Методичні вказівки до виконання магістерської роботи з курсу Спеціалізовані комп’ютерні системи, НУ ЛП
« Назад Міністерство освіти та науки України Національний університет "Львівська політехніка"
Методичні вказівкидо виконання магістерської роботи з курсу Спеціалізовані комп’ютерні системиЗатверджено на засіданні кафедри "Спеціалізовані комп’ютерні системи" Протокол № 1 від 26.08.2015 р.
Львів - 2015
ЗМІСТВступ. 3 1. Загальні положення. 4 2. Тематика магістерських кваліфікаційних робіт. 6 3. Порядок затвердження тем магістерських кваліфікаційних робіт. 9 4. Керівники та консультанти магістерської кваліфікаційної роботи. 11 5. Загальний порядок виконання магістерської кваліфікаційної роботи. 13 6. Вимоги до обсягу, структури та змісту пояснювальної записки. 15 7. Правила оформлення пояснювальної записки. 23 8. Рекомендації до виконання магістерської кваліфікаційної роботи. 34 9. Погодження матеріалів магістерської кваліфікаційної роботи. 36 10. Рецензування магістерської кваліфікаційної роботи. 38 11. Підготовка доповіді та ілюстраційних матеріалів на захист магістерської кваліфікаційної роботи. 40 12. Порядок захисту магістерських кваліфікаційних робіт. 41 13. Порядок зберігання магістерських кваліфікаційних робіт. 44 Список літератури. 45 ДОДАТКИ.. 46 ВступМагістерська кваліфікаційна робота – це випускна кваліфікаційна робота, виконання та захист якої проводиться на завершальному етапі навчання за ОКР підготовки магістрів. Цей етап є досить складним та трудомістким і його якісне виконання практично неможливе без відповідних методичних вказівок. Дані методичні вказівки встановлюють основні норми та правила, включають рекомендації щодо виконання магістерських кваліфікаційних робіт для студентів спеціальності "Спеціалізовані комп’ютерні системи". 1. Загальні положення1.1. Основною метою виконання магістерської кваліфікаційної роботи є: - систематизація, розширення і закріплення теоретичних та практичних знань студента за вибраної спеціальності; - навчити використовувати отримані за час навчання знання при розв'язанні конкретних наукових, технічних, економічних, виробничих завдань та питань; - розвинути у студентів навички виконання самостійної дослідницької та проектної роботи, сприяти поглибленню засвоєння методик синтезу та аналізу при розв'язанні конкретних задач і питань; - виявити рівень підготовки студента для самостійної роботи в умовах сучасних вимог науки, техніки, виробництва та інших сфер. 1.2. Магістерська кваліфікаційна робота - випускна самостійна розробка студента, яку він готує до захисту на засіданні Державної екзаменаційної комісії (ДЕК). 1.3. Магістерська кваліфікаційна робота повинна відповідати темі, яка затверджується наказом ректора (проректора) університету. Одночасно з темою МКР затверджується і її керівник та консультанти. 1.4. Сутність МКР визначається завданням, яке видається студенту перед початком досліджень. Результати роботи включаються у пояснювальну записку, оформлення якої повинно відповідати даним методичним вказівкам та діючим нормативним документам. 1.5. Магістерська кваліфікаційна робота виконується студентом відповідно до отриманого завдання на підставі глибокого вивчення літератури (підручників, навчальних посібників, монографій, патентів, періодичної літератури, нормативної літератури тощо) шляхом індивідуального підходу до розв'язання конкретних задач. За прийняті рішення, достовірність усіх даних, якість виконання та оформлення МКР, а також за представлення роботи до захисту у встановлений термін відповідає студент. 1.6. Керівник і консультанти МКР допомагають студенту у розв'язанні трудних завдань, проводять систематичний контроль за ходом виконання роботи. Студент повинен бути ініціативним виконавцем, який аналітично опрацьовує вказівки керівника та консультантів. Основні рішення, висновки та рекомендації студент повинен обґрунтувати. 1.7. Основна частина магістерської кваліфікаційної роботи має мати науково-дослідницький характер, а окремі частини можуть мати проектний характер. 1.8. Результати, отримані при виконанні магістерської кваліфікаційної роботи, повинні бути опубліковані у вигляді статті чи тез доповідей. 1.9. МКР, як правило, передбачає розв'язання певної частки завдання науково-дослідницької роботи кафедри чи підприємства (бази практики), яка за своїм основним направленням відповідає спеціальності та майбутній роботі молодого спеціаліста. 1.10. Загальні вимоги дооформлення матеріалів магістерської кваліфікаційної роботи: - логічна послідовність викладу матеріалу, переконлива аргументація; - точність викладу, яка виключає можливість суб'єктивного та неоднозначного тлумачення; - конкретність викладу результатів роботи; - доведення висновків та обгрунтованість рекомендацій. 1.11. Основні результати, отримані при виконанні магістерської кваліфікаційної роботи, студент публічно захищає на засіданні державної екзаменаційної комісії (ДЕК). ДЕК на основі загальної якості виконаної роботи, рівня її захисту приймає ухвалу про присвоєння випускникові університету кваліфікації магістра. 2. Тематика магістерських кваліфікаційних робіт2.1. Тематика магістерських кваліфікаційних робіт повинна бути актуальною, відповідати сучасному стану та перспективам розвитку науки, техніки, технології та виробництва, за змістом відповідати паспорту спеціальності. 2.2. Тема магістерської кваліфікаційної роботи повинна забезпечувати творчу роботу студента та самостійне розв'язання окремих технічних завдань. За трудомісткістю вона повинна бути такою, щоб студент зміг її виконати у термін, який встановлений навчальним планом. Доцільно, щоб тема МКР збігалася з науково-дослідницькою роботою студента. 2. 3. Тема, зміст, вимоги до обсягу та форми викладу МКР повинні забезпечити студенту можливість проявити свої знання і навички в сфері комп`ютерної техніки відповідно до кваліфікаційної характеристики спеціальності. 2.4. Рекомендується надавати перевагу таким темам МКР, які включають науково-технічні завдання, що можуть мати практичне застосування. Окремі теми можуть виконуватись за заявками відповідних підприємств та організацій. 2.5. Тема магістерської кваліфікаційної роботи, як правило, закріплюється індивідуально за кожним студентом. В окремих випадках тема, яка передбачає розв'язання складних технічних завдань, може закріплюватися за групою із 2-5 студентів під загальним керівництвом викладача університету. У завданні на виконання кожної МКР повинно бути вказано, які конкретні задачі комплексної теми розв'язує кожний студент. МКР кожного студента групи повинна бути розроблена таким чином, щоб було зрозумілим загальне вирішення теми. 2.6. Магістерські кваліфікаційні роботи для спеціальності “Спеціалізовані комп`ютерні системи” можуть бути трьох типів: а) МКР, орієнтовані переважно на дослідження технічних засобів спеціалізованих комп`ютерних пристроїв, систем чи мереж; б) МКР, орієнтовані переважно на дослідження засобів програмного (головним чином прикладного або системного) забезпечення спеціалізованих комп`ютерів, систем, комплексів чи мереж; в) МКР, орієнтовані переважно на системотехнічні дослідження, в яких поєднуються дослідження як в сфері технічних засобів, так і в сфері алгоритмічного та програмного забезпечення спеціалізованих комп’ютерних пристроїв, систем та мереж. Наявність різних типів МКР надає студентам широкі можливості щодо вибору тем МКР та дозволяє, при необхідності, організувати проектування кількома студентами складного об'єкта. 2.6.1. У МКР типу "а", орієнтованим переважно на схемотехнічну розробку та дослідження апаратної частини комп`ютерного засобу, основна увага приділяється проектуванню технічних засобів спеціалізованих комп`ютерів, комп`ютерних систем та мереж. 