Методичні рекомендації до виконання курсових робіт з предмету Філологія, КНТЕУ

Вступ

Курсова (дипломна) робота – це спеціальна форма наукового дослідження кваліфікаційного характеру, яка дозволяє студенту поглибити та систематизувати свої знання, розвинути навички самостійної роботи, сформувати основи проведення наукових досліджень.

Курсова робота носить теоретико-експериментальний або теоретико-практичний характер і спрямована на самостійне вирішення складних науково-дослідницьких завдань, пов’язаних із конкретною науково-практичною пробле­матикою. Виконання роботи передбачає науковий пошук та творчий підхід студента  до дослідження, відбору, систематизації і самостійного аналізу мовних явищ, а також формує вміння робити висновки науково-практичного характеру на основі аналізу та узагальнення наявних у сучасній лінгвістиці підходів до певного явища.

Майбутні бакалаври повинні вміти:

− складати план дослідження;

− формулювати мету, предмет, об’єкт, завдання дослідження;

− укладати список бібліографічних джерел з тематики дослідження;

− аналізувати та синтезувати інформацію;

− описувати матеріал мовної вибірки, робити власні висновки, спираючись на результати досліджень інших науковців;

− оформляти результати дослідження згідно з сучасними вимогами ВАК України.

Курсові роботи повинні відповідати встановленим вимогам щодо їх змісту та оформлення. Обсяг курсової роботи − 30–40 сторінок.

Тематика робіт розробляється на кафедрі. Студентам надається право вибору із запропонованих тем, а також можливість запропонувати свою тему, виходячи із власних наукових  інтересів і нахилів, з обов’язковим обґрунтуванням доцільності її розробки.

За студентом закріплюється науковий керівник, який:

1. допомагає скласти план роботи;
2.  рекомендує літературу за обраною темою курсової роботи;
3. консультує студента;
4. контролює якість написання роботи й вчасність її подачі на кафедру;
5. визначає готовність курсової роботи  й рекомендує її до захисту.

Курсову роботу, оцінену науковим керівником позитивно, студент захищає перед комісією, склад якої встановлює завідувач кафедри.

 І. ЗАГАЛЬНІ  ПОЛОЖЕННЯ

Навчальна програма підготовки фахівців-перекладачів для студентів напряму 6.020303 "Філологія" ("Переклад")  побудована таким чином, що на початковому етапі навчання студенти набувають теоретичних знань та вмінь перекладу, які шліфуються до професійних навичок якісного та високоякісного перекладу на старших курсах. Завершує перекладознавчу підготовку майбутніх фахівців-перекладачів написання курсових робіт, тематика яких спирається на навчальний матеріал, опанований протягом ІІ - IV курсів.

Основне завдання курсової роботи – показати ступінь сформованості професійних знань, умінь та навичок випускників, а також виявити їх можливий потенціал щодо проведення подальших наукових досліджень у галузі перекладознавства.

Виконання роботи передбачає науковий пошук та творчий підхід студента  до наукового дослідження, відбору, систематизації і самостійного аналізу мовних явищ, а також висновки науково-практичного характеру.

Цілі курсової роботи:

- поглибити теоретичні знання та удосконалити вміння і практичні навички студентів щодо виконання професійної перекладацької діяльності в галузі бізнесу, економіки та торгівлі;

- формувати вільне науково обґрунтоване мислення майбутніх перекладачів у напрямі аналізованого і досліджуваного матеріалу відповідно до актуальних, дискусійних проблем перекладознавства;

- виявити науково-дослідний потенціал випускників з метою залучання їх до подальшої наукової діяльності (навчання в магістратурі, аспірантурі тощо).

Цілі курсової роботи виходять із загальної спрямованості навчального процесу в вищій школі – забезпечення країни фахівцями, спроможними вільно співпрацювати з іноземними партнерами в дусі суспільних процесів та шляхів євроінтеграції, визначених Болонською конвенцією та відповідними директивами МОН України. У зв’язку з цим праця перекладача все більше набуває актуальності в сучасному полілінгвальному суспільстві.

Курсова робота має відображати глибокі знання основних понять та термінів досліджуваної теми, а також вміння аналізувати, узагальнювати, досліджувати літературні джерела, користуватися сучасними методами дослідження, логічно й чітко викладати матеріал, робити висновки та узагальнення, оформляти роботу відповідно існуючих стандартів.

До написання курсової роботи студенти приступають на початку IV курсу. Напередодні їм пропонується самостійно визначитися на бажаному аспекті майбутнього перекладознавчого дослідження і обрати тему курсової роботи. Теми курсових робіт, пропоновані в цих методичних рекомендаціях, є орієнтовними, оскільки, по-перше, щороку відбувається поновлення науково-дослідної та навчальної бази, першоджерел; по-друге, кожному студенту пропонується індивідуальне формулювання теми залежно від обраного ним/нею напряму дослідження; по-третє, обрана тема може потребувати подальшого уточнення згідно одержаних результатів аналізу досліджуваного матеріалу. Теми курсових робіт не виходять за межи навчальних програм, тому в цілому написання курсової роботи є своєрідним етапом перегляду, узагальнення і поглиблення  навчального матеріалу перед складанням випускних іспитів.

Для спрямування наукових пошуків студентів їм призначається науковий керівник. Рекомендується щотижня консультуватися та звітуватися щодо проведеної роботи. Час та місце проведення консультацій встановлюється згідно навчального розкладу. Передбачаються групові та індивідуальні консультації студентів.

Процес виконання курсової роботи, як правило, складається з наступних етапів:

1. Етап попереднього ознайомлення з напрямом майбутнього перекладознавчого дослідження, перегляд і добірка першоджерел. На цьому етапі студент обирає орієнтовну тему дослідження і визначається на тому колі питань, які він буде висвітлювати в своїх теоретичних спостереженнях та на яких ґрунтуватиметься його практичний аналіз. Важливим є також на цьому етапі встановити коло раніше досліджених питань з теми курсової роботи і, як наслідок, підготовити історіографію  своєї теми.

