Методичні рекомендації до оформлення дипломної роботи магістра з предмету Економічна кібернетика, НУДПСУ

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Кафедра економічної кібернетики

Методичні рекомендації до виконання, оформлення та захисту дипломної роботи магістра з курсу Економічна кібернетика

галузі знань 0305 «Економіка і підприємництво»

спеціальності 8.05030201

“Економічна кібернетика”

Ірпінь – 2014

ПЕРЕДМОВА

Навчальним планом підготовки магістрів зі спеціальності “Економічна кібернетика” передбачено написання дипломної роботи магістра та захист її в державній екзаменаційній комісії (ДЕК).

Дипломна робота магістра – це самостійне дослідження, виконане студентом на завершальному етапі навчання. Вона є кваліфікаційним документом, на підставі якого ДЕК визначає рівень теоретичної підготовки студента, його готовність до самостійної професійної діяльності в областях аналізу економічних процесів, прогнозування їх динаміки, прийняття раціональних рішень щодо управління економічними об’єктами (системами) з урахуванням невизначеності, конфліктності, ризику. На підставі захисту дипломної роботи ДЕК приймає рішення про присвоєння студенту кваліфікації магістра.

Завданням дипломної роботи магістра є проведення теоретичного дослідження, побудова економіко-математичних моделей прикладного характеру та використання їх для аналізу і прийняття рішень у певній сфері економіки. Показником якості підготовки магістрів є розробка ними реальних дипломних робіт, виконаних на матеріалах конкретних організацій. У цьому разі запропоновані проектні розробки цілком або частково можуть бути використані у практичній діяльності цих організацій.

Дипломна робота магістра має відповідати таким вимогам:

1) мати актуальну тему, яка відповідає профілю спеціальності “Економічна кібернетика”. Вибираючи тему, студенту потрібно враховувати її актуальність для підприємства, фінансової установи, організації, регіону, держави, можливість одержання відповідних матеріалів (планових, звітних, статистичних), проведення власних спостережень, розрахунків, експериментів, наявність літературних джерел, власних напрацювань;

2) поєднувати в собі науково-дослідний і прикладний аспекти. Проблема, що аналізується в дипломній роботі магістра, має бути розглянута з урахуванням усіх суттєвих особливостей, взаємозв’язків, суперечностей, які характеризують відповідний напрям економічної діяльності та впливають на її розв’язання. Дипломна робота має містити відомості про практичне використання отриманих автором результатів;

3) бути самостійною науковою розробкою, яка присвячена вирішенню актуальних питань у галузі дослідження, побудови та адаптації інформаційних систем (ІС) з урахуванням сучасних досягнень науки, інформаційної технології, передового досвіду. Дипломна робота магістра повинна містити розроблені автором і висунуті для прилюдного захисту положення, які мають теоретичне або прикладне значення. Запропоновані нові рішення мають бути строго обґрунтовані, критично оцінені порівняно з уже відомими рішеннями;

4) ґрунтуватися на використанні комп’ютерних мереж, пакетів прикладних програм, економіко-математичних методів тощо;

5) містити практичний матеріал реального підприємства чи організації для вивчення актуальних питань побудови ІС з метою впровадження їх у виробництво;

6) розроблені інформаційні масиви, алгоритми та програмне забезпечення мають бути доведені до стадії практичної апробації;

7) структура та обсяг дипломної роботи магістра, її оформлення повинні відповідати вимогам даних методичних рекомендацій.

1. Організація збору та аналіз матеріалів для дипломної роботи магістра

Практичний матеріал для дипломної роботи студент збирає в період виробничої та переддипломної практик в установі, організації чи на підприємстві, а також у передбачений навчальним планом час для написання дипломної роботи. Джерелами інформації є форми статистичної звітності, плани і звіти про результативність різних напрямів економічної діяльності в конкретній галузі економіки, дані оперативного статистичного та бухгалтерського обліку, опитування та спостереження на робочих місцях.

Збираючи та опрацьовуючи практичний матеріал, необхідно дослідити якомога більше нового з практики господарювання в даній галузі економіки, передовий досвід. З урахуванням цього оцінюється діяльність установи, організації чи підприємства в досліджуваному напрямі, обґрунтовуються конкретні заходи з підвищення ефективності функціонування та розвитку. Значну увагу потрібно приділити вивченню матеріалу, який характеризує стан і рівень автоматизації економічних завдань на досліджуваному об’єкті, функцій, які будуть реалізовані в ІС, а також обґрунтуванню доцільності використання тих чи інших технічних і програмних засобів. Підґрунтям для опрацювання практичного матеріалу є методологія та інструментарій системного аналізу та економіко-математичного моделювання. При цьому важливо використовувати набуті знання з усього циклу дисциплін, передбачених навчальним планом підготовки магістра зі спеціальності “Економічна кібернетика”.

Весь практичний матеріал, одержаний під час ознайомлення з установою, організацією чи підприємством, необхідно відобразити в дипломній роботі з метою визначення шляхів удосконалення наявних інформаційних потоків і технологій вирішення прикладних задач. Студент повинен глибоко проаналізувати теоретичний і практичний матеріал з обраної теми дипломної роботи та провести дослідження на конкретному об’єкті. При цьому необхідно розробити структуру ІС, обґрунтувати структуру інформаційної бази, а також запропонувати раціональний варіант збору первинної інформації та методику формування вихідної інформації.

2. Структура дипломної роботи

Дипломну роботу студент розробляє згідно з обраною і затвердженою наказом ректора темою і завданням, отриманим у наукового керівника. Дипломна робота магістра повинна бути послідовною та завершеною. Структура конкретної дипломної роботи залежить від багатьох чинників (вибраного об’єкта дослідження, прийнятих методів розв’язання поставлених в роботі задач, використовуваних технічних засобів), але основні питання, рекомендовані цими методичними вказівками, мають бути відображені в роботі.

Рекомендована структура дипломної роботи подана у додатку Г.

У наведеній рекомендованій структурі дипломної роботи назви розділів 1-3 і їх підрозділів є умовними. Виконуючи дипломну роботу, студент має конкретизувати назви розділів та підрозділів відповідно до обраної для дослідження теми.

Загальний обсяг дипломної роботи має бути в межах 90-100 сторінок друкованого тексту формату А4 без врахування списку використаної літератури і додатків. Дипломна робота має бути виконана за допомогою програмних засобів обробки текстів і ділової графіки на ЕОМ з дотриманням державного стандарту ДСТУ 3008-95 “Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура та правила оформлення”. Мова дипломної роботи – державна, стиль написання – науковий, потрібно дотримуватися чіткості у викладенні матеріалу та уникати орфографічних і синтаксичних помилок.

Дипломна робота має включати в себе самостійно розроблені та реалізовані на ЕОМ контрольні приклади розв’язання прикладних задач дослідження та вихідні результати, які одержано при реалізації контрольних прикладів на ЕОМ, оформлені у вигляді додатків.

3. Вказівки щодо написання розділів дипломної роботи

РЕФЕРАТ (1 сторінка)

Структура, загальні вимоги та правила оформлення реферату регламентуються державним стандартом ДСТУ 3008-95 “Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура та правила оформлення”. В рефераті вказується загальний обсяг дипломної роботи, кількість таблиць, рисунків, ключові поняття. В лаконічній формі викладається сутність дипломної роботи. Зразок оформлення реферату наведений у додатку В.

