Державна податкова cлужба України

Національний університет державної податкової служби України

Кафедра техногенно-екологічної безпеки

Методичні вказівки до проведення розрахункових робіт з курсу Екологія

для підготовки бакалаврів

у галузях знань «Економіка та підприємництво», «Право»,

«Менеджмент і адміністрування»,

«Комп’ютерні науки», «Соціальна робота»

за всіма напрямами підготовки

Ірпінь 2012

РЕЦЕНЗІЯ

на методичні вказівки до розрахункових робіт для підготовки бакалаврів у галузях знань «Економіка та підприємництво», «Право», «Менеджмент і адміністрування», «Комп’ютерні науки», «Соціальна робота»

Методичні вказівки до виконання розрахункових робіт складені на основі робочих навчальних програм курсу «Екологія» для підготовки бакалаврів у галузях знань «Економіка та підприємництво», «Право», «Менеджмент і адміністрування», «Комп’ютерні науки», «Соціальна робота» за всіма напрямами підготовки, затверджених в 2011 р., які повністю відповідають Типовій програмі МОН України вивчення курсу «Основи екології» для підготовки бакалаврів неекологічних спеціальностей.

Робочими навчальними програмами передбачено виконання 4-х розрахункових робіт по визначенню екологічних податків, економічних та загально-економічних збитків від забруднення НПС, економічної ефективності природоохоронних заходів.

Враховуючи зміст, структуру, відповідність Типовій програмі, стилю оформлення рекомендується до застосування для підготовки бакалаврів бакалаврів у галузях знань «Економіка та підприємництво», «Право», «Менеджмент і адміністрування», «Комп’ютерні науки», «Соціальна робота» в Національному університеті ДПС України.

Зміст

CТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ЕКОЛОГІЯ»

Розрахункова робота №1

Розрахункова робота №2

Розрахункова робота №3

Розрахункова робота №4

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

ПЕРЕДМОВА

Методичні вказівки для виконання розрахункових робіт складені на основі робочих навчальних програм курсу «Екологія» для підготовки бакалаврів у галузях знань «Економіка та підприємництво», «Право», «Менеджмент і адміністрування», «Комп’ютерні науки», «Соціальна робота» за всіма напрямами підготовки, затверджених в 2011 р., які повністю відповідають Типовій програмі МОН України вивчення курсу «Основи екології» для підготовки бакалаврів неекологічних спеціальностей.

Програмою курсу передбачено виконання кожним студентом 4-х розрахункових/практичних робіт із ЗМ 5 «Економічний механізм природокористування та охорони НПС»:

Розрахункова робота № 1 на тему “Порядок обчислення екологічних податків»

Розрахункова робота № 2 на тему “Визначення збитків від забруднення навколишнього природного середовища”

Розрахункова робота № 3 на тему “Розрахунок показників загальноекономічних збитків від забруднення довкілля”

Розрахункова робота № 4 на тему “Визначення економічного ефекту природоохоронних заходів”

ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ РОЗРАХУНКОВИХ РОБІТ:

- виконання розрахункових робіт проводиться за варіантами згідно з порядковим номером студента в журналі групи (або за вказівкою викладача);

- кожна розрахункова робота оформляється на аркушах паперу формату А4 згідно до загальноприйнятих вимог щодо оформлення звітів про виконані роботи (або у зошиті для практичних робіт).

CТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ЕКОЛОГІЯ»

Розрахункова робота №1

Тема: Порядок обчислення екологічних податків

Мета: навчитись розраховувати екологічні податки за викиди в атмосферне повітря, за скиди у водні об’єкти та за розміщення відходів.

Хід роботи

Суми податку обчислюються платниками податку самостійно щокварталу.

У разі якщо під час провадження господарської діяльності платником податку здійснюються різні види забруднення навколишнього природного середовища та/або забруднення різними видами забруднюючих речовин, такий платник зобов’язаний визначати суму податку окремо за кожним видом забруднення та/або за кожним видом забруднюючої речовини.

