ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

ПРОГРАМА ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

для підготовки бакалаврів

за напрямом  0804 “Комп'ютерні науки”

спеціальності 6.080400 “Інтелектуальні системи прийняття рішень”

Ірпінь – 2009

Програма практики складена згідно Положення про організацію практики студентів, затвердженого наказом №960  НАДПСУ  від 31.10.06 року та OKX бакалавра напряму 0804 “Комп'ютерні науки ” спеціальності 6.080400 “Інтелектуальні системи прийняття рішень ”, затвердженої в 2006 р.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Практика студентів вищих навчальних закладів України є невід’ємною складовою частиною освітньо-професійної програми підготовки фахівців, основним завданням якої є якість практичної підготовки випускника за освітньо-кваліфікаційним рівнем: молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр.
У період практики студентів закладаються основи досвіду професійної діяльності, практичних умінь і навичок, професійних якостей особистості фахівця. Від ступеня успішності на цьому етапі залежить професійне становлення майбутнього фахівця.

В даних методичних вказівках розглядаються загальні питання організації, проведення та контролю технологічної  практики бакалаврів  напряму 0804 “Комп'ютерні науки ”спеціальності 6.080400 “Інтелектуальні системи прийняття рішень”

1.1.  Мета і завдання практики

Мета технологічної практики – ознайомлення студентів - практикантів безпосередньо на підприємствах, організаціях, установах із виробничим процесом і технологічним циклом виробництва, відпрацювання вмінь і навичок з робітничої професії та спеціальності, закріплення знань, отриманих при вивченні певною циклу теоретичних дисциплін та придбання первинного практичного досвіду.

Метою технологічної практики для студентів спеціальності напряму 0804 “Комп'ютерні науки ”спеціальності 6.080400 “Інтелектуальні системи прийняття рішень ” є ознайомлення студентів із існуючими методиками ефективного застосування комп’ютерних та мережних технологій для вирішення задач комплексної автоматизації підприємств і установ, вивчення практичних рішень в галузі організації та побудови регіональних, корпоративних та локальних комп’ютерних мереж, розподілених комп’ютерних систем, дослідження характеристик, виконуваних функцій, етапів розробки, тестування та впровадження використовуваних на об’єктах практики універсального та спеціалізованого апаратного і програмного забезпечення комп’ютерних систем та мереж. Під час проходження технологічної практики студенти повинні виконати наступні завдання:

• дослідити об’єкт практики, структуру та функції підрозділів об’єкту практики, їх взаємозв’язок;

• дослідити та проаналізувати універсальне та спеціалізоване апаратне забезпечення комп’ютерних систем і мереж, які використовуються на об’єкті практики;

• дослідити та проаналізувати універсальне та спеціалізоване програмне забезпечення комп’ютерних систем і мереж, які використовуються на об’єкті практики;

• сформувати рекомендації щодо поліпшення існуючих на об’єкті практики технологічних процесів створення та використання комп’ютерних систем і мереж та їх програмного забезпечення (підвищення продуктивності та швидкодії, оптимізація комп’ютерних ресурсів, нові методи розробки, тестування та верифікації апаратного та програмного забезпечення, нові мережні рішення і технології, тощо);

• виконати поставлене індивідуальне завдання та сформувати звіт проходження технологічної практики.

Для успішного виконання завдань технологічної практики необхідно дотримуватися рекомендованого календарного графіку проходження практики (додаток А).

Крім вказаних вище завдань практики, кожен студент ОБОВ’ЯЗКОВО повинен виконати індивідуальне завдання з практики. Орієнтовна тематика індивідуальних завдань представлена в додатку Б. Виконанню індивідуальних завдань необхідно приділяти велику увагу, для розвитку самостійності у студентів при вирішенні технічних питань та розширенні їх кругозору як фахівців. Індивідуальне завдання видається студенту керівником від кафедри або керівником від підприємства. Тематика індивідуальних завдань повинна відповідати кваліфікаційній характеристиці бакалавра напряму 0804 “Комп'ютерні науки ”спеціальності 6.080400 “Інтелектуальні системи прийняття рішень ”. Тема індивідуального завдання вибирається студентом-практикантом у відповідності із сферою власних інтересів, специфікою дослідно-конструкторської або науково-дослідної роботи керівника практики від кафедри та від специфіки роботи підприємства – бази практики.

Практика студентів проводиться відповіднодо діючих Державних та галузевих стандартів вищої освіти.

1.2. База практики

Практика студентів  проводиться на базах практики, які забезпечують виконання програми для відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів.

Базами технологічної практики підготовки бакалаврів напряму 0804 “Комп'ютерні науки ”спеціальності 6.080400 “Інтелектуальні системи прийняття рішень ” можуть бути відділи комп'ютеризації промислових підприємств та виробничих об’єднань, науково-дослідні інститути, банки, підприємства та установи різної форми власності, які займаються проектуванням, розробкою, створенням, впровадженням та експлуатацією комп’ютерних систем і мереж. Як виняток, базою практики може бути підприємство чи організація, на яких немає впроваджених комп’ютерних систем та мереж, але таке впровадження планується найближчим часом. З такими організаціями рекомендується укладати договори на проектування, розробку і впровадження комп’ютерних систем та мереж.

