МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Національний УНІВЕРСИТЕТ  "ЛЬВІВСЬКА  ПОЛІТЕХНІКА" 

ТОВАРНА ІННОВАЦІЙНА ПОЛІТИКА

 МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

для практичних занять та самостійної роботи студентів

базових  напрямів  «Маркетинг»

7.030507, 8.030507 стаціонарної форми навчання 

Затверджено

на засіданні кафедри

маркетингу і логістики

Протокол №  9 від  28 .03 .2011 р. 

Львів – 2011

Товарна інноваційна політика: Методичні матеріали для практичних занять та самостійної роботи студентів базових напрямів «Маркетинг» 7.030507, 8.030507 стаціонарної форми навчання / Укл.: Мних О.Б., Сорока М.В. – Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2011. –  111 с.

Укладачі: Мних О.Б., д.е.н., проф. Сорока М.В., к.е.н., асист.

Відповідальний за випуск:  Гринів Н.Т., к.е.н., доц.

Рецензенти: Михасюк І.Р., д.е.н., проф. Карий О.І., к.е.н., доц.

ПЕРЕДМОВА

Метою вивчення курсу є ознайомлення майбутніх маркетологів з проблемами розроблення та обґрунтування товарної інноваційної політики підприємств та організацій, методами оцінки їх інноваційної активності для зміцнення конкурентних позицій в динамічному ринковому середовищі.

Після засвоєння дисципліни студенти отримають знання про основні напрямки збагачення змісту функцій маркетингу у стратегічному плануванні інноваційної діяльності у процесі створення і пропозиції на ринку нових товарів; створення системи комплексного управління якістю продукції та оцінювання ринку інновацій у динамічному ринковому середовищі.

 В результаті вивчення дисципліни, фахівець повинен знати:

• теоретичні  засади розроблення товарної інноваційної політики та прикладні аспекти їх застосування в інноваційній діяльності підприємства ;

• методи побудови моделей прийняття стратегічних і тактичних рішень у товарній інноваційній політиці відповідно до вибраної загальної стратегії його розвитку.

Підготовлений фахівець повинен вміти:

• розробляти стратегію і тактику товарної інноваційної політики, обґрунтовувати ефективність їх впровадження;

• ефективно проводити інтеграцію НДДКР та маркетингової політики;

• розробляти бізнес-плани випуску нового товару;

• проводити функціонально-вартісний аналіз і функціонально-вартісне проектування в інноваційній політиці підприємства;

• визначати моделі поведінки потенційних покупців нових товарів і способи адаптації інновацій до потреб споживачів;

• здійснювати управління продуктовим портфелем та оцінювати перспективи інноваційного продукту;

• поєднувати набуті теоретичні знання з конкретними практичними завданнями даного курсу.

Вивчення курсу «Товарна інноваційна політика» базується на використанні знань з таких дисциплін: «Економіка підприємства», «Організування виробництва», «Основи маркетингу», « Маркетингові дослідження» «Стратегічний менеджмент», «Промисловий маркетинг» та ін.

У межах вивчення дисципліни „Товарна інноваційна політика”передбачено самостійне опрацювання основних тем, робота з тестами, підготовка і захист рефератів, робота в мікрогрупах над кейсами та бізнес-планами виведення інновації на ринок, а також виконання студентами самостійної роботи на тему „Оцінка інноваційної активності підприємства. Маркетинг інновацій”.

ЗМІСТ  

1. САМОСТІЙНА РОБОТА на тему «ОЦІНКА РИНКОВИХ ПОЗИЦІЙ  ПІДПРИЄМСТВА ТА АНАЛІЗ ЙОГО ТОВАРНОЇ  ІННОВАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ»

2. САМОСТІЙНА РОБОТА на тему: «БІЗНЕС-ПЛАН ВИВЕДЕННЯ ІННОВАЦІЇ НА РИНОК»

3. ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ:

№1. «11 принципів інноваційного бізнесу для  менеджера інноваційного проекту / власника фірми»

№2. «Методи пошуку нових ідей і створення інновацій»

№3. «Методика прогнозування продаж нового продукту»

№4. КЕЙС «Історія успіху: IDEO - світовий лідер інновацій»

№5. КЕЙС «Інноваційний маркетинг. Революційний підхід до маркетингу: перейменування міста»

4. ЗАДАЧІ

5. ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ

6. ТЕСТИ

7. ТЕМИ РЕФЕРАТІВ

8. ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

9. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ТА ВЕБ-ДЖЕРЕЛА

10. ДОДАТКИ

САМОСТІЙНА РОБОТА

на тему

«ОЦІНКА РИНКОВИХ ПОЗИЦІЙ  ПІДПРИЄМСТВА

ТА АНАЛІЗ ЙОГО ТОВАРНОЇ ІННОВАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ»

 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Виконання самостійної контрольної роботи необхідне для закріплення теоретичних знань та набут­тя практичних навиків у формуванні товарної інноваційної політики підприємства на засадах маркетингу.

На основі аналізу інноваційної діяльності підприємств Львівщини (України) студенти повинні оцінити рівень інноваційної активності цих підприємств, фактори, які перешкоджають чи сприяють здійсненню інноваційної діяльності та оцінку резу­льтатів внаслідок введення інновацій на підприємстві.

Самостійна робота містить такі структурні частини:

Вступ

1. Загальні відомості про підприємство.

2.Характеристика інноваційної активності підприємства та ринкових позицій підприємства (його ринкової частки, конкурентоспроможності, цільових ринків).

З. Цілі формування  та удосконалення товарної інноваційної політики.

4. Інноваційно-інвестиційні проекти і затрати на інноваційну діяльність.

5. Результати впровадження товарної інноваційної політики.

6. Фактори, які сприяли чи перешкоджали впровадженню товарної інноваційної політики.

7. Опис інновації за класифікаційними ознаками. Аналіз життєвого циклу інновації  та його  графічна інтерпретація.

8. Вивчення існуючої на підприємстві моделі інноваційного процесу.

9. Розробка комплексу заходів, спрямованих на реалізацію товарної інноваційної політики.

10. Висновки та рекомендації з удосконалення управління інновація­ми на підприємстві.

Перелік використаних джерел.

Перед початком роботи слід обов’язково узгодити з викладачем вибір підприємства. Для описання вищезазначених розділів, необхідно заповнити анкету (спільно з контактною особою з боку підприємства), яка представлена в Додатку А.  Вимоги до виконання роботи наведені нижче.

ЗМІСТ ОСНОВНИХ РОЗДІЛІВ І МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ЇХ ВИКОНАННЯ

1. Загальні відомості про підприємство

На даному етапі слід розглянути характеристику підприємства за такими параметрами (в Додатку А, питання розділу 1 - ідентифікація підприємства):

- час заснування та основні етапи розвитку;

- правовий статус, форма власності та вид діяльності згідно зі статутом підприємства;

- техніко-економічні показники роботи;

- планово-економічна та фінансова діяльність підприємства.

- споживачі підприємства (виробничі підприємства, населення, підприємства-посередники, бюджетні установи та організації), основні цільові ринки;

- товари та послуги підприємства (сировина та матеріальні ресурси для промисловості, обладнання та машини, ділові послуги для організацій, інвестиційні товари для населення, товари широкого вжитку, послуги для населення).

Додатково для опису підприємства варто заповнити анкету, подану в додатку Б. Це дасть змогу більш детально описати специфіку досліджуваного підприємства. Заповнена анкета буде передана у відповідні організації, що займаються інноваційним розвитком підприємництва в Україні, зокрема на Львівщині.

2. Характеристика інноваційної активності підприємства та ринкових позицій підприємства (його ринкової частки, конкурентоспроможності, цільових ринків)

У цьому розділі на основі вивчення вторинної інформації про підприємство потрібно визначити і описати діяльність підприємства, яка може здійснюватись у двох напрямках з огляду інноваційної активності (в Додатку А, питання 10,11,12,13,14 розділу 2 - здійснення науково-технічної та інноваційної діяльності):

1 напрямок - науково-технічна діяльність:

а) науково-дослідна діяльність;

б) дослідно-конструкторська діяльність;

в) впроваджувальна (інноваційна) діяльність;

г) сервіс в науково-технічній діяльності;

д) консалтингові послуги в науково-технічній діяльності.

2 напрямок - здійснення інноваційної діяльності:

а) діяльність по впровадженню в життя нових товарів (продуктові інновації);

б) діяльність по впровадженню нових технологій у виробництво (техно­логічні інновації);

в) запровадження нових або вдосконалення існуючих організаційних підходів до здійснення діяльності (організаційно-управлінські інновації);

г) плани щодо виходу на нові ринки

Після проведення опису напрямків інноваційної діяльності слід визначити ступінь новизни нововведень підприємства:

- нововведення світової новизни;

- нововведення, нові для вітчизняного ринку;

- нововведення, нові для фірми;

- розширення асортименту вже існуючого товару;

- оновлений товар;

- виробнича інновація, яка призводить до зниження собівартості.

Оцінити основні джерела нововведень, серед яких можуть бути: нововведе­ння, які розробляються власними силами підприємства; нововведення на замов­лення, які розробляються вітчизняними науковими установами; нововведення, які купуються у вітчизняних розробників; нововведення, які купуються у закордонних розробників.

Оцінити місткість ринку, навести дані про ринкову частку підприємства, проаналізувати конкурентоспроможність підприємства та його продукції, оцінити конкурентне середовище, описати цільові ринки, для яких пропонуються інноваційні продукти (послуги).

3. Цілі формування та удосконалення товарної інноваційної політики

Цілі  товарної інноваційної політикиє похідними від загальних стратегічних цілей підприємства і можуть бути наступними:

1. освоєння нових продуктів чи послуг, які обумовлені технологічними змінами;

2. освоєння нових продуктів чи послуг, які необхідні для досягнення мар­кетингових цілей;

З. удосконалення продукції, обумовлене одночасно вимогами ринку та технологічними змінами;

4. впровадження нових технологій чи вдосконалення існуючого техноло­гічного процесу для досягнення маркетингових цілей, наприклад удосконалення виробничого процесу, щоб забезпечити відповідний рівень цін;

5. впровадження інновацій і вдосконалень у всіх основних видах діяль­ності на підприємстві - у трудових відносинах і діловодстві, в розробці продуктів чи в бухгалтерському звіті

6. зростання вартості його інтелектуального капіталу завдяки активізації інноваційної діяльності тощо.         

4.  Інноваційно-інвестиційні проекти та затрати на інноваційну діяльність

У розділі досліджуються джерела фінансового забезпечення інноваційної діяльності підприємства (в Додатку А - питання 15,16,17 анкети), тобто аналізую­ться кошти, якими підприємство оперувало в ході здійснення інновацій. Це можуть бути кошти самого підприємства (амортизаційні відрахування, виручка від реалі­зації окремих видів майна, нерозподілений прибуток); позичкові кошти; централі­зовані ресурси (бюджетне фінансування, пільгові інвестиційні кредити); іноземні інвестиції; кошти окремих громадян.

Потрібно проаналізувати структуру витрат на інноваційну діяльність, тобто визначити напрямки спрямування цих коштів у певні види діяльності (проведення дослідно-конструкторських експериментальних робіт, здійснення пробних зразків продукції; оплата праці працівникам, які були залучені до виробництва внаслідок проведення інновацій; закупівля нової техніки, технології, ноу-хау, сировини чи матеріалів; проведення пробного маркетингу; початок серійного виробництва та інше).

5. Результати впровадження товарної інноваційної політики

Результатами  впровадження товарної інноваційної політики можуть бути різні види ефекту на підприємстві:

- комерційний результат (чи ефект) – зміна маржинального доходу в сторону збільшення  прибутку від впровадження інновацій; зменшення чи повне усунення непродуктивних витрат завдяки виведенню їх з виробництва при заміні «старої» продукції новою тощо;

- науково-технічний - характеризує досягнення та внесок в науку чи техніку, збільшення вартості нематеріальних активів як власних досягнень підприємства;

- ресурсний - відображає вплив інновацій на обсяг виробництва і споживання того чи іншого види ресурсів; зміна логістики поставок, що вирішує проблему використання критичних ресурсів;

- соціальний - ураховує соціальні результати реалізації інновацій; підвищення професійного рівня працівників та їх конкурентних позицій на ринку праці;

- екологічний - ураховує вплив інновацій на оточуюче середовище ( зменшення шкідливих викидів в атмосферу, заміна природної сировини на штучні замінники тощо);

- маркетинговий ефект ( вигідна зміна географії поставок завдяки впровадженню інновацій, послаблення сили конкурентного тиску, зменшення трансакційних витрат тощо)

- інтегральний - відображає всі види ефектів.

6. Фактори, які сприяли чи перешкоджали впровадженню товарної інноваційної політики (в анкеті /додаток А/ - питання 19, 20, 21).

До факторів, які перешкоджають здійсненню інновацій можна віднести:

- незадовільний загальноекономічний стан держави, особливості політичної обстановки;

- зменшення квот на експорт продукції;

- правові законодавчі обмеження  (повернення ПДВ на експорт, імпортне чи експортне мито);

- обмежені фінансові ресурси підприємства;

- відсутність досвіду у залученні венчурних фондів;

- безініціативність менеджменту підприємства (держави);

- відсутність кваліфікованих кадрів;

- потужна конкуренція на ринку;

- нерозуміння потреб ринку;

- відсутність технічних переваг чи унікальності нововведення;

- інші.

До факторів, які сприяють здійсненню інноваційної діяльності належать:

- підтримка держави у здійсненні інновацій;

- правове забезпечення;

- технічний прогрес;

- задовільний економічний стан держави, прибутки споживачів;

- можливість фінансування на вигідних умовах;

- наявність власних патентів, ліцензій;

- висока еластичність факторів виробництва;

- наявність кваліфікованих кадрів;

- ділове партнерство;

- гнучка організаційна структура;

- перспективна потреба, зростаючий ринок.

7. Опис інновації за класифікаційними ознаками.

Аналіз життєвого циклу інновації  та його  графічна інтерпретація

Необхідно розглянути інновацію (інноваційне рішення) та навести класифікацію. Проаналізувати на якому етапі життєвого циклу знаходиться інноваційний продукт (процес): розробка, випробовування, вихід на ринок, зростання, насиченість,  спад. Обов’язково навести графічну інтерпретацію.

8. Вивчення існуючої на підприємстві моделі інноваційного процесу

Слід ідентифікувати та вивчити переваги і недоліки моделі інноваційного процесу, що існує на аналізованому підприємстві (обрати серед альтернативних):

• Lean Management (LM) – ощадливе виробництво;

• Total Quality Management (TQM) – комплексне управління якістю;

• Business Process Reengineering  (BPR) – реінжиніринг бізнес-процесів;

• Change Management (CM) – управління змінами;

• Benchmarking – бенчмаркінг;

• Time Business Management (TBM) - управління бізнес-часом;

• Efficient Consumer Response (ECR) - ефективне обслуговування клієнта;

• Computer-Integrated Manufacturing (CIM) - комп’ютерно-зінтегроване виробництво тощо.
  

9. Розробка комплексу заходів, спрямованих на реалізацію товарної інноваційної політики

Потрібно описати комплекс заходів, що спрямовані на реалізацію товарної інноваційної політики. Сюди можуть належати: розробка концепції інноваційного розвитку, впровадження прогресивної моделі інноваційного процесу, реалізація певного інвестиційного проекту, перехід на новітні ІТ-технології, формування спеціального відокремленого підрозділу з питань інновацій тощо.  Доцільно також висвітлити заходи у сфері маркетингу інновацій, тобто розглянути інновацію згідно підходу маркетинг-міксу (4Р, 8Р або 7С), тобто описати конкретні дії, спрямовані на реалізацію кожної складової.

10. Висновки та рекомендації з удосконалення управління інновація­ми на підприємстві

У цьому розділі потрібно запропонувати основні напрями удосконалення ефективності інно­ваційної діяльності та підвищення інноваційної активності підприємства. Рекомендації викладаються у довільній формі (обсягом 2-3 сторінки).

ВИМОГИ ЩОДО ОФОРМЛЕННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

Оформлення контрольної роботи здійснюється відповідно до сучасних вимог. Текст можна написати від руки або надрукувати на комп'ютері (12 кегель, 1,2 інтервал, Times New Roman). Зразок титульної сторінки поданий в Додатку В. Наприкінці роботи слід навести перелік літературних та веб-джерел, які були використані студентом при виконанні роботи.

Захист контрольної роботи здійснюється протягом семестру за узгодженням з викладачем, і є підставою до складання іспиту з дисципліни „Товарна інноваційна політика”.

САМОСТІЙНА РОБОТА

 на тему:

«БІЗНЕС-ПЛАН ВИВЕДЕННЯ ІННОВАЦІЇ НА РИНОК»

._________________________

(студ.гр ___)

_______________________

(прізвище, ініціали)

Розділ 1

ЧОРНОВИЙ АНАЛІЗ

Намагайтесь уникати довгих бізнес-планів, тому що надто велика кількість деталей закриває прості істини

Завдання 1.

Заповніть наступну форму.

Не додавайте додаткові листи і не використовуйте більше місця, ніж виділено для відповіді, в протилежному випадку ваші ідеї буде важко пояснити.

1. Який у вас товар (опишіть зовнішній вигляд та технічні характеристики, а також потребу, яка буде задовольнятись товаром)?
2. ________________________________________________________
3. Хто ваші клієнти (просегментуйте ринок за різними ознаками, охарактеризуйте цільовий сегмент/-и)?___________________

1. Хто буде продавати товар (назвіть тип та рівні каналу розподілу)?____________________________________
2. Скільки людей  купить товар (оцініть потенціал ринку)?_______________________________
3. Які види науково-технічної діяльності будуть застосовуватись для проектування і виготовлення товару?_________________________

1. Яка ціна продажу (обґрунтуйте розмір гуртової і роздрібної ціни)?____
2. Коли ви досягнете рівня беззбитковості (графічно проілюструйте)?____
3. Як зміниться структура маржинального доходу ?________________
   

Розділ 2

ЯКИЙ У ВАС ПРОДУКТ?

Завдання 2.

Опишіть свій товар однією фразою.

Зосередьтесь на описі товару однією фразою. Вона повинна охопити сутність товару і містити його головні цілі. Ця фраза послужить індикатором для визначення умов, необхідних для досягнення успіху. Іншими словами, здійсніть позиціонування товару (зафіксуйте це у свідомості цільового споживача).

Розробіть одну просту для розуміння фразу, яка описує ваш товар чи послугу і відрізняє від пропозицій конкурентів.

Ця єдина фраза є основою бізнес-плану і презентацією потенційним інвесторам.

Приклади успішних виробничих планів із однієї фрази:

Замок від дітей

Незламний замок від дітей для ящиків, який встановлюється без допомоги інструментів.

Комбінована лампочка і індикатор руху

Лампочка, яка підходить для стандартних освітлювальних приладів, автоматично виключається, коли в кімнаті нікого немає.

Мобільний телефон, який вказує напрямок руху

Мобільний телефон із вбудованим приймачем GPS, який «розмовляє» з водієм і вказує йому напрямок руху.

Завдання 3.

Хто ваш клієнт? Хто стане купувати ваш товар?

В погоні за удосконаленням товару помилкою є вважати всіх своїми потенційними клієнтами. Товари, розроблені для задоволення потреб всього населення, володіють надто великою кількістю рис і дуже дорогі. Необхідно визначити межі спеціалізації.

Завдання 4.

Хто буде продавати товар?

Нові компанії часто тратять надто багато грошей і зусиль на розроблення товару, а потім не можуть організувати грамотні маркетингові заходи.

Канал просування важливий, оскільки є джерелом доходу, а також допоможе уточнити складові товару, такі як ключові особливості, роздрібна ціна, упакування, гуртова ціна, план підтримки, стратегія реклами, можливості дистриб’юторів і дилерів. Оцінка продаж, з точки зору дистриб’ютора або партнера, допоможе зацікавити вашою ідеєю інших людей і отримати інвестиції на розроблення товару.

 Завдання 5.

Скільки людей купить товар?

Місткість ринку становить … (у натур. чи варт. од.) - …

Оцінка продаж першого року  - …

Якщо інноваційний товар сформує новий ринок, то потрібно обрати ринок, близький до новосформованого. Ви можете захопити більшу частку ринку, якщо чітко визначили маркетингову ціль і сила  конкурентного впливу не є високою.

 Розділ 3

ВИВЧЕННЯ МОЖЛИВОСТЕЙ РИНКУ

Вивчення можливостей ринку уможливлює своєчасне оцінювання шансів на ринку . Дослідження ринку поділяється на декілька великих категорій

Демографічні і статистичні дані. Використовуються дані урядових агентств, промислових асоціацій, преси, консультантів і Інтернету.

Конкурентні дані. Інформація описує продукцію ваших суперників, їх ціни, клієнтів, ринкову стратегію, технічні особливості, канали розподілу і фінансовий стан.

Дослідження споживача. Використовують різні методи маркетингових досліджень ( опитування, експерименти, імітаційне моделювання тощо).

Дослідна група. Групі із декількох людей показують зображення або дослідні зразки товару, потім розпитують про враження від продукту.

Тест на практичність. Майбутнім клієнтам часто пропонують застосувати продукт перед камерою, потім вивчають результати і у відповідності з ними вдосконалюють продукцію.

 Завдання 6.

Що думає оточуюче середовище про інновації ?

Необхідно дати відповіді на такі питання: Що думають засоби масової інформації? Яка думка експертів?  Що є в мережі? Що думає дослідна група? Що говорять цифри?

 Розділ 4.

КОНКУРЕНЦІЯ

Завдання 7.

Хто ваші конкуренти?

Варто визначити хоча би 5 головних конкурентів на сьогодні. Перерахуйте їх.

Хто є найсерйознішим потенційним конкурентом? Хто може вийти на ринок або збільшити інвестиції і дійсно нашкодити вам? Перечисліть їх, пригадавши хоча би одну іноземну фірму.

 Завдання 8.

Що відомо про основних конкурентів? Про що вони думають?

Доцільно скласти таку таблицю:

Розділ 5.

ТОВАР

Дуже багато різних технологічних компаній-початківців (стартапів) розроблять рішення, для яких немає покупців. Без чіткої цілі товари провалюються. Через непорозуміння менеджменту проект практично не має шансів на успіх.

Завдання 9.

В чому перевага вашого товару?

Яку цінність він представляє?

Основне завдання підприємства-інноватора – передати клієнтам цінності. Якщо компанія не знає, які цінності пропонує, вона не зможе визначити задачі. Переконайтесь, що ваша компанія визначилась з цілями товару. Тому необхідно чітко визначити основні переваги пропонованого товару, які стимулюватимуть клієнтів для його придбання ( які переваги отримає клієнт?).

Як виглядає товар?

Подайте зображення свого продукту і накресліть (опишіть) схему його роботи. Прості картинки розкривають ваше бачення продукту потенційному інвестору і в подальшому -  команді інженерів і продавців. Вони також допомагають визначити патентоспроможну інтелектуальну власність.

 Завдання 10.

Чим ви відрізняєтесь від конкурентів?

На чому ви заробляєте? Ця відповідь важлива для потенційних інвесторів, у яких є альтернативи відносно вкладення коштів.

Опишіть 7-10 основних властивостей і ознак, найбільш важливих для успіху вашого продукту. Якщо ознак набереться більше 12, розділіть список на 4-5 категорій. Оцініть концепцію продукту у відповідності з конкурентними виробами. Поставте поряд з кожною ознакою відмітку від 1 до 5. не обов’язково перемагати конкурентів у всіх категоріях. Вправа допоможе вияснити особливості вашого продукту. Чи це буде ціна, якість послуг, чи щось інше.

 Завдання 11.

Як називається товар (неймінг)?

Починайте працювати над назвою продукту за 9-12 місяців до проголошення продукту. Правильне ім’я допоможе отримати гроші, правильно спрямувати команду і продати продукт. Неправильне ім’я або його відсутність здатне причинити багато неприємностей.

Вам допоможе наступне:

1. Зберіть команду із 4-6 людей, включаючи інженера і потенційного споживача.

2. Складіть список запропонованих назв за допомогою мозкового штурму. Нічого не обговорюйте – просто записуйте якомога більше назв.

3. Включайте всі типи назв – нові слова, описові визначення, числа і абревіатури.

4. Нехай кожен учасник проголосує за 5 кращих назв, отримується список із 10 найбільш ймовірних назв.