2.6.2. У МКР типу "б", орієнтованим переважно на прикладне застосування спеціалізованих комп`ютерних систем, основна увага приділяється питанням розробки алгоритмічної та програмної частини об’єкту. У цих роботах розробка принципових електричних схем і конструкторсько-технологічних рішень зведена до мінімуму, а основна увага приділяється розробці функціональних алгоритмів та моделюванню системи, її аналізу та синтезу, розробці функціонального програмного забезпечення. МКР може включати розробку алгоритмів функціювання системи, лістинги програм, результати моделювання та (або) тестування програм, результати розрахунків пропускної здатності (продуктивності), обсягу пам'яті системи та інших характеристик. У роботі можуть бути наведені розрахунки часових показників роботи програмних засобів та оцінка надійності програм. 2.6.3. У МКР типу "в", орієнтованому переважно на структурно-функціональне проектування спеціалізованих комп`ютерних пристроїв, систем чи мереж, основна увага приділяється детальній системотехнічній розробці та аналізу функціонування системи, що відповідають системному етапу проектування на стадіях технічних пропозицій та ескізного проектування. При цьому повинна виконуватися розробка апаратної частини виробу на рівні структур основних пристроїв та зв'язків між ними. Окремі вузли чи пристрої можуть бути розроблені на рівні функціональних схем. Розробка принципових електричних схем і конструкторсько-технологічних рішень може бути зведена до мінімуму. Допускається, що апаратна частина виробу комплектується з типових, серійних або таких, що розробляються в інших проектах, складових частин (мікроЕОМ, спеціалізованих обчислювачів, процесорів, блоків пам'яті, інтерфейсних плат, контролерів, пристроїв зв'язку з об'єктом тощо). У самій роботі на апаратному рівні розглядаються тільки питання компоновки системи із складових частин з відомими архітектурними і зовнішніми електричними характеристиками, а основна увага приділяється розробці алгоритмічної та програмної частини системи. Як правило, дані програми повинні відноситися до категорії системних та проблемно орієнтованих. У роботі можуть бути наведені розрахунки загальних характеристик об’єкту, часових показників роботи його складових частин. 2.7. Графічна частина МКР може включати такі листи: - схеми електричні структурні різних варіантів систем; - схеми електричні функціональні окремих вузлів чи пристроїв; - схеми електричні принципові окремих вузлів чи пристроїв; - граф-схеми алгоритмів окремих програм чи підпрограм; - структури програм чи баз даних; - конструкторське креслення. Конкретний склад графічної частини визачається технічним завданням на МКР. 3. Порядок затвердження тем магістерських кваліфікаційних робіт3.1. Теми магістерських кваліфікаційних робіт визначаються кафедрою. Тему пропонує викладач кафедри, який згідний бути її керівником. 3.2. Назва теми МКР повинна бути короткою, відбивати основний зміст та мету роботи і має бути вказана у всіх документах без змін (у наказі ректора, у завданні на виконання МКР, на титульному листі пояснювальної записки, в особистій картці, заліковій книжці). 3.3. Студентам надається право вибору теми магістерської кваліфікаційної роботи. Студент може запропонувати свою тему з необхідним обгрунтуванням доцільності її розроблення. У цьому випадку студент подає заяву на ім'я завідувача випускової кафедри та, за необхідності, подає лист-погодження від керівника підприємства (установи, науково-дослідної лабораторії), яке є базою для прохолдення переддипломної практики такого студента. Рекомендується, щоб тема враховувала актуальні та перспективні потреби країни, регіону, підприємства, закладу. Вибір теми та її попереднє затвердження на кафедрі доцільно закінчити перед початком магістерської дослідницької практики. Відповідно до теми керівник видає студенту проект завдання на виконання МКР, конкретизовує завдання на час практики, в тому числі на підбір літератури. 3.4. За пропозиціями кафедри, у встановлені терміни, директор (заступник) інституту готує проект наказу про затвердження тем, керівників і консультантів магістерських кваліфікаційних робіт та передає його на підпис ректору (проректору). 3.5. Під час формування проекту наказу про затвердження тем МКР студенту видається завдання на виконання магістерської кваліфікаційної роботи та календарний графік роботи на весь період з вказівкою черговості виконання окремих етапів, яке складає керівник теми і затверджує завідуючий кафедрою. У завданні вказується орієнтовний термін захисту МКР. При підготовці завдання на магістерську кваліфікаційну роботу керівнику доцільно враховувати нахили і побажання студента. Водночас завдання повинно забезпечувати досягнення мети МКР, забезпечувати максимальне використання студентом комплексу знань і навичок з вибраної спеціальності. Студент підписує завдання та календарний графік, які включаються у пояснювальну записку. 3.6. Керівник МКР, за узгодженням із завідувачем кафедри, має право змінити окремі пункти або доповнити вимогу завдання, якщо при цьому поліпшиться якість роботи. Зміни до завдання оформляються письмово та не менше ніж за 8 тижднів до дня захисту роботи. 3.7. У виняткових та обгрунтованих випадках, з пропозиції завідувача кафедри та подання директора інституту, додатковим наказом ректора (проректора) можуть бути внесені зміни у наказ про затвердження тем і керівників магістерських кваліфікаційних робіт. 4. Керівники та консультанти магістерської кваліфікаційної роботи4.1. Керівник магістерської кваліфікаційної роботи. 4.1.1. Наказом ректора (проректора) університету, за пропозицією кафедри та поданням інституту, призначаються керівники МКР з числа викладачів, а. також наукових працівників університету. Керівники, як правило, мають науковий ступінь кандидата чи доктора наук. 4.1.2. Керівник МКР виконує такі роботи: - видає завдання на МКР; - надає студенту допомогу у розробці календарного графіка роботи на весь період виконання МКР; - рекомендує студенту необхідну основну літературу, довідкові та архівні матеріали, типові проекти, джерела інформації за темою; - проводить передбачені графіком співбесіди та консультації з студентом; - надає допомогу у підготовці до друку статті чи тез доповіді; - перевіряє виконання роботи (окремі частини або всю роботу); - підписує закінчену пояснювальну записку; - рекомендує МКР до захисту. 4.2. Консультанти з окремих розділів магістерської кваліфікаційної роботи. 4.2.1. МКР може включати розробку завдань з економіки та організації виробництва, Можлива розробка і інших завдань, наприклад, із стандартизації, нормалізації й контролю якості продукції, які виходять за рамки компетенції керівника проекту. При необхідності кафедрі надається право запрошувати інших консультантів з окремих розділів за рахунок ліміту часу, виділеного на керівництво МКР. 4.2.2. Консультантами з окремих розділів МКР, як правило, призначаються викладачі університету, а також можуть призначатися висококваліфіковані спеціалісти та наукові працівники інших закладів, підприємств. Консультанти видають завдання на розробку певного розлілу, забезпечують його виконання необхідними методичними вказівками, консультують під час його виконання та перевіряють відповідну частину виконаної студентом роботи і підписують титульний аркуш готової пояснювальної записки МКР. 4.2.3. Консультації з питань економіки та організації виробництва проводять, як правило, викладачі, що забезпечують навчальний процес студентів даного інституту. 4.2.4. Консультації з питань використання стандартів і норм, які використовуються під час розробки друкованих плат, уніфікованих корпусів, інтерфейсів введення-виведення інформаціі тощо може додатково проводити викладач кафедри, який призначається завідувачем кафедри. 4.2.5. Студенту для розв'язання вузькоспеціалізованого технічного питання завідувач кафедри може призначити консультанта з числа кваліфікованих з даного питання спеціалістів. 