Методичні вказівки щодо підготовки курсових робіт з дисциплін Управління персоналом і економіка праці, КНЕУ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДВНЗ «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

ФАКУЛЬТЕТ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ, СОЦІОЛОГІЇ ТА ПСИХОЛОГІЇ

 

КАФЕДРА УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ТА ЕКОНОМІКИ ПРАЦІ

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор з навчальної роботи

______________А. М. Колот

“___” ________________2016 р.

 

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ (РЕКОМЕНДАЦІЇ) ЩОДО ПІДГОТОВКИ КУРСОВИХ РОБІТ З ДИСЦИПЛІН ФАХОВОГО СПРЯМУВАННЯ IV КУРСУ СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ «УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ І ЕКОНОМІКА ПРАЦІ»

(для студентів усіх форм навчання)

 

Затверджено

на засіданні кафедри управління

персоналом та економіки праці

Протокол № __ від _________

Заст. завідувача кафедри

управління персоналом та економіки праці

_______________В.М. Петюх

 

 

Київ 2016

Укладачі:

1. Колот А. М., доктор екон. наук, професор,

2. Василенко А. О., ст. викладач,

3. Даниленко О. А., канд. екон. наук, доцент,

4. Данилевич Н. С., канд. екон. наук, доцент,

5. Данюк В. М., канд. екон. наук, професор,

6. Петюх В. М., канд. екон. наук, професор,

7. Кицак Т. Г., канд. екон. наук, доцент.

8. Василик А. В., канд. екон. наук, доцент.

ЗМІСТ

ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ЩОДО ПІДГОТОВКИ КУРСОВИХ РОБІТ  4

Вимоги до змісту курсової роботи. 4

Загальні вимоги до оформлення курсової роботи. 15

Критерії оцінювання курсових робіт. 17

ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ ДИСЦИПЛІН ПРОФІЛЬНОГО СПРЯМУВАННЯ: фізіологія і психологія праці, організація і нормування праці, управління персоналом, мотивація персоналу (СПЕЦІАЛЬНОСТІ 6.030505) 20

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ (РЕКОМЕНДАЦІЇ) ЩОДО ПІДГОТОВКИ КУРСОВОЇ РОБОТИ З ДИСЦИПЛІНИ «ФІЗІОЛОГІЯ І ПСИХОЛОГІЯ ПРАЦІ». 21

Тема 1. Працездатність людини і заходи щодо підтримання стійкого стану працівників на виробництві 21

Тема 2. Виробнича втома та заходи запобігання перевтомі працівників. 24

Тема 3. Монотонність праці та шляхи підвищення змістовності праці 28

Тема 4. Важкість праці та методика визначення категорії важкості роботи. 31

Тема 5. Проектування раціональних режимів праці і відпочинку. 34

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ЩОДО ПІДГОТОВКИ КУРСОВОЇ РОБОТИ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ОРГАНІЗАЦІЯ ТА НОРМУВАННЯ ПРАЦІ». 39

Тема 1. Ефективність організації праці робітників меблевого комбінату. 39

Тема 2. Ефективність нормування праці 44

Тема 3. Умови праці на підприємстві: стан, проблеми та заходи покращення. 50

Тема 4. Аналіз і підвищення ефективності використання змінного робочого часу. 61

Тема. 5. Аналіз та оптимізація робочого часу на підприємствах легкої промисловості 65

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ЩОДО ПІДГОТОВКИ КУРСОВОЇ РОБОТИ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ». 71

Тема 1. Удосконалення формування персоналу. 71

Тема 2. Удосконалення організації розвитку персоналу. 74

Тема 3. Управління процесами руху персоналу. 79

Тема 4. Управління робочим часом працівників. 84

Тема 5. Підвищення ефективності управління персоналом. 86

Тема 6. Удосконалення оцінювання персоналу. 92

Тема 7. Удосконалення добору працівників. 112

Тема 8. Формування компенсаційного пакета на підприємстві 129

Тема 9. Трудові доходи працівників підприємства. 134

Тема 10. Формування соціального пакета на підприємстві 139

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА.. 144

 

ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ЩОДО ПІДГОТОВКИ КУРСОВИХ РОБІТ

Курсова робота студента являє собою науково-практичне дослідження обраної теми і оформлюється відповідно до вимог, прийнятих у КНЕУ. Курсова робота з дисциплін професійного спрямування як одна з основних і ефективних форм самостійної роботи студентів є важливим етапом підготовки бакалаврів спеціальності 6.030505 - "Управління персоналом та економіка праці".

Мета курсової роботи полягає у поглибленні та закріпленні теоретичних знань і практичних навичок, отриманих студентом в процесі вивчення зазначених далі дисциплін. Виконання курсової робити дозволяє визначити й оцінити ступінь засвоєння теоретичного матеріалу і вміння застосовувати теорію при вирішенні конкретних практичних ситуацій.

В процесі виконання курсової роботи студент повинен отримати навички самостійного опрацювання різноманітних сучасних інформаційних джерел з обраної теми (наукова та періодична література, законодавчо-нормативна база з досліджуваної проблеми (у тому числі внутрішні нормативні документи організації, дані статистичної і бухгалтерської звітності, матеріали, які розміщені в Інтернеті тощо) та аналізу конкретних виробничих ситуацій. Отже, підготовка курсової роботи дасть можливість студенту глибше вивчити основні питання професійного спрямування й на підставі цього робити самостійні висновки і прогнози.

У курсовій роботі студент повинен всебічно й глибоко розкрити зміст обраної теми, показати знання літературних джерел. Зміст роботи повинен відповідати плану, який, у свою чергу, має розкривати сутність теми, що розглядається, її внутрішню структуру і логіку дослідження.

 

Вимоги до змісту курсової роботи

Титульний аркуш курсової роботи містить:

- найменування вищого навчального закладу;

- назву факультету, де навчається студент;

- шифр, найменування спеціальності, номер групи, де навчається студент;

- прізвище, ім’я, по батькові автора;

- назву курсової роботи;

- науковий ступінь, посаду, прізвище, ім’я, по батькові наукового керівника;

- місто і рік.

Зміст подають на початку курсової роботи з найменуваннями та номерами початкових сторінок усіх розділів, підрозділів і пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, загальних висновків, додатків, списку використаної літератури та ін.

Вступ розкриває сутність та стан наукової проблеми та її значущість, підстави і вихідні дані для розробки теми, обгрунтування необхідності проведення дослідження.

У вступі подають загальну характеристику курсової роботи у такій послідовності.

Актуальність теми. Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв’язаннями проблеми чітко, аргументовано обгрунтовують актуальність і доцільність роботи.

Мета і завдання дослідження.Формулюють мету роботи і завдання, які потрібно вирішити для її досягнення.

Методи дослідження. Подають перелік використаних методів дослідження або досягнення поставленої мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а стисло та змістовно визначаючи, що саме досліджувалося тим чи іншим методом.

Наукове і практичне значення отриманих результатів. У цьому пункті необхідно зазначити сферу застосування отриманих автором результатів дослідження, можливий ефект від запровадження запропонованих заходів для науки та економічної практики.

Основна частина курсової роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів. Кожен розділ починають із нової сторінки. Наприкінці кожного розділу формулюють висновки із лаконічним викладом наведених у розділі наукових і практичних результатів.

Основна частина складається з трьох розділів:

І. Критичний аналіз теоретико-методологічних положень досліджуваної проблеми (явища, процесу).

ІІ. Аналіз та оцінювання стану (рівня розвитку, тенденцій тощо) досліджуваного явища, процесу.

ІІІ. Формування комплексної програми підвищення ефективності процесу (покращення ситуації щодо обраної проблематики).

Зміст теоретичного розділу курсової роботи має відповідати сучасному рівню розвитку економічної науки.

 Студент повинен висвітлити теоретико-методологічні аспекти обраної теми курсової роботи відповідно до сучасного рівня розвитку економічної науки. Він має проаналізувати різні теорії та погляди, зробити критичний огляд відповідних наукових джерел, у тому числі зарубіжних. Тлумачення різних авторів стосовно конкретних аспектів досліджуваної теми (принаймні по одному разу в кожному підрозділі теоретичного розділу) мають бути ґрунтовно проаналізовані студентом.

Автор курсової роботи повинен висловити й обґрунтувати своє ставлення, навести власний аналіз щодо сутності досліджуваних основних категорій і понять в підрозділах першого розділу курсової роботи, сформулювати дискусійні питання.

Для більшої наочності розглянемо декілька прикладів визначення студентами ключових понять у теоретичному розділі курсової роботи.

Приклад другий. Студентка Воронович М. О., досліджуючи сутність поняття «розвиток персоналу», зазначає наступне: «В економічній літературі відсутній єдиний підхід до сутності розвитку персоналу. Так, Р. Марр і Г. Шмідт розглядають розвиток персоналу як навчання та підвищення кваліфікації персоналу [55, с. 49]. Однак даний підхід дещо звужує таке складне і багатогранне поняття як «розвиток персоналу», оскільки ототожнює його із процесом навчання. Хоча провідну роль у розвитку людини відіграє саме навчання, між цими термінами існує певна різниця, суть якої зводиться до наступного:

- суб’єктом розвитку є особа, що навчається, при цьому особиста присутність спеціаліста або інструктора не обов’язкова;

- люди набувають знань різними шляхами, а не тільки шляхом викладання чи навчання;

- набуття знань можливе безпосередньо на робочому місці, а не лише в результаті відвідування навчальних курсів;

- існує відмінність між тим, що люди почули і тим, що вони запам’ятали;

Савченко В. А. розглядає «розвиток персоналу» дещо ширше, аніж попередні автори. Згідно його точки зору, розвиток персоналу ― це системно організований процес безперервного професійного навчання працівників для підготовки їх до виконання нових виробничих функцій, професійно-кваліфікаційного просування, формування резерву керівників та вдосконалення соціальної структури персоналу [48, с. 17].

