Методичні рекомендації до написання курсових, бакалаврських та магістерських робіт з курсу Соціологія, ЛНУ ім. Франка

Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

Методичні рекомендації до написання курсових, бакалаврських та магістерських робіт з курсу Соціологія

За напрямом підготовки 6.030101 «Соціологія» та спеціальністю 8.03010101 «Соціологія»

Львів-2016

Вступ

Методичні рекомендації до написання курсових, бакалаврських та магістерських робіт студентів напряму підготовки та спеціальності “Соціологія” мають на меті представити специфіку відповідних наукових робіт залежно від курсу навчання та інформувати студентів про головні вимоги, якими вони повинні керуватися при їхньому написанні та оформленні.

Курсові, бакалаврські кваліфікаційні та магістерські роботи є головними видами наукових робіт студентів протягом їхнього навчання. Вони демонструють ступінь опанування студентами відповідною ділянкою знань, здатність до критичного аналізу певної проблеми в межах обраної соціологічної парадигми та теорії, вміння обирати та застосовувати адекватну соціологічну методологію та методику емпіричного дослідження та здійснювати ґрунтовний аналіз отриманих даних. Кожна з цих наукових робіт студентів передбачає зростання рівня складності в її написанні порівняно з попередньою.

Курсова робота

2 курс

Мета: На етапі написання курсової роботи на другому курсі студент/ка здійснює грамотний аналіз досвіду, здобутого іншими науковцями у тій чи іншій ділянці соціологічних досліджень, а також виконуває необхідні узагальнення, тобто в найширшому розумінні - здійснює реферування у різних форматах.

Результат: курсова робота у формі реферату, що змістовно закладає основи для теоретичного розділу наукових робіт на наступних курсах

3 курс

Мета: На третьому курсі курсова робота присвячується розвиткові вмінь студента/ки щодо згаданого вище реферування в рамках визначеної ним/нею проблемної ситуації, а також в контексті розроблення авторської програми дослідження та її інструментарію. Курсова робота передбачає вміння студента проаналізувати обраний предмет дослідження з точки зору соціогуманітарних дисциплін та виокремити особливості його розгляду в соціології. Передбачається, що студент обере релевантний аналізованій проблемі соціологічний підхід, в рамках якого розроблятиме методологію та програму дослідження з використанням кількісних/якісних методів.

Результат: курсова робота, яка складається з теоретичного та емпіричного розділів. Емпіричний розділ містить програму соціологічного дослідження та інструментарій дослідження.

Бакалаврська кваліфікаційна робота (4 курс)

Мета: На четвертому курсі бакалаврська робота розвиває аналітичні та дослідницькі вміння студента/ки, здобуті під час виконання курсової роботи на третьому курсі, з наступним збором емпіричного матеріалу в рамках відповідної програми дослідження та з використанням її інструментарію, що завершується аналізом зібраного матеріалу та відповідними узагальненнями й висновками.

Результат: бакалаврська кваліфікаційна робота, яка складається з теоретичного та емпіричного розділів. В теоретичному розділі міститься концептуальна схема дослідження (соціологічне моделювання). Емпіричний розділ містить опис даних емпіричного дослідження та їхню інтерпретацію. Програма дослідження розміщується в додатку.

Магістерська робота (5 курс)

Мета: на п’ятому курсі в рамках роботи над магістерською роботою студенти розвивають й закріплюють усі вміння, описані вище; зокрема, поглиблюють аналіз проблеми, розширюють емпіричний матеріал та ускладнюють його теоретичну інтерпретацію. Авторське соціологічне дослідження повинне мати повторний характер (трендове, панельне дослідження тощо) або бути мультиметодне, тобто студент повинен здійснити певний тип тріангуляції.

Результат: магістерська робота, яка складається з теоретичного та емпіричного розділів. Емпіричний розділ містить опис даних дослідження та їхню інтерпретацію. Програма дослідження розміщується в додатку. Робота має містити практичні рекомендації та можливості їх втілення у сучасних реаліях українського суспільства.

Графік виконання курсових/бакалаврських/магістерських робіт уточнюються в межах наукових семінарів.

Рекомендації до написання вступу

Вступ містить у собі наступні обов’язкові складові:

Актуальність теми (формулюється у двох частинах: практичній та теоретичній):

1) практична актуальність – слід вказати, яке значення має обрана тема для життя сучасного суспільства, чому вона становить суспільну проблему тощо. Тут доцільно використати статистичні матеріали загального характеру, які б підтвердили суспільну значущість обраної проблеми дослідження. Наприклад: якщо студентом обрана тема трудової міграції, то доречно показати, якими є масштаби цього явища (дані офіційної та неофіційної статистики) тощо;

2) теоретична актуальність – вимагає показати, хто з дослідників і як розробляв обрану тему, якими є їхні основні здобутки і чого бракує в їхніх працях. Після цього аналізу наявних публікацій студент має зробити висновок про те, яким є загальний ступінь розробленості проблеми у науковій літературі, що саме залишилося недослідженим чи малодослідженим і який аспект проблеми студент виділяє для власного дослідження. В магістерській роботі студент формулює наукову проблему дослідження, що полягає у протиріччі,яке викликане відсутністю чи недостатнім рівнем наукових знань пропевний бік соціальної дійсності та реальноіснуючою соціальною проблемою.