1.1. Податок за викиди в атмосферне повітря

Суми податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (Пвс), обчислюються платниками податку самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів викидів, ставок (проіндексованих ставок) податку за формулою:

де Мі – фактичний обсяг викиду і-тої забруднюючої речовини в тоннах (т);

Нпі – ставки податку в поточному році за тонну і-тої забруднюючої речовини, у гривнях з копійками (з округленням до двох десяткових знаків), які наведені у таблиці 1 довідкової інформації.

1.2. Податок за скиди у водні об’єкти

Суми податку, який справляється за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (Пс), обчислюються платниками самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів скидів, ставок (проіндексованих ставок) податку та коригуючих коефіцієнтів за формулою:

де Млі – обсяг скиду і-тої забруднюючої речовини в межах ліміту в тоннах (т);

Нпі – ставки податку в поточному році за тонну і-того виду забруднюючої речовини, у гривнях з копійками (з округленням до двох десяткових знаків), які наведені у таблиці № 2 довідкової інформації

Кос – коефіцієнт, що дорівнює 1,5 і застосовується у разі скидання забруднюючих речовин у ставки і озера (у іншому випадку коефіцієнт дорівнює 1);

1.3. Податок за розміщення відходів

Суми податку, який справляється за розміщення відходів (Прв), обчислюються платниками самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, ставок (проіндексованих ставок) податку та коригуючих коефіцієнтів за формулою:

де Нпі – ставки податку в поточному році за тонну і-того виду відходів, у гривнях з копійками (з округленням до двох десяткових знаків), які наведені у таблиці № 3 довідкової інформації.

Млі – обсяг відходів і-того виду у тоннах (т);

Кт – коригуючий коефіцієнт, який враховує розташування місця розміщення відходів і який наведено у довідковій інформації (табл. № 4);

Ко – коригуючий коефіцієнт, що дорівнює 3 і застосовується у разі розміщення відходів на звалищах, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об’єктів (табл. № 5).

У практичній роботі береться до уваги, що 50% відходів належить до І класу небезпечності і 50 % відходів – до ІІ класу небезпечності.

Довідкова інформація

(Розділ VIII. Екологічний податок Податкового кодексу України)

Таблиця 1.

Ставки податку за викиди в атмосферне повітря окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення:

Назва забруднюючої речовини

Ставка податку, гривень за тонну

Таблиця 2.

Ставки податку за скиди окремих забруднюючих речовин у водні об’єкти:

Назва забруднюючої речовини

Ставка податку,

гривень за тонну

Таблиця 3.

Ставки податку за розміщення відходів, які встановлюються залежно від класу небезпеки та рівня небезпечності відходів:

Клас небезпеки 
відходів

Рівень небезпечності 
відходів

Ставка податку,

гривень 
за тонну

I

надзвичайно небезпечні

700

II

високонебезпечні

25,5

III

помірно небезпечні

6,4

IV

Мало небезпечні

2,5

малонебезпечні 
нетоксичні відходи 
гірничодобувної 
промисловості

0,25

Коригуючі коефіцієнти

Таблиця 4

- Коефіцієнт, який встановлюється залежно від місця (зони) розміщення відходів у навколишньому природному середовищі К_т

Таблиця 5.

- Коефіцієнт, який встановлюється залежно від характеру обладнання місця розміщення відходів К_о

Завдання: Розрахувати за даними таблиці 6 суму екологічних податків, що підлягає сплаті до бюджету.

Таблиця 6.

Дані для розрахунку (маси в кг):

* – розрахунок ведеться по MnO_2.

Зробіть висновок.

Питання для самоконтролю

1. Економіка природокористування та її основні завдання.

2. Принципи природокористування.

3. Економічна оцінка природних ресурсів.

4. Основні складові економічного механізму раціонального природокористування.

5. Форми виплат за ресурси.

6. Загальна характеристика діючої системи екологічного оподаткування в Україні.

