Методичні рекомендації до виконання магістерської роботи з предмету Міжнародна економіка, ЛНУ ім. І. Франка
« Назад ЗМІСТ Вступ І. Загальні положення II. Вибір і затвердження теми та складання плану магістерської роботи 2.1 Вибір і затвердження теми магістерської роботи 2.2 Пошук, відбір та опрацювання літератури на тему магістерської роботи 2.3 Формулювання мети дослідження. Складання плану магістерської роботи та його узгодження з науковим керівником III. Структура та вимоги до змісту й обсягу магістерської роботи 3.1 Титульний аркуш та завдання на магістерську роботу 3.2 Зміст 3.3 Перелік умовних позначень 3.4 Вступ 3.5 Основна частина роботи 3.6 Висновки 3.7 Список опрацьованої літератури 3.8 Додатки ІV. Правила оформлення магістерської робити 4.1 Загальні вимоги 4.2 Оформлення ілюстративного матеріалу (рисунків, таблиць, формул тощо) 4.3 Правила цитування та посилання на джерела 4.4 Оформлення списку опрацьованої літератури та додатків V. Керівництво та рецензування магістерської роботи VI. Підготовка до захисту і захист магістерської роботи Список опрацьованої літератури Додатки ВступВипускники вищих навчальних закладів повинні бути підготовлені до самостійної професійної діяльності, вміти застосовувати аналітичний підхід до вирішення виробничих завдань у стандартних та нестандартних ситуаціях. З огляду на це в навчальному процесі особливу увагу приділяють організації творчої самостійної наукової роботи студентів. Однією з форм творчої наукової праці студентів є виконання ними магістерської роботи. Кафедра аналітичної економії та міжнародної економіки безпосередньо відповідає за підготовку студентів спеціальності 8.050103 - “міжнародна економіка”, забезпечує викладання курсів з відповідних дисциплін та керує написанням авторських наукових робіт студентами-магістрами. Пропоновані методичні рекомендації покликані надати студентам допомогу в освоєнні методики написання магістерської роботи. Слід відзначити, що магістр несе повну відповідальність за наукову самостійність і достовірність результатів здійсненого ним дослідження. Виконана магістерська робота дає змогу викладачеві перевірити рівень опанування студентом певної теми, його вміння досліджувати проблему та творчо підходити до вирішення конкретних завдань. Магістерська робота є однією з важливих форм контролю знань студентів та вирішальним етапом їхньої підготовки до майбутньої практичної діяльності у сфері міжнародної економіки. І. Загальні положенняМетодичні рекомендації розроблено на підставі Закону України “Про вищу освіту”, інструкцій МОН України, галузевих стандартів вищої освіти України з різних напрямів підготовки магістрів (освітньо-професійних програм, освітньо-кваліфікаційних характеристик), “Положення про організацію навчального процесу”, а також нагромадженого у Львівському національному університеті імені Івана Франка досвіду. Магістерська робота – це важливе самостійне навчально-наукове дослідженням студента, який навчається за спеціальністю 8.050103 – “міжнародна економіка”. Написання та захист магістерської роботи є одним з етапів підготовки студента за обраним напрямом і передбачено навчальним планом підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “магістр”. За змістом магістерська робота – це науково-практичне дослідження, яке дає змогу з’ясувати рівень знань студентів та вміння використовувати й застосовувати їх на практиці. Виконання роботи дає студенту змогу продемонструвати знання спеціальної літератури та набути навиків її самостійного аналізу тощо. Робота повинна ґрунтуватися на основних положеннях економічної науки, містити елементи наукової новизни та сприяти ефективному вирішенню досліджуваної проблеми. Магістерська робота як дослідження покликана виявити рівень загальнонаукової та спеціальної підготовки студента, його здатність застосовувати одержані знання до вирішення конкретних проблем. Мета магістерської роботи – систематизувати, закріпити, розширити та поглибити теоретичні й практичні знання студента з спеціальності “міжнародна економіка”, навчити застосовувати ці знання для багатофакторного аналізу, стимулювати розвиток творчого мислення та розвивати навики самостійної науково-дослідної роботи. Магістерська робота повинна засвідчити здатність студента критично мислити та його вміння аргументувати власний погляд. Перш ніж приступити до написання магістерської роботи студент повинен зрозуміти сутність класичних і сучасних теорій, що пояснюють розвиток окремих складових міжнародної економіки, вивчити міжнародні документи, національні законодавчі акти, наукові праці вітчизняних та зарубіжних економістів, опрацювати статистичні матеріали тощо. Магістерська робота повинна бути самостійним і творчим дослідженням студента, тобто це має бути не набір матеріалу з різних наукових джерел, а осмислений переказ на підставі самостійних висновків та узагальнень. Виконання магістерських робіт спрямоване на досягнення таких цілей:
Вирішення певної проблеми, яку формулюють як тему магістерської роботи, потребує опрацювання великої кількості джерел. Матеріал з підручників чи навчальних посібників потрібно використовувати головно для написання теоретичного розділу. Список рекомендованої літератури, яку доцільно опрацювати для написання теоретичної частини магістерської роботи, наведено в додатку А. Головну увагу під час написання магістерської роботи треба приділяти ознайомленню, аналізу й узагальненню міжнародної та національної законодавчої бази, широкого кола додаткової монографічної та періодичної літератури, первинних документів підприємств-суб’єктів міжнародних економічних відносин тощо. Студент, працюючи над магістерською роботою, повинен обов’язково посилатися на авторів і джерела, з яких запозичив матеріали або окремі результати. У магістерській роботі потрібно стисло, логічно, аргументовано викладати зміст і результати власних досліджень, уникати загальних слів, бездоказових тверджень, тавтології тощо. Потрібно пам’ятати, що студент несе повну відповідальність за наукову самостійність і достовірність результатів виконаного ним дослідження. Організацію та контроль процесу підготовки і захисту магістерських робіт забезпечує завідувач кафедри аналітичної економії та міжнародної економіки. Безпосереднє керівництво магістерською роботою студента провадить науковий керівник, обов’язком якого є: практична допомога у складанні плану роботи; надання консультацій з підбору літератури і фактичного матеріалу; контроль за ходом виконання магістерської роботи; оцінка якості виконання роботи та її відповідності вимогам. Студент може отримати консультацію наукового керівника відповідно до графіка проведення індивідуально-консультативної роботи науково-педагогічних працівників кафедри. Тематика магістерських робіт повинна відповідати спеціальності “Міжнародна економіка” та практиці розвитку сучасних між народних економічних відносин. Теми магістерських робіт (див. додаток Б) щорічно переглядають, уточнюють та коригують з урахуванням змін у світовій економіці й тем науково-дослідних робіт кафедри. Тематику магістерських робіт затверджують на засіданні кафедри до 1 жовтня. Перелік затверджених тем передають студентам для вибору. Вибрану тему студент погоджує з науковим керівником, потім її затверджують на кафедрі відповідним розпорядженням, у якому обов’язково зазначають термін виконання і реєстрації роботи. Студент може запропонувати власну тему дослідження (зразок заяви на ім’я завідувача кафедри наведено в додатку В). Магістерська робота з дисципліни “Міжнародна економіка” має відповідати таким головним вимогам:
Однією з найважливіших вимог до магістерської роботи є її самостійне, творче виконання. Зміст роботи повинен логічно й повно розкривати всі питання плану, відповідати темі дослідження. Мова роботи має бути чіткою і зрозумілою, проте автор повинен дотримуватися наукового стилю та уникати публіцистичних висловлювань, які часто містяться в газетних публікаціях та Інтернет-джерелах. Текст роботи повинен відображати самостійність авторського дослідження. Автору доцільно уникати “книжкових” висловлювань, заплутаних фраз. На підставі осмислення й узагальнення праць інших дослідників студент повинен самостійно викладати власний погляд, уникати поверховості й описовості у висвітленні досліджуваних питань. Автор має стежити за тим, щоб у роботі не було повторень, суперечностей між наведеними власними міркуваннями, окремими теоретичними положеннями та показниками й наведеним практичним матеріалом тощо. Недопустимо загромаджувати текст роботи цитатами, прикладами, фактами, цифровим матеріалом без будь-якого аналізу та авторських висновків. Також необхідно дотримуватись коректності у веденні дискусії з іншими авторами, матеріал яких використано в роботі. Написання магістерської роботи потребує певної системи. Тому підготовка студентом магістерської роботи складається з кількох основних етапів. Виконання магістерської роботи визначене графіком, що його заповнює студент і затверджує науковий керівник. Вибрати тему магістерської роботи, раціонально організувати роботу над нею, правильно спланувати та розподілити час, глибоко і вчасно виконати дослідження допоможе такий алгоритм написання робіт:
