Методичнi вказiвки до дипломного проектування з курсу Автоматизоване управління технологічних процесів i виробництв, НУ ЛП

МIНIСТЕРСТВО ОСВIТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний університет "Львівська політехніка"

Кафедра Автоматизації теплових i хімічних процесів

Методичнi вказiвки до дипломного проектування з курсу Автоматизоване управління технологічних процесів i виробництв

для студентів спеціальності 7.092501 "Автоматизоване управління технологічних процесів i виробництв"

Львів – 2010

1. МЕТА ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУВАННЯ

Дипломне проектування та захист дипломного проекту в Державній екзаменаційній комісії є найважливішим завершальним етапом підготовки інженера з автоматизації. Мета цього етапу - узагальнення знань, отриманих студентом в процесі навчання у Національному університеті "Львівська політехніка", i одночасно, виявлення рівня його професійної підготовленості до самостійної праці інженера з автоматизації технологічних процесів та виробництв.

Дипломний проект (робота) виконується на ХІ семестрі, починаючи з від'їзду на переддипломну практику, до грудня місяця.

2. ТЕМАТИКА ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУВАННЯ

Теми дипломних проектів (робіт) пропонуються кафедрою на основі замовлень та пропозицій промислових підприємств. Тематикою дипломного проектування є розробка системи автоматизації цеху, відділення чи ділянки промислового підприємства в тій чи іншій галузі виробництва.

Дипломні проекти можуть розроблятися i комплексно. В такому випадку декілька студентів опрацьовують окремі теми, які відносяться до різних технологічних відділень чи різного ієрархічного рівня автоматизації.

Для випадку впровадження на підприємстві автоматизованої системи керування як технологічними процесами, так i виробництвом у цілому, завдання на дипломний проект складаються з врахуванням вимог, які диктуються впровадженням АСК виробництвом.

У кожному дипломному проекті (роботі) необхідно відтворити результати науково-дослідної роботи студента. Це можуть бути результати теоретичних або експериментальних досліджень студента, виконаних як впродовж навчання в університеті, так i під час переддипломної практики та дипломного проектування. Допускаються також теми, які носять виключно науково-дослідний характер з питань технологічних вимірювань або автоматизації технологічних процесів.

Усі теми дипломних проектів (робіт) повинні стосуватися автоматизації конкретних реальних технологічних процесів i апаратів, які задаються спільно з допоміжним обладнанням, i всі вони повинні базуватися на реальних виробничих умовах. Теми дипломних проектів (робіт) розглядаються на засіданні кафедри, затверджуються завідувачем кафедри i видаються студентам перед від’їздом на переддипломну практику.

3. ОБСЯГ ПРОЕКТУ ТА ТЕРМIНИ ЙОГО ВИКОНАННЯ

Дипломний проект(робота) - самостійна творча робота студента. Дипломний проект студент виконує під керівництвом кваліфікованого спеціаліста з автоматизації i при консультаціях з питань економіки, технології, охорони праці i техніки безпеки, техногенно-екологічної безпеки.

Керівник проекту (роботи) повинен розвивати у студента творчу ініціативу, винахідливість. Студент-дипломник не повинен бути безініціативним виконавцем вказівок керівника, він - автор проекту i несе повну відповідальність за зміст i рівень виконаної роботи. Керівник дипломного проекту є основним консультантом студента-дипломника, допомагає йому знаходити правильні рішення складних задач, які виникають в процесі роботи, здійснює контроль за ходом роботи, проте не нав'язує студентові в обов'язковому порядку власних концепцій.

Дипломний проект (робота) повинен містити розрахунково-пояснювальну записку i графічну частину. Розрахунково-пояснювальна записка повинна мати 90…100 сторінок рукописного (друкованого) тексту формату А4 (297х210 мм) згідно з Державним стандартом, включаючи титульний лист, зміст, таблиці, малюнки, заказнi специфікації та список літератури. Графічна частина дипломного проекту повинна містити 8…10 аркушів формату А1 (594х841 мм). В графічній частині дипломної роботи використовується ілюстративний матеріал (плакати, графіки тощо) і може не бути креслень. Як записка, так i графічна частина проекту (роботи) можуть виконуватися за допомогою ЕОМ із застосуванням відповідних периферійних пристроїв (принтери, плотери).

