Методичні матеріали з написання курсових робіт з курсу Іноземна філологія, Ужгородський національний університет
« Назад
Міністерство освіти і науки України ДВНЗ «Ужгородський національний університет»
Методичні матеріали з написання курсових робіт з курсу Іноземна філологія
Ужгород 2015
ВступНаукова творчість має дуже велике значення у підготовці майбутнього спеціаліста і є важливою складовою трудового, інтелектуального та естетичного виховання студентів, їхнього всебічного розвитку. Написання наукової роботи є невід’ємною частиною навчального процесу в університеті і становить цілий комплекс різних важливих видів діяльності, умінь і навичок. У системі професійної підготовки майбутнього спеціаліста науково-дослідна праця служить зв’язком між простим нагромадженням теоретичної інформації та самостійною творчою діяльністю студентів, що безумовно поглиблює їхню фахову підготовку. Пропоноване видання укладене на основі методичних порад, що стосуються підготовки і написання дисертаційних досліджень. У ньому також використовуються матеріали авторефератів дисертацій, присвячених вивченню актуальних проблем сучасної лінгвістики та методики викладання іноземних мов. Видання покликане допомогти студентам факультету іноземної філології у підготовці і написанні курсових робіт, сприяти продуктивній організації їхньої діяльності, ознайомити їх з принципами побудови наукової праці, методами дослідження та оформлення одержаних результатів. У ньому подається характеристика різних видів науково-дослідної роботи студентів, методичні поради щодо вибору теми, планування роботи, написання основних елементів вступу, розділів та висновків тощо. Значна увага приділяється висвітленню вимог, що стосуються оформлення наукової роботи (структура роботи, вимоги до її оформлення і т.п.). Методичні матеріали стануть у пригоді студентам при оволодінні спеціальним курсом “Основи наукових досліджень”, а також аспірантам, молодим науковцям, що досліджують актуальні проблеми сучасного германського мовознавства. Загальна методика написання курсової роботиОформлення результатів дослідження у вигляді наукової роботи має свої принципи, методи, технологію. Для дослідника-початківця важливо не тільки знати основні положення, властиві науковій праці, але й мати загальне уявлення про методологію наукової творчості та організацію своєї роботи. Види наукових студентських робітПротягом навчання в ДВНЗ «Ужгородський національний університет» студенти факультету іноземної філології виконують різні види науково-дослідної роботи: беруть участь у роботі наукових гуртків, готують доповіді на студентські наукові семінари та конференції, пишуть наукові статті, реферати, курсові, дипломні та магістерські роботи. На другому курсі денного відділення та третьому заочного студенти пишуть першу курсову роботу із світової літератури. Наступні два роки навчання курсові роботи виконуються за фахом. Курсова робота зі спеціальності 7.030502-англійська мова і література – самостійне наукове дослідження студента на тему, яка узгоджується з обраною спеціальністю, а також науковими планами, темами кафедри, на якій він/вона спеціалізується. Курсова робота повинна бути присвячена розробці актуальних проблем сучасної германістики або методики навчання іноземної мови, мати чітко сформульовану тему і обов’язково містити самостійне дослідження студента, виконане на власному фактичному матеріалі. Проведення власного дослідження сприяє виробленню у студента вміння самостійно добувати фактичний матеріал, нову інформацію, робити власні висновки на основі опрацьованих теоретичних джерел та одержаних практичних результатів, розширює і поглиблює коло його/її фахових знань. На наступному році навчання студенти виконують ще одну курсову роботу. Все сказане вище повною мірою стосується і другої курсової роботи. Проте остання повинна бути виконана в усіх відношеннях на значно вищому рівні, охоплювати ширше коло питань, бути глибшою і ширшою за змістом, більшою за обсягом та опрацьованим фактичним матеріалом, вагомішою щодо поставлених мети та завдань. Завершальним етапом у підготовці магістра (спеціаліста) є написання кваліфікаційної роботи та її захист перед державною екзаменаційною комісію. Залежно від освітньо-кваліфікаційного рівня вищої освіти випускники університету виконують такі три види робіт: 1) бакалаврську кваліфікаційну роботу; 2) дипломну роботу спеціаліста і 3) магістерську кваліфікаційну роботу [14, с. 5]. Студенти факультету іноземної філології виконують два види кваліфікаційних робіт: дипломну роботу спеціаліста та магістерську роботу. Загальні положенняПерша курсова робота зі спеціальності виконується за бажанням студента українською або англійською мовою; друга – англійською мовою. У структурному плані курсова робота повинна містити всі частини наукової роботи: титульну сторінку, список умовних скорочень (при потребі), зміст, вступ, розділи (щонайменше два – теоретичний і практичний, у якому викладені результати власного дослідження), загальні висновки, список використаної літератури, додатки (при потребі). Обсяг першої курсової роботи повинен становити 20-25 друкованих сторінок (29-30 рядків на одній сторінці). Обсяг другої – від 25 до 30 друкованих сторінок. Посилання на використані в роботі джерела оформлюються згідно з чинним в Україні стандартом бібліографічного опису друкованих творів, рукописів. Список використаної літератури мусить налічувати не менше 15-20 позицій для першої курсової роботи і 20-25 джерел для другої. Робота подається на кафедру оправленою й оформленою відповідно до чинних вимог. Тема дослідженняОрієнтовані теми курсових робіт розробляються професорсько-викладацьким складом кафедри англійської філології. Зазвичай тема дослідження обирається на третьому році навчання, а потім конкретизується і розширюється. Проте, якщо обрана на попередньому році навчання тема вичерпала себе або стала нецікавою для студента, її необхідно змінити. Тематика курсових робіт, як і загалом напрям наукових зацікавлень студента, повинні узгоджуватися з науковими інтересами кафедр. Так, наукова проблематика студентів англійського відділення ФІФ входить у комплексну тему кафедри англійської філології «Англійська мова і культура: питання теорії і практики». Виступи студентів на конференціях, семінарах, підготовка самостійних публікацій також повинні бути пов’язані з науковою проблематикою, яку розробляє випускаюча кафедра. Захист курсової роботиНа третьому році навчання захист курсової роботи відбувається за бажанням студента українською чи англійською мовою; на четвертому році – англійською. Студенти можуть захистити курсову роботу на щорічній студентській науковій конференції або перед комісією у складі трьох чоловік. Для виступу, в якому студент повинен викласти основні положення та результати проведеного дослідження, надається 7-10 хвилин. У доповіді основну увагу слід приділити особистому внеску, тобто результатам, які він отримав самостійно. Процедура захисту відбувається відповідно до правил ведення наукової дискусії. За результатами захисту курсової роботи на кафедрі або виступу на студентській науковій конференції студенту виставляється оцінка у формі диференційованого заліку. Структура та композиція роботиКурсова робота складається з таких основних елементів: 1) титульний аркуш; 2) зміст; 3) перелік умовних позначень (при необхідності); 4) вступ; 5) розділи основної частини; 6) загальні висновки; 7) список використаних джерел; 8) додатки (при необхідності); 9) допоміжні покажчики. Титульний аркуш курсової роботи містить: - найменування вищого навчального закладу, факультету та кафедри, де виконане дослідження; - прізвище, ім’я автора та вказівку на семестр і форму навчання; - назву роботи із зазначенням її типу (курсова робота); - науковий ступінь, вчене звання, прізвище та ініціали наукового керівника; - бали, оцінку за національною шкалою та за шкалою ECTS; - членів комісії, перед якою відбувався захист курсової роботи; - вказівку на дату подання роботи на кафедру; - реєстраційний номер курсової роботи; - місто і рік (див. Додаток 1, 2). Першим подається титульний аркуш. Якщо курсова робота виконується мовою спеціальності (англійською, німецькою, французькою), титульний аркуш друкується двома мовами. Першим подається титульний аркуш українською мовою. Зміст подають на початку наукової роботи (див. Додаток 3, 4). Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаної літератури та ін. Якщо у студентській науковій роботі вжита специфічна термінологія, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення і таке інше, то їх перелік може бути поданий у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом. Перелік умовних позначень треба друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять, наприклад, скорочення, справа – їх детальну розшифровку. Наприклад: укр.: КС картина світу МКС мовна картина світу англ.: DA discourse analysis CDA critical discourse analysis Якщо в роботі спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення і таке інше повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їх розшифровку наводять у тексті при першому згадуванні, наприклад: укр.: картина світу (далі – КС); англ.: critical discourse analysis (CDA). Вступ – дуже відповідальна частина наукової роботи, яка містить усі кваліфікаційні характеристики наукового дослідження. У вступі певним чином сконцентрована вся робота у згорнутому вигляді. Тому він важливий не тільки для того, хто читатиме працю, але й у першу чергу для самого автора, бо дисциплінує його мислення, змушує дотримуватися обраних принципів і вимог [4, с. 61]. Тут обґрунтовують актуальність обраної теми, мету і зміст поставлених завдань, формулюють об’єкт і предмет дослідження, зазначають обрані методи дослідження. У вступі матеріал рекомендують подавати у такій послідовності: - ступінь дослідження проблеми та актуальність теми; - короткий огляд літератури з теми; - мета і завдання дослідження; - об’єкт дослідження; - предмет дослідження; - матеріал дослідження; - методи дослідження; - апробація результатів дослідження: вказується, на яких наукових конференціях, симпозіумах, оприлюднені результати досліджень, що включені до студентської наукової роботи. - публікації (при наявності); - опис структури роботи. - Вступ починають з обґрунтування актуальності обраної теми. Актуальність – обов’язкова вимога до будь-якого наукового дослідження. Тому вміння правильно оцінити тему з точки зору її своєчасності, теоретичної і практичної значущості та обґрунтувати сутність проблемної ситуації характеризує наукову ерудицію і підготовку автора роботи. Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями визначити наукову проблему, сформулювати її суть та вказати відомі і ще не розроблені аспекти предмету дослідження. Наприклад: “… актуальність нашого дослідження … полягає у необхідності проведення комплексного аналізу та системного опису мовних засобів і способів фіксації інновацій у межах префіксального способу словотворення з позицій історико-ономасіологічного та когнітивного підходів. Актуальність теми дослідження зумовлена також відсутністю робіт, які б дали змогу отримати цілісне уявлення про шляхи розвитку префіксальних неологічних моделей в тому вигляді, в якому вони проявляються в рамках кожної з ономасіологічних категорій за період 20-90-их років ХХ століття. Вивчення особливостей утворення нових слів окремо взятого способу словотворення з точки зору входження у систему мови залишається актуальним також у зв’язку з тим, що лексичний фонд мови є відкритим і постійно поповнюється новими одиницями” [15, с. 1]. “Актуальність обраної теми зумовлена необхідністю узагальнення різних випадків зміни лінгвістичного статусу одиниць у системі сучасної англійської мови” [9, с. 1]. “… Актуальність дослідження національних стереотипів як важливих чинників міжкультурної комунікації зумовлена необхідністю подальшого вивчення когнітивних явищ у контексті їх мовного вираження, та потребою в гармонізації міжкультурного діалогу шляхом вивчення особливостей національних менталітетів, впливу норм і цінностей власної культури на сприйняття іншої. ” [7, с. 3]. “Значний навчальний потенціал і недостатня розробка таких аспектів використання відеофономатеріалів у початковій школі, як психологічні передумови використання відеофонограми для навчання молодших школярів, умов відбору та функціонування відеофонограми, організації процесу навчання з її застосуванням, відсутність цілісної концепції формування навичок і вмінь усного мовлення в початковій школі з використанням відеофонограми зумовили актуальність теми нашого дисертаційного дослідження” [5, с. 1-2]. Правильна постановка та ясне формулювання нових проблем має не менше значення, ніж їх вирішення. Саме вибір проблеми, якщо не цілком, то великою мірою визначає як стратегію дослідження взагалі, так і напрям наукового пошуку зокрема. Правильно сформульована наукова проблема свідчить про вміння відокремити головне від другорядного, виявити те, що вже відомо і що поки що невідомо науці з предмета дослідження. Далі доцільно перейти до короткого огляду літератури, що полягає в описі стану розробки обраної теми, тобто історії певного обраного для дослідження питання. Підготовка до написання цієї складової частини вступу здійснюється ще у процесі роботи з науковими літературними джерелами та їх конспектування. На цьому етапі потрібно узагальнити оброблену інформацію, назвати авторів, які працювали над різними аспектами досліджуваної теми, виділити їхні найсуттєвіші і найцінніші досягнення та критично їх оцінити. У курсовій роботі слід конкретно вказати, які аспекти теми були досліджені, а які залишаються ще не вивченими, тобто довести необхідність і доцільність їх подальшої розробки. Огляд літератури за темою свідчить про вміння автора систематизувати джерела, критично їх розглядати, виділяти суттєве, оцінювати зроблене раніше іншими дослідниками, визначати головне на сучасному етапі дослідження теми. Слід пам’ятати, що студентська наукова робота розкриває відносно вузьку тему, тому огляд праць учених роблять тільки з питань обраної теми, а не проблеми в цілому. Історію розробки обраної теми необхідно подавати стисло у певному логічному зв’язку і послідовності, але не обов’язково у хронологічному порядку. Якщо з питань цієї теми є багато літературних джерел, то детальніший огляд літератури та висвітлення дискусійних моментів, різних точок зору, а також власної думки щодо питання можна перенести у відповідний розділ. У вступі думки дослідників передаються у їх «сконцентрованому» вияві, а в розділах більш детально. Після того, як наукова проблема визначена і доведена необхідність її подальшої розробки, доцільно перейти до формулювання мети дослідження та конкретних завдань, які з неї випливають. Наприклад: “Метою дослідження є проведення комплексного аналізу й системного синхронно-динамічного опису префіксальних неологізмів англійської мови, зафіксованих у лексикографічних джерелах ХХ століття, з точки зору їхньої інноваційної активності, мовної стійкості, категоріальної належності та когнітивно-ономасіологічного моделювання. Мета роботи зумовлює вирішення таких завдань, що з неї випливають: - на основі даних словників нових слів минулого століття проаналізувати весь набір префіксальних неологізмів цього періоду, які належать до тієї чи іншої ономасіологічної категорії; - виявити ті з них, що закріпилися в системі англійської мови в зазначений період; - установити типологію факторів, що впливають на закріплення префіксальних інновацій у системі англійської мови; - дослідити особливості реалізації префіксальних ономасіологічних категорій та визначити номенклатуру структурно-семантичних моделей у межах неологічного мовного простору; - охарактеризувати шляхи розвитку й динаміку кожної префіксальної ономасіологічної категорії на основі порівняння окремих синхронних зрізів упродовж усього досліджуваного періоду; - описати префіксальний номінативний простір у плані динамічної синхронії та показати, якими шляхами проходить ускладнення номінативних процесів, що є результатом категоризуючої діяльності людини; - застосувати когнітивний підхід до опису словотвірного моделювання префіксальних інновацій; - виокремити прототипні форми репрезентації нових знань засобами префіксальних неологізмів сучасної англійської мови” [15, с. 2]. “Метою дослідження є виявлення і опис структурно-семантичних і комунікативно-функціональних особливостей мовних прийомів вираження гумору, визначення ролі кожного з них у створенні навмисної неоднозначності гумористичного тексту. Мовні засоби вираження гумору Мета дослідження визначила необхідність розв'язання таких завдань: - визначення статусу словесного гумору, його лінгвістично! природи і механізму утворення; - виявлення й опис виражальних засобів