Навчальний предмет Інформаційні системи в освіті, НУДПСУ
« Назад
Курс "Інформаційні системи в освіті"Завдання
Дати відповіді на контрольні питання
Лекція 1. ІТ та ІС: основні поняття та визначення; проблеми інформатизації суспільстваЗ розвитком продуктивних сил, ускладненням виробництва, його спеціалізацією і кооперацією спостерігалося прискорення процесу обробки інформаційних потоків шляхом залучення до інформаційної сфери додаткової кількості людей. Це пов'язано з тим, що обсяги інформації постійно збільшувалися, а складність її обробки зростала. У США, наприклад, частка людей, що займаються збором, обробкою і аналізом інформації, у загальній кількості працюючих в даний час перевищила 50 відсотків. І це явище характерно для усіх промислово розвинених країн. Таке зростання багато в чому визначається і тим, що продуктивність праці людей, зайнятих в інформаційній сфері, зростає набагато повільніше, ніж тих, що безпосередньо створюють матеріальні цінності. Принципові зміни у відношенні людини до інформації відбулися в зв'язку з можливістю перейти від ручних способів збору й обробки інформації до автоматизованого. Інтелектуальний потенціал нації визначається її інформаційними можливостями. Зараз, коли екстенсивні шляхи розвитку виробництва практично вичерпані, інформація стає найважливішим ресурсом, товаром та продуктом сучасного виробництва. Інформаційне суспільство - суспільство, в якому більшість працездатного населення зайнята в інформаційній сфері - характеризується широким застосуванням мережних технологій, єдиним інформаційним простором, зростанням інформаційної культури. Прогнозується перетворення всієї земної кулі в єдине інформаційне суспільство людей, що проживають в електронних офісах, квартирах. Найближче до інформаційного суспільства знаходяться країни з розвинутою інформаційною інфраструктурою: Японія, США, Німеччина. В освіті в інформаційному суспільстві ІТ мають переважне значення. Інформатизація та комп'ютеризація - це різні поняття. Комп'ютеризація - насичення ринку комп'ютерною і телекомунікаційною технікою та засобами її алгоритмічного і програмного забезпечення. Інформатизація - це цілісний процес формування нового автоматизованого інформаційного середовища як необхідної умови ефективного застосування ЕОМ, їхніх мереж, робототехнічних комплексів, банків даних і т.д. Це більш широкий підхід, що включає перетворення усього комплексу засобів і умов розгортання інформаційних процесів - як створення відповідної технічної бази, так і модернізацію організаційно-економічних, юридичних і “людських” чинників. Іншими словами, це - Поняття інформаційного середовища містить у собі усі чинники, що впливають на інформаційні процеси протягом усього їх життєвого циклу - від проектування до закінчення використання. Це - апаратні засоби, банки даних, програмне забезпечення, телекомунікації, рівень підготовки фахівців і користувачів, форми стимулювання, контролю, методи і засоби керування, відповідні документопотоки, процедури, регламенти, юридичні норми, штатні розклади, організаційно-економічні структури і т.п. Найважливішою ціллю інформатизації є застосування інформаційних технологій у різноманітних галузях соціальної практики. Інформаційні технології, засновані на сучасних телекомунікаційних системах, створюють принципово нові моделі діяльності в науці й виробництві, стають вирішальним чинником зростання ефетивності праці, в тому числі й в освіті. Основні п'ять етапів інформатизації суспільства такі: формування і розвиток індустрії інформатики, модернізація управлінських структур, перебудова соціальних структур, комплексування інформаційних зв'язків і формування людського потенціалу. Значну роль грає в інформатизації грає використання ІТ в освіті. Досягнення цілей інформатизації здійснюється трьома підсистемами: соціально-економічне забезпечення, теоретичне забезпечення і технічне забезпечення інформатизації. В інформаційному суспільстві процес комп’ютерізації дає людям змогу працювати з надійними джералами інформації, вивільняє їх від монотонної рутинної роботи, забезпечує високий рівень автоматизації оброблення інформації в виробничій та соціальних сферах. В інформаційному суспільстві акцент зміщується на виробництво та використання інтелекту, знань, що приводить до збільшення вкладу розумової праці, що значно збільшує роль та якість освітних процесів. Матеріальною та технологічною базою інформаційного суспільства стають різноманітні системи на базі комп’ютерної техніки, телекомунікаційних мереж, інформаційних технологій. Слово "технологія" походить від грецького "techne", що означає мистецтво, вміння, майстерність та грецького слова "logos", що означає слово, поняття, вчення. Технологія — це комплекс наукових та інженерних знань, що реалізовані в прийомах праці, матеріальних, технічних, енергетичних, трудових факторах виробництва, способах їх поєднання для створення товарів та послуг з певними визначеними вимогами. Згідно визначення ЮНЕСКО, інформаційні технології — це комплекс взаємопов’язаних наукових, технологічних, інженерних дисциплін, що вивчають методи ефективної організації праці людей, зайнятих обрбленням та зберіганням інформації, обчислювальну