Методичні рекомендації до організації індивідуальних робіт з курсу Інформаційні технології в менеджменті, НУДПСУ
« Назад
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИКафедра економічної кібернетики
Розглянуто і схвалено на засіданні Вченої ради університету Протокол №___ від «___»________2010р. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇдо організації практичних, самостійнихта індивідуальних робітз курсу"Інформаційні технології в менеджменті”для підготовки бакалаврів денної форми навчання галузь знань 0804 «Комп’ютерні науки» напрямом підготовки 6.080400 «Інтелектуальні системи прийняття рішень» Ірпінь 2010
Методичні рекомендації з курсу «Інформаційні технології в менеджменті» складена на основі робочої навчальної програми, затвердженої у 2009 році. Автори: Антоненко В.М. , к.т.н., доцент Свириденко В.Ю., ст. викладач Рецензент: Ріппа С.П., д.е.н. професор
Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри Економічної кібернетикиПротокол № ___ від «_____» ______________ 2010 р. Зав. кафедрою В.М.Антоненко, к.т.н., доцентПогоджено: На засіданні вченої ради факультету економіки та оподаткування Протокол №____ від «___»_____________2010 р. Голова вченої ради факультету економіки та оподаткування Г.М. Калач к.е.н., доцент Завідувач навчально – методичного відділу О.О.Бойко Реєстраційний номер №__________
ТЕОРЕТИСЧНІ ВІДОМОСТІ
Тема 1. Інформаційні технології та їх класифікація в технологічних процесах оброблення інформації в менеджменті
Інформаційна технологія – поєднання процедур, що реалізують функції збирання, накопичення, зберігання, обробки і передачі даних із застосуванням технічних засобів. Прийнято розрізняти забезпечувальні і функціональні інформаційні технології. Забезпечувальні технології можуть використовуватись як інструментарій у різних предметних галузях для вирішення різних задач. Функціональні технології використовуються для автоматизації певної окремої задачі чи функції задачі і орієнтовані на певну предметну ділянку. Також виділяють такі технології в залежності від режиму роботи на ПЕОМ: 1. Пакетний режим Також виділяють мережеві технології, які можуть бути централізовані і децентралізовані і змішані (за способом розподілу даних). За архітектурою виділяють такі інформаційні технології (ІТ)– файл-серверна, клієнт-серверна, багаторівнева, Internet-технологія, Intranet-технологія, екстранет. Також ІТ можна класифікувати, як OLAP-технологія (технологія швидкого аналізу або оперативного аналізу накопичених даних, яка базується на багатовимірному аналізі даних у банку даних) і OLTP-технологія (транзакційна технологія аналізу даних у базі даних, реалізують аналітичне оброблення даних, призначені для розв’язку стратегічних задач). Окремо виділяють гіпертекстові, мультимедійні та, нейромережеві технології. Гіпертекстова технологіяреалізується в конкретній гіпертекстовій системі, що складається з двох частин: гіпертекстової бази даних і гіпертекстової оболонки. Гіпертекстова оболонка здійснює підтримку посилань (зв’язки), прямий доступ, перегляд, редагування і нарощування гіпертексту. Одним з пріоритетних напрямків розвитку є з’єднання гіпертекстових і мультимедійних технологій (гіпермедіа системи). Нейромережеві технології працюють аналогічно роботі нейронів головного мозку людини і дають змогу розпізнавати мову людини і абстрактні образи.
Тема 2. Економічна інформація і засоби її формалізованого опису Економічна інформація (ЕІ) як поняття, з одного боку, належить до категорії «інформація», а з іншого — нерозривно пов'язана з економікою та управлінням народним господарством. Тому на економічну інформацію можна поширити різні тлумачення, притаманні інформації, але водночас підкреслити її особливості, які випливають з економічних категорій. ЕІ – це інформація про процеси виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних благ. Економічній інформації притаманні деякі особливості, що випливають із її сутності. Найважливішими з них є: залежність від об'єкта управління; переважання алфавітно-цифрових знаків як форми подання даних із зображенням числових величин у дискретному вигляді; забезпечення високої точності результатів обчислень; необхідність оформлення таких результатів у формі, зручній для сприйняття людиною, значне поширення документів як носіїв вхідних даних та результатів обробки даних; значні розміри перероблюваної інформації в разі використання у процесах обробки поряд зі змінними і сталих (постійних) даних; необхідність одержання значної кількості підсумків при обробці одних і тих самих даних за різними критеріями; необхідність стиснення розмірів при передачі з нижчої ланки управління до вищої; необхідність нагромадження і тривалого зберігання тощо. ЕІ розрізнюють за належністю до сфери матеріального виробництва і невиробничої сфери. ЕІрозрізнюють за стадіями управління: прогнозовану, планову, облікову, нормативну інформацію та інформацію для аналізу господарської діяльності, оперативного управління. ЕІ за критеріємвідповідності відображуваним явищам поділяється на вірогідну та невірогідну. З позицій стадій виникнення ЕІбуває первинною та повторною. За повнотою ЕІ поділяється на достатню, надмірну і недостатню. ЕІза стабільністю поділяється на постійну (сталу), умовно-постійну і змінну. Структурою ЕІ визначається її будова, виділення тих чи інших елементів 3 погляду логіки управління та розміщення даних на носи розрізняють логічну та фізичну структуру даних. Для логічних структур даних у порядку агрегування характерне таке виокремлення елементів даних: Символ – реквізит – масив - інформаційний потік - інформаційна база. Фізична структура пов'язана з розміщенням масивів даних у пам'яті ПК, внутрішньою структуризацією масивів даних: символ - поле - агрегат даних - запис - файл - база даних. Оцінка економічної інформації може виявитися у трьох формах: синтаксичній, семантичній, прагматичній. Основу ІС становить ІБ, що являє собою сукупність упорядкованої інформації. Успіх створення ІБ істотно залежить від уніфікації і стандартизації її складових. Тут класифікація та кодування відіграє особливу роль. Класифікація і кодування – це дві невід’ємні частини одного процесу, вони забезпечують взаємодію між ПК і людиною. Класифікація – це поділ множини об’єктів на підмножини за їх схожістю або згідно з певними методами. Сукупність методів і правил класифікації та її результат становлять систему класифікації. До основних систем класифікації економічної інформації належать ієрархічна, фасетна і змішана. Кодування – присвоєння об’єктам класифікації та їх групам цифровим, символьних позначень (кодів). Існують чотири системи кодування економічної інформації:
Тема 3. Інформаційні системи та їх роль у менеджменті. Концептуальні основи інформаційних систем Інформаційні ресурси – це сукупність інформації, яка має певну цінність та може бути використана людиною в продуктивній діяльності. Інформаційні ресурси – це продукт інтелектуальної діяльності найбільш кваліфікованої і творчо активної частини працездатного населення. Інформаційний потік, що генерується почав випереджувати можливості людства по його переробці та ефективному використанні. Інформатизація – це процес підвищення наукової ємності виробництва і застосування нових видів інформаційного обміну в технічних та соціальних сферах. Зміст інформатизації – забезпечення соціальних, економічних, правових, культурних і технологічних умов зберігання та активізації нових ідей, створення умов для їхнього використання, зробити доступними широким масам. Інформаційна система – це сукупність взаємопов’язаних впорядкованих інформаційних елементів, що взаємодіють між собою або це взаємопов’язана сукупність засобів, методів і персоналу, використовуваних для збереження і обробки інформації в інтересах досягнення поставленої мети. Інформаційні ресурси управління. Традиційно виділяють три рівні управління