Методичні вказівки для виконання курсового проекту з предмету Організація баз даних і знань
« Назад
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ ВИКОНАННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ З ДИСЦИПЛІНИ «ОРГАНІЗАЦІЯ БАЗ ДАНИХ І ЗНАНЬ» 1.1. Мета й завдання курсового проектуванняМета курсового проектування - закріпити та поглибити теоретичні знанння, набути навичок самостійної практичної роботи з проектування баз т даних. Завдання курсового проектування такі: - розвиток теоретичних знань та вмінь застосовувати їх при роз’язуванні конкретних задач проектування баз даних; - набуття вміння вибирати варіанти проектування базданих і відповідні інструментальні засоби; - закріплення навичок роботи із сучасними СКБД. Проект має бути розроблений на базі персональних ЕОМ з використанням реляційної СКБД SQL SERVER 2008. (Інша реляційна СКБД може бути запропонована студентом, але обов’язково її вибір потрібно погодити з керівником курсу). 1.2. Організація курсового проектуванняТема курсового проекту вибирається з переліку, який наведено в додатку 1 чи може визначатися за місцем роботи чи майбутньої практики студента, але обов’язково потрібно затвердження керівника курсу. Вибрану тему студент має оформити у вигляді заяви й подати до кабінету курсового та дипломного проектування не пізніше як через три тижні після початку читання лекцій з даної дисципліни. Після затвердження теми на кафедрі керівник видає студентові завдання на курсове проектування. Курсовий проект потрібно подати на кафедру в термін, зазначений у завданні. Якщо проект зданий несвоєчасно, це вважається порушенням навчального плану. 1.3. Структура та оформлення курсового проектуСтруктуру курсового проекту наведено в додатку 2. Титульна сторінка(титул) оформляється відповідно ГОСТ 2.105-79 ЕСКД (додаток 3). Анотація. У ній стисло висвітлюється головна ідея курсового проекту, розкривається його основний зміст, зазначаються застосовувані методи та обгрунтовується новизна матеріалу. Форма викладу ствердна, наприклад: "у проекті запропоновано...", "наведено..."," показано..." і тощо. Оптимальний обсяг анотацї - 400 знаків. Реферат. Структура реферату визначається ГОСТ 7.9-77 "Система інформаційно-бібліографічної документації." Загальні вимоги та правила оформлення регламентуються ГОСТ 7.32-81 "Звіт про науково-дослідну роботу". Реферат має містити таку інформацію: - відомості про обсяг проекту (загальна кількість сторінок тексту, кількість ілюстрацій, таблиць, назв у списку використаних літературних джерел); - перелік ключових слів (записаних у називному відмінку в один рядок через кому), який має відбивати зміст реферованого проекту; - об’єкт дослідження; - апаратура використана при дослідженні; - результат досягнуті в процесі науково-дослідної роботи, їх новизна та ступінь упровадження; - рекомендації щодо практичного застосування здобутих результатів із зазначенням ефективності, сфери використання, основних конструкторських і техніко-економічних характеристик. Оптимальний об’єм реферату - 800-1000 знаків. Зміст. Являє собою перелік назв усіх розділів та параграфів із зазначенням сторінок, з яких починаються розділи чи параграфи проекту. Вступ. Розкриває мету курсового проекту, обгрунтовує потребу розробки бази чи сховища даних для досліджуваної задачі чи комплексу задач. Розділ І. Дослідження предметної області. Цей розділ розбивається на чотири підрозділи. 1.1. Характеристика предметної області. При описі предметної області неодхідно описати характеристику функціональної задачі, для якої буде проектуватись база даних (сховище даних). При описі характеристики задачі потрібно вказати призначення, техніко-економічну сутність задачі і обгрунтування необхідності її розв'язання: привести перелік об'єктів, при управлінні якими розв'язується задача; описати призначення і використання вихідної інформації; привести періодичність розв'язання і термін видачі вихідної інформації; вказати умови, за яких припиняється автоматизоване розв'язання задачі, при необхідності перерахувати зв'язки даної задачі з іншими задачами інформаційної системи /привести інформаційну модель/, описати розподіл дій між персоналом і технічними засобами при різних ситуаціях розв'язання