техніку, методи організації взаємодії з людьми та виробничим обладнанням, їх практичне застосування, а також пов’язані з цим обробленням соціальні, економічні та культурні проблеми. Іншими словами, інформаційна технологія - це сукупність методів, процесів та програмно-технічних засобів, об’єднаних в технологічний ланцюг, що забезпечує збір, зберігання, обробку та передачу інформації з метою отримання нових знань про об’єкти, необхідних для ефективної організації діяльності людей. Коли кажуть про нову ІТ, мають на увазі її новаторський характер. ІТ тісно пов’язана з інформаційними системами (ІС), які є для неї основним середовищем. Інформаційна система (ІС) - це сукупність засобів для зберігання, передачі, обробки інформації в предметній області, як правило, з використанням обчислювальної техніки для досягнення поставленої мети. Якщо ІТ - це процес, який складається з чітко регламентованих правил виконання операцій та етапів над даними з ціллю отримати корисну для користувача інформацію, то ІС призначено для організації обробки та передання інформації. Реалізація функцій ІС неможлива без знання орієнтованої на неї ІТ. Проте, наприклад, бібліотечна картотека на паперових носіях також являє собою інформаційну систему, хоч і неавтоматизовану. Інший приклад – навчання можна використовувати паперовий підручник або інтерактивний комп’ютеризований навчальний курс, та кожна з цих ІС потребує особливої технології її використання в освіті. Основні принципи сучасних ІТ: інтерактивний (діалоговий) режим роботи з комп’ютером, інтегрованість різних програмних продуктів, гнучкість процесу зміни даних та методів їх обробки. До ІТ відносяться мікроелектроніка, розробка та виробництво комп’ютерів та програмного забезпечення, зв’язок та телефонія, мобільні сервіси, забезпечення доступу, інформаційних ресурсів та сервісів Інтернету, автоматизація виробництва. Ітологія - наука, предмет якої - інформаційні технології, процеси їх створення і застосування. В історії розвитку цивілізації відбулося декілька інформаційних революцій – перетворень суспільних стосунків у зв’язку зі змінами в процесах оброблення інформації. 1а інформаційна революція пов’язана з винаходом письменності. Це призвело до змін в засвоєнні та передачі інформації від покоління до покоління. 2а інформаційна революція (середина XVI століття) викликана винаходом книгодрукування,. 3я інформаційна революція (кінець XIX століття) зумовлена винаходом електрики, завдяки якій з’явились телеграф, телефон, радіо, пристрої, що дозволяють оперативно передавати інформацію на великих відстанях. 4а інформаційна революція (70р. XX ст.) відбулася з винаходом мікропроцесорної технології та появою персонального комп’ютера. Іноді говорять про 5у інформаційну революцію ( початок XI століття), пов’язану з переходом до інформаційного суспільства та розвитком телекомунікацій. В інформаційному суспільстві спостерігається ряд взаємопов’язаних тенденцій: ускладнення інформаційних товарів та послуг; глобалізація світової економіки; конвергенція;суміщення функцій різних електроприладів. Властивості ІТ: цілеспрямованість, доцільність, наявність компонентів та структури, взаємодія із зовнішнім середовищем, системна повнота, регулярність процесів, динамічність. Інформаційна технологія має ієрархічну структуру, що складається з етапів, дій, операцій. Технологічний процес обробки інформації – це комплекс взаємозв’язаних операцій перетворення інформації, виконаних в певній послідовності, від її виникнення до використання користувачами для досягнення поставленої мети. 1й рівень - етапи, де реалізуються порівняно тривалі, логічно завершені й відносно самостійні технологічні процеси, які складаються з операцій та дій наступних рівней. 2й рівень - операції, в результаті виконання яких створюється конкретний об’єкт в обрному на 1му рівні програмному середовищі. 3й рівень - дії - сукупність стандартних для кожного програмного середовища засобів роботи. 4й рівень - елементарні операції, такі, як управління мишою та клавіатурою. Основні етапи технологічного процесу обробки інформації: початковий (збір даних); підготовчий (введення та реєстрація даних); основний (безпосередня обробка інформації); заключний (перетворення інформації в зручну для користувача форму, її збереження). Таксономія інформаційних технологійВ залежності від показника або сукупності ознак вибирається той чи інший критерій класифікації інформаційних технологій, наприклад, за швидкістю роботи, надійністю, відмовостійкістю, обсягом даних, співвідношенням ціна-якість, тощо.Згідно класифікації за задачами та процесами обробки інформації розвиток ІТ пройшов такі етапи: 1й етап (60 – 70-і рр.) – обробка даних в обчислювальних центрах в режимі колективного користування. Основним напрямком розвитку ІТ була автоматизація операцій рутинних дій людини. 2й етап (з 80-х рр.) – створення ІТ, що спрямовані на рішення стратегічних задач. 3й етап (з 90-х рр.) - створення ІТ, що призвели до глобалізаційних економічних процесів. Згідно класифікації за проблемами використання ІТ прослідковуються такі етапи: 1й етап (кінець 60 рр.) характеризується проблемою обробки великих об’ємів даних в умовах обмежених можливостей апаратних засобів. 