Роздрукувати сторінку
Главная \ Методичні вказівки \ Методичні вказівки \ 5212 Методичні вказівки з курсу Будівельні конструкції, Розрахунок елементів покриття та каркасу дерев’яної будівлі

Методичні вказівки з курсу Будівельні конструкції, Розрахунок елементів покриття та каркасу дерев’яної будівлі

« Назад

Методичні вказівки з курсу Будівельні конструкції, Розрахунок елементів покриття та каркасу дерев’яної будівлі

до виконання курсового проекту

Проектування каркасної дерев’яної будівлі

для студентів спеціальності 7.06010101

"Промислове і цивільне будівництво

денної та заочної форм навчання


ЗМІСТ

1. ВИХІДНІ ДАНІ НА ПРОЕКТУВАННЯ.. 5

2. РОЗРАХУНОК ОГОРОДЖУЮЧИХ КОНСТРУКЦІЙ ПОКРИТТЯ.. 5

2.1. Вибір типу огороджуючих конструкцій. 5

2.2. Збір навантажень на огороджуючі конструкції 6

2.3. Розрахунок конструктивних елементів. 6

3. ПРИКЛАДИ РОЗРАХУНКУ ОГОРОДЖУЮЧИХ КОНСТРУКЦІЙ ПОКРИТТЯ   8

Приклад 1. 8

1. Проектування утепленого покриття з клеєфанерною панеллю.. 8

1.1. Вибір складу покриття. 8

1.2. Збір навантажень на огороджуючі конструкції 9

1.3. Розрахунок клеєфанерної панелі 12

Приклад 2. 16

2. Проектування утепленого покриття з дерев’яним настилом і рулонною покрівлею   16

2.1. Вибір складу покриття. 16

2.2. Збір навантажень на огороджуючі конструкції 16

2.3. Розрахунок дощато-цвяхового настилу. 17

2.4. Розрахунок прогону. 19

Приклад 3. 21

3. ПРОЕКТУВАННЯ НЕУТЕПЛЕНОГО ПОКРИТТЯ ЗІ ШТУЧНИХ ЛИСТОВИХ МАТЕРІАЛІВ.. 21

3.1. Вибір складу покриття. 21

3.2. Збір навантажень на огороджуючі конструкції 21

Приклад 4. 28

4. РОЗРАХУНОК ДОЩАТОКЛЕЄНОЇ КОЛОНИ.. 28

4.1. Вибір конструктивної схеми. 28

4.2. Навантаження на стійку. 28

4.3. Внутрішні зусилля у закладенні стійок. 31

4.4. Конструктивний розрахунок. 32

4.5. Розрахунок анкерного кріплення. 33

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ.. 44


ВСТУП

Мета курсового проекту – практично застосувати знання, які отримані при вивченні теоретичного курсу, оволодіти вмінням конструювати складові каркаса будівлі з використанням деревини, деревинних плитних матеріалів і пластмас.

Курсовий проект виконується студентами за індивідуальними завданнями, що включають такі вихідні дані:

– призначення будівлі, її температурно-вологісні умови експлуатації та клас відповідальності;

– район будівництва;

– основні геометричні розміри (довжина, прогін і крок несучих конструкцій в осях, позначка низу кроквяної конструкції);

– тип основних несучих та огороджуючих конструкцій покриття;

– порода деревини основних несучих і огороджуючих конструкцій.

Курсовий проект складається з розрахункової та графічної частин.

Розрахункова частина виконується згідно зі стандартом у пояснювальній записці. Вона повинна складатися з наступних розділів:

1. Вихідні дані на проектування

2. Розрахунок огороджуючих конструкцій покриття

3. Розрахунок основних несучих конструкцій каркаса

4. Надання технічних характеристик запроектованих конструкцій

5. Перелік літератури, яка використовувалася

Усі розрахунки мають супроводжуватися розрахунковими схемами конструкцій та ескізами конструктивних рішень їх вузлових з’єднань.

Графічна частина проекту (креслення) виконується на аркуші формату А1, двох аркушах формату А2, або чотирьох аркушах формату А3.

Змінювання вихідних даних без узгодження з керівником проекту забороняється.


1. ВИХІДНІ ДАНІ НА ПРОЕКТУВАННЯ

Вихідні дані на проектування складаються на підставі отриманого завдання до курсового проекту. Детально описується склад каркаса будівлі, склад конструкції покриття, умови експлуатації, призначення, район будівництва.

 

2. РОЗРАХУНОК ОГОРОДЖУЮЧИХ КОНСТРУКЦІЙ ПОКРИТТЯ

2.1. Вибір типу огороджуючих конструкцій

Покриття будівлі згідно із завданням складається з гідроізоляційного елемента покрівлі, утеплювача і пароізоляції (у випадку теплої покрівлі), несучих елементів покриття (плит, прогонів), які спираються безпосередньо на кроквяні конструкції споруди.

Рулонні покриття застосовуються у покрівлях, що мають похил, не більший за 10%. В інших випадках рекомендуються покриття, які мають гідроізоляційний елемент із штучних виробів.

Вибір складу покриття може бути виконаний згідно з табл.1.

Таблиця 1Навантаження на 1 м2горизонтальної проекції покриття

Тип і склад покриття

Характеристичне навантаження

q0, кН/м2

Коефіцієнт надійності за граничним розрахунковим навантаженням, γfm

1

2

3

1. Неутеплені покриття

1.1. Рулонного типу:

- гідроізоляційний матеріал (акваізол тощо);

- настил (комплексна легка панель покриття);

- прогони

1.2. Штучні листові матеріали:

- пластик;

- сталевий профільний лист;

- прогони та обрешітка

 

 

0,15

0,2-0,3

0,1

 

0,06-0,1

0,15

0,2

 

 

1,3

1,1

1,1

 

1,05

1,05

1,1

2. Утеплені покриття

2.1. Рулонного типу:

- гідроізоляційний матеріал (акваізол тощо);

- основа під гідроізоляційний матеріал;

- утеплювач;

- пароізоляція;

- настил (комплексна легка панель покриття);

- прогони

2.2. Штучні листові матеріали:

 

 

0,15

0,12

0,06

0,005

0,1-0,3

0,15

 

 

 

1,3

1,3

1,2

1,1

1,1

1,1

 

Продовження табл. 1

- пластик;

- утеплювач;

- пароізоляція;

- настил (комплексна легка панель покриття);

- прогони

0,06-0,1

0,06

0,005

0,1-0,3

0,15

1,05

1,2

1,1

1,1

1,1

Якщо в складі покриття є комплексна легка панель, то в цьому випадку прогони не застосовуються.

2.2. Збір навантажень на огороджуючі конструкції

Збір навантажень виконується у формі таблиці 1 згідно з даними про навантаження складових елементів вибраного покриття (постійне навантаження). Загальне сумарне навантаження підраховується на 1м2 покриття для другої колонки таблиці (нормативне навантаження) та четвертої колонки (розрахункове навантаження), яка обчислюється як добуток величин другої колонки на величини третьої (коефіцієнт надійності за навантаженням) по кожному зі складових елементів.

