ЗМІСТ

РОБОЧА ПРОГРАМА ЕКОНОМІЧНОЇ ПРАКТИКИ З ДИСЦИПЛІНИ „ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ” НА БАЗІ ВІДКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА “ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ДОМОБУДІВНИЙ КОМБІНАТ”. 3

РОБОЧА ПРОГРАМА ЕКОНОМІЧНОЇ ПРАКТИКИ З ДИСЦИПЛІНИ „ФІНАНСОВИЙ ОБЛІК” НА БАЗІ ВІДКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА “ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ДОМОБУДІВНИЙ КОМБІНАТ”. 7

ФІНАНСОВИЙ ОБЛІК.. 16

ТЕМА 1. ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ФІНАНСОВОГО ОБЛІКУ.. 16

ТЕМА 2. ОБЛІК ГРОШОВИХ КОШТІВ.. 20

ТЕМА 3. ОБЛІК ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ 26

ТЕМА 4. ОБЛІК НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ.. 29

ТЕМА 5. ОБЛІК ЗАПАСІВ.. 36

ТЕМА 6. ОБЛІК ВИТРАТ ВИРОБНИЦТВА ТА ВИПУСКУ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ 39

ТЕМА 7. ОБЛІК ЗОБОВ’ЯЗАНЬ. 44

ТЕМА 8. ОБЛІК РОЗРАХУНКІВ З ОПЛАТИ ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ.. 46

ТЕМА 9. ОБЛІК РОЗРАХУНКІВ З БЮДЖЕТОМ.. 49

ТЕМА 10. ОБЛІК ДОХОДІВ, ВИТРАТ І ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА.. 52

ТЕМА 11. ОБЛІК ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ.. 55

ВИСНОВКИ.. 60

ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ. 61

ТЕМА 1. АНАЛІЗ ВИРОБНИЦТВА ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ 61

ТЕМА 2. АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ   75

ТЕМА 3. АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ   87

ТЕМА 4. АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ МАТЕРІАЛЬНИХ РЕСУРСІВ.. 100

ТЕМА 5. АНАЛІЗ ВИТРАТ НА ВИРОБНИЦТВО ПРОДУКЦІЇ 109

ТЕМА 6. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА.. 113

ТЕМА 7. АНАЛІЗ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ 126

РОБОЧА ПРОГРАМА ЕКОНОМІЧНОЇ ПРАКТИКИ З ДИСЦИПЛІНИ „ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ” НА БАЗІ ВІДКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА “ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ДОМОБУДІВНИЙ КОМБІНАТ”

ТЕМА 1. АНАЛІЗ ВИРОБНИЦТВА ТА РЕАЛІЗАІЇ ПРОДУКЦІЇ

Ознайомилась з:

- інформаційною базою для аналізу виробництва та реалізації продукції;

- наявністю укладених договорів на поставку продукції підприємства;

- якістю планування виробництва, напруженістю планів діяльності як в цілому, так і окремих виробничих підрозділів.

Виконала:

- дала оцінку виконання виробничої програми як в цілому і за асортиментом, якістю, ритмічністю;

- оцінила ступінь виконання плану реалізації продукції і виробничої програми;

- визначила основні фактори, що вплинули на загальні обсяги виробництва протягом останніх років, зокрема у звітному періоді;

- виявила резерви збільшення виробництва та реалізації продукції;

- розробила заходи засвоєння виявлених резервів.

ТЕМА 2. АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ

Ознайомилась з:

- якісним складом, структурою, динамікою трудових ресурсів підприємства;

- інформаційним забезпеченням для проведення аналізу трудових ресурсів;

- забезпеченістю підприємства трудовими ресурсами за категоріями, кваліфікацією, освітнім рівнем, як в цілому так і окремих підрозділів.

Виконала:

- визначила та проаналізувала показники руху трудових ресурсів;

- проаналізувала використання робочого часу;

- провела дослідження продуктивності праці та трудомісткості продукції;

- дала оцінку витрат на заробітну плату та визначити вплив факторів на абсолютне та відносне відхилення фонду заробітної плати;

- запропонувала шляхи підвищення ефективності використання трудових ресурсів.

ТЕМА 3. АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАНННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

Ознайомилась з:

- інформаційною базою для аналізу основних засобів;

- планами проведення ремонтів: поточних, планово-попереджувальних;

- методикою проведення аналізу основних засобів.

Виконала:

- проаналізувала забезпеченість підприємства основними засобами для виконання виробничої програми;

- провела аналіз динаміки складу і структури основних засобів та технічного стану;

- дала оцінку ефективності використання основних засобів;

- виявила резерви підвищення ефективності використання основних засобів;

- провела факторний аналіз фондовіддачі;

- проаналізувала екстенсивне та інтенсивне використання виробничого устаткування;

- провела аналіз ефективності використання виробничих площ підприємства;

- виявила резерви підвищення ефективності використання основних засобів, виробничих площ та запропонувала шляхи їх реалізації.

ТЕМА 4. АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ МАТЕРІАЛЬНИХ РЕСУРСІВ

Ознайомилась з:

- інформаційною базою з аналізу використання матеріальних ресурсів;

- методикою аналізу використання матеріальних ресурсів;

- перевірила рахунок потреби в матеріальних ресурсах.

Виконала:

- дала оцінку забезпеченості потреби джерелами покриття, виявила ступінь забезпечення потреби в матеріальних ресурсах договорами на їх постачання (за строками, обсягом та асортиментом партій, якістю матеріалів) обґрунтованість договорів та їх фактичне виконання;

- проаналізувала ефективність використання матеріальних ресурсів;

- здійснила аналіз матеріаломісткості та її вплив на обсяги виробництва;

- запропонувала резерви зниження матеріаломісткості та шляхи їх реалізації.

ТЕМА 5. АНАЛІЗ ВИТРАТ НА ВИРОБНИЦТВО ПРОДУКЦІЇ

Ознайомилась з:

- методикою аналізу витрат на виробництво;

- з інформаційною базою з аналізу витрат на виробництво.

Виконала:

- аналіз загальної суми витрат на виробництво;

- аналіз витрат на 1 грн. продукції;

- аналіз собівартості одиниці продукції;

- аналіз витрат за елементами, статтями калькуляції;

- виявила резерви зниження витрат на виробництво продукції та запропонувала шляхи їх реалізації.

ТЕМА 6. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

Ознайомилась з:

- інформаційною базою з проведення аналізу фінансового стану підприємства;

- методикою аналізу фінансового стану.

Виконала:

- провела аналіз структури та динаміки активів та пасивів;

- дала оцінку ліквідності і платоспроможності;

- проаналізувала фінансову стійкість підприємства, визначила її типи;

- провела аналіз ділової активності підприємства;

- узагальнила результати проведеного аналізу.

ТЕМА 7. АНАЛІЗ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ

Ознайомилась з:

- інформаційною базою з аналізу фінансових результатів;

- вивчила методику здійснення аналізу фінансових результатів і показників рентабельності.

Виконала:

- аналіз обсягів, динаміки та структури фінансових результатів;

- дала оцінку впливу факторів на фінансові результати від різних видів діяльності;

- проаналізувала показники рентабельності;

- провела аналіз розподілу та використання прибутку підприємства, його впливу на фінансовий стан;

- запропонувала резерви збільшення прибутку, підвищення рівня рентабельності та шляхи її мобілізації.

РОБОЧА ПРОГРАМА ЕКОНОМІЧНОЇ ПРАКТИКИ З ДИСЦИПЛІНИ „ФІНАНСОВИЙ ОБЛІК” НА БАЗІ ВІДКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА “ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ДОМОБУДІВНИЙ КОМБІНАТ”

ТЕМА 1. ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ФІНАНСОВОГО ОБЛІКУ

Ознайомилась:

- із Законом України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”;

- з посадовими інструкціями працівників бухгалтерії;

- з формою ведення обліку на підприємстві;

- з Робочим планом рахунків, що використовуються на підприємстві;

- з графіком документообороту;

- з графіком проведення інвентаризації.

Виконала:

- склала схему структури бухгалтерії підприємства;

- склала графік документообороту;

- описала форму ведення обліку на підприємстві;

- описала форму організації обліку на підприємстві.

ТЕМА 2. ОБЛІК ГРОШОВИХ КОШТІВ

Ознайомилась:

- з порядком ведення касових операцій;

- з договором про матеріальну відповідальність касира;

- з порядком затвердження ліміту залишку готівки в касі;

- з документальним оформленням касових операцій та операцій на рахунках в банку;

- з порядком ведення синтетичного та аналітичного обліку касових операцій та операцій на рахунках в банку;

- з порядком відкриття рахунків в банку;

- зі складом та порядком ведення обліку інших грошових коштів.

Виконала:

- оформила розрахунок на встановлення ліміту залишку готівки в касі;

- оформила первинні документи та регістри по обліку грошових коштів в касі;

- описала види рахунків в банку, якими користується підприємство;

- оформила первинні документи та регістри по обліку грошових коштів на рахунках в банку в національній та іноземній валютах;

- описала порядок розкриття інформації про грошові кошти підприємства у фінансовій звітності.

ТЕМА 3. ОБЛІК ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ

Ознайомилась:

- з нормативно-законодавчими, інструктивними документами, що регламентують порядок ведення обліку дебіторської заборгованості;

- зі складом дебіторської заборгованості на підприємстві;

- з документальним оформленням виникнення та погашення (списання) дебіторської заборгованості;

- з порядком ведення синтетичного та аналітичного обліку поточної та довгострокової дебіторської заборгованості.

Виконала:

- описала склад поточної дебіторської заборгованості на підприємстві;

- описала порядок виникнення та погашення поточної дебіторської заборгованості на підприємстві;

- оформила первинні документи та регістри по обліку дебіторської заборгованості;

- описала порядок надання коштів під звіт, їх витрачання та повернення;

- склала статистичну звітність про дебіторську заборгованість;

- описала порядок розкриття інформації про поточну дебіторську заборгованість у фінансовій звітності.

ТЕМА 4. ОБЛІК НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ

Ознайомилась:

- з нормативно-законодавчими, інструктивними документами, що регламентують порядок ведення обліку необоротних активів на підприємстві;

- з складом необоротних активів на підприємстві;

- з порядком документального оформлення руху необоротних активів на підприємстві;

- з порядком формування первинної вартості необоротних активів, одержаних з різних джерел;

- з порядком ведення обліку основних засобів, отриманих в оперативну оренду;

- з методами обчислення амортизації, що використовується на підприємстві;

- з порядком ведення синтетичного та аналітичного обліку необоротних активів та їх зносу на підприємстві;

- з особливостями обліку довгострокових фінансових інвестицій.

Виконала:

- описала склад необоротних активів на підприємстві;

- описала порядок нарахування зносу на основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та нематеріальні активи;

- оформила первинні документи та регістри по обліку руху необоротних активів, по нарахуванню зносу на необоротні активи;

- описала порядок розкриття інформації про необоротні активи у фінансовій звітності;

- склала статистичну звітність про наявність та рух необоротних активів.

ТЕМА 5. ОБЛІК ЗАПАСІВ

Ознайомилась:

- з нормативно-законодавчими, інструктивними документами, що регламентують порядок ведення обліку запасів на підприємстві;

- з складом запасів на підприємстві;

- з існуючими нормами списання використаних запасів;

- з нормами природних втрат;

- з порядком документального оформлення руху запасів на підприємстві;

- з порядком видачі, використання та повернення довіреностей;

- з порядком формування первинної вартості запасів, одержаних з різних джерел;

- з складом транспортно-заготівельних витрат на підприємстві та порядком їх розподілу та списання;

- з порядком ведення синтетичного та аналітичного обліку запасів на підприємстві.

Виконала:

- описала склад запасів на підприємстві;

- описала діючі норми списання використаних запасів;

- оформила документи та регістри по обліку виробничих запасів;

- описала порядок розкриття інформації про запаси у фінансовій звітності.

ТЕМА 6. ОБЛІК ВИТРАТ ВИРОБНИЦТВА ТА ВИПУСКУ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ

Ознайомилась:

- з нормативно-законодавчими, інструктивними документами, що регламентують порядок ведення обліку витрат виробництва та готової продукції на підприємстві;

- з методами калькулювання собівартості продукції, що використовується на підприємстві;

- з порядком розподілу загально виробничих витрат;

- з порядком організації та ведення синтетичного та аналітичного обліку витрат на виробництво;

- з порядком організації та ведення синтетичного та аналітичного обліку готової продукції;

- з документальним оформленням витрат виробництва та руху готової продукції.

Виконала:

- описала порядок калькулювання виробничої собівартості продукції на підприємстві;

- оформила первинні документи та регістри по обліку витрат виробництва та браку виробництва;

- оформила первинні документи та регістри по обліку руху готової продукції;

- склала розрахунок розподілу загально виробничих витрат, їх включення у виробничу собівартість;

- описала порядок визначення остаточних втрат від браку;

- описала порядок визначення собівартості реалізованої продукції;

- описала порядок розкриття інформації про витрати виробництва та готову продукцію у фінансовій звітності.

ТЕМА 7. ОБЛІК ЗОБОВ’ЯЗАНЬ

Ознайомилась:

- з нормативно-законодавчими, інструктивними документами, що регламентують порядок ведення обліку зобов’язань на підприємстві;

- з складом постачальників та інших кредиторів на підприємстві;

- з порядком укладання угод з постачальниками та іншими кредиторами;

- з порядком документального оформлення розрахунків з постачальниками та іншими кредиторами;

- з порядком ведення синтетичного та аналітичного обліку розрахунків з постачальниками та іншими кредиторами;

- з порядком укладання угод з установами банків та іншими юридичними особами на одержання позик;

- з документальним оформленням одержання та погашення короткострокових позик банку;

- з організацією аналітичного та синтетичного обліку розрахунків з банками за позиками та векселями;

- з порядком укладання угод з фінансової оренди;

- з документальним оформленням одержання необоротних активів у фінансову оренду;

- з порядком здійснення розрахунків з орендодавцями.

Виконала:

- описала склад поточних та довгострокових зобов’язань на підприємстві;

- оформила первинні документи та регістри по обліку розрахунків з постачальниками та іншими кредиторами за одержані товарно-матеріальні цінності, роботи, послуги;

- оформила угоду не одержання позики банку; на одержання необоротних активів у фінансову оренду та інші;

- оформила документи та регістри по обліку довгострокових зобов’язань на погашення заборгованості орендодавцю (видатковий касовий ордер, платіжне доручення, інші);

- описала порядок розкриття інформації про зобов’язання у фінансовій та статистичній звітності.

ТЕМА 8. ОБЛІК РОЗРАХУНКІВ З ОПЛАТИ ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ

Ознайомилась:

- з нормативно-законодавчими, інструктивними документами, що регламентують порядок здійснення розрахунків з оплати праці та соціального страхування на підприємстві;

- з видами заробітної плати, що нараховується на підприємстві;

- з формами оплати праці на підприємстві;

- з порядком документального оформлення праці та її оплати;

- з видами утримань із заробітної плати, що здійснюється на підприємстві;

- з порядком здійснення відрахувань у державні цільові фонди (на фонд оплати праці);

- з порядком оплати днів тимчасової непрацездатності та відпусток.

Виконала:

- описала форми оплати праці та види заробітної плати на підприємстві;

- оформила первинні документи по обліку праці на підприємстві;

- описала порядок нарахування заробітної плати, допомог по тимчасовій непрацездатності, відпускних, різноманітних доплат та премій;

- описала існуючі види утримань із заробітної плати;

- оформила первинні документи та регістри по обліку розрахунків по оплаті праці;

- описала порядок розкриття інформації про розрахунки з оплати праці та соціального страхування у фінансовій, податковій та статистичній звітності.

ТЕМА 9. ОБЛІК РОЗРАХУНКІВ З БЮДЖЕТОМ

Ознайомилась:

- з нормативно-законодавчими, інструктивними документами, що регламентують порядок здійснення нарахування, сплати та обліку податкових платежів на підприємстві;

- з складом податків, зборів та інших обов’язкових платежів, що сплачує підприємство;

- з порядком обчислення податкових платежів та строками їх сплати;

- з порядком складання податкової звітності;

- з порядком організації та ведення синтетичного та аналітичного обліку розрахунків з бюджетом.

Виконала:

- описала склад податкових платежів підприємства;

- оформила документи та регістри по обліку розрахунків з бюджетом;

- оформила податкову звітність;

- описала порядок розкриття інформації про розрахунки з бюджетом у фінансовій звітності.

ТЕМА 10. ОБЛІК ДОХОДІВ, ВИТРАТ І ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Ознайомилась:

- з нормативно-законодавчими, інструктивними документами, що регламентують порядок здійснення обліку доходів, витрат та фінансових результатів на підприємстві;

- з документальним оформленням здійснених витрат та одержаних доходів;

- з організацією аналітичного та синтетичного обліку доходів, витрат та фінансових результатів в розрізі видів діяльності.

Виконала:

- описала склад витрат та доходів підприємства в розрізі видів діяльності;

- оформила первинні документи та регістри, що підтверджують здійсненні витрати та одержані доходи звичайної та надзвичайної діяльності;

- описала порядок визначення та обліку фінансових результатів на підприємстві;

- описала порядок розкриття інформації про витрати, доходи та фінансові результати у фінансовій звітності.

ТЕМА 11. ОБЛІК ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ

Ознайомилась:

- з нормативно-законодавчими, інструктивними документами, що регламентують порядок здійснення обліку власного капіталу на підприємстві;

- з порядком формування та змін статутного і інших видів капіталу підприємства;

- з порядком здійснення розрахунків з учасниками (засновниками) підприємства;

- з порядком обчислення нерозподілених прибутків (непокритих збитків);

- з організацією аналітичного та синтетичного обліку власного капіталу.

Виконала:

- описала склад власного капіталу підприємства;

- оформила документи та регістри, що підтверджують формування статутного та інших видів капіталу;

- описала порядок розкриття інформації про власний капітал у фінансовій звітності.

ФІНАНСОВИЙ ОБЛІК

ТЕМА 1. ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ФІНАНСОВОГО ОБЛІКУ

Відкрите акціонерне товариство “Чернівецький домобудівний комбінат” (надалі “Домобудівний комбінат” або ВАТ ЧДК), створене шляхом перетворення державного підприємства у ВАТ в 12.10.1995 р., у відповідності до Закону України “Про господарські товариства”, Закону України “Про приватизацію державного майна”.

Місце знаходження Товариства: Україна, м. Чернівці, вул. Миколаївська, 36 В.

Діяльність Товариства здійснюється у відповідності до Закону України “Про господарські товариства”, інших законодавчих актів України, установчого договору про створення і діяльність Товариства і Статуту.

Воно є юридичною особою, здійснює господарську та іншу діяльність від свого імені на принципах повного господарського розрахунку, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку з своїм найменуванням, необхідні штампи і власні бланки.

Товариство може набувати майнових та особистих немайнових прав, вступати в зобов’язання, виступати в суді, арбітражному суді та третейському суді від свого імені. Має право створювати на території України та за її межами філії, представництва, а також дочірні підприємства відповідно до чинного законодавства України, самостійно здійснювати зовнішньоекономічну діяльність у відповідності з чинним законодавством України.

Товариство не відповідає по зобов’язаннях держави і учасників. Держава не відповідає по зобов’язаннях Товариства. Учасники несуть відповідальність по зобов’язаннях Товариства в межах їх вкладів.

Управління підприємством покладене на директора, який призначає заступника: виконавчого директора та головного бухгалтера, котрі безпосередньо підчиняються директору.

Вся робота пов'язана з веденням бухгалтерського обліку на товаристві, здійснюється бухгалтерським апаратом. Очолює бухгалтерський апарат головний бухгалтер. Головний бухгалтер несе безпосередню відповідальність за правильну організацію обліку, достовірність звітних показників.

Розглянемо структуру бухгалтерії ВАТ „Чернівецький домобудівний комбінат”:

Рис. 1 - Структура бухгалтерії ВАТ „Чернівецький домобудівний комбінат”

Бухгалтерська служба, керована головним бухгалтером, ділиться на три секції: обліку товарно-матеріальних цінностей (здійснює облік товарно-матеріальниx цінностей підприємства, а також покладені обoв‘язки по обліку основних засобів та нематеріальних активів);

Бухгалтер по обліку розрахункових та банківських операцій - здійснює облік грошових коштів та розрахунків з бюджетом, поставниками і покупцями; Заробітної плати, розрахунків з робітниками - (здійснює облік розрахунків з робітниками, облік робочого часу та праці, проведення касових операцій).

В зв`язку з невеликою чисельністю працівників підприємства та об‘ємами виконуваної роботи, керівництво підприємства       прийняло рішення, згідно якого в штатному розкладі секторів передбачено по одному бухгалтеру, котрі здійснюють облік згідно своїх посадових інструкцій.

Головний бухгалтер узагальнює поступаючі дані і на основі їх складає баланс та необхідну звітність. Дана структура бухгалтерської служби на підприємстві була продиктована задачами і об`ємом виконуваної роботи на даному підприємстві, чисельністю працівників підприємства та ступенем автоматизації та механізації праці бухгалтерів.

Головна задача бухгалтерського фінансового обліку - отримання точної і достовірної інформації про господарські процеси і результати діяльності підприємства, необхідною як для оперативного керівництва і управління підприємством, так і для використання інвесторами, кредиторами. податковими, фінансовими і банківськими органами іншими юридичними і фізичними особами.