підприємством: нижній, середній і вищий. Кожний з них характеризується своїм набором функцій і вимагає відповідних інформаційних ресурсів. На самому нижньому рівні здійснюється оперативне управління, оперативний облік і контроль матеріальних ресурсів. На наступному рівні приймаються регламентовані (тактичні) рішення й обробляється інформація, що надійшла з нижнього рівня. На верхньому рівні зважуються задачі стратегічного планування і управління, визначаються цілі підприємства, а також стратегія їх реалізації. Для управління підприємством потрібна систематизована заздалегідь підготовлена інформація. Тому основною метою створення автоматизованої інформаційної системи на будь-якім підприємстві є виробництво інформації за допомогою технічних засобів. При цьому виникає протиріччя між персональним характером роботи людини на комп'ютері і колективному характері роботи сучасного підприємства. Це протиріччя вирішується переходом від роботи на окремому комп'ютері до роботи на системі, що складається з багатьох взаємозалежних комп'ютерів, чи, як говорять, до роботи в комп'ютерній мережі. ІС включають наступні компоненти: - Функціональні компоненти; - Компоненти системи опрацювання даних; - Організаційні компоненти. Функціональні компоненти – це елементи підсистеми, функції ІС або її частини, а також зв’язки між елементами – це потоки інформації, що циркулюють між ними під час функціонування ІС. Функціональна структура є домінуючою. Функціональна частина є інформаційно-функціональною моделлю системи, предметною ділянкою, призначеної для автоматизації. Основні принципи декомпозиції — виокремлення самостійних функціональних підсистем — такі: відносна самостійність кожної з підсистем, тобто наявність конкретного об'єкта управління; наявність відповідного набору функцій і функціональних задач з чітко вираженою локальною метою функціонування; мінімальний склад елементів, що входять до системи. Декомпозиція функціональної частини АСУ відбувається не довільно, а з урахуванням певних підходів. Найчастіше використовується структурний підхід, виходячи зі структурної організації об'єкта управління. Підсистеми виокремлюються згідно з конкретними підрозділами та службами, які існують на об'єкті управління. Вибір та обґрунтування складу функціональних задач є одним з найважливіших елементів створення ІС. Для експлуатації функціональних підсистем потрібні відповідні ресурси, які створюють забезпечуючи підсистеми: інформаційне, технічне, програмне, математичне, правове, лінгвістичне, організаційне, ергономічне, технологічне забезпечення. Класифікація ІС менеджменту: Системи автоматизації управління за ступенем завершеності розробки поділяються на дві групи: системи під замовлення (унікальні системи) та системи, що адаптуються. За повнотою функцій управління, що автоматизуються в інформаційних системах управління підприємством, організацією, можна виділити такі чотири групи: 1. Системи нижнього рівня Low-End — прості системи, призначені для автоматизації малих підприємств. 2. Системи середнього рівня Middle-End — характеризуються більшою глибиною і широтою охоплення функцій. 3. Системи вищого рівня High-End — мають розвинені механізми налаштовування з великою кількістю встановлюваних параметрів, досить складні генератори звітів і призначені для застосування на середніх підприємствах або в організаціях, що не висувають особливих вимог до функціональності та гнучкості систем управління. 4. ERP-системи (Enterprise Resource Planning) — забезпечують управління всіма ресурсами організації, містять описи тисяч бізнес-процесів, можуть мати до 100 тис. налаштовуваних параметрів. Здебільшого у разі впровадження таких систем здійснюються моделювання існуючих на підприємстві бізнес-процесів і тривале налаштовування параметрів системи відповідно до вимог бізнесу. Стадії створення ІСвстановлені нормативами:
Під час розробки ІС на сучасному етапі використовуються методологія швидкої розробки додатків – RAD-методологія, яка включає: - Об’єктно-орієтоване проектування – тісний зв’язок з прототипом, з характеристика фізичної чи абстрактної системи, використовуючи об’єктно-орієнтовані засоби програмування. - Візуальне програмування – створення складних графічних інтерфейсів користувача, на будь-якому етапі можна спостерігати за екранними формами розробок. - Подійне програмування – кожний об’єкт, який включається до системи, може генерувати події і реагувати на події, які генеруються іншими об’єктами. - CASE-засоби, CASE-технології – методологія структурного аналізу розробки і супроводження ІС (єдиний підхід до автоматизації, єдина графічна мова, єдина база даних проекту, інтеграція засобів, макетування, автоматична генерація документації проекту, контроль проекту на будь-якому етапі).
Тема 4. Організація інформаційного забезпечення для систем менеджменту Оскільки процес управління неможливий без перетворення інформації, організація інформаційного забезпечення (ІЗ) має важливе значення. Система ІЗ передбачає створення єдиного інформаційного фонду, систематизацію та уніфікацію показників і документів, розробку засобів формалізованого опису даних. ІЗ поділяється на позамашинне і внутрімашинне. Позамашинна інформаційна база (ІБ) – це частина ІБ, яка складається з сукупності повідомлень, сигналів, документів, що використовуються при функціонуванні АІС, яка сприймається людиною без застосування засобів обчислювальної техніки. Це сукупність усіх документованих даних. Основним носієм інформації у позамашинному середовищі є документи. За своєю ознакою документи бувають первинні (вхідні) та похідні (вихідні). Внутрімашинна ІБ – це частина ІЗ, що являє собою сукупність інформаційних масивів, які зберігаються в пам’яті ПК на машинних носіях. Основним її завданням є адекватне відображення об’єкта управління в пам’яті ПК і забезпечення інформаційних потреб для задач управління, що розв’язуються в АІС. Задачі, які розв’язуються в АІС мають тісні інформаційні зв’язки, тому мають спільний інформаційний фонд (ІФ). Інформаційний фонд – це динамічна пам’ять системи. Склад і структура ІФ залежить від інформаційних характеристик і складу задач, що розв’язуються в ІС, від можливостей СУБД, від технічних характеристик ПК. Найефективнішим способом організації ІФ є логічно пов’язані файли у вигляді баз даних (БД). В склад ІФ крім масивів даних (БД) входить програмне забезпечення для підтримки БД (тобто СУБД). СУБД – програмна система, призначена для створення на ПК спільної для багатьох додатків БД, підтримання її в актуальному стані і забезпечення ефективного доступу користувачів до даних. Розрізняють СУБД загального призначення і спеціалізовані. Для задоволення потреб усіх користувачів в мережі ІС створюється автоматизований банк даних (АБД). Це система інформаційних, математичних, мовних, програмних, організаційних і технічних засобів, які необхідні для інтегрованого накопичення, зберігання, введення, експлуатації, пошуку і видачі даних. АБД бувають централізовані і розподілені. Також АБД можна розділити на відкриті (звичайна мова програмування) і закриті (мають власну мову програмування). АБД можна розділити на банки даних, банки документів, банки знань. Усі дані, які зберігаються в АБД про об’єкт управління для розв’язування функціональних задач називаються предметною областю. При створенні БД спочатку розробляється структура БД (проектування БД). На усіх етапах функціонування БД вона складається з двох компонентів: структури і даних. Проектування БД пов’язане з багаторівневим її поданням: зовнішнім, інфологічним, датологічним, внутрішнім. Різновидом БД є сховище даних (СхД), але на відміну від традиційних БД сховище даних орієнтується на інформаційні потреби користувача щодо даних, передбачає роботу з іншими БД, інтегрування підмножин баз даних в єдине погоджуване сховище. Розрізняють: віртуальні СхД, корпоративні Сх., кіоски (вітрини).