Мета курсової/бакалаврської/магістерської роботи

Мета – це запланований результат дослідження. Зазвичай мета курсової/бакалаврської/ магістерської роботи формулюється студентом виходячи з теми/назви усієї наукової роботи, але не є копією теми/назви. Наприклад: назва роботи може бути сформульована як “Національна ідентичність сучасного українського студентства”, а мета (виходячи із теоретичної актуальності та обраного студентом аспекту дослідження цієї теми) – як “Виявлення стану національної ідентичності сучасної студентської молоді у контексті соціокультурних зрушень кін. ХХ – поч. ХХІ ст.”. Бажано формулювати мету через іменникову (а не дієслівну) форму. Не слід зазначати таку мету, як «аналіз...», «дослідження...», «вивчення...», оскільки наведені вирази служать лише інструментами досягнення мети. Рекомендуємо вживати такі вирази, як:

- розробка класифікації/типології;

- встановлення реального стану (чогось);

- порівняння стану (чогось одного з іншим);

- виявлення тенденцій чи закономірностей;

- уточнення понятійно-категоріального апарату (в тому числі того чи іншого означення чи авторське означення певного поняття);

- вироблення теоретичної моделі дослідження певного явища чи процесу;

- з’ясування ієрархії (чогось на кшталт ідентичностей або рейтингів) тощо.

Завдання курсової/бакалаврської/магістерської роботи

Завдання розкривають механізм досягнення мети і описуються у дієслівній формі, наприклад:

- виявити особливості аналізу обраної проблеми у соціогуманітарних науках (таких, як.......);

- встановити і описати специфіку соціології у дослідженні обраної теми;

- за допомогою порівняльного аналізу головних соціологічних підходів обрати той із них, за допомогою якого буде здійснюватися дипломне дослідження, та аргументувати свій вибір;

- встановити сукупність теоретичних положень стосовно їхнього використання в аналізі обраної теми/проблеми і розробити теоретичну модель/схему дослідження;

- зіставити різні точки зору вчених-соціологів на обрану проблему тощо.

Завдання дослідження повинні розкривати основний зміст роботи, оскільки опис їх вирішення становить зміст підрозділів курсової/бакалаврської/магістерської роботи.

Об’єкт дослідження в межах роботи формулюється і за критерієм носія проблеми, і за критерієм загальної проблеми.

Наприклад (якщо тема стосується національної свідомості студентів):

Об’єкт (за критерієм носія проблеми): студенти вищих навчальних закладів України ІІІ-ІV рівня акредитації.

Об’єкт (за критерієм загальної проблеми): сукупність соціальних ідентичностей студентської молоді сучасної України.

Предмет дослідження в межах усієї роботи формулюється за критерієм більш спеціалізованої проблеми, що безпосередньо підлягає вивченню і конкретизує об’єкт дослідження, наприклад: місце національної ідентичності у структурі соціальних ідентичностей студентства та специфіка її формування й функціонування у сучасних умовах.

Теоретико-методологічні засади дослідження. Спочатку формулюється теоретична парадигма, яка є основою для цього дослідження, та називаються певна/певні соціологічні теорії, в рамках яких аналізується визначена проблема. Потім перелічуються методи, які застосовано для проведення емпіричних досліджень та аналізу отриманих даних; при цьому варто відзначати що саме досліджувалося за допомогою чи в рамках кожного методу. В рамках магістерської роботи необхідно розмежувати загальнонаукові (аналізу та синтезу, типологізації, порівняльно-історичного методу тощо) та специфічні соціологічні методи (якісні чи кількісні, вербальні чи візуальні тощо) із зазначенням що саме досліджувалося тим чи іншим методом.

Наукова новизна одержаних результатів – що нового зробив студент порівняно з іншими дослідниками цієї проблеми (зазначається за наявності, проте в магістерських роботах є обов’язковою).

Практичне значення одержаних результатів. Вказати, де, ким і як можуть бути використані результати здійсненого дослідження (зазначається за наявності, проте в магістерських роботах є обов’язковим).

Апробація результатів дослідження – виступи на конференціях та наукових семінарах (зазначається за наявності, проте в магістерських роботах є обов’язковою).