7. Визначення екологічних податків за розміщення відходів.

8. Визначення екологічних податків за скиди у водні об’єкти.

9. Визначення екологічних податків за викиди в атмосферне повітря.

10. Звітність, контроль, терміни та порядок сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища.

11. Специфіка діяльності фондів по охороні НПС: джерела накопичення і напрями використання коштів.

12. Досвід економічно-розвинених країн у сфері екологічного оподаткування.

13. Шляхи вдосконалення механізму екологічного оподаткування.

Розрахункова робота №2

Тема: “Визначення збитків від забруднення навколишнього природного середовища”

Мета: навчитись визначати економічні збитки від забруднення НПС у випадку, коли відомо маси полютантів

Хід роботи

Економічні збитки від забруднення НПС можна розглядати як забруднення окремих його компонентів: З = З_а + З_в + З_г .

А) Збитки від забруднення атмосфери З_а

У тому випадку, коли параметри забруднення атмосфери виражено в тоннах, економічні збитки визначаються за формулою:

де f₁ – коефіцієнт, що враховує розташування джерела викиду і кількість населення, якому завдаються збитки;

Таблиця 2.1

- Значення коефіцієнта, що враховує розташування джерела викиду і кількість населення, якому завдаються збитки

f₂ – коефіцієнт, що враховує приведену висоту викиду;

Таблиця 2.2

- Значення коефіцієнта, що враховує приведену висоту викиду

З_п – питомі збитки від 1 тонни шкідливої речовини, що надійшла в атмосферу, грн./т;

Таблиця 2.3

- Питомі збитки від забруднення атмосфери

n – кількість полютантів.

Завдання. Підприємство “Хімволокно”, що знаходиться в зоні N, щорічно в атмосферне повітря викидає полютанти А та В відповідно масами М_{вА, т} та М_вВ,, т. Знайти збитки від забруднення атмосфери, якщо висота факела викиду h, м.

Таблиця 2.4

- Дані для розрахунку

Б) Економічні збитки від забруднення води З_в

Економічні збитки від забруднення водних об’єктів визначаються за формулою:

де L – коефіцієнт, що враховує розташування джерела викиду та водозабезпеченість регіону;

Таблиця 2.5

- Значення коефіцієнта, що враховує розташування джерела викиду та водозабезпеченість регіону

З_n – питомі збитки від викиду 1 т забруднюючої речовини у водні джерела;

Таблиця 2.6

- Питомі збитки від забруднення водних джерел

М_с – маса викиду у воду, т/рік;

n – кількість забруднюючих речовин.

Завдання. Підприємство “Хімволокно” в результаті своєї діяльності скидає у водні джерела шкідливі речовини C та D, відповідно масами M_cC та M_cD. Знайти збитки, що завдаються НПС з певним водоспоживанням.

Таблиця 2.7

- Дані для розрахунку

В) Економічні збитки від забруднення земельних ресурсів З_г

Економічні збитки від забруднення земельних угідь визначаються за формулою:

де q – коефіцієнт, що враховує родючість земельних ресурсів;

Таблиця 2.8

- Значення коефіцієнта, що враховує родючість земельних ресурсів

З_п – питомі збитки від розміщення 1 т забруднюючих речовин на земельні ресурси, грн.;

Таблиця 2.9

- Питомі збитки від забруднення відходами земельних ресурсів

п – кількість полютантів.

Завдання. Підприємство “Хімволокно” щорічно розташовує відходи певними масами. Знайти економічні збитки від забруднення земельних угідь.

Таблиця 2.10

- Дані для розрахунку:

Зробити висновок, визначивши суму збитків З від забруднення атмосферного повітря, води та ґрунтів підприємством.

Питання для самоконтролю

1. Що є критерієм для розрахунку платежів за забруднення довкілля?

2. Поясність сутність поняття “збитки” та назвіть основні аспекти їх прояву.

3. Екологічні збитки від забруднення навколишнього природного середовища.