Перелік баз технологічної практики щорічно коректується кафедрою з врахуванням наявності державних, регіональних замовлень на підготовку спеціалістів. При підготовці спеціалістів за цільовими договорами з підприємствами, організаціями, установами, - бази практики передбачаються у цих договорах. З базами практики (підприємствами, організаціями, установами будь-яких форм власності) Університет завчасно укладає договори на її проведення.

Кафедра заздалегідь визначає бази практики і розподіляє по них студентів, повідомляючи їх про це до початку практики.

1.3. Організація і керівництво практикою

Навчально-методичне керівництво і виконання порограми практики студентами забезпечує кафедра інтелектуальних систем прийняття рішень.

Навчально-методичне керівництво практикою і контроль за роботою студентів здійснюється керівниками практики від кафедри і підприємства.

Керівник практики від кафедри:

• перед початком практики контролює процес вибору бази практики;

• забезпечує проведення всіх організаційних заходів перед вибуттям студентів на практику (знайомить про порядок проходження практики, перевіряє надання студентам-практикантам необхідних документів (скерування, програми, щоденника, індивідуального завдання тощо));

• спільно з керівником практики від підприємства складає календарний графік проходження практики для кожного студента;

• повідомляє студентів про систему звітності з практики, яка затверджена кафедрою, а саме подання письмового звіту та вимог до його оформлення;

• у тісному контакті з керівником практики від бази практики забезпечує високу якість її проходження згідно з програмою;

• консультує студентів з питань, пов'язаних з виконанням завдань з практики.

• у складі комісії приймає звіти про проходження технологічної практики;

Керівник практики від підприємства зобов'язаний:

• скласти календарний план-графік проходження практики кожного студента;

• провести інструктаж з правил техніки безпеки на місці проходження практики;

• забезпечити умови виконання студентами програми практики та індивідуальних завдань;

• забезпечити дотримання студентами правил внутрішнього розпорядку;

• контролювати хід виконання особистих планів-графіків студентів та підготовку звітів про практику.

Тривалість навчальної практики 2 тижні.     

Тривалість робочого часу студентів 6 годин на день, 30 годин на тиждень незалежно від віку студентів.

У відповідності з порграмою практики студент повинен виконати передбачений обсяг робіт, підготувати звіт про виконану роботу.

Порядок проходження практики

Студент зобов’язаний:

1. Перед початком практики з’явитись на інструктивні збори студентів, і отримати там направлення на практику, програму, індивідуальне завдання та іншу необхідну документацію.

2. З’явитись на базу практики для проходження практики в термін, визначений Академією.

За місцем проходження практики студент зобов’язаний:

1) безпосередньо перед початком практики на відповідній базі практиці пройти ввідний інструктаж з техніки безпеки і суворо дотримуватися його вимог під час проходження практики;

2) прослідкувати за оформленням адміністрацією бази практики наказу про проходження практики та про призначення керівника практики від підприємства чи організація за місцем проходження практики;

3) розробити разом з керівником практики від організація план-графік проходження практики;

4) дотримуватись правил внутрішнього розпорядку організації. Час початку і закінчення робочого дня, встановлений для працівників організації є обов’язковим для студентів-практикантів. За порушення трудової дисципліни і правил внутрішнього розпорядку студент несе відповідальність перед керівництвом університету і органів ДПС України;

5) засвоїти питання, передбачені програмою практики, і викласти результати у формі письмового звіту;

6) виконувати завдання керівника;

7) приймати участь у громадському житті колективу організації;

8) не пізніше, ніж за 1 день до закінчення практики отримати характеристику з указаною оцінкою роботи і підписом керівника практики від бази практики, завіреним печаткою;

9) отримати оцінку керівника практики від бази практики на титульній сторінці звіту, завірити звіт з технологічної практики підписом керівника та печаткою.

Після закінчення практики студент зобов’язаний:

1) з’явитися до університету у визначений термін;

2) здати керівнику практики від Університету завірені підписом і печаткою звіт про проходження практики і характеристику на студента-практиканта з оцінкою проходження практики.

Захист звіту відбувається в терміни, встановлені кафедрою. Захист звіту про практику відбувається перед комісією, до якої входять керівники практики від кафедри та інші викладачі. Неподання звіту є підставою для повторного проходження практики, а у випадку зневажливого ставлення до практики і порушення дисципліни – для відрахування з вузу.

Зміст, оформлення та захист звіту про практику

Проходження практики завершується написанням студентом звіту про технологічну практику. Обсяг звіту  повинен складати від 20 до 30 сторінок друкованого тексту без урахування додатків. У звіті студент коротко описує виконану роботу з кожного розділу та додає виконані завдання. В кінці звіту містяться додатки –табличні та графічні матеріали.

Звіт повинен бути грамотно виконаний, охайно оформлений та зброшурований. Текст роботи друкується через 1,5  міжрядкові  інтервали (у комп’ютерному виконанні) на одній стороні аркуша формату А4 кеглем Times New Roman 14. Поля з чотирьох сторін аркуша характеризуються такими відступами від краю: зліва – 30мм; справа – 10мм; зверху – 20мм; знизу – 20мм.

Усі сторінки мають бути пронумеровані. Нумерація починається з титульного листа (без позначення на ньому номера сторінки) та позначається арабськими цифрами у правому верхньому куті без крапки в кінці.

