Методичні рекомендації до дипломного проекту з курсу Радіоелектронні пристрої, системи і комплекси, НАУ
« Назад
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Національний авіаційний університетКафедра авіаційних радіоелектронних комплексівДипломне проектування
Методичні рекомендаціїдо оформлення пояснювальної запискиі графічних матеріалів дипломного проекту для студентів спеціальності 7.090702 „Радіоелектронні пристрої, системи і комплекси”Київ 2008
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Національний авіаційний університет Кафедра авіаційних радіоелектронних комплексів Дипломне проектування Методичні рекомендації до оформлення пояснювальної записки і графічних матеріалів дипломного проекту для студентів спеціальності 7.090702 „Радіоелектронні пристрої, системи і комплекси” Київ 2008 ББК Ч481.252.45р УДК 378.2(076.5) Д469 Укладачі А.А.Семенов, Ю.М.Хмелько Затверджено на засіданні кафедри авіаційних радіоелектронних комплексів Інституту електроніки і систем управління 17 березня 2008 року. Рецензент проф. В.Г.Мелкумян Дипломне проектування: Методичні рекомендації до оформлення пояснювальної записки та графічних матеріалів/ Уклад. А.А.Семенов, Ю.М.Хмелько. – К.: НАУ, 2008. – 32 с. Рекомендації створені на основі Положення про дипломні проекти випускників НАУ, згідно з яким конкретні вимоги до структури, оформлення пояснювальної записки, об’єму та порядку виконання дипломного проекту випускниками певного напряму підготовки мають визначатися рекомендаціями випускової кафедри. Вимоги до оформлення пояснювальної записки дипломного проекту проілюстровані прикладами та поясненнями. Розроблені електронні форми титульних аркушів, завдань на дипломний проект тощо. Розраховані на студентів денного та заочного навчання спеціальності 7.090702 „Радіоелектронні пристрої, системи і комплекси”, які захищають дипломні проекти на кафедрі авіаційних радіоелектронних комплексів Інституту електроніки і систем управління та в Інституті повітряного транспорту. Загальні положення Ці рекомендації створені на основі Положення про дипломні проекти випускників НАУ, що у свою чергу розроблені на основі Закону України „Про вищу освіту” від 17.01.2002 №2984-ІІІ, Державного стандарту ДСТУ 3008-95 „Документація. Звіти у сфері науки і техніки” та інших нормативних документів. Згідно з цим Положенням конкретні вимоги до структури, оформлення пояснювальної записки, об’єму та порядку виконання дипломного проекту випускниками кафедри АРЕК визначаються цими рекомендаціями. Рекомендований обсяг дипломного проекту: – пояснювальна записка 90-100 сторінок тексту без додатків; – обов’язковий графічний матеріал не менше шести креслень, виконаних на паперовому носії формату не менше А3 та в електронному вигляді. Пояснювальна записка має складатися з таких розділів: – титульний аркуш – (див. с.4); – завдання на ДП (с.5-6); – календарний план (с.7); – реферат (с.8); – зміст (перелік розділів і підрозділів) (с.9-10); – перелік умовних позначень, скорочень, термінів; – вступ (с.11); – основна частина; – висновки; – список використаних джерел (с.25); – додатки (необов’язкові). Пояснювальна записка виконується на аркушах формату А4 з полями: ліве – 25, верхнє, нижнє – 20, праве – 15 мм. Штамп ЕСКД у тексті ПЗ один і лише на аркуші з рефератом. Нумерація аркушів у правому нижньому куті. Текст пояснювальної записки набирається шрифтом Times New Roman 14 кеглів з інтервалом рядків 1 чи 1,25. Абзац 1,25 см. Додаткові пояснення та зауваження наведені далі на кожному аркуші шрифтом Arial 14. Пояснювальна записка виконується єдиним файлом і на CD-диску додається до матеріалів проекту. На цей самий CD-диск записуються файли графічних матеріалів, а також у Power Point представлення проекту Державній екзаменаційній комісії. До ДЕК випускником подаються такі документи: – направлення декана факультету Голові ДЕК з довідкою про успішність та висновком кафедри про проект (див. с.29); – пояснювальна записка у палітурках; – графічні матеріали – не менше 6 аркушів креслень; – відгук керівника дипломного проекту; – рецензія на дипломний проект; – подання до ДЕК про віднесення дипломного проекту до практичноцінних (с.28); – CD-диск чи дискета з ПЗ, графічними матеріалами, представленням у Power Point – 10-15 ілюстрацій (CD розміщують у конверті, що прикріплений до внутрішньої сторони палітурки ПЗ); – роздруковані матеріали доповіді Power Point – 5-6 примірників. Випускники Інституту повітряного транспорту (м. Кривий Ріг) замінюють назву кафедри