5. Попросіть юриста пошукати ці назви. Зберігайте загальний список, бо всі 10 можуть уже кимсь використовуватись.
   

Назва товару _________________________________________ .

Престиж марки. Назвати продукт буває дуже складно. Ось декілька запитань, які можуть вплинути на престиж вашої марки.

Впевненість в якості. Компанії із вдосконаленою системою тестування продукту і програмою визначення якості часто вибирають неперевірені назви, що призводить до провалу на обраному ринку збуту.

Назва продукту проти назви компанії. Соні і ІВМ використовують свої назви в якості марки, Проктер енд Гембл – ні. Ключове слово – перевірка.

Географія і історія. Асоціації пов’язані з компанією або маркою, часто дуже відрізняються по країнах. Якщо назва нагадує про провал, краще замінити його. Компанія ІВМ відмовилась від назви Пі-сі джуніор

Унікальність. Назва має єдине значення. Воно не може означати два поняття відразу. Так Тойота і Хонда відмовились від корпоративних марок, надавши перевагу Лексус і Акура.

Розділ 6.

КЛІЄНТ

 Для покупця важливий і товар, і його пакування.  Необхідно взнати думку клієнтів щодо можливостей  покращення товару для уникнення в майбутньому непродуктивних витрат і втрат на етапі НДКР.

Завдання 12.

Чи вважають клієнти вашу ідею хорошою?

Ще на етапі розроблення дизайну необхідно досконало вивчити можливості щодо удосконалення дизайну товару та його основних характеристик.

Завдання 13.

Хто справжній клієнт?

Необхідно якомога точніше   визначити цільових клієнтів, їх  специфічні риси,  передумови для просування на ринок подібних товарів.  Чим точніше визначите клієнта, тим ймовірніший ваш успіх.

 Розділ 7.

Стратегія маркетингу

Багато починаючих інноваційних компаній тратять надто багато часу на розроблення продукту. Вони забувають про те, що продукти потрібно вивести на ринок, продати і забезпечити  умови для відтворення капіталу через успішний маркетинг. Це означає, що необхідно грамотно скласти маркетинговий план, в якому відображено процес впровадження інновацій, який  дозволить компенсувати витрати в їх розроблення і просування.

Завдання 14.

Яка ваша стратегічна ціль?

Що визначає успіх? Стратегічна ціль дає напрямок бізнесу і шкалу, котрою можна вимірювати успіх  програми маркетингу. Стратегічна ціль переважно має три компоненти: продукт, інтервал часу і вимірна ціль.

Приклад:

Наша стратегічна ціль:

 Завдання 15.

Яка ціль маркетингу?

Одне з найважчих завдань маленької компанії – створення загального мислення. На відміну від цілі продаж, яка вимірюється в доходах, ціль маркетингу спеціалізується на зміні поведінки і сприйняття людей.

Стратегічна ціль залишається постійною, а цілі маркетингу змінюються із дозріванням продукту і конкурентного середовища.

Що важливіше для вашого успіху:

-   переконати споживачів в необхідності вашого продукту

-   зробити продукт і його назву впізнаваними

-   акцентувати увагу на перевагах продукту

-   переконати нових клієнтів купити продукт

-   переконати справжніх клієнтів купити ще

Перевірте своє розуміння маркетингу, співставте праву і ліву колонки.

 Відповіді: 1-1, 2-2, 3-3, 4-4, 5-5, 6-5, 7-5

Завдання 16.

Як ви будете продавати і підтримувати свій товар?

 Як ви будете спрощувати процес купівлі?

Більшості компаній доводиться планувати збут, розповсюджувати, продавати і підтримувати свій продукт.

Стратегія каналів допоможе справитися з цим завданням. Стратегія включає всі заходи із постачання, продажу, і розповсюдження продукту. Здається, що вони незалежні, але насправді тісно пов’язані. Змініть стратегію по розповсюдженню, і вам прийдеться змінювати упакування або знову придумувати план технічної підтримки. Майже 80% грошей, які клієнт платить за товар, можуть піти на продаж, постачання, розповсюдження, підтримку, знижки для дилерів. Якщо ви розробите більш ефективний спосіб виконання цих  завдань, то зекономите більше ресурсів на технологічні та інші інновації.

Стратегія каналів комунікації

Ваш рекламний слоган: _____________________________________________________________

_____________________________________________________________

 Напр., «Порошок Дося – якщо не видно різниці, для чого платити більше?»

 Більшість компаній розробляють спеціальні стратегії для кожного товару. Стратегія каналів повинна бути зрозумілою і може включати більше десяти квадратів.

Можливі заходи із реалізації стратегії розповсюдження товару

• Програма маркетингу і реклама
• Винагорода дилерів
• Підтримка клієнта
• Розподіл і доставка
• Продаж
• Упакування, інструкції і ілюстрований матеріал
• Виробництво
• Управління матеріально-технічним постачанням
• Покупець
• Кінцевий користувач
  

Накресліть стратегію просування товару (рис.1), обравши ті чи інші заходи, що впливають на ефективність розповсюдження товару (з’єднайте блоками стрілками та вкажіть на їх послідовність)

Розробіть та обґрунтуйте обрану вами концепцію Інтернет-маркетингу, - інструменту, що дає змогу:

1) створити повноцінну презентацію з повним описом можливостей товару та різними ціновими пропозиціями товару у web-мережі на власному сайті чи в соціальній мережі;

2) формувати позитивний імідж продукції та фірми з допомогою моніторингу та активної участі у форумах, блогах, чатах;

3) здешевити і пришвидшити взаємодію у системі «виробник-споживач» з допомогою форми зворотнього зв’язку та форми здійснення замовлення;

4) полегшити процес навчання дистриб'юторів (застосування практики вебінарів - різновиду веб-конференції, проведенння онлайн-зустрічей чи презентацій через інтернет в режимі реального часу. Під час веб-конференції кожний з учасників знаходиться біля свого комп’ютера, а зв’язок між ними підтримується через інтернет з допомогою спеціального додатку, встановленого на ПК, або через веб-додаток.

5) оптимізувати внутрішні комунікації (між працівниками);

6) автоматизувати істотну частину рутинної бізнес-діяльності;

7) менше витрачати часу на телефонні розмови і більше часу на залучення цільової аудиторії.

Завдання 17.

Хто створить попит?

Як ви представите переваги свого товару споживачу?

Фізичний розподіл і «поповнення запасів на прилавках» не головне в стратегії каналів, важливіше – це створення попиту.

Проведіть стрілки від квадратів у лівому стовпці до одного чи більше квадратів в правому. Товстими лініями відмічайте основні канали, тонкими – другорядні. Часто кращими варіантом буде одна-дві стрілки.

 Завдання 18

Скільки ви готові витратити  на маркетинг і продажі?

Деякі товари потребують великих вкладень в рекламу, інші – вишуканого, майстерного маркетингу. Дайте відповідь на наступні запитання, щоб визначити, що вам потрібно.

Результати

Більше 3-х відповідей «ні»: економте гроші, необхідно сформувати команду по продажам.

Більше 4-х відповідей «так»: можливо ваш продукт потребує значної реклами.

 Завдання 19.

Що таке план маркетингу?

Історія вчить, що в маркетингу працює тільки один-єдиний сміливий удар…

Зберіть невелику групу для «мозкового штурму» і складіть список потенційних програм маркетингу. Не обговорюйте ідеї, не критикуйте і не оцінюйте їх. Потім розділіть їх на 3 категорії: «А» - те, що необхідно зробити протягом 6 місяців, «Б» - за перший рік, «В» - пізніше (коли-небудь).

Приклад

А. Написати прес-реліз

А. скласти технічний опис

А. Подзвонити 20 крупним клієнтам

А. Подзвонити 5 потенційним дистриб’юторам

А. Створити веб-сайт

Б. Відвідати торгову виставку

Б. Провести технічне навчання дистриб’юторів

Б. Найняти менеджера з маркетингу

В. Розробити рекламну кампанію для журналів

 Розділ 8.

МАРКЕТИНГОВЕ ТА ЕКОНОМІЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ  ІННОВАЦІЇ

 Чи куплять ваш товар інженери?

Якщо думка про новий пристрій сподобалась інженеру, який працює за сусіднім столом, тоді швидше за все вона сподобається і клієнтам. Якщо ваші команди з маркетингу і технології не збираються купувати товар, він не буде мати успіху на ринку. Інновації часто змінюють моделі поведінки і потенційних покупців, і стратегічне мислення самих  розробників.

Економічне оцінювання інновацій проводиться в категоріях прибутку, рентабельності, окупності,  величини і структури маржинального доходу в ціні нового продукту та ін.

ВИСНОВКИ

_____________________________________________________________

_____________________________________________________________

_____________________________________________________________

_____________________________________________________________

 ПР №1. «11 принципів інноваційного бізнесу для менеджера інноваційного проекту / власника фірми»

1. Задай стратегічний напрямок. Створи надихаюче бачення й оголоси "хрестовий похід". Зв'яжи стратегію впровадження інновацій з корпоративним баченням, цілями, завданнями й стратегіями. Розроби стратегічну карту впровадження інновацій, що допоможе тобі вибрати правильні проекти й реалізувати їх.

2. Відкрито визнач процес управління інноваціями. Допоможи людям зрозуміти, як вони і їхня робота вписуються в загальну картину роботи компанії й інноваційний процес. Задокументуй інноваційний процес за допомогою нескладних карт і схем та поясни його людям як словом, так і справою. 

3. Розвивай свою крос-функціональну майстерність, щоб навчитися використати приховану силу розмаїтості й розкрити секрети синергії. Допомагай співробітникам розвивати їх здібності. Переміщай людей з місця на місце, з однієї посади на іншу, щоб вони одержали найрізноманітніший  досвід роботи. Створюй кросфункціональні інноваційні команди, що складаються з людей з різними точками зору.

4. Створи атмосферу «творчого хаосу», щоб дати поштовх творчої активності людей і збільшити ймовірність несподіваних відкриттів. Постарайся знайти правильний баланс між порядком і хаосом.

5. Бери під сумнів усталені припущення. Думай нестандартно. Безупинно задавай пошукові питання "Чому...?" й "А що якщо...?", щоб виявити сховані проблеми й можливості. Влаштовуй мозкові штурми не раз у тиждень, а щодня , щоб підтримувати еластичність мозків людей і постійно вдихати нове життя в інноваційний процес.

6. Влаштовуй перехресне запилення ідей. Прагни з'єднати широкий спектр ідей, поглядів, навиків і стилів роботи. Заохочуй коментарі й висування ідей. Залучай персонал активно висловлюватися. Запрошуй людей з боку - експертів, покупців, постачальників і партнерів. Змінюй точки зору, щоб оцінювати ідеї з усіх боків.

7. Винагороджуй людей за генерацію ідей. Людям необхідно знати, що їхні ідеї дозволяють змінити речі на краще. Визнання підбадьорує людей активно робити якісний внесок в діяльність фірми.

8. Експериментуй, щоб скористатися  можливостями, що відкриваються, набути нові навички, довідатися щось нове, аналізуючи, і виявити нові можливості. Створюй пілотні зразки, щоб створити візуальне уявлення про новий продукт, випробувати його, надихнутися на нові ідеї, а також "продати" свої ідеї спонсорам і колегам.

9. Дай людям право на невдачу. Невдачі дають можливість багато чому навчитися й повинні розглядатися як невід’ємна частина інноваційного процесу й ланка н шляху до успіху. Витягни уроки з невдач, перегрупуйся й почни знову, але вже більш розумно.

10. Вимірюй досягнутий прогрес, щоб скоригувати свої дії й прискорити реалізацію ідей.

11. Перетвори роботу в задоволення, щоб люди були задоволені й від своєї діяльності, і від роботи в команді, і від перспективних проектів, за які вони беруться.
    

ЗАВДАННЯ: спробуйте для себе окреслити основні риси менеджера інноваційного проекту або власника інноваційної фірми. Які з них є найбільш важливими? Які другорядними? Обґрунтуйте свою думку, виступивши перед одногрупниками.

 ПР №2. «Методи пошуку нових ідей і створення інновацій»

На практиці використовують безліч методів пошуку ідей. З деякою часткою умовності їх можна розділити на три групи:

1. Методи психологічної активізації творчого мислення.

2. Методи систематизованого пошуку.

3. Методи спрямованого пошуку.

Кожен з методів має на меті полегшити пошук рішення творчого завдання порівняно, з так званим, методом "проб і помилок", яким зазвичай користується людина (ін новатор). Доцільність застосування методу, належить до тієї чи іншої групи, зокрема, залежить від складності розв'язуваної задачі.

Для вирішення порівняно простих завдань доцільно використовувати методи, пов'язані з двох перших груп. Методи спрямованого пошуку спеціально створювалися для вирішення складних завдань і, незважаючи на складність цих методів, їх застосування в даному випадку виявляється виправданим. Застосування ж методів спрямованого пошуку для простих завдань може виявитися недоцільним через те, що складність самих методів буде вище складності розв'язуваної задачі або через непридатність цих методів для вирішення таких завдань. 

Методи психологічної активізації творчого мислення спрямовані на усунення, так званої психологічної інерції мислення, що перешкоджає знаходженню винахідницьких рішень і нових бізнес ідей, що заважає більш всебічному розгляду проблеми. Ці методи дозволяють значно збільшити число висунутих ідей і підвищують продуктивність цього процесу. Проте, для вирішення складних винахідницьких і нестандартних бізнес завдань, в основі яких закладені протиріччя, ці методи малоефективні.

Найбільш відомі методи психологічної активізації:

• Мозковий штурм (brainstorm)

• Зворотня мозкова атака

• Тіньова мозкова атака

• Корабельна рада («рада піратів»)

• Метод фокальних обєктів

• Аналогії. Синектика

• Метод "Прийоми аналогій"

• Оператор РЧС (розмір – час - вартість)

• Конференція ідей

• Метод маленьких людей

• Метод гірлянд асоціацій і метафор

• Метод "Шість капелюхів мислення"

• Метод "Коучінг"

• Списки контрольних питань

• Морфологічний аналіз

• Функціональний аналіз

• Функціональний метод проектування Метчетта

• Метод фокальних об’єктів

• Метод гірлянд асоціацій і метафор

• Метод багатократної послідовної класифікації

• Метод синтеза оптимальних форм

• Метод системного економічного аналізу і поелементного відпрацювання конструктивних рішень

• Метод "П’ять чому"

• Функціонально-фізичний метод пошукового конструювання Р. Коллера

• Теорія рішення винахідницьких завдань (ТРВЗ)

• Метод "Шість сигм"

• Метод "Сім інструментів управлення якістю"

• Метод "Сімь основних інструментів контролю якості"

• Метод "ABC-аналіз"

• Метод "Бережливе виробництво" (lean production)

• Метод "PDPC" (Блок-схема процесу прийняття рішень)

• Метод "Контрольний лист"

• Метод Дельфі

• Метод "Поле кореляції"

• Метод "Діаграма подібності" (Метод KJ)

• Метод "Діаграма зв’язків"

• Метод "Діаграма Парето"

• Метод "Гістограми"

• Метод "Діаграма Ісікави"

• Метод "Контрольні карти"

• Метод "Матриця пріоритетів"

• Метод "Модель Кано"

• Метод "Аутсорсинг"

• Метод "Паралельна інженерна розробка"

• Метод "Розгортиання політики"

• Метод "Захист від помилок"

• Метод аналізу видів і наслідків відмов

• Метод "ABC" (облік витрат)

• Метод "Бенчмаркінг"

• Методи Тагуті

• Метод "Стрілкова діаграма"

• Метод "Стратегічні карти"

Методи систематизованого пошуку:

Методи спрямованого пошуку:

Методи управління:

ЗАВДАННЯ: кожен студент згідно попереднього узгодження з викладачем обирає метод пошуку ідей, готує доповідь і виступає перед одногрупниками, після чого відбувається обговорення переваг та/або недоліків кожного методу.

ПР №3. «Методика прогнозування продаж нового продукту»

В умовах здійснення маркетингової інноваційної діяльності  першочерговим  завданням підприємства є прогнозування частки ринку, зміни якої визначають зміни сукупного обсягу реалізації нової продукції організації. Величини частки ринку і обсягу реалізації продукції складають основу розробки як поточного, так і стратегічного планів і визначають ефективність здійснення інвестиційних проектів та інноваційній діяльності.

Величини частки ринку піддаються змінам. Дані зміни обумовлені процесами, що відбуваються на ринку, здійсненням конкурентами певних зусиль в області вдосконалення якості, політики ціноутворення і системи просування своєї продукції, що приводять в цілому до зміни ринкової кон'юнктури, а також залежать від ступеня адаптації до цих процесів окремих організацій.

Застосування евристичного підходу до оцінки частки ринку і можливого обсягу продажів обумовлене швидкістю отримання результатів, відсутністю достовірної і своєчасної інформації про обсяги продажів конкурентів за попередній період часу, а також відсутністю досвіду формування прогнозів, що кількісно виявляють і використовують причинно-наслідкові зв'язки між окремими взаємодіючими елементами ринку.  Формування експертних оцінок частки ринку при внутрішньому або зовнішньому експертному прогнозуванні здійснюється шляхом безпосередньої обробки і аналізу думок експертів,  якими  можуть бути співробітники маркетингових підрозділів організацій, роздрібних магазинів, а також працівники консалтингових фірм, що привертаються з боку, маркетингових центрів, фахівці в області маркетингу і т.д. Залежно від способу збору думок експертів і виведення кінцевого результату використовуються наступні методи:

1. Метод середньої оцінки по індивідуальних експертних думках. Полягає у виведенні простого або зваженого середнього арифметичного зі всіх оцінок, отриманих в результаті одноразового опитуваня експертів. З метою підвищення точності отримуваних прогнозів в рамках даного методу середня арифметична величина прогнозованої експертами частки ринку може бути визначена на основі узагальнення не одного, а трьох думок експертів: оптимістичного (o), песимістичного (p) і найбільш вірогідного (v), які об'єднуються в підсумкову оцінку (f), висловлену окремим експертом, за допомогою наступних виразів [1]:

Кожен з даних виразів припускає заздалегідь задану різну значущість оптимістичною, песимістичною і найбільш вірогідною з  оцінок, яка визначає передбачувану вірогідність настання ситуації, коли значення частки ринку відповідатиме одній з цих трьох думок. Внаслідок цього при визначенні частки ринку, займаною продукцією, можливе застосування універсального методу визначення підсумкової оцінки експерта, заснованого на зважуванні по вірогідності настання ситуацій, відповідних оцінкам про, p і v. 

Узагальнена оцінка по думках всіх експертів виводиться як проста або зважена середня величина з підсумкових оцінок окремих експертів.

2. Метод комісії, що полягає у формуванні в ході обговорення групою експертів єдиного узгодженого рішення щодо передбачуваної частки ринку, займаною певною продукцією.

3. Метод Дельфі — багатоетапний метод, що передбачає первинне ізольоване винесення експертами своїх думок і подальше багатократне їх коректування на базі ознайомлення кожного експерта з думками інших експертів до тих пір, поки величина розкиду оцінок не знаходитиметься в рамках заздалегідь встановлюваного бажаного інтервалу варіювання оцінок [1, 2]. Отримувані за допомогою даних методик оцінки носять статичний і одноразовий характер, внаслідок чого виникає необхідність повторного звернення до експертів при складанні прогнозу частки ринку на подальші періоди. Крім того, метод внутрішнього і зовнішнього експертного прогнозування характеризується певним ступенем суб'єктивності.

ЗАВДАННЯ: визначити підсумкову середньоарифметичну прогнозовану величину ринкової частки інноваційного товару за  даними експертів за оптимістичним, песимістичним і найбільш вірогідним планом (к – номер студента в академічній групі) . Дати  узагальнену оцінку по думках всіх експертів.

 ПР №4. КЕЙС «Історія успіху: IDEO - світовий лідер інновацій»

Зайдіть в будь-який книжковий магазин і ви знайдете там безліч книжок, присвячених інноваціям. У багатьох цих книгах можна знайти розділи, присвячені людині на ім'я Девід Келлі і його компанії IDEO Product Development.

Компанія IDEO (http://www.ideo.com/), про роботу якої на Заході ходять легенди, була створена в 1991 році в результаті злиття David Kellеy Design (створила першу комп.мишу для Apple Computer Inc. в 1982 році) з ID Two (спроектували у тому ж році перший у світі ноутбук). В офісах IDEO, розташованих в Пало-Альто, Сан-Франциско, Чикаго, Бостоні, Лондоні та Мюнхені, працюють близько 450 чоловік.

Однак це той випадок, коли розміри компанії непорівнювані з рівнем її впливу: до послуг IDEO звертаються Procter & Gamble, HP, AT & T Wireless, Nestle, Vodafone, Samsung, NASA, BBC, Intel, Lufthansa та інші лідери глобального бізнесу. У відповідь вони отримують не тільки інноваційні продукти та послуги - вони навчаються вмінню «дивитися на світ очима своїх споживачів ». Протягом чотирнадцяти років IDEO утримує  позицію №1 в рейтингу журналу Business Week в номінації «Дизайн», а в 2006 році Boston Consulting Group поставила IDEO на 15-те місце в списку двадцяти найбільш новаторських компаній у світі.

Деякі досягнення IDEO
Компанія розробила більше 5000 нових продуктів.
Допомогла як традиційним компаніям зі списку Fortune 500 винайти заново свої організації, так й амбітним молодим венчурним фірмам створити нові ніші на ринку.
Навчає процесу створення інновацій, найчастіше приймає у себе команди різних транснаціональних компаній, які хочуть навчитися у IDEO створювати нову корпоративну культуру та методології створення нових продуктів.

Еталон інноваційної діяльності

Журнал Fast Company називає IDEO «найбільш титулованою в світі фірмою дизайну нових продуктів». Каліфорнійська фірма на основі замовлень фірм з усього світу створила дизайн більше 5 тис. різних продуктів, включаючи першу комп'ютерну мишку для Apple, ноутбук для NEC, Palm V для Palm, та інші найрізноманітніші продукти від дитячих зубних щіток і рибальських наборів до спеціальних пластикових пляшок для велосипедистів і розсувних офісних меблів. У США IDEO стала символом інновацій, а Девід Келлі, засновник і CEO IDEO, за результатами експертного голосування був оголошений журналом Esquire одним з "20-ти найбільш важливих людей 21-го століття.

Як фірмі вдається створювати інноваційні продукти так ефективно, легко і натхненно?

Найбільші компанії з різних куточків земної кулі намагаються навчитися у IDEO створення корпоративної атмосфери, яка надихає співробітників на безперервні інновації. Багато фірм відправляють групи своїх топ-менеджерів у IDEO на кілька тижнів, щоб ті, занурившись у творчу атмосферу компанії, змогли створити і на своїй фірмі щось подібне. Поступово навчання створенню інноваційних організацій і поштовх до побудови корпоративної культури стало приносити IDEO навіть більше доходу, ніж дизайн нових продуктів.
Сьогодні у IDEO філії по всьому світу, і бізнес фірми швидко зростає. У числі клієнтів IDEO є великі російські та українські компанії.
Мудрий хаос і анархічне управління
«Ми віддаємо перевагу так званим Т-подібним співробітникам. Це означає, що кожен повинен мати глибокі знання у своїй галузі (вертикаль), але кожен зобов'язаний уміти розмовляти однією мовою і з іншими людьми - своїми колегами з інших підрозділів (горизонталь)» (Алан Сауф (Alan South), начальник відділу інновацій IDEO).

Коли Девід Келлі створив IDEO, він був твердо налаштований на те, щоб не структурувати фірму за прикладом великих корпорацій і не встановлювати внутрішньокорпоративної управлінської ієрархії. Його головною метою було створити середовище, в якому б співробітники мали повну свободу творчості і отримували від цього задоволення.
Д.Келлі використовує в основному анархічні методи управління, дозволяючи співробітникам бути своїми власними начальниками. У IDEO немає жорсткої корпоративної та менеджерської структури. Співробітників запрошують на збори, а не наказують на них прийти. Співробітники самі вибирають, де і з ким вони хочуть працювати, і можуть вільно сказати керівникові фірми, що вони думають про його ідеї. Але в цьому хаосі й народилися більшість відомих продуктів, що викликають захоплення.

