Методичні рекомендації щодо виконання дипломних робіт для студентів, які навчаються за спеціальністю Право, ХУУП

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ ТА ПРАВА

ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор з нормативного

та науково-методичного забезпечення

___________________В.Т. Савицький

______________ 2011 р.

Методичні рекомендації щодо виконання дипломних робіт

Для студентів, які навчаються за освітньо-професійною програмою підготовки спеціаліста з напряму підготовки 0601 Право за спеціальністю 7.060101 Правознавство

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ - 2011

Методичні рекомендації щодо виконання дипломних робіт: для студентів, які навчаються за освітньо-професійною програмою підготовки спеціаліста з напряму підготовки 0601 Право за спеціальністю 7. 060101 Правознавство / [Білоусов Ю. В., Бляхарський Я. С., Виговський Д. Л., Виговський Л. А. та ін.]. — Хмельницький: Видавництво Хмельницького університету управління та права, 2011. — 37 с.

Укладачі:

Білоусов Юрій Валерійович – завідувач кафедри цивільного права та процесу, кандидат юридичних наук, доцент, професор університету;

Бляхарський Ярослав Станіславович – старший викладач кафедри трудового, земельного та господарського права;

Виговський Дмитро Леонідович – завідувач кафедри кримінального права та процесу, кандидат юридичних наук, доцент;

Виговський Леонід Антонович – завідувач кафедри філософії та соціально-гуманітарних наук, доктор філософських наук, професор;

Габінет Дмитро Анатолійович – заступник декана юридичного факультету;

Голдзіцький Казимир Адамович – доцент кафедри кримінального права та процесу;

Когут Ольга Володимирівна – завідувач кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права, кандидат юридичних наук, доцент;

Кондратьєв Радомир Іванович – завідувач кафедри теорії та історії держави і права, доктор юридичних наук, професор;

Костяшкін Іван Олександрович – завідувач кафедри трудового, земельного та господарського права, кандидат юридичних наук,доцент;

Литвиненко Ірина Леонідівна – декан заочного факультету, кандидат юридичних наук, доцент, професор університету;

Лозінська Світлана Володимирівна – доцент кафедри цивільного права та процесу, кандидат юридичних наук, доцент;

Місінкевич Анна Леонідівна – асистент кафедри трудового, земельного та господарського права;

Монастирський Денис Анатольович – доцент кафедри теорії та історії держави і права, кандидат юридичних наук;

Нагнибіда Володимир Іванович – виконувач обов’язків декана юридичного факультету;

Савицький Володимир Тадеушович – проректор з нормативного та науково-методичного забезпечення, кандидат наук з державного управління, доцент;

Стефанчук Микола Олексійович – професор кафедри цивільного права та процесу, кандидат юридичних наук, доцент;

Стефанчук Руслан Олексійович – професор кафедри цивільного права та процесу, доктор юридичних наук, професор;

Токар Алла Миколаївна – старший викладач кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права;

Чорна Жанна Леонтіївна – доцент кафедри цивільного права та процесу, кандидат юридичних наук, доцент

Обговорено та ухвалено на засіданнях випускових кафедр юридичного факультету у грудні 2010 — січні 2011 року.

В. о. декана

юридичного факультету ____________ В. І. Нагнибіда

 (підпис)

Рекомендовано методичною радою університету 26 січня 2011 року, протокол № 4

© Колектив укладачів, 2011

© Хмельницький університет управління та права, 2011

ЗМІСТ

ВСТУП.. 5

1. ПОНЯТТЯ, МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ   6

2. ВИБІР ТЕМИ, ПІДГОТОВКА ДО ВИКОНАННЯ ТА СКЛАДАННЯ ПЛАНУ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ.. 7

3. ВИКОНАННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ ТА ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ЇЇ ЗМІСТУ   15

4. ВИМОГИ ЩОДО ФОРМИ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ   31

5. НАУКОВЕ КЕРІВНИЦТВО ДИПЛОМНОЮ РОБОТОЮ    39

6. ПІДГОТОВКА ДО ЗАХИСТУ ТА ПУБЛІЧНИЙ ЗАХИСТ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ   48

ДОДАТКИ.. 59

ВСТУП

Дипломною роботою студент завершує свою навчальну та наукову підготовку в університеті. Вона повинна засвідчити професійну зрілість випускника, виявити його загальнонаукову, загальнопрофесійну та спеціальну підготовку, вміння застосовувати здобуті в університеті знання для розв’язання конкретних наукових та практичних завдань.

Студент у дипломній роботі показує, як він опанував сучасні методи наукового дослідження, як вміє коректно використовувати різні методи для аналізу державно-правових категорій та явищ, як навчився робити власні узагальнення та висновки, працювати з літературою. Організаційні вимоги щодо вибору теми та виконання дипломної роботи містяться у Положенні про кваліфікаційні роботи студентів Хмельницького університету управління та права, затвердженому наказом університету від 14 жовтня 2008 року № 801/08.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИКОНАННЯ ДИПЛОМНИХ РОБІТ

1. ПОНЯТТЯ, МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

Дипломна робота є самостійною науковою закінченою розробкою, у якій досліджуються окремі аспекти актуальної теоретико-прикладної проблеми і пропонується її вирішення на підставі використання наукових методів, вивчення теоретичної літератури, нормативно-правової бази та практики її застосування.

Метою дипломної роботи є:

- систематизація, закріплення, розширення теоретичних знань і практичних навичок зі спеціальності та застосування їх при вирішенні конкретних теоретичних і практичних завдань;

- розвиток навичок ведення самостійної наукової роботи, оволодіння основними методами наукового дослідження, формулювання конкретних наукових висновків та рекомендацій за обраною темою та їх впровадження у практичну діяльність.

Загальними вимогами до виконання дипломної роботи є: чіткість побудови структурних елементів, логіка викладу дослідження, послідовність і конкретність подання матеріалу, переконлива аргументація, доказовість висновків і обґрунтованість рекомендацій, практична значущість отриманих результатів.

2. ВИБІР ТЕМИ, ПІДГОТОВКА ДО ВИКОНАННЯ ТА СКЛАДАННЯ ПЛАНУ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

Насамперед важливо вдало вибрати тему. При необхідності для правильного вибору теми, консультативну допомогу студентові надає потенційний науковий керівник дипломної роботи чи науково-педагогічні працівники кафедри, за якою закріплена тема.