Всі графічні документи та розрахунково-пояснювальна записка проекту (роботи) повинні бути виконані відповідно до вимог діючих державних стандартів i даних методичних вказівок [7, 11-20, 35]. В проекті повинна застосовуватись Міжнародна система одиниць (SI).

Студент проектує i розробляє питання автоматизації того технологічного процесу, з яким він знайомиться під час переддипломної практики. При цьому технологічна схема виробництва, основне та допоміжне обладнання вважаються заданими i дипломант їх не змінює за винятком випадків, коли введення цих змін диктується вимогами автоматизації та сучасного стану технології.

Розробка системи автоматичного керування сучасними технологічними процесами вимагає глибокого знання всіх тонкощів фізико-хімічних перетворень речовин, кінетики хімічних реакцій, особливостей технологічного процесу, статичних та динамічних властивостей об’єктів регулювання, апаратури, особливостей експлуатації тощо.

Студент за час переддипломної практики повинен детально вивчити особливості технологічного процесу не тільки в нормальному експлуатаційному режимі, але i при різноманітних збуреннях, що порушують нормальний режим, а також при режимах пуску i зупинки. При цьому необхідно вияснити причини, величину i характер збурень та можливості їх уникнення або компенсації, зiбрати статистичнi характеристики основних збурень тощо.

Iснуючi на пiдприємствi системи автоматизацiї (на вiдмiну вiд технологiчної схеми) студент повинен розглядати критично. Слiд проаналiзувати їх переваги та недолiки, враховуючи технiко-економiчнi i соцiальнi аспекти автоматизацiї, та на цiй основi виконати свiй проект автоматизацiї.

Захист проектiв (робіт) в Державнiй екзаменацiйнiй комiсiї проходить в груднi мiсяцi за графiком, що затверджується ректором.

4. ЗМIСТ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ (РОБОТИ)

Розрахунково-пояснювальна записка та графiчна частина дипломного проекту повиннi розкривати змiст технiчного i частково робочого проектiв системи автоматизацiї технологiчного процесу.

До складу дипломного проекту входять також роздiли, що стосуються технiко-економiчного обгрунтування прийнятих рiшень, охорони працi та навколишнього середовища.

Розрахунково-пояснювальна записка i графiчна частина проекту повиннi характеризувати всi рiшення, прийнятi виконавцем проекту.

Дипломна робота обов’язково повинна містити аналіз сучасного наукового стану теми та мети досліджень, обгрунтування наукової новизни роботи, постановку задачі та її розв’язання, розрахункову частину, техніко-економічне обгрунтування, питання охорони праці.

4.1. ЗМIСТ РОЗРАХУНКОВО-ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ

Розрахунково-пояснювальна записка має титульний аркуш iз заголовком (видається кафедрою), анотацiю (не бiльше, нiж 0,5 сторiнки), завдання на дипломне проектування (видається кафедрою), змiст ( виклад основних роздiлiв проекту), перелiк аркушiв графiчної частини проекту, резюме iноземною мовою i список лiтератури.

До складу записки входять наступнi роздiли: вступ; опис технологiї процесу; аналiз технологiчного процесу як об'єкту керування; технiко-економiчне обгрунтування вибору функцiональної схеми автоматизацiї технологiчним процесом; розробка системи керування i обгрунтування вибору технiчних засобiв; розрахунок та моделювання систем автоматичного регулювання; роздiл спецiального завдання; обгрунтування вибору щитiв, пультiв, розмiщення на них апаратури та обгрунтування вибору засобiв її монтажу; обгрунтування вибору i опис принципових схем автоматизації; розрахунок окремих елементiв або засобiв автоматизацiї; специфiкацiї засобiв автоматизації та відповідних матеріалів; питання охорони працi та навколишнього середовища; забезпечення життєдіяльності у надзвичайних обставинах; розрахунок економiчної ефективностi автоматизації; висновки.

