Лабораторна робота №1 з курсу HCI на тему Побудова моделі інтерфейсу
« НазадЗМІСТЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 1. ПОБУДОВА МОДЕЛІ ІНТЕРФЕЙСУ.. 3 Завдання до роботи. 3 Зміст звіту. 3 Контрольні запитання. 3 Варіанти завдань на лабораторну роботу: 3 Основні теоретичні відомості 4 1. Принципи побудови моделі користувача. 4 2. Приклад виконання першого етапу проектування. 9 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 1. ПОБУДОВА МОДЕЛІ ІНТЕРФЕЙСУМета роботи: Вивчити перший етап проектування інтерфейсів, в ході якого необхідно: зібрати, проаналізувати та класифікувати вхідну інформацію щодо об'єкта що проектується. Завдання до роботи1. Обрати та узгодити з викладачем об'єкт для проектування. 2. Проаналізувати та класифікувати вхідну інформацію об'єкта що проектується. Аналіз виконати у вигляді наведених у п. 1.2 п'яти кроків. 3. Оформити звіт по роботі. 4. Відповісти на контрольні питання. Зміст звіту1. Тема та мета роботи. 2. Завдання до роботи. 3. Аналіз об'єкта що проектується. Привести результати виконання п'яти кроків першого етапу проектування. 4. Висновки за результатами виконання роботи. Контрольні запитання1. Які кроки необхідно виконати при реалізації першого етапу проектування інтерфейсів і в чому вони полягають? 2. Для чого потрібне визначення типу користувачів? 3. Основна ідея аналізу завдань, що стоять перед користувачами. 4. Які вам відомі загальні для усіх користувачів вимоги до нового програмного продукту? 5. На що необхідно звернути увагу при аналізі робочого середовища користувачів? Варіанти завдань на лабораторну роботу:1. Бронювання місць у театр; 2. Переклад чисел з однієї системи в іншу; 3. Запис на прийом до зубного лікаря; 4. Керування кухонними приладами; 5. Керування засобами пересування (скутер, літаюча тарілка, …); 6. Підбор гармонійних кольорових схем; 7. Навчальна система "Столиці держав"; 8. Створення фоторобота; 9. АРМ медсестри в лікарняному відділенні; 10. Підбір варіантів для студії з дизайну штор; 11. Навчальна система "Англійська мова для малюків"; 12. Ознайомлення з прогнозом погоди; 13. Перевірка знань з географії, сольфеджіо, хімії. 14. Ваша власна тема. Основні теоретичні відомості1. Принципи побудови моделі користувачаНа сьогоднішній день проектування МК є завданням нетривіальним, оскільки комп’ютерні системи, як правило, орієнтовані на дуже широке коло користувачів. Практично неможливо створити МК яка могла відобразити потреби кожного користувача системи. Це в свою чергу призводить до зниження продуктивності роботи КС вцілому в наслідок невідповідності вимогам людини до комп'ютера. При цьому користувач витрачає велику кількість часу на налаштування і вивчення системи. Тому побудова адекватної МК є однією з головних задач проектування інтерфейсу користувача. На першому етапі проектування МК необхідно вивчити характеристики можливих користувачів системи (ХК). На першому етапі, розробники отримують опис типових категорій користувачів - профілів. Точна їх кількість, зрозуміло, залежить від області застосування продукту. Для системи, розрахованої на широку аудиторію, кількість категорій користувачів буде більша, ніж для продукту, призначеного для використання виключно фахівцями. Зрозуміти це легко на наступному прикладі: програма для обробки фотографій повинна бути спроектована так, щоб нею могли користуватися якомога більша кількість людей: від програміста, до бабусі, яка вирішила упорядкувати сімейний фотоархів. В цьому випадку категорій користувачів буде дещо більше, ніж при проектуванні інтерфейсу системи керування атомною електростанцією. Кожен з профілів має містити докладний опис характеристик користувача, істотних в контексті його взаємодії з системою. Сюди можуть входити: цілі користувача, його соціальні характеристики (стать, вік, освіта, професія і тому подібне), характерні для нього моделі поведінки, умови, в яких він має використовувати систему, навички користувача, характеристики його комп'ютера. Іншими словами все те, що згодом буде впливати на реалізацію вимог користувача що до комп’ютера, в інтерфейсі програми. Насправді, відтворити набір характеристик не особлива проблема. Проте нелегко спроектувати адекватні профілі, які стануть дійсно ефективним матеріалом, який допоможе глибше зрозуміти цільову аудиторію системи, і буде корисний в процесі розробки інтерфейсу. Коли профілі користувачів сформовані вони можуть бути реалізовані в термах проектованої системи – тобто стати моделями користувачів від яких буде залежати стан інтерфейсу. Приведемо короткий перелік основних критеріїв для проектування моделі користувача, що мають на сьогоднішній день практичне застосування. Вони умовно розділені на 7 груп 1. Демографічні показники: вік; стать; антропометричні дані. 2. Індивідуально-психологічні особливості: відносини до нововведень; рівень суб'єктивного контролю; здатність самостійно ухвалювати рішення; зацікавленість в допомозі. 