1. ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Метою курсової роботи з дисципліни «Програмування» є сприяння закріпленню, поглибленню та узагальненню знань з програмування мовою С++ з використанням консольного режиму, отриманих студентом за час попереднього навчання. Та використання цих знань для наступного застосовування студентом при роботі з персональним комп’ютером та прикладним програмним забезпеченням, зокрема, при виконанні подальших курсових та дипломних робіт, індивідуальних навчально-дослідних завдань, наукових досліджень.

При виконанні курсової роботи студент повинен навчитись: виконувати постановку задачі, ознайомитися з теоретичним матеріалом, створити математичну модель та обрати метод розв’язання задачі, розробити алгоритми у вигляді блок-схем та створювати відповідні програмні проекти мовою С++, провести відлагоджування та тестування програм в середовищі Code Blocks або Visual Studio, створювати програмний продукт сучасного рівня, проводити аналіз результатів програми, користуватися довідковою літературою, державними стандартами, знайомитись з інформацією в мережі Internet.

Курсова робота (КР) з дисципліни «Програмування» виконується кожним студентом індивідуально у відповідності з варіантом завдання, яке видається керівником КР. Керівником курсової роботи, як правило, є викладачі, які ведуть даний курс.

При видачі завдання керівник спілкуються зі студентом за темою КР, надає консультацію щодо порядку виконання завдання, погоджуються в двосторонньому форматі графік виконання завдання і терміни контрольних перевірок. Результатом є заповнена титульна сторінка, бланк завдання, та календарний план виконання з підписами студента та керівника.

Літературу до виконання курсової роботи студент добирає самостійно. Керівник може рекомендувати певні наукові джерела у завданні на курсову роботу. Спочатку доцільно ознайомитися з матеріалами підручників та законодавчою базою з проблеми дослідження. Студентові варто використовувати інформацію, яку можна знайти в систематичному предметному каталозі бібліотеки, періодичних виданнях, статистичних збірниках та мережі Інтернет.

Перший етап роботи з літературою закінчується складанням стислого плану - основи курсової роботи, оскільки визначає її структуру, зміст, логічний зв’язок між частинами. Наступним етапом є складання розгорнутого плану, який після погодження з науковим керівником є основою для написання курсової роботи. Заключним етапом роботи з літературою є написання тексту курсової роботи.

Використовуючи літературні джерела не дозволяється переписування і дослівне копіювання інформації. Сутність роботи з літературою полягає в узагальнені і систематизації прочитаного матеріалу, на основі чого відбувається висвітлення власного бачення проблеми. За необхідності, у тексті роботи можна використовувати цитати, фрагменти програм з обов’язковим посиланням на номер джерела у списку літератури та номер сторінки, з якої наведено цитату чи фрагмент програми.

Індивідуальна консультація проводиться раз на тиждень керівником - для всіх студентів, під час якої перевіряється частина виконаної студентом роботи. На всі помилки, неточності і недопрацьовані моменти звертається увага, даються необхідні роз’яснення. У разі необхідності вказуються можливі шляхи усунення неточностей та недоробок, пропонуються можливі варіанти доробки КР.

Якщо пояснювальна записка, програмний код і графічна частина задовольняє всім вимогам щодо курсової роботи, то студент допускається до захисту. На захисті окрім керівників курсової роботи, можуть бути присутніми викладачі кафедри. Захист є особливою формою перевірки і надання інформації по курсовій роботі. Він надає досвід з публічного обговорення та аналізу результатів роботи. Захист - це коротка доповідь по виконаній роботі та відповіді на запитання (близько 5 хв.). Запитання задаються студентами та викладачами, які присутні на захисті.

В результаті захисту курсова робота оцінюється за 100-бальною системою.

Рейтинг студента складається з двох складових: стартова складова, бали для якої набираються на протязі семестру, і складова захисту КР, яка містить бали, що отримані в процесі захисту роботи.

Стартова складова місить наступні чинники:

- своєчасність виконання графіку курсової роботи;

- сучасність та обґрунтування прийнятих рішень;

- правильність застосування методів аналізу та розрахунку;

- якісна розробка інтерфейсу роботи;

- якість оформлення, виконання вимог нормативних документів.

Складова захисту курсового проекту:

- ступінь володіння матеріалом;

- повнота аналізу можливих варіантів;

- ступінь обґрунтування прийнятих рішень;

- вміння захищати свою думку.

