Роздрукувати сторінку
Главная \ Методичні вказівки \ Методичні вказівки \ 5235 Методичні вказівки для написання курсових робіт з дисципліни Бюджетна система, УДУФМТ

Методичні вказівки для написання курсових робіт з дисципліни Бюджетна система, УДУФМТ

« Назад

Міністерство освіти і науки України

Український державний університет фінансів і міжнародної торгівлі

Факультет фінансово-економічний

Кафедра фінансів та фінансово-економічної безпеки

 

Методичні вказівки для написання курсових робіт з дисципліни Бюджетна система

напрям підготовки 6.030508

 

Київ 2014

 

Зміст

Вступ. 3

1. Загальні вимоги до написання курсової роботи. 4

2. Основні етапи проведення дослідження. 5

3. Вибір теми, підбір і вивчення літератури. 6

4. Складання плану курсової роботи. 7

5. Вимоги до структури та змісту курсової роботи. 9

6. Правила оформлення курсової роботи. 12

7. Захист курсової роботи та критерії оцінювання. 15

8. Тематика курсових робіт. 17

 

Вступ

Написання курсової роботи є однією із форм підготовки спеціалістів вищої кваліфікації, що дає можливість студентам систематизувати та поглибити отриманні знання, навчитись самостійно використовувати та узагальнювати теоретичні положення що стосуються обраної проблеми, розробляти та обґрунтовувати пропозиції щодо її вирішення.

Метою написання курсової роботи є:

- закріплення та розширення теоретичних і практичних знань при вивченні однієї із конкретних наукових, економічних проблем функціонування бюджетної системи та обґрунтуванні шляхів її вирішення;

- формування у студентів навиків творчої самостійної роботи з економічною літературою;

- опанування методів наукового дослідження й аналізу при вирішенні проблем і питань, що опрацьовуються.

Розроблені методичні вказівки містять вимоги щодо тематики, змісту та оформлення курсової роботи, а також рекомендації студентам як правильно організувати роботу та підготуватися до захисту курсової.

Методичні вказівки призначені для студентів спеціальності 6.030508 «Фінанси і кредит».

 

1. Загальні вимоги до написання курсової роботи

Курсова робота являє собою невелике самостійне дослідження однієї з актуальних проблем теорії і практики функціонування бюджетної систем. Вона є одним із основних і ефективних форм самостійної роботи студентів, що підбиває підсумки у вивченні теоретичного матеріалу і виконання індивідуального завдання з дисципліни “Бюджетна система”.

При виконанні курсової роботи слід враховувати, що вона повинна відповідати таким вимогам:

- бути самостійним дослідженням, присвяченим вирішенню актуальних питань в області оподаткування та бюджетної системи;

- відповідати загальноприйнятим правилам використання літературних джерел, аналітичних матеріалів, законодавчої бази;

- курсова робота виконується на стандартних аркушах формату А4 обсягом 35-40 сторінок. Сторінки повинні бути пронумеровані, текст відображається на одній стороні листа.

У курсовій роботі студент повинен всебічно і глибоко розкрити зміст обраної теми, показати знання літературних джерел. Зміст теоретичного розділу курсової роботи має відповідати сучасному рівню розвитку економічної науки.

Студент повинен глибоко і всебічно дослідити головні засади фінансової діяльності держави; опанувати методику визначення обсягу бюджетних видатків, обґрунтувати напрямки підвищення ефективності управління бюджетом і фінансовою діяльністю держави загалом.

Може зустрітись така ситуація, коли в економічній літературі немає єдиної точки зору з питань, які досліджуються. В цьому випадку слід навести думки кількох авторів, дати критичну оцінку їх точок зору та одночасно викласти власні погляди з даного питання. Це допомагає більш глибоко засвоїти матеріал.

Курсова робота повинна бути виконана на належному:

- теоретичному рівні – досліджувати актуальні проблеми, що відображають стан розвитку економіки країни; містити всебічне та глибоке теоретичне висвітлення проблеми на основі аналізу періодичних видань, вітчизняного та зарубіжного досвіду; бути самостійним дослідженням та носити творчий характер.

- аналітичному рівні – містити сформоване власне бачення розглянутого питання на основі систематизації та аналізу підходів різних вчених; висвітлювати практичні аспекти вирішення проаналізованої проблеми; мати високий рівень обґрунтування пропозицій і висновків.

