Анотація дисципліни Методологія наукових досліджень в інформаційній економіці, НУДПСУ

 Анотація дисципліни

«Методологія наукових досліджень в інформаційній економіці»

Метою дисципліни є опанування дисципліни в контексті підготовки магістрів: формування наукового світогляду; основи продуціонування інтелектуального капіталу як загальнонаукових методів пізнання,  так і в галузі інтелектуального моделювання, перетворення інформації в знання, формуванні розуміння реальності і технологічному втіленні наукового знання.

Завдання дисципліни:  осягнення і генезис відкриття об’єктивних законів економічного розвитку, заснований на емпіричній основі чи математичний доказ в виконанні евристичній, пізнавальній, пояснювальній функції; висування гіпотез, удосконалення теорій, доказів, обґрунтувань, методів наукових досліджень, теоретичне володіння відображення реальних об’єктів і уявлення них в ідеальній формі.

Предмет дисципліни полягає в дослідженні в галузі інформаційної економіки як нової економічної системи розвитку суспільства, її якісного і кількісного підходів, володіння методами дослідження між предметними зв’язками, системному інституціонально-еволюційному, соціально-особистісному   методами інтелектуального моделювання.

Знання та вміння, що формуються під час вивчення дисципліни

Знати:

• сутність сучасних проблем вивчення науки;

• закони и їх роль в науковому дослідженні;

• методи аналізу наукових теорій в експериментальних науках;

• моделювання економічних систем і процесів;

• методи інформаційно-економічної підтримки прийняття управлінських рішень;

• технології наукової творчості;

• організація і планування науково-дослідної роботи.

Уміти:

• технології запам’ятовування інформації;

• програмування наукового дослідження;

• висунення гіпотез, їх дослідження і їх перевірка;

• побудувати науковий опис об’єкта дослідження;

• обґрунтування методів дослідження, якісний і кількісний аналіз;

• Інтернет-простір і Інтернет-ресурси науки;

• оцінювання якості наукового дослідження.

Зміст дисципліни

МОДУЛЬ 1. НАУКА ЯК СИСТЕМА ЗНАНЬ

1.1. Наука та її методологія

1.2.Інформаційні аспекти науки

МОДУЛЬ 2. ВИРОБНИЦТВО ЗНАННЯ, КРЕАТИВНІ ПРОЦЕДУРИ ЕМПІРИЧНОГО ТА ТЕОРЕТИЧНОГО РІВНЯ

2.1. Особистість ученого і технології наукової творчості

2.2. Процес наукового дослідження

2.3. Методи емпіричних досліджень

2.4. Організація і планування науково-дослідної роботи

2.5. Підвищення якості наукового дослідження

Анотація дисципліни

 «Інформаційний менеджмент»

Метою вивчення дисципліни є створення студентам можливості для оволодіння системними знаннями теорії та практики управління інформаційною діяльністю суб’єктів господарювання будь-якого виду, а також опанування відповідного інструментарію для успішного управління інформаційними ресурсами, системами, технологіями.

Основними завданнями дисципліни є:

• вивчення теорії, вітчизняного і зарубіжного передового досвіду з управління інформаційною діяльністю організацій;

• набуття практичних навичок з управління інформаційною діяльністю організацій.

Предметом дисципліни є процеси інформаційної діяльності на підприємстві та методи їх організації й управління.

Знання та вміння, що формуються під час вивчення дисципліни

знати:

• сутність, зміст, значення та місце інформаційного менеджменту в системі менеджменту на підприємстві;

• сутність поняття, класифікацію та особливості інформаційних ресурсів (ІР) як економічної категорії;

• вплив ІР на конкурентоспроможність підприємства;

• методи визначення інформаційних потреб організації, джерела та канали отримання стратегічної інформації;

• сутність поняття інформаційної інфраструктури, вимоги до неї;

• принципи та стратегії створення й розвитку інформаційної інфраструктури підприємства;

• нормативно-правове й науково-методичне забезпечення процесів управління інформаційними технологіями (ІТ) на підприємстві;

• питання, пов’язані з організацією роботи інформаційної служби підприємства;

• принципи управління ІТ відповідно до міжнародного стандарту ISO 20000, ISO 38500 і методологій СОВІТ, ITIL, ITSM, MOF тощо;

• сутність поняття економічної ефективності ІС та проблеми її оцінки;

• найпоширеніші методики оцінювання ефективності ІТ-інвестицій та проблеми їх використання;

• сутність моделі сукупної вартості володіння (ТСО) та методики її розрахунку.