3. Психомоторні якості: здатність концентруватися; схильність помилкам; здатність перемикати увагу; ступінь розвиненості самоконтролю. 4. Когнітивні здібності: характеристики когнітивного стилю; індуктивна/дедуктивна стратегія; функціональна асиметрія півкуль головного мозку; когнітивні можливості. 5. Підготовленість: освіта користувача; професійна компетентність; знання системних завдань і інтерфейсу; експериментальний рівень. 6. Мотивація: цілі; потреби; завдання; очікування. 7. Характер системної взаємодії: переваги; звички; специфічні ситуації; стрес–фактори. Перш ніж приступати до розробки і побудови будь-якої системи слід з'ясувати, які завдання хочуть вирішувати користувачі з її допомогою, і як вони звикли працювати. Необхідно звернути увагу на ті обмеження, які накладають їх комп'ютерні системи на технічне і програмне забезпечення. Пропоноване вами рішення повинне відповідати не лише сьогоденним, але і майбутнім потребам користувачів. Існує низка ключових запитань які слід поставити на першому етапі проектування – етапі аналізу інформації про користувачів: - визначення типу користувачів; - аналіз завдань, що стоять перед ними; - аналіз робочого середовища користувачів; - збір вимог, що пред'являються користувачами; - розробка сценарію дій користувача. Перший крок: визначення типу користувачів. Припускає відповідь на питання: «Що представляє собою користувач?», тобто дозволяє скласти уявлення про вік, переваги користувачів, отримати іншу необхідну інформацію. Другий крок: аналіз завдань, що стоять перед користувачами. Це визначення потреб користувачів і варіантів того, як вони збираються вирішувати свої завдання. Незалежно від методу аналізу завдань необхідно отримати відповіді на наступні питання. 1. Які завдання вирішують користувачі? 2. Які завдання є найбільш важливими? 3. Які кроки робляться для вирішення завдань? 4. Які цілі переслідують користувачі при рішенні тих або інших завдань? 5. Яку інформацію необхідно мати для виконання завдань? 6. Який інструментарій (комп'ютери і т. ін.) використовуються для вирішення завдань? 7. Який очікуваний підсумок від рішення задачі? Аналіз цього кроку необхідно оформити у вигляді компонентно-функціональної структури (див. табл. 1.1, 1.2) та функціонально-об'єктної структури (див. табл. 1.3, 1.4). Компонентно-функціональна структура має наступні стовпці: 1 – номер мети, для якої був створений програмний продукт; 2 – номер задачі, яку вирішує користувач; 3 – номер процедур, які необхідно виконати для рішення задачі; 4 – назва цілей, задач і процедур. Функціонально-об'єктна структура відображає склад компонентів, що приймають участь в реалізації процедур (функцій і т. ін.). Вона має наступні стовпці: 1 – номери процедур (беруться з компонентно-функціональної структури); 2 – найменування ергатичних елементів (спеціалістів), що приймають участь у виконанні процедур; 3 – найменування засобів інтерфейсу, за допомогою яких ергатичний елемент здійснює взаємодію з засобами праці; 4 – найменування знарядь праці, за допомогою яких реалізується процедура; 5 – предмети праці, з яких утворюється продукт праці даної процедури; 6 – продукти праці, отримані в результаті виконання даної процедури. Третій крок: аналіз робочого середовища користувачів. Припускає відповідь на питання: «Де користувачі вирішують завдання, що стоять перед ними?». На цьому кроці визначається наступна інформація про характеристики середовища, які можуть чинити вплив на виконання користувачами своєї роботи: - фізичній стороні робочого середовища (освітлення, шум, робочий простір, температура, наявність комп'ютерів і т.д.); - місце роботи користувача і міри його мобільності (офіс, квартира і т.д.); - питаннях ергономіки, умовах праці (чи задіються зір, слух, робота ведеться стоячи/сидячи, на клавіатурі і т.