Роздрукувати сторінку

Главная \ Методичні вказівки \ Методичні вказівки \ 425 Лабораторна робота №6 на тему Розв’язання задач техніко-економічного планування, НУДПСУ

Лабораторна робота №6 на тему Розв’язання задач техніко-економічного планування, НУДПСУ

« Назад

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 6

Розв’язання задач техніко-економічного планування
на підприємстві з використанням програмного комплексу “Галактика”

Мета роботи: вивчити основи використання програмного комплексу “Галактика” для автоматизації задач виробничого менеджменту на підприємстві.

Послідовність виконання лабораторної роботи

1. Відповідно до одержаного від викладача завдання сформувати контрольний приклад розрахунку.

2. Ввести вхідні дані контрольного прикладу у базу даних, користуючись екранними формами модуля ТЕП програмного комплексу “Галактика”.

3. За допомогою процедур модуля ТЕП здійснити автоматизовані розрахунки і надрукувати звіти з розрахунків.

4. Оформити звіт з лабораторної роботи. Звіт містить титульну сторінку, зміст завдання, опис контрольного прикладу, короткий опис роботи з системою, надруковані звіти з розрахунків.

5. Захистити звіт.

Завдання до лабораторної роботи

Завдання 1. Сформувати звіти: про структуру виробу, про склад виробу, про входимість об’єкта обліку, про поопераційний маршрут виготовлення виробу.

Склад вхідної інформації: одиниці виміру, групи об’єктів обліку, структурні підрозділи, професії, види робіт, технологічні операції, групи і види обладнання, каталог об’єктів обліку, системи оплати, тарифні ставки, норми трудовитрат (технологічний процес), матеріальні норми.

Завдання 2. Сформувати звіт про потребу у матеріалах на виріб.

Склад вхідної інформації: одиниці виміру, групи об’єктів обліку, структурні підрозділи, види робіт, технологічні операції, каталог об’єктів обліку, категорії відходів, ціни матеріалів і покупних комплектуючих виробів, технологічний процес, норми витрат матеріалів і застосовності деталей.

Завдання 3. Сформувати звіти: про поопераційний маршрут виготовлення виробу, про потребу у трудовитратах на виріб.

Завдання 4. Сформувати звіт про потребу у матеріалах на замовлення.

Завдання 5. Сформувати звіт про потребу у трудовитратах на замовлення.

Завдання 6. Сформувати звіти: список цін об’єктів обліку, про потребу у матеріалах на замовлення.

Завдання 7. Сформувати звіт про потребу у матеріалах на план випуску.

Завдання 8. Сформувати звіт про потребу у матеріалах на робочу виробничу програму.

Завдання 9. Сформувати звіт про потребу у трудовитратах на план випуску.

Завдання 10. Сформувати звіт про потребу у трудовитратах на робочу виробничу програму.

Завдання 11. Сформувати звіти: з плану виробництва; про потребу у матеріалах на план випуску.

Завдання 12. Сформувати звіт з робочої виробничої програми.

Склад вхідної інформації: одиниці виміру, групи об’єктів обліку, структурні підрозділи, каталог об’єктів обліку, технологічний процес, норми витрат матеріалів і застосовності деталей, план випуску, настройка системи.

Завдання 13. Сформувати звіт з калькуляції собівартості виробу.

Склад вхідної інформації: одиниці виміру, статті калькуляції, групи об’єктів обліку, структурні підрозділи, професії, види робіт, технологічні операції, групи і види обладнання, каталог об’єктів обліку, категорії відходів, ціни матеріалів і покупних комплектуючих виробів, системи оплати, тарифні ставки, норми трудовитрат (технологічний процес), норми витрат матеріалів і застосовності деталей, настройка кошторисів витрат, настройка системи.

Завдання 14. Сформувати звіт — зведену відомість калькуляції собівартості на плановий обсяг випуску виробів.

Завдання 15. Сформувати звіт — зведення витрат на обсяг виробництва за статтями калькуляції.

Завдання 16. Сформувати звіт — зведення витрат на обсяг виробництва за елементами витрат.

Завдання 17. Сформувати звіт — зведення витрат на обсяг виробництва за статтями калькуляції та елементами витрат.

Інструкція по роботі з модулем ТЕП програмного
комплексу “Галактика”

1. Загальна характеристика

Модуль техніко-економічного планування на підприємстві (ТЕП) призначений для автоматизації розрахунків при формуванні планів випуску продукції і виробничої програми, оцінки матеріальних і трудових потреб на виробництво. Додатково модуль уможливлює розрахунок нормативних витрат на виробництво, калькуляції собівартості і ціни виробів, що випускаються.

Головними функціями модуля ТЕП є:

- ведення нормативно-довідкової інформації;

- планування виробництва;

- розрахунок собівартості.

Кожна з цих функцій складається з процедур введення інформації, розрахункових функцій і процедур-запитів до бази даних з метою одержання вихідної інформації у різноманітних часових, структурних і номенклатурних розрізах. База даних модуля ТЕП входить до складу інтегрованої бази даних комплексу “Галактика”.

Крім названих, модуль включає сервісні функції по роботі з текстовим редактором, калькулятором, драйверами монітора та принтера.

2. Структура меню

Меню найвищого рівня модуля ТЕП.

Пункт меню ?містить загальні сервісні функції системи.

Пункт меню Справочники призначений для початкового введення змісту довідників і допоміжних таблиць і для подальшого їх поповнення та коректування. Структура пункту меню Справочники.

Пункт меню Нормативы призначений для введення і редагування необхідних каталогів і нормативів. Структура відповідних меню нижчих рівнів.

Пункт меню Объекты учета дає доступ до вікна введення даних у каталог об’єктів обліку. Об’єктами обліку в термінах “Галактики” є матеріальні цінності та предмети виробництва будь-якого типу.

Пункт меню Цены дає доступ до інтерфейсу введення та редагування планово-облікових цін, забезпечує розрахунок планово-облікових і середніх відпускних цін й одержання звіту про ціни об’єктів обліку.

Пункт меню Технологический процесс забезпечує доступ до інтерфейсу введення даних про технологічні процеси виготовлення виробів та норми трудових витрат для операцій технологічного процесу.

Пункт меню Материальные нормы забезпечує можливість введення норм витрат матеріалів і застосовності деталей на вироби, напівфабрикати, складальні одиниці та інші об’єкти обліку власного виробництва.

Пункт меню Запросы дає можливість одержати звіти щодо структури і складу об’єктів обліку, поопераційного маршруту, матеріальних і трудових потреб на виріб на основі інформації, що зберігається у базі даних.

Пункти меню Служебные функции і Настройка параметров системы призначені для налаштовування параметрів модуля ТЕП та їх змінення в процесі роботи.

Пункт головного меню Планирование забезпечує виконання розрахунків з планування товарного випуску продукції підприємства і відповідно до підходів щодо планування поділяється на три гілки: Производственные заказы, План выпуска, Рабочая производственная программа. Кожна з них дає змогу визначити склад плану, провести розрахунки, визначити матеріальні та трудові витрати, сформувати звіти. Структура меню Планирование.

Пункт головного меню Себестоимость призначений для здійснення розрахунків витрат на виробництво, собівартості і ціни продукції, складання калькуляцій по цехах та підприємству. Структура меню Себестоимость наведена на рис. 5.

Пункти Накладные расходы і Установка параметров статей забезпечують введення даних і налаштування модуля для проведення розрахунків витрат, собівартості та цін виробів. Решта пунктів забезпечують проведення розрахунків та одержання звітів.

3. Введення даних у систему

Вхідні дані вводяться у базу даних за допомогою екранних форм, тобто діалогових вікон, або інтерфейсів.

3.1. Довідники

3.1.1. Статті калькуляції

Пункт меню Справочники/Статьи калькуляции призначений для введення інформації у класифікатор статей калькуляції собівартості (ціни). При виборі даного пункту на екрані відкривається вікно вибору Список статей калькуляции. Це вікно дає змогу переглянути перелік статей калькуляції, вибрати одну з них для редагування, а також ввести нову (за допомогою клавіші F7). При виборі статті або при спробі ввести новий запис на екрані відкривається вікно Статья калькуляции для введення або зміни характеристик статті. Дане вікно вміщує такі поля:

№ п/п в системе (порядковий номер статті в модулі) формується автоматично залежно від послідовності введення записів у таблицю. За зростанням цих номерів статті калькуляції включаються у вікно вибору Список статей калькуляции. Змінити цей порядок неможливо, оскільки це призведе до викривлення калькуляцій собівартості виробів. Тому слід із самого початку роботи правильно заповнити цей класифікатор.

№ п/п в отчете (порядковий номер статті у вихідному документі) визначає послідовність статей у звітах. Вводиться і коригується з клавіатури.

Название в системе — назва статті калькуляції, що виводиться у вікнах модуля. Вводиться з клавіатури.

Название в отчете — назва статті калькуляції у вихідних документах. Допустимий формат поля — 4 рядки по 12 символів. Вводиться з клавіатури.

Категория затрат є групувальним параметром, що визначає варіант використання модулем статті при розрахунках і формуванні вихідних документів. Для введення категорії слід натиснути клавішу F3 і вибрати її з переліку:

1. Прямые материальные затраты

2. Возвратные отходы

3. Транспортные расходы

4. Прямые затраты по зарплате

5. Цеховые затраты

6. Производственные затраты

7. Внепроизводственные затраты

8. Плановая прибыль

Элемент затрат вказує, до якого елемента витрат відноситься дана стаття калькуляції. Для введення значення поля слід натиснути клавішу F3 і вибрати його з переліку:

0. Комплексная статья

1. Основные материалы

2. Вспомогательные материалы

3.Покупные изделия

4. Основная зарплата

5. Дополнительная зарплата

6. Отчисления на соцстрах

7. Амортизация

8. Прочие затраты

Якщо стаття включає в себе декілька елементів витрат, що притаманно статтям накладних витрат, то необхідно вибирати значення Комплексная статья.