Після захисту пояснювальна записка в папці і програмний продукт на зовнішньому носії здається на кафедру для реєстрації і зберігання.

2. СТРУКТУРА КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсова робота складається з пояснювальної записки обсягом не більше 25 сторінок друкованого тексту і програмного коду. Остаточний обсяг пояснювальної записки за розділами визначається студентом та керівником. В окремих випадках, за згодою керівника, можна скоротити розділ 1 з метою більш глибокої проробки програмної частини роботи.

Орієнтовний зміст пояснювальної записки має наступний вигляд:

- титульний аркуш;

- завдання на виконання курсової роботи;

- календарний план виконання курсової роботи;

- зміст;

- вступ;

- теоретичні відомості;

- постановка задачі та проектування інтерфейсу;

- висновки;

- перелік використаних джерел;

- додатки.

2.1. Титульний аркуш

Титульний аркуш оформляється згідно наведеного зразку (Додаток А). Тема роботи повинна зазначатись ідентично темі, узгодженої з керівником.

У разі невідповідності робота до захисту не приймається. Прізвище, ім’я та по- батькові студента та керівника роботи повинні зазначатись повністю. Поле "науковий ступінь, вчене звання або посада" заповнюється таким чином: скорочено зазначається науковий ступінь (наприклад, "докт. фіз.-мат. наук" або "канд. тех. наук") та через кому — посада (професор, доцент, старший викладач, асистент).

2.2. Завдання на виконання курсової роботи

Аркуш завдання на виконання курсової роботи формується після отримання завдання і узгодження теми, вихідних даних, змісту пояснювальної записки та терміну подання роботи до захисту. Аркуш завдання на виконання оформляється згідно наведеного зразку (Додаток Б).

2.3. Календарний план

Календарний план узгоджується керівником і студентом і кінцевий варіант є планом виконання курсової роботи, Додаток В. В полі ―Примітки керівник в ході виконання курсової роботи робить помітки, які відповідають якісним характеристикам виконання етапу або просто фіксує термін виконання етапу.

2.4. Зміст

Візуально зміст роботи повинен відображати ієрархію структурних елементів роботи (вступ, розділи, висновки, додатки). Зразок щодо оформлення елементів змісту наведено в Додаток Г.

2.5. Вступ

Вступ до курсової роботи повинен містити такі обов’язкові елементи (у такому ж порядку):

– актуальність (описується чому важливо та актуально проводити дослідження за допомогою чисельних методів та яка роль використання програмних засобів для цих досліджень);

– мета (за допомогою розробленого інтерфейсу, який включає програмування чисельних методів та візуалізацію даних проаналізувати отримані результати; проаналізувати отримані значення; виявити нестандартні ситуації, провести порівняльний аналіз між стандартними даними і отриманими);

– об’єкт дослідження (електрична, гідравлічна, механічна схема);

– предмет дослідження (визначення фізичних величин);

– практичне значення одержаних результатів (висновки, рекомендації, пропозицій тощо, щодо використання у практичній або науково-дослідній діяльності);

– використане програмне забезпечення (При виконанні роботи було використане таке програмне забезпечення: мова програмування С++ в оболонці Builder, текстовий редактор [назва]);

– структура роботи (Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, та додатків).

Кожен елемент вступу повинен починатись з нового абзацу. Загальний обсяг вступу не повинен перевищувати 2 сторінки.

2.6. Теоретичні відомості

Перший розділ має назву "1. ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ" і повинен містити підрозділи, які висвітлюють теоретичний матеріал як з математики, так і з програмування, необхідний для розкриття теми КР. Наприклад,

1.1. Динамічні структури даних: загальний огляд.

1.2. Способи реалізації динамічних списків.

1.3. Різновиди списків: стеки, деки, черги.

1.4. Елементи мови С++, необхідні для реалізації поставлених завдань.

2.7. Постановка задачі та розробка програмного продукту

Другий розділ має назву "2. ПОСТАНОВКА ЗАДАЧІ ТА РОЗРОБКА ПРОГРАМНОГО ПРОДУКТУ" і містить такі підрозділи:

2.1. Постановка задачі.

2.2. Алгоритм проекту.

Алгоритм функцій та програм, що використовуються у проекті, у вигляді блок-схем. Детальну інформацію щодо оформлення блок-схем можна знайти в ГОСТ 19.701-90 (ИСО 5807-85).

