Тема: АІС фінансово-кредитних установ

План

1. Особливості АІС банківських установ
2. Інформаційні системи комерційного банку.
3. Електронні системи передавання банківської інформації.
4. Автоматизація міжбанківських розрахунків.
5. Системи електронних грошей.
6. Корпоративні банківські мережі
7. Internet - банки
8. Огляд сучасних банківських систем

1. Особливості АІС банківських установ

Важко уявити собі більш сприятливе середовище для запровадження АІС, ніж банківська діяльність, майже всі завдання піддаються автоматизації, крім того є на це гроші. Конкуренція на ринку банківських послуг є досить високою, відповідно, високою і повинна бути відповідальність за своєчасне прийняття правильних стратегічних і тактичних рішень на кожному рівні ієрархії банківських відділень. А для цього потрібна автоматизація, і саме тому в банках широко використовуються останні досягнення інформаційних технологій. Загальносвітова практика показує що затрати на автоматизацію і комп’ютеризацію складають неменше 17% загальної суми річних витрат.

Автоматизована банківська система (АБС) повинна бути інтегрованою, тобто система побудована на загальносистемних принципах автоматизації і охоплює не фрагментарно сукупність банківських задач, а вирішує питання автоматизації комплексно з урахуванням інформаційних і функціональних зв’язків. 

Банківські АІС охоплюють такі функції (задачі):

- Клірингові операції

- Торгівельні та маркетингові операції

- Управління готівковими коштами

- Кредитні і депозитні операції

- Операції з валютою

- Використання електронних грошей і банкоматів

- Банківські операції по телефону і обслуговування вдома;

- Використання електронної пошти і канцелярії

- Безпаперовий  документообіг всередині банку і при взаємодії цент-філіалу та банк-клієнта

- Фондовий ринок та операції з цінними паперами

- Аналіз інвестицій і фінансового ринку

- Автоматизація розрахунків у торгівельних установах з використанням пластикових карток

- Міжнародні міжбанківські телекомунікаційні системи (SWIFT i SHAPS та ін.)

Стан автоматизації банківської діяльності на Україні в різних банківських установах дуже різний. Проводити аналіз автоматизації можна в двох напрямках: - на рівні Національного банку України (НБУ) та на рівні комерційного банку.

У 1994р. НБУ було прийнято стратегічне рішення щодо впровадження системи електронних міжбанківських розрахунків/платежів (СЕП). Ця державна платіжна система об’єднала засобами електронної пошти всі комерційні банки в єдиний інформаційний простір. СЕП створилась як багаторівнева без паперова система “брутто” – розрахунків. СЕП – є власністю НБУ і обслуговує банки на договірній основі. Впровадження СЕП  дало змогу відмовитись від використання поштових та телеграфних авізо, значно підвищилась швидкість, якість і надійність виконання платежів, забезпечення безпеки та конфіденційності банківської інформації. Архітектура СЕП включає 3-4 рівня:

- Комерційні банки (КБ), де функціонують програмно-технологічні комплекси АРМи;

-  Обласний рівень НБУ, куди передаються платіжні повідомлення від КБ, представлений регіональними розрахунковими палатами відповідно комплексом АРМів.

- Найвищий рівень – центральна розрахункова палата і відповідний комплекс АРМ, які проводять облік та контроль платежів у масштабі України в цілому.

СЕП – не є чимось сталим, вона постійно росте і розвивається, вдосконалюється система захисту і надійності. Кожний КБ є самостійним учасником СЕП. Кожен КБ може вибрати одну з моделей обслуговування кореспондентських рахунків, яких зараз налічується 8 (0-7). Обмін інформації між АРМ СЕП організовано у пакетному режимі. На основі СЕП створюється платіжна система нового покоління (ПСНП), яка враховує світовий досвід буде здійснювати грошові перекази в режимі реального часу і працювати в пакетному режимі, здійснюватиметься вихід до платіжних систем СНД, підтримуватиме роботу фондового ринку, національної системи масових електронних платежів з використанням розрахункових карток.

ІС НБУ включає наступні функціональні підсистеми: ЦРП, підсистема банківського нагляду, підсистема валютного контролю, елісійно-касових операцій, вторинного ринку, валютної біржі, внутрішнього банківського  обліку, АРМ операціоніста, банківської безпеки.

Більшість АБС розроблені як файл/сервер, що зорієнтовані на використання ПК у локальні мережі і функціонують як правило в СУБД Clipper, Fox Pro, olb-Vista, Clarion та ще кілька інших. Окремі системи вже пропонуються готовими фірмами-розробниками, але більшість систем розробляються силами спеціалістів банків. Більшість задач, що автоматизуються це переважно облікові і дуже незначна частка задач аналітичного типу (аналіз ресурсів, активів, прибутковості, стану фінансових ринків, оцінка ризиків тощо) і майже відсутні в АБС задачі класу підтримки прийняття рішень для вирішення неструктурованих і слабо структурованих задач (проблем). У зв’язку з переходом до міжнародних стандартів бух. обліку інф. сист. банків практично розробляються заново на принципово нових засадах. Основним напрямком є розвиток систем типу “клієнт/сервер” з використання розподілених реляційних СУБД зокрема Sybase, Oracle, Informix  та ін.

КБ не мають право використовувати не сертифіковані АІС. Сертифікацію проводить НБУ згідно вимог до міжнародних стандартів.

Сучасні напрямки вдосконалення АІСБ – це використання гетерогенного мереженого середовища, відкритий інтерфейс, можливо використання кількох СУБД, наявність голосового каналу передачі даних. Структурно це система тісно пов’язаних між собою АРМ-ів щодо даних функцій в межах Internet. Для такої технології  (OLAP-технологія, для підтримки багатофілійних структур тереторіально-розподілених) не має значення де фізично знаходяться дані – на сервері головної контори, чи на сервері філіалу, який може бути територіально віддалений. OLTP (автоматизація локальна, без аналітичних завдань)- технології є недостатніми з точки зору ефективності управління сучасним комерційним банком, кілька OLTP- систем об’єднуються і це потребує додаткових витрат і програмних продуктів. Крім того тенденція по інтеграції програмних продуктів додатків (банківських кіосків, програм електронних платежів тощо) до великих програмних комплексів. Ще одна нова тенденція це поява в банках сховищ даних. А це в свою чергу сприяє створенню нового класу ІС.