ЗМІСТ (1-2 сторінки)

У змісті записуються назви всіх розділів і підрозділів із зазначенням номерів їх початкових сторінок. Нумерація сторінок є наскрізною, починаючи з титульного аркуша дипломної роботи, але номери сторінок не ставляться на титульному аркуші, завданні на дипломну роботу, рефераті та змісті дипломної роботи. Зміст дипломної роботи має відображати сутність вирішуваної проблеми, її складність і логіку дослідження. Назви розділів і підрозділів мають бути стислими і зрозумілими, літературно грамотними, тісно пов’язаними з назвою роботи, але не повторювати її.

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ

(1 сторінка)

Перелік скорочень має містити розшифровку всіх абревіатур, що зустрічаються в тексті дипломної роботи.

ВСТУП

(3-5 сторінок)

У вступі дається обґрунтування актуальності і значення обраної теми дослідження, підкреслюється її значення для даної установи, організації чи підприємства. Формулюються об’єкт, предмет, мета і завдання дослідження. Наводиться перелік застосованих методів дослідження. Зазначається, чи пройшла виконана робота практичну апробацію.

РОЗДІЛ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА ТА АНАЛІЗ ОБ’ЄКТА ДОСЛІДЖЕННЯ. ПОСТАНОВКА ЗАДАЧ ДОСЛІДЖЕННЯ

(25-30 сторінок)

1.1. Характеристика об’єкта дослідження

Визначається об’єкт дослідження. Якщо його об’єктом є підприємство, організація чи установа, то розглядаються основні види діяльності, загальні теоретичні та практичні проблеми діяльності об’єкта дослідження, наводиться його загальна техніко-економічна характеристика. Показуються роль і місце об’єкта дослідження в економіці регіону, галузі, держави, визначається перспектива розвитку об’єкта дослідження в сучасних умовах. Наводиться структура об’єкта дослідження і функціональне призначення його складових частин. Надається їх кількісна оцінка (величина збитків або неодержаних прибутків, інша втрачена вигода). Визначаються основні причини неефективної діяльності об’єкта дослідження. За необхідності в цьому розділі розглядаються окремі підрозділи установ, організацій та підприємств залежно від напрямку дослідження і обсягу матеріалу.

Визначається мета дипломної роботи, показується її важливість та актуальність для об’єкта дослідження чи предметної області.

1.2. Постановка задач дослідження

На основі аналізу матеріалів про діяльність об’єкта дослідження, особистих спостережень і критичної оцінки формулюються предмет і задачі дослідження. Потрібно вказати призначення, техніко-економічну сутність поставленої задачі дослідження та обґрунтувати необхідність її розв’язання: дати перелік об’єктів, під час управління якими розв’язується задача; описати призначення і використання вихідної інформації; навести періодичність розв’язання і термін видачі вихідної інформації; вказати умови, за яких припиняється автоматизоване розв’язання задачі, за необхідності перерахувати зв’язки даної задачі дослідження з іншими задачами інформаційної системи (навести інформаційну модель), описати розподіл дій між персоналом і технічними засобами в різних ситуаціях при розв’язанні задачі дослідження.

Треба чітко розмежувати джерела походження використаної під час аналізу об’єкта дослідження інформації: які дані були запозичені з літератури та одержані з документів установ, організацій та підприємств, а які є результатом власних спостережень студента, експериментів, розрахунків, соціологічних опитувань тощо.

Оцінюється можливість застосування результатів дослідження для інших об’єктів чи в інших предметних областях.

1.3. Формалізація задач дослідження

У цьому підрозділі студент повинен формалізувати поставлені задачі дослідження. Формалізація задачі дослідження, тобто побудова математичної моделі, полягає у вираженні задачі у вигляді конкретних математичних залежностей і відношень. Для з’ясування загальних властивостей математичної моделі необхідно провести теоретичне (аналітичне) дослідження. Тому цей підрозділ має бути насиченим фактичними матеріалами (таблиці, графіки, діаграми, схеми), що відображують відповідні результати діяльності об’єкта дослідження.

Для формалізації задачі дослідження необхідно:

1) описати призначення, техніко-економічну сутність задачі дослідження та обґрунтувати необхідність її розв’язання;

2) навести перелік об’єктів, для управління якими потрібно розв’язати поставлену задачу дослідження;

3) описати вхідну інформацію, її призначення і способи одержання;

4) описати призначення і використання вихідної інформації, за необхідності встановити зв’язки поставленої задачі дослідження з іншими задачами;

5) навести математичний опис поставленої задачі дослідження.

Особливу увагу потрібно приділити тим особливостям об’єкта дослідження, які пов’язані з функціонуванням ІС та впливають на її організацію, а також методам і способам збору, обробки та використання інформації, яка стосується досліджуваних в дипломній роботі задач. Треба виявити й описати основні вхідні та вихідні потоки інформації, їх склад та структуру. При цьому потрібно проаналізувати існуючі та використовувані документи, визначити їх зміст та структуру. Особливу увагу належить звернути на визначення обсягів інформації, її періодичності, місць виникнення та обробки. Потрібно визначити коло основних користувачів та осіб, що приймають рішення на основі цієї інформації, охарактеризувати зміст і характер цих рішень, рівень їх доцільності та ефективності.

У тексті дипломної роботи спочатку описують призначення та способи одержання вхідної інформації, а потім наводять перелік і опис вхідних повідомлень (табл. 1).

Таблиця 1

Перелік і опис вхідних повідомлень

До табл. 1 заносять вхідні документи, які будуть використані для формування оперативних файлів бази даних, файли, які потрапляють на вхід задачі чи комплексу з інших задач та їх комплексів, а також документи та файли, які мають довідковий характер і можуть бути віднесені до умовно-постійної інформації. Перелік і опис структурних одиниць інформації вхідних повідомлень подається у вигляді пояснювального тексту із зазначенням повної назви структурної одиниці, вимоги до точності числового значення (за необхідності), джерела інформації (документ, відеокадр, база даних та ін.) і ідентифікатора джерела інформації.

У тексті дипломної роботи описується також призначення і використання вихідної інформації, наводиться перелік і опис вихідних повідомлень (табл. 2).

Таблиця 2

Перелік і опис вихідних повідомлень

Перелік і опис структурних одиниць вихідних повідомлень, які мають самостійне змістовне значення, наводиться у вигляді пояснювального тексту, при цьому необхідно вказати повну назву структурної одиниці інформації (показника), ідентифікатор вихідного повідомлення, до складу якого входить відповідна структурна одиниця (показник), і вимоги до точності та надійності (за необхідності) обчислення показника. У табл. 2 описують вихідні машинограми, відеокадри та масиви, які формуються під час розв’язання задачі дослідження та зберігаються для розв’язання даної чи інших задач.