4.1.1. ВСТУП

Тут оцiнюються сучасний стан i рiвень автоматизацiї галузi та даного технологiчного процесу. Формулюються мета i задачi проекту.

4.1.2. ТЕХНОЛОГIЧНА ЧАСТИНА

В цьому роздiлi дається опис технологiчного процесу. Наводяться характеристики основного та допоміжного обладнання. Розглядаються фiзико-хiмiчнi перетворення, якi лежать в основi технологiчного процесу, їх кiнетика. Вказуються зв'язки технологічної дiлянки (автоматизацiя якої є темою проекту) з попереднiми i наступними, визначається її мiсце у виробничому процесi [1-6,19,21].

Зокрема, мають бути наведені:

- фiзико-хiмiчнi перетворення, кінетика, технологічна схема, обладнання (паспортнi данi i конструкцiя), матеріальний i тепловий баланси;

- експлуатаційні та режимні дані: навантаження (мiнiмальне, максимальне, характер зміни його), частота пусків i зупинок, необхідне блокування та аварійний захист, специфіка обслуговування;

- статичні характеристики об’єктів регулювання (ОР) для різних вхідних величин (тобто, залежність регульованої величини вiд перемiщення регулюючого органу та iнших збурень) або вiдповiднi функцiї передачi, коефiцiєнти при рiзних навантаженнях;

- експериментальнi динамiчнi характеристики ОР - кривi розгону для рiзних збурень або iншi експериментальнi данi (iмпульснi кривi розгону, частотнi характеристики);

- конструктивнi та режимнi данi, необхiднi для розрахункового знаходження статичних i динамiчних характеристик об'єктiв регулювання [1-6, 19-21]. Так, наприклад, для об’єктів регулювання температури треба мати геометричнi розмiри та кiлькiсть трубок, розмiри камер i з'єднуючих трубопроводiв, масу металу, параметри теплоносiя i речовини, що нагрiвається. Для об'єкта регулювання рiвня - розмiри ємностi, середню густину речовини, тиск парової фази над рiдиною тощо;

- вимоги до якостi процесiв регулювання: допустимi вiдхилення регульованої величини (короткочаснi i довготривалi), максимальна допустима тривалiсть регулювання, вiдомостi про найбiльшi реально можливі збурення, а також границi спрацьовування пристроїв захисту, сигналiзацiї та блокування;

- характеристики насосів, компресорів та вентиляторів, витратнi (робочi) характеристики регулюючих органiв тощо.

Студент повинен бiльшiсть матерiалiв зiбрати, вивчаючи технологiчну схему i апаратуру в натурi, спостерiгаючи за роботою обладнання, беручи участь в налагодженнi систем автоматизацiї, вивчаючи досвiд передових операторів. Для одержання необхідних даних слiд звернутися до керiвника практики вiд пiдприємства. Бажано максимально використати бiблiотеку пiдприємства.

Якщо дипломник передбачає в проектi прогресивнi змiни технологiчного процесу викликанi вимогами автоматизацiї, вiн наводить в цьому роздiлi обгрунтування цих змiн з вiдповiдними розрахунками.

4.1.3. АНАЛIЗ ТЕХНОЛОГIЧНОГО ПРОЦЕСУ, ЯК ОБ'ЄКТА КЕРУВАННЯ

В цьому роздiлi аналiзуються вхiднi й вихiднi величини по кожному з технологiчних апаратів , встановлюються зв'язки мiж ними в статицi i в динамiцi. Визначається дiапазон допустимих вiдхилень основних величин, які характеризують технологiчний процес, та вплив цих вiдхилень на якiсть продукцiї. Вказуються причини, якi приводять до порушення нормального ходу технологiчного процесу. Оцiнюються можливi збурення, та способи їх компенсацiї. Наводяться статичнi та динамiчнi характеристики об'єктiв регулювання проектованої дiлянки виробництва (експериментально визначенi або аналiтичним шляхом розрахованi).