До сумарних значень нормативного та розрахункового навантажень додається значення снігового навантаження. Нормативне снігове навантаження на 1м2 площі горизонтальної проекції покриття визначається відповідно до вимог [2] і залежить від вибраного району будівництва та геометричної форми покриття. Коефіцієнт переходу m від маси снігового навантаження на горизонтальній поверхні до маси снігового навантаження на покриття певної геометричної форми приймається згідно з [2, дод.Ж]. При значеннях кута нахилу покриття a[250 коефіцієнт m=1.

2.3. Розрахунок конструктивних елементів

Для розрахунку конструктивних елементів огороджуючого покриття використовуються дані щодо навантаження з попереднього розділу. Останні переводяться до значень, що діють на 1м довжини елемента, який розраховується (погонне навантаження).

Розрахунок виконується відповідно до нормативних правил [1]. Розміри перерізів приймаються згідно із сортаментом. Отримані за розрахунками значення для граничних станів порівнюються з нормативними граничними значеннями і не повинні мати відхилення від них більше 5–8 %.


3. ПРИКЛАДИ РОЗРАХУНКУ ОГОРОДЖУЮЧИХ КОНСТРУКЦІЙ ПОКРИТТЯ

Приклад 1.

1. Проектування утепленого покриття з клеєфанерною панеллю

Проектування утепленого покриття з клеєфанерною панеллю і рулонної покрівлі для будівлі столярного цеху IІ класу відповідальності (коефіцієнт надійності за призначенням γn=0,95), група експлуатації А-2 (приміщення, що опалюється при температурі до 350 С, відносній вологості повітря 60-75%). Крок несучих конструкцій – 4,5 м. Матеріал – дубові дошки 2-го сорту і березова фанера марки ФСФ сорту В/ВВ. Район будівництва – м. Полтава.

1.1. Вибір складу покриття

Елементи покриття складаються з клеєфанерної панелі і рулонної покрівлі. Верхня обшивка панелі (7 шарів – товщина δв = 9 мм) і нижня обшивка (5 шарів – товщина δн = 6 мм) виконуються з фанери. Оскільки крок несучих конструкцій становить 4,5 м (ширину клеєфаненної панелі приймаємо 1,5 м) то номінальні розміри панелі у плані 450 см x 150 см (фактичні розміри 448 х 149 см). Поперечні ребра ставимо в торцях панелі (рис. 1).

Крок поздовжніх ребер а визначаємо із умови міцності верхньої обшивки на місцевий згин від дії зосередженого навантаження Ре. = 1кН при γfm = 1,2

Р = Реfm = 1.1,2 = 1,2 кН, що розподілена на ширину b = 100 см:

М5212, 1

- розрахунковий опір семишарової фанери згину з площини листа упоперек волокон зовнішніх шарів;

mв – коефіцієнт умов роботи, що враховує температурно-вологісні умови експлуатації [1, т.5];

mн = 1,2 – коефіцієнт, що враховує короткочасну дію монтажного навантаження [1,т.6].

Приймаємо панель з чотирма поздовжніми ребрами товщиною 35 мм після стругання (40 мм до стругання). Їх крок М5212, 2.

Орієнтовна висота перерізу панелі

М5212, 3,

де Sе – експлуатаційне розрахункове значення снігового навантаження на покриття [2, п.8.3] (див. п.1.2).

Приймаємо ребра із дощок 35х120 мм після стругання (40х125 мм до стругання відповідно до дод. 3).

Загальна висота панелі h = hр + δн + δв = 12 + 0,6 + 0,9 = 13,5 см.

 

1.2. Збір навантажень на огороджуючі конструкції

Навантаження на 1м2 горизонтальної проекції покриття приймаються відповідно до таблиці 2.

Таблиця 2 – Навантаження на 1 м2 панелі

Тип і склад покриття

Характеристичне

навантаження

g0, кН/м2

Експлуатаційне навантаження

ge, кН/м2

Коеф-т надійності за граничним розрах. навантаженням γfm

Граничне розрахункове навантаження

g, кН/м2

1

2

3

4

5

1 Акваізол

2 Фанерні обшивки

(γ = 700 кг/м3), (0,009+0,006).7,00

3 Поздовжні ребра (дуб, γ = 700 кг/м3),

 

4 Утеплювач у складі панелі

5 Пароізоляція у складі панелі

 

Усього постійного навантаження –gп

Снігове навантаження

Загальне навантаженняg

0,15

 

0,105

0,078

 

 

0,060

0,005

 

0,398

S0 = 1,45

1,848

0,15

 

0,105

0,078

 

 

0,060

0,005

 

0,398

Se = 0,71

1,108

1,3

 

1,1

1,1

 

 

1,2

1,1

 

 

 

 

0,195

 

0,115

0,086

 

 

0,072

0,006

 

0,474

Sm= 1,508

1,982

Снігове навантаження визначаємо за [2].

Граничне розрахункове значення снігового навантаження на горизонтальну проекцію покриття обчислюється за формулою

М5212, 4,

де М5212, 5 – коефіцієнт надійності за граничним значенням снігового навантаження, що визначається залежно від заданого середнього періоду повторюваності Т за т.3 [2, т. 8.1].

Таблиця 3

Т, років

1

5

10

20

40

50

60

80

100

150

200

300

500

М5212, 5

0,24

0,55

0,69

0,83

0,96

1,00

1,04

1,10

1,14

1,22

1,26

1,34

1,44

де Т – термін експлуатації будівлі визначається за додатком В [2].

S0 – характеристичне значення снігового навантаження (у Па), обумовлене відповідно [2, п. 8.5] за додатком 1;

С – коефіцієнт, обумовлений по вказівках [2, п. 8.6] визначається за формулою

М5212, 51,

де М5212, 7 – коефіцієнт переходу від ваги снігового покриву на поверхні землі до снігового навантаження на покриття, який визначається за п. 8.7, 8.8 [2];

Ce – коефіцієнт, що враховує режим експлуатації покрівлі, який визначається за п. 8.9 [2];

Calt коефіцієнт географічної висоти, який визначається за п. 8.10 [2].

Експлуатаційне розрахункове значення снігового навантаження обчислюється по формулі

М5212, 8,

де М5212, 9 – коефіцієнт надійності за експлуатаційним значенням снігового навантаження, визначається за [2, п. 8.12] у залежності від частки часу М5212, 10, протягом якої можуть порушуватися умови другого граничного стану т. 4 [2, т. 8.3].

Таблиця 4

М5212, 10

0,002

0,005

0,01

0,02

0,03

0,04

0,05

0,1

М5212, 9

0,88

0,74

0,62

0,49

0,40

0,34

0,28

0,10

Проміжні значення коефіцієнта М5212, 9 слід визначати лінійною інтерполяцією.