Ряд вчених розглядає розвиток персоналу з точки зору формування виробничих навичок та вмінь працівників з метою забезпечення виконання ними своїх функціональних обов’язків. Зокрема, російський економіст В. Р. Вєснін під розвитком персоналу розуміє проведення заходів, що сприяють повній реалізації особистісного потенціалу працівників та підвищенню їх здатності вносити вклад у діяльність організації [3, с.190].

Такої ж думки дотримуються Журавльов П. В., Кібанов А. Я., Одегов Ю. Г., проте вони дають визначення розвитку персоналу більш широко, із зазначенням конкретних заходів, що реалізуються в даному процесі.

Так, Ю. Г. Одегов та Журавльов П. В. під розвитком персоналу розуміють комплекс заходів, що передбачають професійне навчання випускників шкіл, перепідготовку та підвищення кваліфікації кадрів, а також планування кар’єри персоналу організації [36, с. 357].

Досить широко, на відміну від росіян, підходить до визначення розвитку персоналу американський економіст Д. Джой-Меттьюз. Він визначає сутність поняття «розвиток персоналу» як цілісний та активний процес удосконалення пов’язаних з виробничою діяльністю знань та умінь із використанням широкого спектру навчальних методів та стратегій.

Разом з тим, заслуговує на увагу те, що Д. Джой-Меттьюз розглядає розвиток персоналу з кількісної та якісної точок зору. Кількісний підхід передбачає відбір певної кількості людей, що володіють необхідними характеристиками та об’єднання їх у певному місці в певний час з метою виконання функцій організації. Якісні ж аспекти розвитку людини передбачають розвиток її здібностей [9, с. 21].

Отже, під сутністю поняття «розвиток персоналу» ми будемо розуміти цілісний активний процес удосконалення знань, умінь та навичок, а також реалізації потенційних можливостей працівників підприємства, що здійснюється через систему організаційно-економічних заходів, які передбачають навчання персоналу, його адаптацію, атестацію та планування трудової кар’єри».

Приклад третій. Студентка Притула А. А., аналізуючи функції, які виконує заробітна плата, вказує на наступне: «Важливим є питання визначення функцій, які виконує заробітна плата. Функція заробітної плати ― це її призначення і роль як складова сфери практичної діяльності з узгодження й реалізації інтересів головних суб’єктів соціально-трудових відносин – найманих працівників та роботодавців [24, с. 551].

Автори наукових та періодичних видань наводять різний перелік функцій заробітної плати. Зокрема, колектив авторів Колот А. М., Грішнова О. А., Герасименко О. О., Петрова І. Л., Петюх В. М., Цимбалюк С. О. та інші представники кафедри Управління персоналом та економіки праці Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана визначає такі функції заробітної плати:

- Відтворюючу– заробітна плата покликана забезпечувати нормальні умови життя людини, вона є джерелом коштів для відтворення робочої сили.

- Мотиваційну – цю функцію інші автори часто ототожнюють із стимулюючою, проте терміни «мотивація» та «стимулювання» не взаємозамінні, вони співвідносяться як загальне і часткове. Стимулююча функція заробітної плати трактується як засіб впливу роботодавця на трудову поведінку працівників через політику заробітної плати, а інколи – як засіб дії внутрішніх мотивів найманих працівників. Під стимулом розуміють зовнішні спонукання, а мотив може базуватися як на стимулах, так і на особистих причинах (прагнення самореалізації, обов’язок перед собою та іншими тощо). Так чи інакше, заробітна плата має бути основним засобом мотивації до виконання складних, відповідальних робіт, поліпшення результатів праці.

- Регулювальну – ця функція є проміжною між відтворювальною та мотиваційною, так як виконує інтеграційну роль для досягнення балансу інтересів найманих працівників та роботодавців. ЇЇ сутність полягає у впливі на співвідношення між попитом і пропозицією на ринку праці, на формування персоналу підприємств, рівень його зайнятості, галузеву та регіональну диференціації заробітної плати.

- Соціальну – забезпечення соціальної справедливості за принципом однакова винагорода за однакову працю.

- Оптимізаційна – заробітна плата як складова собівартості продукції є чинником мотивації власника до вдосконалення технічної бази виробництва, підвищення продуктивності праці [24, с. 511-515].

Дядик Т. В. додатково до перелічених функцій додає ще й облікову, яка полягає в тому, що заробітна плата нарахована в грошовому виразі за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці за відрядними розцінками, тарифними ставками, посадовими окладами, у грошовому виразі відбиває міру участі живої праці в процесі формування витрат виробництва [21, с. 221].

Махсма М. Б. в своєму переліку функцій заробітної плати наводить таку функцію як формування платоспроможного попиту населення, яка покликана узгоджувати платоспроможний попит з одного боку, і виробництво споживчих товарів – з іншого [27, с. 86].

Осипов С. виокремлює такі дві групи функцій заробітної плати:

1. Економічні:

а) функція залучення трудівників до праці;

б) відтворення робочої сили;

в) стимулювання;

г) неухильне підвищення матеріального добробуту;

д) забезпечення рівності працівників до результатів виробництва продукту;

е) облік;

є) формування платоспроможного попиту;

2. Соціальні:

а) функція поєднання суспільних та особистих інтересів;

б) виховання інтересу до праці;

в) виховання і розвиток творчих здібностей;

г) розвиток почуття колективізму;

д) стимулювання гармонійного розвитку особистості; е)розвиток морально-престижних настанов [37, с. 15-19].

Наведена класифікація функцій заробітної плати є дуже цікавою та широкою, проте, на мій погляд, вона може бути доцільною лише при ефективній організації заробітної плати. Сьогодні заробітна плата в Україні не виконує майже жодної з перелічених функцій. Через важку, тривалу економічну та політичну кризу заробітна плата в країні знаходиться на безпрецедентно низькому рівні. Тому, на мій погляд, в сучасній економіці нашої країни заробітна плата повинна виконувати такі функції:

- відтворювальну (70% оплати праці має становити основна частина – тоді ця функція буде виконуватися);

- мотиваційну, що поділяється на дві під функції:

1) стимулювання до виконання складних, відповідальних робіт, поліпшення результатів праці;

2) мотивація до саморозвитку, професійного становлення, самореалізації.

Саме остання під функція є, на мій погляд, запорукою перетворення заробітної плати із джерела реалізації потреб людини та організації в мотив професійного розвитку особистості. Всі інші важливі функції заробітної плати (регулювальна, облікова, соціальна, оптимізаційна) обов’язково повинні виконуватися, проте лише тоді, коли оплата праці буде забезпечувати відтворення та мотивацію працівників.

Для забезпечення реалізації заробітною платою своїх функцій необхідне дотримання таких принципів:

- Підвищення реальної заробітної плати на основі зростання ефективності суспільного виробництва та праці;

- Диференціація заробітної плати залежно від трудового внеску працівника в результати діяльності підприємства, від соціально-економічної значущості роботи, від місцеположення підприємства, його галузевої належності тощо;

- Недопущення дискримінації в оплаті праці;

- Державне регулювання оплати праці на основі встановлення державної мінімальної заробітної плати, підтримання певного рівня життя населення;

- Врахування впливу ринку праці на рівень оплати праці;

- Простота і зрозумілість форм і систем оплати праці для працівників, які повинні чітко усвідомлювати від чого саме залежить розмір їхньої заробітної плати».

Важливе значення у теоретичному розділі курсової роботи студентом має бути приділено обґрунтуванню вибору методики аналізу досліджуваних проблем, яка буде застосована в аналітичному розділі роботи. При цьому особливу увагу слід звернути на якість і глибину теоретико-методологічного аналізу досліджуваної проблеми з управління персоналу чи економіки праці.

Оскільки теоретичний розділ курсової роботи передбачає наявність критичного огляду літературних джерел, наукової полеміки, то це вимагає дотримання студентом етики цитування (посилання на використані джерела, у тому числі Інтернет), правил оформлення списку використаних джерел інформації.

Етика цитування та посилання на літературні джерела. У процесі підготовки курсової роботи для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору, слід наводити цитати. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.

Загальні вимоги до цитування такі:

а) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання;

б) кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело;

Посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей з цитованого документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з’ясувати зміст, мову тексту тощо. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише у тих випадках, коли в них є матеріал, який не включено до останнього видання.

Якщо використовуються відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, у посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул із джерела, на яке посилаються.

На запозичену з літературних і статистичних джерел інформацію (формули, таблиці, схеми, графіки, узагальнення, висновки тощо) обов’язково слід робити посилання або внизу цієї самої сторінки, або у тексті, наводячи (у квадратних душках) порядковий номер джерела в списку використаної літератури та через зап’яту номери сторінок, з яких узято інформацію.

