Методичні вказівки до теми Комерційні програмні системи автоматизації управління підприємством, КНЕУ

Таблиця 9.1

ТЕХНОЛОГІЧНІ ЗАСОБИ СИСТЕМ R/3 ТА BAAN

9.1.2. Система управління корпоративними бізнес-процесами R/3

Система управління корпорацією R/3 німецької фірми SAP (SAP — Systems, Applications and Products in Data Processing) займає одну з провідних позицій у переліку розробок великих інтегрованих інформаційних систем стандарту ERP. Частка продажу системи R/3 становить близько 36 % світового ринку програмного забезпечення прикладних програм для бізнесу. В Україні систему або її окремі модулі впроваджено на Донецькому металургійному заводі, у Нацбанку України, компанії «КримЕнерго», компанії «УкрТелеком», на Чорнобильській та Рівненьській АЕС тощо.

Система R/3 є відкритою й може бути впроваджена на базі операційних систем і СУБД різних виробників.

Система R/3 базується на архітектурі «клієнт-сервер» типу Application Server. R/3 розподіляє обчислювальні процеси між серверами баз даних, серверами прикладних програм і клієнтськими машинами, які (за термінологією SAP) називаються «серверами презентації». На рівні презентації важливою складовою є графічний інтерфейс користувача.

З метою підтримки клієнтів системи до її складу включено сервіс­ну програму EarlyWatch Alert, яка дає змогу клієнтам SAP регуляр­но відправляти інформацію про стан їх інсталяцій R/3 до онлайнової сервісної системи OSS (Online Service System). SAP автоматично аналізує цю інформацію на базі існуючих правил і накопиченого практичного досвіду. Вироблені в результаті аналізу рекомендації та вказівки щодо розв’язання проблем надсилаються клієнтам SAP.

Система R/3 має вбудований інструментальний засіб розроблення прикладних програм ABAP/4 (CASE-систему), який можна використовувати для розроблення власних специфічних проектів клієнтів незалежно від стандартних модулів R/3.

Починаючи з версії 3.1 R/3 забезпечує функціонування бізнес-додатків у мережі Іnternet. Складовою програмного забезпечення, що поставляється із системою, є понад 25 різних Іnternet-додат­ків. Ці компоненти охоплюють широкий спектр функцій у сфері фінансів, обліку та звітності, логістики та управління персоналом. Іnternet-додатки R/3 забезпечують можливість взаємозв’яз­ків між користувачем і підприємством, між різними підприємствами, а також між співробітниками однієї фірми у мережі intranet. Іntеrnеt-додатки отримують доступ до логіки системи завдяки інтерфейсам BAPI (Business Application Programming), що поставляються разом із системою.

Інформаційне середовище R/3 має трирівневу структуру. Джерелами інформації слугують оперативні системи — прикладні програми SAP, які разом з зовнішніми джерелами даних утворюють нижчий рівень ієрархії. На другому рівні знаходяться одержувачі інформації — інформаційні системи R/3, як-от:

• інформаційна система логістики (LIS), яка об’єднує управління матеріальними потоками, закупівлями матеріалів, планування та управління виробництвом, реалізацію готової продукції;

• інформаційна система аналізу внутрішньогосподарської діяльності — контролінгу (CIS);

• інформаційна система фінансового обліку і звітності (FIS);

• інформаційна система управління персоналом (HIS).

Зазначені інформаційні системи у свою чергу є джерелами даних для інформаційного сховища адміністративної системи верх­нього рівня (EIS). Система EIS використовує модель багатовимір­ного кубу даних інформаційного сховища для гнучкого багатоаспектного аналізу даних і здійснення на цій основі підтримки
прийняття рішень керівним персоналом. EIS виконує стандартні для технології OLAP операції над багатовимірними даними: врахування або ігнорування ієрархічних структур під час навігації по кубу даних, поворот куба даних, утворення фрагментів і т. ін. У системі передбачено стандартні формуляри звітів, що їх за потреби можна модифікувати. Результати оброблення інформації і графічні зображення можуть бути розіслані адресатам EIS за допомогою комунікаційного обладнання.

Прикладне програмне забезпечення системи R/3 має модульну структуру й об’єднує взаємопов’язані програмні модулі різного функціонального призначення.

Базис (модуль BC) призначений для виконання базисного налаштовування системи, оптимального налаштовування системи управ­ління базами даних (СУБД), організації резервного копіювання, роз­роблення розширень системи з використанням мови ABAP/4.

Модулі фінансового менеджменту FI, управління основними засобами AM, управління ризиками TR спрямовані на фінансові аспекти діяльності підприємств і автоматизують бухгалтерський та податковий облік на підприємстві, формування зовніш­ньої і внутрішньої звітності.

Модулі контролінгу COта управління проектами PS призначені для розв’язання задач управлінського обліку: обліку та перерахунку внутрішніх робіт, обліку результатів господарської діяльності, обліку прямих і непрямих витрат, обліку витрат за міс­цями їх виникнення, а також ведення довгострокових проектів.

Модулі матеріального обліку ММ та управління складами WM слугують для інформаційної підтримки процесів заготівлі, складування і споживання товарно-матеріальних цінностей, організації обліку виробництва, підготовки звітності з логістики для керівного персоналу.

Модуль планування виробництва РР забезпечує підготовку та аналіз інформації для планування та управління виробництвом, ведення специфікацій і технологічних карт, розрахунок каль­куляцій на виріб, організацію планування для дискретного і серійного виробництва, а також планування потреби матеріалів на базі виробничих замовлень.

Модуль збуту SD підтримує організацію обліку збуту продук­ції та підготовку звітності для менеджерів відділу збуту. Модуль інтегрований з модулями управлінського обліку.

Модуль управління персоналом і розрахунку заробітної пла­ти HR автоматизує функції відділу кадрів, оптичне архівування даних персоналу, зв’язок з системами розрахунку за кредитними картками у відрядженнях, розрахунок заробітної плати та облік заходів з підвищення кваліфікації персоналу.

Модуль управління якістю QM призначений для автоматизації системи забезпечення та контролю якості продукції.

Модуль технічного обслуговування обладнання PM автоматизує облік одиниць обладнання та технічних об’єктів, складання календарного графіка та формування замовлень на технічне обслуговування обладнання, планування виробничих потужностей.

9.1.3. Система управління ресурсами підприємства Oracle Applications

Система Oracle Applications — велика інтегрована ERP-систе­ма, розроблена корпорацією Oracle. Клієнтами корпоративних додатків Oracle є понад 7700 організацій і компаній у 79 країнах світу.

Пакет корпоративних додатків Oracle Applications складається з 55 програмних модулів, кожний з яких являє собою повнофунк­ціональне рішення у сфері управління кадрами, фінансами, виробництвом, матеріально-технічним постачанням і збутом. Створюючи Oracle Applications, корпорація Oracle дотримувалася таких принципів:

• орієнтація на процес як основний об’єкт автоматизації (про­цесно-орієнтований підхід);

• відмова від традиційних ієрархічних, орієнтованих на функ­ціональність структур;

• орієнтація на керівника як основного споживача інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень.

Систему Oracle Applications реалізовано в архітектурі Inter­net/intranet. За її допомогою стає можливим розподіл бізнес-про­цесів (збуту, постачання) в Internet, за межі підприємства. Cервер баз даних системи реалізується за допомогою СУБД Oracle на платформах UNIX та Windows NT.

Система включає засоби реструктуризації бізнес-процесів (біб­ліотеку бізнес-моделей).

Oracle Applications об’єднує такі підсистеми та модулі.

Система інформаційного підтримування керівництва (OBIS — Oracle Business Intelligence System) являє собою набір з 20 Internet-додатків, призначених для відстежування та оперативного подання керівництву найзначущих показників діяльності підприємства (наприклад, поточної оберненості дебіторської заборгованості, рівня незнижуваних складських залишків і т. ін.).

Фінансовий аналіз і планування. Убудована система глобаль­ної консолідації дає змогу задавати різні правила консолідації результатів господарчої діяльності та оперативних балансів підприємства на рівні окремих господарських операцій або залишків по рахунках. Передбачається автоматичне створення замовлень на придбання, відрахування податків та оброблення рахунків-фак­тур і платежів.

Модуль Дебітори підтримує всі способи платежів, облік подат­ків, видачу акредитивів, допускає автоматичне оброблення надходжень з використанням електронних переказів, векселів і списання з рахунка. Модуль Дебітори підтримує паралельне ведення книги продажу з оплати і відвантаження для цілей оподаткування і цілей бухгалтерського обліку відповідно.

Модуль Фінансовий аналізатор забезпечує необхідний рівень складності фінансового аналізу на базі аналітичних зрізів.

Управління постачанням і збутом. Підсистема включає багатофункціональні інтегровані засоби планування і виконання, що оптимізують управління попитом і пропозицією. Канали збуту розміщують замовлення через центри розподілу, які можуть задовольнити попит з використанням різних варіантів поставок. Підсистема підтримує електронний обмін даними з постачальниками і замовниками у стандарті EDI.

Планування та управління виробництвом. Модулі управління виробництвом уможливлюють розв’язання задач комплекс­ної автоматизації виробництва як дискретного, так і безперервного типу. Oracle дає змогу розвивати можливості виробництва від дрібносерійного складання прототипів до великих обсягів серійного складання і складного планування виробничих замовлень.

Управління персоналом. Модуль забезпечує розв’язання таких задач:

· Планування організаційних змін, включаючи моделювання структурних і посадових ієрархій організації (ситуаційний аналіз «що — якщо»). Для планування може використовуватися графічний редактор організації.

· Планування структурних підрозділів, опис розряду, посади, позиції, ведення довідників тощо.

· Персональний облік працівників і кандидатів з повним записом їхніх професійних якостей, даних для нарахування заробітної плати, даних про використання робочого часу, послужного списку працівників, потреби у підвищенні кваліфікації і результатів навчання працівників.

· Аналіз і ведення звітності за типовими державними формами, за нестандартною звітністю за допомогою засобів розробки Oracle, оперативний аналіз даних і підтримка прийняття рішень на базі технології OLAP.

Управління проектами. Система дає змогу керівникам проек­тів вести докладний облік витрат, дотримуючись кошторису і графіка робіт у процесі успішного досягнення мети проекту. Схо­вище даних Oracle Applications уможливлює проведення пошуку потрібної інформації щодо проекту та аналіз її за допомогою засобів багатовимірного аналізу (OLAP).

9.1.4. Система комплексного планування ресурсів підприємства J.D.Edwards OneWorld

Система OneWorld (виробник — компанія J.D.Edwards) являє собою повнофункціональну ERP-систему середнього рівня інте-
грації, яка надає можливість управляти фінансами, виробництвом, збутом, а також документообігом.

Систему побудовано за архітектурою «клієнт-сервер», вона здат­на працювати з різними стандартами баз даних, включаючи Oracle, MS SQL, DB/2 i DB/400. Система OneWorld сумісна з різними програмними платформами: UNIX, Windows NT, IBM AS/400, Solaris від SunMicrosystems. Вона допускає необхідне масштабування, тобто змінювання кількості користувачів системи, платформ і СУБД.

OneWorld базується на об’єктно-орієнтованих технологіях. Убудована в систему об’єктно-орієнтована мова програмування дає змогу створювати специфічну функціональність для конкретних підприємств.

В основі технології OneWorld закладено передумову динаміч­ного розвитку підприємства і бізнес-процесів. Прикладні програми OneWorld будуються на базі єдиної сумісної архітектури, а інструментарій ActivEra дає змогу адаптувати їх до змін бізнесу.

У системі J.D.Edwards OneWorld реалізовано концепцію керування ланцюжками постачань (Supply Chain Management, SCM), яка являє собою процес планування, виконання і контролю з погляду зниження витрат сировини, матеріалів, незавершеного виробництва, готової продукції, сервісу і пов’язаної з ними інформації від моменту зародження замовлення до моменту спожи­вання (включаючи імпорт, експорт, внутрішні та зовнішні переміщення), тобто до повного задоволення вимог клієнтів. Рішення J.D.Edwards OneWorld з реалізації концепції керування ланцюжками постачань (SCM) базується на методі залучення окремих взаємозалежних елементів системи у загальний процес керування підприємством з метою запобігання нераціональним витратам використовуваних ресурсів.

Головними підсистемами J.D.Edwards OneWorld є Базове Системне Середовище, Фінанси, Виробництво, Збут і Постачання, Управління Проектами, Управління Персоналом, Керування Взає­мовідносинами з Клієнтами.

Базове Системне Середовище є ядром системи і створює необхідні умови для роботи інших підсистем. Ця підсистема складається з декількох модулів:

• Система керування документообігом;

• Адресна книга;

• Засоби бізнес-аналізу;

• Генератор звітів;

• Інструментарій ActivEra.

Система керування документообігом підприємства слугує засобом автоматизації формалізованого бізнесу, перетворюючи документообіг із паперової форми на електронну. Всі процеси в OneWorld описуються на основі документообігу, і кожній дії у системі відповідає документ. Інформація, документи і доручення надходять від одного учасника до іншого відповідно до визначених заздалегідь правил. Частиною електронного документообігу є система внутрішньої електронної пошти.

Можливості системи керування документообігом підприємства:

· інтеграція різноманітних додатків у єдину систему;

· використання багаторівневого опрацювання повідомлень;

· використання примусової зміни маршруту документа в екс-
тремальних ситуаціях на правах адміністратора;

· автоматична реєстрація дати і часу на всіх етапах проходження проекту для цілей аналізу та аудиту;

· автоматична генерація документа за будь-якою подією або умовою, відправлення його на розгляд визначеному співробітнику та автоматична реакція на отриману відповідь;

· автоматичне пересилання повідомлень іншому адресату піс­ля закінчення зазначеного терміну, за умови відсутності адресата або за будь-якої іншої умови;

· використання вкладених процесів і відповідних процедур руху документів;

· використання списків розсилання, як заздалегідь запрограмованих у сценаріях, так і сформованих користувачем.

Адресна книга являє собою глобальну централізовану базу даних, інформація якої використовується рештою модулів. Адресна книга містить актуальну інформацію про роботи, реквізити замов­ників, постачальників, працівників тощо і знижує ймовірність виникнення помилок під час оброблення даних.

Засоби бізнес-аналізу призначені для оперативного аналітичного оброблення даних і можуть застосовуватися у разі організації робочого місця керівника. Засоби бізнес-аналізу базуються на використанні технології OLAP і сховищ даних.

Генератор звітів є потужним засобом формування нестандарт­ної звітної документації. Додатково до можливостей інтерактивного процесу генерації звітів модуль дає змогу реалізовувати процедури аналізу звітів і реагування в автоматичному режимі, коли результат аналізу значення деякого поля у звіті може викликати запуск будь-якої системної процедури.

Інструментарій ActivEra уможливлює використання спеціаль­них інструментів — активаторів, тобто утиліт або прикладних програм, які з мінімальною складністю дають змогу користувачам налаштовувати систему програмного забезпечення для підприємства відповідно до вимог, що постійно змінюються. Активаторам притаманні такі характеристики:

• вони вносять суттєві функціональні зміни або доповнення у систему;

• вони надають спрощений метод навігації під час внесення змін, використовуючи функціональні прийоми, оформлені у вигляді «майстрів».

У складі ActivEra існує два типи активаторів: бізнес-актива­тори та технологічні активатори.

Бізнес-активатори призначені для швидкого і зручного внесення спеціалістами з управління змін у систему без застосування складних ресурсів розробки. Бізнес-активатори можуть застосовуватися, наприклад, для додавання у базу даних нового підрозділу або об’єкта обліку, створення рахунків і процедур оброблення замовлень, налаштовування структури звіту. Бізнес-активато­ри поділяються на такі типи:

• робочі активатори — дають змогу виконувати миттєві зміни у галузях користувацького інтерфейсу, навігації, опцій виведення;

• активатори прикладних програм — слугують для настроювання функціональних можливостей програмного забезпечення. Існують три види активаторів прикладних програм: активатори властивостей програм, активатори мови прикладної програми, активатори безпеки;

• активатори процесу — дають змогу налаштовувати ERP-систему для контролю над бізнес-процесами на трьох рівнях: на рівні підприємства, на глобальному рівні та на практичному рівні. Рівень підприємства стосується бізнес-процесів, які впливають на бізнес усього підприємства. За допомогою активатора можна встановити фундаментальні вимоги компанії до сценарію бізнес-процесу і здійснювати зміни щодо розвитку компанії. Глобальний рівень передбачає визначення процесів, що підтримують у системі багатовалютність, різні мови інтерфейсу, локалізацію системи для певної країни. Практичний рівень належить до специфічної бізнес-практики, у рамках якої впроваджується система, і дає змогу встановлювати види бізнесу, технологічні процеси, форми і звіти. Шаблони процесів є ключовими властивостями в ActivEra. Вони уможливлюють перегляд графічних презентацій бізнес-процесу та його вдосконалення.

Технологічні активатори призначені для використання техніч­ними спеціалістами з інформаційних технологій і дають змогу вносити у систему зміни, пов’язані з підтримкою баз даних, плат­форм апаратного забезпечення, програмних модулів і місць розташування бізнесу. Технологічні активатори відповідно до виконуваних функцій поділяються на такі види:

· системні активатори — дають змогу користувачам модифікувати способи взаємодії прикладного програмного забезпечення із системним програмним середовищем;

· інтеграційні активатори — дають змогу налаштовувати способи інтеграції прикладного програмного забезпечення для управ­ління підприємством з іншими прикладними програмами;

· об’єктні активатори — уможливлюють розширення функціо­нальних можливостей прикладних програм через управління об’єктами і компонентами програмного забезпечення.

Фінансова підсистема J.D.Edwards OneWorld дає можливість вести багатовалютний облік, розрахунки з дебіторами і кредиторами, фінансове моделювання і складання бюджету, ведення обліку основних засобів і підзвітних осіб і т. ін. Фінансова підсистема здатна здійснювати інформаційну підтримку спільної роботи декількох компаній, кожна з яких має власну організаційну структуру, план бухгалтерських рахунків, вимоги до консолідації. При цьому передбачені можливості повторної та вибіркової консолідації, а також аналізу операцій.

Підсистема виробництва J.D.Edwards OneWorld являє собою комплекс інтегрованих прикладних програм, у рамках яких реалізовано вимоги до різноманітних специфічних типів виробничих процесів: дискретного і безперервного виробництва у транс­національному, багатооб’єктному та багаторежимному середовищі. Підсистема дає змогу управляти конфігурацією виробів, планувати потреби у виробничих потужностях і вимоги до них, здійснювати управління виробничими цехами та технічне управління обладнанням, вести облік випуску виробів та облік собівартості, складати прогнози, здійснювати контроль якості.

Підсистема збуту і постачання J.D.Edwards OneWorld містить набір прикладних програм для автоматизації роботи відділів збуту, постачання та управління запасами, які дають змогу планувати потреби підприємства, управляти закупівлями, замовленнями на продаж, запасами, складами готової продукції, перевезеннями та контрактами, процесами ціноутворення та коригу­вання цін, а також виконувати операції електронної торгівлі.

Підсистема управління проектами J.D.Edwards OneWorld реалізує функції об’єднання окремих робіт у рамках проекту, формування бюджету проекту, контролю його виконання та аналізу рентабельності. Управління проектами являє собою «наскрізну» підсистему, що інтегрує операції решти підсистем у розрізі проекту.

Підсистема управління персоналом J.D.Edwards OneWorld надає інструменти управління трудовими ресурсами підприємства і використовується для організації раціональної роботи відділів кадрів. Підсистема дає змогу автоматизувати табельний облік, розрахунок заробітної плати, управління персоналом компанії.

Підсистема керування взаємовідносинами з клієнтами J.D.Edwards OneWorld (Customer Relationship Management, CRM) об’єднує всі бізнес-процеси, що стосуються інтересів клієнта, і пов’я­зані з ними прикладні програми. Таке CRM-рішення J.D.Edwards визначає як Collaborative Commerce CRM, або CRM-рішення для ділового співробітництва. Collaborative Commerce CRM є клієнт-орієнтованим рішенням для оптимізації процесів планування, керування маркетингом, продажем, виконанням зобов’язань, доставкою та обслуговуванням.

Підсистема CRM для ділового співробітництва включає:

· візуальний конфігуратор продажу через Іntеrnеt;

· модуль самообслуговування через Іntеrnеt;

· модуль автоматизації сервісу;

· модуль автоматизації продажу і маркетингу;

· модуль керування взаємовідносинами з партнерами;

· контакт-центр;

· електронну вітрину.

9.1.5. Комплексна система управління ресурсами підприємства Baan

Система управління ресурсами Baan, розроблена американо-голландською компанією Baan, являє собою велику інтегровану ERP-систему, що підтримує всі напрями бізнесу, включаючи фі­нанси, виробництво, збут, постачання, склади, транспортні пере­везення, сервісне обслуговування і проектно-конструкторські
роботи.

Система Baan є відкритою для різних операційних систем (UNIX, Windows NT, POSIX) і баз даних (Oracle, Informix, On-Line, Ingress, Sybase та ін.), причому допускається одночасна робота з різними базами даних. Доступ до бази даних Baan можливий із будь-яких прикладних програм. Імпорт та експорт даних здійснюється завдяки модулю Baan — Обмін. Система може бути сконфігурована як в архітектурі «клієнт-сервер», так і в архітектурі mainframе. Baan може працювати у локальних і глобальних обчислювальних мережах з локалізованими на одному сервері або розподіленими даними. Користувацький інтерфейс Baan налаштовується як на стандарт ASCII — у разі розв’язання управлінських задач, так і на використання графіки на базі X-Windows/ Motif — у разі реалізації розширених функцій.

Система має модульну структуру, що дає змогу реалізувати лише необхідні підприємству функціональні можливості. Baan включає такі основні підсистеми:

• виробництво;

• фінанси;

• збут, постачання, склади;

• транспорт;

• проект;

• сервіс;

• моделювання підприємства;

• інструментальні засоби.

На нижчому рівні ієрархії понад 6000 елементарних модулів. Модулі вищих рівнів утворюються шляхом агрегування модулів нижчих рівнів ієрархії. Система може впроваджуватися поетапно.