задачі; 1.2. Опис вхідних повідомлень. Цей підрозділ повинен містити форми та характеристики первинної документації, використовуваної на вході для розв’язку функціональних задач. В тексті описують призначення і способи одержання вхідної інформації, а потім приводять перелік і опис вхідних повідомлень /табл. 1/. До табл. 1 заносять вхідні документи, які будуть використані для формування оперативних файлів бази даних, файли, які потрапляють на вхід задачі чи комплексу з інших задач та їх комплексів, а також документи та файли, які носять довідковий характер і можуть бути віднесені до умовно-постійної інформації. Таблиця 1 Перелік і опис вхідних повідомлень
Форми документів наводяться в додатку до курсового проекту. З форм первинної документації вибирається перелік атрибутів, який підлягає зберіганню в базі даних. Якщо на вході задачі крім первинних документів використовуються ще якісь вхідні повідомлення (інформаційні файли, які сформовані в інших підсистемах чи задачах, нормативно-довідкова інформація і тощо), ці вхідні повідомлення також підлягають опису й аналізу на предмет того, чи потрібно їх інформацію відображувати в базі даних, і якщо потрібно, то які атрибути мають зберігатись в ній. Щодо кожного вхідного повідомлення слід зазначити, де ким і з якою періодичністю воно формується. В результаті вивчення первинних документів необхідно зформувати список атрибутів оперативної інформації та список атрибутів нормативно-довідкової інформації, що підгягають зберіганню а базі даних. 1.3. Опис вихідних повідомлень. В цьому параграфі мають бути описані всі різновиди вихідних повідомлень: машинограми, що видаються на друк, вихідні файли, які формуються на виході досліджуваних задач для інформаційного зв’язку з іншими задачами, відеокадри, що видаються на екран за запитом користувачів. Усі вихідні повідомлення аналізуються з точки зору забезпеченості формування їх на основі вхідних атрибутів, які описані в підрозділі І.2. Якщо для формування якихось граф вихідних повідомлень не вистачає вхідних атрибутів, то потрібно повернутись на крок назад (до вивчення первинних документів) і дообстежити предметну область з метою поповнення переліку вхідних атрибутів. Крім того, необхідно ретельно проаналізувати ті графи вихідних повідомлень, які отримуються розрахунковим шляхом. Здебільшого всі розрахункові показники, що формуються розрахунковим шляхом, у базі даних не зберігаються, оскільки при потребі їх завжди можна обчислити. Виняток становлять лише ті розрахункові показники, які потрібно зберігати в БД для інформаційного зв’язку з іншими задачами чи для подальшого розв’язування даної задачі. Усі форми вихідних повідомлень наводяться в додатку до курсового проекту. Вихідні повідомлення їх призначення і використання приводяться в /табл. 2/. Таблиця 2 Перелік і опис вихідних повідомлень
В табл. 1 описують вихідні машинограми, відеограми та файли, які формуються під час розв'язання задачі і підлягають зберіганню в базі даних для розв'язання даної чи інших задач. 1.4. Опис основних процедур перетворення даних. Процес перетворення вхідних атрибутів на вихідні показники необхідно описати у вигляді математичних формул. Наприклад, при визначенні норм витрат матеріалу на один виріб виконуються такі розрахунки: Кожну формулу потрібно проаналізувати на достатність атрибутів на вході задачі для формування необхідного переліку вихідних показників, які формуються розрахунковим шляхом. Коли для формування тих чи інших показників вихідних повідомлень не вистачає вхідних атрибутів, то, як і в попередньому випадку, потрібно повернутися до вивчення вхідних повідомлень, дообстежити предметну область з метою поповнення необхідних вхідних атрибутів. Розділ 1 має завершувати схема інформаційної моделі вирішення задачі. Розділ 2. Розробка інфологічної моделі Цей розділ має бути виконаний за методикою інфологічного проектування. Сутність інфологічного проектування полягає у визначенні інформаційних об’єктів (сутностей) предметної області, які підлягають зберіганню в БД, визначенню характеристик об’єктів та структурних зв’язків між ними. Результатом інфологічного моделювання є інформаційно-логічна модель (ІЛМ) предметної області та опис її складових