Інформаційна база аналізу складається з господарських та фінансових законодавчих актів, нормативно-планової документації, інформації бухгалтерського та статистичного обліку.

Для внутрішнього фінансового аналізу має використовуватись інформація, що міститься в Головній книзі підприємства, а також у журналах-ордерах або машинограмах синтетичного та аналітичного обліку. При необхідності до аналізу може бути залучена також звітна та оперативна статистична інформація.

Розглянемо детальніше форму організації обліку на ВАТ „Чернівецький домобудівний комбінат”.

Форма обліку на товаристві – журнально-ордерна. Вона базується на застосуванні журналів-ордерів, де збираються і систематизуються дані первинних документів, необхідних для синтетичного і аналітичного обліку. Для кожного рахунку у відповідному журналі-ордері відображають суми всіх господарських операцій, що проходять по кредиту цього рахунку, а також номери рахунків, дебет яких змінюється в результаті цієї операції.

Всі суми записуються в хронологічному порядку на підставі первинних документів, що заповнюються під час проведення господарських операцій. В кожному журналі-ордері записи ведуть по кожному або по декількох взаємопов’язаних синтетичних рахунках. Підсумки журналів-ордерів переносять до головної книги.

На підприємстві існує графік документообігу, згідно з яким рух документів по підприємству і поза його межами контролюється.

Рис. 2 - Схема документообігу на ВАТ „Чернівецький домобудівний комбінат”

ТЕМА 2. ОБЛІК ГРОШОВИХ КОШТІВ

ВАТ „Чернівецький домобудівний комбінат” використовує для обліку грошових коштів рахунки класу 3 "Кошти, рахунки та інші активи" призначені для узагальнення інформації про наявність і рух грошових коштів (у національній і іноземній валюті у касах, на розрахункових (поточних), валютних рахунках у банках), грошових документів, короткострокових векселів одержаних і фінансових інвестицій, дебіторської заборгованості, резерву сумнівних боргів і витрат майбутніх періодів.

Грошові кошти в іноземній валюті, операції з ними та розрахунки іноземною валютою на рахунках цього класу та класів 4 "Власний капітал та забезпечення зобов'язання", 5 "Довгострокові зобов'язання", 6 "Поточні зобов'язання" та на рахунках № 14 "Довгострокові фінансові інвестиції" і № 16 "Довгострокова дебіторська заборгованість" обліковуються в гривнях у сумі, що визначається шляхом перерахунку іноземної валюти за курсом Національного банку України на дату здійснення грошових операцій, оформлення митних документів, підписання документів про виконання робіт(послуг), підписання установчих документів, затвердження авансового звіту про використання авансового звіту про використання підзвітних грошових коштів. Одночасно грошові кошти, фінансові інвестиції та розрахунки відображаються в тій валюті, в якій здійснюються розрахунки і платежі.

Вільні грошові кошти товариства повинні обов'язково зберігатися в банку, причому підприємство самостійно обирає установу банку. Кошти у валюті іноземних держав обліковуються окремо по кожній валюті, але в перерахунку на національній валюті, але в перерахунку на національну валюту України. Бухгалтерський баланс всіх підприємств України складається тільки в одній валюті, тобто у гривнях.

Щоб відкрити розрахунковий рахунок в банку, слід подати до банку документи, які підтверджують створення і реєстрацію підприємства (статут, установчий договір, свідоцтво про реєстрацію або наказ про створення підприємства); заповнити заяву на відкриття рахунку, картку із зразками підписів керівника і головного бухгалтера, та печатки.

З розрахункового рахунку списуються суми видані готівкою для виплати заробітної плати, пенсій, стипендій, вносяться платежі до бюджету, проводяться розрахунки з постачальниками, сплачують борги за кредити.

На розрахунковий рахунок ВАТ „Чернівецький домобудівний комбінат” зараховуються і списуються з нього кошти за дорученням власника рахунку на основі відповідних первинних документів:

1. Об'ява на внесок готівкою.

2. Чек.

3. Акредитив.

4. Платіжне доручення.

5. Розрахунковий чек.

Для зберігання, приймання, видачі готівкових грошей підприємство має касу. Порядок ведення касових операцій регламентовано положенням "Про порядок ведення касових операцій в народному господарстві України", із змінами та доповненнями.

ВАТ „Чернівецький домобудівний комбінат” може мати гроші в касі в межах ліміту, який погоджують з банком, а гроші зверх ліміту повинні бути здані на розрахунковий рахунок, зверхлімітовані гроші можна тримати в касі не більше трьох днів. Видача готівки на поточні потреби підприємства проводиться диференційовано в розмірах до тридцятикратного неоподаткованого мінімуму на місяць в залежності від його розміру. Підприємства із чисельністю працюючих:

— до 20 чоловік - ліміт каси до 5 неоподаткованих мінімумів;- застосовується для ВАТ „Чернівецький домобудівний комбінат”;

— до 100 чоловік - ліміт каси до 10 неоподаткованих мінімумів;

— до 300 чоловік - ліміт каси до 15 неоподаткованих мінімумів;

— до 1000 чоловік - ліміт каси до 20 неоподаткованих мінімумів;

— більше 1000 чоловік - ліміт каси до ЗО неоподаткованих мінімумів.

Лімітні залишки готівки в касі та норми витрат грошей з виручки регулюються тимчасовим положенням щодо встановлення ліміту готівки в касі та норми витрат грошей з виручки, а також встановлення строків здавання грошової виручки на розрахунковий рахунок в банку.

Видача готівки під звіт на господарські потреби проводиться ВАТ „Чернівецький домобудівний комбінат” в межах сум належних на цю мету відповідно до встановленого положення прийнятого урядом України.

Невикористана готівка видана під звіт повинна бути повернена до каси не пізніше трьох днів після закінчення строку на який вона була видана. Особи, що одержали готівку під звіт зобов'язані подати до бухгалтерії підприємства авансовий звіт про витраченні суми. Наступна видача готівки під звіт проводиться за умовами повного звіту за раніше виданими сумами.

Всі касові операції оформляються документами, типові міжвідомчі форми яких затвердженні Міністерством статистики України за згодою НБУ та МФУ і мають застосовуватись без змін на всіх підприємствах незалежно від їх відомчої підпорядкованості і форм власності.

Рахунок 30 “Каса” призначений для узагальнення інформації про наявність та рух грошових коштів в касі підприємства.

Рахунок 30 “Каса” має такі субрахунки:

301 “Каса в національній валюті”

302 “Каса в іноземній валюті”

За дебетом рахунку 30 “Каса” відображається надходження грошових коштів у касу підприємства, за кредитом – виплата грошових коштів із каси підприємства.

Рахунок 31 “Рахунки в банках” призначено для обліку наявності та руху грошових коштів, що знаходяться на рахунках в банку, які можуть бути використані для поточних операцій.

Рахунок 31 “Рахунки в банках” має такі субрахунки:

311 “Поточні рахунки в національній валюті”

312 “Поточні рахунки в іноземній валюті”

313 “Інші рахунки в банку в національній валюті”

314 “Інші рахунки в банку в іноземній валюті”За дебетом рахунку 31 “Рахунки в банках” відображається надходження грошових коштів, за кредитом – їх використання.

Отже, ВАТ „Чернівецький домобудівний комбінат” здійснює розрахунки з іншими підприємствами та фінансовими органами через розрахунковий рахунок в банку та касу на підприємстві. Грошових коштів в іноземній валюті товариство не має.

Товариство веде щоденно касову книгу, де заносяться всі доходи в касу по ордерах та розхід окремо по кожному виду та підприємству. З кредиторами підприємство розраховується через банк або через касу згідно існуючих положень.

ТЕМА 3. ОБЛІК ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ

Основні поняття та порядок розкриття інформації про дебіторську заборгованість визначає П (С) БО10 „Дебіторська заборгованість”

Дебітори – це юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів або інших активів.

Довгострокова дебіторська заборгованість – це сума заборгованості фізичних та юридичних осіб, яка виникла в ході нормативного операційного циклу та буде погашена на протязі більше 1 року з дати балансу. Якщо строк погашення менше року, то ця заборгованість відноситься до поточної.

До довгострокових дебіторських заборгованостей відносять:

1. Заборгованість орендаря за фінансову оренду, яка відображається в балансі орендаря.

2. Надання позик іншим юридичним і фізичним особам.

3. Заборгованість, що виникає при над звичай них подій.

Дебіторська заборгованість визначається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством в майбутньому економічних вигод і її сума може бути достовірно визначена.

Для відображення довгострокової дебіторської заборгованості на ВАТ „Чернівецький домобудівний комбінат” застосовують рахунок 16 „Розрахунки з різними дебіторами”.

Аналогічний облік довгострокової дебіторської заборгованості ведеться за кожним дебітором, за видами заборгованості, терміном її виникнення і погашення.

Поточна дебіторська заборгованість визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації товарів, виконання робіт чи надання послуг і оцінюється за первісною вартістю.

Особливу увагу в процесі аналізу дебіторської заборгованості приділяють статті "Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги", яка має найбільшу питому вагу в загальній сумі дебіторської заборгованості. Згідно з національними стандартами бухгалтерського обліку ця дебіторська заборгованість відображається в балансі за чистою реалізаційною вартістю, тобто як сума дебіторської заборгованості за мінусом сумнівних та безнадійних боргів.

Дебіторська заборгованість виникає як потенційний дохід у вигляді ліквідного активу, що потребує індивідуальної методики управління і полягає в оптимізації середнього поточного залишку з позиції забезпечення постійної платоспроможності підприємстві.

Отже, до дебіторської заборгованості відносять ту частину вкладення в оборотні кошти, за якою настав строк оплати, а дебітор не має коштів її погасити. Якщо контрагенти своєчасно виконуватимуть свої зобов'язання за договорами, то дебіторську заборгованість як таку, що пов'язана з процесом реалізації, взагалі не розглядатимуть. У цьому контексті дебіторську заборгованість можна розглядати тільки як довгострокові зобов'язання за надання окремих послуг, пов'язаних з лізингом, податковим кредитом тощо.

У сучасній економічній практиці під дебіторською заборгованістю слід розуміти активи, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких приведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

Поточна дебіторська заборгованість на підприємстві велика, в основному вона складається з підзвітних сум, що ще не видали працівникам даного підприємства або незначних заборгованостей за товари та послуги перед дебіторами-організаціями. Але з часом вона постійно погашається. Як бачимо з звітності сальдо дебіторської заборгованості станом на 01 листопада 2006 року – становить – 123,9 тис. грн.

Розглядаючи питання аналізу дебіторської заборгованості ВАТ „Чернівецький домобудівний комбінат”, перш за все вивчають, які зміни відбулися в складі та структурі дебіторської заборгованості на кінець звітного періоду порівняно з початком, а також у питомій вазі дебіторської заборгованості щодо загальної суми поточних активів.

Так згідно звіту про дебіторську та кредиторську заборгованість, ми бачимо, що станом на 01 січня 2006 року поточна дебіторська заборгованість становить 244,9 тис. грн., в основному вона виникла в зв’язку з неоплатою за поставку товарів та послуг. А вже станом на 01 січня 2007 року – дана заборгованість зросла до 798,5 тис. грн., але це не вплинуло на отримання прибутку ВАТ „Чернівецький домобудівний комбінат” в 2006 році.

ТЕМА 4. ОБЛІК НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ

Для здійснення своєї діяльності ВАТ „Чернівецький домобудівний комбінат” мусить мати необхідні засоби та матеріальні умови.

Основні засоби – це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів і надання послуг, здавання в оренду іншим особам, або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання яких більше одного року.

Об’єктом обліку основних засобів у бухгалтерському обліку є закінчений пристрій з усіма приладдями до нього. ВПСБО визначені наступні види оцінки основних засобів:

- первісна вартість;

- переоцінка вартості;

- вартість, яка амортизується;

- ліквідаційна вартість;

- справедлива вартість;

- залишкова вартість.

При надходженні основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Первісна вартість - це історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів.

Основні засоби ВАТ „Чернівецький домобудівний комбінат” може набувати внаслідок:

1. Купівлі у іншого підприємства;

2. Власного виготовлення;

3.Внеску до статутного капіталу засновників підприємства;

4. Обміну на інший актив;

5. Безоплатне отримання.

Вибуття основних засобів може відбуватись внаслідок:

1. Продажу;

2. Ліквідації;

3. Безоплатної передачі іншому підприємстві/

Для обліку основних засобів призначений рахунок 10 „Основні засоби”. Він є активним балансовим. По дебету рахунку 10 відображається надходження основних засобів, уцінка.

Основні засоби постійно зношуються і втрачають свої фізичні властивості, тому необхідно визначити їх залишкову вартість, яка різниця між первісною вартістю основних засобів і сумою нарахованого зносу.

Знос основних засобів – це сума амортизації об’єкта основних засобів спочатку його корисного використання

Підприємство може нараховувати амортизацію основних засобів із застосуванням таких методів:

- прямолінійний;

- зменшення залишкової вартості;

- прискорене зменшення залишкової вартості;

- кумулятивний;

- виробничий;

- податковий.

Періодичне підприємство переоцінює основні засоби, якщо їх залишкова вартість суттєво відрізняється від справедливої вартості на дату балансу.

Придбані (створені) нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Первісна вартість придбаного нематеріального активу складається з ціни, мито, непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню, та інших витрат пов’язаних з його придбанням та доведенням до стану у якому він придатний до використання за призначенням. Первісна вартість отриманого нематеріального активу в результаті обміну на подібний об’єкт дорівнює залишковій вартості переданого активу а на неподібний об’єкт – справедливій вартості переданих при обміні.

Первісною вартістю безоплатно отриманих нематеріальних активів є їх справедлива вартість на дату отримання.

Первісною вартістю нематеріальних активів, що внесені до статутного капіталу підприємства визначається погодження засновниками підприємства їх справедлива вартість.

Рахунок 10 “Основні засоби” призначено для обліку і узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансового лізингу об’єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів.

До основних засобів належать матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про основні засоби визначені у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби).

За дебетом рахунку 10 “Основні засоби” відображається надходження (придбаних, створених, безоплатно отриманих) основних засобів на баланс підприємства, які обліковуються за первісною вартістю, сума витрат, яка пов’язана з поліпшенням об’єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об’єкта; сума дооцінки вартості об’єкта основних засобів, за кредитом – вибуття основних засобів внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом, а також у разі часткової ліквідації об’єкта основних засобів, скма уцінки основних засобів.

Рахунок 10 “Основні засоби” має такі субрахунки:

101 “Земельні ділянки”;

102 “Капітальні витрати на поліпшення земель”;

103 “Будинки та споруди”;

104 “Машини та обладнення”;

105 “Транспортні засоби”;

106 “Інструменти, прилади та інвентар”;

107 “Робоча і продуктивна худоба”;

108 “Багаторічні насадження”;

109 “Інші основні засоби”/

Аналітичний облік основних засобів ведеться по кожному об’єкту окремо.

Основні засоби – це засоби праці, які беруть участь у виробництві довготривалий період і переносять свою вартість на вартість готової продукції по частинах – по мірі спрацювання. Основні засоби діляться на дві частини: активну і пасивну. Активна частина – це та частина основних засобів, яка бере безпосередню участь у виробництві, а пасивна тільки допомагає основному та допоміжному виробництві нормально функціонувати.

ВАТ „Чернівецький домобудівний комбінат” має в своєму розпорядженні такі необоротні активи:

1. Незавершене будівництво

2. Основні засоби.

Основні засоби ВАТ „Чернівецький домобудівний комбінат” поділяються:

- будівлі, споруди, передавальні пристрої (дренажні мережі, асфальто-бетонні дороги, очисні споруди, склад готової продукції, інші склади тощо);

- автомобільний транспорт, електромеханічні прилади та інструменти (автотранспорт, запчастини, комп’ютери, меблі, інше обладнання);

- інші основні засоби (господарські машини).

ВАТ „Чернівецький домобудівний комбінат” застосовує такі норми амортизаційних відрахувань основних засобів.

Річні норми амортизаційних відрахувань встановлювалися в % до балансової вартості кожної з груп основних засобів на початок звітного періоду у таких розмірах:

- група 1 – будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої – 5 %;

- група 2 – автомобілі, призначені для перевезень людей, включаючи вантажно-пасажирські автомобілі, фургони та інші подібні до них транспортні засоби, меблі, побутові електронні, включаючи електронно-обчислювальні пристрої та інші машини для автоматичної обробки інформації, інше конторське (офісне) обладнання та інвентар – 25 %;

- група 3 – інші основні засоби, що не ввійшли до 1 і 2 груп, включаючи сільськогосподарські машини і знаряддя, робочу худобу – 15 %.

Балансова вартість групи основних засобів на початок звітного періоду розраховувалась за формулою:

Б (а) = Б (а-1)+П (а-1)-В (а-1)-А (а-1),

де, Б (а) – балансова вартість групи на початок звітного періоду;

Б (а-1) – балансова вартість групи на початок періоду, що передував звітному;

П (а-1) – сума витрат на придбання основних засобів, здійснення капітального ремонту, реконструкцій, модернізацій та інших покращень основних засобів визначається Міністерством фінансів України;

В (а-1) – сума виведених з експлуатації основних засобів протягом періоду, що передував звітному;

А (а-1) – сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у періоді, що передував звітному.

Згідно цієї формули розрахована амортизація основних засобів товариства за 4 квартал 2006 року.

ВАТ „Чернівецький домобудівний комбінат” має на балансі основних засобів в 2006 році на суму 7439,2 тис. грн., знос – 3805,7 тис. грн., залишкова вартість 3633,5 тис. грн. Амортизаційні нарахування нараховуються по кварталах. Облік ведеться в книзі обліку основних засобів. Облік руху основних засобів ВАТ „Чернівецький домобудівний комбінат” відображений в звіті ф № 11-ОЗ „Звіт про наявність та рух основних засобів, амортизацію” за 2005-2006 роки.

Нематеріальні активи відображаються по рахунку 12 П(с)БО 8 „Нематеріальні активи". Згідно з стандарту 8 нематеріальні активи - це немонетарний актив, який не має матеріальної форми. Слід знати, що до монеторних активів відносяться грошові кошти, а всі інші активи є немонетарними активами - це будівлі, споруди, ці немонетарні активи є матеріальними, а не матеріальні активи, які відображаються по рах. 12 „Нематеріальні активи" не мають фізичних властивостей і це будуть:

рах. 121 „Права користування природними ресурсами";

рах. 122 „Права користування майном";

рах. 123 „Права на знаки для товарів і послуг";

рах. 124 „Права на об"єкти промислової властивості";

рах. 125 „Авторські та суміжні з ними права";

рах. 126 „Гудвіл";

рах. 127 „Інші нематеріальні активи"/

На субрахунку 121 „Права користування природними ресурсами" ведеться облік наявності об"єктів права користування ресурсами природного середовища. До них належить: права користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище.

На субрахунку 122 „Права користування майном" ведеться облік наявності прав користування майном (право користування земельною ділянкою, будівлею, право на оренду приміщень).

На субрахунку 123 „Права та знаки для товарі в і послуг" ведеться облік наявності прав на знаки для товарів та послуг (товарні знаки, торгові марки, фірмові назви).

На субрахунку 124 „Права на об"єкти промислової власності" ведеться облік наявності прав на об"єкти промислової власності ( права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорт рослин, породи тварин, ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції).

На субрахунку 125 „Авторські та суміжні з ними права" ведеться облік наявності авторських та суміжних з ними прав (права на літературні та мізинні твори, програми ЕОМ, бази даних).

На субрахунку 126 „Гудвіл" ведеться облік гудвілу (перевищення вартості придбання над часткою покупця у справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів та зобов'язань на дату придбання).

На субрахунку 127 „Інші нематеріальні активи" ведеться облік інших нематеріальних активів, якими володіє підприємство (права на здійснення діяльності використання економічних та інших привілеїв).

На жаль, ВАТ „Чернівецький домобудівний комбінат” не має в своєму розпорядженні нематеріальних активів, але в майбутньому можлива їх розробка чи купівля.

ТЕМА 5. ОБЛІК ЗАПАСІВ

При організації бухгалтерського обліку виробничих запасів ВАТ „Чернівецький домобудівний комбінат” потрібно керуватися такими законодавчими та нормативними документами:

- Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні;

- Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств „№ 283/97 зі змінами і доповненнями;

- Законом України "Про податок на додану вартість №168/97 зі змінами і доповненнями;

- Наказом Міністерства статистики України "Про затвердження типової форми первинного обліку № 192 тощо.

Запаси — це активи, які:

1. утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;

2. перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

3. утримуються для споживання під час виробництва продукцій, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством;

Для потреб бухгалтерського обліку запаси включають: сировину, основні і допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб, незавершене виробництво у вигляді технологічних процесів. Одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх найменування або однорідна група(вид).

Згідно із стандартом 9 до запасів належить:

- сировина, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби;

- незавершене виробництво;

- готова продукція;

- товари;

- МШП (які використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він перевищує один рік);

- Молодняк тварин і тварин відгодівлі, продукції сільського і лісового господарств, якщо вони оцінюються згідно з даним Стандартом.