і факультету на назву свого інституту. Зазвичай заповнення наведених у прикладі бланків здійснюється своїми даними. Всі прізвища посадових осіб замінюються на визначені наказом ректора про дипломне проектування. Усі документи набираються на комп’ютері за наведеними зразками. Як приклад далі шрифтом Times New Roman 14 кеглів з інтервалом рядків 1,25 наведені документи та текст пояснювальної записки з купюрами та пропусками, але з усіма атрибутами та елементами, тобто рисунками, таблицями, формулами, назвами розділів та підрозділів, пунктів та підпунктів. Зауваження набрані шрифтом Arial 14. МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Національний авіаційний університет Кафедра авіаційних радіоелектронних комплексів ДОПУСТИТИ ДО ЗАХИСТУ Завідувач кафедри проф. І.Г. Прокопенко ........... Підпис........ «....» лютого 2011 р. ДИПЛОМНИЙ ПРОЕКТ (ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА) Випускника освітньо-кваліфікаційного рівня “Спеціаліст” Тема: Офісна охоронна система Розробив Підпис Т.П.Іщук Керівник Підпис А.А.Семенов Консультанти з розділів: Охорона праці Підпис А.Б.Іваненко Охорона навколишнього середовища Підпис В.Г.Петренко Нормоконтролер з ЄСКД Підпис Д.Е.Сидоренко Київ 2011 Національний авіаційний університет Факультет електроніки Кафедра авіаційних радіоелектронних комплексів Спеціальність 7.09070 “Радіоелектронні пристрої, системи та комплекси” ЗАТВЕРДЖУЮ Завідувач кафедри проф. І.Г. Прокопенко Підпис “….” ……….. 2010 р. ЗАВДАННЯ на дипломний проект студентки 1.Тема проекту: Офісна охоронна система Затверджена наказом по університету 21 жовтня 2010 р. № 927/ст 2.Термін здачі закінченого проекту на кафедру 5 лютого 2011 р. 3.Вихідні дані до проекту Багатоканальна система датчиків. Багато шлейфова обробка. Смуга частот приймача 0…1 Гц. Електроживлення від промислової електромережі 220 В 50 Гц; Габаритні розміри не більше 2000×700×500 мм Індикація світлова і звукова 4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік розроблюваних питань): Огляд технічної та довідкової літератури за темою проекту. Обґрунтування структурної та функціональної схеми приладу. Вибір елементної бази та розрахунок принципової схеми приладу. Питання технічної експлуатації: обрахунок кількісних показників безвідмовності та ремонтопридатності; метрологічне забезпечення ТО Питання охорони праці та навколишнього середовища. Перелік використаних джерел. 5. Перелік графічного матеріалу (із зазначенням обов’язкових креслень) Електричні схеми приладу та розроблюваних вузлів (структурна схема приладу Э1, функціональні Э2 та принципові Э3 схеми вузлів, схема електрична розміщення Э7, габаритне креслення ГЧ тощо) 6. Консультанти проекту
7. Дата видачі завдання 08 листопада 2010 р. Керівник Підпис А.А.Семенов Завдання прийняв до виконання Підпис Т.П.Іщук КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
Студент-дипломник Підпис Т.П.Іщук Керівник проекту Підпис А.А.Семенов УДК 654.924 (079.2) Іщук Т.П. Офісна охоронна система: Дипломний проект / Керівник проф. А.А.Семенов, кафедра авіаційних радіоелектронних комплексів. Національний авіаційний університет. - К.: НАУ, 2011. У пояснювальній записці до дипломного проекту наведений аналіз характеристик і технічних рішень існуючих систем охоронно-пожежної сигналізації. Розроблено робочий проект системи охоронної сигналізації офісного приміщення. Розглянуті питання технічної експлуатації, охорони праці та навколишнього середовища. Стор. 110, рис. 9, табл. 8 , список літ.:17 джерел У Пояснювальній записці лише один штамп-40 з рамкою, і на цьому аркуші наведений реферат. Всі інші сторінки ПЗ робляться з рамками і зі штампами-15 (три верхніх рядка штампу-40). Дозволяється всі наступні сторінки ПЗ окрім графічних матеріалів робити без рамок і штампів-15. Децимальний номер штампів складається з груп: НАУ /Рік захисту /Три останні цифри номеру напряму підготовки /Три останніх цифри залікової книжки / Номер власної розробки / Тип креслення чи документу/