4.2.6. Консультаціі з окремих питань МКР студент має право отримати у кожного викладача університету під час проведення ним консультацій для студентів. 4.2.7. Керівник та консультанти повинні коректно рекомендувати власні рішення, щоб не обмежувати творчу ініціативу студента. 5. Загальний порядок виконання магістерської кваліфікаційної роботи5.1. Виконання магістерської кваліфікаційної роботи складається з трьох основних етапів: - підготовчий етап починається з отримання студентом теми та проекту завдання на МКР та завдання на магістерську дослідницьку практику і закінчується захистом звіту про практику. На цьому етапі студент повинен систематизувати і поповнити свої технічні і економічні знання та практичні навички на підставі вивчення конкретних матеріалів за темою МКР. Покращення якості МКР можна досягти за рахунок проведення патентних досліджень за темою роботи. За цей період студент має підібрати необхідний матеріал для виконання МКР та, при необхідності, погодити зміни у завданні на роботу; - основний етап починається під час магістерської дослідницької практики і закінчується орієнтовно за чотири тиждні до захисту роботи. На цьому етапі студент розв’язує основні задачі та виконує дослідження, керуючись вказівками керівника та консультантів МКР, готує публікацію матеріалів; - заключний етап - оформлення пояснювальної записки та графічної частини відповідно до встановлених вимог, перевірка роботи на плагіат, отримання підписів керівника і всіх консультантів, попередній розгляд роботи на кафедрі, запис файлів МКР на компакт-диск, допуск до рецензування та захисту. 5.2. Магістерську кваліфікаційну роботу студент виконує самостійно, в тому числі, при необхідності, в університеті з наданням йому місця в аудиторії чи в навчальній лабораторії. В окремих випадках, за погодженням з керівником та завідувачем кафедри, окремі завдання МКР можуть виконуватися на підприємствах, в організаціях та закладах-базах практики. 5.3. Консультанти складають розклад консультацій з окремих питань МКР, наприклад, економіки, тощо. Зустрічі студентів з керівником та консультантами можуть відбуватися у міру необхідності у дні проведення консультацій. Для раціонального використання часу консультацій питання, що виносяться студентом на консультацію, повинні бути продумані та конкретно викладені. 5.4. Студент один раз на два тижні звітує про стан виконання МКР керівнику. На засіданнях кафедри систематично (один раз на місяць) обговорюються питання про хід виконання МКР, а також, у разі необхідності, звіти окремих студентів. 5.5. На керівництво, консультації та рецензування одної магістерської кваліфікаційної роботи в університеті встановлюється певна кількість годин, яка затверджується ректором (проректором). 6. Вимоги до обсягу, структури та змісту пояснювальної записки6.1. Обсяг пояснювальної записки повинен складати 60-100 сторінок надрукованого тексту на форматах аркуша А4. У дану кількість сторінок не включають сторінки, на яких розміщені рисунки, таблиці, список літератури та додатки. 6.2. Пояснювальна записка повинна у короткій і чіткій формі розкривати творчий задум МКР, включати методи дослідження, використані методи розрахунку і самі розрахунки, описи проведених експериментів, їх аналіз і висновки, техніко-економічне порівняння варіантів і за необхідністю супроводжуватись ілюстраціями, графіками, діаграмами, схемами тощо. 6.3. Склад пояснювальної записки визначається завданням на МКР і його направленням. Рекомендується такий склад пояснювальної записки: - титульний аркуш; - завдання на дипломне проектування; - анотація українською мовою; - анотація іноземною мовою; - зміст; - перелік скорочень, символів і спеціальних термінів (за необхідністю); - вступ; - аналітичний огляд; - обгрунтування вибраного напряму роботи; - проектний (проектно-розрахунковий або розрахунково-теоретичний) розділ; - дослідницький (експериментальний) розділ; - конструкторський (конструкторсько-технологічний) розділ (за необхідністю); - розділ з економіки; - висновки; - список літератури; - додатки. Розділи можуть мати інші, близькі за змістом, назви. Крім того, пояснювальна записка за рекомендаціями керівника та консультантів, за ухвалою засідання кафедри, може не мати окремих розділів або включати інші розділи, залежно від теми МКР. 6.4. Титульний аркуш пояснювальної записки закінченої магістерської кваліфікаційної роботи після заповнення підписується студентом, керівником, консультантами і завідувачем кафедри. Прізвище рецензента на титульному аркуші не ставиться. 6.5. Завдання на виконання МКР повинно включати назву теми, початкові дані і вимоги до роботи, перелік питань, які потрібно розробити. У завданні вказуються прізвища консультантів з окремих розділів роботи. До завдання додається календарний графік виконання роботи. Завдання підписується студентом і керівником МКР. 6.6. Анотація українською мовою. В анотації подаються короткі відомості про МКР, які повинні бути достатніми для прийняття рішення про доцільність подальшого ознайомлення з МКР. Анотація повинна включати у себе відомості про обсяг пояснювальної записки. Текст анотації включає: - основну частину, в якій наводиться суть виконаної роботи і методи досліджень; - конкретні відомості, які розкривають зміст основної частини анотації; - короткі висновки щодо особливостей та можливості використання отриманих результатів. Обсяг тексту анотації – не більше однієї сторінки. Не рекомендується застосовувати в анотації не загально прийняті терміни та скорочення слів. 6.7. Текст анотації іноземною мовою аналогічний тексту анотації українською мовою. Основна іноземна мова – англійська. В окремих випадках, за погодженням із завідувачем кафедри, іноземною може бути інша мова (німецька, французька). 6.8. У змісті послідовно перелічують заголовки розділів, підрозділів (параграфів), додатків і вказують номери сторінок, з яких вони починаються. Зміст включає всі заголовки, наявні у записці. 6.9. Перелік скорочень, символів і спеціальних термінів, а також їх визначення (пояснення) включають у записку тільки у разі необхідності. 6.10. Вступ. Вступ - початок викладу змісту пояснювальної записки. Він повинен коротко характеризувати сучасний стан проблеми, задачі, питання, які розробляються у МКР, а також мету роботи. У вступі доцільно обгрунтувати по суті необхідність проведення роботи, вказати галузь можливого використання розроблених технічних рішень. 6.11. Аналітичний огляд. У цьому розділі необхідно грунтовно та систематично викласти сучасний стан задач та питань, які розв'язуються у роботі. Відомості, включені в аналітичний огляд, повинні об'єктивно оцінювати досягнутий на даний час науковий (науково-технічний) рівень за темою роботи, правильно вибрати шляхи та засоби досягнення поставленої у завданні мети. Аналітичний огляд проводиться переважно на підставі аналізу авторських свідоцтв на винаходи і патенти, навчальної літератури та монографій, вітчизняних та зарубіжних періодичних видань, у тому числі іноземними мовами, реферативних журналів, з врахуванням кращих структурних, алгоритмічних, схемотехнічних, програмних, технологічних та виробничих досягнень. В аналітичний огляд необхідно включати тільки матеріал, який відноситься до теми МКР. Суперечливі дані, наявні у різних джерелах інформації, повинні бути проаналізовані та оцінені з особливою увагою. У цьому розділі можна провести патентні дослідження за встановленою методикою [5]. Можна провести аналіз основної патентної літератури (описи винаходів, реферативні журнали) по одному із пристроїв, вузлів, рекомендованому керівником роботи. Термін (глибина) патентного пошуку - не менше п`яти років. 