- Малоцінні та швидкозношувані предмети. Матеріали поділяються на групи (наприклад, кольорові метали, чорні метали, тощо).

Кожна група поділяється на підгрупи (наприклад, група чорних металів на прокат, вуглецева сталь, мартенівська, легована сталь тощо).

У межах кожної підгрупи матеріали в свою чергу групуються за профілем, маркою, сортом, а потім за розміром та ін.

ВАТ „Чернівецький домобудівний комбінат” для обліку виробничих запасів використовує рахунок 20 “Виробничі запаси”, що призначений для узагальнення інформації про наявність і рух належних підприємству запасів сировини і матеріалів (в тому числі сировина і матеріали, які є в дорозі та в переробці), будівельних матеріалів, запасних частин, матеріалів с/г призначення, палива, тари й тарних матеріалів, відходів основного виробництва.

За дебетом рахунку 20 “Виробничі запаси” відображаються надходження запасів на підприємство, їх дооцінка, за кредитом – витрачання на виробництво (експлуатацію, будівництво), переробку, відпуск (передачу) на сторону, уцінка тощо.

Рахунок 20 має такі субрахунки:

201 “Сировина і матеріали”;

202 “Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби”;

203 “Паливо”;

204 “Тара й тарні матеріали”;

205 “Будівельні матеріали”;

206 “Матеріали передані у переробку”;

207 “Запасні частини”;

208 “Матеріали с/г призначення”;

209 “Інші матеріали”.

На ВАТ „Чернівецький домобудівний комбінат” існують такі види запасів, як матеріали та малоцінні та швидкозношувані предмети, а саме:

- відро, тачка, рукавиці, барвник, патрон, обігрівачі та інші. Це МШП - списання яких здійснюється або зразу при встановленні чи використанні, або 50% при закупівлі, та 50% - при використанні.

- електроди, світильник, генератор, підшипники, реле, щітки, трос, фільтр, провід, ключ та інші. Матеріали, як правило, списуються по мірі їх використання, в основному зразу.

Виробничі запаси необхідні ВАТ „Чернівецький домобудівний комбінат” для безперебійної роботи. Прихід, розхід та залишки в загальній сумі ведуться в товарно-касовій книзі. Крім того ведеться облік кількісний – щоденний прихід, розхід та виведення залишків.

ТЕМА 6. ОБЛІК ВИТРАТ ВИРОБНИЦТВА ТА ВИПУСКУ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ

Випуск будь-якої продукції потребує здійснення певних витрат, які впливають на величину собівартості. Порядок за яким формується виробнича собівартість продукції встановлений у П (С) БО №16 „Витрати”.

До виробничої собівартості продукції ВАТ „Чернівецький домобудівний комбінат” належать такі витрати:

- прямі матеріальні витрати;

- прямі витрати на оплату праці;

- інші прямі витрати (відрахувати на соціальні заходи, плата за оренду, витрати на виправлення браку);

- загально-виробничі витрати (непрямі).

Непрямі витрати – це витрати на виробництв, які не можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об’єкта і тому потребують розподілу. До таких витрат належать: оплата праці керівництва цехів, амортизація необоротних активів, витрати на опалення, освітлення, охорону праці.

Не включаються до виробничої собівартості продукції і списуються на витрати такі витрати:

- понад нормативні відходи;

- адміністративні витрати;

- витрати на збут;

- витрати на зберігання.

Обліково-обчислювальну роботу з визначення собівартості продукції можна поділити на три етапи:

І етап – прямі виробничі витрати накопичуються на 23 рахунку, а загально виробничі – на 91.

ІІ етап – загально-виробничі витрати розподіляються по кожному об’єкту.

ІІІ етап – оцінка залишків незавершеного виробництва.

Аналітичний облік витрат виробництва ведеться за видами виробництв, статтями витрат і видами або групами продукції що виробляється.

Калькуляція – це спосіб обчислення собівартості продукції, виконаних робіт і послуг.

Залежно від виду продукції, складності та самої організації виробничого процесу на ВАТ „Чернівецький домобудівний комбінат” використовуються такі методи калькулювання собівартості продукції.

1. Позамовний метод характеризується тим, що об’єктом обліку витрат є окремі індивідуальні замовлення, контракт або партія продукції, що проходить однаковий технологічний процес виготовлення

2. Попередільний метод використовується складних масових виробництвах і де кінцеву продукцію одержують поступово переробкою вихідної сирини, що проходять ряд хімічних, термічних та технологічних виробничих процесів. Цей метод широко використовується в таких галузях промисловості в яких технологічний процес виготовлення продукції складається з окремих стадій.

3. Нормативний метод використовується в масових і серійних виробництвах і передбачає попереднє визначення фактичної собівартості виготовленої продукції на підставі діючих норм. Передумовою нормативного методу є наявність норм витрат, які задовольняють потреби планування та обліку, що дозволяє до початку виробничого процесу складати нормативну калькуляцію продукту, а після його завершення на основі нормативної калькуляції та поточного обліку про відхилення та зміни норм визначити фактичну собівартість продукції.

Рахунок 80 “Матеріальні витрати” призначено для узагальнення інформації про матеріальні витрати за звітний період.

За дебетом рахунку 80 “Матеріальні витрати” відображається суми визнаних матеріальних витрат, за кредитом – списання на рахунок 23 “Виробництво” матеріальних витрат, що включаються до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), до затрат допоміжних (підсобних) виробництв, на рахунки класу 9 – матеріальних витрат, що відносяться до виробничих накладних витрат, адміністративних і збутових витрат, або на рахунок 79 “Фінансові результати”, якщо підприємство не застосовує рахунки класу 9 “Витрати діяльності”.

Рахунок 80 “Матеріальні витрати” має такі субрахунки:

801 “Витрати сировини і матеріалів”;

802 “Витрати купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів”;

803 “Витрати палива й енергії”;

804 “Витрати тари й тарних матеріалів”;

805 “Витрати будівельних матеріалів”;

806 “Витрати запасних частин”;

807 “Витрати матеріалів с/г призначення”;

808 “Витрати товарів”;

809 “Інші матеріальні витрати”.

В зв’язку з тим, що ВАТ „Чернівецький домобудівний комбінат” застосовує загальну систему оподаткування, обліку та звітності, на підприємстві ведеться книга обліку доходів і витрат, в якій передбачено щоденні доходи та щоденні витрати.

Готова продукція - це продукція (виріб, напівфабрикат, робота, послуга), що повністю закінчена обробкою на даному підприємстві, пройшла всі стадії технічного випробування, відповідає технічним умовам і стандартом, не потребує подальшої обробки на цьому підприємстві і здана на склад.

Готова продукція - це матеріальний результат виробничої діяльності підприємства.

Готова продукція на промисловому підприємстві проходить такі операції:

а) випуск продукції з виробництва і здача її на склади;

б) зберігання продукції на складах підприємства;

в) відпуск продукції на місці одноріднім і відправка(відвантаження) іногороднім покупцям;

г) відпуск продукції для внутрішніх потреб основних цехів, для збуту продукції.

д) реалізація продукції.

Сума відхилень фактичної виробничої собівартості готової продукції від її вартості за облікованими цінами, що відноситься до реалізованої продукції, відображається записом:

Дебет рахунків на яких відображено вибуття готової продукції (рах. 20 "Виробничі запаси", 90 "Собівартість реалізації").

Кредит рахунку 26 "Готова продукція".

На рахунку 28 “Товари” ведеться облік руху товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство з метою продажу. Цей рахунок використовують в основному збутові, торгові та заготівельні підприємства і організації, а також підприємства громадського харчування.

На промислових та інших виробничих підприємствах рахунок 28 “Товари” застосовується для обліку будь-яких виробів матеріалів, продуктів, які спеціально придбані для продажу або коли вартість матеріальних цінностей, що придбані для комплектування на промислових підприємствах, не включається до собівартості готової продукції, що виробляється на цьому підприємстві, а підлягає відшкодуванню покупцями окремо.

Постачальницькі, збутові, торгові підприємства та організації на рахунку 28 “Товари” ведуть облік також покупної тари власного виробництва, крім інвентарної тари, що служить для виробничих чи господарських потреб, і облік якої ведеться на рахунку на рахунку 11 “Інші необоротні матеріальні активи” чи 20 “Виробничі запаси”

Рахунок 28 “Товари” має такі субрахунки:

281 “Товари на складі”;

281 “Товари в торгівлі”;

283 “Товари на комісії”;

284 “Тара під товарами”;

285 “Торгова націнка”.

Реалізація продукції ВАТ „Чернівецький домобудівний комбінат” проходить через використання касового апарату. Вся реалізована продукція за день сумується в касовому апараті і в кінці робочого дня робиться касовий звіт, дані заносяться в книгу по касових апаратах, а також кожен місяць підприємство звітується в податкові органи про використання касового апарату. В звітах вказується також сума виручки та сума ПДВ.

ТЕМА 7. ОБЛІК ЗОБОВ’ЯЗАНЬ

Підприємства у сучасних умовах господарювання систематично залучать позикові кошти. З цією метою укладається кредитний договір між установою банку і підприємством, в якому визначається об’єкт кредитування, умови одержання та погашення позик, процентні ставки плати за кредитні умови та розміри їх підвищення та зниження, розмір власних обігових коштів, зобов’язання підприємства по заставі цінностей, що кредитуються, джерела погашення позики, терміни та ін. Кредитний договір укладається на рік, але в окремих випадках він може бути укладений і на більший термін. Якщо заборгованість прострочена більше ніж на 30 днів, то надання нових кредитів припиняється. Підприємством можуть надаватися кредити таких видів:

- банківський кредит – надається суб’єктом господарювання всіх форм власності на умовах, передбачених договором;

- комерційний кредит – економічні, кредитні відносини, які виникають між окремим підприємствами;

- державний кредит – економічні кредитні відносини між державою та суб’єктами господарювання;

- лізинговий кредит – стосунки між юридичними особами, які виникають у разі оренди майна.

Облік отриманих позик банку ведеться за видами позик. На рахунку № 24 “Короткострокові векселі одержані” залишається заборгованість за розрахунки з покупцем, замовником, забезпечена простроченим векселем. Банки, які здійснюють облік векселів або інших боргових зобов’язань векселедавцем, ведуть аналітичний облік дисконтових векселів.

На рах. 34 по Дт відображається отримання векселя за продані товари, по Кт – отримання коштів в погашення векселів, погашення отриманого векселем, продаж векселя 3-й стороні.

Облік розрахунків з постачальниками та підрядниками за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи і подані послуги ведеться на рахунку 63 „Розрахунки з постачальниками і підрядниками”.

За кредитом рахунку 63 „Розрахунки з постачальниками і підрядниками” відображається заборгованість за одержані від постачальників товарно-матеріальні цінності, прийняті роботи, послуги, за дебетом – її погашення, списання тощо.

Рахунок 63 „Розрахунок з постачальниками та підрядниками”:

631 „Розрахунки з вітчизняними постачальниками”;

632 „Розрахунки з іноземними постачальниками”.

Аналітичний облік ведеться окремо за кожним постачальником в розрізі кожного документа на сплату.

ВАТ „Чернівецький домобудівний комбінат” має таких постачальників:

ПП „Ареко”; ТОВ „Робітня”; ПП „Матіола”; Київ „Екотехном-сервіс”; Тернопіль ПП „Метал”; ВАТ „Львівметал”; Рівне ТОВ „Еліком” та інші.

Облік розрахунків з покупцями та замовниками за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи та надані послуги ведеться на рахунку 36 „Розрахунки з покупцями і замовниками”.

За дебетом відображається продажна вартість реалізовано продукції, а за кредитом сума платежів, які надійшли на рахунок підприємства банківських установах.

Рахунок 36 має такі субрахунки:

361 - Розрахунки з вітчизняними покупцями”

362 „Розрахунки з іноземними покупцями”

Аналітичний облік ведеться за кожним покупцем і замовником, за кожним пред’явленим до сплати рахунком, операцією.

ВАТ „Чернівецький домобудівний комбінат” має таких покупців: Івано-Франківськ ТзОВ”Станіславів”; Київ ТЦ „Будстар”; Макіївці „Єдність”; ДКП „Електроатотранс” та інші.

ТЕМА 8. ОБЛІК РОЗРАХУНКІВ З ОПЛАТИ ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ

Складовим елементом витрат на виробництво ВАТ „Чернівецький домобудівний комбінат” є заробітна плата.

Заробітна плата – це форма грошової винагороди за працю.

Заробітна плата регулюється державою. Розмір мінімальної зарплати встановлюється у розмірі, не менше за вартісну величину межі малозабезпеченості в розрахунку на працездатну особу. Вона переглядається відповідно до чинного законодавства України залежно від зростання індексу цін і рівня інфляції та розраховується Кабміном та встановлюється Верховною радою України.

Станом на 01 січня 2007 р. розмір мінімальної зарплати складає 400,00 грн.

Основна зарплата складає 20-30 %, решту 70-80 % припадає на додаткову.

В умовах ринкової економіки підприємство самостійно встановлює розміри оплати праці. ВАТ „Чернівецький домобудівний комбінат” використовує погодинну заробітну плату, яка ведеться в книзі по зарплаті.

Додаткова зарплата включає премії, надбавки та доплати за роботу в надурочний час, в нічний час, за суміщення професій, за шкідливі та важкі умови праці, за роботу у вихідні та святкові дні, в нічний час, за зверхплановий випуск продукції, відпускні, лікарняні, декретні, відрядні, винагороди за підсумками року та за вислугу років.

Соціальні гарантії оплати включають щорічну відпустку, відпустки на час виконання державних обов’язків, на час підвищення кваліфікації, за час обстеження в медичному закладі, для вагітних жінок, відпустки по догляду за дитиною, творчі та соціальні відпустки.

Утримання із зарплати – це частина зарплати, що вилучається з неї. (податки та відрахування. ) Поділяються на:

- Обов’язкові– податок з фізичних осіб (15 %), внески в Пенсійний фонд (1-2%), внески в фонд соціального страхування на випадок тимчасової непрацездатності (0,5 –1 %), внески в фонд соціального страхування на випадок безробіття (0,5 %), та відрахування з фонду заробітної плати в фонд страхування від нещасних випадків (2,42%).

- Необов’язкові – аліменти по рішенню суду, профспілкові внески, внески по добровільних видах страхування майна і життя людини, оплата частини вартості товарів, придбаних в кредит згідно договору, аванс за І половину місяця, оплата комунальних послуг по заяві, оплата перебування дітей в дитячих дошкільних установах та літніх таборах.

Отже зарплата до видачі на руки одного працівника = нарахована зарплата - внески в пенсійний фонд – внески в фонд соціального страхування, - внески в фонд безробіття-податок з фізичних осіб.

ВАТ „Чернівецький домобудівний комбінат” застосовує рахунок 81 “Витрати на оплату праці”, який призначено для узагальнення інформації про витрати на оплату праці за звітний період.

За дебетом рахунку 81 “Витрати на оплату праці” відображається сума визнаних витрат на оплату праці, за кредитом – списання на рахунок 23 “Виробництво” витрат, які прямо включаються до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), до затрат допоміжних (підсобних) виробництв, на рахунки класу 9 – витрат, що відносяться до виробничих накладних адміністративних і збутових витрат, або на рахунок 79 “Фін. результати”, якщо підприємство не застосовує рахунки класу 9.

Рахунок 81 “Витрати на оплату праці” має такі субрахунки:

811 “Виплати за окладами й тарифами”;

812 “Премії та заохочення”;

813 “Компенсаційні виплати”;

814 “Оплата відпусток”;

815 “Оплата іншого невідпрацьованого часу”;

816 “Інші витрати на оплату праці”.

Рахунок 82 “Відрахування на соціальні заходи” призначено для узагальнення інформації про витрати та відрахування на соціальні заходи.

За дебетом рахунку 82 “Відрахування на соціальні заходи” відображається належна сума відрахувань на соціальні заходи, за кредитом – списання на рахунок 23 “Виробництво” суми відрахувань, які прямо включаються до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), до затрат допоміжних (підсобних) виробництв, на рахунки класу 9 – суми відрахувань, що відносяться до виробничих накладних витрат, адміністративних і збутових витрат, або на рахунок 79 “Фінансові результати”, якщо підприємство не застосовує рахунки класу 9.

Рахунок 82 “Відрахування на соціальні заходи” має такі субрахунки:

821 “Відрахування на пенсійне забезпечення”;

822 “Відрахування на соціальне страхування”;

823 “Страхування на випадок безробіття”;;

824 “Відрахування на індивідуальне страхування.

Отже, основні завдання оплати праці товариства:

1. Забезпечення своєчасного і достовірного визначення трудових виробничих витрат і розміру оплати праці кожного працівника.

2. Здійснення систематичного контролю за правильністю використання робочого часу, виконання норм виробітку, сприяння підвищенню продуктивності праці тощо.

ТЕМА 9. ОБЛІК РОЗРАХУНКІВ З БЮДЖЕТОМ

ВАТ „Чернівецький домобудівний комбінат” застосовує рахунок 64 “Розрахунки за податками й платежами”, який призначено для узагальнення інформації про розрахунки підприємства за усіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства, та за фінансовими санкціями, що справляються в дохід бюджету.

Порядок справляння таких платежів регулюється чинним законодавством.

За кредитом рахунку 64 “Розрахунки за податками й платежами” відображаються нараховані платежі до бюджету, за дебетом – належні до відшкодування з бюджету податки, їх сплата, списання тощо.

Рахунок 64 “Розрахунки за податками й платежами” має такі субрахунки:

641 “Розрахунки за податками”;

642 “Розрахунки за обов’язковими платежами”;

643 “Податкові зобов’язання”;

644 “Податковий кредит”.

На рахунку 98 “Податки на прибуток” ведеться облік належної за даними бухгалтерського обліку суми податку на прибуток від звичайної діяльності, та надзвичайних подій.

За дебетом рахунку відображається сума нарахованих податків на прибуток, за кредитом – включення до фінансових результатів на рахунок 79 “Фінансові результати”.

Рахунок 98 “Податки на прибуток” має такі субрахунки:

981 “Податки на прибуток від звичайної діяльності”;

982 “Податки на прибуток від надзвичайних подій”.

Сума податку на прибуток від звичайної діяльності визначається й відображається на цьому субрахунку без зменшення податку на прибуток, внаслідок обчислення податку на прибуток від алгебраїчної суми прибутку від звичайної діяльності та збитку від надзвичайних подій (згорнутий результат).

На субрахунку 982 “Податки на прибуток від надзвичайних подій” ведеться облік нарахованої суми податку на прибуток від надзвичайних подій.

Аналізуючи джерела платежів щодо доходів ВАТ „Чернівецький домобудівний комбінат” і безпосередньо платників податків, слід зазначити, що джерелом сплати прямих податків (податку на прибуток та ін.) є безпосередньо їх прибуток.

Для непрямих податків (ПДВ, акцизного збору та ін.) джерелом, врешті-решт, також є прибуток (оскільки віднесення їх на збільшення собівартості проданої продукції і послуг зменшує на відповідну величину прибуток), тобто сплачуються вони в бюджет безпосередньо з виручки..

Отже, ВАТ „Чернівецький домобудівний комбінат” сплачує до бюджету такі види податків:

- податок на прибуток підприємства;

- комунальний податок;

- податок на додану вартість тощо.

ТЕМА 10. ОБЛІК ДОХОДІВ, ВИТРАТ І ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Доходи – це збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які призводять до зростання власного капіталу.

До доходів належать: доходи від надання окремого майна в оренду; доходи, одержані на території України та за її межами від пайової участі в діяльності ін. підприємств, доходи від переоцінки виробничих запасів готової продукції, доходи від надання комерційного кредиту; виручка від продажу іноземної валюти; ін. доходи пов'язані з виробництвом та реалізацією продукції.

Рахунки класу 7 “Доходи і результати діяльності” призначені для узагальнення інформації про доходи від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства, а також від надзвичайних подій. Рахунок №70 “доходи від реалізації” призначено для узагальнення інформації про доходи від реалізації готової продукції, товарів, послуг, доходів від страхової діяльності, а також про суму знижок, надання покупцем, та про ін. вирахування з доходу. На Кт субрахунків відображається збільшення доходу, на Дт – належна сума непрямих податків, суми, які отримуються підприємством на користь комітента. На рахунку 71 “Інші операційний дохід” ведеться узагальнення інформації про інші доходи від операційної діяльності підприємства у звітному періоді, крім доходу від реалізації продукції. На Кт 71 відображається збільшення доходу, на Дт – суми непрямих податків та списання в порядку закриття на рахунок 79 “Фінансові результати”.

В бухгалтерському обліку ВАТ „Чернівецький домобудівний комбінат” рахунок 79 “Фінансові результати” призначено для обліку й узагальнення інформації про фінансові результати, підприємства від звичайної діяльності та надзвичайних подій.

За кредитом рахунку 79 “Фінансові результати” відображаються суми в порядку закриття рахунків обліку доходів за дебетом суми в порядку закриття рахунків обліку витрат, а також належна сума нарахованого податку на прибуток. Сальдо рахунку 79 – при його закритті списується на рахунок 44 “Нерозподілені прибутки” (непокриті збитки).