Текст роботи розбивається на питання згідно з тематичним планом програми практики. Питання нумеруються арабськими цифрами (крім змісту та вступу). У кінці номера повинна стояти крапка.  Потім у тому ж рядку іде заголовок питання, який друкують великими літерами. Наприклад: 2. (назва питання другого), 10. (назва питання десятого). Відстань між заголовком і текстом повинна дорівнювати 4 інтервалам (20 мм). Крапку у кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається із двох або більше речень, їх розділяють крапкою.

Не можна розміщувати заголовок в кінці однієї сторінки, а текст починати з іншої. Виклад нового питання можна почати на тій же сторінці, на якій закінчилось попереднє, за умови, що на ній поміститься 2-3 рядки тексту.

Не допускається більше трьох виправлень на одній сторінці. Виявлені при оформленні звіту помилки, повинні бути виправлені чорнилом чорного кольору після охайної підчистки.

Переписування підручників, інструкцій та методичних вказівок, дублювання та переписування звітів, подання одного і того ж звіту двома і більше студентами заборонено.

Звіт практики підлягає перевірці і рецензуванню на кафедрі інтенлектуальних систем  прийняття рішень. До захисту звітів допускаються студенти, які успішно пройшли практику, виконали всі завдання і належним чином оформили звіт.

Рекомендується наступна структура звіту про проходження технологічної практики:

Вступ

1. Дослідження об’єкту практики

2. Універсальне та спеціалізоване апаратне забезпечення комп’ютерних систем і мереж, які використовуються на об’єкті практики

3. Універсальне та спеціалізоване програмне забезпечення комп’ютерних систем і мереж, які використовуються на об’єкті практики

4. Рекомендації щодо поліпшення існуючих на об’єкті практики технологічних процесів створення та використання комп’ютерних систем і мереж та їх програмного забезпечення

5. Постановка задачі та звіт виконання індивідуального завдання

Висновки

Література

Додатки

Звіт зшивається, сторінки нумеруються. Подання звіту у папках не дозволяється.

Як уже зазначалося, крім текстової частини звіту і додатків, студент подає відгук керівника від бази практики  про студента-практиканта (характеристику)(додаток 3). На титульному аркуші звіту мають бути оцінки, підписи студента, керівників практики від бази практики та університету і відтиск печатки бази практики.

Для забезпечення повноти і ефективності проходження практики студенти ведуть в зошитах щоденник (додаток 5) технологічної практики, в якому записують кожен день зміст запланованих заходів та виконаної роботи.

Не рідше ніж раз на тиждень студент зобов’язаний подавати щоденник на перевірку керівникам практики від державної податкової інспекції, які перевіряють його, дають письмові зауваження, додаткові завдання й підписують записи, що їх зробив студент.

Після закінчення практики щоденник разом із звітом має бути переглянутий керівниками від бази практики, які пишуть характеристику на студента-практиканта та дають оцінку його роботи за період проходження практики.

Оформлений щоденник разом із звітом студент повинен здати на кафедру. Без заповненого щоденника практика не зараховується.

Завершений та відповідно оформлений звіт про проходження практики студент подає керівникові практики від університету для перевірки і написання рецензії (додаток 4). Після отримання позитивної рецензії у зазначений кафедрою час студенти з‘являються на захист.

Захист звітів проводиться на кафедрі інтелектуальних систем прийняття рішень для чого розпорядженням завідуючого кафедрою створюються спеціальні комісії з викладачів кафедри. Захист практики оцінюється за 4-и бальною системою.

Студенти, які не пройшли практику або не захистили звіт, не допускаються до захисту випускної дипломної роботи.

Правила оформлення таблиць та графіків (рисунків)

Текст звіту технологічної практики ілюструють таблицями, фотографіями, графіками, діаграмами. Вибір виду ілюстрації залежить від змісту матеріалу та поставленої мети.

Таблиці мають бути уніфікованими, а цифрова інформація – достовірною.

Кожна таблиця повинна мати тематичний заголовок, який відтворює її зміст. Заголовки розміщують над таблицею. Усі таблиці нумерують. Справа над тематичним заголовком з великої літери пишуть слово «Таблиця», її порядковий номер. Знак «№» перед цифрою не ставиться. Номер таблиці складається з номера розділу та порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою. Наприклад: Таблиця 1.3. /третя таблиця першого розділу /.

Таблиця 1.3

Тематичний заголовок

Назва /зміст рядків /Графи колонки/ (боковик)

У таблиці боковик не повинен займати більше, ніж 1/3 її формату, а висота заголовка – більше ніж 1/3 висоти таблиці. Вертикальні графи нумерують у тих випадках, якщо в тексті на них є посилання або якщо таблицю частково переносять на наступну сторінку, а також при виконанні розрахунків за даними, розміщеними в різних графах. Назву їх пишуть з великої літери, а підзаголовки, якщо вони граматично пов'язані з назвою, з малої, в інших випадках – з великої. Розміщення заголовка таблиці по діагоналі не дозволяється. Висота рядка має бути не меншою ніж 8мм. Графу «№ п/п» в таблицю не вводять. Якщо таблицю переносять на іншу сторінку, то пишуть: “Продовження табл. 1.3.”