- рівні оформлення – написана літературною мовою, науковим стилем, без граматичних та стилістичних помилок; відповідно до вимог технічного оформлення; виклад матеріалу повинен бути у логічній послідовності та взаємозв’язку між окремими частинами роботи.

 

2. Основні етапи проведення дослідження

Виконання курсової роботи дає можливість студенту навчитися самостійно працювати з інформаційними джерелами, інтерпретувати матеріали періодичної літератури, глибше вивчати основні проблеми щодо особливостей вітчизняної бюджетної системи.

Основні етапи виконання курсової роботи:

- Вибір теми та визначення об’єкта, предмета та завдань дослідження.

- Опрацювання літератури, збір та обробка інформації.

- Консультація з викладачем і уточнення плану роботи.

- Написання та оформлення роботи.

- Передача її на кафедру для рецензування та захисту. Захист курсової роботи відбувається у присутності комісії, призначеної кафедрою.

Свій виступ студент готує за наступним планом:

- назва та обґрунтування вибору теми;

- характеристика об’єкта та основні теоретичні положення дослідження,

- результати проведеного аналізу;

- виявлені проблеми та шляхи їх вирішення.

Після виступу студенту задаються питання. Робота обговорюється і комісія оцінює її.

 

3. Вибір теми, підбір і вивчення літератури

Підготовка до написання курсової роботи розпочинається з вибору теми.

Відповідно до затвердженої тематики студентам надається право самостійного вибору теми курсової роботи, яка повинна відповідати критеріям актуальності та мати практичне значення.

Вибираючи тему курсової роботи, необхідно враховувати наступне:

- ступінь розвитку теми у науковій літературі;

- наявність публікацій у навчальній, науковій і періодичній літературі;

- зацікавленість в розробці даного напрямку;

- необхідність та можливість розробки практичних порад з метою поглиблення теорії чи дослідження практичних результатів.

При виборі теми студент може отримати кваліфіковану консультацію у наукового керівника курсової роботи. Для виконання курсової доцільно обирати актуальну проблематику, дослідження якої могло б мати продовження при написанні дипломної чи магістерської роботи.

Роботи виконані на теми, не узгоджені з керівником та не вказані в тематиці кафедри, до захисту не допускаються.

Відбір і вивчення літератури починається після вибору теми роботи та її об’єкта. Студент вибирає і вивчає літературу самостійно, орієнтуючись при цьому на рекомендований список літератури.

При підборі літератури необхідно звертатися до найбільш пізніх видань та діючої законодавчої бази, використовувати публікації за останні роки. Опрацьовуючи літературу за обраною темою курсової роботи, студент повинен дотримуватися певної послідовності: закони – декрети (порядки, інструкції, положення) – підручники – посібники – монографії – газетні та журнальні статті.

Процес вивчення літератури звичайно супроводжується складанням конспектів, характер яких визначається можливістю і формою використання досліджуваного матеріалу в курсовій роботі: виписки (цитати) з посиланням на авторів, короткий виклад думок або фактів вільним стилем, характеристика прочитаного матеріалу.

При складанні списку літератури варто вказати прізвище й ініціали автора, назву роботи, місце видання, видавництво, рік видання і кількість сторінок.

 

4. Складання плану курсової роботи

На підставі попереднього ознайомлення з літературою студент складає план курсової роботи з додатком списку вивченої літератури. Правильно побудований план курсової роботи є важливою передумовою успішного дослідження, що допомагає організувати роботу над темою, систематизувати матеріал, забезпечити послідовність його викладу. В цілому план наукового дослідження повинен розкривати найважливіші сторони змісту роботи, визначати напрям пошуку вирішення поставлених завдань, підказати рішення щодо формування теми та її основних частин.

План курсової роботи студент складає самостійно, з врахуванням того, що до складу будь-якої наукової роботи повинні входити: обґрунтування актуальності теми дослідження, її мети та завдань, визначення суті об’єкта та предмета дослідження, стан висвітлення проблем в науковій літературі, опис методів дослідження, результати досліджень, обґрунтування результатів, висновки та пропозиції, список використаних літературних джерел, додатки.

Основні положення плану формулюються таким чином, щоб були зрозумілими ідейна спрямованість дослідження, початкові позиції дослідника та логічний взаємозв’язок між розділами.

Структура роботи повинна бути простою, прозорою та забезпечувати пропорції між окремими її частинами. На основі опрацьованого таким чином плану зібраний матеріал поділяють на окремі розділи та підрозділи.