Рахунок 79 “Фінансові результати” має такі субрахунки:

791 “Результат основної діяльності”;

792 “Результат фінансових операцій”;

793 “Результат іншої звичайної діяльності”;

794 “Результат надзвичайних подій”.

Обліково-аналітичний процес завершується складанням бухгалтерської (фінансової) звітності про діяльність господарюючого суб’єкта, яка складається відповідно до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”, а також положень (стандартів) бухгалтерського обліку, нормативно-правових актів, які регламентують питання фінансової звітності.

Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства.

Звітність ВАТ „Чернівецький домобудівний комбінат” – це система взаємопов’язаних економічних показників, що характеризують діяльність підприємства за певний звітний період (місяць, квартал, рік) та його фінансовий і майновий стан на конкретну дату. За видами її поділяють на бухгалтерську (фінансову), внутрішньогосподарську (управлінську), статистичну і податкову. Складається звітність за даними первинної документації, облікових регістрів, вибіркових і суцільних спостережень та інших джерел інформації.

Квартальна бухгалтерська звітність подається підприємствами не пізніше 17 числа місяця, наступного за звітним періодом, річна – не пізніше 5 лютого наступного за звітним року, а підприємствами, до складу яких входять філії, представництва, відділення, інші відоособлені підрозділи, що перебувають на окремому балансі, відповідно – до 20 числа та 20 лютого. Строки бухгалтерської звітності у зазначених межах встановлюють органи, у сфері управління (віданні) яких перебувають підприємства або засновники підприємства.

Для ВАТ „Чернівецький домобудівний комбінат”, що є юридичною особою і виділені на окремий баланс філіями, представництвами, відділеннями та іншими відособленими підрозділами, передбачено обсяг типових форм квартального бухгалтерського звіту у такому складі:

Баланс підприємства (форма №1);

Звіт про фінансові результати підприємства (форма №2).

ТЕМА 11. ОБЛІК ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ

Для кожного складового власного капіталу у бухгалтерському обліку планом рахунків виділено окремий рахунок з відповідною назвою. Усі рахунки обліку власного капіталу є пасивними і можуть мати тільки кредитове сальдо. Взаємозв’язок власного капіталу з рахунками бухгалтерського обліку показано на рис. 1.

Рис. 1 - Взаємозв’язок власного капіталу з рахунками бухгалтерського обліку

Власні засоби ВАТ „Чернівецький домобудівний комбінат” в організаційно-правовому відношенні укладаються зі статутного фонду, резервного капіталу, що формується за рахунок тієї частини прибутку, що не підлягає розподілу між учасниками-акціонерами, у розмірах, передбачених статутним, але не більш 25% у рік. Функціональне призначення складових власних засобів по різному.

Наприклад, статутний фонд – капітал, що служить для фінансового забезпечення виробничо-господарської діяльності. Резервний капітал передбачений для виплат (при відсутності прибутку) відсотків кредиторам і дивідендів по привілейованих акціях, списання боргів і збитків. (12, с.24). Утворення інших фондів (спеціальних фондів, фондів економічного стимулювання) повинно бути передбачатися статутом або рішенням зборів акціонерів.

Рахунок 40 “Статутний капітал” призначено для обліку та узагальнення інформації про стан та рух статутного капіталу підприємства.

За кредитом рахунку 40 “Статутний капітал” відображається збільшення статутного капіталу, за дебетом – його зменшення (вилучення). Сальдо на цьому рахунку повинно відповідати розміру статутного капіталу, який зафіксовано в установчих документах підприємства.

Аналітичний облік статутного капіталу ведеться за видами капіталу по кожному засновнику, учаснику, акціонеру тощо.

Рахунок 41 “Пайовий капітал” призначено для обліку і узагальнення інформації про суми пайових внесків членів споживчого товариства, колективного сільськогосподарського підприємства, житлово-будівельного кооперативу, кредитної спілки та інших підприємств (далі товариства), що передбачені установчими документами.

Пайовий капітал – це сукупність коштів фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених у товаристві для здійснення його господарсько-фінансової діяльності.

Аналітичний облік по рахунку 41 “Пайовий капітал” ведеться за видами капіталу.

Рахунок 42 “Додатковий капітал” призначено для узагальнення інформації про суми, на які вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість, а також сума дооцінки активів та вартість необоротних активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших осіб, та інші види додаткового капіталу.

За кредитом рахунку 42 “Додатковий капітал” відображається збільшення додаткового капіталу, за дебетом – його зменшення.

Рахунок 43 “Резервний капітал” призначено для узагальнення інформації про стан та рух резервного капіталу підприємства, створеного відповідно до чинного законодавства та установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку.

За кредитом рахунку 43 “Резервний капітал” відображається створення резервів, за дебетом – їх використання. Сальдо цього рахунку відображає залишок резервного капіталу на кінець звітного періоду.

Аналітичний облік резервного капіталу ведеться за його видами та напрямками використання.

Рахунок 43 “Резервний капітал” кореспондує:

за дебетом з кредитом рахунків: за кредитом з дебетом рахунків:

40 “Статутний капітал” 42 “Додатковий капітал”

44 “Нерозподілені прибутки 44 “Нерозподілені прибутки

(непокриті збитки)” (непокриті збитки)”

ВАТ „Чернівецький домобудівний комбінат” діє на підставі власного статуту, в якому обов’язковою умовою є розмір статутного капіталу.

До статутного капіталу відносять кошти внесені засновниками та власниками, а також вартість майна, яке ними вкладено. Статутний капітал на протязі існування підприємства може збільшуватись за рахунок додаткових внесків та майна.

Для того, щоб підприємство краще функціонувало внесення коштів у статутний фонд дає можливість поновлювати основні та обігові кошти.

ВАТ „Чернівецький домобудівний комбінат” в 2006 році в порівнянні з 2005 роком не змінило статутний капітал, який становить 1690,2 тис. грн.

ВИСНОВКИ

За час проходження мною економічної практики з дисципліни „Фінансовий облік” на ВАТ „Чернівецький домобудівний комбінат” я закріпила свої теоретичні знання по проведенню бухгалтерського обліку на промисловому підприємстві.

Я ознайомилася з порядком ведення господарської операції, правильним їх документальним оформлення, виконувала обов’язки дублера на окремих операціях, а саме нарахуванні заробітної плати.

В трудовому колективі встановила дружні відносини. Загальна увага приділялася з боку адміністрації до задоволення інерції працівників, покращення їх матеріального добробуту.

В загальному я вважаю, що ведення бухгалтерського обліку відповідає вимогам поставленим перед ним.

ВАТ „Чернівецький домобудівний комбінат” – одне з кращих підприємств галузі будівництва і зуміло зберегти свою специфіку роботи в тяжких ринкових умовах господарювання.

Перспектива у товариства непогана і аналізуючи діяльність підприємства можна сказати, що керівництво працює над вдосконаленням технології виробництва, дбає про людей, тому що покращує: полегшує роботу працівників вводячи нову техніку і технологію, добивається росту продуктивності праці та підвищення заробітної плати. У зв’язку з введенням в дію нового обладнання підприємство має можливість нарощувати об’єм виробництва.

ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ

ТЕМА 1. АНАЛІЗ ВИРОБНИЦТВА ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ

Аналіз обсягу виробництва ВАТ „Чернівецький Домобудівний комбінат” починається з вивчення динаміки валової і товарної продукції, розрахунку базових і ланцюгових темпів росту та приросту, розглянемо це на прикладі таблиці 1.

Таблиця 1

Динаміка товарної продукції ВАТ „Чернівецький Домобудівний комбінат” за 2004-2006 роки

Середньорічний темп росту (приросту) можна розрахувати за середньо геометричною або середньоарифметичною зваженою. Розрахуємо його за середньо геометричною:

Отже, за 3 роки обсяг виробництва товарної продукції збільшився на 4,4% (див. 1997 р. – базові темпи приросту 104,4%-100% = 4,4%). Середньорічний темп приросту складає 2,2%. Далі аналізуємо виконання плану за звітний період(місяць, квартал, рік).

Для забезпечення більш повного задоволення потреб населення у продукції, необхідно, щоб підприємство виконало план не лише по загальному обсягу продукції, але й по асортименту (номенклатурі).

Інформаційною базою аналізу виробництва та реалізації продукції є: первинні документи по витратах та браку виробництва, журнали-ордери, відомості, облікові реєстри, документи по обліку руху готової продукції, калькуляції на окремі види продукції, головна книга, Звіт про основні показники діяльності підприємства – Ф № 1-підприємництво, Звіт про виробництво промислової продукції тощо.

Особливо важливе значення має для підприємства виконання контрактів на поставку товарів для державних потреб. Це гарантує підприємству збут продукції, своєчасну її оплату, пільгу по податкам тощо.

Оцінка виконання плану по асортименту може виконуватись:

а) за способом найменшого відсотку (%);

б) за питомою вагою окремих виробів, за якими не виконано план;

в) за середнім відсотком, який розраховується шляхом ділення загального фактичного випуску продукції в межах плану на загальний плановий випуск продукції. Розглянемо це на прикладі таблиці 2.

Таблиця 2

Виконання плану по асортименту ВАТ „Чернівецький Домобудівний  комбінат” в 2005 році

Якщо на підприємстві виготовляється продукція, не передбачена планом, то у виконання зараховується продукція лише в межах, тобто фактичний випуск, але не більше плану.

Способи оцінки виконання плану по асортименту:

1) за способом найменшого відсотку: найменший відсоток виконання плану виробів “А” – 98.82% береться як виконання плану по асортименту;

2) за питомою вагою окремих виробів, за якими не виконано план: (1ґ100)/3=33.3%;

3) виконання плану по асортименту (100-33.3)=66.7%; за середнім відсотком.

Способи визначення суми недоданої продукції окремих видів виробів до загальної планової суми асортименту виробництва продукції, млн. грн.: з вироба “А” – 2000 /168000 – 170000/(2000/498000)ґ 100% = 0.40%.

1.За допомогою середнього відсотку асортименту можна знайти резерв випуску продукції = ((середній відсоток асортименту – 100%) разом за планом) / 100.

2.Усього зараховано у виконання плану за асортиментом – Разом за планом = Резерв випуску.

Ці два розрахунки дають резерв випуску продукції у цілому по підприємству.

На рис.1 зображено причини невиконання плану по асортименту.

Структура продукції – відношення питомої ваги окремих видів виробів до загального їх випуску (який приймається за 100 %).

Виконати по структурі – означає зберегти у фактичному випуску продукції заплановане співвідношення окремих їх видів.

Розглянемо у вигляді таблиці 3 аналіз структури продукції товариства за 2005-2006 роки.

Таблиця 3

Аналіз структури продукції ВАТ „Чернівецький Домобудівний комбінат” за 2005-2006 роки

Зміна структури виробництва впливає на обсяг випуску у вартісній оцінці, матеріалоємність, собівартість продукції, прибуток, рентабельність. Наприклад, якщо збільшується питома вага більш дорогої продукції, то обсяг її виробництва у вартісному вираженні зростає і навпаки.

Розрахунок впливу структури виробництва на рівень перерахованих вище показників можна відобразити в таблиці 4.

Коефіцієнт виконання плану по ТП =(загальна ТП факт / загальну ТП план) = 78 / 76 = 46500 / 43000 = 1.0813953.

Згідно таблиці 6. ми бачимо, що у цілому по підприємству план виробництва продукції складає – 108.14% ((46500/43000)*100), в тому числі у виконання плану за структурою зараховують 41791 млн. грн., що становить (41791(грн.11) / 43000 (грн.6))*100 = 97,19 %.

Таблиця 4

Аналіз випуску продукції за структурою ВАТ „Чернівецький Домобудівний комбінат” за 2005-2006 роки

Невиконання плану за структурою відбулося внаслідок невиконання плану по продукції “С” на 4709 млн. грн. або на 10.95 % (4709*100)/43000.

У випуску інших видів продукції відбулися структурні зрушення в напрямку збільшення виробництва в цілому на 4700 млн. грн. (46500-41791).

Причинами невиконання плану по структурі можуть бути:

1) невиконання плану матеріально – технічного забезпечення;

2) виробничі неполадки;

3) прагнення підприємства замінити випуск працемісткої продукції, менш працемісткою, але прибутковою.

Ритмічність - рівномірний випуск продукції у відповідності із графіком в обсязі та асортименті, які передбачені планом.

Рівномірний випуск не означає виробництво продукції в однаковій кількості. Неритмічна робота безпосередньо впливає на обсяг реалізації продукції, бо продукцію, яка виготовлена наприкінці періоду важко реалізувати в цьому ж періоді. Неритмічна робота є однією з причин невиконання плану.

Якщо робота неритмічна, то це означає недовикористання робочої сили і виробничих потужностей, погіршення якості продукції. Все це призводить до підвищення собівартості продукції, зменшення суми прибутку, погіршення фінансового стану підприємства.

Для аналізу ритмічності використовують дані оперативно – технічного обліку, відомості або журнали випуску окремих видів продукції, оперативну звітність.

Коефіцієнт ритмічності – відхилення обсягу продукції, яка зарахована у виконання плану (фактичний обсяг, але не більше запланованого) до планового випуску продукції.

Коефіцієнт варіації – відношення середньоквадратичного відхилення від планового завдання за добу (декаду місяць, квартал) до середньодобового (середньодекадного, середньомісячного, середньоквартального) планового випуску продукції.

Коефіцієнт аритмічності – позитивні і негативні відхилення у випуску продукції від плану.

Методика розрахунку основних показників наведено в таблиці 5.

За рахунок понаднормових робіт випущено продукції в ІІІ декаді на 200 млн. грн.

Чим ближче Крит. до 1, тим ритмічніше працює підприємство.

Це означає, що випуск продукції за декадами відхиляється від графіку в середньому на 24%. Чим менше часу неритмічно працювало підприємство, тим вище коефіцієнт аритмічності.

Таблиця 5

Ритмічність випуску продукції ВАТ „Чернівецький Домобудівний комбінат” по декадам за 2005 рік

В процесі аналізу необхідно підрахувати кількість недовипущеної (втраченої) продукції у зв’язку з неритмічною роботою. Для цього:

1) визначаємо обсяг випущеної продукції за ІІІ декаду (за виключенням позаурочних робіт) 1100 – 200 = 900;

2) визначаємо кількість продукції, яку підприємство мало б виготовити при ритмічній роботі за місяць 900 ґ 3 = 2700;

3) визначаємо кількість втраченої продукції через неритмічну роботу: 2700- 2200 = 500 (млн.грн.).

Якби підприємство в І і ІІ декаді працювало, так як і в ІІІ декаді, то воно мало б без використання позаурочного часу виготовлення продукції на 500 млн.грн.

Причини неритмічної роботи:

1. Несвоєчасне постачання сировини, матеріалів, палива, енергоресурсів з вини постачальника;

2. Низький рівень організації, технології та матеріально – технічного забезпечення виробництва:

а) простої устаткування понад план;

б) незадовільна якість продукції;

в) недостача робочої сили, у т.ч. кваліфікованих кадрів;

г) незадовільна робота обладнання.

Отже, щоб знайти резерви збільшення обсягу реалізації, потрібно:

а) проаналізувати, чи виконується план виробництва товарної продукції;

б) порівняти залишки готової продукції на початок та кінець року з нормативом і виявлений нормативний залишок потрібно реалізувати.

Для цього складемо баланс товарної продукції (таблиця 6).

Таблиця 6

Аналіз факторів зміни обсягу реалізації продукції ВАТ „Чернівецький Домобудівний комбінат” за 2005 рік

З таблиці 6 видно, що план по реалізації продукції перевиконано на ((24300: 22100)ґ100 = 109.95) 9.95% за рахунок збільшення ТП і запасів готової продукції на складі.

Тепер проаналізуємо, як на результат виконання плану обсягу реалізації продукції впливають три фактори:

- обсяг випуску товарної продукції;

- запаси ГП на складі на початок року;

- запаси ГП на складі на кінець року.

1. За рахунок обсягу випуску ТП на 22000 млн. грн. обсяг реалізації збільшився на 9.050% (24000 – 22000): 22100*100 = +9.050.

2. На початок року на складі спостерігалося зростання ТП на 100 млн. грн. (1200 – 1100), цей зріст призвів до збільшення у реалізації продукції на 0.45% (100: 22100) *100 = +0.45.

3. Зниження даного запасу на кінець року на 100 млн. грн. (900 –1000) призвело до збільшення реалізації на 0.45% (100:22100)*100 = +0.45.

Баланс факторів дає процент перевиконання плану по РП: (9.050 + 0.45 + 0.45) = 9.95, що підтверджує правильність розрахунку.

Аналіз реалізації продукції тісно пов’язаний з аналізом виконання договірних зобов’язань по поставках продукції. Виконання плану за договорами призводить до зменшення прибутку, виручки, виплати штрафних санкцій. Крім того, в умовах ринку підприємство може втратити ринки збуту продукції, що спричинить спад виробництва.

У виконання плану зараховується фактично реалізована продукція в межах запланованої суми лише за умови, що план поставок виконаний за всіма без винятку споживачами і продукцію поставлено у відповідні строки, відповідного асортименту та якості.

У процесі аналізу необхідно визначити виконання плану поставок за місяць із зростаючим підсумком у цілому по підприємству, у розрізі окремих споживачів і видів продукції, з’ясовуються причини недовиконання плану і дається оцінка діяльності по виконанню договірних зобов’язань.

За звітний місяць недопоставлено продукції за договорами на суму 200 млн. грн. або 5% (100-95).

Наступний етап аналізу – вивчення факторів впливу на випуск товарної продукції, а, отже, і на обсяг реалізації. Основні групи факторів зміни обсягу продукції зображено на рис.2.

Рис. 2 - Основні групи факторів зміни обсягу продукції

У процесі аналізу реалізації продукції необхідно вивчати зміни не лише в обсязі виробництва товарної продукції, але і в обсязі реалізації, бо від цього залежать фінансові результати ВАТ „Чернівецький Домобудівний комбінат”, його фінансовий стан, платоспроможність тощо.

Аналіз реалізації продукції проводиться щомісяця, щокварталу, кожне півріччя, щороку. У процесі його фактичні данні порівнюють з плановими, за попередні періоди, розраховують процент виконання плану, абсолютне відхилення від плану, темпи росту і приросту за проміжок часу, що аналізується, абсолютне значення однопроцентного приросту.

Щоб визначити вплив обсягу реалізації продукції на результати фінансової діяльності визначимо показники рентабельності.

Показники рентабельності є відносними характеристиками фінансових результатів і ефективності діяльності будь-якого підприємства. Вони вимірюють прибутковість підприємства з різних позицій і групуються відповідно до інтересів учасників економічного процесу.

1. Рентабельність продукції за прибутком від реалізації.

R^P_q = (Преал. / ЧД) * 100%

R^P_q (2005) = 6119 / -148,6 = 41,18;

R^P_q (2006) = 6661,6 / -231,3 = 28,80.

На 1 грн. чистого доходу від реалізації припадає 41 копійка у збитку від реалізації продукції підприємства у попередньому році і 29 копійок у звітному році. Рентабельність продукції за прибутком від реалізації на кінець року спадає.

2. Рентабельність продукції за операційним прибутком.

R^оп._q = (Поп. / ЧД) * 100%

R^оп._q (2005) = -563,8 / -148,6 = 3,79 %

R^оп._q (2006) = 303,1 / -231,3 = 1,3 %

Цей коефіцієнт характеризує ефективність операційної діяльності підприємства. На 1 грн. чистого доходу від реалізації продукції припадає 4 копійки операційного збитку у попередньому році і 1 копійка операційного прибутку у звітному році. Рентабельність продукції за операційним прибутком на кінець року зростає, адже в 2005 році – отримали збиток, а вже в 2006 – прибуток..

3. Рентабельність реалізованої продукції за чистим прибутком.

R^ЧП_q = (Пч. / ЧД) * 100%

R^ЧП_q (2005) = -148,6 / 148,6 = 0;

R^ЧП_q (2006) = -193,2 / 231,3 = 0,83.

Рентабельність продукції за чистим прибутком на кінець року спадає. Цей коефіцієнт характеризує ефективність операційної діяльності підприємства після сплати податку на прибуток.

4. Рентабельність активів за прибутком від звичайної діяльності.

R^Pоб._А = (Поб. / ВБср.) * 100%

R^Pоб._А (2005) = 1481 / 74090,5 = 2,00%

R^Pоб._А (2006) = 4774 / 75577 = 6,32%

Цей коефіцієнт характеризує ефективність використання всього майна підприємства. На 1 грн. майна підприємства припадає 2 копійки у попередньому році і 6 копійок у звітному році прибутку від звичайної діяльності.

5. Рентабельність власного капіталу.

R^ЧП_СК = (Пч. / СК) * 100%

R^ЧП_СК (2005) = -231,3 / 5396,1 = 4,29 %;

R^ЧП_СК (2006) = 253,1 / 5649,3 = 4,48 %.

Цей коефіцієнт характеризує ефективність використання власного капіталу підприємства. Рентабельність власного капіталу збільшується, це позитивно вплинуло на котирування акцій підприємства на фондовій біржі.

Розраховані показники зведемо в таблицю 7. З даної таблиці видно, що рентабельність по всіх позиціях, крім рентабельності продукції за операційним прибутком, зростає. Тобто роботу підприємства з боку прибутковості можна вважати нормальною.