Якщо всі показники таблиці мають однакові одиниці виміру, їх виносять у заголовок, якщо різні – вказують у рядках чи графах. Позначення одиниць виміру повинно відповідати стандартам. Якщо текст у таблиці повторюється і складається з двох або більше слів, при першому повторенні його замінюють сполученням «те саме», а далі – лапками. Не дозволяється ставити лапки замість повторюваних цифр, марок, знаків, математичних символів. Якщо цифрові або інші дані відсутні, то ставлять пропуск. Цифри в графах таблиці належить проставляти так, щоб відповідні розряди чисел по всій колонці були розміщені один під одним. Потрібно дотримуватись однакової кількості десяткових знаків для всіх значень цифрових величин в одній графі.

Кожну таблицю необхідно супроводжувати коротким аналізом змісту й висновками. Якщо є посилання на таблицю, то вказують її номер і слово «таблиця...» в скороченому вигляді. Наприклад: табл. 1.2. Таблицю слід виконати чорним кольором.

Кількість  ілюстрацій, використаних у звіті, визначається їхнім змістом і повинна бути достатньою для того, щоб надати змісту ясності і контекстності.

Діаграми за формою побудови бувають площинні, лінійні та об'ємні. Найчастіше використовуються лінійні, а із площинних – стовпчикові та секторні /сегментні/. На діаграмах повинно бути достатньо експлікації. На лінійні діаграми можна наносити показники, використовуючи такий самий колір, як і для позначення ліній.

На стовпчикових діаграмах дані зображують у вигляді вертикальних прямокутників однакової ширини, на стрічкових – у вигляді горизонтальних прямокутників однакової висоти.

Секторна діаграма – це коло, поділене на сектори, розмір яких відповідає величинам зображених предметів або рівням показників.

Схема за допомогою умовних позначень без дотримання масштабу передає  основну  конструкцію  будь-якого  механізму,  показує взаємозв'язок явищ. Креслення слід виконувати чорним кольором.

Ілюстрації /фотографії, схеми, креслення, діаграми тощо/ іменуються рисунками і нумеруються послідовно в межах розділу, розділяючи крапкою номер розділу і порядковий номер рисунка.

Наприклад: рис. 1.2 /другий рисунок першого розділу/. Номер і назву рисунка пишуть під графічним зображенням.

Усі ілюстративні матеріали розміщують після посилання на них.                                                                                                                                              

Таблиці, графічний матеріал розміщують так, щоб їх можна було читати без повороту рукопису. Якщо це неможливо, їх розміщують так, щоб для читання треба було повернути рукопис за годинниковою стрілкою. Роботу не слід перенасичувати ілюстративним матеріалом.

Вимоги до списку використаних джерел та додатків

При посиланні чи цитуванні використаної літератури необхідно дотримуватися абсолютної точності і відповідності тексту джерела. На інформацію, що цитується, дається посилання. Посилання на літературу наводять у квадратних дужках за текстом після відповідної фрази. В дужках ставлять порядковий номер джерела. Його назву наводять у списку літератури, який подають у кінці звіту. Список використаної літератури складається так:

• першими до списку вносяться Конституція України, закони України, укази Президента України, рішення та постанови Верховної Ради  та Кабінету Міністрів України, накази міністерств та відомств, інструкції, виступи та доповіді державних діячів України;

• далі література розміщується в алфавітному порядку;

• при наведенні літературного джерела /книги, брошури/ інформація має подаватися в такому порядку: прізвище та ініціали авторів, назва джерела, назва видавництва, рік видання, кількість сторінок;

• при внесенні до списку статті, опублікованої у збірнику, журналі, газеті, дані про неї вказуються в такому порядку: назва статті; назва збірника, журналу, газети; рік видання; номер журналу /газети/, у яких надрукована стаття;

• у переліку літератури повинні бути тільки ті праці, які дійсно використовувались при написанні звіту;

• у переліку біля журнальних статей не пишеться слово «журнал». Його замінює загальноприйнятий символ «//». Коли ж вказується, під чиєю редакцією вийшла книга, застосовується символ «/». Не потрібно писати зайвих слів - таких, як «книга», «стаття», «газета» тощо;

• посилання на літературу робляться тоді, коли в тексті використовуються цитати чи вислови, переказується своїми словами думка того чи іншого автора, наводяться цифри і факти чи використовуються таблиці або схеми із певного джерела. Режим посилань може бути різним. Після закінчення відповідної думки чи цитати, на які автор хоче послатись, посилання здійснюється прямо у тексті у дужках відповід­ної форми. [12, С. 474-475]. У другому варіанті, після викладу думки із певного джерела (закінчення ци­тати, якихось цифр чи фактів тощо) у тексті ставиться відповідна цифра (номер посилання на даній сторінці), а внизу сторінки під лінією за тим же номером вка­зується джерело думки чи цитати. Варто тільки зазначити, що більш вживаним і зручним із них є другий  варіант. Кількість посилань на літературу не повинна бути надмірною – пересічно не більше 2-х на сторінку, але й не менше 15-20 на звіт. Не рекомендується також посилатись на одне і те ж джерело більше 3-х разів.

Після списку використаних джерел, відступивши на 25-30 мм, праворуч, студент вказує дату написання звіту і, ліворуч, ставить особистий підпис.