ЗМІСТ ВСТУП 1 ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ ЗАХИСТУ ОБ’ЄКТІВ З ВИКОРИСТАННЯМ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ СИГНАЛІЗАЦІЇ 1.1 Технічна захищеність приміщень, споруд і території об'єкту 1.2Технічні засоби сигналізації в організації охорони об'єктів 1.3 Вибір технічних засобів сигналізації 1.4 Приймально-контрольні прилади 2 ПРОЕКТУВАННЯ ОХОРОННОЇ СИСТЕМИ 2.1 Склад проектно-кошторисної документації 2.2 Нормативно-технічна документація 2.3 Приклад акту обстеження об'єкту, який береться під охорону 3 ПРИЛАД ПРИЙМАЛЬНО-КОНТРОЛЬНИЙ СА-10 3.1 Загальна характеристика приладу СА-10 3.2 Шлейфи, зони й області приладу 3.3 Користувачі та коди приладу 3.4 Виходи приладу 3.5 Годинник, пам’ять подій і принтер 3.6 Комунікатор приладу 3.7 Програмування СА-10 3.8 Моніторинг приладу приймально-контрольного СА-10 3.9 Клавіатури приладу приймально-контрольного СА-10 4 ТЕХНІЧНА ЕКСПЛУАТАЦІЯ СИСТЕМ ОХОРОННОЇ СИГНАЛІЗАЦІЇ 4.1 Характеристики системи експлуатації засобів охоронної сигналізації 4.2 Планування технічної експлуатації засобів охоронної сигналізації 4.3 Введення в експлуатацію засобів охоронної сигналізації 4.4 Метрологічне забезпечення 4.5 Розрахунок надійності проектованої системи 4.6 Технічне обслуговування проектованої системи 4.7 Ремонт РЕО, яке виконано на мікроелементній базі 4.8 Модель діагностування системи 5 ОХОРОНА ПРАЦІ 5.1 Перелік небезпечних і шкідливих виробничих факторів 5.2 Технічні заходи, що виключають або обмежують дію на технічний персонал шкідливих і небезпечних виробничих факторів 5.3 Інструкція з техніки пожежної і вибухової безпеки 6 ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА 6.1 Екологічний аналіз і раціональне природокористування 6.2 Еколого-економічне обґрунтування 6.3 Заходи з охорони навколишнього середовища 7 РОБОЧИЙ ПРОЕКТ 7.1 Основа для розробки проектно-кошторисної документації 7.2 Стисла характеристика об’єкта 7.3 Призначення системи охоронної сигналізації 7.4 Основні проектні рішення. Технологічна частина 7.5 Основні технічні характеристики 7.6 Електропостачання 7.7 Склад та розміщення елементів 7.8 Принцип дії автоматичної установки охоронної сигналізації 7.9 Основні вимоги техніки безпеки 7.10 Сертифікація обладнання ВИСНОВКИ ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ Назви розділів у тексті Пояснювальної Записки, набраного шрифтом 14, набирають напівжирним шрифтом 13 кеглю з центруванням посеред рядка, у тому числі і назву розділу ЗМІСТ – ЗМІСТ,порівняй. У розділі ЗМІСТ увесь текст з назвами розділів і підрозділів набирається світлим шрифтом 14 кеглю з лівими та правими полями. Назви пунктів і підпунктів у розділі ЗМІСТ не розміщують. Розділ оформляється зазвичай опцією Оглавление и указатели середовища Word у разі, коли вся пояснювальна записка від титульного до останнього аркушу оформлена одним файлом.
ВСТУП Шрифт назви розділу – 13 напівжирний. Назва розділу розміщується посеред рядка. До назви і після назви пропуск 6 кеглів. Текст ПЗ набраний шрифтом Times New Roman 14 з абзацом 1,25 см. Інтервал одинарний або 1,25. Суттєва зміна соціально – політичної обстановки в країні, ріст злочинності і, передусім її організованих форм змусили кожного по-новому відноситись до забезпечення безпеки своєї власності. Комплекс проблем, що входять в поняття „безпека”, охоплює всі сторони нашого повсякденного життя. Тому тема безпеки особистості та власності знаходяться в ряді вищих пріоритетів суспільства всіх розвинутих країн світу. Засоби захисту людини та її майна розвивались впродовж довгого періоду від найпростіших засобів фізичного захисту житла людини до сучасних систем безпеки. З них найбільше розповсюдження отримали системи охоронної та охоронно-пожежної сигналізації, які ефективно забезпечують безпеку. Нині дуже велика увага приділяється захисту від вторгнення в приміщення, будинки, споруди. Проектні та монтажно-налагоджувальні роботи з розробки та встановлення охоронно-пожежної сигналізації, їх відповідність Державним будівельним нормам України контролюють державні органи охорони. Як показує досвід, ефективним напрямом у розв’язанні проблеми захисту об’єктів різних форм власності та господарювання є впровадження пристроїв і систем охоронної сигналізації [3, 12]. У сучасних пристроях і системах охоронної сигналізації широко використовуються наукові досягнення автоматики та електроніки, що забезпечують їхню високу надійність і ефективність. Сигнали від охоронних сповіщувачів приймаються та обробляються об'єктними приладами, концентраторами, приймально-контрольними пультами, що можуть бути встановлені на значній відстані від об'єктів, що охороняються [2-3]. У дипломному проекті розробляється охоронна сигналізація для офісного приміщення, яке є громадським об’єктом, а отже, убезпечення цієї будівлі є дуже важливим завданням. Тому встановлення сигналізації в офісі є обов’язковою вимогою Державних органів нагляду за безпекою, і, як наслідок, актуальність обраної теми дипломного проекту не викликає сумніву.