гумору; - дослідження і характеристика словотворчих і функціональних особливостей лексичних одиниць зі сталим конотативним значенням гумористичної тональності; - визначення структурних і семантичних класів лексичних одиниць, що використовуються для створення гумористичного ефекту в художньому тексті” [19, с. 2]. “Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні, практичній розробці та експериментальній перевірці методики навчання студентів читання ХТ в аспекті міжкультурного спілкування у мовній вищій школі з урахуванням естетичного та соціокультурного потенціалів. Досягнення визначеної мети передбачало вирішення таких завдань: - визначити дидактичні функції ХТ як передумову навчання читання англійської літератури у вищій мовній школі; - проаналізувати психологічні, лінгвістичні, дидактичні та методичні аспекти процесу іншомовного читання; - сформулювати положення щодо змісту навчання майбутніх учителів іноземної мови читання англомовних ХТ; - конкретизувати принципи відбору текстового матеріалу для навчання читання як однієї з форм міжкультурного спілкування; - визначити організаційні форми читання ХТ та їх цілі в контексті навчальної дисципліни “Домашнє читання”; - розробити систему вправ для навчання читання ХТ як форми опосередкованого міжкультурного спілкування, яка включає комплекси вправ для повністю керованого, частково керованого групового читання та самостійного некерованого читання ХТ; 7) розробити модель навчання майбутніх учителів іноземної мови читання ХТ в аспекті міжкультурного спілкування; - експериментально перевірити ефективність розробленої методики; - сформулювати методичні рекомендації для навчання читання ХТ в аспекті міжкультурного спілкування студентів старшого ступеня вищої мовної школи” [3, c. 2]. - “Мета дослідження полягає у визначенні засад перекладу образів англійської та американської романтичної поезії. Поставлена мета досягається шляхом розв’язання таких завдань: - з’ясувати історію українського перекладу англійських та американських романтиків у кількісному та якісному вимірах; - встановити критерії адекватного перекладу романтичних образів; - з’ясувати особливості передачі в перекладі структурної цілісності романтичного образу; - визначити варіативність образу в багаторазових інтерпретаціях на предмет його багатозначності; - встановити особливості перекладацької настанови в залежності від домінант у структурі романтичного образу; - обґрунтувати специфіку перекладу поезій різних течій англійського та американського романтизму; - визначити вплив індивідуальності перекладача на інтерпретацію романтичних образів” [2, c. 2]. - “Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні, практичній розробці й експериментальній перевірці методики навчання усного англомовного мовлення учнів початкової школи з використанням відеофонограми: вивченні особливостей психічних процесів, притаманних молодшим школярам; розробці вимог до відбору відеофономатеріалів та критеріїв їхньої класифікації; визначення вимог до вправ з використанням відеофонограм; створення системи вправ для формування усної англомовної комунікативної компетенції, а також експериментальному визначенні її місця в циклі уроків. Для досягнення цієї мети були вирішені такі завдання: - визначення основних психологічних, фізіологічних і лінгвістичних передумов, а також дидактичних можливостей та методичної доцільності використання відеофонограм для навчання усного англомовного мовлення молодших школярів; - класифікація відеофонограм, обґрунтування вимог до них з урахуванням особливостей їх функціонування в навчанні в початковій школі; - формулювання вимог до вправ, які виконуються на основі відеофонограм; - створення системи вправ для формування усної англомовної комунікативної компетенції учнів з використанням відеофонограм; - експериментальне навчання учнів початкової загальноосвітньої школи для визначення місця використання відеофонограм і друкованих матеріалів у циклі занять; - розробка методичних рекомендацій з формування усної англомовної комунікативної компетенції із застосуванням відеофонограм в учнів початкової загальноосвітньої школи” [5, c. 2]. Як бачимо, завдання випливають з мети дослідження і формулюються у формі перерахування (вивчити …, описати …, встановити …, вияснити …, і т. ін.). Формулювання цих завдань необхідно робити якомога ретельніше, оскільки опис їх вирішення складатиме зміст наукової роботи. Це важливо також і тому, що назви розділів роботи випливають саме з формулювання завдань дослідження. Обов’язковим елементом вступу є визначення об’єкта і предмета дослідження. Об’єкт – це процес або явище, що породжують проблемну ситуацію і обрані для вивчення. Предмет – це те, що міститься в межах об’єкта. Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Тобто, предмет дослідження – це той аспект об’єкта, його характеристики, функції і т. ін., які розглядаються в роботі, наприклад: - “Об’єктом наукового аналізу в роботі є сукупність префіксальних неологізмів та їхніх моделей, зафіксованих у лексикографічних джерелах ХХ століття. Предметом вивчення є інноваційні номінативні та когнітивні характеристики префіксальних похідних, що проявляються в різних ономасіологічних категоріях” [15, c. 4]. - “Об’єктом дослідження є категорія авторської модальності англійського сатиричного тексту ХХ століття та її основні характеристики. Предмет вивчення становлять категоріальні ознаки авторської модальності сатиричного тексту, її основні типи, засоби вираження, закономірності функціонування і композиційного представлення в сатиричному тексті різної оповідної схеми” [13, c. 3]. - “Об’єкт дослідження – українські історико-культурні реалії як ключовий елемент національного лінгвокультурного коду. Предметом дослідження є особливості відтворення лінгвокогнітивної природи українських реалій в перекладних і оригінальних текстах англійською мовою, а також функціональні особливості реалій в перекладі текстів історико-культурного дискурсу”. [17, c. 3]. - “Об’єктом дослідження є англомовні фразеологізми з британським ЕКСК. Предметом вивчення виступають семантичні, когнітивні та прагматичні властивості цих одиниць, у яких виявляється їхня етнокультурна специфіка” [11, c. 2]. - “Об’єктом дослідження є процес навчання читання студентів старшого ступеня вищої мовної школи автентичних ХТ в аспекті міжкультурного спілкування. Предметом дослідження виступає методика навчання майбутніх учителів іноземної мови читання англійських ХТ в аспекті міжкультурного спілкування на матеріалі оповідань W.Somerset Maugham “Rain and Оther Short Stories” (В.С.Моем “Дощ та інші оповідання”) [3, c. 3]. - “Об’єктом дослідження є англійські та американські романтичні поезії та їхні переклади українською мовою. Предметом дослідження є особливості відтворення романтичних образів першотвору в англо-українському перекладі” [2, c.4]. - “Об'єктом дослідження є процес навчання усного іншомовного мовлення учнів початкової школи. Предметом дослідження є методика навчання усного англомовного мовлення учнів початкової школи з використанням ВФГ” [5, c. 2]. - Ще одним обов’язковим елементом вступу є також посилання, на якому саме фактичному матеріалі виконана робота. Тут коротко і чітко вказуються основні джерела отримання інформації, наприклад: - “Матеріалом дослідження є картотека узуальних і оказіональних вживань одиниць англійської мови, складена шляхом суцільної вибірки з англомовної художньої літератури та періодичної преси ІІ половини ХХ сторіччя обсягом понад 5000 одиниць. Під час написання дисертації використовувалися також дані ряду словників: BBC English Dictionary (1993), The Oxford Dictionary of English Etymology (1985), Acronyms, Initialisms & Abbreviations Dictionary (1995) та інших. Для підтвердження окремих положень дисертації використовувалися дані інших мов, зокрема, української та російської. Вони були отримані шляхом суцільної вибірки з творів художньої літератури та періодичної преси” [9, c. 2]. - “Матеріалом дисертаційного дослідження слугували 479 лексичних одиниць, що позначають ігрові події (з них футболу – 233 одиниці, крикету – 150 одиниць, бриджу – 96 одиниць), відібраних шляхом суцільної вибірки зі словників, тезаурусів і спортивних глосаріїв, а також зафіксованих у сучасній англомовній періодичній пресі (1999-2003 рр.)” [12, c. 3]. - “Матеріалом дослідження стали фрагменти діалогів із художніх творів німецьких й австрійських