Значення М5212, 10 приймається по нормах проектування конструкцій або встановлюється завданням на проектування в залежності від їхнього призначення, відповідальності і наслідків виходу за граничний стан. Для об'єктів масового будівництва допускається приймати М5212, 10 = 0,02.

М5212, Рис. 1 – Клеєфанерна панель покриття

Рис. 1 – Клеєфанерна панель покриття

М5212, Рис. 2 – Вузол обпирання панелей на кроквяну конструкцію

Рис. 2 – Вузол обпирання панелей на кроквяну конструкцію

1- металевий елемент кріплення; 2 – прокладний брус; 3 – утеплювач

 

1.3. Розрахунок клеєфанерної панелі

За наявності двох конструкційних матеріалів у складі панелі (деревини та фанери), для спрощення розрахунку, виконуємо зведення геометричних характеристик дерев’яних елементів (ребер) до фанерних елементів (обшивок).

Розрахункові опори та модуль пружності фанери згідно з [1]

Розрахунковий опір фанери розтягу:

Rфр= Rфр. mв/gn = 14.1/0,95 = 14,7 мПа = 1,47 кН/см2,

де Rфр – опір фанери розтягу [1, т.10], mв –коефіцієнт умов експлуатації [1, т.5];

gn – коефіцієнт, який ураховує ступінь відповідальності споруди.

Розрахунковий опір стиску:

Rфс= Rфс. mв/gn = 12.1/0,95 = 12,6 мПа = 1,26 кН/см2,

де  Rфс – опір фанери стиску [1, т.10].

Розрахунковий опір сколюванню:

Rфск = Rфск. mв/gn = 0,8.1/0,95 = 0,84 мПа = 0,084 кН/см2,

де Rфск – опір фанери сколюванню [1, т.10].

Модуль пружності вздовж волокон зовнішніх шарів п’ятишарової та семишарової фанери:

Eф= Eф.mв/gn=9000 .1/0,95 = 9474 мПа = 947,4 кН/см2.

Модуль пружності деревини відповідно до [1]:

E= E.mв/gn= 104.1/0,95 = 10526 мПа = 1052,6 кН/см2.

Коефіцієнт зведення:

h= E/ Eф = 1052,6/947,4 = 1,11.

При l = 448 cм > 6а = 6.47,8 = 286,8 розрахункова ширина фанерних обшивок приймається рівною 0,9 фактичної ширини. Тоді:

bво = 0,9.147 = 132,3 см;

bно = 0,9.149 = 134,1 см.

Площі поперечного перерізу панелі:

верхня обшивка Аво = bво .d в = 132,3 .0,9 = 119 см2;

нижня обшивка Ано = bно .d н = 134,1 .0,6 = 80,5 см2;

дерев’яні ребра Ар = n .bр .hр = 4.3,5.12 = 168 см2, n–кількість ребер.

М5212, Рис. 3 - Схема розрахункового перерізу панелі

Рис. 3 - Схема розрахункового перерізу панелі

Зведена площа перерізу панелі:

Апр = Авоно+ hр = 119+80,5+1,11.168 =386 см2.

Зведений статичний момент перерізу відносно нижньої площини:

Sпр = 0,5.d н но +(d н + hр + 0,5.d в ) во + (d н +0,5.hр).hр =

= 0,5.0,6.80,5+(0,6+12+0,5.0,9).119 +(0,6+0,5.12).1,11.168 = 2802 см3.

Відстань від нижньої площини до нейтральної осі перерізу:

y0 = Sпр / Апр= 2802/386 = 7,23 см.

Зведений момент інерції відносно нейтральної осі:

Iпр = Ано.(y но)2 + Аво.(y во)2 + h.(Ар.yр2 + Iр) =

= 80,5(7,23–0,3)2 +119(12–7,23–0,45)2 +1,11(168.0,632 +2016) = 8481 см4,

де yр = y0 –0,5 hрd н =7,23–0,5.12 – 0,6 = 0,63 см;

Iр = n .bр .hр3 /12 = 4.3,5.123 /12 = 2016 см4.

Зведений момент опору:

верхньої обшивки Wпрв = Iпр /(h– y0) = 8481 /(13,5–7,23) =1353 см3;

нижньої обшивки        Wпрн = Iпр /y0 = 8481 /7,23 =1173 см3.

Навантаження, що діють на 1 пог. м довжини панелі шириною 1,5м (дані з т.2):

- експлуатаційне qепог= 1,108.1,5 = 1,662 кН/м;

- розрахункове qпог= 1,982.1,5 = 2,973 кН/м.

Розрахунковий згинальний момент та поперечна сила:

M= qпог .l2/8 = 2,973.4,422/8 = 7,26 кН∙м = 726 кН∙см;

Q= 0,5 qпог .l = 0,5.2,973.4,42 = 6,57 кН,

де l = 4,48–0,06 = 4,42 м – розрахунковий прогін панелі з урахуванням довжини обпирання.

Нормальні напруження в обшивках панелі:

верхня стиснута sс = M/ (Wпрв .jоб) = 726/(1353.0,515) = 1,04 кН/см2 ¢ Rфс =

= 1,26 кН/см2,

де jоб = 1–( аоб / d в)2 /5000 = 1–(44,3/0,9)2/ 5000 = 0,515, при

аоб / d в = 49,2 ¢ 50;

jоб = 1250/( аоб / d в)2 при аоб / d в / 50;

нижня розтягнута:

sр = M/ Wпрн = 726/1173 = 0,61 кН/см2 ¢ Rфр.кф = 1,47.0,6 = 0,88 кН/см2,

де кф = 0,6 – коефіцієнт, який ураховує зменшення міцності при розтязі фанерних листів, що з’єднуються „на вус”.

Перевірка сколюючих напружень у клеєному шві обшивки по ширині ребра:

t = Q.Sпр / Iпр.bр.n = 6,57.692,6 /8481.3,5.4 = 0,038 кН/см2¢ Rфск =0,084 кН/см2,

де Sпр во.y во = Аво (h+ yов /2) = 119(13,5–7,23–0,45) = 692,6 см3 – статичний момент верхньої обшивки відносно нейтральної осі.

Перевірка відносного прогину панелі

f/l = 5.qепог.l3/(384.0,7Eф Iпр) = 5.1,662.10-2.4423/(384.0,7.947,4.8481) = =1/301;

1/301 ¢ [f/l]=1/250 (граничне значення [1, т.14]).


Приклад 2.

2. Проектування утепленого покриття з дерев’яним настилом і рулонною покрівлею

Проектування утепленого покриття з дерев’яним настилом і рулонною покрівлею для будівлі II класу відповідальності (коефіцієнт надійності за призначенням γn=0,95), група експлуатації А-2(приміщення, що опалюється при температурі до 350 С, відносній вологості повітря 60-75%). Крок несучих конструкцій – 4,5м. Матеріал – соснові дошки 2-го та 3-го сортів. Район будівництва – м. Полтава.