Знак суммирования визначає, з яким знаком значення статті буде включене в собівартість виробів. Може набирати значень “+” або “–”. Значення змінюється клавішею F3.

Вариант расчета вказує на певний алгоритм розрахунку статті калькуляції. Значення поля вибирається з переліку варіантів, що міститься у спеціальній таблиці (розд. 3.1.3). Якщо варіант розрахунку не заданий, тобто поле не заповнене, то значення даної статті модулем не розраховується, але може бути введене з клавіатури у відповідному інтерфейсі. Якщо для деякої статті вибраний варіант Расчет по смете затрат, то вікно змінює формат таким чином, що у ньому з’являється додаткове поле База распределения затрат. У дане поле слід занести найменування бази розподілу кошторису витрат, що формується для даної статті, на собівартість продукції. Вибір здійснюється за клавішею F3 з переліку баз розподілу:

- Основная зарплата производственного персонала;

- Время работы производственного персонала;

- Время работы производственного оборудования;

- Стоимость материалов основного производства;

- Производственная себестоимость.

Признак активности дає змогу визначити запис як не активний, не вилучаючи його з таблиці.

Класифікатор статей калькуляції початково існує в системі “Галактика” у частково заповненому вигляді. Користувач має можливість доповнити класифікатор новими статтями або змінити характеристики існуючих. Максимальна кількість статей у системі не може перевищувати 24. Початково класифікатор включає такі статті:

1. Сырье и основные материалы.

2. Покупные изделия.

3. Транспортные расходы.

4. Отходы.

5.Зарплата производственных рабочих.

6. Дополнительная зарплата.

7. Отчисления на соцстрах.

8. Содержание оборудования.

9. Общепроизводственные расходы.

10. Общезаводские расходы.

11. Внепроизводственные расходы.

12. Прибыль.

13. Брак в производстве.

3.1.2. Настройка статей калькуляції на план бухгалтерських рахунків

Налаштовування статей калькуляції на план бухгалтерських рахунків можна здійснювати двома способами.

Перший спосіб

Знаходячись у діалоговому вікні Список статей калькуляции клацнути на екранній кнопці Настройка статей калькуляции на план счетов. На екран виведеться однойменна двохпанельна форма. Верхня панель містить перелік статей калькуляції, нижня — таблицю з полями для введення бухгалтерської проводки (Дебет, Кредит, Номер счета, Номер субсчета). Пересування курсора з верхньої частини в нижню здійснюється за допомогою комбінації клавіш Alt+¯. У верхній панелі встановлюють курсор на бажаній статті; потім, знаходячись у нижній панелі, для введення нової проводки натискують клавішу F7. Сформується новий рядок таблиці, в усіх графах якої буде значення Все. Далі слід встановити курсор на значення рахунка за дебетом або кредитом, натиснути F3 і вибрати у вікні вибору План счетов потрібний рахунок або субрахунок. Відмінити вибір можна за допомогою комбінації клавіш Ctrl+Delete. Вилучити проводку можна клавішею F8.

Другий спосіб

Знаходячись у вікні Статья калькуляции, клацнути на екранній кнопці Настройка статьи калькуляции на план счетов. В однойменній екранній формі, що при цьому відкривається, за методикою, викладеною вище, налаштувати вибрану статтю калькуляції на план бухгалтерських рахунків.

3.1.3. Варіанти розрахунку статей калькуляції

За допомогою пункту меню Справочники/Варианты расчета статей на екрані відкривається вікно Список вариантов расчета статей калькуляции, яке дає змогу ввести перелік варіантів розрахунку статей калькуляції собівартості. Початково у ньому міститься вісім стандартних варіантів, які мають запрограмовані в модулі алгоритми розрахунку. Це такі варіанти:

- Расчет по нормам затрат;

- Расчет по смете затрат;

- В % от стоимости материалов;

- В % от основной зарплаты;

- В % от суммы основной и дополнительной зарплаты;

- В % от цеховой себестоимости;

- В % от производственной себестоимости;

- В % от полной себестоимости.

Для введення нових варіантів слід послідовно виконати такі дії:

клавішею F7 відкрити вікно Вариант расчета статей калькуляции;

у полі Вариант ввести найменування нового варіанта розрахунку статей калькуляції;

указати у будь-якій позиції в нижній частині вікна замість нульових значень системні номери статей, у процентах від суми яких слід розраховувати певну статтю калькуляції. Системні номери статей калькуляції можна переглянути у вікні Список статей калькуляции (пункт меню Справочники/Статьи калькуляции). Значення процента для конкретної статті на певний місяць вводиться при виборі пункту меню Себестоимость/Установка параметров статей.

3.1.4. Класифікатор типів і груп об’єктів обліку

Об’єкт обліку являє собою матеріальну цінність, предмет виробництва будь-якого типу і має певну позицію у каталозі матеріальних цінностей.

Для введення і редагування класифікатора типів і груп об’єктів обліку слід вибрати пункт меню Справочники/Типы объектов учета, після чого на екрані відкриється інтерфейс Типы и группы объектов учета.

Інтерфейс складається з двох панелей: верхня містить список типів об’єктів обліку, нижня — список груп об’єктів поточного типу. Для редагування або введення типу об’єкта слід натиснути відповідно клавішу Enter або F7. При цьому відкриється вікно редагування типів об’єктів обліку, що складається з двох панелей, з яких верхня містить інформацію про тип, а нижня — про групи об’єктів обліку. Вікно містить нижченаведені поля.

Поле Наименование типа заповнюється шляхом вибору з каталогу типів матеріальних цінностей, який відкривається натискуванням клавіші F3.

Поле Тип містить відомості про фізичний стан об’єктів обліку і може набирати значень Материал або ДСЕ (деталь, складальна одиниця), які змінюються за допомогою клавіші F3.

Поле Категория вказує на характер походження і використання об’єктів обліку і набуває значень Покупное, Собств. производ., Готовая продукция, Прочее. Значення змінюються за допомогою клавіші F3.

Поле Доработка покупных містить ознаку, притаманну тільки типам категорії Покупное і може набирати значень Осуществляется или Отсутствует (клавіша F3). Значення Осуществляется слід вказувати, якщо даний тип покупних об’єктів обліку містить деталі з доробкою. У такому разі назва цього типу з’явиться в інтерфейсах Нормативы/Технологический процесс і Нормативы/Материальные нормы, де для дороблюваних деталей можна буде ввести трудові норми і норми витрат матеріалів на доробку.

У поле Статья калькуляции вводиться інформація про те, на яку статтю собівартості відносити витрати використовуваних у виробництві об’єктів обліку цього типу. Цю інформацію варто задавати тільки для матеріалів і покупних комплектуючих виробів. Значення поля вибирають з класифікатора статей калькуляції за допомогою клавіші F3.

Для роботи з групами обліку слід перейти у нижню панель натискуванням комбінації клавіш Alt+¯. Для введення або редагування групи обліку слід натиснути відповідно клавішу F7 або Enter. У результаті відкриється вікно редагування інформації про групи, до складу якого входять нижченаведені поля.

Поле Код містить символьний код групи, який дає можливість задавати вкладеність груп. Коди вкладених груп нижчих рівнів мають починатися з повторення коду тієї групи, в яку вони входять. Кількість символів, що відводиться для кодування чергового рівня входження, визначається користувачем. Максимальна довжина коду групи дорівнює 20 символам.

Поле Наименование группы заповнюється з клавіатури.

У полі Признак суммирования значення 0 означає заборону підсумовування кількості об’єктів обліку у рамках групи; значення, відмінне від 0, дозволяє таке підсумовування.

Поле Статья калькуляции заповнюється у тому разі, якщо об’єкти групи мають враховуватися за іншою статтею калькуляції, ніж стаття того типу, в який входить дана група. Значення поля вибирається зі списку статей калькуляції, що виводиться за допомогою клавіші F3. Поле слід заповнювати лише для матеріалів і покупних комплектуючих виробів.

3.1.5. Каталог структурних підрозділів

Для заповнення і редагування каталогу структурних підрозділів призначена екранна форма Подразделения, яка відкривається при виборі пункту меню Справочники/Подразделения.

Структурні підрозділи підприємства групуються за виробничими функціями. За умовчання перші дві функції — це Цеха основного производства і Цеха вспомогательного производства. Решту функцій вводить користувач системи самостійно.

Екранна форма Подразделения складається з двох панелей. Верхня панель призначена для введення і коригування виробничих функцій. Ці дії виконуються з клавіатури. Нижня панель містить перелік структурних підрозділів, що відносяться до виділеної у даний момент виробничої функції. Для переходу у нижню панель встановлюють курсор на потрібній виробничій функції і натискують клавішу Enter. Знаходячись у нижній панелі, можна вибрати деякий підрозділ і натиснути Enter, при цьому відкривається вікно Редактирование информациии о подразделениях. У цьому вікні можна задати інформацію про підрозділ, заповнюючи поля Код, Наименование, Количество смен, Продолжительность смен, Вышестоящая организация. Значення полів заповнюються або шляхом вибору з раніше введеного каталогу підрозділів за допомогою клавіші F3, або з клавіатури. Значення поля Имя базы распределения носить довідковий характер, заповнюється лише для цехів допоміжного виробництва і використовується для введення пропорцій розподілу кошторисів накладних витрат допоміжного цеху на інші цехи.