авторів ХХ століття, а також з оригінальних німецькомовних фільмів. Усього було проаналізовано близько 1550 прикладів із ситуацією взаєморозуміння, одержаних методом загальної вибірки із романів, п’єс, кіносценаріїв (загальним обсягом приблизно 10000 сторінок) та з 6 кінофільмів і телевізійних серіалів (обсягом близько 20 годин)” [10, c. 3]. - “Взаємодія образів та символів у художніх творах визначеного жанру розглядається на матеріалі 78 оповідань Е. По, А. Бірса та Г. Лавкрафта, які ми відносимо до готичних, загальним обсягом близько 525 сторінок, і з яких шляхом суцільної вибірки було відібрано 397 словесних поетичних образів та 586 символів” [20, c. 5]. - “Матеріалом дослідження слугували 337 англомовних ФО з автентичним ЕКСК, до яких уналежнено одиниці, що містять у своєму складі британську реалію та/або супроводжуються словниковою глосою “британське” (Brit.) Їх було отримано методом суцільної вибірки з 25 фразеологічних словників англійської мови (17 англо-англійських, 5 англо-російських та 3 англо-українських), а також із 13 спеціалізованих сайтів, присвячених британській фразеології. Із загальної кількості використаних джерел 30 – в електронному форматі” [11, c. 4]. - “Матеріалом у дослідженні виступають поетичні твори англійських та американських романтиків ХVІІІ–ХІХ століть (В. Блейка, В. Вордсворта, Дж. Байрона, Е. По, Е. Дікінсон та Г. Лонгфелло) та їхні українські переклади. Загальна кількість опрацьованих першотворів становить 58, а перекладів – 107” [2, c. 4]. - “Матеріалом дисертаційної роботи були 1027 критичних зауважень, що містять 2268 висловлень (на формальному рівні збіжних із простим / складним реченням). Цей матеріал було отримано з 350 статей, опублікованих в електронних наукових журналах Великої Британії та США за 2009–2011 рр., з антропології, економіки, історії, лінгвістики, літературознавства, педагогіки, політології, правознавства, психології та соціології загальним обсягом 6854 сторінки” [1, c. 5]. - Надзвичайно важливим етапом наукової праці є вибір методів дослідження – інструменту отримання фактичного матеріалу і необхідної умови досягнення поставленої в роботі мети. Методи і прийоми, що використовуються, зумовлюються специфікою предмета дослідження. властивістю мовного матеріалу, що вивчається, метою і завданнями дослідження. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко і змістовно, обов’язково вказуючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом. Наприклад: - “Конкретні методи дослідження зумовлені метою та завданнями роботи, яка носить синхронний характер із включенням елементів діахронічного аналізу для розгляду основних форм прояву функціональної переорієнтації у процесі розвитку системи англійської мови, оскільки наслідки функціональної переорієнтації позначаються на кожному з етапів його розвитку. Під час визначення категоріальних особливостей одиниць номінації в системі мови було використано різноманітні засоби аналізу словникових дефініцій і компонентний аналіз. Методом контекстуального аналізу були виділені новотвори, значення яких ще не зареєстровані у словниках. Крім того, в окремих випадках для більш точного визначення функціонального статусу синтаксичних одиниць мови було використано інтенціональний аналіз” [9, c. 3]. - Робота базується на засадах цілісного комплексного лінгвопоетичного підходу до мовленнєвих явищ і закономірностей їхнього функціонування у художньому контексті, що вимагає складної методики дослідження, яка включає багаторівневий аналіз тексту, системно-функціональний аналіз з опорою на когнітивну, комунікативно-прагматичну та інтерпретаційну лінгвістичні парадигми, зіставний типологічний аналіз у плані порівняння і визначення особливостей окремих оповідних моделей, контекстуальний аналіз, метод словникових дефініцій” [18, c. 5]. - “У дослідженні використовуються такі методи: описовий – для встановлення семантичних і ономасіологічних особливостей лексики на позначення ігрових видів спорту на сучасному етапі розвитку англійської мови; аналіз словникових дефініцій – з метою виявлення номінативних особливостей лексичних засобів позначення ситуації гри у футбол, крикет і бридж …; компонентний аналіз – для визначення й опису семантичної структури досліджуваних лексичних одиниць і виявлення компонентів, які відображають семантичні відношення в номінативному просторі «Ігровий вид спорту»; метод фреймового моделювання, за допомогою якого встановлено особливості семантики номінації й функціонування окреслених лексичних одиниць; для виявлення особливостей структурної організації номінативного простору «Ігровий вид спорту» був застосований польовий підхід” [12, c. 3]. - “Вирішення визначених завдань передбачає використання таких методів дослідження: вивчення й узагальнення теорії та досвіду використання відеофонограм на середньому та старшому ступенях навчання в середніх та вищих навчальних закладах; наукове спостереження за навчальним процесом, бесіди з учнями та вчителями англійської мови; лабораторний експеримент для визначення навчальних якостей модифікованої автентичної відеофонограми; тестування мовної компетенції молодших школярів; навчальний експеримент, спрямований на перевірку ефективності використання відеофонограм і друкованих навчальних матеріалів; критичний аналіз наукової літератури з педагогіки, психології, нейропсихології, лінгвістики та методики навчання іноземних мов за темою дослідження” [5, c. 2-3]. - “Методи дисертаційного дослідження ґрунтуються на засадах лінгвокогнітивного й лінгвокультурологічного підходів до вивчення мовленнєвого оформлення психологічних уявлень різних етнічних груп, й інтеграції методів психології, культурології та лінгвістики: контент-аналіз мовного матеріалу (фольклорні, літературні, публіцистичні джерела) й аналіз словникових дефініцій дають можливість виявити специфіку мовних засобів вербалізації стереотипів; спостереження, анкетування, опитування й асоціативний експеримент є методами верифікації даних; контекстуальний, дескриптивний, компаративний та інтерпретаційний методи дослідження дають можливість визначити найчастотніші стереотипні характеристики, що зумовлюють контекст англо-німецьких відносин; кількісний та якісний методи використовуються для опрацювання результатів дослідження” [7, c. 4]. - “Дослідницькі завдання дисертації вирішуються шляхом комплексного використання методів традиційної та когнітивної семантики, а також лінгвокультурології. Метод аналізу словникових дефініцій використано при визначенні денотативного значення етнокультурно маркованих ФО; метод концептуального аналізу застосовано при встановленні значення досліджуваних одиниць у повному обсязі; аналіз мовного матеріалу в термінах концептуальних метафор та метонімій здійснено з метою виявлення типів когнітивних механізмів формування фразеологічного значення; метод лінгвокультурологічного коментаря використано при реконструкції образної основи досліджуваних одиниць. Елементи кількісного аналізу застосовано при встановленні репрезентативності виокремлених типів фразеологізмів у корпусі аналізованих одиниць” 11, c. 5]. - “У процесі роботи використано такі методи дослідження: 1) вивчення й аналіз вітчизняної та зарубіжної методичної, педагогічної, психологічної, соціологічної, літературознавчої, психолінгвістичної і країнознавчої літератури з проблеми дослідження; 2) вивчення й узагальнення досвіду навчання читання ХТ у вищій мовній школі; 3) аналіз підручників та методичних рекомендацій, які використовуються для навчання читання ХТ іноземною мовою; 4) анкетне опитування студентів з метою виявлення труднощів у розумінні ХТ; 5) факторний і лінгвостилістичний аналіз оповідань “Rain and Оther Short Stories” щодо наявних в них естетичного та соціокультурного потенціалів; 6) наукове спостереження за процесом читання ХТ під час занять із домашнього читання з метою визначення рівня сформованості вмінь читання ХТ студентів старшого ступеня навчання вищої мовної школи; 7) експеримент, спрямований на перевірку розробленої методики” [3, c. 5]. - “Мета, завдання, об’єкт і предмет дослідження зумовили застосування комплексної методики дослідження. Основними методами аналізу граматичних форм та конструкцій у текстах оригіналу та перекладу є метод суцільної вибірки (для створення корпусу фактичного матеріалу); трансформаційний (для дослідження всіх можливих трансформацій під час перекладу англійських інтерогативних