2. Етап співвіднесення обраного тематичного аспекту з типом досліджуваного матеріалу (наукові, науково-публіцистичні, офіційно-ділові, газетно-інформаційні тексти; окремі шари лексики; певні  способи перекладу та ін.). Кожна аналізована тема може бути повніше і якісніше розглянута на якомусь певному мовному та перекладацькому матеріалі, адже, як і всі мовні явища, перекладацький процес модифікується залежно від мовного матеріалу. Тому правильне визначення матеріалу практичного дослідження суттєво впливає на якість курсової роботи в цілому та безпосередньо на  ступінь достовірності одержаних результатів.

3. Складання і затвердження плану і змісту курсової роботи. Самостійно складений план виконання курсової роботи затверджується і за необхідності уточнюється науковим керівником. Він є, певною мірою, індивідуальним графіком поетапного виконання  курсового дослідження. На його основі студент складає зміст своєї наукової роботи, в якому мають бути комплексно представлені аналізовані теоретичні проблеми, їх експериментальне дослідження та результати проведеної роботи.

Планомірне виконання курсової роботи забезпечить її повноцінність, наукову обґрунтованість і глибину, високу якість та дозволить провести дослідження вчасно.  Остаточний зміст курсової роботи затверджується науковим керівником.

4. Опрацювання теоретичних першоджерел та визначення мети, завдань, актуальності курсової роботи. Складання ретроспективи попередніх досліджень у межах обраної теми та визначення місця розгляданої проблеми серед інших актуальних проблем сучасної науки про переклад. Визначення теоретичного, практичного значення курсової роботи, її новизни. Оформлення основних параметрів вступу.

Перелічені параметри наукового дослідження є обов’язковими для повноцінного наукового дослідження, оскільки курсова робота не є рефератом, тобто лише оглядом наявних джерел. Вона передбачає самостійні наукові розробки студентів, виконані в дусі актуальних наукових перекладознавчих напрямів та студій, а також самостійні висновки студентів щодо проведеного аналізу.

Переглянуті теоретичні джерела обов’язково покажуть певні протиріччя або різні підходи щодо певної аналізованої наукової проблеми. Завдання студента – довести правильність/неспроможність тієї чи іншої концепції, висловити свою думку щодо позицій науковців.

У процесі перегляду першоджерел рекомендується паралельно складати робочий варіант теоретичного розділу. Остаточне формування теоретичних підтверджень відбувається на основі власного практичного аналізу досліджуваного матеріалу.

5. Проведення практичного аналізу матеріалу курсової роботи. Залежно від обраної теми практична частина курсової роботи міститиме перекладацькій або лінгвістичний аналіз досліджуваного матеріалу. У лінгвістичному плані обов’язковим є проведення дослідження в напрямі типологічного зіставлення мови оригіналу та мови перекладу. Слід спиратися в своїх визначеннях на дані академічних словників (див. рекомендовану літературу). На цьому етапі роботи здійснюється опис проведеного аналізу та на його основі складання робочого варіанту практичного розділу.

6. Робота над цілісним текстом курсової. Удосконалення теоретичної та практичної частин; уточнення висновків з кожної частини; складання загальних висновків та їх співвіднесення з параметрами курсової роботи, передбаченими у вступі до неї. Вичитування, граматичні та стилістичні корегування тексту роботи потребують ретельної уваги та неодноразового повторення; у цьому плані курсова робота уподібнюється високоякісному перекладу: чим більше його вичитувати, тим гладкішим і досконалішим він буде. Оформлення кінцевого варіанту курсової роботи має відповідати вимогам до наукових робіт у вищих навчальних закладах (ГОСТ 7.32-91).

7. Рецензування та захист курсової роботи.

Курсова робота повинна містити власні спостереження та висновки самого студента, бути ґрунтовною, логічно послідовною та систематизованою, тобто виконаною на належному науково-дослідному рівні. Оригінальність та нетрадиційність власного підходу та науково-практичного аналізу схвалюється.

Основними методами, що використовуються під час написання курсових робіт, є: перекладознавчі методи (комунікативний,  семантичний, метод перекладацького аналізу мовних одиниць), загальнолінгвістичні методи (онтологічний, системно-описовий, лексицентричний, текстоцентричний, метод структурно-семантичного аналізу, метод лінгвостилістичного аналізу; можливі також методи компонентного аналізу, концептуального моделювання та зіставно-типологічного аналізу), загальнонаукові методи (аналіз наукової літератури, спостереження за мовними та перекладацькими процесами, проведення експерименту, методи індукції та дедукції тощо). Загальнонауковою методологічною основою курсових робіт, як правило, є  теорія відображення та пізнання, а саме: положення про єдність форми і змісту (концепту, поняття і слова), їхні взаємозв’язки та особливості відображення в мовах; положення про мову як засіб відображення навколишнього світу, взаємодію мови та мислення, теорія спорідненості / неспорідненості мов.

Захист курсових робіт відбувається в два етапи: перший – звіт про написання курсової роботи на засіданні кафедри іноземних мов. Відповідно до оцінки кафедрою ступеня готовності курсової роботи вона допускається або не допускається до захисту. Другий етап є безпосереднім прилюдним виступом студента з приводу курсової роботи, її обговорення та виступом наукового керівника щодо перевіреної ним роботи. Позитивним є участь у науково-практичних студентських конференціях, семінарах тощо з приводу тематики курсової роботи. Студент повинен заздалегідь підготувати виступ на захисті роботи, в якому обов’язково визначаються наукові параметри виконаної курсової роботи, одержані результати та перспективи подальших наукових розвідок. Вирішення питання про кінцеву оцінку курсової роботи відбувається шляхом закритого обговорення захищених робіт комісією. Результати захисту оприлюднюються відразу ж по завершенні закритого засідання комісії. Рішення комісії вважається остаточним.