1 ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ ЗАХИСТУ ОБ’ЄКТІВ З ВИКОРИСТАННЯМ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ СИГНАЛІЗАЦІЇ (Шрифт назви розділу 13 напівжирний. Назва розділу розміщується посеред рядка без абзацу. До назви і після назви пропуск 6 кеглів) 1.1 Технічна захищеність приміщень, будівель, споруд і території об'єкту (Назва підрозділу набирається напівжирним шрифтом 14 з лівим та правим полями і абзацом без переносів та без скорочень на початку речення, 6 кеглів до і після назви.) Одним з чинників, що визначають надійність захисту об'єктів, матеріальних і інших цінностей, які знаходяться в окремих будівлях, будовах, спорудах, приміщеннях або на території, є наявність на об'єкті інженерних засобів захисту, що захищається, на шляхах можливого проникнення порушників. Сукупність цих засобів визначає технічну захищеність об'єкту. До інженерних засобів захисту відносять різні огорожі, грати, жалюзі, віконниці, замки, засуви, спеціальним чином укріплені двері, ворота, стіни, підлоги, стелі, віконні отвори, вентиляція і інші елементи будівельних конструкцій. Такі засоби окрім фізичної перешкоди виконують функції і психологічної дії на потенційного порушника, примушуючи його відмовитися від спроби проникнення на об'єкт. Інженерні засоби захисту збільшують час, необхідний порушнику для їх подолання, що робить вірогіднішою можливість його виявлення і затримання, особливо якщо ці засоби використовуються в поєднанні з технічними засобами охорони (охоронною сигналізацією, системами охоронного телебачення і т.п.) [3, 5]. (пропуск тексту) 1.2 Технічні засоби сигналізації для організації охорони об'єктів 1.2.1 Обстеження об'єктів, що підлягають обладнанню технічними засобами сигналізації Мета і завдання обстеження. Обстеженням називається вивчення на місці параметрів об'єкту, що визначають його стійкість в даний момент до злочинних посягань. Цілями обстеження є визначення комплексу заходів і розробка технічних пропозицій по організації охорони об'єкту з урахуванням сформованих типових рішень, що забезпечують достатню безпеку майна власника за доступною ціною. (пропуск тексту) 1.2.2 Методика вибору варіантів охорони об'єкту (Назви розділів, підрозділів, пунктів та підпунктів мають бути разом з текстом без перенесення на інші сторінки) Вибір варіанту обладнання об'єкту технічними засобами охоронної сигналізації слід починати з його обстеження. Визначаються кількість приміщень, що підлягають охороні, характер і структура розміщення матеріальних цінностей, найбільш вірогідні місця проникнення порушника на об'єкт, що охороняється, наприклад: вікна, двері, люки тощо. Нерідкі випадки проникнення через підлогу, стіни і стелю приміщення після їх руйнування. Всі місця можливого проникнення порушника на об'єкт повинні бути обладнані засобами охоронної сигналізації. Для важливих і особливо важливих об'єктів необхідно додатково захищати місця безпосереднього зосередження матеріальних цінностей (приміщення, сейфи, шафи тощо), тобто організовувати другий, а іноді і третій рубежі охорони. Для правильного вибору раціональних варіантів охорони об'єкту з використанням технічних засобів рекомендується наступна методика [12]. На першому етапі виконується обстеження об'єкту. На другому етапі здійснюються такі заходи: (пропуск тексту) 1.3 Вибір технічних засобів сигналізації Вибір варіанту охорони будь-якого об'єкту слід починати з його обстеження. Визначивши загальну характеристику об'єкту, слід проаналізувати основні вразливі місця по периметру об'єкту, блокування якого, як правило, є перший рубіж охорони. (пропуск тексту) Для контролю доступу робочих і службовців на об'єкт, що охороняється, використовуються засоби і системи контролю і управління доступом: зчитувачі, виявлювачі металу, турнікети, шлюзи і т.п., які встановлюють на контрольно- пропускних пунктах [23]. 1.4 Приймально-контрольні прилади Приймально-контрольні прилади – це технічний засіб охоронної сигналізації для приймання повідомлень від сповіщувача (шлейфів сигналізації) або інших приймально-контрольних приладів, перетворення сигналів, видачі сповіщень для сприйняття людиною, подальшої передачі сповіщень і увімкнення оповіщувачів, а в деяких випадках - і для електроживлення охоронних сповіщувачів. (пропуск тексту) За видом електроживлення і організації його резервування розрізняють прилади з живленням від мережі змінного струму, від автономного джерела живлення, без резервування електроживлення, з резервуванням від джерела постійного струму, що перемикаються на пульт централізованого спостереження. 1.4.1 Основні технічні характеристики приймально-контрольних приладів Розглянемо узагальнену функціональну схему приймально-контрольного приладу малої інформаційної ємності, що наведена на рис. 1.1. Шлейф сигналізації з увімкненими до нього сповіщувачами підключається до блоку контролю, який здійснює його електроживлення і аналіз за кількома параметрами. До цих параметрів належать, передусім, амплітудні значення електричних сигналів, що контролюються, а також їх часові характеристики, що дають змогу виділити сигнал при спрацюванні сповіщувача або порушенні нормального стану шлейфу (його обрив або коротке замикання) і відрізнити його від можливого сигналу завади. (Назва рисунку дається світлим меншим шрифтом 12-13 кеглю в межах рисунку. До і після назви 6 кеглів пропуску. Текст рисунку теж меншим шрифтом і однаковим у всій ПЗ) За підвищення параметрів контрольованого шлейфу сигналізації формується нормований за величиною сигнал. Він потрапляє до блоку обробки, у якому здійснюється логічний аналіз і формування вихідних сигналів, що керують блоком увімкнення оповіщувачів, а також блоком формування сповіщень. (пропуск тексту) 1.4.2 Структура контрольних панелей Структура системи сигналізації, яка організується на базі контрольної панелі, буде значною мірою визначатися способом підключення шлейфів, що впливає на функціональні характеристики системи ОПС, яка організується, і здебільшого визначає вартість монтажних робіт. За способом підключення шлейфів можна виділити такі типи панелей: (пропуск тексту) Кільцевий шлейф має достатньо вагому перевагу. При пошкодженні (обриві) він зберігає свою працездатність, оскільки зберігається лінія обміну інформацією. При замиканні спеціальні пристрої, подільники шлейфу, відключають ділянку, на якій відбулося коротке замикання. Інша частина шлейфа продовжує функціонувати. (Лише розділи ПЗ починаються з нової сторінки. Назви розділів, підрозділів, пунктів та підпунктів мають бути разом з відповідним текстом. Багаторядкові назви не розривають на різні сторінки)
2 ПРОЕКТУВАННЯ ОХОРОННОЇ СИСТЕМИ 2.1 Склад проектно-кошторисної документації Роботи по монтажу технічних засобів сигналізації слід виконувати за затвердженою проектно-кошторисною документацією або актом обстеження відповідно до типових проектних рішень, робочої документації (проектом виробництва робіт, технічною документацією підприємств-виробників, технологічними картами) і правил виробництва і приймання робіт для систем і комплексів охоронної, пожежної і тривожної сигналізації. (пропуск тексту) Основними директивними документами, вимоги яких підлягають безумовному виконанню під час електромонтажних робіт, є чинні Правила електроустановок (ПУЕ) і Будівельні норми і правила (СНіП). Постачальники технічних засобів охорони і матеріалів надають замовнику заводські інструкції, якими виконавці електромонтажних робіт повинні керуватися. (пропуск тексту) 2.2 Нормативно-технічна документація Під час обстеження, проектування, монтажу, пуско-налагоджувальних роботах, здачі до експлуатації систем і комплексів ОПС, а також у технічному нагляді за ними, слід керуватися такими нормативно-технічними документами: ГОСТ 50776-95 (МЭК 839-1-4-89). Системи тривожної сигналізації. Частина 1. Загальні вимоги. Розділ 4. Настанова з проектування, монтажу і технічного обслуговування; (пропуск тексту) Типові варіанти: Настанова з технічного обслуговування установок охоронно-пожежної сигналізації; Переліки технічних засобів охоронної і охоронно-пожежної сигналізації, дозволених до застосування, і технічних засобів пожежної сигналізації і інших засобів безпеки, рекомендованих до застосування, на об'єктах різної форми власності на території України; Правила устрою електроустановок (ПУЕ); Технічні описи та інструкції з експлуатації приладів ОПС.