4.1.4. ТЕХНIКО - ЕКОНОМIЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ФУНКЦIОНАЛЬНОЇ СХЕМИ АВТОМАТИЗАЦІЇ

Проводиться аналiз iснуючої системи автоматизацiї даного технологiчного процесу [1, 2, 21, 25, 35, 36, 42]. Вибір структури і рівня автоматизації процесу здійснюється на основі порівняльного критичного аналізу існуючої на виробництві системи керування та сучасного вітчизняного і закордонного досвіду, з врахуванням техніко-економічних аспектів, вимог з охорони праці та оточуючого середовища. На основi проведеного аналiзу, з врахуванням матерiалу з п.4.1.3, формулюється мета, обгрунтовуються i приймаються основнi рiшення з автоматизацiї вузлiв технологiчного процесу, обгрунтовується вибiр загальної функцiональної схеми автоматизованого керування з врахуванням укрупнених економiчних показникiв. В роздiлi мають бути висвiтленi:

- вибір i обгрунтування оптимальної для заданих умов структури автоматизації виробництва;

- задачі автоматизації заданої ділянки відповідно до прийнятої структури автоматизації виробництва в цілому.

4.1.5. ОБГРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ТЕХНIЧНИХ ЗАСОБIВ АВТОМАТИЗАЦІЇ

Вибір засобів автоматизації необхідно здійснювати з врахуванням кількості вхідних і вихідних аналогових, дискретних та імпульсних сигналів, які будуть використовуватися для реалізації розробленої системи керування [5, 6, 10, 43 ].

В розділі наводяться:

- обґрунтування обраних засобів автоматизації з описом їх технічних характеристик;

- детальний опис програми функціонування засобів автоматизації.

4.1.6. РОЗРАХУНОК АВТОМАТИЧНОЇ СИСТЕМИ РЕГУЛЮВАННЯ (САР)

За домовленістю з керівником проекту проводиться розрахунок найбільш відповідальної системи регулювання проектованої системи керування. При наявності каскадних i комбінованих САР, систем зв'язаного регулювання або за збуренням, доцільно проводити розрахунок однієї з таких систем.

Текст розділу повинен мiстити:

- вхідні дані про об'єкт регулювання, необхідні для розрахунків, вказівки джерел їх отримання;

- вимоги до САР; короткий виклад методик розрахунків;

- результати розрахунків (розрахункові формули, блок-схеми програм ЕОМ, таблиці, графіки i малюнки, необхідні для ілюстрації та контролю виконаного розрахунку);

- висновки (оцінка виконаного розрахунку i доцільність використання отриманого результату).

4.1.7. МОДЕЛЮВАННЯ СИСТЕМ АВТОМАТИЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ

При моделюванні обраної САР рекомендується застосовувати структурне моделювання. Метою моделювання нової САР є її синтез. При цьому синтез САР здiйснюється за мiнiмумом значення другого iнтегрального критерiю якостi або мiнiмумом середньоквадратичного вiдхилення регульованої величини вiд її заданого значення при регламентованих спектральних характеристиках збурюючих сигналiв.

З метою спрощення розв’язку поставленої задачi рекомендується застосовувати метод Гауса-Зейделя або симплексний метод пошуку оптимуму. При моделюваннi перевiряють чи перехiдний процес замкнутої САР (як її реакцiї на максимально допустиме збурення) вiдповiдає заданому критерiю якостi (стiйкостi). При цьому на моделi САР встановлюються розрахованi вище настроювальнi параметри регулятора (регуляторiв).

У пояснювальнiй записцi описується структурна схема САР, наводяться функцiї передачi кожного елементу АСР, розрахунок елементiв ції схеми i результати моделювання.

4.1.8. РОЗДIЛ СПЕЦIАЛЬНОГО ЗАВДАННЯ

При автоматизацiї технологiчних процесiв виникає необхiднiсть у проектуваннi нестандартних засобiв автоматизацiї, в проведеннi експериментальних дослiджень по iдентифiкацiї об'єкта керування, розробці спеціалізованих алгоритмiв оптимального керування певним конкретним об'єктом.