Розвиток фантазії та творчих мускулів у співробітників
Хоча у IDEO не бракує замовлень з усього світу на дизайн нових продуктів, компанія створила в себе атмосферу творчого хаосу і постійно здійснює "концептуальні" проекти. У цих проектів немає замовників, але в них співробітники і не повинні обмежувати свою фантазію ні бюджетом, ні технологіями, ні часовими ресурсами.
Одним з таких проектів, наприклад, був проект "Шоколадна фантазія", де співробітникам пропонувалося винаходити все що завгодно, при одній умові - це мало бути з шоколаду. Завершення проекту весело святкувалося. Все це дозволяє IDEO зберігати творчу майстерність і еластичність мізків своїх співробітників на надзвичайно високому рівні.

ПИТАННЯ ДО КЕЙСУ:

1. Чому на Вашу думку  компанії впроваджують аутсорсинг (передають на виконання іншим фірмам) дизайн нових продуктів?

2. У чому полягає секрет успіху IDEO?

ПР №5. КЕЙС «Інноваційний маркетинг. Революційний підхід до маркетингу: перейменування міста»

"Справжні інновації охоплюють творчість в трьох сферах:

1) технології,  2) процеси і 3) маркетинг."

Акіо Моріта

«Дика» маркетингова ідея створення «цунамі чуток» зумовила наступні вигоди для бізнесу:

- Half.com зайняв місце серед 10 найбільш відвідуваних сайтів (Інтернет-магазинів) менш як за 1 рік, інвестувавши в це в 10 разів менше, ніж конкуренти;

- 8 млн. зареєстрованих користувачів менш як за 3 роки;

- не витративши ні цента на традиційний маркетинг Half.com звернули на себе увагу ЗМІ та інтернет-спільноти. Журнал TIME назва це одним з найбільших в історії переворотів у сфері створення популярності.

- через 6 місяців аукціон е-Вау купив Half.com за 300 млн.дол.

Бізнес-стратегія підприємців з американського інтернет-супермаркету Half.com була націлена на досягнення швидких темпів зростання компанії і подальший продаж фірми крупному інтернет-супермаркету e-Ваy. Для здійснення цілей своєї стратегії вони шукали незвичайні маркетингові рішення, які змусили б ЗМІ і тисячі людей говорити про Half.com.

Найняті фірмою фахівці з традиційного маркетингу не змогли запропонувати нічого такого, що змусило б маси людей говорити про Half.com. Їх рішення обмежувалися традиційними низькоефективними прийомами, такими як телевізійна та інтернет-реклама, запуск повітряної кулі з назвою фірми і т.п.

Розуміючи, що такі методи не «катапультують» фірму в лідери ринку, керівники Half.com найняли креативного фахівця з маркетингу Марка Хьюеса, на посаду віце-президента фірми і запропонували йому придумати радикально інноваційну модель маркетингу, яка швидко зробила б компанію популярною. Незабаром Марк запропонував будувати маркетинг на основі створення «цунамі доброї звістки». Зокрема, він запропонував знайти містечко з назвою, що починається на «Half» і умовити владу міста перейменувати його в «Half.com».

Після недовгого пошуку, керівники фірми зупинилися на містечку Halfway з населенням 350 чоловік, розташованому в штаті Орегон. У грудні 1999 р. маркетингова команда з Half.com зробила візит мерові містечка Діку Кроу, щоб поцікавитися, чи не розгляне він питання перейменування міста в Half.com.

Спочатку мер віднісся до пропозиції скептично, але після короткого обговорення вигод для його міста, що випливали з такого інноваційного кроку, погодився поставити це питання перед Радою міста. Рада міста врешті-решт погодилася на перейменування, і ось що в результаті цього сталося.

19 січня 2000 р. телекомпанія NBC вела прямий репортаж з містечка Half.com, що знаходиться в штаті Орегон, і зі штаб-квартири фірми Half.com, що знаходиться в штаті Пенсільванія, про одночасне перейменування міста і запуск веб-сайта фірми. Мільйони телеглядачів і користувачів Інтернету стежили за церемонією проголошення першого в світі міста з розширенням «.COM» і новій бізнес-моделі Інтернет-торгівлі P2P (people to people), представленою фірмою Half.com. Місто запам'ятає цей день надовго.

Через 20 днів після запуску веб-сайту Half.com керівникам фірми подзвонили представники компанії E-Bay, яка через 6 місяців купила Half.com за 300 млн. дол.

Тепер сайт має доменне ім’я http://www.half.ebay.com/

* eBay Inc. — американська інтернет-компанія, що керує однойменим сайтом eBay.com, онлайн-майданчик для проведення аукціонів і торгівельний вебсайт, на якому приватні та юридичні особи здійснюють продаж та купівлю різноманітних товарів та послуг. eBay.com має міжнародні локалізації. eBay Inc. також належить міжнародна система здійснення електронних платежів PayPal, VoIP, телефонія Skype та інші сервіси.

ПИТАННЯ ДО КЕЙСУ:

1. Наскільки ризиковими були дії Half.com. Чому Ви так вважаєте?
2. Чому бізнес Half.com став інвестиційно привабливим?
3. В чому полягає інноваційний маркетинг?
4. У чому відмінності між інноваційним маркетингом і маркетингом інновацій?
5. Які перспективи подібного досвіду Ви бачите в Україні? Які існують перешкоди? Опишіть коротко на конкретному прикладі.

ЗАДАЧІ

Задача 1. Визначити вартість промислового взірця, якщо передбачається отримання прибутку від його використання протягом 2-х умовних періодів якщо відомо наступне: ставка дисконтування 12%, чистий прибуток, що припадає на одиницю техніки – 1,5 тис. грн (при мінімальній партій 3 тис.шт.) коефіцієнт оригінальності ПВ – 0,3, коефіцієнт складності дизайнерських рішень – 0,4.

Задача 2. За даними результатів діяльності визначити вартість гудвілу підприємства та обґрунтувати отримане значення:

Задача 3. Обчислити вартість товарного знаку, якщо відомо, що витрати на рекламу, розробку знаку та реєстрування знаку склали 30 тис. грн, знак використовується протягом 3-х років, величина товарообороту в місяць – 6,5 млн. грн.

Задача 4. Визначити вартість винаходу методом приведеного доходу, якщо відомо, що чистий надлишковий прибуток за використання винаходу в 3-му періоді склав 700тис.грн., ставка дисконтування – 12%, надлишковий прибуток прогнозується отримувати протягом 5-ти періодів.

Задача 5. Визначити методом вихідних витрат вартість розробленого на підприємстві промислового взірця якщо відомо, що свідоцтво на промисловий взірець введено у дію 3 умовні періоди тому (номінальний термін дії 8 років) облікова ставка складає 5%, банківський відсоток за використання інвестованого капіталу – 12%, витрати на розробку та в провадження у дію – 500 тис. грн., а витрати на право використання взірця та його реєстрацію склали 750 грн.

Задача 6. Визначити методом вихідних витрат вартість розробленого на підприємстві промислового взірця, якщо відомо, що свідоцтво на промисловий взірець введено у дію 3 умовні періоди тому (номінальний термін дії 5 років), облікова ставка складає 11%, банківський відсоток за використання інвестованого капіталу - 23%, витрати на розробку та в провадження у дію - 700 тис. грн., а витрати на правову охорону склали 500 грн.

Задача 7. Визначити вартість винаходу методом приведеного доходу, якщо відомо, що чистий надлишковий прибуток за рахунок його використання на одиницю продукції складає 35 грн. (за цей період було випущено партію товару – 330 тис. шт), ставка дисконтування - 10%, надлишковий прибуток за прогнозами буде надходити протягом 4 років.

Задача 8. Визначити вартість промислового взірця, якщо передбачається отримання прибутку від його використання протягом 2-х умовних періодів. Відомо наступне: ставка дисконтування 12%, чистий прибуток, що припадає на одиницю техніки - 1,5 тис. грн. (при мінімальній партій 3 тис. шт.) коефіцієнт

оригінальності ПВ - 0,3, коефіцієнт складності дизайнерських рішень - 0,4.

Задача 9. Визначити вартість винаходу методом приведеного доходу, якщо відомо, що чистий надлишковий прибуток за використання винаходу в 3-му періоді склав 700тис.грн., ставка дисконтування 12%, надлишковий прибуток прогнозується отримувати протягом 5-ти періодів.

Задача 10. Відомо, що прибуток (П), генерований винаходом, у результаті річного випуску противоточних конвекційних підігрівників рециркуляційної зерносушарки склав 15440 грн. У цьому підігрівнику використаний винахід "Противоточний конвекційний підігрівник". Використання винаходу дозволило інтенсифікувати тепломасообмін у підігрівнику, підвищити його економічність і надійність. Визначіть ціну ліцензії на основі розміру прибутку ліцензіара. При розрахунку слід врахувати, що оскільки винахід дозволив досягти якісно нових технічних характеристик продукції, коефіцієнт досягнутого результату К1 приймається рівним 0,6. Винахід спрямований на зміну конструкції апарата, тому коефіцієнт складності рішення технічної задачі К2=0,7 Прототип збігається з винаходом по меншому числу основних ознак, тому К3 = 0,6.

Задача 11. Відомо, що прибуток (П), генерований винаходами, при серійному виготовленні приладу СВА-1 БМ "Вольт-амперометрична автоматизована система" склав 51955 грн. СВА-1 БМ застосовується для визначення концентрації важких металів у розчинах електрохімічним методом). У цьому приладі використано два винаходи: "Електрохімічний індикаторний електрод" і "Спосіб електрохімічного аналізу", що дозволили істотно скоротити час аналізу і знизити межу виявлення концентрації елементів.

Визначіть ціну ліцензії при використанні декількох винаходів. При розрахунку врахуйте, що оскільки винахід "Електрохімічний індикаторний електрод" поліпшив основні технічні характеристики приладу, тому коефіцієнт досягнутого результату К1 приймається рівним 0,4. Даний винахід являє собою конструкцію одного з основних вузлів приладу, тому коефіцієнт складності вирішеної технічної задачі К2 установлений рівним 0,4. У результаті зіставлення ознак винаходу з його прототипом установлено, що прототип збігається з новим рішенням по більшості основних ознак, тому коефіцієнт новизни К3 приймається рівним 0,4. Аналогічно, значення коефіцієнтів по винаходу "Спосіб електрохімічного аналізу" установлюються наступними: к1 =0,4; К2 =0,4; К3 =0,9.

Задача 12. Розрахуйте вартість програмного продукту для персонального комп'ютера, який є об'єктом авторського права, виходячи з активів, наприклад, методу вихідних витрат (дані в таблиці):

Задача 13. Визначте місткість українського ринку нової декоративно-лікувальної косметики у вартісному виразі, якщо кількість потенційних покупців цього ринку в Україні складає – 19 млн. осіб, річна норма споживання на одного покупця- 7 шт/ особу, в середня ціна – 110 грн.

Задача 14. Визначте місткість українського ринку натуральних напоїв у натуральному вираженні, якщо кількість потенційних покупців становить 35 млн. осіб, річна норма споживання товару в середньому на одного покупця – 5 літрів / особу, а ціна одиниці товару – 6,4 грн./літр.

Задача 15. Визначте місткість ринку йогуртів Західного регіону України, якщо середній рівень доходу однієї сім’ї складає 2900 грн, середня кількість сімей регіону – 15 млн., кожна сім’я витрачає на продукти харчування 55% свого доходу, з яких на молочні продукти витрачається 16%, з яких на кисломолочні продукти витрачається – 68%, а на йогурти спрямовується відповідно 31% коштів, витрачених на кисломолочні продукти.

Задача 16. Визначте потенційну місткість сегмента ринку натуральних соковмісних напоїв України, зокрема морсів, протягом року, на підставі наступних даних: загальна чисельність покупців морсів на ринку натуральних напоїв – 5 млн. осіб, частка реальних покупців серед загальної їх чисельності – 30%, обсяг споживання товару при одному зверненні до нього – 1 л, а частота звернення до товару протягом місяця складає - 4 рази.

Загальна місткість національного ринку натуральних соковмісних напоїв складає 1934 млн.грн., індекс купівельної спроможності ринку Львівської області 0,21. Необхідно визначити місткість ринку натуральних соковмісних напоїв Львівської області.

Задача 17. Середній обсяг продажу одного магазину будматеріалів протягом кварталу складає 164 тис.грн., загальна кількість магазинів, що торгують цією продукцією в цьому районі становить 9. Яка реальна місткість ринку будівельних матеріалів у цьому районі?

Задача 18. Місткість ринку косметики з догляду за тілом України складає 6651, 75 млн. грн., дохід від реалізації косметики за догляду за тілом фірми Johnson&Johnson в Україні – 832 млн. грн. Яка частка ринку фірми Johnson&Johnson  на цьому ринку?

Задача 19. Витрати на маркетинг підприємства, яке виготовляє соки торгової марки Sandora на ринку натуральних напоїв України складають 9,8 млн. грн в рік, витрати на маркетинг інших підприємств, які функціонують на цьому ринку і виготовляють інші марки соків: ОКЗДХ – 4,5 млн. грн; Jaffa – 11,2 млн грн; J7 -3,4 млн.грн,  «Наш сік»- 5,3 млн.грн. Яка частку ринку натуральних напоїв України займає підприємство-власник товарної марки  Sandora?

Задача 20. Підприємство Львівська кондитерська фабрика «Світоч» на ринку кондитерських виробів України займає частку 11,38%, його основними конкурентами є: Крафт Якобс Сушард Україна - частка ринку 7,19%; Концерн«АВК» - 13,59%; концерн «Укрпромінвест»- 22,73%; Харківська бісквітна фабрика – 7,36%. Яка відносна частка ринку Львівської кондитерської фабрики «Світоч» відносно основного конкурента на відповідному ринку.

Задача 21. Концерн «Укрпромінвест» займає левову частку ринку кондитерських виробів у розмірі 23%, три основні його конкуренти: Концерн «АВК» - 15%, Львівська кондитерська фабрика «Світоч» - 12%, Харківська бісквітна фабрика - 9%. Визначте відносну частку Концерну «АВК»  стосовно усього ринку, стосовно трьох конкурентів та відносно лідера.

Задача 22. Підприємство «АКСО», виробник свіжоморожених овочів, продало у 2010 році продукції на 560 тис.грн. На ринку свіжоморожених овочів за той самий період конкуренти продали товарів на суму 2900 тис.грн.  (обсяг продажу найбільшого конкурента – 870 тис.грн.). Представники служби маркетингу підприємства «АКСО» після  ринкових досліджень виявили, що при використанні активної маркетингової програми місткість ринку у 2011 році можна збільшити до 4400 тис.грн. Необхідно визначити яку частку ринку свіжоморожених продуктів захопило підприємство «АКСО» у 2010 році, відносну частку підприємства стосовно основного конкурента та наскільки використаний потенціал продажу свіжоморожених продуктів.

Задача 23. АТ «НОРД» розглядає можливість виходу на ринок однієї з країн Далекого Сходу з новими холодильниками «Фріз», «Сіріус» із заданими параметрами. Визначіть інтегральні показники конкурентоспроможності двох марок холодильників підприємства «Норд» стосовно холодильника фірми «Лехел» і прийміть рішень про доцільність виходу на досліджуваний ринок, з якою маркою холодильника.

Задача 24. Місткість певного ринкового сегмента (іграшкові лазери) становить 203 тис.грн. Фактичний обсяг збуту товарів ПП «Лазер плюс» у звітному році 54,6 тис. грн, а у наступному планованому – 78,9 тис. грн. Ціна продажу товарів у звітному і наступному році не змінюється і становить 10,1 грн/од., собівартість виробництва також не змінюється і становить 7,1 грн/од. Для досягнення запланованого обсягу збуту в наступному році ПП «Лазер плюс» витрати на маркетингові заходи необхідно збільшити з 8 тис. грн. у звітному році до 13 тис. грн. у плановому. Необхідно визначити частку ринку, яку захопило підприємство ПП «Лазер плюс» у звітному році та частку ринку, яку планує захопити у плановому, фактично отриманий прибуток та очікуваний прибуток у плановому році.

Задача 25. На ринку кондитерських виробів певного регіону функціонують чотири підприємства -конкуренти, які витрачають на маркетингові заходи відповідно 160 тис. грн., 120 тис. грн., 150 тис. грн. і 200 тис. грн. з відповідною ефективністю витрат коштів 0,95; 0,9; 1,2; 0,75. Визначити частку ринку кожного підприємства. Оцінити попит на продукцію кожного підприємства, якщо місткість регіонального ринку становить 10 млн. грн.

Задача 26. Місткість ринку машинобудівної продукції за експертними оцінками становить 250 млн. грн. Машинобудівне підприємство “АТЛОН” планує витратити на маркетинг 3 млн. грн. Загальні витрати на маркетинг конкурентів, що працюють на цьому ж ринковому сегменті, за попередніми оцінками складають 12 млн. грн. Визначте частку ринку  та прогнозований обсяг збуту підприємства “Атлант”. Які Ви знаєте більш точні методи визначення частки ринку ?

Задача 27. Промислове підприємство у своїй діяльності використовує модель ціноутворення, що базується на попиті. Було прове­дено ринкове тестування товару-новинки, яке засвідчило, що взаємозв'язок між ціною і попитом описує рівняння регресії:

N= 1454 - 810*Ц.

Постійні витрати фірми на виробництво і збут продукції F= 9450 грн. за квартал, змінні витрати на одиницю продукції V= 3,16 грн.

Визначте  рівень збуту, який відповідає оптимальній ціні. Наведіть графічну інтерпретацію.

Задача 28. Відомі технічні й економічні параметри легкових автомобілів 3 марок. За даними таблиці визначте найбільш конкурентоздатну марку легкового автомобіля. Відомо, що автомобілі відповідають установленим міжнародним стандартам і належать до одного класу.

Задача 29. Для виробництва нових газонокосарок підприємство планує впровадити нову технологічну лінію, збільшивши у такий спосіб плановий випуск до 240000 шт. газонокосарок в рік. Змінні витрати на одиницю продукції становлять 382 грн. Постійні витрати на виробництво і збут становлять 3,123 млн.грн. на рік. Підприємство використовує метод надбавок (встановлена норма прибутку 23% від собівартості). Виходячи з наведених даних розрахуйте точку беззбитковості і наведіть графічну інтерпретацію.

Задача 30. Як зміниться попит на інноваційну продукцію підприємства при зменшенні ціни на 2%, якщо відомо, що коефіцієнт цінової еластичності попиту складає – 1,2.

Визначити ціну товару з урахуванням його конкурентоспроможності, якщо відомо, що ціна базового виробу конкурента складає 800 грн, а інтегральний показник конкурентоспроможності 1,3. Визначити, яким буде коефіцієнт цінової еластичності попиту за ціною, якщо відомо, що при зменшенні ціни в наступному місяці на 3%, попит зросте на 4,5%

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ

1. Основні ознаки інновації
2. Підходи до визначення нового товару
3. Класифікація інновацій з точки зору підприємства
4. Життєвий цикл інновації
5. Моделі інноваційного процесу: концепція проштовхування
6. Моделі інноваційного процесу: концепція втягування попитом
7. Інновації в менеджменті: концепція «ощадного управління»
8. Інновації в менеджменті: концепція комплексного управління якістю
9. Інновації в менеджменті: концепція реінжинірингу
10. Інновації в менеджменті: концепція менеджменту змін
11. Інновації в менеджменті: концепція бенчмаркінгу
12. Інновації в менеджменті: концепція управління бізнес-часом
13. Інновації в менеджменті: концепція ефективного обслуговування клієнта
14. Інновації в менеджменті: концепція комп’ютерно-зінтегрованого виробництва
15. Основні відмінності між маркетингом відомого товару та інновації
16. Товарні характеристики, що впливають на споживчу реакцію на товар-новинку
17. Маркетингові заходи подолання споживчого опору
18. Класифікація споживачів стосовно їх новаторства
19. Сутність та перебіг дифузії промислової інновації
20. Етапи оцінки конкурентоспроможності товару
21. Види підприємств в залежності від реалізації інноваційної політики
22. Методи пошуку ідей нових товарів
23. Місце функціонально-вартісного аналізу в процесі розробки нового товару
24. Етапи продуктово-тематичного планування
25. Класифікація трансферу технологій
26. Основні етапи життєвого циклу технологій
27. Маркетингова петля якості
28. Значення та роль маркетингу в забезпеченні якості
29. Рівні якості інновації
30. Метод вихідних витрат оцінки прав на винаходи і корисні моделі
31. Дохідний підхід оцінки вартості прав на винахід і корисну модель
32. Оцінка прав на знаки для товарів і послуг
33.  Види ліцензійних платежів
34. Стадії інноваційного проекту
35. Оцінка результатів інноваційної діяльності
36. Портфельний аналіз промислового підприємства
37. Прогнозування попиту на продуктову інновацію
38. Формування ціни на продуктову інновацію: конкурентна модель ціноутворення
39. Формування ціни на продуктову інновацію: затратна модель ціноутворення
40. Визначення ціни ліцензії на основі розміру прибутку ліцензіара
41. Визначення ціни ліцензії при використанні декількох винаходів
42. Показники, що використовуються для визначення стадій ЖЦ товару, підприємства і галузі.
43. Взаємозв’язок  між  темпами оновлення продукції  і зміною структури галузі.
44. Вплив темпів розвитку технологічних ринків на зміну структури попиту і пропозиції на товарних ринках.
45. Відмінності між життєвими циклами виробництва і товару.
46. Фактори, які визначають вартість брендів та їх ефективність в системі маркетингу.
47. Організаційне забезпечення інноваційних рішень в товарній політиці підприємства.
48. Інформаційне забезпечення інноваційних рішень в товарній політиці підприємства.
49. Інноваційна політика суб’єктів ринку та її вплив на ризики підприємництва.
50. Особливості товарної інноваційної політики в акціонерних компаніях

ТЕСТИ

1. До типів інноваційного розвитку відносяться:

а) завоювання симпатій споживача

б) всебічні переваги

в) ефект іміджу

г) всі відповіді правильні

2. Вигоди, що отримує споживач при використанні інноваційного продукту, охоплюють:

а) соціальні

б) техніко-економічні

в) сервісні

г) всі відповіді правильні

3. Ціна споживання інноваційної продукції включає:

а) ціну товару

б) витрати, пов’язані з його експлуатацією

в) всі відповіді вірні

4. Для побудови шкали значень показника споживацької привабливості необхідно визначити:

а) область незадовільної споживацької привабливості

б) область задовільної споживацької привабливості

в) область нормальної споживацької привабливості

г) область відмінної споживацької привабливості

д)  всі відповіді вірні

5. До принципів формування механізму управління портфелем замовлень відносяться:

а) принцип «розумної» крайності ринкових пропозицій

б) принцип гнучкого реагування

в) принцип збереження і розвитку конкурентних переваг

г) всі відповіді вірні

6. Відповідно до міжнародних стандартів «інновація» -це:

а) кінцевий результат інноваційної діяльності у вигляді нового або вдосконаленого продукту, впровадженого на ринку

в) результат суспільної діяльності

г) нова для підприємства продукція

7. Першим етапом життєвого циклу інновації є:

а) відбір ідей

б) генерація ідей

в) розробка задуму інновації

8) Етап виведення на ринок нового продукту характеризується тим, що:

а) швидко зростає обсяг виробництва

б) зростають продажі

в) має місце повільна реакція на стимулювання збуту

9. Найбільш тривалим етапом життєвого циклу нової продукції є:

а) відбір ідей

б) зрілість

в) вихід з ринку

10. Глобалізація економічних процесів призводить до :

а) невизначеності меж товарних інноваційних ринків

б) скорочення тривалості життєвого циклу продукції

в) збільшення обсягу реалізації стандартних виробів

г) всі відповіді правильні

10. Ризики виробників інновації проявляються в тому, що:

а) продукція не реалізовується у прогнозованих обсягах

б) продукція не сприймається на ринку через консерватизм споживачів

в) порушена технологічність виготовлення продукції

г) всі відповіді вірні

11. Під впливом технологічних інновацій :

а) відбувається конвергенція ринків

б) межі товарних ринків стають більш чіткими

в) зберігаються традиційні методи конкуренції

12.  Стратегія розвитку шляхом покращення товарів охоплює:

а) стратегію доповнення функцій

б) стратегію формування ринку

в) стратегію розвитку первинного попиту

13. До методів відображення товарного портфелю відносяться:

а) «ріст/частка»

б) « ріст/стадія ЖЦТ»

в)«загрози/можливості»