Тема 5. Основні поняття моделювання організацій. Моделювання технологічних процесів та ризиків Модель – це такий матеріально чи образно поданий об’єкт, який у процесі дослідження замінює об’єкт-оригінал і використовується для вивчення об’єкта оригіналу. Модель як інструмент наукового пізнання має відтворити найхарактерніші ознаки досліджуваної системи. Існують наступні моделі: Моделі прямих розрахунків – характеризуються, як правило, трудомістким обробленням даних з використанням відносно простих алгоритмів, які враховують основні функціональні залежності між економічними змінними. Порівняльні моделі – призначені для виявлення відомостей та розбіжностей, мета застосування таких моделей це ідентифікація ситуацій, та вибір альтернатив. Оптимізаційні моделі - дають можливість знайти найкраще рішення за певними критеріями, без оцінювання альтернатив людиною тобто автоматично. Моделі прогнозування – дають змогу оцінити вплив рішень, які приймаються, на майбутнє. Досить точне прогнозування підвищує ефект та успіх у бізнесі. Моделі прогнозування поділяються на каузальні та не каузальні. Некаузальні пропонують прогноз за минулими значеннями без пояснень механізму генерації прогнозованого значення. Казуальні використовують взаємозв’язки між змінними і намагаються пояснити їх поведінку. Статистичні моделі – базуються на використанні математичних моделей і методів, призначених для прийняття рішень під час пошуку, аналізу та оцінювання можливих варіантів рішень у ситуаціях, що характеризуються невизначеністю, пов’язаних із статистичним характером аналізованих явищ. Імітаційні моделі – є засобом вивчення поведінки об’єктів чи систем в умовах, що визначаються дослідником, шляхом нагромадження та аналізу даних отриманих в процесі експериментів. Біонічне моделювання (перший підхід до вирішення задач штучного інтелекту) – безпосередньо моделювання роботи людського мозку, тобто моделювання кожної нервової клітини, процесори подібно нейромережевій системі. Таке моделювання на сьогодні використовується у системах розпізнавання образу.
Тема 6. Менеджерські системи і проблеми управління організаціями Системи планування матеріальних ресурсів (MRP). Системи планування матеріальних ресурсів реалізують такі основні положення концепції MRP:
Системи планування виробничих ресурсів (MRPII). Основна суть концепції MRPII зводиться до того, що прогнозування, планування і контроль виробництва здійснюється для повного його циклу, починаючи від закупівлі сировини і закінчуючи відвантаженням товару споживачеві. Ця методологія базується на низці об’ємних взаємопов’язаних функціональностей, серед яких: Але системи MRPII не позбавлені деяких вад. Це:
Системи планування ресурсів підприємства (ERP). Системи цього класу орієнтовані на роботу з фінансовою інформацією для розв’язування задач керування великими корпораціями з територіально рознесеними ресурсами. ERP реалізує всі необхідні операції для одержання ресурсів, виготовлення продукції, її транспортування і розрахунків за замовленнями клієнтів. Крім наведених функціональних вимог, до систем ERP ставляться й нові технологічні вимоги щодо застосування потужної комп’ютерної графіки, використання реляційних баз даних, наявності CASE-засобів для розвитку систем, архітектури обчислювальних систем типу «клієнт-сервер» та їх сумісності з основними програмно-апаратними платформами, тобто «відкритості» систем. Розвинені системи планування APS. Архітектурно вони здебільшого створюються як окремі програмні модулі, використовувані разом із системами MRPII/ERP. Появі систем APS сприяли такі чинники, як швидке нарощування потужностей обчислювальних систем і пошук нових, ефективніших методів управління в умовах конкуренції. Для цих систем характерне застосування економіко-математичних методів для розв’язання задач планування з поступовим зниженням ролі календарно-планових нормативів. Комп’ютерні інтегровані системи CIM. Цей напрям у розвитку комп’ютеризації підприємств передбачав інтеграцію систем MRPII/ERP з іншими автоматизованими системами, наявними на підприємствах, як-от: системами автоматизованого проектування CAD/CAM, управління технологічними процесами і системами, системами фінансової звітності тощо. Перспективним напрямом діяльності системних інтеграторів стає надання консалтингових послуг. Взагалі процес упровадження інтегрованих інформаційних систем управління підприємством або організацією на початковому етапі потребує залучення консультантів і реорганізації бізнес-процесів. Послуги з реорганізації бізнес-процесів є предметом менеджмент-консалтингу, зміст якого — надання незалежної допомоги з проблем управління. Складовою менеджмент-консалтингу є ІТ-консалтинг, основний напрям якого — дослідження і надання допомоги під час впровадження інтегрованих інформаційних систем. Системи планування ресурсів, синхронізованого з покупцем csrp. Системи планування ресурсів, синхронізованого з покупцем CSRP доповнюють функції систем ERP можливостями оперативного врахування вимог покупця під час управління виробництвом у реальному часі. Ідеологія CSRP надає методики і програмні продукти, що їх реалізують, для виробництва товарів, які модифікуються під конкретного покупця. Системи CSRP для досягнення виробничої ефективності впроваджують технологію виготовлення на замовлення, прийняту в ERP. Але CSRP замінює планування від потреб виробництва на планування від замовлень покупців. В основу процесу керування покладено інформацію про покупців і послуги. Виробниче планування не просто розширюється, а віддаляється і замінюється запитами покупців, переданими з підрозділів організації, орієнтованих на роботу з покупцями. Створення систем CSRP передбачає інтеграціюпідрозділів організації, пов’язаних з продажем та обслуговуванням покупців, з основними планувальними і виробничими підрозділами. Крім того, вони потребують упровадженнявідкритих комп’ютерних технологій для створення інфраструктури, що може підтримувати інтеграцію запитів покупців і постачальників з виробничими прикладними програмами. Системи інтеграції ланцюжків поставок SCI - об’єднують покупців і постачальників у межах єдиної структури оброблення даних. В умовах SCI спочатку виробляються допустимі плани з урахуванням обмежень на виробничі потужності та матеріальні ресурси виробництва. Потім ці плани поліпшуються з урахуванням інших обмежень і цілей підприємства. Як обмеження звичайно розглядаються місткість каналів збуту, ресурсні можливості постачальників, а як цілі — ступінь задоволення попиту замовників, прибуток, рівень запасів і т. ін. Оптимізації можуть підлягати як плани бізнесу, так і виробничі потужності та матеріальні ресурси підприємства. Системи керування взаємовідносинами з клієнтами CRM - являють собою набір програмних додатків, що реалізують концепцію і стратегію бізнесу, ядром якої є клієнт-орієнтований підхід. Найчастіше модулі СRM інтегруються у корпоративне інформаційне середовище компанії у вигляді надбудови над ERP. При цьому, якщо головним завданням взаємопов’язаних модулів ERP є реалізація функцій back-office, система CRM призначена для підвищення ефективності таких front-office-функцій, як залучення потенційних клієнтів компанії та їх утримання. Суть концепції CRM полягає у тому, що прибуткові клієнти мають право на першочергове та ексклюзивне обслуговування. Компанія повинна підтримувати з клієнтами зворотний зв’язок, зважаючи на їх побажання. Ключовими аспектами концепції CRM є персоналізація взаємовідносин з кожним клієнтом, досягнення прихильного ставлення клієнтів до компанії та її продукції, погляд на процес продажу як на безупинний процес, до якого залучено кожного співробітника компанії.