2. Інформаційні системи комерційного банку

Автоматична банківська система повинна забезпечувати:

- Автоматизацію внутрибанківської діяльності та автоматизацію виконання міжбанківських розрахунків, автоматизацію фінансових операцій в межах міжнародного бізнесу.

АБС складається з кількох функціональних підсистем, ядром якої є ОДБ (операційний день банку). Це базова підсистема, яка функціонує в кожному комерційному банку. Основні функції підсистеми ОДБ:

- Ведення та обробка клієнтських платіжних документів;

- Створення та ведення особових рахунків клієнтів;

- Робота з картотеками;

- Обробка особових та балансових рахунків;

- Ведення аналітичного та синтетичного (рахунку) обліку, формування балансу.

Система ОДБ в переважній більшості складається з АРМів:

- АРМ операціоніста;

- АРМ технолога (адміністратора системи);

- АРМ контролера;

- АРМ технолога (Це один з найперших в Україні програмних продуктів, які застосовуються для автоматизації облікових робіт банку).

Основні функції технолога:

- Відкриття ОДБ та ініціалізація банківського дня

- Реєстрація клієнтів і відкриття рахунків

- Контроль за веденням документів на робочих місцях

- Обробка документів банківського дня, їх оплата та проведення

- Закриття ОДБ і банківського дня, друкування звітних форм

АРМ оператора (є ключовим в роботі ІС) забезпечує роботу з поточними документами, підтримує в робочому стані файли оперативної інформації, ведення нормативно-довідкової інформації, ведення архівів. Обробка основної оперативної інформації.

АРМ контролера. Цей АРМ має значення лише тоді, коли виконується робота в мережі. Його функції будуть полягати в перегляді документів, які надходять від станцій операціоністів, частково дублюються функції операціоніста чи технолога. На АРМ контролера можуть бути покладені функції регулювання послідовності надходжень початкових міжбанківських документів до регіонально-розрахункової палати (оплата документів або забороняється (блокується) або дозволяється).

Усі обчислення в ОДБ можуть бути як у режимі “off-line” тобто по завершенні операційного дня, так і “on-line” – поточне обслуговування.

Підсистема “Управління кредитними ресурсами банку”

Функції:

- Аналіз фінансового стану позичальника, визначення його кредитоспроможності та оцінку ризику при кредитуванні;

- Формування та облік кредитних договорів;

- Ведення та користування розпоряджень на оплату кредитів;

- Аналіз кредитного портфеля;

- Нарахування процентів на кредит;

- Ведення та коригування графіків оплати процентів по кредитних договорах.

Підсистеми “Управління валютними операціями”

В межах цієї підсистеми обов’язково повинен функціонувати комплекс задач “Валютний операційний день”, що забезпечує введення та обробку валютних платіжних документів, відкриття  ат закриття валютних рахунків, конвертацію валют, ведення рахунків покриття, формування балансу та інших операцій з іноземною валютою.

“Валютний операційний день” не обов’язково реалізується окремим програмним комплексом. Операції з валютою можуть бути реалізовані комплексом ОДБ. Крім комплексу задач “Валютний операційний день” у комер. банку  можуть бути автоматизовані такі задачі:

- Прогнозування курсу валют;

- Облік біржових валютних операцій;

- Облік ділінгових операцій та оцінка ділінгових контрактів.

Підсистема “Управління депозитами”

Ця підсистема має забезпечувати автоматизацію робіт, пов’язаних з обслуговуванням фізичних та юридичних осіб, що відкрили депозитні (вкладні) рахунки в банку. Основні завдання:

- Облік операцій з готівкою;

- Облік безготівкових операцій;

- Облік цінних бланків;

- Нарахування відсотків за депозитними рахунками;

- Формування звітних форм щодо роботи з депозитними вкладами.

Є 2 підходи до автоматизації:

- Вкладнику видається паперова ощадна книжка;

- Вкладнику видається пластикова картка і присвоюється ідентифікаційний код, який є засобом доступу до депозитного рахунку.

Може бути, що ця система може бути частиною підсистеми “Управління кредитно-депозитними операціями”. Зараз серйозну увагу приділяють удосконаленню автоматизації кредитній і депозитній підсистемам, бо вони на сьогодні є основними видами діяльності КБ. Вони повинні аналізувати рентабельність угоди, оцінювати ризик, формувати портфель заявок, складати плани-графіки виплат, проводити облік і контроль, визначати стратегії. Ці системи повинні бути інтегрованими з ОДБ.

Підсистема ”Управління цінними паперами”

Комерційні банки можуть виконувати з цінними паперами (випускати, продавати, купувати і зберігати цінні папери (акції, облігації, векселі)). Виділ. такі напрямки:

- Облік операцій з власними акціями;

- Облік операцій з держ. цінними паперами;

- Облік операцій з іншими цінними паперами (акціями підприємств, векселями, сертифікатами);

- Управління портфелем цінних паперів, прогнозування стану фондового ринку.

На сьогодні провідні банківські установи створюють віртуальний портфель, що містить інформацію про цікавлячі користувача акції. Оперуючи віртуальним портфелем можна прискорити і автоматизувати процес одержання інформації, можна відображати як реальний набір акцій тат і  передбачуваний. Система автоматично відслідковує зміни, що відбуваються з акціями на ринку і сповіщають про це власника віртуального портфеля.

Підсистема “Управління касою”

Ці підсистеми необхідно для обліку готівки та організації роботи обмінних пунктів. Ця підсистема являє собою міні-банк, що має свій баланс, рахунки, документацію.