г) ефект масштабу і ціни

д) всі відповіді вірні

14. До можливих варіантів вектору росту відносяться:

а) розширення товарної лінії

б) диверсифікація у формі конгломерату

в) латентна диверсифікація

г) всі відповіді вірні

15. Операційна ефективність від впровадження нового товару відображається через:

а) темпи росту ринку

б) тривалість періоду окупності інвестицій

в) рівень рентабельності продаж

г) рівень торговельних ( комерційних) можливостей

д) всі відповіді вірні

16. Умови креативного процесу маркетингу нового продукту – це:

а) концентрація зусиль на найбільш вигідних комерційних проектах

б) рівномірний розподіл інтелектуальних ресурсів між підрозділами

в) виключення проектів з тривалим періодом самоокупності інвестицій

17. Стратегічний зміст поняття «життєвий цикл товару» означає:

а) прогнозування змін темпів росту продаж товарів через ідентифікацію стадії росту і стадії зрілості

б) визначення середнього часу  проектування нового товару

в) оцінювання вірогідності банкрутства фірми через невдалий продаж нового товару

18. Для оцінювання структури конкурентного поля для високотехнологічних товарів найчастіше використовують:

а) показник «частка ринку компанії/частка найкрупнішого конкурента

б) частка ринку компанії/частка трьох найкрупніших конкурентів

в) всі відповіді вірні

19. Як показує практика маркетингу, можна стверджувати, що:

а) чим вища ринкова турбулентність, тим сильніший зв'язок  між ринковою орієнтацію високотехнологічної компанії і станом її бізнесу

б) нові продукти далеко не завжди породжуються потребою споживачів в галузях високих технологій

в) чим вища турбулентність технологій, тим слабший зв’язок між ринковою орієнтацією і станом бізнесу в компанії

г) всі відповіді вірні

20. Як показує практика маркетингу, можна стверджувати, що:

а) чим вища конкуренція на високотехнологічному ринку, тим сильніший зв’язок  між ринковою орієнтацією і станом бізнесу в компанії

б) при слабкій конкуренції інноваційних товарів зникають стимули до розвитку

в) чим більша частка тіньового сектору в економіці, тим ширші можливості для просування інновацій

21. Важливими помилками при дослідженні дифузії нових товарів є:

а) відсутність орієнтації на комунікаційний процес маркетингу

б) недооцінювання організаційної структури маркетингу

в) ігнорування принципу причинності і випереджуючого в часі інноваторства

г) всі відповіді вірні

22. Мережевий аналіз дифузії нових товарів призводить до необхідності:

а) застосування нового виду вибіркових досліджень потенційних покупців

б) поглибленого вивчення ролі соціальних структур у зміні товарного асортименту

в) поглибленого вивчення комунікацій інноватора з різними суб’єктами ринку

г) всі відповіді вірні

23. Найбільший вплив на швидкість і характер дифузії нових товарів мають:

а) пробні продажі

б) реклама і прямі продажі

в) розподіл ресурсів між відділами НДДКР компанії

24. Інтеграція компанії «вперед» по технологічному ланцюгу означає:

а) прагнення компанії знайти застосування новим компонентам

б) прагнення компанії знайти застосування новій сировині

в) можливість використати розроблену на іншому ринку технологію

г) всі відповіді вірні

25. Стратегічні «вікна» відкриваються в першу чергу перед виробничими компаніями, які:

а) базуються на маркетингу окремих видів устаткування

б) виготовляють продукцію, що являє собою «систему»

в) є вузькоспеціалізованими і виготовляють окремі деталі

26. Для уникнення потенційних загроз успішності високотехнологічної компанії необхідно:

а) ліквідувати розрив між ринковими вимогами і технологічними компетенціями компанії

б) концентрувати зусилля на окремих товарних сегментах

в) провести перевизначення ринку

г) всі відповіді вірні

27. До залежних від покупця споживчих характеристик нововведень відносяться:

а) вид інновації

б) ризик прийняття

в) випробуваність нововведення

28. До основних груп споживачів за їх новаторством відносяться:

а) ранні послідовники

б) малозабезпечені покупці

в) високодоходні покупці

29. Товари, які «втягуються» попитом, -це:

а) нововведення, які виникають внаслідок маркетингового підходу до інноваційного процесу, коли технологічні знання переносяться у сферу задоволення потреб споживача

б) радикальні інновації, що призводять до формування нових ринків

в) нововведення, які виводяться з ринку через низьку комерційну вигоду

30 . Венчурне фінансування інновацій – це:

а) надання певної суми коштів для виробництва і збуту нової продукції

б) грошові внески в компанію для інноваційної діяльності в обмін на частку у статутному капіталі

в) грошові внески в компанію для інноваційної діяльності в обмін на контрольний пакет у статутному капіталі

31. Дифузія інновацій – це:

а) швидкість поширення нововведень на даному підприємстві

б) процес, під час якого з плином часу інновація поширюється через певні канали на  цільовому  ринку

в) процес, під час якого з плином часу інновація поширюється через певні канали серед членів соціальної системи

32. Дифузія інновацій – це :

а) особливий тип комунікації, в якому інформація стосується нової ідеї

б) різновид соціально-економічної зміни, тобто процес настання зміни в структурі та функціях соціальної системи

в) процес, під час якого з плином часу інновація поширюється через певні канали серед членів соціальної системи

г) ідея, практика чи об’єкт, що їх індивід або інший суб’єкт сприймає як нові.

д) всі відповіді вірні

33. Елементами дифузії інновацій є:

а) інновація

б) канали поширення

в) час розповсюдження

г) соціальна система

д) всі відповіді вірні

34. Складовими технологічного кластеру є:

а) окремі елементи технологій, які пов’язані між собою

б)   пакет інновацій, які взаємодіють між собою у процесі їх використання

в) інновації, які розширюють сферу взаємодії різних видів діяльності бізнесу і споживання благ

д) всі відповіді вірні

35. До характеристик інновацій, що їх сприймають індивіди, відносяться:

а) відносна перевага

б) сумісність

в) складність

г) випробовність

д) спостережність

ж) всі відповіді вірні

36. Основними елементами процесу  приймання рішення щодо інновації є:

а) знання

б) переконання

в) рішення при впровадження

г) проведення (початок застосування)

д) підтвердження

е) всі відповіді вірні

37.  Початковим етапом прийняття рішення про інновації є:

а) маркетингові дослідження

б) виявлення проблеми чи незадоволеної потреби

в) розроблення

38. Приймання рішення щодо інновації включає:

а) інформаційно-пошукову та інформаційно-оперативну діяльність для зменшення невизначеності ініціатора нововведень

б) процедурні знання для належного застосування інновації

в) знання принципів, що лежать в основі функціонування інновацій

г) всі відповіді вірні

39. Запобіжна інновація – це:

а) нова ідея, яку індивід впроваджує для зменшення ймовірності настання небажаної події в майбутньому

б) інновація, пов’язана з безпекою праці

в) інновація, пов’язана із стандартами виробництва

40.  Темпи ознайомлення з інновацією :

а) вищі, ніж темпи її впровадження

б) співпадають  з темпами її впровадження

в) нижчі, ніж темпи її впровадження

41. Факторами, що впливають на швидкість впровадження інновацій, є:

а) суб’єктивно  сприймані властивості інновацій

б) тип рішення щодо інновацій

в) канали комунікації

г) природа соціальної системи

д) всі відповіді вірні

42. Для прогнозування майбутніх темпів впровадження інновацій використовують  такі підходи:

а) екстраполяція темпів впровадження інновацій

б) опис гіпотетичної інновації і встановлення суб’єктивно сприйманих властивостей інновації

в) дослідження прийнятності інновації на переддифузфйних етапах

г) всі відповіді вірні

43. Надмірне впровадження інновації може трапитися з причини:

а) недостатньої обізнаності впроваджувача з новою ідеєю

б) неспроможності передбачити наслідки інновації

в) сильної соціально статусної функції інновації

г) всі відповіді вірні

44. До відносної переваги інновації відносяться:

а) економічний зиск

б) низькі початкові затрати

в) зменшення дискомфорту

г) соціальний престиж

д) заощадження часу

е) всі відповіді вірні

45. Сумісність інновації з раніше прийнятою ідеєю :

а) пришвидшує  темпи її впровадження

б)  сповільнює темпи її впровадження

в)  всі відповіді вірні

46. Позиціювання інновації спирається на :

а) дослідження ринку

б) виявлення ніші для інновацій

в) соціальний маркетинг

г) всі відповіді вірні

47. Складність інновації у сприйнятті членів соціально-економічної системи :

а) негативно скорельована з темпами її впровадження

б) позитивно скорельована з темпами її впровадження

в) не впливає на темпи її впровадження

48. Гомофілія, як подібність споживачів-індивідів, що взаємодіють між собою:

а) в більшій мірі впливає на вертикальне поширення продуктової інновації

б) може стати вагомим чинником вертикально-горизонтального поширення продуктової інновації в системі

в) в більшій мірі впливає на горизонтальне поширення продуктової інновації

49. Децентралізованим системам менеджменту при розробленні товарної інноваційної політики властиві такі недоліки:

а) важко залучати експертів-фахівців до приймання рішення про відбір інновацій до впровадження

б) працівникам нижчих ланок управління важко зрозуміти стратегію дифузії інновацій

в) складно впроваджувати технологічні інновації загальнонаціонального значення

г) всі відповіді вірні

50.Факультативне рішення щодо інновації – це:

а) рішення, що ухвалюються шляхом досягнення консенсусу між працівниками компанії або членами системи

б) рішення, що приймає індивід незалежно відрішень інших членів колективу

в) рішення, які ухвалює порівняно невелика кількість працівників компанії

51.Інновативність організації характеризують такі зовнішні характеристики:

а) формалізованість структури

б) вільні ресурси організації

в) пакет інновацій

г) відкритість системи, де впроваджуються інновації

52. Непрямі наслідки від впровадження інновацій –це:

а) зміни в соціально-економічній системі, які відбуваються внаслідок прямих змін ( наслідки наслідків)

б) зміни, які відбуваються безпосередньо у відповідь на прийняття інновації

в) зміни у відповідь на прийняття інновації у наступному плановому періоді

53. Довготермінова мета маркетологів при розробленні товарної інноваційної політики полягає у:

а) створенні динамічної рівноваги в цільовій системі з врахуванням її спроможності пристосовуватися до змін

б) створенні нерівноважного стану, коли темпи змін, викликані інноваціями,  вищі від можливостей системи

в) у забезпеченні стабільної рівноваги, коли в структурі майже немає змін

54. Наслідки дифузії інновацій зазвичай:

а) поглиблюють соціально-економічний розрив між сегментами цільової аудиторії

б) зменшують соціально-економічний розрив між сегментами цільової аудиторії

в) не впливають на зміну доходів між впроваджувачами і відмовниками від інновацій

55. До сфери маркетингу відноситься:

а) корисність, яка виникає внаслідок вироблення продукту

б) корисність, яка виникає внаслідок придбання товару

в) корисність, яка виникає внаслідок наявності товару в місці відповідного попиту

56. Методологія функціонально-вартісного аналізу передбачає проведення таких робіт:

а) порівняння ідеальної і реальної моделі системи

б) визначення рентабельності товару

в) визначення ринкової частки даного товару

57. Функціональна модель об’єкта –це:

а) ідеальна структура досліджуваного об’єкта   без прив’язки до матеріального носія

б)  структура досліджуваного об’єкта з прив’язкою до матеріального носія -вузла, блоків чи деталей

в) структура досліджуваної об’єкта з прив’язкою до специфіки конкретного споживача

58. Цільовий ФВА включає:

а) АВС-аналіз базової споживчої вартості досліджуваного товару

б) оцінку функцій і витрат у базовому варіанті

в) АВС-аналіз розрахункової споживчої вартості

г) встановлення нижніх границь характеристик виконуваних функцій

д) всі відповіді вірні

59. Початковим етапом інноваційного циклу є:

а) дослідно-конструкторські роботи

б) підготовка проекту

в) фундаментальні дослідження

60. Використання технологій Інтернет і електронної комерції радикально змінило:

а)  товарну інноваційну політику

б) внутрішню діяльність компанії

в) зовнішні зв’язки   з постачальниками і партнерами

г) всі відповіді вірні

61. Основна проблема диверсифікації діяльності полягає в тому, що:

а) прибутковість бізнесу залежить від бар’єрів  входу на ринок

б) істотно зростає валютний ризик

в) існує загроза зниження ринкової частки

62. Ідеальний марочний портфель повинен:

а) сприяти рівномірному розподілу ресурсів між видами продукції

б) розставляти пріоритети між товарами стосовно завоювання нових  ринків

в) змінювати стратегічні цілі компанії

63.Бренди класу «преміум» розповсюджуються через:

а) звичайні канали збуту

б) супермаркети масового продажу

в) через селективні канали збуту

64. До значних помилок в управління портфелем відносяться:

а) незаповнені ніші в пріоритетних ринкових сегментах

б) велика кількість брендів на значній кількості сегментів ринку

в) надлишок брендів стосовно можливостям компанії стимулювати збут

г) всі відповіді вірні

65. Бренд сприймається потенційним покупцем як :

а) сукупність атрибутів і психологічних асоціацій, що вирізняють даний товар серед інших

б) привабливий на зовнішній вигляд новий товар з прийнятною ціною

в) як новий товар на локальному ринку

66. Локальні бренди володіють такими перевагами:

а) являють собою результат багаторічних маркетингових інвестицій

б) користуються широкою популярністю

в) мають тісні відносини до місцевих споживачів

67. Стратегічний сумісний брендинг являє собою:

а) короткострокові інвестиції кількох партнерів з метою стимулювання збуту

б) довгостроковий союз і відносно крупні інвестиції різних партнерів

в) довгостроковий союз і незначні інвестиції різних партнерів

68. Якщо конкурентні переваги однакові, а цільові ринки відрізняються, то:

а) бренд доцільно розширити в обмежених розмірах

б) доцільно застосувати стратегію істотного розширення бренду

в) вигідно використовувати одночасно і назву компанії, і назву торгової марки

69. Якщо і цільовий сегмент, і конкурентні переваги відрізняються, то кращою товарною інноваційною політикою буде:

а) використання унікальної торгової марки

б) застосування стратегії поступового входження на новий ринок

в) вигідно використовувати одночасно і назву компанії, і назву торгової марки

70. Життєвий цикл бренду охоплює:

а) позиціювання бренду на ринку

б) визначення географічних меж ринку для бренду

в) оновлення маркетинг-мікс

г) розширення частки ринку

д) всі відповіді вірні

71. Для успішного бренду необхідні такі умови:

а) компанії бути першою на ринку

б) унікальне позиціонування

в) сильна комунікаційна програма

г)  зміна позиціонування бренду в мінливому середовищі

д) всі відповіді вірні

72. Широкомасштабне тестування нового товару доцільне, коли:

а) слабка конкуренція на ринку

б) зростаючі ринки перевантажені конкуренцією

в) коли в компанії достатній бюджет для тестування нового товару

73. У процесі оцінки конкурентоспроможності продукції необхідно слідувати наступним принципам:

а) протилежності цілей і засобів суб'єктів ринку

б) врахування особливостей різних сегментів ринку

в) квазістабільному ринкової кон'юнктури в період проведення досліджень

г) переважно раціональної поведінки суб'єктів ринку

д) всі відповіді вірні

74. Конкурентоспроможність продукції - це поняття  відносне, яке:

а) чітко прив'язане не лише до конкретного ринкового сегменту

б) до певного моменту часу

в) до інших аналогічних товарів

г) всі відповіді вірні

75. Для будь-якої категорії товарів виділяють три складові нераціонального попиту :

а) зовнішні впливи на відчутну корисність товару

б) спекулятивний попит

в) ірраціональний попит

г) всі відповіді вірні

76. При спекулятивному попиті для споживача першочерговою метою стає:

а) задоволення потреби в даний момент часу

б) спроба збереження або збільшення багатства в майбутньому

в) співпадіння в часі факту споживання продукції і результату від придбання товару

77. До числа тактичних цінових рішень, прийнятих досить часто або регулярно в залежності від зміни зовнішніх і (або) внутрішніх умов, можна віднести наступні:

а) зміна ціни залежно від зміни ринкової кон'юнктури.

б) облік при визначенні ціни поточних витрат на просування продукту та інші

в) елементи комплексу маркетингу (на дизайн, розробку марки, упаковку і т.п.).

г)відповідна цінова реакція на поточне зміна цін, здійснене конкурентами.

д) переклад базових цін у ціни продажу

е) всі відповіді вірні

78. Товарна інновація є:

А) одним із типів технологічної інновації

Б) новацією в конструкції виробу

В) новацією у дизайні товару

79. При ціновій конкуренції на перший план виступають:

а) призначення ціни виходячи зі співвідношення «ціна-якість».

б) зміна ціни незалежно від тенденцій  ринкової кон'юнктури

в) визначення ціни для різних стадій життєвого циклу продукту (наприклад, планомірне зниження ціни в міру скорочення виробничих витрат)

г) всі відповіді вірні

79. Ціна на продуктові інновації активно впливає на:

а) обсяг реалізації

б) показник ринкової частки

в)  окупність інвестицій

г) всі відповіді вірні

80. При неціновій конкуренції на перший план виступають:

а) властивості товару

б) престижність  марки

в) рівень сервісу

г) сумарні витрати

81. Першим етапом перспективного позиціонування продукту є:

а) дослідження зовнішнього середовища компанії і виділення основних факторів, які можуть впливати на споживчий попит

б) формування загального уявлення про напрямок розвитку конкурентних параметрів продукту

в) визначення основних параметрів товарного ринку компанії (мікросередовища)

82/ Параметр ефективності реклами може оцінювати широке коло основних процесів, що відбуваються в бізнесі. Це:

а) просування товарів і послуг

б) просування торгової марки

в) вихід на режим самоокупності і  прибутковості нової фірми або філії

г) формування умов для досягнення успіху в бізнесі

д) всі відповіді вірні

84. До основних технологічних факторів, що сприяють міжрегіональному співробітництву інноваційної компанії , слід віднести:

а) розподіл ризику, пов'язаного з розробкою та використанням нових технологій

б) розширення доступу до новітньої технології, що застосовується в інших регіонах

в) зосередження на комерційному використанні наукових результатів

г) запобігання труднощів, зумовлених відмінностями в патентних законодавствах

д) всі відповіді вірні

85. Якщо технологія розглядається як самостійний фактор виробництва, то вона:

а) впливає на зміну умов торгівлі країни товарами, виробленими з її допомогою

б) сама може бути предметом міжнародної торгівлі

в) всі відповіді вірні

86. Розробка нової технології дає:

а) тимчасову монополію у виробництві

б) тимчасову монополію в  експорті заснованого на ній товару

в) можливість отримувати  підприємцю в країні-новатора протягом певного часу  додатковий прибуток

г) всі відповіді вірні

87. Експлуатація інноваційних конкурентних переваг  спостерігається у разі:

а) створення нових продуктів

б) використання діючих технологій  виробництва

в) продовження життєвого циклу існуючих продуктів та технологій.

88. Товари з дуже коротким життєвим циклом робить неможливим:

а) зниження витрат шляхом переміщення виробництва з однієї країни в іншу країну

б) покриття високих ризиків

в) створення стійких конкурентних переваг

г) всі відповіді вірні

89. Системний характер оновлення технологій виражається в тому, що:

а) будь-який великий винахід не може бути впроваджений у виробництво без цілого ряду перебудов багатьох елементів діючої інфраструктури

б) не може бути впроваджений у виробництво без заходів інституційного

в) не може бути впроваджений у виробництво без заходів  соціального порядку

г) всі відповіді вірні

90. Головною рисою наздоганяючої модернізації (на відміну від піонерної, де новий технологічний уклад виникає на основі попереднього) є:

а)  освоєння технологічних  економічних механізмів, вже створених лідерами.

б) освоєння економічних механізмів, вже створених лідерами

в) всі відповіді вірні

91. Високі технології мають тенденцію:

а)концентруватися в певних регіонах

б) поширюватися в різних регіонах

в) жодні тенденції не проявляються

92. Коли споживач стає психологічно прив'язаний до певної торгової марки, він:

а) менш чутливий до ціни

б) менше уваги звертає на рекламу конкурентних марок

в) відстоює достоїнства цієї марки (рекомендуючи її іншим споживачам)

г)  всі відповіді вірні

93. До категорії наукомісткої прийнято відносити таку продукцію, при виробництві якої частка витрат на дослідження і розробки в загальних витратах або в обсязі продажів складає не менше:

а) 3,5-4,5%

б) 2%

в) 10%

94. Ядро п'ятого технологічного укладу становлять:

а)  електронна промисловість

б) обчислювальна промисловість

в) оптиковолоконна техніка

г) програмне забезпечення,

д) всі відповіді вірні

95. Основними відмітними і характерними ознаками становлення наукоємних виробництв та формування наукомісткого сектора ринку в індустріально розвинених країнах є:

а)передові наука і наукові школи по всіх головних напрямках фундаментальних і прикладних досліджень

б) зростання числа інженерів

в) зростання числа науковців

96. Концепція життєвого циклу продукту може застосовуватися щодо:

а) товарного класу

б) різновиду товару

в) торгової марки

г) всі відповіді вірні

97. Функціонально-вартісний аналіз (ФВА) дозволяє:

а) охопити всі фактори руху продукції з моменту її зародження до завершення виробництва

б) охопити всі фактори руху продукції з моменту її зародження до моменту споживання

в)  охопити всі фактори руху продукції з моменту її зародження до моменту споживання й утилізації.

98. У ФВА під функцією розуміють:

а) зовнішній прояв властивостей якого-небудь об'єкта в даній системі відносин

б) зовнішній прояв властивостей предметів праці

в)розподіл задач між виконавцями

99. Конкурентоспроможність підприємства - кількісний показник:

а) прибутковості виробництва

б) вигідності застосування товарної продукції в умовах наявності конкуренції

в) вигоди від застосування товарної продукції в умовах наявної конкуренції та при дотриманні необхідних якісних вимог загального плану (екологічні стандарти, патентна чистота тощо), що виражається безпосередньо в одиницях вартості

100. Інформація, яку дає аналіз зібраних даних про популярність марок товарів певної категорії, може використовуватися для:

а)визначення частки потенційних покупців

б)визначення на основі перших названих марок товару головних товарів конкурентів

в) виявлення ринків з найменшою популярністю марки (фірми)

г) всі відповіді вірні

101. До чинників процесу інноваційної діяльності відносяться:

а) світовий поріг знань

б)інноваційні фінансові ресурси

в) інноваційні підприємці

г) поле інноваційної активності

д) інноваційний клімат

з) всі відповіді вірні

102. На етапі генерації ідей нового продукту  проводять:

а) опитування (споживачів, співробітників підрозділів ндкр, маркетингових, сервісних та інших служб самого підприємства, співробітників торгових організацій, окремих експертів)

б) позиціонування нового продукту

в) вибір стратегій в розрізі окремих елементів комплексу маркетингу

103. При розробленні концепції нового продукту (визначенні, в який конкретний продукт матеріалізується відібрана ідея) :

а) збирають  вторинну інформацію (патенти, звіти дослідних НДІ і т.п.)

б) проводиться позиціонування нового продукту

в)  проводиться оцінка для нового продукту передбачуваних величин обсягу продаж

104. Аналіз перспектив бізнесу охоплює:

а) визначення, в який конкретний продукт матеріалізується відібрана ідея

б) розробку концепції нового продукту

в) оцінка привабливості для організації конкретного нового продукту

105. Пробний маркетинг – це:

а) перевірка продукту і маркетингової програми в реальних ринкових умовах

б) визначення причин дезорганізації маркетингових служб

в) узгодження інтересів різних функціональних служб підприємства

г) складання рейтингу нових ідей

106. Стандартне тестування ринку – це :

а) створення спеціальних панелей магазинів

б) тестування ринку, при якому новий продукт поміщають в умови, подібні умов реалізації при повномасштабному випуску продукту

в) оцінка привабливості для організації конкретного нового продукту

107. Контрольне тестування ринку – це:

а) створення спеціальних панелей магазинів, які згодні за певну плату випробувати різні методи продажу продукту

б) створення спеціальних панелей магазинів, які згодні безкоштовно випробувати різні методи продажу продукту

в) організація повної програми маркетингу

108. Імітаційне тестування ринку – це:

а) іспит продукту в умовах, наближених до ідеальних умов

б) іспит продукту в умовах, наближених до реальних умов

в) аналіз діяльності магазинів, здійснюють дослідження думки споживачів, дистриб'юторів тощо з метою визначення ступеня відповідності продукту запитам споживачів.

