Висновки для програми технологічної практики для підготовки бакалаврів за напрямом 0804 Комп'ютерні науки, НУДПСУ, Національний університет державної податкової служби України

Висновок

Податки, як особлива сфера виробничих відносин, є своєрідною економічною категорією. Податки виражають реально існуючі грошові відносини, які проявляються під час використання частини національного доходу на загальнодержавні потреби.

Економічна сутність податків характеризується грошовими відносинами, які склалися між державою та юридичними та фізичними особами. Ці грошові відносини об‘єктивно обумовлені та мають специфічне суспільне призначення – мобілізацію грошових коштів у розпорядження держави. Тому податок може розглядатися як економічна категорія, якій притаманні дві функції – фіскальна та економічна (іноді замість економічної виділяють регулюючу функцію).

За допомогою фіскальної функції формується бюджетний фонд. Податки безпосереднього пов‘язані з розподільчою функцією фінансів у частині перерозподілу створеного ВНП між державною та юридичними і фізичними особами. Одночасно вони виступають методом централізації ВНП у бюджеті на загальнодержавні потреби. Фіскальна функція є важливою в характеристиці сутності податків, вона визначає їх суспільне призначення. Зважаючи на цю функцію держава повинна отримувати достатньо податків, до того ж надійних податків. Податкові надходження мають бути постійними, стабільними, рівномірно розподілятися у регіональному просторі.

Постійність означає, що податки повинні надходити до бюджету не у вигляді разових платежів з невизначеними термінами, а рівномірно на протязі бюджетного року в чітко встановлені строки. Оскільки призначення податків полягає у забезпеченні видатків держави, то строки їх надходжень повинні бути узгоджені з термінами фінансування видатків бюджету.

Стабільність надходжень визначається високим рівнем гарантів того, що передбачені законом про бюджету на поточний рік доходи будуть отримані в повному обсязі. Нема сенсу встановлювати такі податки, які таких гарантів не дають, бо тоді невизначеною стає вся фінансова діяльність держави.

Рівномірність розподілення податків у територіальному розрізі необхідна для забезпечення достатніми доходами всіх ланок бюджетної системи. Без цього виникає проблема в значному перерозподілі грошових коштів між бюджетами, що понижує рівень автономності кожного бюджету, ступінь регіонального самоврядування та самофінансування.

Податки характеризуються рухом вартості від юридичних та фізичних осіб до держави. Їх сплата призводить до зменшення доходів платників, причому об‘єктивно кожний платник зацікавлений сплатити як можна меншу суму податків. Таким чином, в сутність кожного податку покладена економічна або регулююча функція. Суть якої, в свою чергу, полягає у впливі податків на різні сторони діяльності платників податків. Оскільки регулююча функція є явищем, то вплив податків здійснюється незалежно від бажання держави, яка їх встановлює. Разом з тим, держава може свідомо використовувати  податки з метою регулювання певних процесів у соціально-економічному житті суспільства. Реалізуючі цю функцію, держава впливає на виробництво, стимулюючи або стримуючи його розвиток, посилюючи або послаблюючи накопичення капіталу, розширюючи або зменшуючи платоспроможний попит населення.

Податки та їх функції відображають базисні відносини, які використовує держава у податковій політиці через широкий арсенал надбудовних інструментів (податкові ставки, спосіб оподаткування, пільги, тощо).

Конкретними формами прояву категорії податку є всі види податкових платежів, встановлених законодавством. З організаційно-правової точки зору податок – це обов‘язкова плата, яка надходить до бюджетних фондів у встановленому законодавством розмірі та встановлені строки. Сукупність різних видів податків, у побудові та методах розрахунку яких реалізуються певні принципи, утворює податкову систему держави.

Податки є єкономічною базою функціонування держави та важливою формою регулювання ринкових відносин. Податки – основний доход державного бюджету. В світі вони складають від 80% до 97% доходної частини державного бюджету. Все, що пов‘язане з потребами держави, сконцентровано у податках.

Податки – це плата суспільства за виконання державою її функцій, це відрахування частини валового національного продукту на суспільні потреби, без задоволення яких існування сучасного суспільства неможливе. Податки встановлюються для утримання державних структур і для фінансового забезпечення виконання функцій держави (управлінської, оборонної, соціальної та економічної).

Податкова система діяльності країн світу, втому числі й України, будується на сполучення прямих та непрямих податків. Перші встановлюються безпосередньо на доход чи майно платників податків, другі – входять у вигляді надбавки до ціни товару або тарифу на послуги та сплачуються споживачами.

При прямому оподаткування грошові відносини виникають між державою та платником податків, які сплачують податок безпосередньо до бюджету; при непрямому оподаткуванні – суб‘єктом цих відносин стає продавець товару чи послуг, який виступає посередником між державною і платником податку (споживачем).

Використання в єдиній системі різноманітних по об”єктах оподаткування та методах розрахунків прямих і непрямих податків дає змогу державі повніше реалізувати на практиці обидві функції податків – фіскальну та економічну; під впливом податків опиняються майно підприємств і громадян, різні види ресурсів, що споживаються в процесі виробництва, робоча сила, отриманий доход.

З повагою ІЦ “KURSOVIKS”!