Роздрукувати сторінку
Главная \ Методичні вказівки \ Методичні вказівки \ 5159 Методичні рекомендації до виконання курсової роботи з курсу Інформатика

Методичні рекомендації до виконання курсової роботи з предмету Інформатика

« Назад

Вступ

Згідно з навчальним планом курсова робота з дисципліни "Інформатика" виконується студентами 1 курсу галузі знань 0501 «Економіка підприємництва» у 2-му семестрі. Курсове проектування є однією з форм самостійної роботи студента і сприяє засвоєнню теоретичних основ інформатики та отриманню студентами практичних навичок ефективного використання прикладних систем оброблення економічних даних та систем програмування для персональних комп’ютерів і локальних комп’ютерних мереж під час дослідження соціально-економічних систем та розв’язування завдань фахового спрямування.

Мета і завдання курсової роботи

Метою курсової роботи є підвищення та закріплення знань, умінь і навичок, отриманих студентами під час практичних, індивідуальних робіт і самостійного вивчення дисципліни «Інформатика».

Завдання курсової роботи:

– закріплення навичок використання програмного забезпечення (ПЗ) типу "редактор електронних таблиць" (на прикладі ПЗ "Microsoft Excel") для обробки й аналізу масивів числових даних, а також для побудови діаграм різних типів;

– закріплення навичок використання програмного забезпечення типу "текстовий редактор" (на прикладі ПЗ "Microsoft Word") для оформлення результатів аналізу даних з використанням засобів стильового оформлення документів.

Знання та навички, здобуті в результаті виконання курсової роботи, в подальшому застосовуватимуться студентом при роботі з персональним комп’ютером та прикладним програмним забезпеченням, зокрема, при виконанні подальших курсових та дипломних робіт, індивідуальних навчально-дослідних завдань, наукових досліджень та професійно-технічної документації.

Звіт з курсової роботи оформити відповідно до вимог засобами текстового редактора MS Word. Методичні рекомендації містять порядок виконання та вимоги до оформлення курсової роботи.

Основний напрям тематики курсових робіт формується, розглядається та затверджується на засіданні кафедри. Студент може запропонувати власну тему з обґрунтуванням актуальності тематики, доцільності розробки технічного завдання, яке затверджується керівником роботи.

Матеріал методичних рекомендацій повинен допомогти студентам краще засвоїти основні навички використання інформаційних технологій при вивченні дисципліни «Інформатика».

Послідовність виконання курсової роботи

1. Отримання завдання

(1-й тиждень семестру)

Після визначення теми курсової роботи із переліку тем затверджених на кафедрі, студентом заповнюється відповідна заява (додаток А).

2. Дослідження поставленого завдання та узгодження графіка виконання курсової роботи

(1-й тиждень семестру)

На консультації підписати бланк завдання у керівника, узгодити з ним розуміння завдання, перелік вимог до виконання, способи реалізації, а також скласти та узгодити графік виконання курсової роботи.

3. Аналіз завдання, постановка задачі, вивчення літератури.

(2–4-й тижні семестру)

На аналіз завдання, постановку задачі та вивчення літератури планується три тижні, протягом яких слід ознайомитись з рекомендованою літературою.

4. Реалізація завдання.

(5-8-й тижні семестру)

У процесі виконання цієї частини роботи студенти можуть скористатись текстами лекцій, лабораторним практикумом та методичними рекомендаціями щодо роботи, розміщеними у відповідних модулях навчально-методичного посібника (НМП) з курсу «Інформатика» локальної мережі та електронної бібліотеки ПУЕТ.

5. Оформлення курсової роботи і передача її на перевірку.

(9-10-й тиждень семестру)

6. Перевірка та захист курсової роботи.

(11-12-й тижні семестру)

7. Критерії оцінювання курсової роботи.

У процесі оцінки курсової роботи враховується обґрунтованість прийнятих рішень, оригінальність розроблених програмних продуктів, зручність інтерфейсу користувача, якість оформлення записки (грамотність, акуратність, повнота та наочність представлення результатів), систематичність роботи і підготовленість студента до захисту.

Курсова робота оцінюється у 100 балів: зміст курсової роботи оцінюється у 50 балів; якість оформлення та організація виконання – 20 балів; захист роботи – 30 балів. Порушення термінів виконання курсової роботи з неповажних причин до 5 днів – мінус 20 балів, 6 днів і більше – мінус 40 балів. Курсова робота, яка відповідає вимогам, оцінюється не менше ніж у 60 балів.

Критерій, параметри та шкала оцінювання знань студентів наведені в табл. 1.

