Програма переддипломної практики та методичні рекомендації до її проходження для підготовки магістрів з Економіки підприємства

Програма переддипломної практики та методичні рекомендації до її проходження для підготовки магістрів з Економіки підприємства

ЗМІСТ

1. Загальні положення. 3

2. Зміст практики. 5

2.1. Мета практики. 5

2.2. Завдання практики. 5

2.3. Знання, уміння і практичні навички. 8

3. Бази практики. 13

4. Організація й керівництво практикою.. 14

4.1. Відділ практичного навчання та сприяння у працевлаштуванні 14

4.2. Кафедра. 15

4.3. Деканат факультету забезпечує. 16

4.4. Керівник практики від кафедри. 17

4.5. Керівник практики від бази практики. 18

4.6. Студенти, що проходять практику зобов'язані 18

4.7. Індивідуальне завдання. 19

5. Підведення підсумків практики. 21

5.1. Критерії оцінки результатів практики. 25

6. Матеріальне забезпечення практики. 26

Література. 27

ДОДАТКИ.. 29

1. Загальні положення

Практика студентів є невід'ємною складовою процесу підготовки фахівців в університеті, проводиться вона на базах сучасних підприємств, організацій різних галузей господарства і установ державного управління.

Дидактичною метою практичної підготовки студентів є закріплення знань, одержаних в процесі навчання, оволодіння навичками, вміннями та засобами організації майбутньої професійної діяльності, формування професійного вміння приймати самостійні рішення у певних виробничих умовах.

Практика використовується також для збирання фактичних матеріалів для виконання дипломної роботи.

Практику на підприємствах, в організаціях та в установах проходять студенти 5 курсу факультету економіки та оподаткування, котрі навчаються на освітньо-кваліфікаційному рівні «Магістр» з спеціальності «Економічна кібернетика» і що здали іспити, передбачені навчальним планом. Допуск студентів-магістрантів до практики оформлюється наказом ректора відповідно поданню кафедри Економічної кібернетики (ЕК). В наказі указуються терміни проведення і бази практики, список студентів і керівників, які закріплені за кожною базою.

Кожен студент отримує організаційно-методичні матеріали щодо організації навчання в умовах поглибленої практичної підготовки, графік навчального процесу на весь рік, якого він зобов’язаний суворо дотримуватись, індивідуальні завдання та вимоги до їх виконання з кожної дисципліни магістерського рівня, «Щоденник практики» та направлення на практику. Прибуття студента на місце практики підтверджується відповідним записом у щоденнику (підпис відповідальної особи та печатка, посада керівника від бази практики, його прізвище, ім’я та по-батькові).

Перед початком практики студенти проходять інструктаж з охорони праці та техніки безпеки згідно з установленим порядком.

На період практики студенти можуть бути зараховані на штатні посади у структурні підрозділи бази практики.

2. Зміст практики

2.1. Мета практики

Практика є важливою складовою частиною навчального процесу і має за мету поглиблення та закріплення теоретичних знань, удосконалення практичних навичок, необхідних для роботи в умовах ринкової економіки. Для студентів, що навчаються за магістерською програмою «Моделювання та інформаційні технології в економіці», залежно від обраної теми дипломної роботи та підприємства - бази практики метою є:

- відпрацювати практичні навички самостійної роботи на різних етапах створення інформаційних систем (постановка задач ІС на підприємствах та установах, розробка інформаційного, програмного та організаційного забезпечення);

- поглибити та закріпити теоретичні знання при розв’язанні конкретних задач інформаційного менеджменту; отримати професійні навички самостійного прийняття рішень на різних рівнях управління об’єктами інформаційного бізнесу, на посаді інженера-економіста з експлуатації ІС або на посадах економіста, аналітика чи менеджера, котрі забезпечені відповідними автоматизованими робочими місцями; навчитися адаптувати вже створені інформаційні системи до умов і особливостей підприємства (установи);

 - закріпити та поглибити теоретичні знання, сформувати професійні уміння і навички застосування методів та інструментарію економіко-математичного моделювання для аналізу, прогнозування та управління діяльністю підприємства; виконати практичні завдання з дисциплін, що вивчаються на магістерському рівні.

2.2. Завдання практики

Під час проходження практики студент зобов’язаний виконати три групи завдань.

Перша група – збір інформації про діяльність підприємства, зміст якої визначається темою і планом магістерської дипломної роботи.