Публікації студента на цю тему (перелічуються за наявності).

Структура роботи. Позначити, що «Курсова/бакалаврська/магістерська робота складається з: вступу, (вказати кількість) розділів, висновків, списку джерел та наукової літератури, який налічує... позицій, та (вказати кількість) додатків». Вказати також кількість сторінок основного тексту, яка складається лише з пронумерованих сторінок зі вступом, розділами, висновками.

Рекомендації до написання розділів

Рекомендована структура та кількість розділів має умовний характер і уточнюється з науковим керівником!

2 курс (курсова робота)

Розділ 1. Розділ передбачає розгляд аналізованої проблеми та пов’язаних з нею понять і категорій в контексті гуманітарних та соціальних наук (з наголосом на тому, в чому полягає особливість соціологічного/них підходу/дів на загал).

Висновки до розділу 1.

Розділ 2. У розділі студент розглядає особливості соціологічних інтерпретацій аналізованої проблеми та пов’язаних з нею понять і категорій (з наголосом на специфіці розгляду аналізованої проблеми в різних соціологічних парадигмах/теоріях/підходах).

Висновки до розділу 2.

Висновки

3 курс (курсова робота)

Розділ 1. У першому розділі студент аналізує теоретико-методологічні аспекти проблеми та пов’язані з нею категорії та поняття, які є об’єктом дослідження.

1.1. Підрозділ передбачає розгляд аналізованої проблеми та пов’язаних з нею понять і категорій в контексті гуманітарних та соціальних наук (з наголосом на тому, в чому полягає особливість соціологічного/них підходу/дів на загал).

1.2. В підрозділі студент розглядає особливості соціологічних інтерпретацій аналізованої проблеми та пов’язаних з нею понять і категорій (з наголосом на специфіці розгляду аналізованої проблеми в різних соціологічних парадигмах/теоріях/підходах).

1.3. Підрозділ містить соціологічне моделювання ймовірної взаємодії ключових понять й категорій дослідження та їхню теоретичну операціоналізацію.

Підрозділ передбачає концептуалізацію зазначених понять і категорій в контексті обраної студентом/кою парадигми/теорії/підходу дослідження[1]. Параграф закінчується авторським соціологічним означенням ключового/вих поняття/ть і категорій дослідження (для подальшої роботи над ним/ними у методологічній частині авторської програми соціологічного дослідження).

Метою цього підрозділу є продемонструвати, як проблематика дослідження буде аналізуватися, виходячи з обраної теоретичної перспективи (парадигми та конкретних теорій) – як будуть визначатися центральні поняття та категорії дослідження; як будуть розумітися ймовірні взаємозв’язки між ними та іншими соціальними феноменами[2]; якими будуть показники (індикатори), за якими буде аналізуватися ця проблема; а також як це вплине на вибір методології дослідження.

Висновки до розділу 1.

Розділ 2. У другому розділістудент розкриває емпіричні аспекти аналізованої проблеми, що базуються на представлені уже проведених досліджень із спорідненої тематики, а також на розробці авторської програми дослідження.

2.1. В підрозділі акцентується увага на прикладних аспектах досліджуваної проблеми та пов’язаних з нею понять і категорій. Студент здійснює критичний аналіз напрацьованого досвіду споріднених з темою емпіричних досліджень вітчизняних та зарубіжних дослідників (дескриптивне представлення проблеми; опис основних вимірів та характеристик проблеми в контексті досліджуваного/них соціуму/мів з використанням результатів емпіричних досліджень, проведених іншими дослідниками)).

2.2. Підрозділ містить програму авторського соціологічного дослідження. Вимоги до структури та змісту програми соціологічного дослідження представлені в ДОДАТКУ А.

Висновки до розділу 2.

Висновки (загальні до усієї роботи)

4 курс та 5 курс (бакалаврська та магістерська робота)

Розділ 1. У першому розділі студент аналізує теоретико-методологічні аспекти проблеми та пов’язані з нею категорії та поняття, які є об’єктом дослідження.

1.1.Підрозділ передбачає розгляд аналізованої проблеми та пов’язаних з нею понять і категорій в контексті гуманітарних та соціальних наук (з наголосом на тому, в чому полягає особливість соціологічного/них підходу/дів на загал).

1.2. В підрозділі студент розглядає особливості соціологічних інтерпретацій аналізованої проблеми та пов’язаних з нею понять і категорій (з наголосом на специфіці розгляду аналізованої проблеми в різних соціологічних парадигмах/теоріях/підходах).

1.3. Підрозділ містить соціологічне моделювання ймовірної взаємодії ключових понять й категорій дослідження та їхню теоретичну операціоналізацію.