3.1.6. Системи оплати

Для введення змісту довідника систем оплати служить вікно Список систем оплаты, яке відкривається при виборі пункту меню Справочники/Системы оплаты. Введення нової назви системи оплати здійснюється після натискування клавіші F7, вилучення — натискуванням F8. Максимальна довжина назви системи оплати — 15 символів.

3.1.7. Тарифні ставки

Для введення і перерахування тарифних ставок слід відкрити інтерфейс Ведомость расчета тарифных ставок за допомогою пункту меню Справочники/Тарифные ставки. Інтерфейс включає нижченаведені поля.

Базовая ставка — ставка, відносно якої розраховується за коефіцієнтами решта тарифних ставок на підприємстві. Ця ставка відповідає коефіцієнту, що дорівнює одиниці. Вводиться з клавіатури.

Название системы оплаты — вибирається з класифікатора систем оплати (клавіша F3).

Номер сетки (тарифної) і Разряд (тарифний) вводяться з клавіатури.

Коэффиц. — коефіцієнт перерахунку базової ставки у часову тарифну ставку для даного запису. Вводиться з клавіатури.

Ставка — часова тарифна ставка. Розраховується автоматично множенням базової ставки на коефіцієнт. Може бути скоригована з клавіатури.

Якщо кількість базових ставок (поле Коэффиц.) для деякого запису дорівнює нулю, то у цьому записі значення часової тарифної ставки не перелічується при зміненні базової ставки. Цим користуються, коли не потрібно змінювати цю ставку при перерахуванні інших ставок.

3.1.8. Класифікатор видів робіт

При виборі пункту меню Справочники/Виды работ на екрані відкривається вікно Список видов работ, призначене для введення і редагування списку видів робіт. Назви видів робіт вводяться з клавіатури. Для вилучення записів використовується клавіша F8. Максимальна довжина назви виду роботи — 50 символів.

3.1.9. Каталог технологічних операцій

Для введення переліку технологічних операцій слід вибрати пункт меню Справочники/Технологические операции, після чого на екрані відкривається вікно Список техопераций, що містить нижченаведені поля.

Код і Название технологічної операції вводяться з клавіатури.

Исп. (виконавець технологічної операції) може набирати значень раб. (робітник) і авт. (автомат). Установлення потрібного значення здійснюється за допомогою клавіші F3.

Вид работ, до якого належить дана технологічна операція, вибирається з класифікатора видів робіт за допомогою клавіші F3.

3.1.10. Каталог професій

Перелік професій вводиться у вікні Список профессий, яке відкривається при виборі пункту меню Справочники/Профессии. Максимальна довжина назви професії — 50 символів. Введення здійснюється з клавіатури.

3.1.11. Класифікатори груп і видів обладнання

Для введення класифікатора слід вибрати пункт меню Справочники/Оборудование. На екран виводится вікно Группы — виды оборудования, що складається з двох частин. Верхня частина вікна має анкетну форму і містить поле Группа оборудования. Ввести назву групи обладнання можна з клавіатури (за допомогою клавіші F7) або вибираючи зі списку (клавіша F3).

Нижня частина вікна має табличну форму і містить поля Наименование та Модель оборудования, які вводяться з клавіатури.

3.1.12. Каталог категорій відходів

Для введення списку категорій відходів слід вибрати пункт меню Справочники/Категории отходов, в результаті на екрані відкриється вікно Категории отходов. Вікно має табличну форму і містить поля:

Наименование категории отходов вводиться за допомогою клавіші F3 шляхом вибору з каталогу об’єктів обліку.

Наименование статьи калькуляции вибирається за допомогою клавіші F3 з класифікатора статей калькуляції і вказує системі, за якою статтею списувати зворотні відходи даної категорії.

Перед заповненням каталогу категорій відходів назви відходів мають бути занесені в каталог об’єктів обліку.

3.1.13. Межі округлення цін

Вікно Округление цен викликається на екран при виборі пункту меню Справочники/Округление цен. У цьому вікні слід з клавіатури ввести значення в поля Пороговое значение цены та Порядок округления, керуючись поясненнями, наведеними на екрані.

3.1.14. Одиниці виміру

Вибираючи пункт меню Справочники/Единицы измерения, на екран виводять вікно Единицы измерения, що має табличну форму і складається з трьох граф: абревіатура одиниці виміру, найменування одиниці виміру та ознака подільності. Перші дві графи заповнюються з клавіатури, значення третьої змінюється клавішею F3.

3.2. Нормативи

3.2.1. Каталог об’єктів обліку

Для введення інформації у каталог об’єктів обліку та її редагування слід вибрати пункт меню Нормативы/Объекты учета, після чого на екрані відкривається вікно Объекты учета. Це вікно складається з трьох панелей. Верхня панель містить список найменувань типів обліку. Середня панель містить поле Группа, в якому можна за допомогою клавіші F3 з переліку груп певного типу об’єктів вибрати потрібну, і поле Блок, в якому можна вказати декілька перших літер найменування об’єктів з метою прискорити їх пошук. Нижня панель містить перелік введених об’єктів певного типу і групи і служить як для введення найменувань нових об’єктів, так і для вибору об’єкта для редагування. Перехід між панелями здійснюється за допомогою комбінацій клавіш Alt+¯ та Alt+.

Для редагування інформації про об’єкт слід встановити курсор (підсвітлений рядок) на його найменуванні у нижній панелі та натиснути клавішу Enter. На екрані відкриється анкетне вікно редагування, яке може мати такі три формати з незначними відмінностями один від одного:

- формат для матеріалів;

- формат для покупних комплектуючих виробів;

- формат для виробів і напівфабрикатів власного виробництва.

Вікно Редактирование объектов учета містить дві панелі. Верхня панель має такі поля:

поле Тип учета призначене для переходу між типами об’єктів обліку за допомогою клавіш Page Down i Page Up. Вміст поля не редагується.

Поля Группа та Блок редагуються і призначені для показу назви групи об’єктів і блоку.

Нижня панель об’єднує поля для введення характеристик об’єктів обліку.

Наименование — поле для найменування об’єкта обліку. Вводиться з клавіатури.

Номенклатурная группа — найменування групи, до якої належить даний об’єкт обліку; вибирається з раніше введеного класифікатора груп за допомогою клавіші F3.

Обозначение та Номенклат. Номер — поля для введення з клавіатури позначення та номенклатурного номера об’єкта.

Основная учетная единица об’єкта обліку вибирається з переліку одиниць виміру за допомогою клавіші F3. Крім основної, існує можливість введення альтернативних одиниць виміру із зазначенням коефіцієнта перерахунку в основну одиницю. Доступ до вікна Редактирование альтернативных единиц надається після натискування екранної кнопки Альтернативные единицы.

Свободный остаток є довідковим полем, що показує величину вільного залишку об’єктів на складі.

Текущая планово-учетная цена — поле для показу поточної ціни об’єкта обліку. Дану ціну можна ввести з клавіатури або визначити за допомогою службової функції Нормативы/Служебные функции/ Установка текущих цен. У цьому разі поточною ціною об’єкта стає його планово-облікова ціна поточного місяця з каталогу цін.

Нормативный минимальный запас і Нормативный максимальный запас — довідкові поля, що показують величину нормативних залишків даного об’єкта обліку на підприємстві.

Масса, Объем і Линейные размеры є довідковими полями.

Поля Используемые отходы та Неиспользуемые отходы показують дві категорії відходів, які можуть утворюватися при використанні матеріалів даного типу у виробництві. Значення цих полів
вибираються з класифікатора категорій відходів. Дані поля з’являються лише у вікнах, призначених для редагування матеріалів.

Цех-изготовитель — показує основний цех-виготовлювач для об’єктів власного виробництва. Вибирається з каталогу структурних підрозділів за допомогою клавіші F3.

Базовое изделие — назва виробу (або складальної одиниці), прийнятого як типовий при розробці конструкторських різновидів.

Признак разделяемости — ознака, яка вказує, що даний об’єкт в результаті обробки розділяється на декілька об’єктів — продуктів розділення (разом вироблюваних продуктів). Ця ознака визначає форму вікна редагування в інтерфейсі введення матеріальних норм. Розділюваним може бути лише напівфабрикат власного виробництва.

3.2.2. Каталог цін

Для введення інформації у каталог цін вибирають пункт меню Нормативы/Цены/Каталог цен. Після цього на екрані з’являється вікно вибору Выбор объекта учета, в якому слід вибрати об’єкт обліку (порядок дій описано у розділі 3.2.1).

Після вибору на екрані відкривається вікно Цены объекта учета, яке складається з двох панелей. Верхня панель містить поля Тип, Группа, Объект учета, Денежная единица з довідковою інформацією про вибраний об’єкт. Поле Объект учета дає можливість перемикати об’єкти обліку.

Нижня панель має табличну форму і містить інформацію про ціни об’єкта у зазначеному році (поле Год). Для кожного об’єкта обліку можна ввести чотири ціни: планово-облікову, середню відпускну, фіксовану та пробну.

Фиксированная цена є незмінною протягом року і служить для проведення порівняльних розрахунків. Якщо фіксована ціна на об’єкт обліку у поточному році ще не задана, то вона автоматично вважається рівною першій планово-обліковій ціні.

Пробная цена служить для оперативних оціночних розрахунків і може у будь-який момент задаватися довільно.

Планово-учетная цена задається датою змінення і значенням. Планово-облікові ціни матеріалів і покупних комплектуючих виробів використовуються для планування витрат на поточний та майбутні періоди. Допускається 12 змінень цієї ціни протягом року. Планово-облікові ціни можуть бути або введені у базу даних з клавіатури, або розраховані за даними складських залишків. Для розрахунку є спеціальна функція, що викликається пунктом меню Нормативы/Цены/Расчет планово-учетных цен, яка, виходячи з цін матеріалів або покупних деталей у складських партіях, розраховує планово-облікові ціни за одною з п’яти стратегій розрахунку: LIFO, FIFO, ціна мінімальна, максимальна, середньозважена. Такий розрахунок можливий, якщо система ТЕП працює в комплексі з оперативним контуром “Галактики”.