Магістерську роботу треба подавати (реєструвати) на кафедру у вигляді спеціально підготовленого переплетеного рукопису, видрукуваного за допомогою комп’ютерної техніки. Текст роботи повинен бути старанно вивіреним до остаточного друку. Для зовнішньої рецензії та рецензії наукового керівника в кінці роботи необхідно залишити дві чисті сторінки, підшити бланк рецензії або вклеїти конверт. Завершену та належно оформлену магістерську роботу підписують студент, науковий керівник і консультант (якщо він є) на титульному аркуші та реєструють на кафедрі (лише за одночасного подання роздрукованого та електронного (на диску) варіантів роботи). Результати дослідження виносять на прилюдний захист. Такий підхід виробляє вміння відстоювати власні переконання, наукові погляди, пов’язувати загальні теоретичні положення з сучасністю, профілем майбутньої спеціальності. Під час захисту магістерської роботи студенти вчаться стисло й доступно викладати головні результати дослідження, виробляти навики публічного виступу й ведення наукової полеміки. Такі здобутки допомагають у разі самостійної підготовки доповідей і публічних виступів, формують необхідні вміння для участі у творчих дискусіях. Результати захисту магістерської роботи характеризують оцінками “відмінно”, “добре”, “задовільно” і “незадовільно”. Лише після успішного захисту магістерської роботи студент може отримати димлом магістра. Ліпші магістерські роботи можуть бути рекомендовані: до друку в наукових виданнях, на конкурси (олімпіади) студентських наукових робіт, до виступів на Днях науки, для участі в наукових студентських конференціях тощо. Магістерські роботи зберігають на кафедрі у передбаченому порядку. II. Вибір і затвердження теми та складання плану магістерської роботи2.1. Вибір і затвердження теми магістерської роботиВиконання студентом магістерської роботи починається з вибору теми, її осмислення та обґрунтування. Тему магістерської роботи студент обирає самостійно з переліку, рекомендованого кафедрою, з огляду на наукові інтереси та можливості отримання фактичних даних, а також наявності спеціальної літератури. Підхід до вибору теми повинен бути творчим і охоплювати актуальну проблематику сьогодення, ґрунтуватися на раніше виконаних дослідженнях, у тому числі тих, що знайшли відображення у власних рефератах чи доповідях на наукових студентських конференціях. Під час вибору теми необхідно брати до уваги не лише наявність власних напрацювань в обраному напрямі, а й можливість отримання та опрацювання відповідного фактичного і статистичного матеріалу. Перевагу доцільно надавати темі, під час дослідження якої студент може виявити максимум особистої творчості й ініціативи. Студент, вибравши тему, має чітко сформулювати для себе, що саме буде досліджувати і для чого, та які завдання постають перед ним. Разом з керівником необхідно визначити конкретні напрями розкриття теми та перелік установ, досвід роботи яких висвітлюватимуть у дослідженні. Також студент за погодженням з науковим керівником може скоригувати запропоновану тему або запропонувати власну за умови її актуальності (студент має подати обґрунтування), відповідності обраному напряму підготовки та спеціальності, а також узгодження з завідувачем кафедри. Пропонуючи на розгляд кафедри власний варіант теми магістерської роботи, студент повинен пам’ятати, що обраний ним напрям дослідження не може бути лише теоретичним, позбавленим зв’язку з практичним вирішенням проблем національної та міжнародної економіки чи мати винятково практичну спрямованість і бути пов’язаним з економічною наукою лише опосередковано. Специфіка спеціальності “міжнародна економіка” не передбачає виконання студентом досліджень, метою яких є розроблення програм економічного розвитку регіонів чи окремих галузей промисловості, створення методик оцінки інвестиційних проектів чи фінансового аналізу діяльності підприємств тощо. Треба уникати й формулювань, які спонукають до надмірного розширення цілей магістерської роботи (наприклад, пояснення розвитку світової економіки), утруднюючи її виконання як роботи навчально-наукового кваліфікаційного характеру. Після вибору теми дослідження студенту призначають наукового керівника. В окремих випадках, для допомоги у висвітленні певних питань магістерської роботи, може бути запрошений консультант. Після затвердження теми магістерських робіт не можуть бути змінені. 2.2. Пошук, відбір та опрацювання літератури на тему магістерської роботиВиконання магістерської роботи неможливе без ознайомлення з основними науковими дослідженнями, що пов’язані з обраною темою. Вивчення та опрацювання літератури треба починати з праць, де проблема відображена загалом, і лише після цього переходити до вужчих досліджень. Спочатку потрібно прочитати основну літературу (підручники, теоретичні статті), потім – прикладну (законодавчі акти, нормативні документи, інструктивні матеріали, статті про конкретні дослідження чи досвід господарювання тощо та інші джерела, які стосуються теми магістерської роботи) і лише після цього використовувати монографії та іншу науково-дослідну літературу. Для пошуку літератури необхідно використовувати: каталоги (у тому числі електронні) бібліотек університету, головних наукових бібліотек міст України; бібліографічні покажчики; посилання в статтях, підручниках, монографіях; покажчики змісту річних комплектів фахових періодичних видань; матеріали суб’єктів господарювання різних організаційно-правових форм; у представництвах міжнародних інституцій; інтернет-сторінки Державного комітету статистики України, Національного банку України, міністерств та відомств, інші ресурси мережі Інтернет тощо. Під час пошуку літератури студент має з’ясувати стан і глибину дослідженості обраної теми сучасною наукою, щоб точніше визначити головні напрями та розділи своєї роботи. У літературних джерелах треба навчитися вирізняти основні положення від доведень та ілюстративного матеріалу, щоб уникати в роботі описовості. Чим ширше і різноманітніше коло джерел, якими студент зумів скористатися, тим суттєвіша теоретична та практична значимість його дослідження. Матеріал, що має особливе значення для магістерської роботи, старанно опрацьовують, конспектують та систематизують, звертаючи увагу на ідеї й пропозиції щодо вирішення проблемних питань обраної теми, дискусійні питання, наявність різних поглядів тощо. Однією з форм роботи над літературними джерелами є збирання та опрацювання фактологічного і статистичного матеріалу. З усіх фактів і цифр, які є в літературі, доцільно виписувати лише ті, які безпосередньо стосуються теми роботи. Однак завдання автора – не тільки відбір відповідних показників, а й їхнє узагальнення, порівняння та аналіз, а також розрахунок на цій підставі власних показників. Статистичний матеріал, який наведено у роботі, має бути зведеним у таблиці, більшість з яких автор повинен скласти сам, використовуючи різні джерела інформації. Таблиці мають бути негроміздкими, зручними та зрозумілими для огляду й аналізу. Під час конспектування матеріалів необхідно пам’ятати тему магістерської роботи, щоб не виписувати того, що не стосується теми дослідження. Дозволяється короткий виклад змісту наукового джерела, характеристика фактичного матеріалу та використання цитат. Опрацьовану літературу доцільно систематизувати за основними частинами магістерської роботи відповідно до складеного плану. Складання бібліографії доцільніше розпочати з праць, опублікованих у поточному році, поступово переходячи до праць, надрукованих у попередні роки. Обов’язковим під час написання магістерської роботи є використання статистичних даних, джерелом яких можуть бути статистичні щорічники, опубліковані статті, монографії тощо. На попереднє опрацювання літератури відводиться місяць. Зібрані джерела подають у списку опрацьованої літератури, який відображає обсяг використаних джерел і ступінь вивчення досліджуваної проблеми та є свідченням рівня оволодіння навиками роботи з науковими працями. Обов’язковим є також використання іноземних джерел. Список літератури повинен містити не менше 40 позицій, з них мінімум 10 джерел іноземною мовою. 2.3. Формулювання мети дослідження. Складання плану магістерської роботи та його узгодження з науковим керівникомЩодо формулювання мети, завдання, об’єкту і предмету дослідження, то детально це подано у 3.4. Вступ. Після ознайомлення з літературою на обрану тему магістерської студент складає план роботи. Як відомо, успішне виконання будь-якого дослідження значно залежить від логічного й обґрунтованого плану. Процес уточнення й коригування плану складний і може тривати протягом усієї роботи над дослідженням. План містить: вступ, три взаємопов’язані та логічно побудовані розділи, що дають змогу розкрити тему, висновки, список опрацьованих літературних джерел та додатки в разі потреби. План повинен відображати основну ідею роботи, розкривати її зміст і характер, у ньому мають бути виділені найбільш актуальні питання теми дослідження. Вдалий план магістерської роботи має відповідати кільком універсальним вимогам:
Самостійно складений план роботи студент подає науковому керівнику, який у разі потреби коригує його й після цього затверджує. У додатку Д наведено приклад орієнтовного плану роботи. Коригування та внесення змін до плану магістерської роботи провадить науковий керівник у формі письмових записів на затвердженому варіанті плану. III. Структура та вимоги до змісту й обсягу магістерської роботиУспішне виконання магістерської роботи значно залежить від правильності розуміння кожним студентом основних вимог до її написання. Вимоги стосуються, передусім, теоретичного рівня роботи, її змісту, структури, обсягу, форми викладення матеріалу, а також оформлення. Магістерську роботу виконують державною мовою незалежно від обраної теми. Вона складається з таких структурних одиниць: 1) титульна сторінка; 2) завдання на магістерську роботу (заповнює студент та підписує науковий керівник); 3) зміст (містить перелік елементів роботи із зазначенням сторінок); 4) перелік умовних позначень (у разі потреби); 5) вступ; 6) основна частина (складається з трьох розділів, кожен з яких містить два або три параграфи); 7) висновки (англійською мовою); 8) список опрацьованої літератури; 9) додатки (у разі потреби). 3.1. Титульний аркуш та завдання на магістерську роботуТитульна сторінка містить усі необхідні реквізити і реєстраційний номер та інформує про тему магістерської роботи, прізвище, ім’я, по батькові студента, посаду, прізвище, ім’я та по батькові наукового керівника тощо. Зразок титульної сторінки наведено в додатку Е. Наступною сторінкою дослідження є Завдання на магістерську роботу (див. додаток Ж), яке заповнюють на відповідному бланку, воно відображає план роботи студента над обраним дослідженням. Зразок заповнення завдання є в додатку К. 3.2. ЗмістЗміст містить перелік основних структурних частин роботи (вступ, розділи (параграфи), висновки, список опрацьованої літератури, додатки) та номери їхніх початкових сторінок (Додаток Д). Назви розділів та параграфів у змісті мають повністю відповідати наведеним у тексті роботи. 3.3. Перелік умовних позначеньЯкщо в магістерській роботі використано маловідомі скорочення, абревіатури, специфічну термінологію, нові символи чи позначення, то їхній перелік наводять у вигляді окремого списку перед вступом. Такий перелік треба друкувати двома стовпцями, у яких ліворуч за абеткою зазначають, наприклад, скорочення, праворуч – їхнє детальне розшифрування. Одночасно, незалежно від цього, в разі першої появі таких елементів у тексті магістерської роботи наводять їхнє розшифрування. Якщо в магістерській роботі спеціальні терміни, скорочення, символи чи позначення повторюються менше трьох разів, то перелік не складають, а розшифровування наводять у тексті в місці першого їх уживання. 