Роздрукувати сторінку
Главная \ Методичні вказівки \ Методичні вказівки \ 442 Методичні вказівки до лабораторної роботи 1 на тему Робота в Інтернет у броузері MS Internet Explorer, НУДПСУ

Методичні вказівки до лабораторної роботи №1 на тему Робота в Інтернет у броузері MS Internet Explorer, НУДПСУ

« Назад

Лабораторна робота №1

Робота в Інтернет у броузері MS Internet Explorer

Ціль роботи: Отримати  навички використання інформаційних ресурсів та сервісів Інтернет .

Тривалість роботи: 8 годин

Завдання:

Ознайомитися з теоретичним матеріалом. Навчитися проглядати та зберігати html-документи за допомогою броузера Internet Explorer. Проглянути справку до Internet Explorer.

Відкрити в своїй робочій папці html-документ а.html. Зберегти його під ім’ям в.html.

Загрузити в Internet Explorer сайт www.ukr.net. Ознайомитися зі структурою сайту, користуючись гіперпосиланнями.

  1. Створити власну поштову скриньку на цьому сайті.

  2. Послати лист з повідомленням про вашу поштову адресу іншим студентам вашої групи.

  3. Загрузити в Internet Explorer сайт пошукової системи google (www.google.com.ua).

  4. Ознайомитися з можливостями, що пропонує google для задання пошукових запитів. Здійснити простий та розширений пошук документів та зображень. вивчити особливості створення  розширеного запиту в цій системі (коротку інформацію про це включити в звіт - припустимі оператори, їхній формат тощо).

  5. Розглянути, у якій формі подається  користувачу інформація про результати виконання запитів у різних пошукових системах. Для цього потрібно вивчити компоненти списку посилань (дата, розмір, анотація і т.п.), що формує ці системи у відповідь на запит, принципи впорядкування посилань, та порівняти їх. Зберегти результати пошуку до своєї робочої папки.

  6. Перейти за посиланнями до документів, що запропоновані пошуковою системою. Оцінити їх релевантність запиту. Зберегти кілька з релевантних документів.

  7. Провести експериментальне дослідження якості функціонування ІПС за такими параметрами, як повнота пошуку, релевантність пошуку та час роботи. Для цього задавати пошукові запити у галузях різного ступеню спеціалізованості, різними мовами (українська, англійська, російська), різної довжини (від 1 слова до 5-6) та різної логічної складності, а також пов’язані та не пов’язані з комерціалізацією Інтернет. Результати зберегти у таблицю.

  8. Загрузити в Internet Explorer сайт пошукової системи Rambler (www.rambler.ru). Виконати такі ж дії, як і для Google (п.7-10).

  9. Перевірити свою поштову скриньку. Якщо ви отримали лист, ознайомтеся з ним.

  10. Відповісти на контрольні питання. Для пошуку відповідної інформації використовувати пошук в Інтернет.

 

Контрольні питання:

  1. Що таке ІПС?

  2. Чим відрізняється пошукова машина від пошукового каталогу?

  3. Що таке релевантність пошуку?

  4. Що таке стоп-слова?

  5. В яких форматах подана інформація, яку можна знаходити за допомогою ІПС?

  6. Що таке метапошукові системи?

  7. Яка інформація називається мультимедійною?

 

Рекомендації

У створенні запитів рекомендується звертатися до таких областей:

  • з області широко розповсюджених інформаційних потреб (наприклад, прогноз погоди в Києві на вихідні, телепрограма, новини, навчальна література з якоїсь поширеної дисципліни);

  • з області інформаційних технологій: технічні характеристики якогось апаратного пристрою ( принтера, сканера, процесора тощо), умови його придбання; функціональні можливості та умови використання якогось програмного забезпечення);

  • з області е-комерції - зв'язані з ціною та умовами придбання якогось товару;

  • з області якоїсь вузької наукової дисципліни або сфери спеціалізації (приміром, темпоральні логіки або технологія виготовлення цегли);

  • з області, в якій можливо використовувати власні назви та імена (приміром, знайти відомості про конкретний фільм, скульптуру, архітектурний пам’ятник);

  • з області загальних знань, але дуже конкретизований (наприклад, вага білого ведмедя, населення Києва);

  • з області дуже специфічних інтересів (вирощування крокодилів у домашніх умовах, колекціювання фарфорових собачок і т.п.);

  • якесь дуже специфічне ключове слово (наприклад, не дуже поширене прізвище або ім’я).

Теоретичні відомості

Найбільш популярна на сьогоднішній день програма, що використовується як броузер, - це MS Internet Explorer.

Елементи гіпертексту, що є гіперпосиланнями, тобто дозволяють перейти до інших документів (або до інших фрагментів даного документа), можуть бути подані на екрані у виді тексту або у виді зображення.

Текстові гіперпосилання звичайно виділяються на екрані підкресленням.

Якщо підвести курсор миші до гіперпосилання, то він змінює свою форму – замість зображення стрілки з'являється зображення руки.

Якщо клацнути мишею по гіперпосиланню, то здійснюється перехід за адресою, що пов'язана з цим гіперпосиланням.

Інший спосіб навігації – безпосередньо ввести URL-адресу потрібного документа:

Режим «обновити» може бути активізований за допомогою кнопки
на панелі інструментів.

Натискання на цю кнопку призводить до повторного зчитування документа.

Існують різні види кодувань для подання текстів на різних мовах. При неправильному виборі кодування текстова інформація на екрані не  читабельна.

Домашня сторінка на web-сервері – це та сторінка, що броузер відображає на екрані користувача при звертанні до цього сервера.

Домашня сторінка користувача – та сторінка, що завантажується щораз при запуску броузера.