Таблиця 1

Оцінка за шкалою ECTS*

Оцінка за бальною шкалою, що використовується в ПУЕТ

Оцінка за чотирибальною шкалою

A

86–100

5 (відмінно)

B

79–85

4 (добре)

С

71–78

4 (добре)

D

66-70

3 (задовільно)

E

60-66

3 (задовільно)

FX

35–59

2 (незадовільно)з можливістю повторного складання

F

0–34

2 (незадовільно) з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

Вимоги до оформлення курсової роботи

Курсову роботу виконують на аркушах білого паперу формату А4 з рамками (рис. 1–2) з полями (ліве не менше 20 мм, праве, верхнє і нижнє не менше 10 мм). Номери сторінок проставляють у рамках.

Обов’язковими частинами курсової роботи є:

- титульний аркуш;

- зміст;

- перелік умовних позначень, символів, одиниць та термінів;

- вступ;

- основна частина;

- висновки;

- список використаної літератури;

- додатки.

Заголовки першого рівня (ЗМІСТ; ПЕРЕЛІК умовних позначень, символів, одиниць та термінів; вступ; оСНОВНА частина; ВИСНОВКИ; СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ; додатки) та заголовки розділів основної частини записують симетрично до тексту великими літерами на відстані 10 мм від попереднього та наступного тексту. Заголовки підрозділів записують з абзацу малими буквами. Крапку в кінці заголовків не ставлять. Розмір шрифту 14. Весь текст, а також заголовки, виконується одним шрифтом. Перенос слів у заголовках, підкреслення, виділення заголовків напівжирним шрифтом і курсивом не допускається. Тексти додатків можна наводити шрифтом меншого розміру.

Титульний аркуш повинен бути встановленого зразку, що наведений в додатку В та містити назву міністерства, вузу, факультету, кафедри і тему курсової роботи.

На титульному аркуші розписуються сам студент і керівник роботи. Поряд з підписами вказуються прізвища осіб з перерахуванням вчених ступенів та звань. Титульний аркуш не нумерується як розділ, не вноситься до змісту і не нумерується як сторінка.

Зміст (додаток Б) характеризує структуру курсової роботи. Зміст не нумерується. Зміст повинен містити назви всіх розділів, підрозділів, пунктів та підпунктів, що є в курсовій роботі, а також перелік додатків. Усі назви повинні бути записані таким же чином, як вони сформульовані в роботі. Визначення сторінок обов’язкове.

Зміст розташовують на аркушах із великим кутовим штампом, створеним засобами текcтового редактору MS Word (рис. 1).

 

 

 

 

 

Група № залікової книжки КР

 

 

 

 

 

П. І. Б.

Підпис

Дата

Розробив

Прізвище, ініціали

 

 

Тема курсової роботи

Стадія

Аркуш

Аркушів

Керівник

Прізвище, ініціали 

 

 

КР

2

 

ПУЕТ

Кафедра ІДЕС

Зав. кафедри

Прізвище, ініціали

 

 

Рис. 1. Вигляд великого кутового штампу

Текстовий матеріал оформляється (додаток Г) на аркушах формату А4 (210´297 мм) з малим кутовим штампом, створеним засобами текcтового редактору MS Word (рис. 2).

 

Група № залікової книжки КР

Аркуш

 

 

Рис. 2. Вигляд малого кутового штампу

Перелік умовних позначень, символів, одиниць та термінів складається за необхідністю. У переліку розміщують специфічні, маловживані, такі, що допускаються у науково-технічній і економічній літературі скорочення та нові символи, що не розшифровуються у формулах. У перелік не включаються умовні позначення, символи, що повторюються у тексті менше трьох разів; їх розшифровують у тексті при першому згадуванні. Перелік розміщують у вигляді двох колонок: у лівій колонці за абеткою наводять скорочення, символи, в правій – детальну їх розшифровку та одиниці виміру.

У вступі на двох–трьох сторінках описується сучасний рівень стану проблеми, що розглядається в роботі, призначення роботи, її актуальність, загальна постановка завдання. Вступ як розділ не нумерується.

В основній частині аналізується науково-теоретична література (вітчизняна і зарубіжна), на підставі якої з’ясовуються теоретичні аспекти проблеми, що вивчається, сутність понятійного апарату, з’ясовується історія та сучасний стан проблеми, що вивчається, організовується й здійснюється констатуючий експеримент (аналіз реального стану явища, що досліджується), визначаються критерії сформованості його якості, розробляється модель його покращення, яка, при можливості, набуває апробації в певних практичних умовах.