Вибір теми дипломної роботи здійснюється студентами із запропонованого кафедрою переліку у період з 10 вересня по 10 жовтня випускного навчального року, про що у навчальний відділ подається заява студента на ім’я ректора університету із зазначенням кафедри, пропонованої теми дипломної роботи і кандидатури наукового керівника (див. додаток А). Тематика дипломних робіт розробляється та затверджується кафедрою на кожний навчальний рік і повинна бути передана в деканат до початку навчального року, в якому заплановано проведення державної атестації. При виборі теми дипломної роботи студент має право запропонувати власну тему із обґрунтуванням доцільності її розробки, актуальності та перспектив впровадження її результатів. При цьому перевага надається темам, які продовжують розробку студентом курсової чи наукової роботи, або які безпосередньо пов’язані з місцем професійної діяльності студента. Однак при формулюванні теми роботи не бажано використовувати ускладнену термінологію псевдонаукового характеру. Треба уникати назв, що починаються зі слів «Дослідження питання...», «Матеріали до вивчення...», «До питання...», «Характеристика …», «Огляд …» та ін., у яких не відображено в достатній мірі суть проблеми.

При виборі теми також потрібно враховувати, що не допускається виконання дипломної роботи за однією і тією ж темою протягом останніх трьох років або двома чи більше студентами протягом одного року, в тому числі за різними формами навчання. Тому слід проконсультуватись на кафедрі або у навчальному відділі з приводу тем дипломних робіт, які були обрані іншими студентами.

Тематика та наукові керівники дипломних робіт закріплюються за студентами рішенням кафедри з наступним затвердженням наказом університету не пізніше як за п’ять місяців до державної атестації. У разі неподання студентом у визначений строк заяви щодо вибору теми дипломної роботи, кафедра закріплює за ним тему із запропонованого переліку та наукового керівника.

Підготовка до виконання дипломної роботи повинна починатись зі складання бібліографії з обраної теми. З цією метою можна опрацювати фонди бібліотеки університету, Хмельницької обласної універсальної наукової бібліотеки імені Миколи Островського, Центральної наукової бібліотеки НАН України (м. Київ), Національної Парламентської бібліотеки України (м. Київ), бібліотеки Української Правничої Фундації (м. Київ), Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського тощо. Потрібно мати на увазі, що більшість бібліотек допускають до користування своїми фондами осіб за умови подання відповідного клопотання з місця навчання або роботи (див. додаток Б).

Вивчення літератури з обраної теми слід починати з відповідних підручників, посібників, енциклопедій, довідників, з перегляду власних лекційних та семінарських конспектів, поступово переходячи до ознайомлення з монографічними роботами, статтями з періодичних видань, науковими повідомленнями тощо. У першу чергу підбирається література останніх років видання. Для полегшення вибору статей з журналів доцільно ознайомитися зі змістом статей, що були опубліковані за рік, в останньому або першому номері журналу.

Підбираючи літературу для дослідження, варто переглянути останні числа українських юридичних часописів, таких як: «Право України», «Підприємництво, господарство і право», «Університетські наукові записки», «Юридичний вісник України», «Юридична Україна», «Юрист», «Вісник Конституційного Суду України», «Вісник Верховного Суду України», «Вісник Вищого господарського суду України».

Працюючи з літературою, доцільно робити нотатки. Нотатки – це короткі записи текстових фрагментів з книг, статей, статистичних і фактичних відомостей. Нотатки можуть бути дослівними, тобто цитатами, а можуть мати вигляд вільного переказу ідей і думок, відображених у літературному матеріалі. Особливо високо цінується використана в роботі найбільш нова інформація. Роблячи нотатки, обов’язково слід точно переписати бібліографічні дані опрацьовуваного джерела, щоб при посиланні в тексті на джерело інформації не витрачати час на пошуки таких даних. Добре вчиняють ті студенти, котрі роблять нотатки тільки на одному боці аркуша чи картки, що значно полегшує і прискорює систематизацію матеріалу. Особливу увагу слід приділити проблемним питанням, спірним думкам, дискусіям, неузгодженостям законодавства. Разом з цим, варто мати на увазі, що окремі нормативні акти можуть бути повністю або в певній частині застарілими, нечинними. Тому посилатись на них можна лише в тому випадку, коли тема досліджується в історичному чи порівняльно-правовому аспекті.

Вивчення літературних джерел під час виконання роботи бажано проводити у такій послідовності:

- виписка бібліографічних даних про джерело, яке опрацьовується;

- загальне ознайомлення з твором в цілому та перегляд усього змісту;

- вибіркове опрацювання вибраної частини твору;

- виписка матеріалів, що зацікавили, з посиланнями на сторінки, з яких зроблено виписку;

- критична оцінка записаного, його редагування та використання в роботі.

Робота над науковими джерелами сприяє набуттю навичок самостійної творчості студента. Слід також пам'ятати і про можливість використання ресурсів мережі Інтернет, де можна знайти не лише бібліографічні дані окремих наукових праць, а й самі джерела.

Після ознайомлення з літературою за темою роботи студент вже має сформовану думку про напрям свого дослідження і може пропонувати науковому керівникові проект плану дипломної роботи. Загальними вимогами до складання плану є наявність кількох розділів (від двох до чотирьох), складна структура, побудова дослідження від загального до часткового і, головне, дотримання меж дослідження визначених темою роботи. Частими помилками при складанні плану є те, що студенти формують план, у якому тільки один розділ охоплює тему роботи, а інші виходять за її межі. Також слід пам’ятати, що назви окремих розділів та підрозділів - це лише частини загальної теми дипломної роботи, тому вони повинні бути більш вузькими і не повторювати назву роботи.

З метою оптимізації роботи рекомендується також скласти розгорнутий план дослідження з посторінковою розбивкою майбутнього тексту.

Після остаточного уточнення структури роботи науковий керівник погоджує план роботи (термін до 20 грудня поточного року), а студент розпочинає працювати над текстом роботи.

3. ВИКОНАННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ ТА ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ЇЇ ЗМІСТУ

Роботу над текстом доцільно розпочинати з першого розділу, в якому зазвичай висвітлюються найбільш загальні питання (часто теоретичного характеру) досліджуваної проблеми. Виклад тексту повинен відповідати темі роботи. Автор повинен суворо слідкувати за тим, аби не виходити за її межі. При цьому слід послідовно, логічно викладати матеріал, не забуваючи при цьому зазначати використані джерела. Обов’язковою вимогою до дипломної роботи є наявність власного бачення проблематики, самостійних висновків, ідей, пропозицій до законодавства тощо.

Виклад тексту роботи повинен відповідати плану і не повинен зводитися до набору непов’язаних між собою окремих положень, фактів. Кожне запропоноване положення необхідно теоретично обґрунтувати, підтвердити підібраним та систематизованим фактичним і статистичним матеріалом. Усі використовувані в тексті таблиці, схеми, графіки, діаграми повинні обов’язково мати відповідні коментарі і мають бути проаналізовані. Якщо такого аналізу немає, то наведені наочні засоби не тільки не зараховуються в актив роботи, а й відносяться до пасиву, через що оцінка знижується за невміння подати досліджуваний матеріал.

При написанні тексту слід звернути увагу на стиль викладу:

- не потрібно використовувати довгих, заплутаних речень;

- не слід користуватись занадто часто вживаними малоінформативними штампами;

- намагатися викладати думки просто і образно;

- абзаци не повинні складатися з одного речення.