конструкцій); зіставний метод (для зіставлення структур обох порівнюваних мов та встановлення спільних та відмінних ознак у системі одиниць англійської та української мов); структурно-семантичний метод (для виявлення особливостей будови та семантики мовного явища). Крім того, застосовується описовий метод для виявлення перекладацьких труднощів і способів подолання їх у мові перекладу. Щоб підтвердити об’єктивність одержаних результатів, у дисертації використано елементи методу кількісних підрахунків” [16, c. 5]. - Якщо у студента є наукові публікації, виступи на конференціях, то інформацію про них необхідно також подати у вступі, вказуючи, на яких саме конференціях висвітлювалися результати дослідження, і у скількох статтях або матеріалах конференцій вони були опубліковані. - Вступ закінчується описом структури роботи, де наводиться перелік та назви її структурних елементів і обґрунтовується послідовність саме такого викладу матеріалу. Основна частина студентської наукової роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. У розділах основної частини подають: - огляд літератури за темою і вибір напрямів досліджень; - виклад загальної методики і основних методів досліджень; - експериментальну частину і методику досліджень; - відомості про проведені теоретичні і (або) експериментальні дослідження; - аналіз та узагальнення результатів досліджень. Огляд літератури встановлює зв'язок роботи студента з попередніми дослідженнями. Метою цієї частини роботи є встановлення місця досліджуваної проблеми в сучасній лінгвістичній науці, порівняння власних результатів з даними інших дослідників, аналіз різних точок зору та формулювання власної. Варто вказати, що короткий огляд літератури подається у вступі роботи. В основній частині дослідження він має більш деталізований характер. Тут студент детально окреслює основні етапи розвитку наукової думки за своєю проблемою. Подаючи критичний аналіз наявних робіт учених, необхідно назвати ті питання, що залишились невирішеними і, отже, визначити своє місце у розв'язанні проблеми. Бажано закінчити цей розділ коротким резюме стосовно необхідності проведення досліджень у певній галузі, тобто обґрунтувати його актуальність. Загальний обсяг огляду літератури не повинен перевищувати 20 % обсягу основної частини курсової роботи. У розділах основної частини з вичерпною повнотою викладаються результати власних досліджень автора з висвітленням того нового, що він вносить у розробку проблеми. Студент повинен навчитися давати оцінку повноти вирішення поставлених завдань, оцінювати достовірність одержаних результатів (характеристик, параметрів) на основі їх порівняння з аналогічними результатами вітчизняних і зарубіжних праць, обґрунтувати потреби додаткових досліджень. Виклад матеріалу підпорядковують одній провідній ідеї, чітко визначеній автором. Кожен розділ студентського дослідження повинен закінчуватися короткими висновками. Заключним етапом наукового дослідження є загальні висновки, у яких відображається те суттєве і, за можливістю, нове, що складає наукові і практичні результати проведеної роботи. Висновки повинні перегукуватися з і повністю відповідати основним елементам вступу. Висновки розпочинають із короткої оцінки стану досліджуваного питання. Далі послідовно, логічно викладають, синтезують та узагальнюють одержані результати власного дослідження. Роблячи підсумок проведеного дослідження, необхідно показати, як матеріал основної частини та результати співвідносяться із метою та завданнями, сформульованими у вступі, наголошуючи на тому новому, що досягнуто автором. Варто пам’ятати: - у висновках не подаються кількісні підрахунки, цитати та точки зору науковців, а наводяться їхній узагальнений аналіз і опис. Після загальних висновків подається бібліографічний список використаної літератури. Список використаних джерел повинен містити тільки ті праці, на які посилався автор у роботі. Посилатися слід на останні видання творів. Більш ранні видання зазначаються лише в тих випадках, коли вони містять матеріал, не включений у наступні видання. Допоміжні або додаткові матеріали, які переобтяжують текст основної частини роботи, виносяться до додатків. За необхідності до додатків доцільно включати допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття наукової роботи: - використані математичні формули і розрахунки; - таблиці допоміжних цифрових даних; - ілюстрації допоміжного характеру. Основні вимоги до оформлення курсових робітЗагальні положення - Студентські курсові роботи оформлюються відповідно до державних стандартів та вимог до дисертацій. - Назва студентської наукової роботи повинна бути, по можливості, короткою, відповідати спеціальності випускаючої кафедри та суті вирішеної наукової проблеми, вказувати на мету дослідження і його завершеність. Іноді для більшої конкретизації до назви слід додати невеликий (4-6 слів) підзаголовок. - При написанні наукової роботи студент повинен обов'язково посилатися на авторів і джерела, з яких запозичив матеріали або окремі результати. Правила оформлення студентської наукової роботиЗагальні вимоги Розмір та характеристика шрифту Курсову роботу друкують за допомогою комп'ютера з використанням шрифтів текстового редактора Word розміру 14 з полуторним міжрядковим інтервалом на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210x297 мм) до тридцяти рядків на сторінці. Мінімальна висота шрифту 1,8 мм. Можна також використати папір форматів у межах від 203x288 до 210x297 мм і подати таблиці та ілюстрації на аркушах формату АЗ. Шрифт друку повинен бути чітким, стрічка – чорного кольору середньої жирності. Щільність тексту роботи повинна бути однаковою. Параметри сторінки Текст роботи необхідно друкувати, залишаючи береги таких розмірів: лівий – не менше 20 мм, правий – не менше 10 мм, верхній – не менше 20 мм, нижній – не менше 20 мм. Виправлення Уписувати в текст роботи окремі іншомовні слова, формули, умовні знаки можна чорнилом, тушшю, пастою тільки чорного кольору, при цьому щільність вписаного тексту повинна бути наближеною до щільності основного тексту. Друкарські помилки, описки і графічні неточності, які виявилися у процесі написання роботи, можна виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту (фрагменту малюнка) машинописним способом. Допускається наявність не більше двох виправлень на одній сторінці. Розміщення тексту Текст основної частини студентської наукової роботи поділяють на розділи, підрозділи, пункти та підпункти. Заголовки структурних частин роботи «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці в підбір до тексту. У кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка. Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 2-3 інтервалам. Кожну структурну частину студентської наукової роботи треба починати з нової сторінки. До загального обсягу роботи не входять додатки, список використаних джерел, таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки. Але всі сторінки зазначених елементів підлягають нумерації на загальних засадах [6; 21]. Нумерація Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, малюнків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №. Першою сторінкою роботи є титульний аркуш (для другої курсової роботи – два титульні аркуші англійською та українською мовами), який включають до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші (для другої курсової роботи – на двох) номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці. Такі структурні частини наукової роботи, як зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера. Тобто не можна друкувати: «1. ВСТУП» або «Розділ 6. ВИСНОВКИ». Проте аркуші, на яких розміщені згадані структурні частини наукової роботи, нумерують звичайним чином (номер сторінки ставиться у верхньому правому кутку). Рис. 1 - Приклад розміщення тексту у вступі курсової роботи Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.
Рис. 2 - Приклад розміщення тексту і нумерації в розділах основної частини курсової роботи Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. У кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: «2.3.» (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу. Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. У кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: «1.3.2.» (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка. Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.