ІПС - це набір методів і засобів, призначених для здійснення інформаційного пошуку. Основне завдання ІПС - у пошуку і виборі з усіх доступних системі інформаційних ресурсів саме релевантної інформації, тобто тієї, що найбільше відповідає інформаційним потребам, сформульованим у запиті.

Інформаційний пошук - це сукупність операцій, необхідних для знаходження інформації, що відповідає запиту користувача.

Незважаючи на те, що в даний час існує величезне різноманіття інформаційних ресурсів - зображення, відео, звук, сучасні пошукові засоби орієнтовані в основній масі тільки на текстову інформацію. При елементарному пошуку формується найпростіший запит, що складається з одного ключового чи слова фрази з 2-3 слів без використання логічних операторів, застосовуваних у розширеному типі інформаційно-пошукового запиту.  Як правило, при розширеному пошуку формується складний запит з використанням кількох ключових чи слів виражень, зв'язаних логічними операторами.

Пошукові системи Інтернет умовно можна розділити на власне пошукові машини і каталоги. Вони розрізняються і по кількісним (охоплення, глибина пошуку), і по якісним (можливість використання формальних логічних запитів, фільтрація результату) характеристикам.

Каталоги вирішують проблему недоліку в користувача інформації про шуканий об'єкт., подібні “Ау” (www.au.ru), “Russia on Net” (www.ru) чи “Yahoo!” (www.yahoo.com). Нові вузли вивчаються експертами  і вручну відносяться ними до відповідного тематичним категоріям. Такі каталоги дозволяють користувачу, вибираючи підрозділи, поступово уточнювати свій запит, тим самим роблячи пошук більш ефективним. Багато каталогів також забезпечують пошук у своїй базі даних Однак цей клас пошукових механізмів має серйозний недолік – вони вимагають великого числа фахівців для здійсненні класифікації. Незважаючи на це, каталоги не завжди здатні надати користувачу велика кількість підрозділів через менший, у порівнянні з ростом інформаційних ресурсів, швидкістю заповнення каталогу.

Більш розповсюдженим засобом для витягу інформації в Інтернет є машини пошуку (наприклад, AltaVista, HotBot, Яndex і Rambler). Вони звичайно складаються з трьох компонентів:

  • агент, що переміщається по мережі і збирає інформацію;

  • база даних, що містить всю інформацію, що збирається павуками;

  • пошуковий механізм, що люди використовують як інтерфейс для взаємодії з базою даних.

Сучасні пошукові системи будуються на основі спеціалізованої бази даних - індексу, що містить інформацію про наявність і місце розташування тих чи інших інформаційних ресурсів. В індексі зберігається інформація, на основі якої пошукова система видає відповіді на запити користувачів - мережна адреса документ або посилання на нього, а також інформація про його вміст - наприклад, список слів, використовуваних у документі, і частота їхнього використання.

При цьому в більшості випадків список слів містить тільки семантично значимі  слова і не містить так називані стоп-слова - числівники, займенники і т.п., що ігноруються пошуковими системами при запиті і пошук по них неможливий. Стоп-слова настільки часто зустрічаються в мові (у тексті документа), що шукати по них дуже важко - їх занадто багато. Цікаво, що в подібного роду списки стоп-слів на деяких машинах уже входять такі слова як Інтернет, комп'ютер, Мережа - ці слова вже настільки поширені, що "нічого не значать".

Деякі пошукові служби обмежуються пошуком ключових слів тільки в заголовках, інші  шукають і в тілі сторінки. Одні обробляють тільки заголовну сторінку, інші - усі посилання до визначеного рівня, треті - Web-вузол цілком.

Пошуковий механізм працює в двох режимах - пошук документів, що відповідають запиту, і індексування документів. У режимі індексування система формує індекс інформації про переглянуті документи, а в режимі пошуку - знаходить серед проіндексованих раніше документів ті, котрі найбільш релевантні запиту користувача.

Звичайно пошукова система являє собою комплекс із кількох комп'ютерів, кожний з який виконує свою частину роботи. Наприклад, «Апорт-2000» працює на 12 комп'ютерах під керуванням Windows NT, Яndex — на шести, а Rambler — на трьох Unix-серверах.

 Основні правила формування запитів на пошук інформації в Інтернет

Запит на пошук інформації являє собою деякий опис того інформаційного ресурсу (тексту, зображення, відеофільму, звукового ролика, архіву програм і  т.д), якому треба знайти. У ньому указуються відомі користувачу параметри шуканого документа, наприклад, ключові слова, розмір, дата створення і т.д.

Слова, що використовуються практично у всіх текстових документах (союзи, дієслова і т.д.), у запитах використовувати не слід.

Російсько-  та україномовні пошукові машини здатні перетворювати відмінки слів, тому можна уводити всі ключові слова в називному відмінку.

Якщо пошук закінчився невдало, варто використовувати синоніми для ключових слів чи перевірити правильність написання всіх термінів.

Якщо ж знайдено занадто багато посилань, треба додати уточнюючі ключові чи слова скористатися режимом «Пошук у знайденому», що забезпечують багато ІПС.

Для пошуку спеціалізованої інформації варто користатися спеціалізованими ІПС.

 Як зберегти web-сторінку  на локальному диску

Щоб зберегти web-сторінку, відображену у вікні броузера,  на локальному диску, треба скористатися командою Save as меню File

FTP - це метод пересилання файлів між комп'ютерами. Одне з колосальних переваг протоколів сімейства TCP/IP полягає в тім, що вони постачають єдиним набором інструментів комп'ютери, що функціонують під керуванням різних операційних систем. Саме цей набір дав старт мережі Internet.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!