Тема 7. ІС державних підприємств та комерційних структур (ІС виробничої діяльності, ІС менеджменту, ІС інвестиційної діяльності, ІС маркетингу, ІС з урахуванням ризиків) Розподіл автоматизованих функцій виробничого менеджменту на підприємстві. В умовах ІС організація управління виробництвом орієнтована на високий ступінь автоматизації планово-облікових робіт, притаманний функціональним підрозділам цехів і підприємства в цілому. Автоматизація технічної підготовки виробництва на рівні підприємства здійснюється в умовах АРМ конструктора та АРМ технолога у відділах головного конструктора і головного технолога. АРМ конструктора та АРМ технолога разом з АРМ технолога цеху виконують функції автоматизації проектування нових виробів, спецоснастки, оптимальної технології оброблення деталей, розрахунку зведеної застосовності предметів у виробі, розрахунку норм витрат матеріальних і трудових ресурсів на одиницю виробу. Автоматизація управління виробництвом на рівні підприємства здійснюється спеціалістами планово-економічного і виробничо-диспетчерського відділів на відповідних АРМ, забезпечуючи розроблення виробничої програми підприємства, її економічне обґрунтування, розподіл за цехами і, в разі потреби, відповідне коригування. Автоматизовані робочі місця плановика та економіста планово-економічного відділу реалізують функції планування собівартості продукції, прибутку та рентабельності. АРМ майстра дільниці забезпечує автоматизацію цехового оперативного управління і виконує функції реагування за прийнятний час на різні порушення виробничого графіка, ведення поопераційного обліку виготовлення деталей. У ході оперативного управління на рівні виробничих дільниць виконуються дії з: визначення пріоритетності замовлень і встановлення черговості їх виконання; формування диспетчерських списків з переліком замовлень і термінами їх виконання для кожної дільниці; коригування інформації про запаси незавершеного виробництва; обліку продуктивності та завантаження обладнання й персоналу на кожній дільниці. ІС фінансового менеджменту на підприємстві виконує функції автоматизації фінансових розрахунків і прийняття рішень, щодо управління фінансами підприємства. До складу задач ІС входять аналіз фінансової звітності, управління вибором проектів інвестицій, управління вибором джерел фінансових ресурсів. Автоматизація фінансової діяльності передбачає проведення розрахунків спеціальних показників, що характеризують результати господарської діяльності підприємства, визначають фінансове становище та рекомендації щодо подальшої стратегії його розвитку. Типова структура інвестиційного програмного комплексу: Блок моделювання.
Блок контролю процесу реалізації проекту інвестиції (блок управління діловими процесами)Інвестиційна компанія, яка займається тільки питаннями інвестицій організаційно поділяється на три напрямки: фронт-офіс, бек-офіс, бухгалтерія. Фронт-офіс проводить фундаментальну аналітику, оцінювання ефективності довгострокових фінансових інвестицій. Бек-офіс забезпечує виконання операцій, здійснює облік і контроль операцій з цінними паперами, укладання угод довгострокових інвестицій, облік угод. Виходячи з структури проводиться автоматизації функціональних задач кожного підрозділа. Маркетингова діяльність підприємства пов’язана з використанням різноманітної і досить великої за обсягом інформації (збір інформації, аналіз зібраної інформації, представлення отриманих результатів). Це обумовлює необхідність системного підходу до організації її здобування, обробки та аналізу в процесі вироблення управлінських рішень. Відповідно, має будуватись система з урахуванням комплексного підходу. В залежності від ресурсів фірми та складності інформаційних потреб робота маркетингової служби може бути автоматизована чи ні. Не великі фірми можуть ефективно працювати без автоматизації. ІС має такі функціональні підсистеми: - система планування маркетингу - система контролю маркетингу - система ціноутворення - система обробки результатів маркетингових досліджень - система управління рекламою Маркетингова інформаційна система має чотири ключових елемента:
Тема 8. Мережеві системи управління корпоративними бізнес-процесами та розвиток інформаційних систем менеджменту на сучасному ринку Корпоративна система «Галактика» забезпечує комплексну підтримку більшості задач, що виникають на різних стадіях управлінського циклу. Ця система реалізована в архітектурі клієнт-сервер і функціонує на базі сучасних серверів баз даних (Microsoft SQL і Oracle). Система може взаємодіяти зі спеціалізованим програмним забезпеченням, у тому числі і з програмами управління технологічними процесами. Концепція системи «Галактика» заснована на наступних положеннях :
Основною структурою системи «Галактика» є модуль. У кожнім модулі реалізований набір взаємопов’язаних типових функцій, що відносяться до розв’язання конкретної господарської задачі. Модулі у свою чергу, поєднуються у функціональні контури в залежності від видів управлінської діяльності. Той самий модуль може входити до складу декількох контурів. З управляючих контурів зібрані два основних варіанти системи: «Галактика-Производсто», призначеної для промислових компаній і «Галактика-Финансы», призначеної для торгових і сервісних фірм, що не мають власного виробництва. Крім того, у міру нагромадження досвіду впровадження корпорація «Галактика» пропонує вже готові й апробовані галузеві рішення в області машинобудування, енергетики роздрібної торгівлі і т.д. Система «Галактика» відповідає стандарту MRP II і складається із шести основних функціональних контурів:
Тема 9. Інформаційна система підтримки прийняття рішень для управління. Проблеми інтелектуалізації систем менеджменту Інтелектуальні ІС – це системи з використанням штучного інтелекту, системи, які здатні виконувати операції імітуючи інтелектуальні функції людей. Штучний інтелект – образна назва комплексної системи досліджень, яка представляє собою сукупність методів, прийомів і засобів аналізу розумових процесів з метою конструювання технічних систем, які здатні виконувати дії, які вважались раніше (традиційно) тільки функціями людини. Інтелектуальні системи – це експертні системи (ЕС), інформаційно-пошукові системи, системи підтримки прийняття рішень (СППР), програмні агенти. Інтелектуальні ІС передбачають використання моделювання ситуацій: - Мікро імітаційні моделі; - Біонічне моделювання; - Евристичне моделювання; - Еволюційне моделювання. ЕС – програмні продукти, здатні накопичувати знання і моделювати процес експертизи. Ідеологію ЕС втілює формула: ЗНАННЯ + ВИСНОВОК = СИСТЕМА Основним компонентом ЕС є база знань:
Дія компоненту висновку формується на застосування правила висновку: ЯКЩО <УМОВА> ТО <ДІЯ>( висновок) СППР - це інтерактивна прикладна система, що забезпечує кінцевим користувачам, які приймають рішення, легкий і зручний доступ до даних і моделей з метою прийняття рішень у напівструктурованих і неструктурованих ситуаціях з різних галузей людської діяльності. СППР — це такі системи, які грунтуються на використанні моделей і процедур з обробки даних та думок, що допомагають керівникові приймати рішення; СППР має чотири основні елементи:
Основними класами функціональних задач, що розв’язуються у СППР, є задачі таких класів:
Багато рішень в організаціях створюються не тільки індивідуально, а й групами виконавців. Групові СППР (ГСППР) являють собою гібридну технологію, вони поєднують СППР та технології групової продукції:
СППР являють собою функціональне ядро створюваних в останні роки ситуаційних центрів. Ситуаційний центр - це спеціальне робоче місце для одного або групи фахівців, обладнане для оперативної побудови і «програвання» сценаріїв, швидкої оцінки проблемної ситуації на основі використання спеціальних методів обробки великих обсягів знань та інформації. Ситуаційний центр може працювати в кількох режимах:
Тема 10. Комп’ютерні системи управління проектами та підприємствами Проектний менеджмент як сучасна методологія керування сформувався в останні 30 – 40 років на основі принципів забезпечення високої ефективності бізнесу. Проект це комплекс заходів, у результаті реалізації якого у встановлений термін повинна бути досягнута визначена система взаємно залежних цілей при обмежених ресурсах Характерними рисами проекту є конкретні терміни виконання й унікальність продукції (послуги). Як приклади проектів можна привести: будівництво заводу, розробку будь-якої нової продукції, проведення ремонтних робіт на деякому об'єкті, впровадження інформаційної системи на підприємстві, навчання студентів по індивідуальній програмі, проведення виборчої компанії, зйомку кінофільму, випуск журналу і багато чого іншого, що відповідає приведеному визначенню. Керування проектами це – діяльність (додаток знань, досвіду, методів і засобів керування людськими, матеріальними і фінансовими ресурсами, а також мінімізації ризиків), спрямована на безумовне виконання проекту у встановлений термін і з найкращою якістю. MicrosoftProject – програмний продукт корпорації Microsoft, призначений для календарного планування і керування проектами. MS Project вважається однієї з кращих систем керування проектами офісного класу, орієнтованих на підтримку менеджменту невеликих і середніх проектів промислового призначення. Новий проект починається з відкриття нового файлу по команді меню „Файл ® Создать”чи натискання кнопці „Создать” на панелі інструментів „Стандартная”. При цьому відкривається діалогове вікно „Сведения о проекте”, у якому задаються і редагуються більшість параметрів проекту. У подальшому це вікно можна викликати командою меню „Проект ® Свеения о проекте”. Планувати проект можна, спираючись на один із двох варіантів завдання початкового моменту відліку проектного часу: від дати старту проекту або від дати його завершення. У першому варіанті MS Project автоматично визначає дату закінчення проекту після того, як будуть уведені всі роботи. Спроба почати діяльність до дати початку проекту викликає повідомлення про помилку, у відповідь на яке користувач може підтвердити або відмовитися від змін показників робіт. За замовчуванням усі роботи, що додаються в план проекту, розглядаються як такі, що повинні виконануватися у можливо найбільш раннітерміни. Якщо в якості момента початку відліку визначена дата завершення робіт (наприклад, коли проект повинен бути закінчений до певної дати), то при розрахунку графіка проекту автоматично обчислюється дата початку робіт. Перший крок при плануванні ресурсів – створення списку ресурсів. Список ресурсів формується у вхідний таблиці ресурсів (Resource Sheet), що відкривається щигликом на однойменному значку панелі представлень або командою меню „Вид ® Лист ресурсов”, а потім при необхідності. У поле „Название ресурса” рекомендується вносити смислове ім'я ресурсу, наприклад, прізвище виконавця, посаду, назва устаткування чи матеріалу і т.п. У списку поля „Тип” вибирається значення „Трудовой” (Work) або – „Материальный” (Material). Після заповнення цього поля в поле „Краткое название” з'являється перша буква назви ресурсу, а в більшості інших полів – значення параметрів, установлених за замовчуванням, зокрема, стандартна і понаднормова погодинні ставки оплати робіт, що задаються на вкладці „Общие” діалогового вікна „Параметры”, що відкривається командою меню „Сервис ® Параметры”. Аналіз і оптимізація проекту здійснюється з метою:
Оптимізація плану проекту полягає у вирівнюванні навантаження ресурсів, регулюванні тривалості задач, що складають критичний шлях, зменшенні або збільшенні витрат на задачі і ресурси з метою забезпечення виконання проекту в заданий термін без перевищення бюджету і з найвищою якістю. Аналіз і оптимізація вартості проекту. За рідкісним винятком сумарні витрати на проект (бюджет проекту) не є визначальним чинником його доцільності. Від того, як у часі розподіляються витрати, залежить фінансова політика керівників проекту. Для оцінки вартості будь-якої роботи і загальної вартості проекту у кожнім із представлень, що містять список задач, за допомогою команди меню „Вид → Таблица: …→ Затраты” відкривається таблиця „Затраты”, що містить поле „Общие затраты”, у якому і відображається відповідна сума. Бюджет проекту буде відображуватися, якщо сформована сумарна задача проекту (Аналіз і стримування ризиків. Навіть добре складений проект не застрахований від випадків, що можуть порушити плани і розбалансувати бюджет. Задача проектного менеджменту – визначити можливі ризики і розробити стратегію зменшення впливу ризиків на проект. Ідентифікація ризиків. При великій кількості задач у проекті аналіз ризиків потрібно починати з задач, що лежать на критичному шляху, чи, тих, котрі можуть стати такими . Терміни робіт зриваються, коли запланована тривалість задач не відповідає часу, що потрібно призначеним ресурсам на її виконання. Причина – або неточність планування, або виникнення додаткового обсягу робіт. Коли автори проекту не до кінця упевнені в тривалості роботи, вони позначають її як „предварительную” знаком питання. Такі задачі, якщо вони залишилися, виявляються за допомогою фільтра „Задачи с оценкой длительности” (Tasks With Estimated Durations). Для пом'якшення ризику від цих задач рекомендується збільшити їхню тривалість до песимістичної оцінки.
Тема 11. Об’єктно орієнтований підхід в управлінні бізнес-процесами ProjectExpert - комп’ютерна система, призначена для підготовки бізнес-планів та створення фінансових моделей нового або діючого підприємства незалежно від того до якої галузі це підприємство належить і від масштабів його діяльності. Імітаційна фінансова модель підприємства, побудована засобами Project Expert, забезпечує генерацію стандартних бухгалтерських процедур і звітних фінансових документів, що реалізовуються у часі бізнес-операцій. Під бізнес операціями розуміють конкретні дії, здійснювані підприємством в процесі економічної діяльності, слідством яких є зміни в об’ємах і напрямах рушення потоків грошових коштів. Ці моделі відображають реальну діяльність підприємства через опис грошових потоків (надходжень і виплат) як подій, що відбуваються в різні періоди часу. Використання імітаційних фінансових моделей в процесі планування і аналізу ефективності діяльності підприємства або інвестиційного проекту, що реалізовується, є дійовим засобом, що дозволяє «програти» різні варіанти стратегій і приймати обґрунтоване управлінське рішення, направлене на досягнення цілей підприємства. Project Expert надає можливість побудувати фінансову модель підприємства або інвестиційного проекту, також:
Модель компанії. Основою побудови бізнес-плану в системі Project Expert є повна фінансова модель компанії. Фактично, в цій моделі імітуються всі платежі, які пов’язані з реалізацією проекту, надходження від продажу, бухгалтерські операції. Одного разу побудована, модель компанії дозволяє надалі багато разів аналізувати різні варіанти реалізації проекту (для цих цілей Project Expert Prof. містить спеціальну програму), оцінювати вплив на проект зміни зовнішніх чинників (так званий "what-if" аналіз, його можна провести як вручну, так і в спеціальному розділі "Аналіз чутливості"). Ініціативні інвестиції. Програма містить розділ «Інвестиційний план», призначений для складання календарного графіка капітальних початкових вкладень і підготовчих робіт. Тут можна вказати окремі етапи робіт, ресурси, необхідні, для виконання цих етапів, встановити взаємозв’язки між етапами, сформувати активи підприємства, описати способи і терміни амортизації активів. Тісний зв’язок між календарним планом робіт і правилами їх представлення в бухгалтерській документації дозволяє економити значний час, що затрачується на визначення майбутніх амортизаційних відрахувань, витрат на обслуговування обладнання і інших питань, пов’язаних з інвестиційним етапом проекту. Операційний план. Стратегія продажу компанії, що реалізовує проект, виробничі схеми, політика закупівлі і формування запасів повинні бути детально пророблені на вже стадії планування проекту. В умовах досить високої інфляції чинники часу, що визначають стратегію збуту, впливають істотний чином на фінансовий результат проекту. Project Expert надає користувачеві набір інструментів для опису індивідуальної стратегії реалізації продукції і послуг, а також формування всього операційного плану. Опис операційного плану включає модулі: • План збуту • План виробництва • Матеріали і комплектуючі (опис схеми закупівлі і формування запасів) • План персоналу • Загальні витрати Фінансування проекту. Потреба в капіталі визначається на основі даних, що відображаються в Звіті про рушення грошових коштів (Cash-Flow). Значення сальдо рахунку підприємства представлені в останньому рядку таблиці Cash-Flow і демонструють стан розрахункового рахунку підприємства, що прогнозується, що реалізовує проект в різні періоди часу. Негативне значення сальдо розрахункового рахунку означає, що підприємство не має в своєму розпорядженні необхідну суму капіталу. Задачею користувача є сформувати капітал таким чином, щоб ні в один період часу значення сальдо розрахункового рахунку не мало негативне значення. При цьому необхідно дотримуватися основного принципу - капітал повинен бути залучений тільки в той період часу, коли це дійсно необхідне. Важливою перевагою Project Expert є те, що потреба в капіталі визначається з урахуванням інфляції, що, в свою чергу, дозволяє уникнути грубих помилок в плануванні бюджету проекту. Залучення капіталу. Існує два основних способи залучення капіталу:
У програмі Project Expert передбачена можливість розробки гнучкої стратегії формування капіталу. При цьому користувач може описати як процедури залучення грошових коштів, так і процедури обслуговування боргу. Розділи, що відносяться до фінансового плану. • Акціонерний капітал • Кредити • Лізинг • Інвестиції • Інші надходження • Інші виплати • Розподіл прибутку • Пільги по податку на прибуток Кошти, аналіз проекту і формування звітів. Модель компанії, побудована при допомозі Project Expert, імітуючи її діяльність, представляє результати в формі стандартних фінансових документів, зрозумілих будь-якому фінансовому аналітику або бухгалтеру. Орієнтація на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО) допомагає тут відразу з двох точок зору - вона полегшує роботу з іноземними інвесторами і робить можливим більш точний аналіз фінансових результатів (оскільки МСБО створені саме для цих цілей). Фінансові звіти. Фінансові звіти демонструють результати діяльності компанії. Звичайно потенційним інвесторам або банкірам надаються звіти за декілька останніх років, а також прогнози майбутніх фінансових результатів. До числа якнайважливіших фінансових звітів відносяться: • Звіт про прибутки і збитки • Бухгалтерський баланс • Звіт про рушення грошових коштів (Cash Flow) • Звіт про використання прибутку. У Project Expert всі перераховані документи формуються автоматично внаслідок виконання розрахунків. Процес генерації бухгалтерських процедур і формування звітних фінансових документів здійснюється відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Контроль за ходом реалізації проекту. У Project Expert передбачені засоби для уведення фактичної інформації про хід реалізації проекту. Актуальна інформація може вводитися щомісяця. На основі введеної актуальної інформації і плану формується звіт про неузгодженості планової і фактичної інформації, що може бути використана в процесі керування проектом.
Тема 12. Віртуальні підприємства як сучасна форма організації Віртуальне підприємство (ВП) – співтовариство територіально роз’єднаних фірм чи співробітників, що обмінюються продуктами своєї праці і спілкується винятково електронними засобами при мінімальному або цілком відсутньому контакті. Це нова форма економічної організації. Місце знаходження партнерів віртуального підприємства втрачає значення., що активізує міжнародну співпрацю. В мережі ВП користувачі отримують до необхідних ресурсів, а мережа забезпечує сполучення і необхідний канал пропуску. Найбільш загальні риси процесу організації ВП:
Серед віртуальних організацій слід розрізняти об’єднання «фізично» існуючих фірм, які співпрацюють на основі мережі Internet через причину територіальної віддаленості, та віртуальні компанії, які існують лише у вигляді WEB-сторінок і здійснюють інформаційне забезпечення за певними тематичними напрямами. Перший тип використовує віртуальний простір як засіб комунікації при об’єднанні матеріальних, фінансових та інших ресурсів для реалізації спільних проектів. Для другого типу організації віртуальна реальність є єдиним можливим способом існування. Розрізняють наступні класи віртуальних підприємств:
Головною перевагою віртуальної організації бізнесу є скорочення трансакційних витрат, пов’язаних з пошуком та обробкою інформації, а також значно зменшуються витрати на створення і утримання офісів, виробничих площ, зникає необхідність у поїздках для організації зустрічей та переговорів. Кількість учасників віртуального об’єднання майже необмежена, єдиним стримуючим фактором є межа перевантаженості інформацією. Окрім залучення інформаційних ресурсів віртуальні об’єднання дозволяють користуватись послугами висококваліфікованих фахівців без зміни місця їх проживання. Також до основних переваг ВП можна віднести швидке виконання замовлення клієнта і повнота виконання вимог клієнта. Замовник і виконавці утворюють єдину відкриту організаційну структуру, кордони між взаємодіючими структурами підприємства стають нечіткими, прозорими і рухливими Характерною рисою розвитку ВП є інтеграція моделей електронної комерції В2В і В2С з корпоративними інформаційними системами (КІС). Така модель на сьогодні є найперспективнішою, адже забезпечується не тільки задачі комплексної автоматизації управління компанією а також автоматизація процесів закупівлі і збут. З практичної точки зору, ВП є мережа вільно взаємодіючих агентів, які знаходяться у різних містах. Багатоагентні системи – це одне з найбільш динамічно розвиваючих галузей штучного інтелекту. Робота ВП пов’язана з інтелектуальним моделюванням взаємодії агентів. Побудова багаторівневих інтерфейсів між агентами відіграє важливу роль, тому в першу чергу потрібно побудувати модель взаємовідносин виробника із замовником, постачальниками, клієнтами та іншими учасниками.
Тема 13. Безпека менеджерських систем Загальні рекомендації щодо інформаційної безпекиІнформаційну безпеку слід розглядати як складову частину загальної безпеки, причому як важливу і невід'ємну її частину. Розроблення концепції інформаційної безпеки має обов'язково проходити за участю керівництва об’єкта захисту. У цій концепції потрібно передбачати не тільки заходи, пов'язані з інформаційними технологіями (криптозахист, програмні засоби адміністрування прав користувачів, їх ідентифікації й аутентифікації, "брандмауери" для захисту входів-виходів мережі тощо), але й заходи адміністративного і технічного характеру, включаючи жорсткі процедури контролю фізичного доступу до автоматизованої банківської системи, а також засоби синхронізації й обміну даними між модулем адміністрування безпеки банківської системи і системою охорони. Необхідна участь співробітників керівництва безпеки на етапі вибору-придбання-розроблення автоматизованої системи. Цю участь не слід зводити до перевірки надійності постачальника та його продукції. Керівництво безпеки має контролювати наявність належних засобів розмежування доступу до інформації, що одержує система. Необхідний рівень захисту можна визначити за допомогою управління ризиком - процесом, що містить процедури:
В комунікаційних системах використовуються наступні засоби мереженого захисту інформації: - Мережеві екрани – для блокування атак з зовнішнього середовища. Вони керують проходженням мереженого трафіку відповідно правилам захисту, їх встановлюють на вході в мережу і розділяють внутрішні та зовнішні мережі. - Системи виявлення вторгнень – для виявлення спроб несанкціонованого доступу як ззовні, так і в середині мережі, захисту від атак типу «відома в обслуговуванні». - Засоби створення віртуальних приватних мереж, для організації захищених каналів передачі даних через незахищене середовище. Вони забезпечують прозоре для користувача сполучення локальних мереж, зберігаючи при цьому цілісність інформації і конфедеційність. - Засоби аналізу захищеності – для аналізу захищеності корпоративної мережі та виявлення можливих каналів реалізації загроз, дозволяє попередити можливі атаки, оптимізувати витрати на захист. Одним з методів захисту інформації – маскування ( захист інформації шляхом криптографічного закриття), цей метод широко використовується для захисту економічної інформації при передачі по каналах зв’язку великої протяжності. Ще один метод – регламентація(захист, що створює умови опрацювання інформації за регламентом). Примус – наступний метод захисту, коли персонал організації змушений дотримуватись певних правил опрацювання передачі і використання інформації з банка даних. Засіб електронного підпису – це програмне чи/і апаратне забезпечення, призначене для генерації пари ключів (закритого і відкритого) і автоматизованого їх застосування при шифруванні чи дешифруванні електронного підпису.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНИХ РОБІТ
САМОСТІЙНА РОБОТАСамостійна роботадопомагає студентам максимально ефективно використати навчальний час, виробити навички самостійного вивчення окремих питань, зосередити увагу на фаховій літературі, сформувати власну точку зору для самостійного вирішення проблем проектування інформаційних систем у менеджменті. Працюючи самостійно, студент повинен вивчити елементи створення інформаційних систем, основні положення, вміти створювати математичні моделі, а також вміти впроваджувати інформаційні технології в процесах менеджменту. Самостійна робота студентів проводиться за такими формами:
Кожен студент повинен написати реферат або виконати індивідуальне завдання за погодженням із викладачем. Особлива увага під час самостійної роботи повинна приділятись набуттю навичок практичної роботи з програмними комплексами та роботі з Inernet-технологіями. Перед практичною роботою студенти мають ознайомитися з методичним забезпеченням (лекційний, методичний, довідковий матеріал на паперових та електронних носіях, демонстраційні ролики). Після цього можна виконувати конкретні практичні завдання згідно вимог.