Рис. 3 - Приклад розміщення тексту і нумерації в підрозділах основної частини курсової роботи Детальніший зразок розміщення тексту в курсовій роботі з назвами розділів та підрозділів, а також їхньої нумерації поданий в Додатку 5. Ілюстрації (фотографії, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати в роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Якщо ілюстрації і таблиці займають цілий аркуш, останній нумерують за загальними правилами. Таблицю, малюнок або креслення, розміри якого більше формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або в додатках. Ілюстраціїпозначають словом «Рис.», а таблиці словом «Таблиця». Їх нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій і таблиць, поданих у додатках. Номер ілюстрації та таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації / таблиці, між якими ставиться крапка. Наприклад, Рис.2.1. означає першу ілюстрацію, подану в другому розділі роботи. Номер, назва і пояснювальні підписи ілюстрації розміщують послідовно під ілюстрацією. Наприклад: Напис «Таблиця» із зазначенням її номера розміщують у правому верхньому куті, а під ним симетрично до тексту – назву таблиці. Приклад: Таблиця 1.1. Зміст навчання лексики
При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово «Таблиця» і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовження табл.» і вказують номер таблиці, наприклад: «Продовження табл. 1.2». Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна заміняти лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами «Те ж», а далі лапками. Ставити лапки замість цифр, марок, знаків, математичних і хімічних символів, які повторюються, не слід. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк. Формули в роботі (якщо їх більше одної) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого берега аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу). Загальні правила цитування та посилання на використані джерела При написанні наукової роботи студент повинен давати посилання на джерела, матеріали або окремі результати з яких наводяться в дослідженні, або на ідеях і висновках яких розроблюються проблеми, завдання і питання, вивченню яких присвячені наукові пошуки. Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке подано посилання в роботі. Посилання в тексті на окремі джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, «... у працях [1; 4; 7]...». Посилання на складову частину чи конкретні сторінки відповідного джерела наводяться також у квадратних дужках, де перша цифра відповідає порядковому номеру джерела у списку використаної літератури, а друга – номеру сторінки, з якої взято посилання. Приклад: Цитата в тексті: - українською мовою: «Комічний ефект виникає від неузгодження між візуальними та вербальними даними, включення вербального компонента у стилістично чужий йому зображальний контекст» [13, с. 23]. - Англійською мовою: «Critical discourse analysis (CDA) is a type of discourse analytical research that primarily studies the way social power abuse, dominance, and inequality are enacted, reproduced, and resisted by text and talk in the social and political context» [4, p. 45]. Посилання на ілюстрації наукової роботи подають таким чином: «...в табл. 1.2», «...на рис. 2.1».У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово «дивись», наприклад: «див. табл. 1.3», «див. рис. 2.1». Загальні вимоги до цитування такі: а) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, зі збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз "так званий"; б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, на кінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається; в) кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело; г) при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів і давати відповідні посилання на джерело; д) якщо необхідно виявити ставлення автора наукової праці до окремих слів або думок з цитованого тексту, то після них у круглих дужках ставлять знак оклику або знак питання; е) якщо автор, наводячи цитату, виділяє в ній деякі слова, робиться спеціальне застереження, тобто після тексту, який пояснює виділення, ставиться крапка, потім дефіс і вказуються ініціали автора наукової роботи, а весь текст застереження вміщується у круглі дужки. Варіантами таких застережень є: (курсив наш. - М.Х.), (підкреслено мною. - М.Х.), (розрядка моя. - М.Х.). Оформлення списку використаних джерел Список використаних джерел – елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків. Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв і т. ін. Завдяки цьому можна уникнути повторних перевірок, вставок пропущених відомостей. Джерела розміщують в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків. У роботах, виконаних українською мовою, спочатку розміщують джерела кирилицею; в роботах англійською мовою – латиницею. Використані словники та ілюстративний матеріал оформлюються окремими списками, при цьому зберігається загальна нумерація всіх позицій: Список використаних джерел 1. 2. … 47. 48. Лексикографічні джерела 49. 50. … 55. 56. Джерела ілюстративного матеріалу 57. 58. … 61. У роботах, виконаних англійською мовою, використані словники та ілюстративний матеріал оформлюються одним окремим списком, при цьому зберігається загальна нумерація всіх позицій: References 1. 2. … 47. 48. Sources 49. 50. … 55. Авторів з однаковим прізвищем розміщують за алфавітом їхніх ініціалів, а праці одного автора – за алфавітом заголовків його видань чи згідно з хронологією написання робіт. Назви використаних праць подаються мовою оригіналу. Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати відповідно до вимог державного стандарту з обов'язковим наведенням назв праць. Зокрема потрібну інформацію щодо згаданих вимог можна одержати із таких стандартів України: ДСТУ 3009-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення», ДСТУ 3582-97 «Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимого та правила», ГОСТ 7.12-93 «Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу. Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила», міждержавний стандарт ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис, бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання», ДСТУ 6095:2009 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Правила скорочення заголовків і слів у заголовках публікації», ДСТУ 7093:2009 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Скорочення слів і словосполук, поданих іноземними європейськими мовами» Зразок оформлення посилань: - Посилання на книгу, монографію: один автор: - Карасик В. И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс / Карасик В.И. – Волгоград: Перемена, 2002. – 477 с. - Bachman L. Fundamental Considerations in Language Testing / Lyle Bachman. – Oxford: Oxford University Press, 1990. – 420 p. 2–3 автори: - Лакофф Дж. Метафоры, которыми мы живем / Дж. Лакофф, М. Джонсон; [пер. с англ. А.Н. Баранов, А.В. Морозова]. – М.: Едиториал УРСС, 2004. – 256 с. - Archer A. L. Explicit Instruction: Effective and Efficient Teaching / Anita L. Archer and Charles A Hughes. – The Guilford Press, 2001. – 290 p. 4 автори: - Путеводитель по дискурсивным словам русского языка / [Баранов А. Н., Плунгян В. А., Рахилина Е. В., Кодзасов С. В.]. – М.: Промовский и партнеры, 1993. – 207 с. 5 і більше авторів: - Основы научной речи: [учеб. пособие для студ. нефилол. высш. учеб. заведений] / [Н. А. Буре, М. В. Быстрых, С. А. Вишнякова и др.]; под. ред. В. В. Химика, Л.Б.Волковой. – [3-е изд.]. – СПб.: Филологический факультет СПбГУ; М.: Издательский центр «Академия», 2003. – 272 с. - The Analysis of Communication Content: Developments in Scientific Theories and Computer Techniques / [G. Gerbner, O. R. Holsti, K. Krippendorff et al]; eds. P. J. Stone. – New York, NY: John Wiley, 1969. – 597 p. Без автора: - Тіло чи особистість? Жіноча тілесність у вибраній малій українській прозі та графіці кінця ХІХ – початку ХХ століття: [антологія / упоряд.: Л. Таран, О. Лагутенко]. – К.: Грані-Т, 2007. – 190, [1] с. 4. - Проблеми типологічної та квантитативної лексикології: [зб. наук. праць / наук. ред. Каліущенко В. та ін.]