Таблиця 7

Показники рентабельності ВАТ „Чернівецький Домобудівний комбінат” за 2005-2006 роки

Першочерговим завданням фінансової служби підприємства є фінансовий контроль за виконанням планів та завдань по випуску та реалізації високорентабельної, конкурентоспроможної продукції, за зниженням витрат на виробництво, запровадження режиму економії матеріальних ресурсів та управління виробництвом.

Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної і фінансової діяльності, що вищі показники виробництва і реалізації продукції робіт і послуг, нижча їх собівартість, то вища рентабельність і вищий прибуток, то кращим є фінансовий стан підприємства.

І навпаки, у результаті недовиконання плану з виробництва і реалізації відбувається підвищення собівартості продукції, робіт, послуг, зменшення виторгу і суми прибутку і, як наслідок, - погіршення фінансового стану підприємства, тобто його платоспроможності.

У кожного підприємства завжди є резерви поліпшення фінансового стану. З'ясувавши в ході аналізу причини фінансових труднощів, їх слід згрупувати за основними напрямами.

Головними з них є виробничі фактори: обсяги виробництва, якість та асортимент продукції, що випускається, відповідність термінів її поставки термінам, передбаченим договорами. Важливу роль відіграють також фактори, пов'язані зі стабільністю матеріально-технічного постачання, наявністю ринків збуту і загальногосподарські.

Можна говорити і про власні фінансові фактори. Це насамперед рівень рентабельності, який багато в чому визначається рівнем цін на продукцію підприємства. Якщо рівень цін не забезпечує підприємству необхідного для його нормального розвитку рівня рентабельності, то слід подумати про перехід на випуск більш вигідної продукції, а також про пошук таких покупців, які можуть придбати продукцію за вищою ціною.

Другою важливою об'єктивною причиною фінансових труднощів може бути погана забезпеченість виробничого процесу фінансовими ресурсами. У цьому випадку слід потурбуватися про реалізацію понаднормативних запасів товарно-матеріальних цінностей, ліквідацію надлишкових і маловикористовуваних основних фондів, реалізацію наявних у підприємства цінних паперів. Необхідно вивчити можливість отримання кредитів у банках, постачальників, покупців.

Ще одним напрямом у пошуку резервів зростання прибутку є аналіз використання ресурсів підприємства, собівартості виготовленої продукції. Зниження витрат на виробництво і реалізацію продукції - основний резерв збільшення прибутку підприємства. Враховуючи специфіку виробництва даного підприємства суттєво зменшити витрати на виробництво можна завдяки технічним і технологічним заходам.

Аналізуючи "Звіт про фінансові результати" підприємства необхідно велику увагу звернути на аналіз балансового прибутку підприємства. Балансовий прибуток характеризує фінансовий результат усіх видів господарської діяльності підприємства. Аналіз балансового прибутку проводиться шляхом зіставлення фактично одержаного балансового прибутку за звітний період із даним за минулий рік. При цьому детально аналізуються складові частини балансового прибутку, вивчаються напрямки їх розвитку за звітний період, аналізується структура прибутку за звітний рік

Після загальної оцінки стану прибутку на підприємстві необхідно перейти до факторного аналізу прибутку. На зміну балансового прибутку впливає зміна складових частин балансового прибутку, які одночасно є і факторами. На зміну балансового прибутку впливають такі фактори:

1. Зміна прибутку від реалізації продукції. В свою чергу прибуток від реалізації продукції можна розбити на ряд додаткових факторів:

1.1. Зміна обсягу реалізованої продукції.

1.2. Зміна структури реалізованої продукції.

1.3. Зміна повної собівартості реалізованої продукції.

1.4. Зміна цін на реалізовану продукцію.

ТЕМА 2. АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ

Результати господарської діяльності ВАТ „Чернівецький домобудівний комбінат” залежать передовсім від ефективності використання живої праці – найбільш активного і вирішального фактора виробництва. Забезпеченість товариства необхідними трудовими ресурсами, їх раціональне використання, високий рівень продуктивності праці сприяють збільшенню обсягів виробництва продукції, ефективному використанню обладнання, машин, механізмів, зниженню собівартості та зростанню прибутку.

Одним із найважливіших завдань економічного аналізу є контроль за правильним та ефективним використанням трудових ресурсів.

Аналіз забезпеченості товариства робочою силою здійснюється способом порівняння фактичної чисельності працівників за категоріями за плановими показниками і з показниками, досягнутими в минулому періоді. Це дає можливість визначити рівень виконання плану (завдання), а також динаміку показників.

Аналіз забезпеченості робочою силою та використання її проводиться в тісному зв’язку з аналізом обсягу виробництва продукції, продуктивності праці, трудомісткості та використання робочого часу.

Основними показниками використання трудових ресурсів є дані про чисельність персоналу різних категорій і професій, його кваліфікацію та освітній рівень, про витрати робочого часу в людино-днях, людино-годинах, кількість виробленої продукції або виконаних робіт, а також відомості про рух особового складу товариства.

Інформаційною базою аналізу ефективності використання трудових ресурсівє: первинні документи по обліку руху персоналу, журнали-ордери, відомості, облікові реєстри. Табель використання робочого часу, авансові звіти, лікарняні, відпускні, відрядні, Звіт з праці (місячна та квартальна), Звіт про використання робочого часу тощо.

Зміни особового складу працівників товариства відображаються в первинних документах: наказах та розпорядженнях про приймання, переведення, звільнення, надання відпусток.

Розрахункову чисельність працівників (особовий склад) визначають за планово-нормативними розрахунками самого товариства, фактичну чисельність беруть за даними облікового складу, які наявні в відділі кадрів.

Працівники відкритого акціонерного товариства за характером участі у виробничому процесі розподіляються на працівників основної діяльності, які зайняті безпосередньо виготовленням продукції, і невиробничий персонал, що зайнятий в обслуговуючих та інших господарствах. До працівників основної діяльності (ПОД) відносять такі категорії працівників: робітники, учні, інженерно-технічний персонал, службовці, молодший обслуговуючий персонал (МОП) і персонал охорони.

Для аналізу трудових ресурсів ВАТ „Чернівецький домобудівний комбінат” використовується інформація звітних форм 2-ПВ “Звіт з праці”, 1-П “Звіт підприємства з продукції”, 3-ПВ “Звіт про використання робочого часу” за 2005-2006 роки, а також дані планово-нормативної, облікової та оперативної інформації зі звітів підрозділів товариства, інші оперативні дані. Деякі дані, необхідні для аналізу забезпеченості товариства трудовими ресурсами, наведено в таблиці 8.

Таблиця 8

Оцінка забезпеченості ВАТ „Чернівецький домобудівний комбінат” трудовими ресурсами за 2005-2006 роки

Так, фактична чисельність усього персоналу проти планової зменшилася на 7 осіб, а саме непромисловий персонал – на 7 осіб. Проти минулого періоду загальна чисельність працівників не змінилась.

Зменшення кількості працівників проти плану – це результат нових методів керівництва, зокрема запровадження принципу більшої оплати за активнішу роботу, тобто підвищення посадових окладів за рахунок скорочення кількості працівників.

Однак треба обов’язково перевірити чи не призвело зменшення кількості спеціалістів і керівників до погіршення стану організації виробництва і трудової дисципліни, затримки освоєння нових (чи якісніших) виробів, нових технологій, автоматизації цехів тощо.

Оскільки кількість працівників залежить від обсягу виконання виробничої програми, то одночасно з розрахунком відносного відхилення чисельності необхідно розраховувати відносне відхилення, яке визначається через порівняння фактичної чисельності з плановою, скоригованою на відсоток виконання плану або обсягу виробництва.

Вплив зміни чисельності робітників на обсяг випуску продукції (ТП) можна розраховувати множенням різниці між фактичною і плановою чисельністю робітників на планову кількість робочих днів у звітному періоді, планову середню тривалість робочого дня та планову середньогодинну продуктивність праці одного робітника.

DТП = ((-7)*220*8*6,795)/1000=-84 тис. грн.

Розрахунок свідчить, що якби ВАТ не скоротило чисельність робітників на 7 осіб у звітному періоді, то воно могло б одержати продукції на 84 тис. грн. більше.

Поряд з аналізом наявності та руху чисельності працівників, важливо вивчити структуру персоналу основної діяльності (ПОД) і визначити рівень її оптимальності.

Для цього порівнюють фактичну питому вагу кожної категорії персоналу в його загальній кількості з необхідною протягом кількох періодів і визначають відхилення.

Таблиця 9

Структура трудових ресурсів ВАТ „Чернівецького домобудівного комбінату” за 2005-2006 роки

Дані таблиці свідчать, що питома вага робітників у загальній чисельності ПОД проти плану спала відповідно на 0,29 %. А всіх інших працівників питома вага не змінилась проти плану.

Зниження питомої ваги робітників проти планової спричиняє відповідне зниження продуктивності праці у розрахунку на одного працівника основної діяльності в цілому, а також на одного робітника.

Величина впливу цього фактора на продуктивність праці одного робітника розраховується множенням різниці між фактичною і плановою питомою вагою робітників у загальній чисельності на планову середню продуктивність праці одного робітника та службовця:

(96,08-95,79) * 6661,6/100 = 19,3 грн.

А на всіх робітників та службовців:

19,3*95=1,8 тис. грн.

Збільшення питомої ваги робітників у загальній чисельності спричинило зростання продуктивності їхньої праці у звітному періоді на 1,8 тисяч гривень, а зменшення службовців – до зменшення продуктивності праці на 2 тисячі гривень.

Подальше поглиблення аналізу структури чисельності персоналу треба проводити виходячи з того, що для високопродуктивної праці ВАТ „ЧДК” має бути забезпечене основними й допоміжними робітниками, тенденцію зміни цих співвідношень, і якщо вони не на користь основних робітників, то керівництву ВАТ необхідно з’ясувати причини утримання понадпланової чисельності допоміжних робітників і розглянути можливість їх скорочення за рахунок механізації і автоматизації виробничих процесів, поліпшення організації допоміжних робіт.

Успішне виконання виробничої програми залежить від забезпечення виробництва кадрами найбільш важливих професій та кваліфікацій працівників. Для цього фактична кількість робітників за професіями та розрядами порівнюється з потребою в них для виконання обсягу робіт дільниці, цеху й підприємства в цілому.

Потрібна кількість робітників обчислюється діленням величини трудомісткості робіт за кожним її видом на плановий фонд часу праці одного робітника.

Аналіз використання робітників за кваліфікацією базується на зіставленні складності виконуваних за нарядами робіт із розрядом робітників.

Таблиця 10

Кваліфікаційний склад робітників ВАТ „Чернівецького домобудівного комбінату”

Використовуючи дані таблиці можна визначити середній плановий і фактичний тарифний коефіцієнт(Тр):

Т р. план = (23*1,40+15*1,52+42*2,60+12*2,73+10*2,90)/100 =2,20

Т р. факт = (23*1,40+16*1,52+40*2,60+8*2,73+8*2,90)/92 =2,14

Розрахунок свідчить, що кваліфікація робітників ВАТ відстає від складності виконуваних робіт. Фактичний тарифний коефіцієнт є нижчим за плановий на 0,06 (2,14-2,20), що знижує ефективність виконуваних робіт і може призвести до випуску менш якісної продукції.

У процесі аналізу перевіряють правильність використання робітників відповідно до їхньої кваліфікації. Для цього з’ясовують, роботи якої складності виконували робітники кожного розряду. Дефіцит робітників і їх завантаження встановлюють на основі фотографії робочого дня.

Кваліфікаційний рівень працівників керівного складу персоналу і спеціалістів перевіряють, встановлюючи відповідність фактичного рівня освіти і ділових якостей кожного працівника його посаді. Кваліфікаційний рівень працівників здебільшого залежить від їхнього віку, стажу роботи, освіти. Тому в процесі аналізу трудових ресурсів вивчають зміни цих показників.

Найвідповідальнішим етапом аналізу забезпеченості ВАТ „Чернівецького домобудівного комбінату” робочою силою є вивчення її руху.

Дані для аналізу руху робочої сили ВАТ „Чернівецького домобудівного комбінату”наведено в таблиці 11.

Таблиця 11

Рух робочої сили на ВАТ „Чернівецького домобудівного комбінату”

Для визначення руху робочої сили на ВАТ „Чернівецький домобудівний комбінат” розраховуються коефіцієнти обороту з приймання та звільнення, а також коефіцієнти плинності, стабільності і загального обороту.

1. Коефіцієнт обороту з приймання (КПп) – це відношення заново прийнятих працівників до середньоспискової чисельності ПОД:

КПп мин. =26/91*100 = 28,6 %,

КПп зв. = 11/115*100 = 9,6 5.

2. Коефіцієнт обороту зі звільнення (КПз) – це відношення кількості звільнених працівників до середньоспискової чисельності ПОД:

КПз мин. = 9/91*100 = 9,9 %,

КПз зв. = 6/15*100 = 5,2 %.

3. Коефіцієнт загального обороту (КП об.) – обчислюють як відношення кількості заново прийнятих на роботу і тих, що вибули, до середньоспискової чисельності:

КП об. мин. = (26+9)/91*100 = 38,5%,

КП об. зв. = (11+6)/115*100 = 14,8 %.

4. Коефіцієнт плинності кадрів (КП пл.) – розраховують як відношення кількості звільнених за власним бажанням і за порушення трудової дисципліни до середньоспискової чисельності:

КП пл. мин. = (8+1)/91*100 = 9,9 %,

КП пл. зв. = 6/91*100 = 5,2 %.

Розрахунок показує, що на ВАТ „Чернівецький домобудівний комбінат” коефіцієнт загального обороту знизився у звітному періоді на 61,6 % (14,8/38,5*100-100), коефіцієнт обороту з приймання – на 66,4 %, плинності кадрів – на 47,5%. Зниження коефіцієнта загального обороту та плинності кадрів пов’язане зі зменшенням звільнених на 47,5 % проти минулого періоду.

Особливу увагу потрібно звернути на плинність кадрів, бо саме цей показник знижує продуктивність праці ВАТ. Але в нашому випадку коефіцієнт плинності кадрів знизився на 47,5 % - що є позитивним фактором, тому що даний результат дає поштовх до збільшення продуктивності праці.

Напруженість у забезпеченні ВАТ трудовими ресурсами можна зняти за рахунок ефективнішого використання наявної робочої сили, підвищення продуктивності праці, інтенсифікації виробництва, удосконалення організації і технології виробництва, запровадження більш продуктивної техніки.

Проте щойно розглянуті показники використання трудового потенціалу не дають вичерпної характеристики його використання і їх не можна вважати факторами, котрі безпосередньо впливають на обсяг випуску продукції.

Обсяг випуску залежить не тільки від чисельності працівників, а й від кількості затраченої на виробництво праці, тобто від величини робочого часу, а також від ефективності та продуктивності праці.

Таблиця 12

Використання робочого часу на ВАТ „Чернівецький домобудівний комбінат” за 2005-2006 роки

Як свідчать дані таблиці 12, загальний фактичний фонд робочого часу на ЗАТ знизився на 38 тисяч годин.

Розрахуємо вплив факторів на зменшення фонду робочого часу у звітному періоді.

Величина фонду робочого часу (Фр.ч.) залежить від чисельності робітників (Чр), кількості відпрацьованих одним робітником днів (Д) у середньому за звітний період та середньої тривалості (Т) робочого дня (зміни). Ця залежність виражається формулою:

D Ф р. ч. = Чр*Д*Т

Методом ланцюгових підстановок встановлюється вплив цих факторів на величину фонду робочого часу:

D Ф р.ч.р. = (ЧРф-ЧРпл.)*Дпл*Тпл = (92-100)*220*8 = -14080 годин

D Ф р.ч.д. = (Дф-Дпл.)*ЧРф*Тпл = (198-220)*92*8 = -16192 години

D Ф р.ч.т. = (Тф-Тпл.)*ЧРф*Дф = (7,8-8,0)*92*198 = 3643 години

Всього – 33915 годин.

Таким чином фонд робочого часу зменшився проти планового у звітному періоді на 34 тисячі годин, у тому числі за рахунок чисельності робітників – 14 тисяч годин, робочого часу – на 16 тисяч годин., і за рахунок зменшення тривалості робочого дня (внутрішньозмінних втрат робочого часу) – на 4 тисячі годин.

Розрахунок показав, що трудові ресурси ВАТ „Чернівецький домобудівний комбінат” використовувались недостатньо ефективно.

У середньому одним робітником відпрацьовано 198 днів замість 220, у зв’язку з цим втрати робочого часу на одного робітника становили 22 дні, а на всіх робітників (22*92) = 2024 дні, або 16192 години (2024*8).

Внутрішньозмінні втрати робочого часу за один день (зміну) становили 02 години (7,8-8,0), а за всі відпрацьовані робітниками дні – 3643 години ((-0,2)*198-92).

Загальні втрати часу становили 19835 годин (16192+3643).

Конкретні причини втрат робочого часу можна встановити, порівнюючи плановий і фактичний баланси робочого часу у звітному періоді. (Див. Табл. 2.5.)

Аналіз планового і фактичного балансу робочого часу показує, що цілоденні втрати нижчі за планові на 7 днів (90-97). Цей результат характеризується малою кількістю днів невиходів на роботу з інших причин.

Дані таблиці свідчать, що на зменшення цілоденних втрат робочого часу вплинуло зниження простоїв чи прогулів, а також кількості днів хвороби.

Втрати робочого часу на ВАТ „Чернівецький домобудівний комбінат” через суб’єктивні причини (невиходи з дозволу адміністрації) у розрахунку на одного робітника становили 3 дні, а на всіх робітників – 276 днів.

Вплив цілоденних, внутрішньозмінних і невиробничих втрат робочого часу на середньогодинну продуктивність праці одного робітника розраховується множенням цих втрат на планову денну (годинну) продуктивність праці:

(1505-1760)*4,1/1000 = 1,045 тис. грн.

а на всіх робітників – 96 тис. грн. (1,045*92).

Отже, у зв’язку з погіршенням фактичних показників проти планових втрачено понад 23 тисячі робочих годин ((1505-1750)*92), що спричинило необхідність утримувати 13 фактично зайнятих робітників (23460/1760) і призвело до зменшення випуску продукції на 96 тисяч гривень.

Проте втрати робочого часу не завжди призводять до зменшення випуску продукції. Ці втрати можуть компенсуватися підвищенням продуктивності праці робітників ВАТ.

Наведені в таблиці дані свідчать про те, що ВАТ перевиконало план за всіма показниками продуктивності.

Середня продуктивність одного працюючого зросла у звітному періоді проти планової на 13.46 %, а одного робітника – на 10 %.

Але при цьому ВАТ не досягло продуктивності праці, закладеної в плані товариства 78,8 % в розрахунку на 1 працюючого (59/33*100-100). І 62 % в розрахунку на одного робітника (60/37*100-100).

Це говорить про те, що ВАТ не спромоглося виконати всі ті заходи для зростання продуктивності праці, що їх було заплановано у звітному періоді.

Найбільш узагальненим показником продуктивності праці є середня продуктивність праці одного працюючого.

Величина його залежить від продуктивності праці робітників, їхньої питомої ваги в загальній чисельності промислово-виробничого персоналу, а також від кількості відпрацьованих ними днів та тривалості робочого дня.

За даними аналізу видно, що середній виробіток одного працюючого вищий від планового на 7 гривень (59-52).

Він збільшився за рахунок зростання середньоденного виробітку одного робітника.

Негативно вплинули понадпланові цілоденні та внутрішньозмінні втрати робочого часу, в результаті чого середньогодинний виробіток одного робітника зменшився.

Резервами зростання середнього виробітку одного робітника є подолання впливу на них негативних факторів.

Найбільший успіх господарювання ВАТ „Чернівецький домобудівний комбінат” досягається тоді, коли всі функціональні підсистеми управління персоналом узгоджені в часі та просторі й застосовуються одночасно.

Практичне застосування належної системи управління персоналом має спиратись на сучасну концепцію та відповідну стратегію менеджменту. Одним з важливих етапів реалізації вибраної системи управління персоналом є практичне здійснення набору необхідних фірмі категорій працівників.

Обсяг робіт щодо набору персоналу залежить передовсім від різниці між наявною чисельністю та майбутніми потребами. Розрізняють зовнішні та внутрішні джерела набору. Підприємства все частіше використовують внутрішні джерела набору, а саме: підготовку робітників через учнівство на підприємстві; просування по службі своїх працівників (можливо з перепідготовкою), що потребує менших витрат, створює ліпший моральний клімат на підприємстві; пряме звертання до своїх працівників з проханням рекомендувати на роботу їхніх друзів та знайомих; регулярне інформування всього колективу працівників про, наявні вакансії тощо.

Недоліком такого підходу є фактичне обмеження припливу нових людей з можливими нестандартними поглядами на процес управління певною сферою діяльності, які могли б бути дуже корисними.