Підрозділ передбачає концептуалізацію зазначених понять і категорій в контексті обраної студентом/кою парадигми/теорії/підходу дослідження[3]. Параграф закінчується авторським соціологічним означенням ключового/вих поняття/ть і категорій дослідження (для подальшої роботи над ним/ними у методологічній частині авторської програми соціологічного дослідження).

Метою цього підрозділу є продемонструвати, як проблематика дослідження буде аналізуватися, виходячи з обраної теоретичної перспективи (парадигми та конкретних теорій) – як будуть визначатися центральні поняття та категорії дослідження; як будуть розумітися ймовірні взаємозв’язки між ними та іншими соціальними феноменами[4]; якими будуть показники (індикатори), за якими буде аналізуватися ця проблема; а також як це вплине на вибір методології дослідження.

Висновки до розділу 1.

Розділ 2. В бакалаврській та магістерській роботі – це описово-аналітичний розділ, який представляє отримані дані авторського дослідження, їхній аналіз та інтерпретацію. Програма соціологічного дослідження виноситься в додаток. Вимоги до структури та змісту програми соціологічного дослідження представлені в ДОДАТКУ А.

2.1. В підрозділі акцентується увага на прикладних аспектах досліджуваної проблеми та пов’язаних з нею понять і категорій. Студент здійснює критичний аналіз напрацьованого досвіду споріднених з темою емпіричних досліджень вітчизняних та зарубіжних дослідників (дескриптивне представлення проблеми; опис основних вимірів та характеристик проблеми в контексті досліджуваного/них соціуму/мів з використанням результатів емпіричних досліджень, проведених іншими дослідниками)).

2.2. Підрозділ передбачає описовий (дескриптивний) аналіз отриманих даних. В цьому підрозділі необхідно стисло описати обрану методологію та методи дослідження. Також потрібно розкрити процедурні аспекти польової роботи – наприклад, часові рамки та локалізацію дослідження (місто Львів, Львівська область, Україна, Європа тощо), вибірку або принцип відбору учасників дослідження, отримані результати та процедуру їхнього аналізу (наприклад, статистичний чи якісний, текстуальний аналіз тощо).

Студент описує та аналізує процес проведення ним соціологічного дослідження, а також отриману соціологічну інформацію відповідно до мети та завдань, сформульованих у дипломній роботі. Розроблені таблиці із даними соціологічного дослідження можуть бути вміщені як у тексті розділу, так і у Додатках. При описі та аналізі даних варто уникати простого переліку цифрової або текстової інформації, яку можна одержати із таблиць або транскриптів фокус-груп/інтерв’ю. Натомість очікується вміння осмислити цю інформацію з тим, аби в наступному параграфі зіставити дані, виявити певні тенденції, закономірності, специфіку, узагальнити соціологічну інформацію і підвести до формулювання висновків.

2.3. Підрозділ передбачаєінтерпретацію результатів дескриптивного аналізу емпіричних даних вконтексті сформульованих робочих гіпотез дослідження та відповідно до теоретичної парадигми, обраної основи дослідження. Цей підрозділ може містити порівняльний аналіз даних тих соціологічних досліджень, які були проведені на обрану тему іншими дослідниками, а також даних, одержаних внаслідок здійснення авторського дослідження. Після аналізу результатів авторського дослідження студент надає адресно скеровані практичні рекомендації та напрямки вирішення вирішення окресленої проблеми.

Висновки до розділу 2.

Висновки (загальні до усієї роботи)

Рекомендації до формулювання висновків

УВАГА! Кожен підрозділ повинен завершуватися підсумуванням та узагальненням відповідного питання та обґрунтовувати логіку переходу до розгляду наступного підрозділу. Кожен розділ має завершуватися висновками до нього.

Висновки до теоретичного розділу. У цих висновках надається підсумок порівняльного аналізу теорій чи концепцій, а також зазначаються основні теоретичні положення, на яких базується робота із їхньою аргументацією.

Висновки до емпіричного розділу. У цих висновках містяться основні результати емпіричного дослідження проблеми, а також узагальнення щодо гіпотез дослідження: які з них підтвердилися повністю, які – лише частково, а які не знайшли підтвердження.

Висновки (загальні до усієї роботи). Висновкидо усієї курсової/бакалаврської/магістерської роботи є цілком авторським текстом і у концентрованій формі підсумовують результати, отримані внаслідок теоретичного та емпіричного опрацювання обраної проблеми, а також формулюють скерування на її подальші дослідження, а саме – що залишилося нерозкритим, які нові запитання виявило це дослідження та в який спосіб це можна дослідити в подальшому. Висновки до усієї роботи повинні відображати суть досягнення завдань дослідження, що були сформульовані у вступі. У висновках не допускається цитування, перефразування, повтор тексту із розділів роботи.