Підсистема Baan-Виробництво забезпечує можливість упровадження будь-якої стратегії управління виробництвом (серійне виробництво, виготовлення на склад, складання на замовлення, виготовлення на замовлення, конструювання на замовлення). Існують можливості для управління проектно-орієнтованим і безперервним виробництвом.

Ядром підсистеми є модуль «Основний виробничий план-графік», який забезпечує підтримку як оперативного управління виробничим процесом, так і довгострокового планування. За допомогою основного виробничого плану-графіка можуть бути встановлені потрібні норми виробітку за умови забезпечення необхідного рівня матеріальних запасів і збереження постійної кількості працюючих. Виробничий графік регулює використання основних виробничих ресурсів, як-от: робоча сила, обладнання, будівлі, матеріали та фінанси. Складання графіка починається з об’єднання планів продажу по кожному підрозділу в єдиний план, який стає базою для розроблення спільного виробничого плану. Потім через внутрішньокорпоративні замовлення виробничі замовлення розподіляються між конкретними підрозділами. Внутрішньокорпоративні відносини задаються, виходячи з того, хто є постачальником, а хто отримувачем продукції.

У систему вбудовано модуль планування виробничих ресурсів на рівні багатоланкової кооперації (MRPII), конфігуратор продук­ту і модуль аналізу критичних шляхів. На рівні багатоланкової організації виробництва підсистема дає змогу здійснювати управ­ління серійним випуском продукції, відслідковувати роботу
кожного підрозділу і контролювати весь ланцюжок поставок.

Підсистема Baan-Фінанси дає змогу працювати з головною бухгалтерською книгою, рахунками дебіторів і кредиторів, здій-
снювати контроль і регулювання грошових операцій, використовувати електронні та інші методи обліку платежів і надходжень. В інших підсистемах (Збут, Постачання, Склади) користувач може визначити, які господарські операції мають бути відображені у фінансовій системі і на якому рівні. У підсистемі Baan-Фінанси всі операції зберігаються у центральному файлі інтеграції, з якого вони можуть бути запитані для використання.

Підсистема Baan-Збут, постачання, склади забезпечує управ­ління продажем і закупівлями, контрактами, матеріальними запасами і зберіганням, багаторівневе управління партіями і відслідковування руху партій. Крім того, підсистема здійснює управління зовнішньою логістикою і транспортуванням, забезпечує опти­мізацію маршрутів, управління замовленнями на транспортування, підтримку складування та управління пакувальними роботами. Підсистема Baan-Збут, постачання, склади надає статистику із закупівель і продажу, використовує комплексну методику планування і прогнозування, є інтегрованою з графічною інформаційною системою підприємства, забезпечує підтримку даних у мультивалютному середовищі, роботу одночасно з декількома складами і компаніями, у тому числі управління ланцюжком поставок. Зав­дяки використанню модуля електронного обміну даними (Electronic Data Interchange, EDI) надається можливість швидкого зв’язку з постачальниками і замовниками, що може сприяти зниженню рів­ня складських запасів і підвищенню гнучкості управління.

Підсистема Baan-Транспорт дає змогу автоматизувати управ­ління зовнішніми транспортними послугами у рамках спеціалізованих транспортних компаній, а також у рамках інших фірм, що мають власні транспортно-експедиційні підрозділи. Включає модулі: управління замовленнями на транспортування і зберігання; обліку товарно-матеріальних запасів, автотранспорту і паливно-мастильних матеріалів. Підсистема дає змогу розраховувати вартість фрахту, планувати вантажні роботи і потреби у матеріальних потоках.

Підсистема Baan-Проект здійснює комплексне управління одночасно декількома проектами та їх оцінювання. Забезпечує всі етапи розроблення та реалізації проектів, а також підготовки контрактів, включаючи попереднє оцінювання проектів, укладання кон­трактів, складання бюджетів, планування, контроль за виконанням проектів, а також гарантійне і післягарантійне обслуговування. Система автоматично складає замовлення на закупівлю та виготов­лення виробів, необхідних для реалізації проектів, на транспортування, готує рахунки-фактури, здійснює контроль платежів.

Підсистема Baan-Сервіс призначена для автоматизації інформаційної підтримки процесу сервісного обслуговування і поточного ремонту. Включає в себе модулі управління періодичним обслуговуванням і поточним ремонтом, обліку замовлень, управління договорами на обслуговування, розроблення графіків робіт для спеціалістів і графіків обслуговування, а також модуль аналізу витрат.

Підсистема Baan-Адміністратор діяльності підприємства призначена для створення робочого місця керівника підприємства. Надає інструментарій для вдосконалення фінансово-госпо­дарської діяльності та отримання достовірної інформації за всіма напрямами діяльності компанії. Форма презентації даних дає змогу проводити швидкий аналіз для прийняття правильних рішень. Убудована «система раннього попередження» дає можливість своєчасно вносити необхідні корективи.

Підсистема Baan-Моделювання підприємства призначена для скорочення строків упровадження системи Baan. Основу підсистеми становлять засоби прискореного налаштовування Orgware. Процес упровадження починається з опису референтної моделі, яка відповідає типу і профілю підприємства. На наступній стадії здійснюється коригування параметрів бізнес-моделі з урахуванням вимог замовника. Далі система конфігурується і для кожного конкретного користувача створюється меню, у структуру якого можуть бути включені інструкції та нормативні документи, потрібні для виконання окремих задач. До можливостей системи належить також аналіз діяльності підприємства, в результаті якого формуються рішення щодо модернізації виробництва, визначаються подальші напрями розвитку.

Підсистема Baan-Інструментальні засоби являє собою середовище розробника, в якому створюються і модифікуються застосування системи Baan. В інструментальну систему включено власну мову 4GL, а також програми для підтримки і налаштовування прикладного програмного забезпечення: драйвер бази даних, логічний сервер, драйвер користувацького інтерфейсу, графічні засоби і т. ін.

9.1.6. Система управління підприємством AXAPTA

Система управління підприємством AXAPTA компанії Damgaard являє собою інтегровану ERP-систему. Технологічні засоби системи уможливлюють масштабування, налаштування за допомогою функціональних ключів, здійснення CASE-розробок. Система є відкритою і допускає спільне використання та обмін даними із зовнішніми програмами.

Систему AXAPTA побудовано за архітектурою «клієнт-сер­вер» моделі Application Server та інтегровано з Internet. Internet-технології AXAPTA забезпечують:

• реалізацію форми бізнесу Application Service Providing;

• розміщення замовлень на придбання товарів через Internet з використанням модуля дистанційного обслуговування клієнтів;

• розроблення власних Web-додатків;

• установлення та адміністрування віддалених клієнтів через Internet;

• публікацію даних на корпоративному Web-сервері.

Для організації роботи в Internet у системі AXAPTA використано продукти Microsoft Transaction Server та Internet Information Server.

Система AXAPTA має багаторівневу модульну структуру й об’єднує модулі: Головна книга (з підсистемами Фінанси, Валюта, Податки); Банківські операції; Замовлення; Розрахунки з клієн­тами; Закупівлі; Розрахунки з постачальниками; Управління запасами; Управління складом; Специфікації; Маршрути; Робочі центри; Виробничі замовлення; Зведене планування; Персонал; Проекти; Управління знаннями; Керування взаємовідносинами з клієнтами (CRM).

Виробничі модулі AXAPTA забезпечують моніторинг поточного виробництва, виробництва за замовленнями або змішаного виробництва. У системі можливе зведене та детальне планування виробництва, використання графіків Ганта, розрахунки планових потреб виробничих ресурсів. Спеціальні засоби відстежують поточне та очікуване завантаження потужностей, виявляють «вузькі місця» та виробляють рекомендації щодо організації роботи за змінами та коригування графіка.

Окремі ділянки виробничих ресурсів (зокрема, одиниці облад­нання, постачальник, працівник або інструмент) можуть бути ідентифіковані як виробничі центри. Між групами виробничих центрів можуть існувати зв’язки за принципом належності до деякої групи задач. Для кожного виробничого центру можна визначити щоденний розклад.

AXAPTA надає допомогу у координації випуску замовлень, виробництва і закупівель з потребами клієнтів. Після отримання замовлення на виготовлення певного виробу можливо спрогнозувати дату відвантаження готової продукції з урахуванням завантаження потужностей та наявності компонентів. У разі особливих вимог клієнта система аналізує конфігурацію виробу і розраховує його собівартість, а також визначає відпускну ціну товару та дату його поставки.

Фінансові модулі AXAPTA забезпечують ведення паралельного бухгалтерського обліку за українським законодавством і міжнародними стандартами (GAAP, IAS, SSAP), аналітичного обліку, багатовалютного обліку; складання бюджетів на рівні рахун­ків, окремих клієнтів і постачальників та їх груп; ведення картотек клієнтів і постачальників; формування стандартних і специфічних форм звітності.

Модулі планування закупівель і продажу надають можливість введення прогнозів продажу, які слугують основою зведеного плану закупівель і виробництва. В процесі зведеного планування система відшукує варіант плану, який відповідає умовам і параметрам: тривалості періодів від’ємної та додатної ліквідності складу, величині необхідного резервного запасу товару, періодич­ності планування закупівель, страхових резервів часу і т. ін. У результаті створюється список запланованих закупівель, котрі підлягають затвердженню та переведенню у відкриті закупівлі. Система може видавати користувачеві пропозиції щодо оптимальної організації закупівель і продажу.

Модуль керування взаємовідносинами з клієнтами (CRM) системи AXAPTA забезпечує виконання функцій:

• Ділові стосунки — перегляд усіх контактів підприємства (клієнтів, постачальників, партнерів і конкурентів) і виведення основних реквізитів клієнтів, а також списку їх контактних осіб, історії заходів, списку відкритих замовлень, проектів, кореспонденції і т. ін.;

• Контактні особи — виведення докладної інформації про кожного клієнта;

• Робочий журнал — планування завдань з детальним описом дій;

• Синхронізація з MS Outlook — надає віддалений доступ до завдань співробітникам, що знаходяться поза офісом;

• Пропозиції CRM — засіб складання комерційних пропозицій і моніторингу процесу укладання угод; включає інструмент моделювання ціни з урахуванням індивідуальних цінових домовленостей з клієнтом та рівня прибутковості; засоби SWOT-аналізу, відслідковування дій конкурентів та аналізу результатів угод;

• Маркетинг і масове розсилання кореспонденції — засіб для вибору цільових груп клієнтів за критеріями та телемаркетингу;

• Управління продажем — інструмент моніторингу процесу продажу;

Звіти — виведення стандартних звітів та формування користувацьких звітів за допомогою «майстра» звітів.

9.1.7. Структура і функції програмного комплексу «Галактика»

Програмний комплекс «Галактика», розроблений корпорацією «Галактика», в яку входять акціонерні об’єднання Росії, України (ЗАТ «Гелексі Україна», Київ), Білорусії, Казахстану, являє собою інтегровану інформаційну систему стандарту MRPII з елементами ERP.

Система реалізується за архітектурою «клієнт-сервер» і функціонує у розподіленій обчислювальній мережі або на локальних комп’ютерах. Працює на платформі мережевих ОС UNIX, Novell NetWare, Windows NT Server і клієнтських ОС Windows NT Work­station, Windows 98/2000. Використовує сервери баз даних Btrieve, Oracle, MS SQL, систему управління базою даних «Атлантіс».

У системі «Галактика» можлива схема повної релаксації даних, коли забезпечується ідентичність даних у центрі і на місцях, але використовується також варіант збирання всієї інформації на центральному сервері з наступним розсиланням тільки необхідної для філій інформації. Функції корпоративного міжофісного обміну даними реалізує модуль Corpo.

Система «Галактика» за необхідності здатна взаємодіяти зі спеціалізованим програмним забезпеченням, з програмами, що постачаються у складі інтелектуальних касових апаратів, з програмами «клієнт-банк», стикується з системами управління технологічними процесами.

У складі «Галактики» текстовий редактор «Бізнес-текст» забезпечує виконання функцій текстового редактора, редактора звітів, перегляду текстових файлів.

В основу архітектурної побудови системи «Галактика» покладено принцип розділення комплексної системи автоматизації на низку взаємопов’язаних контурів, кожний з яких включає до свого складу відповідні модулі. Модульна архітектура системи «Галактика» дає змогу будувати потрібну замовнику технологію управління, що охоплює всі елементи бізнесу.

Контур управління підприємством дає змогу аналізувати за­мовлення на продукцію, товари і послуги з урахуванням обмежень на виробничі потужності й матеріальні, трудові та фінансові ресурси, моделювати та оптимізувати їх розподіл; формувати портфель замовлень і координувати плани виробництва, постачання, збуту і фінансових надходжень; контролювати собівартість продукції та послуг, аналізувати відхилення фактичних показників від планових. Дані контуру управління підприємством слугують джерелом інформації для «ситуаційної кім­нати» — програмно-апаратної системи контролю за станом підприємства і прийняття управлінських рішень вищим керівництвом підприємства.

Фінансовий контур забезпечує бізнес-планування, формування сукупності (ієрархії) фінансових планів і складання бюджетів за всіма напрямами діяльності підприємства, контроль фактичного виконання бюджетів і кошторисів; включає засоби фінансового менеджменту — оперативне планування та управління платежами і надходженнями, цінними паперами, депозитами, кредитами; управління акціонерним капіталом; прогнозування і моделювання фінансових ситуацій.

Контур управління виробництвом забезпечує технічну підготовку і планування виробництва, формування на базі портфеля замовлень планів-графіків і виробничих програм, контроль їх виконання, оперативне управління виробництвом на рівні цеху.

Контур логістики забезпечує деталізацію і контроль виконання планів постачання і збуту, управління матеріальними потоками всередині підприємства у взаємодії з постачальниками та одержувачами продукції, товарів, послуг, проводити взаєморозрахунки з постачальниками та одержувачами.

Контур керування взаємовідносинами з клієнтами дає можливість реєструвати контакти з клієнтами, збирати та аналізувати маркетингову інформацію, прогнозувати попит, формувати порт­фель замовлень, управляти гарантійним обслуговуванням.

Контур управління персоналом призначений для автоматизації обліку кадрів і розрахунків з оплати праці.

Контур адміністративного керування призначений для організації електронного документообігу, планування і контролю виконання проектів тощо.

Контур галузевих і спеціалізованих рішень включає інструментальні засоби для реалізації спеціалізованих галузевих технологій управління, а також програмні модулі, що доповнюють стандартну конфігурацію системи і призначені для автоматизації специфічних функцій управління конкретними галузями.

Контур бухгалтерського обліку призначений для оброблення даних первинного обліку і формування фінансової звітності підприємства. Він включає такі основні модулі:

· модуль «Зведена і консолідована звітність»;

· модуль «Банківські, касові і валютні операції»;

· модуль «Облік праці і розрахунок заробітної плати»;

· модулі обліку основних засобів і нематеріальних активів;

· модулі обліку ТМЦ і МШП.

Функції модулів управління виробництвом

Технічна підготовка виробництва. Програмний модуль «Тех­нічна підготовка виробництва» дає змогу автоматизувати розв’я­зання задач, зв’язаних з конструкторською і технологічною підготовкою виробництва. Модуль необхідний як за освоєння серійного виробництва, так і за підготовки одиничних виробничих замовлень. Для автоматизації формування конструкторської доку­ментації у стандарті ЄСКД ведеться база даних з номенклатури виробів, що випускаються.

Технологічна підготовка виробництва у стандартах ЄСКД передбачає опис послідовності виготовлення виробів на рівні видів робіт, технологічних операцій. При цьому існує можливість здійснювати розрахунок потреби у матеріалах, трудових ресурсах, обладнанні, оснащенні та інструменті в розрізі підприємства, під­розділу, виробу, групи продукції, замовлення тощо.

Модуль призначений для використання у конструкторських відділах, службах технічної документації, технологічних, планово-економічних і планово-диспетчерських службах підприємства. Склад задач модуля:

• конструкторська підготовка виробництва:

―  підтримка (формування і ведення бази даних) номенклатури виробів;

―  підтримка складу виробів (конструкторських специфікацій у стандарті ЄСКД);

―  підтримка повідомлень на конструкторські зміни;

• технологічна підготовка виробництва:

―  підтримка подетально-специфікованих норм витрат матеріа­лів за технологічними операціями;

―  підтримка поопераційних технологічних процесів у стандартах ЄСТД;

―  підтримка повідомлень на технологічні зміни;

• розрахункові функції:

―  розвузлування виробів;

―  розрахунок потреби в матеріальних ресурсах;

―  розрахунок потреби в трудових ресурсах;

―  розрахунок потреби в обладнанні, оснащенні, інструменті (за виробами, техпроцесами, цехами).

Виробниче планування. Програмний модуль «Виробниче пла­нування» є центральним у контурі управління виробництвом системи «Галактика» й охоплює задачі об’ємного виробничого планування у підсистемі техніко-економічного планування та задачі оперативно-календарного планування виробництва на міжцеховому рівні. Горизонт планування може дорівнювати періоду від одного року до робочої зміни.

Техніко-економічне планування складається з перспективного і поточного планування. Оперативно-виробниче планування реалізує функції розподілу виробничої програми підприємства за виконавцями і періодами часу.

Модуль «Виробниче планування» надає можливість розробляти оперативні плани виробництва шляхом деталізації об’ємних і календарних показників виробничої програми і потреб у ресурсах, формування завдань виконавцям і контролю їх виконання, коригування оперативних планів на основі даних про виконання виробничих замовлень.

Модуль забезпечує розв’язання таких задач:

• техніко-економічне планування:

―  ведення бази даних виробничих нормативів;

―  розрахунок виробничої потужності;

―  розрахунок плану випуску товарної продукції;

―  розрахунок плану випуску напівфабрикатів внутрішнього споживання;

―  розрахунок виробничої програми цехів у натуральному, вар­тісному і трудовому вимірі;

―  розрахунок потреби у робітниках за спеціальностями і розрядами на виробничу програму підприємства на заданий період;

―  розрахунок забезпеченості ресурсами виробничої програми підприємства на заданий період;

• оперативно-виробниче планування:

―  розрахунок календарно-планових нормативів;

―  розподіл річної (квартальної) виробничої програми підприємства за періодами планового року і підрозділами;

―  розрахунок балансу виробництва і споживання напівфабрикатів цехами підприємства за період;

―  розрахунок оперативно-календарного плану виробництва;

―  розрахунок завантаження груп обладнання;

―  формування маршрутних листів на партії виробів;

―  розрахунок плану-графіка міжцехових передач.

Контролінг. Модуль «Контролінг» системи «Галактика» автоматизує розв’язання задач планування та управлінського обліку витрат, калькулювання планової і фактичної собівартості, оцінювання виробничих результатів, розрахунку економічних показників діяльності підприємства, оцінювання ефективності роботи підрозділів.

Модуль забезпечує розв’язання таких задач:

· класифікація витрат;

· попереднє оцінювання собівартості виробничих замовлень, виробів і послуг до включення у виробничу програму;

· планування витрат на період;

· формування на базі виробничої програми планового виробничого балансу підприємства на період;

· розрахунок фактичних витрат за звітний період;

· формування на основі первинних облікових документів звіт­ного виробничого балансу;

· налаштування методик калькулювання;

· розподіл непрямих витрат на об’єкти виробництва з використанням баз розподілу;

· планування цін виробничих ресурсів і готової продукції;

· можливість урахування декількох варіантів цін покупних ресурсів;

· факторний аналіз відхилення фактичної собівартості від планової.

9.1.8. Корпоративна система автоматизації управління підприємством Technoclass 2000

Системі Technoclass 2000 (виробник — фірма L-CLASS, Болгарія)притаманні окремі риси корпоративної системи, зокрема можливість консолідації звітності, що має різні рівні ієрархії. Система адаптується як для серійного виробництва, так і для роботи за замовленнями. Technoclass 2000 підтримує організаційну струк­туру підприємства, при цьому АРМи керівників підрозділів об’єднуються в мережу за схемою «клієнт-сервер». Робочі місця оснащено електронною поштою. На сервері створюються бази даних текстової звітної і довідкової інформації за схемою «клієнт-сервер» і бази графічної інформації за схемою «файл-сер­вер». У системі забезпечений контроль прав доступу, реєстрація здійснюваних змін. Система підтримує різні плани рахунків і функціонує як за західної, так і за української системи бухобліку. Technoclass 2000 налаштовується на конкретного користувача та його задачі. Перевагою системи є можливість оперативного управ­ління підприємством через Internet з віддалених місць. Система має у своєму складі вбудовану автоматичну систему управління технологічними процесами (АСУ ТП).

Систему Technoclass 2000 побудовано за об’єктно-орієнтованим підходом, вона є відкритою для різних операційних систем і СУБД.

Technoclass 2000 охоплює всі функціональні ділянки підприємства, яким відповідають групи програмних модулів.

Управління

· керівник — своєчасно забезпечує необхідною інформацією про діяльність підприємства (ресурси, заборгованість, рентабельність), надає результати аналізу в графічному вигляді;

· матеріально-технічне забезпечення;

· платежі;

· маркетинг — управління контрактами і замовленнями, кореспонденція з клієнтами; формування варіантів планових калькуляцій;

· кадри — ведення трудових договорів, номенклатури робітників, трудових книжок;

· контроль прийняття рішень.

Підготовка виробництва

Забезпечує виконання функцій конструкторської і технологічної підготовки виробництва.

Виробництво

• · планове бюро — підготовка квартальної та річної виробничої програми, підтримка журналу виробничих контрактів;
• · диспетчер — управління конструкторською і технологічною інформацією за замовленнями, проектування виробничого графіка за замовленнями, управління міжцеховим рухом матеріальних потоків, розрахунок навантаження обладнання і професій за робочими місцями, управління незавершеним виробництвом і комплектацією виробів;
• · цех — виконує функцію звіту про виконання виробничих графіків, наявності і дефіциту в цеху, статистики;
• · замовлення — контроль замовлень по всіх етапах — від пропозиції до виставлення рахунка;
• · управління якістю — забезпечує роботу вбудованої системи контролю якості CAQ (Computer Aided Quality Assurance) відповідно до вимог стандартів ISO 9001-9004.