Перше в обчислюваному році значення планово-облікової ціни автоматично записується на 1 січня. Ціни на 1 січня нового року можуть бути сформовані перенесенням останніх планово-облікових цін попереднього року. Для перенесення передбачена спеціальна службова функція Нормативы/Служебные функции/Перенос цен на новый год. Якщо на деякі об’єкти ціни у новому році вже задані, то перенесення цін для них виконуватися не буде.

Средняя отпускная цена — це середня ціна відпуску даного об’єкта обліку у виробництво за місяць. Вона розраховується в модулі за підсумком діяльності підприємства за звітний місяць. Для розрахунку передбачена спеціальна процедура (пункт меню Нормативы/Цены/Расчет планово-учетных цен). Ці ціни використовуються для розрахунку нормативних витрат на фактичний обсяг випуску за минулий місяць.

Для переключення інтерфейсу на інший рік слід встановити рік за допомогою пункту меню Нормативы/Служебные функции/ Установка года и месяца.

Крім названих, в модулі використовуються так звані поточні ціни. Поточна ціна — це планово-облікова ціна поточного місяця. Вона формується перенесенням з каталогу цін у каталог об’єктів обліку планово-облікової ціни, що діє у поточному періоді. Для перенесення ціни використовується спеціальна функція, що викликається за допомогою пункту меню Нормативы/Служебные функции/Установка текущих цен. Ця ціна використовується у довідкових звітах, де не вказується календарний період розрахунку.

Ціни виробів власного виробництва розраховуються за допомогою пункту меню Себестоимость/Расчет цен изделий на основі калькуляцій собівартості й вносяться у той же каталог, що й планово-облікові ціни покупних об’єктів.

3.2.3. Технологічний процес

Для введення інформації про технологічний процес слід вибрати пункт меню Нормативы/Технологический процесс; в результаті на екрані відкриється вікно Выбор объекта учета. В ньому належить вибрати об’єкт обліку, для якого має бути введена інформація про технологічний процес. Після вибору на екрані відкривається вікно Пооперационный маршрут, яке складається з двох панелей. Верхня панель містить поля Тип объекта учета, Группа объекта учета, Изделие, Базовое изделие, Цех-изготовитель. Існує можливість перемикання об’єктів обліку; для цього у полі Изделие слід натискувати клавіші Page Up i Page Down.

Нижня панель служить для введення цехів і виконуваних у них технологічних операцій. Опис полів панелі наведено нижче.

У поле Цех — Название заноситься назва цеху, в якому виконується операція. Назва вибирається з каталогу структурних підрозділів за допомогою клавіші F3. За умовчання у це поле заноситься назва цеху — виготівника виробу.

Поле Цех — № п/п містить порядковий номер цеху в технологічному процесі виготовлення виробу. Номер формується автоматично при введенні нового запису й у разі потреби може бути скоректований.

У поле Техоперация — Название заноситься найменування технологічної операції, яке вибирається з каталогу технологічних операцій за допомогою клавіші F3.

Поле Техоперація — № п/п — це порядковий номер технологічної операції обробки виробу у даному цеху. Формується автоматично при введенні нового запису; надалі може бути скоректований.

Після того, як буде введена інформація про послідовність технологічних операцій, можна ввести норми трудовитрат для кожної операції. Для цього слід встановити курсор на потрібній операції і натиснути Enter. На екран виведеться вікно Элемент техпроцесса, в якому заповнюються нижченаведені поля.

Поля Цех і Техоперация містять найменування цеху і технологічної операції; заповнюються автоматично при введенні послідовності технологічних операцій. Можливо скоригувати методом вибору за допомогою клавіші F3.

Поля Код і № п/п — коди і номери цеху і технологічної операції; заповнюються автоматично при введенні послідовності технологічних операцій.

Оборудование — найменування технологічного обладнання, на якому виконується операція. Вибирається з каталогу обладнання за допомогою клавіші F3.

Профессия — найменування професії спеціаліста, який виконує технологічну операцію. Вибирається з каталогу професій за допомогою клавіші F3.

Единица нормирования — кількість виробів, на яку задається норма. Вводиться з клавіатури.

Единица времени — одиниця часу, на яку вводиться норма. Може набирати значень: час, мин, сек. За умовчання — час. Значення змінюється за допомогою клавіші F3.

Название нормы времени — може набирати значень: технологическая, расчетная, опытно-статистическая. За умовчання — технологическая. Значення змінюється за допомогою клавіші F3.

Норма времени — норма часу на виконання операції; заноситься з клавіатури.

Надбавка — надбавка до норми часу у процентах. Заноситься з клавіатури.

Итого — подовжена норма часу, що дорівнює сумі норми часу і надбавки. Розраховується автоматично.

Процент использования — процент використання даної операції у технологічному процесі, якщо операція виконується не завжди. За умовчання дорівнює 100%.

Норма обслуживания — кількість робітників, які одночасно виконують операцію. Заноситься з клавіатури.

Норма выработки — кількість виробів, що припадає на одного робітника в одиницю часу при виконанні даної операції. Заноситься з клавіатури.

Процент годных — середній процент придатних виробів після даної операції. Заноситься з клавіатури.

Система оплаты — вид оплати даної операції.

Номер тарифной сетки — номер тарифної сітки, за якою виконується оплата даної операції.

Тарифный разряд — розряд спеціаліста, який виконує дану операцію.

Тарифная ставка — сума у грошовому виразі, що підлягає виплаті за одну годину роботи при виконанні даної операції.

Останні чотири поля вибираються одночасно з таблиці тарифних ставок: для вибору слід установити курсор у полі Тарифная ставка і скористатися клавішею F3.

Оплата — вартість операції за тарифом; розраховується автоматично як результат множення норми часу на тарифну ставку і на множник (коефіцієнт).

Множитель — коефіцієнт для збільшення або зменшення оплати за тарифом.

Надбавка — сума абсолютних надбавок до оплати за тарифом. Заноситься з клавіатури.

Признак активной записи — дає можливість зробити запис тимчасово неактивним. Переключається за допомогою клавіші F3.

Дополнительная информация — поле для введення додаткової інформації. Для введення її слід перемістити курсор у нижню частину екрану за допомогою клавіш Alt+¯ і натиснути Enter, а потім набрати текст.

У верхній панелі інтерфейсу є екранна кнопка Функции, при натискуванні на яку виводиться меню, що містить такі пункти:

Пооперационный маршрут — формування звіту про введені норми трудовитрат.

Структура объекта учета — видається дерево входження деталей і матеріалів на всіх рівнях.

Копирование трудовых норм — дає змогу скопіювати для даного виробу список операцій, введених для іншого виробу.

Якщо для виробу є посилання на базовий виріб, то для нього можна ввести лише ті операції, що відрізняються від операцій базового виробу.

3.2.4. Матеріальні норми

Для введення норм витрат матеріалів і застосовності деталей на вироби, напівфабрикати, складальні одиниці та інші об’єкти власного виробництва слід вибрати пункт меню Нормативы/Материальные нормы. В результаті відкриється вікно вибору Материальные нормы, що складається з чотирьох панелей. У верхніх двох панелях здійснюється вибір типу об’єкта обліку і самого об’єкта, у нижніх — об’єкта , що входить у нього.

Переміщення курсора між панелями здійснюється за допомогою клавіш Alt+¯ i Alt+. Вибір визначається натискуванням клавіші Enter.

Після вибору обох об’єктів на екрані відкривається вікно Редактирование материальных норм, яке складається з чотирьох панелей.

Верхня панель містить поле Тип МЦ і дає можливість перемикати типи об’єктів обліку власного виробництва.

Друга панель служить для перемикання об’єктів обліку вибраного типу і відображення характеристик об’єкта у полях Наименование, Единица измерения, Цех-изготовитель, Базовое изделие.

Третя панель містить одне поле Входящий тип учета і дає можливість перемикати типи об’єктів, що входять в об’єкт, означений у другій панелі.

Четверта панель призначена для введення норм витрат матеріалів або застосовності деталей і складальних одиниць на виготовлення виробу, вибраного у другій панелі. Ця панель може бути представлена у трьох форматах екранної форми: для введення норм витрат матеріалів, для введення застосовності деталей і складальних одиниць, для введення норм витрат розділюваного об’єкта. Панель містить такі поля:

Цех-потребитель — цех, в якому здійснюється технологічний процес виготовлення виробу. Вибирається за допомогою клавіші F3. За умовчання збігається зі значенням поля Цех-изготовитель.

Техоперация — назва операції, під час якої матеріал (деталь) включається у виріб. Вибирається за допомогою клавіші F3 з переліку операцій виготовлення виробу.

Название материала або Наименование детали — назва матеріалу або іншого об’єкта обліку. Вибір здійснюється з каталогу об’єктів обліку після натискування клавіші F3.

Цена — поточна ціна об’єкта обліку, що використовується.

Норма расхода або Применяемость — норма витрат матеріалу або застосовність деталі, складальної одиниці. За умовчання вводиться в основній одиниці виміру. Для вибору іншої одиниці виміру слід установити курсор на найменування одиниці виміру, натиснути F3 і вибрати іншу одиницю виміру зі списку, що з’явиться.

Единица нормирования — вказує кількість виробів, на яку задана норма витрат.

Коэффициент использования — частка від обсягу, вказаного у нормі, яка залишається після обробки. Задається лише для матеріалів. Не перевищує одиниці. За умовчання дорівнює одиниці.