Друга група – виконання індивідуальних практичних завдань з дисциплін спеціальної підготовки.

Третя група – вивчення комплексу питань фахової практичної підготовки, зумовлених вимогами освітньо-кваліфікаційної характеристики та професійними компетенціями фахівців магістерського рівня.

Зміст першої групи завдань зі збору інформації та матеріалів для написання дипломної роботи магістра полягає в ознайомленні з роботою підприємства (установи) та його конкретного підрозділу (відділу), за матеріалами якого передбачена підготовка дипломної роботи; зборі, систематизації та аналізі матеріалів, необхідних для висвітлення обраної теми, а також вивченні спеціальної літератури та інструкцій, що стосуються теми дипломної роботи. На основі аналізу об’єкта дослідження, а також вивчення літературних джерел обґрунтовуються напрямки удосконалення інформатизації об’єкта та ефективного управління цим процесом; формується оцінка діяльності підприємства та обґрунтовуються конкретні заходи з підвищення ефективності його функціонування і розвитку.

Джерелами інформації для проведення аналізу (оцінки) результатів діяльності підприємства (установи), підготовки звіту про практику, написання магістерської дипломної роботи є виробнича документація (технологічна, нормативна, планова, облікова та статистична звітність, звіти про результативність різних напрямів економічної діяльності), а також результати опитування і спостереження на робочих місцях, інша оперативна і періодична документація. Збір і обробку матеріалу практиканти здійснюють самостійно.

Зміст другої групи завдань наведений в робочих навчальних програмах відповідних дисциплін.

Залежно від обраної теми дипломної роботи та підприємства – бази практики визначається зміст третьої групи завдань:

- вивчити організаційну структуру та техніко-економічні показники роботи підприємства (установи);

- ознайомитися з конкретною організацією процесів створення та адаптації інформаційних систем та їх елементів, а також з порядком розробки, проходження та затвердження відповідної проектної і технічної документації;

- вивчити методики організації ІС на підприємствах і установах та ведення баз даних;

- опрацювати методологію та методики управління інформаційною діяльністю на підприємстві чи установі;

- ознайомитися з методами оцінки ефективності ІС, заходів щодо вдосконалення процесу управління, навчитися приймати оптимальні рішення в конкретних ситуаціях;

- набути практичні навички з аналізу методів проектування, удосконалення та адаптації інформаційних систем;

- ознайомитися з методами і засобами інформаційної безпеки на об’єкті;

- зібрати матеріали щодо характеристик програмних продуктів певного класу для подальшого функціонально-вартісного аналізу та оцінки з метою вибору конкретного засобу для практичного застосування;

- ознайомитися з методами організації і функціонування автоматизованих робочих місць (АРМ) спеціалістів і систем АРМів, які об’єднані за допомогою мережі, а також організацією науково-дослідної роботи на підприємстві, в установі, НДІ або обчислювальному інформаційному центрі;

- набути досвіду прийняття рішень в умовах невизначеності, конфлікту та породженого ними ризику на основі використання методології системного аналізу;

- вивчити та проаналізувати сутність, основні аспекти економічної (фінансової) діяльності, здійснюваної на базі практики;

- створити масив необхідної статистичної інформації та здійснити її обробку з метою визначення необхідних параметрів системи (чинників ризику), що будуть використані в математичній моделі;

- ознайомитись із типами економіко-математичних моделей, методами аналізу і прогнозування, методиками і технологіями економічних досліджень, які використовуються на базі практики;

- ознайомитись із методами виявлення, аналізу, кількісного оцінювання, врахування та управління ризиком, методологією та інструментарієм економіко-математичного моделювання та прогнозування ризику, які використовуються на базі практики;

- запропонувати напрямки і методи підвищення ефективності діяльності підприємства в умовах ризику на підґрунті використання економіко-математичних методів, інформаційних технологій, сучасного програмного забезпечення та розробити відповідні рекомендації.

Успішне виконання програми практики досягається за умови вивчення та засвоєння питань, що дають змогу покращити теоретичну підготовку студентів, розвинути уміння та практичні навички. Конкретизація змісту практики здійснюється керівником практики від кафедри відповідно до спеціалізації кафедри, змісту відповідного пакету («Моделювання економічної динаміки», «Інформаційний менеджмент», «Корпоративні інформаційні системи», «Управління проектами інформатизації», «Моделювання системних характеристик в економіці», «Математичні моделі трансформаційної економіки») та профілю діяльності бази практики.