109. При пробному маркетингу продукції виробничо-технічного призначення зразки продукції :

а) передаються на обмежений час на випробування потенційним клієнтам

б)  проходять випробування на виставках

в) проходять випробування в заходах і демонстраціях, організованих торгівлею, дистриб'юторами і дилерами

г) всі відповіді вірні

110. До факторів успіху нового продукту відносяться:

а) сприятливе конкурентне середовище

б) відповідність організаційної структури задачам розроблення нового продукту

в) адаптивність продукту до вимог ринку

г) технологічні переваги продукту

д) всі відповіді вірні

111. До причин невдач нового продукту відносяться:

а) слабка підтримка нових продуктів керівництвом фірми

б) висока глибина сегментації ринків

в)відсутність фінансового забезпечення

г) всі відповіді вірні

112. Нові марки автомобілів найчастіше продаються через:

а) спеціалізовані магазини (автосалони);

б)комерційні фірми, в яких продаж автомобілів не є основним видом діяльності, але має суттєву питому вагу у товарообігу;

в) організації та підприємства, що реалізують автомобілі, коли представляється така можливість

113. Розробка нових продуктів характеризується високим рівнем ризику, складовими якого є:

а) технологічний ризик

б) ринковий ризик

в) стратегічний ризик

г) всі відповіді вірні

114. Стратегічний ризик залежить від:

а) ступеня новизни продукту для даної компанії

б) оригінальності та складності ідеї нововведення

в) можливостей технічного здійснення нововведення

115. До стратегічного ризику відноситься такий рівень ризику:

а) ринок і технологія відомі – мінімальний ризик

б)новий ринок, але відома технологія

в)ринок відомий, але технологія нова

г) новий ринок і нова технологія

д) всі відповіді вірні

116. Як показує вітчизняна і зарубіжна практика, найбільшу невдачу приносять:

а) розширення існуючого асортименту

б) виведення на ринок власне нових продуктів

в)нововведення торгових марок

117. Більшість проектів відкидаються на стадії попередньої оцінки через:

а) нестачу фондів

б) недостатню кількість нових  ідей

в) нестачу часу

г) недостатній аналіз ринку

д) дефекти продукту

з) всі відповіді вірні

118. Ключовими чинниками успіху у процесі впровадження товарної інноваційної політики є:

а)перевага товару над конкурентами;

б)сильна маркетингова орієнтація;

в)використання ефекту синергії (поєднання технологічних і нетехнологічних інновацій і можливостей компанії);

г)відповідність цілям організації;

Д) ефективна система відбору та оцінки проектів

119. Маркетингове ноу-хау компанії включає:

а) високу синергію НДДКР і виробництва

б) краще розуміння ринку, поведінки покупців, темпів прийняття новинки

в) привабливість ринків

120. Зубна паста Colgate  і мило Palmolive  вважаються :

а)першими номерами в Америці на товарних ринках

б) першими номерами у світі на відповідних ринках

в) відомими брендами в Європі

121. Інтенсивна конкуренція на товарному ринку обумовлена такими причинами:

а) повільне зростання ринку, що збігається за темпами зі зростанням  населення

б) безліч нових марок і нових варіантів товарів, умовами виживання яких є захоплення частки ринку інших продуктів

в) посилення конкуренції з боку невідомих і приватних марок

г) переважання цінової конкуренції, оскільки серед більшості марок немає помітних відмінностей

д) всі відповіді вірні

112. Першим етапом в алгоритмі розрахунку показника конкурентоспроможності на основі норми споживчої вартості технології є:

а) визначення стратегічної і маркетингової концепції діяльності фірми

б) вивчення ринку, конкурентів, потреб потенційних споживачів

в) розрахунок норми споживної вартості по економічному блоку властивостей

113. До  алгоритму розрахунку показника конкурентоспроможності на основі норми споживчої вартості технології не входить:

а) розрахунок норми споживної вартості по юридичного блоку властивостей

б) визначення загальної норми споживної вартості технології

в) визначення витрат на пакування продукції

114. Для розрахунку  конкурентоспроможності на основі норми споживної вартості використовуються такі показники ( параметри):

а) вагові коефіцієнти, які залежать від споживчої значимості кожного з факторів і лежать в межах (0 - 1)

б) показник конкурентоспроможності на основі норми споживної вартості по кожному блоку значущих властивостей

в) всі відповіді вірні

115. Товарна концепція маркетингу - основну увагу приділяє:

а) вдосконаленню товару

б) підвищення його якості при помірних і доступних більшості споживачів цінах

в) підвищення його якості при одночасному зростанні цін

116. Норма споживчої вартості при товарній концепції маркетингу залежить від:

а) технічних параметрів

б)  економічних параметрів

в) екологічних параметрів

г)  всі відповіді вірні

117. Показник конкурентоспроможності на основі норми споживної вартості при товарній  концепції маркетингу є:

а) добутком окремих показників конкурентоспроможності на основі норми споживної вартості з економічних і технічних властивостей, скоригованого на вагові коефіцієнти, залежно від значущості факторів для споживачів

б)різницею окремих показників конкурентоспроможності на основі норми споживної вартості

в)сумою окремих показників конкурентоспроможності на основі норми споживної вартості

118. Оцінка поточного попиту на інноваційні товари не включає:

а) число покупців даного виду товару на ринку в цілому чи на ринку конкретного регіону

б) ціну окремих товарів

в) число покупок покупця за досліджуваний період часу

г) середню ціну даного товару

119. При визначенні попиту на товари тривалого користування в результаті проведення маркетингових досліджень треба:

а)  визначити обсяг наявного в споживачів парку досліджуваного товару тривалого користування

б) розподілити  парк по терміну служби (з урахуванням факторів фізичного, економічного і психологічного старіння)

в) оцінити можливість появи нових альтернатив заміни

г) всі відповіді вірні

120. Для визначення потенціалу сегменту ринку, що використовує добавки для води для її пом’якшення, використовуються такі показники:

а) норми витрат засобу пом'якшення на літр води

б) частка фірм, які застосовують цей засіб

в)норми витрат добавки на літр засобу

г) обсяг споживання води усіма фірмами визначеного регіону, що мають котельні

д) всі відповіді вірні

121. При вимірюванні привабливості ринку за середньозваженим значенням використовуються такі ключові компоненти будь-якого потенціалу ринку:

а) кількість споживаючих одиниць

б) купівельна спроможність  споживаючих одиниць

в) готовність споживаючих одиниць до витрат

г) всі відповіді вірні

122. Коефіцієнт освоєння нового виробу є:

а) сумою часу освоєння виробу і загального часу на виробництво і реалізацію виробу

б) відношенням часу освоєння виробу і загального часу на виробництво і реалізацію виробу

в) різницею загального часу на виробництво і реалізацію виробу і

часу освоєння виробу

123. Об'єктами інтелектуальної діяльності, що створюються в процесі наукової, проектній та виробничої діяльності і мають правовий захист, є:

а) винаходи, промислові зразки, корисні моделі, товарні знаки, знаки обслуговування і найменування місць походження товарів

б) програми для ЕОМ і бази даних, топології інтегральних мікросхем

в) об'єкти авторського права або суміжних прав: твори науки, літератури і мистецтв

г) "ноу-хау", підтверджені документами підприємства

д) всі відповіді вірні

124. До основних факторів, що впливають на вартість об'єкта інтелектуальної діяльності в цілому і часток учасників даного об'єкта,  не відносяться:

а) витрати на розробку і реєстрацію

б) витрати на організацію використання, включаючи витрати на маркетинг

в) витрати на страхування ризиків

г) час розробки і освоєння нового виробу

д) витрати на логістику освоєних товарів

125. Для визначення терміну життєвого циклу об'єкта інтелектуальної діяльності служать критерії:

а) конкурентоспроможність об'єкта

б) ступінь новизни об'єкта

в) економічна ефективність використання об'єкта

г) обсяг і надійність правової охорони об'єкта

д) всі відповіді вірні

126. Час залишився до зняття виробу з виробництва, визначається як:

а) різниця загального часу виробництва і реалізації виробу та часу розробки і освоєння нового виробу

б) добуток середнього часу освоєння нового виробу і загального часу виробництва і реалізації виробу

в) різниця середнього  часу виробництва і реалізації виробу та часу розробки і освоєння нового виробу

127. Коефіцієнт фактичного оновлення виробу  визначається як:

а) відношення часу , що залишився до зняття виробу з виробництва,

до часу фактичного виробництва виробу на момент проведення розрахунку

б) відношення часу , що залишився до зняття виробу з виробництва,  до часу на проведення НДКР

в) відношення часу фактичного виробництва виробу на момент проведення розрахунку до часу на проведення НДКР

128. Період розробки і освоєння нового виробу не включає такий етап:

а) проведення нддкр

б) підготовка виробництва

в) маркетингові дослідження ринку

г) освоєння виробництва

129. Повна асортиментна група присутня на ринку на етапі:

а) насичення

б) росту

в) спаду

130. При завершенні життєвого циклу виробу відбувається:

а) припинення корисного терміну дії конструкторської документації

б)    припинення корисного терміну дії технологічної документації

в) всі відповіді вірні

131. Обсяг проведеної підприємством роботи по забезпеченню виробу конкурентоспроможності визначає:

а) термін розробки конструкторської документації

б) термін розробки технологічної документації

в) відпрацювання конструкторської та технологічної документації в процесі серійного виробництва

г) всі відповіді вірні

132. До методів прогнозування попиту на інновації відносяться:

а) фактографічні методи

б) експертні методи

в) комбіновані методи

г) всі відповіді вірні

133. Експоненціальна середня для прогнозування попиту на інновації розраховується за формулою:

а)Q_t = a y_t + (1 - a) Q _t-1

де Q_t - експонентна середня (згладжене значення рівня ряду) на момент t;

a - коефіцієнт, що характеризує вагу поточного спостереження при розрахунку експоненціальної середньої (параметр згладжування), причому 0 ≤a≤1;

б) Q_t = a y_t + (1 - a) Q _t-1 , причому а≥1

в) Q_t = a y_t - (1 - a) Q _t-1

134. Діапазон значень коефіцієнта (а) або параметра згладжування у формулі експоненціальної середньої для прогнозування попиту найчастіше приймають в межах:

а) 01,-0,3

б) 0,5-0,7

в) 0,3-08

135. Метод розроблення сценаріїв не включає такий етап:

а) структурування і формулювання питання

б) визначення та угрупування сфер впливу

в) дослідження витрат на преміювання маркетологів

г) встановлення показників майбутнього розвитку критично важливих факторів середовища підприємства

136. Метод побудови дерева цілей ґрунтується на:

а) пов'язуванні між собою перспективних цілей та конкретних завдань на кожному рівні ієрархії

б) пов'язуванні між собою перспективних цілей та конкретних завдань на певному рівні ієрархії

в) пов'язуванні між собою проблем маркетингу на рівні підрозділу

137. Метод Дельфі у плануванні інновацій є:

а) найбільш формальним із всіх методів прогнозування

б) груповим методом, при якому проводиться індивідуальне опитування групи експертів щодо їхніх припущень про майбутні події в різних областях, де очікуються нові відкриття або удосконалення

в) статистичною оцінкою майбутніх подій

138. Опитування при використанні методу Дельфі проводиться:

а) анонімно

б) відкрито

в) шляхом поєднання методів  анонімного і відкритого опитування

139. При прогнозуванні попиту і пропозиції частіше від інших застосовуються такі методи і прийоми прогнозування:

а) аналогові

б) імітаційні

в) нормативні

г) експертні оцінки

д) всі відповіді вірні

140. Дедуктивні методи ґрунтуються на :

а) логічному узагальненні ситуацій та їх зв’язків

б) вмінні використовувати устаткування і технології

в) статистичному прогнозуванні показників

141. Матриця «товар-ринок» не передбачає розрахунок:

а) темпів зростання ринку

б) відношення власних продаж до продаж конкурента

в) прогноз збуту продукції ( нової і освоєної)

142. Під конкурентоспроможністю товару розуміється:

а)  комплекс споживчих характеристик, що визначають його успіх на внутрішньому і на зовнішньому ринках

б) комплекс споживчих, цінових і якісних характеристик, що визначають його успіх на внутрішньому і на зовнішньому ринках

в) комплекс якісних характеристик, що визначають його успіх на внутрішньому і на зовнішньому ринках

143. Чисельне значення конкурентоспроможності визначається:

а)  статистичним шляхом  на основі дослідження реальної ринкової  економіки (у разі виробництва)

б) на основі  оцінювання практичного застосування / споживання) товарів

 - за допомогою підвищення продуктивності

в) через оцінювання можливостей зниження собівартості

г) через оцінювання можливостей забезпечення  споживчих запитів

д) через апробацію виробів за результатами минулого періоду часу, - або розрахунковим чином, на перспективу

з) всі відповіді вірні

144. Згідно мережевого підходу ринок являє собою:

а)  сукупність виробників, що виготовляють аналогічний продукт

б)  сукупність виробників, що виготовляють аналогічний продукт, і спільно використовують деякі фактори виробництва

в) сукупність конкретних, автономних учасників ринку, які за допомогою щоденної взаємодії створюють довготривалі зв'язки зі споживачами, що дозволяє знизити трансакційні витрати і створити основу для спільного використання ресурсів

145. Методи нейронних мереж при розробленні корпоративних стратегій і товарної політики відрізняються тим, що:

а) при нечіткому описі процесу надається можливість не тільки кількісного, але й якісного аналізу даних

б) ґрунтуються на тих чи інших припущеннях і теоретичних висновках (наприклад, що шукана залежність є лінійною або що деяка змінна має нормальний розподіл)

в) дані можуть бути неповними, суперечливими і навіть свідомо спотвореними

г) дозволяють оцінювати порівняльну важливість різних видів вхідної інформації, зменшувати її обсяг без втрати суттєвих даних, розпізнавати симптоми наближення критичних ситуацій

д) будь-який процес можна описати в категоріях "більше-менше", "краще - гірше"

є) можна отримати "топографічний атлас" , який дає інтегральне уявлення про структуру багатовимірних даних і провести сегментацію

ж)всі відповіді вірні

146. Економіко - математичний підхід при побудові прогнозів відображають такі методи:

а) методи середньої оцінки за індивідуальними оцінками експертів

б) метод раціонального бюджету

в) метод прожиткового мінімуму

г) факторні моделі

147. Відповідно до концепції ЖЦТ конкретна група товарів або послуг, ємність ринку яких прогнозується, є:

а) засобом задоволення певної базової потреби споживачів

б) засобом задоволення елітарної групи покупців

в) засобом покриття витрат виробництва

148. З моменту появи нової групи продукції до моменту повного припинення її продажів розвиток обсягу споживання на ринку здійснюється через :

а) зміну певних стадій життєвого циклу ринку

б) продовження стадії насиченості

в) виведення певних товарів з ринку

149. Електронна торгівля сприяє:

а) задоволенню потреб клієнтів і покупців в персоналізованих (тобто пристосованих до вимог конкретного споживача) продукти та послуги

б) зменшенню трансакційних витрат

в) скороченню тривалості обігу готових продуктів

г) налагодженню ефективних комунікацій інноваторів і клієнтів

д) всі відповіді вірні

150. Проблема електронної торгівлі пов'язана з:

а) розвитком так званої "зворотної логістики" (reverse logistics), тобто післяпродажного обслуговування

б) прийомом використаних товарів для їх переробки

в) повторною переробкою і поверненням товарів, від яких покупець з тих чи інших причин відмовляється.

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ

1. Товарна інноваційна політика:  суть, предмет вивчення

2. Інноваційна модель реформування національної економіки

3. Концептуальні засади формування і розвитку інноваційної економіки

4. Інноваційна економіка ХХІ століття та її розвиток в глобальному бізнесі

5. Економіка знань та управління людськими засобами

6. Особливості управління інтелектуальною власністю

7. Інновації – передумова прийняття інвестиційних рішень

8. Інновації та їх роль в  зростанні інтелектуального капіталу підприємства

9. Планування інноваційних товарів та розробка інноваційних проектів

10. Особливості аналізу попиту на нововведення та їх комерціалізація

11. Вплив інновацій на екологію та суспільство

12. Інновації та їх вивчення на основі методу «кейс-стаді»

13. Проблеми і перспективи просування інноваційних продуктів в Україні

14. Маркетингове забезпечення  інноваційного бізнесу в Україні

15. Інноваційна активність промислових підприємств України : системний аналіз

16. Становлення ринку інновацій в Україні: регіональний аспект

17. „Життєвий цикл” інновацій та їх характеристика

18. Управління нововведеннями на промисловому підприємстві на засадах маркетингу

19. Інвестиційно-інноваційна інфраструктура: пошук шляхів її удосконалення

20. Вибір джерела фінансування інновацій на підприємстві

21. Вирішення проблеми переходу підприємства на засади інноваційно-інвестиційного розвитку 

22. Науково-технічна кооперація: специфіка діяльності технопарків, технополісів, інкубаторів, венчурних фірм, регіональних науково-промислових комплексів в Україні

23. Фінансування НДДКР: державно-приватне партнерство

24. Методи ефективного застосування результатів наукових досліджень для створення конкурентоспроможних товарів

25. Інноваційна діяльність і законодавча база

26. Товарна інноваційна політика підприємства і оцінювання стадій ЖЦТ

27. Розробка перспективних видів продукції та застосування нових технологій у виробництві

28. Методи генерації нових ідей та творчі особистості

29. Ноу-хау (know how) та комерційна таємниця фірми

30. Роль ліцензування і патентування в інноваційній діяльності підприємства

31. Організаційні аспекти інноваційної діяльності на підприємстві

32. Розробка  і обґрунтування вибору товарного асортименту

33. Приклади формування «силіконової долини» в країні

34. Інноваційний потенціал галузі економіки України (машинобудування, металообробка, легка промисловість, харчова промисловість, сільське господарство тощо)

35. Інноваційний потенціал лідерів вітчизняного бізнесу

36. Інноваційні стратегії розвитку підприємств з врахуванням ЖЦ галузі

37. Технологічні інновації  в Україні і тенденції їх розвитку

38. Стратегічний маркетинг інноваційних продуктів на підприємстві

39. Управлінські та організаційні інновації у логістиці та маркетингу:прикладні аспекти

40. Інноваційна товарна політика  в контексті  конкурентоспроможності підприємства

41. Маркетингові дослідження інноваційно активних компаній:прикладні аспекти

42. Економічна оцінка і регулювання ефективності інноваційних процесів на підприємстві

43. Оптимізація товарного портфелю в інноваційній діяльності підприємства

44. Інновації – основна конкурентна перевага сучасного підприємства

Тема реферату - на власний вибір (за узгодженням з керівником)

 ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Авторське право — сукупність національних і міжнародних норм, що регулюють відносини щодо створення і використання інтелектуального продукту, нових ідей.

Академічне підприємництво – форма інтеграції науки та бізнесу з метою отримання прибутку, що дає змогу формувати серед студентів та працівників ініціативних, самостійних, економічно грамотних підприємців, сприяє розвитку знань для прийняття управлінських, технологічних, організаційних рішень на вимогу ринкового середовища, попиту і пропозиції, реального малого та середнього бізнесу, виступає фактором інтеграції та партнерства між наукою, освітою та реальним бізнесом, що надає ряд переваг, кожному із цих суб’єктів.

Академічний бізнес-інкубатор - це організаційна структура, метою якої є формування сприятливих умов для стартового розвитку малих підприємств (старт-апів) через надання їм певного комплексу послуг і ресурсів:

— надання консультацій з бізнес-планування, юридичних, податкових та інших питань;

— надання офісних, виробничих, лабораторних та інших площ в оренду;

— технічно-адміністративне обслуговування, пов’язане з поштовими послугами, підключенням Інтернету, телефону, факсу;

— допомога в пошуку інвесторів, залучення кредитів, стартове фінансування (старт-ап);

— послуги бухгалтера, фінансиста, економіста, маркетолога, менеджера та інші економічні послуги;

— проведення презентацій, виставок, конкурсів, конференцій;

— допомога у впровадженні нових технологій, ноу-хау, інноваційних продуктів;

— проведення тренінгів, курсів перепідготовки, навчання за програмою різних економічних дисциплін, необхідних для ведення бізнесу;

— створення баз даних, передавання нових інформаційних технологій, Інтернет-центрів і мереж;

— допомога в пошуку роботи, внесення до бази даних професій і вакансій, підготовка резюме, підготовка до співбесіди з роботодавцями;

— видання буклетів, рекламних проспектів, листівок, методичних розробок.

Активи - усе чим володіє підприємство (готівка, дебіторська заборгованість, обладнання та майно підприємства). Існує три види активів:

1) оборотні фонди - готівка та кошти, які можуть бути досить швидко трансформовані в готівку (як правило, протягом року);

2) основні фонди з довгим терміном служби, що використовуються підприємством при виробництві товарів і послуг (наприклад, будівлі, споруди, земля, обладнання);

3) інші активи, які включають такі нематеріальні активи, як патенти і торгові знаки (що не мають натурально-речової форми, але цінні для підприємства), капіталовкладення в інші компанії або довготермінові цінні папери, "витрати майбутніх періодів" і різні інші активи (залежно від профілю діяльності підприємства).

Активи (згідно П(С)БО 1) - ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до надходження економічних вигод у майбутньому.

Активи матеріальні - активи, які можна побачити або доторкнутися до них, мають матеріальну форму. До довготермінових матеріальних активів часто відносять нерухоме майно та основні виробничі засоби.

Активи нематеріальні - активи фірми, що не мають предметної, матеріально-речовинної форми. До нематеріальних активів відносяться:

1) права користування земельними ділянками, природними ресурсами;

2) патенти, ліцензії, "НОУ-ХАУ";

3) авторські права;

4) монопольні права і привілеї на визначені види діяльності.

Нематеріальні активи так само, як і основний капітал, використовуються протягом  тривалого терміну і переносять свою вартість у витрати на виробництво товарів і послуг. Вартість нематеріальних активів визначається особисто:

а) якщо вони вносяться засновниками в Статутний капітал, то вартість їх установлюється за згодою з тим, хто вносить ці нематеріальні активи;

б) якщо нематеріальні активи придбаються, то в їхню ціну входить покупна ціна плюс витрати по приведенню в стан готовності цих активів до використання.

Нематеріальний актив відображають у балансі, якщо існує ймовірність отримання майбутніх економічних вигод, пов'язаних з його використанням, і його вартість може бути достовірно визначено. У балансі суму нематеріальних активів відображають у складі необоротних активів за залишковою вартістю, яка визначається як різниця між первісною вартістю і сумою накопиченої амортизації.

Не визнаються нематеріальним активом, а підлягають відображенню у складі витрат звітного періоду, в якому їх здійснено: витрати на дослідження, витрати на підготовку і перепідготовку кадрів, витрати на рекламу і просування продукції на ринку, витрати на створення, реорганізацію та переміщення підприємства або його частини, витрати на підвищення ділової репутації підприємства, вартість видань і витрати на створення торгових марок (товарних знаків).

Придбані (створені) нематеріальні активи зараховують на баланс підприємства за первісною вартістю. Первісна вартість придбаного нематеріального активу складається з ціни (вартості) придбання, мита, непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню, та інших витрат, безпосередньо пов'язаних з його придбанням і доведенням до стану, придатного для використання.

Первісну вартість нематеріальних активів збільшують на суму витрат, пов'язаних з удосконаленням цих нематеріальних активів і підвищенням їхніх можливостей і терміну використання, які сприятимуть збільшенню первісно очікуваних майбутніх економічних вигод.

До нематеріальних активів відносяться наступні групи:

* право користування природними ресурсами (право користування надрами, іншими ресурсами природного середовища);

* право користування майном (право користування земельною ділянкою, право користування будівлею);

* право на знаки для товарів і послуг (товарні знаки, торгові марки);

* право на об'єкти промислової власності (право на винаходи, промислові зразки, ноу–хау);

* авторські та суміжні з ними права (право на літературні та музичні твори, програмне забезпечення);

* гудвіл;

* незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні активи;

* інші нематеріальні активи (право на провадження діяльності, використання економічних та інших привілеїв).