Вирішує такі задачі:

- Формування касового плану (АРМ бухгалтера-економіста);

- Облік надходження коштів у касу (АРМ касира з обліку надходжень);

- Облік видатку коштів з каси (АРМ касира з обліку видатків);

- Інкасації коштів у банку (АРМ нічного касира та бухгалтера з інкасації);

- Облік роботи обмінних валютних пунктів (АРМ співробітника з контролю та нагляду за роботою обмінних пунктів);

- Облік наявності коштів у касі банку (АРМ завідуючого касою).

Підсистеми “Внутрібанківський облік”

Це підсистема включає задачі, пов’язані з обліком у самому банку (облік праці і нарахування заробітної плати працівникам банку, облік власних основних засобів, облік амортизації, облік господарських і експлуатаційних витрат).

Підсистема “Звітність банку”

Тут формується бухгалтерська, фінансова статистична звітність про діяльність банку. Джерелом інформації для цієї підсистеми є БД з ОДБ. В кожному КБ є АРМ – статзвітність, який є програмою НБУ.

Підсистема “Управління розрахунками з використанням пластикових карток”

Метою цієї системи є автоматизація безготівкових розрахунків з фізичними особами з використанням пластикових карток. Задачі:

- Обслуговування локальних платіжних карткових систем;

- Обслуговування міжнародних платіжних карткових систем;

- Обслуговування національних платіжних Каткових систем.

Підсистема “Аналіз діяльності і банку” (OLAP- технологія)

Вирішує задачі:

- Аналіз балансу;

- Аналіз пасивів (власні і залучені кошти);

- Аналіз активів (кредитний портфель);

- Аналіз нормативів (ліквідність, платоспроможність, достатність капіталу);

- Аналіз доходів;

- Аналіз виконання фінансового плану.

3. Електронні системи передавання банківської інформації

СЕП організована як деревоподібна ієрархічна структура (як я вже згадувала, вищій рівень АРМ1- розрахункова палата, АРМ2- регіональні розрахункові палати, АРМ3- комерційна банки). Існує кілька моделей взаємодії банка з СЕП:

1. Перша модель – коли головний банк і його філії мають самостійні коррахунки і діють в межах СЕП незалежно один від одного.

2. Друга модель – коли головний банк і його філіали мають один рахунок, робота в СЕП ведеться через головний банк.

3. Третя модель – є розвитком другої у головному банку відкриті субкоррахунки філіалів, філії обмежені роботою в регіоні, філії не мають свого АРМ3 і виконують свою роботу через головний банк від свого імені.

4. Але існує багато гібридних моделей тобто різновидів з попередніх.

Для обміну інформаційними повідомленнями СЕП використовується електронна пошта (ЕП). ЕП НБУ являє собою програмно-технологічну і адміністративно-територіальну систему, що забезпечує обмін повідомлень між абонентами мережі. ЕП для передачі використовуються телефонні мережі, але на відміну від телефонних повідомлень трохи має більшу швидкість доступу і необов’язково присутність абонента, дані можуть бути передані кільком абонентам. ЕП може розглядатися як окремий випадок передачі файлів.

Усяке повідомлення ЕП може бути адресоване тобто мати електронну поштову адресу. ЕП НБУ – це пошта закритого типу що забезпечує електронний обмін даними в банківській системі України. Доставка кореспонденції з одного вузла в другий займає приблизно 15-20хв. ЕП охоплює приблизно 2300 вузлів і має приблизно 20000 кінцевих користувачів. Обмін інформації здійснюється через електронні поштові скриньки. Вони організовані як звичайні каталоги DOS з ім’ям, яке збігається з кодом абонента, що мають підкаталоги IN для вхідної і OUT для вихідної кореспонденції. Інформація передається файлами, які можуть називатися конвертами. Імена файлів (конвертів) мають певну структуру. Невпізнані конверти (файли з неправильною структурою імені) автоматично прямують. Центр комунікації зв’язку спеціальний каталог до з’ясування.

Для кожного відділення банку в Центрі комунікації повідомлень відкрита свою поштова скринька з ім’ям, яке збігається з кодом абонента.     Поштовий конверт складається із заголовка і тіла повідомлення. Заголовок, як правило формується автоматично. Головним завдання центра комунікації зв’язку є періодичний перегляд підкаталогів IN всіх поштових скриньок і переміщення кореспонденції, що надійшла в них у відповідний підкаталог OUT. Призначення ЕП:

- Транспортний засіб в системі електронних міжбанківських розрахунків;

- Передача нормативних документів;

- Передача курсів валют;

- Збирання статистичних даних і різних форм звітності;

- Передача директив, запитів, довідок;

- Передача програмного забезпечення.

Адресація в системі ЕП НБУ.

Поштова електронна адреса має 2 елементи. Для того щоб відділити ідентифікатор абонента від його поштових координат використовують знак @. Поштова адреса може мати вигляд admin @ uah1. у цьому прикладі admin – це ідентифікатор локального користувача, що вказує його функціональні обов’язки чи прізвища, ім’я. Те, що стоїть праворуч від знака @ називається іменем поштового вузла і одночасно описує його місце розташування. Як правило ім’я поштового вузла складається з символів: перший знак означає державу (U – Україна), другий – регіон (А – Вінницька обл.), третій тип – банку (Н - НБУ), четвертий – порядковий номер або символ. Поштове ім’я – унікальне.

Імена вузлів формуються тільки в НБУ. Центральні та регіональні вузли входять в систему НБУ і розміщуються в управліннях Національного банку. Всі іншу вузли є абонентськими (вузли розмішені в КБ). В кожному вузлі зберігаються довідники вузлів ЕП. Крім довідника вузлів, є файл – довідник локальних користувачів, що формуються в кожному вузлі. Ім’я локального користувача – це ідентифікатор, що має вміщувати від одного до восьми символів. Ідентифікатори локальних користувачів різних вузлів не зв’язані між собою. Тобто допускається однакова ідентифікація локальних користувачів в різних вузлах. Але в рамках одного вузла усі імена повинні бути унікальними. Локальні користувачі – це кінцеві користувачі НБУ, це можуть бути як фізичні особи так і прикладні програми. В кожному вузлі крім кінцевих користувачів є хоча б один адміністратор, який управляє функціонуванням вузла.