. – Чернівці: Рута, 2007. – 310 с. - Посилання на статтю, частину видання: в журналі, збірнику і т. ін.: - Максименко С.Д. Метод дослідження особистості / Ю.Д. Максименко // Практична психологія та соціальна робота. – 2004. – №7. – С. 1-8. - Кузьмина H.A. Концептуальные метафоры в риторическом поле языка / Н.А. Кузьмина // Фатическое поле языка (памяти проф. JI.H. Мурзина): межвуз. сб. научных трудов / Перм. ун-т. – Пермь, 1998. – С. 51-60. - Bachman L. Assessment and Evaluation / L. Bachman // Annual Review of Applied Linguistics. – 1989. – No 10. – P. 210-226. в книзі: - Чепкина Э.В. Языковедческие функциональные методы: дискурсивный анализ / Э.В. Чепкина // Стилистический энциклопедический словарь русского языка / [под ред. М.Н. Кожиной]. – М.: Флинта, Наука, 2003. – С. 53-56. - Beebe L. Pragmatic transfer in ESL refusals / L. Beebe, T. Takahashi, R. Uliss-Weltz // On the Development of Communicative Competence in a Second Language / [Eds. R.Scarcella, E.Andersen, S. D.Krashen]. – New York: Newbury House, 1990. – P. 55-73. - Посилання на словник: - Ганич Д.І. Словник лінгвістичних термінів / Д.І. Тимошенко, І.С. Олійник. – К.: Вища школа, 1985. – 360 с. - Англо-український дипломатичний словник / [за ред. І. С. Бика]. – Київ: Знання, 2006. – 579 c. - Українсько-німецький тематичний словник [уклад. Н. Яцко та ін.]. – К.: Карпенко, 2007. – 219 с. - The Oxford Dictionary of New Words. A popular guide to words in the news / [Ed. Sara Tulloch]. – Oxford New York: Oxford University Press, 1991. – 323 p. - Посилання на автореферат дисертації: - Янков А.В. Соціально-політичні неологізми та оказіоналізми в американському варіанті англійської мови: структура – семантика – функціонування: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.04 «Германські мови» / А.В. Янков. – Львів, 2004. – 20 с. - Посилання на законодавчі та нормативні документи: - Збірник нормативних документів з питань організації заочного навчання у вищих навчальних закладах України / За ред. М.Ф. Дмитриченка. – Київ: Український центр духовної культури, 2002. – 244 с. - ГСВО МОНУ. Галузевий стандарт вищої освіти України. Засоби діагностики якості вищої освіти рівня спеціаліст напряму підготовки 0502 «Менеджмент» за спеціальністю 7.050201 «Менеджмент організацій» кваліфікації «Спеціаліст з менеджменту у галузі діяльності, менеджер-економіст». – Вид. офіц. – К., 2003. – 35 с. - Посилання на багатотомне видання: - Дарова А. Т. Неисповедимы пути Господни..: (Дочь врага народа): трилогия / А. Дарова. – Одесса: Астропринт, 2006 –. – (Сочинения: в 8 кн. / А. Дарова; кн. 4). - Кучерявенко Н. П. Курс налогового права: Особенная часть: в 6 т. / Н. П. Кучерявенко. – Х. Право, 2002 –. – Т. 4: Косвенные налоги. – 2007. – 534 с. - Посилання на електронні джерела інформації: Інтернет-портал - Ukr.net [Электронный ресурс]: Интернет-портал. – Электрон. дан. и прогр. – К.: Украинский интернет холдинг ООО. – Укрнет, 1998-2007. – Режим доступа: http://www.ukr.net/. – Загл. с экрана. Бібліографічна база даних - Електронний каталог Національної парламентської бібліотеки України [Електронний ресурс]: політемат. база даних містить відом. про вітчизн. та зарубіж. кн., брош., що надходять у фонд НПБ України. – Електрон. дані (222 тис. 507 записів). – К.: Нац. парлам. б-ка України, 1995 – 2007. – Режим доступу: http://catalogue.nplu.org/. – Дата останнього доступу: 11.10.2007. – Назва з екрану. Вебсайт - Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського [Електронний ресурс]: Web-сайт. – Електрон. дані та прогр. – К.: НБУВ, 1997 – 2011. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/. – Назва з екрану. Локальні ресурси: - Нежурбеда Г. Г. Роль национальных библиотек в сохранении Internet-ресурсов // Программа ЮНЕСКО: «Информация для всех»: Всеобщий доступ к информации [Электронный ресурс]: Материалы междунар. конф., г. Санкт–Петербург, 23-25 июня 2004 г. – Электрон. дан. – СПб., 2004. – 1 CD-ROM. – Загл. с этикетки диска. Електронні ресурси: - Антоненко Т.А. Мотивация как фактор эффективного формирования иноязычной коммуникативной компетенции в информационном образовательном пространстве [Электронный ресурс] / Татьяна Александровна Антоненко // Вестник Томского государственного университета. – 2007. – № 296. – С. 28-30. – Режим доступу до журналу: http://cyberleninka.ru/article/n/motivatsiya-kak-faktor-effektivnogo-formirovaniya-inoyazychnoy-kommunikativnoy-kompetentsii-v-informatsionnom-obrazovatelnom - Іноземна мова [Електронний ресурс]: програма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи. – Режим доступу: http://osvita.ua/school/materials/program/8795/ - Jianda L. Developing a pragmatics test for Chinese EFL learners [Online] / Liu Jianda // Language Testing. – 2007. – Available from: http://ltj.sagepub.com/content/24/3/391 Більше прикладів оформлення бібліографічного опису у списку джерел, які наводяться у студентській науковій роботі, подано в Додатку 6 (Форма 23). Оформлення додатків Додатки оформлюють як продовження роботи на наступних її сторінках або у вигляді окремої частини (книги), розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті. Якщо додатки оформлюють на наступних сторінках наукової роботи, кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток» і велика літера, що позначає додаток. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, ї, Й, О, Ч наприклад, додаток А, додаток Б і т.д. Один додаток позначається як додаток А. При оформленні додатків окремою частиною (книгою) на титульному аркуші під назвою наукової роботи друкують великими літерами слово «ДОДАТКИ». Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад, А.2 – другий розділ додатка А; В.3.1 – перший підрозділ третього розділу додатка В. Ілюстрації, таблиці і формули, які розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д.1.2 – другий рисунок першого розділу додатка Д; формула (А. 1) – перша формула додатка А. Критерії оцінювання курсових робіт Оцінка курсової роботи здійснюється за 100-бальною шкалою і є сумою балів, які студент отримує за дві складові: 1) виконання курсової роботи (максимальна кількість балів – 70) і 2) захист курсової роботи (максимальна кількість балів – 30). Виставлення оцінки відбувається на основі чітких критеріїв. Значення системи ECTS та національної шкали відповідають таким знанням, навичкам та вмінням студента: Оцінка А «відмінно» (90-100 балів): - студент продемонстрував глибокі теоретичні знання з теми курсової роботи; - студент має сформовані первинні навички науково-дослідницької роботи: відбирати фактичний матеріал, аналізувати і творчо осмислювати зібрані дані, формулювати висновки; - студент робить свої власні висновки на основі самостійного дослідження, пропозиції або рекомендації з предмета дослідження; - курсова робота написана грамотною науковою мовою; - курсова робота оформлена відповідно до вимог і подана до захисту у визначений кафедрою термін; - на захисті студент продемонстрував глибокі знання з теми дослідження, дав обґрунтовані відповіді на запитання членів комісії. Оцінка В «добре» (82-89 балів): - студент продемонстрував глибокі теоретичні знання з теми курсової роботи; - студент має сформовані первинні навички науково-дослідницької роботи: відбирати фактичний матеріал, аналізувати і творчо осмислювати зібрані дані, формулювати висновки, але не завжди критично ставиться до використаних джерел та літератури; - студент робить свої власні висновки на основі самостійного дослідження, пропозиції або рекомендації з предмета дослідження, однак відчуваються труднощі щодо їх обґрунтування; - курсова робота написана грамотною науковою мовою, але допущені незначні граматичні та стилістичні помилки; - курсова робота оформлена відповідно до вимог і подана до захисту у визначений кафедрою термін; - на захисті студент продемонстрував добрі знання з теми дослідження, дав відповіді на запитання членів комісії. Оцінка С «добре» (74-81 бал): - студент продемонстрував добрі теоретичні знання з теми курсової роботи; - студент має сформовані первинні навички науково-дослідницької роботи: відбирати