Розв'язку однiєї з вищезгаданих задач має бути призначений даний роздiл . Як правило, тематика спецiального завдання визначається на основi науково-дослiдної роботи, або за результатами робiт, які виконуються за участю студента пiд час практики.

4.1.9. ОБГРУНТУВАННЯ ВИБОРУ I ОПИС ПРИНЦИПОВИХ СХЕМ АВТОМАТИЗАЦIЇ

У стислiй формi описуються принципи роботи схем наведених в графiчній частині проекту [7]. Обгрунтовується вибiр елементiв схем з врахуванням їх надiйностi, безпеки використання в даному виробництвi, економiчностi. Розглядається питання живлення схем та його резервування.

В цьому розділі необхідно розглянути схеми автоматичного захисту. Якщо схема захисту реалізована на мікропроцесорних засобах автоматизації, то необхідно описати алгоритм її роботи і в пояснювальній записці навести елементи електричних схем під’єднання сигнальної та захисної арматури до контролерів.

4.1.10. ОБГРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ЩИТIВ, ПУЛЬТIВ I МОНТАЖУ ЗАСОБIВ АВТОМАТИЗАЦIЇ

В роздiлi обгрунтовується вибiр мiсця розмiщення центрального пункту керування (ЦПК) i мiсцевих щитiв (пультiв). Аргументується вибiр типу щитiв (пультiв), а також їх компонування , виходячи з умов ергономiки, технiки безпеки та економiчної доцiльностi. Розглядаються питання монтажу щитiв (пультiв), комутацiї їх з iншою апаратурою [7, 12, 40].

В роздiлi також розглядаються: способи монтажу локальних засобiв автоматики, зокрема, схеми розмiщення давачiв i виконавчих механiзмiв у виробничому примiщеннi, з врахуванням їх захисту вiд корозiї, атмосферних впливiв тощо, способи прокладання трубних i електричних проводок поблизу технологiчного обладнання, на пiдвiсах, в траншеях, при проходi через стiни тощо.

Текст доцiльно супроводжувати ескiзами та вiдповiдними посиланнями на монтажнi креслення графiчної частини проекту.

4.1.11. РОЗРАХУНОК ОКРЕМИХ ЕЛЕМЕНТIВ ЗАСОБIВ АВТОМАТИЗАЦIЇ

Рекомендується виконувати розрахунок засобiв автоматизацiї, показаних на монтажному кресленнi елементiв систем автоматизацiї (вибiр i розрахунок регулюючих органiв, розрахунок пристроїв звуження потоку, розрахунок виконавчих механiзмiв тощо).

4.1.12. СПЕЦИФIКАЦIЯ ЗАСОБIВ АВТОМАТИЗАЦІЇ

Вибранi технічні засоби автоматизацiї (ТЗА) заносяться в таблицю такої форми:

4.1.13. ОХОРОНА ПРАЦI I НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Змiст роздiлу визначає кафедра охорони працi i технiки безпеки.

4.1.14. ТЕХНОГЕННО-ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКА

Обґрунтовується можливiсть роботи системи автоматизації при тимчасовiй вiдсутностi обслуговуючого персоналу. Вказується спосiб повної зупинки процесу без виникнення аварiйних ситуацiй у випадку перебою в постачаннi електроенергiї, охолоджуючої води тощо. Висвітлюється питання захисту персоналу.

4.1.15. РОЗРАХУНОК ЕКОНОМIЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТI ПРОЕКТОВАНОЇ СИСТЕМИ АВТОМАТИЗАЦIЇ

Змiст роздiлу визначає кафедра менеджменту та логістики.

4.1.16. ВИСНОВКИ

В роздiлi дається коротка iнформацiя iноземною мовою про основнi результати, якi були отриманi при розробцi проекту та їх технiко-економiчну доцiльнiсть.

4.2. ЗМIСТ ГРАФIЧНОЇ ЧАСТИНИ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ

Графічна частина дипломного проекту повинна мiстити наступні документи:

- функціональна схема автоматизацiї;

- принципові схеми систем автоматизації;

- схеми з’єднань зовнішніх проводок;

- загальний вигляд центрального щита контролю i керування;

- монтажно-комутацiйна схема однієї з панелей щита

- блок-схема моделювання САР;

- програма функціонування засобів автоматизації;

- креслення, що відносяться до розділу спеціального завдання.