Чистый вес детали — вага заготовки після обробки; дорівнює нормі, помноженій на коефіцієнт використання. Розраховується автоматично.

Коэффициенты используемых и неиспользуемых отходов — задаються для матеріалів, якщо такі відходи існують. У сумі дорівнюють значенню: 1 — Коэффициент использования.

Процент использования — показує процент використання матеріалу в технологічному процесі, якщо матеріал використовується не завжди. За умовчання дорівнює 100 %.

Нормативный процент потерь — процент технологічних втрат об’єкта обліку, що використовується в операції, відносно заданої норми витрат. Збільшує норму витрат на цей процент.

Признак активной записи — дає можливість визначити запис як неактивний. Перемикається клавішею F3.

На відміну від інтерфейсів, призначених для введення норм витрат матеріалів і введення застосовності деталей і складальних одиниць, в інтерфейсі для введення норм витрат розділюваного об’єкта зникають поля Цех-потребитель і Техоперация. З’являються поле Процент списания себестоимости і кнопка Продукты разделения. Поле Единица нормирования замінюється на Норму выхода. Виріб, вибраний у другій панелі, є продуктом розділення об’єкта, вибраного у четвертій панелі.

Норма выхода (поле без імені у рядку Применяемость) — кількість виробів продукту розділення, які одержують з введеної норми витрат розділюваного об’єкта.

Процент списания себестоимости — частка собівартості розділюваного об’єкта, що переноситься на продукт розділення.

Кнопка Продукты разделения відкриває інтерфейс для введення інших продуктів розділення, крім вибраного у другій панелі.

До складу інтерфейсів для введення матеріальних норм входить також екранна кнопка Функции, яка виводить таке меню:

Состав объекта учета — формує звіт про введені норми витрат матеріалів і застосовності деталей на виріб.

Входимость объектов в изделие — видається дерево входження складальних одиниць, деталей і матеріалів у даний виріб на всіх рівнях.

Структура объекта учета — видається дерево входження складальних одиниць і деталей у даний виріб на всіх рівнях.

Входимость объекта учета — видається перелік виробів, в які входить даний об’єкт обліку, та його кількість у виробі.

Контроль спецификации — функція, що контролює наявність циклічних посилань і висячих вершин у структурі даного виробу.

Копирование материальных норм — функція, що здійснює перенесення списку норм витрат матеріалів, введених раніше для іншого виробу, на даний виріб. Після копіювання норми витрат можуть бути скоректовані.

Якщо для виробу задано посилання на базовий виріб, то для нього можна ввести лише ті норми, які відрізняються від норм, введених на базовий виріб.

Екранна кнопка Продукты разделения відкриває екранну форму Продукты разделения материала, яка призначена для введення переліку продуктів розділення, які одержують з розділюваного об’єкта, і процентів списання собівартості цього об’єкта на одержувані продукти. Найменування продуктів розділення вибирають з каталогу об’єктів обліку клавішею F3. Сума процентів списання собівартості для всіх продуктів розділення має дорівнювати 100%.

3.2.5. Запити

Пункт меню Нормативы/Запросы дає можливість одержати інформацію про введені нормативи у формі звітів.

Пункт Нормативы/ Запросы/ Структура объекта учета формує звіт про структуру виробу і показує дерево входження у виріб напівфабрикатів (вузлів, модулів) і деталей (у тому числі покупних). Перед формуванням звіту потрібно вибрати виріб зі списку.

Пункт Нормативы/Запросы/Входимость объектов в изделие видає звіт про повне входження об’єктів (напівфабрикатів, деталей і матеріалів) у виріб на всіх рівнях його структури. Перед формуванням звіту необхідно вибрати виріб зі списку.

Пункт Нормативы/Запросы/Состав объекта учета показує перелік і кількість об’єктів обліку, які входять у виріб на першому рівні входження.

Пункт Нормативы/ Запросы/Входимость объекта учета показує, при виробництві яких виробів, напівфабрикатів або деталей використовується даний об’єкт обліку.

Пункт Нормативы/Запросы/Пооперационный маршрут формує звіт про послідовність технологічних операцій у процесі виготовлення виробу.

Пункт Нормативы/Запросы/Потребности на одно изделие/В материалах (В трудозатратах) виводить звіт про зведені норми витрат у матеріальних або трудових ресурсах на виріб.

3.2.6. Службові функції

Пункт меню Нормативы/Служебные функции використовується для налаштовування модуля та при необхідності внесення змін у режими роботи.

Пункт Нормативы/Служебные функции/Замена типа объекта учета дає змогу перенести об’єкт обліку з одного типу в інший та з однієї групи в іншу.

Пункт Нормативы/Служебные функции/Замена объекта учета призначений для заміни в матеріальних нормах одного об’єкта обліку на інший.

Пункт Нормативы/Служебные функции/Пересчет норм оплаты труда викликає функцію перерахунку норм оплати праці в таблиці техпроцесів. Перерахунок необхідно виконувати у разі змінення тарифних ставок.

3.2.7. Настроювання параметрів системи

Пункт меню Нормативы/Настройка параметров системы відкриває на екрані діалогове вікно Настройка системы ТЭП. У цьому вікні користувач встановлює низку параметрів настроювання системи техніко-економічного планування. Зокрема, вказує, чи передбачене формування плану виробництва, виробничих замовлень, виробничої програми. Якщо користувач заборонить формування якогось із указаних видів плану, то в системі будуть заборонені й усі розрахунки та процедури, що базуються на ньому.

Далі є можливість вибрати варіанти формування плану і виробничої програми. При цьому можливо вибрати декілька варіантів. Позначкою [x] відмічені варіанти за умовчання. Варіанти формування плану: за результатами попереднього року; за сумою договорів [x]; за сумою виробничих замовлень; пропорційно робочому часу.

Варіанти формування виробничої програми: на основі плану виробництва; за сумою виробничих замовлень [x]; шляхом запуску окремих замовлень [x].

Далі слід натиснути екранну кнопку Дополнительная информация, після чого відкриється друга частина діалогового вікна, в якому можна встановити настройки при розрахунку собівартості.

Варіант розрахунку собівартості може набирати значень: собівартість з урахуванням запасів; чиста собівартість поточного періоду. Вибір значення залежить від мети розрахунку витрат. Наприклад, якщо планові витрати за місяць потрібно порівнювати з фактичними, то їх слід розраховувати без урахування запасів. Якщо потрібно розрахувати планово-облікові ціни готової продукції, то розрахунок доцільно робити з урахуванням запасів.

Варіант обліку собівартості запасів може мати значення: за фактичною собівартістю минулого періоду; за нормативною собівартістю минулого періоду. Налаштування залежить від того, чи відома фактична собівартість.

Варіант розрахунку транспортних витрат може набирати значень: у складі матеріальних цінностей; окремою статтею у процентах від матеріальних витрат; за кошторисом витрат. Ця настройка визначає вибір алгоритму розрахунку статті калькуляції “Транспортні витрати”. У першому варіанті, який використовується за умовчання, транспортні витрати не виносяться в окрему статтю
калькуляції і враховуються у витратах на матеріали. Процент транспортних витрат від вартості матеріалів задається у параметрах розрахунку статей (пункт меню Себестоимость/Установка параметров статей). У другому і третьому варіантах транспортні витрати враховуються окремою статтею калькуляції. У другому варіанті ця стаття розраховується процентом від вартості матеріалів, у третьому — транспортні витрати розшифровуються за окремим кошторисом витрат і розраховуються як комплексна стаття калькуляції.

3.3. Планування

3.3.1. Виробничі замовлення

Пункт меню Планирование/Производственные заказы дає можливість управляти плануванням виробничих замовлень: визначити склад виробничих замовлень, оцінити виробництво, матеріальні й трудові потреби на замовлення.

Для визначення складу замовлень слід вибрати пункт меню Планирование/Производственные заказы/Состав производственных заказов. На екрані з’явиться вікно вибору Перечень заказов, в якому слід вибрати певне замовлення. Після цього відкриється інтерфейс Состав заказа, який складається з двох панелей.

Верхня панель дає змогу вводити інформацію про виробниче замовлення і містить такі поля:

Год — містить рік відкриття виробничого замовлення. Формується автоматично і дорівнює поточному року. В інтерфейсі можна бачити лише замовлення, відкриті в поточному році. Для перемкнення на інший рік слід здійснити настроювання у пункті меню Нормативы/Служебные функции/Установка года и месяца.

Номер заказа — порядковий номер замовлення. Формується системою автоматично при введенні нового запису.

Наименование — найменування замовлення. Вводиться з клавіатури.

Комментарий — інформація про замовлення. Максимальна довжина — два рядки по 50 символів.

Дата открытия — дата відкриття замовлення. За умовчання дорівнює даті створення запису.

Дата закрытия — дата повного виконання замовлення.

Дата запуска в производство — дата запуску у виробництво останнього пункту зі складу замовлення.

Нижня панель має табличну форму і містить поля:

Наименование изделия — вибирається з каталогу об’єктів обліку за допомогою клавіші F3.

Год и месяц — рік і місяць у межах поточного року, в якому має бути вироблений даний виріб відповідно до даного замовлення. Вводяться з клавіатури.

Объем — кількість виробів, що мають бути вироблені у зазначеному місяці. Обсяг випуску у виробничих замовленнях задається по місяцях. Вводиться з клавіатури.

Единица измерения — одиниця виміру обсягу випуску виробів за даним замовленням. Вибирається зі списку за допомогою клавіші F3.

Зап. — ознака запуску даного пункту (виробу з даного рядка) у виробництво. Якщо пункт запущений у виробництво, то у цьому полі з’являється позначка “3”. Поле для редагування недосяжне.