2й етап (60 - 70-х рр.) пов’язаний з розповсюдженням персональних комп’ютерів. Проблема цього этапу – відставання програмного забезпечення від рівня розвитку апаратних засобів. 3й етап (початок 80-х рр.) – комп’ютер стає інструментом рядового користувача. Проблеми цього етапу –створення задовільних користувацьких інтерфейсів. 4й етап ( початок 90-х рр.) – створення сучасної технології корпоративних зв’язків та інтелектуалізованих автоматизованих ІС. 5й етап (початок 2001 р) – створення технології сучасних електронних систем бізнесу, віртуальних підприємтсв, віртуальних організацій, електронних ринків, електронних магазинів, що долають кордони держав та підтримуються міжнародними телекомунікаціями. Основні проблеми : установка міжнародних стандартів, протоколів для зв’язку та проблема коректної обробки транзакцій; організація захисту та безпеки передачі та обробки інформації споживачів та виробників, проблема цифрового підпису. Згідно класифікації ознаки за переважним застосуванням ІТ 1й етап (початок 60-х рр.) характеризується досить ефективною обробкою інформації при виконанні рутинних операцій з орієнтацією на централізоване колективне використання ресурсів обчислювальних центрів. Різниця між затратами на розробку та економією в результататі впровадження автоматизованих засобів являла собою основний критерій оцінки ефективності створюваних ІС. Основна проблема етапу полягала недостатній взаємодії між розробниками та користувачами, що призводило до створення не зовсім зрозумілих користувачами ІС, які не використовувались в повній мірі. 2й етап (середина 70-х рр.) пов’язаний з появою та розповсюдженням ПЕОМ серед широкого кола користувачів. Орієнтація у створення ІС змістилася в напрямку підтримки рішень індивідуального користувача. Користувач більш зацікавлений в розробці, тому налагоджується тісний контакт з розробником, виникає взаєморозуміня між фахівцями предметної області та розробниками ІС. Цей етап характеризується використанням як централізованої, так і децентралізованої обробки даних. 3й етап ( початок 90-х рр.) пов’язаний з наданням стратегічних переваг в бізнесі та базується на досягненнях телекомунікаційної технології розподіленої обробки інформації. ІС збільшують ефективність обробки даних, допомогають вистояти в конкурентній боротьбі. Згідно класифікації щодо інструментарія ІТ 1й етап (до другої половини XIX ст.) – "ручна" інформаційна технологія, інструментами для якої служили книга, олівець, перо. Комунікації між людьми відбувалися ручним способом шляхом поштових послуг, інформація подавалася в потрібній формі через листи, пакети, депеші. 2й етап (кінець XIX ст.) – "механічна" технологія, інструментарій якої складали: друкуюча машинка, телефон, диктофон, були використані більш вдосконалені засоби доставки пошти. Основна мета технології – подача інформації в потрібній формі більш зручними засобами. 3й етап (40 – 60-і рр. XX ст.) – "електрична" технологія, інструментарій якої складали: великі електронно-обчислювальні машини і відповідне програмне забезпечення, електричні друкуючі машинки, ксерокси, портативні диктофони. Основна мета інформаційної технології на цьому етапі якісна подача змісту інформації. 4й етап (початок 70-х рр.) – "електронна" технологія, основним інструментом якої стають великі ЕОМ та створювані на їх базі автоматизовані системи управління (АСУ) та інформаційно-пошукові системи, що були оснащені широким спектром базових та спеціалізованих програмних комплексів. Формування змістовної сторони інформації для управлінської діяльності різних сфер суспільного життя, підготовка професійної, психологічної та соціальної бази для переходу на новий етап розвитку технологіх стали основними досягненнями на цьому етапі. 5й етап (середина 90-х рр.) – "комп’ютерна" технологія, основний інструментом якої є персональний комп’ютер з великою кількістю стандартних програмних продуктів різного призначення. На цьому етапі створюються системи прийняття рішень, що мають вбудовані елементи аналізу та інтелекту для різних рівнів управління, ці системи були реалізовані на персональному комп’ютері та використовували телекомунікаційні мережі. Технічні засоби побутового, культурного, соціального призначення змінюються в зв’язку з переходом на мікропроцесорну базу та використанням супутникового зв’язку. Набувають широкого використання транснаціональні, глобальні, локальні комп’ютерні мережі. Класифікуючи ІТ за типом носія інформації, розрізняють паперову (вхідні та вихідні паперові документи) й безпаперову (мережна технологія, електронні гроші, електронна пошта, електронні документи, електронний підпис і т.д.) технології. Класифікуючи ІТ за типом операцій, розглядають поопераційні та попредметні технології. Якщо за кожною операцією закріпляється робоче місце з відповідними технічними засобами, то говорять про поопераційну ІТ, наприклад, при пакетній технології обробленння інформації з використанням великих ЕОМ. Експлуатація автоматизованих робочих місць з виконанням всіх операцій на одному робочому місці передбачає впровадження попредметної ІТ, вона більш поширена, ніж поопераційна. З повагою ІЦ "KURSOVIKS"! |