В ЕП НБУ є маршрути, що описують шляхи доступу від одного вузла до іншого. Ці маршрути використовують для транспортування поштових повідомлень. Розрізняють прямий (безпосередній маршрут) і транзитний маршрут. Безпосередній маршрут – коли повідомлення передається з одного вузла в інший без використання будь-яких вузлів. Транзитний – через допоміжні (транзитні) вузли. Всі поштові повідомлення, які проходять через вузол архивуються. Цей архів може бути використаний адміністратором для аналізу.

В ЕП НБУ реалізовано шлюз між різними системами (програмними продуктами), за допомогою якого реалізується перехід від одного середовища до іншого. Всі поштові повідомлення, що проходять через вузол архивуються і зберігаються в архіві даного вузла. Архів повідомлень – це каталог, де зберігаються поштові конверти, що оброблялись в даному вузлі протягом доби, незалежно від того чи це прийняті, відправлені чи транзитні повідомлення. Цей архів використовується адміністратором для аналізу.

Напрямки модернізації СЕП: На основі діючої СЕП впроваджується платіжна система нового покоління (ПСНП), яка має враховувати перспективні потреби банківської системи України та світовий досвід. У ПСНП будуть діяти такі основні елементи:

- головна книга НБУ, в якій складовими будуть кореспондентські рахунки банків;

- система моніторингу рахунків, яка разом з інформаційними банківськими системами проводить моніторинг кредитами, технологічними й транзитними рахунками, що пов’язані з банківськими платежами;

- система термінових платежів;

- традиційна система міжбанківських розрахунків.

Товариство міжнародних міжбанківських фінансових телекомунікацій (в перекладі на англійську скорочено по першим літерам SWIFT) було засновано в 1973 році. Метою створення була необхідність в розробці системи, для передачі банківської інформації, швидкодіючої і надійної при суворому контролі і захисті. SWIFT спочатку створювалась лише для банківських установ (15 країн), згодом з 1987 р туди під’єднались брокерські і дилерські контори, клірінгові і страхові компанії, а також фірми, що працюють з цінними паперами. SWIFT забезпечує доставку повідомлень учасникам системи. SWIFT працює 24 години на добу і 365 днів на рік. Якщо відправник і одержувач працюють а мережі одночасно, то доставка повідомлень займає приблизно 20 секунд, доставка в будь-яку частину світу  - 20 хвилин, але можна скоротитись і до 1 хвилини. Кількість країн-учасників близько 200, загальна кількість користувачів близько 7000. Законодавча влада SWIFT належить Генеральній асамблеї (загальним зборам всіх учасників банків, що мають акції). Засідання асамблеї – раз на рік. Виконавчим органом SWIFT є Рада директорів, яка щорічно перебирається. Оперативне керівництво Радою директорів виконує Голова Ради директорів. До складу Ради входять представники країн (чи групи країн).

Акції  SWIFT розподіляються між членами SWIFT. Найбільшу кількість акцій мають США, Німеччина, Швейцарія, Франція та Великобританія. Штаб –квартира знаходиться у Бельгії. Система SWIFT має багаторівневу структуру. На нижньому рівні знаходяться банківські установи, де встановлені інтерфейсні системи, за допомогою яких вони включаються до мережі SWIFT. SWIFT пропонує свої ІС, але користувачі можуть пропонувати свої варіанти ІС, тільки обов’язково їх погоджують з SWIFT. Наступний рівень, це регіональні процесори. В більшості це – країни. Регіональні процесори виконують прийом і перевірку повідомлень і передають їх для подальшої обробки на групові процесори. Групові процесори здійснюють розподіли за адресами. На верхньому рівні знаходиться центральний процесор (операційний центр). Там виконується моніторинг всіх повідомлень.

Особливістю SWIFT є єдиний для всіх користувачів набір правил і понять. Повідомлення діляться на категорії:

1 категорія – клієнтські перекази і чеки;

2 категорія – перекази фінансових установ;

3 категорія – валютні операції;

4 категорія – повідомлення про оплату;

5 категорія – цінні папери;

6 категорія – дорогоцінні метали;

7 категорія – документарні акредитиви і гарантії;

8 категорія – подорожні чеки;

9 категорія – змішані повідомлення.

Заголовок і зміст повідомлення утворюють конверт. Заголовок має сувору структуру. Структуру ми вже розглядали. Текст повідомлення також заноситься у суворій послідовності й реалізуються при заповненні відповідного поля, яке має чітку нумерацію. Коди полів мають нумерацію двозначними цифрами кодами. Наприклад:

50 - переказний;

70 – призначення платежу.

Спочатку SWIFT містила два операційні центри в США і Нідерландах і регіональні процесори у різних країнах світу. Перехід до оновлення SWIFT почався у 1989 році і закінчився у 1995 році. Тепер використовуються більш продуктивні процесори, збільшився трафік, удосконалили програмне забезпечення. Ускладнилась структура організації.

Безпека обміну інформації має важливе значення. Організацією безпеки та надійністю роботи займається Генеральна інспекція, що впорядкована Раді директорів SWIFT. Всі повідомлення, які входять сист. автом. нумеруються і при виході також. Повідомлення, які вийшли з відхиленнями відразу ж відкидаються. Всі пересилання кодуються і проводиться контроль послідовності повідомлень. Також гарантується система контролю за доступом в мережу ( розмежування доступу через паролі, шифрування, журнальні файли, архівація і т.д.). SWIFT має безпрецедентні міри безпеки, що дозволяє уникнути серйозних аварій і несанкціонованого доступу.

