Методичні вказівки до виконання курсової роботи з курсу Економіка підприємства, Економіка виробничо-господарської діяльності підприємства
« Назад1. Загальні відомостіЕкономіка підприємства – наука про ефективність виробництва, шляхи і методи досягнення підприємством своїх цілей за умов раціонального використання ним всіх видів ресурсів. Предметом вивчення економіки підприємства є способи ефективного використання ним всіх видів ресурсів та елементів виробничого процесу. Курсова робота “Економіка виробничо-господарської діяльності” необхідна для оволодіння студентами навиками практичних знань з основних питань курсу, що стосуються діяльності підприємства за умов ринку. У курсовій роботі студент повинен за індивідуальними даними про показники річної виробничої програми підприємства визначити показники її виконання. На основі даних про запропоновані варіанти інвестиційних проектів розвитку підприємства на наступний рік вибрати кращий з даних варіантів і розрахувати очікувані показники нової виробничої програми діяльності підприємства. Здійснити оптимізацію ціни на вироби, що випускаються підприємством, виходячи з критерію максимізації прибутку. За індивідуальним завданням розрахувати вплив змін техніко-економічних показників на результати діяльності підприємства. Методичні вказівки включають: методику розрахунку індивідуальних коефіцієнтів та вибору виробів, що випускаються підприємством; вихідні дані для розрахунків; методичні вказівки до виконання курсова роботи; вимоги до оформлення курсової роботи. 2. Методика розрахунку індивідуальних даних за індивідуальними коефіцієнтами2.1. Розрахунок індивідуальних коефіцієнтівДля вибору вихідних даних кожному студентові необхідно розрахувати індивідуальний коефіцієнт (К). Індивідуальний сумарний коефіцієнт (К) визначають додаючи груповий, порядковий та іменний коефіцієнти. Груповий коефіцієнт визначають, поділивши останню цифру номера групи на два. Так, наприклад, у всіх студентів групи ЕК-21 даний коефіцієнт дорівнюватиме 0,5 ( 1/2 ), а у студентів групи ЕК-216 - 3,0 ( 6/2 ). Порядковий коефіцієнт відповідає номеру студента у списку групи. Та, якщо у журналі групи його порядковий номер 20, то значення даного коефіцієнта дорівнюватиме 20/10 = 2. Іменний коефіцієнт обчислюють поділивши суму номерів перших букв власного імені та прізвища за алфавітом на 10. Алфавітна довідка
2.2. Вибір виробівКожному студентові необхідно здійснити вибір виробів, які випускає підприємство. У курсовій роботі їх кількість обмежується трьома виробами. Вибір необхідно здійснити за такою схемою: - назва першого виробу визначається на основі порядкового номера студента у списку групи (Нп): №1 = Нп + 8 - назва другого виробу відповідає номеру першої букви прізвища студента; - назва третього виробу визначається на основі номера першої букви імені студента. Примітка: - номер букви Я прийняти 12, як для Ї; - при співпадінні номерів двох виробів для другого виробу прийняти номер, що передує отриманому значенню, напр. 5 і 5 (виріб Д), прийняти 5 і 4 (вироби Д і Г); Знаки “± “ при виборі варіантів вихідних даних інтерпретуються так: “ – “ - для студентів груп, остання цифра номера яких є непарною (наприклад, ЕК-21, ЕК-23 і т.д.); “ + “ – для студентів груп, остання цифра номера яких є парною (наприклад, ЕК-22, ЕК-24 і т.д.). Вихідні дані для розрахунків Таблиця 3.1 Вихідні дані для розрахунку показників виробничої програми підприємства та її виконання
Прим.: К – значення сумарного коефіцієнта Таблиця 3.2 Норми витрат ресурсів на виробництво одного виробу
Таблиця 3.3 Вихідні дані для розрахунку чисельності промислово-виробничого персоналу підприємства, %
Таблиця 3.4 Дані про рух кадрів на підприємстві, люд. (Прийняття (чисельник) / звільнення (знаменник) основних виробничих робітників)
Таблиця 3.5 Годинні тарифні ставки робітників підприємства, грн
Таблиця 3.6 Середній розряд робіт з виготовлення виробів
Прим.: 1 – 30% робітників-відрядників працюють у важких та шкідливих умовах праці Таблиця 3.7 Залежність між рівнем виконання завдань з обсягу виробництва продукції і середнім розміром премій з фонду заробітної плати робітників-відрядників
Таблиця 3.8 Залежності, що характеризують відношення рівня заробітної плати різних категорій промислово-виробничого персоналу підприємства (з врахуванням преміальних доплат з фонду заробітної плати) до середнього рівня оплати праці робітників-відрядників
Таблиця 3.9 Стан та вартість основних виробничих фондів підприємства
Таблиця 3.10 Дані про рух основних фондів, тис.грн
Примітка: 01,02,…,12 – номери місяців введення-вибуття основних фондів (чисельник – за планом, знаменник – фактично); (3), (4), (5),(6) – групи основних фондів, за якими відбувається введення (вибуття); номер варіанта відповідає останній цифрі номера студента за списком у групі. Таблиця 3.11 Ціни придбання матеріальних та паливно-енергетичних ресурсів (з врахуванням ПДВ)
Таблиця 3.12 Дані про споживання матеріальних та паливно-енергетичних ресурсів на потреби виробничого та невиробничого характеру у % до рівня їх технологічних витрат
Таблиця 3.13 Норми відходів матеріальних ресурсів, %
Таблиця 3.14 Дані про зміни цін на матеріальні ресурси та норм їх витрачання у звітному періоді
Таблиця 3.15 Дані про тривалість періоду постачання матеріальних ресурсів (чисельник) та зриву поставок (знаменник), дні
Таблиця 3.16 Фінансові показники роботи підприємства