У випадку науково-дослідного характеру дипломної роботи демонстраційні креслення та плакати виготовляються дипломником будь-яким методом, що дає змогу читати їх на відстані.

5. ПОРЯДОК ПРЕДСТАВЛЕННЯ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ ДО ЗАХИСТУ

Завершений дипломний проект (з непереплетеною запискою), підписаний автором, консультантами i керівником проекту, представляється на кафедру 1 грудня 2004р. для попереднього захисту.

За результатами попереднього захисту приймається одне з наступних рiшень:

- допустити проект до захисту в ДЕК. У цьому випадку проект представляється завiдувачу кафедри на пiдпис i скеровується в іншу організацію з метою отримання i представлення в ДЕК рецензiї;

- повернути проект автору (вказавши недолiки) для доробки i виправлення.

Пiсля успiшного попереднього захисту пояснювальну записку переплiтають.

Для захисту в ДЕК представляють дипломний проект, рецензiю на нього та вiдгук керiвника про роботу дипломника.

Захист складається з наступних етапiв:

1. Доповiдь дипломника (рекомендується попередня пiдготовка).

2. Питання членiв ДЕК i вiдповiдi дипломника.

3. Оголошення рецензiї та вiдповiдi дипломника на зауваження рецензента.

Результати захисту повiдомляються дипломникам вiдразу пiсля закiнчення засiдання ДЕК.

6. СПИСОК ЛIТЕРАТУРИ

1. Автоматическое регулирование и регуляторы в химической промышленности / Шарков А.А., Притыко Г.М., Палюх Б.В. - М.: Химия, 1990. - 288 с.

2. Полоцкий Л.М., Лапшенков Г.И. Автоматизация химических производств. - М.: Высшая школа, 1982.

3. Живилова Л.М., Максимов В.В. Автоматизация водоподготовительных установок и управления водно-химическим режимом ТЭС: Справочное пособие. -М.: Энергоатомиздат, 1986. - 280 с.

4. Справочник инженера по пуску, наладке и эксплуатации котельных установок / И.Е. Герасименко, А.И. Герасименко, В.И. Герасименко. - К: Технiка, 1986. - 335 с.

5. Справочник. Промышленные приборы и средства автоматизации / Под ред. Черенкова В.В. - М.: Машиностроение, 1987. - 847 с.

6. Чистяков В.С. Краткий справочник по техническим измерениям. - М.: Энергоиздат, 1990. - 320 с.

7. Техника чтения схем автоматического управления и технологического контроля. / А.С. Клюев, Б.В. Глазов и др. / Под ред. А.С. Клюева. - М.: Энергоатомиздат, 1991. - 432 с.

8. Оликер И.И. Термическая деаэрация воды в отопительно-производственных котельных и тепловых сетях. - Л.: Стройиздат, 1972. - 137 с.

9. Наладка средств измерений и систем технологического контроля: Справочное пособие / А.С. Клюев, Д.М. Пин и др. Под ред. А.С. Клюева. - М.: Энергоатомиздат, 1990. - 400 с.

10. Наладка средств автоматизации и автоматических систем регулирования: Справочное пособие / А.С. Клюев, А.Т. Лебедев, С.А. Клюев, А.Г. Товарнов / Под ред. А.С. Клюева - М.: Энергоатомиздат, 1989. - 368 с.

11. Чистяков С.Ф. Проектирование, монтаж и эксплуатация систем управления теплотехническими объектами. - М.: Энергия, 1980. - 280 с.

12. Проектирование, монтаж и эксплуатация средств автоматизации в пищевой промышленности / В.Г. Тригуб, А.П. Ладанюк, Л.Н. Плужников. - М.: ВО Агропромиздат, 1991. - 352 с.

13. ГОСТ 2.782-68. Насосы и двигатели гидравлические и пневматические.- М.: Издательство стандартов, 1982. - 13 с.