При розробці плану потрібно дотримуватися наступних принципів логічного розміщення матеріалу:

- повнота – передбачення в роботі всіх важливих та уникнення зайвих елементів;

- підпорядкованість – кожна частина роботи повинна випливати з теми та мети, а також загальної концепції вирішення поставлених завдань: кожна наступна частина роботи повинна становити продовження її попередньої частини й одночасно формувати основу для наступної;

- виключення – окреме питання не можна розглядати декілька разів у різних місцях роботи.

У процесі складання плану курсової роботи слід виділити два головних етапи: складання попереднього плану та складання остаточного плану.

Попередній план складається після того, як студент добре оволодів темою, уточнив її теоретичні передумови, ознайомився з основами питанням, вивчив літературу і проблеми практики. В процесі написання курсової роботи план розвивається, уточнюється, деталізується. Тому в остаточному плані можливі не лише уточнення або зміни, але й поява нових параграфів та розділів. Назви розділів, пунктів, підпунктів повинні бути прості, точні, виразні та складені із ключових слів (див. Додаток А).

Рекомендована структура курсової роботи:

- титульний лист

- зміст

- вступ (актуальність, об’єкт, предмет, мета та завдання дослідження)

- основна частина:

1) перший розділ – теоретична частина (розкриття об’єкта дослідження, аналіз основних понять, огляд літературних джерел, систематизація вітчизняного та зарубіжного досвіду)

2) другий розділ – аналітична частина (аналіз стану та тенденцій зміни досліджуваного явища чи процесу за останні п’ять років)

3) третій розділ – проектна частина (обґрунтування шляхів вирішення проблеми, перспективи розвитку досліджуваного питання)

- висновки (вирішені завдання дослідження)

- список використаних джерел

- додатки.

 

5. Вимоги до структури та змісту курсової роботи

5.1. Титульний лист

Титульний лист є першим листом курсової роботи і заповнюється (Додаток А).

5.2. Зміст

Зміст розміщується після титульного аркушу, у якому подаються всі заголовки курсової роботи та вказуються сторінки, з яких вони починаються. Заголовки змісту повинні чітко повторювати заголовки в тексті. Скорочувати чи подавати їх в іншому формулюванні, послідовності, порівняно із заголовками в тексті, не можна.

Зміст роботи повинен відповідати плану, який в свою чергу має розкривати суть теми, що розглядається, її внутрішню структуру і логіку дослідження.

Зміст містить перелік усіх розділів і пунктів, що мають найменування з вказівкою номерів сторінок, з яких починаються ці елементи. А також вступ, висновок, список використаних джерел та додатки з вказівкою номерів сторінок (див. Додаток В).

5.3. Вступ

У вступі наводять обґрунтування актуальності обраної теми, її важливість для вітчизняної економіки. Здійснюють короткий огляд літератури, вказують вчених, що займались дослідженням даного питанням. Також вказується об’єкт, предмет, мета та завдання дослідження, методи дослідження, що використовувались при написанні курсової роботи.

Об’єкт – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію та обране для вивчення.

Предмет дослідження – міститься в межах об’єкта. Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження, саме на нього спрямована основна увага, оскільки предмет дослідження визначає тему курсової роботи, яка зазначається на титульному аркуші.

Мета дослідження пов’язана з об’єктом і предметом дослідження, а також його кінцевим результатом і шляхами його дослідження, вона співпадає з формулюванням теми.

Завдання дослідження. Для досягнення поставленої мети дослідження студент визначає послідовне виконання відповідних завдань. Формулювання завдань курсової роботи необхідно здійснювати чітко, оскільки опис їх вирішення повинен сформувати зміст основних її розділів.

Методи дослідження. Подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи тим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

Інформаційна база дослідження. Мають бути перераховані види літературних джерел, що використовувались при написанні курсової роботи.

Обсяг та структура роботи. Зазначається, з яких структурних частин складається курсова робота, на скількох сторінках розміщена, скільки в роботі рисунків, таблиць, додатків, а також скільки пунктів містить список використаних джерел. Також можна подати у декількох реченнях анотацію кожного з трьох розділів роботи.

Обсяг вступу – 1,5 - 2 сторінки.