Безперервне удосконалення процесу – політика керівництва, яка спонукає, зобов'язує працівників підприємства і/або наділяє їх повноваженнями щодо пошуку способів покращення показників ефективності бізнес-процесу та продукту на безперервній основі.

Бенчмаркінг - це процес пошуку стандартного чи еталонного економічно більш ефективного підприємства-конкурента з метою порівняння з власним та переймання їх найкращих методів роботи. Є дієвим інструментом для визначення становища даної компанії порівняно з іншими, подібними за розмірами та/або сферою діяльності, організаціями. Суть сьогоднішнього трактування бенчмаркінгу – „безупинний систематичний пошук і впровадження найкращих практик, що приведуть організацію до більш досконалої форми”.

Бізнес-процес – система послідовних, цілеспрямованих і регламентованих видів діяльності, в якій за допомогою дії, що управляє, і за допомогою ресурсів входи процесу перетворюються у виходи (результати процесу), що представляють цінність для споживачів. Ключовими властивостями бізнес-процесу є те, що це кінцева і взаємопов'язана сукупність дій, що визначається відносинами, мотивами, обмеженнями і ресурсами всередині кінцевої безлічі суб'єктів і об'єктів, що об'єднуються в систему заради загальних інтересів з метою досягнення конкретного результату, відчужуваного або споживаного самою системою.

Венчурна фірма — являє собою фірму, яка створюється для реалізації проекту, пов’язаного з великим ризиком з погляду ймовірності його успішного завершення. Створення венчурних фірм передбачає наявність таких компонентів: інноваційної ідеї - нової технології, нового виробу; суспільної потреби і підприємця, готового на основі ідеї організувати фірму; ризикового капіталу для фінансування.

Вдосконалення бізнес-процесу - покращення організації бізнесу компанії через аналіз процесів з метою: зменшення витрат чи вилучення робіт, що не приносять доданої вартості, а також збереження на тому ж рівні або покращення якості, рівню продуктивності, своєчасності або інших стратегічних цілей чи цілей бізнесу, закріплених оціночними індикаторами.

Винахід — вирішення технічної проблеми на основі використання систематичних знань. Об’єктом винаходу можуть бути: пристрій, спосіб, речовина, механізми, штам мікроорганізму, культури клітин рослин тощо. Це нове технічне рішення задачі у будь-якій сфері (економіка, соціальний розвиток, культура, наука, техніка, оборона), що володіє істотними відмінностями і дає позитивний ефект. Автор винаходу має право на винагороду та ін. права і пільги, а також на правовий захист порушених прав.

Винахідницьке право - інститут цивільного права, утворений правовими нормами, що регулюють відносини з приводу винаходів і раціоналізаторських пропозицій (винахідницьких пропозицій). До в.п. належать норми про правовий захист відкриттів і промислових зразків.

Високі технології — 1) технології, які розроблені на основі новітніх наукових знань, за своїм технічним рівнем перевищують кращі вітчизняні та іноземні аналоги і спроможні забезпечити передові позиції на світовому ринку наукомісткої продукції; 2) технології, які стануть визначальними в постіндустріальному суспільстві, наприклад, біотехнології, робототехніка, штучний інтелект.

Витрати на інновації - витрати на наукові дослідження і розробку нових продуктів і технологічних процесів, на придбання ліцензій на використання винаходів, промислових зразків, прав на патенти, безпатентних ліцензій на ноу-хау, угод на передачу технологій, результати науково-технічних розробок.

Відкриття — виявлення раніше невідомих властивостей, законів, явищ об’єктивно існуючого світу, що вносять корінні зміни в рівень нашого пізнання. Відкриття є базою для винаходів.

Генератор ідей – концептолог, спеціаліст, що здатний створити концепцію, об’єднавши множину ідей, а отже, і видів дослідницької діяльності.

Гудвіл – нематеріальний актив, вартість якого визначається як різниця між балансовою вартістю активів підприємства та його звичайною вартістю як цілісного майнового комплексу, що виникає внаслідок використання кращих управлінських якостей, домінуючої позиції на ринку товарів (робіт, послуг), нових технологій тощо. Вартість Г. не підлягає амортизації та не враховується у визначенні валових витрат платника податку.

Диверсифікація – термін виник у 50-х роках ХХ ст. Поєднання в рамках фірми широкого кола галузей промисловості, транспорту, торгівлі. Спирається на розвиток НТП.

Диверсифікація продукту – введення нових продуктів, варіації продукту — змінювання однієї чи кількох властивостей продукту, вже пропонованого на ринку. Мета диверсифікації — пристосування продукту до різних потреб клієнта.

Документація - зафіксована на матеріальному носії інформація про технології та її складові (нормативна, науково-технічна, конструкторська документація, звіти про результати патентно-кон'юнктурних, наукових і науково-прикладних досліджень, конструкторських і проектних робіт, державних випробувань складових технологій), наявність якої забезпечує їх використання.

Дослідно-конструкторські розробки - діяльність спеціальних організацій, самостійних чи великих промислових груп. Дослідно-конструкторські роботи поєднують у єдине ціле: технічні, інженерні, лабораторні розробки для того, щоб довести науково-дослідні роботи до їхнього практичного впровадження у виробництво. У результаті ДКР створюється дослідний зразок і робоча документація.

Економічний аналіз – формальний метод порівняння двох чи більше альтернативних методів досягнення встановленої цілі, з урахуванням припущень і обмежень, затрат і прибутків кожної альтернативи, таким чином, щоб аналіз забезпечив прийняття оптимального рішення.

Ефект масштабу – зниження витрат виробництва на одиницю продукції в результаті збільшення обсягів виробництва. Розглядається у довгостроковому періоді.

Ефективність нововведень – оцінюється економічним та соціальним ефектом. Економічний ефект полягає в тому, що можна випускати принципово нову, якіснішу продукцію, яка задовольняє нові потреби. Соціальний ефект полягає в якісному змінюванні умов праці, рівня життя.

ЗУ «Про інноваційну діяльність» - Закон, що визначає правові, економічні та організаційні засади державного регулювання інноваційної діяльності в Україні, встановлює форми стимулювання державою  інноваційних процесів і спрямований на підтримку розвитку економіки  України  інноваційним шляхом. Згідно із  цим  Законом державну підтримку одержують суб'єкти господарювання  всіх  форм  власності,  що  реалізують  в  Україні інноваційні проекти, і підприємства всіх форм власності, які мають статус інноваційних (підприємства (об'єднання  підприємств),  що  розробляють, виробляють і реалізують інноваційні  продукти  і (або) продукцію чи послуги,  обсяг яких у грошовому вимірі перевищує 70  %  його  загального  обсягу продукції і (або) послуг).

ЗУ «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій» - Закон, що визначає правові, економічні, організаційні та фінансові засади державного регулювання діяльності у сфері трансферу технологій і спрямований на забезпечення ефективного використання науково-технічного та інтелектуального потенціалу України, технологічності виробництва продукції, охорони майнових прав на вітчизняні технології на території держав, де планується або здійснюється їх використання, розширення міжнародного науково-технічного співробітництва у цій сфері.

Інвестиції - довгострокове вкладення капіталу у власній країні або за кордоном у підприємства різних галузей, соціально-економічні програми, підприємницькі та інноваційні проекти. Дають віддачу через значний строк після вкладення. Розрізняють І.: 1) за джерелами походження - державні (із коштів державного бюджету та державних фінансових джерел), іноземні (кошти закордонних інвесторів, інших держав, іноземних банків, компаній), приватні (кошти приватних, корпоративних підприємств і організацій, громадян, включаючи як власні. так і залучені кошти); 2) за напрямом використання - виробничі (нове виробництво, реконструкція, розширення і технічне переоснащення діючих підприємств) та інтелектуальні (створення інтелектуального власності); 3) за контролем - контролюючі (прямі І., що забезпечують володіння більш ніж 50 відсотків голосуючих акцій інших компаній) і неконтролюючі (менше ніж 50 відсотків голосуючих акцій іншої компанії).

Інвестор - суб'єкт інвестиційної діяльності (приватний підприємець, організація чи держава), що здійснює довготермінове вкладення капіталу в якусь справу, підприємство (зокрема інвестиційно-інноваційні проекти) з метою отримання прибутку.

Інвестиції реальні - довгострокові вкладення коштів у матеріальне виробництво, матеріально-речові види діяльності.

Інвестиції інтелектуальні - вкладення коштів на підготовку фахівців на курсах підвищення кваліфікації, в програмах обміну досвідом, в ліцензії і ноу-хау, спільні наукові розробки і т.д.

Інвестиційна політика - частина економічної політики держави (підприємства), що визначає обсяг, структуру, напрямок капітальних вкладень, ріст основного капіталу (основних фондів) і їхнє відновлення на основі найважливіших досягнень науки і техніки.

Інвестиційні товари - товари, які виготовлені за рахунок інвестиційного капіталу і слугують цілям заміни, оновлення, якісного поліпшення основних засобів. Це в основному продукція машинобудування і будівельної галузі.

Інвестиційна політика - загальнодержавні принципові рішення та заходи, що визначають напрямки використання капітальних вкладень у сферах і галузях економіки з метою забезпечення ефективності та пропорційності її розвитку, усунення міжгалузевих і внутрішньогалузевих диспропорцій, досягнення оптимальних співвідношень між розвитком матеріального виробництва і невиробничої сфери тощо.

Інвестиційна діяльність  - сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій. І.д. охоплює: 1) інвестування, що здійснюється громадянами, недержавними підприємствами, господарськими асоціаціями, товариствами і спілками, а також громадськими та релігійними організаціями, іншими юридичними особами; 2) державне інвестування, що здійснюється органами влади й управління держави, областей та інших адміністративно-територіальних утворень за рахунок коштів бюджету, позабюджетних фондів і позичкових капіталів, а також державними підприємствами й установами за рахунок власних позикових коштів; 3) іноземне інвестування, що здійснюється іноземними громадянами, юридичними особами і державами; 4) спільне інвестування, що здійснюється українськими та іноземними громадянами, юридичними особами і державами.

Інвестиційне співробітництво - вид міжнародних економічних відносин, метою яких є раціональний розподіл ресурсів, досягнення державами більш високих результатів в економіці за рахунок використання переваг участі у міжнародному поділі праці, оновленні технологічної структури виробництва та ін.

Інвестиційний бум - різка активізація інвесторів, зростаюча пропозиція інвестицій, значне збільшення капіталовкладень в економіку. Виникає при стабілізації економічних процесів у країні, встановленні однозначних довготермінових і оформлених згідно законодавства умов для інвесторів (у першу чергу іноземних), що виявляють впевненість у надійності вкладень капіталів.

Інвестиційний менеджмент - управління інвестиціями у конкретній галузі економіки або у системі розвитку підприємства.

Інвестиційний податковий кредит - знижка з податку на прибуток корпорації, що надається в разі придбання нових засобів виробництва.

Інвестиційні стимули - політика і дії приймаючого уряду, спрямовані на збільшення доходів іноземних інвесторів понад ті, які б вони отримали за відсутності такої політики та практичної діяльності. Найбільш поширеними стимулами є податкові пільги, тарифні поступки та субсидії. Найважливішим стимулом для залучення іноземних інвестицій є політика поліпшення загального інвестиційного клімату.

Інвестування - довгострокове вкладення засобів (грошових коштів) у розвиток виробництва і невиробничої сфери, здійснення різних комерційних проектів, пов'язаних з будівництвом нових, модернізацією і реконструкцією діючих об'єктів, придбання акцій та інших цінних паперів і т.д.

Інженерні центри – нові організаційні утворення, що виникають на базі університетів США за фінансової підтримки уряду для стимулювання розробки нових технологій. Створено 6 інженерних центрів: центр робототехніки при Каліфорнійському університеті; центр зв’язку при Колумбійському; центр системних досліджень при Мерілендському і Гарвардському університетах; центр композитних матеріалів при Деливерського й Даткерському університетах; біотехнічний центр при Массачусетському технологічному інституті; центр проблем штучного інтелекту при університеті Пердью. Інженерні центри виконують дві основні функції: дослідження фундаментальних закономірностей, що лежать в основі принципово нових, таких, які не існують у природі, штучних систем (наприклад, концепція штучного зору, дотику, самоконтроль); підготовка нового покоління інженерів, які володіють необхідним рівнем кваліфікації і широким науково-технічним світоглядом.

Інжиніринг – інженерно-консультаційні послуги зі створення підприємств і об'єктів. Інжиніринг охоплює: проведення попередніх досліджень, підготовку техніко-економічного обґрунтування, комплект проектних документів, а також розробку рекомендацій з організації виробництва та управління, експлуатації устаткування і реалізації готової продукції. На придбання інжинірингових послуг укладається спеціальний контракт.

Інжиніринг інновацій – це комплекс робіт зі створення інноваційного проекту, що охоплює створення, реалізацію, просування і поширення (дифузію) визначеної інновації. У цілому, інжиніринг інновацій має за мету отримання найкращого економічного ефекту від вкладення інвестицій у новий продукт і визначення перспективних напрямків інноваційної діяльності. Інжиніринг містить у собі два принципово різні підходи:

- удосконалення (поліпшення показників на 10-50%);

- реінжиніринг (зростання показників на 100% і вище).

Інжинірингові фірми - це сполучна ланка між науковими дослідженнями і розробками, з однієї сторони, і між нововведеннями та виробництвом - з іншої. Інжинірингова діяльність пов'язана з створенням об'єктів промислової промисловості, діяльністю по проектуванню, виробництву і експлуатації машин, обладнання,, організації виробничих процесів з врахуванням їх функціонального призначення, безпеки і економічності.

Інкубатор-центр – структура, яка спеціалізується на створенні сприятливих умов для ефективної діяльності малих інноваційних (венчурних) фірм, що розробляють оригінальні науково-технічні ідеї. Інкубатор надає малим фірмам приміщення, устаткування, інформаційні, консалтингові послуги. Інкубатор не потребує бюджетних асигнувань, самоокупність забезпечується за рахунок його участі в майбутніх прибутках цих інноваційних фірм.

Інновації – а) новостворені (застосовані) і (або) вдосконалені конкурентоздатні технології, продукція або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що є результатом досягнень науково-технічного прогресу та істотно покращують структуру та якість виробництва і (або) соціальної сфери; б) інвестиції, що забезпечують зміну поколінь техніки і технологій; в) ідея, новий  продукт чи послуга, або ж комбінація цих двох факторів, впроваджені у виробництво і представлені на ринку, що сприймаються споживачем як абсолютно нові або такі, що містять деякі унікальні властивості

Інновації - розробка і впровадження нових (удосконалених) продуктів, технологій і процесів. Під технологічними інноваціями розуміють діяльність підприємства, пов'язану з розробкою і впровадженням нових чи удосконалених продуктів і технологічних процесів (продукт-інновація і процес-інновація). Продукт-інновація включає розробку і впровадження нових чи удосконалених продуктів. Розробка і впровадження нової продукції спрямовані на виробництво і реалізацію принципово нової продукції, для якої передбачувана сфера застосування (використання), а функціональні характеристики, ознаки, конструктивне виконання, додаткові послуги, а також склад застосовуваних матеріалів і компонентів – нові чи такі, які в значній мірі відрізняються від тієї продукції, що  випускалася раніше. Такі інновації можуть базуватися на принципово нових технологіях або на поєднанні існуючих технологій. Процес-інновація включає розробку і впровадження нових чи значно поліпшених виробничих методів, що передбачають застосування нового виробничого обладнання, нових методів організації виробничого процесу чи їхньої сукупності. Такі інновації націлені, як правило, на підвищення ефективності виробництва вже існуючої на підприємстві продукції. У процес-інновацію включаються також: нові чи удосконалені виробничі методи, процеси, які вже реалізовані у виробничій практиці інших підприємств і розповсюджувані через технологічний обмін (безпатентні ліцензії, ноу-хау, консультації і т.п.).  

Інноваційна діяльність – діяльність, що спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок і зумовлює випуск на ринок нових конкурентоздатних товарів і послуг.

Інноваційна дифузія – рівень сприйняття та поширення новації; створення умов для тиражування нововведень.

Інноваційний продукт - результат науково-дослідної і (або) дослідно-конструкторської розробки, що відповідає вимогам, встановленим Законом України „Про інноваційну діяльність”.

Інноваційна продукція - нові конкурентоздатні товари чи послуги, що відповідають вимогам, встановленим Законом України „Про інноваційну діяльність”.

Інноваційний проект - комплект документів, що визначає процедуру і комплекс усіх необхідних заходів (у тому числі інвестиційних) щодо створення і реалізації інноваційного продукту і (або) інноваційної продукції.

Інноваційне підприємство (інноваційний центр, технопарк, технополіс, інноваційний бізнес-інкубатор тощо) - підприємство (об'єднання підприємств), що розробляє, виробляє і реалізує інноваційні продукти і (або) продукцію чи послуги, обсяг яких у грошовому вимірі перевищує 70 відсотків його загального обсягу продукції і (або) послуг.

Інноваційна інфраструктура - сукупність підприємств, організацій, установ, їх об'єднань, асоціацій будь-якої форми власності, що надають послуги із забезпечення інноваційної діяльності (фінансові, консалтингові, маркетингові, інформаційно-комунікативні, юридичні, освітні тощо).

Інноваційний маркетинг - концепція маркетингу, відповідно до якої організація повинна безупинно удосконалювати продукти і методи маркетингу.  

Інноваційна здатність – структурна характеристика організації, суспільного і господарського життя в країні ч и окремій корпорації щодо швидкого сприйняття виробництва і дифузії інновацій (нової продукції і послуг) в інші сфери життя.

Інноваційна політика держави — вплив держави на інноваційну діяльність за допомогою відповідного правового та економічного механізму. Держава здійснює заходи щодо захисту національного ринку, створення інноваційного потенціалу. Серед моделей державної інноваційної політики розрізняють дві — американську та японську. Стратегії інших країн є їх різновидами. Основні розбіжності — у рівні державного регулювання інноваційної діяльності. Основні напрями інноваційної державної політики для всіх країн такі: державні прямі та побічні стимулювання розвитку науки та техніки; освоєння їх результатів; стратегія підготовки та перепідготовки кадрів; формування інфраструктури суспіль­ного клімату, котрий забезпечує розвиток інноваційних процесів.

Інноваційна сфера – система взаємодії інноваторів, інвесторів, товаровиробників конкурентоспроможної продукції та послуг і розвиненої інфраструктури.

Інноваційний лаг — проміжок часу між виникненням новинки і втіленням її у нововведення.

Інноваційний менеджмент — сукупність організаційно-економічних, психологічно-соціальних методів, форм та способів управління всіма стадіями інноваційного процесу. Інноваційний менеджмент — це такий спосіб дій, який забезпечує сприятливі умови для розвитку інноваційного процесу. Інноваційний менеджмент — це управління змінами.

Інноваційний потенціал держави — сукупність засобів і можливостей у галузі освіти та виробництва, які втілюють найновіші досягнення НТП. Показники інноваційного потенціалу: обсяг нагромаджених теоретичних та практичних знань у різних галузях суспільної діяльності; здатність використовувати та поширювати ці знання; наявність підготовлених кадрів високої кваліфікації в галузі науково-технічної та практичної діяльності; матеріально-технічної і фінансової бази науки для проведення дослідів, експериментів з упровадження ідей нової техніки, продуктів, технологій, організаційно-управлінських форм та методів з підготовки кадрів, розробки та поширення інновацій. Інноваційний потенціал визначає можливості розвитку науки в майбутньому; забезпечує лідерство держави на світовій арені.

Інноваційний процес — це процес створення, поширення та втілення новації, яка задовольняє нові суспільні потреби. Складається з окремих стадій, що відрізняються організацією праці, управління, фінансуванням.

Інноваційний розвиток — розвиток науки, техніки, досвіду, знань. Це процес, під час якого наукова ідея доводиться до практичного використання.

Інноваційні стратегії — стратегії промислових компаній (підприємств), орієнтованих на цінності, що є головними в роботі підрозділів НДДКР.

Інновація управління — процедури управління, заходи, інформаційні системи, оргструктури, які вперше застосовуються на підприємстві.

Інтелектуальна власність — авторське право на використання патентів, ліцензій, товарних знаків, програмного забезпечення.

Інтелектуальний продукт — продукт інтелектуальної діяльності, який є товаром в умовах ринку. Інтелектуальний продукт — знання, теорії, відкриття, винаходи, ноу-хау.

Інфраструктура - сукупність галузей та видів діяльності, що обслуговують економіку, виробництво (транспорт, зв'язок, комунальне господарство, загальна і професійна освіта, охорона здоров'я та ін.). Охоплює основні споруди і послуги, зокрема, системи каналізації, водопостачання, електропостачання, від яких залежить розвиток як окремих населених пунктів, так і економіки в цілому. Включає також будівництво доріг, каналів, портів, мостів, летовищ, складів, енергетичного господарства, систем зв’язку, водопостачання, каналізації тощо. Розрізняють І.

• виробничу;

• невиробничу.
  

Конкуренція - суперництво між товаровиробниками за найбільш вигідні сфери вкладення капіталу, ринки збуту, джерела сировини. К. дуже ефективний механізм стихійного регулювання пропорцій суспільного виробництва. Розрізняють цінову конкуренцію, засновану, головним чином, на зниженні цін, і нецінову конкуренцію, засновану на удосконаленні якості продукції та умов її реалізації.

Конкурентоздатність інновації — це техніко-експлуатаційні параметри інновації в оцінці для споживача на даному сегменті ринку.

Конкурентна стратегія інноваційних фірм – план досягнення поставлених цілей організацій в інноваційному бізнесі, зорієнтованих на різні умови середовища та різні ресурси, що перебувають у їхньому розпорядженні. Розрізняють: віолентну (силову), патієнтну (нішову), комутантну (стратегію пристосування) і експлерентну (піонерську).

Ліцензія — 1) дозвіл на використання технологій або їх об'єктів, наданий у договорі про трансфер технологій особою (особами), якій (яким) належать майнові права на зазначені технології та/або їх об'єкти; 2) дозвіл патентовласника використовувати його винахід на певний термін за певну оплату іншими ліцензіатами. Як правило, такі дозволи видаються на комерційне або виробниче використання винаходу.

Ліцензійна торгівля — основна форма міжнародної торгівлі технологіями. Її предметом є патентні та безпатентні ліцензії на передавання винаходів, технологічного досвіду, промислових секретів і комерційних знань, на використання товарних знаків і т. д. Найбільшого поширення в міжнародній практиці набули ліцензійні угоди, які передбачають комплексний обмін з наданням ноу-хау та інженерних послуг з промислової реалізації технології, що передається.

Маркетинг - комплексна система управління діяльністю підприємства в контексті розробки, виробництва і збуту продукції на основі дослідження ринку та активного впливу на формування попиту. Маркетинг охоплює взаємозалежну систему заходів для дослідження ринку, просування товару на ринок, адаптації виробництва до вимог ринку. Орієнтуючи виробництво на найкраще задоволення потреб ринку (існуючих і потенційних покупців продукції), маркетинг сприяє стабільній роботі підприємства й одержанню прибутків. У широкому змісті, маркетинг - це філософія управління, згідно якої вирішення проблем споживачів шляхом ефективного задоволення їхніх потреб, призводить до успіху організації і приносить користь суспільству.

Маркетинг інновації – процес створення і просування (комерціалізація) наукомістких і високотехнологічних продуктів на вітчизняний і міжнародний ринки ефективнішими у порівнянні з конкурентами способами, а також процесних інновацій (напр. в управлінні) як в межах підприємства, так і на продаж. Основними мотивами впровадження на підприємстві концепції маркетингу інновацій є: підвищення конкурентоздатності своїх нових продуктів; підвищення свого іміджу на ринку; захоплення нових ринків; збільшення величини чистого грошового потоку; зниження ресурсомісткості продукту; оптимізація бізнес-процесів.

Маркетинг ідей – це маркетинг тих чи інших (соціальних) ідей:

- зниження рівня паління;

- зниження рівня споживання спиртного;

- припинення споживання наркотиків;

- захист навколишнього середовища (екологічний маркетинг) і т.п.

Методи організації інноваційного процесу — способи організації робіт від формулювання ідеї до досягнення комерційного результату. Застосовуються три основні способи: послідовна, паралельна, інтеграційна організація робіт.