Вибір пунктів меню Планирование/Производственные заказы/ Оценка производства по заказу, Планирование/Производственные заказы/Материальные потребности на заказ і Планирование/Производственные заказы/Трудовые потребности на заказ дають можливість одержати звіти про потребу у комплектуючих виробах, матеріалах і трудовитратах на замовлення.

3.3.2. План виробництва

План виробництва може бути введений у систему з клавіатури або розрахований. Плановим періодом може бути рік, квартал або місяць. Квартальний план може бути розрахований на базі річного, а місячний — на базі квартального плану.

Модуль ТЕП забезпечує такі варіанти розрахунку плану:

1. За сумою договорів на поставку готової продукції. При цьому передбачається, що склад договорів вводиться у контурі оперативного управління комплексу “Галактика”.

2. За сумою виробничих замовлень. Обсяги виробництва готової продукції за кожним замовленням сумуються по місяцях і записуються в план без розвузловування.

3. За даними фактичного випуску продукції попереднього року. У цьому разі планом стає факт минулого року.

4. На основі вищестоящого плану. В такий спосіб може бути розрахований квартальний план на базі річного, місячний — на базі квартального. Розрахунок здійснюється пропорційно кількості робочих годин у відповідному періоді.

Пункт меню Планирование/План выпуска створює можливість введення, перегляду та редагування плану виробництва, розрахунку плану і планової виробничої програми, одержання звітів щодо плану та програми, звітів про потребу у матеріалах і трудовитратах.

Планова виробнича програма — це програма виробництва виробів і напівфабрикатів по цехах за номенклатурою та обсягом, яку одержують як результат розвузлування плану виробництва. Така програма формується без урахування запасів напівфабрикатів.

Для введення, перегляду і редагування плану виробництва слід вибрати пункт меню Планирование/План выпуска/Состав плана выпуска й у вікні Выбор объекта учета, що відкриється, визначити певний об’єкт обліку. В результаті на екрані відкриється вікно План производства, яке містить інформацію про виробництво виробу на підприємстві протягом одного року. Вікно має табличну форму і включає такі поля:

Год — поточний рік. Встановлюється автоматично відповідно до настройки модуля.

Наименование — найменування виробу. Може змінюватися через вікно вибору.

Единица измерения — основна одиниця виміру виробу. Формується автоматично.

Период — місяць або квартал, на який вводяться обсяги.

План — план виробництва у цеху по місяцях. Вводиться з клавіатури або розраховується при виборі пункту меню Планирование/План выпуска/Расчет плана выпуска.

Факт — фактичний обсяг випуску по місяцях. Вводиться з клавіатури або розраховується за допомогою функції меню Планирование/План выпуска/Расчет фактического выпуска. Може бути введений тільки на місяць. Для довідки видаються суми по кварталах, які розраховуються автоматично.

Планові квартальні суми не розраховуються, а можуть тільки вводитися з клавіатури. Це пояснюється тим, що місячні плани можуть розраховуватися на базі квартальних пропорційно кількості робочих днів.

3.3.3. Робоча виробнича програма

Робоча виробнича програма — це програма виробництва виробів і напівфабрикатів по цехах за місяць за номенклатурою та обсягом. Може бути одержана в результаті розвузлування плану виробництва виробів або розвузлування обсягу випуску виробів, одержаного за сумою виробничих замовлень. Формується з урахуванням запасів напівфабрикатів на початок місяця.

Пункт меню Планирование/Рабочая производственная программа служить для введення, перегляду й редагування робочої
виробничої програми, для проведення розрахунку програми, для формування звітів з виробничої програми, звітів про потреби у матеріалах і трудовитратах, для запуску замовлення у виробництво і вилучення його у разі необхідності.

Спочатку для вибору об’єкта обліку та цеху слід скористатися пунктом меню Планирование/Рабочая производственная программа/Состав программы. Далі відкриється вікно Объемы производства, яке має табличну форму і містить такі поля:

Год — поточний рік. Формується автоматично.

Наименование — найменування виробу. Може змінюватися клавішами Page Up i Page Down.

Единица измерения — основна одиниця виміру виробу. Формується автоматично.

Подразделение — поточний цех, для якого вводиться інформація про обсяги виробництва та запаси. Формується при виборі підрозділу у вікні вибору. Новий цех вводиться за допомогою клавіші F7.

Период — місяць, на який вводяться обсяги. Для довідки розраховуються також суми по кварталах.

Запас на 1-е число — фактичний запас даного виробу на початок місяця у даному цеху. Використовується при розрахунку плану виробництва на цей місяць. Заповнюється з клавіатури.

План — план виробництва цеху по місяцях. Вводиться з клавіатури або розраховується програмно при використанні пунктів меню Планирование/Рабочая производственная программа/Расчет программы/всі пункти даної групи.

Факт — фактичний обсяг випуску по місяцях. Вводиться з клавіатури або розраховується автоматично у пункті меню Планирование/План выпуска/Расчет фактического выпуска.

Пункти меню Планирование/Рабочая производственная программа/Расчет программы/Запуск заказа в производство та Планирование/Рабочая производственная программа/Расчет программы/Удаление заказа из производства включають замовлення у виробничу програму і вилучають з неї у разі необхідності. Вилучати замовлення у минулих місяцях заборонено.

3.4. Собівартість

Розрахунок собівартості в модулі ТЕП означає розрахунок нормативних витрат на виробництво. Нормативні витрати означають, що для їх розрахунку використовувалися технологічно обгрунтовані норми витрат матеріалів, заданий технологічний процес, планово-облікові ціни матеріалів і тарифні ставки оплати праці.

Модуль розраховує собівартість обсягу виробництва (витрати на обсяг випуску) і собівартість окремих виробів (калькуляції). Собівартість обсягу виробництва включає прямі витрати на весь обсяг виробництва за місяць плюс накладні витрати по підприємству. Собівартість виробу — це калькуляція витрат на виробництво одиниці виробу, яка включає прямі матеріальні й трудові витрати на виготовлення виробу та розподілені на нього накладні витрати цехів і підприємства.

Усі розрахунки, що стосуються оцінки витрат, у системі виконуються на місяць. Витрати на виробництво розраховуються в розрізі цехів, статей калькуляції та економічних елементів витрат. Калькуляція собівартості виробу розраховується по цехах і статтях калькуляції.

Передбачаються два режими розрахунку собівартості: з розрахунком собівартості запасів напівфабрикатів на початок місяця і без урахування собівартості запасів (чиста собівартість звітного періоду). Передбачається, що всі запаси напівфабрикатів, наявні на початок місяця, повністю використовуються у виробництві протягом цього місяця.

Нормативні витрати на виробництво можуть розраховуватись або на плановий, або на фактичний обсяг випуску. Отже, перш ніж розраховувати витрати на виробництво, слід розрахувати або ввести його обсяг.

Проценти включення накладних витрат у собівартість виробів можуть або розраховуватися при розрахунку витрат на обсяг виробництва, або задаватися директивно, наприклад, за результатами минулого періоду.

Розрахунок собівартості обсягу виробництва здійснюється у такій послідовності:

1. Формується масив об’єктів виробництва, який містить перелік виробів, складальних одиниць та їх кількість.

2. Розраховуються прямі витрати на обсяг виробництва. Спочатку розраховуються матеріальні та трудові витрати. У складі матеріальних витрат можуть визначатися транспортні витрати як процент від вартості матеріалів. Від суми матеріальних витрат віднімається вартість зворотних відходів. Далі розраховуються вторинні статті собівартості, тобто ті статті, що належать до прямих витрат і розраховуються як процентні частки від первинних (додаткова зарплата, відрахування на соцстрах). У результаті формується масив прямих витрат, розподілених по цехах, статтях калькуляції та елементах витрат.

3. Розраховуються накладні витрати на випуск за місяць. Для цього визначаються суми витрат за кошторисами по кожному цеху. Кожний кошторис у системі має прив’язку до певної комплексної статті калькуляції. Кожна стаття в кошторисі, крім того, прив’язана до певного елемента витрат. Це дає змогу просумувати накладні витрати в розрізі цехів, статей калькуляції та елементів витрат.

4. Здійснюється розподіл накладних витрат допоміжних цехів по цехах основного виробництва. Пропорції розподілу задаються при формуванні кошторисів накладних витрат для допоміжних цехів. Витрати допоміжних цехів на послуги невиробничим службам підприємства списуються на статтю загальногосподарських витрат.

Зведення витрат по підприємству на обсяг виробництва за місяць у розрізі цехів, статей калькуляції та елементів витрат записується у спеціальну таблицю бази даних.

5. На останньому кроці можуть розраховуватися ставки включення накладних витрат у собівартість виробів по кожному цеху основного виробництва. При цьому для кожної комплексної статті визначається процентне відношення її до тієї статті (або суми статей) прямих витрат, котрі є для неї базою розподілу.

Розрахунок калькуляції собівартості виробу проводиться у такій послідовності:

1. Розраховуються суми прямих матеріальних і трудових витрат на виріб.

2. По кожному цеху розраховуються значення вторинних статей калькуляції у процентах від статей прямих витрат. Результати обох кроків розміщаються в спеціальну таблицю бази даних як калькуляція собівартості виробу в розрізі цехів.

3. Для кожної статті підсумовуються значення по цехах і розраховується калькуляція собівартості виробу в цілому по підприємству. Вона розміщується в окрему таблицю бази даних.

3.4.1. Настроювання кошторисів витрат

Для комплексних статей калькуляції необхідно розробляти кошториси накладних витрат. Для їх налаштування служить пункт меню Себестоимость/Накладные расходы/Настройка смет расходов, який відкриває на екрані вікно вибору Список смет расходов. У ньому слід вибрати один з наявних кошторисів або ввести новий за допомогою клавіші F7. У результаті відкривається інтерфейс Смета расходов, який має анкетно-табличну форму і складається з двох частин. У верхню частину вводяться найменування і характеристики кошторису; у нижню — перелік статей витрат, який надалі копіюється в кошторис при його формуванні на конкретний період. Нижче наводиться призначення основних полів інтерфейсу.