2.3. Логічне проектування програми.

Графічне відображення алгоритму виконання - Додаток Е.

2.4. Фізичне проектування інтерфейсу.

Зразок оформлення коду програми (мова С++) - Додаток Ж.

За потреби - Покроковий опис основних дій. опис файлів та папок інтерфейсу та їх призначення.

2.5. Супровід

Графічні відображення алгоритму, логічної та фізичної структури інтерфейсу створюються за допомогою модуля «Фігури» та ― Організаційної діаграми‖ текстового редактора Microsoft Office Word.

2.8. Висновки

Висновки та пропозиції (назва ―ВИСНОВКИ‖) є стислим викладенням підсумків роботи мають містити узагальнені результати виконання кожного з поставлених завдань, а також загальний підсумок роботи.

Обсяг висновків повинен становити 1–2 сторінки.

2.9. Перелік використаних джерел

Перелік використаних джерел повинен містити перелік в алфавітному порядку всіх джерел, які були використані при написанні курсової роботи.

Забороняється включати до переліку джерела, які не були реально використані у роботі. При оформленні списків використаної літератури необхідно дотримуватися відповідних діючих стандартів, зокрема ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 або ДСТУ 8302:2015.

2.10. Додатки

В додатках розміщуються графічні відображення програмного продукту, тексти модулів проекту та скріншоти, які демонструють роботу інтерфейсу.

3. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

3.1. Загальні вимоги до оформлення роботи

Сторінки пояснювальної записки та вступу мають штамп висотою 40 мм, виконаний за ГОСТ 2.104 — 68 форма 2, всі інші аркуші пояснювальної записки мають штамп висотою 15 мм. (ГОСТ 2.104 — 68 форма 2а)

Шифр пояснювальної записки має наступний вид: ОМХХ.ХХ.КР.1.4.000.00.ПЗ:

пояснювальна записка

00 – для пояснювальної записки 000 – для пояснювальної записки код кредитного модуля дисципліни

курсовий проект

порядковий номер студента в групі

шифр групи

Оформлення змісту пояснювальної записки виконується за вимогами, які наведені в [1]. Текст проекту слід друкувати на аркушах формату А4 згідно ГОСТ 2.301-68, дотримуючись таких розмірів відспутів: верхній, лівий і нижній — не менше 20 мм, правий – не менше 10 мм. Розмір шрифта – 14 пт. тип: Times New Roman, інтервал – 1,5.

Всі сторінки роботи нумеруються послідовно, починаючи з номера 4. Номер розміщується у правому нижньому куті аркуша. Перші три сторінки не нумеруються.

Для абзаців тексту, нумерованих та маркованих списків встановлюється вирівнювання тексту по ширині, абзацний відступ — 5 знаків (≈1,25 см).

3.1.1. Заголовки

Всі структурні елементи роботи 1-го рівня (зміст, вступ, розділи, висновки, список використаних джерел, додатки) повинні починатись з нової сторінки. Структурні елементи нижчих рівнів починаються відразу після завершення попереднього елемента.

Вимоги щодо оформлення заголовків:

– Заголовки 1-го рівня: вирівнювання по центру, всі прописні.

– Заголовки 2-го та нижчих рівнів: вирівнювання по ширині.

– Крапки в кінці заголовків не ставляться.

3.1.2. Формули

Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки.

Вище і нижче кожної формули або рівняння повинно бути залишено не менше одного вільного рядка.

Номер формули або рівняння складається з номера розділу і порядкового номера формули або рівняння, відокремлених крапкою, наприклад, формула (1.3) - третя формула першого розділу.

Номер формули або рівняння зазначають на рівні формули або рівняння в дужках у крайньому правому положенні на рядку.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули чи рівняння, слід наводити безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі чи рівнянні.

Пояснення значення кожного символу та числового коефіцієнта слід давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом «де» без двокрапки.

Формули рекомендується вписувати в однорядкові таблиці Додаток Д.

3.1.3. Таблиці

Таблиця складається з головки, рядків, боковика та граф.

Заголовок таблиці записується малими літерами (крім першої великої) і розміщується над таблицею посередині. Таблиці нумерують у межах розділу арабськими цифрами. Номер таблиці складається з номера розділу та порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою.