2.3. Знання, уміння і практичні навички

В результаті проходження практики студент закріплює теоретичні знання, одержані в процесі навчання, та набуває умінь і практичних навичок у професійній діяльності, що дозволяє проявити компетентність:

- у виборі підходів до вирішення економіко-організаційних та управлінських питань в організації, зокрема: мету та потреби діяльності організації; зміст стратегічного управління, прийняття рішень та планування в організації; оргструктуру та інформаційні потреби співробітників і керівників організації; процеси комунікації в організації; управління фінансами та проектами;

- у сфері інформаційної науки (information science): організацію інформаційної діяльності та управління нею на об’єкті; особливості та види інформації; принципи та методи вивчення інформаційних потреб; інформаційні потоки та джерела інформації; інформаційні системи; склад та економічний зміст функціональних задач ІС; організацію захисту інформації та забезпечення інформаційної безпеки підприємства;

- у сфері інформаційних технологій: технології, що застосовуються в організації; методи вибору та обґрунтування раціональної інформаційної технології розв’язання конкретних задач; методи вибору обладнання, конфігурації телекомунікаційних систем, систем уведення та пошуку інформації; методи та організацію технічного обслуговування засобів обчислювальної техніки і супроводу програмних засобів; ведення баз даних та управління ними; оцінку ефективності інформаційних систем;

- у загальнометодичних питаннях побудови та функціонування інформаційних систем, шляхів їх розвитку і підвищення ефективності; складу і економічного змісту функціональних задач ІС; методики постановки економічних задач, розробки інформаційного забезпечення об’єкта управління; нормативних документів та державних стандартів щодо розробки ІС та її елементів (складових частин); методики застосування засобів розробки ІС та АРМ (типових проектних рішень, пакетів прикладних програм обробки даних, систем проектування ІС);

- у використанні сучасних економіко-математичних методів та моделей, що використовуються для аналізу економічних процесів, прогнозування їх динаміки, прийняття раціональних рішень щодо управління економічними об’єктами (системами) з урахуванням невизначеності, конфліктності та зумовленого цим ризику.

Студент набуває вмінь:

- аналізувати існуючі інформаційні системи, визначати шляхи їх розвитку та підвищення ефективності; проводити техніко-економічний аналіз об’єкта управління і його показників з метою розробки раціональної системи оброблення інформації з конкретного комплексу задач; застосовувати системний підхід до проектування автоматизованої обробки інформації; розробити структуру ІС, визначити інформаційні запити і зв’язки з іншими системами і комплексами задач, визначити задачі, які розв’язуються в ІС, виконати постановку комплексу економічних задач в умовах функціонування ІС та АРМ, розробити економічно-математичну модель, вибрати раціональне її інформаційне (включаючи бази та сховища даних), технічне і програмне забезпечення; вибрати раціональну технологію рішення задачі з використанням сучасних засобів обчислювальної техніки та діалогового режиму роботи, використати сучасні СКБД, типові проектні рішення та пакети прикладних програм при створенні ІС і рішенні задач; визначити фактори, що забезпечують ефективність розробленого проекту ІС;

- розв’язувати організаційні завдання і питання, пов’язані з управлінням інформаційною службою підприємства, а саме: вибирати та обґрунтовувати оптимальну структуру управління інформаційною службою (фірмою);

- визначати чисельність і кваліфікаційний склад персоналу;

- нормувати працю персоналу інформаційної служби (фірми);

- розробляти раціональну систему оплати праці й моделі мотивації до праці;

- розв’язувати організаційні завдання і питання, пов’язані з управлінням інформаційним виробництвом, а саме: проводити техніко-економічний аналіз об’єкта управління та його показників з метою розробки напрямків удосконалення інформаційної діяльності об’єкта;

- розробляти загальну та виробничу стратегії розвитку інформаційного виробництва; розробляти і впроваджувати операційну (виробничу) систему інформаційної служби (фірми);

- здійснювати оперативне управління інформаційним виробництвом;

- здійснювати управління процесом проектування інформаційної системи чи її елементів;

- організовувати технічне обслуговування і ремонт апаратних засобів та супровід програмних засобів;

- вирішувати питання, пов’язані з інформаційним маркетингом: проводити маркетингові дослідження інформаційного ринку;

- розробляти маркетингові стратегії інформаційної служби чи фірми;

- формалізувати економічні задачі, будувати математичні моделі та використовувати їх в процесі прийняття раціональних рішень на всіх рівнях ієрархії управління.