5.4. Основна частина

Зміст розділів основної частини повинен чітко відповідати темі курсової роботи та повністю її розкривати. Ці розділи свідчать про вміння студента стисло, логічно та аргументовано викладати матеріал згідно з вимогами та поставленими завданнями. У розділах основної частини повинно бути передбачено: огляд літературних джерел за темою курсової роботи і вибір напрямків досліджень, виклад загальної методики, аналіз і узагальнення результатів досліджень.

В основній частині відображаються теоретичні і практичні дослідження, розрахунки, висновки на основі отриманих результатів. Текст основної частини курсової роботи ділиться на три розділи, в межах яких виділяють підрозділи, пункти. Кожен розділ складається з 2-3х підрозділів, які дозволяють логічно розкрити тему. Обсяг основної частини – по 10 - 15 сторінок кожного розділу.

Перший розділ основної частини – теоретичний – має містити теоретичне узагальнення опрацьованого матеріалу, а саме визначення суті, основних функцій, принципів, класифікації об’єкта дослідження, механізм реалізації досліджуваного явища чи процесу, історичні аспекти розвитку, законодавчо-нормативну базу.

У другому розділі – аналітичному – подається аналіз та оцінка досліджуваного об’єкта за останні 3 роки, визначається ефективність його функціонування.

Як підсумок проведеного дослідження формується третій розділ – проектна частина – де вказуються основні проблеми, перспективи та практичні рекомендації щодо вирішення наявних проблем.

При написанні основної частини роботи необхідно відповідно до плану глибоко і всебічно розкрити суть проблеми. Слід використовувати матеріали літературних джерел. Поряд з нормативними документами, статистичними даними необхідно використовувати фактичні статистичні дані. На використані матеріали в курсовій роботі необхідно зробити посилання за встановленою формою.

5.5. Висновки

Список використаних джерел повинен включати тільки ті літературні джерела, на які є посилання у основній частині курсової роботи. Якщо студент робить посилання на будь-які залучені факти або цитує праці вчених, то він повинен обов’язково вказати, звідки наведені ці матеріали. Не слід включати до бібліографічного списку ті праці, які фактично не були використані. Список використаних джерел повинен містити не менше 30 джерел.

Висновки обумовлюються логікою проведення дослідження, носять форму синтезу наукової інформації, викладеної у основній частині. Вони є результатом виконання завдань, сформульованих у вступі. Обсяг висновків – 1,5 - 2 сторінки.

У висновках курсової роботи слід підбити підсумки дослідження, дати рекомендації за всіма його аспектами, виходячи зі змісту роботи. Рекомендації можуть бути розроблені студентом як самостійно, так і на підставі вивчення і узагальнення передового досвіду, висвітленого у літературних джерелах. Вони повинні бути обґрунтованими, реальними, мати теоретичну і практичну цінність.

 

6. Правила оформлення курсової роботи

6.1. Загальні вимоги

Об’єм курсової роботи повинен складати 35-40 сторінок (залежно від теми і дисципліни). При написанні тексту необхідно дотримувати наступні розміри полів: ліве – 25 мм, праве – 15 мм, верхнє – 20 мм, нижнє – 20 мм. Шрифт Times New Roman 14 розмір, інтеравал 1,5. Відступ першого рядка в абзаці 1 см.

Назви установ, організацій, фірм, назви виробів і інші власні імена, а також прізвища приводяться на мові оригіналу.

Заголовки розділів пишуться у середині рядка прописним буквами. Заголовки підрозділів – з абзацу рядковими буквами (окрім першої прописної) в розрядку. Перенесення слів в заголовках не допускаються. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Підкреслювати заголовки не допускається. Відстань між заголовками розділів і підрозділів основної частини і текстом повинна бути не менше 3,4 інтервалу (див. Додаток С).

Розділи курсової роботи потрібно розпочинати з нової сторінки, тоді як підрозділи на новий листок не переносяться, а відступається кілька рядочків, вказується назва підрозділу і далі йде текст.

6.2. Нумерація сторінок, розділів, підрозділів

Сторінки курсової роботи необхідно нумерувати арабськими цифрами, дотримуючи наскрізну нумерацію по всьому тексту. Номер ставиться в правому верхньому кутку без крапки в кінці.

Титульний лист включається в загальну нумерацію сторінок. На титульному листі та на аркуші де розміщується зміст номер сторінки не проставляється.

Розділи, підрозділи, пункти нумеруються арабськими цифрами.

Розділи мають порядкову нумерацію в межах основної частини.

Пункти мають порядкову нумерацію в межах кожного розділу або підрозділу. Наприклад, 1.1.; 1.2. або 1.1.1., 1.1.2. і т.д.