Бухгалтерія та аналіз

Реалізує функції: ведення норм витрат матеріалів, підготовки лімітних відомостей за виробничими завданнями; обліку і контролю основних засобів, нематеріальних активів і МШП; обліку розрахунків з постачальниками; розрахунку собівартості товарної продукції; обліку касових операцій; функції ведення головної книги і т. ін.

Адміністратор

• · системний адміністратор — функції підтримки даних і номенклатур, управління паролями і правами доступу;
• · генератор довідки — дає змогу створювати нестандартні довідки з бази даних по модулях;
• · архів;
• · пошта.

9.1.9. Комплексна система управління підприємством «IT-підприємство»

«ІТ-підприємство» (розробник — науково-виробниче підприємство «Інформаційні технології», м. Київ) являє собою інтегровану повнофункціональну MRPII-систему, орієнтовану на великі і середні вітчизняні виробничі підприємства. Систему «ІТ-під­приємство» впроваджено на ВАТ «Завод «Ленінська кузня», ВАТ «Завод «Київпродмаш» (м. Київ), тепловозоремонтному заводі (м. Полтава), ВАТ «Хімволокно» (м. Чернігів), ВАТ «Саранськ-кабель» (м. Саранськ) та ін.

Система «ІТ-підприємство» забезпечує повний набір функцій управління матеріальними, виробничими і фінансовими ресурсами; планування постачання, виробництва і продажу; планування завантаження виробничих потужностей; опису виробничих технологій і нормативів; контролю якості продукції. Система дає змогу відслідковувати механізми взаємодії з клієнтами. З метою супроводження клієнтів і замовлень у системі реалізовано елементи CRM-технологій.

Система «ІТ-підприємство» функціонує в архітектурі «клієнт-сервер» на платформі MS SQL Server 2000. Web-розширення системи дає змогу віддаленим користувачам приєднуватися до системи через Internet для складання замовлень на купівлю продукції, одержання довідок з бази даних і т. ін. Система може здійснювати обмін даними з додатками MS Office, Crystal Reports, поштовими службами, системами автоматизованого проектування.

Систему «ІТ-підприємство» побудовано за такими принципами:

• · наявність блоку аналізу оперативної інформації;
• · єдиний інформаційний простір та інтегрованість системи — одноразове введення інформації в систему і доступність її для аналізу і розрахунків для всіх користувачів;
• · модульність системи і можливість поетапного впровадження;
• · адаптивність системи, наявність генераторів звітів, запитів, форм експорту інформації тощо;
• · відкритість системи;
• · санкціонування та авторизація доступу.

Структура системи об’єднує декілька контурів.

Контур оперативного управління підприємством складається з підсистем, що забезпечують автоматизацію оперативного планування, обліку та управління виробничою діяльністю підприємства, й охоплює весь ланцюжок від розроблення технічної документації та управління угодами до складання варіантних багаторівневих планів виробництва та обліку їх виконання, управління якістю продукції і завантаженням виробничих потужностей, управління матеріальними і фінансовими потоками. Підсис­теми оперативного управління забезпечують:

―  інформаційна система керівника — аналіз інформації з кон­турів оперативного управління, планування, бухгалтерського обліку; налаштування необмеженої кількості показників для контролю та аналізу; використання графіки та технології «світлофору» для подання контрольованих даних; налаштування реакції системи для кожного рівня управління;

―  управління документообігом — розподіл доступу користувачів до документів; контроль виконання документів; наявність єдиного сховища документів; обмін між територіально віддаленими підрозділами;

―  технічна підготовка виробництва — підтримка багаторівневого складу виробів, модифікацій, видів виконання; інтеграцію з CAD-системами; багаторівневе нормування ресурсів, заміни ма­теріалів; динаміку нормативів за періодами;

―  управління матеріальними ресурсами — планування потреби у матеріалах, оперативне лімітування матеріалів, виявлення дефіциту, облік руху і залишків матеріалів, облік матеріалів у виробництві, управління запасами;

―  оперативне управління виробництвом — об’ємне планування виробництва, планування замовлень, календарні графіки, розрахунок дефіциту ресурсів;

―  управління завантаженням обладнання — облік обладнання в цехах і формування графіків його роботи; об’ємне планування завантаження обладнання;

―  управління збутом продукції, маркетинг — облік розрахунків за договорами, планування продажу, формування прайс-листів, формування рахунків, наказів і накладних на відвантаження продукції, облік залишків готової продукції на складах і у підрозділах, зведений аналіз відвантаження продукції;

―  управління фінансовими розрахунками — багатовалютність, контроль стану розрахунків, контроль зобов’язань, аналіз дебіторської і кредиторської заборгованості;

―  корпоративні засоби обліку та аналізу — одночасний облік за необмеженою кількістю підприємств; корпоративний обмін документами між підприємствами; консолідовану звітність; аналіз стану розрахунків з контрагентами по корпорації; консолідований аналіз стану матеріальний запасів;

―  облік готової продукції і напівфабрикатів — складський облік готової продукції в розрізі замовлень і партій; облік матеріальних цінностей і напівфабрикатів у виробництві; облік браку і відходів;

―  управління якістю — аналіз показників якості продукції, ма­теріалів, сировини; формування сертифікатів на продукцію; статистичний контроль якості.

Контур фінансового і техніко-економічного планування об’єд­нує такі підсистеми:

• · бюджетування — ведення бюджетів підрозділів, видів діяльності, підприємства; касовий бюджет; контроль бюджетів під час виписування документів;
• · платіжний календар — підтримка календарного плану пла­тежів та автоматичний облік виконання;
• · фінансовий аналіз — розрахунок коефіцієнтів ліквідності, платоспроможності, фінансової стійкості, ділової активності тощо;
• · техніко-економічне планування — планування виробництва і собівартості продукції, багатоваріантне калькулювання собівартості продукції, розрахунок цін, розрахунок точки беззбитковості; зіставлення планової і фактичної собівартості.

Контур бухгалтерського обліку забезпечує наскрізне проходження інформації від місць первинного обліку до бухгалтерії підприємства. Включає ієрархічну систему статей аналітичного обліку, апарат типових господарських операцій, контроль допустимих кореспонденцій рахунків, багатовалютний облік, налаштовувані форми звітності. Підтримує розмежування доступу до документів, рахунків обліку, ділянок бухобліку, підрозділів, періо­дів. Контур бухгалтерського обліку реалізує:

• · облік товарно-матеріальних цінностей і МШП;
• · облік розрахунків з контрагентами;
• · облік відвантаження та реалізації продукції і послуг;
• · фінансово-розрахункові операції;
• · зведений аналіз дебіторської і кредиторської заборгованості;
• · облік фактичних витрат на виробництво;
• · податковий облік;
• · облік основних засобів;
• · Головна книга, зведена бухгалтерська і податкова звітність.

Контур управління персоналом об’єднує підсистеми:

―  облік кадрів — ведення картотеки особових справ, облік руху персоналу, підготовка наказів, ведення штатного розкладу;

―  табельний облік — варіантне налаштування табельного облі­ку, погодинний табельний облік, формування типових форм табеля;

―  заробітна плата — ведення картотеки особових листків; гнучке налаштування нарахувань і відрахувань; розрахунок лікар­няних, відпускних, премій; облік заборгованості по зарплаті; дру­кування розрахункових відомостей і листків;

―  відрядна зарплата — підтримання різних типів нарядів; налаштування розподілу; різні види нарахувань і доплат.

Контур адміністрування системи включає засоби:

• · ведення нормативно-довідкової інформації — ведення словника даних, авторизація коригувань, контроль суперечливості;
• · інструментальні засоби користувачів — засоби розвитку системи, конструктор запитів, конструктор звітів, експорт звітів, інтеграція з Crystal Reports;
• · адміністрування інформаційної бази — засоби перегляду, резервного копіювання, автоматичного відновлення, модифікації словника тощо;
• · управління доступом і безпекою — підтримка прав доступу і меню користувачів, системи паролів, протоколювання дій користувачів, ведення журналу подій.

9.1.10. Система управління фінансами та бізнесом SunSystems

SunSystems, розроблена британською компанією Systems Union, упроваджується в країнах СНГ з 1993 р. Система SunSystems являє собою інтегровану систему для автоматизації фінансового і господарського обліку на середніх підприємствах і дає змогу вести бухгалтерський облік як у різних валютах, так і паралельно у внутрішньому та декількох міжнародних (GAAP, IAS, SSAP, FASB, ASRB) стандартах. Система побудована за клієнт-сер­верною архітектурою і працює на платформах Windows, Windows NT, Novell NetWare, UNIX з використанням СУБД MS SQL Server, Oracle. Дані вводяться у систему одноразово і застосовуються для складання внутрішніх і зовнішніх звітних форм.

Система має гнучкі можливості налаштування аналітичного обліку і підтримує по 10 категорій аналітики для кожного рахунка і кожної операції. Допускаючи понад 100 символів для кодування рахунка, система дає змогу вести багаторівневі плани рахунків.

Система є параметрично налаштовуваною, має потужні мож­ливості імпорту та експорту даних, дає змогу обмежити до-
ступ до функцій і ділянок обліку, забезпечує аудиторський контроль.

SunSystems має модульну структуру й об’єднує такі основні програмні комплекси.

Фінанси та основні засоби (SunAccount) — включає в себе об’єднану книгу, реєстр основних засобів, модуль розподілів і модуль перерахунку валют.

Особливістю модуля «Об’єднана книга» є те, що бухгалтерські рахунки містять останні дані, а сама книга завжди перебуває у балансі. У SunAccount існує можливість використовувати так звану Чорнову книгу (аналог Головної) і розносити проведення спочатку у чернетку, а потім, після їх перевірки, у Головну книгу без сторнування і збільшення оборотів. Інформацію про завершені операції за закриття звітного періоду SunAccount дає змогу вміщувати у файл архіву, де вона є доступною завжди, коли виникне потреба у ній. SunAccount надає потужні можливості формування та аналізу бюджетів: підтримка 10 бюджетних регістрів, формування бюджетів на декілька років, гнучке порівняння бюджетів, порівняння бюджетних і фактичних даних.

Модуль «Реєстр основних засобів» підтримує такі можливості:

• · дотримання стандартів обліку для різних країн;
• · облік кожного основного засобу в двох валютах;
• · оцінювання основного засобу і нарахування амортизації у двох валютах;
• · декілька міжнародних методів нарахування амортизації.

Модуль розподілів призначений для здійснення розподілу та аналізу доходів і витрат за різними напрямами (видами продукції, типами проектів, філіями). Модуль підтримує різні види розподілу: пропорційний, за визначеним процентом, фіксованими сумами. Процес розподілу може контролюватися користувачем і регулюватися за допомогою опцій.

Модуль перерахунку валют забезпечує такі можливості багатовалютного обліку:

• · необмежена кількість валют для рахунку;
• · розрахунок нереалізованого договорного прибутку (збитків) від змінення курсів валют;
• · вибіркове переоцінювання;
• · налаштовуване введення сум за зазначеним курсом;
• · можливість вибору середнього, банківського або готівкового курсу;
• · перегляд курсів перерахунку;
• · забезпечення точності перерахунку до трьох десяткових знаків;
• · забезпечення необмеженої кількості ставок для почасового обліку валют і перерахунок вартості за зміни ставки.

Генератор місцевої звітності (Local Report Pack) — забезпечує створення бухгалтерських звітів на основі даних, уведених у SunAccount і SunBusiness. Програма реалізує можливості:

• · генерування понад 30 вбудованих стандартних фінансових і податкових звітів (балансу, звіту про фінансові результати, довідок у податкову інспекцію і т. ін.);
• · створення нестандартних управлінських і корпоративних звітів високого ступеня складності з параметрами відбору даних;
• · генерування понад 20 стандартних журналів-ордерів (Каса, Розрахунки, Доходи і т. ін.);
• · форматування зовнішнього вигляду звіту і розрахункових формул з використанням стандартних засобів Excel та Access;
• · налаштовування звітів на будь-який план рахунків.

Торгівля і склад (SunBusiness) — об’єднує модулі управління запасами, оброблення замовлень купівліі продажу, включаючи виписування рахунків-фактур продажу та реєстр рахунків-фактур купівлі. Під час оброблення даних продажу виконуються такі дії: введення пропозиції, замовлення або рахунка-фактури; визначення користувачем типу операції; оброблення інформації щодо складської або нескладської номенклатури продукції; перевірка кредитоспроможності покупця у разі наявності рахунка; оформлення документів. Процес оброблення даних купівель забезпечує можливості: введення замовлення, рахунка-фактури або боргового зобов’язання; контроль власної платоспроможності та зобов’язань; визначення користувачем типів операцій; відокремлення етапу підбору рахунків-фактур від етапу акцепту. Модуль управління запасами забезпечує: оброблення інформації щодо руху запасів; перевірку унікальності серійного номера під час надходження матеріальних цінностей; перевірку терміну придатності за витрачання та переміщення; співвіднесення запасів з різним місцезнаходженням; визначення користувачем типів операцій.

Планування і логістика (Distribution Resource Planning) — складається з двох незалежних модулів — системи планування зовнішніх закупівель і системи планування внутрішніх переміщень товару. Основними можливостями планування і логістики є:

• · можливість об’єднання планованих товарів (продуктів) у товарні ланцюжки (наприклад, із сучасних і застарілих товарів);
• · можливість підтримки як фіксованих рівнів товарних запасів, так і плаваючих, що змінюються відповідно до прогнозованого попиту;
• · контроль користувача за всіма стадіями процесу планування;
• · аналіз товарних запасів за допомогою набору стандартних звітів (виключних ситуацій, плану-графіка закупівель і т. ін.).

Виробництво (Manufacturing) — являє собою додатковий програмний комплекс до системи SunSystems, що був розроблений фірмою Robertson & Blums Corporation, який розширив можливості системи до класу MRP II. Виробничі модулі мають доступ до всіх даних SunSystems і дають змогу планувати ресурси підприємства, контролювати виробничий цикл та управляти виробничою діяльністю у реальному часі, визначати виробничі витрати і мінімізувати їх, вести розрахунок собівартості. Комплекс виробництва включає такі програмні модулі:

• · Планування (Planning) — охоплює виробничу діяльність підприємства (планування виробництва, виробничих потужностей, матеріалів);
• · Основний план-графік виробництва (MPS) — створює графік виробництва готової продукції на основі прогнозу продажу, під-
  тверджених замовлень покупців і поточних складських запасів;
• · Планування сировини і напівфабрикатів (MRP) — створює графіки виробництва напівфабрикатів і поставок сировини на базі графіка виробництва готової продукції, поточних складських запасів і раніше замовлених поставок;
• · Планування виробничих потужностей (CRP) — визначає достатність виробничих потужностей (ресурсів) для виконання запланованого графіка виробництва;
• · Управління цехом (Shopfloor Control) — управляє виробничими процесами і дає змогу контролювати виконання виробничих замовлень і нарядів;
• · Розрахунок собівартості (Costing) — забезпечує розрахунок фактичної собівартості продукції, дає змогу оптимізувати витрати. Собівартість може одночасно визначатись у двох різних валютах за різними бухгалтерськими правилами.

Система управління персоналом і розрахунку зарплати (RB Human Resources & Payroll) — дає змогу автоматизувати типові операції у сфері управління персоналом:

• · управління штатним розкладом;
• · прийом, просування по службі, переведення між підрозділами, звільнення робітників;
• · навчання та атестацію персоналу;
• · розрахунок зарплати;
• · управління бюджетами підрозділів по зарплаті, найму, нав­чанню персоналу тощо.

Система електронного бізнесу (RB eStore) — дає змогу автоматизувати повний цикл процесу продажу товарів через Іntеrnеt та обміну даними між Іntеrnеt-магазином і SunSystems у режимі on-line. Система підтримує детальний опис продукції з мультимедійними можливостями і деревоподібну структуру каталогу. Нові версії продукту мають забезпечувати інтегрування з банківськими системами платежів, системами авторизації кредитних карт. У рамках підтримки взаємовідносин з клієнтами система забезпечує можливості ведення «Профілю користувача», управління правами доступу клієнта до зазначеного профілю, самореєстрації клієнтів і т. ін.

9.1.11. Система управління бізнесом і фінансами Scala

Система Scala Global Series, розроблена шведською групою компаній Scala (Scala Business Solutions NV), являє собою інте-
гровану ERP-систему для управління бізнесом на невеликих підприємствах, яка включає фінансові модулі, логістику, управління виробництвом, сервісне обслуговування і розрахунок заробітної плати.

Система може працювати на платформах Windows NT, Novell Netware та UNIX і використовувати бази даних MS-SQL і Perva­sive SQL. Система Scala має модульну структуру, яка організаційно реалізується у вигляді АРМів.

Основними модулями системи є такі.

Фінансові модулі Scala — об’єднують функціональні можливості Головної книги з автоматизації ведення бухгалтерського обліку, модулів Книги продажу і Книги закупівель з управління платежами і кредиторами.

Модулі матеріально-технічного постачання — автомати­зують функції ведення обліку товарів, замовлень на продаж, обліку закупівель.

Управління виробництвом — являє собою систему планування виробничих ресурсів, засновану на принципах стандарту MRP II, яка забезпечує управління різними типами виробництва: дрібносерійного, серійного, великосерійного, виготовлення продукції на склад і виготовлення під замовлення. Складання плану-графіка виробництва здійснюється на базі прогнозів обсягу продажу або кошторисів для конкретної продукції, а також усередині асортиментних груп. Модуль калькуляції витрат здійснює контроль витрат і встановлює розцінки за різними сценаріями.

Управління проектом — інтегрований засіб для складання кошторису, бюджету, планування ресурсів і планового обліку.

Модуль управління замовленнями на обслуговування — допомагає автоматично планувати виклики на періодичне технічне обслуговування та ремонт, здійснює контроль за матеріалами і ресурсами.

Модуль Scala PayrollPro — засіб автоматизації функції відділів кадрів та фінансових відділів. Виконує функції обліку кадрів, розрахунку заробітної плати, автоматичного здійснення платежів і складання статистичних звітів.

9.1.12. Система автоматизації менеджменту DeloPro

Система DeloPro (виробник — фірма Ксиком Софт, м.Київ) призначена для використання на малих підприємствах торгівлі та комплексних послуг (складальне виробництво, сервісні центри, будівельні та автомобільні компанії і т.ін.). Програма автоматизує основні бізнес-процеси та операції, пов’язані з проведенням торгових угод і формуванням комерційного документообігу, здійснює аналіз господарської діяльності підприємства. При цьому забезпечується технологічний цикл продажу товарів і послуг, що включає закупівлю товарів і складальне виробництво під замовлення.

Система має такі функціональні можливості.

Управління продажем — реалізує формування специфікації угоди та умов поставки, підготовку документів, фіксацію руху товару (відвантаження або повернення) та руху грошей і докумен­тів, облік замовлень, розрахунок продажної ціни товару.

Закупівлі товарів — реалізує підготовку документів, фіксацію руху товарів, грошей, документів, формування карт складського обліку, розрахунок дефіциту і формування замовлень на купівлю, облік закупівель.

Виробництво — реалізує автоматизацію складального виробництва під замовлення: автоматичне приймання виробничих завдань із замовлень або формування специфікацій в ручному режимі, розрахунок реальної і нормативної собівартості робіт, поетапне здавання робіт, автоматизація сервісного центру.

Управління фінансами — автоматизує рух грошей на розрахункових рахунках, підтримує зв’язки між товарними і грошовими потоками, формування податкових документів.

Бухгалтерія — реалізує автоматизацію повного технологічного циклу бухгалтерського обліку, кількісний і валютний облік, консолідований і внутрішній облік довільної кількості підприємств.

Облік товарів — забезпечує використання трирівневої схеми класифікації товарів, гнучку систему ціноутворення, формування списків замін, подання товару у вигляді складальної одиниці, комплекту або модельного ряду, введення маркетингової інформації про умови поставки і продажу.

Складський облік — автоматизує ведення карт складського обліку, облік руху товарів.

Облік контрагентів — забезпечує ведення історії контактів, довгострокових договорів, персональних знижок, маркетингової інформації, торговельних балансів.

Прайс-листи — передбачають автоматизацію ціноутворення: формування і введення в дію цін товарів і послуг, використання курсів постачальника для формування цін, ведення історії значень курсів валют і курсів постачальників.

Статистика — автоматизує функції управлінського аналізу: формування статистичних звітів про рух товарів, грошей і документів, звітів щодо замовлень і закупівель, звітів з виробництва, фінансів, складів. Існує можливість виконання OLAP-аналізу даних з БД DeloPro з використанням засобу MS OLAP Services у складі MS SQL Server.

Web-розширення системи надає користувачам можливість доступу до баз даних DeloPro через Internet або внутрішню корпоративну мережу (Intranet) і забезпечує спільну роботу віддалених підрозділів компанії (філій, складів, магазинів) та її партнерів і клієнтів у реальному часі.

Література до теми

1. Автоматизация управления предприятием / В. В. Баронов и др. — М.: ИНФРА-М, 2000. — 239 с.
2. Автоматизированные информационные технологии в экономике: Учеб. / М. И. Семенов и др.; Под общ. ред. И. Т. Трубилина. — М.: Финансы и статистика, 1999. — 416 с.
3. Кучик О. С., Серебров Р. Ю. Методическое пособие по курсу «Управление производством» на базе программного комплекса «Галактика». — М., 1999. — 60 с.
4. Ситник В. Ф., Писаревська Т. А., Єрьоміна Н. В., Краєва О. С. Основи інформаційних систем: Навч. посібник / За ред. В. Ф. Сит­ника. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К.: КНЕУ, 2001. — 420 с.

9.2. Практичне заняття

Мета заняття: вивчення функціональних можливостей сучас­них інформаційних систем менеджменту, представлених на ринку програмних засобів України, їх архітектури, способу побудови, характеристики програмних засобів.