Название — назва поточного кошторису.

Формируется по ... на ... — кошторис може формуватися або по цехах, або по підприємству в цілому на місяць, квартал або рік. Допустимі значення поля (по предприятию, по цехам, а також на месяц, на квартал, на год) можуть змінюватися клавішею F3.

Комплексная статья калькуляции — найменування комплексної статті калькуляції, для розрахунку якої формується даний кошторис. Вибирається з класифікатора статей.

№ п/п — порядковий номер статті. Формується автоматично при введенні нового запису.

Наименование статьи расходов — найменування статті витрат у кошторисі. Вводиться з клавіатури. Не слід плутати статті калькуляції собівартості і статті витрат у кошторисі. Кошторис у цілому розраховує значення одної з комплексних статей калькуляції собівартості.

Элемент затрат — назва елемента витрат, до якого належить стаття. Вибирається з переліку допустимих значень за допомогою клавіші F3. Стаття витрат також може бути комплексною, тобто включати витрати, які належать до різних елементів витрат. У такому разі вона розшифровується за елементами при введенні конкретного кошторису на період. Для таких статей у цьому полі вводять значення Комплексная статья.

При потребі статті витрат можуть бути налаштовані на план рахунків. Для цього служить екранна кнопка Настройка статей расходов на план счетов. Методика налаштування аналогічна до описаної у розділі 3.1.2.

Результати налаштування можуть бути відображені у звіті, який формується при натисненні екранної кнопки Отчет о настройке.

3.4.2. Прив’язка кошторисів витрат до цехів

Кошториси витрат, які при налаштуванні були визначені як такі, що формуються по цехах, необхідно прив’язати до конкретних цехів. Тобто для таких кошторисів слід ввести перелік цехів, для яких вони формуються. Кошториси, що формуються по підприємству, прив’язати до цехів неможливо.

Для проведення цих дій слід скористатися пунктом меню Себестоимость/Накладные расходы/Привязка смет к цехам, який відкриває вікно Списки смет расходов по цехам и отнесенных к ним цехов. Вікно складається з двох панелей. У верхній панелі наводиться перелік назв кошторисів витрат, які формуються по цехах. З нього за допомогою курсора вибирається потрібний кошторис, після чого натискують комбінацію клавіш Alt+¯ і переходять до нижньої панелі. Сюди слід ввести перелік цехів, по яких формується кошторис, вибираючи коди і назви цехів зі списку (клавіша F7). Вилучення цехів з переліку виконується за допомогою клавіші F8.

3.4.3. Кошториси витрат

Для введення кошторису витрат на деякий період служить пункт меню Себестоимость/Накладные расходы/Сметы расходов. Він відкриває на екрані вікно вибору, в якому слід вибрати: кошторис (один із кошторисів, введених при налаштуванні); вид кошторису — плановий чи фактичний; цех, для якого формується кошторис (якщо кошторис формується по цехах); період, на який формується кошторис. Після одержання цих даних модуль відкриває інтерфейс кошторису, наприклад, Плановая смета расходов по цеху на квартал. Інтерфейс складається з двох панелей: верхня містить назву кошторису та його атрибути, нижня — статті витрат та суми по статтях витрат. Нижня панель крім інформаційної виконує також функцію вибору статті витрат для редагування. Редагування виконується в спеціальному вікні, яке має різний вигляд для звичайних статей витрат і для комплексних статей і містить назву кошторису, назву підрозділу, період, порядковий номер і назву статті, суму по статті, а також назву елемента витрат для звичайних статей або перелік назв елементів витрат і відповідних сум витрат для комплексних статей.

Інтерфейс кошторису витрат містить екранну кнопку Отчеты, яка дає можливість вивести кошторис витрат на екран і на друк.

Для цехів допоміжного виробництва необхідно розподіляти витрати по цехах основного виробництва. Для введення пропорцій розподілу в інтерфейсі Плановая смета расходов по цеху на квартал для цехів допоміжного виробництва використовується екранна кнопка Распределение, яка відкриває вікно редагування Распределение сметы расходов цеха вспомогательного производства. Вікно складається з двох панелей. Верхня панель є довідковою і містить назву кошторису, назву цеху, період і назву бази розподілу. Нижня панель має табличну форму і включає стовпці: Название подразделения та Значение. У стовпець Название подразделения назви заносяться шляхом вибору із списку за допомогою клавіші F3. У поле Значение з клавіатури заносяться обсяги робіт по кожному цеху відповідно до бази розподілу.

3.4.4. Параметри розрахунку статей

Для тих статей калькуляції, які розраховуються в процентах від первинної статті (наприклад, основної зарплати) або від суми деяких інших статей, необхідно вводити процентні ставки розрахунку статей калькуляції. Для цього призначений пункт меню Себестоимость/Установка параметров статей, який після вибору варіанта задавання процентних ставок відкриває на екрані вікно Список значений параметров расчета в ... г. Вікно вміщує такі поля:

Год — поле у заголовку інтерфейсу — рік, на який вводяться проценти розрахунку. Вводиться автоматично на основі настройки (пункт меню Нормативы/Служебные функции/Установка года и месяца).

Статья калькуляции — найменування статті калькуляції, для розрахунку якої задається процент. Вибирається з класифікатора статей при вході в інтерфейс.

Номенклатурный разрез — поле без імені, в якому вказується вибраний номенклатурний розріз. Можливі варіанти поширення процентної ставки — на всю номенклатуру виробів, на групу виробів, на окремий виріб.

Структурный разрез — поле без імені, в якому вказується вибраний цех, на який розповсюджується процентна ставка для розрахунку вибраної статті калькуляції, або підприємство в цілому.

Вариант расчета статьи калькуляции — видається для довідки. Вказується в класифікаторі статей.

Процентная ставка — проценти розрахунку статті калькуляції по місяцях. Поділяється на три графи (три види ставок): планова, нормативна, фактична.

Плановая — використовується для розрахунку планових калькуляцій собівартості виробів. Для комплексних статей ця ставка розраховується модулем, коли відомі плановий обсяг випуску і планові кошториси накладних витрат.

Нормативная — розраховується в системі, коли відомі фактичний обсяг випуску за місяць і фактичні кошториси накладних витрат.

Фактическая — розраховується у модулі “Розрахунок фактичних витрат” за даними файла проводок.

Для таких статей, як “Відрахування на соцстрах” і “Додаткова зарплата”, проценти для всіх видів ставок здебільшого однакові і можуть бути введені одразу на весь рік.

Для комплексних статей калькуляції, що відображають включення накладних витрат у собівартість продуктів виробництва, ці ставки мають розраховуватися щомісячно за результатами виробництва.

Абсолютная сумма — абсолютне вартісне значення статті, яке при розрахунку калькуляцій буде перенесене у калькуляцію собівартості кожного виробу, на який поширюється дана установка. Якщо задається абсолютне значення, то воно вважається більш пріоритетним, ніж значення процентних ставок, задані у цьому рядку таблиці, й останні ігноруються.

Пункт меню Себестоимость/Установка параметров статей/ Контроль параметров дає змогу сформувати звіт щодо всіх встановлених параметрів розрахунку статей калькуляції.

3.4.5. Собівартість виробів

Для заповнення таблиці нормативної калькуляції собівартості виробів на місяць слід вибрати пункт меню Себестоимость/Себестоимость изделий, після чого на екрані відкривається вікно вибору місяця, потім вікно вибору об’єкта обліку. Після вибору об’єкта обліку відкривається інтерфейс Список значений статей калькуляции себестоимости изделия, який має дві панелі. Верхня панель містить довідкову інформацію про об’єкт обліку, нижня — список статей калькуляції. До складу інтерфейсу входять поля:

- Тип объекта учета — тип вибраного об’єкта обліку;

- Название изделия — назва об’єкта обліку. Може змінюватись при натискуванні клавіш Page Up i Page Down;

- Единица измерения — основна одиниця виміру виробу;

- Цех-изготовитель — найменування кінцевого цеху-виготовлювача виробу;

- Дата расчета — дата поточного значення статей калькуляції.

Нижня панель у табличній формі містить найменування статей та їх значення. Статті калькуляції розташовані відповідно до номерів, які відповідають системним номерам статей у класифікаторі статей калькуляції. Значення статей доступні для редагування і можуть бути введені або змінені з клавіатури.

У верхній панелі інтерфейсу знаходиться екранна кнопка Функции, яка відкриває меню з такими пунктами:

Параметры расчета — формує звіт про діючі у вибраному місяці для поточного виробу процентні ставки розрахунку статей калькуляції собівартості цього виробу;

Расчет калькуляции — розрахунок статті калькуляції собівартості поточного виробу. При цьому перелічуються калькуляції собівартості всіх деталей і складальних одиниць, що входять у цей виріб на всіх рівнях входження.

4. Основні звіти

4.1. Структура виробу

Звіт про структуру виробу показує дерево входження у виріб напівфабрикатів (вузлів, модулів, деталей) і матеріалів. Можливі два варіанти цього звіту.

Перший показує входження тільки складальних одиниць власного виробництва і покупних деталей (тобто конструкцію виробу), а другий, крім того, — використання матеріалів (тобто повне входження об’єктів у виріб).