Підключитись до SWIFT може будь-який банк  що має валютну ліцензію та готовий внести одноразові, щорічні та поточні фінансові витрати. До одноразових витрат вступний внесок приблизно 12500$ і оплата 1 акції в 1500$, а також оплата програмного забезпечення 170000$. В Україні до цих витрат ще відносяться підключення д мережі Укр Пак, як телекомунікації SWIFT це приблизно 1000$. Поточні витрати залежать від кількості пересилань (за вихідні платня не береться) і це приблизно 0,2 – 0,5$ залежно від пріоритету і категорій. В нашій країні SWIFT не набуло, ще досить широкого розповсюдження, бо SWIFT надає найбільшу віддачу тим банкам, що мають значні обсяги за кордоном. Витрати банку при вступі до системи складають 160-200 тис. доларів.

В усіх великих країнах світу існують свої національні системи для здійснення міжбанківських операцій. У США використовуються – мережа федеральної резервної банківської системи FEDWIRE, міжбанківська платіжна система CHIPS. У Франції міжбанківські розрахунки засновані на системі SIT, у Великобританії  - CHAPS i BAC. Зв’язок між банками різних країн світу ведеться або через національні системи (наприклад, на Україні через СЕП НБУ в мультивалютному режимі) або за допомогою створення прямих систем зв’язку (закриті системи). В Росії впроваджується глобальний проектсистема міжбанківських зв’язків, що опирається на супутниковий зв’язок і покриватимиме усю територію країни.

4. Автоматизація міжбанківських розрахунків

У разі виконання банком розрахунків за дорученням клієнтів можливі два варіанти: або обидва клієнти (платник і одержувач) є клієнтами одного банку, або один з клієнтів не є клієнтом одного банку. Згідно з першим варіантом виконання платежу означає переміщення суми платежу з рахунку на другий рахунок в межах одного банку і це є внутрібанківська операція. Другий варіант вимагає взаємодії між банками. Розрахунки між банками можуть виконуватись на “чистій”(нетто) або валовій (брутто) основі. Існують відповідно 2 види міжбанківських розрахунків. Чистий розрахунок виконується по закінченні певного часу, після нагромадження платіжних доручень. Виводиться один “чистий” результат. У разі багатостороннього заліку розрахунки здійснюються у спеціально відведеному місці – кліринговій (заліковій) палаті. В клірингових операціях реальні гроші участі не беруть. Вони присутні лише як розрахункові. Завдяки чому стає можливим вивільнення грошей (коштів) , які обслуговують грошовий обіг і забезпечують економію кредитних ресурсів. Клірингові розрахункові палати як інструмент міжбанківських розрахунків характерні для країн з розвиненою економікою. В Англії – 13, США – 32 федеральні. Розрахунки переносяться на кінець клірингового періоду (циклу).

Другий варіант розрахунку “брутто” потребує наявності в її учасників значно більших ліквідних коштів і розрахунки виконуються за кожним платіжним дорученням. За валовою системою зростає трудоємкість оскільки кожне платіжне доручення треба обробляти окремо. Проте завдяки автоматизації такі операції обробляти стало можливо більш оперативно. Створена система валових розрахунків у режимі реального часу. Система електронних міжбанківських розрахунків НБУ також працює система розрахунків на валовій основі в режимі реального часу.

Розрахунки між банками ведуться на підставі кореспондентських рахунків банків, які відкриваються в регіональних управліннях НБУ. Загалом міжбанківські розрахунки на Україні можуть виконуватися такими способами: встановлення прямих кореспондентських відносин між банками; через СЕП НБУ;  через узгоджені з НБУ мережі систем розрахунків комерційних банків. Комерційні банки вільні у виборі форм і методів розрахунків. НБУ як центральний банк країни бере безпосередню участь у міжбанківських розрахунках і організовує їх реалізацію. Саме НБУ є гарантом платіжної системи і системи міжбанківських електронних розрахунків зокрема.

Робота СЕП функціонує за схемою “брутто”, оскільки кожна наступна оплата виконується з урахуванням підсумкового сальдо, отриманого на попередній операції. Трансакції, тобто банківські операції з переказуванням грошових коштів, зокрема за кордон, відображаються у режимі реального часу, на технічних рахунках банків у регіональних розрахункових палатах, які впорядковані НБУ. Трансакції, які потенційно проводять до стану, коли на рахунку банку виникає дебетове сальдо блокуються. Ініційована банківською установою трансакція не підлягає відміні.  

СЕП як було вже сказано в першому питанні має трьохрівневу структуру.

Верхній перший рівень – Центральна розрахункова палата виконує такі функції:

1) За допомогою АРМів пересилання міжрегіональних електронних документів засобами ЕП НБУ.

2) Перевірка правильності формування електронних документів

3) Формування і підтримка довідників

4) Захист електронних документів і системи в цілому від несанкціонованого доступу.

5) Диспетчеризація (бухгалтерський технологічний контроль) проходження міжрегіональних платежів.

2-й рівень – регіональні палати за допомогою АРМів 2-го рівня виконують функції:

1) Обмін електронних документів між регіональною розрахунковою палатою і банками учасниками;

2) Формування та відправлення міжнародних платежів до Центральної регіональної палати (ЦРП);

3) Отримання міжрегіональних платежів від ЦРП і їх аналіз;

4) Захист електронних документів від несанкціонованого доступу.

На 3-му рівні діють комерційні банки, які є учасникам СЕП. Юридичні особи, які не є учасниками СЕП можуть користуватися її послугами лише через посередство її учасників. У розпорядження кожного учасника СЕП надається єдина копія АРМ 3-го рівня (програмно-технічного комплексу) через який виконується обмін із СЕП. Щоб захистити інформацію в АРМ 3-го рівня застосовується програма шифрування і дешифрування TRESOR. Кожен банк може впроваджувати систему апаратного захисту, яка працює з використанням шифрувального “ключа" на пластикових картках.       

5. Системи електронних грошей

Електронні гроші це: фізичні гроші, що зберігаються як цифрова готівка на пластикових картках і віртуальні гроші, для проведення розрахунків через електронні платіжні системи і Internet. Велика частка розрахунків, що виконуються в Україні (особливо з фізичними особами) є готівковими. Тому існують проблеми, пов’язані із управлінням готівкою, друком нових грошей, утилізацією, організацією інкасацій. Одним з напрямків реалізації цієї проблеми є скорочення обсягів готівкових розрахунків шляхом впровадження електронних роздрібних банківських послуг. В цьому питанні э також і політичний підхід: електронні гроші – це перехід до єдиної світової валюти. Поки що електронні гроші це доповнення до реальних грошей. Електронні гроші не збільшують масу грошей, але збільшують швидкість обертання. Але електронні гроші і електронні платежі  ускладнюють процеси оподаткування.