Необхідність постійної перепідготовки персоналу висунула практично в усіх країнах з ринковою економікою вимогу створення системи спеціальних підрозділів фірм. Це навчальні центри та курси, відділи кадрової політики тощо. Систему професійної підготовки робітників мають 80% підприємств Японії. Витрати американських компаній на перепідготовку та підвищення кваліфікації персоналу становлять до 5% прибутку, не враховуючи державних дотацій. Чи не найбільшої уваги заслуговує зарубіжний досвід формування та застосування багатоаспектної системи матеріального заохочення персоналу. Її ключовими елементами є: використання тарифної системи; застосування прогресивних форм оплати праці; поширення оригінальних систем преміювання і стимулювання нововведень; вища оплата розумової праці; істотна індивідуалізація заробітної плати.

У всіх країнах з розвинутою ринковою економікою спостерігається стала тенденція до індивідуалізації заробітної плати на підставі оцінки конкретних заслуг працівника. Механізм індивідуалізації заробітної плати включає як диференціацію умов наймання, так і регулярну оцінку заслуг персоналу безпосередньо в процесі трудової діяльності. Зарубіжний досвід підтверджує виняткову корисність залучення працівників до управління виробництвом (діяльністю).

ТЕМА 3. АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

При аналізі складу та структури основних фондів ВАТ „Чернівецький домобудівний комбінат” визначаються значення кожної їх групи в абсолютній сумі, а також питома вага в загальній вартості та зміни на протязі звітного року.

Діяльність нашого підприємства передбачає наявність основних засобів в більш або менший мірі в залежності від напрямку діяльності підприємства (виробництво, торгівля, надання послуг, будівництво та інше); їх розмір – від потужності підприємства та інших факторів.

Інформаційною базою аналізу ефективності використання основних засобів є: первинні документи по обліку руху основних засобів, журнали-ордери, відомості, облікові реєстри, амортизаційний розрахунок, головна книга, примітки до річної фінансової звітності (розділ – Основні засоби), Звіт про наявність та рух основних засобів – Ф № 11-ОЗ тощо.

В таблиці 13 приведені дані про наявність, склад та рух основних засобів на підприємстві ВАТ „Чернівецький домобудівний комбінат”.

Розглянемо структуру основних фондів ВАТ „Чернівецький домобудівний комбінат” за 2005-2006 роки

Таблиця 13

Структура основних фондів ВАТ „Чернівецький домобудівний комбінат” за 2006 рік

Дані таблиці 12 показують, що за звітний період відбулися значні зміни в наявності та структурі основних фондів. Вартість основних фондів зросла на 1252,7 тис.грн чи на 52%.

Тобто в звітному періоді при незначній вартості вибувших основних фондів, підприємством здійснено придбання основних фондів у значних розмірах, в тому числі особливо промислово-виробничих.

А сама вартість основних виробничих фондів зросла на 1839,7 тис. грн. чи на 123%.

Збільшилася частка виробничих основних фондів в загальній сумі на 28,9%. Відповідно зменшилася доля невиробничих фондів на 28,9% в зв’язку з реалізацією їх на сторону.

Значно збільшилась питома вага активної частки фондів з 35,26% до 76,43%, що необхідно оцінити як позитивний фактор.

Взагалі, на зміну структури впливають:

- структурні капітальні вкладення;

- рівень автоматизації і механізації виробництва;

- його комбінування, спеціалізація і кооперування.

Елементи основних фондів (машини і обладнання, інструменти для обробки матеріалів, для проведення вимірювань, виробничий й господарчий інвентар та прилади, та інші), які приймають безпосередню участь у виробництві, складають активну частину основних фондів. Чим більша доля активної частини, тим більше продукції може бути вироблено при незмінному загальному обсягу засобів праці, тому структура основних фондів є дуже важливим показником технічного рівня виробництва.

Розрізняють виробничу та галузеву структуру основних фондів.

Виробнича структура основних фондів – представлена у вигляді переліку груп, відповідно з прийнятою класифікацією з вказівкою долі вартості кожної групи в загальної вартості фондів (виробнича структура представлена в табл. 12).

Галузева структура характеризує розподіл маси засобів праці між окремими галузями.

Для більш детального аналізу динаміки основних фондів розглянемо таблицю 14.

Наведені нижче табличні дані дають змогу розглянути зміни в наявності та структурі за два роки роботи підприємства ВАТ „Чернівецький домобудівний комбінат”, а також порівняти показники звітного 2006 року з попереднім роком.

Таблиця 14

Аналіз зміни в структурі основних засобів ВАТ „Чернівецький домобудівний комбінат” за 2005-2006 роки

За 2006 рік в порівнянні з 2005 роком основні фонди підприємства збільшились на 1839,7 тис.грн, в 2006 році – на 2200,6 тис.грн. Але значне поповнення активної частини основних фондів відбулося саме в 2005 році, в більшій мірі це пов’язано з надходженням на протязі 2005 року промислово – виробничих фондів. Аналізуючи показники за 2 роки діяльності підприємства можна стверджувати, що відбувається зростання обсягів основних фондів, що дає можливість підприємству збільшувати обсяги випуску продукції, за рахунок введення в дію нових основних засобів, підвищувати конкурентоспроможність продукції, використовувати новітні технології та інше.

За 2006 рік зменшилась вартість невиробничих основних фондів на 200,0 тис.грн, які були придбані на протязі 2005 році, що вплинуло на зменшення зростання обсягів основних засобів за 2006 рік в порівнянні з 2005 роком.

Але зменшення такого показника як невиробничі основні фонди не повинно розглядати як прямо позитивний фактор, враховуючи що фонди невиробничого призначення є й показником матеріального та культурного рівня осіб які працюють на підприємстві, стимулюючого зростання продуктивності праці. Але вплив даного фактору не можливо визначити прямими розрахунками.

Показники стану й ефективності використання основних засобів можна об'єднати в три групи, які характеризують:

1) забезпечення підприємства основними засобами;

2) стан основних засобів;

3) ефективність використання основних засобів.

До показників, які характеризують забезпеченість підприємства основними засобами, належать: фондомісткість, фондоозброєність, коефіцієнт реальної вартості основних виробничих засобів у майні підприємства.

Фондомісткість є величиною зворотною до фондовіддачі. Цей показник дає можливість визначити вартість основних засобів на одну гривню виробленої продукції і характеризує забезпеченість підприємства основними засобами. За нормальних умов фондовіддача повинна мати тенденцію до збільшення, а фондомісткість - до зменшення.

Незважаючи на збільшення оборотних активів в 2006 році, ВАТ „Чернівецький домобудівний комбінат” не вистачає чистого оборотного капіталу. Від’ємні показники чистого оборотного капіталу протягом 2005-2006 рр. показують неможливість підприємства сплачувати свої поточні зобов’язання, а також свідчать про неможливість розширювати подальшу діяльність.

В таблиці 15 наведені основні фінансові коефіцієнти ВАТ „Чернівецький домобудівний комбінат” за 2005-2006 роки

Таблиця 15

Основні фінансові коефіцієнти ВАТ „Чернівецький домобудівний комбінат” в 2005-2006 рр.

Тепер перейдемо до аналізу ступеня забезпеченості підприємства основними засобами.

Так, якщо у відповідності до звітних даних випуск товарної продукції за 2005 рік становив 6119,0 тис. грн., вартість основних виробничих засобів – 9639,8 тис. грн.

Фондомісткість дорівнює 0,63 грн (6119 тис грн./9639,8 тис. грн.), тобто на кожну гривню виробленої продукції припадає 63 коп. основних виробничих засобів.

Відповідно у 2006 році цей показник становив: 0,89 грн. (6661,6 тис. грн./ 7439,2 тис. грн.).

Забезпеченість підприємства основними виробничими засобами визначається рівнем фондоозброєності праці. Останню розраховують як відношення вартості основних виробничих засобів до чисельності працівників підприємства.

Вартість основних виробничих засобів на 2005 рік становила 9639,8 тис. грн., а чисельність працівників 95 осіб. На 2006 рік - відповідно 7439,2 тис. грн. і 95 осіб. Звідси фондоозброєність на 2005 рік становила – 101,5 тис. грн., на кінець 2006 року – 78,3 тис. грн.

Отже, зменшення рівня фондоозброєності є позитивним фактором.

Коефіцієнт реальної вартості основних виробничих засобів у майні підприємства визначається як відношення вартості основних виробничих засобів (за вирахуванням суми їхнього зносу) до вартості майна підприємства.

Вартість основних виробничих засобів на кінець 2005 року становила 9639,8 тис. грн., сума зносу основних засобів – 5468,4 тис. грн., а вартість майна – 7151,9 грн. Відтак коефіцієнт реальної вартості основних виробничих засобів становитиме 0,58 ((9639,8-5468,4)/7151,9).

Відповідно у 2006 році цей показник становив – 7439,2-3633,5/8254,0, що дорівнює – 0,46.

Якщо коефіцієнт реальної вартості основних виробничих засобів у майні підприємства сягає критичної позначки (0,2 - 0,3), то реальний виробничий потенціал підприємства буде низьким і треба терміново шукати кошти для виправлення становища.

Таким чином, ми бачимо, що ВАТ „Чернівецький домобудівний комбінат” забезпечене основними засобами і аналізовані показники, в цілому, є позитивними.

Інформація про основні засоби ВАТ „Чернівецький домобудівний комбінат” наведена в таблиці 1.6.

Таблиця 16

Основні засоби ВАТ „Чернівецький домобудівний комбінат” в 2005-2006 рр. (тис. грн.)

Склад необоротних активів аналізованого підприємства наведений в таблиці 17.

Таблиця 17

Склад необоротних активів ВАТ „Чернівецький домобудівний комбінат” за 2005-2006 роки

Найбільшу питому вагу у складі необоротних активів займають будівлі та споруди.

Рис. 3 - Динаміка необоротних активів ВАТ „Чернівецький домобудівний комбінат” в 2005-2006 рр.

Відновлення необоротних активів підприємства протягом аналізуємого періоду не відбувалось.

Відтворення основних виробничих засобів - це процес безперервного їх поновлення. Розрізняють просте та розширене відтворення.

Просте відтворення основних засобів здійснюється в тому самому обсязі, коли відбувається заміна окремих зношених частин основних засобів або заміна старого устаткування на аналогічне, тобто тоді, коли постійно відновлюється попередня виробнича потужність.

Розширене відтворення передбачає кількісне та якісне збільшення діючих основних засобів або придбання нових основних засобів, які забезпечують вищий рівень продуктивності устаткування.

Процес відтворення основних виробничих засобів має низку характерних ознак, зокрема:

1) основні виробничі засоби поступово переносять свою вартість на вироблену продукцію;

2) у процесі відтворення основних виробничих засобів одночасно відбувається рух їхньої споживної вартості та вартості;

3) нарахуванням амортизаційних відрахувань здійснюється нагромадження в грошовій формі частково перенесеної вартості основних виробничих засобів на готову продукцію;

4) основні виробничі засоби поновлюються в натуральній формі протягом тривалого часу, що створює можливість маневрувати коштами амортизаційного фонду.

Факторами першого рівня, які впливають на фондовіддачу основних виробничих фондів є:

1) зміна долі активної частини фондів в загальній їх сумі (Д_ак);

2) зміна фондовіддачі активної частини фондів (Ф_в.акт)

Розрахунок впливу факторів виконується способом абсолютних різниць:

ΔФВ = (Д_ак(ф) - Д_ак(пл) ) х Ф_{в.акт(пл)} = -0,014 х 7,9818 = -0,1117452

ΔФВ = (Ф_{в.акт(факт)} - Ф_{в.акт(пл)}) х Д_{ак(факт)} = + 0,155 х 0,754 = + 0,11687

Загальний вплив: - 0,11174542 + 0,11687 » + 0,005

Позитивно вплинула на фондовіддачу зміна фондовіддачі активної частки фондів (+0,11687), а вплив зменшення долі активної частки фондів (-0,1117452).

Тобто за рахунок зміни активної частки фондів в загальній їх сумі фондовіддача зменшилась на –0,1177452, а підвищення фондовіддачі активної частини фондів збільшило показник фондовіддачі на +0,11687.

Фондовіддача активної частки фондів (технологічного обладнання) безпосередньо залежить від його структури, часу роботи та середньочасової виробітки.

Фактичну модель фондовіддачі обладнання можна поширити, якщо час роботи одиниці обладнання (Т_од) представити у вигляді множини кількості відпрацьованих днів (Д), коефіцієнта змінності (Кзм) та середньої тривалості зміни (П).

Середньорічну вартість технологічного обладнання можна також представити як множину їх кількості (К) і середньої вартості його одиниці, після чого остаточна модель буде мати вигляд:

Для розрахунку впливу факторів на приріст фондовіддачі обладнання використовуємо засіб ланцюгових підставок.

Для визначення першого умовного показника фондовіддачі необхідно замість планової взяти фактичну середньорічну вартість одиниці обладнання, яка при однакових цінах може змінитися за рахунок його структури:

В результаті зміни структури обладнання рівень фондовіддачі зменшився на 0,0155 грн. (7,9619 – 7,9774).

Далі необхідно встановити якою була б фондовіддача при фактичній структурі обладнання і фактичній кількості відпрацьованих днів, але при плановій величині останніх факторів

За рахунок зменшення кількості відпрацьованих днів відбулося зниження фондовіддачі 0,4028 грн (7,5591-7,9619).

Третій умовний показник фондовіддачі розраховується при фактичній його структурі, фактичній кількості відпрацьованих днів, фактичному К змінності та плановому рівні останніх факторів.

За рахунок зменшення коефіцієнта змінності роботи обладнання його фондовіддача знизилась на 0,3023 грн. (7,2568-7,5591).

При розрахунку четвертого умовного показника фондовіддачі плановими залишаються тільки рівень середньогодинної виробітки

В зв’язку з тим що фактична тривалість зміни нижче планової на 0,2 год. фондовіддача зменшилася на 0,1936 (7,0632-7,2568).

При фактичній виробітки обладнання фондовіддача склала:

В зв’язку з підвищенням середньої виробітки рівень фондовіддачі зріс на 1,0727 (8,1359-7,0632).

Загальний вплив факторів:

1,0724 + (-0,1936) + (-0,3023) + (-0,4028) + 0,0155 » 0,156

Далі наведений розрахунок зміни випуску продукції.

1) ВП = К х Д х Кзм х П х СВ= 52 х 257 х 2 х 7,5 х 69,8 = 13992108 грн

2) 54 х 257 х 2 х 7,5 х 69,8 = 14530266 грн (Δ + 538158 грн)

3) 54 х 244 х 2 х 7,5 х 69,8 = 13795272 грн (Δ - 734994 грн)

4) 54 х 244 х 1,92 х 7,5 х 69,8 = 13243461 грн (Δ – 551810,88 грн)

5) 54 х 244 х 1,92 х 7,3 х 69,8 = 12890302 грн (Δ – 353158,8432 грн)

5) 54 х 244 х 1,92 х 7,3 х 80,4 = 14847855,2064 грн (Δ + 1957553,2 грн)

Загальний вплив:

+538158 + (-734994) + (-551810,88) + (-353158,8) + 1957553,2 »850000 грн.

Як видно з розрахунку, збільшення випуску продукції відбулося за рахунок збільшення кількості обладнання на 2 одиниці, що підвищило обсяг продукції на 538158 грн. Також позитивно вплинув фактор зміни середньої виробітки продукції за 1 машино-годину на одному обладнанні, що призвело до збільшення випуску продукції на 1957553,2 грн.

Оскільки значний вплив на рівень випуску продукції здійснила зміна виробітки на суму 10,6 грн нижче наведений розрахунок факторів, які вплинули на зміну виробітки.

, як відношення випуску продукції до кількості відпрацьованих за годину всім обладнання. Тобто виробіток характеризує кількість продукції, що виготовляється в одиницю часу (або одним працівником).

Спосіб ланцюгових підставок:

Загальний вплив факторів

+ 6,0153 + 4,5945 = »10,6

За рахунок зменшення відпрацьованого всім обладнанням тис.годин (16 тис.год.) та збільшенням випуску продукції відбувся зріст виробітки відповідно на 6,0153 грн та 4,5945грн.

Отже, основним завданням аналізу є виявлення факторів зміни рівня використання основних фондів. Серед них важливе місце займають простої, наявність надлишкового обладнання, раціональне розподілення основних фондів між підрозділами підприємства, порушення строків проведення капітальних та поточних ремонтів та інш.

Проведення заходів по уникненню від’ємного їх впливу буде сприяти підвищенню ефективності використання основних фондів. Вказані заходу забезпечать економію капітальних вкладень зниження поточних витрат на утримання основних фондів, збільшення обсягів та якості виробляємої продукції (робіт, послуг).

Також складовою частиною аналізу основних фондів є аналіз виконання плану впровадження нової техніки та технології виробництва, направленого на удосконалення виробничого процесу, забезпечуючого зріст продуктивності праці, зниження собівартості продукції, поліпшення умов праці працівників.

В результаті аналізу визначається економічна ефективність по кожному з заходів від впровадження нової техніки і модернізації основних фондів і виявлення дільниць, які потребують таких впроваджень.

ТЕМА 4. АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ МАТЕРІАЛЬНИХ РЕСУРСІВ

Матеріально-технічне забезпечення як одна з галузей сфери товарного обігу, що виконує функції обігу засобів виробництва, виконує велику роль у підвищенні ефективності виробництва. Воно виступає в якості опосередкованого зв'язку між виробництвом та виробничим споживанням продукції виробничо-технічного призначення та його діяльність з розширенням масштабів виробництва непреривно зростає.

Забезпечуючи міжгалузеві зв'язки по поставках продукції, структури матеріально-технічного забезпечення сприяють скороченню часу виробництва, підвищенню його ефективності та якості продукції за рахунок ритмічного, своєчасного забезпечення підприємств, економічними партіями різних видів сировини, матеріалів та обладнання.

На основі вивчення потреби в продукції виробничо-технічного призначення та умов її раціонального використання структури матеріально-технічного забезпечення безпосередньо впливає на промисловість та будівництво з метою поліпшення використання матеріальних ресурсів, впровадження у виробництво прогресивних матеріалів та ефективних технологічних рішень.

Результати господарської діяльності залежать передовсім від ефективності використання живої праці та матеріальних ресурсів – найбільш активного і вирішального фактора виробництва.

Забезпеченість товариства необхідними матеріальними ресурсами, їх раціональне використання, високий рівень продуктивності праці сприяють збільшенню обсягів виробництва продукції, ефективному використанню обладнання, машин, механізмів, зниженню собівартості та зростанню прибутку.

Інформаційною базою аналізу ефективності використання матеріальних ресурсів є: первинні документи по обліку руху матеріальних ресурсів, журнали-ордери, відомості, облікові реєстри, забірні листки, головна книга, матеріальний звіт, товарно-грошовий звіт, Звіт про залишки і витратиматеріалів – Ф № 3-мтп тощо.

Для характеристики ефективності використання матеріальних ресурсів ВАТ “Чернівецький домобудівний комбінат” використовується система узагальнених і часткових показників.

Часткові показники застосовуються для характеристики ефективності використання окремих видів матеріальних ресурсів (металомісткість, енергомісткість тощо.) а також для характеристики рівня матеріаломісткості окремих виробів (співвідношення вартості всіх використаних матеріалів на одиницю продукції до її оптової ціни.)

В процесі аналізу фактичний рівень показників ефективності використання матеріалів порівнюють з плановими, вивчають їх динаміку і причини змін, а також їх вплив на обсяг виробництва продукції.

При аналізі необхідно проаналізувати витрачання матеріалів на одиницю продукції, для цього фактичне витрачання потрібно порівняти з нормами.

При дотриманні планових норм витрат матеріалів на один виріб можна розрахувати і можливий резерв збільшення випуску продукції.

Проаналізуємо основні показники ефективного використання матеріальних ресурсів на прикладі ВАТ “Чернівецький домобудівний комбінат”.

Розрахуємо найважливіші показники:

Мм = МВ/ТП

Мм 2005 р. = 4560,2/6119,0 = 0,745.

Мм 2006 р. = 3187,4/6661,6 = 0,478.

Мв = ТП/МВ

Мв 2005 р. = 6119,0/4560,2 = 1,342.

Мв 2006 р. = 6661,6/3187,4 = 2,090.

Приб. на 1 грн. = Пр/МВ

Приб. на 1 грн. 2005 р. = -231,3/4560,2 = 0,051.- (збиток).

Приб. на 1 грн. 2006 р. = 253,1/3187,4 = 0,079. - (прибуток).

Питома вага матеріальних витрат = МВ/Сб

ПВ мв 2005 р. = 4560,2/5645,0 = 80,78 %.

ПВ мв 2006 р. = 3187,4/4513,5 = 70,62 %.

Розглянемо динаміку даних показників у вигляді табл. 18 та рис. 4.

Таблиця 18

Показники ефективного використання матеріальних ресурсів ВАТ “Чернівецький домобудівний комбінат” за 2005-2006 роки

Рис. 4 - Динаміка показників ефективного використання матеріальних ресурсів ВАТ “Чернівецький домобудівний комбінат” за 2005-2006 роки

На загальну матеріаломісткість товарної продукції значний вплив мають позапланові відходи і випуск бракованої продукції. Сума матеріальних витрат в відображається до вирахування повернених відходів і браку по ціні можливого використання.

Чим більше відходів і бракованих деталей, виробів, тим більше матеріальних витрат буде віднесено на одиницю виробів і товарний випуск продукції.

