Лабораторна робота №3 на тему Розробка розподіленої інформаційної бази, НУДПСУ

 Лабораторна робота №3

 Розробка розподіленої інформаційної бази

Проектування інформаційної бази задачі є основним етапом створення будь якої інформа ійної системи тому що на інформаційну базу лягає основне навантаження при функціонуванні корпоративних керуючих систем. Оптимально сконструйована інформа ійна оболонка є основою ефективного функ іонування системи в ілому. Питання, які потребують вирішення на цьому етапі наступні:

□ визначити перелік, формати та властивості реквізитів первинної інформації;

□ провести кодування реквізитів інформації;

□ розмістити джерела первинної інформа ії якнайближче до міс ь її виникнення;

□ усунути дублювання  інформації та організувати зв'язки між спорідненими реквізитами.

Інструментарій, який використовується на даному етапі автоматизації варіюється в широкому діапазоні від простіших офісних засобів (MS Access) до складних CASE-технологій типу ERWin чи Rational Rose та залежить від змістовної частини задачі, вимог до технічних засобів, фінансового стану об'єкту автоматизації та ін. В цілому, результатом цього етапу повинна стати побудована фізична модель розподіленої бази даних з встановленими відношеннями між різноформатними табли ями даних.

Етапи, які повинні бути виконані при опрацюванні завдання та відображені у звіті по лабораторній роботі наступні:

I.  Проектування логічної структури інформаційного  середовища задачі, яка повинно включати наступні відомості:

а)  Опис реквізитів інформаційних масивів у вигляді таблиці.

б) Створення матриці відношень між таблицями інформаційної бази у вигляді наступної перехресної таблиці (приклад задачі „Облік обігу книжкового фонду"):

в) Визначаються формати та джерела зберігання таблиць розподіленої бази даних. Для опанування прин ипів розподіленої обробки даних в лабораторній роботі необхідно передбачити використання як мінімум 2-х з наступного переліку доступних джерел:

• MS Access - настільна БД персонального користування;

• MS Excel - зручний засіб введення часто поновлюваних даних;

• MS SQL Server - база даних, як сховище великих об'ємів корпоративних даних. Приклад закріплення джерел даних за конкретними таблицями задачі „Облік руху книжкового фонду" наведено в таблиці 2.

Співвідношення джерел та табли ь даних задачі.

г) Виконується розміщення табли ь розподіленої бази даних по місцям збереження. Критерії прив'язки залежать від предметної суті задачі і, в загалі, визначаються з урахуванням наявності відповідних технічних засобів, кількості та кваліфіка ії персоналу, вимогами до надійності та ін. Для виконання лабораторної роботи в наявності є наступні інформаційно-обчислювальні ресурси:

Таблиця 3

Приклад розміщення інформаційних масивів задачі „Облік руху книжкового фонду" по інформаційно-обчислювальним ресурсам кафедри наведено в таблиці 4.

Розміщення таблиць розподіленої бази даних задачі.

 Таблиця 4

Розробка фізичної структури розподіленої бази даних - це етап безпосереднього створення реальних таблиць на відповідних джерелах даних.

Для виконання цього етапу можна використати один з чисельних спеціалізованих інструментальних засобів (ERwin, ModelMart, BPSimulator та ін.), або скористатися нижченаведеним підходом (на прикладі задачі „Облік руху книжкового фонду"):

1.  Розробка джерела даних в форматі excel-таблиці.

1.1. Створюємо лист „Рух книг" у робочій книзі MS Excel, яка має вигляд, наведений на малюнку 3 та заповнюємо таблицю тестовими даними.

При цьому треба дотримуватись наступних обмежень: таблиця повинна починатися з першої строки листа, не повинна мати заголовка, шапка таблиці повинна розміщуватись строго в одному рядку, назва листа повинна відповідати змістові (призначенню) таблиці.

1.2. Зберігаємо excel-файл під ім'ям „Абонемент" в в особистій папці на комп'ютері, який обрано в якості робочого міс я співробітника абонементу (див. Табл. 4).

2.  Підготовка джерела даних в форматі MS Access.

2.1. В середовищі MS Access створюємо базу даних „Регістратура" та зберігаємо її на файловому сервері, який, згідно таблиці 4, обслуговує робоче місце співробітника регістратури.

