Декомпозиция матриць парних порівнянь. Метод “квадрат”.

34. Групові неповні парні порівняння з   урахуванням компетентності експертів: постановка задачі, використовувані методи.

35. Метод визначення коефіцієнтів схожості ключових слів обговорюваного питання з базовими ключовими словами.

36. Метод визначення коефіцієнта компетентності члена групи відносно базових ключових слів.

37. Самооцінка відносної компетентності членів групи.

38. Визначення коефіцієнтів компетентності експертів відносно базових ключових слів за результатами взаємооцінки.

39. Метод визначення об'єктивної компоненти компетентності членів групи відносно базових ключових слів.

40. Метод побудови ієрархії критеріїв. Визначення коефіцієнтів значущості критеріїв.

41. Обчислення інтегральної об'єктивної компоненти коефіцієнта компетентності.

42. Визначення інтегрованої оцінки компетентності члена групи.

43. Підтримка прийняття рішень при оцінюванні альтернатив за множиною критеріїв: постановка задачі; формування множини критеріїв.

44. Основні мультикритеріальні методи підтримки прийняття рішень.

45.  Методи, основані на використанні функції вигідності. Заміщення оцінок по критеріях.

46. Метод ЗАПИТ.

47. Метод ELECTRE.

48. Декомпозиция задач мультикритеріального оцінювання альтернатив при підтримці прийняття рішень.

49. Підтримка повторюваних  рішень з урахуванням досвіду застосування попередніх рішень.

50. Визначення прогнозованих ординальних оцінок альтернатив з урахуванням досвіду особи, що приймає рішення (ОПР).

51. Визначення ваги частинних критеріїв оцінки альтернатив з урахуванням досвіду ОПР методом мінімізації суми незв’язності відношень.

52. Визначення прогнозованих кардинальних оцінок альтернатив з урахуванням досвіду особи, що приймає рішення.

53. Підтримка прийняття рішень методом ієрархічного цільового оцінювання альтернатив.

54. Ієрархія  та типи цілей.

55. Визначення частинних коефіцієнтів впливу  безпосередніх підцілей.

56. Метод обчислення відносних показників потенційної ефективності альтернатив (проектів).

57. Метод ієрархічного цільового динамічного оцінювання альтернатив (проектів).

58. Узагальнена модель мети. Прості і складові альтернативи.

59. Визначення відносних показників ефективності альтернатив на інтервалі часу та в умовах невизначеності.

60. Застосування методу ієрархічного цільового оцінювання альтернатив для визначення перспективних напрямів виконання програми і формування тематики проектів.

61. Загальна характеристика методу ієрархічного цільового оцінювання альтернатив.

62. Застосування методу ієрархічного цільового динамічного оцінювання альтернатив для підтримки рішень при формуванні планів досліджень і розвитку.

Порядок поточно-модульного контролю знань з дисципліни

Об'єктом поточно-модульного контролю знань студентів з дисципліни є:

1) контроль систематичності та активності роботи протягом семестру над вивченням програмного матеріалу дисципліни;

2) контроль за виконанням модульних завдань;

3) контроль виконання завдань для самостійного опрацювання.

Контроль систематичності та активності роботи студентів денної та вечірньої форм навчання

Максимальна оцінка за систематичну і активну роботу студента складається з оцінок, отриманих студентом на практичних заняттях під час розв'язання завдань та відповідей на теоретичні питання.

Для студентів денної та вечірньої форм навчання ця оцінка протягом семестру дорівнює 25 балам.

Контроль за виконанням модульних завдань студентів денної та вечірньої форм навчання

Програма дисципліни умовно поділяється на два модулі, яким відповідають такі теми і модульні завдання.

1. Перший модуль об'єднує теми "Сутність проблеми прийняття рішень та необхідність її підтримки", "Прийняття групових рішень при експертному оцінюванні альтернатив за допомогою єдиного кількісного критерію", "Підтримка прийняття індивідуальних рішень при оцінюванні альтернатив по якісному критерію", "Підтримка прийняття групових рішень при оцінюванні альтернатив по якісному критерію з урахуванням компетентності експертів".

Модульне завдання передбачає виконання аудиторної контрольної роботи. Контрольна робота виконується письмово. Максимальна оцінка за виконання контрольної роботи становить 25 балів.