4. Доцільність визначення та основні види економічних збитків від забруднення навколишнього природного середовища.

5. Методи визначення збитків, заподіяні викидами в атмосферне повітря.

6. Методи визначення збитків, заподіяні стічними водами.

7. Методи визначення збитків від забруднення відходами виробництва.

8. Шляхи удосконалення системи визначення збитків від забруднення навколишнього природного середовища.

Розрахункова робота №3

Тема: “Розрахунок загальноекономічних збитків від  забруднення довкілля”

Мета: навчитись визначати загальні економічні збитки від забруднення навколишнього природного середовища в залежності від концентрацій полютантів (пилу та сірчаного ангідриду)

Хід роботи

Загальні економічні збитки від забруднення довкілля визначаються за формулою:

де ЕЗ_п – загальні економічні збитки від забруднення навколишнього природного середовища, грн.;

З_зн – питомі збитки, що завдаються здоров’ю населення і-им видом забруднювача в певній концентрації, грн.

З_кг – питомі збитки, що завдаються комунальному господарству, грн.

Таблиця 3.1

- Питомі збитки від забруднення довкілля в залежності від концентрацій шкідливих речовин

R – чисельність населення в зоні впливу об’єкта-забруднювача, чол.;

З_сг – питомі збитки (в розрахунку на 1 га), що завдаються сільському господарству, грн.;

З_пр – питомі збитки промисловості (в розрахунку на 1 млн.грн.), грн.;

Якщо в таблицях стоїть “–”, то в такому випадку береться найближче встановлене значення в стовпчику.

Таблиця 3.2

- Питомі збитки від забруднення об’єктів господарювання в залежності від концентрації полютантів.

S – площа с/г угідь, S=№вар • 10га (такий варіант приймається для виконання практичної роботи ).

Ф – вартість основних промислово-виробничих фондів, млн.грн.;

n – загальна кількість домішок.

Завдання: знайти загальноекономічні збитки від забруднення атмосферного повітря, якщо відомі середньорічні концентрації пилу та сірчаного ангідриду (SO₃), кількість населення, що піддається впливу даних полютантів та вартість основних промислово-виробничих фондів.

Таблиця 3.3

- Дані для розрахунку

Зробіть висновок щодо визначених загальноекономічних збитків від забруднення довкілля.

Питання для самоконтролю

1. Повноваження Кабінету Міністрів України в реалізації екологічної політики. Організація служб охорони навколишнього природного середовища.

2. Назвіть основні складові контролю за станом та якістю навколишнього природного середовища.

3. Визначення загально-економічних збитків від забруднення навколишнього природного середовища (коли обсяг полютантів визначений певними концентраціями).

4. Чи може бути впровадження очисних споруд основним заходом у стратегії раціонального природокористування та охорони НПС?

5. Проблеми впровадження ефективних очисних споруд на сучасному етапі.

6. Досвід економічно-розвинених країн у сфері оцінки економічних збитків.

Розрахункова робота №4

Тема: “Визначення економічного ефекту природоохоронних заходів”

Мета: навчитись визначати економічний результат природоохоронних заходів

Хід роботи

Економічний результат природоохоронних заходів Р виражають у величині відвернених ними річних економічних збитків від забруднення довкілля П і річного приросту прибутку (додаткового прибутку) від поліпшення виробничих результатів діяльності підприємства чи групи підприємств.

Величина відвернених економічних збитків від забруднення середовища. П дорівнює різниці між розрахунковими величинами збитків, які мали місце до здійснення природоохоронних заходів Зф і залишкових збитків після проведення цих заходів Зм, тобто

П = Зф – Зм (2)

Якщо в періоди будівництва-реконструкції (а також проектні строки експлуатації природоохоронних споруд), величини затрат і результат в період експлуатації істотно не змінюється в часі, то порівнювання варіантів природоохоронних заходів може проводитися за величиною їх річного чистого економічного ефекту Р. Вибір найкращого з кількох варіантів природоохоронних заходів у такому випадку проводиться за формулою:

Р = (П – З) max (3)

Приведені до річної розмірності затрати визначаються за формулою:

З = С + Ен • К (4)

де С – сукупні експлуатаційні витрати, грн.;

К – капітальні вкладення на впровадження природоохоронних споруд, грн.