Дозволяється нумерація таблиць у межах всього документа. Номер таблиці і назва вказується так: ―Таблиця 2.1 – Заголовок таблиці. Цей напис розміщується над правим верхнім кутом таблиці вище заголовка. В тексті посилання на таблицю виконується так: ―табл. 2.1. При переносі частини таблиці заголовок і слово ―Таблиця‖ з порядковим номером розміщують лише над першою частиною таблиці, над наступними частинами роблять такий напис: Продовження табл.. 3.

При оформленні таблиць слід мати на увазі: діагональний поділ головки не допускається. Висота рядків таблиці повинна бути не меншою 8 мм. Графу ―№ п/п у таблицю не вносять. За необхідності нумерації даних порядкові номери вказують у боковику перед їх назвою. Нумерація граф дозволяється в окремому рядку головки.

Якщо цифрові дані в графах таблиі виражені в різних одиницях, їх вказують у заголовку кожної графи. Якщо усі параметри в таблиці виражені в одних і тих самих одиницях фізичних величин (наприклад, у міліметрах), скорочене позначення розміщують над таблицею.

Таблицю подають відразу після тексту, де на неї посилаються.

Більш детальну інформацію щодо оформлення текстової документації можна знайти в ГОСТ 2.105-95 та ДСТУ 1.5:2003 [3].

3.1.4. Рисунки

Усі графічні матеріали (графіки, схеми, малюнки тощо) повинні мати однаковий підпис: Рисунок. Рисункинумеруються у межах розділу рабськими цифрами. Номер рисунка складається з номеру розділу і порядкового номера рисунка, відокремлених крапкою.

Дозволяється нумерація рисунків в межах всього документа [3]. Назва рисунку друкують з першої великої літери і розташовують під ним, наприклад, так:

Рисунок 2 – Назва рисунку

Посилання на рисунки дають, наприклад, так: рис.3.2.

3.1.5. Посилання

Посилання в тексті на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, «... у роботах [1-7]...». Наприклад, цитата в тексті: ―Розв'язання системи лінійних алгебричних рівнянь (СЛАР) - одна з найпоширеніших задач в обчислювальній математиці[3].

3.1.6. Додатки

Додатки слід оформлювати як продовження пояснювальної записки. Якщо додатки оформлюють на наступних сторінках звіту, кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований вгорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої повинно бути надруковано слово «Додаток __» і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, 3, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т. д.

Додатки повинні мати спільну з рештою звіту наскрізну нумерацію сторінок.

Ілюстрації, таблиці, формули та рівняння, що є у тексті додатку, слід нумерувати в межах кожного додатку, наприклад, рисунок Г.З — третій рисунок додатку Г; таблиця А.2 — друга таблиця додатку А; формула (А.1) — перша формула додатку А.

Ієрархічну модель інтерфейсу, фізичну структуру інтерфейсу, програмний код проекту та скріншоти наводять в додатках, також в додатках можуть бути представлені блок-схеми модулів.

3.2. Поради щодо оформлення пояснювальної записки курсової роботи

Текст курсової роботи має бути викладений з дотриманням норм орфографії та пунктуації української мови, а також акуратного візуального оформлення роботи. При остаточному оформленні пояснювальної записки уважно переглянути всі розділи і підрозділи згідно з змістом роботи.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення [Текст]: ДСТУ 3008 – 95. – Вид. офіц. – Вперше; введ. 1995-02-23. – К.: Держстандарт України, 1995. 36 с.

2. Обчислювальна техніка та програмування [Текст]: метод. Вказівки до виконання та оформлення курсової роботи для студентів напряму підготовки 141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка» / Уклад.: В. О. Поліщук, М. П. Осадчук. – К.: НТУУ «КПІ», 2016. - 22 с.

ДОДАТКИ

Додаток А. Зразок оформлення титульного аркуша

Державний вищий навчальний заклад

«Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника»

Кафедра інформатики

КУРСОВА РОБОТА

Дослідження етапів розробки програмного забезпечення на основі інформаційної моделі

Виконав (ла)

студент (ки) групи ______________________

прізвище та ініціали студента (ки)

Керівник:

_________________________________

(вчене та наукове звання, прізвище та ініціали керівника)

Національна шкала: ____________

 Університетська шкала: _________

 Оцінка ECTS: ___________

Івано-Франківськ – 2016

Додаток Б. Зразок завдання на курсову роботу

Державний вищий навчальний заклад

«Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника»

Завдання на курсову роботу

Іваненку Івану

Факультет математики та інформатики

Кафедра інформатики

Спеціальність 113 Прикладна математика

Курс 3 Група ПМ-31 Семестр V

Тема роботи: Дослідження етапів розробки програмного забезпечення на основі інформаційної моделі

Рекомендована література:

1. Шейко В. М., Кушнаренко Н. М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності: підручник / В. М. Шейко, Н. М. Кушнаренко. – 6-те вид., переробл. і доповн. – К.: Знання, 2008. – 310 с.