вміти:

• організувати та проводити інформаційну діяльність на будь-якому об’єкті (як інформаційної, так і неінформаційної сфери);

• організувати інформаційне обслуговування органів управління будь-якого рівня;

• розробляти основні контури ІТ-стратегії та ІТ-політики організації залежно від конкретної ситуації;

• розробляти моделі бізнес-процесів з використанням спеціалізованих програмних засобів (Bpwin);

• оцінювати рівень інформатизації об’єкта;

• аналізувати та реорганізовувати діяльність підприємства з метою підвищення рівня його інформатизації;

• вибирати готові ІТ-рішення, та обґрунтовувати свій вибір;

• визначати інформаційні потреби користувачів;

• аналізувати та оцінювати економічну ефективність ІС за різними методиками;

• виявляти резерви підвищення ефективності інформаційної діяльності структур (фірм, служби, ІТ-підрозділу тощо) та вміти мобілізувати їх.

Зміст дисципліни за темами (перелік питань)

Тема 1. Інформаційний менеджмент як новий напрямок в теорії     менеджменту.

Тема 2. Інформаційні ресурси як економічна категорія.

Тема 3. Формування та управління інформаційними ресурсами організації.

Тема 4. Концепція управління життєвим циклом інформації.

Тема 5. Сутність інформаційної логістики.

Тема 6. Документаційна система офісу (організації).

Тема 7. Правові аспекти комплексної захищеності інформаційних ресурсів.

Тема 8. Методологія та інструментальні засоби моделювання бізнес-процесів.

Тема 9. Методологія та засоби моделювання інформаційної системи – ARIS.

Тема 10. Міжнародні стандарти управління та їх інформаційна підтримка.

Тема 11. Планування розвитку інформаційної інфраструктури об’єкта.

Тема 12. Управління процесом створення/розвитку і супроводження ІС на підприємстві.

Тема 13. Оцінювання витрат на супроводження і розвиток ІС.

Тема 14. Введення в методологію управління інформаційними технологіями.

Тема 15. Основи управління інформаційною службою: задачі, організаційна структура, проблеми.

Тема 16. Модель процесів інформаційної служби ITIL/ITSM (Information Technology Infrastructure Library/IT Service Management).

Тема 17. Економічна ефективність інформаційної служби.

Тема 18. Консалтинг у сфері інформаційних технологій.

Анотація дисципліни

 «Інтелектуальна власність»

Метою вивчення дисципліни є формування базових уявлень студентів про інтелектуальну власність, розкриття основних понять та об’єктів, що складають систему інтелектуальної власності, економічних аспектів, таких як оцінка та комерціалізація інтелектуальної власності, а також  правової охорони і правового захисту в юрисдикційній та неюрисдикційній формах.

Основними завданнями дисципліни є:

• орієнтуватись в питаннях сфери інтелектуальної власності та ефективно використовувати результати своєї творчої та технічної діяльності;

• розпізнавати порушення своїх прав на результат інтелектуальної діяльності та захищати їх;

• правильно оцінювати об’єкти інтелектуальної власності та отримувати від них комерційну вигоду;

• не порушувати прав інтелектуальної власності інших осіб

Предметом дисципліни є процеси інформаційної діяльності на підприємстві та методи їх організації й управління.

Знання та вміння, що формуються під час вивчення дисципліни

знати:

• об’єкти права інтелектуальної власності та їх класифікацію;

• загальну характеристику об'єктів інтелектуальної власності;

• види об'єктів інтелектуальної власності;

• умови патентоздатності об'єктів інтелектуальної власності;

• об’єкти які не можуть отримати правову охорону;

• методи виявлення винаходів.