Політика захисту інтелектуальної власності

Плагіат – це використання чужих слів, ідей, думок, результатів дослідження без належного покликання на автора. Плагіат є актом інтелектуальної крадіжки. Студентські роботи з ознаками плагіату (списування, відсутністю покликань чи переліку використаної літератури, рефератів з Інтернету тощо) автоматично призведуть до отримання незадовільної оцінки за роботу.

Покликання в тексті на інформацію чи думки, запозичені з інших джерел, є обов’язковими. Покликання оформляються також на будь-які веб-сторінки, ілюстративні матеріали (фотографії, рисунки тощо), статистичні дані чи результати соціологічних досліджень, матеріали з CD/DVD дисків. Якщо у роботі використовуються цитати з індивідуального інтерв’ю чи фокус-групової дискусії, то необхідно вказувати архів, де зберігаються ці матеріали.

УВАГА!

Текст бакалаврської та магістерської дипломної роботи на CDвкладається у дипломну роботу у підписаному конверті (тексти дипломних робіт будуть перевірятися навчально-методичним відділом університету на предмет наявності плагіату). На конверті мають міститися прізвище та ініціали студента, індекс групи, назва дипломної роботи, дата подання.

Наукове керівництво

В процесі написання курсової/бакалаврсько/магістерськох роботи протягом року студенти мають можливість отримати наукові консультації від наукових керівників, за якими вони закріплені, та керівників наукових/переддипломних/магістерських семінарів. Спільно з науковими керівниками студенти формулюють тему та зміст роботи, обговорюють її основний дослідницький фокус, теоретичні засади та методологію дослідження. Від студентів очікується активна співпраця з науковим керівником протягом всього навчального року.

Критерії оцінювання роботи

Критерії оцінювання курсової роботи на 2 та 3 курсі

Критерії оцінювання бакалаврської та магістерської роботи

Оформлення роботи

Титульна сторінка

Першою у курсовій/дипломній роботі є титульна сторінка, яка не нумерується. Приклад оформлення титульної сторінки див. у ДОДАТКУ Б.

Зміст

Другою за порядком сторінкою є сторінка зі Змістом. Як і перша, вона не нумерується. Її складовими є вступ, назви розділів, висновки, список джерел і наукової літератури та додатки.

Зміст оформляється наступним чином:

Всі заголовки/назви розділів у змісті починаються з прописної літери. Останнє слово кожного заголовка/назви з'єднують крапками з відповідним номером сторінки у правому стовпчику змісту. Назви розділів та підрозділів повинні в повний, чіткий та логічний спосіб розкривати зміст цієї частини роботи. Назва жодного з розділів не може точно дублювати тему. Зміст повинен всеохопно розкривати тему в логічний та послідовний спосіб.

Нумерація сторінок

Титульна сторінка та Зміст не нумеруються. Перша сторінка Вступу має номер 3. Всі інші частини роботи нумеруються наскрізно до останньої сторінки загальних Висновків. УВАГА! Сторінки Списку джерел і наукової літератури та Додатків у Змісті та тексті не нумеруються.

Нумерація сторінок проставляється внизу посередині сторінки.

Формат тексту

Текст дипломної роботи має бути набраним 14 кеглем з 1.5 інтервалом, шрифт Times New Roman. Поля: ліве – 3 см, верхнє, нижнє – 2 см, праве – 1,5 см.

Оформлення розділів та фрагментів тексту

Розділи

Кожен структурний розділ роботи (вступ, розділи, висновки, список джерел і наукової літератури, додатки) повинен розпочинатися на новій сторінці. Назви частин дипломної роботи в тексті бажано виділяти жирним шрифтом маленькими літерами (окрім першої). Після назв (розділів чи параграфів) крапка не ставиться.

УВАГА! Підрозділи з нової сторінки розпочинати не варто.

Списки

Якщо слід конкретизувати якесь положення, то зазвичай пишуть так:

Структура суспільства за О. Контом складається з:

- сім’ї;

- держави;

- церкви.

Після двокрапки текст пишеться з малої літери (див. вище) і ніколи з великої.

Згадування авторів

Покликання на певного автора пишеться наступним чином: ініціал, пробіл, прізвище. Після написання ініціалу ОБОВ’ЯЗКОВО давати пробіл.

Наприклад: Ф. Тьоніс.

Оформлення таблиць, графіків, рисунків

Якщо в тексті роботи або додатках містяться таблиці, графіки, рисунки або інші ілюстративні матеріали, то вони повинні бути оформлені відповідним чином. Зокрема, по-перше, в тексті повинно бути покликання на відповідну таблицю/графік/рисунок тощо, і, по-друге, кожна таблиця/графік/рисунок повинні бути пронумеровані та підписані (наприклад, таблиця 1. Назва таблиці (стислий опис представлених в таблиці даних), або рис. 1. Назва рисунку (стислий опис того, що зображено). Підписи таблиць розміщують над таблицями – слово Таблиця центрується по правому краю, назва таблиці по центру. Підписи графіків, діаграм та рисунків розташовують під відповідними зображеннями по центру.