Ставки позикового проценту, податку на прибуток, податку на додану вартість (ПДВ), оподаткування дивідендів тощо прийняти на рівні діючих в Україні на момент здійснення розрахунків. Таблиця 3.17 Вихідні дані для порівняння інвестиційних проектів розвитку підприємства
Продовження таблиці 3.17
4. Методичні вказівки до виконання курсової роботи4.1. Розрахунок показників виробничої програми підприємства та її виконанняПроцент виконання планових завдань з виробництва і реалізації продукції в натуральних показниках визначають для кожного виробу зокрема. ОР = ОВ + (ГПпр - ГПкр) (4.1) де Ор – обсяг реалізації продукції, шт.; Ов - обсяг виробництва продукції, шт.; ГПпр – залишки готової продукції на початок року, шт.; ГПкр - залишки готової продукції на кінець року, шт. Результати розрахунків можна подати у вигляді таблиці: Таблиця 4.1Виконання планових завдань з виробництва і реалізації
4.2. Розрахунок чисельності промислово-виробничого персоналу підприємстваДо промислово-виробничого персоналу підприємства (за умовою курсової роботи) належать основні виробничі робітники, підсобні робітники в основному виробництві, робітники,зайняті в допоміжному та обслуговуючому виробництві, робітники, зайняті у підсобному виробництві, управлінський та обслуговуючий персонал виробничих підрозділів, адміністративно-управлінський персонал. При розрахунку чисельності робітників за основу враховують необхідну нормативну трудомісткість виробничої програми, дані про бюджет (баланс) робочого часу одного робітника та очікуваний середній процент виконання норм виробітку робітниками: чисельність основних виробничих робітників визначають за формулою 4.1. для кожного виду продукції зокрема і на підприємстві в цілому. Результат розрахунків можна подати у вигляді табл. 4.3. Чор = Т / tд * kвн (4.2) де Т – трудомісткість виконання робіт, люд-год., (табл. 3.2; табл.3.1); tд – бюджет робочого часу одного робітника, год., (табл. 4.2); kвн – коефіцієнт виконання норм виробітку. бюджет робочого часу визначається на основі даних про кількість робочих днів у розрахунковому році, очікуваний рівень невиходів на роботу та втрат робочого часу (табл. 4.2). Таблиця 4.2 Річний бюджет (баланс) робочого часу одного робітника та його виконання
Прим.: середній процент виконання норм виробітку робітниками-відрядниками за планом прийняти на рівні kивк = 110 ± 0,5К Таблиця 4.3Розрахунок чисельності основних виробничих робітників
Для розрахунку загальної чисельності працівників підприємства (Чз) в плановому і звітному періодах необхідно додатково врахувати чисельність підсобних робітників, які обслуговують основних робітників, робітників допоміжного та обслуговуючого виробництва, управлінський та обслуговуючий персонал структурних одиниць та підрозділів підприємства (спеціалістів, службовців, керівників нижчої та середньої ланки), а також вищий керівний склад, спеціалістів та службовців адміністративно-управлінського персоналу підприємства. Дані про чисельність даних категорій працівників підприємства у відсотках до чисельності основних виробничих робітників (у курсовій роботі – робітників-відрядників) наведено у табл. 3.3. Визначення фактичної чисельності основних виробниичих робітників на початок кожного місяця у звітному періоді (Чор ф) здійснюється з врахуванням даних про прийом та звільнення працівників, наведених у табл.3.4. Середньоспискова чисельність основних виробничих робітників (Чор с) за звітний період обчислюється як сума середньомісячних чисельностей, поділена на кількість місяців. Чс = (Ч1 / 2 + Ч2 + Ч3 + … + Ч12 + Ч11 / 2) / 12 (4.3) де Ч1 та Ч11 - чисельність працівників на 1.01 поточного та наступного років; Ч2, Ч3, …, Ч12 – чисельність працівників відповідно на 1.02, 1.03, …, 1.12 поточного року.
4.3. Фонд заробітної плати працівників підприємстваРозрахунок фонду заробітної плати включає: - встановлення розцінки на виготовлення одного виробу шляхом множення трудомісткості його виготовлення (табл.3.2) на середнню годинну тарифну ставку (табл.3.5) відповідно до середнього розряду робіт (табл.3.6), передбаченого для виробництва відповідного виробу (середню годинну тарифну ставку знаходять методом інтерполяції, виходячи з тарифних ставок двох сусідніх розрядів); - розрахунок тарифної заробітної плати основних виробничих робітників, які працюють за відрядною системою оплати праці (табл.4.4); - розрахунок планового фонду основної заробітної плати робітників-відрядників визначають з розрахунку 20% розміру преміальних доплат. Для забезпечення високого рівня мотивації праці на підприємстві застосовується система заохочення та стимулювання праці. При цьому премії виплачуються за результатами роботи відповідних підрозділів (табл. 4.4); - розрахунок фонду основної заробітної плати робітників-відрядників у звітному періоді, виходячи з фактичного виконання планових завдань по кожному з виробів і встановлення величини премій у відсотках до тарифного фонду (табл. 4.4). Для врахування розміру преміальних доплат з фонду заробітної плати підприємства залежно від рівня виконання виробничої програми в курсовій роботі рекомендується усереднена шкала залежності між ними, наведена в табл.3.7; Таблиця 4.4Фонд заробітної плати основних виробничих робітників
- фонд основної заробітної плати (ФОЗП) працівників підприємства, який визначають помноживши чисельність окремої категорії працівників на відповідний усереднений рівень заробітної плати даної категорії відносно основних виробничих робітників (табл.3.8) з додаванням отриманих добутків; - річний (плановий і звітний) фонд заробітної плати (ФЗП) працівників підприємства з врахуванням додаткової заробітної плати в розмірі 9% основної.