Вимоги до написання рефератуНаписання реферату – один із видів самостійної роботи студентів. Реферат пишуть або друкують розміром шрифту 14 пунктів з одного боку аркушу паперу стандарту А4 через 1 міжрядкових інтервали та нумерують, залишаючи береги таких розмірів: лівий – 20 мм, правий – 10 мм, верхній та нижній – по 10 мм. Загальний обсяг реферату – до 20 сторінок. Оформляють реферат відповідно до загальноприйнятих вимог. На титульному аркуші вказують назву університету, факультет, спеціальність, дисципліну, тему, курс, групу, прізвище й ініціали студента та викладача. Зміст реферату складається із вступу, розділів основної частини, висновків, списку використаної літератури, які виокремлюються в тексті. Завершений та оформлений реферат студент підписує і проставляє дату виконання. Тематика рефератів
Питання, що виносяться на самостійне опрацювання Тема 1.
Тема 2.
Тема 3.
Тема 4.
Тема 5.
Тема 6.
Тема 7.
Тема 8. Самостійна робота:Передбачає виконанняпрактичних завдань по роботі з програмними продуктами «Парус», «Галактика», тощо по автоматизації задач виробничого менеджменту.
Тема 9.
Тема 10. Самостійна робота:Передбачає виконання практичного завдання по роботі з програмою «Бест-Звіт» Практична робота № 2.2 Тема: Робота з стандартними фінансовими документами і звітними формами за допомогою програми „БЕСТ-ЗВІТ ПЛЮС” . Мета: Познайомитись з принципами роботи і застосуванняпрограми для створення, обробки і зберігання звітних форм. Завдання: Заповнити Картку установи (бюджетна конфігурація). Підготувати довідник класифікацій до роботи. Створити звіт за довільний період. Заповнити реєстр працівників (Установа – Реєстр співробітників). Ознайомитись з роботою бухгалтерського календаря.
Тема 11.
Тема 12. Самостійна робота:Передбачає виконання практичних робіт. Практична робота на самостійне опрацювання №1. Тема: Розробка бізнес-плану електронного підприємства. Мета: Набути навичок розробки бізнес-плану електронного підприємства за допомогою спеціальних інструментальних систем. Завдання: Практична робота на самостійне опрацювання №2 Тема: Знайомство з методами маркетингової діяльності і реклами в у мережі Internet. Мета: Набути навичок проведення маркетингової роботи в Internet застосовуючи віртуальний офіс. Завдання: Познайомитись з методиками проведення реклами і маркетингової діяльності організаціями різних форм власності. Ознайомитись з принципами маркетингової роботи сегменту Internet-ринку - системи Іnmarket. Пошук комерційної інформації за допомогою дошок об’яв і каталогів
Тема 13.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ РОЗРОБКИ СХЕМИ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ Дослідити технологічні операції, що виконуються при роботі з спеціалізованим програмним продуктом. Скласти список дій. На підставі складеного списку побудувати схеми технологічних процесів збирання та оброблення інформації (окремі схеми) та привести опис схем технологічного процесу. Завдання 1. Побудувати структурну схему автоматизованої системи управління виробництвом, відтворивши на ній взаїмозв¢язки функціональних і забезпечуючих підсистем. Розробити алгоритм рішення задачі. Розробити схему технологічного процесу рішення задачі. Розробити інформаційну модель атизованого розв’язання задач з управління виробництвом продукції в умовах АІС
Завдання 2. Описати вхідну та вихідну інформацію до задачі «Облік інформаційних повідомлень про надходження та використання коштів на підприємстві». Розробити алгоритм рішення задачі. Розробити схему технологічного процесу рішення задачі. Розробити інформаційну модель рішення задачі.
ІНДИВІДУАЛЬНО –КОНСУЛЬТАЦІЙНА РОБОТА Індивідуально – консультативна робота – це вид навчальної роботи викладача зі студентами, яка здійснюється за графіком індивідуально – консультативної роботи у формі: індивідуальних занять, консультацій, перевірки виконання індивідуальних завдань, що винесені на поточний контроль тощо. Індивідуальне завдання виконується на практичному матеріалі конкретного підприємства чи установи. Загальний обсяг звіту з індивідуального завдання повинен складати 10-12 сторінок друкованого тексту формату паперу А4. Для друкованої роботи шрифт повинен відповідати 14 розміру текстового редактора Word. До звіту повинні входити:
У пояснювальній записці потрібно розкрити актуальність обраної теми, навести інформацію про роль та місце інформаційних систем в управлінні господарством. Головна частина звіту з індивідуальної роботи – це інформація про дослідження предметної області та обґрунтування проектних рішень, до якої можуть входити наступні питання: 1.Характеристика, склад та постановка задачі в умовах автоматизації. 2.Алгоритм розв'язування задачі згідно теми індивідуального завдання. 3.Iнформацiйне забезпечення системи. 4.Технологія розв'язку задачі та результати обробки даних. 5.Висновки. 6.Додатки. Варіанти завдань 1. Розробити постановку та алгоритм розв’язання задачі «Розрахунок складу виробів». Спроектувати форму вихідного документа. У результаті програмної реалізації одержати вихідну форму (відомість), яка містить такі реквізити: код і найменування виробу, код і найменування деталі або складальної одиниці (що входить), код складальної одиниці (куди входить), кількість на складальну одиницю, кількість на виріб. 2. Розробити постановку та алгоритм розв’язання задачі «Розрахунок часу роботи обладнання для виготовлення виробу». Спроектувати форму вихідного документа. У результаті програмної реалізації одержати вихідну форму (відомість), яка містить такі реквізити: код і найменування виробу, код цеху, код і найменування обладнання, код деталі або складальної одиниці, застосовність (кількість) деталей або складальних одиниць у виробі, час роботи обладнання для виробництва кожного виду деталей або складальних одиниць і виробу в цілому. 3. Розробити постановку та алгоритм розв’язання задачі «Розрахунок нормативних витрат матеріалів на виготовлення одиниці виробу». Спроектувати форму вихідного документа. У результаті програмної реалізації одержати вихідну форму (відомість), яка містить такі реквізити: код і найменування виробу, код і найменування матеріалів, одиниця виміру, код деталі або складальної одиниці, застосовність (кількість) деталей або складальних одиниць у виробі, маса деталей і норма витрат матеріалу на виріб, коефіцієнт використання матеріалу. 4. Розробити постановку та алгоритм розв’язання задачі «Розрахунок нормативного часу роботи інструменту для виготовлення виробу». Спроектувати форму вихідного документа. У результаті програмної реалізації одержати вихідну форму (відомість), яка містить такі реквізити: код і найменування виробу, код і найменування інструменту, код деталі або складальної одиниці, застосовність (кількість) деталей або складальних одиниць у виробі, час роботи інструменту для виробництва кожного виду деталей, складальних одиниць і виробу в цілому. 5. Розробити постановку та алгоритм розв’язання задачі «Розрахунок нормативних витрат заробітної плати на виготовлення виробу в цеху». Спроектувати форму вихідного документа. У результаті програмної реалізації одержати вихідну форму (відомість), яка містить такі реквізити: код і найменування виробу, код цеху, професія, розряд робіт, код деталі або складальної одиниці, застосовність (кількість) деталей або складальних одиниць у виробі, розцінка, трудомісткість кожного виду деталей і складальних одиниць і виробу в цілому, сума заробітної плати. 