Методичні рекомендації до виконання курсової роботи Формування та прогнозування соціальної програми підприємства, ЛП
« Назад
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИНАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ І МЕНЕДЖМЕНТУКАФЕДРА ЕКОНОСІКИ ПІДПРИЄМСТВА ТА ІНВЕСТИЦІЙФОРМУВАННЯ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ПРОРАМИ ПІДПРИЄМСТВАМЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇдо виконання курсової роботистудентами очної і заочної форми навчання ННІ ПДОспеціальності “Економіка підприємства” (7.050104)Львів - 2014
1. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИМетою написання курсової роботи є формування та прогнозування соціальної програми підприємства, ґрунтовне пізнання сутності соціальних процесів на підприємстві. Відповідно до законодавчих актів України про трудові колективи і підвищення їх ролі в управлінні підприємствами, установами й організаціями колектив будь-якої організації є основним виробничим і соціальним осередком суспільства. Тому плани, що регулюють діяльність такого колективу, повинні мати не лише господарську (виробничу), а й соціальну спрямованість. Кожна організація, що працює в конкретних умовах, складається з працівників різної статі, віку, кваліфікації, соціального та сімейного стану. У ній формується ставлення до праці й один до одного і, як результат складних взаємозв’язків, створюється певний соціальний та моральний клімат. Необхідність планування соціального розвитку колективу диктує вплив соціальних заходів на виробничо-господарську діяльність організацій. Зростання культурного і професійного рівня кадрів, поліпшення житлово-побутових умов та умов праці, зміцнення здоров’я, формування колективізму поваги один до одного – найважливіші фактори, що впливають на зростання продуктивності праці, поліпшення якості робіт, а отже, й на підвищення ефективності діяльності підприємства. Необхідність планування соціального розвитку колективу підсилюють вимоги науково-технічного прогресу. Ускладнюються умови виробництва, застосовуються високоефективні машини, механізми, устаткування, які витісняють ручну працю, підвищуються вимоги до точності і якості технологічних процесів, відбуваються істотні зрушення в культурній, освітній і професійній структурах трудових ресурсів. Звичною стає зростаюча система підготовки кадрів. План соціального розвитку колективу являє собою обґрунтовану матеріальну і фінансово забезпечену систему заходів, спрямованих на планомірний розвиток соціального життя у виробничому колективі. Плани соціального розвитку спрямовані насамперед на підвищення ефективності виробництва, зростання продуктивності праці і виховання високоморального ставлення до колективу і праці. Основні показники плану соціального розвитку колективу включають у план виробничої діяльності та у колективний договір, що укладається з адміністрацією організації. Такий план є документом, що визначає соціальну програму діяльності адміністрації підприємств і громадських організацій, що мобілізує колектив на рішення виробничих і соціальних завдань. План соціального розвитку розробляють у рамках плану діяльності підприємства на основі соціального портрета колективу, матеріалів соціологічних досліджень, громадських організацій і працівників підприємства. При плануванні параметрів соціального розвитку (наприклад, відносини у колективі) використовують як кількісні, так і описові методи, реалізовані як система соціальних заходів, і забезпечують необхідні зміни, які не піддаються кількісній оцінці. Соціальна програма підприємства повинна складатися з таких розділів: 1. Удосконалення соціальної структури колективу. 2. Поліпшення умов праці і турбота про здоров’я працівників. 3. Удосконалення оплати праці і побутових умов працівників. 4. Задоволення потреб духовного і фізичного розвитку членів колективу. 5. Розвиток суспільної активності працівників та удосконалення соціальних відносин у колективі.
2. СТРУКТУРА КУРСОВОЇ РОБОТИ(обсяг:25-30 стор. друкованого тексту) Зміст Вступ (1 стор.)Розділ 1. Теоретична частина (назва розділу відповідно до теми) Розділ 2. Розрахункова частина, включає 5 підпунктів (назва розділу відповідно до теми) Розділ 3. Рекомендаційна частина (назва розділу відповідно до теми) Висновки (1-2 стор). Список використаних джерел (1-2 стор.).
3. ВИМОГИ ДО СКЛАДОВИХ ЧАСТИН КУРСОВОЇ РОБОТИ3.1. Зміст. У змісті роботи вказуються найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів.