2. Страуструп Б. Язык программирования C++. Специальное издание. Пер. с англ. / Б. Страуструп – М.: Издательство Бином, 2011 г. — 1136 с: ил..

Перелік питань, які підлягають розробці:

1) Характеристика етапів розробки програмного забезпечення.

2) Побудова математичної моделі згідно з індивідуальним завданням.

3) Вибір алгоритмів та побудова їх графічних схем.

4) Написання коду програм за вибраними алгоритмами.

5) Тестування програм. Аналіз результатів.

Дата видачі завдання 15 вересня 2016 р.

Термін подачі до захисту 10 грудня 2016 р.

Студент (-ка) ____________________

Керівник ____________________ (доц. О. О. Власій)

Додаток В. Зразок календарного плану виконання курсової роботи

Додаток Г. Зразок оформлення змісту

ЗМІСТ

ВСТУП................................................................................................................. 3

РОЗДІЛ 1 ЕТАПИ РОЗРОБКИ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ.................. 4

1.1. Особливості постановки задачі....................................................................... 4

1.2. Проблема побудови математичної моделі...................................................... 6

1.3. Вибір алгоритмів розв’язання......................................................................... 8

1.4. Кодування алгоритму...................................................................................... 9

1.5. Характеристика інтерфейсу, дружнього до користувача.............................. 10

1.6. Особливості тестування програми................................................................ 11

1.7. Аналіз результатів......................................................................................... 12

1.8. Передача програмного забезпечення замовнику........................................... 13

РОЗДІЛ 2 ПРОГРАМУВАННЯ СТАТИЧНИХ СТРУКТУР............................. 15

2.1. Постановка задачі та її математична модель............................................... 16

2.2. Алгоритм виконання (графічний, псевдокод)............................................. 17

2.3. Тестування програми................................................................................... 22

2.4. Аналіз результатів....................................................................................... 23

РОЗДІЛ 3 ПРОГРАМУВАННЯ ДИНАМІЧНИХ СТРУКТУР........................... 26

3.1. Постановка задачі........................................................................................ 27

3.2. Використання допоміжних алгоритмів....................................................... 28

3.3. Алгоритм виконання (графічний, псевдокод)............................................. 17

3.4. Тестування програми................................................................................... 22

3.5. Аналіз результатів....................................................................................... 23

Висновки................................................................................................... 24

Список використаних джерел................................................................... 25

Додаток А................................................................................................. 26

Додаток Б.................................................................................................. 27

Додаток Д. Приклад оформлення формули

Система n лінійних алгебраїчних рівнянь з n невідомими має такий вигляд:

  (1.1)

Додаток Е. Зразок оформлення графічної схеми алгоритму

Рисунок 2.1 - Графічна схема алгоритму розв’язання задачі

Додаток Ж. Зразок оформлення коду програми (мова С++)

/* Завдання виконав студент групи ПМ-3 Василенко Василь Васильович Варіант №3 */

//обчислення значення функції #include <iostream>

#include <cmath> //підключення математичного пакету using namespace std;

#define M_PI 3.14159265358979323846 //визначення макропідстановки

//замість M_PI

const int Num = 2;//визначення константи Num

int main()//оголошення основної функції

{

double dArgX, dRezY; //оголошення змінної

cout << "Input argument"; //виведення на екран запиту на ввід cin >> dArgX; //введення значення

double dZ,dW; //оголошення допоміжних змінних dZ = cos(fabs(3*M_PI* dArgX)) / Num;

dW = z - 17.5 * tan(4* dArgX -5);

dRezY = dW + 8.3 * pow dArgX,5) * exp(-dArgX);

cout << "The value of the function is " << dRezY << endl; //виведення

//результату cin.get(); // зупинка програми до натиснення клавіші return 0; //завершення роботи основної функції

}

//Усі авторські права збережено: Василенко В.В.

// Visual Studio Express Edition 2015