Наука — процес створення системи нових знань. Сутність науки полягає в пошуках істини, в експериментально-дослідній діяльності, що спрямована на вивчення законів природи та суспільства. Коли дослідні проблеми вирішені, тоді продукт наукової діяльності набуває форми знання. Наука збільшує творчі можливості людини та здатна визначати темпи розвитку виробництва, характер його змін. Наука впливає на людину через систему освіти та бере участь у розвитку всіх компонентів системи виробничих сил.

Наукова організація – організація (установа, підприємство, фірма), для якого наукові дослідження і розробки є основним видом діяльності. Наукові дослідження і розробки можуть бути основною діяльністю для підрозділів, що знаходяться в складі організації (установи, підприємства, фірми). Наявність таких підрозділів не залежить від приналежності організації в тій чи іншій галузі економіки, організаційно-правової форми власності.

Наукова політика — визначення загальних принципів і вибір генеральних напрямів розвитку науки.

Наукові фонди — акумулювання коштів компаній та приватних осіб, які використовуються для розвитку НДДКР.

Наукомісткість (наукоємність) продукції — важливий показник, що характеризує науково-технічний потенціал підприємства, визначається як відношення витрат на НДДКР до обсягу продажу. Іншим показ­ником наукомісткості є відношення зайнятих у НДДКР до загальної кількості зайнятих.

Науково-дослідні роботи - діяльність науково-дослідних організацій чи самого підприємства, пов'язана з пошуком, проведенням експериментів з метою перевірки наукових гіпотез, наукових узагальнень, наукового обґрунтування проектів. НДР є основою розширення наявних і одержання нових знань.

Наукомісткі галузі - галузі промислового виробництва, які стали пріоритетними в умовах сучасної науково-технічної і технологічної революції у високорозвинених в індустріальному відношенні країн висунулися наукомісткі. Ці галузі характеризуються передовим у науково-технічному плані виробничим апаратом; значним кадровим потенціалом дослідників і розробників, високими витратами на наукові дослідження. Продукція цих галузей створюється на основі останніх досягнень науково-технічного прогресу.

Негативний ефект від масштабу - зворотній до позитивного ефект, при якому середні витрати збільшуються разом із зростанням підприємства. Пов’язаний з деякою втратою керованості.

Нова техніка - уперше реалізовані нові чи більш довершені знаряддя і предмети праці, технологічні процеси, що є результатом наукових досліджень і різних розробок, які містять винаходи й інші передові науково-технічні досягнення, що забезпечують при їхньому використанні значне підвищення техніко-економічних показників.

Нова технологія - технологія, уперше реалізована, розроблена на основі передових досягнень науки і техніки.

Новаторство — нове у творчій діяльності людей.

Новація — новий вид продукту, технології, методу як кінцевий результат інноваційного процесу, що його потребує суспільство. У новації реалізуються нові наукові та технічні знання, які приводять організацію до успіху на ринку. Процес введення новації на ринок називається процесом комерціалізації. Новації формують ринок новацій.

Новизна нововведень — рівень новизни відбивають знання, що втілені в нововведеннях: нововведення на базі відомих законів і закономір­ностей та на базі невідомих законів і закономірностей. Перший рівень — поступове поліпшення змінювання на базі вже відомих принципів. Візьмемо, наприклад, праску. В основі її функціонування лежить принцип підігріву. Протягом віків конструкція праски вдосконалюється, але принцип не змінюється. Підошву праски розігрівали на вугіллі, потім електричною спіраллю. Це нововведення на базі відомого принципу. Упровадження нововведення на базі нових законів суттєво змінює принципи діяльності організації в цілому. Рівень новизни є основним критерієм ефективності нововведень.

Новий продукт - товари і послуги, що значно відрізняються за своїми характеристиками або призначенням від продуктів, що вироблялися підприємством раніше. Прикладами нових продуктів, де використовувалися нові технології, можна вважати перші мікропроцесори або цифрові фотоапарати. Перший портативний MP3-плеєр, у якому використовувалося сполучення вже існуючого програмного забезпечення і технологія використання мініатюрного твердого диска, був новим продуктом, у якому комбінувалися вже існуючі технології.

Нововведення — процес втілення та поширення нових видів продук­тів, послуг, виробничих процесів, ідей, методів роботи, усього нового щодо організації або її середовища.

Нововведення управлінське — особливі організаційні рішення, система, процедура або метод управління, котрі суттєво відрізняються від практики, яка склалася, та вперше використовуються в організації.

Ноу-хау (з англ. «знаю як») — 1) інформація, що отримана завдяки досвіду та випробуванням, яка: не є загальновідомою чи легкодоступною на день укладення договору про трансфер технологій; є істотною, тобто важливою та корисною для виробництва продукції та/або надання послуг; є визначеною, тобто описаною достатньо вичерпно, щоб можливо було перевірити її відповідність критеріям незагальновідомості та істотності; 2) технічні знання та практичний досвід інноваційного характеру, які становлять комерційну цінність, застосовуються у виробництві та професійній практиці, але не забезпечені патентним захистом. Ноу-хау може складатися з комерційних секретів, незапатентованих технологічних процесів та іншої інформації, котра недоступна широкому загалу. Комерціалізація ноу-хау широко використовується в міжнародній практиці.

Окупність нововведення — показник ефективності реалізації інноваційного проекту, визначений як період часу від дослідження і до моменту, коли прибуток з продажу інновацій покриє всі затрати на НДДКР.

Оновлюваність продукції — один з показників, що характеризує конкурентоспроможність фірми, відображає частку нової продукції в загальному обсязі продажу.

Оновлюваність технології — один з показників нововведення, характеризується частиною нових технологій, які використовуються фірмою, у загальному обсязі технологічного обладнання.

Організаційні нововведення — охоплюють три основні типи: нововведення процедурного характеру (зміни наборів показників, методів розрахунку тощо); нововведення в структурних перетвореннях (зміни підпорядкованості, координації і т.д.); нововведення, пов’язані зі змінами виробничих елементів, з яких складається організація (введення нових підрозділів, ланок, ліквідація застарілих структурних одиниць).

Організаційні структури інноваційного менеджменту - організації, що займаються інноваційною діяльністю, науковими дослідженнями і розробками.

Парадигма — система понять, найзагальніша модель явищ, щодо якої решта характеристик — окремі частини. Зміна парадигми — це зміна всієї системи понять.

Патенти — документи, які видаються винахіднику на визначений термін та засвідчують виключне право винахідника або його спадкоємця на технічну новацію. Патент дає винахіднику титул власника на винахід, що знаходить відображення в реєстрації торгового знака — певного позначення на товарі або його упаковці. У розвинених країнах патентуються практично всі винаходи. Патент чинний тільки на території тієї країни, де він виданий.

Підготовка виробництва для впровадження інновацій — це виробниче проектування, інші види робіт з підготовки виробництва для випуску нових продуктів, упровадження нових методів їх виробництва. Виробничі проектно-конструкторські роботи, пов’язані з технологічним оснащенням, організацією виробництва і початковим етапом випуску продукції. До них може відноситись проектування промислового об’єкта (зразка), інші проектно-конструкторські роботи, направлені на окремі виробничі процеси і методи, технічні специфікації, експлуатаційні особливості (властивості), необхідні для виробництва технологічно нових продуктів та здійснення нових процесів.

Підхід «Точно, своєчасно» (Just in Time) — політика, що вимагає доставки матеріалів, товарів та послуг саме у той час, коли вони стають потрібні для роботи чи процесу. Використовується для зменшення товарно-матеріальних запасів, часу очікування і псування.

Позитивний ефект від масштабу - відбувається коли при збільшенні розмірів підприємства і кількості продукції витрати, що випускається, на одиницю продукції зменшується. Звичайно пов'язаний з поглибленням розподілу праці. Завдяки цьому ефекту дуже вигідний опинився перехід від ручної праці до мануфактури і потім до конвеєра.

Послідовне проектування — метод організації інноваційного процесу, що почергово реалізується в різних функціональних підрозділах фірми.

Пошукові дослідження  — наукова діяльність, що охоплює «дологічні передумови», методологію та фундаментальні дослідження. Розвиток пошукових дослідів характеризується диференціацією традиційних наук та формуванням нових (розвиток ядерної техніки, ядерної енергії та ін.); вплив на розвиток «чистих» цілеспрямованих і абстрактно-методологічних досліджень. Метою пошукових досліджень є відкриття нових принципів створення виробів та технологій, нових, не відомих раніше властивостей матеріалів та їх сполучень, методів аналізу й синтезу.

Пріоритетний інноваційний проект - інноваційний проект, що належить до одного з пріоритетних напрямів інноваційної діяльності, затверджених Верховною Радою України.

Придбання машин та обладнання пов'язані з упровадженням інновацій — це придбання прогресивних (на новій технологічній основі) машин, устаткування та інших засобів виробництва та обладнання, ураховуючи інтегроване програмне забезпечення, необхідних для упровадження нових чи вдосконалених технологічних процесів, машин та обладнання, які не вдосконалюють виробничі потужності, але необхідні для випуску нової продукції (наприклад, додаткові формувальні та пакувальні машини), незалежно від того, придбані вони окремо чи в комплекті з документами комерційних таємниць.

Придбання машин та обладнання пов'язані з упровадженням інновацій — це придбання прогресивних (на новій технологічній основі) машин, устаткування та інших засобів виробництва та обладнання, ураховуючи інтегроване програмне забезпечення, необхідних для упровадження нових чи вдосконалених технологічних процесів, машин та обладнання, які не вдосконалюють виробничі потужності, але необхідні для випуску нової продукції (наприклад, додаткові формувальні та пакувальні машини), незалежно від того, придбані вони окремо чи в комплекті з документами комерційних таємниць. Починаючи зі звіту за 2007р. назву показника замінено на "придбання машин, обладнання та програмного забезпечення (за виключенням витрат на обладнання для НДР)".

Придбання нових технологій – це придбання нових технологій, які використовуються для реалізації технологічних інновацій, ураховуючи придбання підприємством: виключних майнових прав власності на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, ліцензій, ліцензійних договорів на використання зазначених об'єктів; комерційних таємниць (формули, розрахунки, плани, креслення, незапатентовані винаходи та інше; інструкції, опис, вимоги, дані, методи і методики); проектів; технологій в розукомплектованому вигляді; товарних знаків (товарні знаки, придбані у зв'язку з проведенням підприємством інновацій); інших інжинірингових, консалтингових послуг (виключаючи дослідження і розробки), придбані від сторонніх організацій, приватних осіб тощо (без урахування виробів, зразків, машин, апаратів, комплектуючих або запасних частин, інструментів тощо, що придбані в комплекті з документами). Підприємство може придбати технологію як у матеріальній, так і в нематеріальній формі. Починаючи зі звіту за 2007р. назву показника замінено на "придбання інших зовнішніх знань".

Прикладні дослідження (ПД)— виявлення шляхів і способів застосування відкритих законів і явищ природи на цілі виробництва в пев­ній галузі виробництва.

Принципи організації НДДКР: «осьова втулка спиці». «Осьова втулка» — це головна лабораторія фірми. «Спиці» — найбільші дослідницькі групи, відділи, які розміщені у відділеннях фірми і виконують прикладні розробки, що часто спрямовані на модернізацію існуючих технологій.

Принципи стимулювання інноваційної діяльності на підприємстві — всебічна підтримка новаторської діяльності вищим керівництвом; швидкість і гласність реєстрації заявок; простота та ясність пакетних процедур; матеріальна й моральна підтримка індивідуальних і групових пропозицій щодо новації: а) нагород­ження; б) присвоєння почесного звання; в) публікація результатів; г) премії; д) терпимість до невдач новаторів.

Проблемна група — група людей, що належить до різних підрозділів, які тимчасово об’єднуються для роботи над певною науковою проблемою чи проектом.

Прогрес — напрям розвитку до більш передового й досконалого, перехід від нижчого до вищого, зміни на краще (протилежність — регрес).

Процесно-орієнтоване управління (Activity-Based Management) - система управління, що забезпечує оптимізацію робіт підприємства, які приносять додану вартість, та мінімізацію або вилучення робіт, які не приносять доданої вартості. Результатом є загальне підвищення продуктивності та ефективності підприємства.

Раціоналізація - удосконалення, впровадження більш раціональної організації виробничого процесу.

Реадаптація — подолання інерції в поведінці, сприйняття новації, переорієнтація організації.

Реалізована інноваційна продукція— це обсяг реалізованої інноваційної продукції за період з початку року, що була заново упроваджена, зазнала суттєвих технологічних змін або вдосконалювалася протягом останніх трьох років і є новою для ринку. Інновація є новою для ринку, коли підприємство, що впровадило інновацію першим виводить її на свій ринок. Під ринком розуміють уявлення самого підприємства про ринок, де воно діє, і який може складатися з власне підприємства, що звітує, в сукупності з її конкурентами, можливо, з урахуванням географічного аспекту чи типової серії продуктів. Під географічним аспектом мається на увазі ринок, до якого можуть входити як вітчизняні, так і міжнародні підприємства.

Резерви виробництва - можливості кращого використання матеріальних, фінансових і трудових ресурсів фірми для збільшення обсягу  чи промисловості будівництва, кращої якості чи продукції будівельних робіт.

Резервне устаткування - устаткування, що знаходиться в необхідному згідно умов виробництва чи будівництва технологічному резерві. У резерві може знаходитися тільки справне і підготовлене устаткування. Устаткування, непотрібне для виконання виробничої програми чи будівництва, або ж зайве, не належить до резерву.

Реновація - економічний процес заміщення у результаті морального і фізичного зносу основного капіталу (виробничих основних фондів, що вибувають) новими. Це необхідна умова забезпечення безперервності виробництва. Джерелом капітальних вкладень на реновацію служить амортизаційний фонд.

Реінжиніринг - це фундаментальне переосмислення і радикальне перепроектування бізнес-процесів для досягнення різких, стрибкоподібних поліпшень сучасних показників діяльності компаній, таких як ринкова вартість, якість, сервіс і темпи (М. Хамлер). Реінжиніринг як прийом інноваційного менеджменту торкається інноваційного процесу, спрямованого як на виробництво нових продуктів і операцій, так і на їх реалізацію, просування і поширення. Поняття "інжиніринг" і "реінжиніринг" тісно пов'язані з поняттям "бізнес-процес".

Ризиковий (венчурний) бізнес — своєрідна форма підприємництва, пов’язаного з розвитком електроніки. Невеликі ризикові підприємства, що мають справу з розробкою наукових ідей і втіленням їх у нові технології та продукти. Цим вони відрізняються від звичайних форм дрібного бізнесу. Ризиковий бізнес характеризується непевністю його позицій на ринку. Більшість гинуть. Перевага ризикового бізнесу — гнучкість, рухливість, здатність швидко переорієнтовуватись. Необхідний капітал надходить від великих корпорацій, приватних фондів, держави на вигідних умовах. Організаційні форми венчурного бізнесу: ризикові підприємства, венчурні відділи корпорацій, венчурні фонди.

Ризикові підприємства — форма господарювання в інноваційному потоці, виконують сполучну роль між фундаментальними дослідженнями та масовим виробництвом нового продукту. Ризикові підприємства доводять наукові відкриття до промислових технологій та передають результати фірмам, котрі організовують масове виробництво. Ініціаторами ризикового підприємства є невеликі групи талановитих інженерів, винахідників, учених, менеджерів. Оскільки результати невідомі — це є чималим ризиком для такого підприємства. Тому капітал, який його фінансує, називається ризиковим. Якщо підприємство досягає успіху, то воно перетворюється на самостійну господарську одиницю або переходить у власність основних вкладників капіталу.

Ризикові підрозділи компаній — створюються великими корпораціями з метою опанування новітніх технологій і являють собою невеликі автономно керовані спеціалізовані виробництва. Їх фінансування відбувається за рахунок ризикового фонду, який створюється корпоративними підрозділами з відрахувань з власних бюджетів. Перші внутрішньофірмові ризикові підрозділи виникли на японській фірмі «Hitachi».

Ринок технологій - система взаємовідносин споживачів технологій та їх складових і/або конкуруючих між собою постачальників цих складових, спрямованих на задоволення суспільних і державних потреб у відповідних технологіях, їх об'єктах та продукції, виготовленої з їх застосуванням;

Розвиток — це накопичення змін, які руйнують рівновагу і збалансованість у соціоекономічній системі та створюють умови економічного зростання, переходу системи в нову якість. Інновації, як правило, забезпечують перехід економічної системи до нової пропорційності і до нового стану рівноваги. Економічний розвиток як поступальний рух на шляху підвищення ефективності системи відбувається нерівномірно.

Розробка - застосування підприємством результатів досліджень та інших знань для планування і проектування нових або значно вдосконалених матеріалів, приладів, продуктів, процесів, систем або послуг до початку їхнього серійного виробництва чи використання

Розробка рішень - перший крок етапу планування дій консультаційного процесу. Його мета – визначити всі варіанти, що заслуговують уваги, і оцінити їх перед початком ретельної розробки пропозицій клієнту.

Розробник — це спеціаліст, який доводить результати досліджень до завершальної, практично реалізованої стадії.

Силіконова долина  (правильно вживати термін «Кремнієва долина», англ. Silicon Valley) — регіон в штаті Каліфорнія (США), що відрізняється великою щільністю високотехнологічних компаній, пов'язаних з виробництвом комп'ютерів і їх складових, особливо мікропроцесорів, а також програмного забезпечення, пристроїв мобільного зв'язку, біотехнологій і т.п. Виникнення і розвиток цього технологічного центру пов'язане із зосередженням провідних університетів, крупних міст на відстані менше години їзди, джерел фінансування нових компаній, а також кліматом середземноморського типу.

Україномовний варіант назви «Силіконова долина» виник через схожість написання англійських термінів silicon (кремній) і silicone (силікон). У англомовних джерелах «Силіконовою долиною» (тобто англ. Silicone Valley) можуть називати інше місце — Долину Сан-Фернандо (також відому як «порнодолина» - середовище порно-індустрії).

Синергізм — ефект підвищення результативності за рахунок використання взаємозв’язку різних видів спільної діяльності. Джерелом синергізму може бути використання одних і тих самих виробничих потуж­ностей чи загальнослужбових утворень, наприклад служби НДДКР, що розробляють нову продукцію для багатьох підрозділів чи загальнозбутової мережі, а також взаємодоповнюваність, коли певні методи управління одним підрозділом доповнюють прийоми управління іншими підрозділами.

Система стимулювання інновацій — заходи, форми і засоби мотивації працівників до інноваційної творчості. Використовуються прямі та непрямі методи стимулювання.

Стратегія фірми у сфері НДДКР — правила прийняття рішень відносно обсягу, спрямованості, інтенсивності робіт, джерела формування, характеру використання здобутих результатів. Науково-дослідна стратегія є елементом загальнокорпоративної стратегії.

Стратегічне планування  - це процес прийняття рішень топ-менеджментом, що фокусується на довгостроковій перспективній діяльності підприємства і визначає засоби, за допомогою яких цілі цієї діяльності можуть бути досягнуті; включає визначення місії та цілей (як підприємство бачить свою мету і куди воно хоче прямувати).

Творчість — процес створення наукових, духовних та матеріальних цінностей.

Теорія — форма організації наукових знань, які дають цілісне уявлення про закономірності та зв’язки об’єкта. Наприклад, спосіб організації господарства. Теорія нововведень ще достатньою мірою не розроблена.

Термін окупності нововведення — показник ефективності реалізації інноваційного процесу, визначений як період, що починається з досліджень і закінчується моментом, коли прибуток з продажу нововведення покриє всі витрати на НДДКР.

Техніка — це предметно втілений і суспільно закріплений спосіб виготовлення чого-небудь. Наукові знання — це спосіб розуміння того, як це виготовляти.

Техніко-економічне обґрунтування - передпланова і передпроектна розробка, що визначає основні напрямки і задачі проектування будинку, спорудження, інноваційного проекту і т.д.

Технічне переозброєння фірми – комплекс заходів, що передбачається у стратегічних планах розвитку підприємства щодо покращення організації і структури виробництва, усунення вузьких місць, удосконалення загальнозаводського господарства і допоміжних служб; підвищення технічного рівня агрегатів, установок, впровадженню нової техніки і технології і т.д.

Технологія — 1) результат інтелектуальної діяльності, сукупність систематизованих наукових знань, технічних, організаційних та інших рішень про перелік, строк, порядок та послідовність виконання операцій, процесу виробництва та/або реалізації і зберігання продукції, надання послуг; 2) розробка продукту, його виробництво, кваліфікація та фах працюючих, тобто усі чинники, які визначають рівень технологічного розвитку; 3) система реалізації, практичного використання досягнень науки. Це сукупність способів: перетворення речовини, енергії, інформації у виробничому процесі, обробки і переробки матеріалів, збирання готових виробів, контролю якості, управління. Сукупність технологічних операцій утворює технологічний процес.

Технологічний парк – широко розповсюджена в індустріально розвинутих країнах Заходу форма територіальної інтеграції науки, освіти і виробництва. Технопарк забезпечує оперативне впровадження науково-технічних розробок і нової технології у виробництво. Типова структура технологічного парку охоплює: наукові, конструкторські і виробничі підрозділи, а також інформаційну й експериментальну базу і високу концентрацію кваліфікованих кадрів.

Технопарк — компактно розміщений на підготовленій території комплекс дослідних інститутів, ВНЗ, лабораторій, наукових центрів, дослідних заводів та виробничих підприємств з розвиненою інфраструктурою. В основу парків покладено ідею територіального поєднання наукової думки та матеріальної бази.

Технологічний прорив — принципово нове вирішення проблеми нетрадиційним шляхом. Наприклад, теорія відносності, ядерна енергетика.

Технологічний розрив — періоди переходу від однієї технології до іншої на основі нових знань, різниці між стратегіями у сфері науково-технічного потенціалу.

Технополіс — це модель технопарку. Розвиваються на базі невеликих міст (населених пунктів), цілеспрямовано орієнтованих на розміщення в них науково-виробничих комплексів упроваджувальних венчурних організацій, що утворюють ядро, навколо якого формуються комерційні житлові та сервісні структури.

Товарна інноваційна політика – органічне поєднання функцій маркетингу у стратегічному плануванні інноваційного процесу підприємства для створення комерційно вдалих товарів. Її зміст полягає у застосовуванні знан­ь щодо засадних положень товарної інноваційної політики результатів наукових досліджень, переваг технологічно гнучких виробництв, систем автоматизованого проектування, моделей маркетингу інновацій у створенні конкурентоспроможних видів товарів та послуг (інноваційних продуктів).

Трансфер технологій - передача технології, що оформляється шляхом укладення двостороннього або багатостороннього договору між фізичними та/або юридичними особами, яким установлюються, змінюються або припиняються майнові права і обов'язки щодо технології та /або її складових.

Університети — центри для розвитку фундаментальної науки та центри з підготовки кадрів. За замовленнями державних відомств і промислових фірм вони також виконують важливі прикладні дослідження та експериментальні роботи. Широко практикують консультування приватних корпорацій, допомагають роботі професорсько-викладацького складу в промисловості та державних органах на засадах сумісництва. В У. зібрані основні сили наукових працівників найвищої кваліфікації. У. стали центрами формування науково-технічних парків. Джерела фінансування У.: державний бюджет, приватні промислові корпорації, благодійні фонди, власні кошти.

Упровадження інновацій (інновація) — це діяльність підприємства пов’язана з упровадженням як технологічно нових, так і значно технологічно удосконалених продуктів (продуктові інновації) і процесів (процесові інновації). Інновація вважається упровадженою, якщо вона (її результат) потрапила на ринок чи використовується у виробничому процесі.

Фінансові інновації – методи, застосовувані фірмами з метою укладення угод з новими видами фінансових активів чи у вигляді принципово нових операцій з діючими активами.

Фірми спін-офф - організовуються при ВУЗах, спеціальних лабораторіях і державних дослідницьких центрах із метою комерційного впровадження науково-технічних досягнень, одержаних у ході виконання великих нецивільних проектів: військових розробок, космічних програм, фундаментальних досліджень. Працюють на етапах росту і насичення винахідницької активності з початком падіння активності наукових вишукувань.