 ІІ. ВИБІР  І ЗАТВЕРДЖЕННЯ ТЕМИ, СКЛАДАННЯ ПЛАНУ  КУРСОВОЇ  РОБОТИ

Коло проблем, призначених для наукового осмислення та аналізу в курсових роботах, окреслене “класичними” проблемами сучасного перекладознавства та обмежується навчальними програмами ВНЗ. Проте кожна пропонована тема висвітлює актуальні аспекти та нові пошуки в межах традиційних перекладознавчих проблем і орієнтована на взаємозбагачення перекладу та економіки, підвищення якості практичного фахового перекладу газетно-інформаційних, наукових та офіційно-ділових текстів суспільно-економічної тематики.

Обираючи теоретичний аспект дослідження, бажано узгодити, на якому матеріалі передбачається проводити роботу, адже не будь-який матеріал може бути показовим для тієї чи іншої теми. Наприклад, для проведення досліджень в галузі видів та типів перекладу пропонується спиратися на аналіз способів перекладу, більш характерних для певного виду перекладу. При аналізі усних видів перекладу перевага надається синтаксичним трансформаціям та комплексним замінам, іншим способам і прийомам перекладу. Аналізуючи проблеми адекватності перекладу, слід відштовхуватися від мовних рівнів аналізу в перекладі, детально зупинитися на перекладі різних класів лексики. При дослідженні варіантів електронного (машинного) перекладу рекомендується спиратися на паралельні переклади одного й того ж самого тексту різними комп’ютерними програмами перекладу. Деякі вузькоспеціальні теми орієнтовані на дослідження певного мовного матеріалу (наприклад: “Проблеми адекватного перекладу економічної (фінансової, маркетингової та ін.) термінології”, “Способи перекладу інтернаціональних економічних термінів”, “Інтернаціональна та псевдоінтернаціональна лексика та способи її відтворення в перекладі (на матеріалі англомовних суспільно-економічних текстів)” та ін.).

При обранні різних аспектів дослідження певної перекладознавчої теми декількома студентами може бути рекомендований різний матеріал для спостережень. Остаточне узгодження теми та матеріалу курсової роботи відбувається під час консультації з науковим керівником.

Виконання студентом курсової роботи починається з визначення її теми та об’єкта. Ознайомившись з підходами науковців до певного лінгвістичного явища, студент складає план дослідження й погоджує його з науковим керівником. У структурі плану потрібно вказати вступ, 3-5 пунктів з підпунктами до кожного з них (у разі необхідності), висновки й список використаних джерел.

Орієнтовна тематика курсових робіт подана у Додатку 5.

 ІІІ. ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ ТА ОБСЯГУ  КУРСОВОЇ  РОБОТИ

Традиційно композиційна структура курсової роботи складається з таких основних послідовно розташованих елементів:

– титульний аркуш;

– зміст;

– вступ;

– розділи  та підрозділи основної частини;

– висновки;

– список використаних джерел;

– додатки;

– Summary.

 ТИТУЛЬНИЙ АРКУШ

Для курсової роботи оформлюються дві титульні сторінки: перша сторінка – державною мовою, друга – англійською мовою за певними правилами.

Титульна сторінка обов’язково містить такі елементи:

– назва міністерства, університету, інституту та кафедри, де виконувалася курсова робота;

– назва теми роботи;

– прізвище, ім’я та по батькові студента, курс, факультет, де він/вона навчається, назва та шифр спеціальності;

– прізвище, ініціали, вчений ступень та вчене звання наукового керівника;

– місто і рік виконання роботи.

Обидві титульні сторінки мають бути ідентичними (див. Додатки 1-2).

ЗМІСТ друкується на наступній сторінці, він містить найменування та номери початкових сторінок усіх частин роботи, зокрема: вступу, розділів та підрозділів, загальних висновків, додатків, списку використаної літератури. Заголовки змісту мають бути ідентичними заголовкам у тексті роботи (див. Додаток 3). Після ЗМІСТУ можливе розміщення Списку скорочень та умовних позначень. Такий список подають лише в тому випадку, якщо в роботі вживаються специфічні скорочення, нові символи, позначення і таке інше, які повторюються в роботі не менше ніж тричі. Перелік таких скорочень та позначень потрібно подавати у двох колонках. В першій колонці друкують скорочення за абеткою, а в другій – їх детальне розшифрування

ВСТУП. У вступі обґрунтовуються сучасні  підходи до теми дослідження, визначається її актуальність, мета, завдання, методи, аналізований матеріал та його джерела, теоретичне і практичне значення, новизна. Схвалюється наявність апробації курсової роботи, якщо на її основі були виступи на науково-практичних студентських конференціях, олімпіадах, наявні публікації.

Орієнтовний обсяг вступу – 2-3 стор.

РОЗДІЛ I, як правило, має теоретичний характер і найчастіше має оглядовий характер. У ньому розкривається історія вивчення питання, міститься критичний огляд літератури. Перший розділ є своєрідним реферативним викладом оцінного характеру різних підходів до вирішення проблеми з одночасним окресленням кола нерозв’язаних питань. Орієнтовний обсяг розділу І – 10-15 стор.

РОЗДІЛ II має дослідницький характер, в ньому подане власне лінгвістичне дослідження студента. У практичному (дослідницькому) розділі  дається глибокий, послідовний аналіз мовних одиниць, явищ, процесів, що вивчаються з використанням різних методів дослідження, а також викладаються власні результати авторських спостережень. Дивіться приклад оформлення перекладу у Додатку 4. Орієнтовний обсяг розділу ІІ – 20-25стор.