3.4. ВступВступ пишуть у такій логічній послідовності: 1) актуальність теми дослідження - обґрунтовують необхідність дослідження, здійснюють огляд основних праць на тему роботи, аналізують ступінь висвітлення у фаховій літературі основних аспектів обраної теми та окреслення кола питань, які досліджені недостатньо; 2) мета і завдання магістерської роботи; 3) об’єкт і предмет дослідження; 4) методологічна основа й інформаційна база дослідження; 5) основні результати дослідження, теоретичне та практичне значення роботи, зв’язок з іншими актуальними процесами та проблемами міжнародної економіки; 6) апробація роботи – як мінімум на двох конференціях; 7) короткий огляд структури роботи та її обсяг. Обсяг вступу не повинен перевищувати трьох сторінок. Назви усіх структурних елементів вступу виділяють жирним шрифтом та італікою. Якщо студент вирішив не розглядати деяких аспектів теми, він повинен зазначити про це у вступі. Обов’язковою частиною вступу є огляд літератури на тему дослідження, де зазначають найважливіші, актуальні праці. Огляд має бути систематизованим аналізом теоретичної, методичної й практичної новизни, переваг та недоліків опрацьованої літератури, яку доцільно згрупувати так: праці, що висвітлюють історію розвитку проблеми, теоретичні праці, які повністю присвячені темі, потім ті, що розкривають тему частково. Завершити огляд потрібно коротким висновком про ступінь висвітлення у фаховій літературі основних аспектів обраної теми, виділити дискусійні питання й невирішені проблеми та окреслити коло питань, які досліджені недостатньо. Актуальність досліджуваної теми доцільно обґрунтовувати у формі критичного аналізу та порівняння відомих науці напрямів вирішення проблеми. Водночас особливу увагу треба звернути на доцільність роботи з погляду можливості досягнення практичних результатів у зовнішньоекономічній діяльності для конкретних економічних одиниць, національної економіки чи світового господарства загалом. Мета магістерської роботи пов’язана з об’єктом і предметом дослідження, а також з кінцевим підсумком і шляхами його досягнення. Цілком доречно визначити мету роботи як головне, універсальне наукове завдання, стратегічну ціль, вирішенню якої присвячене дослідження загалом та всі його структурні частини. Логіка роздумів та інтелектуальних побудов має пронизувати працю від її початку до завершення. У формулюванні мети роботи необхідно уникати слів “вивчення”, “аналіз” чи “дослідження” тощо, які свідчать про способи досягнення мети, а не засвідчують саму мету. Поставлена мета дослідження дає змогу визначити завдання дослідження, під якими розуміють локальніші, чіткіші, дрібніші питання (проблеми), на які треба дати відповідь у розділах та відповідно параграфах магістерської роботи. Такими завданнями можуть бути:
• розроблення методичних рекомендацій та пропозицій щодо використання результатів у практиці роботи відповідних установ (організацій) тощо. У разі з’ясування об’єкта, предмета та мети дослідження необхідно враховувати, що між ними і темою магістерської роботи є системні логічні зв’язки. Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення, тобто, визначаючи об’єкт, студент має відповісти на питання: що досліджує? Предмет дослідження зумовлений об’єктом та охоплює лише ті відносини, що підлягають безпосередньому вивченню і є визначальними для конкретної роботи. Предмет визначає аспект вивчення об’єкта дослідження, дає уявлення про те, які нові властивості, особливості та функції об’єкта висвітлюють; розкриває тему магістерської роботи. Автор магістерської роботи також має подати перелік методів дослідження, які використано для досягнення поставленої в роботі мети. Інструментарій аналізу у роботі, необхідно оформити не як простий перелік загальнонаукових та специфічних методів, а у тісному взаємозв’язку із досліджуваними явищами та процесами, тобто перерахувати їх потрібно коротко і змістовно, зазначаючи, що саме досліджували тим чи іншим методом. Це дасть змогу переконатися в логічності вибору саме цих, а не інших, методів для вирішення проблеми. У вступі також має зазначатись рівень апробації роботи. Для цього зазначаються усі публікації автора та перелік наукових конференцій на який було представлено результати дослідження. 3.5. Основна частина роботиВ основній частині роботи (до 50 сторінок) проаналізований та систематизований матеріал викладають в трьох окремих розділах, які поділяють на параграфи. У цій частині досліджують сутність і форми прояву економічних процесів, повною мірою розкривають тему роботи. Текст магістерської роботи формують шляхом систематизації та опрацювання зібраних матеріалів з кожної позиції плану. У кожному розділі висвітлюють певне питання теми, а у параграфі — окрему частину цього питання. Кожен розділ розпочинають з нової сторінки. Під час написання основної частини студент повинен стежити за логікою викладення матеріалу, тому, починаючи роботу над розділом, необхідно сформулювати його головну ідею і тези кожного параграфу. Ці тези повинні бути підтверджені фактами, думками різних авторів, результатами анкетування або практичного досвіду тощо. Потрібно уникати безсистемного викладення фактів без достатнього їх осмислення та узагальнення. Думки мають бути пов’язані між собою логічно, увесь текст – підпорядкований головній ідеї. Один висновок не повинен суперечити іншому, а доповнювати його. Якщо висновки не будуть пов’язані між собою, то текст втратить єдність. Один доказ має випливати з іншого. Для доказу кожного положення треба наводити аргументи. Кожен параграф повинен мати таку схему: короткий вступ, факти та їхній опис, проведення дослідження на підставі обраного наукового методологічного апарату, підведення підсумків, тобто у кінці кожного параграфа формулюють висновки (два–три речення) зі стислим викладенням наведених у параграфі наукових і практичних результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від другорядних. У цій частині роботи студент повинен викласти головні теоретичні положення дослідження, доповнити їх сучасним конкретним матеріалом, розглянути різні погляди стосовно вибраної проблеми, обґрунтувати власні погляди, відповісти на питання, поставлені у плані роботи, довести вміння застосовувати отримані знання для аналізу. Спосіб і механізм поділу магістерської роботи на частини визначає логіка розвитку авторської думки та специфіка дослідження. Єдиним універсальним правилом може і повинен бути той принцип, за яким методологічні й теоретичні частини роботи мають передувати іншим структурним компонентам, передусім – емпіричним. Тобто перший розділ традиційно присвячують розгляду термінологічної бази дослідження, формулюванню та з’ясуванню основних понять, які використовують у роботі, поглибленому аналізу наукової літератури з певного питання, виробленню і трактуванню власних поглядів як щодо досліджуваного предмета, так і щодо всього комплексу проблем, які супроводжували дослідження. Перший розділ, зазвичай, присвячений теоретико-методологічним аспектам досліджуваної теми; другий – аналізу стану об’єкта дослідження, третій – рекомендаціям і пропозиціям щодо вирішення проблеми. Усі ці розділи мають бути логічно пов’язані між собою. Теоретичні положення й методичні підходи є основою для аналізу первинних матеріалів або статистичної інформації. Вони мають бути сформульовані не лише на підставі глибокого вивчення літературних джерел, а й шляхом їх критичного переосмислення, та спрямовані на з’ясування основних проблем подальшого розвитку й удосконалення аналізованих процесів. У теоретичній частині треба звернути увагу на розходження в трактуваннях різних авторів і на підставі критичного огляду різних поглядів обґрунтувати та викласти власну позицію. У першому розділі викладають основні теоретичні та методологічні аспекти дослідження проблеми. Зокрема, розкривають поняття, сутність, форми прояву та різновиди аналізованого явища чи процесу, відстежують головні етапи розвитку наукової думки з дослідження питань на тему роботи у вітчизняній та зарубіжній літературі, окреслюють дискусійні та нерозв’язані проблеми у вивченні цього явища чи процесу. У розділі фактично визначається інструментарій дослідження, який буде використано в наступних структурних частинах роботи. Тому вже на цьому етапі студентові доцільно зазначити переваги та вади кожного з методів, який слугуватиме досягненню мети роботи. Йдеться, зокрема, про структуру та припущення для побудови економічних моделей, рівень їхньої достовірності та можливі труднощі в разі оцінювання параметрів моделі, неточності, пов’язані з використанням тих чи інших формул, або відсутність єдиного погляду щодо пояснення причин чи наслідків економічного явища. Розділ може завершуватись загальними міркуваннями стосовно перспективних напрямів дослідження обраної проблеми. Другий розділ має практичне спрямування і містить результати самостійного економічного, фінансового, статистичного та правового аналізу попередньо зібраної інформації. Для цього вивчають матеріали монографічної літератури, періодичних видань, офіційні звіти державних органів влади, звітність суб’єктів господарювання, дані соціологічних досліджень тощо. У розділі наводять власні чи скориговані економічні моделі та формули, формують дослідницькі гіпотези, які треба поглиблено проаналізувати та перевірити. Для повноти висвітлення досліджуваної проблеми та наочності необхідно навести в тексті таблиці, що характеризують динаміку розвитку економічного явища, чи відобразити головні тенденції за допомогою графічних моделей. Однак треба пам’ятати, що виклад матеріалу має бути не тільки описовим, оскільки метою будь-якого дослідження є пояснення економічних явищ. На підставі вивчення та узагальнення аналітичних матеріалів студент повинен виявити функціональні зв’язки між окремими елементами міжнародної та національної економіки і довести доречність підтримання чи припинення існування такої залежності. Зазвичай, цей розділ присвячений дослідженню механізму розвитку або механізму регулювання аналізованих процесів. У першому випадку аналізують специфіку їхнього прояву в країнах з різним рівнем економічного розвитку, а в другому – особливості державного, недержавного та міжнародного регулювання досліджуваних процесів. У розділі теоретичні положення, наведені вище, доповнюють сучасним фактичним матеріалом, дають авторську оцінку того, наскільки теорія досліджуваної проблеми відповідає практиці, наводять методи вирішення проблем і їхні порівняльні оцінки, особливості прояву в Україні або ступінь залучення нашої держави до аналізованих процесів. Крім того, з’ясовують головні тенденції розвитку зовнішньоекономічного сектора національної економіки, міжнародних зв’язків економічних суб’єктів або світового господарства тощо. Поряд з недоліками потрібно відобразити і позитивні моменти, що дасть змогу з усіх сторін