4.4. Вартісна оцінка основних виробничих фондів підприємстваРозрахунок вартості основних виробничих фондів підприємства включає визначення початкової, залишкової їх вартості на початок і на кінець року, балансової вартості, а також суми амортизаційних відрахувань. Початкову вартість на кінець року знаходять за даними табл. 3.9 і табл.3.10 для кожної групи основних виробничих фондів окремо і для підприємства в цілому з виділенням власних і орендованих основних виробничих фондів. Залишкову вартість на початок і на кінець року знаходять з врахуванням зношення за даними табл. 3.9 і табл.3.10 для кожної групи основних виробничих фондів окремо і для підприємства в цілому з виділенням власних і орендованих основних виробничих фондів. Балансову вартість основних виробничих фондів визначають з врахуванням введення і виведення їх з експлуатації в розрахунковому періоді: БВкін і = БВпоч і + Ввв і – Ввив і - Аі , (4.4) де БВкін і - балансовавартість основних фондів на кінець і-го періоду, грн; БВпоч і – балансовавартість основних фондів на початок і-го періоду, грн; Ввв і – вартість введених в експлуатаціюосновних виробничих фондів в і-му періоді, грн; Ввив і - вартість виведених з експлуатації основних виробничих фондів в і-му періоді, грн; Аі – сума амортизаційних відрахувань в і-му періоді, грн, і – розрахукковий період (квартал). Аі = (БВпоч і + ΣВвв і * t / n – ΣВвив і * t¢ / n ) * На /100 , (4.5) де t – кількість місяців, що залишилась до кінця розрахункового періоду після введення в експлуатацію основних виробничих фондів,не враховуючи місяця введення; t¢ - кількість місяців, що залишилась до кінця розрахункового періоду після виведення з експлуатації основних виробничих фондів,не враховуючи місяця виведення; n – кількість місяців в розрахунковому періоді. На – норма амортизації для відповідної групи основних фондів, %. Результати розрахунків можна подати у вигляді табл. 4.5 і табл. 4.6. Таблиця 4.5 Вартісна оцінка основних виробничих фондів, тис. грн.
Таблиця 4.6 Розрахунок амортизаційних відрахувань, тис. грн.
Розрахунок амортизаційних відрахувань виконати окремо для планового і для звітного періодів.
4.5.Складання кошторису витрат на виробництво продукціїКошторис витрат на виробництво продукції визначає загальну величину витрат підприємства, пов’язаних з виробництвом продукції в розрахунку на рік. Кошторис виробництва складають за економічними елементами, до яких належать (для спрощення приймаємо незмінність витрат майбутніх періодів та залишків незавершеного виробництва на початок і на кінець року): 1) матетіальні витрати; 2) витрати на оплату праці; 3) відрахування на соціальні заходи; 4) амортизація; 5) інші операційні витрати. Елемент витрат “Матеріальні витрати” включає всі види витрат матеріальних та паливно-енергетичних ресурсів в грошовому виразі (без ПДВ), які здійснює підприємство незалежно від їх прямого призначення. Для розрахунку суми матеріальних витрат кожного виду сировини і матеріалів, які використовуються у виробництві виробів, необхідно використати дані табл. 3.11.-3.13, а у випадку їх визначення за звітом, додатково і табл. 3.14. Для визначення загальної суми витрат матеріальних ресурсів, які потрібні для забезпечення діяльності підприємства, необхідно розрахувати їх сумарну величину з врахуванням інших потреб (потреб допоміжного і обслуговуючого виробництва, підсобного господарства та експлуатаційних потреб). Витрати матеріальних та паливно-енергетичних ресурсів у допоміжному та обслуговуючому виробництві, підсобному господарстві, а також на експлуатаційні потреби прийняти на основі даних, наведених у табл. 3.12, а їх відходів – за даними табл.3.13. У звітному періоді порівняно із планом відбуваються певні зміни. Для їх врахування у табл.3.14 наведено дані про зміни цін на матеріальні ресурси та про перегляд норм їх витрачання порівняно з планом у звітному періоді. Для розрахунку фактичних матеріальних витрат необхідно врахувати відповідні коефіцієнти зростання цін на матеріальні та паливно-енергетичні ресурси та зниження норм витрачання матеріальних та паливно –енергетичних ресурсів на підприємстві у звітному році. Розрахунок матеріальних витрат доцільно подати у вигляді таблиці 4.7. Таблиця 4.7 Розрахунок матеріальних витрат
Для визначення суми матеріальних витрат без ПДВ отримані загальні величини витрат матеріальних ресурсів за ціною придбання слід поділити на 1,2 (якщо ПДВ становить 20% до оподатковуваного обороту). Аналогічний розрахунок матеріальних витрат необхідно виконати для звітного періоду з врахуванням підвищених цін на ресурси , знижених норм їх витрат (табл. 3.14) та звітних обсягів виробництва продукції. Економічний елемент витрат “Витрати на оплату праці” включає річний фонд заробітної плати працівників підприємства (див.п.4.3). „Відрахування на соціальні заходи” – це відрахування до спеціальних позабюджетних фондів, які розраховуються за встановленими відсотковими ставками від фонду оплати праці. Величину амортизаційних відрахувань необхідно визначати окремо для кожної групи основних фондів, враховуючи дані про введення та вибуття основних фондів протягом року (див. п.4.4, табл. 4.6). Величину „Інших витрат” прийняти на рівні 10% від суми витрат (р.1 – р.4 табл. 4.8). Таблиця 4.8 Кошторис витрат на виробництво продукції
4.6. Калькулювання собівартості продукціїКалькуляція собівартості одиниці продукції складається з типових калькуляційних статей, наведених у табл. 4.9. В курсовій роботі необхідно скласти планову і звітну калькуляції собівартості продукції. Розрахунки за кожною статтею калькуляції передбачають визначення витрат на одиницю продукції, на весь обсяг виробництва конкретного виробу і загальні витрати як окремих складових калькуляційної статті, так і за статтею в цілому. Витрати „Сировини і матеріалів на технологічні потреби” розраховують окремо для кожного виду сировини і матеріалів згідно з нормами їх витрат на виробництво конкретного виробу з врахуванням норм їх відходів за ціною без ПДВ. На основі розрахованих величин визначають сумарні витрати сировини і матеріалів для виробництва кожного виду виробів і загальні витрати сировини і матеріалів технологічні потреби. Для розрахунку прямих витрат в звітному періоді необхідно врахувати зміни - норм витрат матеріальних ресурсів (табл.3.14); - цін на матеріальні ресурси (табл.3.14); - обсягів виробництва продукції. Таблиця 4.9. Калькуляція собівартості продукції