Розділи поділяються на підрозділи (при необхідності – пункти). Всі частини повинні мати струнку та пропорційну побудову, логічно та послідовно розвивати тему.  Рекомендоване співвідношення між теоретичним та дослідницьким розділами має бути не менше ніж 1:2 на користь дослідницької частини. Кожний розділ має закінчуватися висновками.

ВИСНОВКИ. Обов'язковим логічним завершенням наукової роботи (в тому числі й курсової) є загальні висновки, в яких узагальнюються результати теоретичних та практичних наукових пошуків студента. Це - логічне завершення роботи, депослідовно викладаються теоретичні та практичні результати у відповідності з загальною метою та конкретними завданнями, сформульованими у вступі.

Орієнтовний обсяг загальних висновків – 4-5стор.

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ. Для успішного написання курсової роботи слід опрацювати якнайменш 25-30 першоджерел за обраною тематикою. Оскільки фонди бібліотеки КНТЕУ не містять усієї необхідної літератури, рекомендується користуватися фондами Центральної наукової бібліотеки ім. В.І. Вернадського (Московська площа, 1), Парламентської бібліотеки (вул. Грушевського, 3) та фондами мережі Інтернет.

Список використаної літературивключає теоретичні й лексикографічні джерела (словники). Теоретичні джерела відображують ступінь вивченості досліджуваної теми та свідчать про рівень володіння навичками роботи з науковою літературою.

ДОДАТКИ. Наявність додатків у курсовій роботі не є обов’язковим. Якщо використовувалися рідкісні матеріали у якості першоджерел досліджуваного матеріалу, їх бажано подати в додатках

SUMMARY. Курсова робота має бути анотованою відповідно до вимог анотування наукових текстів. Анотація складається англійською мовою і містить наступну інформацію:

Thesignificance (актуальність)

Theobjectofthepaper(об’єкт дослідження)

Thesubjectoftheresearch (предмета дослідження)

Theaim (мета)

Methods(методи)

Thestudydata(матеріал)

Thestructureoftheresearch (структура роботи)

Conclusions (основні результати дослідження)

Рекомендований обсяг – 2-3 сторінки

ІV. ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ РОБОТИ

 1.1. Друк тексту

Курсова робота оформляється за державними стандартами і подається на перевірку в роздрукованому вигляді. Загальні технічні параметри:

- шрифт: Times New Roman;

- розмір шрифту: 14;

- інтервал між рядками: 1,5;

- розмір полів: ліве – 20 мм, праве – 10 мм, верхнє, нижнє – 20 мм;

- нумерація сторінок: у правому верхньому куті сторінки;

- нумерація починається зі стор. 2; на стор. 1-2, які є титульними, нумерація не проставляється;

- поля: вгорі – 2, внизу – 2, зліва – 3, справа – 1,5;

- абзац: 5 друкованих знаків;

- мова: українська або англійська;

- підрядкові виноски не припускаються.

Кожне положення обов’язково підкріплюється посиланнями на першоджерела, із зазначенням сторінки. Відсутність посилань дозволяє кваліфікувати роботу як плагіат. Посилання в тексті роботи на джерела слід позначати порядковим номером у квадратних дужках відносно номера відповідного джерела у списку літератури, наприклад:

− посилання на роботу одного автора: [8];

− посилання на декілька робіт одного автора: [41 – 44];

− посилання на конкретні сторінки роботи одного автора: [15, с. 5-7];

− посилання на роботи декількох авторів: [6; 10; 73-75].

Бібліографічний опис джерел слід розташувати в алфавітному порядку авторів або назв праць, спочатку видання українською або російською мовами, потім іншими іноземними мовами. Бібліографія повинна бути широкою за часовим і географічним діапазонами, тобто включати як роботи попередніх періодів, так і широко представляти сучасні роботи 1990-2012 років. Список літератури повинен містити як роботи українських, так і зарубіжних лінгвістів. Рекомендується включати до списку теоретичних джерел не менше, ніж 20 % праць зарубіжних авторів. У списку використаних джерел наукові праці записують тією мовою, якою вони видані.

Словники подаються окремим списком за рубрикою СПИСОК ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ.

Правила оформлення літературних першоджерел:

Один автор

1. Коренівський Д. Г. Дестабілізуючий ефект параметричного білого шуму в неперервних та дискретних динамічних системах / Коренівський Д. Г.— К. : Ін-т математики, 2006. — 111 с.

2. Матюх Н. Д. Що дорожче срібла-золота / Наталія Дмитрівна Матюх. — К. : Асамблея діл. кіл : Ін-т соц. іміджмейкінгу, 2006. — 311 с.

Два автори

1. Матяш І. Б. Діяльність Надзвичайної дипломатичної місії УНР в Угорщині : історія, спогади, арх. док. / І. Матяш, Ю. Мушка. — К. : Києво-Могилян. акад., 2005. — 397 с.

Три автори

1. Акофф Р. Л. Идеализированное проектирование: как предотвратить завтрашний кризис сегодня. Создание будущего организации / Акофф Р. Л., Магидсон Д., Эддисон Г. Д. ; пер. с англ. Ф. П. Тарасенко. — Днепропетровск : Баланс Бизнес Букс, 2007. — XLIII, 265 с.

Чотири автори

1. Методика нормування ресурсів для виробництва продукції рослинництва / [ Вітвіцький В. В., Кисляченко М. Ф., Лобастов І. В., Нечипорук А. А.]. — К. : НДІ "Украгропромпродуктивність", 2006. — 106 с.

П’ять і більше авторів

1. Психология менеджмента / [ Власов П. К., Липницкий А. В., Лущихина И. М. и др.] ; под ред. Г. С. Никифорова. — [3-е изд.]. — Х. : Гуманитар. центр, 2007. — 510 с.