Оформлення списку використаних джерел. Список використаних джерел – елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел. Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором курсової роботи. До списку використаної літератури слід включати тільки ті джерела, на які є посилання у тексті.

Джерела можна розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний для користування і рекомендований при написанні наукових праць), в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку.

Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати відповідно до вимог міжнародних і державного стандартів з обов’язковим наведенням назв праць. Зокрема потрібну інформацію щодо згаданих вимог можна отримати з таких стандартів: ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання (ГОСТ 7.1-2003, ЮТ)”, ДСТУ 3582-97 «Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила», ГОСТ 7.12-93 «СИБИД. Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила».

Для нормативно-правових актів необхідно вказувати офіційні видання (Відомості Верховної Ради України, Офіційний вісник України, газета «Урядовий кур’єр», Зібрання постанов Уряду України). Не слід посилатися на електронні бази даних та інші видання (книги), які не є офіційними джерелами змісту нормативно-правових актів.

ПРИКЛАДИ ОФОРМЛЕННЯ БІБЛІОГРАФІЧНОГО ОПИСУ У СПИСКУ ДЖЕРЕЛ, ЯКИЙ НАВОДЯТЬ У курсовій роботі

Характеристика джерела	Приклад оформлення
Книги: Один автор	1. Василій Великий. Гомілії / Василій Великий; [пер. з давньогрец. Л. Звонська]. – Львів: Свічадо, 2006. – 307 с. – (Джерела християнського Сходу. Золотий вік патристики IV–V ст.; № 14). 2. Коренівський Д. Г. Дестабілізуючий ефект параметричного білого шуму в неперервних та дискретних динамічних системах / Коренівський Д. Г. – К.: Ін-т математики, 2006. – 111 с. – (Математика та її застосування) (Праці / Ін-т математики НАН України; т. 59). 3. Матюх Н. Д. Що дорожче срібла-золота / Наталія Дмитрівна Матюх. – К.: Асамблея діл. кіл: Ін-т соц. іміджмейкінгу, 2006. – 311 с. – (Ювеліри України; т. 1). 4. Шкляр В. Елементал: [роман] / Василь Шкляр. – Львів: Кальварія, 2005. – 196, [1] с. – (Першотвір).
Два автори	1. Матяш І. Б. Діяльність Надзвичайної дипломатичної місії УНР в Угорщині: історія, спогади, арх. док. / І. Матяш, Ю. Мушка. – К.: Києво-Могилян. акад., 2005. – 397, [1] с. – (Бібліотека наукового щорічника “Україна дипломатична”; вип. 1). 2. Ромовська З. В. Сімейне законодавство України / З. В. Ромовська, Ю. В. Черняк. – К.: Прецедент, 2006. – 93 с. – (Юридична бібліотека. Бібліотека адвоката) (Матеріали до складання кваліфікаційних іспитів для отримання Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; вип. 11). 3. Суберляк О. В. Технологія переробки полімерних та композиційних матеріалів: підруч. [для студ. вищ. навч. закл.] / О. В. Суберляк, П. І. Баштанник. – Львів: Растр-7, 2007. – 375 с.

 

Зміст аналітичного розділу (II) та рекомендовані джерела фактичних даних для розрахунків наведено у відповідних розділах методичних вказівок (рекомендацій).

Рекомендації, пропозиції, прогнози та заходи щодо вдосконалення досліджуваної проблеми (III розділ) можуть бути розроблені студентом як самостійно, так і на підставі вивчення й узагальнення передового досвіду, висвітленого у літературних джерелах. Вони повинні бути обґрунтованими, реальними, мати теоретичну і практичну цінність.

Висновки: повинні містити узагальнення щодо результатів дослідження автора за заданою тематикою.

Головна вимога до написання курсових робіт – це самостійність, особиста ініціативність, творчий підхід.

У разі списування із літературних та інших джерел курсова робота не допускається до захисту.

В методичних вказівках наведено орієнтовні питання, що можуть бути використані при написанні курсових робіт. Кожен студент – автор курсової роботи може на свій розсуд, проконсультувавшись з викладачем, сформувати зміст роботи.

 

Загальні вимоги до оформлення курсової роботи

Курсову роботу друкують на комп’ютері з одного боку аркуша білого паперу формату А4 через 1,5 міжрядковий інтервал. Шрифт Times New Roman, величина кеглю 14.

Обсяг курсової роботи має бути в межах до 35 сторінок (не рахуючи сторінок індивідуального завдання до курсової роботи, яке кожен студент отримує від керівника та яке не нумерується), з приблизно рівномірним поділом кількості сторінок між трьома розділами роботи (теоретичним, аналітичним та рекомендаціями).

Текст курсової роботи друкують, залишаючи береги таких розмірів: лівий- 25 мм, правий – 10 мм, верхній – 20 мм, нижній – 20 мм.

Відстань між заголовком розділу та текстом повинна дорівнювати 2 інтервали.

До загального обсягу курсової роботи не входять додатки, список використаних джерел, таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки. Але всі сторінки зазначених елементів курсової роботи підлягають нумерації на загальних засадах.

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою курсової роботи є титульний аркуш, який включається до загальної нумерації сторінок роботи, не проставляючи його номера. Наступні сторінки нумерують у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Такі структурні частини курсової роботи, як зміст, вступ, висновки, додатки, список використаних джерел не мають порядкового номера. Номер розділу ставлять після слова „РОЗДІЛ”, після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу. Підрозділи нумерують у межах кожного розділу.

Ілюстрації позначаються словом „Рис.” і нумеруються послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках.

Таблиці нумеруються послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) у межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис „Таблиця” із зазначенням її номера.

Критерії оцінювання курсових робіт

Підсумкову, диференційовану оцінку курсової роботи визначає комісія, що призначається кафедрою.

1. Курсова робота не допускається до захисту і повертається на доопрацювання, якщо:

- роботу надано на кафедру (на перевірку) для рецензування з порушенням термінів, установлених кафедрою (викладачем, який викладає дану дисципліну);

- роботу написано на тему, що не включена до переліку тем курсових робіт з відповідної дисципліни або не погоджена з викладачем;

- роботу виконано не самостійно;

- структура і логіка побудови змісту роботи не відповідає вимогам та темі курсової роботи;

- курсову роботу не зброшуровано (тобто аркуші не скріплені).

2. У процесі оцінювання враховується низка важливих показників якості курсової роботи, а саме:

- чіткість формулювання мети і завдань курсової роботи, складність досліджуваних у роботі проблем, відповідність логічної побудови роботи поставленим цілям і завданням;

- якість і глибина теоретико-методологічного аналізу проблеми; широта й адекватність методологічного апарату; якість критичного огляду літературних джерел, наявність наукової полеміки, посилань на літературні джерела та формулювання власної думки студента-автора курсової роботи;

- системність і глибина аналізу статистичних і фактичних матеріалів, наявність і переконливість узагальнень і висновків з аналізу, наявність і якість ілюстративних матеріалів у тексті роботи, використання економіко-математичних методів, соціологічних та інших досліджень;

- наявність та логічний зв'язок заходів, що пропонуються для вирішення проблеми, яка досліджується у роботі, з проведеним у роботі аналізом фактичних та статистичних матеріалів, їх актуальність, реалістичність та економіко-соціальна обґрунтованість, наявність альтернативних підходів до вирішення визначених проблем;

- володіння культурою презентації, вміння стисло (в межах регламенту), послідовно й чітко викласти сутність і результати дослідження, здатність аргументовано захищати свої пропозиції, думки, погляди; повнота і ґрунтовність відповідей на запитання членів комісії, що приймає захист курсових робіт, на зауваження і пропозиції, що містяться у рецензії на курсову роботу.

Критерії експертного оцінювання рецензентом знань студентів при виконанні та захисті курсової роботи з дисциплін фахового спрямування

	1. Текст курсової роботи	65 балів
1.1	Загальні вимоги до тексту курсової роботи:	25 балів
1.1.1	Наявність та чіткість формування мети і завдання курсової роботи, обґрунтованість актуальності теми	3
1.1.2	Відповідність логічної побудови роботи назві теми, а також поставленим цілям і завданням, пропорційність структури роботи	3
1.1.3	Правильність оформлення списку літератури (порядок розміщення, повнота, сучасність, відсутність помилок)	2
1.1.4	Наявність, якість ілюстративних матеріалів (рисунків, схем, діаграм, графіків, таблиць) у тексті роботи та відповідність їх оформлення встановленим критеріям (вимогам)	3
1.1.5	Правильність оформлення курсової роботи (нумерація сторінок, оформлення титульного аркуша, дотримання вимог до розміру полів, шрифту, міжрядкового інтервалу та інше), відсутність редакційних помилок	4
1.1.6	Повнота і відповідність висновків змісту курсової роботи	10
1.2	Вимоги до змісту курсової роботи:	40 балів
1.2.1	Якість і глибина теоретико-методологічного аналізу проблеми. Наявність та якість критичного огляду літературних джерел. Наявність наукової полеміки. Етика цитування (наявність посилань на літературні джерела). Самостійність суджень і викладу матеріалу (наявність формулювання власної думки студента – автора курсової роботи)	10 балів
1.2.2	Наявність, системність і глибина особистого аналізу сучасних фактичних матеріалів організації, наявність і переконливість узагальнень і висновків з аналізу, виявлення проблем і недоліків у діяльності організації за темою КР	15 балів
1.2.3	Наявність та логічний зв’язок заходів, що пропонуються для вирішення проблеми, з проведеним у роботі аналізом фактичних матеріалів, їх актуальність та реальність. Розробка альтернативних варіантів рекомендацій, обґрунтування та розрахунок ефективності запропонованих рішень. Наявність аналізу зарубіжного досвіду та його використання при розробці пропозицій	15 балів