2.1. Вибір складу покриття

Несучі елементи покриття складаються з нерозрізних спарених прогонів (дошки 2-го сорту) і щитів розмірами у плані 2,5 м х 1,5 м (дошки 3-го сорту). Гідроізоляційний матеріал та утеплювач вибираються згідно з таблицею 5.

2.2. Збір навантажень на огороджуючі конструкції

Таблиця 5 - Навантаження на 1м2 горизонтальної проекції покриття

 

Тип і склад покриття

Характерис-тичне

навантажен-ня

g0, кН/м2

Експлуата-ційне наванта-

ження

ge, кН/м2

Коеф-т надійності за граничним розрах. навантажен-ням γfm

Граничне розрахунко-ве навантажен-ня

g, кН/м2

1

2

2

3

4

1 Гідроізоляційний матеріал (акваізол тощо)

2 Основа під гідроізоляційний матеріал

3 Утеплювач

4 Пароізоляція

5 Дошки настилу

6 Прогони

Усього постійного навантаження –gп

Снігове навантаження

Загальне навантаженняg

0,15

0,12

0,06

0,005

0,1

0,15

0,585

S0 = 1,45

1,295

0,15

0,12

0,06

0,005

0,1

0,15

0,585

Sе = 0,71

1,295

1,3

1,3

1,2

1,1

1,1

1,1

 

 

0,195

0,156

0,072

0,006

0,11

0,165

0,704

Sm = 1,508

2,212

Визначення Se та Sm див. у прикладі 1.

 

Рис. 4 – Конструкція покриття

а – дощато-цвяховий щит;

б – нерозрізні спарені прогони

2.3. Розрахунок дощато-цвяхового настилу

Для зручності монтажу настил проектується таким, що складається з великорозмірних щитів – 2500x1500 у плані. Вони монтуються на спарені прогони. Матеріал щитів – дошки із сосни 3-го сорту, матеріал прогонів – дошки із сосни 2-го сорту.

Розрахунок на постійне та снігове навантаження:

М5212, Рис. 5 – Розрахункова схема щита для розрахунку по першій схемі завантаження 

Рис. 5 – Розрахункова схема щита для розрахунку по першій схемі завантаження

Розрахунковий опір згину та модуль пружності згідно з [1]:

Rи= Rи.mп.mв/gn=13.1.1/0,95=13,7 мПа =1,37 кН/см2,

де Rи – опір деревини згину [1, т. 3]; mп – перехідний коефіцієнт за породою деревини [1, т. 4]; mв – коефіцієнт умов експлуатації [1, т. 5]; gn – коефіцієнт надійності за призначенням [2].

E= E.mв/gn=104 .1/0,95=1,05.104 мПа.

Навантаження, що діють на смугу щита шириною 1м (табл.2):

- експлуатаційне, без урахування прогонів qепог=1,295–0,15=1,145 кН/м;

- розрахункове, без урахування прогонів qпог=2,212–0,165=2,047 кН/м.

Розрахунковий згинальний момент:

M= qпог .l2/8 = 2,047.1,252/8 = 0,40 кН·м = 40 кН·см.

Момент опору та момент інерції щитової смуги шириною 1м:

W= b.d2/6 = 100.1,62/6 = 42,7 см3,

де b - ширина смуги; d - товщина дощок згідно із сортаментом (дод. 3)

I= b.d3/12 = 100.1,63/12 = 34,13 см4,

де b- ширина смуги.

Нормальні напруження:

s = M/ W = 40/42,7 = 0,93 кН/см2 ¢ Rи = 1,37 кН/см2.

Запас міцності перебільшує значення, яке рекомендується, але це мінімальний розмір за сортаментом.

Розрахунок на постійне та зосереджене навантаження

М5212, Рис. 6 – Розрахункова схема щита для розрахунку за другою схемою завантаження 

Рис. 6 – Розрахункова схема щита для розрахунку за другою схемою завантаження

Розрахунковий згинальний момент з урахуванням зосередженого навантаження, яке розподіляється на смугу щита шириною 0,5 м за наявності підшивного розкосу,

M= 0,0703 .qпог.l2 + 0,207.2. Pе gn l = 0,0703 0,539.1,252 + 0,207.2.1,2.1,25 =

= 0,68кН.м = 68 кН.см,

де qпог – постійне навантаження без урахування ваги прогонів та снігу.

Нормальні напруження:

s = M/ W = 68/42,7 = 1,6 кН/см2 ¢ Rи. mн =1,37 .1,2=1,64 кН/см2,

де mн – коефіцієнт умов роботи при монтажному навантаженні.

2.4. Розрахунок прогону

Розрахунок на постійне та снігове навантаження

М5212, Рис. 7 – Розрахункова схема погону 

Рис. 7 – Розрахункова схема погону

Навантаження, що діють на 1м довжини прогону (крок прогонів 1,25 м):

- нормативне qепог= 1,295.1,25 = 1,62 кН/м;

- розрахункове qпог= 2,212.1,25 = 2,76 кН/м.

Розрахунковий згинальний момент:

M= qпог .l2/10 = 2,76.4,52/10 = 5,59 кН∙м = 559 кН∙см.

Момент опору, який потрібен,

Wпотр= M/Rи = 559/1,37 = 408 см3.

Проектуємо прогін із двох дощок перерізом 5 см x 17,5 см (дод. 3) із моментом опору:

W= b.h2 /6 = 2.5.17,52 /6 = 510см3 $ Wпотр.

Момент інерції:

I = b.h3/12 = 2.5.17,53/12 = 4466 см4.

Нормальні напруження:

s = M/ W = 559/510 = 1,1 кН/см2 ¢ Rи = 1,37 кН/см2.

Відносний прогин:

f/l = qепог.l3/(384·E·I) = 1,62.4,53/(384.1,05.107 .4466.10-8) = 1/1219;

1/1219 ¢ [f/l] = 1/200 (граничне значення [1, т.14]).

Розрахунок стику прогону

Стик дощок прогону виконується врозгін на відстані 0,21L від осі опор. Для з’єднання двох дощок прогону між собою застосовуються цвяхи діаметром 4 мм, довжиною 125 мм.

М5212, Рис. 8 – Конструкція стику прогону 

Рис. 8 – Конструкція стику прогону

Несуча здатність одного цвяха для однозрізних з’єднань [1]:

Tc = 0,35.c.d.mв/gn = 0,35.5.0,4.1/0,95 = 0,74 кН;

Tзг = (2,5.d2 +0,01.a2 )Ömв/gn = (2,5.0,42 +0,01.4,42 ) Ö1/0,95 = 0,625 кН;

Tзг = 4.d2.Ömв/gn = 4.0,42 Ö1/0,95 = 0,674 кН;

a= c–1,5d = 5–1,5.0,4 = 4,4 см;

Tроз = Tmin = 0,625 кН.