д.); - питаннях ергономіки, умовах праці (чи задіються зір, слух, робота ведеться стоячи/сидячи, на клавіатурі і т.д.); - особливих запитах (рівень підготовки, фізичний стан, інтерес до пізнавального процесу, особливості мови і можливі недоліки); Четвертий крок: збір вимог, що пред'являються користувачами. Припускає відповідь на питання: «Яку, з точки зору користувача, користь принесе їм пропонований продукт або інтерфейс?». Ключовими у даному контексті являються наступні питання. 1. Які основні технології потрібні користувачам? 2. Скільки користувачі готові заплатити за продукт? 3. Хто встановлює продукт? 4. Хто супроводжуватиме продукт, коли він буде встановлений? Існують деякі загальні для усіх користувачів вимоги, відповідно до яких новий програмний продукт повинен: - скорочувати роботу з паперами; - зменшувати помилки користувачів; - автоматизувати існуючі ручні процеси; - підвищувати швидкість здійснення транзакцій. П'ятий крок: розробка сценарію дій користувача. На другому кроці розробки інтерфейсу користувача ми з'ясували, які завдання вирішують користувачі, і які дії необхідно виконати для досягнення поставленої мети. Складно з високим ступенем точності визначити, що являю собою сценарій у порівнянні з завданням, що стоїть перед користувачем. Як правило, сценарій є описом дій, які виконуються користувачем. Можна представити сценарій, як послідовність завдань, що стоять перед користувачами, або подій, спрямованих на досягнення єдиної мети. Представимо сценарій дій користувача у вигляді функціонально-часової структури, наведеної на рис. 1.1. За масштабом функціональних сутностей наведена структура є процедурною мережею, так як вершинами в ній є процедури, виявлені при побудові компонентно-функціональної структури. Усі ці фактори впливають на розробку продукту. 2. Приклад виконання першого етапу проектуванняРозглянемо покроковий аналіз вимог, що пред'являються користувачами на прикладі розробки кавового автомата (КА). Користувач – це особа, яка використовує вже готову (діючу) систему для виконання конкретної мети, тобто користувачем КА являється покупець, мета якого – отримати необхідний напій. Для того, щоб КА міг виконувати поставлену перед ним мету, необхідно забезпечити його технічне обслуговування наладчиком. Завданнями наладчика також є поповнення запасів КА і вилучення виручки від продажу напоїв. Таким чином виконані завдання першого кроку – визначені типи користувачів КА. Обмежень для користувачів КА практично немає. Єдина вимога – володіння українською мовою (мова інтерфейсу КА). Обмеженнями для наладчиків є достатній рівень володіння комп'ютером, вміння відновлювати збої і неполадки в автоматі. Другий крок: завдання, що стоять перед покупцями і наладчиками. Результати аналізу приведені в табл.1.1, табл. 1.2, табл. 1.3, табл. 1.4. Таблиця 1.1 – Компонентно-функціональна структура для покупців
Продовження табл. 1.1
Таблиця 1.2 – Компонентно-функціональна структура для наладчиків
Таблиця 1.3 – Компонентно-функціональна структура для покупців
Продовження таб. 1.3
Таблиця 1.4 – Компонентно-функціональна структура для наладчиків
Третій крок: Робоче середовище користувачів. Можливість використання цього КА в навчальних закладах, на виробництві, в торговельних центрах, різних фірмах та ін. Мінімальні вимоги до комп'ютерної системи: процесор не нижче Duron 800 MHz, RAM 128 Мб, Video 32 Мб, HDD 1 Гб. Освітленість повинна бути не менш 50 люксів. Четвертий крок: Вимоги покупців і наладчиків. Вимоги покупців: - доступність до КА в будь-який час доби; - зручний і простий інтерфейс; - на приготування напою вимагається не більше 10 секунд часу; - забезпечити функцію повернення грошей у разі внесення суми меншої вартості напою; - отримати здачу у разі внесення суми більшої вартості напою. Вимоги наладчиків: - можливість працювати з системним меню, не зупиняючи роботу КА; - захист системного меню паролем; - забезпечення поточною інформацією про стан апарату; - збір статистики з продажу напоїв. П'ятий крок: Розробка сценарію дій користувача. На підставі таблиці 1.1 – компонентно-функціональної структури складемо функціонально-часову структуру для користувачів (см. рис.1.1). Рис. 1.1 – Функціонально-часова структура для користувачів Сценарій дій наладчика розробляється аналогічно. З повагою ІЦ "KURSOVIKS"! |