 

	Захист курсової роботи (доповідь)	35 балів
1.	Володіння культурою презентації (вільне володіння текстом доповіді, наявність в структурі доповіді всіх належних елементів: вітання, представлення, обґрунтування актуальності, мети, завдань курсової роботи, викладення особисто розроблених теоретичних, проблемних, аналітичних та рекомендаційних аспектів роботи, посилання на роздавальний матеріал)	10
2.	Вміння стисло (в межах регламенту), послідовно й чітко викласти сутність і результати дослідження	5
3.	Повнота і ґрунтовність відповідей на запитання викладачів, на зауваження і пропозиції, що містяться у рецензії на курсову роботу, здатність аргументовано захищати свої пропозиції, думки, погляди	10
4.	Наявність і якість роздавального матеріалу для захисту курсової роботи (наявність матеріалів, що відображають теорію, аналіз і пропозиції; ілюстративний матеріал повинен мати аналітичний характер; чітке, грамотне без будь-яких помилок оформлення; зв’язок доповіді з кожним листком роздавального матеріалу)	10

 

Таким чином, якість виконання даної курсової роботи оцінюється в діапазоні від 0 до 65 балів, а результати захисту курсової роботи оцінюються в діапазоні від 0 до 35 балів.

Загальна підсумкова оцінка при захисті курсових робіт складається з суми балів, отриманих за якість виконання курсових робіт, та кількості балів, отриманих при захисті.

До залікової відомості заносяться сумарні результати в балах, отримані при попередньому ознайомленні та при захисті курсових робіт.

Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-х бальну шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку:

Оцінка за шкалою ECTS	Оцінка за бальною шкалою, що використовується в КНЕУ	Оцінка за національною шкалою
A	90-100	5 (відмінно)
B	80-89	4 (добре)
C	70-79
D	66-69	3 (задовільно)
E	60-65
FX	21-59	2 (незадовільно) з можливістю повторного складання
F	0-20	2 (незадовільно) з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ ДИСЦИПЛІН ПРОФІЛЬНОГО СПРЯМУВАННЯ: фізіологія і психологія праці, організація і нормування праці, управління персоналом, мотивація персоналу (СПЕЦІАЛЬНОСТІ 6.030505)

ФІЗІОЛОГІЯ І ПСИХОЛОГІЯ ПРАЦІ

Тема 1. Працездатність людини і заходи щодо підтримання стійкого стану працівників на виробництві

Тема 2. Виробнича втома та заходи запобігання перевтомі працівників

Тема 3. Монотонність праці та шляхи підвищення змістовності праці

Тема 4. Важкість праці та методика визначення категорії важкості роботи

Тема 5. Проектування раціональних режимів праці і відпочинку

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА НОРМУВАННЯ ПРАЦІ

Тема 1. Ефективність організації праці робітників меблевого комбінату

Тема 2. Ефективність нормування праці

Тема 3. Умови праці на підприємстві: стан, проблеми та заходи покращення

Тема 4. Аналіз і підвищення ефективності використання змінного робочого часу

Тема 5. Аналіз та оптимізація робочого часу на підприємствах легкої промисловості

УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ

Тема 1. Удосконалення формування персоналу

Тема 2. Удосконалення організації розвитку персоналу

Тема 3. Управління процесами руху персоналу

Тема 4. Управління робочим часом працівників

Тема 5. Підвищення ефективності управління персоналом

Тема 6. Удосконалення оцінювання персоналу

Тема 7. Удосконалення добору працівників Тема 8. Формування компенсаційного пакета на підприємстві Тема 9. Трудові доходи працівників підприємства Тема 10. Формування соціального пакета на підприємстві

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ (РЕКОМЕНДАЦІЇ) ЩОДО ПІДГОТОВКИ КУРСОВОЇ РОБОТИ З ДИСЦИПЛІНИ «ФІЗІОЛОГІЯ І ПСИХОЛОГІЯ ПРАЦІ»

Тема 1. Працездатність людини і заходи щодо підтримання стійкого стану працівників на виробництві

Курсову роботу з цієї теми рекомендується виконувати за таким орієнтовним планом:

Вступ

Розділ І. Сутність, фактори і динаміка працездатності.

Розділ ІІ. Аналіз та оцінка працездатності працівників.

2.1. Визначення інтегрального показника працездатності в динаміці робочої зміни за окремими функціями.

2.2. Визначення інтегрального показника працездатності в динаміці робочої зміни методом непараметричної статистики.

Розділ ІІІ. Проект заходів щодо підвищення працездатності працівників на виробництві.

3.1. Основні напрямки підтримання стійкого стану працівників на виробництві.

3.2. Розробка проекту заходів щодо забезпечення високої працездатності працівників.

Висновки

Література

Методичні поради до виконання курсової роботи

Під час виконання курсової роботи треба дотримуватися таких вимог.

Вимоги до змісту, вступу та висновків див. у розділі «Загальні методичні вказівки щодо підготовки курсових робіт».

Теоретична частина роботи повинна ґрунтуватися на опрацюванні літературних джерел і розкривати наступні питання:

- сутність працездатності, її рушійні сили і межа;

- оцінка різних підходів до визначення категорії «працездатність»;

- взаємозв’язок працездатності і продуктивності праці;

- фактори впливу на працездатність працівників;

- методологічні підходи до вибору показників працездатності при виконанні різних робіт;

- закономірності динаміки працездатності протягом зміни, доби, тижня, причини наявності різних типів динаміки працездатності.

Аналітична частина курсової роботи передбачає обробку статистичної інформації, розрахунки відповідних показників, побудову кривих працездатності та їх оцінку. Для виконання цього завдання необхідно опрацювати рекомендовані матеріали, які відображають певні ситуації, і зробити відповідні висновки.

Конструктивна частина роботи полягає:

- у розробці та обґрунтуванні проекту організаційно-економічних, психофізіологічних і соціальних заходів, спрямованих на збільшення фази стійкого стану працівників на виробництві;

- в обчисленні показників приросту продуктивності праці за рахунок фактора «працездатність».

Фактичні матеріали і ситуації для виконання 2-го розділу

На основі наведених у таблиці 1 даних, що характеризують динаміку показників окремих функцій працівників, необхідно:

- зробити стандартизацію показників;

- визначити середнє стандартизоване значення кожної функції;

- трансформувати показники функцій, які збільшуються зі зменшенням працездатності, в обернені величини;

- визначити інтегральний показник працездатності за кожний момент спостереження;

- побудувати криву працездатності і зробити її аналіз.

 

Таблиця 1

Абсолютні показники досліджених функцій (токарі)

№ п.п.	Показники	Од. вим.	Години зміни
			До роботи	1.	2.	4.	5.	7.	8.
1.	Проста сенсомоторна реакція*	с	0,432	0,381	0,370	0,401	0,346	0,376	0,413
2.	Сенсомоторна реакція вибору*	с	0,458	0,492	0,420	0,495	0,418	0,448	0,482
3.	КЧЗМ	Гц	39,0	38,2	36,5	38,0	37,9	36,3	35,9
4.	Увага*	с	58,1	56,3	55,3	56,0	55,8	59,0	60,3
5.	М’язова сила	кг/см2	1,12	1,18	1,2	1,14	1,09	1,01	1,0
6.	М’язова витривалість	с	52,1	47,5	44,6	43,6	42,3	42,0	41,3
7.	Темп - тест	кількість	48,8	47,2	52,3	50,2	52,3	51,2	50,4

* Показники потребують трансформації в обернені величини

 

За методом непараметричної статистики необхідно розрахувати інтегральні показники працездатності в кожний момент спостереження для групи робітників за наступних змін окремих фізіологічних функцій порівняно з доробочим періодом (випадків), побудувати криву працездатності і дати відповідні пояснення.

На токарно-фрезерувальній дільниці механічного цеху зайнято 86 робітників. Праця пов’язана з фізичними зусиллями і характеризуються середнім ступенем монотонності. Обідня перерва 30 хвилин.

Таблиця 2

Динаміка зрушень окремих фізіологічних функцій порівняно з доробочим періодом (випадків)

Момент спостер.	Час сенсомоторної реакції			КЧЗМ			М’язова сила			М’язова витривалість
	не змінився	покр.	погірш.	не змінилася	покр.	погір.	не змінилася	покр.	погірш.	не змінилася	покр.	погірш.
Через 2 год. від початку роботи	42	44	–	45	41	–	36	50	–	36	50	–
Перед обідньою перервою	51	28	7	51	30	5	56	27	3	53	30	3
За 1,5 год. до кінця роботи	59	17	10	61	13	12	68	10	8	70	7	9
Після роботи	41	10	35	40	8	38	36	10	40	30	12	44

 

Методичні вказівки щодо виконання розділу 3

Обґрунтувати проект заходів щодо збільшення тривалості фази стійкого стану і розрахувати приріст продуктивності праці за рахунок цього фактора.