3 ПРИЛАД ПРИЙМАЛЬНО-КОНТРОЛЬНИЙ СА-10 3.1 Загальна характеристика приладу СА-10 Охоронно-пожежна контрольна панель СА-10 є мікропроцесорний пристрій на базі 8-бітної ОМЕОМ INTEL 80С32 і призначена для збору, логічної обробки і відображення інформації, яка поступає від охоронних і пожежних сповіщувачів. Панель СА-10 складена із системного блоку з влаштованим блоком резервного живлення і виносних клавіатур з світлодіодною індикацією або дворядковим рідкокристалічним дисплеєм (у подальшому LED-клавіатура і LCD-клавіатура). До одного системного блоку СА-10 може бути підключено до чотирьох клавіатур. Панель підтримує до 16-ти шлейфів (зон). З них 8 шлейфів підключаються до системного блоку, окрім того по два шлейфи можуть бути підключені до кожної з клавіатур. Таким чином, у мінімальному складі (системний блок та одна клавіатура) панель підтримує до десяти шлейфів. Додатково можна підключити розширювач, за допомогою якого кількість шлейфів, незалежно від кількості увімкнених клавіатур, може бути доведена до 16. У кожний шлейф може бути увімкнено кілька охоронних або пожежних сповіщувачів з «сухими» нормально-замкненими (NC) або нормально-розімкненими (NO) контактами. Типи контактів сповіщувачів (NO або NC) в одному шлейфі мають бути однаковими. Сукупність сповіщувачів, увімкнених до одного шлейфу, утворює зону. У ППК передбачені шість виходів, призначення яких програмується згідно з 37 опціями. Виходи можуть бути приписані до груп, зон, функцій або подій, які мають місце в системі сигналізації. Влаштований телефонний комунікатор дозволяє передавати рапорти про стан системи до двох станцій моніторингу, а також інформацію про тривогу через системи пейджингового зв’язку, або мовними повідомленнями. (пропуск тексту)
4 ТЕХНІЧНА ЕКСПЛУАТАЦІЯ СИСТЕМ ОХОРОННОЇ СИГНАЛІЗАЦІЇ 4.1 Характеристики системи експлуатації засобів охоронної сигналізації Технічна експлуатація засобів ОПС є сукупністю організаційно-технічних заходів, що забезпечують постійну готовність засобів ОПС до виконання ними заданих функцій. Основними завданнями технічної експлуатації засобів ОПС є: – забезпечення надійного функціонування засобів ОПС відповідно до їх тактико-технічних характеристик; – відновлення працездатності засобів ОПС; – усунення причин відмов і хибних спрацьовувань засобів ОПС; –додаткове блокування вразливих місць об'єктів, що охороняються, на підставі аналізу їхніх характеристик; –упровадження високонадійних сучасних засобів ОПС; –удосконалення методів і форм організації праці осіб, що здійснюють технічну експлуатацію засобів ОПС. Під хибним спрацьовуванням засобів ОПС розуміється тривожне сповіщення, викликане збоями (відмовами) апаратури. Технічна експлуатація засобів ОПС включає: - планування організаційно-технічних заходів; – визначення методів і тактики захисту об'єктів за допомогою засобів ОПС; – підготовку і допуск працівників державної служби охорони до технічної експлуатації засобів ОПС; - введення засобів ОПС в експлуатацію; - технічне обслуговування засобів ОПС; - ремонт засобів ОПС; - приймання засобів ОПС за якістю і комплектністю; - метрологічне забезпечення технічної експлуатації засобів ОПС; - убезпечення у технічній експлуатації засобів ОПС; - контроль за технічним станом засобів ОПС; - збір і узагальнення інформації про технічну експлуатацію засобів ОПС; - ведення експлуатаційної документації; - матеріально-технічне забезпечення технічної експлуатації засобів ОПС. (пропуск тексту) 4.2 Планування технічної експлуатації засобів охоронної сигналізації Метою планування технічної експлуатації засобів ОПС є забезпечення організації та своєчасного проведення заходів, спрямованих на ефективне використання, підтримку в справному стані і відновлення працездатності засобів ОПС. У планах роботи з експлуатації повинні передбачатися такі заходи: – піврічний аналіз стану технічної експлуатації й ефективності використання засобів ОПС, підготовка пропозицій з їхнього удосконалення та контролю за усуненням недоліків; – інспекційний контроль за організацією технічної експлуатації і станом засобів ОПС у відділах; – капітальний ремонт засобів ОПС, заміна морально застарілої апаратури; – надання практичної допомоги відділам в організації технічної експлуатації засобів ОПС; – організація й аналіз роботи ремонтної групи, майстерні; – технічне навчання і підвищення кваліфікації керівників інженерно-технічної служби; - метрологічне забезпечення технічної експлуатації засобів