При написанні дипломної роботи обов’язковим є використання Конституції України, міжнародних договорів, законів України та інших нормативно-правових актів. Тому, збираючи матеріал, необхідно опрацювати всю нормативно-правову базу з теми дипломної роботи. Необхідно також обов’язково опрацювати рішення та висновки Конституційного Суду України, що можуть стосуватись теми дослідження.

При дослідженні нормативних актів необхідно проаналізувати практику їх застосування та виявити можливі недоліки в цій сфері.

Вивчаючи відповідний нормативно-правовий акт, слід обов’язково звернути увагу на джерело його офіційного опублікування.

При опрацюванні нормативного матеріалу необхідно використовувати лише чинні нормативно-правові акти, враховуючи останні зміни та доповненнями до них. Посилання на застарілу нормативно-правову базу (за винятком використання цих актів в історичному чи порівняльному аспекті) є суттєвим недоліком дипломної роботи.

Збір та опрацювання матеріалів з теми роботи проводиться також під час проходження навчальної та переддипломної практики. Тому місце її проходження та зміст необхідно скоординувати з темою дипломної роботи, для того щоб зібрати необхідні матеріали юридичної практики, в тому числі неопубліковані, архівні матеріали, результати власних спостережень тощо.

Досліджуючи те чи інше питання, необхідно також використовувати практику судів загальної юрисдикції, третейських судів тощо. З метою проведення порівняльного аналізу варто також опрацювати законодавство та судову практику зарубіжних країн, а також, у разі потреби, – практику Європейського суду з прав людини.

При написанні окремих дипломних робіт доцільним може стати проведення соціологічних досліджень, опитувань та використання інших методів збору інформації, які також варто провести на цій стадії виконання дипломної роботи.

При висвітленні передбачених планом питань потрібно:

- наводити і розглядати різні погляди окремих науковців та практичних працівників щодо проблем, які досліджуються;

- визначати свою позицію щодо спірних проблем, підтримуючи одну чи кілька з висловлених точок зору або формулюючи свою власну з наведенням відповідних аргументів;

- аналізувати відповідні положення нормативно-правових актів, у тому числі, в разі потреби, законодавство іноземних держав та міжнародно-правові акти;

- використовувати матеріали юридичної практики та матеріали ілюстративного характеру (статистичні дані, узагальнення, витяги з архівних документів, дані соціологічних опитувань тощо);

- підтримувати чи вносити пропозиції щодо вдосконалення законодавства та поліпшення практики його застосування, формулювати інші пропозиції спеціально-юридичного, методологічного та теоретичного характеру.

Результатом цього етапу є підготовка першого варіанту дипломної роботи, який подається студентом для перевірки науковому керівнику.

При виконанні дипломної роботи слід уникати таких типових помилок:

- зміст роботи не відповідає плану дипломної роботи або не розкриває тему повністю чи її частини;

- зміст розділів (підрозділів) не відбиває реальну проблемну ситуацію, стан об'єкта дослідження;

- безсистемний виклад матеріалу, повторення одних і тих самих положень;

- логічні помилки, невміння виокремити головне;

- мета дослідження не пов'язана з проблемою, сформульована абстрактно і не відбиває специфіки об'єкта та предмета дослідження;

- автор не виявив самостійності, робота є компіляцією або плагіатом;

- не зроблено глибокого і всебічного аналізу чинних нормативних документів, нової спеціальної літератури (останні 2-10 років) з теми дослідження;

- кількість використаних джерел є недостатньою для всебічного вивчення теми або переважно використовувались підручники, а не спеціальна наукова література;

- поверхнево висвітлено стан практики, невдало поєднано теорію з практикою;

- кінцевий результат не відповідає меті дослідження, висновки не відповідають поставленим завданням або тексту роботи;

- у роботі немає посилань на першоджерела або вказані не ті, з яких запозичено матеріал;

- бібліографічний опис джерел у списку використаної літератури наведено довільно, без дотримання вимог державного стандарту;

- наведено таблиці, діаграми, схеми, які не складені самостійно, а запозичені з підручника, навчального посібника, монографії або наукової статті;

- обсяг та оформлення роботи не відповідають вимогам, робота виконана неохайно, з помилками.

Структурно дипломна робота повинна складатися із титульного аркуша, змісту роботи, вступу, основної частини (розділів та підрозділів), висновків, списку використаних джерел та додатків (у разі потреби).

Дипломна робота розпочинається титульним аркушем, у якому зазначаються: офіційна назва «Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України», назва навчального закладу та кафедри, на якій виконана робота; тема дипломної роботи; прізвище, ім’я та по батькові автора; прізвище, ім’я та по батькові, посада, науковий ступінь, вчене звання наукового керівника; вказівки про допуск роботи до захисту, дату захисту; місто та рік написання роботи (див. додаток В).

Зміст дипломної роботи повинен бути складним. Необхідно намагатися зробити так, щоб усі питання плану являли собою єдину структуровано-логічну систему, в якій кожний наступний пункт розвиває і доповнює попередні. При цьому у роботі не може бути менше двох розділів (див. додаток Д).

Якщо у роботі використано понад п’ять умовних позначень (абревіатур, символів, скорочень, які не є загальноприйнятими), то це зазначається на окремому аркуші, який розташовується перед текстом роботи як «Перелік умовних скорочень».

У вступі розкривається актуальність обраної теми, наводиться обґрунтування необхідності проведення дослідження та інші вихідні дані до дипломної роботи (див. Додаток Ж).

Актуальність теми роботи, що обумовила її вибір. Визначення актуальності будь-якої теми має бути ясним, конкретним і повинно розкривати доцільність дослідження теми для розвитку юридичної науки та практики, її соціальне значення. Правильне окреслення актуальності визначає стратегію дослідження, дозволяє відокремити головне від другорядного та визначити напрямок наукового пошуку.

Визначення об’єкту та предмету дослідження. Об’єкт дослідження – частина об’єктивної реальності, процес або явище, яка породжує проблемну ситуацію і обрана для вивчення. Як правило, об’єкт визначають як коло конкретних суспільних відносин, що буде досліджуватись у роботі.

Предмет дослідження міститься в межах об’єкта. Саме на предмет дослідження повинна бути спрямована увага, оскільки предмет визначає тему дипломної роботи та аналіз останніх досліджень з даної теми.

Найбільш важлива частина вступу – визначення мети та завдань дослідження. Мета формулюється лаконічно, одним реченням і повинна випливати з теми роботи. Наприклад: «…Формування єдиного підходу до юридичних складів як підстав виникнення, зміни та припинення правовідносин». Відповідно до визначеної мети формулюються завдання, які деталізують та розкривають мету. Характер завдань випливає з назв розділів та підрозділів роботи і їх зміст формулюють, використовуючи такі поняття: визначити …, встановити …, охарактеризувати…, розробити…, виявити…., сформулювати …, розкрити… тощо.