Потрібна кількість цвяхів із кожної сторони стику:

n= M/(2.Xцв.Tроз)= 559/(2.(0,21.450–12).0,625)= 5,42.

Приймаємо 6 цвяхів із кожної сторони.

 

Приклад 3

3. ПРОЕКТУВАННЯ НЕУТЕПЛЕНОГО ПОКРИТТЯ ЗІ ШТУЧНИХ ЛИСТОВИХ МАТЕРІАЛІВ

Проектування неутепленого покриття із застосуванням сталевого профільного листа для будівлі ІІI класу відповідальності (коефіцієнт надійності за призначенням γn= 0,9), група експлуатації Б-2(приміщення, що не опалюється, при відносній вологості повітря 60-75%). Крок несучих конструкцій – 6 м. Матеріал – ялиця 2-го сорту. Район будівництва – м. Полтава.

3.1. Вибір складу покриття

Елементи покриття складаються із прогонів, які з’єднано у щит, і сталевого профільного листа. Відстань між прогонами приймається рівною 500 мм. Прогони у кількості 5 штук складаються у щит за допомогою поперечних та діагональних брусків. Щити кріпляться до верхніх поясів ферм і за рахунок своєї жорсткості забезпечують стійкість ферм із площини деформації.

3.2. Збір навантажень на огороджуючі конструкції

Навантаження на 1м2 горизонтальної проекції покриття приймаються відповідно до таблиці 6.

Таблиця 6 - Навантаження від маси 1 м2 огороджуючих конструкцій покриття та покрівлі

Тип і склад покриття

Характеристичне навантаження

g0, кН/м2

Експлуатаційне навантаження ge, кН/м2

Коеф-т надійності за граничним розрах. навантаженням γfm

Граничне розрахункове навантаження

g, кН/м2

1

2

 

3

4

1 Сталевий профільний лист

2 Щит із прогонів(попередньо)

 

Усього постійного навантаження –gп

 

Снігове навантаження

 

Загальне навантаженняg

 

0,15

0,2

 

0,35

 

S0 = 1,45

 

1,80

 

0,15

0,2

 

0,35

 

Sе = 0,71

 

1,06

 

1,2

1,1

 

 

 

 

 

 

0,18

0,22

 

0,4

 

Sm = 1,508

 

1,908

 

Визначення Se та Sm див. у прикладі 1.

3.3. Розрахунок елементів щита

Прогони у складі щита розраховуються як косозігнуті елементи. Діагональні бруси щита обчислюються як стиснуто-зігнуті елементи на дію скатної складової від навантаження у прогонах. Попередньо призначаємо переріз прогонів 75х150 мм, а переріз бруса 50х50 мм (за сортаментом див. дод. 3).

Розрахунковий опір згину (стиску) та модуль пружності згідно з [1]:

Rи= Rи.mп.mв/gn = 13.0,8.1/0,9 = 11,5 мПа = 1,15 кН/см2,

де Rи – опір деревини згину [1,т.3];

mп – перехідний коефіцієнт за породою деревини [1,т.4];

mв – коефіцієнт умов експлуатації [1,т.5];

gn – коефіцієнт, який ураховує ступінь відповідальності споруди.

E= E.mв/gn = 104 .1/0,9 = 1,1.104 мПа.

Розрахунок прогону на постійне та снігове навантаження

М5212, Рис. 9 – Розрахункова схема прогону на постійне та снігове навантаження

Рис. 9 – Розрахункова схема прогону на постійне та снігове навантаження

Навантаження, що діють на 1м прогону при відстані між прогонами 0,5 м:

- експлуатаційне qeпог= (gпe + Sе .cosa) .0,5 = (0,35 +0,71.0,95) .0,5 =

= 0,51 кН/м;

-розрахункове qпог = (gп + S .cosa) .0,5 = (0,4 +1,508.0,95) .0,5 = 0,92 кН/м.

Прогін працює на косий згин, складові навантаження:

qx пог = qп.cosa = 0,92.0,95 = 0,874 кН/м;

qy пог = qп.sina = 0,92.0,316 = 0,291 кН/м,

де cosa = 0,95; sina = 0,316 для покрівлі з похилом і=0,33.

Розрахункові згинальні моменти:

Mx = qx пог .lx2/8 = 0,874.62/8 = 3,93 кН∙м = 393 кН∙см;

My= qy пог .ly2/8 = 0,291.32/8 = 0,327 кН∙м = 32,7 кН∙см.

Моменти опору для прийнятого перерізу прогонів:

Wx = b.h2/6 = 7,5.202/6 = 500 см3;

Wy= h b2/6 = 20.7,52/6 = 187,5 см3.

Момент інерції для прийнятого перерізу прогонів:

Ix= b .h3/12=7,5.203/12 = 5000 см4.

Нормальні напруження:

s = Mx /Wx + My /Wy = 393/500 + 32,7/187,5 = 0,96 кН/см2 ¢ Rи = 1,15 кН/см2.

Перевірку відносного прогину прогонів виконуємо в площині, що перпендикулярна до скату:

f/l = 5.qе(х)пог.lх3/(384.0,7E Iх) = 5.0,48.63/(384.1,11.107.5000.10-8) = 1/411;

1/411 ¢ [f/l] = 1/200 (граничне значення [1, т.16]),

де qе(х)пог = qепог. cos α = 0,51. 0,95 = 0,48 кН/м.

Розрахунок прогону на постійне й монтажне навантаження:

Монтажне навантаження P = Pе γfm = 1.1,2 = 1,2 кН.

Постійне навантаження на 1м прогону qпог = gп .0,5м = 0,4.0,5 = 0,2 кН/м.

Розрахункові згинальні моменти:

Mx = qпог .lx2 cosa/8 + P.lx cosa/4 = 0,2.62 .0,95/8 + 1,2.6.0,95/4 = 257 кН∙см;

My = qпог .ly2 sina/8 = 0,2.32 .0,316/8 = 0,071 кН∙м = 7,1 кН∙см.

Нормальні напруження:

s = Mx /Wx + My /Wy = 257/500 + 7,1/187.5 = 0,55 кН/см2;

0,55 кН/см2 ¢ Rи.mн = 1,15.1,2 = 1,38 кН/см2,

де mн = 1,2 – коефіцієнт умов роботи при дії монтажного навантаження.

М5212, Рис. 10 – Розрахункова схема прогону при розрахунку на постійне та монтажне навантаження

Рис. 10 – Розрахункова схема прогону при розрахунку на постійне та монтажне навантаження

Розрахунок розкосу щита

Зусилля в розкосі від скатної складової навантаження в прогонах:

Nр= 0,75.qy пог.nп.lx /(2.cosβ) = 0,75.0,291.5.6/(2.0,77) = 4,25 кН,

де nп – кількість прогонів у складі щита;

0,75 – коефіцієнт, який ураховує вантажну площину розкосу;

β – кут нахилу розкосу до осі кроквяної конструкції

( tg β = 2,5/3 = 0,833, cosβ = 0,77).