Вартість „Зворотних відходів”, придатних до подальшого використання у технологічному процесі, визначають згідно з нормативом їх утворення (табл.3.13) та ціною закупівлі відповідних сировини і матеріалів без ПДВ. Розрахунки за даною статтею аналогічні розрахункам витрат „Сировини і матеріалів на технологічні потреби”. Собівартість виробу (продукції) зменшується на вартість зворотних відходів. Витрати на одиницю виробу за статтею „Комплектуючі деталі” приймаються на рівні цін їх придбання без ПДВ. Витрати „Палива та електроенергії на технологічні потреби” визначають на основі норм їх витрат в технологічному процесі та цін придбання згідно з чинними цінами й тарифами без ПДВ. Розрахунки за даною статтею аналогічні розрахункам витрат „Сировини і матеріалів на технологічні потреби”. Витрати на „Заробітну плату основних виробничих робітників” враховують тарифну заробітну плату, преміальні доплати, а також додаткову заробітну плату основних виробничих робітників (див. п.4.3). „Відрахування на соціальні заходи” (до Пенсійного фонду, Державного фонду сприяння зайнятості населення, Фонду соціального страхування) до заробітної плати основних виробничих робітників. Загальну суму „Умовно-постійних (накладних) витрат”(гр.14, р.6), до яких належать “Витрати на утримання і експлуатацію устаткування”, „Загальновиробничі витрати”, „Інші виробничі витрати” визначають як різницю між загальною сумою витрат на виробництво продукції (табл.4.8) і загальною сумою змінних вират (ЗВ). В складі умовно-постійних (накладних) виробничих витрат необхідно виділити змінні накладні (ЗН) і постійні накладні (ПН) витрати. Умовно-постійні (накладні) витрати (УПВ) повинні бути розподілені між окремими виробами одним з загальноприйнятих методів розподілу непрямих витрат. В курсовій роботі базою розподілу зазначених витрат доцільно прийняти заробітну плату основних виробничих робітників (див. табл.4.9). При складанні калькуляції за звітний період загальну суму постійних накладних витрат та їх величину на весь обсяг виробництва кожного виду виробів прийняти на рівні планових значень (ПНзв = ПНпл; ЗНзв = УПВзв – ПНзв). Розподіл постійних накладних та змінних накладних витрат доцілно подати у вигляді табл. 4.10. Таблиця 4.10.Розподіл постійних та змінних накладних виробничих витрат
Для визначення повної собівартості продукції неохідно розрахувати позавиробничі витрати, а саме - адміністративні (загальногосподарські) витрати і витрати на збут продукції (комерційні). Адміністративні (загальногосподарські) витрати є постійними витратами періоду і становлять в загальній сумі (130 + К)% від фонду заробітної плати основних виробничих робітників з врахуванням премій (табл.4.4). Витрати на збут і реалізацію продукції (комерційні) - постійні витрати періоду і в загальній сумі становлять (10 + 0,1К)% від виробничої собівартості продукції При складанні звітної калькуляції загальну суму позавиробничих витрат та їх величину на весь обсяг виробництва кожного виду виробів прийняти на рівні планових значень. Розподіл позавиробничих витрат між виробами здійснити пропорційно до умовно-змінних витрат. Розрахунки доцільно подати у вигляді табл. 4.11. Таблиця 4.11 Розподіл позавиробничих витрат
Собівартість реалізованої продукції в плановому і звітному періодах визначають, враховуючи з собівартість одиниці продукції (табл.4.9) та обсяги реалізації продукції (табл.4.1) в плановому і звітному періодах: СРП = Σ(Сі *ОРі), (4.6) де СРП – собівартість (виробнича) реалізованої продукції, грн; Сі - виробнича собівартість одиниці продукції і-го виду, грн; ОРі – обсяг реалізації продукції і-го виду, шт (табл. 4.1). Основними шляхами зниження собівартості продукці є скорочення витрат,які мають найбільшу питому вагу в її структурі. Розрахунок зниження собівартості кожного виду продукції за усіма факторами виконують в такій послідовності: 1) зниження собівартості продукці за рахунок зміни норм витрат матеріалів і зміни цін на них: ΔСм і = (1 – Інм і * Іцм і) * Дм і, (4.7) де ΔСм і - зниження собівартості продукці і-го видуза рахунок зміни норм витрат матеріалів і зміни цін на них, %; Інм і – індекс зміни норм витрат сировини і матеріалів на одиницю продукції і-го виду в звітному році порівняно з плановим; Іцм і - індекс зміни цін на сировину і матеріали продукції і-го виду в звітному році порівняно з плановим;; Дм і, - питома вага матеріальних витрат в структурі собівартості одиниці продукції і-го виду в плановому періоді, %; 2) зниження собівартості продукці за рахунок зміни продуктивності праці: ΔСпп і = (1 – Ізп і /Іпп і) * Дзп і, (4.8) де ΔСпп і - зниження собівартості продукці і-го виду за рахунок зміни продуктивності праці, %; Ізп і – індекс зміни заробітної плати (основної і додаткової) виробничих робітників (в розрахунку на одного робітника) при виробництві продукції і-го виду в звітному році порівняно з плановим; Іпп і - індекс зміни продуктивності праці основних виробничих робітників при виробництві продукції і-го виду в звітному році порівняно з плановим; Дзп і – питома вага заробітної плати (основної і додаткової) основних виробничих робітників та відрахувань на соціальні заходи в структурі собівартості одиниці продукції і-го виду в плановому періодіі, %; ППі = Ов і / Чор і, (4.9) де ППі –продуктивність праці основних виробничих робітників при виробництві продукції і-го виду, шт/люд; Ов і – обсяг виробництва продукції і-го виду, шт; Чор і – чисельність основних виробничих робітників для виробництва продукції і-го виду,люд; 3) зниження собівартості продукці за рахунок зміни умовно-постійних витрат: ΔСУПВ і = (1 – ІУПВ і /ІОв і) * ДУПВ і, (4.10) де ΔСУПВ і- зниження собівартості продукці за рахунок зміни постійних витрат, %; ІУПВ і – індекс зміни постійних витрат на весь обсяг продукції і-го виду в звітному році порівняно з плановим; ІОв і – індекс зміни обсягу виробництва продукції і-го виду в звітному році порівняно з плановим; ДУПВ і – питома вага постійних витрат в структурі собівартості одиниці продукції і-го виду в плановому періоді, %; Зниження собівартості продукці і-го виду за рахунок зміни всіх факторів: ΔСі = (ΔСм і + ΔСпп і + ΔСУПВ і)/100 * Сі, (4.11) де ΔСі - зниження собівартості продукці і-го виду, грн/шт. Зниження собівартості річного обсягу виробництва продукції: ΔС = Σ(ΔСі * Ов і) (4.12) де ΔС - зниження собівартості річного обсягу виробництва продукції,грн; Ов і - обсяг виробництва продукції і-го виду в звітному періоді, шт.