елементів. Інфологічна модель має задовольняти всі вимоги користувачів та прикладних програм. Інформаційні об’єкти необхідно нормалізувати і подати в третій, четвертій чи п’ятій нормальній формі. Проектування інфологічної моделі необхідно виконати використовуючи CASE-засоби (пакет Erwіn чи інший пакет автоматизації проектування БД). В цьому ж розділі чи в додатках потрібно надати стисле керівництво користувача по розробці інфологічної (логічної) моделі бази даних з використанням CASE-засобів, яка повинна обов’язково ілюструватися екранними формами. Розділ 3. Проектування даталогічної моделі На відміну від інфологічного проектування, на яке не впливають особливості конкретної СКБД, даталогічне проектування - це проектування в середовищі конкретної СКБД. Розділ 3 має складатися з двох підрозділів. У підрозділі 3.1 необхідно вибрати СКБД і подати обгрунтування цього вибору. Слід також навести короткий опис вибраної системи і перелік тих вимог та обмежень, які можуть вплинути на результати проектування на даному етапі. У підрозділі 3.2 слід описати процедури відображення інфологічної моделі на модель вибраної СКБД. Здобутий результат перевірити на повноту з точки зору задоволення всіх інформаційних запитів і описати у вигляді схеми даталогічної моделі. Розділ 4. Проектування та реалізація БД на фізичному рівні. Цей розділ має також складатися з двох підрозділів. У підрозділі 4.1 потрібно виконати опис файлів даталогічної моделі в термінах мови опису даних (МОД), вибраної СКБД, навести контрольний (тестовий) приклад основних файлів спроектованої БД. Підрозділ 4.2. має містити реалізацію основних запитів та тригерів в середовищі вибраної СКБД. Роздруковки отриманих отриманих результатів повинні бути приведені в додатках до курсового проекту. Запити, що зформовані до бази даних слід роздрукувати в режимі конструкторі та на SQL. У висновках приводиться аналіз результатів проектування БД та пропозиції щодо подальшого їх практичного впровадження та використання. Графічний матеріал виконується на окремих сторінках, які входять до загальної нумерації сторінок роботи. Малюнки й таблиці виконуються згідно з ГОСТ 24.301-80. Перед текстом роботи має бути титульна сторінка (дод. 5), яка виконується згідно з ГОСТ 2.105-79. Наприкінці тексту слід навести список літератури, яка використовувалась при виконанні проекту. Якщо в курсовому проекті використовувались цитати чи якийсь цифровий матеріал, запозичений з літературних джерел, то потрібно відповідні бібліографічні посилання (джерело, сторінка). Умовні й графічні позначення, термінологія та визначення мають відповідати стандартам. Курсовий проект потрібно переплести.Студент підписавши проект здає його на перевірку керівнику в термін, затверджений на кафедрі. Керівник проекту, перевіривши роботу,може допустити її до захисту чи віддати студенту на доопрацювання за окремими зауваженнями. 1.5. Захист курсового проекту. Допущений до захисту проект підписується керівником і захищається на комісії, до якої входять два-три викладачі кафедри (з урахуванням керівника проекту). Студент робить коротку доповідь (5-10 хв.),в якій викладає сутність проектної розробки, наголошуючи при цьому на розроблених ним пропозиціях, а потім відповідає на запитання. За результами захисту виставляється оцінка, яка заноситься до залікової книжки та у відомість з підписами членів комісії. В додатку до проекту наводяться форми первинних документів,та вихідних повідомлень, структури файлів БД, описані в термінах МОД вибраної СКБД, схема бази даних, головне меню, контрольний приклад, фрагмент словника даних для декілької об’єктів БД, представлення основних запитів на мові SQL та тригери. Примітка. Приведені вище методичні вказівки стосуються в більшій мірі проектування баз даних. Якщо студент обирає для курсового проекту тему пов’язану з проектуванням сховищ даних, то він повинен окремо погодити з викладачем структуру проекту. ДОДАТОК 1 ТЕМАТИКА КУРСОВИХ ПРОЕКТІВ 1. Проектування БД для визначення норм витрат матеріалів на виготовлення виробу. 2. Проектування БД для визначення потреб в різальному інструменті на виготовлення виробу. 3. Проектування БД для визначення потреб матеріалів на гальванічні та лакові покриття деталей (виробів). 