ПЛАН

1. Характеристика технологічних засобів систем SAP R/3 та Baan.
2. Система управління корпоративними бізнес-процесами R/3.
3. Система управління ресурсами підприємства Oracle Applica­tions.
4. Система комплексного планування ресурсів підприємства J.D.Edwards OneWorld.
5. Комплексна система управління ресурсами підприємства Baan.
6. Система управління підприємством AXAPTA.
7. Структура і функції програмного комплексу «Галактика».
8. Корпоративна система автоматизації управління підприємством Technoclass 2000.
9. Комплексна система управління підприємством IT-під­приємство.
10. Система управління фінансами та бізнесом SunSystems.
11. Система управління бізнесом і фінансами Scala.
12. Система автоматизації менеджменту DeloPro.

9.3. Лабораторна робота № 1

Розв’язання задач технічної підготовки виробництва
та техніко-економічного планування на підприємстві
з використанням програмного комплексу «Галактика»

Мета роботи: вивчення основ використання програмного комплексу «Галактика» для автоматизації задач виробничого менеджменту на підприємстві.

9.3.1. Послідовність виконання лабораторної роботи

1. Відповідно до одержаного від викладача завдання сформувати контрольний приклад розрахунку.
2. Увести вхідні дані контрольного прикладу у базу даних, користуючись екранними формами модуля ТЕП програмного комплексу «Галактика».
3. За допомогою процедур модуля ТЕП здійснити автоматизовані розрахунки і надрукувати звіти з розрахунків.
4. Оформити звіт з лабораторної роботи. Звіт включає титульний аркуш, зміст завдання, опис контрольного прикладу, короткий опис роботи з системою, надруковані звіти з розрахунків.
5. Захистити звіт.

9.3.2. Завдання на лабораторну роботу

Завдання 1. Сформувати звіти: про структуру виробу; про технологічний склад виробу; про входимість матцінності; про технологічний маршрут виготовлення виробу.

Склад вхідної інформації: групи матеріальних цінностей у межах типів «Готова продукція», «Напівфабрикати власно­го виробництва», «Покупні комплектуючі вироби»; матеріальні цінності для кожної створеної групи (виріб, складальна одиниця, деталь, покупний виріб); структурні підрозділи; види робіт; технологічні операції; групи і види облад­нання; технологічні процеси для виробу і для складальної одиниці; матеріальні норми (застосовності деталі у складальній одиниці, складальної одиниці у виробі, покупного виробу у виробі власного виробництва); ціни (деталі, складального виробу, покуп­ного виробу).

Завдання 2. Сформувати звіти про технологічний склад виробу та потребу в матеріалах на виріб.

Склад вхідної інформації: групи матеріальних цінностей у межах типів «Готова продукція», «Напівфабрикати власно­го виробництва», «Основні матеріали»; матеріальні цін­ності у межах кожної створеної групи (виріб, деталь, матеріал); структурні підрозділи; види робіт; технологічні операції; технологіч­ні процеси для виробу і для деталі; матеріальні норми застосовності деталі у виробі та витрат матеріалу на деталь; ціна матеріалу.

Завдання 3. Сформувати звіт про потребу в інструментах на виріб.

Склад вхідної інформації: тип матеріальних цінностей «ІН­СТРУМЕНТИ»; групи матеріальних цінностей у межах типів «Го­това продукція», «Напівфабрикати власного ви­робництва», «ІНСТРУМЕНТИ»; матеріальні цінності у межах кожної створеної групи (виріб, деталь, інструмент); структурні під­розділи; види робіт; технологічні операції; технологічні процеси для виробу і для деталі; матеріальні норми (норми витрат інструменту на деталь і застосовності деталі у виробі), ціна інструменту.

Завдання 4. Сформувати звіти: про поопераційний маршрут виготовлення виробу; про потребу у трудовитратах на виріб.

Склад вхідної інформації: групи матеріальних цінностей у межах типів «Готова продукція», «Напівфабрикати власного виробництва»; матеріальні цінності у межах кожної створеної групи (виріб і деталь); структурні підрозділи; професії; види робіт; технологічні операції; тарифні ставки; технологічні процеси для виробу і для деталі; матеріальні норми застосовності деталі у виробі; норми трудовитрат на деталь (час операції, вибрати тарифну ставку на операцію).

Завдання 5. Сформувати звіт про потребу в матеріалах на
замовлення.

Склад вхідної інформації: групи матеріальних цінностей у межах типів «Готова продукція», «Основні матеріа­ли»; матеріальні цінності у межах кожної створеної групи (виріб і матеріал); структурні підрозділи; види робіт; технологічні операції; ціна матеріалу; технологічний процес; норма витрат матеріалу на виріб; склад замовлення на виготовлення виробу.

Завдання 6. Сформувати звіт про потребу у трудовитратах на замовлення.

Склад вхідної інформації: група матеріальних цінностей у межах типу «Готова продукція»; матеріальні цінності у межах створеної групи (вироби); структурні підрозділи; професії; види робіт; технологічні операції; тарифні ставки; технологічний процес; норми трудовитрат на операції техпроцесу; тарифні ставки на операції техпроцесу; склад замовлення на виготовлення виробів.

Завдання 7. Сформувати звіти: список цін матеріальних цінностей; про потребу у матеріалах на замовлення.

Склад вхідної інформації: групи матеріальних цінностей у межах типів «Готова продукція», «Основні матеріа­ли», «ПОКУПНІ КОМПЛЕКТУЮЧІ ВИРОБИ»; матеріальні цін­ності у межах кожної створеної групи (виріб, матеріал, комплектуючий виріб); структурні підрозділи; види робіт; технологічні операції; технологічний процес; ціни матеріалів і покупних комплектуючих виробів; норми витрат матеріалу і комплектуючих виробів на виріб; склад замовлення на виготовлення виробу.

Завдання 8. Сформувати звіт про потребу в інструменті на планову виробничу програму.

Склад вхідної інформації: тип матеріальних цінностей «ІН­СТРУМЕНТИ»; групи матеріальних цінностей у межах типів «Готова продукція», «ІНСТРУМЕНТИ»; матеріальні ціннос­ті у межах кожної створеної групи (виріб, інструмент); структур­ні підрозділи; види робіт; технологічні операції; технологічний процес; матеріальні норми (норми витрат інструменту на виріб); ціна інструменту; план випуску виробів.

Завдання 9. Сформувати звіт про потребу у покупних комплек­туючих виробах на робочу виробничу програму.

Склад вхідної інформації: групи матеріальних цінностей у межах типів «Готова продукція», «ПОКУПНІ КОМПЛЕК­ТУЮЧІ ВИРОБИ»; матеріальні цінності у межах кожної створеної групи (виріб власного виробництва, комплектуючий виріб); структурні підрозділи; види робіт; технологічні операції; технологічний процес; матеріальні норми застосовності покупних ком­плектуючих виробів у виробі; ціни покупних комплектуючих виробів; план випуску.

Завдання 10. Сформувати звіт про потребу у трудовитратах на план випуску.

Склад вхідної інформації: групи матеріальних цінностей у межах типів «Готова продукція», «Напівфабрикати власного виробництва»; матеріальні цінності у межах кожної створеної групи (виріб, напівфабрикат власного виробництва); структурні підрозділи; професії; види робіт; технологічні операції; тарифні ставки; технологічні процеси для виробу і для напівфабрикату; норми трудовитрат на операції техпроцесів; тарифні ставки на операції техпроцесів; матеріальні норми витрат напівфабрикату у виробі; план випуску виробів і напівфабрикатів.

Завдання 11. Сформувати звіт про потребу у трудовитратах на робочу виробничу програму.

Склад вхідної інформації: група матеріальних цінностей у межах типу «Готова продукція»; матеріальні цінності у межах створеної групи (вироби); структурні підрозділи; професії; види робіт; технологічні операції; тарифні ставки; технологічний процес; норми трудовитрат на операції техпроцесу; тарифні ставки на операції техпроцесу; план випуску.

Завдання 12. Сформувати звіти: з плану виробництва; про потребу у матеріалах на план випуску.

Склад вхідної інформації: групи матеріальних цінностей у межах типів «Готова продукція», «Основні матеріа­ли»; матеріальні цінності у межах кожної створеної групи (виріб і матеріал); структурні підрозділи; види робіт; технологічні операції; ціна матеріалу; технологічний процес; норма витрат матеріалу на виріб; план випуску виробів.

Завдання 13. Сформувати звіт про потребу в інструменті на місячну робочу програму.

Склад вхідної інформації: тип матеріальних цінностей «ІН­СТРУМЕНТИ»; групи матеріальних цінностей у межах типів «Готова продукція», «ІНСТРУМЕНТИ»; матеріальні цінності у межах кожної створеної групи (виріб, інструмент); структур­ні підрозділи; види робіт; технологічні операції; технологічний процес; матеріальні норми (норми витрат інструменту на виріб); ціна інструменту; план випуску виробів; залишки продукції.

Завдання 14. Сформувати звіт — зведення витрат на виробничу програму за статтями калькуляції.

Склад вхідної інформації: групи матеріальних цінностей у межах типів «Готова продукція», «Основні матеріали»; матеріальні цінності у межах кожної створеної групи (виріб і матеріал); структурні підрозділи; статті калькуляції; елементи витрат; настрою­вання кошторисів витрат; тарифні ставки; види робіт; технологічні операції; професії; ціна матеріалу; технологічний процес; норми трудовитрат; норма витрат матеріалу на виріб; план випуску.

Завдання 15. Сформувати звіт — зведення витрат на виробничу програму за елементами витрат.

Склад вхідної інформації: групи матеріальних цінностей у
межах типів «Готова продукція», «Напівфабрикати власного виробництва», «Основні матеріали»; матеріальні цінності у межах кожної створеної групи (виріб, деталь і матеріал); структурні підрозділи; статті калькуляції; елементи витрат; настроювання кошторисів витрат; тарифні ставки; види робіт; технологічні операції; професії; ціни матеріалу та деталі; технологічні процеси на виріб і на деталь; норми трудовитрат; норми витрат матеріалу на деталь і деталі на виріб; план випуску виробів.

Завдання 16. Сформувати звіт — зведення витрат на виробничу програму за статтями калькуляції та елементами витрат.

Склад вхідної інформації: групи матеріальних цінностей у межах типів «Готова продукція», «ПОКУПНІ КОМПЛЕК­ТУЮЧІ ВИРОБИ», «Основні матеріали»; матеріальні цінності у межах кожної створеної групи (виріб, комплектуючий виріб і матеріал); структурні підрозділи; статті калькуляції; елементи витрат; настроювання кошторисів витрат; тарифні ставки; ви­ди робіт; технологічні операції; професії; ціни матеріалу та комплектуючого виробу; технологічний процес на виріб; норми трудовитрат; норми витрат матеріалу та комплектуючого виробу на виріб; план випуску виробів.

Завдання 17. Сформувати звіт з калькуляції собівартості виробу.

Склад вхідної інформації: групи матеріальних цінностей у межах типів «Готова продукція», «ПОКУПНІ КОМПЛЕК­ТУЮЧІ ВИРОБИ», «Основні матеріали»; матеріальні цінності у межах кожної створеної групи (виріб, комплектуючий виріб і матеріал); структурні підрозділи; статті калькуляції; елементи витрат; настроювання кошторисів витрат; тарифні ставки; ви­ди робіт; технологічні операції; професії; групи і види обладнання; ціни матеріалу та комплектуючого виробу; технологічний процес на виріб; норми трудовитрат; потреба в обладнанні на виріб; норми витрат матеріалу та комплектуючого виробу на виріб.

Завдання 18. Сформувати звіт — зведену відомість калькуляції собівартості на плановий обсяг випуску виробів.

Склад вхідної інформації: групи матеріальних цінностей у межах типів «Готова продукція», «Основні матеріали»; матеріальні цінності у межах кожної створеної групи (виріб і матеріал); структурні підрозділи; статті калькуляції; елементи витрат; настрою­вання кошторисів витрат; тарифні ставки; види робіт; технологічні операції; професії; групи і види обладнання; ціни виробу та матеріа­лу; технологічний процес; норми трудовитрат; потреба в обладнанні на виріб; норма витрат матеріалу на виріб; план випуску.

9.3.3. Опис функціональних можливостей модуля ТЕП програмного комплексу «Галактика» версії 5.74

9.3.3.1. Загальна характеристика

Модуль техніко-економічного планування на підприємстві (ТЕП) призначений для автоматизації розрахунків за формування планів випуску продукції і виробничої програми, оцінювання матеріальних і трудових потреб на виробництво. Додатково модуль уможливлює розрахунок нормативних витрат на виробництво, калькуляції собівартості і ціни виробів, що випускаються.

Головними функціями модуля ТЕП є:

―  ведення нормативно-довідкової інформації;

―  планування виробництва;

―  розрахунок собівартості.

Кожна з цих функцій складається з процедур уведення інформації, розрахункових функцій і процедур-запитів до бази даних з метою одержання вихідної інформації у різноманітних часових, структурних і номенклатурних розрізах. База даних модуля ТЕП входить до складу інтегрованої бази даних комплексу «Галактика».

Крім названих, модуль включає сервісні функції з роботи із текстовим редактором, калькулятором, драйверами монітора і принтера.

9.3.3.2. Структура меню

Меню найвищого рівня модуля ТЕП.

Пункт меню = містить загальні сервісні функції системи.

Пункт меню =Н= слугує для ведення довідників, а також налаштування параметрів планування випуску продукції, налаштування звітів, округлення цін, ведення бази даних. Пункт меню Справочники призначений для початкового введення вмісту довідників й допоміжних таблиць і для їх подальшого поповнення і коригування. Вхідні дані вводяться у базу даних за допомогою екранних форм, тобто діалогових вікон, або інтерфейсів.

Пункт меню Нормативы призначений для введення та редагування необхідних каталогів і нормативів.

Пункт меню Технологические процессы забезпечує доступ до інтерфейсу введення даних про технологічні процеси виготовлення готової продукції та напівфабрикатів і норми витрат ресурсів для операцій технологічного процесу.

Пункт меню Материальные нормы забезпечує можливість уведення норм витрат матеріалів і застосовності деталей на вироби, складальні одиниці, напівфабрикати власного виробництва.

Пункт меню Цены надає доступ до інтерфейсу введення та редагування планово-облікових цін, забезпечує розрахунок планово-облікових і середніх відпускних цін та одержання звіту про ціни матеріальних цінностей.

Пункт меню Запросы уможливлює одержання звітів щодо структу­ри і складу виробів, технологічного маршруту, матеріальних і трудових потреб на виріб на основі інформації, що зберігається у базі даних.

Пункт меню Служебные функции призначений для здійснення автоматичної заміни типів і груп матеріальних цінностей, редагування кількості робочих днів по місяцях року, перенесення цін на наступний рік, заміни матеріалів у нормах на вироби дея­кого діапазону тощо.

Пункт головного меню Планирование забезпечує виконання розрахунків з планування товарного випуску продукції підприємства та введення і розрахунку обсягів фактичного випуску. Відповідно до підходів до планування меню включає три підменю: Производственные заказы, План выпуска, Рабочая производ-
ственная программа. Кожна з цих частин дає змогу визначити склад плану, провести розрахунки, визначити матеріальні і трудові витрати, сформувати звіти. Підменю Фактический выпуск і Незавершенное производство призначені для введення і розрахунку обсягів випуску продукції та незавершеного виробництва.

Пункт головного меню Себестоимость призначений для здійснення введення накладних витрат, розрахунків нормативних витрат на обсяг виробництва, калькуляції собівартості і цін продукції.

9.3.3.3. Довідники

• · 9.3.3.3.1. Типи матеріальних цінностей

Уведення вхідних даних у базу даних здійснюють за допомогою вікон діалогу, або інтерфейсів.

Для введення і редагування класифікатора типів і груп матеріальних цінностей слід вибрати пункт меню =Н=/Справочни­ки/Типы матценностей, після чого на екрані відкриється інтерфейс Типы и группы матценностей.

Інтерфейс складається з двох панелей: верхня містить список типів матеріальних цінностей, нижня — список груп матцінностей поточного типу. Для редагування або введення типу матеріаль­них цінностей слід натиснути відповідно клавішу Enter або F7. При цьому відкриється вікно редагування типів матеріальних цінностей (рис. 9.6), що складається з двох панелей, з яких верхня містить інформацію про тип, а нижня — про групи матеріальних цінностей. Вікно містить наведені нижче поля.

Поле Наименование типа заповнюється з клавіатури. Створювати нові типи доцільно лише у разі відсутності потрібного типу серед стандартних типів «Галактики».

Поле Свойство містить відомості про фізичний стан матеріаль­них цінностей і може набирати значень Материал, сырье або Деталь, сборочная единица, або Инструмент, оснастка, які змінюються за допомогою клавіші F3.

Поле Категорія вказує на характер походження і використання матеріальних цінностей і набуває значень Покупное, Собств. производ., Прочее. Значення змінюються за допомогою клавіші F3.

Поле Доработка покупных містить ознаку, притаманну тільки для типів категорії Покупное і може набирати значень Осуществляется или Отсутствует (клавіша F3). Значення Осуществляется слід вказувати, якщо даний тип покупних матеріальних цінностей містить деталі з доопрацюванням. У такому разі назва цього типу з’явиться в інтерфейсах Нормативы/Технологичес­кие процессы і Нормативы/Материальные нормы, де для до-
опрацьовуваних деталей можна буде ввести трудові норми і норми витрат матеріалів на доопрацювання.

У поле Статья калькуляции вводиться інформація про те, на яку статтю собівартості відносити витрати використовуваних у виробництві матеріальних цінностей цього типу. Цю інформацію варто задавати тільки для матеріалів і покупних комплектуючих виробів. Значення поля вибирають з класифікатора статей калькуляції за допомогою клавіші F3.

Для роботи з групами обліку слід перейти у нижню панель натискуванням комбінації клавіш Alt+¯. Для введення або редагування групи обліку слід натиснути відповідно клавішу F7 або Enter. У результаті відкриється вікно редагування інформації про групи, до складу якого входять наведені нижче поля.

Поле Код містить символьний код групи, який надає можливість задавати вкладеність груп. Коди вкладених груп нижчих рів­нів мають починатися з повторення коду тієї групи, в яку вони входять. Кількість символів, що відводиться для кодування чергового рівня входження, визначається користувачем. Максимальна довжина коду групи дорівнює 20 символам.

Поле Наименование группы заповнюється з клавіатури.

У полі Признак суммирования значення 0 означає заборону підсумовування кількості матеріальних цінностей у рамках групи; значення, відмінне від 0, дозволяє таке підсумовування.

Поле Статья калькуляции заповнюється у тому разі, якщо матеріальні цінності групи мають ураховуватися за іншою статтею калькуляції, ніж стаття того типу, в який входить дана група. Значення поля вибирається зі списку статей калькуляції, що виводиться за допомогою клавіші F3. Поле слід заповнювати лише для матеріалів і покупних комплектуючих виробів.

• · 9.3.3.3.2. Матеріальні цінності

Для введення інформації у каталог матеріальних цінностей та її редагування належить вибрати пункт меню =Н=/Справоч­ники/Материальные ценности, після чого на екрані відкривається вікно Каталог материальных ценностей. Для додавання нової матеріальної цінності у каталог слід скористатися клавішею F7. Для редагування інформації про матеріальну цінність треба встановити курсор (підсвітлений рядок) на її найменуванні у спис­ку і натиснути клавішу Enter. На екрані відкриється анкетне вікно редагування (рис. 9.7), яке може мати такі три формати з незначними відмінностями один від одного:

―  формат для матеріалів;

―  формат для покупних комплектуючих виробів;

―  формат для виробів і напівфабрикатів власного виробництва.

Вікно Редактирование матценности містить наведені нижче поля.

Наименование — поле для найменування матеріальної цінності. Поле є обов’язковим для заповнення і вводиться з клавіатури.

Номенклатурный номер — поле для введення з клавіатури номенклатурного номера матеріальної цінності.

Группа — найменування групи, до якої належить дана матеріальна цінність, вибирається з раніше введеного класифікатора груп за допомогою клавіші F3.

Поле Тип объекта учета призначене для вказування типу матеріальної цінності. Поле заповнюється автоматично під час вибору групи; може бути змінене за допомогою клавіші F3.

Учетная единица измерения матеріальної цінності вибира-
ється з переліку одиниць виміру за допомогою клавіші F3. Крім облікової, існує можливість введення відпускних одиниць виміру із вказуванням коефіцієнта перерахунку в облікову одиницю. Доступ до вікна Редактирование отпускных единиц надається після натискування екранної кнопки Отпускные единицы.

Масса, Объем і Линейные размеры є довідковими полями.

Поле Ресурс хранения заповнюється в режимі вибору з каталогу.

Конструкторское обозначение матцінності вводиться з клавіатури. Поле є не обов’язковим для заповнення, але у разі заповнення позначення має бути унікальним.

Плановая цена — поле для вказування поточної ціни матцінності. Ціну можна ввести з клавіатури або визначити за допомогою службової функції Нормативы/Служебные функции/ Уста­новка текущих цен. У такому разі поточною ціною об’єкта стає його планово-облікова ціна поточного місяця з каталогу цін.

Цех-изготовитель — показує основний цех-виготовлювач для об’єктів власного виробництва. Вибирається з каталогу струк­турних підрозділів за допомогою клавіші F3.

Основной техпроцесс — вибирається з каталогу техпроцесів за допомогою клавіші F3.

Нормативный минимальный запас і Нормативный максимальный запас — довідкові поля, що показують величину нормативних залишків даної матеріальної цінності на підприємстві.

Признак разделяемости — ознака, яка вказує, що в результаті оброблення даний об’єкт розділяється на декілька об’єктів — продуктів розділення (разом вироблюваних продуктів). Ця ознака визначає форму вікна редагування в інтерфейсі введення матеріальних норм. Розділюваним може бути лише напівфабрикат влас­ного виробництва.

Текущие остатки на предприятии — довідкові поля, що показують величину наявного, резервного і вільного залишку об’єк­тів на складі.

Поля Используемые отходы та Неиспользуемые отходы показують дві категорії відходів, які можуть утворюватися у разі використання матеріалів даного типу у виробництві. Значення цих полів вибираються з класифікатора категорій відходів. Дані поля з’явля­ються лише у вікнах, призначених для редагування матеріалів.

• · 9.3.3.3.3. Каталог структурних підрозділів

Для заповнення і редагування каталогу структурних підрозділів використовується екранна форма Редактирование подразделения, яка відкривається у разі вибору пункту меню =Н=/Спра­вочники/Подразделения, склады.