4.7. Визначення сукупного нормативу оборотних засобів підприємстваНорматив оборотних засобів підприємства визначається за всіма нормованими оборотними засобами, до яких належать оборотні фонди (виробничі запаси, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів) та готова продукція на складах підприємства. Розрахунки виконують тільки для планового періоду. Норматив власних оборотних засобів у виробничих запасах визначається множенням денної потреби у певному виді матеріальних ресурсів на норму запасу в днях: Нв.з=Д * Здн,, (4.13) де Нв.з. - норматив власних оборотних засобів у виробничих запасах, грн; Д денна потреба в матеріальних ресурсах, грн; Здн – норма запасу, дні. Д = Мр / 360, (4.14) де Мр – річна потреба матеріальних ресурсах, нат. од.. Відобразивши потребу у відповідному матеріальному ресурсів (Д) у грошовому виразі, визначають вартісну величину нормативу того чи іншого виду матеріалу у виробничих запасах. Норма запасу в днях (Здн) - це сума транспортного, підготовчого, технологічного, поточного і страхового запасів в днях. Норму транспортного, підготовчого та технологічного запасів для всіх варіантів прийняти такою, що дорівнює 2 дням. Норму поточного та страхового запасів прийняти за даними табл. 3.15 згідно номера варіанту. Сукупний (зведений) норматив власних оборотних засобів у виробничих запасах враховує також додаткові потреби в матеріальних ресурсах та паливі допоміжного й обслуговуючого виробництв, підсобних господарств, а також на невиробничі (експлуатаційні) потреби (табл.3.12). Таблиця 4.12 Розрахунок нормативу власних оборотних засобів підприємства у виробничих запасах
1- норматив інших матеріальних ресурсів, що споживаються допоміжним, обслуговуючим господарством і на експлуатаційні потреби визначається на основі розрахованого нормативу оборотних засобів у виробничих запасах основного виробництва та даних табл. 3.12. Норматив власних оборотних засобів у незавершеному виробництві визначають за формулою: Ннзв = Ср * Тц * kнз / 360 (4.15) де Ннв - норматив власних оборотних засобів у незавершеному виробництві, грн; Ср – собівартість річного випуску продукції, грн (табл. 4.8); Тц – тривалість циклу виготовлення продукції, дні (табл.3.1); kнз – коефіціент наростання затрат у незавершеному виробництві: kнз = М + 0,5 * С’ / Ср (4.16) де М – сума одноразових матеріальних витрат на виробництво виробів, грн (табл. 4.9); С' – собівартість продукції без матеріальних витрат, грн (табл. 4.8). Норматив оборотних засобів у готовій продукції, який визначається як добуток одноденного випуску продукції за виробничою собівартістю на норму запасу готової продукції на складах підприємства в днях, прийняти на рівні планових залишків готової продукції на кінець року (табл.1) за виробничою собівартістю (табл. 4.8): НГП =Σ(ГПк.р.пл і*Сод і), (4.17) де НГП - норматив оборотних засобів у готовій продукції, грн; ГПк.р.пл і - планові залишки готової продукції і-го виду на кінець року, шт; Сод. і - виробнича собівартість одиниці і-го виду продукції, грн/шт. Норматив оборотних засобів у витратах майбутніх періодів (Нмп) прийняти в розмірі 5% суми нормативів оборотних засобів у виробничих запасах, незавершеному виробництві та готовій продукції. Сукупний норматив оборотних засобів (НОЗ) визначається як сума розрахованих нормативів: НОЗ = Нв.з+Ннв+НГП +Нмп (4.18)
4.8. Визначення ціни продукції (за планом) Гуртова ціна виробу без ПДВ: Цгі = Сі * (1 + Рі/100), (4.19) де Цгі - гуртова ціна і-го виробу, грн/шт; Сі – повна планова собівартість і-го виробу, грн; Рі – планова рентабельність і-го виробу,% (табл.3.1). Відпускна ціна виробу з ПДВ: Цві = Цгі * (1 + Сm.ПДВ/100), (4.20) де Цві - відпускна ціна і-го виробу, грн/шт; Ст.ПДВ – ставка податку на додану вартість(згідно чинного законодавства), %.