Апробація результатів дослідження (у разі наявності) – наводяться дані щодо участі автора в конференціях, колоквіумах, круглих столах та щодо публікацій за темою дипломної роботи, якщо такі мали місце.

Структура роботи. Коротко визначається кількість структурних частин та загальний обсяг роботи. Наприклад: «Відповідно до мети та завдань дослідження робота складається зі вступу, … розділів, … підрозділів, висновків, списку використаних джерел із … найменувань та … додатків. Загальний обсяг роботи … сторінок».

Остаточний варіант вступу доцільно писати після завершення основної частини роботи.

В основній частині викладається зміст дослідження: основні теоретичні положення, що визначають сутність обраної теми, предмету дослідження, з урахуванням мети та завдань дипломної роботи; доктринальні положення, різноманітні підходи до зазначених проблем на основі аналізу спеціальної літератури; обґрунтовується та формулюється особиста точка зору з розглянутих проблем; здійснюється аналіз нормативного матеріалу за законодавством України, іноземних держав та міжнародно-правовими документами; досліджуються матеріали судової практики до теми роботи; пропонуються можливі шляхи вирішення проблем, що існують.

Найбільш оптимальний варіант структурування тексту – 3-4 розділи, які поділяються на підрозділи. Як виняток, окремі розділи можуть не мати підрозділів. Розділ не може складатись з одного підрозділу. Як правило, розділ включає 2-4 підрозділи. Кожний розділ дипломної роботи повинен закінчуватися короткими висновками.

Висновки до роботи – це фактичне підведення підсумків дослідження. Саме у висновках до роботи викладаються (наводяться) найбільш важливі наукові та практичні результати, які одержані під час дослідження.

Висновки автора дослідження повинні мати теоретичне та практичне обґрунтування, містити елементи новизни та самостійності.

У висновках повинно бути сформульовано шляхи розв’язання проблемних питань, які досліджуються у роботі; наведено позитивний ефект, який очікується від їх розв’язання. Якщо при цьому автором дослідження пропонується внести зміни до чинного законодавства або прийняти новий нормативно–правовий акт, обов’язково у висновках мають наводитись зміст та сутність таких змін, або проект нового нормативно–правового акту, його частини. Отже, висновки до роботи полягають у розробці чітких рекомендацій щодо наукового та практичного використання здобутих результатів. Крім цього, у висновках до роботи намічаються та обґрунтовуються перспективи подальшого вивчення теми дослідження.

Дипломна робота завершується списком використаних джерел, на які є посилання в тексті роботи та які використані при її підготовці.

Цифрові, інформативні матеріали, які не використовуються в роботі при аналізі, а тільки підтверджують певні положення, бажано подавати в додатках, які розміщуються у кінці роботи, після списку використаних джерел. Обсяг додатків у загальному обсязі дипломної роботи не враховується. Також у додатках поміщуються копії наукових праць студента (тез доповідей на наукових конференціях, наукові статті тощо).

Обсяг основного тексту роботи повинен бути не меншим 60 і не більшим 80 аркушів. До основного тексту входять:

― вступ (3–5 арк.);

― розділи 1, 2, 3, 4 (50–70 арк.);

― висновки (3–5 арк.).

Обсяг наступних складових частин роботи – списку використаних джерел та додатків (якщо вони є) залежить від кількості джерел та змісту роботи.

Виконані частини роботи подаються на розгляд науковому керівнику і з урахуванням його зауважень уточнюються, доповнюються, а у разі необхідності перероблюються студентом.

Робота має бути написана грамотно та ретельно відредагована і відформатована. Нижче тексту, розміщеного на останній сторінці роботи, має міститись особистий підпис дипломника. Після завершення виконання роботи, її доопрацювання, за погодженням з науковим керівником дипломна робота передається для палітурування. Дипломну роботу рекомендується виготовляти у двох екземплярах, один для здачі на кафедру, другий залишається у студента.

Завершена, зброшурована дипломна робота реєструється в навчальному відділі і передається на кафедру не пізніше 20 квітня, а студентами заочного факультету ― не пізніше 30 квітня випускного року. Роботи студентів, які пропустили термін подання робіт в навчальний відділ з поважної причини, можуть бути прийняті за клопотанням наукового керівника з дозволу декана чи його заступника.

Після цього робота передається для підготовки відгуку та рецензії на неї відповідно до порядку, встановленого Положенням про кваліфікаційні роботи.

4. ВИМОГИ ЩОДО ФОРМИ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

Оформлення дипломної роботи. Дипломна робота виконується папері формату А 4 (297мм х 210 мм). Робоча площа аркуша, на якій друкується текст роботи, обмежується берегами таких розмірів: верхній і нижній береги – по 20 мм; лівий берег – 30 мм; правий берег – 10 мм.

Робота друкується комп’ютерним способом. Шрифт друку – Times New Roman, звичайний, білий. Кегль (параметри) шрифту – 14 pt (одиниць). Міжрядковий інтервал тексту – 1,5.

Нумерація аркушів проставляється у верхньому правому куті аркуша арабськими цифрами без додавання до номера аркуша будь-яких інших знаків. На першому аркуші роботи номер не проставляється.

При складанні плану роботи слід враховувати такі вимоги:

- треба зазначати у плані номери аркушів, на яких починаються відповідні структурні частини роботи (вступ, розділи, підрозділи тощо);

- такі структурні частини роботи як вступ, висновки, список використаних джерел, додатки – у плані подаються без нумерації, тобто перед ними номери не проставляються;

- назви структурних частин роботи у плані друкуються від межі лівого берега;

- назви структурних частин роботи – “ВСТУП”, “РОЗДІЛ”, “ПІДРОЗДІЛ”, “ВИСНОВКИ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, “ДОДАТКИ” друкуються центровано до тексту великими літерами жирним шрифтом;

- номери розділів проставляються арабськими цифрами, після яких крапка не ставиться;

- назва розділу друкується у наступному рядку від межі лівого берега аркуша (тобто починається не після номера розділу, а під словом «РОЗДІЛ»);

- номер підрозділу є складним і складається з номера розділу в межах роботи і порядкового номера підрозділу в межах розділу, які між собою розділяються крапкою;

- номер підрозділу починається від межі лівого поля, після номера ставиться крапка. У цьому ж рядку після крапки з великої літери рядковими літерами звичайним шрифтом друкується назва підрозділу;

Текст кожної структурної частини роботи, крім підрозділів, починається з нового аркуша.

Назви підрозділів починаються з великої літери, друкуються центровано до тексту жирним шрифтом.

Крапка після назв структурних частин роботи не ставиться.

Відстань між назвою розділу, підрозділу та тексту має дорівнювати одному інтервалу, а відстань між текстом попереднього підрозділу та назвою наступного підрозділу – двом інтервалам.