У дипломній роботі магістра математичний опис задачі дослідження приводиться згідно з вимогами до змісту документів державного стандарту ДСТУ 3008-95. “Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура та правила оформлення”. Математичний опис задачі дослідження включає математичну модель чи математичні формули розрахунку основних показників, які формуються в процесі розв’язування поставленої задачі, а також перелік прийнятих допущень. Дається оцінка відповідності розробленої моделі реальному процесу в різних умовах роботи. У математичних формулах мають бути використані ті позначення атрибутів, які використовуються при описі масивів інформації, вхідних і вихідних повідомлень. Ескізи форм вихідних і вхідних документів наводяться у додатках дипломної роботи.

1.4. Аналіз існуючих варіантів розв’язання задач дослідження

Розкривається стан теоретичних напрацювань з обраної теми дипломної роботи, подається критичний огляд літературних джерел, викладаються основні теоретичні та методичні положення теми, дискусійні та невирішені аспекти, визначається власне ставлення автора до них. В цьому підрозділі потрібно розкрити методи і приклади побудови ІС в аналогічних установах, організаціях чи підприємствах, описані у публікаціях вітчизняних і зарубіжних авторів, матеріалах науково-дослідних інститутів і лабораторій. Вхідні дані для аналізу літературних джерел потрібно ілюструвати графічним матеріалом і таблицями, в яких пояснюється матеріал літературних джерел щодо варіантів обробки інформації, методів побудови ІС, використовуваної обчислювальної техніки тощо.

Важливе місце посідає викладення методик аналізу задач дослідження, вирішуваних у дипломній роботі. Автор має продемонструвати свою обізнаність з методами аналізу і на основі їх критичного огляду обґрунтувати вибір того методу аналізу, що є найбільш придатним для визначеного напряму дослідження.

В цьому розділі на концептуальному рівні визначаються можливі підходи до вирішення поставлених задач дослідження та обґрунтовується їх доцільність і можливість використання в існуючих умовах. Викладаються матеріали аналізу існуючих методів і варіантів побудови ІС або окремих її підсистем для даної предметної області. Аналізу підлягають такі ключові аспекти ІС, як економічний зміст і функціональна повнота системи, економіко-математичні моделі, підходи до організації інформаційного, технічного та програмного забезпечення ІС, розподіл функцій та елементів забезпечення між автоматизованими робочими місцями ІС, технологічно-організаційні аспекти.

РОЗДІЛ 2. РОЗРОБКА МЕТОДІВ ТА АЛГОРИТМІВ РОЗВ’ЯЗАННЯ ЗАДАЧ ДОСЛІДЖЕННЯ

(30-35 сторінок)

2.1. Обґрунтування методів розв’язання задач дослідження

У цьому підрозділі студент повинен, використовуючи математичний опис задачі дослідження, поставленої в першому розділі дипломної роботи, обґрунтувати метод її розв’язання. На основі проведеного в першому розділі аналізу існуючих методів і варіантів побудови ІС для даної предметної області потрібно запропонувати рішення щодо створення власної ІС. Запропоновані рішення можуть мати математичний, методичний, технологічний або організаційний характер. Це, в першу чергу, пропозиції щодо більш досконалого набору функцій ІС, більш раціонального їх розподілу між елементами ІС (автоматизованими робочими місцями), більш ефективних алгоритмів розв’язання поставлених в дипломній роботі задач дослідження, оптимального складу вихідної інформації, обґрунтованого вибору засобів комунікації та обчислювальної техніки, більш ефективної організації обчислювальних процесів. У цьому підрозділі дається перелік функцій ІС та їх характеристика, наводиться функціональна структура розроблюваної ІС. Описуються інформаційні зв’язки між елементами ІС чи АРМ, які є джерелами або споживачами інформації. При побудові функціональної структури ІС необхідно визначити інформаційні запити для даної предметної області та їх взаємозв’язки з виробничим процесом і організаційною структурою управління. Наводиться перелік робіт, що виконуються при функціонуванні ІС (введення документів, коригування введеної інформації, інформаційно-довідкове обслуговування), які в подальшому будуть використані при побудові інтерфейсу користувача. Завершальним етапом є побудова структурної схеми ІС, на якій показані взаємозв’язки між окремими її елементами.

За необхідності у даному підрозділі виділяються окремі пункти відповідно до основних напрямків дослідження. Залежно від тематики дипломної роботи особлива увага може бути приділена розв’язанню проблемних питань, що стосуються вибору або розробки математичних моделей і методів розв’язання поставлених у дипломній роботі задач дослідження, включаючи методи теорії прийняття рішень і штучного інтелекту, програмно-алгоритмічним аспектам, технології обробки інформації, складу функцій окремих АРМ, структурі комплексу технічних засобів. Запропоновані рішення необхідно не тільки чітко описати, а й обґрунтувати відповідно до вибраних критеріїв, підтвердити розрахунками. Вони повинні мати безпосереднє відношення до об’єкта дослідження.

Міра деталізації опису запропонованих рішень визначається студентом разом з керівником дипломної роботи, виходячи з їх новизни, практичного значення, загальних обсягів дипломної роботи. Докладно потрібно викласти рішення, які мають теоретичний характер. Практичні рішення краще стисло описати в цьому підрозділі, а докладно викласти в третьому розділі дипломної роботи. При цьому треба уникати необґрунтованого дублювання змісту другого та третього розділів дипломної роботи.

2.2. Алгоритми розв’язання задач дослідження

У дипломній роботі магістра наводяться алгоритми розв’язання задач дослідження на ЕОМ згідно з вимогами ГОСТ 19.701-90 “Схеми алгоритмів, програм даних і систем. Умовні позначення. Правила виконання”. Наводиться опис логіки роботи алгоритму і спосіб формування результатів розв’язання задачі дослідження з вказівкою на послідовність етапів розрахунку. Алгоритм має передбачити всі ситуації, які можуть виникнути в процесі розв’язання задачі.

При побудові загального алгоритму розв’язання задачі дослідження у вигляді схеми можуть бути використані тільки символи, передбачені ГОСТ 19.701-90 “Схеми алгоритмів, програм даних і систем. Умовні позначення. Правила виконання”. Для деталізації загальної схеми алгоритму розв’язання задачі дослідження можуть бути побудовані окремі схеми (схеми даних, схеми роботи системи тощо). Ступінь деталізації схеми алгоритму визначає її автор. При необхідності схему алгоритму доповнюють пояснювальним текстом відповідно до державного стандарту ДСТУ 3008-95. “Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура та правила оформлення”. У пояснювальному тексті вказуються: точність обчислення показників (при необхідності); співвідношення між необхідними для контролю достовірності обчислення показниками; зв’язки між частинами та операціями алгоритму; порядок розміщення показників у вихідних документах (наприклад, за зростанням кодів матеріалів тощо).

РОЗДІЛ 3. РОЗРОБКА ІНФОРМАЦІЙНОГО, ОРГАНІЗАЦІЙНОГО, ТЕХНІЧНОГО ТА ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАДАЧ ДОСЛІДЖЕННЯ

(20-25 сторінок)

3.1. Інформаційне забезпечення задач дослідження

В цьому підрозділі виділяють такі пункти:

- загальна характеристика інформаційного забезпечення;

- організація збору і передачі первинної інформації;

- побудова системи класифікації та кодування;

- проектування форм первинних документів, машинограм та відеокадрів;

- структура інформаційних масивів.