4.9. Визначення точки беззбитковості виробництваТочку беззбитковості визначають графічним і аналітичним методами окремо для кожного виробу в плановому і звітному періоді. Для графічного визначення точки беззбитковості необхідно побудувати лінію витрат і лінію реалізації. Рівняння лінії витрат: Сп і = ПВі + УЗВод і* Оі , (4.21) де – Сп і – повна собівартість продукції і-го виду, грн; ПВі – постійні (виробничі і позавиробничі) витрати на весь обсяг виробництва продукції і-го виду, грн: УЗВод і – умовно-змінні витрати на одиницю продукції і-го виду, грн/шт; Оі – обсяг виробництва і реалізації продукції і-го виду, шт. Рівняння лінії реалізації: РПі = Цг і * Оі , (4.22) де РПі – виручка від реалізації продукції і-го виду, грн; Цг і – гуртова ціна одиниці продукції і-го виду, грн. Аналітичний вираз для визначення точки беззбитковості: Оі = ПВі / (Цг і - УЗВод і) (4.23) Рис. 1 - Графічне визначення точки беззбитковості виробництва продукції А, де 1 – лінія реалізації; 2 - лінія витрат (планий період); 3 – лінія витрат (звітний період); 4 – лінія постійних витрат.
4.10. Визначення основних фінансово – економічних показників діяльності підприємстваОбсяг товарної продукції (ТП) підприємства в плановому і звітному періоді: ТП = Σ(Цг і * Оі) (4.24) Витрати на 1 грн. товарної продукції в плановому і звітному періоді: В 1 грн ТП = СТП /ТП, (4.25) де В 1 грн ТП - витрати на 1 грн. товарної продукції, грн/грн; СТП – повна собівартість товарної продукції, грн; Зниження собівартості товарної продукції в звітному періоді порівняно зі плановим: ΔСТП = (В 1 грн ТП пл - В 1 грн ТП зв) *100/ В 1 грн ТП пл, (4.26) де ΔСТП - зниження собівартості товарної продукції, %; В 1 грн ТП пл, В 1 грн ТП зв - витрати на 1 грн. товарної продукції відповідно в плановому і в звітному періоді, грн/грн. Економія (перевитрати) від зниження (зростання) собівартості товарної продукції: Ес = СТП зв * ΔСТП /100, (4.27) де Ес - економія від зниження собівартості „+”(перевитрати „ - ”),грн. Валовий прибуток підприємства в плановому і звітному періоді: Пв = ЧД – СРП, (4.28) де Пв – валовий прибуток, грн; СРП - собівартість (виробнича) реалізованої продукції, грн; ЧД – чистий дохід від реалізації продукції, грн: ЧД = ∑(Цві * ОРі) - ПДВ, (4.29) де ПДВ – сума податку на додану вартість, грн. Прибуток від операційної діяльності (операційний прибуток) в плановому і звітному періоді: По = Пв – Впзв, (4.30) де По – операційний прибуток, грн; Пв –валовий прибуток, грн; Впзв – позавиробничі витрати (адміністративні і комерційні), грн. Базовий прибуток від операційної діяльності підприємства у звітному періоді – прибуток від реалізації обсягу продукції звітного періоду за рівнем витрат планового періоду: По баз = ЧДзв * (1 - В 1 грн ТП пл) (4.31) Фактичний прибуток від операційної діяльності підприємства в звітному періоді: По ф = По баз + Ес , (4.32) Прибуток підприємства від звичайної діяльності до оподаткування в плановому і звітному періоді: Пзд = По + Дф + Ді – Вф – Ві , (4.33) де Пзд -прибуток підприємства від звичайної діяльності, грн: Дф, Ді –дохід підприємства від фінансової та інвестиційної діяльності, грн. (табл. 3.16); Вф, Ві – витрати фінансової та інвестиційної діяльності, грн (табл. 3.16). Чистий прибуток підприємства (прибуток від звичайної діяльності після оподаткування, оскільки на підприємстві не виникали надзвичайні події) в плановому і звітному періоді: Пч = Пзд - Ппр, (4.34) де Пч – чистий прибуток підприємства, грн.; Ппр – сума податку на прибуток, грн. (ставку податку на прибуток прийняти згідно чинного законолавства України). Прибуток, що залишається у розпорядженні підприємства в плановому і звітному періоді: Пз = Пч - Сш , (4.35) де Пз - прибуток, що залишається у розпорядженні підприємства,грн; Сш - економічні санкції до підприємства (зокрема, штрафи і пені з платежів до бюджету і до позабюджетних цільових фондів, штрафи за недодержання вимог щодо охорони довкілля, штрафи за порушення умов господарських договорів), грн. Розраховані значення основних фінансово-економічних показників подати у вигляді табл.4.13. Таблиця 4.13Основні фінансово-економічні показники діяльності підприємства
Визначення показників прибутковості: Рентабельність одиниці продукції в звітному періоді: Рі зв = (Цг і – Сп і зв) *100/ Сп і зв, (4.36) де Рі зв -рентабельність одиниці продукції і-го виду в звітному періоді, %; Сп і зв – повна собівартість одиниці продукції і-го виду,грн/шт. Рентабельність продукції: Рп = По *100/ Сп РП, (4.37) де Рп - рентабельність товарної продукції, %; Сп РП - повна собівартість реалізованої продукції, грн. Рентабельність виробництва: Рв = Пч *100/(ОФсер + НОЗ), (4.38) де Рв - рентабельність виробництва, %; ОФсер – середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис.гр: ОФсер = БВпоч. + ΣВвв * t / 12 – ΣВвив * t¢ / 12, (4.39) Розраховані значення показників рентабельності в плановому та звітному періоді подати у вигляді табл. 4.14 і проаналізувати відхилення від планових значень з вказанням можливих причин, які вплинули на величину відповідних показників у звітному періоді. Таблиця 4.14 Показники прибутковості підприємства