Приймаємо переріз розкосу 50x50 мм. Площа перерізу А = 25 см2, момент інерції:

W = b.h2 /6 = 5.52 /6 = 20,8 см3.

Вільна довжина розкосу lр = 0,5/ cosβ = 5/0,77 = 0,65 м.

Гнучкість розкосу λ = lр/(0,289.b) = 65/(0,289.5) = 45.

Ексцентриситет прикладання зусилля е = 0,5.b = 0,5.5 = 2,5см.

Згинальний момент M = Nр.е = 4,25.2,5 = 10,63 кН∙см.

Нормальні напруження:

s = Nр/ А +M/ ξ.W = 4,25/25+10,63/(0,900.20,8) = 0,74 кН/см2 ¢ Rс = = 1,15кН/см2,

Де ξ = 1–λ2 .Nр /(3000.Rс.А) = 1 – 452.4,25/(3000.1,15.25) = 0,900.

Розкіс має опору в щиті у вигляді брускового елемента, який кріпиться цвяхами до стійок щита. Приймаємо цвяхи діаметром d = 4 мм, довжиною 125 мм.

Несуча здатність одного цвяха як однозрізного з’єднання:

Tc = 0,35.c.d.mп.mв/gn = 0,35.5.0,4.0,8.1/0,9 = 0,62 кН;

Tзг = (2,5.d2.+0,01.a2)Ömп.mв/gn = (2,5.0,42 +0,01.4,42 ) Ö0,8.1/0,9 = 0,59кН;

Tзг = 4.d2.Ömп.mв/gn = 4.0,42 Ö0,8.1/0,9 = 0,64 кН,

Де a = c–1,5d = 5–1,5.0,4 = 4,4 см.

Розрахункова несуча здатність цвяха Tроз = Tmin = 0,59 кН.

Потрібна кількість цвяхів:

N = Nр.cosβ /Tроз = 4,25.0,77 / 0,59 = 5,55.

Приймаємо 6 цвяхів.

Щит кріпиться до кроквяної конструкції через стійки цвяхами діаметром 4 мм, довжиною 125 мм. Потрібна кількість цвяхів на одну стійку складає

n = 0,5.qy пог.nп.lx /Tроз = 0,5.0,291.5.6/0,59 = 7,4.

Приймаємо 8 цвяхів.

КОНСТРУКЦІЯ ЩИТА

 

Рис. 11 – Щит-обрешітка під покрівлю із сталевого профільного листа


Приклад 4.

4. РОЗРАХУНОК ДОЩАТОКЛЕЄНОЇ КОЛОНИ

Запроектувати дерев'яні клеєні стійки столярного цеху висотою Н = 7 м. Крок несучих конструкцій 4,5 м. Несучі конструкції покриття – клеєфанерні панелі по аркам прольотом 24 м. Стінове огородження – навісні клеєфанерні панелі розміром – 1,5´4,5м. Район будівництва м. Полтава. Матеріал – дошки дуба другого сорту.

4.1. Вибір конструктивної схеми

Приймаємо клеєні стійки прямокутного поперечного перерізу, закріплені до фундаментів анкерними болтами (рис. 12).

М5212, Рис. 12 - Розрахункова схема поперечної рами будівлі

Рис. 12 - Розрахункова схема поперечної рами будівлі

4.2. Навантаження на стійку

Постійний розрахунковий тиск на стійку від покриття:

М5212, 11,

де gпокр, gвв – навантаження на 1 м2 горизонтальної проекції від огороджуючих конструкцій покриття та власної маси арки;

а – крок колон;

а1 – виліт карнизу;

gвв – навантаження на 1 м2 горизонтальної проекції від власної маси несучої конструкції покриття (арки) визначаємо за формулою:

М5212, 12,

тут S0 – характеристичне значення снігового навантаження (у кПа), обумовлене відповідно [2, п. 8.5];

кв.в. – коефіцієнт власної ваги арки, що попередньо приймається рівний 3;

qе – експлуатаційне навантаження від покриття (т. 2).

2. Тимчасове снігове навантаження:      

М5212, 13.

3. Постійне навантаження від стінового огородження:

М5212, 14.

де gст – навантаження від 1 м2 стінового навантаження (може бути прийняте рівному навантаженню від огороджуючих конструкцій покриття);

h0 – висота стіни вище відмітки стійок.

4. Вітрове розрахункове навантаження на ліву стійку:

М5212, 15;

М5212, 16;

на праву стійку:

 

де М5212, 18 – коефіцієнт надійності за граничним розрахунковим значенням вітрового навантаження, визначений за т. 7 [2, п. 9.14];

Таблиця 7

Т, років

5

10

15

25

40

50

70

100

150

200

300

500

М5212, 18

0,55

0,69

0,77

0,87

0,96

1,00

1,07

1,14

1,22

1,28

1,35

1,45

ω0 = 470 Па = 0,47 кН/м2 – характеристичне значення вітрового тиску для району будівництва – м. Полтава [2, дод. Е];

коефіцієнт С визначається за формулою:

М5212, 19,

де Caer - аеродинамічний коефіцієнт, що визначається за [2, п. 9.8];

Ch коефіцієнт висоти споруди, що визначається за додатком 5 [2, п. 9.9, т. 9.01], (тип місцевості ІІІ);

Calt коефіцієнт географічної висоти, що визначається за [2, п. 9.10];

Crel коефіцієнт рельєфу, що визначається за [2, п. 9.11];

Cdir коефіцієнт напрямку, що визначається за [2, п. 9.12];

Cd    коефіцієнт динамічності, що визначається за [2, п. 9.13].

Для розрахункового навантаження на ліву стійку:

М5212, 20;

на праву стійку:

М5212, 21.

Ширину перерізу стійок приймаємо b = 14 см. Необхідну висоту перерізу визначаємо з виразів:

М5212, 22

– розрахунковий опір стиску деревини дуба другого сорту уздовж волокон;

тн – коефіцієнт, що враховує короткочасну дію вітрового навантаження [1, т. 6].

Приймаємо висоту стійки М5212, 23 (15 шарів по 33 мм).

Навантаження від власної маси стійки:

М5212, 24,

де М5212, 25 – об’ємна маса деревини (дуба) [1, додаток 3];

М5212, 26 – коефіцієнт надійності по навантаженню від власної маси.

Рама є один раз статично невизначена. За зайве невідоме приймаємо поздовжнє зусилля Х у ригелі та визначаємо його роздільно від кожного виду завантаження:

М5212, 27

h – товщина панелі стінового огородження (приймається рівною товщині огороджуючої конструкції покриття).

М5212, 28

4.3. Внутрішні зусилля у закладенні стійок

Згинальні моменти:

М5212, 29

де М5212, 30 – коефіцієнт сполучення двох тимчасових навантажень: снігового та вітрового.