Далі у звіті розміщують додатки. Оформленню додатків до звіту слід приділити особливу увагу, оскільки їх кількість і якість свідчить про те, на скільки глибоко та конкретно студент вивчив практику ведення обліку та контролю з того чи іншого питання, як старанно підібрано ці матеріали і на скільки ґрунтовно підтверджено викладений у першій частині звіту матеріал. Додатки наводяться у вигляді форм первинних, зведених документів, облікових реєстрів, графіків, схем, розрахунків, тощо. Кожен додаток повинен починатися з нової сторінки. Розміщуються додатки у порядку появи посилань у тексті роботи. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі симетрично до тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами (з першої великої) друкується слово “Додаток …” і велика літера, що позначає номер додатка. Додатки слід позначити послідовно великими літерами української абетки (за винятком літер Ґ, Є, İ, Ї, Й, О, Ч, Ь). Наприклад, додаток А, додаток Б тощо. Один додаток позначається як додаток А. Текст одного додатка може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумеруються у межах кожного додатка. У такому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад: А.2 – другий розділ додатка А; В.3.1. – підрозділ перший третього розділу додатка В. Первинні документи, форми звітності та інші матеріали, що подаються як додатки, повинні бути правильно оформлені (усі реквізити заповненні та достовірні). Роздруківки ЕОМ розміщують як і інші додатки та згортають за форматом аркушів звіту.

СТРУКТУРА ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ

В залежності від бази практики, а також від напрямку науково-дослідної роботи керівника практики від кафедри можливі наступні типі індивідуальних завдань:

1. індивідуальне завдання , орієнтоване на схемотехнічну розробку апаратної частини проектованого об’єкту;

2. індивідуальне завдання, орієнтоване на розробку системотехнічних питань;

3. індивідуальне завдання, орієнтоване на розробку програмного забезпечення ЕОМ, систем та мереж;

Детальні вимоги до змісту та структури індивідуальних завдань кожного типу:

Тип 1.

1. Відомі рішення

В даному розділі необхідно висвітлити результати детального дослідження існуючих аналогів, прототипів та типових пристроїв, що вирішують подібні задачі як на базі практики (якщо такі існують), так і в Україні чи за кордоном. На основі проведеного пошуку необхідно здійснити аналіз знайдених відомих рішень, з висвітленням переваг та недоліків сторін кожного з них.

2. Формування вимог до пристрою

На основі аналізу проведеного в попередньому розділі формулюється загальна концепція, а також вимоги до проектованого пристрою (вузла) з врахуванням необхідних структурних, функціональних чи конструктивних змін, які дозволять підвищити ефективність вирішення задачі.

Тип 2.

1. Відомі рішення в світі

В даному розділі необхідно висвітлити результати детального дослідження існуючих аналогів, прототипів та типових пристроїв, що вирішують подібні задачі як в Україні, так і за кордоном. При проведенні пошуку необхідно інтенсивно використовувати глобальну мережу Інтернет, оскільки це найоптимальніший шлях стосовно швидкості/якості отримання результатів. На основі проведеного пошуку необхідно здійснити аналіз знайдених відомих рішень, з висвітленням позитивних та негативних сторін кожного з них.

2. Відомі рішення на базі практики

В даному розділі слід дати коротку характеристику галузі, в якій працює підприємство. Окремо необхідно провести аналіз апаратних засобів, що використо­вуються на підприємстві для вирішення поставлених завдань. Зокрема, слід дослідити наявність, склад та конфігурацію апаратних засобів за категоріями: обчислювальна техніка, локальна мережа, засоби зв’язку із глобальною мережею, пристрої безперебійного живлення, спеціалізовані пристрої обробки/збереження інформації і т.п. Також в даному розділі розглядається аналіз програмних засобів, що використовуються на підприємстві. Зокрема, слід дослідити наявність, склад та конфігурацію програмних засобів за категоріями: операційні системи, системне програмне забезпечення, прикладні програмні засоби загального користування, спеціалізовані прикладні програмні засоби, спеціалізовані прикладні програмні засоби захисту інформації, стандартні протоколи мережевої взаємодії, спеціалізовані протоколи мережевої взаємодії, технології використання мобільних програм, технології архівування/резервування/відновлення інформаційних ресурсів.

3. Формування вимог і постановка задачі

На основі аналізу, проведеного в попередньому розділі, формулюється загальна концепція, а також вимоги до проектованого пристрою (вузла) з врахуванням необхідних структурних, функціональних чи конструктивних змін, які дозволять підвищити ефективність вирішення задачі.

Тип 3.

1. Відомі рішення в світі

В даному прозділі необхідно висвітлити результати детального дослідження існуючих аналогів, прототипів та типових реалізацій системного та прикладного програмного забезпечення, що вирішують подібні задачі як в Україні, так і за кордоном. При проведенні пошуку необхідно інтенсивно використовувати глобальну мережу Інтернет, оскільки це найоптимальніший шлях стосовно швидкості/якості отримання результатів. На основі проведеного пошуку необхідно здійснити аналіз знайдених відомих рішень, з висвітленням позитивних та негативних сторін кожної реалізації. Об’єктом даного індивідуального завдання обов’язково повинна бути окрема складова системного чи прикладного програмного забезпечення обчислювальної системи або комп’ютерна система чи мережа в цілому.