4.11. Визначення показників ефективності використання трудових, матеріальних та технічних ресурсівПоказники ефективності використання трудових ресурсів: виробіток: В = ТП / Чор, (4.40) де В – виробіток одного робітника, грн; трудомісткість: Тзв = Тпл +- (Тпл * ∆В / 100 +- ∆В), (4.41) де Тзв – трудоміскість виробничої програми в звітному періоді, люд-год; Тпл -трудоміскість виробничої програми в плановому періоді, люд-год (табл.4.3); ΔВ – зміна виробітку (відхилення) в звітному періоді порівняно зплановим, %; Показники ефективності використання матеріальних ресурсів: матеріаломісткість: Мм = М / ТП, (4.42) де Мм - матеріаломісткість товарної продукції, грн/грн; М – сума матеріальних витрат на виробництво товарної продукції (табл.4.8), грн; матеріаловіддача: Мв = ТП / М, (4.43) де Мв – матеріаловіддача продукції, грн/грн; Показники ефективності використання оборотних засобів: коефіціент обертання: kоб =ЧД/ НОЗ, (4.44) де kоб - коефіціент обертання оборотних засобів, обертів; коефіцієнт завантаження: kз = НОЗ /ЧД, (4.45) де kз - коефіцієнт завантаження реалізованої продукції, грн/грн; тривалість оберту: Тоб = 360 / kоб, (4.46) де Тоб – тривалість одного оберту оборотних засобів,дн; показники ефективності використання активної частини основних виробничих фондів: фондовіддача: Фв = ТП / ОФа сер, (4.47) де Фв – фондовіддача активної частини основних виробничих фондів, грн/грн; ОФа сер – середньорічна вартість активної частини основних виробничих фондів (розраховується за формулою 4.39 з врахуванням вартості тільки 3 і 4 груп основних виробничих фондів); фондомісткість: Фм = ОФа сер / ТП, (4.48) де Фм – фондомісткість товарної продукції, грн/грн; фондоозброєність: Фо = ОФа сер / Чор, (4.49) де Фо – фондоозброєність праці основних робітників, грн/люд. Розраховані значення показників ефективності використання ресурсів в плановому і звітному періодах подати у вигляді табл. 4.15 і проаналізувати відхилення від планових значень з вказанням можливих причин, які вплинули на величину відповідних показників у звітному періоді. Таблиця 4.15 Показники використання ресурсного потенціалу підприємства
4.12. Визначення показників ефективності інвестицій у проекти розвитку підприємства в наступному роціПоказники ефективності інвестицій у проекти (індекс дохідності, чиста теперішня вартість, термін окупності) визначають на основі даних табл. 3.17. Індекс дохідності: ІД = ГПпр / Іп, (4.50) де ІД – індекс дохідності; ГПпр – сума грошового потоку від реалізації проекту за період його експлуатації (віддачі), розрахована методом дисконтування, тис. грн; Іп – сума інвестицій у проект, тис. грн. Чиста теперішня вартість: ЧТВ = ГПпр - Іп, (4.51) де ЧТВ – чиста теперішня вартість, тис. грн. Термін окупності інвестицій: Ток = Іп / ГПсер, (4.52) де Ток - термін окупності інвестицій за проектом, роки; ГПсер – середньорічна сума грошового потоку від реалізації проекту за період його експлуатації (віддачі), тис. грн. Наприклад, при терміні експлуатації 5 років знаходиться діленням сумарного приведеного грошового потоку за проектом ГПпр на 5. Сумарний приведений грошовий потік визначається дисконтуванням грошових потоків за роками: де ГПТ - сума грошового потоку в році Т, грн; і – норма дисконту; n - кількість років періоду приведення; Т - номер року Величину річного грошового потоку знаходять як: ГПТ = ПчТ + АТ, (4.54) де ГПТ – сума грошового потоку в році Т, тис. грн; ПчТ – чистий прибуток, отриманий від реалізації проекту в році Т, тис. грн; АТ – річна сума амортизаційних відрахувань, здійснених в році Т реалізації проекту, тис.грн. ПчТ = (Цод - Сод) * ВП * (1 – Сm.Ппр / 100), (4.55) де Цод – ціна одиниці продукції за проектом, грн; Сод - собівартість одиниці продукції за проектом, грн; ВП – річна виробнича потужність за проектом, тис.шт; Ст.Ппр – ставка податку на прибуток (згідно чинного законодавства), %. АТ = Іn/1,1 * На/100, (4.56) де На – річна норма амортизації для основних фондів 3 групи, %. Якщо оцінки проектів за різними критеріальними показниками не збігаються, ефективнішим визнають проект, який має перевагу за більшістю з них або додатково досліджують ефективність проектів. Основними джерелами коштів для реалізації проектів розвитку підприємства є чистий прибуток, який спрямовується на нагромадження, амортизація, залучені кошти за рахунок емісії цінних паперів: акцій (лише для акціонерних товариств), облігацій тощо та позичені кошти за рахунок банківських та інших позик. В курсовій роботі слід обґрунтувати вибір тих чи інших джерел формування необхідних інвестицій для реалізації ефективнішого проектів розвитку підприємства. За умов спрямування на інвестування ефективнішого проекту всієї суми залишкового прибутку та амортизації (за звітними показниками), необхідно визначити суму банківського кредиту для покриття дефіциту власних коштів.