У вікні Редактирование подразделения (рис. 9.8) можна задати інформацію про підрозділ, заповнюючи поля Код, Наименование, Адрес, Телефоны, Руководитель, Группа подразделений, Вышестоящее подразделение, Количество смен, Продолжительность смен. Значення полів заповнюються або з клавіатури, або шляхом вибору з раніше введеного каталогу підрозділів за допомогою клавіші F3.

Тип підрозділу може набирати значень Подразделение, Склад, Розничная торговля і вибирається за допомогою клавіші F3.

Виробничі підрозділи підприємства групуються за виробничими функціями. Поле Производственная функция може набирати одне з двох значень — Цеха основного производства і Цеха вспомогательного производства і заповнюється за допомогою клавіші F3.

Значення поля Приоритет визначає порядок списання матеріальних цінностей зі складів за формування витратних накладних. У першу чергу здійснюється відвантаження зі складів з мен­шим пріоритетом.

Для підрозділів типу Склад і Розничная торговля додатково є досяжними поля:

Тип склада (Внешний або Внутренний) — відомості про матеріальні цінності на внутрішніх складах не враховуються у розрахунках кількості на продаж у прайс-листах;

Ресурс хранения — вибирається з каталогу ресурсів зберігання;

Цена МЦ — за оприбуткування на даний склад визначає порядок розрахунку облікової ціни матцінностей: по настройке, с на­логами, без налогов.

Для підрозділів типу Розничная торговля за допомогою клавіші F3 у полі Схема учета вказується Количественный учет або Стоимостной учет, а у полі Прайс-лист вибирається відповідний прайс-лист.

• · 9.3.3.3.4. Статті калькуляції

Пункт меню =Н=/Справочники/Статьи калькуляции призначений для введення інформації у класифікатор статей калькуляції собівартості (ціни). У разі вибору даного пункту на екрані відкривається вікно вибору Статьи калькуляции. Це вікно дає змогу переглянути перелік статей калькуляції, вибрати одну з них для редагування, а також увести нову (за допомогою клавіші F7). Існує заборона на вилучення статті калькуляції з каталогу. Для того, щоб усунути статтю з розрахунку, слід зробити її неактивною. При виборі статті або при спробі ввести новий запис на екрані відкривається вікно Статья калькуляции для введення або зміни характеристик статті. Це вікно вміщує наведені нижче поля.

Название статьи — назва статті калькуляції, що виводиться у вікнах модуля. Вводиться з клавіатури.

Строки названия в отчете — назва статті калькуляції у вихідних документах. Допустимий формат поля — 4 рядки по 12 сим­волів. Уводиться з клавіатури.

Категория затрат — групувальний параметр, що визначає варіант використання модулем статті за розрахунків і формування вихідних документів. Для введення категорії слід натиснути клавішу F3 і вибрати її з переліку:

1.   Прямые материальные затраты;
2.   Возвратные отходы;
3.   Транспортные расходы;
4.   Основная зарплата;
5.   Прямые затраты по зарплате;
6.   Цеховые затраты;
7.   Производственные затраты;
8.   Внепроизводственные затраты;
9.   Плановые накопления.

Порядковий номер статті в категории — формується авто­матично залежно від послідовності введення записів у таблицю.

Знак суммирования визначає, з яким знаком значення статті буде включене в собівартість виробів. Може набирати значень «+» або «–». Значення змінюється клавішею F3.

Вариант расчета для плана — вказує на певний алгоритм розрахунку статті калькуляції. Значення поля вибирається з переліку варіантів, що міститься у спеціальній таблиці (підрозд. 9.3.3.3.6). Якщо варіант розрахунку не заданий, тобто поле не заповнене, то значення даної статті модулем не розраховується, але може бути введене з клавіатури у відповідному інтерфейсі. Якщо для деякої статті вибрано варіант Расчет по смете накладных расходов або По производственному отчету, то вікно змінює формат таким чином, що у ньому з’являється додаткове поле База распределения затрат та екранна кнопка Настройка баз распределения. У це поле слід занести найменування бази розподілу кошторису витрат, що формується для даної статті, на собівартість продукції. Вибір здійснюється за допомогою клавіші F3 з переліку баз розподілу:

Основная зарплата производственного персонала;

Время работы производственного персонала;

Время работы производственного оборудования;

Стоимость материалов основного производства;

Производственная себестоимость;

Объем выпуска продукции;

Пользовательские базы распределения.

Настроювання баз розподілу досяжне лише у разі вибору користувацьких баз.

Активность статьи для плана — дає змогу визначити запис як неактивний, не вилучаючи його з таблиці.

Класифікатор статей калькуляції початково існує в системі «Галактика» у частково заповненому вигляді. Користувач має можливість доповнити класифікатор новими статтями або змінити характеристики існуючих. Максимальна кількість статей в системі не може перевищувати 24. Початково класифікатор включає такі статті:

1.  Сырье и основные материалы;
2.  Покупные изделия;
3.  Транспортные расходы;
4.  Отходы;
5.  Зарплата производственных рабочих;
6.  Дополнительная зарплата;
7.  Отчисления на соцстрах;
8.  Содержание оборудования;
9.  Общепроизводственные расходы;
10.  Общезаводские расходы;
11.  Внепроизводственные расходы;
12.  Прибыль.

• · 9.3.3.3.5. Елементи витрат

Вікно Элементы затрат, призначене для перегляду і поповнення каталогу елементів витрат, відкривається за командою =Н=/ Справочники/Элементы затрат. Початково каталог елементів витрат «Галактики» містить такі значення:

1.  Основные материалы;
2.  Вспомогательные материалы;
3.  Покупные изделия;
4.  Основная зарплата;
5.  Дополнительная зарплата;
6.  Отчисления на соцстрах;
7.  Амортизация;
8.  Прочие затраты.

Вилучення елеметів витрат заборонено. Для усунення елемента з розрахунків слід зробити його неактивним. Додавання нового елемента витрат здійснюється за допомогою клавіші F7, редагування — натискуванням F4 або Enter, після чого відкриється вікно Элемент затрат. Вікно містить наведені нижче поля.

Название элемента — вводиться з клавіатури.

Строки названия в отчете — назва елемента у тому вигляді, в якому вона виводитиметься у чотирьохрядковому заголовку графи звіту.

Порядковый номер элемента — визначає порядок виведення елемента витрат у звітах.

Перемикач активен/неактивен слугує для усунення елемента витрат з розрахунків. Значення перемикача змінюється за допомогою клавіші F3.

• · 9.3.3.3.6. Варіанти розрахунку статей калькуляції

За допомогою пункту меню =Н=/Справочники/Варианты расчета статей на екрані відкривається вікно Варианты расчета статей калькуляции, яке дає змогу ввести перелік варіантів розрахунку статей калькуляції собівартості. Початково у ньому міститься шість стандартних варіантів, які мають запрограмовані в модулі алгоритми розрахунку. Це такі варіанти розрахунку:

По нормам расхода материалов или трудозатрат;

По смете накладных расходов;

В % от цеховой себестоимости;

В % от производственной себестоимости;

В % от полной себестоимости;

По производственному отчету.

Для введення нових варіантів слід виконати таку послідовність дій:

―  клавішею F7 відкрити вікно Вариант расчета статей каль­куляции;

―  у полі Варіант увести найменування нового варіанта розрахунку статей калькуляції;

―  у нижній частині вікна за допомогою послідовного натискування F7 та F3 вибрати статті, в процентах від суми яких слід розраховувати дану статтю калькуляції. Значення процента для конкретної статті на певний місяць уводиться за вибору пункту меню Себестоимость/Параметры расчета статей.

• · 9.3.3.3.7. Настроювання кошторисів витрат

Для комплексних статей калькуляції необхідно розробляти кош­ториси накладних витрат. Для їх настроювання служить пункт меню =Н=/Справочники/Настройка смет расходов, який від­криває на екрані вікно вибору Сметы расходов. У ньому слід вибрати один з наявних кошторисів або ввести новий (клавіша F7). У результаті відкривається інтерфейс Смета расходов, який має анкетно-табличну форму і складається з двох частин. У верхню частину вводяться найменування і характеристики кошторису, у нижню — перелік статей витрат, який надалі копіюється в кошторис за його формування на конкретний період. Нижче наведено призначення основних полів інтерфейсу.

Название — назва поточного кошторису.

Формируется по ... Период ... — кошторис може формуватися або по цехах, або по підприємству в цілому на місяць, квартал або рік. Допустимі значення поля (по предприятию, по цехам, а також на месяц, на квартал, на год) можуть змінюватися клавішею F3.

Статья калькуляции — найменування комплексної статті калькуляції, для розрахунку якої формується даний кошторис. Вибирається з класифікатора статей.

Статья расходов — найменування статті витрат у кошторисі. Вводиться з клавіатури. Не слід плутати статті калькуляції собівартості та статті витрат у кошторисі. Кошторис у цілому розраховує значення одної з комплексних статей калькуляції собівартості.

Элемент затрат — назва елемента витрат, до якого належить стаття. Вибирається з переліку допустимих значень (клавіша F3).

• · 9.3.3.3.8. Прив’язка кошторисів витрат до цехів

Кошториси витрат, які під час настроювання були визначені як такі, що формуються по цехах, необхідно прив’язати до конкретних цехів. Тобто для таких кошторисів слід увести перелік цехів, для яких вони формуються.

Для проведення цих дій слід скористатися пунктом меню =Н=/Справочники/Привязка смет к цехам, який відкриває вікно Привязка смет к цехам. Вікно складається з двох панелей. У верх­ній панелі наводиться перелік назв кошторисів витрат, які формуються по цехах. З нього за допомогою курсору вибирається потрібний кошторис, після чого натискують комбінацію клавіш Alt+¯ і переходять до нижньої панелі. Сюди слід ввести перелік цехів, по яких формується кошторис, вибираючи коди і назви цехів зі списку (клавіші F7 та F3). Вилучення цехів з переліку виконується за допомогою клавіші F8.

• · 9.3.3.3.9. Тарифні ставки

Для введення і перерахування тарифних ставок слід відкрити інтерфейс Тарифные ставки (рис. 9.9) за допомогою пункту меню =Н=/Справочники/Тарифные ставки. Інтерфейс включає на­ведені нижче поля.

Cтавка первого разряда — ставка, відносно якої розрахову-
ється за коефіцієнтами решта тарифних ставок на підприємстві. Ця ставка відповідає коефіцієнту, що дорівнює одиниці. Вводить­ся з клавіатури.

Система оплаты — вибирається з класифікатора систем оплати (клавіша F3).

Тарифная сетка, Наименование тарифа, Разряд — уводять­ся з клавіатури.

Коэффициент — коефіцієнт перерахунку ставки першого розряду у часову тарифну ставку для даного запису. Вводиться з клавіатури.

Тариф (оклад) — часова тарифна ставка. Розраховується автоматично множенням ставки першого розряду на коефіцієнт. Може бути скоригована з клавіатури.

• · 9.3.3.3.10. Каталог видів робіт

За вибору пункту меню =Н=/Справочники/Виды работ на екрані відкривається вікно Виды работ (рис. 9.10), призначене для введення і редагування списку видів робіт. Назви видів робіт уводяться з клавіатури. Для кожного виду робіт вибираються стаття калькуляції та елемент витрат, на які списуються витрати, що виникають за виконання технологічної операції, яка належить до даного виду робіт. Для вилучення записів використовується клавіша F8. Максимальна довжина назви виду роботи — 50 символів.

• · 9.3.3.3.11. Каталог технологічних операцій

Для введення переліку технологічних операцій слід вибрати пункт меню =Н=/Справочники/Технологические операции, після чого на екрані відкривається вікно Каталог техопераций (рис. 9.11), що містить наведені нижче поля.

Название та Код технологічної операції — вводяться з клавіатури.

Исп. (виконавець технологічної операції) — може набирати значень раб. (робітник) і авт. (автомат). Установлення потрібного значення здійснюєься за допомогою клавіші F3.

Вид работы (до якого належить дана технологічна операція) — вибирається з каталогу видів робіт за допомогою клавіші F3.

• · 9.3.3.3.12. Каталог професій

Перелік професій вводиться у вікні Редактирование профессий, яке відкривається за вибору пункту меню =Н=/Справоч­ники/Профессии. Максимальна довжина назви професії — 50 сим­волів. Уведення здійснюється з клавіатури.

• · 9.3.3.3.13. Класифікатори груп і видів обладнання

Для введення класифікатора слід вибрати пункт меню =Н=/Спра­вочники/Оборудование. На екран виводится вікно Группы-виды оборудования, що складається з двох частин. Верхня частина вікна має анкетну форму і містить поле Группа оборудования. Ввести назву групи обладнання можна з клавіатури (за допомогою клавіші F7) або вибираючи зі списку (клавіша F3).

Нижня частина вікна має табличну форму і містить поля Наименование та Модель, які вводяться з клавіатури.

• · 9.3.3.3.14. Каталог категорій відходів

Для введення списку категорій відходів слід вибрати пункт меню =Н=/Справочники/Категории отходов; в результаті на екрані відкриється вікно Категории отходов. Вікно має табличну форму і містить такі поля:

Наименование категории отходов — уводится шляхом вибору з каталогу матеріальних цінностей за допомогою клавіші F3.

Наименование статьи калькуляции — вибирається за допомогою клавіші F3 з класифікатора статей калькуляції і вказує системі, за якою статтею списувати зворотні відходи даної категорії.

Перед заповненням каталогу категорій відходів назви відходів мають бути занесені в каталог матеріальних цінностей.

9.3.3.4. Настроювання параметрів ТЕП

Пункт меню =Н=/Параметры планирования выпуска відкриває на екрані діалогове вікно Настройка параметров планирования. У цьому вікні користувач установлює низку параметрів на-
строювання системи техніко-економічного планування. Зокрема, вка­зує, чи передбачене формування плану виробництва, виробничих замовлень, виробничої програми. Якщо користувач заборонить формування якогось з указаних видів плану, то в системі будуть заборонені й усі розрахунки та процедури, що базуються на ньому.

Далі є можливість вибрати варіанти формування плану і вироб­ничої програми. При цьому можливо вибрати декілька варіантів. Варіанти формування плану: за результатами попереднього року; за сумою договорів; за сумою виробничих замовлень; пропор­ційно робочому часу.

Варіанти формування виробничої програми: на основі плану виробництва; за сумою виробничих замовлень; шляхом запуску окремих замовлень.

9.3.3.5. Межі округлення цін

Вікно Округление цен викликається на екран за вибору пункту меню =Н=/Округление цен. У даному вікні слід з клавіатури ввес­ти значення в поля Пороговое значение цены та Порядок округления, керуючись поясненнями, наведеними на екрані.

Інформація про округлення цін використовується під час розрахунку цін виробів на базі їхньої собівартості у пункті меню Себестоимость.

9.3.3.6. Нормативи

• · 9.3.3.6.1. Технологічні процеси

Вікно Техпроцессы

Для введення інформації про технологічні процеси слід вибрати пункт меню Нормативы/Технологические процессы; в результаті на екрані відкриється вікно Техпроцессы (рис. 9.12). Ліва панель вікна призначена для вибору матеріальної цінності, для якої має бути введено техпроцес, і містить перелік типів виробів і самих виробів. Перегляд може здійснюватись у двох режимах: у вигляді дерева або у вигляді списку. Зміна режимів здійснюється натисненням комбінації клавіш Alt+S.

Права панель вікна Техпроцессы слугує для перегляду і вибору для редагування техпроцесів для вибраного виробу. Техпроцес, що є основним для даного виробу, помічений символом «*». Для введення нового техпроцесу слід натиснути F7, для вилучення поточного — F8, для копіювання техпроцесу — Ctrl+F3. Перехід у вікно редагування техпроцессу виконується натисканням клавіші Enter.

Вікно Заголовок техпроцесса

За введення нового техпроцесу за допомогою F7 відкривається вікно Заголовок техпроцесса, яке у верхній частині містить позначення, найменування і номенклатурний номер виробу, а у нижній —наведені нижче поля.

Обозначение — позначення техпроцесу за ЄСТД.

Наименование — найменування техпроцесу.

Код технологической классификации — код класифікації тех­процесу за прийнятою на підприємстві системою класифікації.

Цех-изготовитель — код і найменування цеху з виготовлення за каталогом підрозділів.

Рабочее место — номер останнього за маршрутом робочого місця у цеху з виготовлення.

Номер первой техоперации п/п — початковий номер техоперації у техпроцесі.

Общая единица нормирования — одиниця нормування, засто­совувана у разі, якщо її не задано за зазначення конкретних норм.

Мин.технолог.объем выпуска изделия — мінімальний обсяг випуску, що визначається особливостями технології.

Форма для печати — код форми за каталогом форм технологічних документів.

Вікно Описание технологического процесса

Після переходу до режиму редагування техпроцесу на екрані відкривається інтерфейс Описание технологического процесса (рис. 9.13), яке складається з трьох панелей. У верхній панелі відображується найменування і позначення виробу (деталі, складаль­ної одиниці — ДСО), для якої редагується техпроцес, найменування і позначення самого техпроцесу, режими перегляду і редагування техпроцесу і кнопка переходу до редагування заголовка техпроцесу.

Середня частина інтерфейсу містить таблицю операцій техпроцесу і дає можливість створювати, коригувати, вилучати операції, вибирати операції для задавання різноманітних нормативів.

Нижня частина інтерфейсу містить екранні кнопки для виклику інтерфейсів редагування норм, а також додаткові відомості про актуальність поточного запису.

Середня таблична частина інтерфейсу містить наведені нижче поля.

№ п/п — порядковий номер цеху або дільниці у техпроцесі, призначений для впорядкування цехового маршруту виробу.

Цех — код цеху або дільниці за каталогом підрозділів.

Название цеха — назва цеху або дільниці, в яких виконується операція. Назва вибирається з каталогу структурних підрозділів за допомогою клавіші F3. За умовчування у це поле заноситься назва цеху — виготовлювача виробу.

№ оп. — це порядковий номер технологічної операції оброблення виробу у техпроцесі. Операції можуть мати як наскрізну нумерацію в усьому техпроцесі, так і нумерацію у рамках цеху (дільниці).

Название операции — найменування технологічної операції, яке вибирається з каталогу технологічних операцій за допомогою клавіші F3.

Отм. — позначки про актуальність записів техпроцесу.

Вікно Нормирование операции

Клавіша F4 здійснює перехід до редагування параметрів нормування операції у вікні Нормирование операции (рис. 9.14).
У верхній частині вікна відображуються дані про цех (дільницю) і техоперацію. Середня частина містить наведені нижче параметри нормування операції.

Единица норм-я — параметр «Одиниця нормування» показує, на яку кількість виробів (ДСО) задаються норми.

Одновременно обраб.изделий — вказує кількість виробів (ДСО), котрі у даній техоперації обробляються одночасно через особливості технології.

Процент исп-я — процент використання даної операції у технологічному процесі, якщо операція виконується не завжди.

Объем партии — обсяг технологічної партії випуску.

Норма выраб. — норма виробітку, тобто кількість виробів, що припадає на одного робітника під час виконання даної операції за одиницю часу.

Процент годных — середній процент придатних виробів після даної операції.

Единица времени — одиниця часу, на котру вводиться норма; може мати значення: час, мин, сек. За умовчування — час. Значення змінюється за допомогою клавіші F3.

Разряд операции — розряд спеціаліста, який виконує операцію.

Название нормы времени — заголовок стовпця таблички норм часу; поточна використовувана норма вибирається клавішею F3 ліворуч від потрібної норми.

Норма — стовпець полів для введення основної норми часу на виконання операції.

Подг/закл — стовпець полів для введення норми підготовчо-заключного часу. Під час розрахунків з техпроцесу величини зі стовпчиків Норма та Подг/закл додаються й утворюють норму часу на операцію.

У нижній частині вікна Нормирование операции під заголовком Пояснения к техоперации знаходиться мемо-поле для введення додаткової інформації про операцію.

Після введення норм часу на операцію слід увести норми витрат ресурсів за допомогою кнопок Труд. нормы, Оборудование, Инструмент, Мат. нормы, розташованиху нижній частині інтерфейсу Описание технологического процесса.

Вікно Трудовые нормы к операции техпроцесса

Після натискування екранної кнопки Труд. нормы, розташованої у нижній частині інтерфейсу Описание технологического процесса, відкривається вікно Трудовые нормы к операции техпроцесса (рис. 9.15), призначене для введення відомостей про потребу у спеціалістах на операцію техпроцесу. Вікно складається з трьох частин.

У верхній частині відображуються відомості про виріб (ДСО), техпроцес, операцію.

Середня частина вікна у табличному вигляді подає список професій спеціалістів, потрібних для виконання техоперації. Додавання нових записів у таблицю здійснюється за допомогою клавіші F7. Таблиця містить наведені нижче поля.

Код — код професії спеціаліста за каталогом професій. Вибір з каталогу здійснюється за допомогою клавіші F3.

Название профессии — назва професії спеціаліста.

Количество — кількість робітників, потрібних одночасно для виконання операції.

Отм. — позначка актуальності запису.

Нижня частина вікна містить розшифровку позначки актуальності.

Натискуванням клавіші F4 за умови активності одного з рядків табличної частини вікна здійснюється перехід у вікно Трудовые нормы на техоперацию.

Вікно Трудовые нормы на техоперацию

Вікно дає змогу редагувати норми оплати операції і склада-
ється з двох частин (рис. 9.16). Верхня частина вікна містить наведені нижче поля.

Довідкові поля Код профессии і Название містять інформацію про назву і код професії спеціаліста, для якої здійснюється редагування.

Номер тарифной сетки — номер тарифної сітки з каталогу тарифних ставок. Вибір рядка з цього каталогу здійснюється за допомогою клавіші F3 і визначає значення таких полів інтерфейсу: система оплати, тарифний розряд, дата змінення, тарифна ставка.

Единица нормирования — показує, на яку кількість виробів (ДСО) задаються норми.

Количество рабочих — ця величина показує, скільки спеціалістів заданої професії і якого розряду необхідно для виконання операції.