Студент набуває навичок:

- виконання науково-дослідної роботи стосовно підвищення організаційного, технічного, математичного, системотехнічного рівня ІС та АРМ, наукової організації праці;

- розробки ІС, визначення її функцій і задач, опису постановки конкретного комплексу задач, створення раціонального інформаційного, технічного та програмного забезпечення;

- проектування, впровадження, адаптації операцій технологічного процесу автоматизованої обробки інформації, який відповідає принципам нової інформаційної технології (гнучкості, інтегрованості та інтерактивності);

- вибору раціональної технології проектування з використанням сучасних інструментальних засобів (CASE-технології, автоматизованого синтезу програм, тощо);

- використання засобів інформаційної системи підприємства (технічних, інформаційних, програмних, технологічних);

- експлуатації конкретної ІС та АРМ;

- використання методології та інструментарію моделювання, прогнозування та управління ризиком на підґрунті використання економіко-математичних методів та інформаційних технологій.

3. Бази практики

Практика студентів вищих навчальних закладів проводиться на базах практики, які мають відповідати вимогам програми.

Базами практики студентів можуть бути підприємства та установи, які обладнані сучасними засобами обчислювальної техніки та периферійним обладнанням, створюють, впроваджують і застосовують автоматизовану обробку економічної інформації для вирішення економічних задач. Базами практики можуть бути підрозділи міністерств доходів і зборів та фінансів науково-дослідницькі інститути та проектно-конструкторські заклади, які мають інформаційний або обчислювальний центри, що займаються організацією, створенням, адаптацією та впровадженням інформаційних систем різних рівнів управління об’єктами або систем обробки економічної інформації, а також розробленням математичних моделей економічних процесів і систем.

Студенти можуть самостійно підбирати для себе базу і узгоджувати це з випусковою кафедрою.

З організаціями-базами практики, університет укладає договори на тривалий період, згідно з якими адміністрація бази практики зобов’язується кожному студенту-практиканту виділити робоче місце і дати можливість виконати доступні пункти програми практики, а також зібрати необхідні матеріали для підготовки дипломної роботи магістра.

4. Організація й керівництво практикою

Відповідальність за організацію, проведення й контроль практики покладається на керівника навчального закладу.

Загальну організацію практики та контроль за її проведенням здійснюють відділу практичного навчання та сприяння у працевлаштуванні, деканат факультета і випускова кафедра економічної кібернетики.

Навчально-методичне керівництво й виконання програм практики забезпечує випускова кафедра економічної кібернетики.

Контрольза виконанням студентами вимог до проходження практики відбувається у двох формах: поточний і підсумковий.

Поточний контроль здійснюється керівником практики від університету. Під час поточного контролю перевіряється своєчасність заповнення щоденника та виконання графіка підготовки і написання звіту. Після 5-го тижня практики проводиться перша атестація студентів. На атестації студенти повинні пред’явити керівникові від університету щоденник практики, підписаний керівником бази практики, виконані індивідуальні завдання і підготовлений перший розділ дипломної роботи.

Під час другої атестації, яка здійснюється після 8-го тижня практики, студенти повинні пред’явити керівникові від університету підготовлені за всіма вимогами і підписані керівником бази практики основні відповідні розділи звіту.

Підсумковий контроль здійснюється в ході захисту звіту з практики. Студент, що не виконав програми практики і має незадовільний відгук від керівника підприємства (установи) відраховується з університету.

Розподіл функцій при організації практики

4.1. Відділ практичного навчання та сприяння у працевлаштуванні

- збір і аналіз заявок випускових кафедр для складання договорів на новий навчальний рік;

- контроль за своєчасним підбором баз практики кафедрами;

- оформлення договорів із підприємствами, організаціями й установами щодо практики студентів на новий навчальний рік та направлення їх на бази практики;

- інформування випускових кафедр про реальне забезпечення поданих заявок;

- забезпечення кафедр щоденниками та бланками всіх документів, які необхідні для проведення практики студентів;

- узгодження наказів кафедри з організації та проведення практики студентів і контроль за їх своєчасною підготовкою;

- вибіркова перевірка проходження практики студентами безпосередньо на базах практики;

- оновлення банку даних баз практики на новий навчальний рік;

- робота щодо вдосконалення документів, що регламентують практичну підготовку студентів.