2.2. В базі даних „Регістратура" розробляємо таблицю „Справочник читателей" , як наведено на малюнку 4. Заповнюємо таблицю тестовими даними. При необхідності, встановлюємо відповідні ключові поля, формати та індекси.

3. Створення джерела даних з MS SQL Server.

З міркувань безпеки, доступ рядових користувачів до інтерфейсу керування будь-якої промислової бази даних обмежено, але допускається, при відповідних умовах, приєднання до неї через зовнішній інтерфейс, наприклад MS Access.

В середовищі MS Access створюємо допоміжну базу даних з ім'ям „Каталог" та зберігаємо її в своїй робочій пап і.

Створюємо в ій базі даних таблицю, структура якої відповідає структурі „Довідника книг", згідно інформації з таблиці п.Іа лабораторної роботи №3 та наповнюємо її тестовими даними.

Запускаємо процедуру експорту таблиці в середовище MS SQL Server, натиснувши на пункт „Экспорт" пункту „Файл" головного меню.

В діалоговому вікні вибираємо в якості „Типа даних" ODBC-джерело (див. Мал.5 та експортуємо таблицю під своїм оригінальним ім'ям.

У вікні «Выбор источника данных» переходимо на закладку «Источник данных компьютера», натискаємо кнопку «Создать» та у з'явившемуся вікні «Создание нового источника данных» вибираємо „пользовательский" тип джерела даних та натискаємо кнопку «Далее».

У списку драйверів вибираємо SQL Server (див. мал. 6), натискаємо «Далее» та «Готово».

У вікні «Создание источника данных для SQL-сервера» ввести ім'я робочої бази даних (KIS) та ім'я серверу, де вона розташована (мал. 7).
На другому кроці задаються правила доступу до зовнішнього джерела. На малюнку 8 показано, що треба вибрати перемикач «проверка подлинности учетной записи SQL Server», ввести ім'я kis, яке спеціально створено для використання в лабораторній роботі, та такий саме пароль kis.

До вікна «Проверка источника данных» усі параметри залишаємо без змін (натискаючи кнопку «Далее» у відповідному вікні).

При появі вікна «Проверка источника данных» натискаємо кнопку «Проверить источник данных» і, якщо з'являється вікно, як на малюнку 9, то підключення до SQL-серверу виконано успішно.

В результаті виконання п.п. а-) в базі даних на сервері КМЧТ4003101 з'явиться таблиця „Справочник книг", а у список джерел даних контрольної панелі комп'ютера запишеться нове джерело з ім'ям KIS.

III.  Консолідація таблиць розподіленої бази даних. Цей етап має на увазі створення єдиного інтерфейсу доступу до розподілених джерел даних та встановлення відношень між ними для підтримки структурної цілісності розподіленої бази даних. Для реалізації цієї задачі повинно бути виконане наступне (на прикладі вищезгаданої задачі):

1. Засобами MS Access створюємо на своєму локальному комп'ютері нову базу даних з ім'ям „РБД-Библиотека".

2. Виконуємо під'єднаня зовнішніх джерел даних до цієї бази, яка буде забезпечувати консолідований інтерфейс:

1) Для підключення джерела в форматі MS Excel вибираємо пункт «Внешние данные» - «Связь с таблицами...» пункту «Файл» головного меню.

2) У діалоговому вікні вибираємо в якості «Тип файла» Microsoft Excel, та указуємо ім'я необхідного excel-файлу (у нашому випадку - Абонемент.хls).

3) В наступному вікні указуємо ім'я під'єднуемої таблиці (в прикладі - „Рух книг".

4) Підключення віддалених джерел „Справочник книг" (MS SQL Server - ODBC) та „Справочник читателей" (MS Access) виконується аналогічно п.п. 1-3. В результаті маємо інтерфейс керування розподіленим інформаційним фондом бібліотеки.

с. При необхідності, інструментом „Схема данных" створюються відношення між спорідненими реквізитами таблиць, як показано на малюнку 11.
d. Ім'я, місцезнаходження бази даних з консолідованими джерелами сумісно з знімком інтерфейсу (див. мал. 10) включаються у звіт по лабораторній роботі.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!