У пункті “Загальна характеристика інформаційного забезпечення” наводять склад, структуру і принципи організації та інформаційного забезпечення, тип носія даних, обґрунтування вибору СУБД і основні її характеристики. Дається опис прийнятих у дипломній роботі методів контролю інформації, вимог до надійності і достовірності інформації. Подається загальна схема і перелік конкретних елементів, які будуть використані при функціонуванні ІС.

У пункті “Організація збору і передачі первинної інформації” наводять перелік джерел і носіїв інформації та опис загальних вимог до організації збору і передачі інформації. За кожним вхідним повідомленням вказують АРМ (або підрозділ), що відповідає за своєчасне подання інформації на обробку і формування вхідних документів у пам’яті ЕОМ. Особливо підкреслюються можливості використання мережних технологій.

У цьому пункті необхідно виконати розрахунок середньоденних і місячних обсягів вхідної інформації в символах (документах) у розрізі кожного АРМ та ІС в цілому, а також визначити час (щодобово і за місяць), необхідний для введення інформації в АРМ за допомогою клавіатури, виходячи з того, що середня швидкість введення становить 8-10 тис. символів за годину. На основі отриманих даних здійснюється аналіз завантаження працівників АРМ і розробляються рекомендації щодо технічного, організаційного та кадрового забезпечення АРМ.

У пункті “Побудова системи класифікації та кодування” наводяться системи класифікації об’єктів, найменування використаних класифікаторів і кодів. Для кожного коду необхідно вказати метод кодування об’єктів класифікації, структуру і довжину коду. Фрагменти та приклади класифікаторів повинні бути наведені у додатках.

У пункті “Проектування форм первинних документів, машинограм та відеокадрів” дається обґрунтування складу, змісту та форми представлення того чи іншого документа (документ, машинограма, відеокадр, сигнал управління), наводяться вимоги до форм документів, вказуються найменування, ідентифікатор користувачів, періодичність і терміни видачі документів. Окремо відзначається, які документи відправлятимуться за допомогою мережних технологій.

Для документів, що виводяться на друк або на екран монітора, розраховується обсяг вивідної інформації (у символах) за добу (місяць) і необхідний для виведення інформації машинний час з урахуванням швидкості друкування того чи іншого пристрою. На основі отриманих даних даються рекомендації щодо оснащення АРМ периферійною технікою. Зображення форм документів або відеокадрів (скриншотів) наводяться в додатках.

У пункті “Структура інформаційних масивів” за кожним масивом наводять таблиці з описом структури масиву (табл. 3).

Таблиця 3

Опис масиву

Примітки:

1. Найменування масиву – довідник особового складу.

2. Ідентифікатор масиву – KADR.

3. Найменування носія інформації – МД.

4. Максимальний об’єм масиву – 10000 записів.

5. Довжина запису – 120 символів (або байтів).

6. Метод організації – послідовний.

7. Ключі упорядкування – код структурного підрозділу, табельний номер.

8. Ідентифікатор індексного масиву – KADR 1 (наводиться у випадку використання індексних масивів у середовищі конкретної СУБД).

Бізнес-правила задають умови цілісності даних. Умови цілісності можуть задавати такі бізнес-правила:

- первинний ключ – проставляється ПК, якщо атрибут є первинним ключем;

- умовне позначення – задається, якщо в базі даних на значення атрибута накладаються якісь обмеження (діапазон значень: не більше, не менше певного значення, не нуль тощо);

- обов’язкове поле – вказує на умову наявності значення атрибута у кожному записі (проставляємо “так”, якщо значення атрибуту не може бути пустим, “ні” – в іншому разі, якщо значення поля може бути пустим);

- індексне поле – ознака проставляється, якщо поле може бути індексним. Також указується, допускається чи ні дублювання значення індексу. Можливі такі варіанти заповнення цієї ознаки:

- ІДД – поле є індексним, в якому допускається дублювання значень;

- ІНД – поле є індексним, в якому не допускається дублювання значень.

Логічні та семантичні зв’язки наводяться для ієрархічних та мережних СУБД або СУБД на основі інвертованих списків, де створюються спеціальні масиви або існує особливий механізм поєднання файлів. Для dВАSЕ-сумісних СУБД у цьому стовпчику може стояти ідентифікатор файлу, з яким у програмі встановлюється зв’язок. При використанні MS Access у цьому стовпчику ставиться назва таблиці. Ідентифікатор індексного масиву наводиться для СУБД, в яких застосовуються індексні масиви.

Завершувати цей пункт повинна логічна модель бази даних, яка може бути побудована з використанням сучасних CASE-засобів.

3.2. Організаційне забезпечення задач дослідження

Наводиться схема організаційної структури підрозділів і її опис, а також обов’язково наводиться схема технологічного процесу автоматизованого збору інформації та її обробки для того з АРМ, який обрано для відпрацювання контрольного прикладу. При описуванні технологічного процесу можна використовувати окремі схеми:

1) схему технологічного процесу автоматизованого збору і передачі даних (описують склад і послідовність виконання операцій збору, реєстрації, контролю і передачі даних на обробку);

2) схему технологічного процесу обробки даних на обчислювальному центрі або на АРМ (описують склад і послідовність виконання операцій з приймання, контролю, обробки, видачі результатів обробки).

На кожній схемі наводять перелік документації (інструкції до виконання всіх операцій або посібник користувача), необхідної для даного технологічного процесу. Схему технологічних процесів складають у довільній формі відповідно до умовних графічних позначень (ГОСТ 19.701-90 “Схеми алгоритмів, програм даних і систем. Умовні позначення. Правила виконання”). Інструкції щодо операцій технологічного процесу подаються у довільній формі, але вони обов’язково повинні мати посилання на кваліфікацію виконавця та містити опис конкретних дій. Посібник користувача повинен мати наступний зміст:

1) вступ;

2) призначення та умови застосування;

3) підготовка до роботи;

4) опис операцій;

5) аварійні ситуації;

6) рекомендації щодо освоєння.

3.3. Технічне та програмне забезпечення задач дослідження

3.3.1. Технічне забезпечення.В цьому пунктінаводиться опис комплексу технічних засобів (КТЗ), обґрунтовується вибір КТЗ і описуються його характеристики, наводиться порядок розміщення КТЗ на об’єктах управління (на АРМ). При обґрунтуванні КТЗ потрібно користуватися зробленими в дипломній роботі розрахунками. Якщо для обробки інформації використовують мережі ЕОМ, то в цьому випадку описується загальна характеристика та особливості мережі ЕОМ, режими роботи конкретних ЕОМ у цій мережі.

3.3.2. Програмне забезпечення. Цей пункт містить у собі:

- загальну характеристику програмного забезпечення (ПЗ) ІС (структуру ПЗ, основні функції частин ПЗ, операційної системи, засобів, які розширюють можливості операційної системи);

- схему взаємодії програм;

- схеми програм.

Роздруківки програм, що розроблено для окремих задач дослідження або АРМ у цілому (за погодженням із науковим керівником дипломної роботи), оформлюють згідно з ГОСТ 19.401-78 “ЕСКД. Текст програми. Вимоги до змісту і оформлення” та наводять у додатках до дипломної роботи. У коментарях до роздруківки програми пояснюють призначення та структуру основних частин програми.