2. Відомі рішення на базі практики

В даному розділі слід дати коротку характеристику галузі, в якій працює підприємство. Окремо необхідно провести аналіз апаратних засобів, що використо­вуються на підприємстві для вирішення існуючих задач. Зокрема, слід дослідити наявність, склад та конфігурацію апаратних засобів за категоріями: обчислювальна техніка, локальна мережа, засоби зв’язку із глобальною мережею, пристрої безперебійного живлення, спеціалізовані пристрої обробки/збереження інформації і т.п. Основною частиною даного підрозділу є проведення аналізу програмних засобів, що використовуються на підприємстві. Зокрема, слід дослідити наявність, склад та конфігурацію програмних засобів за категоріями: операційні системи, системне програмне забезпечення, прикладні програмні засоби загального користування, спеціалізовані прикладні програмні засоби та засоби захисту інформації, стандартні та спеціалізовані протоколи мережевої взаємодії, технології використання мобільних програм, технології архівування/резервування/відновлення інформації.

3. Формування вимог і постановка задачі

На основі аналізу проведеного в попередньому розділі формулюється загальна концепція, а також вимоги до проектованого системного чи прикладного програмного забезпечення з врахуванням необхідних структурних, функціональних чи математично-алгоритмічних змін, які дозволять підвищити ефективність вирішення задачі.

Тезаурус

Відповідно до даних рекомендацій використовуються терміни,прийняті в Міжнародних стандартах якості серії ISO 9000, і наступні визначення:

· організація – компанія, корпорація, фірма чи підприємство, що є філією чи самостійною установою;

· компанія (підприємство) – під цим терміном в основному мається на увазі перша сторона, призначенням якої є постачання готової продукції чи послуги на ринок;

· вимоги суспільства – закони, законодавчі акти, положення, регламенти, зводи, критерії навколишнього середовища, фактори здоров’я людей і безпеки, економії енергії і матеріалів;

· акціонери – це окремі особи чи групи осіб, які об’єднані спільним інтересом до діяльності вищої технічної школи та до її оточення, у якому вона діє;

· споживач – кінцевий споживач, користувач, замовник, клієнт, одержувач (чи друга сторона);

· професія – це рід трудової діяльності, занять, що вимагає визначеної підготовки і здібностей, що є, звичайно, джерелом існування;

· кваліфікація – це рівень підготовки, ступінь придатності до якого-небудь виду праці.

- Фахівці однієї професії можуть мати різну кваліфікацію.

- Незалежно від кваліфікації фахівця перелік параметрів, що характеризують усіх фахівців однієї і тієї ж професії, однаковий.

- Відмінність фахівців однієї професії, але різної кваліфікації, визначається значеннями параметрів, що характеризують кваліфікацію фахівця.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Основна:

1. Конституція України від 28.06.1996 р., № 254к/96-ВР //www.rada.gov.ua

2. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. №8073-Х //www. rada.gov.ua

3. Аббасов Ю. Internet 2000. – СПб.: BHV-Санкт-Петербург, 1999.–440с.

4. Автоматизація роботи в органах державної податкової служби: Підручник/ За заг.ред.Росоловського В.М.. – Ірпінь: 2002. -401 с.

5. АНСССР, 1960. -139с.

6. Березин Б.И., Березин С.Б.: Начальный курс С и С++. –М.:Диалог-МИФИ, 2004. -288с.

7. Березин С.В., Раков С.В. Internet у вас дома. – СПб.: БХВ-Петербург, 2000.–350с.

8. Беспалов В.М., Вакула А.Ю., Гострик А.М. та ін.: Інформатика для економістів:Навчальний посібник.-К.:ЦУЛ, 2003.-788с.

9. Буров Є. Комп`ютерні мережі. Львів: Бак, 1999.–468с.

10. Бухараев Р.Г. Основы теории вероятностных автоматов. - М.: Наука 1985.-288с.

11. Вендров А.М. Проектирование программного обеспечения экономических информационных систем: Учебник.– М.:Финансы статистика, 2000. – 352 с.

12. Гаврилова Т.А., Хорошевский В.Ф. Базы знаний интеллектуальных систем: Учебник для вузов: СПб.:Питер,2001.–384с.

13. Галіцин В.К., Левченко Ф.А. Багатокористувацькі обчислювальні системи та мережі. 360 с.

14. Галіцин В.К., Шевченко Ф.А. Багатокористувацькі обчислювальні системи та мережі.

15. Галузинський Г.П., Гордієнко І.В. Сучасні технологічні засоби обробки інформації. Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 1999. – 224 с.

16. Глинський Я.М., Анохін В.Є., Ряжська В.А.: С++  і C++Builder. Навч.посібн. 2-е вид.-Львів:Деол, СПД Глинський, 2004.-192с.

17. Глинський Я.М.: Практикум з інформатики. Навч.посібн. 7-е вид.-Львів:Деол, СПД Глинський, 2004.-224с.

18. Глушков В.М. Синтез цифровых автоматов. - М.: Физматтиз, 1962. -476 с,

19. Глушков В.М., Капитонова Ю.В., Мищенко А.Т. Логическое проектирование дискретных устройств. -К.: Наук. думка, 1987. - 264 с.