вміти:

• формалізувати результат творчої діяльності як об’єкт права інтелектуальної власності;

• для технічного вирішення, що формалізоване як винахід (корисна модель) визначати задачу на вирішення якої спрямоване технологічне вирішення;

• аналізувати виявлені суттєві ознаки технологічного вирішення або його конструктивного виконання на відповідність умовам патентоздатності винаходу (корисної моделі);

• виявляти особливі властивості, певні якості, репутацію або інші характеристики товару, що в основному зумовлені характерними для місця його походження природними умовами та людським фактором;

• аналізувати кваліфіковане зазначення походження товару на відповідність умовам правової охорони;

• ідентифікувати вид охоронного документу на формалізований об’єкт права інтелектуальної власності.

Зміст дисципліни за темами (перелік питань)

Тема 1. Інтелектуальна власність як право на результати творчої діяльності людини

Основні поняття. Еволюція інтелектуальної власності в Україні. Місце і роль інтелектуальної власності в економічному і соціальному розвитку дер­жави.

Тема 2. Система інтелектуальної власності

Класифікація об'єктів права інтелектуальної власності. Суб'єкти права інтелектуальної власності. Система законодавства України про інте­лектуальну власність. Державна система правової охорони інте­лектуальної власності. Міжнародна система інтелектуальної власності.

Тема 3.Охорона права на об'єкти інтелектуальної власності

Мета і принципи правової охорони. Охорона прав на об'єкти промислової вла­сності. Охорона прав на нетрадиційні об’єкти інтелектуальної власності. Охорона об'єктів авторського права і суміжних прав. Охорона прав на об'єкти інтелектуальної власності за кордоном. Паризька, Бернська та Римська конвенції і їх принципи.

Тема 4.Економіка інтелектуальної власності

Особливості права інтелектуальної власності як товару. Інтелектуальна власність як нематеріальний актив. Мета і способи комерціалізації прав на об'єкти інтелекту­альної власності. Види ліцензійних договорів та платежів. Договори лізингу та франшизи. Оцінка вартості прав на об'єкти інтелекту­альної власності: підходи та методи. Життєвий цикл об'єкта інтелектуальної власності.

Тема 5. Захист прав інтелектуальної власності

Дії, що визнаються порушенням права ін­телектуальної власності.Категорії спорів.  Форми і порядки  захисту права інтелектуальної власності. Способи захисту права інтелектуальної власності: адміністративно-правовий, цивільно-правовий спосіб захисту та кримінальна відповідальність за порушення прав.

Анотація дисципліни

«Вища освіта в Україні та Болонський процес»

Метою вивчення дисципліни є ознайомлення студентів з основними завданнями, принципами та документами, прийнятими в рамках Болонського процесу, сприяти оволодінню студентами методами та засобами запровадження вимог Болонської декларації у систему вищої освіти України.

Основними завданнями дисципліни є:

• формування цілісного уявлення у студентів про загальноєвропейську зону вищої освіти та її роль в сучасному суспільстві.

Предметом дисципліни є процеси інформаційної діяльності на підприємстві та методи їх організації й управління.

Знання та вміння, що формуються під час вивчення дисципліни знати:

• загальні закономірності розвитку систем вищої освіти України і країн Європи та Америки;

• принципи, нормативно-правові документи та хронологію подій Болонського процесу;

• основні завдання та етапи формування Зони європейської вищої освіти та умови входження до неї освіти й науки України;

• шляхи і засоби адаптації Європейської системи перезарахування кредитів (ECTS) у вищу освіту України;

• основні шляхи запровадження, структуру і компоненти кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП) у вищих навчальних закладах України.

вміти:

• складати індивідуальний навчальний план студента;

• розробляти структурно-логічну схему підготовки фахівців зі спеціальності та за напрямом базової підготовки;

• складати навчальний план підготовки фахівців за напрямом базової освіти;

• розробляти структуру залікового кредиту курсу (за вибором);

• розробляти шкалу оцінювання навчальної діяльності з курсу (за вибором).