6.12. Обгрунтування вибраного напряму роботи. У цьому розділі повинні бути показані переваги вибраного напряму щодо розв’язання задач за темою роботи порівняно з другими можливими напрямами. У ньому проводиться мотивована оцінка прийнятого (розробленого) напряму як з наукової (технічної), так і економічної сторони. Тут може приводитися вибір та обгрунтування технологічних засобів виконання роботи. Обгрунтування вибраного напряму (методу, алгоритму, структурної чи функціональної схеми, необхідних технічних засобів. тощо) повинно використовувати інформацію та рекомендації, наведені в аналітичному огляді, з врахуванням результатів роботи, проведеної студентом. Обгрунтування вибраного напряму роботи не повинно підміняти доцільність самої роботи. Вибір напряму роботи за темою проекту не повинен обгрунтовуватися вимогами завдання на МКР. У цьому розділі може наводитися детальний опис вибраної структурної та функціональних схем, або алгоритму роботи пристрою чи об'єкта. 6.13. Проектний (проектно-розрахунковий) розділ. У цьому розділі, який може мати близьку за змістом назву, описуються запропоновані рішення, основні результати з розробки системотехнічних, алгоритмічних, функціональних, схемотехнічних та програмних складових пристрою чи об'єкту. Розрахунки доцільно виділити в окремий підрозділ, що вказуватиметься у змісті. Розрахунки можуть включати вибір методу рішення, визначення чи оцінку характеристик, показників якості, складності, похибок, алгоритм рішення та тексти програми і закінчуватися аналізом отриманих результатів. Розрахунками доцільно підтвердити коректність запропонованих рішень. Розділ може включати в себе теоретичне та логічне вирішення поставленого завдання, порівняльну оцінку різних варіантів його рішення за кількістю обладнання, складністю, швидкодією, однорідністю використаних елементів, потужністю споживання, надійністю, похибками, вірогідністю отриманих результатів, економічністю. У цьому розділі можна виконувати синтез алгоритмів програм та мікропрограм, розробку функціональних програм, логічний аналіз та синтез, розрахунок критеріїв стійкості, розрахунок теплових режимів пристроїв тощо. Визначаються та розраховуються основні характеристики об'єкту проектування. Розділ може включати тексти та описи програм. Рішення, які із текстів програм включаються в даний розділ, а які включаються в додатки, приймає студент за узгодженням із керівником, виходячи із особливостей тематики та забезпечення якості пояснення суті запропонованих рішень. Розробка системотехнічних, схемотехнічних, алгоритмічних, програмних рішень може включати питання забезпечення високої надійності функціювання об'єкта. Розробка алгоритмічної структури об'єкта повинна супроводжуватися описом граф-схеми алгоритмів розв'язання задач. Рекомендується використовувати системи автоматизації проектування, конструювання, розрахунку основних параметрів об'єкта, моделювання його поведінки. 6.14. Дослідницький розділ. У цьому розділі, який часом називають експериментальним, вказується мета і описується програма конкретних експериментів, формулюється їх суть, оцінюється точність та вірогідність отриманих даних, проводиться співставлення теоретичних та експериментальних даних. Можуть приводитися результати моделювання, емуляції чи симуляції. Експериментальні дослідження, в окремих випадках, передбачають виготовлення та (або) налагодження макета вузла, пристрою і визначення його характеристик, а в інших випадках - відлагодження програм, моделювання чи розв'язування задач на обчислювальній машині та їх дослідження. У даному розділі рекомендується використовувати матеріали або результати, отримані студентом під час навчання у науково-дослідних секторах та лабораторіях. Доцільно також використовувати результати локальних досліджень, виконаних на практиці. 6.15. Конструкторський (конструкторсько-технологічний) розділ. Цей розділ може включати загальний опис конструкторської розробки об'єкту проектування. Можуть наводитися опис та обгрунтування розміщення і спряження окремих частин розробленої конструкції між собою, а також з іншими блоками. Можуть розглядатися оригінальні конструкторські рішення окремих вузлів об'єкту. Можуть розглядатися рішення із захисту від перегріву внаслідок дії зовнішніх та внутрішніх джерел тепла. При наявності відповідних вимог у завданні на МКР потрібно розробити заходи щодо забезпечення експлуатації об'єкта у специфічних природних умовах - підвищеній вологості, великому перепаді робочих температур, при дії грибків, морської води, активних випаровувань, вібрацій, тряски та ударів тощо. У розділі можуть розглядатися питання технологічного забезпечення розробки, налагоджування і верифікації програмних продуктів. У розділі можуть розглядатися питання технологічного забезпечення процесу виробництва, налагоджування і контролю об'єкта, його блоків, вузлів та елементів. 6.16. Розділ з економіки. Питання з економічного обгрунтування доцільності виконання МКР та оцінки економічних показників можуть розглядатися в інших розділах пояснювальної записки. У даному розділі розглядають питання відповідно до завдання, яке видається консультантом за даним розділом додатково до завдання на виконання МКР. Потрібно враховувати, що основне технічне рішення повинно бути економічно обгрунтованим. Особливу увагу у цьому розділі потрібно приділити питанням ефективності та якості. У деяких випадках розглядаються соціальні умови виробництва. 6.17. Висновки. Цей розділ повинен включати у себе оцінку результатів роботи, у тому числі їх відповідність вимогам завдання на МКР. У розділі коротко наводяться показники, отримані в роботі; вказуються можливі напрями подальшої роботи над темою або мотивується недоцільність продовження теми; вказуються, при наявності, статті, авторські свідоцтва (заявки), тези доповідей та повідомлень, опубліковані та підготовлені до друку у процесі роботи над магістерською кваліфікаційною роботою. 6.18. Список літератури. У список літератури (допускається назва заголовку “Література”) включають усі джерела, використані студентом під час виконання роботи, у тому числі й власні публікації студента за темою МКР. Список літератури складають в алфавітному порядку або за порядком використання літератури у пояснювальній записці. У тексті записки повинні бути посилання на всю літературу, що міститься у списку. Рекомендації з бібліографічного опису друкованих робіт наведені нижче. 6.19. Додатки. У додатки включаються аркуші графічних креслень формату А3 та специфікації графічних аркушів. Також рекомендується включати допоміжний матеріал, який робить громіздкою основну частину пояснювальної записки. Допоміжними матерілами вважаються: - проміжні математичні виклади і розрахунки; - таблиці допоміжних цифрових даних; - опис апаратури і приборів, шо використані під час проведення експериментів, вимірювань та випробовувань; - тексти програм, результати комп’ютерних розрахунків; - технологічні карти; - ілюстрації допоміжного характеру; - інструкції, методики, розроблені у процесі виконання МКР; - описи окремих технічних рішень, розробка яких не обумовлена завданням на МКР; - акти про впровадження (використання) результатів МКР. 6.20. Співвідношення між розділами пояснювальної записки. Теми магістерських кваліфікаційних робіт характеризуються великою різноманітністю. Тому співвідношення кількості сторінок окремих розділів у різних роботах можуть коливатися у значних границях. Керівник МКР, враховуючи специфіку роботи, має рекомендувати студентові збільшувати (зменшувати) обсяг певного розділу. Обсяг проектно-розрахункового та розрахункового матеріалу повинен перевищувти обсяг оглядового матеріалу. Рекомендований обсяг розділу з економіки - 5-8 сторінок надрукованого тексту. 7. Правила оформлення пояснювальної записки7.1. Загальні вимоги. 