УВАГА! Під кожною таблицею має бути посилання на джерело із зазначенням сторінки/сторінок.

Оформлення цитат та посилань у тексті

У своїх наукових роботах студенти обов’язково мають подавати покликання на літературу, джерела та матеріали, на основі яких написана наукова робота. Такі покликання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з’ясувати його зміст, мову тексту, обсяг, належність до предметного поля певної науки. Варто покликатися на останні видання публікацій[5].

Цитати

Цитата – це уривок з наукового чи іншого твору в його автентичному формулюванні, який подається з обов'язковим покликанням на його автора та джерело цитування. Цитати використовуються з метою краще розкрити певну ідею, підкріпити аргументацію, проілюструвати погляди інших авторів тощо. Цитати оформляються за принципом прямої мови. На початку та кінці цитати ставляться лапки.

Цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Їх ставлять у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, наприкінці).

Кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело[6].

Після цитати в лапках у текст вписується квадратна дужка, за нею – номер позиції публікації чи джерела та сторінка, з якої запозичена цитата, наприклад: [32, c. 245].

Цитати не повинні становити більше 15 % роботи.

Перефразування

Якщо студент посилається не на прямий текст, а наводить узагальнену думку автора, то висловлювання не береться у лапки, а в квадратних дужках вказується: [32, c. 245-260].

Якщо студент просто зазначає монографію або статтю, без виділення певної їхньої частини, фрагменту чи сторінки, то у квадратних дужках вказується лише номер позиції у списку джерел та наукової літератури, без зазначення конкретної сторінки (наприклад, [32])

Крапка наприкінці фрази ставиться не перед квадратними дужками, а ПІСЛЯ них: [32, c.245].

Обсяг однієї цитати чи одного перефразування не може бути знадто довгим і перевищувати 1 абзац тексту. Якщо вкінці абзацу не зазначене посилання, то це вказує на те, що текст є виключно авторським, тобто написаний самим студентом.

Покликання внизу сторінки[7]

Покликання можуть містить уточнення, які доповнюють чи пояснюють інформацію в тексті (наприклад, визначення певного терміну, опис/характеристика соціологічного дослідження тощо) або у випадку цитування реквізитів відповідної позиції джерела чи літератури. У цьому разі зазначаються всі реквізити джерела чи літератури відповідно до вимог (за виключенням загальної кількості сторінок); в покликанні відзначається лише сторінка, з якої запозичена цитата. Наприклад, Тьоніс Ф. Спільнота та суспільство / Ф. Тьоніс // Пер. з нім. – К.: Дух і Літера, 2005. – С. 39. У першому покликанні на це джерело його назва і вихідні дані вказуються повністю, у наступних – пишеться: Там само. – С. ….

Всі покликання внизу сторінки, які зустрічаються в тексті, нумеруються наскрізно.

Оформлення джерел та наукової літератури

Мінімальна кількість позицій у Списку джерел і наукової літератури для:

- курсової роботи (2 курс) – 20;

- курсової роботи (3 курс) – 25;

- бакалаврської роботи – 30;

- магістерської роботи – 50.

Для випускної дипломної роботи бажане використання максимально до 10% позицій іншомовних видань у списку наукової літератури.

Нумерація кожної позиції у списку джерел та наукової літератури є наскрізною, проте сам список розбивається на дві частини.

І. Список джерел (формується зі статистичних даних, законодавчих актів, збірок документів, даних соціологічних досліджень у табличній чи схематичній формі (без наукових коментарів), а також із матеріалів опитувань/фокус-груп чи поглиблених інтерв’ю тощо, зібраних самим студентом.

Якщо студент здійснював кількісне опитування, то його дані займають одну позицію в списку джерел (наприклад: 12. Матеріали опитування студентів природничих і гуманітарних факультетів Львівського національного університету імені Івана Франка, проведеного.... (дата проведення); генеральна сукупність (опис), вибіркова сукупність (характеристики).

Якщо студент застосовував якісні методи дослідження, то у списку джерел кожний транскрипт інтерв’ю чи фокус-групової дискусії або інші одержані дані займають окрему позицію і нумеруються окремо (наприклад: 13. Транскрипт інтерв’ю, проведеного з..........

(вказати ім’я[8] респондента)... (місце та дата проведення). 14. Транскрипт інтерв’ю, проведеного... тощо.

ІІ. Список наукової літератури - містить позиції по кожній монографії, збірці, статті і нумерується як продовження попередньої (наприклад, якщо у списку джерел налічується 25 позицій, то список наукової літератури розпочинається з 26-ої позиції).