Зміст дисципліни за темами (перелік питань)

Тема 1.1. Євроінтеграція України як чинник соціально-економічного розвитку держави. Роль освіти в розвитку партнерства України з іншими державами

Європейський вибір України – невід'ємна складова її подальшого розвитку. Хронологія та коротка характеристика подій з налагодження співробітництва України і ЄС. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС – один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства. Науково-технічне співробітництво України та ЄС. Забезпечення участі ЄС у національних дослідницьких програмах. Входження освіти і науки України у європейське інформаційне та освітнє поле як вагомий чинник економічного, соціального, інтелектуального, інноваційно-технологічного та культурного розвитку.

Тема 1.2. Системи вищої освіти у країнах Європи і Америки

Формування системи вищої освіти Європейських країн. Сучасні принципи побудови та завдання вищої освіти у розвинених країнах: Великій Британії, Іспанії, Італії, Німеччині, Польщі, Росії, Франції, США, Японії. Вища освіта України. Доступ громадян до освіти. Заклади освіти. Ступіневість освіти. Кваліфікації. Організація навчання, академічний рік і екзамени. Методи і засоби навчання. Навчання студентів-іноземців. Порівняльний аналіз систем вищої освіти у країнах Європи.

Тема 1.3. Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти країн Європи. Документи Болонського процесу

Євроінтеграція як соціально-економічний процес. Чинники євроінтеграції вищої освіти. Основні підходи та етапи формування Зони європейської вищої освіти. Хронологія подій Болонського процесу. Залучення європейських держав у Болонський процес. Основні документи Болонського процесу:

- Спільна декларація про гармонізацію архітектури, європейської системи вищої освіти чотирьох міністрів, що презентують Великобританію, Німеччину, Італію і Францію (Сорбонна, 25травня 1998 р.).

- Зона європейської вищої освіти: Спільна заява європейських міністрів освіти (Болонья, 18-19 червня 1999 р.).

- Формування майбутнього. Конференція європейських вищих навчальних закладів і освітніх організацій (Саламанка, 29-30 березня 2001 р.).

- До Зони європейської вищої освіти: Комюніке зустрічі європейських міністрів, відповідальних за вищу освіту(Прага, 13-19 травня 2001 р.).  

- Створення загальноєвропейського простору вищої освіти: Комюніке Конференції Міністрів, відповідальних за Вищу освіту (Берлін, 19-20 вересня 2003 р.).

Тема 1.4. Основні завдання, принципи та етапи формування Зони європейської вищої освіти

Гармонізація архітектури системи європейської вищої освіти як основне завдання Болонського процесу. Визначальні властивості європейської вищої освіти: якість, конкурентоспроможність вищих навчальних закладів Європи, взаємна довіра держав і вищих навчальних закладів, сумісність структури освіти та кваліфікацій на доступеневому і післяступеневому рівнях, мобільність студентів, привабливість освіти.

Основні завдання та принципи створення Зони Європейської вищої освіти (шість цілей Болонського процесу): уведення двоциклового навчання; запровадження кредитної системи; формування системи контролю якості освіти; розширення мобільності студентів і викладачів; забезпечення працевлаштування випускників та привабливості європейської системи освіти.

Подальші дії для досягнення шести цілей Болонського процесу: прийняття системи легкозрозумілих і адекватних ступенів; прийняття системи двоциклової освіти (доступеневе і післяступеневе навчання); запровадження системи кредитів - системи накопичення кредитів (ЕСТS) або інших сумісних з нею систем, які здатні забезпечити як диференційно-розрізнювальну, так і функції накопичення; сприяння мобільності студентів і викладачів (усунення перешкод вільному пересуванню студентів і викладачів); забезпечення високоякісних стандартів вищої освіти; сприяння європейському підходу до вищої освіти (запровадження програм, курсів, модулів із "європейським" змістом); навчання протягом усього життя; спільна праця вищих навчальних закладів і студентів як компетентних, активних і конструктивних партнерів у заснуванні та формуванні Зони європейської вищої освіти.