7.1.1. Пояснювальна записка оформляється українською мовою. Вона має бути надрукована. Текст розміщується на одній стороні аркуша паперу формату А4. Можна використовувати папір розмірів в межах від 203х288 мм до 210х297 мм. Рекомендується розміщувати до тридцяти рядків на сторінці. Можна подавати таблиці та ілюстрації на аркушах формату А3. 7.1.2. Листи текстової частини пояснювальної записки рамками не обводяться. Виняток складає специфікація, яка відноситься до текстової конструкторської документації. 7.1.3. На аркушах пояснювальної записки необхідно залишити поля з усіх чотирьох сторін. Розмір лівого поля – від 25 мм до 30 мм, правого - від 10 мм до 15 мм, верхнього і нижнього - біля 20 мм. На аркушах, де починаються розділи, зміст, анотації, вступ, висновки, список літератури рекомендується збільшувати розмір верхнього поля до 40 мм. 7.1.4. Пояснювальна записка має бути надрукована з використанням комп’ютерних засобів. 7.1.5. Пояснювальна записка повинна бути надрукована на принтері чітким шрифтом з контурами символів середньої жирності. Наприклад, записка може бути оформлена з використанням програми Word шрифтом Times New Roman розміру 14 з міжрядковим інтервалом 1,5. 7.1.6. Неточності і помилки оформлення, виявлені у процесі перевірки записки, повинні бути виправлені від руки креслярським шрифтом (чорнилом, пастою або тушшю чорного кольору) після акуратної підчистки, заклеювання або покриття спеціальними фарбами, лаком, стрічкою білого кольору. Помарки, сліди виправлень, розриви паперу не допускаються. На одній сторінці не повинно бути більше п'яти виправлень. 7.1.7. Великі і малі букви, надрядкові і підрядкові індекси у формулах повинні позначатися чітко. Розміри знаків для формул рекомендуються такі: великі літери і цифри 6 - 8 мм, малі - 3 - 4 мм, показники степені, індекси- не менше 2 мм. 7.1.8. Таблиці, рисунки, креслення, схеми, фотографії у тексті записки повинні бути, як правило, надруковані на стандартних аркушах формату А4 або наклеєні на стандартні аркуші білого паперу. 7.1.9. При першій згадці у тексті іноземних фірм, маловідомих прізвищ або географічних назв їх пишуть як в українській транскрипції, так і мовою оригіналу. 7.1.10. Пояснювальна записка повинна бути переплетена у тверду обкладинку. 7.2. Перелік скорочень символів та спеціальних термінів. 7.2.1.Перелік незагальноприйнятих (вузькоспеціальних) скорочень, символів і термінів включають у записку у тих випадках, коли їх загальна кількість більше 20 та кожне із них повторюється у тексті не менше 3-5 разів. Скорочення, символи і терміни розміщуються у переліку стовпцем, в якому зліва наводять скорочення, символи, спеціальні терміни, а справа - їх детальне розшифрування. 7.2.2. Відсутність у записці переліку скорочень символів, термінів замінюється їх детальним розшифруванням при першій згадці або безпосередньо у тексті (у дужках), або у примітці. 7.3. Рубрикація записки, нумерація сторінок. 7.3.1. Текст основної частини пояснювальної записки дослідницької магістерської роботи поділяють на розділи, підрозділи, пункти та підпункти. Заголовки структурних частин пояснювальної записки “ЗМІСТ”, “ТЕХНІЧНЕ ЗАВДАННЯ “,“АНОТАЦІЯ“ “ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ”, “ВСТУП”, “РОЗДІЛ”, “ВИСНОВКИ”, “СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ”, “ДОДАТКИ” друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці в підбір до тексту. В кінці заголовка пункту та підпункту, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка. 7.3.2. Розділи повинні бути пронумеровані арабськими цифрами послідовно у всій записці. Вступ, висновки, список літератури не нумеруються. Після номера розділу ставиться крапка. 7.3.3. Підрозділи нумеруються арабськими цифрами послідовно у всьому розділу. Номер підрозділу повинен включати у себе номер розділу і порядковий номер підрозділу, розділених крапкою. Наприклад: "7.3." -третій підрозділ (параграф) сьомого розділу. 7.3.4. Пункти нумеруються арабськими цифрами послідовно у всьому підрозділі. Номер пункту повинен включати у себе номер розділу, підрозділу і пункту, розділених крапками. У кінці номера пункту також ставлять крапку. Наприклад: "7.3.4." – четвертий пункт, третього підрозділу, сьомого розділу. Пункти можуть включати підпункти. Номер підпункту включає у себе номери розділу, підрозділу, пункту і підпункту, розділених крапками. У кінці номера підпункту ставиться крапка. 7.3.5. Розділи та підрозділи повинні мати заголовки. Заголовки розділів друкуються великими, заголовки підрозділів - малими літерами (крім першої великої). Якщо заголовок складається з двох і більше речень, між ними ставиться крапка. У кінці заголовка розділу крапка не ставиться. У кінці заголовка підрозділу крапка ставиться. Підкреслювати заголовки і переносити слова у заголовках не рекомендується. 7.3.6. Номер відповідного розділу або підрозділу ставиться на початку заголовка, номер пункту (підпункту) - на початку першого рядка абзаца, яким починається відповідний пункт (підпункт). Цифри номеру пункту (підпункту) не повинні виступати за границю абзаца. 7.3.7. Заголовок і текст розділу не відокремлюються додатковими інтервалами. На сторінці, де наводиться заголовок, повинно розміщуватися не менше двох рядків наступного тексту. 7.3.8. Нумерація сторінок записки повинна бути наскрізною: перша сторінка - титульний лист, друга - завдання на МКР, третя - анотація українською мовою тощо. Номер сторінки проставляють арабськими цифрами у правому верхньому куті (крапку після цифри не ставлять). На. титульному листі та завданні на магістерську кваліфікаційну роботу номер сторінки не проставляють. 7.3.9. Коли у записку включені рисунки і таблиці, що розміщені на окремих сторінках, їх нумерують у загальному порядку. Коли рисунок або таблиця розміщені на аркуші формату А4, їх враховують як одну сторінку. Список літератури та додатки потрібно включати у загальну нумерацію. 7.3.10. Формули в пояснювальній записці (якщо їх більше одної) нумерують в межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого берега аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу). 7.3.11. Примітки до тексту і таблиць, в яких вказують довідкові і пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова “Примітки” ставлять двокрапку та приводять зміст приміток.Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова “Примітка” ставлять крапку. Примітки можна включати в кінець сторінки або підрозділу. 7.4. Ілюстрації. 7.4.1. Кількість ілюстрацій пояснювальної записки визначається її змістом і повинна бути достатньою для того, щоб надати тексту ясності і конкретності. 7.4.2. Всі ілюстрації (фотографії, схеми), у записці повинні називатися однаково - рисунками. Рисунки позначаються скорочено: “Рис.” Рисунки нумеруються послідовно у розділі арабськими цифрами. номер рисунка повинен включати номер розділу і порядковий номер рисунка, які розділяються крапкою, наприклад: “Рис. 1.2.” - другий рисунок першого розділу. При посиланні на рисунок потрібно вказувати його повний номер, наприклад: (рис. 1.2), (рис. 2.6). Повторні посилання на рисунки потрібно подавати із скороченим словом "див.", наприклад (див. рис. 1.2). 7.4.3. Рисунки рекомендується розміщувати зразу після посилання на них у тексті записки. Рисунки рекомендується розміщувати так, щоб їх можна було розглядати без повертання записки. Якщо таке розміщення неможливе, рисунки розмішують так, щоб для їх розгляду потрібно було повернути записку за годинниковою стрілкою. 7.4.4. Кожний рисунок повинен мати підпис, що виконують під рисунком в один рядок з номером. Підписи під рисунками і написи на рисунках виконують шрифтом однаково за розміром протягом усього запису. 7.5.Таблиці. 7.5.1. Цифрові дані і іншу однотипну інформацію рекомендується оформляти у виді таблиці. 