3.4. Контрольні приклади розв’язання задач дослідження

Контрольний приклад складають для забезпечення можливості перевірки правильності роботи алгоритму розв’язання поставленої в дипломній роботі задачі дослідження та програми, що реалізує цей алгоритм. У контрольному прикладі має бути врахована можливість перевірки різних ситуацій, які можуть виникнути на досліджуваному об’єкті при реалізації розробленої програми. В цьому підрозділі потрібно вказати вимоги до результатів розв’язання задачі дослідження, а також до обсягу і складу даних, на основі яких перевіряється робота розробленої програми. У додаток виносяться масиви і вихідні дані, заповнені конкретним цифровим матеріалом, на основі якого була реалізована програма.

ВИСНОВКИ

(3-4 сторінки)

Висновки є завершальною частиною дипломної роботи магістра. Ознайомлення з текстом висновків має сформувати у читача уявлення про актуальність теми дипломної роботи та ступінь реалізації автором поставленої мети і задач дослідження. Висновки мають випливати із змісту окремих розділів дипломної роботи. Наприкінці кожного розділу дипломної роботи автором подаються висновки, яких він дійшов у своїх дослідженнях у цьому розділі. В кінці дипломної роботи наводяться узагальнені висновки.

Висновки повинні включати у вигляді коротких тез основні положення дипломної роботи, особливості та переваги прийнятих проектних рішень. Відповідає за висновки автор дипломної роботи. Для обґрунтування прийнятих рішень не потрібно наводити факти і дані, які не були використані в дипломній роботі. У висновках треба охарактеризувати особистий внесок студента у вирішення поставлених у дипломній роботі задач.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Використані при написанні дипломної роботи літературні та інші інформаційні джерела вказуються в кінці дипломної роботи (перед додатками) у порядку наведення посилань на джерела в тексті роботи або у алфавітному порядку та нумеруються арабськими цифрами з крапкою. Список використаних інформаційних джерел подається в такій послідовності:

1. Закони України.

2. Укази Президента України.

3. Постанови Верховної Ради України.

4. Постанови та декрети Кабінету Міністрів України.

5. Постанови НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ.

6. Інші нормативно-інструктивні документи.

7. Наукова, навчально-методична, спеціальна література, видана українською або російською мовами в алфавітному порядку або порядку цитування.

8. Наукова, навчально-методична, спеціальна література, видана іноземними мовами в алфавітному порядку або порядку цитування.

9. Ресурси Інтернету.

У списку використаної літератури повинно бути вказано: для книг – прізвище та ініціали автора (авторів), назву книги, місто, видавництво, рік видання, кількість сторінок; для статей – прізвище та ініціали автора (авторів), назву статті і журналу, рік видання, номер журналу, сторінки.

Зразки оформлення бібліографічного опису у списку літератури наведено у додатку Д.

ДОДАТКИ

В додатках допускається розміщувати матеріал, що доповнює положення дипломної роботи. Додатками можуть бути: графічний матеріал, розрахунки, зразки форм вхідних і вихідних документів, схеми алгоритмів, роздруківки програм, що розв’язуються на ЕОМ, громіздкі таблиці допоміжного характеру, коди номенклатури, розшифровка роботи мережного графіка та інші матеріали. Додатки можуть бути обов’язковими та інформаційними. Інформаційні додатки можуть мати рекомендований або довідковий характер.

Додатки розміщують у кінці дипломної роботи. Кожний документ, який включається у додатки, має свій порядковий номер і посилання на нього у тексті.

4. Вказівки щодо оформлення дипломної роботи

Дипломну роботу магістра оформляють у міру написання окремих розділів і підрозділів. Перед текстом дипломної роботи магістра розміщують титульний аркуш, завдання на дипломну роботу, реферат, зміст і перелік скорочень. Текст, рисунки, таблиці, формули, додатки і посилання у дипломній роботі оформляють згідно з державним стандартом ДСТУ 3008-95 “Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура та правила оформлення”. Студент, оформлення дипломної роботи якого не відповідає вимогам державного стандарту ДСТУ 3008-95, до захисту не допускається.

Дипломна робота магістра повинна відповідати таким загальним вимогам:

1) перед подачею на кафедру економічної кібернетики робота повинна бути повністю оформлена, зброшурована в жорстку обкладинку та підписана студентом і науковим керівником;

2) нумерація сторінок– наскрізна (починається з титульного аркуша), номер сторінки проставляють у верхньому правому кутку, включаючи додатки. Сторінки нумерують арабськими цифрами. Номери ставлять у правому верхньому кутку без крапки. Номери сторінок не ставляться на титульному аркуші, завданні на дипломну роботу, рефераті та змісті дипломної роботи. У змісті вказують номери сторінок, з яких починаються розділи, підрозділи та пункти. Вони повинні мати однакові заголовки у тексті, змісті і завданні на дипломну роботу магістра;

3) текстпишуть на аркуші паперу формату А4 (297х210 мм), чітко виділяючи абзаци.

Всі наведені цитати, цифрові дані та іншу інформацію, запозичену з літературних джерел, необхідно чітко виділити (з посиланням на джерело), щоб їх можна було відрізнити від результатів дослідження.

Умовні позначення повинні відповідати діючим стандартам, термінології. Визначення (єдині для всієї дипломної роботи) також повинні відповідати стандартам, а при їх відсутності – загальноприйнятим у науково-технічній літературі.

При наборі тексту на ЕОМ використовують шрифт Times New Roman, розміром 14 пт, полуторний абзацний інтервал. Текст розміщується на сторінці, яка обмежується полями: лівим – не менш як 20 мм, правим – не менш як 10 мм, верхнім – не менш як 20 мм, нижнім – не менш як 20 мм. Відстань між заголовком і текстом має бути в межах 7-12 мм. Абзацний відступ повинен бути однаковим у всьому тексті і дорівнювати п’яти символам (1,25 см).

4.1. Структурування тексту дипломної роботи

Текст складається з розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів, які мусять мати заголовки, що чітко й коротко відображають їхній зміст. Якщо заголовок складається з двох речень, то їх відокремлюють крапкою. Перенесення слів у заголовках не допускається. Крапку у кінці заголовків не ставлять.

Розділи мусять мати порядкову нумерацію в межах усього тексту за винятком додатків (наприклад, 1, 2, 3…). Не нумерують реферат, завдання на дипломну роботу, список скорочень, вступ, висновки і список використаних інформаційних джерел. Заголовки розділів пишуть посередині рядка великими літерами, починаючи кожний із нового аркуша.

Розділи, підрозділи, пункти та підпункти нумерують арабськими цифрами з крапкою. Номер підрозділу включає номер розділу і порядковий номер підрозділу, відокремлені крапкою (наприклад, 1.1, 1.2, 1.3…). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу. Номер пункту включає номери розділу, підрозділу і порядковий номер пункту, відокремлені крапкою (наприклад, 1.1.1, 1.1.2, 1.1.3…). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту. Номер підпункту включає номери розділу, підрозділу, пункту і порядковий номер підпункту, відокремлені крапкою (наприклад, 1.1.1.1, 1.1.1.2, 1.1.1.3…). Потім у тому ж рядку йде заголовок підпункту. Заголовки підрозділів, пунктів, підпунктів пишуть з абзацного відступу малими літерами (крім першої великої).