Звіт формується на основі таблиці матеріальних норм при виборі пунктів меню Нормативы/Запросы/Структура объекта учета та Нормативы/Запросы/Входимость объекта в изделие. Крім того, звіти можна одержати при натискуванні екранної кнопки Функции в інтерфейсах Последовательность цехов и выполняемых в них техопераций та Редактирование материальных норм при виборі пунктів меню Структура изделия та Входимость объектов в изделие відповідно (див. розділи 3.2.3 та 3.2.4).

Кожний рядок звіту має таку структуру:

- <лінія входження><найменування об’єкта, що входить>=<норма входження у вищестоящий об’єкт>/<зведена норма входження у виріб><одиниця виміру об’єкта, що входить>.

4.2. Склад виробу

Звіт про склад виробу показує перелік і кількість об’єктів обліку, що входять у виріб на першому рівні входження. Об’єкти, що входять у виріб, групуються за типами.

Звіт базується на таблиці матеріальних норм і формується при виборі пункту меню Нормативы/Запросы/Состав объекта учета, а також за допомогою екранної кнопки Функции в інтерфейсі Редактирование материальных нормпри виборі пункту меню Состав объекта учета (див. розд. 3.2.4).

4.3. Входимість об’єкта обліку

Звіт про входимість об’єкта обліку показує, при виробництві яких виробів, напівфабрикатів або деталей використовується даний об’єкт обліку.

Звіт формується на основі таблиці матеріальних норм при активізації пункта меню Нормативы/Запросы/Входимость объекта учета, а також при натискуванні екранної кнопки Функции в інтерфейсі Редактирование материальных норм при виборі пункту меню Состав объекта учета (див. розд. 3.2.4).

4.4. Поопераційний маршрут виготовлення виробу

Звіт показує послідовність технологічних операцій у процесі
виготовлення виробу. Операції розташовуються у порядку їх виконання по кожному цеху. Звіт базується на змісті таблиці опису технологічних процесів. Колонки звіту відповідають полям інтерфейсу Элемент техпроцесса. Остання колонка Оплата за единицу розраховується шляхом ділення значення колонки Итого оплаты на значення колонки Единица нормирования.

Звіт видається при виборі пункту меню Нормативы/Запросы/ Пооперационный маршрут, а також за допомогою екранної кнопки Функции в інтерфейсі Пооперационный маршрут при виборі пункту меню Пооперационный маршрут (див. розд. 3.2.3).

4.5. Список цін об’єктів обліку

Звіт наводить список цін об’єктів обліку, що містяться у каталозі цін. Перед формуванням звіту задаються перелік об’єктів і перелік цін, що будуть видаватись у звіті.

Якщо у перелік цін, що видаватимуться у звіті, входить планово-звітна ціна, то система додатково запитує діапазон дат змінення цієї ціни. У звіт увійде останнє у вибраному діапазоні дат змінення цієї ціни по кожному об’єкту.

Якщо у перелік цін включена середня відпускна ціна, то система запитує місяць, за який слід брати цю ціну.

Звіт формується при виборі пункту меню Нормативы/Цены/ Отчет о ценах.

4.6. Потреби у матеріалах на замовлення

Звіт про потребу матеріалів на замовлення містить відомості про кількість матеріалів, необхідних для виконання даного замовлення, про наявність запасів і дефіцит кожного матеріалу.

Розрахунок необхідної кількості матеріалів здійснюється на базі норм витрат матеріалів на виріб.

Звіт формується при виборі пункту меню Планирование/Производственные заказы/Материальные потребности на заказ. Перед формуванням звіту слід указати замовлення та вибрати розрахунковий місяць або весь період виконання замовлення.

4.7. Потреби у трудовитратах на замовлення

Звіт про трудовитрати на замовлення містить інформацію про трудовитрати кожного цеху в розрізі видів робіт і технологічних операцій. Оцінка трудовитрат здійснюється у годинах і у витратах на зарплату окремо по кожному цеху, технологічній операції або виду робіт, а також у сумарних витратах для кожного цеху і на замовлення в цілому.

Звіт формується при виборі пункту меню Планирование/Производственные заказы/Трудовые потребности на заказ. Після виклику пункту меню слід на запит системи вибрати замовлення, розрахунковий місяць або весь період виконання замовлення, а також параметр формування звіту: По видам работ або По технологическим операциям.

4.8. Зведена потреба у матеріалах

Зведена потреба у матеріалах і покупних комплектуючих виробах (ПКВ) може розраховуватися і видаватися на виріб, на партію виробів, на плановий або фактичний обсяг випуску за місяць або декілька місяців. Записи можуть бути упорядковані за алфавітом загальним списком або з поділом на групи.

Звіт формується на базі таблиці матеріальних норм.

Обсяг випуску має бути визначений у таблицях План выпуска або Рабочая производственная программа.

Якщо потреба розраховується на виріб або на партію виробів, то попередньо проводиться розвузлування виробу, а потім сумування кількості матеріалів і ПКВ, що використовуються при виробництві всіх напівфабрикатів і складальних одиниць, які входять у виріб.

Якщо звіт формується на робочу виробничу програму, то розвузлування не здійснюється, тому що вона сама є результатом розвузлування.

У разі, коли потреба визначається на план виробництва, спочатку розраховується планова виробнича програма, а потім потреба на неї.

Враховуючи, що у таблицях План выпуска та Рабочая производственная программа зберігаються не лише планові, а й фактичні обсяги виробництва, то й потреба може бути розрахована на фактичні обсяги.

Вартість потрібних матеріалів може бути підрахована у будь-якій з п’яти цін, що діють на період видачі звіту.

Звіт формується при виборі пунктів меню Нормативы/Запросы/Потребности на одно изделие/в материалах, Планирование/ План выпуска/Потребность в материалах та Планирование/Рабочая производственная программа/Потребность в материалах.

4.9. Зведені трудовитрати

Зведені трудовитрати можуть розраховуватися на виріб, партію однойменних виробів, план виробництва, робочу виробничу програму. Звіт формується на основі таблиці опису техпроцесу виготовлення виробів. Якщо звіт видається на обсяг продукції, цей обсяг попередньо має бути визначений. Трудовитрати видаються у нормо-годинах.

Можливі два варіанти розрахунку потреби: за видами робіт або за технологічними операціями, що вказується перед формуванням звіту.

При підготовці звіту спочатку здійснюється розвузлування обсягу випуску, а потім сумування трудовитрат на виготовлення всіх деталей та напівфабрикатів, що належать до нього.

Звіт видається при активізації пунктів меню Нормативы/Запросы/Потребности на одно изделие/в трудозатратах, Планирование/План выпуска/Потребность в трудозатратах/По предприятию (По цеху) та Планирование/Рабочая производственная программа/Потребность в трудозатратах/По предприятию (По цеху).

4.10. План виробництва

Звіт з плану виробництва може бути виданий після закінчення розрахунку цього плану на відповідний період. Звіт формується на базі таблиці, що містить план виробництва по всіх періодах. Перед формуванням звіту визначаються такі параметри: період видачі (місяць, квартал, рік); варіант вибору цін виробів (поточні, планово-звітні, середні відпускні, фіксовані або пробні); розріз видачі (план або факт).

Звіт формується при активізації пункту меню Планирование/План выпуска/Выдача отчета по плану.

4.11. Робоча виробнича програма

Звіт з робочої виробничої програми може бути виданий після здійснення розрахунку програми на відповідний місяць. Звіт базується на даних таблиці, що містить робочу виробничу програму по місяцях. Перед формуванням звіту визначаються його параметри.

Робоча виробнича програма видається в розрізі цехів. У межах цеху об’єкти виробництва упорядковуються за алфавітом.

Звіт видається при виборі пункту меню Планирование/План выпуска/Выдача отчета по плану.

4.12. Калькуляція собівартості виробу

Звіт з калькуляції собівартості виробу може бути виданий після закінчення розрахунку калькуляції, який виконується за пунктом меню Себестоимость/Расчет калькуляций себестоимости.

Калькуляція собівартості виробу може бути видана або в розрізі цехів основного виробництва, або в цілому по підприємству.

При видачі калькуляції собівартості виробу в цілому по підприємству підраховуються суми прямих витрат, виробничої та повної собівартості. Сумування виконується відповідно до прив’язки статей до категорій витрат у класифікаторі статей. Включення статей у суми здійснюється зі знаком “+” або “–” залежно від того, який знак указаний для статті в класифікаторі статей.

Звіт формується при виборі таких пунктів меню: Себестоимость/Отчеты по калькуляциям/Калькуляция на изделие по цехам та Себестоимость/Отчеты по калькуляциям/Калькуляция на изделие по предприятию.

4.13. Зведена відомість калькуляцій собівартості

Звіт містить калькуляції виробів для деякого діапазону (групи або типу об’єктів). У звіті наводяться значення статей на одиницю виміру виробу і на плановий або фактичний обсяг випуску виробу у зазначеному місяці. Звіт може бути виданий лише після розрахунку калькуляції у пункті меню Себестоимость/Расчет калькуляций себестоимости.

Звіт формується при виборі пункту меню Себестоимость/Отчеты по калькуляциям/Сводная ведомость калькуляций.

4.14. Зведення витрат на виробництво по підприємству

Зведення витрат на обсяг виробництва по підприємству за місяць може бути видане у трьох варіантах: за статтями калькуляції у розрізі цехів, за елементами витрат у розрізі цехів та у вигляді шахової відомості за статтями та елементами. Звіти можуть бути сформовані після розрахунку витрат на виробництво по підприємству на відповідний місяць у пункті меню Себестоимость/Расчет затрат на производство. Результат розрахунку заноситься до відповідної таблиці бази даних.

Звіт формується при активізації таких пунктів меню: Себестоимость/Отчеты по затратам/Свод по статьям калькуляции; Себестоимость/Отчеты по затратам/Свод по элементам затрат; Себестоимость/Отчеты по затратам/Свод затрат на производство.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!