ОПС; - матеріально-технічне забезпечення технічної експлуатації засобів ОПС; - контроль за дотриманням правил з техніки безпеки під час робіт з технічної експлуатації засобів ОПС, наявністю і застосуванням засобів захисту; – вивчення і впровадження зразків нової охоронної техніки, позитивного досвіду з технічної експлуатації засобів ОПС, ефективних форм організації і стимулювання праці; – проведення оглядів-конкурсів з технічної експлуатації засобів ОПС між відділами, а також серед працівників інженерно-технічної служби. Знов прийняті ІТР і електромонтери проходять первинну підготовку, яка включає інструктаж з техніки безпеки, навчання і стажування на робочих місцях. Термін і порядок проведення первинної підготовки встановлюються керівниками інженерно-технічної служби. 4.3 Уведення до експлуатації засобів охоронної сигналізації (пропуск тексту) 4.4 Метрологічне забезпечення (пропуск тексту) 4.5 Розрахунок надійності проектованої системи У проектованій системі були використані різноманітні радіокомпоненти. Номенклатура цих компонентів із зазначенням інтенсивності відмов наведена в таблиці 4.1. Таблиця 4.1 - Інтенсивність відмов
(Текст таблиці набирається меншим шрифтом (12-13), ніж текст ПЗ. Назва в межах тіла таблиці, сама таблиця посеред аркушу. До таблиці і після неї пропуск 6 кеглів) (пропуск тексту) Розрахунок надійності виконаємо для етапу нормальної експлуатації системи. На цьому етапі експлуатації інтенсивності відмов елементів приймаємо як постійні параметри експоненціальних законів розподілу часу наробітку виробу. Структурна надійність системи визначається надійністю елементів, які входять до неї. Імовірність безвідмовної роботи системи протягом наробітку t визначається формулою: Р(t) = e-(λΣt) , (4.1) де Р(t) – імовірність безвідмовної роботи виробу; λ∑ - загальна інтенсивність відмов усіх елементів виробу. (Формула відокремлена пропуском 6 кеглів попереду і позаду, центрування посеред рядка, якщо у формули немає нумерації, а з номером – праве центрування. Номер надається лише тим формулам, на які є посилання в тексті. Атрибути формули починаються без абзацу, можна в один рядок з перерахуванням всіх змінних поспіль як вони зустрічаються у написанні. Всі формульні змінні пишуться курсивом окрім цифр, індексів, сталих назв функцій (ln, log, exp, sin, sign тощо) та літер грецького алфавіту) 4.6 Технічне обслуговування проектованої системи Завдання вибору системи технічного обслуговування (ТО) полягає у виборі таких видів робіт з технічної експлуатації, які б звели до мінімуму вартість експлуатації техніки в одиницю часу. Система правил (заходів) управління технічним станом виробу в процесі технічної експлуатації називається стратегією технічної експлуатації (технічного обслуговування). (пропуск тексту) 4.7 Ремонт РЕО, яке виконано на мікроелементній базі (пропуск тексту) 4.8 Модель діагностування системи (пропуск тексту) Функціональна модель діагностування має задовольняти такі вимоги: 1. Кожен функціональний елемент моделі має тільки один вихідний сигнал при довільній кількості вхідних сигналів. 2. Несправним вважається такий функціональний елемент, в якому при номінальних значеннях вхідних сигналів значення вихідного сигналу відрізняються від номінальних, тобто елемент вважається несправним, якщо при номінальних значеннях вхідних сигналів на виході елементу з’являється сигнал, який виходить за межі допуску. 3. На відміну від номінального значення хоча б одного сигналу сигнал на вході також відрізняється від номінального. 4. Зовнішні вхідні сигнали приймають тільки номінальні значення. 5. Якщо вихідний сигнал деякого елементу є вхідним сигналом для іншого елементу, то номінальні значення їх збігаються. (пропуск тексту) 7.10 Сертифікація обладнання 7.10.1 Прилад приймально-контрольний охоронно-пожежний CA-10. Сертифікат відповідності УкрСЕПРО №UA 1.018.0046009-04 чинний до 2 червня 2011 року. 7.10.2 Сповіщувач ударно-контактний типу „Окно-4”. Сертифікат відповідності УкрСЕПРО №UA 1.016.0071642-04 чинний до 25 травня 2011 року. (пропуск тексту) 7.10.5 Сповіщувач оптико-електронний типу ИОП 209-3 „Фотон-4”. Сертифікат відповідності УкрСЕПРО №UA 1.016.0013714-05 чинний до 16 березня 2012 року. 7.10.6 Джерело безперервного живлення UPS-1215В. Сертифікат відповідності УкрСЕПРО №UA 1.018.0012127-05 чинний до 9 березня 2012 року. 7.10.7 Світловий оповіщувач НБО 2х1-12В. Сертифікат відповідності УкрСЕПРО №UA 1.018.0068782-05 чинний до 5 вересня 2012 року.