Використання банкоматів стало першою спробою банків надати клієнтам можливість працювати із своїм рахунком в будь-який зручний для них час. Зараз активно розвивається система “Клієнт-банк-”, але банкомати ще довго будуть основним засобом дистанційного доступу до банку. Використання банкоматів вимагає великих інвестицій тому не усі ще банки можуть собі це дозволити. Мета використання пластикових карток цілком очевидна – максимально зменшити обіг готівкових грошей та скоротити “ручні” операції. В США  приблизно 67% банкоматів доступні на вулицях, і приблизно кожний банкомат використовується 150 разів на день.

Пластикова картка – це загальний термін, яким називають всі вид карток, які можуть відрізнятися технічними можливостями та видами надання ними послуг. Пластикові картки набули широкого застосування в АБС. Пластикові картки – це ключ клієнта до отримання електронних банківських послуг. Персоналізація картки виконується за допомогою PIN – коду. Відповідно до стандартів код містить від 4 до 6 символів (іноді по 12 символів). Цей код присвоюється під час придбання картки і служить засобом захисту інформації від несанкціонованого доступу. Перш ніж дати згоду на обслуговування по пластиковій картці, система спочатку розпізнає PIN-код і проводить ідентифікацію коду. Цей процес називається авторизацією платежу. При цьому проводиться перевірка наявності відповідної суми на рахунку клієнта. Існує 2 способи перевірки коду алгоритмічний і неалгоритмічний. Алгоритмічний – перевірка ведеться по певному алгоритму. Неалгоритмічний – звіряється з кодом, що зберігається в БД. Перший спосіб дає змогу захистити код від персоналу банка. Другий – менш захищений навіть не тільки від персоналу банку. При крадіжці, чи загублені такої картки сучасними методами досить легко визначити код картки з магнітної смужки. Першу банківську картку було випущено у 1951 р в США.

Переваги використання карток:

1. Власник картки не потребує мати з собою велику кількість грошей готівкою;

2. відсутність проблеми конвертації валюти;

3. Можливість отримати кредит в банку, знижки на товари і послуги.

4. Підвищується рівень безпеки роботи торгівельних закладів.

5. Підвищується рейтинг закладу.

Види послуг, які можуть отримуватися за допомогою пластикових карток:

1. Отримання готівки через банкомат;

2. Отримати відповіді на запит про стан рахунку;

3. Переказати гроші з одного рахунку на інший;

4. Отримати виписку з поточного рахунку про проведення операцій на рахунку;

5. Отримати кредити при покупці, або авансом в готівковому вигляді.

6. Виконати платіж за товар з використанням торгівельних терміналів.

Емісію карток виконує лише банківські установи. Пластикові картки можуть класифікувати за різними ознаками:

За способом використання:

- індивідуальні;

- сімейні;

- корпоративні (видаються юридичним особам для ведення розрахунків організації (фірми), на основі цієї картки можуть вестися і відкриватися індивідуальні та персональні рахунки керівників).

За функціями: кредитні; дебетові; електронний гаманець; електронні гроші.

Кредитні картки – дають змогу отримувати кредит під час купівлі, а також отримувати готівкову позику (бувають банківські, туризму та розваг), супроводжуються відкриттям кредиту.

Туризму та розваг – (наприклад, American Express) дають змогу виконувати розрахунки за товари чи послуги, дають пільги при замовленні квитків, номерів готелів, страхуванню, отриманню кредитів і т. д.

Дебетові картки – дають змогу отримувати готівку через банкомат, оплачувати товари чи послуги, вона може бути підставою для нарахування відсотків. Але по цій картці обмежені розрахунки. Використовується переважно для великих платежів. Кожна дебетова картка в банку-емітенту має свій рахунок, де відображаються всі операції. На залишки на рахунку нараховуються відсотки.

Електронний гаманець і гроші майже схожі. Їх суть в тому, що з картки клієнта гроші переводяться на картку партнера. Тут невеликі гроші для поточних розрахунків. Це здебільшого анонімні картки. Гроші переводяться з банківського рахунку на гаманець і одразу ж знімаються. Електронний гаманець, як і кредитна картка, має забезпечувати розрахунки клієнта за товари і послуги, а також отримання ним готівки. Існують індивідуальні (персоніфіковані)  та анонімні електронні гаманці. Персоніфіковані гаманці видаються банком-емітентом на підставі індивідуального договору, укладеному з клієнтом. Індивідуальний гаманець містить номер розрахункового рахунку, номер договору, індивідуальні дані власника. Анонімний гаманець банк-емітент готує з нульовим балансом і первинним первинний індивідуальний номер (код), а клієнт може його придбати в банку чи у агента банку. Клієнт, отримавши гаманець може змінювати цей код.

За територією: міжнародні; національні; регіональні; локальні.

За терміном використання: обмежені певним терміном і необмежені терміном дії.

За способом запису:

- з графічним записом (цей спосіб  широко використовується, на картці записані особові дані і сканується фотокартка);

- з штрих-кодуванням;

- з магнітною смугою (інформація нанесена на магнітну смугу, до 100 байт (ім’я, номер рахунку та ін.). Типи: VISA, MasterCard, EuroCard, American Express, досить розповсюджені, але захист не надійний);

- з мікропроцесором (кодуванням на чіпах – смарт – картки, придатні для оплати за товари і послуги, розрахунки в Internet, оплата штрафів ДАІ тощо);

- з ембосируванням (нанесення рельєфних даних шляхом механічного видавлювання);

- картки оптичної пам’яті (інформація може записуватись один раз за допомогою лазера)

Старт-картки – інтелектуальні картки, вони не лише зберігають дані, як звичайні магнітні, а й оперують ними, обробляють їх згідно заданими правилами, як маленький комп’ютер (тактова частота 3 МГц, ОЗП – 256 байт, ПЗП – 10 Кбайт). Такі картки можуть також використовуватись як пропуск в електронних пропускних системах. Ці картки відрізняються більш високим інтелектом. Вона є носієм копії фінансової інформації і має більш високий рівень фінансової безпеки на відміну від карток з магнітною смугою. На Україні є всі можливості для широкого впровадження саме старт-карток, на відміну від західних країн де ринок заповнений магнітними картками і склалась відповідна інфраструктура ринку, якої у нас немає.