Условия труда — може набирати значення: нормальные, тя­желые и вредные, особо тяжелые и особо вредные.

Нижню частину вікна займає таблиця нормативів оплати праці для спеціалістів даної професії. Колонки таблиці наведено нижче.

Дата изменения — дата початку інтервалу змінення тарифних ставок.

Тарифная ставка — значення тарифної ставки відповідно до каталогу тарифних ставок для даного інтервалу.

Оплата по тарифу — базова величина оплати праці за нормативний час виконання даної техоперації спеціалістами даної професії за заданої одиниці нормування і заданої кількості працюючих; за необхідності ця величина може бути скоригована вручну.

Множитель — множник, що коригує величину оплати для даної операції.

Надбавка к оплате — фіксована сума, що коригує величину оплати для даної операції.

Итого — підсумкова величина оплати праці для даної операції, розрахована з використанням множника і надбавки. Ця величина використовується у розрахунках.

Вікно Оборудование к операции техпроцесса

Після натискування екранної кнопки Оборудование, розташованої у нижній частині інтерфейсу Описание технологического процесса, відкривається вікно Оборудование к операции техпроцесса, призначене для ведення норм потреби в обладнанні для операції техпроцесу. Інтерфейс складається з трьох блоків.

У верхньому блоці наводяться відомості про виріб (ДСО), техпроцес, цех, операцію.

Середний блок інтерфейсу являє собою таблицю моделей обладнання, потрібних для виконання техоперації. Записи у таблицю додаються за допомогою клавіші F7. Поля таблиці наведено нижче.

Наименование оборудования — найменування моделі обладнан­ня, що вибирається з каталогу обладнання за допомогою клавіші F3.

Модель оборудования — модель обладнання за каталогом обладнання.

Норма обслуживания — норма обслуговування, тобто кількість одиниць обладнання заданої моделі, необхідна для виконан­ня даної техоперації.

Отм. — позначка актуальності запису.

Нижній блок інтерфейсу містить розшифровку позначки актуальності.

Вікно Инструмент и оснастка к операции техпроцесса

Після натискування екранної кнопки Инструмент, розташованої у нижній частині інтерфейсу Описание технологического процесса, відкривається вікно Инструмент и оснастка к операции техпроцесса (рис. 9.17), призначене для ведення норм потреби в інструменті та оснастці для операції техпроцесу. Вікно складається з трьох блоків.

У верхньому блоці відображаються відомості про виріб (ДСО), техпроцес, цех, операцію.

Середній блок вікна являє собою список інструментів і оснаст­ки, потрібних для виконання техоперації, записи в який додаються за допомогою клавіші F7. Список містить наведені нижче поля.

Обозначение инструмента/оснастки — позначення інструменту або оснастки, що вибирається з каталогу матцінностей за допомогою клавіші F3.

Наименование инструмента/оснастки — найменування інструменту або оснащення з каталогу матцінностей.

Норма применения — норма застосування, тобто кількість одиниць інструменту або оснастки даного найменування, необхідна для виконання даної техоперації; докладніше параметри потреби в інструменті та оснастці задаються в інтерфейсі редагування, який викликається за допомогою клавіші F4. У даному інтерфесі за необхідності можуть бути змінені поля Норма применения та Количество применений до износа.

Ед. изм. — одиниця виміру інструменту або оснастки.

Отм. — позначка актуальності запису.

Нижній блок інтерфейсу містить розшифровку позначки актуальності.

Вікно Комплектация/материалы к операции техпроцесса

Після натискування екранної кнопки Мат. нормы, розташованої у нижній частині інтерфейсу Описание технологического процесса, відкривається вікно Комплектация/материалы к операции техпроцесса (рис. 9.18), призначене для ведення матеріаль­них норм (комплектуючих елементів і матеріалів) на операцію техпроцесу. Вікно складається з трьох блоків.

У верхньому блоці відображаються відомості про виріб (ДСО), техпроцес, цех, операцію.

Середній блок вікна містить список комплектуючих одиниць і матеріалів для техоперації, додавання записів у який здійснюється за допомогою клавіші F7. Список містить наведені нижче поля.

Обозначение (что входит) — позначення комплектуючого елемента або матеріалу, який вибирається з каталогу матцінностей за допомогою клавіші F3.

Наименование — найменування комплектуючого елемента або матеріалу.

Норма расхода — потреба комплектуючого елемента або матеріалу на операцію; докладніше параметри потреби задаються в інтерфейсі редагування матеріальних норм, який викликається за допомогою клавіші F4. Пояснення до роботи з інтерфейсом наведено у підрозд. 9.3.3.6.2.

Ед. изм. — одиниця виміру комплектуючого елемента або матеріалу.

Отм. — позначка актуальності запису.

Нижній блок інтерфейсу містить розшифровку позначки актуальності.

• · 9.3.3.6.2. Матеріальні норми

Для введення норм витрат матеріалів і застосовності деталей на вироби, напівфабрикати, складальні одиниці та інші об’єкти власного виробництва слід вибрати пункт меню Нормативы/Ма­териальные нормы. В результаті відкриється вікно вибору Каталог материальных ценностей, в якому слід відкрити папку потрібного типу матцінностей і вибрати потрібну матцінність, натиснувши клавішу Enter. Далі відкриється вікно Выбор техпро­цесса на изделие, в якому слід вибрати потрібний рядок техпроцесу і натиснути Enter. Відкриється інтерфейс Выбор комплектующего/материала, який складається з трьох блоків.

Верхній блок містить відомості про найменування та номенклатурний номер виробу, одиницю виміру і техпроцес.

У середньому блоці наводиться перелік типів матцінностей, що входять у виріб, серед яких належить вибрати потрібний.

Нижній блок містить перелік матцінностей вибраного у середньому блоці типу. Для введення матеріальних норм витрат слід установити курсор на потрібній матцінності й натиснути Enter. У результаті на екрані відкривається вікно Редактирование материальных норм (рис. 9.19), яке складається з чотирьох панелей.

Дві верхні панелі цього вікна інформаційні. Верхня панель міс­тить поле Тип МЦ, друга відображує характеристики матеріальної цінності у полях Наименование, Единица измерения, Цех-изготовитель, Техпроцесс.

Третя панель містить одне поле Входящий тип МЦ і надає можливість переключення за допомогою клавіш Page Up, Page Down між типами матцінностей, що входять в матеріальну цінність, означену в другій панелі.

Четверта панель призначена для введення норм витрат матеріа­лів або застосовності деталей і складальних одиниць на виготов­лення виробу, вибраного у другій панелі. Ця панель може бути представлена у трьох форматах екранної форми: для введення норм витрат матеріалів, для введення застосовності деталей і складаль­них одиниць, для введення норм витрат розділюваного об’єкта. Панель містить наведені нижче поля.

Цех-потребитель — цех, в якому здійснюється технологічний процес виготовлення виробу. Вибирається за допомогою клавіші F3. За умовчування збігається зі значенням поля Цех-изготовитель.

Техоперация — назва операції, під час якої матеріал (деталь) включається у виріб. Вибирається за допомогою клавіші F3 з переліку операцій виготовлення виробу.

Название материала або Наименование детали — назва матеріалу або іншої матеріальної цінності. Вибір здійснюється з каталогу матеріальних цінностей після натискування клавіші F3.

Цена — поточна ціна використовуваної матеріальної цінності.

Норма расхода або Применяемость — норма витрат матеріа­лу або застосовність деталі, складальної одиниці. За умовчування вводиться в основній одиниці виміру. Для вибору іншої одиниці ви­міру слід установити курсор на найменування одиниці виміру, натиснути F3 і вибрати іншу одиницю виміру зі списку, що з’явиться.

Единица нормирования — вказує кількість виробів, на яку задано норму витрат.

Коэффициент использования — частка від обсягу, вказаного у нормі, яка залишається після оброблення. Задається лише для матеріалів. Не перевищує одиниці. За умовчування дорівнює одиниці.

Чистый вес детали — вага заготовки після оброблення; дорівнює нормі, помноженій на коефіцієнт використання. Розраховується автоматично.

Коэффициенты используемых и неиспользуемых отходов — задаються для матеріалів, якщо такі відходи існують. У сумі дорівнюють значенню: 1 — Коэффициент использования.

Нормативный процент потерь — процент технологічних утрат об’єкта обліку, що використовується в операції, відносно заданої норми витрат. Збільшує норму витрат на цей процент.

Процент использования — показує процент використання матеріалу в технологічному процесі, якщо матеріал використовується не завжди. За умовчування дорівнює 100 % .

Признак активной записи — дає можливість визначити запис як неактивний. Перемикається клавішею F3.

На відміну від інтерфейсів, призначених для введення норм витрат матеріалів і введення застосовності деталей і складальних одиниць, в інтерфейсі для введення норм витрат розділюваного об’єкта зникають поля Коэффициент использования, Чистый вес детали, Коэффициенты используемых и неиспользуемых отходов. З’являються поле Процент списания себестоимости та кнопка Продукты разделения. Поле Единица нормирования замінюється на Норму выхода. Виріб, вибраний у другій панелі, є продуктом розділення об’єкта, вибраного у четвертій панелі.

Норма выхода (поле без імені у рядку Применяемость) — кількість виробів продукту розділення, які одержують із введеної норми витрат розділюваного об’єкта.

Процент списания себестоимости — частка собівартості розділюваного об’єкта, що переноситься на продукт розділення.

Кнопка Продукты разделения дає змогу одержати звіт щодо виходу продуктів розділення в результаті оброблення розділюваного напівфабрикату.

До складу інтерфейсів для введення матеріальних норм входить також екранна кнопка Функции, яка виводить наведене нижче меню.

Список материальных норм — формує звіт про введені норми витрат матеріалів і застосовності деталей на виріб.

Технологический состав изделия — видається дерево входження складальних одиниць, деталей і матеріалів у даний виріб на всіх рівнях.

Структура изделия — видається дерево входження складаль­них одиниць і деталей у даний виріб на всіх рівнях.

Входимость матценности — видається перелік виробів, у які входить дана матеріальна цінність, та її кількість у виробі.

Контроль спецификации — функція, що контролює наявність циклічних посилань і висячих вершин у структурі даного виробу.

Копирование материальных норм — функція, що здійснює перенесення списку норм витрат матеріалів, уведених раніше для іншого виробу, на даний виріб. Після копіювання норми витрат можуть бути скориговані.

• · 9.3.3.6.3. Каталог цін

Для введення інформації у каталог цін вибирають пункт меню Нормативы/Цены/Каталог цен. Після цього на екрані з’явля­ється вікно вибору Каталог материальных ценностей, в якому слід відкрити папку потрібного типу матцінностей і вибрати потрібну матцінність, натиснувши клавішу Enter.

Після вибору на екрані відкривається вікно Значения цен, яке складається з двох панелей. Верхня панель містить поля Название матценности, Обозначение, Номенклатурный номер, Еди­ница измерения, Денежная единица, в яких розміщено довідкову інформацію про вибраний об’єкт.

Нижня панель має табличну форму і містить інформацію про ціни об’єкта у зазначеному році (поле Год). Для кожного об’єкта обліку можна ввести чотири ціни: планово-облікову, середню від­пускну, фіксовану та пробну.

Фиксированная цена — є незмінною протягом року і слугує для проведення порівняльних розрахунків. Якщо фіксована ціна на об’єкт обліку у поточному році ще не задана, то вона автоматично вважається рівною першій планово-обліковій ціні.

Пробная цена — слугує для оперативних оціночних розрахун­ків і може у будь-який момент задаватися довільно.

Планово-учетная цена — задається датою змінення і значенням. Планово-облікові ціни матеріалів і покупних комплектуючих виробів використовуються для планування витрат на поточний та майбутні періоди. Допускається 12 змін цієї ціни протягом року. Планово-облікові ціни можуть бути або введені у базу даних з клавіатури, або розраховані за даними складських залишків. Для розрахунку є спеціальна функція, що викликається пунктом меню Нормативы/Цены/Расчет планово-учетных цен, яка, виходячи з цін матеріалів або покупних деталей у складських партіях, розраховує планово-облікові ціни за одною з п’яти стратегій розрахунку: LIFO, FIFO, ціна мінімальна, максимальна, середньозважена. Такий розрахунок можливий, якщо система ТЕП працює в комплексі з оперативним контуром «Галактики».

Перше в обчислюваному році значення планово-облікової ціни автоматично записується на 1 січня. Ціни на 1 січня наступного року можуть бути сформовані перенесенням останніх планово-обліко­вих цін попереднього року. Для перенесення передбачено спеціальну службову функцію Нормативы/Служебные функции/Перенос цен на новый год. Якщо на деякі об’єкти ціни у наступному році вже задано, то перенесення цін для них не виконуватиметься.

Средняя отпускная цена — середня ціна відпускання даної матеріальної цінності у виробництво за місяць. Вона розрахову-
ється за підсумком діяльності підприємства за звітний місяць. Для розрахунку передбачено спеціальну процедуру (пункт меню Нор­мативы/Цены/Расчет средних отпускных цен). Ці ціни використовуються для розрахунку нормативних витрат на фактичний обсяг випуску за минулий місяць.

Крім названих, в модулі використовуються так звані поточні ціни. Поточна ціна — це планово-облікова ціна поточного місяця. Вона формується перенесенням з каталогу цін у каталог матеріальних цінностей планово-облікової ціни, що діє у поточному періоді. Для перенесення ціни використовується спеціальна функ­ція, що викликається за допомогою пункту меню Нормативы/ Служебные функции/Установка текущих цен. Ця ціна використовується у довідкових звітах, де не вказується календарний період розрахунку.

Ціни виробів власного виробництва розраховуються за допомогою пункту меню Себестоимость/Расчет цен изделий на основі калькуляцій собівартості і вносяться у той самий каталог, що й планово-облікові ціни покупних об’єктів.

За допомогою пунктів меню Нормативы/Цены/Формиро­вание прайс-листов і Нормативы/Цены/Формирование прайс-листов на основе калькуляций можуть бути сформовані прайс-листи для матеріальних цінностей на основі даних каталогу цін і розрахованих калькуляцій.

• · 9.3.3.6.4. Запити

Пункт меню Нормативы/Запросы надає можливість одержання інформації про введені нормативи у формі звітів.

Пункт Нормативы/Запросы/Структура изделия формує звіт про структуру виробу і показує дерево входження у виріб напівфабрикатів (вузлів, модулів) і деталей (у тому числі покупних). Перед формуванням звіту потрібно вибрати виріб зі списку.

Пункт Нормативы/Запросы/Технологический состав изделия видає звіт про повне входження об’єктів (напівфабрикатів, деталей і матеріалів) у виріб на всіх рівнях його структури. Перед формуванням звіту необхідно вибрати виріб зі списку і техпроцес його виготовлення.

Пункт Нормативы/Запросы/Материальные нормы на изделие показує перелік і норми застосування всіх матеріальних цінностей, які входять у виріб на першому рівні входження. Перед формуванням звіту необхідно вибрати виріб зі списку і техпроцес його виготовлення.

Пункт Нормативы/Запросы/Выход продуктов разделения фор­мує звіт про вихід продуктів розділення в результаті оброблення розділюваного напівфабрикату. Для видачі звіту потрібно у діалоговому вікні вибрати розділюваний напівфабрикат і вказати його кількість. У звіт виводиться перелік продуктів розділення, обсяги їх виходу і розподіл вартості розділюваного напівфабрикату на продукти розділення. Норми виходу задаються при введенні матеріальних норм і для формування звіту використову-
ються як пропорції для розрахунку обсягів виходу продуктів із заданої кількості розділюваного напівфабрикату. Продукт розділення присутній у звіті стільки разів, скільки техпроцесів описано для його одержання з даного напівфабрикату.

Пункт Нормативы/Запросы/Входимость матценности показує, у виробництві яких виробів, напівфабрикатів або деталей використовується дана матеріальна цінність.

Пункт Нормативы/Запросы/Технологический маршрут фор­мує звіт про послідовність технологічних операцій в процесі виготовлення виробу. Перед формуванням звіту необхідно вибрати виріб зі списку і техпроцес його виготовлення.

Пункт Нормативы/Запросы/Потребности на одно изделие виводить три види звітів: про зведені норми витрат матеріальних ресурсів на виріб; про зведену потребу у трудовитратах на виріб; про зведену потребу у спеціалістах на виріб. Усі звіти можна от­римати щодо підприємства в цілому або щодо заданого цеху. Вид і розріз формування звіту встановлюються у діалозі.

Зведена потреба на виріб у матеріалах і покупних комплектуючих виробах (ПКВ) розраховується через розвузлування виробу і подальше підсумовування кількості матеріалів і ПКВ, використовуваних у виробництві всіх напівфабрикатів або складальних одиниць, які входять у виріб.

Зведені трудовитрати у годинах на виріб формуються на ос­нові технологічних процесів виготовлення продукції. За формування звіту попередньо здійснюється розвузлування виробу, а потім підсумовування трудовитрат на виготовлення всіх напівфабрикатів і деталей. Можливі два варіанти розрахунку трудовитрат: за видами робіт або за технологічними операціями. Сума оплати наводиться відповідно до діючих у період звіту розцінок.

Звіт про потребу у спеціалістах на виріб формується на основі опису технологічних процесів виготовлення продукції і видається для вибраного техпроцесу у людино-годинах загальним списком або в розрізі цехів.

• · 9.3.3.6.5. Службові функції

Пункт меню Нормативы/Служебные функции використовується для налаштовування модуля та за необхідності внесення змін у режими роботи.

Пункт Нормативы/Служебные функции/Количество рабочих дней слугує для введення кількості робочих днів по місяцях поточного року. Ця інформація використовується за розрахунку планів випуску продукції пропорційно робочому часу.

Пункт Нормативы/Служебные функции/Замена типа матценности дає змогу перенести матеріальну цінність з одного типу в інший та з однієї групи в іншу. При цьому система коректно виконує заміну посилань на тип матцінності в усіх таблицях бази даних.

Пункт Нормативы/Служебные функции/Замена материалов призначений для групової заміни у матеріальних нормах одної матцінності на іншу.

Пункт Нормативы/Служебные функции/Проверка коррект­ности таблиц викликає функцію перевірки відповідності між типами матеріальних цінностей, матцінностями, техпроцесами, каталогом цін і таблицею матеріальних норм й виправлення таблиць у разі виявлення невідповідності.

9.3.3.7. Планування

• · 9.3.3.7.1. Виробничі замовлення

Пункт меню Планирование/Производственные заказы надає можливість управляти плануванням виробничих замовлень: визначити склад виробничих замовлень, оцінити виробництво, матеріальні й трудові потреби на замовлення.

Для визначення складу замовлень слід вибрати пункт меню Планирование/Производственные заказы/Состав производствен­ных заказов. На екрані з’явиться вікно вибору Перечень производственных заказов (рис. 9.20), в якому слід вибрати певне замовлення. Після цього відкриється інтерфейс Спецификация производственного заказа, який складається з двох панелей.

Верхня панель дає змогу вводити інформацію про виробниче замовлення і містить наведені нижче поля.

Год — містить рік відкриття виробничого замовлення. Формується автоматично і дорівнює поточному року.

Номер заказа — порядковий номер замовлення. Формується системою автоматично при введенні нового запису.

Наименование — найменування замовлення. Вводиться з клавіатури.

Комментарий — інформація про замовлення. Максимальна довжина — 70 символів.

Дата открытия — дата відкриття замовлення. За умовчання дорівнює даті створення запису.

Дата закрытия — дата повного виконання замовлення.

Дата запуска в производство — дата запуску у виробництво останнього пункту зі складу замовлення.

Нижня панель має табличну форму і містить такі поля.

Наименование изделия, Код — вибираються з каталогу матеріальних цінностей за допомогою клавіші F3.

Месяц — місяць у межах поточного року, в якому має бути вироблений даний виріб відповідно до даного замовлення. Встановлюється автоматично або вводиться з клавіатури.

Единица измерения — одиниця виміру обсягу випуску виробів за даним замовленням. Вибирається зі списку за допомогою клавіші F3.

Объем — кількість виробів, що мають бути вироблені у зазначеному місяці. Обсяг випуску у виробничих замовленнях зада-
ється по місяцях. Уводиться з клавіатури.

Зап. — ознака запуску даного пункту (виробу з даного рядка) у виробництво. Якщо пункт запущений у виробництво, то у цьому полі з’являється позначка «+». Поле для редагування недосяжне.

Вибір пунктів меню Планирование/Производственные заказы/ Оценка производства по заказу та Планирование/Производствен­ные заказы/Потребности на заказ дає можливість одержати звіти про потребу у виробах, комплектуючих виробах, напівфабрикатах, матеріалах, а також спеціалістах і трудовитратах на замовлення.

• · 9.3.3.7.2. План виробництва

План виробництва може бути введений у систему з клавіатури або розрахований. Плановим періодом може бути рік, квартал або місяць. Квартальний план розраховується на базі річного, а місячний — на базі квартального плану.

Модуль ТЕП забезпечує такі варіанти розрахунку плану:

1. За сумою договорів на постачання готової продукції. При цьому передбачається, що склад договорів уводиться у контурі оперативного управління комплексу «Галактика».

2. За сумою виробничих замовлень. Обсяги виробництва готової продукції за кожним замовленням сумуються по місяцях і записуються в план без розвузловування.

3. За даними фактичного випуску продукції попереднього року. У цьому разі планом стає фактичний випуск минулого року.

4. На основі вищого плану. В такий спосіб може бути розрахований квартальний план на базі річного, місячний — на базі квартального. Розрахунок здійснюється пропорційно кількості робочих годин у відповідному періоді.

Пункт меню Планирование/План выпуска створює можливість уведення, перегляду та редагування плану виробництва, роз­рахунку плану і планової виробничої програми, одержання звітів щодо плану та програми, звітів про потребу у матеріалах, трудовитратах і спеціалістах.

Планова виробнича програма — це програма виробництва виробів і напівфабрикатів по цехах за номенклатурою та обсягом, яку одержують як результат розвузлування плану виробництва. Така програма формується без урахування запасів напівфабрикатів.