Висновки У пояснювальній записці наведений проект системи охоронної сигналізації для виявлення незаконного проникнення на територію офісного приміщення. Система спроектована за Державними будівельними нормами України. Спроектований приймально-контрольний охоронний прилад дозволяє приймати інформацію з восьми шлейфів сигналізації. Прилад спроектований на основі мікроконтролера. Мікроконтролер приймає сигнали від магніто-контактних, ударно-контактних сповіщувачів та оптико-електронних сповіщувачів об’єму і видає інформацію на пульт централізованого спостереження. Застосування цього пристрою у складі комплексної охоронно-пожежної системи дозволить організувати надійну охорону об’єктів.
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Безопасность, оборудование, проектирование, монтаж: Каталог. – К.: Гамма, 2000. – 128 с. 2. Государственные строительные нормы Украины. Инженерное оборудование зданий и сооружений ДБН В.2.5.-13-98. – К.: Держбуд, 1998. – 98 с. 3. Синилов В. Г. Системы охранной, пожарной и охранно-пожарной сигнализации. – М.: Академия, 2000. – 350 с . 4. Сташин В. В., Урусов А. В., Мологонцева О. Ф. Проектирование цифровых устройств на однокристальных микроконтроллерах. – М.: Энергоатомиздат, 1990. – 224с. 5. Самофалов К. Г., Викторов О. В. Микропроцессоры. – К.: Техника, 1989. – 312 с. 6. Шило В. Л. Популярные цифровые микросхемы: Справочник. – М.: Радио и связь, 1987. – 352 с. 7. Романычева Э. Т., Иванова И. Т. и др. Инженерная и компьютерная графика: Учеб. для вузов. – М.: Высшая школа, 1996. – 367с. 8. Усатенко С. Т., Каченюк Т. К.,Терехова М. В. Выполнение электрических схем по ЕСКД: Справочник. – М.: Изд-во стандартов, 1989. – 325 с. 9. Новиков В. С. Техническая эксплуатация авиационного радиоэлектронного оборудования: Учеб. для вузов. – М.: Транспорт, 1987. – 261 с. 10. Охрана труда. Вопросы техники безопасности, пожарной и взрывной безопасности. Методические указания по дипломному проектированию./ Сост.: А. Г. Ревук, Г. М. Франчук. – К.: КИИГА, 1987. – 44 с. 11. Боудер П. Магнитные поля – угроза здоровью // Мир персональных компьютеров. –2005. – №5.– С.87-94. 13. ДСТУ Б А.2.4-4-99 „Основні вимоги до проектної та робочої документації”. Чинний від 2000-01-01. 14. ДБН В.2.5-23-2003 „Проектування електрообладнання об’єктів цивільного призначення”. 15. ДНАОП 0.00-1.21-98 „Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів”. 16. ГОСТ У 50775-95 (МЕК 839-1-1-88). Системи тривожної сигналізації. Частина 1. Загальні вимоги. Розділ 1. Загальні положення. Перелік використаних джерел має бути складеним з назв джерел, які безпосередньо цитуються чи на які посилаються у тексті. Серед використаних джерел обов’язково мають бути стандарти, ТУ, Положення, Правила та Інструкції тощо, на підставі яких розроблений проект. Довідники, монографії, статті мають бути найновішими. Бібліографічний запис складається з прізвищ авторів, а потім ініціалів, назви джерела, типу джерела (якщо позначено: конспект, довідник, прайс-лист тощо), міста, де видано (скорочена назва для Москв –М., Києва –К. тощо), видавництва, року видання, кількості сторінок, мови, якщо текст опису не на мові оригіналу (– япон., – англ. тощо). Прізвища всіх авторів або перше слово назви подається курсивом. Новиков В. С. Техническая эксплуатация авиационного радиоэлектронного оборудования: Учеб. для вузов. – М.: Транспорт, 2007. – 261 с. або Новиков В. С. Технічна експлуатація авіаційного радіоелектронного обладнання: Підручник для внз. – М.: Транспорт, 2007. – 261 с.– рос. Охрана труда. Вопросы техники безопасности, пожарной и взрывной безопасности. Методические указания по дипломному проектированию / Сост.: А. Г. Ревук, Г. М. Франчук. – К.: КИИГА, 1997. – 44 с. Для стандартів опис обмежують номером, назвою та терміном чинності. ДСТУ Б А.2.4-4 – 99 Основні вимоги до проектної та робочої документації. Чинний від 2000-01-01. Для опису статей у періодичних виданнях окрім прізвища та назви статті після подвійного слеша // наводять: Назву журналу. – Рік видання. – Номер та том. – Сторінки статті Семенов А. А. Техническая эксплуатация систем охранной сигнализации //Специальная техника. –2008.– № 03.– С.23-26. Для опису джерел, які взяті з Інтернету, окрім прізвища автора та назви статті чи джерела після подвійного слеша // наводять повну адресу у мережі: Семенов А. А. Техническая эксплуатация систем охранной сигнализации //www.ukr.net/sst/201803/2326.