Обліково-аналітичний відділ:

- підготовка підсумкових звітів та аналітичних довідок з питань практики.

4.2. Кафедра

- розробляє та вдосконалює програми практики відповідно до вимог освітніх стандартів зі спеціальності;

- домовляється та визначає бази практики і подає заявки до відділу організаційного забезпечення навчального процесу для складання договорів з організаціями та підприємствами;

- визначає відповідність баз практики вимогам вищої школи за індивідуальними листами підприємств;

- отримує документацію необхідну для проходження практики студентів;

- формує методичне забезпечення практики студентів;

- організує вибір студентами баз практики і розподіл їх за базами практики;

- підбирає керівників практики;

- оформлює щоденники й направлення на практику;

- не пізніше ніж за 10 днів до початку практики відправляє на бази практики списки студентів, які будуть проходити практику, й узгоджує програму практики з керівництвом підприємств і організацій;

- забезпечує заміну баз практики, які не прийняли студентів на практику, або які не забезпечують збирання матеріалів для виконання дипломної роботи;

- проводить інструкційні збори студентів про порядок проходження практики, за участю студентів, керівників практики й представників деканату, видає студентам документацію на практику й організовує їх відправлення на бази практики;

- видає індивідуальні завдання на практику з урахуванням теми дипломної роботи й особливостей бази практики;

- здійснює контроль за своєчасним прибуттям студентів на бази практики;

- після закінченні 1-го етапу практики проводить проміжний захист звіту студентів;

- організує в останні три дні проходження практики захист студентами звітів про практику;

- здійснює розгляд питань проходження практики й підсумків атестації студентів за практику на засіданнях кафедри;

- подає заявку до відділу організаційного забезпечення навчального процесу щодо баз практики на новий навчальний рік;

- подає звіт кафедри про підсумки проходження практики студентами в деканат.

4.3. Деканат факультету забезпечує

- контроль за підбором баз практики кафедрами та визначення їх характеристик на відповідність баз практики вимогам вищої школи;

- контроль за проходженням практики студентами;

- контроль за організацією й проведенням захисту звітів про практику;

- аналіз проходження практики студентами;

- розгляд на засіданнях Вченої ради факультету питань про організацію практики студентів;

- участь у проведенні випусковими кафедрами інструктивних зборів із студентами, які направляються для проходження практики;

- здійснення контролю за відправленням студентів на практику та своєчасним їх прибуттям на бази практики;

- вибіркову перевірку ходу практики;

- участь у засіданні кафедр при розгляді питань про практику;

- розгляд на засіданнях Вченої ради факультету питань про хід практики студентів та якість проміжних звітів про практику;

- контроль за захистом звітів студентів про практику на кафедрах;

- розгляд на засіданнях Вченої ради факультету питань про підсумки практики.

4.4. Керівник практики від кафедри

- перед початком практики контролює підготовленість баз практики;

- забезпечує проведення всіх організаційних заходів перед від'їздом студентів на практику: інструктаж про порядок проходження практики та з техніки безпеки, надання студентам необхідних документів (направлення, програми практики, щоденника, календарного плану, індивідуальних завдань тощо);

- повідомляє студентам про систему звітності про практику, яка затверджена кафедрою;

- у тісному контакті з керівником практики від бази практики забезпечує високу якість її проходження згідно з програмою, спостерігає за професійним становленням студента як суб'єкта діяльності під час практики;

- контролює забезпечення нормальних умов праці студентів, виконання ними внутрішнього трудового розпорядку, організовує ведення табеля відвідування студентами бази практики;

- видає необхідні рекомендації і забезпечує виконання всіх необхідних функцій учасниками практики;

- подає завідувачу кафедри письмовий звіт про проведення практики із зауваженнями та пропозиціями щодо поліпшення її організації.

4.5. Керівник практики від бази практики

- здійснює безпосереднє керівництво практикою;

- у тісному контакті з керівником практики від кафедри організує й контролює виконання студентами програм і графіка проходження практики;

- забезпечує проведення обов'язкового інструктажу з охорони праці загального та на робочому місці, знайомить студентів із правилами внутрішнього розпорядку;

- забезпечує облік виходів на роботу студентів-практикантів; повідомляє керівнику практики від кафедри або безпосередньо завідувачу кафедри про всі порушення трудової дисципліни та внутрішнього розпорядку;

- контролює ведення щоденника, підготовку звітів студентів-практикантів;

- після закінчення практики складає характеристику на кожного студента-практиканта, в якій дає оцінку підготовленого їм звіту.