Без автора

1. Воскресіння мертвих : українська барокова драма : антологія / [упорядкув., ст., пер. і прим. В. О. Шевчук]. — К. : Грамота, 2007. — 638, [1] с.

Багатотомний документ

1. Історія Національної академії наук України, 1941—1945 / [упоряд. Л. М. Яременко та ін.]. — К. : Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, 2007 . — (Джерела з історії науки в Україні). Ч. 2 : Додатки — 2007. — 573, [1] c.

Матеріали конференцій, з’їздів

1. Матеріали ІХ з’їзду Асоціації українських банків, 30 червня 2000 р. інформ. бюл. — К. : Асоц. укр. банків, 2000. — 117 с. — (Спецвип.: 10 років АУБ).

Словники

1. Українсько-німецький тематичний словник [уклад. Н. Яцко та ін.]. — К. : Карпенко, 2007. — 219 с.

2. Тимошенко З. І. Болонський процес в дії : словник-довідник основ. термінів і понять з орг. навч. процесу у вищ. навч. закл. / З. І. Тимошенко, О. І. Тимошенко. — К. : Європ. ун-т, 2007. — 57 с.

Дисертації

1. Петров П.П. Активність молодих зірок сонячної маси: дис. ... доктора фіз.-мат. наук : 01.03.02 / Петров Петро Петрович. – К., 2005. – 276 с.

Автореферати дисертацій

1. Новосад І.Я. Технологічне забезпечення виготовлення секцій робочих органів гнучких гвинтових конвеєрів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. техн. наук : спец. 05.02.08 „Технологія машинобудування” / І. Я. Новосад. — Тернопіль, 2007. — 20, [1] с.

Частина книги, періодичного, продовжуваного видання

1. Козіна Ж. Л. Теоретичні основи і результати практичного застосування системного аналізу в наукових дослідженнях в області спортивних ігор / Ж. Л. Козіна // Теорія та методика фізичного виховання. — 2007. — № 6. — С. 15—18, 35—38.

Електронні ресурси

1. Бібліотека і доступність інформації у сучасному світі: електронні ресурси в науці, культурі та освіті : (підсумки 10-ї Міжнар. конф. „Крим-2003”) [Електронний ресурс] / Л. Й. Костенко, А. О. Чекмарьов, А. Г. Бровкін, І. А. Павлуша // Бібліотечний вісник — 2003. — № 4. — С. 43. — Режим доступу до журн. :http://www.nbuv.gov.ua/articles/2003/03klinko.htm.

 V. ЗАХИСТ  КУРСОВОЇ  РОБОТИ

Порядок подання та захисту курсових робіт установлений КНТЕУ на основі відповідних директивних і нормативних документів МОН України. Студент має виконати курсову роботу й подати її на кафедру в термін, передбачений графіком навчального процесу, але не пізніше 10 днів до захисту.

З урахуванням специфіки гуманітарної освіти та роботи ЦІДМ порядок подачі роботи полягає в наступному:

- вичитана, відредагована та оформлена за стандартами курсова робота подається до ЦІДМ не пізніше встановленого терміну для її подальшого рецензування науковим керівником та допуску до захисту. Дата і місце захисту призначається офіційно згідно розкладу і навчального плану;

- науковий керівник подає розгорнуту рецензію на курсову роботу протягом установленого терміну і визначає її позитивні й негативні якості, спроможність роботи бути допущеною до захисту. До захисту не допускаються курсові роботи із значними недоліками і суттєвими  зауваженнями рецензента. За наявності значних недоліків, помилок і огріх курсова робота може бути оцінена як незадовільна і повернена допрацювати її або переробити. При поданні двох схожих робіт різними студентами обидві роботи оцінюються як незадовільні. У такому разі  призначаються інші, нові теми для розробки і встановлюється термін ліквідації заборгованості;

- про результати рецензування студент дізнається в ЦІДМ або від наукового керівника безпосередньо;

- під час захисту студент повинен коротко проінформувати присутніх про спрямованість й основні положення своєї наукової роботи, дати відповіді і пояснення на зауваження рецензента, за необхідності також відповісти на запитання, які виникають під час захисту у членів комісії та інших присутніх.

Після заслуховування всіх випускників комісія залишається на термінове закрите обговорення заслуханих виступів та визначає остаточні оцінки курсових робіт. При вирішенні питань про оцінку курсової роботи після її захисту до уваги береться вміння студента орієнтуватися в теоретичному матеріалі та пов’язувати його з практикою, спосіб його наукового мислення, змістовність його спонтанних та передбачуваних відповідей на запитання, а також загальні критерії оцінювання в ВНЗ.

Оцінювання курсової роботи здійснюється за національною шкалою – «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно» та за шкалою ЄКТС.

Курсова робота оцінюються на "відмінно" (А) за шкалою ЄКТС, якщо було повністю розкрито тему, аргументовано висновки і обґрунтовано пропозиції та адекватно проаналізовано мовний (ілюстративний) матеріал при належному оформленні курсової роботи у відповідності до державного стандарту оформлення наукових робіт.

Курсова робота оцінюється на "добре" ( В) за шкалою ЄКТС, якщо в ній  повністю розкрито тему, аргументовано висновки і зроблено власну оцінку джерел, самостійно підібрано і проаналізовано мовний матеріал, однак, частину та/або роботу оформлено з незначними порушеннями державного стандарту оформлення наукових робіт.

Курсова робота оцінюється на "добре" (C) за шкалою ЄКТС, якщо розкрито тему, аргументовано висновки і зроблено власну оцінку джерел, підібрано і проаналізовано мовний матеріал, однак, є певні прогалини у висвітленні теоретичного матеріалу або в аналізі мовного (ілюстративного) матеріалу та роботу оформлено з незначними порушеннями державного стандарту оформлення наукових робіт.