Посилання. Особливу увагу при виконанні дипломної роботи слід приділити використанню наукових праць інших авторів. Таке використання можливе лише за умови дотримання авторських прав, за допомогою належним чином оформленихпосилань.

Посилання на використані джерела здійснюються в тексті роботи зазначенням порядкового номера посилання за списком використаних джерел.

Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них наявний матеріал, який не включено до останнього видання.

Посилання робляться у квадратних дужках з позначенням порядкового номеру за списком використаних джерел. Якщо посилання здійснюється в цілому на джерело чи групу джерел, то в дужках зазначаються лише номери посилань, наприклад, «... у працях С. С. Алєксєєва, С. М. Братуся, Р. І. Кондратьєва та М. М. Марченка, [3, 4, 5, 6] зазначається, що...».

Коли необхідно зіслатися на конкретні сторінки використаних джерел, то слід зазначати і номери посилань, і номери сторінок у джерелах, наприклад, «...А. С. Довгерт та Р. О. Стефанчук [9, с. 86–88; 10, с. 21–27] стверджують про...».

У випадку, коли автор дипломної роботи бажає в тексті запозичити думку іншого автора, він може вчинити це двома способами: за допомогою точної цитати, або передати думку іншого автора без точного цитування. В обох випадках посилання є обов`язковим.

Необхідною умовою виконання наукової праці є вміння студента на підтвердження своєї правоти посилатися на авторитетні джерела або дискутувати зі своїми опонентами. У цьому випадку академічний етикет вимагає правильно відтворювати текст цитати. Текст цитати береться в лапки, приводиться в тій же граматичній формі, що в джерелі, зі збереженням особливостей авторського тексту.

При непрямому цитуванні (викладі думок інших авторів своїми словами) варто гранично точно викладати авторські думки й коректно оцінювати думки опонента. Цитування не повинне бути ні надлишковим, ні недостатнім: надлишкове цитування створює враження компілятивного характеру роботи, а недостатнє – знижує наукову цінність роботи дипломника.

В обов'язковому порядку кожна цитата повинна супроводжуватися посиланням на джерело, оскільки при замовчуванні фактів використання чужого матеріалу дипломна робота до захисту не допускається.

Список використаних джерел. Список використаних джерел –елемент бібліографічного апарату, який містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків. Бібліографічний опис складається безпосередньо за друкованим твором або за каталогами та бібліографічними покажчиками повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв. Джерела можна розміщувати одним з двох способів:

- в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків джерел;

- у порядку появи (згадування) посилань у тексті дипломної роботи.

Алфавітний порядок передбачає наскрізну нумерацію, при цьому спочатку подається література кирилицею, а після неї латиницею.

Формування списку використаних джерел за появою посилань у тексті є більш простим способом і полягає у наскрізній нумерації джерел незалежно від того чи це нормативний акт, чи автор прізвище якого починається з будь-якої літери абетки.

Список використаних джерел повинен містити не менше 60 джерел (монографії, наукові статті у фахових та інших періодичних виданнях, автореферати дисертацій, дисертації тощо), на кожне з яких має бути в роботі хоча б одне посилання. Список використаних джерел розташовується після висновків з продовженням нумерації аркушів. Правила бібліографічного опису джерел подані у додатку З.

Примітки. У роботі допускається використання приміток. Приміткидо тексту, в яких вказують довідкові і пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на аркуші декілька, то після слова «Примітки» ставлять двокрапку, наприклад:

Примітки:

1. …

2....

Якщо є одна примітка, то її не нумерують, і після слова «Примітка» ставлять крапку.

Оформлення додатків. Додатки розташовуються після списку використаної літератури в порядку появи посилань на них у тексті роботи з продовженням нумерації аркушів. При цьому кожний додаток починається з нової сторінки.

Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої центровано стосовно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово “Додаток...” і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, Додаток А, Додаток Б і т.д. Один додаток позначається як додаток А.

5. НАУКОВЕ КЕРІВНИЦТВО ДИПЛОМНОЮ РОБОТОЮ

Для керівництва дипломною роботою студента призначається науковий керівник із числа науково-педагогічних працівників кафедри, які мають науковий ступінь та/або вчене звання, а при необхідності й інші науково-педагогічні працівники університету та висококваліфіковані практичні працівники.

Керівництво дипломною роботою здійснюється з метою надання студентові необхідної допомоги в процесі її виконання, а також здійснення контролю за дотриманням вимог до дипломної роботи.

Основними формами керівництва дипломною роботою є:

- попередні консультації;

- погодження плану дипломної роботи;

- поточні консультації;

- перевірка дипломної роботи;

- написання відгуку на дипломну роботу;

- консультація щодо захисту дипломної роботи у ДЕК.

Попередні консультації включають:

- загальну консультацію з поясненням основних вимог до дипломної роботи (форма виконання, обсяг, терміни написання, особливості змісту окремих розділів тощо);

- поради щодо бібліографії (необхідний обсяг нормативного матеріалу, основні монографічні роботи з теми, останні публікації в періодиці, зарубіжні джерела, методика складання списку використаних джерел тощо);

- рекомендації щодо використання у дипломній роботі матеріалів юридичної практики (перш за все неопублікованої) та інших матеріалів ілюстративного характеру.

У результаті попередніх консультацій студент має одержати чіткі і конкретні роз’яснення щодо змісту та форми дипломної роботи, а також щодо дій, які він має зробити на початковому етапі її виконання.

Погодження плану дипломної роботи і графіки виконання. Як правило, ця форма керівництва дипломною роботою передбачає:

- рекомендації студенту щодо опрацювання тих джерел, які необхідні для складання плану дипломної роботи;

- ознайомлення з планом дипломної роботи, що складений студентом;

- оцінка запропонованого плану; якщо потрібно - формулювання зауважень і пропозицій щодо плану та їх обговорення із студентом;

- вироблення і узгодження основного варіанту (кількох варіантів) плану дипломної роботи і визначення графіку її виконання.

Поточні консультації. Поточні консультації проводяться під час безпосереднього виконання студентом дипломної роботи, а також під час проходження переддипломної практики, і можуть стосуватися:

- узагальнення юридичної, перш за все, правозастосовчої практики та опрацювання інших матеріалів (розроблення анкет, їх заповнення, методика узагальнення, робота з архівними матеріалами тощо);

- використання практичних матеріалів у дипломній роботі (наведення витягів з процесуальних документів, статистичних даних, окремих положень щодо узагальнення правозастосовчої практики тощо);

- уточнення позиції студента щодо окремих спірних питань, які розглядаються в дипломній роботі;

- формулювання пропозицій щодо вдосконалення законодавства та юридичної практики, інших рекомендацій теоретичного та практичного характеру.

У результаті поточних консультацій студент має одержати від керівника конкретну допомогу у вирішенні тих питань, які виникають у нього в процесі підготовки чорнового варіанту дипломної роботи.