Тема 2.1. Європейська кредитно-трансферна система та система накопичення (ЕСТS)

Характерні особливості ЕСТS. Базові елементи системи: інформація (стосовно навчальних програм і здобутків студентів), взаємна угода (між закладами-партнерами і студентом), використання кредитів ЕСТS (визначення навчального навантаження студентів). Основні документи ЕСТS: інформаційний пакет, навчальний контракт, перелік оцінок дисциплін.

Загальні умови користування ЕСТS. Зобов'язання з боку навчального закладу.

Кредити ЕСТS: структура, призначення, зв'язок з академічним навантаженням студента (години занять). Особливості призначення і присвоєння кредитів ЕСТS.

Координатори ЕСТS: університетський координатор, факультетський координатор.

Зміст та структура інформаційного пакету навчального закладу, факультету, навчальної дисципліни, змістового кредиту.

Структура курсу з присвоєння ступенів (структурно-логічна схема, навчальний план). Опис предмета курсу. Опис дисципліни курсу.

Шкала оцінювання ЕСТS. Європейська система «полегшеної шкали оцінювання» навчальних досягнень студента. Сумісність різних систем оцінювання зі шкалою ЕСТS.

Тема 2.2. Принципи, шляхи і засоби адаптації Європейської системи перезарахування кредитів (ЕСТS) у вищу освіту України

Стратегічні завдання розвитку освіти України. Узгодження і поєднання національних компонентів вищої освіти різних країн із вимогами Болонського процесу щодо створення Зони європейської вищої освіти.

Тенденції розвитку вищої освіти України на сучасному етапі. Відмінність та подібність систем вищої освіти України і Європейських держав.

Передумови входження вищої освіти України до Болонського процесу: адаптація законодавства, структурні зміни освіти, запровадження у систему вищої освіти Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи (ЕСТS), проведення педагогічного експерименту щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах III - IV рівнів акредитації.

Основні завдання для створення умов щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у навчальних закладах III - IV рівнів акредитації (розроблення структурно-логічних схем підготовки фахівців за усіма напрямами та спеціальностями; запровадження модульної системи організації навчального процесу, системи тестування та рейтингового оцінювання знань студентів; організація навчального процесу на базі програм навчання, які формуються як набір залікових кредитів; введення граничного терміну навчання за програмою навчання, включаючи граничний термін бюджетного фінансування; створення нового покоління галузевих стандартів вищої освіти; розроблення індивідуальних графіків навчального процесу з урахуванням особливостей кредитно-модульної системи організації навчального процесу; зарахування на навчання до вищого навчального закладу тільки за напрямами підготовки; вдосконалення наявного та створення нового навчально-методичного, матеріально-технічного та інформаційного забезпечення навчання в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу; формування програм навчання усіх освітньо-кваліфікаційних рівнів на основі освітньо-кваліфікаційних характеристик випускників та освітньо-професійних програм підготовки, які передбачають можливі зміни співвідношення обсягів кредитів освітньої та кваліфікаційної складових підготовки; введення інституту викладачів-кураторів індивідуальних програм навчання).

Тема 2.3. Запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП) у ВНЗ України

Основні заходи з підготовки та програма проведення педагогічного експерименту щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах ІІІ-IV рівнів акредитації.

Розроблення та експериментальна перевірка технології застосування елементів Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи (ЕСТS) в системі вищої освіти України та створення сучасної системи управління якістю освітньої діяльності суб'єктів навчального процесу.

Організація навчального процесу у вищих навчальних закладах України за кредитно-модульною системою підготовки фахівців. Поняття про кредитно-модульну систему організації навчального процесу як модель організації навчального процесу; заліковий кредит як одиницю виміру навчального навантаження; модуль як задокументовану завершену частину освітньо-професійної програми; змістовий модуль як систему поєднаних навчальних елементів, відповідних певному навчальному об'єктові.