За сферою обслуговування: універсальні, приватні (цільові)

При використанні карток приймають участь: держателі карток (власники), банк-емітент (який випускає), банк-еквайр (який обслуговує), процесинговий центр – обчислювальний центр, який обробляє інформацію по обробці карток (зняття з рахунку, переказ і т. д.).

Є два режими взаємодії банка-емітента і обчислювального центра – off-line і on-line.

Нині в Європі існує близько 20 комп’ютерних систем обробки електронних грошей. Найбільш популярні системи Mondex (Англія) і Proton (Бельгія) для роботи з смарт-картками.

6. Корпоративні банківські мережі

Паралельно з розвитком інформаційних банківських систем розвиваються міжбанківські інформаційні структури. Сучасні технології дозволяють координувати діяльність тисяч підрозділів, мати єдину процедуру проведення банківських трансакцій при будь-якому територіальному розміщенні підрозділів. Зрозуміло, що працювати оперативно при такій розгалуженій інфраструктурі без автоматизації не можливо. Тому поширюється тенденція впровадження і розвитку міжбанківських мереж.

Корпоративним діям банків на ринку сприяє порівняно нова схема міжбанківських розрахунків: вони виконується у розрахункових центрах, які не є банками, банки в них представлені кореспондентськими рахунками. Проведення операцій за такою схемою практично миттєве. Але прискорення банківських операцій створив новий вид спекуляції – так звані «горячі гроші». За лічені години можна паралізувати фінансову систему цілої країни (особливо, що розвивається), а також дозволяє грати на крос-курсах валют. З’явилась можливість проведення електронних афер, шахрайств. Тому, щоб запобігти цім зловживанням і покращити стан безпеки банків останнім часом стали все більше впроваджувати  корпоративні банківські мережі, які працюють в режимі реального часу і забезпечують безперебійну роботу. На сьогодні найбільш розповсюдженою архітектурою для корпоративних банківських мереж є топологія «зірка». Перевагами її застосування є насамперед  те, що бані можуть відмовитись від оренди великої кількості каналів зв’язку, а крім того в країнах СНД не достатньо розвинена інфраструктура телекомунікацій. В деяких європейських країнах існують загальнонаціональні конфігурації, коли  корпоративні мережі окремих банків створюють «суперзірку» з міжбанківським розрахунковим центром, який виступає вершиною ієрархії.

7. Internet - банки

Глобальна мережа широко використовується в банківській діяльності. Internet широко застосовується для публікування реклами, кожен солідний банк має свою сторінку в Internet. Через Internet надаються клієнтам доступ до фінансовій інформації клієнтам банку. Окремі банки надають можливість своїм клієнтам працювати з так званими “віртуальними банками” або Internet - банками (проводити фінансові розрахунки, вносити корективи). Ще один момент банки отримують через Internet оперативну фінансову, законодавчу і комерційну інформацію (компаніях, біржах, брокерських конторах, урядові і комерційні структури), новини, інформаційні архіви. У сучасному світі банківські послуги вдома через Internet через так звані приватні мережі, які мають високий рівень захисту, але обмежені можливості взаємодії з іншими службами.

Таким чином, існує 4 моделі електронного банківського обслуговування в Internet:

1. Інтегрований підхід – коли Internet-послуги  пропонуються як додаткові до традиційних;

2. Автономні Internet-банкки – створюються, як правило дрібними і середніми банками з метою залучення нових клієнтів;

3. Віртуальні банки – відрізняються від автономних тим, що їх засновниками є не банківські установи, а комп’ютерні, торгові або страхові компанії. Такі банки концентруються на обслуговуванні вузького кола банківських продуктів і ведуть жорстку боротьбу за допомогою низьких цін;

4. Віртуальні фінансові супермаркети - пропонують свої власні продукти в режимі реального часу і продають ці продукти іншим кредитно-фінансовим установам.

Суть Internet-банкінг. Звичайно під Internet-банкінгом розуміють надання послуг банками по дистанційному управлінню рахунками через Internet (перевірка стану рахунка, оплата різноманітних рахунків, переведення коштів з одного рахунку на інші, та інші послуги). Такий on-line сервіс є невід’ємною частиною Internet-бізнеса. Підприємці, що мають рахунки в Internet-банках мають нові можливості, щодо розширення бізнесу, проведення міжнародних операцій, вихід на нові ринки Internet-банкі заманюють свої клієнтів біль високими відсотковими ставками на депозити і низькими ставками на послуги банка. Однак найголовніша проблема ціх банків поки що залишається безпека. Клієнт Internet-банку ризикує не тільки своїми грошима, але й конфедиційністю щодо інформації про свої рахунки і рух грошових коштів на рахунку. Таку інформацію можуть використати для шахрайства і створення незаконних рахунків.

Взагалі в банківській термінології існує поняття „домашнього банкінгу” або віддаленого банкінгу, це – телебанкінг (через телефон, SMS-банкінг), Internet-банкінг (через ПК і Internet), відео – банкінгу (телевізійний зв’язок). SMS-банкінг – найбільш популярний вид на заході. Окремі банки надають такий вид послуг як  e-mail- розсилання. Ще одна нова послуга – обслуговування Internet-комерції (співпраця Internet-крамниць з банками). Internet-банкінг надає більше можливостей ніж інші, тобто крім статистичної інформації клієнт може готувати і відправляти платежі, за допомогою цифрового підпису розмежовувати повноваження різних виконавців, працювати з фінансовими і бухгалтерськими документами. Робота через сервер і робочу станцію клієнта називають технологією „тонкого клієнта”.