Фірми-експлеренти – фірми, що спеціалізуються на створенні нових чи радикальних перетворень старих сегментів ринку. Вони займаються просуванням нововведень на ринок. Фірми-експлеренти одержали назву "піонерських". Вони працюють в "околицях" етапу максимуму циклу винахідницької активності і із самого початку випуску продукції. Венчурні фірми і фірми-експлеренти створили умови для науково-технічних зрушень у сучасній західній економіці. Фірми-експлеренти, як і венчурні, невеликі за розмірами. Фірми-експлеренти часто вступають у партнерські відносини з фірмами-патієнтами, віолентами і комутантами

Фірми-патієнти – працюють на вузький сегмент ринку і задовольняють потреби, сформовані під дією моди, реклами й інших засобів. Вони діють на етапах росту випуску продукції й одночасно на стадії падіння винахідницької активності. Вимоги до якості й обсягів продукції в цих фірм пов'язані з проблемами завоювання ринків. Виникає необхідність приймати рішення про чи проведення припиненні розробок, про доцільність продажу і покупки ліцензій і т.п. Ці фірми прибуткові. У той же час існує ймовірність ухвалення невірного рішення, що веде до кризи. У таких фірмах доцільна посада постійного інноваційного менеджера, покликаного забезпечити їхню діяльність.

Фірми-віоленти – фірми з "силовою" стратегією, що діють у сфері великого стандартного бізнесу. Вони мають великий капітал, високий рівень освоєння технології. Віоленти займаються крупносерійним і масовим випуском продукції для широкого кола споживачів, що мають «середні запити» до якості і задовольняються середнім рівнем цін. Віоленти працюють в «околицях» максимуму випуску продукції. Їхня науково-технічна політика вимагає прийняття рішень про терміни постановки продукції на виробництво (у тому числі, про придбання ліцензій); про зняття продукції з виробництва; про інвестиції і розширення виробництва; про заміну парку машин і устаткування. Як і фірми-патієнти, віоленти прибуткові. Прибутковість – неодмінна умова діяльності фірм. Вони повинні мати посада інноваційного менеджера і бути дуже обережні в зміні своєї політики.

Фірми-комутанти – займаються середнім і дрібним бізнесом, орієнтованим на задоволення місцево-національних потреб, діють на етапі падіння циклу випуску продукції. Їхня науково-технічна політика вимагає прийняття рішень про своєчасну постановку продукції на виробництво, про ступінь технологічної особливості виробів, що випускаються віолентами, про доцільні зміни в них відповідно до вимог специфічних споживачів. Інноваційний менеджер такої фірми повинний добре розбиратися в специфіці покупця товару, що склались ситуації на ринку, точно, оперативно і вірогідно передбачати можливі кризи. Організаційна схема управління фірмами залежить від їхніх особливостей. Нагадаємо, що організаційна схема керування – розподіл прав і відповідальності.

Форми інтеграції науки та виробництва – інтеграція науки та виробництва є невід’ємною частиною сучасного інноваційного процесу. Вона набирає різних форм співробітництва фундаментальної науки та виробництва: консультування, обмін кадрами, технополіси та ін. Інтеграція вищої школи з промисловістю дала поштовх до формування нового типу вченого, діяльність якого не обмежується роботою викладача та науковою роботою, а переноситься до лабораторії, директорату промислових і фінансових корпорацій, федеральних закладів. Виникла нова професія спеціалістів, що пов’язують науку з виробництвом — науково-технічні антепренери. Вони забезпечують відбір і ефективне використання нововведень у виробничому процесі, є консультантами з питань освоєння нової техніки.

Фундаментальні дослідження (ФД) – розробка гіпотез, концепцій, теорій у певних галузях наукової діяльності, які є основою для створення нових або вдосконалення існуючих виробів, матеріалів, технологій. Наукові ідеї не вмирають і не викидаються на звалище, вони продовжують своє життя в комплексі з новими ідеями або у вигляді основи для розробки нових принципів і концепцій. Наприклад, відкриття, зроблені Фарадеєм, Максвеллом, Резерфордом і Кюрі, Лобачевським і Ейнштейном, продовжують служити науці та виробництву.

Циклічність – загальна форма руху світового розвитку та національних господарств. Вона відбиває нерівномірність функціонування різних елементів національного господарства, зміну революційних і еволюційних стадій його розвитку. Це рух від однієї макроекономічної рівноваги в масштабах як мінімум національної економіки до іншої. Відомі декілька типів економічних циклів (хвиль). Довгі хвилі (цикли) мають протяжність 50—60 років (відомі як хвилі Кондратьєва).

 РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ТА ВЕБ-ДЖЕРЕЛА

1. Амиров Ю.Д. Основи конструирования. Творчество, стандартизация, экономика. - М.: Изд-во стандартов, 1991.

2. Амоша А.И. Инновации в производстве (социально-экономический аспект). - К.: Наукова думка, 1992.

3. Ансофф И. Стратегическое управление: Сокр. пер. с англ. - М.: Экономика, 1989.

4. Бажал Ю.М. Економічна теорія технологічних змін: навчальний посібник.- К: Заповіт, 1996.

5. Баркан Д.И., Ходяченко В.Б., Валдайцев С.В. и др. Как создаются коммерчески-успешные товары и услуги: маркетинг и нововведение. - Л.: Аквилон, 1991.

6. Болт Г.Дж. Практическое руководство по управленню сбытом. - М.: Зкономика, 1993.

7. Буднікевич І.М., Школа І.М. Становлення регіонального ринку інновацій в Україні. – Чернівці: “Зелена Буковина”, 2002. – 200 с.

8. Бурлаков О.М., Скибінський С.В. Основи маркетингу. - Київ: ІСДО, 1995.

9. Василенко В.О., Шматько В.Г. Інноваційний менеджмент: Навчальний посібник. – Київ: ЦУЛ, Фенікс, 2003. – 440 с.

10. Василенко В.А., Мельник И.Е. Стратегии и инновации в системе менеджмента: Учебное пособие. — М: МГИУ. 2001. — 418 с.

11. Валдайцев С. В. Оценка бизнеса и инновации. - М.: Филин, 1997.

12. Вачевський М.В., Долішній М.І., Скотний В.Г. Маркетинг для менеджера. -Стрий: Просвіта, 1993.

13. Войчак А.В. Маркетинговий менеджмент. - К.: КНЕУ, 1998.

14. Все о маркетинге: Сборник материалов для руководителей предприятий, экономических и коммерческих служб. М.: СП "Х.Г.С.", Азимут-центр, 1992.

15. Гамидов Г.С. Основы инноватики и инновационной деятельности.­ - СПб.: Политехника, 2000.

16. Герасимчук В.Г. Розвиток підприємництва: діагностика, стратегія, ефективність. -К.: Вища школа, 1997

17. Гончарова Н.П., Перерва П.Г. и др.. Маркетинг инновационного процесса: Учебное пособие. – К.: 1998. – 267с.

18. Дайновський Ю.А. Товарна інноваційна політика: Навч. посібник.-Львів: Новий світ-2000, 2010.-244с.

19. Дайан А., Букерель Ф., Ланкар и др. Академия рынка. Маркетинг. - М.: Экономика, 1993.

20. Дихтль Е., Хершген X. Практический маркетинг. -М.: Высшая школа, 1995.

21. Долинская И.А., Соловьев Б.А. Маркетинг и конкурентоспособность промышленной продукции. - М.: Изд-во стандартов, 1991.

22. Доманцевич Н.І., Полікарпов І.С, Яцишин Б.П. Основи стандартизації, метрології та управління якістю. - К.: НМЦ "Укоопосвіта", 1997.

23. Друкер Питер Ф. Рьнок: как выйти в лидеры. - М.: Воок сhаmbег international. 1992.

24. Еванс Дж. Берман Б. М. Маркетинг. - М.: Зк6номика, 1990.

25. Евдокимов Ф.И., Гавва В.М. Азбука маркетинга: Учебное пособие для студентов экон. специальностей высш. учебн. заведений. - Донецк: ИКФ "Сталкер", 1998.

26. Економіка й організація інноваційної діяльності: Підручник / О.І.Волков, М.П.Денисенко, А.П.Гречан та ін. – К.: ВЛ „Професіонал”, 2004. – 960 с.

27. Закон України "Про інноваційну діяльність". Відомості Верховної Ради (ВВР). — 2002 №36.

28.  Інноваційний розвиток промисловості України / О.І.Волков, М.П.Денисенко, А.П.Гречан та ін. –К.:КНТ, 2006. – 648 с.

29. Ілляшенко Н.С. Впровадження концепції інноваційного маркетингу в діяльність промислових підприємств // Маркетинг і менеджмент інновацій, 2010.- №1.

30. Ильенкова С. Д. Инновационный менеджмент. - М.: Банки и биржи, 1997.

31. Инновационный менеджмент: Учебник для вузов / С.Д.Ильенкова, Л.М.Гохберг, С.Ю. Ягудин и др., Под ред. С.Д.Ильенковой. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. – 327 с.

32. Закон України „Про науку і науково-технічну діяльність” від 1998 р.

33. Кардаш В.Я., Павленко І.А., Шафалюк O.K. Товарна інноваційна політика: Підручник. - К.: КНЕУ, 2002. - 266 с.

34. Кардаш В.Я. Товарна інноваційна політика: навч. посібник. - К.: КНЕУ, 1999. - 124 ст.

35. Кардаш В.Я. Экономика и стандартизация качества продукции - К., 1989.

36. Котлер Ф. Основи маркетинга. - М.: Прогресе, 1990.

37. Котлер Ф. Маркетинг. Менеджмент. Анализ, планирование, внедрение, контроль. -СПб.; М.; Харьков; Минск: Питер, 1998.

38. Котлер Ф., Амстронг Г. и др. Основи маркетинга. - М.; Спб.; К.: Вильямс, 1998.

39. Коренной А.А., Карпов В.И. Курс инновационного менеджмента. - К., 1997.

40. Крикавський Є.В. Логістика підприємства: Навчальний посібник. - Львів: ДУ "Львівська політехніка", 1996.

41. Куденко Н. В. Стратегічний маркетинг. - К.: КНЕУ, 1998.

42. Кузьмін О.Є. Сучасний менеджмент: Навч.-прикл. посібник. - Львів: Центр Європи. 1995.

43. Кунц Г., О’ Доннел С. Управление. Системный и ситуационный анализ управленческих функций. Пер. с англ.: В 2 т. Т. 2 / Общая ред. акад. Д.М. Гвишиани. М.: Прогресс, 1981.

44. Ламбен Ж.Ж. Стратегический маркетинг: Европейская практика. - СПб.: Наука. 1996.

45. Лапко О.Н. Інноваційна діяльність в системі державного регулювання.- К:ІЕП НдНУ,1999.

46. Логістика: компендіум і практикум [Текст] : навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / Є. В. Крикавський, Чухрай Н.І. - К. : Кондор, 2006. - 340 с. - Рекомендовано Міносвіти.

47.   Мокій А.І., Міжнародний інноваційний менеджмент : навчально-методичний посібник для      самостійного вивчення курсу / А.І. Мокій, І.Г. Полякова, О.П. Осідач, І.Г. Бабець. – Львів : видавництво ЛКА, 2004. – 308 с.

48. Покропивний С.Ф., Новак А.П. Ефективність інноваційно-інвестиційної діяльності: Зб. навч. -метод. матеріалів.- К: КНЕУ, 1997.

49. Фатхутдинов Р. Инновационний менеджмент: Учеб. для вузов.- М.: Интел­-Синтез, 1998.

50. Чухрай Н., Патора Р. Інновації та логістика товарів. - Львів: вид.-во НУ "Львів­ська політехніка", 2002.

51. Чухрай Н. Формування інноваційного потенціалу підприємства: маркетингове і логістичне забезпечення: Монографія. – Львів: НУ „Львівська політехніка”, 2002. – 315 с.

52. Чухрай Н., Патора Р. Товарна інноваційна політика на підприємстві: Підручник. – К.: КОНДОР, 2006. – 398 с.

53. Чухрай Н.І. Маркетинг інновацій: підручник.-Львів: Вид-во НУ"Львівська політехніка", 2011.- 256 с.

54. Щербань В.М., Козубенко Л.Д. Товарна інноваційна політика.: Навчальний посібник. – К.: КОНДОР, 2006. – 400 с.

55. „Концепція науково-технологічного та інноваційного розвитку України” від 1999 р. http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=916-14

56. Офіційний інформаційний веб-портал Львівського ЦНТЕІ http://www.cstei.lviv.ua/

57. Сайт Західноукраїнської Регіональної Асоціації Інноваційних Фірм (ЗУРАІФ) „Львівтехнополіс” http://www.zuraif.info/

58. Он-лайн енциклопедія „Вікіпедія” uk.wikipedia.org/wiki/Інновація

59. Урядовий портал КМУ http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id=836709

60. Державне агентство України з інвестицій та інновацій http://www.in.gov.ua/

61. Електронно-практичний журнал «Вопросы инновационной экономики»

62. CreativEconomy.ru

63. http://innosfera.org/about

64. creativeconomy.ru/ 
    

ДОДАТОК  А

АНКЕТА

1. Ідентифікація підприємства

1. Назва підприємства, адреса _________________________________

2. Розмір підприємства:

q  Мікро (1-10 чол.)

q  Мале (10-150 чол.)

q  Середнє (150-1000 чол.)

q  Велике (більше за 1000 чол.)

3. Галузь та сфера діяльності: _______________________________ 

Досвід роботи у цій галузі:  ___________________________________

4. Організаційно-правова форма підприємства:

q  ТзОВ

q  Акціонерні підприємства

q  Приватні підприємства

q  Державні підприємства на госпрозрахунку

q  Бюджетні організації

q  Некомерційні організації

q  Кооперативи

q  Інше _________________________________________________

5. Вашими клієнтами в основному є:

q  Виробничі підприємства

q  Кінцеві споживачі

q  Підприємства - посередники

q  Бюджетні установи та організації

q  Інше ________________________________________________

6. Ви виробляєте товари (надаєте послуги):

q  Сировина та матеріали ресурси для промисловості

q  Споруди, обладнання, машини, інструменти для промисловості

q  Ділові послуги для організацій

q  Інвестиційні товари для населення

q  Товари широкого вжитку для населення

q  Послуги для населення

7.  Чи за останні 5 років ваше підприємство здійснювало підприємницьку діяльність:

q  Так

q  Ні

8.  Якщо «так», то продовжуєте з наступного питання. Якщо «ні», то вкажіть основні причини, які перешкоджають проведенню інноваційної діяльності на Вашому підприємстві.

q  Не має платоспроможного попиту на інновації

q  Ми не маємо коштів на здійснення цієї діяльності

q  Відсутній кваліфікований персонал

q  Існуючий науково-технічний рівень нашого підприємства є достатнім

q  Економічно не вигідно вкладати кошти в науково-технічну та інноваційну діяльність в умовах вітчизняного ринку

q  Ми монополісти, продукція продається в будь-якому випадку

q  Не маємо зв’язків з вітчизняним розробниками інновацій

q  Не маємо зв’язків із закордоном, щоб придбати інновацію

q  Інші ________________________________________________

2. Здійснення науково-технічної та інноваційної діяльності

9. Частка науково-технічної діяльності  у валовому обороті вашого підприємства.

q  До 25%

q  25 – 50%

q  50 - 75%

q  Поза 75%

q  Винятково науково-технічна діяльність

10.   Ваше підприємство:

q  Проводить науково-дослідну і дослідно-конструкторську роботу і виготовляє дослідно-конструкторські зразки

q  Займається інноваційною діяльністю (впроваджує нововведення в життя і/або тиражує його)

11.  Назвіть види науково-технічної діяльності, яка здійснюється на Вашому підприємстві?

q  Науково-дослідна діяльність

q  Дослідно-конструкторська діяльність

q  Впроваджувальна (інноваційна) діяльність

q  Сервіс в науково-технічній діяльності

q  Консалтингові послуги в науково-технічній діяльності

12. Назвіть напрями Вашої інноваційної діяльності:

q  Діяльність по впровадженню в життя нових товарів (продуктові інновації)

q  Діяльність по впровадженню нових технологій у виробництво (технологічні інновації)

q  Запровадження нових або вдосконалення уже існуючих організаційних підходів до здійснення діяльності (організаційно-управлінські інновації)

13.  Оцініть ступінь новизни Ваших нововведень:

q  Нововведення світової новизни

q  Нововведення, нові на вітчизняному ринку

q  Нововведення , нові для фірми

q  Розширення асортименту уже існуючого товару

q  Оновлений товар

q  Виробнича інновація, яка призводить до зниження собівартості

14.  Назвіть оновлені джерела нововведень:

q  Нововведення розробляються власними силами підприємства

q  Нововведення розробляються на Ваше замовлення вітчизняними науковими установами

q  Нововведення купуються у вітчизняних розробників

q  Нововведення купуються у закордонних розробників

15.  Назвіть основні джерела фінансування інноваційної діяльності:

q  Власні кошти підприємства

q  Банківські позичкові кошти

q  Лізинг

q  Державний або місцевий бюджет

q  Фонд фундаментальних наук

q  Позики іноземних фондів та отримані гранди

q  Інші _______________________________________________

16.  Вкажіть вашу потребу в інвестиціях для здійснення інноваційної діяльності:

q  До 5000 у.о.

q  5000 - 20000 у.о.

q  20000 - 50000 у.о.

q  50000 - 100000 у.о.

q  100000 – 200000 у.о.

q  Вище за 200000 у.о.

17.  Назвіть приблизні масштаби Ваших інноваційних проектів в умовних одиницях:

q  5000 у.о. – 20000 у.о..

q  21000 у.о. – 50000 у.о.

q  51000 у.о. – 120000 у.о.

q  121000 у.о. – 200000 у.о.

q  Більше за 200000 у.о.

3. Успішність інноваційних проектів

18. Назвіть загальну кількість запроваджених інноваційних проектів за останні 5 років: __________________проектів;

З них _____________успішних.

19.  Вкажіть фактори, що сприяли успіху Ваших проектів:

q  Чітке розуміння потреб ринку

q  Технічні переваги, унікальність нововведення

q  Вдале планування розробки нововведення

q  Потужні зусилля по просуванню нововведення на ринок

q  Цінові переваги новинки

q  Доповнення новинки широким колом послуг

q  Нововведення найкраще розкриває потенціал підприємства

q  Висококваліфікований персонал служби збуту і маркетингу

q  Висококваліфікований інженерно – технічний персонал

q  Вдала координація роботи конструкторського бюро, виробничого відділу та служби маркетингу

q  Особлива увага до проекту з боку вищої ланки керівництва підприємства

q  Систематичність здійснення інноваційної діяльності

q  Перспективна потреба, зростаючий ринок

q  Відсутність або слабка конкуренція

q  Допомога уряду або місцевої влади

q  Інші _________________________________________________

20.  Вкажіть основні причини неуспіху Вашого інноваційного проекту:

q  Нерозуміння потреб ринку

q  Невдале планування розробки нововведення

q  Відсутність технічних переваг чи унікальності нововведення

q  Недостатні зусилля по просуванню нововведення на ринок

q  Висока ціна нововведення

q  Обмежене коло послуг, що супроводжують нововведення

q  Нововведення не розкриває потенціал підприємства

q  Недостатньо кваліфікований персонал служби збуту і маркетингу

q  Недостатньо кваліфікований інженерно – технічний персонал

q  Недостатня координація роботи конструкторського бюро, виробничого відділу та служби маркетингу

q  Недостатня увага до проекту з боку вищої ланки керівництва підприємства

q  Несистематичність здійснення інноваційної діяльності

q  Неперспективна потреба

q  Потужна конкуренція на ринку

q  Відсутність допомоги з боку уряду або місцевої влади

q  Жорсткий податковий прес

q  Інші __________________________________________

21  Оцініть сприяння різних структур здійсненню інноваційної діяльності в підприємстві: Сприяють  Гальмують

Особисті характеристики респондента:

~ Освіта: середня спеціальна, вища

~ Освіта за дипломом: економічна, технічна, гуманітарна

~ Посада: __________________

~ Рівень менеджменту: нижча, середня, вища ланка управління

ДОДАТОК  Б

АНКЕТА

 1.      Загальна інформація    

1.1. Назва підприємства (установи) _____________________________

1.2. Адреса для контактів _____________________________________

1.3. Тел. __________  Факс _________    E-mail: __________________
Додаткові дані:(http та ін.)______________________________________

1.4. П.І.Б керівника __________________________________________

1.5. Уповноважена особа до контактів з ЛвЦНТЕІ , посада:_____
П.І.Б.__________________________________________________

2. Основні напрямки діяльності та номенклатура товарів і послуг:

3. Географія Ваших ділових контактів:
o Львів і регіон;
o Україна;
o Європа;
o Країни СНД.

4. Яким є Ваш досвід впровадження інновацій?:
o Позитивно-успішним;    
o Інновація впроваджена без економічної вигоди;
o Впровадження інновації розпочато і не завершено;
o Відмовились від впровадження на етапі вивчення пропозиції;
o Не знайшли корисної пропозиції;
o Не плануємо впроваджувати.
5. Якого типу інноваційні пропозиції необхідні для розвитку Вашого підприємства?
o технологічні;                    
o вивести на ринок новий продукт (послугу);
o організаційно-управлінські;
o нічого не потрібно;
o Вкажіть конкретно, яке інноваційне рішення Вам потрібне ______.
6. Де Ви очікуєте можливість знайти інноваційне рішення?
o фахові журнали;
o науково-популярні видання;
o Інтернет;
o спеціалізовані бази на CD/DVD;
o центрі науково-технічної інформації;
o особисті контакти з вченими;
o науково-дослідному інституті;
o вищому навчальному закладі;
o виставка, ярмарок;
o семінар, конференція.
7. Які інформаційно-консультативні послуги Вам потрібні:
o патентний пошук;
o укладення ліцензійних договорів;
o розробка і реєстрація товарного (фірмового) знаку (логотипу);
o нормативна інформація.(ДСТУ, ДБН, ГОСТ, ОСТ, ТУ);
o підготовка бізнес-плану;
o маркетинг товарів і послуг;
o використання Інтернет для бізнесу;
o пошук партнерів, клієнтів, покупців, постачальників в Україні і за кордоном;
o пошук і впровадження нових технологій, трансфер технологій;
o навчання та розвиток персоналу;
o пошук робочої сили;
8. За рахунок чого плануєте утримати свої конкурентні позиції
o впровадження інновацій;
o налагодження контактів з владою;
o удосконалення менеджменту;               
o підвищення кваліфікації персоналу;
o залучення кредитів;                        
o залучення інвестицій;
o дешевої робочої сили;                                  
o економії енергоресурсів;
o виконання замовлень за рахунок державного та місцевого бюджету
o використання нових інформаційно-комунікаційних технологій, в т.ч. Інтернет.
9.  Чи зацікавлені Ви дізнатись більше про розробки Львівських науковців?

Яка допомога Вам потрібна у рамках Програми підтримки підприємництва?
o Нічого не потрібно                                             

o Захист від зайвого контролю
o Спрощення дозвільних процедур                      

o Здешевлення кредитів
o Організація семінарів-навчань (за якою темою)________________
o Забезпечення інформації про діяльність державних органів та установ
o Представлення можливостей Львівського бізнесу за межами регіону
o Спеціальна фінансова підтримка для інноваційних підприємств
o ________________________________________________________

ЗРАЗОК анкети наданий Західноукраїнською асоціацією інноваційних фірм "Львівтехнополіс"* у контексті співпраці з Львівським ЦНТЕІ

(портал Львівського ЦНТЕІ – www.cstei.lviv.ua.)

*Асоціація "Львівтехнополіс" та Львівський ЦНТЕІ надають інформаційно-консультативну підтримку підприємствам, які впроваджують інновації

ДОДАТОК  В

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ „ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ І МЕНЕДЖМЕНТУ 

Кафедра маркетингу і логістики

САМОСТІЙНА РОБОТА

 на тему

 «ОЦІНКА РИНКОВОЇ ПОЗИЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА ТА АНАЛІЗ ЙОГО  ТОВАРНОЇ ІННОВАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ»

 з курсу «ТОВАРНА ІННОВАЦІЙНА ПОЛІТИКА»

ВИКОНАВ (-ла):

студент (-ка) гр. _____

______________

 КЕРІВНИК РОБОТИ:

_________________

 ЛЬВІВ 2011

 НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ

 ТОВАРНА ІННОВАЦІЙНА ПОЛІТИКА

 МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

 для практичних занять та самостійної роботи студентів

базових  напрямів  «Маркетинг»

7.030507, 8.030507 стаціонарної форми навчання 

Укладачі:                    Мних Ольга Богданівна

Сорока Мар’яна Володимирівна

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!