4.6. Студенти, що проходять практику зобов'язані

- до початку практики одержати від керівника практики від кафедри консультації щодо оформлення всіх необхідних документів;

- своєчасно прибути на базу практики;

- вивчити й суворо дотримуватися правил охорони праці й техніки безпеки;

- у повному обсязі виконувати всі завдання, передбачені програмою практики, а також вказівки керівників від кафедри та від бази практики;

- максимально використовувати наявні можливості бази практики, незалежно від того, надаються вони в робочий чи неробочий час;

- заповнювати документацію щодо проходження практики на відповідному рівні та забезпечувати її доступність для перевірки в будь-який час;

- нести відповідальність за виконану роботу;

- своєчасно підготувати звіт про виконання програми практики та індивідуальні завдання.

4.7. Індивідуальне завдання

Виконання студентами індивідуальних завдань є важливим етапом у вирішенні основних завдань економічної практики.

Індивідуальне завдання розробляється керівником практики від кафедри і видається кожному студенту. Зміст індивідуального завдання повинен ураховувати конкретні умови та можливості підприємства (організації, установи), відповідати потребам виробництва і одночасно відповідати цілям і завданням навчального процесу. Крім того, індивідуальне завдання повинно відповідати здібностям і теоретичній підготовці студентів.

Загальне керівництво переддипломною практикою, консультування та контроль виконання індивідуального завдання з роботи здійснюється науковим керівником роботи.

Зміст індивідуальних завдань формуються з урахуванням наукових напрямів, які розробляються кафедрою. На основі цих напрямів і здійснюється конкретна діяльність студента при проходженні переддипломної практики. Індивідуальні завдання базуються на наведених нижче напрямах дослідження і включають відповідні види робіт.

1) Методології аналізу економічних систем.

2) Методології синтезу економічних систем.

3) Аналіз та синтез системи управління.

4) Синтез функціональної структури системи управління.

5) Синтез організаційної структури системи управління.

6) Проблеми оптимізації економічної системи.

7) Моделі економічних систем.

8) Процесне управління як шлях підвищення якості управління.

9) Моделювання бізнес-процесів:

- Функціональні моделі бізнес-процесів та автоматизація моніторингу бізнес-процесів.

- Імітаційне моделювання бізнес-процесів та їх оптимізація.

5. Підведення підсумків практики

Після закінчення терміну практики студенти звітують про виконання програми практики та індивідуальних завдань.

Вимоги до оформлення звіту

Звіт про практику має складати до 50 сторінок друкованого тексту разом із додатками. Якщо в якості додатків використовуються діючі на базі практики форми первинних документів, обсяг звіту може бути збільшено.

Звіт набирається на комп’ютері і друкується на одній стороні аркуша формату А4 з виконанням вимог ЄСКД та Державних стандартів. З усіх сторін аркуша залишаються поля. Розмір лівого поля - 25 мм, правого - 15 мм, верхнього та нижнього - по 20 мм.

Рекомендована структура звіту:

- титульний аркуш;

- календарний план-графік;

- зміст;

- основний текст;

- висновки та пропозиції;

- перелік літератури;

- додатки;

- щоденник практики.

Усі сторінки повинні мати наскрізну нумерацію, починаючи з календарного плану-графіка і закінчуючи додатками. В тексті слід робити посилання на додатки. Аркуші звіту потрібно зшити враховуючи всі додатки. Щоденник додається до звіту. Зразок титульного аркуша звіту наведено в додатку 2.

Правила розробки календарного плану-графіку додатку 1. Зміст має відображати структуру звіту.

Основний текст звіту містить розділи:

1) Коротка характеристика бази практики. У даному розділі слід спочатку навести коротку характеристику підприємства (організації), зокрема, його напрямків діяльності, форми власності, структури, стану інформатизації, а потім характеристику та аналіз діяльності підрозділів, в яких студент проходив практику, зокрема, бізнес-функцій, організаційної структури, переліку розв’язуваних задач, складу комплексу технічних засобів тощо (10 - 12 с.).

2) Виконання календарного плану-графіка

Необхідно викласти, як виконувався кожний розділ календарного плану-графіка (5 с.).