Найближчі 2-3 роки число банків, що пропонують проведення платежів через Internet досягне кілька сотень, а це значить що послуги Internet- банків почнуть дешевшати. До кінці 2009 року обсяг віртуальних платежів складе 60%, хоча зараз 14%. Окремі банки пропонують новий вид послуг – віртуальні картки (Приватбанк). Картку не можна побачити, вона дійсно віртуальна – це певний цифровий пароль, відомий лише клієнту і обслуговується системою „електронного банкінгу”. Також новий послуг – Internet-кредитування (Приватбанк).

Але разом з тим Internet приносить багато клопоту, по-перше це проблема захисту (була і напевно завжди буде), по-друге це перевантаженість банківської системи і підвищення вимог до продуктивності серверів і пропускної здатності каналів зв’язку, та ще дна проблема - не існує стандартизації в цьому напрямку роботи.

Серед основних можливостей наданих Internet банкам, це застосування Web- серверів банками для одержання клієнтами інформації про банк і власні банківські рахунки (система “Банк-клієнт”), щодо проведення грошових переказів розрахунків в нашій країні поки що ця задача не реалізована. В сучасному світі банківські послуги вдома через Internet спираються на так звані віртуальні приватні мережі (ВПМ), які мають високу ступень захищеності. За допомогою ВПМ використовуються трансакцій, але це закриті мережі і обмежені можливості їх взаємодії.

Не так давно розроблені стандарти SKIT I SET для шифрування платіжних операцій у Internet і таким чином підготовлюється база для надійного і безпечного здійснення платежів за допомогою протоколу SSL.

На сьогодні закордоном тільки крупні банківські установи можуть дозволити собі віртуальні послуги через Internet, як правило для клієнтів, рахунок яких більше 5000 доларів.

8. Огляд сучасних банківських систем

Критерії вибору БС:

- вартість;

- можливість маштабування (подальший розвиток, розростання, доповнення);

- ефективне використання ресурсів (каналів зв’язку, серверів, ПК);

- система захисту і надійності (збої в роботі, несанкціонований доступ, поломки тощо);

- наявність засобів поновлення після збою (засоби фіксації, прогнозу, створення копій тощо);

- можливість адаптації (до нового законодавства, нової структури банка тощо);

- можливість роботи в режимі реального часу.

Програмне забезпечення невід’ємно пов’язано з архітектурою і властивостями корпоративної мережі банку.

SmartBank – застосовувалась в банку “Україна”, СУБД – Oracle, Informix, підтримує роботу корпоративної мережі деревоподібної ієрархічної структури по типу “зірка” по усіх з ланцюгах (Центр-Дирекція-Відділення - віддалений філіал-Віддалений АРМ-клієнт), підтримує роботу СЕП по АРМ3.

“Віконт”- застосовується в банку “Аваль”, високоактивна контрольо-аналітична інтегрована банківська система OLAP-технології, підтримує СЕП, має компонент “Зведений податковий облік”. СУБД – Sybase, Oracle

“Інтегрована Система Автоматизованої Обробки Даних”- (ІСАОД) 10-річна система розвитку, наявність внутрішньо банківської бухгалтерії (зарплата, бухзвітність), СУБД – Sybase, Oracle

“Дельта-Банк” – призначена для обслуговування населення і юридичних осіб в філіях і відділеннях банку (робота з вкладами, зарплатні проекти, продаж і покупка валюти, дорожніх чеків, обслуговування пластикових карток, кредитування, прийом комунальних платежів, робота з дорогоцінними металами і цінними паперами), працює на платформі СУБД Paradox.

Б2 – багатофункціональний аналітичний комплекс, призначений для багато філіальних банків, СУБД Oracle, ОС Unix, підтримує роботу СЕП, містить внутрибанківський бухгалтерський модуль, а також податковий і фінансовий

БисГрант - багатофункціональний аналітичний комплекс, призначений для багато філіальних банків, СУБД Oracle, ОС Unix, підтримує роботу СЕП та SWEFT, дистанційне обслуговування “Клієнт-банк”, має потужні засоби захисту. Дуже потужна і серйозна розробка українська.

Додатки до АБС:

CS  Inform – голосова (мовна) інформаційна (довідкова) система, додатковий сервіс для клієнтів банку, для клієнтів що мають під рукою мобільний телефон або факс, отримувати інформацію про стан його рахунку, останні надходження, курс валют, ставки по депозитах, інформацію по цінних паперах.

Bank On-Line – багатокористувацький комплекс обслуговування по системі клієнт-банк через броузер Internet Explorer, взаємодіє безпосередньо з БД операційного дня (реєстрація в банківській частині клієнта, добавлення, знищення, зміни, відправка платіжних доручень, виписка по рахунках)

EASY Kiosk Network– потужна і гнучка система централізованого керування банківськими кіосками територіально віддаленими

SUN Microsystem- інформаційно-довідковий банківський кіоск (програмне забезпечення) (отримання довідки про стан рахунку, о проведених банківських операціях, отримання консультації в режимі відеоконференції у банківського службовця, продаж ваучерів тощо)

EASY Kiosk E-payment System – система електронних платежів, швидка і зручна система оплати рахунків за комунальні послуги, мобільний зв’язок, Internet.

Інтелектуальні інформаційні кіоски

Компанія “Бифит” пропонує передове рішення для електронного банкінг – система iBank2 UA. Ця система включає компоненти: Internet - Банкінг ( підтримка роботи через Internet), РС – Банкінг (управління роботою в класичному режимі, взаємодіє з бухгалтерськими програмами), Mobile – Банкінг (управління банківськими рахунками в режимі офлайн, робота з банкоматами), WAP - Банкінг ( доступ до банківських рахунків через мобільний телефон), SMS – Банкінг (доступ до рахунків через SMS повідомлення з мобільного телефона).

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!