Поперечні сили:

М5212, 31

Поздовжня сила:

М5212, 32

Розрахункові значення зусиль

M=5750 кН×см; N=131 кН; Q=17,9 кН.

4.4. Конструктивний розрахунок

Розрахунковим перетином стійки буде перетин, ослаблений отворами під болти для кріплення сталевих анкерних накладок (рис. 7). Діаметр цих болтів приймаємо рівним 16 мм.

Геометричні характеристики розрахункового перетину:

Площа –

М5212, 33

де 0,8 – коефіцієнт, що враховує наявність ослаблень у розрахунковому перетині.

Гнучкість стійки з площини вигину:

М5212, 34.

Коефіцієнт:

М5212, 35.

Напруження у поперечному перерізі:

М5212, 36.

Сколюючі напруження у клейовому шві:

М5212, 37

– розрахунковий опір сколюванню при згині клеєних елементів.

Стійкість плоскої форми деформування перевіряємо за [1, п. 4.18].

Гнучкість із площини згину:

М5212, 38.

Коефіцієнт поздовжнього згину:

М5212, 39

– коефіцієнт підтримуючої дії закріплень по розтягнутому від моменту краєві.

Коефіцієнт:

М5212, 40

Так як М5212, 41 більше 1, стійкість плоскої форми деформування забезпечена.

4.5. Розрахунок анкерного кріплення

Розрахунок анкерних болтів ведемо по максимальному розтягуючому зусиллю при дії постійного навантаження з коефіцієнтом надійності М5212, 42 замість γf=1,1 та вітрового навантаження.

Поздовжня сила:

М5212, 43

де М5212, 44.

Напруження на поверхні фундаменту (рис. 8):

М5212, 45

Розміри ділянок епюри напружень:

М5212, 46

де s – відстань від грані колони до осі анкерного болта (приймається не менш 4,75.db).

Зусилля розтягу в анкерних болтах:

М5212, 47.

Необхідна площа перерізу болта зі сталі Вст3кп2:

М5212, 48

ma=0,85 – коефіцієнт, що враховує нерівномірність натягу болтів.

Приймаємо 4 анкерні болти діаметром 30 мм із Аbп = 5,6 см2 (додаток 4).

М5212, Рис. 13 - Опорний вузол колони з 12 двозрізними болтами

Рис. 13 - Опорний вузол колони з 12 двозрізними болтами

Необхідна кількість двозрізних болтів діаметром 16 мм, що приєднують сталеві накладки до стійки

М5212, 49,

де Троз – розрахункова несуча здатність одного зрізу нагеля (болта), обумовлена як менше із значень:

М5212, 50

Приймаємо 12 болтів.

Металеві елементи приймаємо зі сталі ВСтЗпс товщиною 8 мм. Через очевидний запас міцності розрахунок їх не робимо.


Додаток 1

[2, додаток Е] (довідковий)

ХАРАКТЕРИСТИЧНІ ЗНАЧЕННЯ НАВАНТАЖЕНЬ І ВПЛИВІВ ДЛЯ МІСТ УКРАЇНИ

w0 – вітрове навантаження (в паскалях)

S0 – снігове навантаження (в паскалях)

Міста обласного підпорядкування

W0

(Па)

S0

(Па)

Київ

370

1550

Севастополь

460

770

АР Крим

 

 

Сімферополь

460

820

Алушта

450

860

Джанкой

480

850

Євпаторія

490

730

Керч

540

920

Красноперекопськ

510

780

Саки

480

760

Армянськ

510

780

Феодосія

500

1000

Судак

470

940

Ялта

470

830

Вінницька область

 

 

Вінниця

470

1360

Жмеринка

480

1360

Могилів-Подільський

470

1280

Хмільник

450

1390

Волинська область

 

 

Луцьк

480

1240

Володимир-Волинський

500

1200

Ковель

460

1200

Нововолинськ

500

1240

Дніпропетровська область

 

 

Дніпропетровськ

470

1340

Вільногірськ

440

1190

Дніпродзержинськ

470

1280

Жовті Води

440

1170

Кривий Ріг

440

1110

Марганець

460

1040

Нікополь

460

1020

Новомосковськ

470

1390

Орджонікідзе

460

1030

Павлоград

480

1390

Первомайськ

500

1380

Синельникове

480

1350

Тернівка

490

1390

Донецька область

 

 

Донецьк

500

1500

Авдіївка

490

1450

Артемівськ

480

1380

Горлівка

500

1500

Дебальцеве

500

1440

Дзержинськ

500

1480

Димитров

480

1420

Добропілля

480

1410

Докучаївськ

500

1520

Єнакієве

500

1470

Жданівка

500

1160

Маріуполь

600

1380

Кіровське

500

1490

Костянтинівна

480

1400

Краматорськ

470

1400

Красноармійськ

480

1410

Красний Лиман

460

1390

Макіївка

500

1490

Селідове

490

1420

Слов'янськ

460

1400

Сніжне

490

1510

Торез

490

1520

Вугледар

500

1450

Харцизьк

500

1500

Шахтарськ

500

1500

Ясинувата

500

1470

Житомирська область

 

 

Житомир

460

1460

Бердичів

460

1410

Коростень

480

1450

Новоград-Волинський

470

1380

Закарпатська область

 

 

Ужгород

370

1340

Мукачеве

370

1490

Запорізька область

 

 

Запорожжя

460

1110

Бердянськ

520

1120

Мелітополь

520

1050

Токмак

490

1070

Івано-Франківська область

 

 

Івано-Франківськ

500

1410

Болехів

550

1520

Калуш

530

1440

Коломия

490

1400

Яремча

470

1530

Київська область

 

 

Біла Церква

390

1520

Березань

390

1580

Бориспіль

380

1570

Бровари

380

1580

Васильків

380

1530

Ірпінь

390

1560

Переяслав-Хмельницький

390

1560

Прип'ять

450

1590

Фастів

380

1510

Ржищів

390

1540

Славутич

430

1600

Кіровоградська область

 

 

Кіровоград

410

1230

Олександрія

430

1250

Знам’янка

420

1320

Світловодськ

430

1310

Луганська область

 

 

Луганськ

460

1350

Антрацит

490

1460

Брянка

480

1410

Кіровськ

480

1400

Алчевськ

480

1410

Краснодон

470

1410

Красний Луч

490

1470

Лисичанськ

460

1370

Первомайськ

480

1400

Ровеньки

480

1450

Рубіжне

450

1370

Свердловськ

480

1450

Сєверодонецьк

460

1370

Стаханов

480

1400

Львівська область

 

 

Львів

520

1310

Борислав

540

1500

Дрогобич

560

1440

Самбір

530

1400

Стрий

550

1420

Трускавець

550

1490

Червоноград

510

1260

Миколаївська область

 

 

Миколаїв

470

870

Вознесенськ

450

990

Очаків

490

830

Первомайськ

410

1200

Южноукраїнськ

430

1090

Одеська область

 