2. Другий модуль об'єднує теми "Оцінка відносної компетентності при обговоренні питання щодо членів групи за умов  прийняття групових рішень", "Підтримка прийняття рішень при оцінюванні альтернатив за множиною критеріїв", "Підтримка повторюваних  рішень з урахуванням досвіду застосування попередніх рішень", "Підтримка прийняття рішень методом ієрархічного цільового оцінювання альтернатив".

Модульне завдання передбачає виконання аудиторної контрольної роботи. Максимальна оцінка за виконання контрольної роботи становить 25 балів.

Контроль виконання завдань для самостійного опрацювання студентів денної та вечірньої форм навчання

Вивчення дисципліни передбачає виконання самостійної роботи студента, що включає опис постановки задачі прийняття рішень та її розв’язання за допомогою одного із запропонованих методів підтримки прийняття рішень. Самостійна робота виконується за індивідуальним завданням і підлягає захисту. Максимальна оцінка за самостійну роботу дорівнює 25 балам.

Порядок поточного контролю знань з дисципліни студентів заочної форми навчання

Об’єктами поточного контролю знань студентів заочної форми навчання є такі завдання:

1. Домашня контрольна робота, що включає теоретичне і практичне завдання. Максимальна оцінка за виконання і захист контрольної роботи - 50 балів.

2. Модульне завдання передбачає виконання аудиторної контрольної роботи. Максимальна оцінка за виконання аудиторної контрольної роботи становить 50 балів.

Порядок підсумкового модульного контролю

Підсумковий контроль знань студентів з дисципліни здійснюється на основі результатів  поточно-модульного контролю під час останнього практичного заняття.

Переведення загальної підсумкової оцінки зі 100-бальної шкали оцінювання у 4-бальну здійснюється у такий спосіб:

від 0 до 45 балів - оцінка "незадовільно" з повторним вивченням дисципліни та контролю у формі індивідуально-консультаційної роботи;

- від 50 до 60 балів - оцінка "задовільно";

- від 65 до 80 балів - оцінка "добре";

- від 85 до 100 балів - оцінка "відмінно".

Переведення даних 100-бальної шкали в оцінку за системою ECTS: 85-100 - A; 80 - B; 65-75 -  C; 60 -  D; 50-55 - E; 20-45 - FX; 0-15 - F.

Особливості поточного контролю знань студентів заочної форми навчання

Домашня контрольна робота студентів заочної форми навчання передбачає відповідь на теоретичне питання (максимальна оцінка - 25 балів) та виконання практичного завдання (максимальна оцінка - 25 балів). Теоретичне питання відповідає змісту робочої програми. Практичне завдання включає опис постановки задачі прийняття рішень та її розв’язання за допомогою одного із запропонованих методів підтримки прийняття рішень. Контрольна робота виконується за індивідуальним завданням і підлягає захисту.

Оцінювання рівня знань при захисті контрольної роботи здійснюється за такими критеріями:

• Відмінному рівню (25 балів) відповідає виявлення всебіч­ного системного і глибокого знання програмного матеріалу; за­своєння інформації з лекційного курсу, основної і додаткової лі­тератури; чітке володіння понятійним апаратом, методами та інструментарієм, передбаченими програмою; вміння використо­вувати їх для вирішення як типових, так і нетипових проблемних ситуацій.

• Задовільному рівню (15 балів) відповідає виявлення знання основного програмного матеріалу; засвоєння інформації в основ­ному з лекційного курсу; володіння основним понятійним апара­том, методами та інструментарієм, передбаченими програмою, вміння використовувати їх для рішення типових ситуацій, допускаючи окремі непринципові помилки.

• Незадовільному рівню (0 балів) відповідає виявлення знач­них прогалин в знаннях основного програмного матеріалу; воло­діння окремими поняттями, методами і інструментарієм, допус­каючи при їх використанні принципові помилки; відсутність відповіді на питання.

Теоретичні питання для контрольних робіт студентів заочної форми навчання

1. Суть процесу створення рішення та необхідність його підтрим­ки.

2. Рішення в організаційному управлінні.

3. Ознаки раціональності рішень.

4. Схема підготовки та прийняття рішень.