розглянути досліджувану проблему. У третьому розділі студент повинен навести конкретні науково обґрунтовані рекомендації щодо напрямів усунення недоліків та поліпшення результатів зовнішньоекономічної діяльності окремих галузей чи фірм, вдосконалення міжнародної економічної політики уряду, важелів інтеграційних та інституційних перетворень тощо. Пропозиції можуть також стосуватися механізмів адаптації світового досвіду до умов вітчизняної економіки. Такі пропозиції повинні супроводжуватися розрахунками, обґрунтованим формулюванням тверджень і бути реалістичними. Студент може зазначити, які економіко-математичні методи, моделі, програмні засоби в цьому разі використано. Автор, викладаючи результати власних досліджень, висвітлює те нове, що вносить у розроблення та вирішення проблеми. Студент має оцінити повноту вирішення сформульованих завдань та достовірність одержаних результатів. Нагадаємо, що кожен параграф має закінчуватися короткими висновками (1-2 речення) щодо досліджуваних проблем. Ці висновки і рекомендації ґрунтуються на результатах аналізу, тому для їхнього обґрунтування необхідно широко використовувати сучасні методи і прийоми. Текст магістерської роботи треба викладати літературною мовою з обов’язковим дотриманням наукового стилю та всіх необхідних економічних і специфічних термінів. Студентам необхідно досягти чіткості та якості викладення тексту, конкретності висновків, стислості та виразності думок. Не допустима наявність у тексті магістерської роботи скорочення слів, орфографічних і стилістичних помилок. Письмовий виклад магістерської роботи повинен бути підкріплений зібраним фактологічним матеріалом, оформленим у таблиці, діаграми, рисунки тощо, які аналізують у тексті. Якщо таблицю майже не аналізують у тексті або вона займає більше ¾ сторінки, проте вона має важливий інформативний зміст, то її виносять у Додатки. Особливу увагу треба приділити правильності й економічній грамотності аналітичних таблиць, діаграм, графіків, рисунків тощо та їхнім назвам. Таблиці мають бути не громіздкими, щоб читач міг легко усвідомити значення наведених даних. Небажано давати таблиці у формі затвердженої статистичної звітності. Макети таблиць, діаграм, графіків тощо студенти розробляють самостійно. Як звичайно, перед кожною таблицею роблять перехід до неї, тобто пропонують звернутися до її даних, щоб підтвердити попередні висновки, з’ясувати певні тенденції розвитку явища, поглиблення дослідження. Після кожної таблиці подають основні висновки, що ґрунтуються на наведених у ній даних. Матеріали магістерської роботи треба викладати послідовно, тому не рекомендують наводити поряд декілька таблиць, оскільки в цьому випадку може виникнути плутанина в описі власних міркувань, висновків та пропозицій. У магістерській роботі доцільно та бажано використовувати секторні, стовпцеві та інші діаграми, а також лінійні графіки, які чітко відображають порівняльні характеристики, тенденції розвитку та взаємопов’язаність показників. В оформленні посилань, таблиць, рисунків тощо потрібно керуватися відповідними стандартами щодо оформлення такого виду робіт (див. ІV Правила оформлення магістерської роботи). Викладення матеріалу магістерської роботи підпорядковують одній провідній ідеї, чітко визначеній автором. Виклад змісту кожного питання дослідження має бути доказовим, пояснювальним та науково аргументованим. Теоретичні положення повинні ґрунтуватися на конкретних матеріалах реальної дійсності, а приклади – бути типовими. 3.6. ВисновкиЛогічним завершенням виконаного в магістерській роботі дослідження є висновки, мета яких – стислий виклад досягнутих результатів виконаної роботи. Висновки повинні бути обґрунтовані, чіткі й лаконічні – у вигляді коротких тез, без зайвої аргументації. Розпочинають висновки узагальненим викладом актуальності та основних проблем за темою роботи. Основна частина висновків містить методичні та практичні рекомендації і пропозиції, спрямовані на вирішення окремих теоретичних питань та практичних проблем. У висновках можна зазначити не лише позитивні моменти виконаного дослідження, а й недоліки та проблеми практичного характеру та конкретні рекомендації щодо їх усунення. Особливу увагу студент повинен приділити висвітленню нового, яке він вносить у розроблення досліджуваної проблеми, і дати оцінку відповідності вирішення поставлених завдань. Висновки повинні ґрунтуватись на матеріалах основної частини роботи. Завершують висновки оцінкою рівня досягнення мети, поставленої у вступній частині, міркуваннями з приводу практичної цінності роботи загалом та потенційної ефективності авторських рекомендацій. Обсяг висновків – до 7 сторінок. Мова написання – англійська (рекомендації в додатку С). 3.7. Список опрацьованої літературиЛогічним завершенням магістерської роботи є детальна бібліографія з проблеми, якій присвячене дослідження. Цілком вмотивоване внесення у бібліографічний перелік не тільки тих позицій (методологічної, спеціальної та довідкової літератури, періодичних видань, інтернет-посилань тощо), які були процитовані чи згадані у роботі, а й більшої (з прагненням до максимальної вичерпності) кількості літератури, що стосується теми дослідження. Така розширена бібліографія не лише зайвий раз доводить повноту розуміння проблеми та глибину ознайомлення з літературою щодо конкретної теми, а й має самостійну наукову цінність як додаткове джерело інформації. Список використаних джерел містить нормативно-правові акти, спеціальну наукову та навчальну економічну літературу, звітність суб’єктів господарювання, а також матеріали мережі Internet та інші інформаційні матеріали. Його оформляють відповідно до вимог, викладених у ІV Правила оформлення магістерської роботи. Рекомендований обсяг списку опрацьованої літератури – 60 позицій, з який половина – іноземні видання. 3.8. ДодаткиНа завершення магістерської роботи необхідно систематизувати ілюстративний матеріал. Ілюстрації можна подавати у тексті, а якщо вони громіздкі або стосуються теми лише побічно – оформляти у вигляді додатків. У додатки також поміщають окремі частини тексту, що мають самостійне значення (розрахунки, методики, алгоритми тощо). Додатки покликані вивільнити основний текст роботи від допоміжних матеріалів, які потрібні для повноти сприйняття магістерської роботи. Ними можуть бути: 1) проміжні математичні доведення, формули та розрахунки; 2) таблиці допоміжних цифрових даних, які мало аналізують у тексті роботи; 3) допоміжні рисунки або ті, що займають повну сторінку; 4) протоколи й акти впровадження, розрахунки економічного ефекту; 5) інструкції, методики, опис алгоритмів і програм розв’язування задач на ЕОМ, які розроблені в процесі виконання магістерської роботи; 6) звітність підприємств, організацій, державних установ чи міжнародних організацій тощо. Додатки є необов’язковим компонентом магістерської роботи, і їх виділяють у разі потреби. Кількість додатків не обмежена, але надмірний їх обсяг також небажаний. ІV. Правила оформлення магістерської робити4.1. Загальні вимогиЛітературне оформленнямагістерської роботи є важливим елементом її виконання й одним із багатьох чинників, на які зважає комісія під час захисту. Передусім звертають увагу на змістовний аспект викладу матеріалу (логічність і послідовність, повнота і репрезентативність, тобто широта використання наукових джерел, загальна грамотність та відповідність стандартам і прийнятим правилам), а також на текст роботи, список літератури і додатки, на зовнішнє оформлення титульної сторінки. Оформлення магістерських робіт відповідно до Державного стандарту України є важливим етапом узгодження формальної сторони та змісту наукового дослідження. Виконують його згідно з державними стандартами України ДСТУ 3008-95 “Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення” та ДСТУ БА.2.-4-4-99 (ГОСТ 21.101–97) “Основні вимоги до робочої документації”. Невідповідність оформлення роботи державним стандартам і вимогам може суттєво вплинути на остаточну оцінку, а через значні відхилення роботу можуть взагалі не допустити до захисту. Тому оформленню роботи приділяють особливу увагу. Магістерську роботу набирають на комп’ютері та видруковують на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (210×297 мм). Окремі таблиці та ілюстрації можна виконати на аркуші формату A3. Загальний обсяг дослідження має бути в межах 60 сторінок комп’ютерного набору (без списку літератури та додатків), підготовленого з використанням текстового редактора Word. Текст роботи треба друкувати через 1,5 інтервала шрифтом Times New Roman (кегль 14) звичайної щільності та масштабу, залишаючи поля таких розмірів: зверху та знизу – 20 мм, праворуч – 10–15 мм, ліворуч – 30 мм. Абзацний відступ повинен бути однаковим по всьому тексту роботи і дорівнювати 10 мм; між абзацами немає додаткових інтервалів. На сторінці близько 30 рядків. До загального обсягу магістерської роботи не входять додатки, список опрацьованої літератури, таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки, але всі сторінки зазначених елементів роботи підлягають загальній нумерації. Розділи нумерують римськими цифрами; сторінки, параграфи, рисунки, таблиці та формули - арабськими. Першою сторінкою магістерської роботи є титульна, яку, як і сторінку зі змістом, враховують у нумерації, але номер сторінки на ній не ставлять. На решти сторінках, починаючи із третьої, номер ставлять у правому верхньому куті без крапки. Наступною сторінкою дослідження є завдання на магістерську роботу (див. додаток Ж). Третьою є сторінка зі змістом магістерської роботи, який відображає її структуру. Праворуч навпроти кожної структурної частини змісту зазначають номер сторінки, з якої вона починається (Додаток Д). В тексті магістерської роботи назви основних структурних одиниць роботи (ЗМІСТ, ВСТУП, РОЗДІЛ, ВИСНОВКИ) потрібно друкувати великими. Заголовки розділів та параграфів друкують малими літерами (крім першої). Заголовки розділів мають бути розміщений по центру, написані жирним шрифтом та кеглем (розміром) 16 пунктів. Заголовки параграфів мають відділятись одним порожнім рядком перед та після заголовку, бути розміщені по центру і написані звичайним шрифтом та кеглем 14 пунктів. Порядковий номер параграфа та розділу вказують перед назвою. Крапки в кінці жодного заголовка не ставлять. Якщо заголовок не поміщається в один рядок, то не доцільно ставити переноси (поділ) слів; наступний рядок повинен починатися з того самого відступу. Кожну структурну частину магістерської роботи (зміст, вступ, розділи, висновки, список опрацьованої літератури, додатки) треба розпочинати з нової сторінки (окрім параграфів, котрі