Перевірка дипломної роботи. Перевірка дипломної роботи починається з перевірки її чорнового варіанту, виконаного студентом. За домовленістю між керівником і студентом це може бути поетапна перевірка окремих розділів (підрозділів) дипломної роботи, яка здійснюється у ході її виконання, або перевірка першого варіанту дипломної роботи в цілому.

Ознайомлюючись з текстом відповідного розділу (підрозділу), керівник формулює конкретні зауваження та інші міркування по тексту чи на окремому аркуші. Він дає загальну оцінку усього розділу, в якій, зокрема, вказує:

- наскільки представлений варіант відповідає вимогам, встановленим до дипломних робіт;

- зауваження, які на думку керівника, обов'язково повинні бути враховані студентом при доопрацюванні;

- зауваження та рекомендації, які бажано врахувати для підвищення рівня дипломної роботи.

Після доопрацювання студент повторно подає керівнику, як правило, лише ті частини дипломної роботи, яких безпосередньо стосувались зауваження та рекомендації. Керівник, якщо потрібно, формулює нові зауваження та рекомендації.

Якщо студент відмовляється враховувати зауваження чи рекомендації керівника дипломної роботи, останній попереджує студента про те, які наслідки, на його думку, це матиме – негативний відгук, негативна рецензія, зниження оцінки дипломної роботи під час її захисту тощо.

Результатом перевірки керівником одного чи кількох варіантів дипломної роботи є конкретні висновки щодо відповідності представленого варіанту тим вимогам, які ставляться до дипломних робіт в університеті.

Написання відгуку на дипломну роботу. Після подання студентом остаточного варіанту дипломної роботи керівник пише офіційний відгук на неї. Зміст такого відгуку залежить від конкретних висновків, які керівник зробив після перевірки остаточного варіанту дипломної роботи.

Якщо поданий варіант, на думку керівника, повністю відповідає вимогам, що ставляться до дипломних робіт, керівник у загальній формі відзначає це у відгуку і робить висновок про можливість допуску роботи до захисту у ДЕК

Якщо поданий варіант, на думку керівника, в основному відповідає вимогам, що ставляться до дипломних робіт, він відзначає це у відгуку. Одночасно керівник може навести конкретні недоліки поданого варіанту роботи, а також вказати, які його зауваження не були враховані студентом. У кінці відгуку він робить висновок про можливість допуску дипломної роботи до захисту у ДЕК.

У випадку, коли поданий варіант, на думку керівника, в цілому не відповідає вимогам, що ставляться до дипломних робіт, він відзначає це у відгуку. Одночасно керівник зобов'язаний навести найбільш істотні недоліки поданого варіанту, а також вказати, які його зауваження не були враховані студентом. У кінці відгуку він робить висновок про неможливість допуску поданого варіанту дипломної роботи до захисту у ДЕК.

Наявність відгуку на дипломну роботу є необхідною умовою передачі роботи на рецензування та остаточного прийняття рішення завідувачем кафедри про її допуск чи недопуск до захисту у ДЕК.

Консультація щодо захисту дипломної роботи у ДЕК. Така консультація проводиться на прохання студента після ознайомлення студента та керівника з рецензією на дипломну роботу. Вона, зокрема, включає:

- ознайомлення студента із загальними вимогами щодо його виступу на засіданні ДЕК (план виступу, його обсяг, на що потрібно звернути особливу увагу тощо);

- пояснення щодо характеру та форми відповідей на можливі запитання після виступу на засіданні ДЕК;

- рекомендації щодо відповідей на ті зауваження рецензента, які є дискусійними.

У результаті наданої консультації студент повинен отримати конкретні рекомендації щодо захисту ним дипломної роботи на засіданні ДЕК.

6. ПІДГОТОВКА ДО ЗАХИСТУ ТА ПУБЛІЧНИЙ ЗАХИСТ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

До публічного захисту дипломної роботи допускаються студенти, які повністю виконали всі вимоги навчального плану та отримали позитивний відгук наукового керівника.

Науковий керівник не пізніше ніж через 10 днів після надходження роботи на кафедру надає відгук, у якому рекомендує або не рекомендує її до захисту. У разі наявності позитивного відгуку наукового керівника робота передається на рецензування рецензенту, визначеному кафедрою та погодженому деканом факультету. До рецензування дипломних робіт можуть залучатись викладачі профілюючої кафедри, інших кафедр університету, науково-педагогічні працівники інших навчальних закладів, фахівці-практики у сфері, яка пов’язана із темою роботи.

Рецензент має визначити позитивні аспекти роботи, зокрема: глибину та самостійність дослідження, опанування спеціальної літератури, використання матеріалів практики, наявність висновків та пропозицій теоретичного та практичного характеру, наявність апробацій результатів дослідження тощо.

Недоліки, виявлені рецензентом при вивченні дипломної роботи, за своїм характером та змістом можуть розглядатись як:

- недоліки теоретичного характеру – неповнота чи поверховість розгляду окремих питань, компілятивний характер дипломної роботи, суперечливість позицій автора, невірна оцінка існуючих теоретичних положень, відсутність власних висновків та пропозицій тощо;

- недоліки спеціально-юридичного характеру – розгляд студентом нормативних актів чи окремих їх положень, що втратили чинність, як чинних; незнання нового законодавства; недостатнє орієнтування у тенденціях сучасної юридичної практики тощо;

- недоліки техніко-юридичного характеру – неповне чи неточне наведення у дипломній роботі назв та окремих положень нормативних актів, неточний їх переклад, невірне посилання на джерела їх опублікування тощо;

- недоліки редакційного характеру – невірні чи неточні посилання на літературні джерела, орфографічні та пунктуаційні помилки.

Крім зазначених, можуть мати місце й інші недоліки – порушення загальних вимог щодо дипломної роботи (перевищення обсягу, відсутність обов'язкових складових змісту, недоліки в зовнішньому оформленні дипломної роботи тощо), невиправдані запозичення з літератури.

Результатом проведеного рецензентом аналізу дипломної роботи має стати написання письмової рецензії. Форма написання рецензії довільна, однак ряд моментів є обов'язковими. До них належать:

- позиція рецензента щодо актуальності обраної студентом теми;

- оцінка рецензентом визначених студентом предмета, меж, мети та завдань дослідження, запропонованого ним плану (змісту) дипломної роботи;

- оцінка конкретної особистої участі автора в одержанні результатів, викладених у дипломній роботі; ступеня обґрунтованості наукових положень, висновків і рекомендацій, сформульованих у роботі; теоретико-прикладної значимості отриманих результатів дослідження і рекомендацій з подальшого їх використання;

- оцінка структури роботи, мови, стилю, грамотності викладу наукового матеріалу;

- висновок рецензента щодо наявності в дипломній роботі позитивних моментів; узагальнений виклад таких переваг;

- висновок рецензента щодо наявності в дипломній роботі недоліків, виклад недоліків у систематизованому вигляді з відповідними конкретними прикладами;

- визначення впливу позитивних аспектів та недоліків на оцінку дипломної роботи;

- остаточний висновок щодо ступеня відповідності дипломної роботи тим вимогам, які ставляться до такого виду робіт в університеті – «повністю відповідає», «в основному відповідає», «повністю не відповідає»,

- пропозиція щодо можливої конкретної оцінки дипломної роботи з урахуванням її захисту у ДЕК ― «відмінно», «дуже добре», «добре», «задовільно», «достатньо», «незадовільно», «неприйнятно».