УВАГА! Позиції в списку джерел і наукової літератури розміщуються в порядку розташування літер в абетці.

УВАГА! Позиція публікації з Інтернету вказується за абеткою у частині ІІ, тобто у списку наукової літератури, а не в частині І, тобто не у джерелах. Позиція з Інтернету вказується у частині І серед джерел лише тоді, коли студент посилається на законодавчі акти чи інші документи, розміщені на Інтернет-сайтах.

Головна вимога до укладання списку використаних джерел – однотипне оформлення та дотримання чинного державного стандарту на бібліографічний опис творів друку. Для більш докладного ознайомлення з правилами оформлення наукової літератури дивіться наступні матеріали.

Приклади оформлення бібліографічного опису (відповідно до вимог Вищої Атестаційної Комісії Україні). Режим доступу: http://www.vak.org.ua/docs/news/nakaz_26_01_08.doc

Стандарт університету. Бібліографічний опис у списку використаних джерел: загальні вимоги і правила складання. СТУ 73.1-02070987.02:2009. Режим доступу: http://www.lnu.edu.ua/Geninf/standart_.htm

Приклади оформлення літератури відповідно до цих вимог представлені в ДОДАТКУ В.

Оформлення додатків

Кожен додаток повинен мати назву. Якщо додатків є декілька, то кожний додаток розпочинається з нової сторінки і має свою назву, наприклад:

Додаток А. Програма соціологічного дослідження на тему “...”

Додаток Б. Порівняльні дані…..

Додаток В. Узагальнені результати…. опитування/Транскрипти/Таблиці тощо.

Обсяг роботи

Рекомендований обсяг для

- курсової роботи (2 курс) – 20-25 сторінок;

- курсової роботи (3 курс) – 30-40 сторінок;

- бакалаврської роботи – 40-50 сторінок;

- магістерської дипломної роботи – 70-90 сторінок основного тексту.

Основний текст включає в себе вступ, розділи та висновки роботи.

Додаток А

Програма соціологічного дослідження

(ВАРІАНТ А: авторське соціологічне дослідження на основі емпіричних даних, які підлягатимуть статистичному аналізові).

1. Методологічна частина

1.1. Проблемна ситуація. Вимагає зазначення того, що відомо з приводу обраної проблеми, а що є невідомим і потребує спеціального соціологічного дослідження. Виходячи з цього, далі формулюється тема соціологічного дослідження.

1.2. Тема авторського дослідження (формулювання теми соціологічного дослідження має бути конкретним і виходити з того, що саме збирається досліджувати студент; воно є конкретизацією теми усієї курсової/дипломної роботи і має бути вужчим від неї, містити вказання на часові рамки дослідження і певну групу респондентів).

1.3. Мета та завдання дослідження (формулюються лише стосовно авторського соціологічного дослідження і розкривають те, що конкретно буде досліджуватися і яким чином).

1.4. Об’єкт соціологічного дослідження (за критерієм носія проблеми; за критерієм загальної проблеми). Об’єкт соціологічного дослідження у Програмі має бути коротко і конкретно визначений; наприклад:

Об’єкт (за критерієм носія проблеми): Студенти 2 і 4 курсів гуманітарних і природничих факультетів Львівського національного університету імені Івана Франка.

Об’єкт (за критерієм загальної проблеми): реальний стан і вміст соціальних ідентичностей студентів, що навчаються у ЛНУ ім. І. Франка.

1.5. Предмет дослідження (за критерієм конкретизованої проблеми), наприклад: Місце національної ідентичності студентів ЛНУ ім. І. Франка в структурі їхніх соціальних ідентичностей та її роль у повсякденних студентських практиках.

1.6. Теоретична інтерпретація базових понять (теоретично і методологічно обґрунтоване розкриття їхніх значень і змістів), а також інших складників понятійно-категоріального апарату дослідження. Має складатися з означень головних понять з обов’язковим покликанням на джерело, звідки подається означення. Якщо студент сам сформулював означення, то після його наведення замість посилання у дужках вказується: авторське означення.

Виконується операціональна інтерпретація базових понять, а також інших складників понятійно-категоріального апарату дослідження – деталізоване уточнення їхніх загальних змістів, сформульованих на етапі теоретичної інтерпретації.

1.7. Робочі гіпотези дослідження. Гіпотези розбиваються на гіпотези-підстави (ширші за своїм змістом (можливо – за формулюванням мети)) та гіпотези-наслідки (вужчі за своїм змістом. До кожної гіпотези-підстави може бути декілька гіпотез-наслідків (можливо – за формулюванням завдань)).