Графічні матеріали Під однією обкладинкою окрім ПЗ, що складається з титульного аркушу, завдання, календарного плану, реферату, тексту, переліку використаних джерел, додатків, можна розташувати графічний матеріал проекту: схеми електричні структурні, функціональні, принципові, переліки до них елементів, габаритні креслення тощо, але ці аркуші мають власну нумерацію сторінок і власний штамп для кожного документу. Ці аркуші не є додатками до ПЗ, як раз навпаки – ПЗ містить текст, графіки та ін. матеріал, що роз’яснюють графічні схеми розроблюваного проекту. Вони самостійні та обов’язкові документи дипломного проекту. Деякі фрагменти цих схем можуть бути розташовані і в тексті ПЗ, але там вони фігурують лише як ілюстрації. Кожний такий документ має децимальний номер, який не повторюється ніде більше у ПЗ. Всі документи розрізняються номером та доданими літерами типу документів, наприклад, НАУ 08 702 234 001 ПЗ – пояснювальна записка НАУ 08 702 234 001 Э1 – схема електрична структурна проектованого приладу НАУ 08 702 234 001 Э2 – схема електрична функціональна того самого приладу НАУ 08 702 234 001 ПЭ2 – перелік елементів функціональної схеми того самого приладу НАУ 08 702 234 001 Э3 – схема електрична принципова того самого приладу НАУ 08 702 234 001 ПЭ3 – перелік елементів принципової схеми того самого приладу НАУ 08 702 234 001 ВД – часові діаграми до принципової схеми того самого приладу НАУ 08 702 234 001 Э7 – схема розміщення елементів того самого приладу НАУ 08 702 234 001 ГЧ – габаритне креслення того самого приладу НАУ 08 702 234 002 Э2 – схема електрична функціональна іншого приладу чи вузлу НАУ 08 702 234 003 Э3 – схема електрична принципова іншого приладу НАУ 08 702 234 003 ПЭ3 – перелік елементів принципової схеми іншого приладу НАУ /Рік захисту /Три останні цифри номеру напряму підготовки /Три останніх цифри залікової книжки / Номер власної розробки / Тип креслення чи документу/ Усі схеми виконуються на аркушах формату не менше А3 із відповідними штампами згідно з вимогами ЕСКД. Додатками до ПЗ можуть бути лістинги програм, розрахунковий матеріал, фотографії макетів, вузлів тощо. Подання до державної екзаменаційної комісії про віднесення дипломного проекту до категорії таких, що мають практичну цінність Студентка факультету електроніки Інституту ЕСУ ІЩУК Тетяна Петрівна виконала дипломний проект на тему Офісна охоронна система на кафедрі авіаційних радіоелектронних комплексів. Керівник канд. техн. наук, доцент, професор кафедри СЕМЕНОВ Олександр Олександрович (стисле обґрунтування практичності дипломного проекту складається його керівником на зворотному боці аркушу формату А5) У пояснювальній записці наведений проект системи охоронної сигналізації для виявлення незаконного проникнення на територію офісного приміщення. Ця система спроектована Іщук Т.П. за Державними будівельними нормами України протягом переддипломної практики у фірмі Бест-Київ. Спроектований приймально-контрольний охоронний прилад дозволяє приймати інформацію з восьми шлейфів сигналізації. Прилад спроектований на основі мікроконтролера. Мікроконтролер приймає сигнали від магніто-контактних, ударно-контактних сповіщувачів та оптико-електронних сповіщувачів об’єму і видає інформацію на пульт централізованого спостереження. Застосування цього пристрою у складі комплексної охоронно-пожежної системи дозволить організувати надійну охорону призначеного об’єкту. Завідувач кафедри авіаційних радіоелектронних комплексів _______підпис__________ І.Г.Прокопенко Рішення ДЕК: Віднести дипломний проект студентки ІЩУК Т.П. до категорії таких, що мають практичну цінність. Голова ДЕК _______підпис__________ І.В. Шелевицький 20 лютого 2011 року Національний авіаційний університет Голові Державної екзаменаційної комісії Для захисту дипломного проекту на тему Офісна охоронна система направляється студентка ІЩУК Тетяна Петрівна. До Державної екзаменаційної комісії подані такі матеріали: виписка із заліково-екзаменаційних відомостей, довідка про успішність, відгук керівника дипломного проекту, висновок кафедри про дипломний проект та рецензія. Декан факультету електроніки ____підпис_____ (А.В.Скрипець) „16” лютого 2011 року Довідка про успішність Студентка ІЩУК Т.П. за час навчання в університеті з 2009 по 2011 р. повністю виконала навчальний план підготовки фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст з такими оцінками: відмінно 75 %, добре 25 %, задовільно 0 %. Секретар факультету електроніки __підпис_____ (М.Г.Іванова) „15” лютого 2011 року Висновок кафедри про дипломний проект Дипломний проект розглянутий на кафедрі авіаційних радіоелектронних комплексів і студентка Т.П.Іщук допущена до його захисту в Державній екзаменаційній комісії. Завідувач кафедри АРЕК ________підпис______(І.Г.Прокопенко) „14” лютого 2011 року Навчально-методичне видання Дипломне проектування Методичні рекомендації до оформлення пояснювальної записки і графічних матеріалів дипломного проекту для студентів спеціальності 7.090702 „Радіоелектронні пристрої, системи і комплекси” Укладач Семенов Александр Александрович Хмелько Юрій Михайлович З повагою ІЦ "KURSOVIKS"! |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||