20. Гужва В.М., Постєвой А.Г. Інформаційні системи у міжнародному бізнесі. -К.: КНЕУ, 1999. -164с..

21. Гук М. Аппаратные средства PC: Энциклопедия. – СПб. Литер, 1999.–440с.

22. Денисов А. Интернет: Самоучитель. – СПб.: Питер, 2002. – 800с.

23. Джексон П. Введение в экспертные системы. – СПб.: Вильямс, 2001.–622с.

24. Дик В.В.  Информационные системы в экономике:  Учебник     / Под ред. – Проф. В.В. Дика. – М.: Финансы и статистика, 1996.– 272 с.

25. Дилип Н. Стандарты и протоколы Интернет. – М.: Руск. Ред., 1999. – 384 с.

26. Дискретные устройства с многофункциональной организацией памяти / Мараховский Л.Ф. - К.: Киевский ин-т народ, хоз-ва, 1987.-244 с. Деп. в УкрНИИНТИ. ЗО. 12.87, № 3346 - Ук 87.

27. Дьяконов B.П., Internet: Учебник.-2-е изд. – М.: ДМК Пресс, 2000. – 416 с.

28. Електроніка і мікросхемотехніка: Підручник для студентів вищ. закл. освіти, що навчаються за напрямками „Електромеханіка'' та „Електротехніка": У4-хт. / В.І. Сенько, М.В. Панасенко, Е.В. Сенько та ін.: Під ред. В.І. Сенько. - К.: Обереги, 2000.

29. Єрьоміна Н.В. Проектування баз даних. Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 1998. - 208 с.

30. Зиновьев А..А. Философские проблемы многозначной логики. - М.:

31. Мараховский Л.Ф. Основи теории проектирования дискретных устройств, Логическое проектирование дискретных устройств на схемах автоматной памяти: монография. - Киев: КГЄУ, 1996. - 128 с.

32. Інформаційні системи і технології в економіці. Посібник. / За ред. Пономаренка В.С. – К.: “Академія”, 2002, 542 с.

33. Інформаційні системи і технології в економіці: Посібник / За ред. В.С.Пономаренка. –К.:”Академія”, 2002.- 542с.

34. Калантаэвський Ю.П., Сосков А.Г. Промислова електроніка та мікросхемотехніка: теорія і практикум. За ред. А.Г. Соскова. - К,:

35. Каравела, 2003. -368 с.

36. Клименко О.Ф., Головко Н.Р ,Шарапов О.Д.: Інформатика та комп’ютерна техніка: Навч.-метод.посібник /За заг.ред. О.Д.Шарапова. -К. :КНЕУ, 2002.-534с.

37. Ковтанюк Ю.С, Соловьян С.В. Самоучитель работы на персональном компьютере. – К.: Юниор, 2001.–560с.

38. Компьютерные сети. Принципы, технологии, протоколы / В.Г. Олифер, Н.А. Олифер.–СПб: Издательство “Питер”, 2000.–672с.

39. Крейг Закер. Компьютерные сети. Модернизация и поиск неисправностей. 2 том.

40. Кроуфорд Ш., Солкинд Н. Азбука Windows 98. Пер. с англ. – К.: Юниор, М.: ЭНТРОП, 1998.–352с.

41. Культин Н.Б. С/С++ в задачах и примерах.СПб.:БХВ-Петербург, 2004.-288с.

42. Левин А.Ш. Начинаем с Windows: Самоучитель работы на компьютере. -2-е изд. – СПб.: Питер, 2003.–704с.

43. Мараховский Л.Ф. Конечные автоматы с многофункциональной системой организации памяти: Учеб. пособие.-- К.: УМК ВО, 1991. --67 с.

44. Мараховский Л.Ф. Многоуровневые устройства автоматной памяти. Пч.- Киев: УсиМ. - ,№2, - 1998. - с.63-69.

45. Мараховский Л.Ф. Система автоматизированного проектирования одноуровневых многофункциональных схем памяти /У Машинная обработка информации: Сб. - К.: Изд.Вища школа „Лыбидь", 1990. -Вьш.51.-С. 57=61.

46. Мартин Грабер, Введение в SQL, 2000р.

47. Мартин Дж. Организация баз данных в вычислительных системах. – М.: Мир, 1980.–605с.

48. Новиков Ю.Н. Компьютеры и Интернет в Офисе. СПб.: Питер.- 2002.–592с.

49. Новиков Ю.Н., Новиков Д.Ю., Черепанов А.С. Компютеры, сети, Интернет. Энциклопедия. – СПб.: Питер. 2003.–832с.

50. Павленко В.О. Методична розробка „Основні поняття теорії баз даних як основної компоненти інформаційних систем”, Ірпінь, 2004

51. Піхоцький В.Ф., Яцищин Ю.В. Інформаційні системи у податковому контролі й аудиті. Навчальний посібник.-Ірпінь: Національна академія ДПС України, 2004. -70с.

52. Подбельский В.В. Язык Си++: Учеб.пособие. -5-е изд. –М.:Финансы и статистика, 2000. -560с.

53. Подбельский В.В., Фомин С.С. Программирование на языке Си: Учеб.пособие. -2-е доп.изд. –М.:Финансы и статистика, 2000. -600с.