 

Одеса

460

880

Білгород-Дністровський

470

890

Ізмаїл

500

1100

Іллічівськ

480

880

Котовськ

450

1170

Южний

490

870

Полтавська область

 

 

Полтава

470

1450

Комсомольск

430

1280

Кременчук

430

1300

Лубни

410

1600

Миргород

420

1540

Ровенська область

 

 

Рівне

520

1320

Дубно

530

1270

Кузнецовськ

460

1260

Острог

520

1320

Сумська область

 

 

Суми

420

1670

Ахтирка

450

1600

Глухів

390

1770

Конотоп

360

1740

Лебедин

430

1640

Ромни

380

1730

Шостка

390

1790

Тернопільська область

 

 

Тернопіль

520

1390

Харківська область

 

 

Харків

430

1600

Ізюм

430

1460

Куп’янськ

450

1460

Лозова

480

1490

Люботин

450

1570

Первомайський

450

1510

Чугуїв

430

1600

Херсонська область

 

 

Херсон

480

760

Каховка

460

840

Нова Каховка

450

820

Хмельницька область

 

 

Хмельницький

500

1340

Кам'янець-Подільський

460

1270

Нетішин

520

1330

Славута

510

1350

Шепетівка

500

1370

Черкаська область

 

 

Черкаси

420

1520

Ватутіне

410

1420

Канів

410

1540

Золотоноша

410

1560

Сміла

420

1480

Умань

440

1440

Чернівецька область

 

 

Чернівці

500

1320

Чернігівська область

 

 

Чернігів

410

1720

Ніжин

370

1690

Прилуки

370

1640

 

Додаток 2

[2, Додаток В] (довідковий)

ПРИБЛИЗНІ ТЕРМІНИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ БУДІВЕЛЬ І СПОРУД (у роках)

Будівлі:

 

житлові і громадські

100

виробничі і допоміжні

60

складські

60

сільськогосподарські

50

мобільні збірно-розбірні

20

мобільні контейнерні

15

Інженерні споруди:

 

резервуари для води

80

резервуари для нафти і нафтопродуктів

40

резервуари для хімічної промисловості

30

башти і щогли

40

димові труби

30

крани-перевантажувачі

25

мостові і козлові крани

20

 

Додаток 3

Номінальні розміри пиломатеріалів хвойних порід (ГОСТ 24454-80)

Товщина, мм

Ширина, мм

16

75

100

125

150

 -

 -

 -

 -

19

75

100

125

150

175

 -

 -

 -

22

75

100

125

150

175

200

 -

 -

25

75

100

125

150

175

200

250

 -

32

75

100

125

150

175

200

250

275

40

75

100

125

150

175

200

250

275

44

75

100

125

150

175

200

250

275

50

75

100

125

150

175

200

250

275

60

75

100

125

150

175

200

250

275

75

75

100

125

150

175

200

250

275

100

 -

100

125

150

175

200

250

275

125

 -

 -

125

150

175

200

250

 -

150

 -

 -

 -

150

175

200

250

 -

175

 -

 -

 -

 -

175

200

250

 -

200

 -

 -

 -

 -

 -

200

250

 -

250

 -

 -

 -

 -

 -

 -

250

 -

Додаток 4

Сортамент болтів згідно СТ. СЭВ 180-75

Площа перерізу

Діаметр болта, мм

16

18

20

22

24

27

30

36

42

48

Абр, см2

2,01

2,54

3,14

3,80

4,52

5,72

7,06

10,17

13,85

18,09

Ант, см2

1,57

1,92

2,45

3,03

3,52

4,59

5,60

8,26

11,20

14,72

Додаток 5

Коефіцієнт висоти споруди Сh, враховує збільшення вітрового навантаження залежно від висоти споруди або її частини, що розглядається над поверхнею землі (Ζ), типу навколишньої місцевості і визначається за табл. 9.01 для будівель і споруд, старший період власних коливань яких не перевищує 0,25 сек, і за табл. 9.02 для всіх інших будівель і споруд.

Таблиця 9.01

 

Таблиця 9.02

Ζ(μ)

Ch для типу місцевості

 

Z(m)

Сhдля типу місцевості

І

II

III

IV

І

II

III

IV

<5

0,90

0,70

0,40

0,20

<5

1,40

1,20

0,90

0,60

10

1,20

0,90

0,60

0,40

10

1,80

1,50

1,20

1,00

20

1,35

1,15

0,85

0,65

20

1,95

1,85

1,55

1,40

40

1,60

1,45

1,15

1,00

40

2,25

2,20

2,00

1,95

60

1,75

1,65

1,35

1,10

60

2,45

2,45

2,25

2,25

80

1,90

1,75

1,50

1,20

80

2,65

2,60

2,45

2,50

100

1,95

1,85

1,60

1,25

100

2,70

2,70

2,60

2,70

150

2,15

2,10

1,85

1,35

150

2,95

3,00

2,90

3,10

200

2,30

2,20

2,05

1,45

200

3,10

3,15

3,20

3,40

Примітка. Проміжні значення коефіцієнта Сh,слід визначати лінійною інтерполяцією.

Типи місцевості, що оточує будівлю чи споруду, визначаються для кожного розра­хункового напрямку вітру окремо:

І – відкриті поверхні морів, озер, а також плоскі рівнини без перешкод, що піддаються дії вітру на ділянці довжиною не менш як 3 км;

II – сільська місцевість з огорожами (парканами), невеликими спорудами, будинками і деревами;

ІІІ – приміські і промислові зони, протяжні лісові масиви;

ІV – міські території, на яких принаймні 15 % поверхні зайняті будівлями, що мають середню висоту понад 15 м.

При визначенні типу місцевості споруда вважається розташованою на місцевості даного типу для певного розрахункового напрямку вітру, якщо у цьому напрямку така місцевість є на відстані 30 Ζ при повній висоті споруди Ζ < 60 м або 2 км - при більшій висоті. У випадку, якщо споруда розташована на межі місцевостей різних типів або є сумніви відносно вибору типу місцевості, слід приймати тип місцевості, що має більше значення коефіцієнта Сh.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. СНиП ІІ-25-80.Деревянные конструкции. Нормы проектирования / Госстрой СССР. – М.: Стройиздат, 1983. – 31 с.

2. ДБН В.1.2. - 2: 2006. Навантаження і впливи. - К.: МБАта ЖКГ України, 2006. - 60 с.

3. Индустриальные деревянные конструкции: Учебное пособие для вузов / Под ред. Ю. В. Слицкоухова. – М.: Стройиздат, 1991. - 256 с.: ил.

4. Клименко В. З. Конструкції з дерева і пластмас: Підручник. / В. З. Клименко – К.: Вища шк., 2000. – 304 с.: іл.

5. Конструкції з дерева та пластмас: Курс лекцій / О. Є. Саган. – Полтава, ПДТУ, 1998. – 68 с.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!