4. Проектування БД для визначення потреб в штампах, прес-формах і ливарних формах на виготовлення виробу. 5. Проектування БД для визначення трудомісткості та нормативних розцінок на один виріб. 6. Проектування БД для визначення планової потреби основних засобів на річну (квартальну) виробничу програму. 7. Проектування БД для визначення планової потреби матеріалів на річну (квартальну) виробничу програму. 8. Проектування БД для визначення планової потреби інструменту на річну (квартальну) виробничу програму. 9. Проектування БД для визначення планової потреби трудових ресурсів на річну (квартальну) виробничу програму. 10. Проектування БД для рішення задачі обліку випуску готової продукції. 11. Проектування БД для рішення задачі обліку відвантаження готової продукції. 12. Проектування БД для рішення задачі обліку реалізації готової продукції. 13. Проектування БД для визначення потреби в покупних комплектуючих матеріалах для основного виробництва на рік (квартал). 14. Проектування БД для визначення ліміта матеріалів по цеху на місяць. 15. Проектування БД для вирішення задачі з обліку основних засобів на підприємстві. 16. Проектування БД для визначення амортизаційних відрахувань по підприємству. 17. Проектування БД для рішення задачі з обліку наявності та руху матеріалів на складі. 18. Проектування БД для рішення задачі з обліку наявності та руху особового складу організації. 19. Проектування БД для визначення та нарахування погодинної заробітної плати. 20. Проектування БД для визначення та нарахування відрядної заробітної плати. 21. Проектування БД для визначення та нарахування відрядної бригадної заробітної плати. 22. Проектування БД для рішення задачі з обліку наявності та руху коштів в касі підприємства. 23. Проектування БД для рішення задачі обліку акціонерів та нарахування дивідентів акціонерам АТ. 24. Проектування БД для проведення маркетингових досліджень попиту на товарному ринку. 25. Проектування БД для проведення маркетингових досліджень з оцінки конкурентоспроможності на товарному ринку. 26. Проектування БД для системи електронної комерції. 27. Проектування БД з обліку та формування страхових договорів (полісів) за видом страхового продукту. 28. Проектування БД з обліку та контролю сплати страхових внесків за страховими договорами (полісами). 29. Проектування БД для визначення кредитоспроможності позичальника (фізичних осіб) та ризику при його кредитуванні. 30. Проектування БД для рішення задачі по формуванню кредитних договорів та контролю за їх виконанням в комерційному банку. 31. Проектування БД для аналізу кредитного портфелю комерційного банку. 32. Проектування БД для рішення задачі з обліку касових операцій комерційного банку. 33. Проектування БД для рішення задачі з обліку акціонерів комерційного банку. 34. Проектування БД для рішення задачі з обліку депозитних рахунків комерційного банку. 35. Проектування БД для рішення задачі з обліку емісії пластикових карток комерційного банку. 36. Проектування БД для рішення задачі з обліку роботи обмінних валютних пунктів комерційного банку. 37. Проектування бази даних для аналізу клієнтської бази комерційного банку. ДОДАТОК 2
СТРУКТУРА КУРСОВОГО ПРОЕКТУ
ТИТУЛЬНА СТОРІНКА АННОТАЦІЯ РЕФЕРАТ ЗМІСТ ВСТУП 1. ДОСЛІДЖЕННЯ ПРЕДМЕТНОЇ ОБЛАСТІ 1.1. Характеристика функціональної структури предметної області 1.2. Опис вхідних повідомлень 1.3. Опис вихідних повідомлень 1.4. Опис основних процедур перетворення даних 2. РОЗРОБКА ІНФОЛОГІЧНОЇ МОДЕЛІ 2.1. Інформаційні об’єкти та їх характеристика 2.2. Запити та запитувальні зв’язки 2.3. Структурні зв’язки та їх представлення на графі ІЛМ 2.4. Автоматизація проектування інфологічної моделі 3. РОЗРОБКА ДАТАЛОГІЧНОЇ МОДЕЛІ 3.1. Обґрунтування та вибір СКБД 3.2. Автоматизація даталогічного проектування та її результати 4. ПРОЕКТУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ БД НА ФІЗИЧНОМУ РІВНІ 4.1. Опис структур таблиць БД 4.2. Реалізація запитів, форм та звітів ВИСНОВКИ СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ДОДАТКИ З повагою ІЦ "KURSOVIKS"! |
, де
- норма витрат m-го матеріалу на v- й виріб;
- поопераційна норма витрат m-го матеріалу на d- у деталь на o–й операції;
- кількість d-х деталей у v-му виробі.