3) Опис інформаційної системи, її функцій і задач

У цьому розділі описують ІС та задачі, які розв’язуються на базі практики і пов’язані з темою дипломної роботи. Описуючи ІС або задачі, необхідно давати оцінку їх новизни, раціональності технології розв’язання і т. ін. Даний матеріал може бути використаний у дипломній роботі магістра (15-20 с.).

4) Опис індивідуального завдання

Розділ містить оригінальний матеріал виконаного практикантом індивідуального завдання, вказаного в щоденнику керівником практики від кафедри. Це може бути:

- фрагмент самостійно розробленого на базі практики програмного забезпечення, яке відповідає тематиці дипломної роботи студента і може бути використано в ній;

- проект інформаційного, організаційного, технічного забезпечення для ІС, визначеної темою дипломної роботи магістра та розглянутої на прикладі підприємства (установи) - бази практики;

- результати застосування методології та інструментарію економіко-математичного моделювання для розв’язання поставлених проблем тощо (10 - 15 с.).

5) Науково-дослідна робота.

Звіт про науково-дослідну роботу, яку виконав студент під час практики, може містити огляд літератури, опис методики досліджень, результати виконаної роботи, висновки і пропозиції (10 - 15 с.).

До науково-дослідної роботи може бути віднесено:

- вивчення нових технологічних та програмних засобів розробки інформаційних систем;

- вивчення нових програмних продуктів для розв’язання економічних задач, пов’язаних з темою дипломної роботи;

- вивчення економіко-математичних методів і засобів моделювання економічних процесів;

- проведення машинних та інших експериментів для дипломної роботи;

- аналіз діяльності підприємства (установи) а також інша науково-дослідна і раціоналізаторська робота студента.

6) Інші види робіт

У даному розділі можуть бути описані завдання, отримані на базі практики під час її проходження - їх суть та порядок виконання.

До таких завдань може відноситися робота, пов’язана з використанням наявних на підприємстві програмних засобів а також інша, в межах обов’язків штатної одиниці, вимоги до кваліфікації якої відповідають рівню магістра спеціальності «Економічна кібернетика» (2-3 с.).

Висновки та пропозиції наводяться в завершальному розділі звіту і стосуються стану бази практики, її інформаційної системи, рівня інформатизації тощо. Студент повинен оцінити корисність проходження практики на даному об’єкті, можливість підвищення ефективності його функціонування та рівня інформатизації, обґрунтувати доцільність та можливі напрямки розв’язання виявлених проблем у межах теми дипломної роботи. Реалізація цих напрямків повинна знайти відображення у його дипломній роботі (2-3 с.).

Перелік використаної літератури

Перелік літературних джерел та інструктивних матеріалів, з якими студент ознайомився під час проходження практики, оформляється за загальними правилами.

Додатки включають:

а) розроблені таблиці, діаграми;

б) статистичні дані з діяльності підприємства;

в) ілюстрації використання програмного забезпечення тощо.

Студент згідно з графіком, до закінчення терміну практики подає керівникові практики від підприємства звіт і заповнений щоденник практики. Керівник практики від підприємства за умови позитивної оцінки звіту готує характеристику на студента, викладає її в щоденнику, де оцінює виконання програми практики, індивідуального завдання, обґрунтованість пропозицій та відповідність вимогам щодо оформлення. Після отримання затверджених печаткою підприємства характеристики і рецензії за підписом керівника з бази практики студент подає звіт на кафедру для реєстрації та перевірки керівником від університету.

Керівник практики від кафедри розглядає і оцінює звіт студента. У разі суттєвих відхилень виконаного звіту від вимог, його повертають для доопрацювання.

Захист звіту з практики приймає комісія, яка призначається завідувачем кафедри. До складу комісії входять керівники практики від кафедри, викладачі кафедри, які викладали спеціальні дисципліни, і, по можливості, керівники практики від баз практики.

Студент готує до захисту доповідь та ілюстративний матеріал у вигляді таблиць, рисунків, які уточнюють результати дослідження, основні узагальнення та пропозиції, що містяться у звіті. За результатами захисту виставляється оцінка, яка фіксується на титульному аркуші звіту, у відомості й заліковій книжці студента.

Звіт після захисту передається на збереження до архіву університету. У разі негативної оцінки комісією результатів практики і поданих матеріалів студента відчисляють з НУ ДПС України.

Студенту, який не виконав програми практики з об’єктивних причин, може бути надано дозвіл пройти практику повторно за дотримання умов, визначених кафедрою.