Ен – норматив річної ефективності капіталовкладень (тимчасово приймається в розмірі 0,15).

У тому випадку, коли порівнюються заходи, що забезпечують вихід на заданий рівень якості навколишнього природного середовища, приведені затрати визначають за формулою:

З = К + Т_п • С (5)

де Т_п – нормативний строк окупності капітальних вкладень (величина зворотна Ен)

При виконанні практичної роботи необхідно використовувати формули по знаходженню збитків (Зф та Зм) від забруднення атмосфери шкідливими речовинами з практичної роботи № 2, а також і коефіцієнти f₁ і f₂, що були зазначені в практичній роботі № 2.

Завдання: після проведення екологічної експертизи підприємству було запропоновано ввести нову систему очищення газових викидів. Визначте економічний результат даного заходу, якщо відомо маси полютантів до впровадження ефективного методу очистки, передбачені маси викидів після встановлення нової системи очищення, а також вартість даної установки та величина експлуатаційних витрат.

Таблиця 4.1

- Дані для розрахунку:

Зробити висновок щодо ефективності впровадження природоохоронних споруд.

Питання для самоконтролю

1. Загальна характеристика природоохоронних заходів.

2. Економічна і соціальна ефективність проведення природоохоронних заходів.

3. У чому полягає екологічна ефективність здійснення природоохоронних заходів?

4. Методика визначення природоохоронних затрат.

5. Методи розрахунку чистого економічного ефекту природоохоронних заходів.

6. Економічне обґрунтування проведення природоохоронних заходів.

7. Вибір природоохоронного заходу на підприємстві.

8. Загальна (абсолютна) ефективність природоохоронних витрат.

9. Характеристика державного фінансування природоохоронних програм у зарубіжних країнах.

10. Екологічний ризик та екстернальні ефекти.

ПРИКЛАД ВИКОНАННЯ РОЗРАХУНКОВИХ РОБІТ

(за матеріалами варіанту 0)

Розрахункова робота №1

Тема: Порядок обчислення екологічних податків

Мета: навчитись розраховувати екологічні податки за викиди в атмосферне повітря, за скиди у водні об’єкти та за розміщення відходів.

Хід роботи

Дані для розрахунку (в кг)

Виражаємо відповідні маси полютантів в тоннах (т):

В розрахунковій роботі нам необхідно визначити суму податків за забруднення навколишнього природного середовища ВАТ «Хімволокно», що знаходиться в м. Києві. Для цього розраховуємо:

- суму податків за забруднення атмосферного повітря;

- суму податків за розміщення відходів;

- суму податків за скиди у водні об’єкти.

Сума податків за забруднення атмосферного повітря

Використовуючи дані ставок податку за викиди в атмосферне повітря (табл.1), визначаємо податки за забруднення атмосферного повітря полютантами ):

П_вс (H₂S)= 0,12т · 3924грн./т = 470,88 грн.;

П_вс (CS₂) =6,7т · 2550грн./т = 17085, грн.;

П_вс (М_n)= 0,156т · 9664грн./т = 1507,584, грн.;

П_вс (стирол)= 7,8т · 8916грн./т = 69544,8, грн.

Знаходимо суму податків за забруднення атмосферного повітря:

ΣП_вс =470,88 грн.+17085 грн.+1507,584 грн.+69544,8 грн. = 88608,264, грн.

Сума податків за скиди у водні об’єкти

Використовуючи значення ставок податку за скиди полютантів (табл.2), знаходимо суму податків за скиди у водні об’єкти:

∑П_с= П_{с(нітритів)}+ П_{с(фосфатів)}

П_{с(нітритів)}= 3,4т · 3939грн./т = 13392,6, грн.;

П_{с(фосфатів)}= 0, 19т · 641грн./т = 121,79, грн.