Курсова робота оцінюється на "задовільно" (D) за шкалою ЄКТС, якщо тему розкрито, зроблено власну оцінку джерел, однак висновки не аргументовані, є прогалини в аналізі мовного (ілюстратив­ного) матеріалу та роботу оформлено із значними порушеннями державного стандарту оформлення наукових робіт.

Курсова робота оцінюється на "задовільно" (E) за шкалою ЄКТС, якщо тема була розкрита недостатньо або поверхово, є значні прогалини в аналізі мовного (ілюстратив­ного) матеріалу та роботу було оформлено із значними порушеннями державного стандарту оформлення наукових робіт.

Курсова робота оцінюється на "незадовільно" (FX) за шкалою ЄКТС, якщо тема не була розкрита, мовний (ілюстративний) матеріал не був проаналізований належ­ним чином, роботу було оформлено із значними порушеннями державного стандарту оформлення наукових робіт або якщо робота має ознаки плагіату: цитати і запозичення з інших наукових джерел без відповідних посилань.

 VI.  СПИСОК  РЕКОМЕНДОВАНИХ  ДЖЕРЕЛ

1. Алексеева И. С. Введение в переводоведение. – М.- СПб. : ACADEMIA, 2004. – 431 с .
2. Алексеева И.С. Профессиональный тренинг переводчика. – Спб: Союз, 2001. – 288 с.
3. Апполова М. А. Грамматические трудности перевода. – М. : Наука, 2001– 287 с.
4. Апресян  Ю.Д.  Об одном   правиле   сложения   лексических
   значений. – Проблемы структурной лингвистики, 2000. – М.: Наука. – 2000. – С. 442.
5. Білозерська Л. П., Возненко Н. В., Радецька С. В. Термінологія та переклад : навч. посібник для студ. філолог. напряму підготовки. – Вінниця : Нова Книга, 2010. – 232 с.
6. Вахтанік Г. Г. Граматичні проблеми перекладу : конспект лекцій та дидактичний матеріал для студентів лінгвістичних спец. Черкаськ. інж-технологічний інст. – Черкаси, 2001. – 144 с.
7. Вергун Л. Особливості перекладу назв університетів США // Соціокультурні аспекти викладання іноземних мов: Тези Міжнародної науково-практичної конференції. – Тернопіль, 2004. – С. 199-201.
8. Вергун Л.І. Лексика Оксбриджу та її переклад українською мовою // Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики: Тези 9-ї Всеукраїнської наукової конференції. – Черкаси: ЧІТІ, 2002. –  С. 69.
9. Вергун Л.І. Перекладна взаємовідповідність англійської та української освітньої лексики – Автореф. канд. дис. – Спеціальність 10.02.16 – К.: КНУ імені Тараса Шевченка. – 2004. – 20 с.
10. Виноградов В. С. Введение в переводоведение (общие и лексические вопросы). — М. : Издательство института общего среднего образования РАО, 2001. – 224 с.
11. Влахов С., Флорин С. Непереводимое в переводе / Под ред.                    Вл. Россельса. – М.: Межд. отн. – 2008. – 352 с.
12. Ґорпинич В. О., Антонюк Т. Р. Географічні назви в українській мові. – Київ : Іван Федоров, 2001. – 154 с.
13. Гудманян А. Г., Сидорук Г. І. Вступ до перекладознавства : Конспект лекцій (англ. мовою). – К. : НАУ, 2005. – 96 с. (Gudmanyan A.G., Sydoruk G.I. Basics of Translation Theory. Part I-II : Lecture Synopsis. – K. : NAU, 2005. – 96 p.)
14. Зацний Ю. А., Янков А. В. Інновації у словниковому складі англійської мови початку ХХІ століття : англо-український словник. – Вінниця : Нова Книга, 2008. – 360 с.
15. Зорівчак Р. П. Реалія і переклад (на матеріалі англомовних перекладів ураїнської прози). – Львів : Вид-во при Львів. ун-ті, 1989. – 216 с.
16. Казакова Т. А. Практические основы перевода. – Серия : Изучаем иностранные языки. – СПб. : Издательство Союз, 2001. – 320 с.
17. Кальченко О.А., Подміногін В.О. Переклад vs адаптація // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна № 636. – Х. : Константа. – 2004. – С. 201 – 206.
18. Карабан В.І. Переклад англійської наукової і технічної літератури. Граматичні труднощі, лексичні, термінологічні та жанрово-стилістичні проблеми. – Вінниця, Нова книга, 2004. – 576 с.  
19. Карабан В.І. Посібник довідник з перекладу англійської наукової та технічної літератури на українську мову. Граматичні труднощі. – Київ: Політична думка. – Частина I. – 2007. – 300 с.
20. Карабан В.І., Кузьміна К.А. Номіналізація структури речення при перекладі з української мови англійською // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – К., 2003. - № 34 – 36. – С. 126 – 129.
21. Комиссаров В. Н. Современное переводоведение : учебное пособие. – М. : ЭТС, 2002. – 424 с.
22. Коптілов В. Теорія і практика перекладу : навч. посіб. – К. : Юніверс, 2002. – 280 с.
23. Корунець І. В. Вступ до перекладознавства : підручник. – Вінниця : Нова Книга, 2008. – 512 с.
24. Корунець І.В. Теорія і практика перекладу. – Вінниця, 2000.
25. Корунець І.В. Порівняльна типологія української та англійської мов. – Вінниця, 2003.
26. Кретова О. І. До питання професійної етики перекладача // Вісник Черкаського університету.  – Випуск 124 : Педагогічні науки. – 2008. – С. 64-70.
27. Кузьміна К. А. Трансформація номіналізації в англо-українському та українсько-англійському напрямках перекладу. – Автореф. канд. дис. –Спеціальність 10.02.16 – К.: КНУ імені Тараса Шевченка. – 2004. – 21 с.
28. Кузьміна К. А. Явище номіналізації в структурах англійської та української мов (порівняльний аналіз) // Наука і сучасність: Зб. наук. праць. – К.: Нац. пед. ун-т імені М.П. Драгоманова, 2001. – Том XXIV. – С. 197 – 206.
29. Латишев Л.К. Технологія перекладу. – К. – 2003. – С. 23-27.