Для введення, перегляду і редагування плану виробництва слід вибрати пункт меню Планирование/План выпуска/Состав плана выпуска, вибрати варіант плану або створити новий і натиснути клавішу Enter. У результаті на екрані відкриється вікно План выпуска (рис. 9.21), яке містить інформацію про план випус­ку виробу на підприємстві протягом одного року.

Вікно має табличну форму і включає наведені нижче поля.

Год — поточний рік. Установлюється автоматично відповідно до настроювання модуля.

Вариант — вибраний варіант плану випуску.

Изделие — найменування виробу. Вибирається за допомогою клавіші F3 з каталогу матцінностей. Перехід між виробами здій-
снюється у вікні вибору або за допомогою клавіш PgDn і PgUp у полі Изделие.

Единица измерения — основна одиниця виміру виробу. Формується автоматично.

Техпроцесс — технологічний процес виробництва виробу, для якого задається план. Можна ввести плани випуску виробу за різ­ними техпроцесами його виготовлення. За умовчання у вікні вибирається основний техпроцес виготовлення виробу. Інший техпроцес можна вибрати за допомогою клавіші F3.

Период — рік, місяць або квартал, на який вводяться обсяги.

План — план виробництва за період. Уводиться з клавіатури або розраховується при виборі пункту меню Планирование/План выпуска/Расчет плана выпуска.

Звіт щодо плану випуску виробу може бути отриманий за допомогою пункту меню Планирование/План выпуска/Формиро­вание отчета по плану.

За наявності декількох варіантів плану випуску одного виробу за допомогою пункту Планирование/План выпуска/Сравнение вариантов плана можна отримати звіт про відмінності у варіантах плану на конкретний місяць року. У звіт включається інформація про найменування продукції, одиницю виміру, кількість за планом A, планом B і т. ін.

Розрахунок планової виробничої програми здійснюється на основі плану випуску готової продукції підприємством за місяць за вибору пункту меню Планирование/План выпуска/Расчет пла­новой произв. программы. Розрахунок виконується через розвуз­лування обсягу випуску без урахування наявних на перше чис­ло місяця запасів напівфабрикатів. Результати уміщуються в таблицю БД «Планова виробнича програма». Ця програма далі використовується для розрахунку потреб на план у матеріалах, трудовитратах і спеціалістах (пункт меню Планирование/План выпус­ка/Потребности на план. произв. программу.

• · 9.3.3.7.3. Робоча виробнича програма

Робоча виробнича програма — це програма виробництва виробів і напівфабрикатів по цехах за місяць за номенклатурою та обсягом. Може бути одержана в результаті розвузлування плану виробництва виробів або розвузлування обсягу випуску виробів, одержаного за сумою виробничих замовлень. Формується з урахуванням запасів напівфабрикатів на початок місяця.

Пункт меню Планирование/Рабочая производственная программа слугує для введення, перегляду та редагування робочої виробничої програми, для проведення розрахунку програми, для формування звітів з виробничої програми, звітів про потреби у матеріалах, трудовитратах і спеціалістах.

Розрахунок робочої виробничої програми здійснюється за допомогою пункту меню Планирование/Рабочая производственная программа/Расчет программы. Попередньо мають бути встановлені можливі варіанти формування робочої програми за допомогою функції =Н=/Параметры планирования выпуска,
а потім вибраний один з них у вікні Параметры расчета производственной программы. Результати розрахунку уміщуються в таблицю бази даних, доступну для редагування за допомогою функції Планирование/Рабочая производственная программа/Со­став программы. Після вибору зазначеного пункту меню нада-
ється можливість вибору матцінності і місяця. Далі відкриється вікно Рабочая производственная программа на месяц, яке має дві панелі. Верхня панель містить інформацію про рік, місяць, виріб та одиницю виміру. Перехід між виробами здійснюється у вікні вибору чи за допомогою клавіш PgDn або PgUp.

У нижній панелі, що має табличну форму, містяться обсяги випуску виробу у вибраному цеху за вибраним техпроцесом протягом місяця. Випуск виробу може здійснюватися за декількома техпроцесами, тому в нижній панелі може міститися декілька записів для одного цеху, але різних техпроцесів. Якщо за техпроцесом виріб обробляється послідовно у декількох цехах, то у нижній панелі буде декілька записів для одного техпроцесу і різних цехів. За допомогою клавіші F4 можна перейти у вікно Рабочая производственная программа на год. Вилучення запису можливе лише у зазначеному вікні і приведе до вилучення всієї інформації про планові обсяги випуску за техпроцесом у цеху протягом усіх місяців року.

Вікно Рабочая производственная программа на месяц містить наведені нижче поля.

Год — поточний рік. Формується автоматично.

Месяц — місяць, вибраний перед відкриттям вікна.

Изделие — найменування і конструкторське позначення виробу. Може змінюватися клавішами Page Up i Page Down.

Единица измерения — основна одиниця виміру виробу. Формується автоматично.

Подразделение — поточний цех основного виробництва, для якого вводиться інформація про обсяги виробництва. Формується за вибору підрозділу у вікні вибору. Під час створення нових записів за допомогою клавіші F7 необхідно обов’язково вибрати цех зі списку цехів основного виробництва. За умови невизначеного поля Подразделение запис не буде вміщений у базу даних.

Технологический процесс — технологічний процес виготовлення виробу. Якщо виріб виготовляється за декількома техпроцесами, у вікні може бути декілька записів для одного цеху. За умовчання — це основний техпроцес виготовлення виробу.

Объем — план виробництва цеху по місяцях. Уводиться з клавіатури або розраховується програмно при використанні пунк­тів меню Планирование/Рабочая производственная программа/Расчет программы. Для введення значення у поле Объем необхідно за допомогою клавіші F4 перейти у вікно Рабочая производственная программа на год.

• · 9.3.3.7.4. Фактичний випуск

Пункт меню Планирование/Фактический выпуск забезпечує функції обліку обсягів фактичного випуску виробів і напівфабрикатів і розрахунку нормативних потреб у матеріалах, трудовитратах і спеціалістах на фактичний випуск.

Розрахунок фактичного випуску здійснюється за допомогою пункту меню Планирование/Фактический выпуск/Расчет фак­тического выпуска на основі оприбуткування надходження виробів і напівфабрикатів на склади з виробництва. Оприбуткування здійснюється в модулі «Облік матеріалів у виробництві».

Функція Планирование/Фактический выпуск/Состав фактического выпуска забезпечує доступ до інтерфейсу введення обсягів фактичного випуску виробів Фактический выпуск. Перед відкриттям вікна належить вибрати матцінність і місяць фактичного випуску. Вікно Фактический выпуск включає три панелі.

У верхній панелі міститься найменування виробу, одиниця виміру, рік і місяць. Перехід між виробами здійснюється у вікні вибору або за допомогою клавіш PgDn і PgUp.

У середній панелі міститься обсяг випуску виробу по підприємству за місяць, вибраний перед входженням в інтерфейс, та обсяг запасів виробу на складах на перше число місяця. Обсяг фактичного випуску по підприємству може бути введений з клавіа­тури. Якщо ж у нижній панелі є хоча б один запис щодо випуску в цеху, то обсяг по підприємству автоматично розраховується як сума по цехах. За допомогою клавіші F4 можна перейти у вікно Фактический выпуск по предприятию за год.

У нижній панелі містяться обсяги випуску виробів по цехах і техпроцесах за місяць, вибрані перед входженням в інтерфейс. За допомогою клавіші F4 можна перейти у вікно Фактический выпуск по цеху за год.

Обсяги фактичного випуску можна вводити тільки для кінцевих цехів-виготовлювачів. Обсяг випуску по підприємству автоматично розраховується як сума обсягів по цехах. Вилучення запису можливе лише у вікні редагування обсягів по цеху за рік і приводить до вилучення всієї інформації щодо фактичних обсягів випуску по техпроцесу у цеху за всі місяці року.

За допомогою пунктів меню Планирование/Фактический вы­пуск/Отчет о фактическом выпуске, Планирование/Фактичес­кий выпуск/Отчет об исполнении плана, Планирование/Факти­ческий выпуск/Отчет об исполнении программы, Планирова­ние/Фактический выпуск/Потребности на фактический выпуск видаються звіти про фактичний випуск, порівняльні звіти щодо виконання плану і робочої виробничої програми за період, розраховуються абсолютні та процентні відхилення, а також потреби в ресурсах на фактичний обсяг випуску продукції.

• 9.3.3.7.5. Незавершене виробництво

Розділ меню Планирование/Незавершенное производство об’єд­нує функції обліку обсягів незавершеного виробництва і розрахунку акумульованих у ньому матеріалів і трудовитрат.

Пункт меню Планирование/Незавершенное производство/Ос­татки незавершенного производства відкриває вікно Незавершенное производство, призначене для введення залишків незавершеного виробництва за даними інвентаризації на початок місяця. Вікно включає три панелі.

Верхня панель містить інформацію про виріб. Перехід між виробами здійснюється у вікні вибору або за допомогою клавіш PgDn і PgUp.

На середній панелі відображається перелік технологічних процесів виготовлення виробу, на нижній — обсяги незавершеного виробництва виробів на перше число місяця, облічені після виконання відповідних операцій техпроцесу. Вікно містить наведені нижче поля.

Год — поточний рік.

Месяц — місяць, вибраний перед входженням у вікно.

Изделие — найменування і конструкторське позначення виробу.

Техпроцесс — технологічний процес виготовлення виробу. За умовчання курсор установлюється на основний техпроцес.

Операция техпроцесса — найменування операції техпроцесу, вибраного у другій панелі, після виконання якої було облічено кількість залишків виробів, незавершених обробленням.

Объем незавер.произв. — кількість залишків незавершених обробленням виробів.

Единица измерения — основна або одна з альтернативних одиниць кількісного обліку виробу.

Пункти меню Планирование/Незавершенное производство/От­чет об остатках і Планирование/Незавершенное производство/ Аккумулированные затраты забезпечують видачу звітів щодо кількісних залишків готової продукції та напівфабрикатів у незавершеному виробництві, а також зосереджених у ньому матеріальних і трудових витрат.

9.3.3.8. Собівартість

Розрахунок собівартості в модулі ТЕП означає розрахунок нормативних витрат на виробництво. Нормативні витрати означають, що для їх розрахунку використовувалися технологічно обґрунтовані норми витрат матеріалів, заданий технологічний процес, планово-облікові ціни матеріалів і тарифні ставки оплати праці.

Модуль розраховує собівартість обсягу виробництва (витрати на обсяг випуску) і собівартість окремих виробів (калькуляції). Собівартість обсягу виробництва включає прямі витрати на весь обсяг виробництва за місяць плюс накладні витрати по підприємству. Собівартість виробу — це калькуляція витрат на виробництво одиниці виробу, яка включає прямі матеріальні та трудові витрати на виготовлення виробу та розподілені на нього накладні витрати цехів і підприємства.

Витрати на виробництво розраховуються в розрізі цехів, статей калькуляції та економічних елементів витрат. Калькуляція собівартості виробу розраховується по цехах і статтях калькуляції.

Передбачаються два режими розрахунку собівартості: з розрахунком собівартості запасів напівфабрикатів на початок місяця і без урахування собівартості запасів (чиста собівартість звітного періоду). Вважається, що всі запаси напівфабрикатів, наявні на початок місяця, повністю використовуються у виробництві протягом цього місяця.

Нормативні витрати на виробництво можуть розраховуватись або на плановий, або на фактичний обсяг випуску. Отже, перш ніж розраховувати витрати на виробництво, слід розрахувати або ввести його обсяг.

Проценти включення накладних витрат у собівартість виробів можуть або розраховуватися під час розрахунку витрат на обсяг виробництва, або задаватися директивно, наприклад, за результатами минулого періоду.

Розрахунок собівартості обсягу виробництва здійснюється у такій послідовності:

1. Формується масив об’єктів виробництва, який містить перелік виробів, складальних одиниць та їхню кількість.

2. Розраховуються прямі витрати на обсяг виробництва. Спочатку розраховуються матеріальні та трудові витрати. У складі матеріаль­них витрат можуть визначатися транспортні витрати як процент від вартості матеріалів. Від суми матеріальних витрат віднімається вартість зворотних відходів. Далі розраховуються вторинні статті собівартості, тобто ті статті, що належать до прямих витрат і визначають­ся як процентні частки від первинних (додаткова зарплата, відраху­вання на соцстрах). У результаті формується масив прямих витрат, розподілених по цехах, статтях калькуляції та елементах витрат.

3. Розраховуються накладні витрати на випуск за місяць. Для цього визначаються суми витрат за кошторисами по кожному цеху. Кожний кошторис у системі прив’язується до певної комплекс­ної статті калькуляції, а кожна стаття в кошторисі, крім того, — до певного елемента витрат. Це дає змогу підсумувати накладні витрати в розрізі цехів, статей калькуляції та елементів витрат.

4. Здійснюється розподіл накладних витрат допоміжних цехів по цехах основного виробництва. Пропорції розподілу задаються за формування кошторисів накладних витрат для допоміжних цехів. Витрати допоміжних цехів на послуги невиробничим службам підприємства списуються на статтю загальногосподарських витрат.

Зведення витрат по підприємству на обсяг виробництва за місяць у розрізі цехів, статей калькуляції та елементів витрат записується у спеціальну таблицю бази даних.

5. На останньому кроці можуть розраховуватися ставки включення накладних витрат у собівартість виробів по кожному цеху основного виробництва. При цьому для кожної комплексної статті визначається процентне відношення її до тієї статті (або суми статей) прямих витрат, що є для неї базою розподілу.

Розрахунок калькуляції собівартості виробу проводиться у такій послідовності:

1. Розраховуються суми прямих матеріальних і трудових витрат на виріб.

2. По кожному цеху розраховуються значення вторинних статей калькуляції у процентах від статей прямих витрат. Результати обох кроків вносяться в спеціальну таблицю бази даних як калькуляція собівартості виробу в розрізі цехів.

3. Для кожної статті підсумовуються значення по цехах і розраховується калькуляція собівартості виробу в цілому по підприємству. Вона вноситься в окрему таблицю бази даних.

• 9.3.3.8.1. Кошториси витрат

Для введення кошторису витрат на деякий період слугує пункт меню Себестоимость/Сметы расходов. Він відкриває на екрані вікно вибору, у якому слід вибрати: кошторис (один з кош­торисів, уведених за налаштування); вид кошторису — плановий чи фактичний; цех, для якого формується кошторис (якщо кошторис формується по цехах); період, на який формується кошторис. Після одержання цих даних модуль відкриває інтерфейс кош­торису, наприклад, Квартальная смета плановых расходов цеха. Інтерфейс складається з двох панелей: верхня містить назву кошторису та його атрибути, нижня — статті витрат та суми по статтях витрат. Нижня панель крім інформаційної виконує також функ­цію вибору статті витрат для редагування. Редагування викону-
ється в спеціальному вікні, яке має різний вигляд для звичайних статей витрат і для комплексних статей і містить назву кошторису, назву підрозділу, період, назву статті, суму по статті, а також назву елемента витрат для звичайних статей або перелік назв елементів витрат і відповідних сум витрат для комплексних статей.

Інтерфейс кошторису витрат містить екранну кнопку Отчеты, яка надає можливість вивести кошторис витрат на екран і на друкування.

Для цехів допоміжного виробництва необхідно розподіляти витрати по цехах основного виробництва. Розподіл здійснюється відповідно до обсягів послуг, наданих цехом допоміжного вироб­ництва цехам основного виробництва. Для введення пропорцій розподілу в інтерфейсі Квартальная смета плановых расходов цеха для цехів допоміжного виробництва існує екранна кнопка Распределение, яка відкриває вікно редагування Распределение сметы расходов цеха вспомогательного производства. Вікно складається з двох панелей. Верхня панель є довідковою і містить назву кошторису, назву цеху, період та обсяг витрат, що підлягає розподілу. Нижня панель має табличну форму і включає стовпчики: Название подразделения та Объем. У стовпчик Название подразделения назви заносяться шляхом вибору зі списку за допомогою клавіші F3. У поле Объем з клавіатури заносяться обсяги послуг (робіт), наданих кожному цеху основного виробництва.

• 9.3.3.8.2. Параметри розрахунку статей

Для тих статей калькуляції, які розраховуються в процентах від первинної статті (наприклад, основної зарплати) або від суми деяких інших статей, необхідно вводити процентні ставки розрахунку статей калькуляції. Для цього призначений пункт меню Себестоимость/Параметры расчета статей, який після вибору варіанта задавання процентних ставок відкриває на екрані вікно Статьи калькуляции с установленными параметрами расчета, призначене для вибору або вказування нових статей калькуляції, що розраховуються за процентними ставками. Після вибору статті і натиснення Enter переходять у режим редагування у вікні Значения параметров расчета. Вікно вміщує наведені нижче поля.

Номенклатурный разрез — поля, в яких указується вибраний номенклатурний розріз. Можливі варіанти поширення процентної ставки — на всю номенклатуру виробів, на групу виробів, на окремий виріб.

Подразделение — цех, на який поширюється процентна ставка для розрахунку вибраної статті калькуляції, або підприємство в цілому.

Статья калькуляции — найменування статті калькуляції, для розрахунку якої задається процент.

Вариант расчета — видається для довідки. Вказується в класифікаторі статей.

Месяц — місяць, для якого задаються проценти розрахунку статті калькуляції.

Процентная ставка — проценти розрахунку статті калькуляції по місяцях. Поділяється на три графи (три види ставок): планова, нормативна, фактична.

Плановая — використовується для розрахунку планових каль­куляцій собівартості виробів. Для комплексних статей ця ставка розраховується модулем, коли відомі плановий обсяг випуску і планові кошториси накладних витрат.

Нормативная — розраховується в системі, коли відомі фактичний обсяг випуску за місяць і фактичні кошториси накладних витрат.

Фактическая — розраховується в модулі «Розрахунок фактичних витрат» за даними файла проведень.

Для таких статей, як «Відрахування на соцстрах» і «Додаткова зарплата» проценти для всіх видів ставок здебільшого однакові і можуть бути введені одразу на весь рік.

Для комплексних статей калькуляції, що відображають включен­ня накладних витрат у собівартість продуктів виробництва, ці став­ки мають розраховуватися щомісячно за результатами виробництва.

Абсолютная сумма — абсолютне вартісне значення статті, яке за розрахунку калькуляцій буде перенесене у калькуляцію собівартості кожного виробу, на який поширюється дана установ­ка. Поділяється на три графи (три види сум): планова, нормативна, фактична. Якщо задане абсолютне значення суми, то воно вважається пріоритетнішим за значення процентних ставок, задані у цьому рядку таблиці, й останні ігноруються.

Пункт меню Себестоимость/Параметры расчета статей/ Контроль параметров дає змогу сформувати звіт щодо всіх уста­новлених параметрів розрахунку статей калькуляції.

• 9.3.3.8.3. Бази розподілу накладних витрат

Функція призначена для введення користувацьких баз розподілу накладних витрат. Бази розподілу вводяться за вказаний період для заданих підрозділів; при цьому слід вибрати об’єкти обліку та указати суму накладних витрат на одиницю виміру кож­ного об’єкта. Окремо вводяться бази розподілу планових і фактичних витрат.

За вибору пункту меню Себестоимость/Базы распределения накладных расходов відкривається вікно Базы распределения, яке складається з двох панелей: у верхній панелі наводиться найменування бази розподілу, період її дії та підрозділ, у нижній міститься перелік об’єктів, на які виконується розподіл. Для кожного об’єкта у полі Значение показателя вказується величина витрат, що припадає на задану одиницю виміру зазначеного об’єкта.

Редагування бази розподілу виконується у вікні Редактирование баз распределения, яке відкривається після натиснення F4 чи Enter і складається з двох панелей. Верхня панель включає наведені нижче поля.

Наименование БР — назва користувацької бази розподілу, яка вводиться з клавіатури.

Год — за умовчання у полі відображається поточний рік. Значення можна відредагувати з клавіатури.

Период — період дії бази розподілу (місяць, квартал або рік), який можна вибрати за допомогою F3.

Единица измерения — грошова одиниця, (наприклад, «гривня»). Значення поля вибирається з каталогу одиниць виміру.

Подразделение — назва підрозділу, яка вибирається з каталогу підрозділів за допомогою F3. За умовчання встановлюється значення Предприятие.

Категория объектов — вид об’єктів, на які виконується розподіл. У версії «Галактики» 5.74 реалізовано розподіл за матеріаль­ними цінностями.

У нижній панелі наводиться перелік матцінностей з відповідного каталогу, на які розподіляються витрати за даною базою. Значення поля Единица измерения вибирається з каталогу відпускних одиниць для даної матеріальної цінності. У поле Значение показателя потрібно ввести вартість витрат, що припадає на вказану одиницю виміру даної матеріальної цінності.

• 9.3.3.8.4. Зведення витрат на виробництво

Розділ меню Себестоимость/Затраты на производственную программу реалізує функції розрахунку зведення витрат на робочу виробничу програму і видачу звітів щодо зведення витрат у розрізі статей калькуляції та елементів витрат.

• 9.3.3.8.4. Калькуляції собівартості

Розділ меню Себестоимость/Калькуляции себестоимости об’єднує функції формування калькуляцій собівартості виробів і звітів з калькуляцій.

Пункт меню Себестоимость/Калькуляции себестоимости/ Расчет калькуляций дає змогу розрахувати калькуляції собівартості виробів і напівфабрикатів власного виробництватва для вибраного діапазону номенклатури. Розрахунок здійснюється тільки для тих виробів, що присутні у робочій виробничій програмі на зазначений місяць або у виробничому звіті. Параметри розрахунку встановлюються у діалозі.

Пункт меню Себестоимость/Калькуляции себестоимости/ Редактирование калькуляций забезпечує доступ до таблиці бази даних з калькуляціями собівартості виробів для їхнього ручного коригування або введення даних. Редагування здійснюється у вік­ні Калькуляция себестоимости изделия. У цьому ж вікні за допомогою кнопки Функции може бути здійснено розрахунок каль­куляції та видача звіту з результатами розрахунку.