54. Попов В. Практикум по Интернет технологиям. СПб. Литер - 2002.–480с.

55. Попов Ю.Д. Комп’ютерні віруси та засоби боротьби з ними. – К.: ВПЦ “Київський університет”, 1997.–53с.

56. Праффенбергер Б. Эффективная работа с Microsoft Internet Explorer. – СПб.: Питер, 1998.–416с.

57. Радио й связь, 1982. -432 с..

58. Рогач І.Ф., Сендзюк М.А., Антонюк В.А. Інформаційні системи у фінансово-кредитних установах: Навч. пос. – К.: КНЕУ, 1999. – 216с.

59. Секунов Н.Ю. Самоучитель Visual C++ 6. – СПб.: БХВ-Санкт-Петербургб, 1999.-960с.

60. Семенов М.И. и др. Автоматизированные информационные технологии в экономике / Под ред. И.Т. Трубилина. – М.: Финансы и статистика, 2000. – 416 с.

61. Симонович С., Евсеев Г. Практическая информатика: универсальный курс. – М.: АСТ-ПРЕСС; Инфорком-Пресс, 1999. – 480с.

62. Симонович С., Евсеев Г., Алексеев А. Общая информатика. – М.: АСТ-ПРЕСС; Инфорком-Пресс, 1998. – 592с.

63. Симонович С.В. Информатика. Базовый курс.-СПб:Питер,2000. -640с.

64. Ситник В.Ф., Орленко Н.С. Імітаційне моделювання. 233с.

65. Сопко В.В., Завгородній В.П. Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу: Підручник. – К., КНЕУ, 2000. – 260с.

66. Страуструп Б. Язык программирования С++. Специальное издание. Пер. с англ. –М.: ООО «Бином-Прес», 2005. -1104с.

67. Томас Коннолли, Каротин Бегг, Анна Страчан. База даних. Проектировиние, реализация и сопровождение. Теория и практика., Москва 2000. – 1111 с.

68. Троелсен Э. С#  и платформа .NET. Библиотека программиста. –СПб.: Питер, 2002.-800с.

69. УСиМ - № 6.-!99б.- С. 59-69.

70. Шафран Э. Создание Wed-страниц: Самоучитель (+CD). – СПб.: Питер, 1999. – 320с.

71. Шквір В.Д. та ін. Інформаційні системи і технології в обліку: Нав. посібник. – Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2003. – 268 с.

72. Ю.Лебедев О.Н. Применение микросхем памяти в злектронных устройствах: Справочное пособие. - Кофман А. Введение в теорию нечетких множеств. Пер. с фран., -.: Радио й связь, 1994. -217с.

ДОДАТОК А

Календарний план

проходження технологічної практики (І етап)

ДОДАТОК А

Календарний план

проходження технологічної практики (ІІ етап)

 ДОДАТОК Б

Орієнтовна тематика індивідуальних завдань

(подано окремим файлом на web-сторінці)

1. Огляд основних задач і сервісів відділу зондування Землі (Observing the Earth - EO) Европейського космічного агенства (ESA – European Space Agency)(консультант к.т.н., доц. Турченко В.О.).

2. Огляд літератури по обчисленню внутрішнього заряду супутника (консультант к.т.н., доц. Турченко В.О.).

3. Системи та засоби технічного зору при розв’язуванні задач оброблення відеозображень (В.Коваль).

4. Огляд способів та засобів керування мобільним роботом при функціонуванні в неструктурованому середовищі (В.Коваль).

Додаток 2

Зразок титульного листа

Державна податкова адміністрація України

Національний університет державної податкової служби України

Кафедра інтелектуальних систем прийняття рішень

З В І Т

з економічної практики

в (на) ____________________________

(база практики)

студента ___курсу, групи ___________

напряму підготовки 0804 “Комп'ютерні науки”

спеціальності 6.080400 “Інтелектуальні системи прийняття рішень”

____________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові)

Керівник практики

від бази практики      ______________  ________            _____________

                                  (оцінка  прописом)          (дата)                         (підпис, прізвище)

Ірпінь 200_

Додаток 3

ХАРАКТЕРИСТИКА

Студента-практиканта____________________________

                                    (факультет, група, курс)

_________________________________

(назва вищого навчального закладу)

за період проходження практики

на ______________________________

(база практики)

з _______________________________

(термін проведення практики)

Додаток 4

Р Е Ц Е Н З І Я

на звіт про проходження економічної практики

в (на) _____________________________

(база практики)

студента _____________________

_________________________________

(факультет, група, курс)

________________________________

(назва вищого навчального закладу)

з ______________________________

(термін проведення практики)

Текст рецензії

         Оцінка за зміст

         Оцінка за оформлення

         Оцінка за захист

         ____________________________

         Загальна оцінка

Керівник практики

від навчального закладу

Підпис       (прізвище, ініціали)

Дата

Додаток 5

Державна податкова адміністрація України

Національний університет державної податкової служби України

ЩОДЕННИК

технологічної практики студента

Ірпінь-200_

Додаток 5

Студент

Керівник від бази практики

М.П.

ДОДАТОК А

Календарний план

проходження виробничої практики

З повагою ІЦ “KURSOVIKS”!