30. Латышев Л. К., Семенов А. Л. Перевод : теория, практика и методика преподавания : учеб. пособие для студ. перевод, фак. высш. учеб. заведений. – М. : Издательский центр “Академия», 2003. - 192 с.
31. Левицкая Т. Р., А. М. Фитерман. Компрессия в английском языке и ее передача в переводе // Тетради переводчика №16. – С. 51 -65.
32. Леонович О. А. В мире английских имен. – М. : ACT, Астрель, 2002. - 160 с.
33. Мамрак А. В. Вступ до теорії перекладу : навчальний посібник. – К. : Центр учбової літератури, 2009. – 304 с.
34. Миньяр-Белоручев Р. К. Как стать переводчиком. – М. : Готика, 1999. – 176 с.
35. Мирам Г. Э. Профессия : переводчик. – К. : Ника-Центр, 2000. – 160 с.
36. Нелюбин Л. Л. Наука о переводе (історія і теорія с древнейшіх времен до нашіх дней) : учеб. Пособ / Л. Л. Нелюбин, Г. Т. Хухуни. – М. : Флінта : МПСІ, 2006. – 416 с.
37.  Пасєвіна В.Г. Шляхи досягнення максимальної адекватності перекладу // Філологічні студії № 4(28). – Луцьк: Планета. – 2004. – С. 432- 435.
38. Пахотин А. И. Англо-русский, русский-английский словарь мнимых друзей переводчика. – М. : Издатель Карева А. К., 2003. – 128 с.
39. Петрова О. В. Введение в теорию и практику перевода (на материале английского языка). – М. : АСТ : Восток-Запад, 2006. – 96 с.
40. Ребрій О. В. Перекладацький скоропис. – Вінниця, 2002. – 112 с.
41. Тер-Минасова С. Г. Язык и межкультурная коммуникация. - М. : Слово, 2000. - 264 с.
42. Федоров А. В. Основы общей теории перевода. – Москва : Высш. школа, 1983.
43. Чернов Г. В. Основы синхронного перевода. – М. : Высшая школа, 1987.
44. Чужакин А. П. Устный пеервод XXI: Sequel: теория + практика. Синхрон. – М.: МГИ им. Е. Р. Дашковой, 2002. – 232 с.
45. Чужакин А., Палажченко П. Мир перевода, или вечный поиск взаимопонимания. – М. : Валент, 1999.
46. Чужакин А.П. Устный перевод XXI: теория + практика. Синхрон. – М.: МГИ им. Е. Р. Дашковой, 2001. – 256 с.
47. Швачко С.О. Навчити вчитися! Навчальний посібник. – Вінниця: Нова книга. – 2006. – 136 c.
48. Швейцер А. Д. Перевод и лингвистика. – Москва : Воениздат, 1973.
49. Швейцер А. Д. Теория перевода. Статус, проблемы, аспекты. – Москва : Наука, 1988. – 220 c.
50. Эко У. Сказать почти то же самое. Опыты о переводе / Перев. С итал. А. Н. Коваля. – СПб. : Symposium, 2006. – 574 с.
51. Ethics of Interpreting and Translating : A Guide to Obtaining NAATI Credentials. – Canberra : National Accreditation Authority for Translators and Interpreters Ltd, 2010. – 10 p.
52. Getting Started : A Newcomer’s Guide to Translation and Interpretation: A publication of the ATA (American Translators Association) / compiled by Sandra Burns Thompson. – Alexandria, 2001. – 72 p.
53. Gouadec, Daniel. Translation as a Profession. - Amsterdam / Philadelphia: John Benjamins Publishing Company, 2007. – 396 p.
54. Lederhendler, Lazer. Translating Fictions: The Messenger Was a Medium. [Electronic document] // TranscUlturAl : A Journal of Translation and Cultural Studies. – Vol. 1, 2 (2009). – P. 35-46. – Access mode : http://ejournals.library.ualberta.ca/index.php/TC/article/viewArticle/6423
55. Maksimov S. E. Translation as intercultural communication // IATEFL Ukraine Newsletter. – N 1, May 1995. – P. 16-18.
56. McKay, Corinne. How to Succeed as a Freelance Translator.  – Two Rat Press, 2006. – 144 p.
57. Munday, Jeremy. Introducing Translation Studies. Theories and applications. – London – New York : Routledge, 2001. – 217 p.
58. Nation, Language, and the Ethics of Translation / edited by Sandra Bernmann and Michael Wood. – Princeton and Oxford: PrincetonUniversity Press, 2005. – 414 p.
59. Nida E. A., Taber Ch. R. The Theory and Practice of Translation. – Leiden, 1982. – 218 p.
60. Nord, Christiane. Function plus Loyalty: Ethics in Professional Translation // Genesis. Revista Científica do ISAG. – # 6, 2007. – P. 7-17.
61. Robinson, Douglas. Becoming a Translator: An Introduction to the Theory and Practice of Translation: Second Edition. – London-New York: Routledge, 2007. – 302 p.
62. Samuelsson-Brown, Geoffrey. A Practical Guide for Translators: A publication of the ATA (American Translators Association): Fifth Edition. – Bristol-Buffalo-Toronto: Multilingual Matters, 2010. – 201 p.
63. Slocombe, Will. Haruki Murakami and the Ethics of Translation // CLCWeb (Comparative Literature and Culture). – PurdueUniversity Press. – Volume 6, Issue 2 (June 2004), Article 6. – Access mode : http://docs.lib.purdue.edu/clcweb/vol6/iss2/6
64. The Return to Ethics. Special issue of The Translator / edited by Anthony Pym. – St. Jerome Publishing, 2001. 
65. Translating and Interpreting Conflict  / edited by Myriam Salama-Carr. - Amsterdam – New York, NY 2007. – 282 p.
66. Translation Today. Trends and Perspectives / Edited by Gunilla Anderman and Margaret Rogers. – Clevedon, Buffalo, Toronto, Sydney: Multilingual Matters LTD, 2003. – 232 p.
67. Venuti, Lawrence. The Scandals of Translation. Toward an Ethics of Difference. – London and New York: Routledge, 1998.
68. Venuti, Lawrence. The Translator's Invisibility: A History of Translation. – London and New York: Routledge, 1995. – 353 p.
69. Weinberger, Eliot. Anonymous Sources: A Talk On Translators and Translation. – Fascicle. Issue 01. – 2008. – Access mode :   http://www.fascicle.com/issue01/Poets/weinberger1.htm