14. ГОСТ 2.785-70. Обозначения условные графические. Арматура трубопроводная. - М.: Издательство стандартов, 1970.

15. ГОСТ 2.784-70. Обозначения условные графические. Элементы трубопроводов. - М.: Издательство стандартов, 1982.

16. ГОСТ 2.780-68. Элементы гидравлических и пневматических сетей. - М.: Издательство стандартов, 1982.

17. ГОСТ 2.789-74. Аппараты теплообменные. - М.: Издательство стандартов, 1974.

18. ГОСТ 2.793-79. Элементы и устройства машин и аппаратов химических производств. - М.: Издательство стандартов, 1979.

19. ГОСТ 14202-69. Условные цифровые обозначения жидкостей, газов и материалов, транспортируемых по трубопроводам. - М.: Издательство стандартов, 1987.

20. ГОСТ 2.781-68. Аппаратура распределительная и регулирующая гидравлическая и пневматическая. - М.: Издательство стандартов, 1987.

21. Автоматическое управление в химической промышленности: Учебник для вузов. Под ред. Е.Г. Дудникова. - М.: Химия, 1987. - 368 с.

22. Автоматизация технологических процессов пищевых производств. Под ред. Е.Б. Карпина.-М.: Агропромиздат, 1985. - 536 с.

23. Анисимов Н.В. и др. Математическое моделирование и оптимизация ректификационных установок. - М.: Химия, 1975. - 216 с.

24. Арис Р. Анализ процессов в химических реакторах. - Л.: Химия, 1967. - 328 с.

25. Балакирев В.С. и др. Оптимальное управление процессами химической технологии. - М.: Химия, 1978. - 284 с.

26. Баумштейн И.П. Автоматизированные системы управления тепловыми процессами в керамической и стекольной промышленности. - Л.: Стройиздат, 1979. - 88 с.

27. Бернштейн И.М. и др. Автоматизация управления сернокислотным производством. - М.: Химия, 1975. - 248 с.

28. Дудников Е.Г. и др. Построение математических моделей химико-технологических объектов. - Л.: Химия, 1970. - 312 с.

29. Ицкович Е.Л. Контроль производства с помощью вычислительных машин.- М.: Энергия, 1975. - 416 с.

30. Лошкин И.Л. и др. Автоматизация хлорных производств. - М.: Химия, 1975. - 268 с.

31. Островский Г.М. и др. Алгоритмы оптимизации химико-технологических процессов. - М.: Химия, 1978. - 294 с.

32. Ротач В.Я. Расчет настройки промышленных систем регулирования. - М.: Госэнергоиздат, 1961. - 340 с.

33. Стефани Е.П. Основы построения АСУТП. Учебное пособие. - М.: Энергоатомиздат, 1982. - 352 с.

34. Рэй У. Методы управления технологическими процессами. - М.: Мир, 1983. - 368 с.

35. Справочник проектировщика АСУ ТП. Под ред. Г.Л. Смилянского. - М.: Машиностроение, 1983. - 528 с.

36. Стефани Е.П. Основы построения АСУТП. - М.: Энергия, 1982. - 352 с.

37. Шински Ф. Системы автоматического регулирования химико-технологических процессов. - М.: Химия, 1974. - 330 с.

38. Шенброт И.М. и др. Распределенные АСУ технологическими процессами.- М.: Энергоиздат, 1985. - 240 с.

39. Прангишвили И.В. Микропроцессоры и локальные сети микро- ЭВМ в распределенных системах управления. - М.: Энергоатомиздат, 1985. - 272 с.

40. Клюев А.С., Глазов Б.В., Дубровский А.Х. Проектирование систем автоматизации технологических процессов: Справочное пособие, 1980. - 512 с.

41. Поренков И.П. Введение в автоматизированное проектирование технических устройств и систем: Учебное пособие. - М.: Высшая школа, 1980. - 311 с.

42. Основные вопросы эксплуатации сложных систем. Учебное пособие. - М.: Высшая школа, 1976. - 406 с.

43. Балакирев В.С. Технические средства автоматизации химических производств: Справочник. - М: Химия, 1991. - 272 с.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!