Слова “глава” і “параграф” в заголовках не пишуться. Кожен розділ роботи повинен починатися з нової сторінки.

6.3. Ілюстрації

Ілюстрації (креслення, графіки, схеми, діаграми) розташовуються після тексту, в якому вони згадуються вперше, або на наступній сторінці.

Ілюстрації позначаються словом “Рис. ”, яке розміщується перед назвою ілюстрації (див. Додаток Е).

Ілюстрації нумеруються арабськими цифрами наскрізною нумерацією в межах розділу.

6.4. Таблиці

Весь цифровий матеріал оформляється у вигляді таблиць. Таблиці розташовують після тексту, в якому вони згадується вперше.

На всі таблиці повинні бути посилання в курсовій роботі. Таблиці нумеруються арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу. Наприклад: Таблиця 2.6 – перша цифра означає номер розділу, друга цифра після крапки – номер таблиці в межах розділу.

Кожна таблиця повинна мати заголовок. Заголовок не підкреслюється. Таблицю з великою кількістю рядків допускається переносити на інший лист. При перенесенні таблиць на інший лист повторюється її «шапка». Заголовки граф таблиць повинні починатися з прописних букв, підзаголовки – з рядкових. При перенесенні на інший лист заголовок не пишуть. У правому верхньому кутку пишуть «продовження табл. 2.1» або «закінчення табл. 3.2», якщо таблиця на даній сторінці закінчується. Графу «№ п/п» в таблицю не включають (див. Додаток Ж).

6.5. Формули і рівняння

Рівняння і формули виділяють з тексту в окремий рядок. Вище і нижче за кожну формулу або рівняння залишають не менше одного вільного рядка.

Якщо рівняння або формула не поміщаються в один рядок, то вони повинні бути перенесені після знаків: (=), (+), (-), (х), (:).

Формули нумеруються в межах всієї роботи арабськими цифрами в круглих дужках в крайньому правому положенні на рядку (див. Додаток З).

6.6. Посилання

Посилання на джерела вказують порядковим номером згідно списку джерел. Номер джерела і сторінку проставляють у квадратних дужках через кому. Наприклад: [4, 237].

Посилання на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, таблиці, формули, рівняння, додатки вказують їх порядковим номером.

На усі наведені у курсовій рисунки та таблиці повинні бути посилання по тексту роботи. Наприклад:

1) згідно даних таблиці 2.4;

2) протягом досліджуваного періоду обсяг податкових надходжень до бюджету зростав (див. рис. 2.6);

3) відповідно до переліку загальнодержавних та місцевих податків (див. Додаток В) і т.д.

6.7. Список використаних джерел

Список використаних джерел формують наступним чином: спочатку вказують закони та нормативні акти, далі розташовують у алфавітному порядку прізвищ авторів або заголовків використані при написанні підручники, посібники, статті з періодики. В кінці списку розміщують праці іноземною мовою та електронні ресурси.

Заголовок в описі повинен точно повторювати заголовок книги. Скорочення написання слів в заголовку не допускається.

Якщо книга має більше трьох авторів, то вона описується під заголовком. Відомості про авторів (редакторах, укладачах) приводяться услід за даними, що відносяться до області заголовка. Перед прізвищами авторів, редакторів ставиться коса межа.

Після заголовка книги обов’язкові вихідні дані: місце видання, видавництво, рік видання.

Допускається скорочення тільки наступних міст: Київ (К), Львів (Л), Харків (X). Найменування видавництва приводять в називному відмінку в скороченій формі. Перед назвою видавництва ставиться умовний розділовий знак двокрапка, а після назви видавництва кома і вказується рік видання.

6.8. Додатки

Додатки слід оформляти як продовження курсової роботи на її подальших сторінках, розташовуючи додатки у порядку появи на них посилань в тексті.

У додатки можуть бути включені матеріали, які через великий обсяг, специфіку викладання або форму подання не можуть бути внесені до основної частини:

- додаткові ілюстрації або таблиці;

- оригінали фотографій,

- формули, розрахунки,

- опис комп’ютерних програм, розроблених у процесі виконання роботи та ін.

Кожен додаток починається з нового аркуша і повинен мати змістовний заголовок, написаний або надрукований прописними буквами. У правому верхньому кутку над заголовком прописними буквами повинне бути надруковане слово “ДОДАТОК”.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Ґ, Є, И, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Наприклад: “ДОДАТОК А”, “ДОДАТОК Б” і т.д.