Структура і вимоги до складання основних компонентів КМСОНП: інформаційний пакет; договір про навчання між студентом і вищим навчальним закладом; академічна довідка. Формування та реалізація індивідуального навчального плану студента. Контроль за індивідуальним навчальним планом студента.

Форми організації навчання в умовах КМСОНП. Організаційно-методичне забезпечення КМСОНП. Контроль успішності студента та шкала оцінювання навчальних досягнень студента. Державна атестація студентів. Нормування навчального навантаження студента і викладача.

Особливості переведення, відрахування, поновлення студентів, переривання їхнього навчання. Стипендіальне забезпечення студентів.

Анотація дисципліни

«Охорона праці в органах ДПС та основи режимної роботи»

Метою дисципліни є опанування дисципліни в контексті підготовки магістрів: формування наукового світогляду; основи продуціонування інтелектуального капіталу як загальнонаукових методів познання,  так і в галузі інтелектуального моделювання, перетворення інформації в знання, формуванні розуміння реальності і технологічному втіленні наукового знання.

Завдання дисципліни:  осягнення і генезис відкриття об’єктивних законів економічного розвитку, заснований на емпіричній основі чи математичний доказ в виконанні евристичній, пізнавальній, пояснювальній функції; висування гіпотез, удосконалення теорій, доказів, обґрунтувань, методів наукових досліджень, теоретичне володіння відображення реальних об’єктів і уявлення них в ідеальній формі.

Предмет дисципліни полягає в дослідженні в галузі інформаційної економіки як нової економічної системи розвитку суспільства, її якісного і кількісного підходів, володіння методами дослідження між предметними зв’язками, системному інституціонально-еволюційному, соціально-особистісному   методами інтелектуального моделювання.

Знання та вміння, що формуються під час вивчення дисципліни

Знати:

• сутність сучасних проблем вивчення науки;

• закони и їх роль в науковому дослідженні;

• методи аналізу і нобудови наукових теорій в експериментальних науках.

Уміти:

• технології запам’ятовування інформації;

• програмування наукового дослідження.

Зміст дисципліни

МОДУЛЬ 1. НАУКА ЯК СИСТЕМА ЗНАНЬ.

1.1. Наука та її методологія

1.2. Інформаційні аспекти науки

Анотація дисципліни

«Штучний інтелект і управління даними»

Метою дисципліни є навчити студентів використовувати методи штучного інтелекту для аналізу складних систем.

Завдання дисципліни:  формувати знання та практичні навички для використання технологій штучного інтелекту для вирiшення задач прийняття рішень; забезпечувати єдину методичну базу для взаємодії курсу штучного інтелекту та інших предметних дисциплін; давати уяву про стан і перспективу розвитку теорії штучного інтелекту та програмного забезпечення систем штучного інтелекту; формувати знання та практичні навички для використання технологій штучного інтелекту для вирiшення задач прийняття рішень; забезпечувати єдину методичну базу для взаємодії курсу штучного інтелекту та інших предметних дисциплін; давати уяву про стан і перспективу розвитку теорії штучного інтелекту та програмного забезпечення систем штучного інтелекту.

Предмет дисципліни: штучний інтелект і управління даними.

Знання та вміння, що формуються під час вивчення дисципліни

Знати:

• основні поняття та визначення теорії розпізнавання образів та систем, що засновані на знаннях;

• класифікацію систем розпізнавання;

• методи розпізнавання образів за ознаками;

• основні принципи побудови систем штучного інтелекту;

• методи логічного виведення та пошуку рішень;

• критерії порівняння моделей та методів розпізнавання.

Уміти:

• обґрунтовувати та аналізувати вибір конкретного типу моделі та методу розпізнавання для вирiшення вiдповiдних практичних задач;

• використовувати сучасні програмні засоби для вирішення задач розпізнавання та побудови систем штучного інтелекту;

• створювати програми на алгоритмічних мовах програмування  для побудови та використання розпізнаючих моделей багатомiрних залежностей за точковими даними;

• здійснювати підготовку та первинну обробку даних для побудови моделей;

• представляти результати обчислень у графічній та табличній формах;

• аналізувати результати побудови та використання моделей й вирiшення практичних задач на основі методів штучного інтелекту.