Пункти меню Себестоимость/Калькуляции себестоимости/ Калькуляция на изделие по предприятию, Себестоимость/Каль­куляции себестоимости/Калькуляция на изделие по цехам призначені для отримання звітів з калькуляції собівартості виробу. За видачі калькуляції по підприємству розраховуються суми прямих витрат, виробнича і повна собівартість. Включення статей у суми здійснюється з відповіднм знаком («+» або «–»), указаним для кожної статті у класифікаторі статей. У звіт з калькуляції собівартості виробу в розрізі цехів видаються тільки еле­менти цехової собівартості виробу.

Звіти можуть бути видані лише після розрахунку калькуляції у пункті меню Себестоимость/Калькуляции себестоимости/Ра­счет калькуляций або в інтерфейсі редагування калькуляцій собівартості.

Пункти меню Себестоимость/Калькуляции себестоимости/ Калькуляция на техпроцесс та Себестоимость/Калькуляции себестоимости/Калькуляция на производственный заказ формують звіти з калькуляції собівартості технологічного процесу виготовлення виробу та з калькуляції собівартості виробничого замовлення. Остання розраховується за сумою калькуляцій собівартості виробів, що входять до специфікації замовлення.

Пункт меню Себестоимость/Калькуляции себестоимости/ Сводная ведомость калькуляций призначений для формування звіту з калькуляцій собівартості вибраного діапазону номенклатури виробів. Калькуляції видаються на основну одиницю виміру виробу та на обсяг його випуску у робочій виробничій програмі або на фактичний обсяг.

За вибору пунктів меню Себестоимость/Калькуляции себе-
стоимости/Фактическая себестоимость вида продукции та Себестоимость/Калькуляции себестоимости/Рентабельность продукции видаються звіти з фактичної собівартості та рентабель­ності виду продукції, які формуються на основі обсягу випуску, вказаного у виробничих звітах за вибраний місяць. У звітах наводиться фактична собівартість, середня ціна реалізації, прибуток і рентабельність. Прибуток розраховується як різниця між середньою ціною реалізації і фактичною собівартістю, а рентабельність — як процент прибутку від фактичної собівартості.

9.3.3.9. Основні звіти

• 9.3.3.9.1. Структура виробу

Звіт про структуру виробу показує дерево входження у виріб напівфабрикатів (вузлів, модулів, деталей).

Звіт формується на основі таблиці матеріальних норм за вибору пункту меню Нормативы/Запросы/Структура изделия. Крім того, звіт можна одержати натисненням екранної кнопки Функции в інтерфейсі Редактирование материальных норм за вибору пункту меню Структура изделия (див. підрозділ 9.3.3.6.2).

Перед формуванням звіту необхідно вибрати виріб зі списку та техпроцес його виготовлення, а також задати обсяг партії і кіль­кість рівнів (глибину) розвузлування.

Кожний рядок звіту має таку структуру:

<лінія входження><найменування об’єкта, що входить>=<нор­ма входження у вищий об’єкт>/<зведена норма входження у ви­ріб><одиниця виміру об’єкта, що входить>.

• 9.3.3.9.2. Технологічний склад виробу

Звіт про склад виробу показує перелік і кількість матеріальних цінностей, у тому числі покупних матеріалів, що входять у виріб на всіх рівнях його структури.

Перед формуванням звіту необхідно вибрати виріб зі списку та техпроцес його виготовлення, а також задати обсяг партії та кількість рівнів (глибину) розвузлування.

Звіт базується на таблиці матеріальних норм і формується за вибору пункту меню Нормативы/Запросы/Технологический состав изделия, а також за екранною кнопкою Функции в інтерфейсі Редактирование материальных нормза вибору пункту меню Технологический состав изделия (див. підрозд. 9.3.3.6.2).

• 9.3.3.9.3. Матеріальні норми на виріб

Звіт про матеріальні норми на виріб показує перелік і норми застосування всіх матцінностей, що входять у виріб на першому рівні входження. Матеріальні цінності, що входять у виріб, групуються за типами.

Звіт базується на таблиці матеріальних норм і формується за вибору пункту меню Нормативы/Запросы/Материальные нормы на изделие.

Перед формуванням звіту необхідно вибрати виріб зі списку та техпроцес його виготовлення.

• 9.3.3.9.4. Входимість матцінності

Звіт про входимість матеріальної цінності показує, у виробництві яких виробів, напівфабрикатів або деталей використовується дана матцінність.

Звіт формується на основі таблиці матеріальних норм за активізації пункту меню Нормативы/Запросы/Входимость матцен­ности, а також за натискування екранної кнопки Функции в інтерфейсі Редактирование материальных норм і вибору пункту меню Входимость матценности (див. підрозд. 9.3.3.6.2.).

• 9.3.3.9.5. Технологічний маршрут виготовлення виробу

Звіт показує послідовність технологічних операцій у процесі виготовлення виробу. Операції розташовуються в порядку їх виконання по кожному цеху. Звіт базується на змісті таблиці опису технологічних процесів. Для кожної техоперації вказаного техпроцесу у звіт виводяться найменування, норма часу, одиниця нормування і процент використання. Вказується використовуване обладнання.

Перед формуванням звіту необхідно вибрати виріб зі списку та техпроцес його виготовлення, якщо їх декілька, а також увести дату формування.

Звіт видається за вибору пункту меню Нормативы/Запросы/ Технологический маршрут.

• · 9.3.3.9.6. Потреби ресурсів на виріб

Пункт меню Нормативы/Запросы/Потребности на одно изделие дає можливість одержати три звіти: щодо потреби у матеріалах на виріб, потреби у трудовитратах на виріб, потреби у спеціалістах на виріб. Звіти можуть бути сформовані в цілому по підприємству або по заданому цеху. Вид і розріз формування звіту вибирається у діалоговому вікні.

Зведені потреби на виріб у матеріалах і покупних комплектуючих виробах розраховуються шляхом розвузлування виробу та підраховування кількості матеріалів і ПКВ, використовуваних у виробництві всіх напівфабрикатів і складальних одиниць, що входять у виріб. Вартість потрібних матеріальних цінностей може бути підрахована за будь-якою з п’яти цін, чинних на період видачі звіту.

Зведені трудовитрати та потреба у спеціалістах на виріб розраховуються на основі технологічних процесів виготовлення виробів шляхом розвузлування виробів і підсумовування трудовитрат на виробництво напівфабрикатів і деталей. Потреби можуть розраховуватися за видами робіт або за технологічними операція­ми. Сума оплати визначається за чинними розцінками. Звіт про потребу у спеціалістах на виріб видається для вибраного техпроцесу у людино-годинах загальним списком або в розрізі цехів.

• · 9.3.3.9.7. Список цін матеріальних цінностей

Звіт наводить список цін матеріальних цінностей, що містяться у каталозі цін. Перед формуванням звіту задаються перелік матцінностей і перелік цін, що видаватимуться у звіті, а також період часу, для якого видаватиметься звіт.

Звіт формується за вибору пункту меню Нормативы/Цены/ Отчет о ценах.

• · 9.3.3.9.8. Потреба у матеріалах на замовлення

Звіт про потребу матеріалів на замовлення містить відомості про кількість матеріалів, необхідних для виконання даного замов­лення, про наявність запасів і дефіцит кожного матеріалу.

Розрахунок необхідної кількості матеріалів здійснюється на базі норм витрат матеріалів на виріб.

Звіт формується за вибору пункту меню Планирование/Про­изводственные заказы/Потребности на заказ. Перед формуванням звіту слід вказати замовлення, вид потреби — В материа­лах та вибрати розрахунковий місяць.

• · 9.3.3.9.9. Потреба у трудовитратах на замовлення

Звіт про трудовитрати на замовлення містить інформацію про трудовитрати кожного цеху в розрізі видів робіт і технологічних операцій. Оцінка трудовитрат здійснюється у годинах і у витратах на зарплату окремо по кожному цеху, технологічній операції або виду робіт, а також у сумарних витратах для кожного цеху і на замовлення в цілому.

Звіт формується за вибору пункту меню Планирование/Про­изводственные заказы/Потребности на заказ. Після виклику пункту меню слід на запит системи вибрати замовлення, вид потреби — В трудозатратах, розрахунковий місяць, а також параметр формування звіту: По видам работ або По технологическим операциям.

• · 9.3.3.9.10. Зведена планова потреба у матеріалах

Зведена потреба у матеріалах і покупних комплектуючих виробах може розраховуватися та видаватися на плановий або фактичний обсяг випуску за місяць або декілька місяців. Записи можуть бути впорядковані за алфавітом загальним списком або з поділом на групи.

Звіт формується на базі таблиці матеріальних норм.

Обсяг випуску має бути визначений у таблицях План выпуска або Рабочая производственная программа.

У разі, коли потреба у матеріалах визначається на план виробництва, спочатку розраховується планова виробнича програма, а потім потреба на неї.

Якщо звіт формується на робочу виробничу програму, то розвузлування не здійснюється, оскільки вона сама є результатом розвузлування.

Ураховуючи, що у таблицях План выпуска та Рабочая производственная программа зберігаються не лише планові, а й фактичні обсяги виробництва, потреба може бути розрахована на фактичні обсяги.

Вартість потрібних матеріалів може бути підрахована у будь-якій з п’яти цін, чинних на період видачі звіту.

Звіт формується за вибору пунктів меню Планирование/План выпуска/Потребности на план. произв. программу та Планирование/Рабочая производственная программа/Потребности на рабочую программу.

• · 9.3.3.9.11. Зведені планові трудовитрати

Зведені планові трудовитрати можуть розраховуватися на план виробництва, робочу виробничу програму. Звіт формується на основі таблиці опису техпроцесу виготовлення виробів. Якщо звіт видається на обсяг продукції, цей обсяг попередньо має бути визначений. Трудовитрати видаються у нормо-годинах.

Можливі два варіанти розрахунку потреби: за видами робіт або за технологічними операціями, що вказується перед формуванням звіту.

За підготовки звіту спочатку здійснюється розвузлування обсягу випуску, а потім підсумовування трудовитрат на виготовлення всіх деталей та напівфабрикатів, що входять до нього.

Звіт видається за активізації пунктів меню Планирование/ План выпуска/Потребности на план. произв. программу та Планирование/Рабочая производственная программа/Потреб­ности на рабочую программу.

• · 9.3.3.9.12. План виробництва

Звіт з плану виробництва може бути виданий після завершення розрахунку цього плану на відповідний період. Звіт формується на базі таблиці, що містить план виробництва по всіх періодах. Перед формуванням звіту визначаються такі параметри: період видачі (місяць, рік); варіант плану.

Звіт формується за активізації пункту меню Планирование/ План выпуска/Формирование отчета по плану.

• · 9.3.3.9.13. Робоча виробнича програма

Звіт з робочої виробничої програми може бути виданий після здійснення розрахунку програми на відповідний місяць. Звіт базується на даних таблиці, що містить робочу виробничу програму по місяцях. Перед формуванням звіту визначаються його параметри.

Робоча виробнича програма видається в цілому по підприєм-
ству або в розрізі цехів. У межах цеху об’єкти виробництва впорядковуються за алфавітом.

Звіт видається за вибору пункту меню Планирование/Рабочая про­изводственная программа/Формирование отчета по программе.

• · 9.3.3.9.14. Зведення витрат на виробництво по підприємству

Зведення витрат на обсяг виробництва по підприємству за місяць може бути видане у трьох варіантах: за статтями калькуляції у розрізі цехів, за елементами витрат у розрізі цехів й у вигляді шахматної відомості за статтями та елементами. Звіти можуть бути сформовані після розрахунку витрат на виробництво по підприємству на відповідний місяць у пункті меню Себестоимость/ Затраты на производственную программу/Расчет свода за-
трат. Результат розрахунку заноситься до відповідної таблиці бази даних.

Звіти формуються за активізації таких пунктів меню: Себе-
стоимость/Затраты на производственную программу/Свод по статьям калькуляции; Себестоимость/Затраты на производственную программу/Свод по элементам затрат; Себестоимость/Затраты на производственную программу/Свод затрат по статьям и элементам.

• · 9.3.3.9.15. Калькуляція собівартості виробу

Звіт з калькуляції собівартості виробу може бути виданий після завершення розрахунку калькуляції, який виконується за пунк­том меню Себестоимость/Калькуляции себестоимости/Рас­чет калькуляций.

Калькуляція собівартості виробу може бути видана або в розрізі цехів основного виробництва, або в цілому по підприємству.

За видачі калькуляції собівартості виробу в цілому по підприємству підраховуються суми прямих витрат, виробничої та повної собівартості. Підсумовування виконується відповідно до прив’язки статей до категорій витрат у класифікаторі статей. Включення статей у суми здійснюється зі знаком «+» або «–» залежно від того, який знак указаний для статті в класифікаторі статей.

Звіт формується за вибору таких пунктів меню: Себестоимость/Калькуляции себестоимости/Калькуляция на изделие по цехам і Себестоимость/Калькуляции себестоимости/Каль­куляция на изделие по предприятию.

• · 9.3.3.9.16. Зведена відомість калькуляцій собівартості

Звіт містить калькуляції виробів для деякого діапазону (групи чи типу готової продукції або напівфабрикатів власного виробництва). У звіті наводяться значення статей на одиницю виміру виробу і на плановий або фактичний обсяг випуску виробів у вказаному місяці. Звіт може бути виданий лише після розрахунку калькуляції у пункті меню Себестоимость/Калькуляции себе-
стоимости/Расчет калькуляций.

Звіти формуються за вибору пунктів меню Себестоимость/ Калькуляции себестоимости/Сводная ведомость калькуляций/ Сводная ведомость калькуляций по предприятию та Себестоимость/Калькуляции себестоимости/Сводная ведомость каль­куляций/Сводная ведомость калькуляций по цехам.

9.3.4. Інструкція до виконання лабораторної роботи

1. За допомогою кнопки Пуск/Программы запустити програмний комплекс «Галактика» й у головному меню вибрати модуль «ТЭП».

2. Під час роботи із системою «Галактика» слід використовувати функціональні клавіші для виконання функцій:

F3 — вибір з переліку об’єктів;

F4 — редагування об’єкта;

F7 — створення нового об’єкта;

F8 — знищення об’єкта;

F1 — довідка;

Enter — підтвердження вибору об’єкта; перехід до введення даних стосовно об’єкта та ін.;

Esc — закривання вікна з одночасним запам’ятовуванням даних.

3. У системі «Галактика» передбачено такі рівні вкладеності матеріальних цінностей: типи, групи, матеріальні цінності. Для виконання лабораторної роботи слід створити власні приклади такої класифікації, наприклад:

тип — ГОТОВА ПРОДУКЦІЯ, група — автомобілі, матцінність — Таврія або: тип — ОСНОВНІ МАТЕРІАЛИ, група — металопрокат, матцінність — сталь марки СТ3.

Зауваження: для всіх завдань, крім 3, 8 і 13, нові типи матеріальних цінностей не створювати, а користуватися стандартними типами «Галактики».

4. Для завдань 3, 8 і 13 створити тип «ИНСТРУМЕНТЫ» (якщо він ще відсутній у системі). Для цього вибрати пункт меню =Н=/Справочники/Типы матценностей; далі, знаходячись у верхній панелі вікна Типы и группы матценностей, натиснути F7, у вікні Редактирование информации о типе ввести назву типу ИНСТРУМЕНТЫ, вибрати властивість Инструмент, оснастка, категорію Покупное, статтю калькуляції Покупное изделие, еле­мент витрат Покупные изделия.

5. Для створення групи матеріальних цінностей вибрати пункт меню =Н=/Справочники/Типы матценностей. У вікні Типы и группы матценностей клацнути мишею на потрібному типі (наприклад, ГОТОВАЯ ПРОДУКЦИЯ), а потім на блакитній смузі у нижній панелі вікна (або перейти у нижню панель і натиснути F7). У вікні Редактирование информации о группе набрати код, найменування групи. Ознака підсумовування може набирати значень: 0 — заборона підсумовування об’єктів у межах групи, 1 — дозвіл.

6. Для створення матеріальних цінностей у межах груп вибрати пункт меню =Н=/Справочники/Материальные ценности.
У вікні Каталог материальных ценностей натиснути F7, далі у вікні Редактирование матценности ввести найменування і довіль­ний номенклатурний номер матцінності, вибрати групу з уведених раніше, підтвердити групу податків і вибрати одиницю виміру.

7. За допомогою пункту меню =Н=/Справочники ввести дані у решту довідників (підрозділів, тарифних ставок, видів робіт, технологічних операцій, професій, обладнання тощо) відповідно до складу вхідної інформації у завданні.

Зауваження: заштриховані блакитні поля слід заповнювати, вибираючи за допомогою F3 значення з раніше введених. Наприк­лад, за створення технологічної операції потрібно ввести з клавіа­тури її код і назву, а потім за допомогою F3 вибрати вид роботи, до якого належить дана техоперація.

8. За допомогою пункту меню Нормативы/Технологические процессы ввести інформацію про технологічний процес виготовлення виробу або деталі. Для цього виконати такі дії:

· у вікні Техпроцессы розкрити папку поряд з потрібним типом матцінностей і вибрати виріб або напівфабрикат власного виробництва. Для завдань 1—4, 10 і 15 слід уводити технологічні процеси і для деталі (напівфабрикату власного виробництва) і для виробу, вказуючи відповідні норми витрат ресурсу на деталь і норму використання деталі у виробі;

· клацнути на блакитній смузі у правій панелі вікна Техпроцессы, натиснути Enter;

· задати довільні позначення та назву техпроцесу; вийти з вік­на Заголовок техпроцесса, натиснути Enter на рядку відповідного техпроцесу; у разі появи запиту щодо режиму коригування техпроцесу вказати кроки нумерації цехів та операцій;

· у вікні Описание технологического процесса додати у техпроцес одну-дві технологічні операції, вказавши структурні підрозділи (вибирати операції і підрозділи за допомогою F3 з уведених раніше);

· у вікні редагування техпроцесу для завдань 4, 6, 10, 11, 14—18 увести час на технологічну операцію; для цього натиснути F4 при активному рядку операції і ввести норми часу у відповідні поля введення, вибравши одиницю виміру — час, мин або сек за допомогою F3;

· указати норми витрат відповідних ресурсів на операцію за допомогою кнопок Мат. нормы, Труд. нормы, Оборудование, Инструмент. При цьому за допомогою F3 вибирати відповідний ресурс, а потім після натискування F4 вводити норму його витрат на операцію.

Для редагування норм витрат інструменту після його вибору у вікні Инструмент и оснастка к операции техпроцесса натиснути F4 і у вікні Нормы применения инструмента заповнити поля Нор­ма применения та Количество применений до износа (при цьому можна створити нову одиницю виміру для застосування інструменту, наприклад: «удар», «хвилина» і т. ін. Для цього у полі одиниці виміру натиснути F3, потім F7 і ввести нову одиницю виміру).

9. За допомогою пункту меню Нормативы/Материальные нормы перевірити наявність уведених у технологічному процесі норм витрат матеріалів, покупних комплектуючих виробів, напівфабрикатів власного виробництва, інструменту на готові вироби і напівфабрикати власного виробництва (деталі). У разі відсутності матеріальних норм слід їх увести.

10. Для введення цін на матеріальні цінності скористатися пунктом меню Нормативы/Цены/Каталог цен. У вікні Значения цен указати дату для місяця у рядку місяця (01.11.2002) і ввести всі ціни (фіксовану, пробну, планово-облікову, середню відпускну).

11. Для завдань 1—4 для одержання звітів використовувати команду Нормативы/Запросы.

12. Для завдань 5—7 увести склад замовлення за допомогою пункту меню Планирование/Производственные заказы/ Состав производственных заказов. Звіти отримати за допомогою команди Планирование/Производственные заказы/Оценка производства по заказу (Потребности на заказ).

13. Для завдань 8—16 і 18 увести план випуску продукції за допомогою пункту меню Планирование/План выпуска/Состав плана выпуска. Для розрахунку планової виробничої програми скористатися командою Планирование/План выпуска/Расчет плановой произв. программы. Попередньо слід установити параметр Варианты формирования произв. программы – на основе плана производства за допомогою пункту меню =Н=/Парамет­ры планирования выпуска. Для одержання звітів про потребу в ресурсах на план у завданнях 8, 10 і 12 використати пункт меню Планирование/План выпуска/Потребности на план. произв. программу.

14. Для одержання робочої виробничої програми використати команду Планирование/Рабочая производственная программа/ Расчет программы. Попередньо слід установити параметр Варианты формирования произв. программы – на основе плана про­изводства за допомогою пункту меню =Н=/Параметры планирования выпуска. Для одержання звітів про потребу в ресурсах на робочу програму у завданнях 9, 11 і 13 використати пункт меню Планирование/Рабочая производственная программа/По-
требности на рабочую программу.

9.4. Термінологічний словник

АРМ — автоматизоване робоче місце,проблемно-орієнтова­ний апаратно-програмний комплекс, що включає апаратні, програмні та інформаційні засоби для розв’язання задач користувача (спеціаліста з управління) безпосередньо на його робочому місці в режимі діалогу з ЕОМ.

Application Service Providing — надання в оренду необхідного споживачеві набору завчасно сформованих прикладних програм, які виконуються та обслуговуються самою компанією-провайде­ром на її технологічному майданчику. Споживач одержує доступ до даних і прикладних програм через Internet або по локальній мережі.

CRM (Customer Relationship Management) — керування взаємовідносинами з клієнтами. Являє собою спрямовані на побудову стійкого бізнесу концепцію та стратегію бізнесу, ядром яких є підхід, орієнтований на клієнта.

Crystal Reports — генератор звітів фірми Seagate. Для побудови звітів використовує візуальне, контрольоване на рівні окремих зон звіту середовище разом із мовою програмування і бібліотекою функцій. Звіти зберігаються як файли Crystal Reports (з розширенням .RPT).

EDI (Electronic Data Interchange) — електронний обмін даними, передавання між інформаційними системами електронним способом структурованих повідомлень у погодженому стандарті.

EDI системи — міжвідомчі системи обміну електронними документами, що використовують суворо стандартизовані правила складання електронних документів.

FASB (Financial Accounting Standards Board) — Комітет зі стандартів фінансового обліку. Комітет розробляє і випускає положення, спрямовані на стандартизацію облікової практики.

SSAP (Statements of Standard Accounting Practice) — сімейство стандартів практики бухгалтерського обліку.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!