Обґрунтувати систему заходів щодо підвищення працездатності робітників токарно-фрезерувальної діяльності з метою збільшення питомої ваги фази стійкого стану в загальній тривалості робочої зміни з 58% до 73% і розрахувати приріст продуктивності праці за рахунок цього фактора.

Ситуації для обґрунтування системи заходів, спрямованих на підвищення працездатності робітників.

Бригада робітників зайнята укладкою шлакоблоків товщиною перемички 1,5 шлакоблока. В 1м² 37 шлакоблоків.

Час виконання роботи – 20 хв. Робота важка; споживання кисню становить 1,5 л/хв., частота пульсу – 99-103 ударів за хвилину.

Обґрунтувати систему заходів щодо підвищення працездатності робітників і розрахувати приріст продуктивності праці за наступних даних.

Таблиця 3

Показники	До впровадження заходів	Після впровадження заходів
Кількість робітників	7	7
Тривалість фази стійкого стану, год.	4,8	5,4
Тривалість фази пониженої працездатності, год.	3,2	2,6
Середньогодинний виробіток одного робітника у період стійкого стану, шлакоблоків	115	124
Середньогодинний виробіток одного робітника у період пониженої працездатності, шлакоблоків	98	101

Тема 2. Виробнича втома та заходи запобігання перевтомі працівників

Курсову роботу з цієї теми рекомендується виконувати за таким орієнтовним планом:

Вступ

Розділ І. Сутність і методика дослідження втоми.

Розділ ІІ. Аналіз та оцінка втоми працівників.

2.1. Визначення ступеня втоми і функціонального напруження працівників.

2.2. Визначення показника втоми на основі змін фізіологічних функцій.

2.3. Визначення загального коефіцієнта стомлення і відновлення працездатності.

Розділ ІІІ. Проект заходів щодо запобігання перевтомі працівників на виробництві.

3.1. Основні напрямки запобігання перевтомі працівників.

3.2. Розробка проекту заходів щодо зниження втоми працівників.

Висновки

Література

Методичні поради до виконання курсової роботи

Під час виконання курсової роботи треба дотримуватися таких вимог.

Вимоги до змісту, вступу та висновків див. у розділі “Загальні методичні вказівки щодо підготовки курсових робіт”.

Теоретична частина роботи повинна розкривати наступні питання:

- втома як етап у динаміці працездатності;

- сутність і оцінка локально-гуморальних теорій втоми;

- сучасна концепція втоми та її аргументація;

- механізм і сутність втоми;

- показники і стадії втоми;

- методики оцінки втоми;

- особливості втоми при виконанні різних робіт.

Аналітична частина курсової роботи полягає в обробці і аналізі статистичної інформації та визначенні ступеня втоми і функціонального напруження працівників.

Конструктивна частина курсової роботи повинна містити обґрунтування системи заходів, спрямованих на профілактику перевтоми працівників.

Статистичні матеріали і ситуації для виконання 2-го розділу

За наведеними в таблиці 1 даними розрахувати:

- показники напруження по кожній функції (ПФІ);

- загальний показник трудового напруження (Пт.н.);

- показник напруження по кожній функції на кожний момент спостереження (Пфt);

- загальний показник трудового напруження на кожний момент спостереження (Пm.н.t);

- побудувати криву трудового напруження;

- за показником трудового напруження визначити ступінь втоми.

Таблиця 1

Показники досліджених функцій в динаміці робочої зміни

(машиніст насосної установки)

№ п/п	Показники	Години роботи
		2000	2300	200	500	800
1.	Обсяг короткотривалої пам’яті, знаки	6	5	4	3	4
2.	Швидкість мислення, с	20	23	27	34	29
3.	Концентрація і переключення уваги, с	31	34	40	37	38
4.	Теппінг-тест, кількість	57	59	50	52	54
5.	Хвилинний об’єм крові, мл	3773	3528	3605	3610	4068

 

За наведеними в таблиці даними, визначити показник втоми працівників за відповідних змін фізіологічних функцій порівняно з доробочим періодом (кількість випадків).

Таблиця 2

Показники зміни фізіологічних функцій робітників

механічного цеху (випадків)

Період	Покращення	Погіршення	Без змін
За 1,5 год. до закінчення роботи	30	174	108
Після роботи	12	248	52

 

За наведеними даними, розрахувати загальний коефіцієнт стомлення (Кс), коефіцієнт відновлення працездатності (Кв.п.) і ступінь трудового напруження (Кс.т.н.) і зробити відповідні висновки.

Загальна чисельність робітників – 250

Чисельність робітників, які не втомилися – 25

Чисельність робітників, які помірно втомилися – 175

Чисельність робітників, які сильно втомилися – 50

Чисельність робітників, які наступного дня приступили до роботи не втомленими або помірно втомленими – 235

Методичні вказівки щодо виконання розділу 3

Розробка проекту заходів щодо зниження втоми працівників. Обґрунтувати систему заходів щодо запобігання перевтомі машиніста насосної установки, враховувати визначений ступінь втоми (ІІ розділ), а також такі характеристики роботи, як необхідність регулювати, контролювати за допомогою контрольно-вимірювальних приладів роботу установки, ліквідовувати несправності, що вимагає напруження уваги, доброї пам’яті, зорової орієнтації, координованих рухів. Режим роботи не регламентований. Тривалість робочої зміни 8 год. Поза сидячи або стоячи. Освітлення недостатнє. Підвищений шум. Виробнича гімнастика не застосовується.

Тема 3. Монотонність праці та шляхи підвищення змістовності праці

Курсову роботу з цієї теми рекомендується виконувати за таким орієнтовним планом:

Вступ

Розділ І. Сутність, види і критерії монотонності праці.

Розділ ІІ. Психофізіологічний аналіз трудових операцій та оцінка монотонності праці.

2.1. Методика і завдання психофізіологічного аналізу трудових операцій.

2.2. Порівняльний психофізіологічний аналіз трудових операцій і визначення ступеня їх монотонності.

Розділ ІІІ. Проект заходів щодо запобігання монотонності праці.

3.1. Основні напрямки запобігання монотонності і підвищення змістовності праці.

3.2. Розробка проекту заходів щодо зниження монотонності праці.

Висновки

Література

Методичні поради до виконання курсової роботи

Під час виконання курсової роботи треба дотримуватися таких вимог.

Вимоги до змісту, вступу та висновків див. у розділі “Загальні методичні вказівки щодо підготовки курсових робіт”.

Теоретична частина роботи повинна ґрунтуватися на опрацюванні літературних джерел і розкривати наступні питання:

- вплив науково-технічного прогресу на характер і зміст праці;

- оцінка потоково-конвеєрного способу виробництва як основного чинника монотонності праці;

- сутність, критерії і види монотонності;

- психічні стани працівників при виконанні монотонних робіт;

- монотоностійкість та її показники.

Аналітична частина курсової роботи передбачає аналіз конкретних трудових операцій і визначення ступеня їх монотонності.

Конструктивна частина роботи полягає у розробці та обґрунтуванні проекту заходів, спрямованих на зниження монотонності конкретних робіт (трудових операцій).

Матеріали для виконання 2-го розділу

Зробити порівняльний психофізіологічний аналіз двох трудових операцій, що виконуються на конвеєрі, визначити їх рухові і часові особливості, встановити ступінь монотонності, фізичну важкість, нервову напруженість і ступінь втоми працівників.

Таблиця 1

Основні характеристики трудових операцій

Показники	Складання годинників	Обробка головок швейних машин
Кількість елементів операції	12	4
Час на операцію, с	195	38
Маса виробу, кг	0,1	15
Робоча зона, м	0,3	1,8
Робоча поза	Сидячи	Стоячи
Характер робочих рухів	Дрібні, точно координовані	Утримання виробу, перенесення виробу
Максимальна частота пульсу за хвилину в кінці роботи	96 – 100	84 – 90
Зниження витривалості до статичного зусилля в кінці роботи, %	12	34,6
Зниження лабільності зорового аналізатора в кінці роботи, %	63	20,8
Енерговитрати, ккал/год.	менше 100	230
Загальна маса вантажу, що піднімається, кг	2,7	7500

 

Методичні вказівки щодо виконання розділу 3

На основі аналізу трудових операцій і висновків, зроблених у розділі ІІ, обґрунтувати проект заходів щодо раціоналізації організації праці та зниження монотонності роботи, врахувавши додатково наступні характеристики робіт.

А. Складання годинників. Робота характеризується великим напруженням зорового аналізатора, зосередженістю уваги, відповідальністю за точність. Динамічна робота виконується м’язами кисті і пальців; рухи дрібні і точно координовані. Статичні напруження припадають на поперекову область і спину для підтримання робочої пози.