Відстань між заголовками і текстом – 7-12 мм (2-3 рядки), підкреслювати їх не потрібно. Не допускається розмішувати назву розділу, підрозділу, пункту, підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту.

4.2. Таблиці

Таблиці застосовують для уточнення та зручності порівнювання показників. Таблицю потрібно розташовувати безпосередньо після тексту, в якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. Таблиця разом із заголовком відокремлюється від тексту відступами зверху та знизу на 2-3 рядки.

Назва таблиці має точно і стисло відображати її зміст. Назва таблиці розміщується над таблицею симетрично до тексту.

Таблиці нумерують послідовно арабськими цифрами у межах розділу. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою, наприклад, “Таблиця 2.1” – перша таблиця другого розділу.

Слово “Таблиця ___” вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть: “Продовження таблиці ___” із зазначенням номера таблиці.

Таблиці кожного додатка позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою позначення додатка. На всі таблиці мають бути посилання в тексті, які складаються зі слова “таблиця” із зазначенням її номера.

Заголовки таблиць і граф починають з великих літер, підзаголовки – з малих, якщо вони складають одне речення із заголовками, і з великих – якщо вони самостійні. У кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Робити заголовки таблиці по діагоналі не допускається. Графу “№ пор.” в таблицю включати не потрібно, за винятком випадків, коли на ці номери є посилання.

Розділення заголовків і підзаголовків таблиць діагональними лініями не допускається. Горизонтальні та вертикальні лінії, що розмежовують рядки таблиці, можна не креслити, якщо відсутність таких не ускладнює користування таблицею.

Заголовки стовпців, як правило, друкують паралельно рядкам таблиці. За необхідності допускається перпендикулярне розміщення заголовків стовпців.

Допускається розміщення таблиці вздовж довгого боку аркуша.

Якщо рядки або стовпці таблиці виходять за формат сторінки, то таблицю ділять на частини, які розміщують одна під одною або поряд, при цьому в кожній частині таблиці повторюють її головку і боковик.

Якщо текст, який повторюється, складається з одного рядка, то замість нього ставлять лапки, якщо із двох і більше, то при першому повторі пишуть “те саме”, а далі ставлять лапки. Ставити лапки замість цифр, марок, знаків, математичних символів, що повторюються, не допускається. Якщо жодних даних не приводять, то в рядку ставлять прочерк.

4.3. Переліки

У тексті пунктів або підпунктів можуть бути переліки. Перед переліком ставлять двокрапку. Перед кожною позицією переліку потрібно ставити дефіс або (за необхідності послатися в тексті на один із переліків) малу літеру, після якої ставлять дужку.

Перелік першого рівня деталізації друкують з абзацного відступу, другого рівня – з відступом щодо місця розташування переліків першого рівня.

Наприклад:

1.

2.

а)

б)

3.

4.4. Формули

Формули нумерують (при наявності на них посилань) арабськими цифрами в межах розділу. Номери вказують з правого боку аркуша на рівні формули в круглих дужках. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули, відокремлених крапкою, наприклад, (1.1). Посилання в тексті на порядкові номери формули дають у дужках, наприклад, у формулі (1.1). Формули в додатках нумерують окремо арабськими цифрами в межах кожного додатка з додаванням перед цифрою позначення додатка, наприклад, у формулі (А.1).

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули, якщо вони не пояснювалися в тексті, потрібно наводити під формулою у тій же послідовності, в якій вони дані у формулі, і кожне з нового рядка. Перед поясненням першого символу пишуть “де” без двокрапки.

Формули, що подаються одна за одною і не розділені текстом, відокремлюють комою.

4.5. Графічний матеріал

Графічний матеріал – рисунки (схеми, діаграми тощо) – розміщують у дипломній роботі для встановлення властивостей або характеристик об’єкта дослідження, а також для кращого розуміння тексту роботи. На графічний матеріал мають бути посилання в тексті. Потрібно прагнути того, щоб графічний матеріал наочно демонстрував мету дипломної роботи, методику та техніку її досягнення, а також отримані в дипломній роботі результати. Не рекомендується відтворювати в дипломній роботі стандартні схеми розв’язання окремих частин задач дослідження, які використовуються в дипломній роботі, але не є предметом самостійної розробки її автора.

У загальному випадку в дипломній роботі можуть бути подані:

- наявні та рекомендовані структурні схеми управління виробництвом, установою, організацією чи підприємством;

- структура ІС;

- інформаційна модель економічної задачі;

- схема взаємозв’язків задачі, що розв’язується, з іншими задачами ІС в цілому;

- структурна схема рекомендованих потоків інформації;

- структура інформаційного забезпечення;

- схема бази даних (логічна модель);

- схема технологічного процесу обробки інформації за задачею;

- схема взаємозв’язку вхідної інформації, машинних носіїв і вихідної інформації;

- схема алгоритму;

- схема взаємозв’язку програм;

- схема програми.

Графічний матеріал розміщують безпосередньо після тексту, в якому про нього згадується вперше, або на наступній сторінці, а за необхідності – у додатку. Таблиці, що доповнюють графічний матеріал, подають після графічного матеріалу.

Графічний матеріал повинен бути розміщений так, щоб його було зручно розглядати без повертання роботи чи з повертанням тільки за годинниковою стрілкою. Пояснення до графічного матеріалу вказують під ним. Номер графічного матеріалу та його назву вказують нижче пояснень, наприклад “Рисунок 2.1. Схема алгоритму”. Графічний матеріал разом із назвою відокремлюється від тексту відступами зверху та знизу на 7-12 мм (2-3 рядки).

Графічний матеріал (за винятком графічного матеріалу додатків) потрібно нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, наприклад, “Рисунок 2.1”. Номер рисунка складається з номера розділу та порядкового номера рисунка, відокремлених крапкою (рисунок 2.1). Графічний матеріал кожного додатка позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою позначення додатка (рисунок А.3).

Рисунок (діаграму, схему тощо), як правило, потрібно виконувати на одній сторінці.

4.6. Додатки

До дипломної роботи додають пронумеровані форми первинних документів (бажано заповнені), вихідні документи і повідомлення, які складаються на ЕОМ, схеми алгоритмів, роздруківки програм та ін. Додатки можуть бути обов’язковими та інформаційними. Інформаційні додатки можуть мати рекомендований або довідковий характер. Додатки позначаються великою літерою українського алфавіту (наприклад, додаток А), за винятком Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, у тій послідовності, у якій на них посилаються у тексті. Додаток мусить мати заголовок, який відображає зміст додатка. Кожний додаток треба починати з нової сторінки із зазначенням угорі симетрично до тексту слова “Додаток” і його позначення. Заголовок додатка друкують симетрично до тексту з великої літери окремим рядком.

Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад, А.2 – другий розділ додатка А; В.3.1 – перший підрозділ третього розділу додатка В.

Ілюстрації, таблиці і формули, які розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д.1.2 – другий рисунок першого розділу додатка Д; формула (А.1) – перша формула додатка А.