7.5.2. Кожна таблиця позначається словом "Таблиця" з порядковим номером, що розміщується за словом "Таблиця" з правої сторони. Таблиця може мати заголовок, який розміщується у наступному рядку після слова "Таблиця". Слово "Таблиця" і заголовок починаються з великої літери. Підкреслювати слово "Таблиця" і заголовок недоцільно. 7.5.3. Номер таблиці пишеться у розділі арабськими цифрами, Номер таблиці включає у себе номер розділу і порядковий номер таблиці, що розділені крапкою. Наприклад: “Таблиця 3.2” - друга таблиця третього розділу. При посиланнях на таблицю слово "Таблиця" пишуть скорочено і вказують її повний номер, наприклад: (табл. 3.2). Повторні посилання на таблицю потрібно давати із скороченим словом "див.", наприклад: (див. табл. 3.2). 7.5.4. За логікою побудови таблиці її логічний суб’єкт, або підмет (позначення тих предметів, які в ній характеризуються), розміщують у боковику, головці, чи в них обох, а не у прографці; логічний підмет таблиці, або присудок (тобто дані, якими характеризується присудок) – у прографці, а не в головці чи боковику. Кожен заголовок над графою стосується всіх даних цієї графи, кожен заголовок рядка в боковику – всіх даних цього рядка. Заголовок кожної графи в головці таблиці має бути по можливості коротким. Слід уникати повторів тематичного заголовка в заголовках граф, одиниці виміру зазначати у тематичному заголовку, виносити до узагальнюючих заголовків слова, що повторюються. Боковик, як і головка, вимагає лаконічності. Повторювані слова тут також виносять в об’єднувальні рубрики; загальні для всіх заголовків боковика слова розміщують у заголовку над ним. У прографці повторювані елементи, які мають відношення до всієї таблиці, виносять в тематичний заголовок або в заголовок графи; однорідні числові дані розміщують так, щоб їх класи співпадали; неоднорідні – посередині графи; лапки використовують тільки замість однакових слів, які стоять одне під одним. 7.5.5. Заголовки граф таблиць повинні починатися з великих літер, підзаголовки - з малих, якщо вони складають одне речення з заголовком і з великих - коли вони самостійні. Не рекомендується ділити заголовки граф таблиці по діагоналі. Не рекомендується включати у таблицю графу “№ п/п”. Висота рядків таблиці повинна бути не менше 8 мм. 7.5.6. Таблицю рекомендується розміщувати після першої згадки про неї у тексті і так, щоб її можна було читати без обертання аркуша. Коли таке розміщення неможливе, таблицю розміщують так, щоб її можна було читати після повертання аркуша за годинниковою стрілкою. При перенесенні таблиці на іншу сторінку над верхнім правим кутом розмішують слова “Продовження табл. А.Б” (А - номер розділу, Б - порядковий номер таблиці). Коли заголовки граф таблиці великі, при перенесенні таблиці їх можна не повторювати; у цьому випадку нумерують графи таблиці і повторюють їх нумерацію на наступній сторінці. 7.5.7. При повторенні у графі таблиці тексту, який включає одне слово, його можна замінювати кавичками. Якщо текст, що повторюється, включає два або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словом “теж”, а дальше - кавичками. При повторенні цифр, марок, математичних і хімічних знаків, символів - ставити кавички не дозволяється. Якщо цифрові або інші дані у будь-якому рядку графи таблиці не наводять, то в ній ставлять прочерк. 7.6. Формули. 7.6.1. При використанні формул необхідно дотримуватися певних техніко-орфографічних правил. Найбільші, а також довгі і громіздкі формули, котрі мають у складі знаки суми, добутку, диференціювання, інтегрування, розміщують на окремих рядках. Це стосується також і всіх нумерованих формул. Для економії місця кілька коротких однотипних формул, відокремлених від тексту, можна подати в одному рядку, а не одну під одною. Невеликі і нескладні формули, що не мають самостійного значення, вписують всередині рядків тексту. 7.6.2 Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони дані у формулі. Значення кожного символа і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова “де” без двокрапки. 7.6.3. Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишити не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (х) чи ділення (:). 7.6.4. Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання у наступному тексті. Інші нумерувати не рекомендується. 7.6.5. Порядкові номери позначають арабськими цифрами в круглих дужках біля правого берега сторінки без крапок від формули до її номера. Номер, який не вміщується у рядку з формулою, переносять у наступний нижче формули. Номер формули при її перенесенні вміщують на рівні останнього рядка. Якщо формула знаходиться у рамці, то номер такої формули записують зовні рамки з правого боку навпроти основного рядка формули. Номер формули-дробу подають на рівні основної горизонтальної риски формули. 7.6.6. Номер групи формул, розміщених на окремих рядках і об’єднаних фігурною дужкою (парантезом), ставиться справа від вістря парантеза, яке знаходиться в середині групи формул і звернене в сторону номера. Загальне правило пунктуації в тексті з формулами таке: формула входить до речення як його рівноправний елемент. Тому в кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації. Двокрапку перед формулою ставлять лише у випадках, передбачених правилами пунктуації: а) у тексті перед формулою є узагальнююче слово; б) цього вимагає побудова тексту, що передує формулі. Розділовими знаками між формулами, котрі йдуть одна за одною і не відокремлені текстом, можуть бути кома або крапка з комою безпосередньо за формулою до її номера. Розділові знаки між формулами при парантезі ставлять всередині парантеза. Після таких громіздких математичних виразів, як визначники і матриці, можна розділові знаки не ставити. 7.7. Посилання на використані джерела. 7.7.1. При написанні пояснювальної записки здобувач повинен давати посилання на джерела, матеріали або окремі результати з яких використані в магістерській кваліфікаційній роботі, або на ідеях і висновках яких розроблюються проблеми, задачі, питання МКР. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з’ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них є матеріал, який не включено до останнього видання. Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, табліць, формул з джерела, на яке дано посилання в пояснювальній записці. Посилання в тексті пояснювальної записки на джерела слід зазначити порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, “…у працях [1-7] “. 7.7.2. При необхідності зробити посилання на стандарти, технічні умови, інструкції вказують позначення і назву документа або позначення і назву документа та номер і назву розділу. Вказувати окремі підрозділи, пункти, ілюстрації недоцільно. 7.8. Список літератури. 7.8.1. При оформленні списку літератури до магістерської кваліфікаційної роботи користуються такими самими правилами, як і при оформленні технічних видань. 7.8.2. Джерела інформації, включені у список літератури до магістерської кваліфікаційної роботи, подаються на мові оригіналу. Джерела, надруковані мовою з особливою графікою (грузинська, арабська, китайська, японська) подаються у перекладі. 7.8.3. Приклади оформлення списку літератури: 7.8.3.1. Підручники, монографії, навчальні посібники: Мельник А. О. Архітектура комп’ютера: підручник. / А. О. Мельник – Луцьк: Вид-во обласної друкарні. - 2008. - 468 с. Кочан Р. В. Прецизійні аналого-цифрові перетворювачі з безмонтажною метрологічною самоперевіркою: монографія / Р.В. Кочан – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2012. – 252 с. Дунець Р. Б., Кудрявцев О. Т. Арифметичні основи комп’ютерної техніки. / Р. Б. Дунець, О. Т. Кудрявцев. - Львів: Ліга-Прес. - 2006. – 142 с. 7.8.3.2. Статті, тези доповідей: Popovych R. Sharpening of explicit lower bounds on elements order for finite field extensions based on cyclotomic polynomials // Укр. матем. журнал. – Київ, 2014, 66, № 6, p. 815-825. Оліярник О. Система моніторингу рухомих об’єктів та груп / О. Оліярник // 72-а студентська науково-технічна конференція, секція «Комп’ютернаінженерія», підсекція «Спеціалізовані комп’ютерні системи», Львів, 15 жовтня2014 р.: тези доп. / Нац. ун-т "Львів. політехніка". – Л.: Вид-во кафедри СКС, 2014. – С. 38-39. 