Зміст дисципліни

Тема 1. Введення до штучного інтелекту. Загальна характеристика систем штучного інтелекту

Поняття "штучний інтелект". Історія систем штучного інтелекту. Загальна характеристика систем штучного інтелекту.

Тема 2. Основні поняття теорії розпізнавання образів

Основні поняття теорії розпізнавання образів. Історія розвитку теорії розпізнавання образів. Задача класифікації.  Задача опису.  Задача навчання  Задача самонавчання.  Навчання з учителем. Навчання без учителя. Класифікація систем розпізнавання Різновиди навчання Методи відбору ознак.

Тема 3. Розпізнавання образів у задачах керування якістю продукції

Керування якістю. Розпізнавання образів у задачах керування якістю продукції Репрезентативність вибірки даних Технічна діагностика: мета, структура, задачі. Прогнозування: мета, способи, задачі.

Тема 4. Евристичний алгоритм одновимірної класифікації

Відстань у одновимірному просторі. Евристичний алгоритм одновимірної класифікації Характеристики процесу навчання.

Тема 5. Евристичний алгоритм багатовимірної класифікації

Відстань у багатовимірному просторі. Евристичний алгоритм багатовимірної класифікації. Лінійна роздільність і лінійна нерозділеність класів.

Тема 6. Алгоритм класифікації з оцінкою значимості ознак

Евристичний алгоритм оцінювання значимості ознак. Алгоритм класифікації з оцінкою значимості ознак.

Тема 7. Метричні методи класифікації

Метричні методи класифікації. Класифікація за відстанню у просторі ознак  Метод ISODATA. Метод потенційних функцій

Тема 8. Призначення та характеристики експертних систем

Експертні системи та їх призначення Задачі, що вирішують експертні системи. Обмеження експертних систем Використання мови Пролог для побудови експертних систем.  Використання мови Лісп для побудови експертних систем. Використання CLIPS для побудови експертних систем.

Тема 9. Базові функції експертних систем

Функції експертних систем. Методи видобування знань з даних.

Тема 10. Структура експертної системи

Структура і складові експертних систем. База знань. Правила. Машина логічного виведення.

Тема 11. Управління процесом пошуку рішення

Методи  управління процесом пошуку рішення. Пошук у просторі станів

Тема 12. Роз'яснення прийнятого рішення

Загальні принципи роз'яснення прийнятого рішення у експертній системі.

Анотація дисципліни

«Адміністрування та програмування в корпоративних базах даних»

Метою дисципліни є введення в проблематику систем баз даних і СУБД, що використовуються для роботи з базами даних масштабу великої організації. Даються вимоги до корпоративних СУБД, огляд сучасних корпоративних СУБД. Вивчається використання СУБД Oracle для створення корпоративних систем баз даних.

Завдання дисципліни:  вивчення програмних засобів проектування, розробки та адміністрування баз даних; розробка баз даних та корпоративних сховищ даних для вирішення економічних завдань.

Предмет дисципліни: адміністрування та програмування в корпоративних базах даних.

Знання та вміння, що формуються під час вивчення дисципліни

Знати:

• сутність сучасних проблем вивчення науки;

• основні концепції баз даних;

• типові завдання, що виконуються при створенні серверних баз даних та їх адміністрування.

• класифікацію корпоративних інформаційних систем, методи управління ними;

• принципи побудови відкритих систем і «клієнт-серверних» технологій;

• принципи адміністрування мережевих і інформаційних сервісів в розподілених інформаційних системах;

• основи адміністрування бази даних для корпоративних інформаційних систем;

• завдання системного адміністрування, способи їх вирішення;

• принципи роботи та методику налаштування веб-сервера для інтеграції з КІС;

• поняття політики безпеки, існуючі типи політик безпеки інформаційних систем;

• нормативні керівні документи, що стосуються інформаційної безпеки корпоративних інформаційних систем.