В першій половині робочої зміни лабільність зорового аналізатора значно знижується. Такі ж зміни відбуваються і за 1,5 – 2 год. до кінця роботи. В ці ж періоди збільшується час сенсомоторних реакцій та відмічається зниження уваги і послаблення слуху. Витривалість до статичних зусиль у перші 2 – 3 години роботи зростає, потім стабілізується і в другій половині зміни знижується. Рівень шуму 65 дБ. Тривалість робочої зміни 8 год. Обідня перерва – 1 год. через 4 год. роботи. В першій і другій половині зміни встановлені 7-хвилинні перерви на відпочинок. Функціональна музика і виробнича гімнастика не застосовуються.

Б. Обробка головок швейної машини. Робота вимагає певного напруження зору, активної участі м’язів рук, передпліччя, кистей, пальців під час кріплення деталей середнього розміру. Під час утримання інструментів або піднімання і утримання важких деталей динамічні і статичні навантаження припадають на крупні м’язи тіла. Загальна маса вантажу, що піднімається, становить від 5 до 10 тонн за зміну. На робочих місцях рівень шуму становить 85 – 95 дБ. М’язова витривалість у робітниць знижується через 1,5 – 2 год. роботи в першій половині робочого дня і в кінці робочої зміни більш ніж на 40%. Збільшується систолічний і діастолічний тиск крові та частота пульсу до 90 ударів за хвилину. Лабільність зорового аналізатора знижується, а час сенсомоторної реакції зростає. Робітники працюють стоячи і переміщуються з ходом конвеєра. Працездатність знижується через 1 – 1,5 год. роботи протягом робочого дня. Діючий режим праці і відпочинку передбачає годинну перерву на обід та по одній 10-хвилинній перерві на відпочинок у першій і другій половині робочої зміни.

 

Тема 4. Важкість праці та методика визначення категорії важкості роботи

Курсову роботу з цієї теми рекомендується виконувати за таким орієнтовним планом:

Вступ

Розділ І. Суть, фактори і методика оцінки важкості праці.

1.1. Проблема важкості праці та оцінка різних підходів до її вивчення.

1.2. Сутність і фактори важкості праці.

1.3. Медико-фізіологічна класифікація важкості праці.

1.4. Методика оцінки важкості праці.

1.5. Важкість та інтенсивність праці.

Розділ ІІ. Оцінка важкості праці.

2.1. Оцінка важкості праці за показниками трудового процесу і факторів виробничого середовища.

2.2. Оцінка важкості праці за бальною оцінкою факторів трудового процесу і виробничого середовища та тривалістю їх дії.

Розділ ІІІ. Проект заходів щодо зниження важкості праці та їх ефективність.

3.1. Соціально-економічна ефективність зменшення важкості праці.

3.2. Визначення інтегральних показників важкості праці, працездатності і приросту продуктивності праці за умови зниження важкості роботи.

3.3. Розробка проекту заходів, спрямованих на зниження важкості конкретної роботи, і розрахунок можливого приросту продуктивності праці.

Висновки

Література

Методичні поради до виконання курсової роботи

Під час виконання курсової роботи треба дотримуватися таких вимог.

Вимоги до змісту, вступу та висновків див. у розділі “Загальні методичні вказівки щодо підготовки курсових робіт”.

На основі опрацювання літературних джерел у теоретичній частині курсової роботи необхідно розглянути наступні питання:

- методологічні підходи до вивчення проблеми важкості праці;

- оцінка існуючих методик визначення важкості праці та сфера їх застосування;

- сучасна концепція важкості праці на основі інтегрального критерію її оцінки;

- сутність методики інтегральної бальної оцінки важкості праці;

- взаємозв’язок між важкістю та інтенсивністю праці.

Аналітична частина курсової роботи передбачає обробку і аналіз статистичної інформації, розрахунки відповідних показників та їх аргументацію.

Конструктивна частина роботи полягає у розробці та обґрунтуванні проекту заходів щодо зниження важкості праці і розрахунках приросту продуктивності праці.

Статистичні матеріали і конкретні ситуації для виконання 2-го розділу

Визначити категорію важкості праці, ступінь втоми, і працездатності робітника на основі показників трудового процесу і факторів виробничого середовища на робочому місці.

Таблиця 1

Показники трудового процесу і факторів виробничого середовища на робочому місці машиніста гумозмішувача (оператор).

Фактори	Одиниця виміру	Показник
Температура	ºС	30-31º
Відносна вологість повітря	%	40-60
Швидкість руху повітря	м/с	2-3
Вміст у повітрі:	мг/м3
каоліновий пил	кратність перевищення ГДК	20 разів
сажа	-//-	22 рази
токсичні речовини	-//-	6,5 раза
Шум	дБ	85-90
Освітленість	Лк	30-40
Енергозатрати за год.	ккал	430
Механічна робота	кг/м	165000
Статичне навантаження:	кг/с
на дві руки		220000
на м’язи корпуса і ніг		350000
Тривалість зосередження уваги	% зміни	75
Темп	число рухів за год. (крупних)	примусовий, 980
Інформаційні сигнали	кількість на годину	36
Робоче місце		нестаціонарне
Робоча поза		змінна: (при виконанні ручних операцій – стоячи з переміщенням, при роботі на пульті управління – сидячи)
Нервово-емоційне навантаження		значне

 

Визначити категорію важкості праці, ступінь втоми і працездатності робітника за наступних даних

Таблиця 2

Бальна оцінка біологічно значущих факторів трудового процесу і виробничого середовища на робочому місці вантажника

Фактори	Оцінка в балах	Тривалість дії, хв.
Температура повітря	3	480
Шум	4	420
Пил	4	320
Статичне навантаження	5	450
Максимальна маса вантажу	5	320
Віддаль переміщення	3	450
Кількість трудових операцій	4	320

 

Методичні вказівки щодо виконання розділу 3

Розрахувати інтегральні показники важкості і приріст продуктивності праці за наступних даних.

Таблиця 3

Середній бал біологічно значущих елементів трудового процесу і виробничого середовища на робочих місцях

Цех	Фактичний	Плановий
Механічний	4,1	3,8
Ливарний	5,3	4,2
Ковальський	5,1	4,6

 

Обґрунтувати проект заходів щодо зменшення впливу несприятливих факторів трудового процесу і виробничого середовища та зменшення важкості праці на одну категорію і розрахувати можливий приріст продуктивності праці.

Робота машиніста гумозмішувача шинного заводу здійснюється в три зміни. Тривалість зміни 8 год., робочого тижня – 3 дні. Обідня перерва 20 хв., час на відпочинок протягом зміни не регламентований. Змішування гумових сумішей здійснюється в закритих змішувачах з дистанційного керування. Каучук та інгредієнти підвозяться на візках на віддаль 10 м. Завантажують в камеру вручну. На ручні операції витрачається від 40 до 55% робочого часу. Робоча поза стоячи. Повітря забруднене токсичними речовинами, вміст яких в 1 м³ перевищує ГДК. Шум 85-90 дБ високочастотний. Температура на робочому місці 30-31⁰С, відносна вологість повітря 40-60%.

Освітленість 40 лК.

Обґрунтувати заходи щодо раціоналізації режиму праці і відпочинку та захисту від несприятливого впливу виробничих факторів.

 

Тема 5. Проектування раціональних режимів праці і відпочинку

Курсову роботу з цієї теми рекомендується виконувати за таким орієнтовним планом:

Вступ

Розділ І. Раціоналізація режимів праці і відпочинку як важливий напрям управління функціональним станом працівників.

1.1. Сутність, види і критерії раціональності режимів праці і відпочинку.

1.2. Фізіологічні передумови і закономірності розробки режимів праці відпочинку.

1.3. Зміст відпочинку. Ефект Сєченова як фізіологічна основа активного відпочинку.

1.4. Застосування функціональної музики та її вплив на працездатність працівників.

1.5. Вплив раціональних режимів праці і відпочинку на ефективність праці.

Розділ ІІ. Регламентовані перерви на відпочинок та методи їх встановлення.

2.1. Порівняльна оцінка методів встановлення регламентованих перерв на відпочинок.

2.2. Встановлення тривалості регламентованих перерв на відпочинок залежно від характеристик трудового процесу і факторів виробничого середовища.

2.3. Встановлення тривалості регламентованих перерв на відпочинок залежно від умов праці і ступеня втоми працівників.

Розділ ІІІ. Проектування раціонального режиму праці і відпочинку.

3.1. Основні напрямки вдосконалення режиму праці і відпочинку.

3.2. Оцінка існуючого і розробка проекту нового режиму праці і відпочинку.

Висновки

Література

Методичні поради до виконання курсової роботи

Під час виконання курсової роботи треба дотримуватися таких вимог.

Вимоги до змісту, вступу та висновків див. у розділі “Загальні методичні вказівки щодо підготовки курсових робіт”.

Теоретична частина роботи повинна ґрунтуватися на опрацюванні літературних джерел, законодавчих і відомчих матеріалів і розкривати наступні питання:

- фізіологічні передумови необхідності чергування періодів роботи і відпочинку;

- сутність і складові режиму праці і відпочинку;

- види режимів праці і відпочинку та фактори, які їх зумовлюють;

- критерії раціональності режимів праці і відпочинку;

- фізіологічні закономірності розробки режимів праці і відпочинку;

- методи встановлення регламентованих перерв на відпочинок та сфера їх застосування;

- типові, окремі та нестандарті режими праці і відпочинку;

- зміст відпочинку, його фізіологічна основа і застосування на виробництві;

- функціональна музика як фактор раціоналізації режимів праці і відпочинку, методика використання;

- вплив раціональних режимів праці і відпочинку на ефективність праці.