5.1. Критерії оцінки результатів практики

«Відмінно» — зміст та оформлення звіту й щоденника відповідають стандартам. Характеристика студента є позитивною. Студент дав повні та точні відповіді на всі запитання щодо програми практики і виконаної індивідуальної роботи.

«Добре» — наявні несуттєві зауваження щодо змісту та оформлення звіту й щоденника. Характеристика студента є позитивною. У відповідях на запитання щодо програми практики студент допустив окремі неточності, хоч загалом має тверді знання.

«Задовільно» — недбале оформлення роботи і щоденника. Переважну більшість питань програми практики у звіті висвітлено, однак мають місце окремі розрахункові й логічні помилки. Характеристика студента в цілому є позитивною. Відповідаючи на запитання студент почувався невпевнено, збивався, припускався помилок, виявив поверхові знання.

«Незадовільно» — таку оцінку виставляють студентові, якщо у звіті висвітлено не всі питання або роботу підготовлено не самостійно. Характеристика студента у частині ставлення до практики і трудової дисципліни є негативною. На запитання студент не міг дати задовільних відповідей.

6. Матеріальне забезпечення практики

Матеріальне забезпечення практики студентів здійснюється вищими навчальними закладами згідно з чинним законодавством.

Література

1. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. - К.: Велес, 2003. - 166с.

2. Про бюджетну систему України. Закон України від 29.06.9 5р. із змінами від 2.02.97 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – 26. – С. 589– 611.

3. Про місцеве самоврядування в Україні. Закон України від 27.05.97 р. // Урядовий кур’єр. - 1997. – № 107–108. – С. 11–20.

4. Про систему оподаткування. Закон України від 18.02.97р. //Вісник податкової служби. - 1997.– №4.–С.2–6.

5. Про лізинг: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1998. - № 16. - С. 68.

6. Декрет Кабінету Міністрів України “Про місцеві податки і збори” від 20.05.1993 р. № 56-93 із змінами і доповненнями.

7. Декрет Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993 р. № 7-93 із змінами і доповненнями.

8. Декрет Кабінету Міністрів України “Про режим іноземного інвестування” від 20.05.93.

9. Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії: Указ Президента України від 19.02.94 № 55/94 із змінами від 18.11.95 №1080/95.

10. Василевська Т. Е. Інтегрування гендерного підходу в державну політику України / Василевська Т. Е., Галустян Ю. М., Кобилянська Л. С., Колос Л. Є., Левченко К. Б./ Державний комітет України у справах сім’ї та молоді; Державний ін-т проблем сімї і молоді / В. І. Довженко (ред.. кол.). – К., 2003. – 128 с. – ISBN 966-7902-45-5.

11. Мельничук Д. П. Ринок праці в економічній системі: [навч. посіб. для студ. вищ нвч. закл екон. сец.] / Мельничук Дмитро Петрович – Житомир: ЖІТІ, 2002. – 261 с.:іл. – Бібліогр.: С. 184. – ISBN 966-683-056-6.

12. Грицяк Н. В. Формування гендерної політики в Україні: проблеми теорії, методології, практики: [монографія] / Наталія Віталіївна Грицяк / Національна академія держ. управління при Президентові України. – К.: Видавництво НАДУ, 2004. – 382 с. – Бібліогр.: С. 344-379. - ISBN 966-619-146-6.

13. Близнюк В. В. Гендерна характеристика ринку праці України / Близнюк В. В. // Економіка і прогнозування. – 2003. - № 2. – С. 114-126.

14. Праця в Україні у 2001 році: стат. Збірник / Державний комітет статистики України: № 6-2-7/160 від 29.07.2002 р.; Відп. за вип.. Н. В. Григорович. – К., 2002. – С. 275-276.

15. Бюджетний кодекс України. 2001 [Електронний ресурс]: електрон. табл.. – Загол. Титул. Екрану. –режим доступу: www.rada.gov.ua

Фахові видання

1. Науковий вісник

2. Економіст

3. Фінанси України

4. Праця і зарплата

5. Урядовий кур'єр

6. Діловий вісник

7. Галицькі контракти

8. Економіка України

9. Голос України

10. Бизнес

11. Вопросы экономики

12. Новый маркетинг

13. Маркетинг в Украине

ДОДАТКИ

Додаток 1

Тематичний план переддипломної практики