Уміти:

• проектувати і створювати бази даних і додатки користувача в клієнт-серверній архітектурі;

• ефективно виконувати завдання адміністрування баз даних і додатки користувача в клієнт-серверній архітектурі;

• володіти інструментарієм для розробки та адміністрування баз даних і корпоративних сховищ.

Зміст дисципліни

Тема 1. Введення в корпоративні системи баз даних

Корпоративні та персональні СУБД. Огляд сучасних корпоративних СУБД. Вимоги до корпоративних СУБД.

Тема 2. Об'єкти бази даних в корпоративних СУБД

Поняття схеми даних. Об'єкти схеми в СУБД Oracle: таблиця, подання, індекс, послідовність, знімок, кластер, синонім, зв'язок бази даних, що зберігається підпрограма, пакет, тригер. Словник даних.

Тема 3. Системна архітектура корпоративних СУБД

Фізична структура бази даних: блок, екстент, сегмент, табличний простір, файли даних, журналу, керуючі файли. Розподіл оперативної пам'яті: глобальна системна область (буфер даних, буфер журналу, що розділяється пул, курсори), глобальна область програм. Процеси СУБД: користувальницькі та системні (серверні і фонові). Примірник СУБД, старт та зупинку примірника.

Тема 4. Безпека даних

Безпека на рівні об'єктів схеми. Системна безпеку. Засоби забезпечення безпеки даних: поділ адміністратора та користувачів бази даних, авторизація, привілеї (системні і об'єктні), ролі користувачів. Профілі користувачів. Аудит користувачів.

Тема 5. Цілісність даних

Декларативні обмеження цілісності: заборона порожніх і співпадаючих значень у стовпці таблиці, обмеження первинних і зовнішніх ключів таблиці, заборона значень стовпця, що порушують заданий умова. Алгоритм виконання перевірки обмежень цілісності. Тригери рядка, стовпця, перед-і пост-умови і їх комбінації, тригери системних і користувальницьких подій. Алгоритм виконання тригерів. Порівняння декларативних обмежень цілісності й тригерів.

Тема 6. PL / SQL - процедурний мова баз даних

Довідка про мову PL / SQL. Основні програмні об'єкти, типи даних і оператори мови PL / SQL. Підпрограми, передача параметрів у мові PL / SQL. Курсори. Пакети підпрограм. Обробка виняткових ситуацій.

Тема 7. Обробка транзакцій

Фіксація і відкат транзакції. Точки збереження транзакції. Транзакції виду "тільки читання". Підтримка ослаблених АСІД-транзакцій. Підтримка розширених АСІД-транзакцій.

Тема 8. Підтримка розподілених баз даних

Глобальні імена об'єктів розподіленої бази даних. Зв'язки бази даних. Дистанційні і розподілені запити. Виклик віддалених процедур. Двофазна фіксація розподілених транзакцій. Адміністрування розподіленої бази даних. Реплікація бази даних.

Тема 9. Відновлення та резервне копіювання баз даних

Засоби і механізми відновлення бази даних: журнал, сегменти відкату, керуючі файли, резервні копії бази даних, прокрутка вперед і прокрутка назад. Засоби і механізми резервного копіювання бази даних: мультиплексування, дзеркалювання, повне, часткове, узгоджене і неузгоджене резервне копіювання бази даних. Стратегія резервного копіювання.

Тема 10. Підтримка користувацьких типів даних

Реляційні, об'єктно-реляційні та об'єктно-орієнтовані СУБД. Об'єктні типи даних в СУБД Oracle. XML-типи даних в СУБД Oracle.

Тема 11. Підтримка сховищ даних

Поняття сховища даних (Data Warehouse) і глибинного аналізу даних (Data Mining). Багатовимірне представлення даних, операції маніпулювання багатомірними даними (зріз, обертання, агрегація, деталізація). Засоби аналізу даних в СУБД Oracle. Багатовимірна СУБД Oracle Express.

З повагою ІЦ “KURSOVIKS”!