6. Розробити постановку та алгоритм розв’язання задачі «Розрахунок потреби основних матеріалів для виконання річного плану виробництва продукції підприємством». Спроектувати форму вихідного документа. У результаті програмної реалізації одержати вихідну форму (відомість), яка містить такі реквізити: плановий період, код і найменування матеріалів, одиниця виміру, кількість, вартість, величина відходу. 7. Розробити постановку та алгоритм розв’язання задачі «Облік і нарахування почасової заробітної плати». Спроектувати форму вихідного документа. У результаті програмної реалізації одержати вихідну форму (відомість), яка містить такі реквізити: місяць, номер цеху, табельний номер, розряд, відпрацьовано годин (нормовано, простоїв, понаднормовано, святкових, нічних), тарифна часова ставка (оклад), оплата (простоїв, понаднормових, святкових і вихідних), нарахована заробітна плата. 8. Розробити постановку та алгоритм розв’язання задачі «Облік виконання плану реалізації готової продукції». Спроектувати форму вихідного документа. У результаті програмної реалізації одержати вихідну форму (відомість), яка містить такі реквізити: дата, код і найменування виробу, план реалізації на місяць, фактично реалізовано — за добу і з початку місяця, процент виконання плану. 9. Розробити постановку та алгоритм розв’язання задачі «Розрахунок потреби основних робітників і фонду заробітної плати для виконання річного плану виробництва продукції підприємством».. Спроектувати форму вихідного документа. У результаті програмної реалізації одержати вихідну форму (відомість), яка містить такі реквізити: найменування і код професії, розряд робіт, кількість робітників і фонд заробітної плати, у тому числі план, факт і відхилення. 10.Розробити постановку та алгоритм розв’язання задачі «Розрахунок завантаження і пропускної здатності обладнання на місяць». Спроектувати форму вихідного документа. У результаті програмної реалізації одержати вихідну форму (відомість), яка містить такі реквізити: плановий період, код і найменування обладнання, трудомісткість програми цеху, фонд часу роботи обладнання, коефіцієнти завантаження і пропускної здатності обладнання. 11. Розробити постановку та алгоритм розв’язання задачі «Розрахунок ліміту матеріалів по цеху на місяць». Спроектувати форму вихідного документа. У результаті програмної реалізації одержати вихідну форму (відомість), яка містить такі реквізити: місяць, цех, код і найменування матеріалів, одиниця виміру, код деталі, план запуску деталей, норма витрат матеріалу, потреба в матеріалі, залишок матеріалу на складі, ліміт матеріалу. 12. Розробити постановку та алгоритм розв’язання задачі «Розрахунок планової потреби інструменту на виконання місячної виробничої програми цеху». Спроектувати форму вихідного документа. У результаті програмної реалізації одержати вихідну форму (відомість), яка містить такі реквізити: місяць, цех, найменування і код інструменту, одиниця виміру, кількість інструменту на програму цеху. 13. Розробити постановку та алгоритм розв’язання задачі «Розрахунок амортизаційних відрахувань основних засобів». Спроектувати форму вихідного документа. У результаті програмної реалізації одержати вихідну форму (відомість), яка містить такі реквізити: місяць, код і найменування групи основних засобів, балансова вартість, сума амортизаційних відрахувань. 17. Розробити постановку та алгоритм розв’язання задачі «Облік виконання договорів постачальниками матеріальних цінностей». Спроектувати форму вихідного документа. У результаті програмної реалізації одержати вихідну форму (відомість), яка містить такі реквізити: звітний період, код і найменування постачальника, номер договору, код матеріалу, одиниця виміру, кількість — належить поставити, фактично поставлено, відхилення. 20. Розробити постановку та алгоритм розв’язання задачі «Облік наявності та руху матеріальних цінностей». Спроектувати форму вихідного документа. У результаті програмної реалізації одержати вихідну форму (відомість), яка містить такі реквізити: місяць, склад, код і найменування матеріальних цінностей, одиниця виміру, операція руху матеріальних цінностей, кількість і сума за вхідним залишком, надходженням, витратами, вихідним залишком. 21. Розробити постановку та алгоритм розв’язання задачі «Облік використання матеріальних цінностей у виробництві». Спроектувати форму вихідного документа. У результаті програмної реалізації одержати вихідну форму (відомість), яка містить такі реквізити: місяць, цех, код і найменування матеріалів, одиниця виміру, ціна, фактично витрачено, норма витрат, відхилення у натуральному і вартісному вимірі. 22. Розробити постановку та алгоритм розв’язання задачі «Облік малоцінних і швидкозношуваних предметів (МШП), що надійшли в експлуатацію за місяць». Спроектувати форму вихідного документа. У результаті програмної реалізації одержати вихідну форму (відомість), яка містить такі реквізити: місяць, номер цеху, код рахунків бухгалтерського обліку за дебетом і кредитом, код МШП, одиниця виміру, кількість, ціна, сума. 27. Розробити постановку та алгоритм розв’язання задачі «Облік надходження особового складу на підприємство за видами прийому та категоріями персоналу». Спроектувати форму вихідного документа. У результаті програмної реалізації одержати вихідну форму (відомість), яка містить такі реквізити: місяць, вид прийому, кількість прийнятих на роботу за категоріями персоналу — основні робітники, допоміжні робітники, ІТП, службовці, МОП, охоронці, учні, всього за видами прийому. 28. Розробити постановку та алгоритм розв’язання задачі «Аналіз чисельності робітників, прийнятих на підприємство». Спроектувати форму вихідного документа. У результаті програмної реалізації одержати вихідну форму (відомість), яка містить такі реквізити: дата, код структурного підрозділу, кількість прийнятих на роботу за категоріями персоналу і професіями: всього по структурному підрозділу, в тому числі основних робітників, допоміжних робітників, ІТП, службовців, МОП, охоронців, учнів. 29. Розробити постановку та алгоритм розв’язання задачі «Облік вибулих робітників по підприємству за місяць». Спроектувати форму вихідного документа. У результаті програмної реалізації одержати вихідну форму (відомість), яка містить такі реквізити: дата, код підрозділу, чисельність вибулих за категоріями (робітники, ІТП, службовці, МОП, охорона, учні), з причин (за власним бажанням, на пенсію, за статтею, за скороченням кадрів), за стажем (до 1 року, до 10 років, до 20 років, понад 20 років). 30. Розробити постановку та алгоритм розв’язання задачі «Облік виробництва деталей і складальних одиниць по цеху за місяць». Спроектувати форму вихідного документа. У результаті програмної реалізації одержати вихідну форму (відомість), яка містить такі реквізити: дата, номер цеху, код і найменування деталі (складальної одиниці), кількість за планом, фактично виготовлено, відхилення, процент виконання плану.
ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ З ДИСЦИПЛІНИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Сайти:
З повагою ІЦ "KURSOVIKS"! |