5. Проблеми прийняття рішень в організаційному управлінні.

6. Класифікація рішень.

7. Класифікація методів підтримки прийняття рішень.

8. Способи отримання і представлення експертної інформації.

9. Види експертної інформації, що використовується при підтримці прийняття рішень.

10. Модель експертного оцінювання.

11. Типи шкал і допустимі операції.

12. Відношення в емпіричній системі і вибір типу шкали.

13. Психологічні аспекти підтримки прийняття рішень.

14. Групове мислення: ознаки, наслідки, попередження.

15. Обчислення агрегованої узгодженої експертної оцінки.

16. Методи підтримки прийняття індивідуальних рішень при оцінюванні альтернатив за якісним критерієм.

17. Методи парних порівнянь. Внутрішня узгодженість результатів парних порівнянь.

18. Інтервальні оцінки результатів парних порівнянь. Неповні парні порівняння.

19. Методи парних порівнянь із зворотним зв'язком з експертом.

20. Типи групових рішень і умови їх формування.

21. Агрегация результатів індивідуальних парних порівнянь альтернатив.

22. Метод визначення коефіцієнтів схожості ключових слів обговорюваного питання з базовими ключовими словами.

23. Метод визначення коефіцієнта компетентності члена групи відносно базових ключових слів.

24. Самооцінка відносної компетентності членів групи.

25. Метод визначення об'єктивної компоненти компетентності членів групи відносно базових ключових слів.

26. Визначення інтегрованої оцінки компетентності члена групи.

27.  Характеристика методів, основаних на використанні функції вигідності. 

28. Декомпозиция задач мультикритеріального оцінювання альтернатив при підтримці прийняття рішень.

29. Підтримка повторюваних  рішень з урахуванням досвіду застосування попередніх рішень.

30. Визначення прогнозованих ординальних оцінок альтернатив з урахуванням досвіду особи, що приймає рішення (ОПР).

31. Визначення прогнозованих кардинальних оцінок альтернатив з урахуванням досвіду особи, що приймає рішення.

32. Підтримка прийняття рішень методом ієрархічного цільового оцінювання альтернатив.

33. Ієрархія  та типи цілей.

34. Визначення частинних коефіцієнтів впливу  безпосередніх підцілей.

35. Метод обчислення відносних показників потенційної ефективності альтернатив (проектів).

36. Метод ієрархічного цільового динамічного оцінювання альтернатив (проектів).

37. Узагальнена модель мети. Прості і складені альтернативи.

38. Визначення відносних показників ефективності альтернатив на інтервалі часу та в умовах невизначеності.

39. Загальна характеристика методу ієрархічного цільового оцінювання альтернатив.

Теми рефератів

1. Історія розвитку теорії прийняття рішень.

2. Теорія проспектів.

3. Нормативні моделі прийняття рішень.

4. Дескриптивні моделі прийняття рішень.

5. Підтримка організаційних рішень.

6. Теорія добробуту: егалітаризм та утілітаризм.

7. Кооперативні ігри.

Список рекомендованої літератури

1. Тоценко В.Г. Методы и системы поддержки принятия решений. Алгоритмический аспект. -- К.: Наукова думка, 2002. – 382 с.

2. Кігель В.Р. Математичні методи прийняття рішень у ефективному підприємництві. К.: ІЕУГП, 1999. – 269 с.

3. Ларичев О.И. Теория и методы принятия решений, а также Хроника событий в Волшебных странах: Учебник.- М.: Логос, 2000.- 296 с.

4. Макаров И.М. и др. Теория выбора и принятия решений: Учебное пособие. – М.: Наука. Главная редакция физико-математической литературы. 1982. – 328

5. Саати Т. Принятие решений. Метод анализа иерархий. М.: Радио и связь, 1993. – 320 с.

6. Ситник В.Ф. Системи підтримки прийняття рішень: Навч. посібник.. -- К: КНЕУ, 2004. – 624с.

7. Тронь В.П. Стратегія прориву. – К.: Видавництво УАДУ при Президентові України, 1995. – 344 с.

8. Эддоус М., Стенсфильд Р. Методы принятия решений. – М.: Аудит, ЮНИТИ, 1997. – 590 с.

З повагою ІЦ “KURSOVIKS”!