Словники:

1. 1.     Словарь современного русского литературного языка в 17т. -  М.-Л.: Изд-во АН СССР,1958-1967.
2. 2.     Словник сучасної української мови в 12т.- К.: Просвіта, 1970-1981.
3. 3.     Longman dictionary of contemporary English. The living dictionary. New edition (CD-ROM). – Harlow, Edinbourg Gate: Pearson Education Limited, 2003. – 1950 p.
4. 4.     Oxford English Dictionary. – Oxford: the Clarendon Press, 1970.
5. 5.     Webster’s New Collegiate Dictionary. A Merriam – Webster. – London – Springfield: Bell, Mass., 1972. – 1241 p.

ДОДАТКИ

 Додаток 1.

Приклад оформлення титульної сторінки курсової роботи українською мовою

 КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ

ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЦЕНТР ІНОЗЕМНОЇ ДІЛОВОЇ МОВИ

ПРОФЕСІОНАЛІЗМИ Й ЇХ ВПЛИВ НА РОЗВИТОК МОВИ

Курсова робота

студента 42 групи                                              

Петренко Волидимира Вікторовича

Науковий керівник:

к.філол.н, доц. Матвійчук Т. В.

Київ  2013

Додаток 2.

Приклад оформлення титульної сторінки курсової роботи

 KYIV NATIONAL UNIVERSITY OF TRADE AND ECONOMICS

CENTER OF FOREIGN LANGUAGES

PROFESSIONALISMS AND THEIR INFLUENCE UPON THE

DEVELOPMENT OF LANGUAGES

Term paper

Group 42

PETRENKO VOLODYMYR VIKTOROVYCH

Research supervisor:

Matviychuk T.V.,

Candidate of Sciences

(Philology),

Associate professor

Kyiv – 2013

ЗМІСТ

Додаток 4.

Приклад оформлення перекладу

Як і під час проходження перекладацької практики, за умови проведення лінгвістичного або перекладознавчого аналізу в курсовій роботі рекомендується вжити приклади або подати повністю аналізовані тексти  (оригінал та переклад). Параметри перекладу такі самі, як і до тексту курсової роботи.

Додаток 5.

Рекомендована орієнтовна тематика курсових робіт

1. Адекватний переклад суспільно-економічних текстів: проблеми і перспективи.
2. Адекватний переклад: синхронічний та діахронічний аспекти.
3. Проблема адекватного відтворення економічної термінології з англійської мови на українську.
4. Проблема адекватного відтворення фінансової термінології з англійської мови на українську.
5. Проблема адекватного відтворення маркетингової термінології з англійської мови на українську.
6. Типологія перекладів у світлі сучасної перекладацької традиції.
7. Скорочені переклади суспільно-економічних текстів.
8. Сучасні електронні програми-перекладачі: проблеми і перспективи розробок.
9. Типологія літературних перекладів як основа навчання професійному, високоякісному перекладу.
10. Специфіка перекладацької діяльності в різні періоди суспільно-політичного життя (діяльність перекладачів України).
11. Проблема визначення вільного перекладу та його використання в наш час.
12. Специфіка перекладу публіцистичних текстів суспільно-економічної тематики.
13. Специфіка перекладу офіційно-ділових текстів суспільно-економічної тематики.
14. Специфіка перекладу наукових текстів суспільно-економічної тематики.
15. Сучасні усні переклади: вимоги, проблеми, перспективи.
16. Сучасні письмові переклади: вимоги, проблеми, перспективи.
17. Послідовний переклад як засіб забезпечення міжкультурної комунікації.
18. Історія перекладу суспільно-економічних текстів.
19. Специфіка перекладу суспільно-економічних реалій.
20. Пуризм і переклад.
21. “Фальшиві друзі перекладача” серед професійної суспільно-економічної лексики та термінології.
22. “Фальшиві друзі перекладача” серед професійної фінансової лексики і термінології.
23. Сучасні вимоги до текстів письмових перекладів (на матеріалі повних адекватних перекладів).
24. Функції перекладу в суспільно-економічному житті країни. Переклад і державний розвиток.
25. Провідні лінгвістичні концепції як основа сучасних перекладацьких теорій і традицій.
26. Проблема інтернаціональної культури і переклад.
27. Переклад в Україні на межі ХХ - ХІХ століть: проблеми і перспективи.
28. Провідні світові перекладачі сучасності.
29. Провідні українські перекладачі сучасності: практичний переклад, методика, навчання, наукові пропозиції.
30. Проблеми підготовки сучасних висококваліфікованих перекладачів.
31. Переклад і проблеми євроінтеграції в Україні.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!