починаються відразу ж після закінчення попереднього). Сторінка не повинна завершуватись таблицею чи графіком. Остання сторінка розділу повинна бути заповнена текстом на 75%. Якщо на цій сторінці є лише два–три рядки, то текст потрібно скоротити і цю сторінку вивільнити. Заголовки (назви) таких структурних частин магістерської роботи, як зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список опрацьованої літератури, не мають порядкового номера, тобто НЕ можна друкувати: “1. ВСТУП” або “6. ВИСНОВКИ”. Необхідно витримувати пропорції обсягу всіх частин магістерської роботи. Зокрема, вступ і висновки разом не повинні перевищувати 5–10 % її загального обсягу. Бажано, щоб рівномірним був розподіл матеріалу за розділами та параграфами. Наприклад, якщо основний текст роботи становить до 50 сторінок, то приблизний поділ за розділами буде 12 – 15 сторінок. Параграфи нумерують у межах кожного розділу, а тому вони мають двозначну нумерацію, перша цифра означає номер відповідного розділу, друга – відповідного параграфу. Між цифрами та після другої цифри ставлять крапку. Наприклад, позначення “3.1” означає перший параграф третього розділу. Назву наводять у тому ж рядку, що й його порядковий номер. У разі згадування в тексті прізвищ (учених-дослідників, практиків) ініціали, як правило, ставляться перед прізвищем (С. М. Панчишин, а не Панчишин С. М., як це прийнято у списку літератури). Між ініціалами та між ними і прізвищем ставлять не звичайний пропуск, а нерозривний (для цього використовують одночасну комбінацію клавіш Ctrl, Shift та Space). Це роблять для того, щоб однорідна інформація не була в різних рядках тексту, що ускладнює його розуміння. Нерозривний пропуск також використовують:
Перед редагуванням доцільно відкласти текст дослідження і повернутися до нього через деякий час, щоб подивитися на роботу очима сторонньої особи. Весь цей час не потрібно читати щось на тему роботи, але постійно думати над нею. У цей період, коли тема вивчена та викладена, з’являються власні думки, власна оцінка та розуміння проблеми – неодмінна умова поліпшення структури і змісту роботи. Під час редагування тексту бажано прочитати роботу вголос, що дасть змогу побачити можливу непереконливість доказів, кострубатість фраз та ін. Не треба боятися скорочувати написане – від цього текст тільки виграє. Під час підготовки роботи треба ретельно відредагувати кожне речення, звернути увагу на вибір необхідних формулювань, які б просто і чітко, коротко й доступно виражали зміст викладених питань. Не варто послуговуватися складними синтаксичними конструкціями – вони часом слабко пов’язані між собою логічно, містять двозначні тлумачення тощо. 4.2. Оформлення ілюстративного матеріалу (рисунків, таблиць, формул тощо)Зібраний цифровий матеріал подають у вигляді таблиць, схем, діаграм, графіків тощо. Особливу увагу потрібно приділити їхньому правильному оформленню і побудові. Вони повинні бути логічним продовженням викладених теоретичних положень і слугувати основою для відповідних висновків та пропозицій. Одна з головних вимог до графічного і табличного матеріалу – їхня наочність. Заголовки (назви) таблиць, схем, графіків, діаграм мають відображати основний зміст ілюстративного матеріалу та містити три обов’язкові елементи, а саме: назву і порядковий номер (для кожного типу ілюстрацій); назву об’єкта, який характеризують; період, за який наведено дані. Наприклад, у таблицях зазначають одиниці вимірювання, об’єкт аналізу, часовий ряд дослідження, а в графіках – масштаб тощо. Ілюструють магістерські роботи, враховуючи загальний задум, за ретельно продуманим тематичним планом, який допомагає уникнути випадкових ілюстрацій, пов’язаних з другорядними деталями тексту і запобігти невиправданим пропускам ілюстрацій. Кожна ілюстрація повинна відповідати тексту, а текст – ілюстрації. Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, діаграми, карти тощо) і таблиці треба подавати в магістерській роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або, в окремих випадках, на наступній сторінці. Нумерують їх послідовно, зазначаючи назву та посилання на джерело. Таблицю, рисунок або креслення, розміри якого більші від формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або у додатках. Ілюстрації в роботі позначають словом “Рис.” і нумерують послідовно у межах розділу (крім ілюстрацій, винесених у додатки), тобто номер ілюстрації складається з двох цифр та крапки між ними (порядкового номера розділу та ілюстрації). Наприклад, Рис. 1.3 (третій рисунок першого розділу). На всі ілюстрації і таблиці повинні бути посилання в тексті роботи. Номер рисунка, його назву та посилання на джерело розміщують під ілюстрацією. Якщо для пояснення змісту рисунка потрібна експлікація (легенда), то її розміщують одразу під рисунком перед його назвою. Не доцільно подавати посилання на ілюстрації в тексті магістерської роботи як самостійні фрази, у яких лише повторюється те, що написане в назві рисунка. У тому місці, де викладено аспект, пов’язаний з ілюстрацією, потрібно зазначити на неї, розмістивши посилання у круглих дужках “(рис. 2.1)” або скориставшись словами: “... як це видно з рис. 2.1” чи “... як це показано на рис. 3.2” тощо. Кількість ілюстрацій у магістерській роботі визначена її змістом і доцільністю, щоб надати тексту зрозумілості та конкретності. Цифровий матеріал у магістерській роботі, зазвичай, подають у вигляді таблиць. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту (назву не підкреслюють). Назву і слово “Таблиця” пишуть з великої літери без скорочень. Таблицю розмішують після першого згадування про неї у тексті так, щоб її можна було читати без повертання переплетеного блоку магістерської роботи або з повертанням за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на іншу сторінку, на якій дублюють тільки шапку таблиці (без назви) та над нею зазначають “Продовження (закінчення) таблиці … (номер, наприклад 1.5)”. У разі поділу таблиці на частини дозволено заміняти заголовки стовпців або рядків номерами, нумеруючи їх також і в першій частині таблиці. Якщо всі цифрові дані таблиці мають одну й ту ж одиницю вимірювання, то її виносять у заголовок. Кількість знаків після коми у заповнених таблицях повинна бути однакова. Нумерують таблиці так само, як і рисунки. У правому верхньому кутку над заголовком таблиці розміщують напис Таблиця і зазначають її порядковий номер у межах відповідного розділу (наприклад, Таблиця 2.4 – четверта таблиця другого розділу). Нижче наведено приклад побудови та оформлення таблиці: Таблиця 2.15 Зведений бюджет України у 1992–2005 рр.
*Враховуючи кредитування з вирахуванням погашення. **Оперативні дані. Джерело: Крупка І. М. Макроекономічний аналіз інвестування у трансформаційній економіці України. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2007. – С. 180. Під таблицею поміщають примітки, які характеризують джерела, з яких запозичена відповідна аналітична інформація (якщо таблиця авторська, то це зазначають, пишучи “Складено або Розраховано автором за: наприклад, даними НБУ – www.bank.gov.ua та МВФ – www.imf.org”), чи уточнюють значення окремих показників (наприклад, рік, для якого обчислено цей показник, відрізняється від зазначеного у назві таблиці часового проміжку тощо). Під час побудови таблиць потрібно пам’ятати про особливості вживання та значення таких позначень як:
Часто у магістерських роботах використовують різні математичні формули та нерівності. Формули рекомендують набирати з використанням редактора формул (наприклад, Microsoft Equation) так, щоб розмір основних символів відповідав розміру шрифту тексту дослідження. Якщо в роботі є лише одна формула, то її позначають (1), якщо ж їх декілька, то номер формули складається з номера розділу та порядкового номера формули, відокремлених крапкою. Порядкові номери формул позначають арабськими цифрами в круглих дужках біля правого краю сторінки нарівні відповідної формули без крапок від неї до її номера, наприклад: (2.3) – третя формула другого розділу. Номер, який не поміщається в рядку з формулою, переносять у наступний. Номер громіздкої формули, яка не поміщається в одному рядку, у разі перенесення розміщують на рівні останнього рядка. Номер формули-дробу подають на рівні основної горизонтальної риски формули. Номер групи формул, розміщених на окремих рядках і об’єднаних фігурною дужкою (парантезом), ставлять праворуч від вістря парантеза, що всередині групи формул і звернене в бік номера. Загальне правило пунктуації в тексті з формулами таке: формула є частиною речення, його рівноправним елементом. Тому в кінці формул та у тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації. Двокрапку перед формулою ставлять лише у випадках, передбачених правилами пунктуації, зокрема: а) у тексті перед формулою є узагальнювальне слово; б) цього потребує побудова тексту, розміщеного перед формулою. Розділовими знаками між формулами, які йдуть одна за одною і не відокремлені текстом, можуть бути кома або крапка з комою безпосередньо після формули до зазначення її номера. Розділові знаки між формулами при парантезі ставлять всередині парантеза. Після таких громіздких математичних виразів, як визначники і матриці, розділові знаки можна не ставити. Пояснення використаних у формулі позначень (символів) розміщують безпосередньо під формулою в тій послідовності, у якій вони наведені в формулі, та кожне з нового рядка. Перший рядок розпочинають словом “де” без двокрапки, після чого подають змістовне пояснення одного з використаних символів. Невеликі і нескладні формули, які не мають самостійного значення, вписують всередині рядків тексту. Посилання у тексті на формули (їхні номери) наводять у дужках (наприклад, “коефіцієнт еластичності, характеризує …”). Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними стрічками, тобто вище і нижче кожної формули потрібно залишити один вільний рядок. Наприклад, модель Гордона для оцінювання простих акцій з постійним темпом приросту дивідендів. Якщо рівняння не вміщається в один рядок, то його треба перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (×) чи ділення (:). У роботі потрібно нумерувати всі формули та робити відповідні посилання. Нагадаємо, що посилання на ілюстрації, формули і таблиці роблять у тексті за допомогою їхніх порядкових номерів (наприклад, “у формулі (2.3)”, “на рис. 1.2”, “у табл. 3.1”, “див. табл. 2.2” тощо. 4.3. Правила цитування та посилання на джерелаПід час написання магістерської роботи студент повинен посилатися на першоджерела, інформацію, матеріали тощо, які використано у дослідженні, оскільки вони є предметом інтелектуальної власності. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність цитованої інформації та дають потрібні відомості щодо документа, допомагають з’ясувати його зміст, мову тексту, обсяг тощо. Для обґрунтування окремих положень і висновків у магістерській роботі можна використовувати цитати з літературних джерел чи витяги з нормативних документів. Поряд із цитуванням думок з аналізованої праці допускають також виклад чужих міркувань власними словами. У такому разі недослівний переказ думок не беруть у лапки, однак посилання на відповідне джерело робити обов’язково. Посилання може бути зроблене в детальній [1] чи короткій формі. У магістерській роботі рекомендовано використовувати коротке посилання, яке роблять одразу після завершення цитати чи викладу думки інших авторів. Цитати наводять також для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу тої чи іншої праці. Науковий етикет передбачає точне відтворювання цитованого тексту, оскільки найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором. Загальні вимоги до цитування такі: а) текст цитати починають і закінчують лапками та наводять у тій граматичній формі, у якій він є у джерелі, зі збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяють лапками, за винятком тих, що породили загальну полеміку; б) допустимі пропуск слів, речень, абзаців без перекручення авторського тексту, який позначають трьома крапками і ставлять їх у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, у кінці). Якщо перед пропущеним текстом або після нього стояв розділовий знак, то його не зберігають; в) у разі непрямого цитування (переказ, викладення думок інших авторів своїми словами) треба бути максимально точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів. Кожен показник, цифра чи цитата у магістерській роботі повинні мати посилання, які роблять у тексті (зазвичай, у кінці речення) у квадратних дужках, наприклад: [15, С. 154], де перша цифра “15” означає номер джерела у списку опрацьованої літератури, а друга “154” – сторінку, на якій наведено зазначені дані або цитовану тезу. У випадку одночасного посилання на декілька джерел посилання оформляють так: [5, С. 19; 11, С. 5; 23, С. 9], тобто автор одночасно посилається на 5; 11 та 23 джерело у списку використаної літератури. У наукових роботах доволі часто використовують примітки до тексту і таблиць, у яких наводять довідкові та пояснювальні дані. Нумерують їх послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова “Примітки” ставлять двокрапку, наприклад, Примітки: 1. ... 2. ... Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова “Примітка” ставлять крапку. У магістерських роботах примітки можна подавати без слова “Примітка”. Саме слово “Примітки” і їхній текст набирають таким же шрифтом, як і текст роботи, проте меншим (зазвичай, 10) кеглем. 4.4. Оформлення списку опрацьованої літератури та додатківНаприкінці роботи наводять список опрацьованої літератури, який розпочинають з нової сторінки, а самі джерела нумерують арабськими цифрами і розташовують (не перериваючи нумерації) у такій послідовності: 1) Закони України (в алфавітному порядку); 2) Постанови Верховної Ради та Уряду України, Укази Президента; 3) міжнародні нормативно-правові документи; 4) нормативні документи (положення, правила, інструкції) з зазначенням, коли та ким затверджені; 5) книги, статті та інші літературні джерела кириличною абеткою в алфавітному порядку (опубліковані українською мовою, а після них – іншими); 6) іншомовні джерела за латинською абеткою, крім випадку джерел, виданих мовою з особливою графікою (арабською, вірменською, грузинською, єврейською, китайською, японською тощо), які розміщують у кінці цього блоку в довільній послідовності. У магістерській роботі список опрацьованої літератури рекомендовано подавати в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків (назви публікації – колективних монографій, збірників, довідників тощо). Авторів, які мають однакові прізвища, записують за алфавітним порядком їхніх ініціалів. Праці одного автора записують за першими буквами назв його праць (або за порядком років). Можна також подати список джерел у порядку появи посилань у тексті. У випадку повторного використання джерела посилання роблять на уже зазначений у списку номер, із зазначенням конкретної сторінки. Бібліографічний опис літературних джерел необхідно робити відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи. Зокрема, потрібну інформацію можна одержати з таких стандартів: ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 “Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання” та ДСТУ 3582-97 “Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила”. Національний міждержавний стандарт ДСТУ ГОСТ 7.1:2006, який набув чинності 1 липня 2007 р. згідно з Указом Держкомітету України з питань технічного регулювання і споживчої політики від 10.11.2006 р. № 322, розроблено для уніфікації складання бібліографічного опису на міжнародному рівні. Нововведений стандарт відповідає ГОСТ 7.1-2003 і є базовим для складання бібліографічного опису всіх видів документів. Новий стандарт уведено замість п’яти попередніх стандартів опису нотних, картографічних та образотворчих видань, аудіовізуальних матеріалів, друкованих та електронних видів документів (ГОСТ 7.1-84, ГОСТ 7.16-79, ГОСТ 7.18-79, ГОСТ 7.34-81, ГОСТ 7.40-82). Цей стандарт уміщує тільки універсальні правила, спільні для всіх видів документів, однак правила складання бібліографічного запису ілюструють фрагментами опису різних видів документів. Більшість нововведень пояснюють прагненням розробників максимально точно відповідати базовому принципу Міжнародного стандартного бібліографічного опису (ISBD) — подавати інформацію в бібліографічному описі в тому вигляді, у якому вона подана в об’єкті опису. Така уніфікація бібліографічного запису відповідно до міжнародних рекомендацій та національних стандартів забезпечує сумісність бібліографічних даних на вітчизняному та міжнародному рівні, полегшує процеси розуміння та обміну інформацією. Приклади оформлення окремих позицій списку опрацьованих джерел згідно з новим стандартом наведено у додатку Л. Список літератури не зараховують до обсягу тексту магістерської роботи, проте нумерацію сторінок продовжують. Додатки магістерської роботи оформляють на наступних сторінках як її продовження або у вигляді окремої частини (книги), розміщуючи їх за порядком появи посилань у тексті роботи. Додатки повинні мати спільну з рештою тексту наскрізну нумерацію сторінок. Кожен додаток має розпочинатися з нової сторінки та мати назву (заголовок), надруковану вгорі малими літерами (крім першої) симетрично до тексту сторінки. З правого боку рядка над заголовком друкують з першої великої літери слово “Додаток” та його позначення (велика літера чи номер). Додатки позначають великими літерами української абетки (за винятком літер Г, Ґ, З, Є, И І, Ї, Й, О, Ч, Ь) або нумерують арабськими цифрами, наприклад, додаток Б або додаток 2. Якщо в роботі лише один додаток, то його позначають як “Додаток А”. Якщо в додатку є текст, то в нього повинна бути назва. У разі потреби текст додатків можна поділяти на розділи, підрозділи (параграфи), які треба нумерувати в межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад, А.2 – другий розділ додатка А; Б.3.1 – підрозділ 3.1 додатка Б; Д.4.1.2 – пункт 4.1.2 додатка Д. Необхідність поділу додатків на розділи може виникнути, наприклад, у випадку наведення однотипних форм фінансової звітності підприємства за декілька періодів. Якщо у тексті додатка наведено ілюстрації, таблиці, формули тощо, то нумерувати їх потрібно в межах кожного додатка, позначаючи буквою відповідного додатка та порядковим номером, наприклад, рисунок Д.3 – третій рисунок додатка Д, таблиця А.2 – друга таблиця додатка А, формула В.5 – п’ята формула додатка В тощо. Якщо в тексті додатка лише одна ілюстрація чи одна таблиця, то їх нумерують як рисунок А.1 або таблиця Б.1. У посиланнях в тексті додатка на ілюстрації, таблиці рекомендують писати: “...на рис. А.2...”, “...у табл. Б.4...” тощо. V. Керівництво та рецензування магістерської роботиНаукового керівника магістерської роботи призначає кафедра, щоб надати студентові теоретичну та практичну допомогу в період підготовки та написання роботи. Науковий керівник: 1) допомагає студентові в остаточному формулюванні теми магістерської роботи, розробленні її концепції та структури; 2) надає поради з питань вибору спеціальних літературних джерел, методології та методів дослідження, опрацювання та використання матеріалів; 3) консультує з питань змісту магістерської роботи; 4) визначає поетапні терміни виконання роботи та провадить контроль за їхнім дотриманням; 5) рецензує магістерську роботу. Студент періодично інформує наукового керівника про хід написання роботи і консультується з питань, які породжують труднощі. Студент має пам’ятати, що науковий керівник не є ні співавтором, ні редактором роботи, а тому студент не повинен сподіватися на те, що керівник виправить наявні в роботі теоретичні, методологічні, стилістичні чи інші помилки. На різних етапах написання магістерської роботи завдання наукового керівника змінюються. На першому етапі науковий керівник консультує студента щодо формулювання назви роботи, розглядає і коригує її план, дає рекомендації щодо списку літератури. У процесі виконання роботи науковий керівник є опонентом, виявляє недоліки щодо аргументації окремих положень, оформлення тощо, і рекомендує способи їх усунення. Студент зобов’язаний брати до уваги всі висловлені керівником зауваження та рекомендації. Водночас він може враховувати їх лише частково, якщо критичний аналіз рекомендацій дає підстави для відхилення окремих з них. Це пов’язано з тим, що теоретично і методологічно правильне розроблення та висвітлення теми, а також якість змісту та оформлення магістерської роботи повністю покладені на студента. Після отримання зареєстрованої магістерської роботи керівник виконує функції експерта і зобов’язаний не пізніше десятиденного терміну з дня реєстрації дати письмову рецензію. Зокрема, ознайомившись з її змістом та оформленням, готує письмову рецензію обсягом одна–дві сторінки або заповнює бланк рецензії (який наведено в додатку М), у якій всебічно характеризує якість магістерської роботи, підтверджує актуальність теми, теоретичний рівень та практичне значення роботи, характеризує її позитивні сторони. Особливу увагу приділяє недолікам, яких не усунув студент, а також обґрунтуванню можливості чи недоцільності допуску роботи до захисту та ставить рекомендовану оцінку. Зразок оформлення рецензії наведено у додатку Н. У рецензії на магістерську роботу науковий керівник оцінює дослідження за такими напрямами:
У рецензії повинні бути міркування щодо значення досліджень обраної теми, її актуальності, успішності виконання студентом поставлених перед ним теоретичних і практичних завдань. Крім того, треба навести розгорнуту характеристику кожного розділу магістерської роботи з виділенням позитивних сторін і недоліків. Зрештою, рецензент наводить власний погляд на загальний рівень виконаної роботи і ставить оцінку, яку враховують під час захисту. Рецензію повинен підписати рецензент та подати на кафедру не пізніше, ніж за сім днів до офіційного захисту магістерської роботи. На титульній сторінці керівник робить висновок – “Допускається до захисту”, ставить дату, свій підпис та прізвище. Якщо подану магістерську роботу потрібно доопрацювати, то керівник у рецензії перераховує недоліки та пропонує студенту їх усунути. Магістерська робота може бути не допущена до захисту у разі, якщо: • в роботі нема хоча б одної з обов’язкових структурних частин; • зміст роботи не відповідає обраній темі, або викладений матеріал не відповідає темі чи змісту роботи; • у випадку виявлення фактів переписування матеріалу з інших джерел без посилань (тобто плагіату чи компіляції); • роботу написано на тему, яка не передбачена у списку рекомендованих тем і не погоджена з науковим керівником роботи. За позитивної рецензії магістерську роботу допускають до захисту. З метою отримання додаткової об'єктивної оцінки магістерської роботи здійснюється її рецензування спеціалістом (спеціалістами) у відповідній галузі економічних знань. Рецензентами можуть виступати працівники державних органів влади, підприємств чи об'єктів інфраструктури, на основі інформації яких написано роботу, а також працівники науково-дослідних інституцій та викладачі інших кафедр чи вищих навчальних закладів. У рецензії повинні міститись міркування щодо значення дослідження даної теми, її актуальності та того, наскільки успішно магістрант виконав поставлені перед ним теоретичні та практичні завдання. Крім того, наводиться розгорнута характеристика кожного розділу роботи з виділенням позитивних сторін та недоліків. Врешті, рецензент наводить власну точку зору про загальний рівень виконаної роботи і виставляє оцінку, яка враховується при захисті перед Державною екзаменаційною комісією. Рецензія, обсягом до дво сторінок, повинна бути надрукована чи власноруч написана рецензентом, підписана ним та завірена печаткою установи, де він працює. На кафедру рецензія подасться не пізніше, ніж за сім днів до офіційного захисту магістерської роботи. VI. Підготовка до захисту і захист магістерської роботиСтудент, отримавши позитивну рецензію на магістерську роботу від зовнішнього рецензента і наукового керівника та рішення про допуск до захисту, повинен підготувати доповідь (до 7 хвилин), у якій чітко та лаконічно викласти основні положення роботи. Головну увагу треба приділити актуальності досліджуваної проблеми, її невивченим аспектам та власним висновкам і рекомендаціям. Доповідь, зазвичай, готують у письмовій формі (орієнтовну схему виступу наведено у додатку П), однак виступати потрібно вільно, не зачитуючи текст. Захист роботи відбувається за такою процедурою:
Під час захисту студент повинен в усній доповіді розкрити такі важливі аспекти роботи: обґрунтування актуальності теми дослідження; мета, завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження; характеристику використаних джерел; структуру роботи й основний зміст викладених питань; що вдалося з’ясувати, виявити, довести; основні результати дослідження, обґрунтувати власні висновки, елементи новизни в теоретичних положеннях та практичних рекомендаціях; з якими труднощами довелося зіткнутися в процесі дослідження, які положення не підтверджено; висновки студента на тему дослідження, навести рекомендації щодо практичного застосування отриманих результатів. У виступі мають бути також відповіді на основні зауваження наукового керівника та рецензента. На вибір студента та за рішенням кафедри захист магістерської роботи може відбуватися іноземною мовою. У такому разі доповідь повинна бути підготовлена іноземною мовою, а до складу комісії має бути залучений викладач або фахівець-практик, який вільно володіє іноземною мовою. Захист магістерської роботи відбувається згідно з графіком, що затверджений деканатом, на прилюдному засіданні комісії, яку затверджено у передбаченому порядку та в присутності всіх студентів академічної групи. Для захисту роботи відводять не більше 15 хвилин. Завданням комісії є визначення рівня теоретичної підготовки студента, його готовності до професійної діяльності та прийняття рішення про оцінку рівня захисту магістерської роботи. Тому під час захисту студент повинен викласти власні результати, отримані під час написання роботи, не обмежуючись переказом положень, наведених у спеціальній літературі. Під час захисту магістерської роботи доцільно використати наочний матеріал (рисунки, таблиці тощо), які можна роздрукувати на аркушах формату А4 (подати як роздатковий матеріал для голови та членів комісії див. додаток Р) або аркуші паперу великого формату, чи підготовити презентацію у Power Point та скористатись проекційною технікою. Кожна таблиця чи рисунок повинні мати змістовну назву, а їхня нумерація – відповідати порядковості згадування у виступі. Загальна кількість наочних матеріалів не повинна перевищувати п’ять одиниць. Перед захистом магістерської роботи студент ознайомлюється з рецензіями та готує відповіді на зроблені в них зауваження. Після доповіді члени комісії можуть ставити додаткові запитання на тему магістерської роботи, щоб вияснити теоретичну підготовку студента з цієї проблеми, знання ним основної літератури, вміння викласти й обґрунтувати результати власного дослідження. Після виступу студент зобов’язаний коротко і вичерпно відповісти на питання, поставлені членами комісії та іншими присутніми, а також на зауваження, зроблені в рецензії та виступах на захисті. Питання можуть стосуватися як теми магістерської роботи безпосередньо, так і розділів економічної науки, з нею пов’язаних. Студент під час відповідей на питання має право користуватися своєю роботою. За змістом та стилем доповіді й відповідями на питання комісія робить висновок про рівень знань студента, його вміння публічно виступати та аргументовано захищати власний погляд. Магістерську роботу оцінюють диференційовано за чотирибальною системою (“відмінно”, “добре”, “задовільно”, “незадовільно”) та за шкалою ECTS на підставі шкали університету (за такими критеріями: аргументація вибору теми та розкриття дослідження з урахуванням власного внеску дослідника – 50 балів; логічність, послідовність, лаконічність викладення матеріалу дослідження – 20 балів; компетентність учасника, вичерпність відповідей – 20 балів; етика та культура спілкування учасника – 5 балів; апробація, активна, кваліфікована участь у дискусії – 5 балів; усього разом максимальна кількість балів – 100) з урахуванням якості оформлення роботи; та рецензії наукового керівника. Потрібно пам’ятати, що висока якість виконаної магістерської роботи не є гарантією отримання високої оцінки на захисті, оскільки висока оцінка керівника (рецензента) може бути знижена через некваліфікований захист її студентом. Оцінку за магістерську роботу вносять до залікової книжки студента та в екзаменаційну відомість. Після захисту магістерських робіт голова комісії оголошує рішення, яке є остаточним і не підлягає оскарженню. У випадках, коли захист магістерської роботи визнають незадовільним, завідувач кафедри визначає, чи може студент подати цю ж роботу на повторний захист після доопрацювання та врахування зауважень (доопрацьовану роботу скеровують на рецензування разом з першим варіантом роботи з рецензією), чи зобов’язаний опрацювати нову тему, визначену завідувачем кафедри. Таким студентам призначають дату захисту у передбаченому порядку. Студентам, які не захищали магістерську роботу з поважних причин (документально підтверджених), може бути визначено іншу дату захисту. У разі, якщо студент не захистив магістерської роботи (незалежно від причин), його вважають неатастованим і не допускають до складання іспиту з дисципліни “Міжнародна економіка”. Список опрацьованої літератури
ДодаткиДодаток А Рекомендована література Законодавчі та нормативні акти
Навчально-методична та наукова література
Ресурси мережі Інтернет
Перелік рекомендованих англомовних журналів включає:
Додаток Б Тематика магістерських робіт на 2009–2010 н. р. кафедри аналітичної економії та міжнародної економіки
Додаток В Зразок заяви на затвердження теми магістерської роботи Завідувачу кафедри аналітичної економії та міжнародної економіки ЛНУ імені Івана Франка проф. Панчишину С. М. студента групи ЕКР-41с Шевченка Ю. В. З А Я В А Прошу затвердити тему магістерської роботи: “__________________________________________”. Обґрунтування актуальності даної теми наводиться у другому абзаці. ________________ дата __________________ підпис студента __________________ підпис керівника
Додаток Д Зразок плану магістерської роботи на тему «Ціноутворення на світовому ринку фармацевтичної продукції» Вступ РОЗДІЛ I Теоретико-методологічні аспекти ціноутворення на світовому ринку.6 1.1 Фактори, що впливають ціноутворення на світовому ринку 2.1 Маркетингові стратегії ціноутворення на в умовах глобалізації 3.1 Методи ціноутворення на світовому ринку РОЗДІЛ ІІ Аналіз ціноутворення на світовому ринку фармацевтичної продукції 2.1 Вплив державного регулювання на ціноутворення на світовому фармацевтичному ринку 2.2 Особливості середовища ціноутворення на фармацевтичному ринку України РОЗДІЛ ІІІ Оптимальні стратегії ціноутворення на світовому ринку фармацевтичної продукції 3.1 Вибір фармацевтичною компанією оптимальної стратегії ціноутворення для інноваційних та генеричних лікарських засобів на світовому фармацевтичному ринку 3.2 Рекомендації вітчизняним фармацевтичним підприємствам щодо підвищення ефективності ціноутворення на фармацевтичному ринку України ВИСНОВКИ (СONCLUSIONS) Список опрацьованої літератури Додатки Додаток Е Зразок оформлення титульної сторінки магістерської роботи Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Львівський національний університет імені Івана Франка Економічний факультет Кафедра аналітичної економії та міжнародної економіки МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА на тему “РЕЗЕРВНІ ВАЛЮТИ В СИСТЕМІ СВІТОГОСПОДАРСЬКИХ ЗВ’ЯЗКІВ” студента групи ЕКР-51c Андрієнка Петра Васильовича Науковий керівник доц. Крупка Ігор Михайлович Львів–2011