Отже, ∑П_с= 13392,6+ 121,79 = 13514,39, грн.

Сума платежів за розміщення відходів

Загальна маса твердих відходів становить 12 тонн:

М_{т.в.(1-го класу)}=6,т; М_{т.в.(2-го класу)}=6,т.

Використовуючи значення ставок податків за відходи в залежності від класу небезпечності (табл. 3) та значення коригувальних коефіцієнтів (табл.4 і 5), знаходимо суму податків за розміщення відходів:

ΣП_рв= П_рв1+ П_рв2.

П_рв1= 6т · 700грн./т · 3 ·1 = 4200, грн.

П_рв2= 6т · 25,5грн./т · 3 ·1 = 153, грн.

Отже, ΣП_рв= 4200 + 153 = 4353, грн.

Висновок:

Загальна величина екологічних податків становить:

ΣП_вс + ∑П_с + ΣП_рв =88608,264 грн.+ 13514,39 грн.+ 4353, грн.= 106475,65 грн.

Розрахункова робота №2

Тема: “Визначення збитків від забруднення навколишнього природного середовища”

Мета: навчитись визначати економічні збитки від забруднення НПС у випадку, коли відомо маси полютантів

Хід роботи

Загальна сума збитків визначається за рівнянням: З=За+Зв+Зг;

а) Визначення збитків від забруднення атмосфериЗ_а

Завдання. Підприємство “Хімволокно”, що знаходиться в зоні N, щорічно в атмосферне повітря викидає полютанти А та В відповідно масами М_{вА, т} та М_вВ,, т. Знайти збитки від забруднення атмосфери, якщо висота факела викиду h, м.

Дані для розрахунку

Знаходимо значення З_а, використовуючи дані для розрахунку по варіанту 0 (табл.2.4) і значення відповідних коефіцієнтів із табл. 2.1 і 2.2. та значення питомих збитків від забруднення(табл.2.3)

З_а= З_{а(оксиди N)}+ З_а(HF);

З_{а(оксиди N)}=2,5· 1,3 · 250грн/т · 23 = 18687,5, грн.;

З_а(HF)= 2,5 · 1,3 · 1100грн/т · 17 = 60775, грн.

Отже, З_а=18687,5 + 60775 = 79462,5, грн.

б) Визначення збитків від забруднення водних ресурсів З_в

Завдання. Підприємство “Хімволокно” в результаті своєї діяльності скидає у водні джерела шкідливі речовини C та D, відповідно масами M_cС та M_сD. Знайти збитки, що завдаються НПС з певним водоспоживанням.

Знаходимо значення З_в, використовуючи значення коефіцієнту з табл.2.5 та значення питомих збитків (табл. 2.6.):

З_в= З_{в(орг.сполуки)} + З_{в(зважені речовини)};

З_{в(орг.сполуки)} = 2 · 700грн/т · 78т = 109200, грн.;

З_{в(зважені речовини)}= 2 · 80грн/т · 124т = 19840, грн.

Отже, З_в= 109200 + 19840 = 129040, грн.

В) Визначення збитків від забруднення земельних ресурсів З_г

Завдання. Підприємство “Хімволокно” щорічно розташовує відходи певними масами. Знайти економічні збитки від забруднення земельних угідь.

Дані для розрахунку:

Знаходимо значення збитків від забруднення З_г, використовуючи дані варіанту (табл..2.10), коефіцієнту таблиці 2.8 та значення питомих збитків від забруднення відходами земельних ресурсів (табл.2.9):

З_г= З_{г(неорг.відходи)} + З_{г(орг.відходи)} + З_{г(побут.відходи)};

З_{г(неорг.відходи)}= 2 · 250грн/т · 145т =72500, грн.;

З_{г(орг.відходи)}= 2 · 300грн/т · 345т = 207000, грн.;

З_{г(побут.відходи)}= 2 · 400грн/т · 567т= 453600, грн.