На додатки обов’язково потрібно робити посилання у тексті дипломної роботи.

4.7. Літературні посилання

При написанні дипломної роботи студент повинен обов’язково давати посилання на інформаційні джерела, матеріали з яких (формули, таблиці, схеми, графіки, висновки тощо) наводяться в дипломній роботі. Посилатися треба на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тому разі, коли в них є матеріал, який не включено до останнього видання. Якщо студент використовує відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, що містять використані студентом цитати, ілюстрації, таблиці, формули.

Посилання розміщується в квадратних дужках і містить порядковий номер джерела в списку використаної літератури із зазначенням сторінок, на яких знаходиться використаний матеріал, наприклад, [1, с. 7]. Посилання може також розміщуватися під текстом сторінки з цитатою у вигляді виноски, в якій вказують прізвище та ініціали автора, назву джерела, видавництво, рік видання та сторінку.

При посиланні на рисунки чи таблиці вказують порядковий номер ілюстрації, наприклад, “рис. 2.1”. При повторному посиланні вказують “див. рис. 2.2”. При посиланнях на формули вказують порядковий номер формули в круглих дужках, наприклад, “у формулі (1.2)”.

5. Підготовка до захисту дипломної роботи

Згідно з регламентом студент зобов’язаний подавати дипломну роботу науковому керівникові на перевірку частинами в установлені строки. Після завершення й оформлення дипломної роботи магістра студент підписує її та ставить дату виконання. Після цього робота передається керівнику дипломної роботи. Керівник перевіряє роботу та дає письмовий відгук (додаток Е), в якому зазначає, наскільки питання, розглянуті в роботі, є актуальними, який теоретичний рівень і практичне значення має робота, яку самостійну науково-дослідну роботу виконав студент. Наприкінці відгуку керівник дає загальну оцінку за чотирибальною шкалою (“відмінно”, “добре”, “задовільно”, “незадовільно”), потім підписує титульний аркуш дипломної роботи.

Після цього дипломна робота направляється на зовнішнє рецензування. Рецензентами призначаються провідні спеціалісти в галузі економіки, якій присвячена тема дипломної роботи. У зовнішній рецензії (додаток Ж), яка завіряється підписом та печаткою, потрібно охарактеризувати дипломну роботу магістра з огляду на повноту виконання завдання, відображення в ній нових досягнень і обґрунтування запропонованих рішень, вказати, як використовуються практичний матеріал і літературні джерела, наскільки глибоко продумані всі питання теми, обґрунтовані зроблені студентом у роботі висновки. Оцінку роботи дають за чотирибальною системою. Після рецензування у дипломній роботі не допускається виправлень. Негативна рецензія не є підставою для відхилення роботи від захисту.

Відгук керівника, рецензію та дипломну роботу передають на кафедру за 7 днів до захисту роботи на засіданні ДЕК.

Завідувач кафедри економічної кібернетики після ознайомлення з дипломною роботою, відгуком керівника та рецензією визначає можливість допуску роботи до захисту і ставить свій підпис на титульному аркуші дипломної роботи.

Готуючись до захисту дипломної роботи магістра, необхідно скласти план і конспект доповіді з викладом основних положень, проконсультувавшись з науковим керівником. Потрібно звернути увагу на логічність і послідовність викладу матеріалів дипломної роботи.

6. Захист дипломної роботи

Захист дипломної роботи магістра проводять у терміни, встановлені навчальним розкладом, на відкритому засіданні ДЕК. До ДЕК подають дипломну роботу, підписану завідувачем кафедри до захисту, письмовий відгук керівника, письмову рецензію на дипломну роботу.

Студент готує до захисту комп’ютерну презентацію своєї дипломної роботи та ілюстративний матеріал (таблиці, графіки, діаграми, схеми, рисунки) для всіх членів ДЕК. Головне призначення ілюстративного матеріалу – детально та наочно проілюструвати ті чи інші твердження автора, тому необхідно вчасно посилатися на відповідний матеріал, акцентувати на ньому увагу членів ДЕК. Під час захисту дипломної роботи студент повинен зробити доповідь (час виступу не повинен перевищувати 10 хвилин) про зміст роботи, приділивши основну увагу розробленим пропозиціям і висновкам, відповісти на зауваження керівника і рецензента, запитання членів ДЕК. У своїй доповіді студент повинен розкрити:

- актуальність теми дипломної роботи;

- структуру дипломної роботи;

- об’єкт дослідження;

- мету дослідження;

- задачі дослідження;

- висновки з аналізу задач дослідження, зміст запропонованих заходів із розв’язання задач дослідження та обґрунтування їхньої ефективності (рекомендується витратити не менше 70 % часу, відведеного для доповіді).

Закінчуючи доповідь, студент має відзначити: які його розробки та висновки впроваджені або намічені до впровадження; де ще потрібно, на його думку, застосувати результати дослідження; яка фактична чи очікувана соціально-економічна ефективність запропонованих ним заходів. Під час доповіді треба звертатися до ілюстративного матеріалу, коротко пояснюючи його зміст.

Після обговорення підсумків захисту на закритому засіданні ДЕК виноситься її рішення. ДЕК виставляє оцінку за результатом захисту за чотирибальною системою. Студентам, які успішно склали державні іспити, а також захистили дипломну роботу магістра, рішенням державної екзаменаційної комісії присвоюється кваліфікація магістра з економічної кібернетики та видається диплом встановленого зразка.

Студенти, які не атестовані у затверджений термін і не захистили дипломну роботу, мають право на повторну атестацію протягом трьох років після закінчення університету. У випадках, коли захист дипломної роботи магістра визнається незадовільним, ДЕК вирішує, чи може студент подати на повторний захист ту саму роботу після її доопрацювання, чи йому треба взяти нову тему, запропоновану випускаючою кафедрою.

7. Орієнтовна тематика дипломних робіт

1. Використання інформаційних систем і технологій для автоматизації фінансово-маркетингових досліджень у діяльності комерційного підприємства.

2. Інформаційна система підтримки електронної комерції.

3. Автоматизація процесу маркетингових досліджень споживчого ринку України.

4. Інформаційні системи менеджменту надання послуг через мережу Інтернет.

5. Дослідження комп’ютерних технологій формування статистичних даних у мережі Інтернет.

6. Система інформаційно-аналітичного забезпечення маркетингових досліджень у сфері освіти.

7. Інформаційна система рекламної агенції.

8. Автоматизація ведення реєстру та обліку ліцензій страхових організацій.

9. Автоматизація реєстраторської діяльності та аналізу руху цінних паперів.

10. Інформаційна система обліку операцій з нерухомістю.

11. Створення корпоративних інформаційних систем.

12. Моделювання підприємства в корпоративних інформаційних системах.

13. Інформаційна система з обліку та розрахунків з клієнтами за надані інформаційні послуги.

14. Інформаційна система з обліку надходжень та нарахувань ПДВ з юридичних осіб.

15. Інформаційна система обліку операцій з цінними паперами на фондовій біржі.

16. Інформаційна система з управління приватизацією майна підприємств, організацій і установ.

17. Інформаційна система економіста планово-економічного відділу.