 

7. Захист курсової роботи та критерії оцінювання

Студент підписує курсову роботу (підпис ставиться на титульному листі біля прізвища студента і наприкінці висновку), потім представляє її на кафедру в установлений термін.

Після перевірки курсової роботи науковим керівником її повертають студенту для підготовки до захисту.

Роботу, визнану незадовільною, повертають для виправлення і доробки з урахуванням зауважень.

Захист курсових робіт проводиться за графіком кафедри перед комісією у складі не менш двох викладачів. Під час захисту студент коротко доповідає зміст курсової роботи, обґрунтовує висновки і пропозиції і відповідає на задані питання по темі дослідження. За результатами захисту курсової роботи комісія виставляє студенту оцінку. При оцінці курсової роботи комісія враховує її якість і результати захисту.

Позитивна оцінка проведеного дослідження залежить, як від рівня виконання курсової так і від уміння представити на захисті результати проведеної роботи. Узагальнюючи практику, яку використовували до цього часу, кафедральні комісії по захисту курсових робіт сформулювали основні критерії, за якими оцінюються курсові роботи:

1) змістові аспекти роботи:

- актуальність обраної теми;

- спрямованість роботи на розробку реальних практичних рекомендацій;

- відповідність логічної побудови роботи поставленим цілям і завданням;

- рівень обґрунтування запропонованих рішень й пропозицій;

- ступень самостійності проведення дослідження;

- розвиненість мови викладання змісту роботи та її загальне оформлення.

2) якість захисту курсової роботи:

- уміння стисло, послідовно й чітко викласти сутність і результати дослідження;

- здатність аргументовано захищати свої пропозиції, думки, погляди, правильно відповідати на запитання;

- загальний рівень підготовки студента;

- володіння культурою презентацій.

Оцінювання курсової роботи здійснюється у межах кредитно-модульної системи за накопичувальною 100-бальною шкалою на основі показників якості змісту та результатів її захисту.

Переведення балів із 100-бальної в національну та європейську шкали здійснюється відповідно до таблиці 1.

Шкала оцінювання: національна та ECTS

Сума балів за всі види навчальної діяльності

ОцінкаECTS

Оцінка за національною шкалою

для екзамену, курсового проекту (роботи), практики

для заліку

90 – 100

А

відмінно

 

 

зараховано

82-89

В

добре

74-81

С

64-73

D

задовільно

60-63

Е

35-59

FX

незадовільно з можливістю повторного складання

не зараховано з можливістю повторного складання

0-34

F

незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

 

8. Тематика курсових робіт

1. Акцизний податок, його зміст, призначення і порядок сплати в бюджет.

2. Бюджетна політика як важлива сфера діяльності держави.

3. Бюджетна система України та однієї із зарубіжних країн (порівняльна характеристика).

4. Бюджетна система України: проблеми становлення та розвитку.

5. Бюджетний дефіцит, його характеристика, шляхи і методи ліквідації.

6. Бюджетний процес, його зміст і особливості на різних рівнях державного управління.

7. Бюджетні інструменти забезпечення соціального розвитку села.

8. Видатки бюджету на економічну діяльність держави, їх склад та призначення.

9. Видатки бюджету на національну оборону та управління.

10. Видатки бюджету на соціальний захист населення і соціальну сферу.

11. Видатки бюджету на утримання органів внутрішніх справ і внутрішніх військ.

12. Державний бюджет у забезпеченні сталого економічного розвитку країни.

13. Державний кредит та його роль у формуванні фінансових ресурсів держави.

14. Досвід реформування державних бюджетів у розвинутих країнах та його використання в Україні.

15. Етапи становлення та розвитку міжбюджетних відносин в Україні.

16. Казначейська система виконання Державного бюджету в Україні та перспективи її розвитку.

17. Кошторисне фінансування як основна форма бюджетного фінансування.

18. Міжбюджетні відносини в Україні та однієї із зарубіжних країн.

19. Міжбюджетні відносини і система бюджетного вирівнювання.

20. Місцеві бюджети, їх значення та роль у соціально-економічному розвитку території.

21. Напрями розвитку реформування бюджетної системи України в сучасник умовах.

22. Неподаткові надходження, як основа спеціального фонду доходи місцевих бюджетів.

23. Організація виконання Державного бюджету в сучасних умовах.