3.2. Вступ. Вступ містить визначення поняття соціальної політики, обґрунтування актуальності теми курсової роботи «Формування та прогнозування соціальної програми підприємства» щодо обраного об’єкта дослідження, розкриваються мета і завдання, які ставить перед собою автор роботи.
3.3. Теоретична частина (огляд літератури за темою роботи, пропозиція та план проекту). У цьому розділі обґрунтовується теоретична база відповідної теми, дається огляд літературних джерел, нових розробок, іншої інформації, пов’язаної з темою. На основі вивчення наукової, навчально-методичної літератури розкриваються підходи різних авторів. Загальна кількість опрацьованих літературних джерел повинна сягати не менше 3, які опубліковані протягом останніх років (2001-2014 рр.) Огляд літературних джерел доцільно групувати таким чином: по-перше, роботи, де висвітлюється історія розвитку проблеми; по-друге, теоретичні роботи, які повністю присвячені темі, а вже потім ті, що розкривають тему частково через окремі її сторони. Огляд закінчується узагальненням - коротким висновком про ступінь висвітлення в літературі основних аспектів теми. Здійснюється опис проекту, постановка цілей. Також, обгрунтовуються методи та підходи до реалізації проекту.
3.4. Розрахункова частина (Annex 1,2,3,4,5) У розрахунковій частині потрібно здійснити розрахунок (на 36 місяців) та прогноз фінансування соціальних заходів підприємства трьома методами: лінійного тренду, вагових коефіцієнтів та Брауна. Здійснити обгрунтуванняя вибраного варіанту фінансування методом ЧТВ. Результати розрахунків (дослідження) подати у графічному вигляді і на графіку зобразити фактичні дані, лінійний тренд і результати розрахунків методом Брауна. На завершенні розрахункової частини автор подає опис запропонованих (можливих) заходів із соціального розвитку підприємства. Зміст розділу не повинен відхилятися від основної ідеї роботи, а висновки розділу повинні накреслювати шляхи подальшого розв’язання досліджуваної тематики.
3.6. Висновки (Annex 6) У висновках необхідно подати власні узагальнення щодо досліджуваної галузі та соціальної політики підприємства у ній, обґрунтувати доцільність фінансування даного проекту у даній галузі (чи недоцільність) тощо.
3.7. Вимоги до оформлення курсової роботи 3.7.1. Загальні вимоги Курсова робота виконується за допомогою комп'ютера (текстовий редактор Word, шрифт 14 пунктів, полуторний інтервал) на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210ґ297 мм), до тридцяти рядків на сторінці. На кожному аркуші повинні бути береги таких розмірів: ліворуч, зверху та знизу - 20 мм, праворуч – не менше 10 мм. Шрифт друку повинен бути чітким, чорного кольору. Щільність тексту має бути однаковою. Помилки чи графічні неточності, які виявилися в процесі оформлення роботи, можна виправляти охайним підчищенням чи за допомогою коректора і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту (фрагменту рисунка). Заголовки структурних розділів курсового проекту "ЗМІСТ", "ВСТУП", "РОЗДІЛ", "ВИСНОВКИ", "СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ" набираються великими літерами симетрично до тексту. Текст основної частини курсового проекту поділяють на розділи, підрозділи. Заголовки підрозділів набирають маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою.
3.7.2. НумераціяНумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака “№”. Нумерація має бути наскрізною, причому першою сторінкою курсового проекту є титульна сторінка. Номер сторінки ставиться з другої сторінки вступу у правому верхньому куті сторінки без будь-яких знаків (крапки у кінці, виділення рисками, дужками тощо – не робиться). Рисунки і таблиці включаються у загальну нумерацію. Номер розділу ставлять після слова "РОЗДІЛ", наприклад «РОЗДІЛ 2», після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка набирають заголовок розділу. Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається із номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: ''2.1.'' (перший підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу. 3.7.3. Оформлення ілюстративного матеріалуІлюстрації (рисунки, схеми, графіки, діаграми тощо) необхідно подавати в курсовому проекті безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації позначають словом "Рис." і нумерують послідовно в межах розділу. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назву і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією.