Вплив позапланових відходів на матеріаломісткість продукції визначається шляхом віднесення приросту матеріальних затрат за рахунок позапланових відходів на фактичну вартість випуску товарної продукції. В свою чергу приріст матеріальних затрат визначається множенням різниці фактичної і планової суми повернених відходів по ціні можливого використання на співвідношення цін сировини і можливого використання.

Розрахунок:

1.Визначаємо понадпланові відходи сировини і матеріалів:

55 - 50= + 5 тис. грн.

2. Визначаємо, у скільки разів вартість відходів за ціною сировини більша від вартості відходів за ціною можливого використання

1500 / 500 = 3 рази

3. Приріст матеріальних витрат

5 * 3 = 15 тис. грн.

4.Визначаємо скільки витрачається сировини (за плановими нормами) на 1 грн. виробництва товарної продукції:

5410 / 20560 = 0.2636 грн.

5. Додатковий випуск продукції за умови доведення відходів до планових норм:

15 / 0.2636 = 56.9 млн. грн.

Для визначення факторів, що вплинули на виконання планових показників матеріальних ресурсів пропонується для аналізу розрахунок впливу на об`єм товарних ресурсів обсягу товарообігу та організації завозу товару. Методика проведення розрахунку методом ланцюгових підстановок аналогічна попередньому.

Тут розраховується товарний запас звітного періоду виходячи з норми товарного запасу та обсягу реалізації звітного періоду, а потім розраховується різниця між середнім товарним запасом звітного періоду, нормативним запасом та перерахованим товарним запасом.

Результати проведеного розрахунку показують значні недоліки в організації завозу товарів на підприємство, поганий контроль за станом товарних ресурсів зі сторони відділу збуту та постачання.

При аналізі використання матеріальних ресурсів ВАТ “Чернівецький домобудівний комбінат” аналізують також 2 фактори “норма витрат” і «ціна за одиницю» впливають на матеріальні витрати. Вплив 2-х факторів можна розрахувати за допомогою ланцюгових підстановок. Часткові показники застосовуються для характеристики ефективності використання окремих видів матеріальних ресурсів (металомісткість, енергомісткість і т. д.) а також для характеристики рівня матеріаломісткості окремих виробів.

Тобто проаналізуємо витрачання сировини і матеріалів на одиницю емалі та визначимо вплив змін “норми” та “ціни”.

Таблиця 19

Аналіз витрачання сировини і матеріалів на одиницю гіпса ВАТ “Чернівецький домобудівний комбінат”

Δ Вн = Δ Н*Цо = -1,0*350,0 = -350,0.

Δ Вц = Δ Ц*Н1 = 45*12,0 = 540,0.

Δ В = Δ Вн+ Δ Вц = -350,0+540,0 = 190,0.

Як видно з табл. 19, що збільшення ціни внаслідок інфляційних процесів та збільшення непередбачених витрат підприємства призвело до зростання загальної суми витрат на 190 тис. грн. Як звернути увагу лише на норми витрат, які в звіті зменшились на одиницю, то відповідно це повинно було вплинути на зменшення сум витрат на 350 тис. грн., а так як зростання ціни призводить до збільшення суми витрат на 540 тис. грн. (-350) тоді дійсно сума витрат збільшилась на 190 тис. грн.

Перевитрати сировини і матеріалів свідчать про нераціональне їх витрачання і потребують з’ясування конкретних причин і винних осіб. Економія досягається в результаті використання більш дешевих матеріалів, заміни одних матеріалів іншими, більш економними, впровадження нової техніки і передової технології тощо.

Позаплановий випуск продукції складає 500 од. (4500-4000) при економії матеріалів на 0,4 кг на кожний виріб (4,6-5). Позаплановий випуск продукції являвся результатом:

1. позапланового надходження матеріалів в кількості 0,9 т при плановій нормі витрат, що забезпечило додатковий випуск продукції (900/5) = +180 шт.;

2. економії матеріалів на 1 виріб 0,4 кг а на весь випуск – 1800 кг (0,4х4500), що дало можливість додатково виготовити 360 шт. (1800/5);

3. збільшення залишків на складі на кінець року в порівняні з плановим на 0,2 т., що знизило випуск продукції на 40 шт. (200/5).

Перевірка: 180+360-40=+500.

Тепер можемо дати оцінку зміни випуску продукції ВАТ “Чернівецький домобудівний комбінат” за 2005-2006 роки в результаті зміни її матеріаломісткості (табл.. 20).

Таблиця 20

Для цього розрахуємо такі показники:

V = МВ/Мм

Позаплановий випуск продукції складає 500 од. (4500-4000) при економії матеріалів на 0,4 кг на кожний виріб (4,6-5). Позаплановий випуск продукції являвся результатом:

1) позапланового надходження матеріалів в кількості 0,9 т при плановій нормі витрат, що забезпечило додатковий випуск продукції (900/5) = +180 шт.;

2) економії матеріалів на 1 виріб 0,4 кг а на весь випуск – 1800 кг (0,4х4500), що дало можливість додатково виготовити 360 шт. (1800/5);

3) збільшення залишків на складі на кінець року в порівняні з плановим на 0,2 т., що знизило випуск продукції на 40 шт. (200 / 5).

Перевірка: 180+360-40=+500

Отже, в процесі аналізу фактичний рівень показників ефективності використання матеріалів порівнюють з плановими, вивчають їх динаміку і причини змін, а також їх вплив на обсяг виробництва продукції.

Вплив структур матеріально-технічного забезпечення на режим використання ресурсів в народному господарстві проявляється практично через усі сторони їх діяльності: розподіл продукції, координацію процесів виробництва та споживання, оптимальне розміщення замовлень у промисловості, організацію збуту продукції виробничо-технічного призначення та її рух від виробника до споживача.

Отже економічне значення матеріально-технічного забезпечення підприємства заключається в тому, щоб забезпечити:

- безперебійне забезпечення підприємства необхідними засобами виробництва;

- оптимізацію господарських зв'язків між підприємством та постачальником;

- створення економічно обґрунтованих матеріальних запасів та маневрування матеріальними ресурсами;

- застосовування прогресивних шляхів та засобів транспортування вантажів з метою прискорення та здешевлення процесу обміну;

- раціональне і економічне використання засобів виробництва у виробництві.

Раціональне використання (споживання) і економія сировини, матеріалів, палива і енергії є одними із важливих умов функціонування підприємства в умовах ринку, переводу економіки на інтенсивний шлях. Раціональне використання матеріальних ресурсів – це доцільне обґрунтоване їх використання, їх витрати на рівні мінімуму при виробництві одиниці продукції.

В загальному вигляді економія матеріальних ресурсів – це підвищення їх рівня корисного використання, яке виражається у зниженні питомої витрати матеріалів на одиницю споживчого ефекту, котрий одержують у результаті раціонального споживання матеріальних ресурсів. Значення економії матеріальних ресурсів зростає в зв’язку із збільшенням обсягу виробництва продукції.

Зменшення матеріальних витрати безпосередньо впливає на зниження собівартості продукції, оскільки вони становлять біля 75-80 відсотків витрат підприємства, із них біля 60 відсотків припадає на матеріали і сировину.

Скорочення матеріальних витрат на виробництво одиниці продукції – це більш значний резерв економії порівняно із зниженням трудоємності і фондоємності виробництва: 1 відсоток економії матеріалів забезпечує скорочення витрат у 2-2,5 раза більше ніж 1 відсоток економії фонду зарплати та в 2-4 рази більше, ніж 1 відсоток скорочення капітальних вкладень.

Таким чином ресурсозбереження виступає як важливіший фактор підвищення ефективності виробництва.

Основним завданням ресурсозбереження є:

- забезпечення економного і раціонального використання матеріальних ресурсів;

- ліквідація невиробничих витрат або перевитрати матеріальних ресурсів;

- оптимізація структури ресурсоспоживання на основі впровадження нових проектних, конструкторських і технологічних рішень, які дозволяють підвищити комплексність використання матеріальних ресурсів;

- розширення застосування вторинних ресурсів;

- розширення застосування вторинних ресурсів, організація повної переробки виробничих відходів і матеріалів, збір і утилізація побутових відходів;

- скорочення витрат матеріальних ресурсів на всіх стадіях виробництва і споживання при транспортуванні та зберіганні тощо.

Отже, раціональне використання (споживання) і економія сировини, матеріалів, палива і енергії є одними із важливих умов функціонування підприємства в умовах ринку, переводу економіки на інтенсивний шлях. Раціональне використання матеріальних ресурсів – це доцільне обґрунтоване їх використання, їх витрати на рівні мінімуму при виробництві одиниці продукції.

В загальному вигляді економія матеріальних ресурсів – це підвищення їх рівня корисного використання, яке виражається у зниженні питомої витрати матеріалів на одиницю споживчого ефекту, котрий одержують у результаті раціонального споживання матеріальних ресурсів. Значення економії матеріальних ресурсів зростає в зв’язку із збільшенням обсягу виробництва продукції.

Зниження витрат з матеріально-технічного забезпечення підприємства може відбуватися різними шляхами, зокрема, зниженням конструктивної матеріалоємності продукції, яке відбувається внаслідок використання економічних видів матеріальних ресурсів; скорочення числа непотрібних функцій; зниження незмірних запасів міцності виробів.

Цільове вдосконалення технології виробництва об'єднує наступні види джерел прямої економії: освоєння ресурсозберігаючої безвідходної технології; створення комплексних виробництв; використання менш енергоємної технології; скорочення витрат і відходів у виробництві.

ТЕМА 5. АНАЛІЗ ВИТРАТ НА ВИРОБНИЦТВО ПРОДУКЦІЇ

Собівартість продукції – це виражена в грошовій формі сукупність затрат в грошовій формі, сукупність затрат з виробництва й реалізації. Розрізняють собівартість виробничу й повну, собівартість усього товарного випуску й окремих видів продукції. Залежно від впливу на собівартість обсягу виробництва розрізняють змінну частину собівартості продукції і фіксовану.

Під час аналізу використовують дані звіту по собівартості продукції, звіту про фінансово-майновий стан підприємства і звіту підприємства з праці. Залучаються також планові й звітні калькуляції по окремих видах продукції та відповідні дані бухгалтерського обліку.

До незавершеного виробництва відносяться продукція (роботи, послуги), що не пройшла всіх стадій (фаз, переділів) виробництва, передбачених технологічним процесом, а також вироби, які не укомплектовані та не пройшли випробовувань і технічного приймання.

Для незавершеного виробництва передбачені різні варіанти оцінки: за нормативною (плановою) виробничою собівартістю, за прямими статтями витрат або за вартістю сировини, матеріалів і напівфабрикатів.

Найбільш прийнятними оцінками незавершеного виробництва є: для готової продукції – виробнича собівартість

Якщо вартість незавершеного виробництва відображається в балансі за нормативною (плановою) виробничою собівартістю. То вартість матеріальних ресурсів у залишках незавершеного виробництва на кінець звітного кварталу (року) визначається підприємством як добуток вартості незавершеного виробництва на кінець звітного кварталу (року) і частки матеріальних витрат у калькуляції нормативної (планової) виробничої собівартості продукції за звітний квартал (рік).

Розміри незавершеного виробництва залежить від тривалості виробничого циклу, обсягу середньодобових витрат, на виробництво і характеру їх нарощування і тому істотно диференціюються відповідно до специфіки виробництва.

Встановлення нормативів незавершеного має для підприємства істотне значення. Завищення обсягу незавершеного виробництва викликає уповільнення оборотності обігових коштів, а заниження порівняно з реальною необхідністю перешкоджає створенню необхідних накопичень і тим самим спричиняє порушення ритмічності виробничого процесу. Вдосконалення організації виробництва, скорочення тривалості виробничого циклу є вирішальними факторами зменшення обсягу незавершеного виробництва і покращення показників роботи підприємства.

Витрати на утримання й експлуатацію устаткування належать до витрат на обслуговування виробництва та управління. Планування, облік, і економічний аналіз цих витрат ведеться за номенклатурою статей, передбачених “Основними положеннями про планування, облік та калькулювання собівартості промислової продукції”. Для їх контролю й аналізу складаються кошториси витрат.

Витрати на утримання й експлуатацію устаткування аналізують у таких напрямках:

1) визначають динаміку цих витрат на 1 грн. товарної продукції;

2) встановлюють абсолютне та відносне відхилення від кошторису як у цілому, так і за окремими статтями, причини цих відхилень, обсяг і причини непродуктивних витрат;

3) вивчають динаміку цих витрат на 1 грн. товарної продукції;

4) визначають вплив зміни структури та обсягу випуску продукції на обсяг зазначених затрат;

5) перевіряють правильність розподілу цих витрат між окремими видами виробів;

6) розробляють заходи щодо зниження затрат на одиницю продукції.

Джерелами для аналізу є дані аналітичного бухгалтерського обліку та звітності.

Загальна сума витрат лімітується затвердженими кошторисами на кожен вид витрат залежно від обсягу виробництва, структури й характеру продукції. Витрати на утримання й експлуатацію устаткування за своїм характером є основними, тобто зв’язаними з технологічним процесом і в більшій своїй частині змінними – залежними від обсягу виробництва. У міру розвитку техніки абсолютний обсяг цих витрат буде збільшуватись.

Витрати на утримання та експлуатацію устаткування ВАТ „Чернівецький домобудівний комбінат” планують і враховують відповідно до діючої номенклатури статей витрат, а для аналізу цих витрат треба порівняти фактичні затрати з кошторисом і кошторисом, перерахованим на процент виконання плану випуску продукції з урахуванням коефіцієнта залежності.

Обчислюємо план, перерахований на коефіцієнт залежності та виконання плану з товарної залежності та виконання плану з товарної продукції на 103,7%:

Розглянемо аналіз витрат на утримання й експлуатацію устаткування, по ВАТ „Чернівецький домобудівний комбінат” за 2006 р. у вигляді табл. 21.

Потім виявляють абсолютні та відносні відхилення як у цілому від усіх затрат, так і за окремими статтями, а також непродуктивні витрати. До останніх належать невиправдані перевитрати за окремими статтями затрат.

У подальшому аналізі слід виявити причини відхилень фактичних витрат від планових. Для цього використовують дані аналітичного обліку затрат по кожному цеху, за кожною статтею щомісячно наростаючим підсумком з початку року.

Щоб запобігти перевитратам і непродуктивним витратам за окремими статтями, треба здійснювати оперативний контроль за дотриманням кошторису щоденно. В кінці місяця, підрахувавши перевитрати за причинами і винними, вжити необхідних заходів.

Аналіз цих витрат закінчується розробкою заходів щодо зменшення цих витрат, здешевлення продукції.

ТЕМА 6. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

Для аналізу основних показників, які характеризують діяльність ВАТ „Чернівецький домобудівний комбінат” за 2005-2006 роки доцільно скласти наступну таблицю 22:

Таблиця 22

Техніко-економічна характеристика ВАТ „Чернівецький домобудівний комбінат” за 2006 р. за 2005-2006 роки

За 2006 рік випущено валової продукції (в оптових цінах) на 6661,6 тис. грн., що на 542,6 тис. грн. більше обсягу 2005 року. Обсяги незавершеного виробництва за аналізовані роки не змінились.

Від усієї господарської діяльності в 2005 році підприємство отримало збиток на суму 231,3 тис. грн., а вже в 2006 році воно досягнуло прибутковості у розмірі 253,1 тис. грн. Якщо порівняти цей результат з результатом минулого року, то можна судити про покращення фінансового стану підприємства, а саме про прибутковість виробництва.

Все це свідчить про конкурентоспроможність продукції ВАТ „Чернівецький домобудівний комбінат”, що пов'язано з економією матеріальних витрат на її виробництво, а також про нормальну роботу відділів збуту та маркетингу.

Собівартість реалізованої продукції зменшилась на 1131,5 тис. грн.- що є дуже позитивним фактором для діяльності підприємства. Як стверджують спеціалісти підприємства, якість продукції, що виготовляється, досить висока, але через велику ціну (яка обумовлена високим рівнем собівартості продукції) спортивний інвентар не користується попитом серед населення.

Про позитивний стан свідчить також рівень фондоємкості, який не перевищує нормативне значення. Хоча й на кінець звітного періоду вона зросла з 1,44 до 1,75 - відбулось це головним чином за рахунок збільшення випуску продукції. Підприємству доцільно було б продати частину основних засобів, оскільки вони вже застарілі, та на отримані кошти закупити нове, більш досконале обладнання.

Показники фондовіддачі менші нормативу, що рекомендується спеціалістами (в межах 3,0). Тобто на одиницю фондів приходиться менше одиниці продукції (на початок та кінець періоду відповідно 0,70 та 0,57).

Таким чином, результати аналізу основних показників діяльності підприємства за 2005-2006 роки свідчать про покращене фінансове становище підприємства. Це обумовлено, перш за все, вчасною заміною застарілих основних засобів, достатнім забезпеченням виробництва власними обіговими коштами та погашенням заборгованості підприємства перед постачальниками та бюджетом.

Зараз діяльність підприємства орієнтована на розширення зв'язків із зарубіжними партнерами, що дасть змогу за рахунок надходження валютних коштів поліпшити і стабілізувати фінансовий стан підприємства.

Аналіз загального фінансового стану ВАТ „Чернівецький домобудівний комбінат” слід розпочати з аналізу платоспроможності і ліквідності підприємства.

Аналіз отриманих даних згідно таблиці 22 свідчить про недостатню ліквідність балансу. Наприклад, наявні грошові кошти в декілька разів менше термінових зобов'язань. Це означає, що підприємство, якщо всі кредитори водночас пред'являть вимогу погасити заборгованість, буде не в змозі розрахуватися в повному обсязі, та в кінцевому підсумку буде вимушене користуватися для цих цілей іншим джерелом (менш ліквідним – дебіторською заборгованістю). В даному випадку це був би найбільш ймовірний вихід, тому що кредитів підприємство не залучає (ні довгострокових, ні короткострокових). Хоча підприємство в цілому, можна сказати, забезпечене оборотними коштами, але всі вони мобілізовані дебіторську заборгованість і в активи, які повільно реалізуються.

Таблиця 23

Агрегований баланс для аналізу ліквідності ВАТ „Чернівецький домобудівний комбінат” за 2005-2006 роки

Але аналізу тільки ліквідних активів підприємства далеко не достатньо для визначення ступеню його ліквідності, тому розрахуємо коефіцієнти ліквідності.

Таблиця 24

Аналіз показників ліквідностіВАТ „Чернівецький домобудівний комбінат” за 2005-2006 роки

Згідно таблиці 24 можна зробити висновки про досить високий рівень ліквідності підприємства за період, що аналізується. Це, звичайно, свідчить про стабільне фінансове становище підприємства на протязі даного періоду. Згідно отриманим даним, коефіцієнт абсолютної ліквідності на початок року дуже низький. Його значення свідчить про те, що тільки 14 % короткострокової заборгованості підприємство може погасити негайно. На кінець року значення даного коефіцієнту дорівнює 45 %, оскільки в підприємства були наявні грошові кошти, і вони значно зросли.

Коефіцієнт миттєвої ліквідності має низьке значення, яке в декілька разів нижче оптимального. На кінець періоду цей показник трохи збільшився і становив 0,49. Це зумовлено збільшенням дебіторської заборгованості. А оскільки даний коефіцієнт має вирішальне значення для банків, так як характеризує ступінь надійності підприємства при поверненні кредитів, тенденція до збільшення свідчить на користь підприємству.

Отже, як бачимо, показники абсолютної і миттєвої ліквідності набагато нижчі нормативних значень. Це викликано перевищенням темпів росту поточної заборгованості темпів росту ліквідних коштів підприємства. Показники загальної ліквідності свідчать про стабільний фінансовий стан підприємства і про ефективність його діяльності, а про наявність у підприємства понаднормативних виробничих запасів, що є позитивною рисою при аналізі фінансового стану підприємства.

Далі слід проаналізувати показники платоспроможності підприємства.

Таблиця 25

Аналіз показників платоспроможності ВАТ „Чернівецький домобудівний комбінат” за 2005-2006 роки

Загальний коефіцієнт покриття підприємства на протязі всього періоду, що аналізується, залишався досить високим і відповідав нормативному значенню (навіть перевищував його). Тобто на початок звітного періоду на кожну гривню короткострокових зобов'язань припадало 5,33 гривні поточних активів; на кінець періоду – 3,02 гривні.

Відбувається також значне перевищення обсягу кредиторської заборгованості над обсягом дебіторської. Але слід відмітити тенденцію цього показника до зниження. Так, на кінець періоду він зменшився на 86,10%. Високе перевищення кредиторської заборгованості над дебіторською свідчить про проблеми при реалізації продукції і розрахунках з постачальниками.

Таким чином, не можна стверджувати про ліквідність і платоспроможність товариства. Через брак ліквідних коштів підприємство не здатне покрити короткострокових зобов'язань. Більшість коштів підприємства мобілізовані в виробничі запаси і затрати, які є важкореалізованими активами і не можуть забезпечити високу платоспроможність підприємства.

Причинами нестачі ліквідних оборотних засобів є збитковість діяльності підприємства, що веде до нестачі власних джерел для самофінансування, а також відволікання коштів у дебіторську заборгованість. Наступним важливим показником, що характеризує фінансову стійкість підприємства, є показник автономії, який показує наскільки підприємство незалежно від позикового капіталу.