Додаток Ж Зразок бланка завдання магістерської роботи Львівський національний університет імені Івана Франка Економічний факультет Спеціальність 8.050103 – “міжнародна економіка” “ЗАТВЕРДЖУЮ” Завідувач кафедри аналітичної економії та міжнародної економіки _____________________ /проф. Панчишин С. М./ “____” ___________ 2011 р. З А В Д А Н Н Я на випускну роботу магістра прізвище, ім’я, по батькові студента 1. Тема магістерської роботи _____________________________________________________________ 2. Терміни подання завершеної роботи ___________________________ 3. Вихідні дані до роботи _______________________________________ _______________________________________________________ 4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань для розроблення) ___________________________________ 5. Дата видачі завдання ______________________________________
Керівник ___________________ ____________________________ підпис прізвище, ім’я, по батькові
Завдання прийняв до виконання _____________________________ підпис Зразок бланка завдання магістерської роботи (зворотний бік) КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
Студент _______________________________ підпис Керівник магістерської роботи _____________________________ підпис
Додаток К Зразок заповнення бланка завдання магістерської роботи (заповнюється вручну) Львівський національний університет імені Івана Франка Економічний факультет Спеціальність 8.050103 – “міжнародна економіка” “ЗАТВЕРДЖУЮ” Завідувач кафедри аналітичної економії та міжнародної економіки _____________________ /проф. Панчишин С. М./ “____” ___________ 2011 р. З А В Д А Н Н Я на випускну роботу магістра Андрієнко Петро Васильович прізвище, ім’я, по батькові студента 1. Тема магістерської роботи Прямі іноземні інвестиції в економіку України_________________________________ 2. Терміни подання завершеної роботи __1 червня 2011 року 3. Вихідні дані до роботи _навчальні посібники та монографії з проблем іноземного інвестування, законодавство з питань інвестиційної діяльності, публікації в періодичних та електронних виданнях_______________________________________________________ _______________________________________________________________ 4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань для розроблення) _Вступ______________________________________________________ Розділ_І Суть, види і форми прямих іноземних інвестицій___________________________ Розділ_ІІ Оцінка залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України___________ Розділ_ІІІ Проблеми і перспективи залучення прямих іноземних інвестицій у вітчизняну ___економіку _______________________________________________________________ Висновки______________________________________________________ Список опрацьованої літератури_______________________________________________ _Додатки_______________________________________________________ 5. Дата видачі завдання _20 жовтня 2010 року____________________________________
Керівник ___________________ _________________________________ підпис прізвище, ім’я, по батькові Завдання прийняв до виконання _____________________________ підпис Зразок заповнення бланка завдання магістерської роботи (зворотний бік) КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
Студент _______________________________ підпис Керівник магістерської роботи _____________________________ підпис
Додаток Л Приклади оформлення бібліографічного опису літератури Форма 23 ПРИКЛАДИ ОФОРМЛЕННЯ бІблІографІЧного опису у списку джерел, Який наводЯть у дисертацІЇ, І списку опублІкованих робІт, Який наводЯть в авторефератІ
Примітки: 1. Бібліографічний опис оформляють згідно з ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 “Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання”. 2. Опис складається з обов’язкових та факультативних елементів. У бібліографічному описі можуть бути тільки обов’язкові чи обов’язкові та факультативні елементи. Обов’язкові елементи містять бібліографічні відомості, які забезпечують ідентифікацію документа. Їх наводять у будь-якому описі. Проміжки між знаками та елементами опису є обов’язковими, їх використовують для розрізнення знаків граматичної і приписаної пунктуації. 3. Електронні видання оформляють так само, як їхні відповідники друкованих видань, однак наприкінці додатково зазначають адресу інтернет-сторінки і дату, коли цю інформацію було взято. Джерело: Приклади оформлення бібліографічного опису у списку джерел, який наводять у дисертації, і списку опублікованих робіт, який наводять в авторефераті // Бюлетень ВАК України. – 2008. – № 3. – С. 9–13. Додаток М Зразок бланка рецензії на магістерську роботу Львівський національний університет імені Івана Франка Економічний факультет Спеціальність 8.050103 – “міжнародна економіка” Р Е Ц Е Н З І Я Н А М А Г І С Т Е Р С Ь К У Р О Б О Т У _____________________________________________________________ прізвище, ім’я, по батькові студента 1. Тема роботи _______________________________________________________ _______________________________________________________ 2. Реєстраційний №___________, дата одержання “____”____________ 201__ р. 3. Обсяг роботи ______________________________________________________ кількість сторінок 4. Коротка характеристика роботи _______________________________________ _______________________________________ 5. Відповідність змісту роботи темі та завданню\ ___________________________ 6. Недоліки роботи ___________________________________________________ 7. Якість оформлення роботи ___________________________________________ 8. Висновок про допуск роботи до захисту ___________________________________ 9. Захист роботи планують о _____ “____”_____________ 201__ р. в ____________ місце роботи комісії 10. Рецензент ___________________________________ прізвище, ініціали, науковий ступінь, вчене звання
Дата _______________ Рецензент __________________ підпис Магістерська робота захищена “____”_____________ 201__ р. з оцінкою ________ Комісія: 1.____________________ ______________________ підпис прізвище, ініціали 2.____________________ ______________________ 3.____________________ ______________________
Додаток Н Зразок заповнення бланка рецензії на магістерську роботу Львівський національний університет імені Івана Франка Економічний факультет Спеціальність 8.050103 – “міжнародна економіка” Р Е Ц Е Н З І Я Н А М А Г І С Т Е Р С Ь К У Р О Б О Т У ______________________Василенка Василя Васильовича____________________ прізвище, ім’я, по батькові студента 1. Тема магістерської роботи _Прямі іноземні інвестиції в економіку України_ ______________________________________________________________ 2. Реєстраційний №_05________, дата одержання “_22_”_травня_____2010 р. 3. Обсяг роботи _________________________________ кількість сторінок 4. Коротка характеристика роботи Магістерська робота логічна за структурою та змістом. Складається з вступу, основної частини, висновків, списку літератури, додатків. З’ясовано сутність прямого інвестування та його особливості в Україні. Запропоновано шляхи вдосконалення державного регулювання ПІІ в економіку України.________________ 5. Відповідність змісту роботи темі та завданню відповідає________________ 6. Недоліки роботи _в роботі не проаналізовано динаміку ПІІ упродовж останніх років 7. Якість оформлення роботи _ оформлена згідно з вимогами 8. Висновок про допуск роботи до захисту _ допускаю до захисту 9. Захист роботи планують о _1000__ “_29_”_ червня_____ 2011 р. в _А 103________ місце роботи комісії 10. Рецензент _доц. Крупка І. М.__________________________________________ прізвище, ініціали, науковий ступінь, вчене звання Дата 17 травня 2010 р. Рецензент __________________ підпис Магістерська робота захищена “_29_”__ червня____ 2011 р. з оцінкою _відмінно_ Комісія: 1.____________________ __ проф. Панчишин С. М._____ підпис прізвище, ініціали 2.____________________ __ проф. Островерх П. І._____ 3.____________________ __ доц. Грабинська І.В.___
Додаток П Зразок виступу на захист магістерської роботи ВИСТУП (до семи хвилин) Вельмишановний пане голово, шановні члени комісії, присутні. Дозвольте ознайомити Вас з результатами магістерської роботи на тему “...”. Далі за текстом вступу (актуальність теми, мета роботи, були поставлені і виконані такі ... завдання) Робота складається з вступу, трьох розділів, у яких детально відображена сутність проведеного дослідження та висновків, де коротко систематизовані отримані результати та згруповані найважливіші з висловлених у роботі пропозицій. Зокрема, хотілося б зазначити, що (подаєте висловлену двома–трьома реченнями сутність кожного розділу роботи. Одночасно робите посилання на таблиці, графіки, рисунки, які підтверджують сказане Вами. Наприклад: “Проведений аналіз ефективності діяльності досліджуваного об’єкта підтверджує тенденцію до погіршення його ліквідності за аналізований період на 3,5 %, що наочно відображено на рис. 1 на с. 3 роздаткового матеріалу.”Або ж так: “Як бачимо з таблиці 3 на с. 5 роздаткового матеріалу,зміна значень усіх показників становила від 1,5 до 3,0 %. Причинами такої ситуації є ... ” За результатами проведеного дослідження висловленні такі пропозиції: 1.............................. 2................................. З.................................. 4................................... Практична реалізація цих пропозицій дасть змогу поліпшити ..., удосконалити ..., розкрити ..., забезпечити ... тощо. Дякую за увагу.
Додаток Р Зразок оформлення титульної сторінки роздаткового матеріалу
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Львівський національний університет імені Івана Франка Економічний факультет Кафедра аналітичної економії та міжнародної економіки РОЗДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ НА ЗАХИСТ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ на тему: “_______________________________” назва теми студента групи ЕКР-41c Андрієнка Петра Васильовича Науковий керівник доц. Крупка Ігор Михайлович Львів–2011
Додаток C Writing Guidelines (from prof. G. Mankiw)
E.g. “Long run” (without a hyphen) is a noun. “Long-run” (with a hyphen) is an adjective. Same with “short(-)run.” “Saving” (without a terminal s) is a flow. “Savings” (with a terminal s) is a stock.
Детальне посилання на першоджерело роблять у вигляді зносок під рискою внизу сторінки, на якій завершується цитата чи виклад чужих думок, з наведенням повного бібліографічного опису цитованого джерела (зазначення прізвищ та ініціалів авторів, назви праці, видавництва, місця і року видання, сторінок, які містять цитовану інформацію, тощо). З повагою ІЦ "KURSOVIKS"! |