24. Особливості бюджетного процесу в розвинутих країнах.

25. Особливості застосування середньострокового бюджетного планування в Україні.

26. Особливості обслуговування державного боргу України.

27. Особливості реалізації політики бюджетного інвестування в Україні.

28. Особливості фінансування закладів охорони здоров'я (на прикладі …)

29. Оцінка сучасного стану медичного страхування в Україні та шляхи його покращення.

30. Податкова система та її роль у формуванні бюджетів.

31. Податок на додану вартість, його зміст, призначення та роль у доходах бюджету.

32. Позабюджетні фонди, їх призначення та виконання.

33. Проблеми фінансового забезпечення вищої освіти в Україні.

34. Проблеми фінансування охорони здоров’я в Україні.

35. Проблеми фінансування потреб національної оборони та шляхи їх вирішення.

36. Програмно-цільовий метод як інструмент удосконалення бюджетних відносин в Україні.

37. Роль державного бюджету у регулюванні соціально-економічного розвитку України.

38. Роль місцевих фінансових органів в організації і здійсненні бюджетного процесу в Україні.

39. Система неподаткових доходів бюджету, їх характеристика, порядок перерахування та сплати.

40. Склад, структура та динаміка доходів і видатків Державного бюджету України.

41. Склад, структура та динаміка доходів і видатків місцевих бюджетів.

42. Управління видатками Державного бюджету України.

43. Фінансування загальної середньої освіти в Україні.

44. Фінансування інвестиційних проектів в Україні за рахунок коштів державного бюджету.

45. Фінансування міжнародної діяльності держави.

46. Формування доходів бюджетів та проблеми їх ефективного використання.

47. Формування та використання коштів бюджетів міст обласного підпорядкування(на прикладі...).

48. Шляхи вдосконалення міжбюджетних відносин і бюджетного регулювання.

 

Додаток А

Зразок оформлення титульного листа

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІНАНСІВ І МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ

Факультет фінансово-економічний

Кафедра фінансів та фінансово-економічної безпеки

 

КУРСОВА РОБОТА

БЮДЖЕТНА ПОЛІТИКА У ГАЛУЗІ ДЕРЖАВНИХ ДОХОДІВ

(з дисципліни “Бюджетна система”)

Виконав:

Науковий керівник:

 

Київ - 2014

 

Додаток В

Зразок змісту курсової роботи

М5235, 1, Зразок змісту курсової роботи

 

Додаток С

Зразок оформлення заголовків

РОЗДІЛ І. СУТНІСТЬ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ ТА НЕОБХІДНІСТЬ РЕАЛІЗАЦІЇ МІЖБЮДЖЕТНИХ ВІДНОСИН

1.1. Теоретичні основи організації та функціонування місцевих бюджетів

Бюджет посідає провідне місце у фінансовій системі кожної держави незалежно від політичної системи, адміністративного та територіального устрою...

 

Додаток Е

Зразок оформлення ілюстрацій

М5235, Рис. 2.3 - Структура неподаткових надходжень до державного бюджету у 2010–2012 роках

Рис. 2.3 - Структура неподаткових надходжень до державного бюджету у 2010–2012 роках

Джерело: Розроблено автором на основі даних Міністерства фінансів України. –www.minfin.gov.ua [37]

 

Додаток Ж

Зразок оформлення таблиць

Таблиця 2.7

Індикативні прогнозні показники доходів державного бюджету на 2013 і 2014 роки

(млрд. гривень)

Найменування показника

2013 рік

2014 рік

Загальний обсяг доходів

384,7

396,9

Податкові надходження

331,5

341,8

з них:

 

 

податок на доходи фізичних осіб

8,8

10,2

податок на прибуток підприємств

60

64,7

податок на додану вартість

175

174,2

акцизний податок

44,1

47,8

Неподаткові надходження

51,4

53,5

Інші доходи (без трансфертів)

1,8

1,6

Джерело: Розроблено автором на основі даних Міністерства фінансів України. –www.minfin.gov.ua [49]

 

Додаток З

Зразок оформлення формул

Для визначення рівня виконання місцевого бюджету за доходами рекомендується використовувати наступну формулу:

М5235, 2, Визначення рівня виконання місцевого бюджету

де Vфакт. – обсяг фактичних надходжень до місцевого бюджету, тис. грн.;

Vпл. – обсяг планових надходжень до місцевого бюджету, тис. грн.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!