Тобто, на підставі вивчення науково-технічної літератури (у тому числі і періодичних видань) і практичного досвіду, студенти роблять реальні спроби використовувати сучасні нововведення (технології), завдяки яким виконують наступні задачі:

- з’ясовують ступінь вивченості і розробленості питання, яке досліджується, з точки зору стану існуючої теорії і практики;

- аналізують й висвітлюють різні точки зору окремих науковців на проблему, яка розглядається у курсовій роботі;

- визначають своє ставлення до окремих теоретичних і практичних (технологічних) питань;

- визначають науково-технічну сутність питань, які розглядаються;

- застосовують методи їх вирішення, користуючись кількісними та якісними їх вираженнями (показниками);

- обирають методику проведення експерименту (якісного і кількісного аналізу стану проблеми), якщо в цьому є необхідність.

Усі розділи основної частини курсової роботи повинні бути логічно пов’язаними. Кожен розділ ( доречно й кожний параграф) завершується висновками.

Заголовок «Основна частина» не записується.

Розділи основної частини розбивають на підрозділи і пункти. Пункти за необхідністю можуть бути розбитими на підпункти.

Розділи повинні мати порядкову нумерацію в межах всієї основної частини, підрозділи – у межах розділу, а підпункти у межах кожного пункту. Наприкінці номерів розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів ставлять крапку.

Усі матеріали, що ілюструють основну частину (рисунки, креслення, схеми, діаграми, графіки) повинні мати назву рисунків. Рисунки виконують на аркушах основної частини та позначають словом «Рис.» і нумерують в межах розділу арабськими цифрами, наприклад, «Рис. 2.1.» (перший рисунок другого розділу) або в межах усього документа. Кожен рисунок повинен мати назву, яку розміщують після номера рисунка. Рисунки розташовують після першого посилання на них у тексті. Посилання наводять з вказуванням порядкового номера рисунка, наприклад, «(див. рис. 1.2)».

Цифровий матеріал та інші структуровані дані оформляють у вигляді таблиці. Якщо таблиць більше однієї, то їх нумерують арабськими цифрами – у межах розділу або всього документа, наприклад, «Таблиця 2.1» (друга таблиця першого розділу). Номер розміщують у правому верхньому куті над таблицею. Якщо таблиця не розміщується на одному аркуші, допускається її поділ на частини. В цьому випадку під шапкою таблиці розміщують додатковий рядок з номерами стовпців. Над наступною частиною розміщують слово «Продовження таблиці №» і замість назв стовпців розміщують їх номери.

Таблиці повинні мати заголовки. Заголовки починають з великих літер і розміщують над таблицею. Діагональний поділ шапки таблиці не допускається.

У заключній частині формулюються основні висновки щодо досягнутих результатів роботи. Висновки пишуться на 1–2 сторінки і як розділ не нумеруються.

У літературі наводиться перелік джерел, на які були посилання в тексті. Список повинен формуватися в порядку посилань за текстом і містити бібліографічні відомості офіційно виданих паперових джерел (книжок, статей, посібників). Внутрішні документи підприємств та Інтернет-адреси розміщують після основного переліку з відповідними заголовками. Як розділ література не нумерується. Обсяг списку не повинен перевищувати 5 % обсягу роботи.

У додатках містяться тексти програм, зображення екранних форм, таблиці, графіки. Кожний додаток повинен мати змістовну назву великими літерами. Текст додатків може бути поділений на розділи, підрозділи і пункти.

У процесі посилання на додаток пишуть слово «додаток» повністю малими літерами і вказують номер додатка, наприклад «… у додатку А». Нумерація аркушів додатка повинна бути наскрізна.

Додатки слід оформляти як продовження курсової роботи, на наступних його сторінках, розташовуючи їх у порядку появи посилань на них у тексті.

Кожен додаток треба починати з нової сторінки. Додатки повинні мати заголовок, надрукований угорі малими літерами починаючи з першої великої букви симетрично відповідно до тексту сторінки.

Посередині рядка, над заголовком, малими літерами з першої великої букви має бути надруковано слово «Додаток ____» і велика літера, що позначає додаток. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь.

Рисунки, таблиці, формули, що розміщені в додатках, нумерують арабськими цифрами у межах кожного додатка, наприклад «Рис. Д.А.1» (перший рисунок додатка А). «Таблиця Д.Б.2» (друга таблиця додатка Б). Нумерація аркушів у додатку повинна бути наскрізною. Як розділ додатки не нумеруються.

Орієнтований обсяг курсової роботи – не більше 35 аркушів друкованого тексту формату А4.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!