4.13. Очікувані показники діяльності підприємства в наступному роціПри розрахунку очікуваних показників діяльності підприємства в наступному році (за умов реалізації ефективнішого з розглянутих проектів його розвитку) враховують звітні показники діяльності в звітному періоді і показники проекту розвитку підприємства. Очікувані обсяги виробництва продукції: Ооч = ТПзв + ВП*Цод*kвп, (4.57) де Ооч - очікуваний обсяг виробництва, тис. грн; ТПзв – обсяг товарної продукції в звітному році, тис. грн; ВП - виробнича потужність за проектом, тис. шт; Цод – ціна одиниці продукції за проектом, грн; kвп - коефіціент використання виробничої потужності (kвп = 0,8 ± 0,01K). Очікувані обсяги реалізації продукції: РПоч = РПзв + ВПп*Цод* kвп, (4.58) де РПоч - очікуваний обсяг реалізації продукції, грн. Очікувані показники ефективності використання ресурсного потенціалу та основні фінансово-економічні показники діяльності підприємства за умов реалізації відібраних кращих проектів його розвитку розраховуються аналогнічно до наведених в п.п.4.10-4.11 з врахуванням звітних показників діяльності підприємства і даних проекту розвитку. Результати розрахунків доцільно подати у вигляді табл. 4.16-4.17. Таблиця 4.16 Очікувані фінансово-економічні показники діяльності підприємства в наступному році
Таблиця 4.17 Очікувані показники ефективності використання ресурсного потенціалу
Проаналізувати відхилення очікуваних значень від звітних з вказанням можливих причин, які вплинули на величину відповідних показників в наступному періоді, з позицій ефективності діяльності підприємства. ЗМІСТ ТА ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИКурсова робота повинна містити: 1) завдання для виконання курсової роботи; 2) зміст; 3) розрахункову частину; 4) графічну частину; 6) висновки; 7) список використаної літератури; 8) додатки. Пояснювальні записки слід друкувати на комп’ютері зі стрічкою чорного кольору. Текст заповнюється на одному боці листка білого паперу розміром 203 х 288 мм шрифтом Times New Roman, розмір 14 пт. Відстань між лінійками не повинна бути меншою 5 мм (1,5 міжлінійних інтервалів). На кожному аркуші повинні бути поля: ліворуч та знизу - 25 мм, зверху - 20 мм, праворуч - 10 мм. Сторінки курсової роботи номеруються, брошуруються і вказуються навпроти окремих питань змісту. Нумерація має бути наскрізною, причому першою сторінкою є титульний аркуш. На наступній сторінці курсової роботи наводиться завдання для її виконання з вказанням індивідуальних коефіцієнтів, видів виробів і номеру варіанту за списком в групі. Вихідні дані відповідно до індивідуального завдання з вказанням конкретних числових значень подаються в додатках. Номер сторінки проставляється арабськими цифрами у правому верхньому куті. На сторінці титульного аркушу номер сторінки не ставиться. Текст розділів повинен поділятися на параграфи. Розділи повинні бути пронумеровані арабськими цифрами у межах всієї роботи. Після номеру розділу ставиться крапка. Параграфи слід нумерувати арабськими цифрами в межах кожного розділу. Номер параграфу повинен складатися із номеру розділу та підрозділу, розділених крапкою. У кінці ставиться крапка, наприклад, “2.1.” (перший параграф другого розділу Розділи, які відображають зміст і результати роботи, параграфи повинні мати змістовні заголовки. Заголовки розділів пишуть або друкують прописними буквами, заголовки параграфів - стрічковими (крім першої прописної). Якщо заголовок складається з двох речень, то їх розділяють крапкою. В кінці заголовку крапку не ставлять. Не слід підкреслювати заголовки і розбивати слова при переносах. Номер відповідного заголовку або параграфу ставиться на початку заголовку. Відстань між заголовками і наступним текстом має дорівнювати трьом міжстрічковим інтервалам, а відстань між заголовком і останньою стрічкою попереднього тексту (для тих випадків, коли кінець одного і початок другого підрозділу розташовується на одній сторінці) - чотирьом міжстрічковим інтервалам. У змісті роботи послідовно переховуються заголовки розділів (глав), параграфів, проставляються номери сторінок, на яких вони розміщені. Зміст має включати всі заголовки, які є в роботі. Усі ілюстрації називаються рисунками, які нумеруються послідовно в межах розділу або наскрізним чином (якщо рисунків не багато) арабськими цифрами. Номер рисунку має складатися із номеру розділу (глави) і порядкового номеру рисунку, розділених крапкою, наприклад, “Рис.1.2” (другий рисунок першого розділу). Кожний рисунок повинен мати змістовну назву. Підпис, як і написи на рисунках, виконують креслярським шрифтом. Цифровий та деякий інший матеріал доцільно оформляти у вигляді таблиць. Кожна таблиця має мати змістовний заголовок, який розміщується під словом “Таблиця” з її номером. Слово “Таблиця” і заголовок починаються з прописних букв. При переносі на наступну сторінку нумерацію вертикальних стовпців слід повторити, а над нею розмістити слова “Продовження таблиці” з зазначенням її номера. Таблиці повинні нумеруватися у межах розділу арабськими цифрами. Над правим верхнім кутом таблиці розміщується напис “Таблиця” з зазначенням порядкового номера таблиці. Номер таблиці складається із номеру розділу і порядкового номера таблиці, розділених крапкою, наприклад, “Таблиця 1.2” (друга таблиця першого розділу (глави). Якщо цифрові дані в якійсь стрічці таблиці не приводяться, то в ній ставлять риску. Пояснення позначень символів приводиться безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони подані у формулі. Значення кожного символу слід давати з нового рядка. Перший рядок починають зі слова “де”, дві крапки після нього не ставлять. Розмірність одного і того ж параметру в межах роботи має бути постійною. Формули нумеруються в межах розділу арабськими цифрами. Номер формули має складатися із номеру розділу (глави) і порядкового номеру формули, розділених крапкою, наприклад, “(1.2.)” - (друга формула першого розділу). Номер формули слід брати у круглі дужки і розташовувати праворуч на рівні нижньої строки формули, до якої він відноситься. При посиланні у тексті на формулу необхідно подати її повний номер у дужках, наприклад, “У формулі (1.2.)”. До списку літератури включають усі використані джерела. Прізвище автора подається у називному відмінку. Якщо книга написана двома і більше авторами, то їх прізвище з ініціалами подають у тій послідовності, в якій вони надруковані в книжці; перед прізвищем наступного автора ставлять кому. При наявності більше трьох авторів вказуються прізвища з ініціалами тільки перших трьох, а далі вказуються слова “та інші”. Додатки оформляються як продовження роботи на наступних її сторінках. Кожний додаток починається з нової сторінки, в правому верхньому куті друкується (вписується) слово “Додаток”. Кожний додаток повинен мати технічний заголовок. З повагою ІЦ "KURSOVIKS"! |