Аналітична частина курсової роботи передбачає оцінку різних методів встановлення регламентованих перерв на відпочинок і сфери їхнього застосування, а також конкретні розрахунки тривалості регламентованих перерв.

В конструктивній частині роботи необхідно обґрунтувати напрямки вдосконалення існуючих режимів або розробки нових, зокрема щодо вибору методів, організації відпочинку, застосування функціональної музики, виробничої гімнастики тощо, а також розробити проект режиму праці і відпочинку для конкретного виробничого процесу.

Статистичні матеріали і ситуації для виконання 2-го розділу

Розрахувати загальну тривалість регламентованих перерв на відпочинок, визначити їх кількість і час надання залежно від характеристик трудового процесу і факторів виробничого середовища.

Таблиця 1

Характеристики факторів трудового процесу і виробничого середовища в цеху механічної обробки металу; питома вага оперативного часу в загальній тривалості робочої зміни 72%, тривалість зміни 8 годин

Фактори	Показники
Вага переміщуваного вантажу	14 кг при затратах фізичних зусиль більше половини часу
Нервове напруження	Середнє
Темп роботи	Середній
Робоча поза	Обмежена
Монотонність роботи	Середня
Мікроклімат	0С +240, відносна вологість 65%
Забрудненість повітря	нетоксичний пил – 85% ГДК, токсичний пил – 55% ГДК,
Виробничий шум	СШ 80 дБ
Вібрація	підвищена
Освітленість	40 лк

 

Розрахувати загальну тривалість регламентованих перерв на відпочинок залежно від умов праці і ступеня втоми працівників, визначити кількість і час надання перерв для відпочинку.

Таблиця 2

Розрахувати показник втоми, загальну тривалість, кількість і час надання регламентованих перерв на відпочинок робітників штампувального цеху за наступних даних і дати необхідні пояснення

Фактори	Оцінка в балах
Фізичні зусилля	2,4
Нервове напруження	2,3
Темп роботи	2,0
Робоча поза	2,4
Монотонність	3,0
Мікроклімат	2,2
Забрудненість повітря	2,6
Шум	3,8
Вібрація	1,9
Освітленість	1,8

 

Методичні вказівки щодо виконання розділу 3

Розробити проект режиму праці і відпочинку, обґрунтувавши:

- тривалість і раціональність надання обідньої перерви;

- тривалість, кількість і розподіл регламентованих перерв на відпочинок;

- час впровадження і тривалість різних видів виробничої гімнастики;

- час призначення, тривалість і характер функціональної музики;

- організацію відпочинку.

Виробнича ситуація: робота - щипання слуди виконується вручну. Зміст роботи зводиться до розщеплення спеціальним ножем тонких (10-40 мк) пластинок від куска-злитку.

Загальна тривалість операції – 3-4 сек;

Тривалість одного трудового прийому 0,4-1,0 сек.

Повторюваність однотипних рухів за зміну 16-17 тис. раз.

Робота виконується індивідуально.

Інтенсивність – 50 рухів за хвилину.

Отже, робота характеризується високим рівнем інтенсивності і монотонності. Тривалість робочої зміни 8 год. Початок роботи о восьмій годині. Закінчення – о 17 год., перерва на обід з 12 до 13 год. Виробнича гімнастика проводиться в 10 год. 30 хв.

Робоча поза «сидячи». Функціональна музика не застосовується.

Крива працездатності має свої особливості. В першій половині зміни (перші 2 години) продуктивність праці зростає, не стабілізуючись, однак, на досягнутому рівні протягом певного часу, а зразу починає знижуватися протягом наступних 2 годин до рівня, нижчого за вихідний. Таким чином, фаза стійкого стану практично відсутня.

У другій половині зміни виробіток періодично коливається (то збільшується, то різко падає і знову зростає). Найбільший спад продуктивності праці відмічається після 13год30 хв до 14 год та після 15 год. 30 хвилин.

Функціональні зрушення досить виражені і виявляються уже в перші 1,5-2 години роботи (частота пульсу перед обідньою перервою перевищує вихідний рівень на 6-7%, аналогічно змінюється час реакцій). Після обідньої перерви час реакцій зменшується і до кінця зміни тримається на одному рівні.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ЩОДО ПІДГОТОВКИ КУРСОВОЇ РОБОТИ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ОРГАНІЗАЦІЯ ТА НОРМУВАННЯ ПРАЦІ»

Тема 1. Ефективність організації праці робітників меблевого комбінату

Курсову роботу з цієї теми рекомендується виконувати за таким орієнтовним планом:

Вступ

Розділ І. Теоретико-методологічні засади організації праці.

1.1. Зміст напрямків організації праці.

1.2. Методологія аналізу процесу організації праці.

1.3. Показники та критерії ефективності організації праці.

Розділ ІІ. Оцінка ефективності організації праці на підприємстві.

2.1. Аналіз трудового процесу та організаційної структури підприємства.

2.2 Аналіз витрат робочого часу.

2.3. Аналіз умов праці на робочих місцях.

Розділ ІІІ. Оптимізація процесу організації праці на підприємстві.

3.1. Розроблення проекту підвищення якості організації праці.

3.2. Планування затрат на впровадження заходів та розрахунок.

3.3. Ефективність нововведень.

Висновки

Література

Методичні поради до виконання курсової роботи

Під час виконання курсової роботи треба дотримуватися таких вимог.

Розділ І. На основі проведеного критичного аналізу наукової літератури, розкрити зміст напрямків організації праці, описати методологію аналізу процесу організації праці, розкрити сутність та зміст показників та критеріїв ефективності організації праці. У даному розділі студент повинен не тільки реферативно викласти матеріал, але й зробити узагальнення, висновки щодо доцільності, актуальності, раціональності, тощо напрямків організації праці, запропонованої методології, показників ефективності організації праці. Особливу увагу варто приділити сучасному досвіду передових підприємств щодо сфери дослідження.

Розділ ІІ. Аналіз трудового процесу включає у себе наступні дії: у мережі Internet знайти опис виробничого процесу меблевого комбінату; графічним методом та структурною блок-схемою описати трудовий процес на даному підприємстві; визначити його потенційні „вузькі” місця.

Аналіз організаційної структури підприємства здійснюється на базі таких даних, наведених в табл. 1.

Таблиця 1

Організаційна структура меблевого комбінату

	Всього, осіб	Робітники- відряд., %	Робітники-почасовики, %	Профес., фахівці, технічні службовці, %
Керівники підприємства	3	-	-	-
Виробництво
Рокрійно-швейний цех	50	39	40	22
Меблевий цех №1	40	31	39	29
Меблевий цех №2	36	57	25	20
Експериментальний цех	13	88	11	4
Автотранспортне господарство	22	-	95	5
Технічна служба
Керівники	4	-	-	100
Ремонтно-механічний цех	16	-	80	20
Електроцех	9	-	90	10
Паросилове господарство	21	-	90	10
Ремонтно-будівельний цех	8	-	90	10
Постачання і збут
Ділянка КМПП	5	55	-	45
Збут	45	70	10	20
Технічного обслуговування	13	-	10	90
Загальні відділи
Бухгалтерія	22	-	-	100
Маркетинг	5	-	-	100
Канцелярія, відділ кадрів, юрист, медик	8	-	-	100
Господарський відділ	7	-	15	85

 

Аналіз витрат робочого часу проводиться з урахуванням вхідної інформації за даними табл. 2-4.

Таблиця 2

Звіт про використання робочого часу, 2010 рік

Показники	За період з початку року
	Людино-годин	Працівники, осіб
Фонд робочого часу, всього	826914	х
Відпрацьовано, всього	700181	х
з них надурочно	-	х
Невідпрацьовано, всього	126733	х
у тому числі:
Щорічні відпустки (основні і додаткові)	60832	310
Тимчасова непрацездатність	37319	282
Навчальні відпустки та інші неявки, передбачені законодавством	4076	х
Неявки у зв’язку з тимчасовим переводом для роботи на іншому підприємстві	-	х
Неявки з дозволу адміністрації	20352	х
Відпустки за ініціативою адміністрації	-	-
Неявки у зв’зку з переведенням на скорочений робочий день, тиждень	4000	182
Простої	-	х
Масові невиходи на роботу (страйки)	165	12
прогули	-	х

 

Таблиця 3

Звіт про використання робочого часу, 2011 рік

Показники	За період з початку року
	Людино-годин	Працівники, осіб
Фонд робочого часу, всього	763214	х
Відпрацьовано, всього	659579	х
з них надурочно	-	х
Невідпрацьовано, всього	-	х
у тому числі:
Щорічні відпустки (осовні і додаткові)	49842	263
Тимчасова непрацездатність	33077	284
Навчальні відпустки та інші неявки, передбачені законодавством	2400	х
Неявки у зв’язку з тимчасовим переводом для роботи на іншому підприємстві	-	х
Неявки з дозволу адміністрації	12972	х
Відпустки за ініціативою адміністрації	650	50
Неявки у зв’зку з переведенням на скорочений робочий день, тиждень	4694	364
Простої	-	х
Масові невиходи на роботу (страйки)	-	х
прогули	-	х

 

За наведеними даними табл. 2 і 3 визначити ефективність робочого часу підприємства в цілому. Зробити власні пояснення.