7.8.3.3. Автореферати дисертацій: Шпіцер А. С. Методи підвищення ефективності динамічних топологій в мережах на кристалі. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук, Львів, 2013. – 21 с. 7.8.3.4. Дипломні проекти: Трембач Б. Р. Спеціалізована комп’ютерна система аналізу якості молока. // Магітерська кваліфікаційна робота: Спеціальність “Спеціалізовані комп’ютерні системи“. – Львів: НУ “Львівська політехніка“, 2014.-128с. 7.8.3.5. Нормативно-технічні документи: ДСТУ 3582-97 “Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила”. 7.8.3.6. Патенти, авторські свідоцтва: Пат. 43976 Україна, МПК6G01L 7/02. Оптоелектронний пристрій для вимірювання тиску / П. Г. Столярчук, Р. І. Байцар, В. С. Рак, М. П. Гінгін. – № 2000105737; заявл. 10.10.2000; опубл. 15.01.2002, Бюл. № 1. – 2 с. 7.8.3.7. Інтернетресурси: Автор статті. Introduction to BLE SystemDesign [Електронний ресурс] / Автор. – 2015. – Режим доступу: http://www.cypress.com/workshop/introduction-ble-system-design-105. 7.9. Додатки. 7.9.1. Додатки оформлюють як продовження пояснювальної записки на наступних його сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті. 7.9.2. Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово “Додаток ” та велика літера, що позначає додаток. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, “Додаток А”, “Додаток Б” і т.д. Один додаток позначається як “Додаток А”. 7.9.3. Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад, А.2 – другий розділ додатка А; В. 3.1 – перший підрозділ третього розділу додатка В. 7.9.4. Ілюстрації, таблиці і формули, які розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. А.1.2 – другий рисунок першого розділу додатка А; формула (В.1) – перша формула додатка В. 8. Рекомендації до виконання магістерської кваліфікаційної роботи8.1. Робота над магістерською кваліфікаційною роботою - творчий процес, який грунтується на індивідуальних знаннях й досвіді і не може бути чітко регламентований. Тому у цьому розділі подаються окремі загальні рекомендації. 8.2 Досвід виконання МКР показує, що наявність детального плану виконання роботи істотно покращує її ефективність. Тому доцільно як можна раніше розробити детальний план-проспект пояснювальної записки, що забезпечує: - ефективність і цілеспрямованість наступної роботи; - якісний підбір першоджерел інформації; - можливість паралельної роботи над різними розділами пояснювальної записки; - виявлення складних питань, вирішенню яких потрібно приділити першочергову увагу; - можливість цілеспрямованого і логічно виправданого розподілу обсягу матеріалу у розділах пояснювальної записки; - можливість дотримання логічної послідовності при написанні матеріалів у розділах пояснювальної записки; - можливість раціонального планування усієї роботи; - повноту відповідності матеріалів пояснювальної записки завданню на МКР. Модель майбутньої МКР, яка формується у студента на основі попереднього опрацювання матеріалів у процесі складання детального план-проспекту, істотно зменшує нервове та психологічне навантаження під час роботи. 8.3. Пояснювальна записка не повинна бути перевантаженою за рахунок малоінформативного оглядового матеріалу, для скорочення обсягу якого рекомендується робити посилання на використані джерела інформації та менше їх цитувати. Доцільно вживати однакову термінологію. При перекладі з іноземної на українську мову невідомих термінів доцільно використовувати відповідні словники. 8.4. При наявності у пояснювальній записці однотипних розрахунків їх результати доцільно наводити у таблиці. 8.5. Не рекомендується подавати у записці доведення формул, наведених у технічній літературі та інших джерелах. У цих випадках формули наводяться із посиланням на джерела інформації. Однак від студента вимагається повне розуміння їх суті, допущень і обмежень, зв'язаних з їх доведенням та використанням. 8.6. Не рекомендується дослівне переписування у пояснювальну записку матеріалів з будь-яких джерел. При необхідності дозволяється коротке цитування використаного матеріалу з посиланням на джерело інформації. 8.7.Усі розрахунки у пояснювальній записці потрібно проводити з використанням Міжнародної системи одиниць. 9. Погодження матеріалів магістерської кваліфікаційної роботи9.1. Погодження матеріалів магістерської кваліфікаційної роботи починається консультантами. Після схвалення матеріалів консультанти піписують титульний аркуш пояснювальної записки. Оформлена пояснювальна записка магістерської кваліфікаційної роботи, підписана студентом і консультантами, передається керівнику у визначений календарним планом термін. Після схвалення матеріалів керівник підписує титульний аркуш пояснювальної записки. 9.2. Підписана керівником пояснювальна записка подається викладачам кафедри, які перевіряють їх на відповідність нормативно-технічним документам (проводять нормоконтроль) та, при відсутності зауважень, підписують титульний аркуш. 9.3. Попередній розгляд МКР на кафедрі відбувається в установлений кафедрою термін. Мета попереднього розгляду - визначення рівня готовності студента до захисту МКР. Після нормоконтролю студент подає на попередній розгляд повністю оформлені пояснювальну записку (не переплетену), графічну частину та допоміжні матеріали (плакати, макети, тощо). Студенту доцільно мати текст доповіді для виступу на захисті (або його тези). 9.4. Кафедра організовує попередній розгляд (апробацію) МКР, виріщує питання про допуск студента до захисту, завідуючий кафедрою підписує титульний аркуш пояснювальної записки, креслення і видає направлення на рецензію. 9.5. До захисту допускаються МКР, які відповідають наступним вимогам: - студентом виконані основні пункти завдання; - відсутні істотні порушення правил оформлення пояснювальної записки; - відсутні грубі помилкові або неправильні рішення; - студент дав задовільні відповіді на більшість запитань під час попереднього розгляду МКР на кафедрі. 9.6. Студент допускається до захисту магістерської кваліфікаційної роботи, якщо він пройшов повний курс навчального плану та програми. 9.7. У разі, коли кафедра не вважає за можливе допустити студента до захисту МКР, це питання розглядається на засіданні кафедри за участю керівника роботи. Витяг із протоколу засідання кафедри передається директору інституту для оформлення відповідного наказу. 10. Рецензування магістерської кваліфікаційної роботи10.1. Магістерська кваліфікаційна робота, допущена кафедрою до захисту, направляється на рецензію. 10.2. Склад рецензентів затверджує проректор університету, до нього входять провідні спеціалісти (як правило, кандидати наук) виробництва, наукових закладів та інших вищих навчальних закладів. 10.3. Студент передає рецензенту матеріали МКР, направлення, підписане завідувачем кафедри, бланк рецензії (форма типова), а також бланк заяви на оплату (за встановленою формою). 10.4. Рецензент детально знайомиться з матеріалами МКР та, при необхідності, виясняє у студента запитання, які виникають за змістом пояснювальної записки. 10.5. У рецензії необхідно: - оцінити актуальність теми МКР; - оцінити відповідність пояснювальної записки завданню на МКР; - дати оцінку алгоритмічним, структурним, функціональним, схемотехнічним, методичним рішенням з погляду використаная нових досягнень науки та техніки; - дати зауваження щодо стилю викладу і грамотності пояснювальної записки; - дати загальну оцінку МКР, відзначити позитивні і негативні сторони роботи; - вказати, чи задовільняє виконання роботи вимоги до МКР, які подаються на захист; - рецензент має дати оцінку виконаній МКР (відмінно, добре, задовільно, незадовільно). 