Рецензія може бути написана рецензентом власноручно чи надрукована з обов'язковим зазначенням дати її написання та особистим підписом рецензента.

При наявності позитивного відгуку наукового керівника і позитивної рецензії дипломні роботи допускаються до захисту рішенням кафедри не пізніше, ніж за 2 тижні до початку роботи Державної екзаменаційної комісії. За рішенням кафедри може бути проведений попередній захист робіт.

До захисту не допускаються:

- роботи, які не прийняті кафедрою;

- роботи, які не мають позитивного відгуку та/або позитивної рецензії;

- роботи, недопущені рішенням кафедри.

Допущені до захисту дипломні роботи разом із відгуками наукових керівників та рецензіями, а також списки допущених до захисту дипломних робіт із зазначенням теми, наукового керівника і рецензента, передаються в державну екзаменаційну комісію за підписом завідувача кафедри не пізніше, ніж за тиждень до початку захисту робіт.

Студенту дається можливість ознайомитись з рецензією. Слід пам’ятати, що дипломна робота без відгуку та рецензії до захисту не приймається.

До дипломної роботи можуть додаватися інші матеріали, які характеризують наукову і практичну цінність виконаної дипломної роботи ― друковані статті за темою дипломної роботи, документи, які вказують на практичне застосування дипломної роботи.

Захист дипломної роботи проводиться відкрито, за участю не менше половини складу державної екзаменаційної комісії при обов’язковій присутності голови комісії. Захист дипломних робіт може проводитися як в університеті, так і на підприємствах, в закладах та організаціях, для яких тематика дипломних робіт, що захищаються, становить науково-теоретичний або практичний інтерес.

На захисті студенту надається слово для викладу основних висновків, зроблених ним у ході дипломного дослідження, і відповідей на питання членів державної екзаменаційної комісії та інших осіб, які присутні на захисті. Для публічного виступу студенту надається 7-10 хвилин.

Виступ студента на відкритому засіданні ДЕК із захисту дипломної роботи має містити в собі:

- чітке формулювання проблеми;

- обґрунтування її актуальності;

- викладення автором основних результатів та або практичних рекомендацій, сформульованих в результаті дослідження.

Після виступу студента надається слово рецензенту, а у разі його відсутності оголошується його письмова рецензія, а також заслуховується відповідь студента на зауваження, висловлені в рецензії.

Дипломна робота оцінюється державною екзаменаційною комісією з урахуванням її змісту і результатів захисту, а також з урахуванням висновків наукового керівника і рецензента.

Рішення державної екзаменаційної комісії про оцінку знань, виявлених при захисті дипломної роботи, приймається на закритому засіданні комісії відкритим голосуванням звичайною більшістю голосів членів комісії, котрі брали участь у засіданні. При однаковій кількості голосів, голос голови є вирішальним.

Критерії оцінювання та результати захисту дипломної роботи визначаються відповідно до положення «Про кредитно-трансферну систему організації навчального процесу в Хмельницькому університеті управління та права», затвердженого наказом університету 22 червня 2010 року № 485 / 10.

Результати захисту дипломних робіт оголошуються у цей же день після оформлення протоколів засідання державної комісії.

Рішенням державної екзаменаційної комісії можуть бути відзначені дипломні роботи, які складають теоретичну або практичну значимість.

Дипломна робота може бути рекомендована державною екзаменаційною комісією до опублікування або впровадження.

Студент, дипломна робота якого оцінена державною екзаменаційною комісією оцінкою «незадовільно», «неприйнятно» відраховується з університету і йому видається академічна довідка.

У випадках, коли захист дипломної роботи визнається незадовільним, державна екзаменаційна комісія встановлює, чи може студент подати на повторний захист ту саму роботу з доопрацюванням, чи він зобов'язаний опрацювати нову тему, визначену відповідною кафедрою. У цьому випадку студент може бути допущений до захисту протягом трьох років після закінчення університету.

Студентам, які не захищали дипломну роботу з поважних причин (документально підтверджених). Строк навчання може бути продовжений ректором університету до наступного терміну роботи державної комісії із захисту дипломних робіт, але не більше, ніж на один рік.

За результатами захисту кафедра може рекомендувати найкращі роботи, для передачі їх у наукову бібліотеку університету з метою використання у навчальному процесі.

Захищені дипломні роботи передаються на зберігання в архів університету, де зберігаються протягом 5 років, після чого знищуються у встановленому порядку.

ДОДАТКИ

Додаток А

Ректору Хмельницького університету управління та права____________________________

____________________________

студента п’ятого курсу

юридичного факультету

Іванова Івана Івановича

ЗАЯВА

ВАРІАНТ 1. (тема роботи запропонована кафедрою)

Прошу затвердити тему дипломної роботи «Розвиток вчення про правову державу в сучасній західноєвропейській доктрині». Тема входить до переліку тем дипломних робіт, що запропонований кафедрою.

ВАРІАНТ 1а. (студент хоче реалізувати право вибору керівника роботи)

Прошу затвердити тему дипломної роботи «Теоретико-правові проблеми адміністративного примусу». Тема входить до переліку тем дипломних робіт, що запропонований кафедрою для написання.

Науковим керівником прошу призначити доцента кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права, кандидата юридичних наук, доцента (ПІБ)

ВАРІАНТ 2. (студент пропонує свою тему дипломної роботи)

Прошу затвердити тему дипломної роботи «Механізми застосування аналогій у праві». Ця тема не включена до переліку тем дипломних робіт, що запропонований кафедрою, проте … (пояснення причин, котрі зумовили обрання запропонованої теми дослідження)

Науковим керівником прошу призначити завідувача кафедри теорії та історії держави і права, доктора юридичних наук, професора (ПІБ)

Дата                                                             Підпис

Додаток Б

Зразок заяви – клопотання до наукових бібліотек

Бланк Хмельницького університету управління та права

Директору

Національної парламентської

бібліотеки України

Вилегжиніній Т.І.

Шановна Тамаро Ізмайлівно!