3.7.4. Оформлення формул Формули в роботі нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставиться крапка. Номер формули пишеться арабськими цифрами біля правої сторони аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках без крапок від формули до її номера, наприклад: (2.1) (перша формула другого розділу). Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів наводиться безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони подані у формулі. Це пояснення подається з нового рядка, починаючи зі слова "де", двокрапка після якого не ставиться. Значення кожного символу чи числового коефіцієнта подається з нового рядка. При посиланні у тексті на формулу, необхідно подати її повний номер у дужках, наприклад «У формулі (2.4)...».
3.7.5. Оформлення таблиць Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлятися у вигляді таблиць. Приклад побудови таблиці Таблиця (номер) Назва таблиці
Таблиці у роботі нумерують послідовно в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис "Таблиця" із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: "Таблиця 1.2'' (друга таблиця першого розділу). При посиланні на таблицю вказують її повний номер, а слово «Таблиця» пишуть скорочено, наприклад «(табл. 1.2)». Під словом «Таблиця» розміщується заголовок таблиці симетрично до форми таблиці. Слово «Таблиця» і заголовок починаються з великої букви. Назва не підкреслюється. При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово "Таблиця" і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова "Продовження табл." і вказують номер таблиці, наприклад: "Продовження табл. 1.2". Ілюстрації необхідно розташувати на сторінці у зручній для ознайомлення формі, тобто, щоб для вивчення рисунку чи таблиці сторінку можна було б повернути за годинниковою стрілкою.
3.7.6. Оформлення списку використаних джерел 3.7.6.1. Загальні положення. Список використаних джерел слід розміщувати одним із таких способів: в порядку появи посилань в тексті, або в абетковому порядку прізвищ перших авторів або заголовків (за винятком законодавчої та нормативної бази). Інформація про видання (монографії, підручники, довідники тощо) має містити: прізвище та ініціали автора, назву книги, місце видання, видавництво і рік видання, обсяг у сторінках. Ці дані друкуються у виданнях. Прізвище автора подається у називному відмінку. Якщо є два, три чи чотири автори, то їх прізвища з ініціалами подають у тій послідовності, у якій вони надруковані у книзі; перед прізвищем наступного автора ставлять кому. Якщо більше ніж чотири автори, вказують прізвища з ініціалами тільки перших трьох, а далі пишуть слова «та інші». Назву місця видання необхідно подати повністю у називному відмінку; можна скорочувати назви тільки двох міст: Київ (К.), Москва (М.).
3.7.6.2. Рекомендації до складання “Списку використаних джерел” у курсовій роботі: 1) розділити літературу за рубриками: (а) законодавчі акти, (б) монографічну (Монографії, брошури), (в) періодичну (Журнали та збірники наукових праць), (г) навчальну (Підручники, навчальні посібники, словники), (д) періодичну (Газети); 2) спочатку давати вітчизняні видання (будь-якою мовою), потім видання іноземні, починаючи з російських, потім давати англомовні, пізніше німецькомовні, франкомовні, іспаномовні; 3) послідовність джерел – за абеткою (а не за порядком посилання); 4) чітко дотримуватись правила: спочатку прізвище, потім ініціали; 5) слідкувати за правильністю оформлення бібліографічного опису; 6) (а) назви праць нині у лапки не беруть, (б) слово “журнал” не пишуть, а (в) відображають статус видання відповідним способом написання його бібліографічного опису; при цьому обов’язково слід вказувати сторінки, на яких розміщено статтю; 7) береги вирівнювати (лівий та правий).
3.8. Рекомендована література
Додаток А Зразок титульної сторінки МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ”ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА” ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ І МЕНЕДЖМЕНТУ КАФЕДРА ЕПІ КУРСОВА РОБОТАФормування та прогнозування соціальної програми підприємств на тему: “ ______________________ ” Варіант № ______ Виконав: студент групи ЕФІз6-3_ _____________________ Львів 2014
Додаток Б Приклад оформлення списку використаних джерел Список використаних джерел Законодавчі акти
Монографії, брошури (не менше 3-ох назв)
Журнали, збірники наукових праць (не менше 10-ти назв)
Підручники, навчальні посібники, словники (не більше 2-ох)
Газети
З повагою ІЦ "KURSOVIKS"! |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||