фактичний матеріал, аналізувати зібрані дані, формулювати висновки, але не завжди критично ставиться до використаних джерел та літератури та допускає певні неточності; - студент має труднощі при обґрунтуванні власних висновків, пропозицій та рекомендацій, а також допускає неточності; - курсова робота написана грамотною науковою мовою, але допущені граматичні та стилістичні помилки; - курсова робота оформлена відповідно до вимог і подана до захисту у визначений кафедрою термін; - на захисті студент продемонстрував добрі знання з теми дослідження, дав відповіді на більшість запитаннь членів комісії. Оцінка Д «задовільно» (64-73 балів): - студент продемонстрував достатні теоретичні знання з теми курсової роботи; - студент має сформовані основні первинні навички науково-дослідницької роботи: відбирати фактичний матеріал та аналізувати зібрані дані, але допускає в роботі порушення принципів логічного і послідовного викладу матеріалу; мають місце окремі фактичні помилки і неточності; - студент не може сформулювати власні висновки на основі самостійного аналізу, пропозиції і рекомендації з теми дослідження або обґрунтувати їх; - в оформленні роботи та науковому викладі допущені значні помилки; - студент не достатньо добре володіє науковим апаратом дослідження; - курсова робота подана до захисту у визначений кафедрою термін; - на захисті студент продемонстрував задовільні знання з теми дослідження, але не дав відповіді на запитання членів комісії. Оцінка Е «задовільно» (60-63 балів): - студент продемонстрував достатні теоретичні знання з теми курсової роботи; - студент має сформовані основні первинні навички науково-дослідницької роботи: відбирати фактичний матеріал та аналізувати зібрані дані, але допускає в роботі порушення принципів логічного і послідовного викладу матеріалу; мають місце окремі фактичні помилки і неточності; - студент не сформулював власні висновки, пропозиції і рекомендації з теми дослідження, відсутній ґрунтовний аналіз фактичного матеріалу; - в оформленні роботи та науковому викладі допущені значні граматичні та стилістичні помилки; - студент не достатньо добре володіє науковим апаратом дослідження; - курсова робота подана до захисту пізніше визначеного кафедрою терміну; - на захисті студент продемонстрував задовільні знання з теми дослідження, але не дав відповіді на запитання членів комісії. Оцінка FX «незадовільно» (35-59 балів): - студент продемонстрував незадовільні теоретичні знання з теми курсової роботи; - студент не володіє первинними навичками науково-дослідницької роботи; - в оформленні роботи та науковому викладі допущені численні граматичні та стилістичні помилки; - студент не володіє науковим апаратом дослідження; - курсова робота подана до захисту пізніше визначеного кафедрою терміну; - на захисті студент продемонстрував незадовільні знання з теми дослідження, не дав відповіді на запитання членів комісії. Оцінка F «незадовільно» (0-35 балів) виставляється, якщо курсова робота не подана до захисту. Орієнтовний розподіл балів за критеріями оцінювання курсових робіт за двома складовими (виконання та захист) поданий у Додатку 7 [8].
Література 1. Балацька О. Л. Дискурсивні властивості критики в англомовній науковій статті: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: 10.02.04 «Германські мови» / О. Л. Балацька. – Х., 2013. – 20 с. 2. Боровинський І. М. Відтворення образної своєрідності поезій англійських та американських романтиків в українських перекладах: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: 10.02.16 «Перекладознавство» / І. М. Боровинський. – К., 2011. – 19 с. 3. Вдовіна Т. О. Методика навчання майбутніх учителів іноземної мови читання англійських художніх текстів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: 13.00.02 «Теорія та методика навчання» / Т. О. Вдовіна. – К., 2003. – 21 с. 4. Голомб Л. Методологія та методика студентських наукових досліджень із українського літературознавства: Навчально-методичний посібник / Л. Голомб. – Ужгород, 2002. – 76 с. 5. Гузь О. І. Навчання усного англомовного мовлення учнів початкової загальноосвітньої школи з використанням відеофонограми: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня пед. філол. наук: 13.00.02 «Теорія та методика навчання» / О. І. Гузь. – Київ, 2005. – 20 с. 6. Довідник здобувача наукового ступеня. Збірник нормативних документів та інформаційних матеріалів з питань атестації наукових кадрів вищої кваліфікації / упорядник Ю. І. Цеков; переднє слово Р. В. Бойка. – К.: Редакція «Бюлетеня Вищої атестаційної комісії України», 2000. – 64 с. 7. Кацберт Т. Л. Національні стереотипи в англо-німецьких відносинах: лінгвокультурний аспект: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: 10.02.04 «Германські мови» / Т. Л. Кацберт. – К., 2008. – 21 с. 8. Критерії оцінювання курсових робіт, виконаних на кафедрі англійської філології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.google.com.ua/url?sa. 9. Левицький А. Е. Функціональні зміни в системі номінативних одиниць сучасної англійської мови: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра філол. наук: 10.02.04 «Германські мови» / Левицький А. Е. – Київ, 1999. – 36 с. 10. Маєвська Л. І. Макромовленнєвий акт взаєморозуміння: засоби об’єктивації та прагматичний контекст (на матеріалі сучасної німецької мови): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: 10.02.04 «Германські мови» / Л. І. Маєвська. – Київ, 2004. – 20 с. 11. Нагорна О. О. Етнокультурні особливості семантики англійських фразеологізмів (на матеріалі британського варіанту англійської мови): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: 10.02.04 «Германські мови» / О. О. Нагорна. – О., 2009. – 21 с. 12. Нейданова І. В. Номінативний простір «Ігровий вид спорту» в сучасній англійській мові: Лінгвокогнітивний та лінгвокультурний аспекти: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: 10.02.04 «Германські мови» / І. В. Нейданова. – Київ, 2004. – 20 с. 13. Розова І. В. Мовні засоби вираження авторської модальності (на матеріалі англійської сатиричної літератури ХХ сторіччя): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: 10.02.04 «Германські мови» / І. В. Розова. – Донецьк: ДНУ, 2008. - 20 с. 14. Сабадош І. В. Дипломна робота з українського мовознавства: Методичні рекомендації для студентів українського відділу філологічного факультету університету / І. В. Сабадош. – Ужгород, 2003. – 80 с. 15. Сакал Т. М. Історико-ономасіологічне та когнітивне дослідження префіксальних неологізмів у англійській мові: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: 10.02.04 «Германські мови» / Сакал Т. М. – Львів, 2004. – 20 с. 16. Сітко А. В. Відтворення комунікативної семантики англійських інтерогативних конструкцій у перекладі: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: 10.02.16 «Перекладознавство» / А. В. Сітко. – О., 2011. – 19 с. 17. Сливка М. І. Функціонально-когнітивні відповідники українських історико-культурних реалій в англомовних виданнях: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: 10.02.16 «Перекладознавство» / М. І. Сливка. – К., 2008. – 20 с. 18. Смущинська І. В. Модальність французького художнього тексту: типи та засоби вираження: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра філол. наук: 10.02.04 «Германські мови» / І. В. Смущинська. – Київ, 2003. – 39 с. 19. Титаренко О. Ю. Мовні засоби вираження гумору (на матеріалі творів англійської та американської літератури ХІХ – ХХ століть): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: 10.02.04 «Германські мови» / О. Ю. Титаренко. – К., 1993. – 16 с. 20. Шурма С. Г. Поетика образу та символу в американському готичному оповіданні: лінгвокогнітивний аспект ( на матеріалі новелістики У. По, А. Бірса та Г. Лавкрафта): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: 10.02.04 «Германські мови» / С. Г. Шурма. – К., 2008. – 20 с. 21. Як підготувати і захистити дисертацію на здобуття наукового ступеня. Методичні поради / автор-упорядник Л. А. Пономаренко. – К.: Редакція «Бюлетеня Вищої атестаційної комісії України», 1999. – 80 с. З повагою ІЦ "KURSOVIKS"! |