Таблиця 4

Зведена таблиця витрат робочого часу бригади №1 меблевого цеху №1

Категорія витрат робочого часу	Робітник 1	Робітник 2	Помічник
Підготовчо-заключний час
- прибирання цеху	–	–	39
- перевірка якості	10	52
-пакування виробу	85	62	58
Оперативний час
- збирання виробу	70	10	250
- шпалерні роботи	-	128	-
- розкрій та склеювання паролону	128	-	-
-зіньковка петель	78	-	-
- кріплення декоративних елементів	-	86	-
Обслуговування робочого місця
- налагодження обладнання	34	38	20
Регламентовані перерви
- відпочинок	68	64	80
Нерегламентовані перерви
- ходив за паролоном	-	-	122
-сторонні розмови	28	81	35
-простої через відсутність кріплень, декоративних елементів, інших матеріалів	132	197	-

 

За даними таблиці 4 зробити баланс робочого часу працівників, проаналізувати отримані данні, визначити коефіцієнти завантаженості працівників. Описати яким чином розподілено обов’язки у бригаді. Пояснити власну думку щодо ефективності такого поділу праці у бригаді.

Аналіз умов праці проводиться за даними табл. 5.

Таблиця 5

Фактори виробничого і трудового процесу у меблевому цеху

Фактори виробничого середовища	Нормативне значення	Фактичне значення
ШКІДЛИВІ ХІМІЧНІ РЕЧОВИНИ
Стірол	30	19,6
Бензил	100	125,8
Ацетон	200	142,3
Толуол	150	102,4
Пил ватіну	6	4,8
ШУМ, дБ	75	80
МІКРОКЛІМАТ
Температура повітря, град.	17-23	17
Швидкість руху повітря, м/с	0,3	0,3
Відносна вологість, %	75	72
ВАЖКІСТЬ ПРАЦІ
Маса піднімання і переміщення вантажу, кг	10	до 5
Робоча поза, %	25	25
Нахил тулуба	51-100	-
Переходи, км	до 10	до 1
НАПРУЖЕНІСТЬ ПРАЦІ
Тривалість зосередження, %	75	40
ЗМІННІСТЬ	3-2	1

 

Проаналізувавши таблицю, необхідно визначити клас шкідливих і небезпечних умов праці, дати характеристику цього класу та відповідних організаційних заходів.

Крім того, за даними матеріалів сайтів мережі Internet дати загальну характеристику умов праці та виробничого середовища підприємств, що виготовляють меблі.

Розділ ІІІ. Розроблення проекту підвищення якості організації праці передбачає визначення та обґрунтування основних заходів, щодо підвищення якості організації праці відповідно до міжнародних та українських стандартів.

Планування затрат на впровадження заходів та розрахунок студентом проводиться з урахуванням вартості закупівлі необхідного обладнання чи організаційно-технічних нововведень у відповідності до діючих цін на ринку на дані товари чи послуги (ціни відповідно даних Держкомстату та прайсів підприємств).

 

Тема 2. Ефективність нормування праці

Курсову роботу з цієї теми рекомендується виконувати за таким орієнтовним планом:

Вступ

Розділ І. Нормування праці як процес: теоретичні аспекти.

1.1. Сутність нормування праці в сучасних умовах.

1.2. Управління нормуванням праці на підприємстві.

1.3. Показники ефективності нормування праці.

Розділ ІІ. Аналіз ефективності нормування праці на підприємстві.

2.1. Аналіз витрат робочого часу.

2.2. Аналіз виконання норм праці.

Розділ ІІІ. Покращення якості нормування праці.

3.1. Розроблення проекту покращення стану нормування праці.

3.2. Оцінка якості проекту.

Висновки

Література

Методичні поради до виконання курсової роботи

Під час виконання курсової роботи треба дотримуватися таких вимог.

Розділ І. У даному розділі студенти розкривають зміст нормування праці як процесу. Провівши критичний аналіз наукових джерел, узагальнюють та роблять висновки щодо сучасного стану та перспектив розвитку нормування праці Важливо також описати й обґрунтувати доцільність певної методики визначення ефективності нормування праці.

Розділ ІІ. Аналіз витрат робочого часу проводиться за даними табл. 1.

Таблиця 1

Динаміка витрат робочого часу на ДВ «Преса України»

Види затрат робочого часу	Фактичний баланс, хв.
	2008	2009	2010	2011
Підготовчо-заключний час	25,0	15,9	9,9	12,0
Оперативний час
- основний	255,23	300,7	316,74	324,05
- допоміжний	47,1	26,1	33,2	36,0
Час обслуговування робочого місця	49,0	31,9	24,8	19,9
Час регламентованих перерв
-технологічні	16,5	18,0	22,1	13,02
-відпочинок, особисті потреби	14,5	46,0	11,0	13,0
Час нерегламентованих перерв
-організаційно-технічні	49,97	25,9	626,7	33,35
-з вини працівника	22,7	26,5	35,5	29,68
ВСЬОГО	480	480	480	480

 

За даними таблиці також необхідно описати тип поділу праці та визначити на скільки він ефективний, визначити коефіцієнт втрат робочого часу та проаналізувати стан витрат робочого часу.

         Аналіз рівня виконання норм праці проводиться за даними табл. 2-4.

Таблиця 2

Виконання норм виробітку, 2008 р.

Цех	Кількість робітн. -відряд.	Розподіл відрядників за % виконання норм							Вироб. нормо-години	Відпрац. час, години
		до 80%	від 81 до 100%	від 101 до 110%	від 111 до 120%	від 121 до 130%	від 131 до 150%	від 150 і більше
КОМБІНАТ
Газетний	61		13	20	10	8	7	3	9305	8260
Друкарський	46		8	5	2	5	9	17	7746	4855
Цех підготовки офсетних форм	6			1	1	1		3	1084	871
Комп’ютерна дільниця	13	3	1	2		1		6	2575	1937
Брошурув.	28			1	2	4	11	10	5765	3821
Цех переробки паперу	13	2	1	1	1	5	3		2068	1477
Цех прийомки паперу	11			1	8	1		1	2092	1778
Дільниця макулатури	6	3	2				1		860	723
Склад готової продукції	4		1			1	2		956	857
ФІЛІАЛ
Календарно-брошурув.	30	1	4	3	3	4	15		5414	3717
Склад готової продукції	2				1	1			188	159
ЖУРНАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС
Офсетний	57			1	1	2	3	50	16541	8752
Брошурув.	19			2		1	3	13	4945	3767

 

Таблиця 3

Виконання норм виробітку, 2009 р.

Цех	Кількість робітників -відрядників	Розподіл відрядників за % виконання норм							Виробіток, нормо-години	Відпрац. час, години
		до 80%	від 81 до 100%	від 101 до 110%	від 111 до 120%	від 121 до 130%	від 131 до 150%	від 150 і більше
КОМБІНАТ
Газетний	60	2	18		6	3	31		8762	8478
Друкарський	45	7	9	4	4	7	14		7350	6502
Цех підготовки офсетних форм	6		1	2			3		1039	902
Комп’ютерна дільниця	12	2	2	1	1	1	2	3	2645	1820
Брошурувальний	28		1	4	2	1		20	5814	5015
Цех переробки паперу	13			1	1	2	4	5	2780	1640
Цех прийомки паперу	11						11		2877	1882
Дільниця макулатури	7	4		1	1	1			610	1153
Склад готової продукції	4					3	1		1259	640
ФІЛІАЛ
Календарно-брошурувальний	30	1	3	19	2	2	3		7096	4595
Склад готової продукції	1					1			128	104
ЖУРНАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС
Офсетний	55			2	1	1	9	42	14314	8019
Брошурувальний	20	2		4	2	3	7	2	3361	2607

 

 

Таблиця 4

Виконання норм виробітку, 2010 р.

Цех	Кількість робітників -відрядників	Розподіл відрядників за % виконання норм							Виробіток, нормо-години	Відпрац. час, години
		до 80%	від 81 до 100%	від 101 до 110%	від 111 до 120%	від 121 до 130%	від 131 до 150%	від 150 і більше
КОМБІНАТ
Газетний	63	1	14	13	18	5	9	4	9763	8531
Друкарський	45	6	6	1	7	2	10	12	7370	5930
Цех підготовки офсетних форм	6	1			1	1		3	919	832
Комп’ютерна дільниця	16	3	3	2	1		3	4	2826	2161
Брошурувальний	29		3	1	1	1	12	11	5673	3800
Цех переробки паперу	14	1	1	1	2		3	6	2716	2220
Цех прийомки паперу	10		1					9	2029	1616
Дільниця макулатури	8	7				1			1661	1036
Склад готової продукції	4						1	3	1173	636
ФІЛІАЛ
Календарно-брошурувальний	30	1	5	2	5	3	3	11	5252	3769
Склад готової продукції	2						1	1	131	80
ЖУРНАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС
Офсетний	58		2	1	1	2	3	49	15138	7635
Брошурувальний	20	2	4	7		2	1	4	3412	2187