1.8. Конструювання мережі операціональних змінних характеристик об’єкта дослідження, окресленого за критерієм носія проблеми, що слугуватимуть основою для формулювання запитань стандартизованої анкети, а також уможливлять емпіричну апробацію робочих гіпотез дослідження.[9]

2. Методична частина

2.1. Характеристика емпіричної бази дослідження: окреслення основних параметрів генеральної сукупності, обґрунтування та конструювання вибіркової сукупності.

2.2. Опис методів й технік отримання інформації. Розроблення відповідного до них інструментарію дослідження (анкета статистичного соціологічного дослідження, бланк спостереження, формуляр тесту, сценарій фокус-групової дискусії, алгоритм аналізу документів тощо).

2.3. Обґрунтування логіки й методів аналізу даних, що будуть отримані з використанням розробленого інструментарію, зокрема, визначення методів емпіричної апробації робочих гіпотез дослідження.

(ВАРІАНТ Б: авторське соціологічне дослідження проводитиметься на основі якісних методик отримання та обробки інформації емпіричних даних).

1. Методологічна частина

1.1. Опис проблемної ситуації із зазначенням того, що саме є відомим з приводу обраної проблеми, а що є невідомим і потребує спеціального соціологічного дослідження.

1.2. Тема авторського дослідження (формулювання теми соціологічного дослідження має бути конкретним і виходити з того, що саме збирається досліджувати студент; воно є конкретизацією теми усієї дипломної роботи і має бути вужчим від неї).

1.3. Мета та завдання дослідження (формулюються лише стосовно авторського соціологічного дослідження і розкривають те, що конкретно буде досліджуватися і яким чином).

1.4. Об’єкт дослідження (за критерієм носія проблеми; за критерієм загальної проблеми). Об’єкт соціологічного дослідження у Програмі має бути коротко і конкретно визначений; наприклад:

Об’єкт (за критерієм носія проблеми): Студенти 2 і 4 курсів гуманітарних і природничих факультетів Львівського національного університету імені Івана Франка.

Об’єкт (за критерієм загальної проблеми): реальний стан і вміст соціальних ідентичностей студентів, що навчаються у ЛНУ ім. І. Франка.

1.5. Предмет дослідження (за критерієм конкретизованої проблеми), наприклад: Місце національної ідентичності студентів ЛНУ ім. І. Франка в структурі їхніх соціальних ідентичностей та її роль у повсякденних студентських практиках.

1.6. Теоретична інтерпретація базових понять (теоретично і методологічно обґрунтоване розкриття їхніх значень і змістів), а також інших складників понятійно-категоріального апарату дослідження з обов’язковим посиланням на джерело, звідки подається означення; якщо студент сам сформулював означення, то після його наведення замість посилання у дужках вказується: авторське означення. За потреби виконується операціональна інтерпретація базових понять, а також інших складників понятійно-категоріального апарату дослідження – деталізоване уточнення їхніх загальних змістів, сформульованих на етапі теоретичної інтерпретації.

1.7. Робочі гіпотези дослідження (якщо передбачаються). Гіпотези розбиваються на гіпотези-підстави (ширші за своїм змістом (можливо – за формулюванням мети)) та гіпотези-наслідки (вужчі за своїм змістом, до кожної гіпотези-підстави може бути декілька гіпотез-наслідків (можливо – за формулюванням завдань)).

2. Методична частина

2.1. Опис методів й технік отримання інформації. Розроблення відповідного до них інструментарію дослідження (план інтерв’ю, бланк спостереження, сценарій фокус-групової дискусії, алгоритм аналізу документів тощо).

2.2. Принципи відбору учасників дослідження або текстових матеріалів (у випадку текстуального аналізу документів).

2.3. Часові рамки дослідження.

2.4. Обґрунтування логіки й методів аналізу даних, що будуть отримані з використанням розробленого інструментарію, зокрема, визначення методів емпіричної апробації робочих гіпотез дослідження.

2.5. Окреслення критеріїв оцінювання надійності та валідності дослідження. Визначення принципів конструювання “теоретичної вибірки”.

2.6. Обґрунтування етичних засад проведення дослідження (приклад інформованої згоди; аргументування того, що дослідження не нанесе шкоди учасникам, досліднику та інституції, яку представляє дослідник; політика захисту інформації від розголошення тощо).

2.7. Дослідницька саморефлексія – аналіз потенційного впливу дослідника (його/її інетересів, стереотипів, соціальних та демографічних характеристик тощо) на вибір процедури збору даних та інтерпретації отриманих результатів, а також визначення того, як би можна було вдосконалити ці методики та загалом які нові перспективи подальшого дослідження обраної теми були виявлені в результаті проведення авторського дослідження.

Якщо студент проводить мультиметодне дослідження, то розробляється одна програма дослідження, яка відображає особливості як кількісних, так і якісних, як вербальних, так і невербальних методів.