Прошу дозволити користуватися фондами бібліотеки студентці Хмельницького університету управління та права Антонович О.О., яка працює над підготовкою дипломної роботи на тему: “Захист прав людини Європейським судом з прав людини”. Науковий керівник доцент кафедри цивільного права та процесу, кандидат юридичних наук, доцент (ПІБ)

З повагою

Ректор (проректор) (підпис) Ініціали, прізвище

Додаток В

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ ТА ПРАВА

Кафедра кримінального права

та процесу

ДИПЛОМНА РОБОТА

на тему:

Теоретико-правові засади кримінальної відповідальності неповнолітніх

Виконав:

Шевченко Андрій Володимирович,

студент 5 курсу

юридичного факультету

Науковий керівник:

Ярін Володимир Михайлович,

професор кафедри, кандидат юридичних наук, доцент

Робота допущена до захисту:

завідувач кафедри

(ПІБ)

«___» ______________ 2011 р.

Хмельницький - 2011

Додаток Д

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ……………………3

ВСТУП......................................................................................4

РОЗДІЛ 1. МІСЦЕ КОНСТИТУЦІЙНИХ ОБОВ’ЯЗКІВ У ПРАВОВОМУ СТАТУСІ ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА…………………………………………...8

1.1. Поняття та юридична природа конституційних обов’язків людини і громадянина...........................................8

1.2. Функції конституційних обов’язків в системі правового

статусу особи.........................................................................16

1.3. Історико-правові аспекти правового регулювання конституційних обов’язків в Україні та зарубіжних країнах....................................................................................24

РОЗДІЛ 2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КОНСТИТУЦІЙНИХ ОБОВ’ЯЗКІВ ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА В УКРАЇНІ................................................................................28

2.1. Класифікації конституційних обов’язків людини і громадянина..........................................................................28

2.2. Нормативно-правовий зміст конституційних обов’язків

людини і громадянина в Україні.........................................37

РОЗДІЛ 3. МЕХАНІЗМ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНСТИТУЦІЙНИХ ОБОВ’ЯЗКІВ ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА В УКРАЇНІ…………….................48

3.1. Поняття та способи реалізації конституційних обов’язків в Україні.........................................................48

3.2. Організаційно-правові гарантії реалізації конституційних обов'язків людини і громадянина в Україні...........................................................................59

3.3. Умови й чинники ефективної реалізації конституційних обов'язків людини і громадянина в Україні....................................................................................67

ВИСНОВКИ..........................................................................75

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.........................79

ДОДАТКИ............................................................................86

Додаток Ж

Цивільно-правовий захист майнових прав та інтересів малолітніх і неповнолітніх осіб

ВСТУП

Актуальність теми. Основний Закон нашої держави проголошує людину найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини – головним обов’язком держави. Також законодавчо закріплено засоби захисту прав і свобод людини. Водночас на сучасному етапі розвитку суспільства відзначається доволі багато порушень майнових прав та інтересів малолітніх і неповнолітніх осіб.

Як свідчить судова практика, найбільше порушень майнових прав та інтересів малолітніх і неповнолітніх відбувається під час вчинення правочинів з нерухомим майном, власниками якого є малолітні та неповнолітні особи, при відшкодуванні шкоди, завданої здоров’ю останніх та при втраті годувальника.

На сьогодні активізувався процес розробки та прийняття багатьох концептуальних норм, які визначають основи правового статусу особи в суспільстві, створюють сприятливі умови для забезпечення її цивільної активності та захисту порушених майнових прав та інтересів. Для цього необхідним є дослідження форм і способів цивільно-правового захисту майнових прав та інтересів фізичних осіб, удосконалення роботи органів, на яких державою покладено відповідний обов’язок.

Важливим моментом у захисті майнових прав малолітніх і неповнолітніх осіб є те, щоб не було розриву між правовими гарантіями, які надає закон, і практичною реалізацією права на захист.

Дипломна робота спрямована на дослідження теоретичних і практичних проблем захисту майнових прав та інтересів малолітніх і неповнолітніх осіб, на вдосконалення правового механізму регулювання вказаних відносин.

Об’єкт дослідження - вивчення закономірностей правового регулювання відносин, які виникають у сфері здійснення захисту майнових прав та інтересів малолітніх і неповнолітніх осіб відповідно до цивільного законодавства України.

Предмет дослідження - майнові права та інтереси малолітніх і неповнолітніх осіб, правові проблеми їх набуття, здійснення та захисту, удосконалення нормативної бази захисту майнових прав та інтересів малолітніх і неповнолітніх осіб, дослідження правових наслідків порушення майнових прав та інтересів малолітніх і неповнолітніх осіб.

Метою дипломної роботи є розкриття поняття та сутності правосуб’єктності малолітніх та неповнолітніх осіб у майнових відносинах за цивільним законодавством, а також визначення способів їх захисту.

Досягнення поставленої мети вимагає вирішення таких завдань:

- проаналізувати норми цивільного, сімейного, житлового права, які регулюють майнові права та інтереси малолітніх і неповнолітніх осіб;

- дослідити теоретичні та практичні проблеми, пов’язані із захистом майнових прав та інтересів малолітніх і неповнолітніх осіб;

- виявити особливості набуття, реалізації та захисту майнових прав та інтересів малолітніми та неповнолітніми особами;

- проаналізувати практику застосування цивільного законодавства України, яке стосується захисту майнових прав та інтересів малолітніх і неповнолітніх осіб.

Теоретичною основою дипломної роботи стали праці вчених-цивілістів: Алексєєва С. С., Басіна Ю. Г., Братуся С. М., Грібанова В. П., Діденко А. Г., Кройтора А. В., Малеїна М. С., Маслова В. Ф., Пушкіна А. А., Сергєєва А. П., Сліпченко А. С., Тихонової Б. Ю., Толстого Ю. К. та інших дослідників.

Судові рішення з цивільних справ судів м. Києва, м. Хмельницького та Хмельницької області, пов’язані із захистом майнових прав та інтересів малолітніх і неповнолітніх осіб, підтвердили теоретичні положення, проаналізовані у дослідженні.

Окремі положення роботи були апробовані в ході доповіді на Міжнародній науковій конференції студентів та аспірантів «Актуальні проблеми правової науки» (11-12 листопада 2010 року, м. Хмельницький).

Структура роботи. Відповідно до мети та завдань дослідження робота складається із вступу, трьох розділів, які включають п’ять підрозділів, висновків, списку використаних джерел із 50 найменувань та 2 додатків. Загальний обсяг роботи складає 80 сторінок.

Додаток З

ПРИКЛАДИ ОФОРМЛЕННЯ БІБЛІОГРАФІЧНОГО ОПИСУ ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Примітки:

1. Бібліографічний опис оформлюється згідно з ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 “Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання”.

2. Опис складається з елементів, які поділяються на обов’язкові та факультативні. У бібліографічному описі можуть бути тільки обов’язкові чи обов’язкові та факультативні елементи. Обов’язкові елементи містять бібліографічні відомості, які забезпечують ідентифікацію документа. Їх наводять у будь-якому описі.

Проміжки між знаками та елементами опису є обов’язковими і використовуються для розрізнення знаків граматичної і приписаної пунктуації.