Отже, З_г= 72500 + 207000 + 453600 = 733100, грн.

Висновок: загальна сума збитків, спричинена діяльністю підприємства “Хімволокно” становить З = За + Зв + Зг = 79462,5 + 129040 + 733100 = 941602,5, грн.

Розрахункова робота №3

Тема: “Розрахунок загальноекономічних збитків від забруднення довкілля”

Мета: навчитись визначати загальні економічні збитки від забруднення навколишнього природного середовища в залежності від концентрацій полютантів (пилу та сірчаного ангідриду)

Хід роботи

Завдання: знайти загальноекономічні збитки від забруднення атмосферного повітря, якщо відомі середньорічні концентрації пилу та сірчаного ангідриду (SO₃), кількість населення, що піддається впливу даних полютантів та вартість основних промислово-виробничих фондів.

Дані для розрахунку

Знаходимо значення загально-економічних збитків, використовуючи дані для розрахунку із таблиці 3.3, відповідні значення питомих збитків від забруднення пилом і сірчаним ангідридом (SO₃) (із табл.3.1 та 3.2). Оскільки S=№вар • 10га= 0 • 10 га=0, то приймаємо, що площа сільськогосподарських та лісових угідь становить 50 га:

ЕЗ = ЕЗ(пилу₎+ ЕЗ(SO₃);

ЕЗ(пилу) = 122грн · 1156 + 110грн · 1156 + 40грн · 50 + 3700грн · 8 = 299792, грн.;

ЕЗ(SO₃) = 47грн ·1156 + 39грн · 1156 + 90грн · 50 + 300грн · 8 = 106316, грн.;

Висновок: ЕЗ = 299792 + 106316 = 406108, грн.

Розрахункова робота №4

Тема: “Визначення економічного ефекту природоохоронних заходів”

Мета: навчитись визначати економічний результат природоохоронних заходів

Хід роботи

Завдання: після проведення екологічної експертизи підприємству було запропоновано ввести нову систему очищення газових викидів. Визначте економічний результат даного заходу, якщо відомо маси полютантів до впровадження ефективного методу очистки, передбачені маси викидів після встановлення нової системи очищення, а також вартість даної установки та величина експлуатаційних витрат.

Дані для розрахунку:

Визначаємо величину спричинених збитків через викиди у атмосферне повітря до впровадження очисної установки:

Значення питомих збитків від забруднення атмосферного повітря беремо із табл. 2.3, а відповідні коефіцієнти із розрахунку варіанту ПР№2. По варіанту 0 f₁ =2,5 f₂= 1,3.

Величина збитків після впровадження очисної установки:

Величина відвернених екологічних збитків визначається за залежністю:

;

П = 22425 тис.грн. – 415,35 тис.грн. = 22009,65, тис.грн.

Затрати на монтаж очисної установки:

З = С+Ен · К; З = 139тис.грн + 0,15 · 1900тис.грн = 424 тис.грн.

Отже, чистий економічний ефект від впровадження даного очисного обладнання становить: Р = (П – З) = 22009,65 тис.грн. – 424 тис.грн. = 21585,65, тис.грн. Таким чином, введення даного устаткування є ефективним.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

(ОСНОВНА ТА ДОДАТКОВА)

Основна:

1. Цимбалюк С.Я., Авраменко Н.Л. Практикум з екології: Навчальний посібник. – Ірпінь: Академія ДПС України, 2002. – 92с.

2. Цимбалюк С.Я., Авраменко Н.Л. Практикум з екології: Навчальний посібник. – Ірпінь: НУДПСУ, 2007. – 88 с.

Додаткова:

1. Авраменко Н.Л., Цимбалюк С.Я.Екологія: навчальний посібник/ Н.Л.Авраменко, С.Я. Цимбалюк. – Ірпінь: НУДПСУ, 2009. – 254 с.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!