Аналізуючи платоспроможність підприємства у 2005 р. можна зробити наступні висновки: підприємство на початку та в кінці звітного 2005 року було платоспроможним, оскільки його поточні активи перевищували поточні пасиви. Це відбулось під впливом збільшення дебіторської заборгованості підприємства, хоча в звітному році зросла і кредиторська заборгованість, проте вона зростала повільніше.

Якщо аналізувати діяльність підприємства в цілому, то можна сказати, що на підприємстві нестабільна ситуація, оскільки всі показники змінюються в дуже широких межах, а це мішає його працівникам нормально планувати свою роботу.

Розробка стратегії управління прибутком передбачає дослідження динаміки прибутку та рентабельності, оцінку факторів, що обумовлюють їх величину, а також визначення достатності прибутку для вирішення завдань виробничого та соціального розвитку підприємства.

Аналіз прибутку базується на використанні наступних джерел інформації: ф. №2 "Звіт про фінансові результати", ф. №1 "Баланс" та інших фінансових документів.

Обґрунтування обсягу формування прибутку підприємства на плановий період передбачає визначення цільової величини прибутку, що забезпечує умови самофінансування підприємства і вирішення стратегічних і тактичних задач підприємства, розрахувати можливості отримання прибутку при прогнозному обсязі товарообороту, доходу і витрат.

Порядок розподілу прибутку підприємства залежить від чинного законодавства, яке регулює взаємовідносини підприємства з бюджетом, форми власності і організаційно правового статусу підприємства. Підприємство одержуючи прибуток направляє певну його частку на виплати податків та обов'язкових платежів, що сплачуються з прибутку, і на утворення чистого прибутку (табл. 26).

Таблиця 26

Динаміка показників ліквідності та платоспроможності ВАТ „Чернівецький домобудівний комбінат” за 2005-2006 роки

Логіка обчислення коефіцієнту поточної ліквідності (покриття) полягає в тому, що підприємство погашає поточні зобов'язання за рахунок поточних активів. Він дає загальну оцінку ліквідності активів, показуючи, скільки гривень поточних активів підприємства припадає на одну грошову одиницю поточних зобов'язань. Оскільки поточні активи перевищують поточні зобов'язання, то підприємство може розглядатися як успішно функціонуюче.

Станом на 2005 р. значення коефіцієнту становило приблизно 4, тобто на підприємстві на 1 гривню поточних зобов'язань припадало 4 гривні поточних активів (рис. 7).

Рис. 5 - Динаміка показників абсолютної, швидкої, поточної ліквідності

Коефіцієнт швидкої ліквідності, на відміну від попереднього, враховує якість активів і є більш суворим показником ліквідності, оскільки при його розрахунку враховуються найбільш ліквідні поточні активи (запаси не враховуються). Зниження коефіцієнта на протязі 20004 - 2005 рр. зумовлене зростанням короткострокових пасивів на 5486,3 тис. грн.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності характеризує частину короткострокової заборгованості, яку підприємство має можливість погасити негайно. Є найбільш жорстким критерієм ліквідності підприємства. Зростання

цього показника є однозначно позитивною тенденцією. Не менше 20 % поточних зобов'язань підприємство повинно мати змогу погасити в будь-який момент. Період 2005-2006 рр. характеризувався зниженням значення цього показника, що було зумовлено зниженням фінансових інвестицій підприємства з одночасним збільшенням величини поточних зобов'язань.

Значення коефіцієнта маневрування функціонуючого капіталу характеризує зростання частини власних оборотних коштів, яка має абсолютну ліквідність. Зростання цього показника є позитивною тенденцією і зумовлене збільшенням власних оборотних коштів підприємства.

Частка оборотних коштів в активах протягом 2005 - 2006 рр. її значення залишалось на рівні приблизно 0,75. Період 2006 р. характеризується зростанням частини всіх коштів підприємства, що припадають на поточні активи. Частка запасів в поточних активах показує яку частину поточних активів складають виробничі запаси. Досліджуваний період характеризується незначним, але стабільним зменшенням значення цього показника.

Високий рівень коефіцієнтів загальної ліквідності свідчить про те, що у підприємства високий рівень дебіторської заборгованості. Рівень показників, що характеризують фінансову стійкість і структуру капіталу, свідчать про те, у ВАТ переважають власні кошти.

І це дає можливість зробити висновок, що вищевказаний досягнутий рівень показників забезпечував і забезпечує підприємству прибутковість, платоспроможність, вірогідність його безперервного функціонування, як суб'єкта господарювання, незважаючи на досконалу конкуренцію на ринку, без можливого банкрутства в майбутньому.

Основним фактором покращення фінансового стану підприємства є збільшення його прибутку. Збільшувати прибуток можна за допомогою багатьох факторів. Наприклад, можна збільшити ціну на продукцію, надані послуги, виконану роботу. Проте цей варіант не зажди може пройти, оскільки на сучасному етапі розвитку нашої країни підприємства не мають достатньо грошових коштів, щоб заплатити ще більшу суму за послуги, роботу, товари.

Отже, резерви зростання прибутку - це кількісні можливості збільшення прибутку завдяки:

- Збільшенню обсягу реалізації продукції;

- Зменшенню витрат на виробництво і реалізацію продукції: усунення перевитрат по сировині і матеріалах, усунення понадпланових відходів, усунення невиправданих і непродуктивних витрат у складі цехових і загально-виробничих витрат, а також у складі витрат на утримання і експлуатацію устаткування, усунення втрат від браку;

- Постійному зниженню позареалізаційних збитків.

Ще одним напрямом у пошуку резервів зростання прибутку є аналіз використання ресурсів підприємства, собівартості виготовленої продукції. Зниження витрат на виробництво і реалізацію продукції - основний резерв збільшення прибутку підприємства. Враховуючи специфіку виробництва даного підприємства суттєво зменшити витрати на виробництво можна завдяки технічним і технологічним заходам. То ж аналізуючи витрати на виробництво продукції, знаходимо резерви її зниження, які водночас є і резервами збільшення прибутку.

Відомо, що економія витрат живої праці досягається в результаті більш економного і раціонального використання коштів на оплату праці робітників та службовців.

Також важливим резервом для покращення фінансового стану підприємства є скорочення дебіторської та кредиторської заборгованості підприємства. Як було видно із розрахунків, на підприємстві зросла дебіторська та кредиторська заборгованість. Причин росту кредиторської заборгованості є багато. Основною з них є відсутність коштів по оплаті своїх зобов'язань. Проте підприємство може штучно збільшити свою заборгованість.

Це відбувається при умові, якщо в країні намітилась ситуація, що спричиняє ріст інфляції. При такій умові підприємство може завідома збільшити свою кредиторську заборгованість з метою віддати через деякий час ту ж саму суму заборгованості. Цей варіант можливий лише при умові, що ціни за надані підприємством послуги зросли, а сума заборгованості не змінилась (або зросла в незначній мірі).

На думку фахівців, вироби підприємства відрізняються досить високою якістю. Проблема в високій собівартості. Це пов'язано з значним рівнем фондоємкості продукції та високими цінами на ресурси, що закуповуються для виробництва даної продукції. Тому найголовніша задача для даного підприємства – зниження собівартості.

Основними шляхами зниження витрат є економія всіх видів ресурсів, що споживаються у виробництві: трудових та матеріальних. Так, значну долю в структурі витрат виробництва займає оплата праці. Тому актуальною є задача зниження трудоємкості продукції, що виготовляється, зростання продуктивності праці, скорочення чисельності персоналу.

Зниження трудоємкості продукції, збільшення продуктивності праці можна досягнути різними шляхами. Найбільш важливі з них – механізація та автоматизація виробництва, розробка та застосування прогресивних, високопродуктивних технологій, заміна та модернізація застарілого обладнання.

На даному підприємстві дуже багато застарілого обладнання, яке можна продати без будь-якої шкоди для виробництва. Отримані кошти можна вкласти в нове, ресурсозберігаюче обладнання, яке підвищить фондовіддачу. Матеріальні ресурси займають 72,88% в структурі витрат на виробництво продукції. Звідси, зрозуміло значення економії цих ресурсів, раціонального їх використання. І знову на перший план тут виступає застосування ресурсозберігаючих технологічних процесів. Важливим є підвищення вимог та застосування вхідного контролю за якістю сировини та матеріалів, які надходить від постачальників.

Скорочення витрат по амортизації основних виробничих фондів можна досягнути шляхом кращого використання цих фондів, максимізації їх завантаження, а також списання з балансу непрацюючого, морально застарілого обладнання.

Як і в інших підприємств, в умовах кризи неплатежів у даного підприємства є нестача грошових коштів, проблеми зі збутом (великий обсяг готової продукції на складі) та з отриманням дебіторської заборгованості.

Щодо управління дебіторською заборгованістю, то найбільш ефективними будуть такі шляхи:

- визначення термінів прострочених залишків на рахунках дебіторів і порівняння цих термінів із середніми показниками в галузі, показниками конкурентів і даними минулих років;

- періодичний перегляд граничної суми кредиту, виходячи з реального фінансового становища клієнтів;

- якщо виникають проблеми з одержанням грошей, то необхідно вимагати заставу на суму, не меншу, ніж сума на рахунку дебітора;

- використання арбітражних судів для стягнення боргів при наявності порук чи гарантій;

- продаж рахунків дебіторів факторинговій компанії чи банку, що надає факторингові послуги, якщо це вигідно;

- при продажу великої товарної партії негайне виставлення рахунку покупцю;

- використання циклічної виписки рахунків для підтримання одноманітності операцій;

- відправлення поштою рахунків покупцям за декілька днів до настання терміну платежу;

- страхування кредитів для захисту від значних збитків за безнадійними боргами;

- обминання дебіторів з високим ризиком, наприклад, якщо покупці належать до країни чи галузі, що переживають істотні фінансові труднощі.

Слід приділити значну увагу збуту продукції за готівку. Цьому має сприяти правильна маркетингова політика (пошук нових, більш платоспроможних споживачів продукції, нових ринків, розширення збутової мережі тощо). Треба розробити гнучку систему знижок та кредитування для оптових покупців, вивчити ефективність організації та проведення сезонних розпродаж зі знижками в ціні. Ці всі заходи будуть закладом підвищення виручки, а також прибутку, що, в свою чергу, дозволить підвищити рентабельність капіталу.

Так, щоб оптимізувати значення коефіцієнту абсолютної ліквідності з тією ж сумою короткострокової заборгованості, треба мати 26,84 тис. грн. в готівці або короткострокових фінансових вкладеннях або суму поточної заборгованості 2,5 тис. грн., що є нереальним шляхом, оскільки у підприємства не буде вистачати коштів для здійснення поточної діяльності. Тобто вихід з цієї ситуації – удосконалення виробництва та розширення збутової мережі, з метою нарощення обсягів реалізації та надходження коштів на поточний рахунок.

Сума дебіторської заборгованості та запасів покриває суму оборотних активів у нормативному значенні. Якщо провести правильну політику по управлінню дебіторською заборгованістю, то необхідну суму можна отримати з неї, а частину дебіторської заборгованості спрямувати на покриття кредиторської. Але для цього потрібно вибрати найбільш доцільні строки платежів та форми розрахунків із споживачами (попередня оплата, оплата по факту відвантаження продукції). Доцільною, в даному випадку, є оплата по факту відвантаження продукції покупцям, а також надання знижок споживачам за умови попередньої оплати (для стимулювання надходження грошових коштів).

Для поповнення власного капіталу треба, перш за все, оцінити вартість його залучення з різних джерел. До того, як звертатись до зовнішніх джерел формування власного капіталу, повинні бути реалізовані всі можливості його формування за рахунок внутрішніх джерел. А основні внутрішні джерела – прибуток та спеціальні фонди.

Але якщо сума власного капіталу із внутрішніх джерел є недостатньою, треба звертатись до зовнішніх джерел залучення. Це вимагає необхідність розробки емісійної політики підприємства. Основною метою цієї політики є залучення на фондовому ринку необхідного обсягу фінансових коштів в мінімально можливі строки і за мінімальну плату.

Процес управління вартістю залученого капіталу за рахунок зовнішніх джерел характеризуються високим рівнем складності і потребує відповідної кваліфікації виконавців.

Не слід також нехтувати позиковим капіталом. В розвинутих країнах за питомою вагою у складі залучених джерел фінансування значне місце займають саме банківські кредити та кредиторська заборгованість, в тому числі комерційний і товарний кредити. Необхідність кредиту як джерела поповнення фінансових ресурсів підприємства визначається характером кругообігу основних і оборотних активів.

ТЕМА 7. АНАЛІЗ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ

Аналіз кожної складової прибутку ВАТ „Чернівецький домобудівний комбінат” має конкретний характер, тому він дозволяє засновникам та акціонерам вибирати напрямки активізації діяльності підприємства. Іншим учасникам ринкових відносин аналіз прибутку дозволяє виробити необхідну стратегію поведінки, спрямовану на мінімізацію втрат та фінансового ризику від інвестування у дане підприємство.

Обов`язковими елементами фінансового аналізу діяльності підприємства є дослідження динаміки та структури фінансових результатів його діяльності, де проаналізовано прибуток ВАТ „Чернівецького домобудівного комбінату”.

У звітному періоді підприємство збільшило виручку від реалізації, водночас збільшивши виробничі витрати, при чому відносний приріст витрат перевищує приріст реалізації. З збитку в 2005 році підприємство вийшло на прибутковий рівень в 2006 році. Позитивним фактором є скорочення валового прибутку виявилося зменшення реалізації за рахунок обсягу реалізації та відносне зростання витрат на виробництво продукції.

Інформаційними джерелами для даного аналізу являються 5 форм річної звітності підприємства. Основні з них: баланс – Ф № 2 та Звіт про фінансові результати – Ф. № 2.

Проведемо аналіз прибутковості ВАТ „Чернівецький домобудівний комбінат” і з'ясуємо, від якого виду діяльності підприємство має найбільший прибуток, а так само визначимо, які роки з аналізованого періоду з'явилися для підприємства найбільш прибутковими. Даний аналіз необхідний для глибшого вивчення ефективності діяльності підприємства, проте повніша характеристика діяльності підприємства може бути одержана лише в сумі з даними аналізу рентабельності підприємства.

Як показує аналіз, валовий прибуток на підприємстві за два роки збільшився майже в тдва рази. Валовий прибуток поступово зростає і вже в 2006 році він досягнув 1037,8 тис. грн. Найбільша частка в прибутку складає прибуток від будівництва. Що стосується позареалізаційних фінансових результатів, то вони складають незначну частину в загальній сумі прибутку підприємства. Так само підприємством був одержаний прибуток від іншої реалізації, тобто прибуток не від основної діяльності, а саме в 2005 році – 1261,6 тис. грн., а в 2006 році, трохи більше – 1933,3 тис. грн. Таким чином, основним джерелом доходу, одержаного підприємством є будівництво житла для молоді.

Аналіз показав, що підприємство ВАТ „Чернівецький домобудівний комбінат” ” є прибутковим, проте реально судити про успішну діяльність можливо лише після аналізу показників рентабельності, які показують, наскільки ефективно підприємство використовує засоби з ціллю отримати прибуток.

Показники рентабельності більш повно, чим прибуток, відображають остаточні результати господарської діяльності підприємства. Вони характеризують ефективність роботи підприємства в цілому, прибутковість різних напрямів діяльності та окупність витрат. Величина показників рентабельності показує співвідношення ефекту з наявними або використаними ресурсами. Показники рентабельності зазвичай використовуються для оцінки діяльності підприємства і як інструмент в інвестиційній політиці і ціноутворенні. Показники рентабельності розраховуються в основному на основі балансового прибутку; прибутку від реалізації продукції і чистого прибутку.

Другим важливим моментом аналізу фінансового стану підприємства є аналіз звіту про фінансові результати. На фінансовий стан підприємства прямо впливає прибуток підприємства. То ж проаналізуємо прибуток підприємства. Вихідні дані для аналізу знаходяться в наступній таблиці 27.

Як видно з даної таблиці 27 прибуток збільшився на 484,4 тис. грн. або на 114,2 %. В основному це зумовило збільншенням виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та зменшенням собівартості продукції. Це можна пояснити даними балансу нетто. Як ми знаємо, в кінці 2005 р. відбулось зростання дебіторської та кредиторської заборгованості, тобто зменшення кількості "живих" грошей на рахунках підприємства.

Таблиця 27

Фінансові результати ВАТ „Чернівецького домобудівного комбінату” за 2005-2006 роки

Отже, можна стверджувати, що подальше майбутнє підприємства буде все кращим та прибутковішим при такій політиці управління.

А зараз на основі проаналізуємо динаміку рентабельності ВАТ „Чернівецького домобудівного комбінату” (табл. 28).

Таблиця 28

Динаміка рентабельності діяльності ВАТ „Чернівецького домобудівного комбінату” за 2005-2006 роки

Як видно з табл. 2.8, за аналізовані роки 2004-2005 роки підприємство одержувало прибуток, отже, воно є рентабельним. Так, рентабельність діяльності підприємства постійно збільшувалася, і в 2005 році в порівнянні з 2004 роком зросла на 0,6 %. Найбільший рівень рентабельності виробничої діяльності у підприємства був в 2005 році і склав 2,5 %. Що стосується рентабельності продажів, то вона так само постійно зростала, хоч і меншими темпами. Так, з 0,3 % у 2004 році вона збільшилася до 0,4 % у 2005 році. Так само був відмічений темп в збільшенні рентабельності капіталу, що є ще одним свідоцтвом того, що підприємство ефективно організовує свою господарську діяльність.

З вищенаведеного аналізу видно, що збільшення рівня рентабельності зумовлене зменшенням в 2005 році собівартості продукції підприємства за рахунок зменшення витрат на матеріали, які є одним з головних елементів виробничих витрат.

Аналіз дохідності підприємства проводиться в порівнянні з планом та попереднім періодом. За умов інфляції важливо забезпечити об'єктивність показників та запобігти їх викривленню через постійне підвищення цін.

Визначимо ступінь впливу на прибуток ВАТ „Чернівецького домобудівного комбінату” наступних факторів:

а) зміни відпускних цін на продукцію; розраховується як різниця між виручкою від реалізації товарної продукції у діючих цінах та реалізацією у звітному періоді в цінах базисного періоду. Додаткова виручка від реалізації була отримана в основному за рахунок підвищення цін на поліграфічну продукцію: впродовж І кварталу 2006 року ціни зросли приблизно на 20% порівняно з попереднім періодом, внаслідок чого скоротився попит;

б) зміни цін на матеріали, тарифів на електроенергію та перевезення, тарифних ставок (окладів) оплати праці; розраховується на основі даних по собівартості продукції. Протягом звітного періоду збільшення ринкових цін на папір, фарбу, а також тарифів на транспортні перевезення зумовили зростання витрат виробництва на підприємстві на 1131 тис. грн.; тарифи оплати праці підвищилися на 4500 грн., що в сумі призвело до зменшення прибутку на 6700 грн.;

в) порушення господарської дисципліни; встановлюються на основі аналізу економії, утвореної в наслідок порушення стандартів, технічних умов, невиконання плану заходів по оплаті праці, техніці безпеки та ін. Впродовж звітного періоду на підприємстві не виявлено додаткового прибутку в наслідок перелічених причин;

г) збільшення обсягу продукції в оцінці по базисній повній собівартості (власне обсягу продукції); вираховують коефіцієнт зростання обсягу реалізації продукції в оцінці по базисній собівартості. В даному прикладі він дорівнює 1,210649 (31450: 25730).:

10320 ×1,210649 = 2174 грн.;

д) збільшення обсягу продукції за рахунок структурних зсувів у складі продукції; розрахунок зводиться до визначення різниці між коефіцієнтом приросту обсягу реалізації в оцінці по відпускним цінам та коефіцієнтом зростання обсягу реалізації продукції в оцінці по базисній собівартості. Результат розрахунку:

10320(40370/36050 - 31150/25730) = - 937 2174 грн.;

є) зменшення витрат на 1 грн. продукції; виражається різницею між базисною повною собівартістю фактично реалізованої продукції та фактичною собівартістю, вирахуваною з врахуванням зміни цін на матеріальні та інші ресурси та причин пов`язаних з порушеннями господарської дисципліни.

е) зміна собівартості за рахунок структурних змін у складі продукції; обчислюється порівнянням базисної повної собівартості, скорегованої на коефіцієнт зростання обсягу продукції, з базисною повною собівартістю фактично реалізованої продукції: 1,119833×25730 - 31150 = -2337.

Як показав факторний аналіз прибутку, найсуттєвішим фактором скорочення прибутку у звітному періоді стало зростання цін на матеріали та тарифів заробітної плати.

Факторний аналіз прибутку дає можливість встановити походження джерел його формування (зміна обсягів реалізації, структури продукції, відпускних цін та цін на сировину, тарифів на електроенергію та перевезення). Факторний аналіз прибутку дає керівництву підприємства можливість корегувати обсяги виробництва в залежності величини впливу на прибуток тих чи інших факторів. Такий аналіз дає можливість реально оцінити стан справ на підприємстві, досліджувати структуру собівартості усієї випущеної і реалізованої продукції.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!