18. Інформаційна система електронного торгового комплексу.

19. Інформаційна система з обліку розрахунків з партнерами.

20. Інформаційна система з автоматизації роботи з клієнтами.

21. Інформаційна система з обліку розрахунків з постачальниками.

22. Інформаційна система з аналізу фінансового стану підприємства.

23. Автоматизація календарного планування.

24. Інформаційна система для визначення потреби у комплектуючих виробах для функціонування науково-виробничої фірми.

25. Інформаційна система з обліку та контролю руху експортно-імпортних операцій у митному відділі комерційного підприємства.

26. Інформаційна система з обліку матеріальних ресурсів на підприємстві.

27. Інформаційна система з обліку відвантаження та реалізації продукції.

28. Інформаційна система для оперативного планування матеріальних ресурсів на промисловому підприємстві.

29. Інформаційна система з обліку та аналізу грошових потоків на підприємстві.

30. Інформаційна система з моніторингу міжнародних фінансових і технічних проектів та аналізу їх реалізації.

31. Інформаційна система з аналізу фінансового стану підприємства.

32. Інформаційної системи з контролю фінансового стану підприємницької діяльності (на прикладі конкретних фірм).

33. Інформаційна система з автоматизації обліку, руху та управління фінансовими і матеріальними потоками на підприємстві.

34. Математичні моделі та методи оцінювання ризику активних операцій комерційного банку.

35. Ризик та фінансова стійкість підприємства.

36. Моделювання та оптимізація показників ліквідності підприємства.

37. Методи та моделі прогнозування прибутку підприємства.

38. Методи та моделі визначення рейтингу підприємства.

39. Методи та моделі прогнозування валютного курсу.

40. Прогнозування валютних курсів на базі моделі GARCH-M.

41. Моделювання ризику реальних інвестицій.

42. Раціональні сподівання у моделюванні закордонних інвестицій.

43. Економетричне моделювання раціональних сподівань в управлінні інвестиційними проектами.

44. Математичні моделі оцінювання фінансових активів.

45. Моделювання інструментів фондового ринку.

46. Моделювання ризику фінансових інвестицій.

47. Моделі ціноутворення на ринках деривативів.

48. Диверсифікація діяльності як спосіб зниження ступеня ризику.

49. Застосування теорії арбітражного ціноутворення для побудови портфеля цінних паперів.

50. Прийняття інноваційних рішень в умовах ризику і невизначеності.

51. Управління ризиком інноваційних проектів.

52. Фінансово-кредитний механізм і математичні моделі інноваційного розвитку економіки України.

53. Моделювання інновацій з урахуванням ризику.

54. Раціональні сподівання у фінансових моделях.

55. Динамічні моделі операційного важеля.

56. Аналіз та управління ризиком у страховій справі.

57. Теорія та математичні моделі структури капіталу.

58. Теорія хаосу як інструмент моделювання еволюції економічних систем.

59. Фрактальні графи як інструмент моделювання структури економічних систем і процесів.

60. Хаос та економічне прогнозування.

61. Теорія катастроф та економічна динаміка.

62. Синергетична економіка та економічна динаміка.

63. Узагальнене логістичне відображення та його використання у моделюванні та прогнозуванні розвитку економічних систем.

64. Аналіз ефективності інвестиційного проекту як багатоцільова багатокритеріальна задача.

65. Аналіз економічних часових рядів за методами нелінійної динаміки.

66. Нейромережеве моделювання та оптимізація функціонування економічних об’єктів.

67. Моделювання систем масового обслуговування.

68. Розроблення стохастичної моделі для одноканальної системи оброблення інформації та оцінювання її економічної ефективності.

69. Потокові моделі та їх використання в стабільній грошовій ситуації певного регіону України.

70. Використання поглинальних ланцюгів Маркова для моделювання грошових потоків.

71. Використання поглинальних ланцюгів Маркова для відкритої моделі Леонтьєва.

72. Моделювання соціальної політики в трансформаційній економіці.

73. Моделі адаптивного управління підприємства в умовах трансформації.

74. Моделювання процесів антикризового управління виробничо-економічних систем.

75. Моделювання та оптимізація інвестиційних процесів в умовах нестаціонарності та невизначеності.

76. Моделювання систем економічної безпеки регіону.

77. Адаптивні моделі оцінювання та аналізу економічної безпеки регіону.

78. Економіко-математичне моделювання процесу реструктуризації підприємства.

79. Моделювання процесу виникнення фінансових криз у міжнародній економіці.

80. Ризикологія та безпека процесів глобалізації економіки.

81. Управління ризиком в антикризовому менеджменті.

82. Управління ризиком у зовнішньоекономічній діяльності.

83. Інвестиційна політика як елемент антикризового управління.

84. Рейтингове управління економічної системи.

85. Моделювання попиту на предмети споживання за методами інтелектуального аналізу даних.

86. Типологічні дослідження споживчого ринку України (регіонів) за методами інтелектуального аналізу даних.

87. Моделювання гнучкої товарної політики у системі управління маркетингом.

88. Інформаційно-статистичні методи аналізу закономірностей ринкового попиту.

89. Інформаційно-статистичні методи маркетингових досліджень.

90. Моделі поведінки виробників у ринковій економіці.

91. Моделі поведінки споживачів у ринковій економіці.

92. Моделювання споживчих переваг.

93. Нелінійні статичні та динамічні моделі управління запасами підприємств.

94. Ризикологія інтернет-бізнесу.

95. Моделі трансформаційних процесів в економіці.

8. Додатки

Додаток А. Зразок оформлення титульного аркуша дипломної роботи (див.наступну сторінку).

Додаток В. Зразок оформлення календарного плану виконання дипломної роботи

Календарний план

Додаток Д. Структура дипломної роботи магістра

ТИТУЛЬНИЙ АРКУШ

ЗАВДАННЯ НА ДИПЛОМНУ РОБОТУ

РЕФЕРАТ

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА ТА АНАЛІЗ ОБ’ЄКТА ДОСЛІДЖЕННЯ. ПОСТАНОВКА ЗАДАЧ

1.1. Характеристика об’єкта дослідження

1.2. Постановка задач дослідження

1.3. Формалізація задач дослідження

1.4. Аналіз існуючих варіантів розв’язання задач дослідження

1.5. Висновки

РОЗДІЛ 2. РОЗРОБКА МЕТОДІВ ТА АЛГОРИТМІВ РОЗВ’ЯЗАННЯ ЗАДАЧ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1. Обґрунтування методів розв’язання задач дослідження

2.2. Алгоритми розв’язання задач дослідження

2.3. Висновки

РОЗДІЛ 3. РОЗРОБКА ІНФОРМАЦІЙНОГО, ОРГАНІЗАЦІЙНОГО, ТЕХНІЧНОГО ТА ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАДАЧ ДОСЛІДЖЕННЯ

3.1. Інформаційне забезпечення задач дослідження

3.2. Організаційне забезпечення задач дослідження

3.3. Технічне та програмне забезпечення задач дослідження

3.4. Контрольні приклади розв’язання задач дослідження

3.5. Висновки

ВИСНОВКИ

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

Додаток Е. Зразок оформлення бібліографічних описів у списку використаної літератури

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!