10.6. Рецензія подається до державної екзаменаційної комісії через студента або рецензентом особисто. Рецензент повертає на кафедру направлення на рецензію, а також заповнений бланк заяви на оплату. 10.7. Студент має право ознайомитися з рецензією до захисту та підготувати відповіді на зауваження рецензента. 10.8. Студенту потрібно врахувати, що для рецензування МКР потрібно 2-3 дні. 11. Підготовка доповіді та ілюстраційних матеріалів на захист магістерської кваліфікаційної роботи11.1. Для виступу на захисті, а також на попередньому розгляді на кафедрі, студенту надається до 20 хв, протягом яких необхідно доповісти тільки істотне і принципово важливе з виконаної роботи. У доповіді повинні бути розглянуті такі питання: - тема МКР; - поставлене завдання (що потрібно було зробити), - порівняння з існуючими технічними рішеннями, обгрунтування роботи; - суть вирішення завдання (що зроблено); - особливості і перевага прийнятих рішень (.чому зроблено так, а не інакше); - можливість практичного використання і економічний ефект. 11.2. Доповідь повинна супроводжуватися ілюстративним матеріалом, який готується у вигляді презентації у форматі pdf за допомогою Power Point. 11.3. Рекомендується детально зупинятися на основних та оригінальних рішеннях, не розглядаючи дрібних та другорядних питань. Не рекомендується виходити за межі відведеного на доповідь часу. 11.4. Рекомендується, щоб керівник магістерської кваліфікаційної роботи ознайомився із текстом (тезами) доповіді та ілюстративними матеріалами й допоміг поліпшити їх зміст та форму, заслухав кінцевий варіант доповіді. 12. Порядок захисту магістерських кваліфікаційних робіт12.1. Порядок захисту магістерських кваліфікаційних робіт визначається положенням про державні екзаменаційні комісії (ДЕК), затвердженим в установленому порядку. 12.2. До складу ДЕК входять голова та члени комісії. Вона діє протягом календарного року. Голова комісії призначається з числа досвідчених спеціалістів виробництва або вчених, які не працюють в університеті. 12.3. Розклад роботи ДЕК, узгоджений з головою комісії, затверджується проректором з навчальної роботи на підставі подання директора інституту та оголошується завчасно (орієнтовно за місяць до початку захисту МКР). Розклад роботи ДЕК доцільно організувати таким чином, щоб тривалість одного засідання ДЕК не перевищувала шести годин. 12.4. У ДЕК до початку захисту МКР подаються такі документи: - довідка декана про повне виконання студентом навчального плану та отриманих ним оцінок з теоретичних дисциплін, курсових проектів та робіт, магістерської дослідницької практики; - пояснювальна записка МКР; - рецензія на МКР рецензента - відгук керівника; - компакт-диск із файлами МКР; - файл ілюстративних матеріалів презентації. Примітка. У ДЕК можуть подаватися також інші матеріали, які характеризують наукову і практичну цінность виконання МКР - друковані праці за темою роботи, документи, що вказують на практичне використання матеріалів роботи, макети тощо. 12.5. Розподіл студентів на захист на кожний день роботи ДЕК, черговість захистів визначається кафедрою. Список студентів, які будуть захищати магістерські кваліфікаційні роботи на чергових засіданнях ДЕК, кафедра доводить до загального відома не пізніше, ніж за три дні до захисту. 12.6. Захист МКР відбувається на відкритому засіданні ДЕК при наявності не менше половини складу комісії. Захист МКР відбувається перед ДЕК у такому порядку: - оголошується початок чергового публічного захисту магістерської кваліфікаційної роботи, зачитується прізвище студента, тема роботи, прізвище керівника; - студент чітко, технічно правильно і лінгвістично грамотно за відведений час (до 20 хв.) доповідає про зміст виконаної роботи; - члени ДЕК та присутні задають запитання за змістом МКР або вивчених студентом в університеті предметів, що стосуються до теми роботи. Студент відповідає на кожне запитання чітко та за суттю; - зачитується рецензія, а також відгук керівника МКР; - студент відповідає на зауваження рецензента, керівника роботи і коротко обґрунтовує відповіді; - виступ членів ДЕК, присутніх, керівника роботи (за побажанням); - оголошується закінчення захисту. 12.7. Студент, за попереднім узгодженням, може захищати МКР на одній із іноземних мов. При цьому на захисті присутній викладач кафедри іноземних мов та один із членів ДЕК (або викладач кафедри), який знає дану мову. 12.8. Тривалість захисту одної магістерської кваліфікаційної роботи, як правило, не повинна перевищувати 30 хв. 12.9. Результати захисту магістерської кваліфікаційної роботи визначаються оцінками "відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно". При визначенні оцінки захисту МКР беруть до уваги якість пояснювальної записки, рівень наукової та практичної підготовки студента, якість доповіді з виконаної роботи, повнота відповідей на запитання членів комісії та присутніх на захисті, оцінку рецензента. 12.10. Рішення ДЕК про оцінку захисту МКР, а також про присвоєння кваліфікації магістра та видачу диплому про закінчення університету (без відзнаки або з відзнакою) приймається на закритому засіданні комісії відкритим голосуванням більшістю членів ДЕК, які були присутніми при захисті МКР та брали участь у закритому засіданні. При рівній кількості голосів за два варіанти голос голови ДЕК є вирішальним. 12.11. Студенту, який захистив МКР, оголошується рішення ДЕК щодо присвоюєння кваліфікація магістра за спеціальністю “Спеціалізовані комп’ютерні системи”. Після захисту йому оформляється та через деканат видається диплом державного взірця. 12.12. Студенту, який захистив МКР з оцінкою '"відмінно", здав екзамени, заліки, курсові проекти, роботи на "відмінно" не менше, ніж з 75 % всіх предметів навчального плану, а інші предмети здав на "добре" - видається диплом з відзнакою. 12.13. Рішенням ДЕК кращі випускники можуть бути рекомендовані для подальшого навчання в аспірантурі. 12.14. Якщо захист МКР визнається незадовільним, ДЕК встановлює, чи може студент подати на повторний захист дану тему, чи він повинен розробити нову тему. 12.15. Студент, який не захистив чи не захищав МКР, може бути допущений до повторного захисту на договірній основі один раз впродовж трьох наступних років при наявності його заяви та за відповідним наказом ректора (проректора). Студенту, який не підготував до захисту МКР з поважної причини (підтвердженої документально), ректором університету може бути надана можливість безоплатного захисту МКР в наступному навчальному році. 13. Порядок зберігання магістерських кваліфікаційних робітПояснювальна записка магістерської кваліфікаційної роботи після захисту залишається у секретаря ДЕК, який у встановленому порядку передає її на зберігання у бібліотеку університету. Список літератури1. ДСТУ 3582-97 “Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила”. 2. ДСТУ 3008-95 “Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення”. 3. Положення про організацію та проведення державної атестації студентів / Укл. А. Г. Загородній, Р. О. Корж, Г. М. Лисяк, О. Ю. Лозинський, Б. В. Моркляник, В. А. Павлиш, Л. М. Пилипенко, В. М. Свирідов. - Львів: Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2011. - 40 с. 4. Методичні вказівки до виконання магістерської кваліфікаційної роботи для студентів спеціальності "Спеціалізовані комп’ютерні системи". / Укл. Дунець Р. Б., Парамуд Я. С. - Львів: Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2011. - 30 с. 5. Бюлетень ВАК України. №2, 2000. ДОДАТКИДодаток 1
Штампи графічної частини
Рис. Д 1 - Розміри штампу креслення Рис. Д 2 - Приклад оформлення штампу Рис. Д 3 - Розміри штампу першого аркушу переліку елементів (специфікації) Рис. Д 4 - Розміри штампу другого та решти аркушів переліку елементів (специфікації) З повагою ІЦ "KURSOVIKS"! |