Методичні вказівки до виконання курсової роботи з предмету Економіка підприємства, економіка та підприємництво
« Назад
Методичні вказівкидо виконання курсової роботи з дисципліни“Економіка підприємства”галузі знань 0305 «Економіка та підприємництво» напряму підготовки 6.030504 «Економіка підприємства» КИЇВ 2013
ПЕРЕДМОВА Забезпечення сталого розвитку сільського господарства вимагає радикальних перетворень економічних відносин, прискорення науково-технічного прогресу та соціальної перебудови села. Нині вже здійснюється поступовий перехід підприємств різних форм власності та видів господарювання до інноваційно-інвестиційного розвитку, що є основою збільшення виробництва сільськогосподарської продукції та поліпшення її якості. Інтенсивний розвиток сільського господарства об'єктивно зумовлює зростання вкладень у виробництво, що передбачає зміцнення матеріально-технічної бази підприємств, широке використання прогресивних технологій та формування конкурентоспроможних господарських структур ринкового типу. Зростання розмірів власного капіталу аграрних підприємств є важливим чинником підвищення економічної ефективності виробництва, що забезпечує розвиток сільських територій та поліпшення добробуту населення. У цьому зв'язку слід зазначити, що ефективність інвестицій у сільське господарство безпосередньо залежить від обґрунтованості і компетентності рішень про напрями і методи їхньої реалізації. Наукові знання про найновіші технології сільськогосподарського виробництва, прогнозування попиту на продукцію та ринкової кон'юнктури мають першорядне значення у вирішенні проблем розвитку аграрного сектору економіки. Компетентність, рівень кваліфікації, знань і вмінь керівників і спеціалістів сільського господарства відіграють велику роль у зростанні продуктивності праці, збільшенні обсягів виробництва. Економічна підготовка спеціалістів сільського господарства має забезпечити підвищення наукового рівня та ефективності господарювання. Спеціалісти сільського господарства повинні мати найсучасніші знання про умови виробництва на основі інноваційної діяльності, передбачати перспективи розвитку матеріально-технічної бази підприємств, обґрунтовувати необхідність та ефективність впровадження прогресивних технологій, раціональних форм організації і оплати праці. З розвитком підприємництва і конкуренції тільки висококваліфіковані спеціалісти в змозі забезпечити інтенсивний розвиток сільського господарства та його галузей, високу рентабельність і конкурентоспроможність сільськогосподарської продукції. Реалізація цих завдань сприятиме соціально-економічному розвитку сільських територій, що є основою збільшення виробництва і поліпшення якості продукції, більш повного задоволення потреб населення в продовольстві і промисловості - в сировині. Виконання студентами курсової роботи з економіки сільського господарства є важливим засобом підвищення їх економічних знань і вироблення єдиного методологічного підходу до вивчення діяльності різних аграрних формувань та активного впливу на оптимізацію рішень в умовах аграрних трансформацій.
ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИМета і завдання курсової роботи. Курсова робота для студентів є важливою формою самостійного вивчення і поглиблення знань студентів з питань економіки сільського господарства та виявлення вміння використовувати свої знання в роботі з конкретними матеріалами, оволодіння навичками самостійної роботи. Курсова робота має бути належним чином оформлена і відповідати таким вимогам: – бути написаною на високому методичному рівні з обов’язковим висвітленням літературного огляду з вибраної теми, широким використанням фактичного матеріалу досліджуваного підприємства, даних ЦСУ, статистичних збірників та інших матеріалів; – висвітлювати методологічну основу дослідження із застосуванням методів дослідження й економічного аналізу (статистико-економічного, монографічного, розрахунково-конструктивного, експерементального, економіко-математичного та ін.); – містить критичний підхід до фактичних матеріалів, що вивчаються, спрямований на виявлення недоліків у роботі підприємства, що аналізуються, та розробці конкретних заходів з метою підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. Якість курсової роботи визначають: актуальність обраної теми, добір і використання літератури, фактичний матеріал, структура, послідовність і чіткість його розташування, застосування методів економічного аналізу, висвітлення змісту роботи. Курсову роботу студент виконує самостійно. Закріплений за ним керівник надає необхідну допомогу лише у формі консультацій. Курсова робота з економіки сільського господарства виконується за матеріалами річних звітів групи господарств або окремого сільськогосподарського підприємства за останні 3 роки. Під час виконання курсової роботи студент повинен вирішити такі завдання:
Вибір теми. Тему курсової роботи студент вибирає самостійно з тематики, рекомендованої кафедрою, обґрунтовує її актуальність з урахуванням завдань, що стоять перед сільськогосподарським виробництвом та агропромисловим комплексом у цілому в умовах ринкової економіки. В окремих випадках за згодою керівника і завідувача кафедри студент може взяти (якщо для цього є достатнє обґрунтування) іншу тему, що не входить до переліку рекомендованих. При цьому враховується науковий і практичний інтерес студента, викликаний роботою в наукових гуртках, опрацюванням спеціальної літератури, досвідом і характером роботи на підприємстві. Вибираючи тему курсової роботи, студент заочної форми навчання повинен урахувати характер і особливості своєї виробничої діяльності. Це допоможе поєднати теоретичні положення теми дослідження з практикою і в результаті цього підвищити рівень підготовки спеціалістів, а також використати одержані дані для обґрунтування оптимальних управлінських рішень щодо пріоритетних напрямів економічного та соціального розвитку сільськогосподарських підприємств. Після вибору теми курсової роботи і погодження її з керівником студент починає вивчення літературних джерел. Підбір і вивчення літератури. На цьому етапі студент підбирає і складає список літературних джерел відповідно до теми курсової роботи. Для цього необхідно використати каталог бібліотеки та бібліографічні посібники. Вивчення літератури рекомендується розпочинати з ґрунтовного вивчення відповідних розділів підручника і навчального посібника, законів України з питань розвитку сільського господарства, агропромислового комплексу, праць економістів-аграрників (монографії, статті) і нормативних довідників. Літературні джерела дають можливість познайомитись з науковими дослідженнями з даної проблеми й обґрунтувати методику виконання курсової роботи, а також сформулювати пропозиції щодо раціонального використання виробничих ресурсів сільськогосподарських підприємств. Вивчення наукової літератури активізує самостійну роботу, розширює і поглиблює пізнавальні інтереси студентів, сприяє залучення їх у різні форми творчої діяльності. З літературних джерел необхідно виписувати окремі положення або коротко формулювати їх суть і розподіляти ці записи відповідно до глав курсової роботи. Тому визначення окремих положень і категорій, цитати, таблиці та нотатки з монографій або статей слід заносити на картки, відмічаючи розділи роботи, в яких вони будуть використані. Складання плану. План курсової роботи включає найважливіші питання, що відображають зміст теми: суть даної проблеми і методика її дослідження, організаційно-економічні умови підприємства, динаміка розвитку та досягнутий рівень економічної ефективності сільськогосподарського виробництва, а також шляхи її підвищення. План роботи будується за логічною послідовністю. Кожне наступне положення необхідно органічно пов'язувати з попереднім, щоб усі питання забезпечили проведення єдиного і цілісного дослідження. Формулюються питання плану курсової роботи коротко і конкретно. При цьому виділяються теоретичні та методичні питання з економіки сільського господарства, аналітична частина дослідження, а також обґрунтовуються шляхи підвищення економічної ефективності виробництва. Збір, опрацювання й аналіз статистичного матеріалу здійснюється в певному порядку: спочатку складаються робочі таблиці з необхідною інформацією за досліджувані роки, потім розробляються синтетичні таблиці та здійснюється їх аналіз. Розрахунки потрібно виконувати на основі фактичних матеріалів. Їх результати мають підтверджувати висновки і бути органічно пов’язані зі змістом усієї роботи. Розрахунки можуть бути виконані на основі матеріалів сільськогосподарського підприємства. Вихідні дані потрібно виписувати на бланках статистичної звітності (форма № 50-сг (річна) «Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств», форма №1 «Баланс», форма №2 «Звіт про фінансові результати», форма №3 «Звіт про рух грошових коштів», форма №4 «Звіт про власний капітал», форма №5 «Примітки до річної фінансової звітності». Текстове оформлення. Написання курсової роботи слід починати після того, як детально вивчені поставлені питання, зібраний необхідний матеріал, проведені відповідні розрахунки, сформовано таблиці, схеми, діаграми. Курсова робота повинна мати вступ, три розділи, які повністю розкривали б зміст даної теми, висновки і пропозиції виробництву, список використаної літератури. Обсяг роботи не повинен перевищувати 40-45 сторінок стандартних аркушів паперу.
ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ
ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ ТА ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЇХ ВИКОРИСТАННЯУ вступі (до 3 сторінок) розкривають сутність та стан наукового питання, його значущість, підстави і вихідні дані для розробки теми, наводять обґрунтування необхідності проведення дослідження. Викладаючи вступ необхідно дотримуватись такої послідовності. Актуальність теми. Шляхом критичного аналізу і порівняння з відомими розв’язаннями наукової задачі обґрунтовується актуальність та доцільність роботи. Досить кількома реченнями висловити головне – сутність наукового завдання. Мета і завдання дослідження. Формується мета роботи і завдання, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. Методи дослідження. Подається перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось ти чи іншим методом. Об’єкт дослідження. Зазначається підприємство (установа, організація, фірма), на основі даних якої виконана робота. Об’єкти дослідження вивчають з метою поліпшення використання наявних виробничих ресурсів і підвищення на цій основі ефективності виробництва.
РОЗДІЛ 1. НАУКОВІ ОСНОВИ РАЦІОНАЛЬНОГО Й ЕФЕКТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЛІ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ1.1. Земля - головний засіб виробництва в сільському господарстві.Необхідно викласти основи сучасної аграрної політики щодо раціонального використання землі як головного засобу виробництва в сільському господарстві, показати її особливості та роль у процесі виробництва. При цьому відмітити, що земля в сільському господарстві є предметом і засобом праці, а також охарактеризувати види родючості ґрунтів. Розкрити особливості утворення диференціальної ренти 1 і 2 в сільському господарстві. Дати поняття земельного кадастру й обґрунтувати необхідність його використання, показати методичні основи економічної оцінки землі та форми власності на землю, суть і значення земельної реформи. 1.2. Суть, показники та методика визначення ефективності використання землі.На базі вивчених літературних джерел необхідно розкрити поняття економічної ефективності використання землі й обґрунтувати показники її визначення.
РОЗДІЛ 2. РІВЕНЬ ТА ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЛІ2.1. Правовий статус та організаційно-економічна характеристика підприємства.Зробити аналіз реорганізаційних процесів згідно Указів Президента України. Необхідно коротко охарактеризувати місцезнаходження, природні умови господарства (рельєф, температура, ґрунти, опади), структуру землекористування, забезпеченість і використання трудових та енергетичних ресурсів, наявність і структуру основних виробничих фондів, спеціалізацію господарства. Примірний перелік необхідних таблиць для розкриття змісту першого питання II розділу кожної теми курсової роботи подано у додатку Б. 2.2. Земельні ресурси сільськогосподарського підприємства та результати їх використання.Охарактеризувати за трирічний період динаміку земельних та сільськогосподарських угідь, посівних площ та їх структуру, зміну врожайності сільськогосподарських культур. Проаналізувати вплив існуючої структури посівних площ на обсяги виробництва і реалізацію сільськогосподарської продукції. Для визначення результатів використання сільськогосподарських угідь розраховуються вартісні показники, характеризуючи виробництво продукції рослинництва і тваринництва в розрахунку на 100 га відповідних земельних угідь. Рівень використання земельних ресурсів у господарствах необхідно проаналізувати з урахуванням економічної оцінки землі, її розораності, забезпеченості землеробства основним капіталом і трудовими ресурсами. 2.3. Економічна ефективність використання земельних ресурсів.Проаналізувати в динаміці економічну ефективність використання трудових ресурсів і виробничих засобів з урахуванням економічної оцінки землі в сільськогосподарському підприємстві. Показати вплив капіталоозброєності праці і капіталозабезпеченості сільськогосподарського виробництва на рівень економічної ефективності використання землі. Як правило, у тих сільськогосподарських підприємствах, де вищий рівень названих показників, зростає продуктивність праці, окупність затрат, розміри валового і чистого доходу, прибутку на 1 га. сільськогосподарських угідь, рівень рентабельності-виробництва. У процесі дослідження використовувати дані передових господарств різних форм власності.
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЛІ В УМОВАХ РИНКОВИХ ВІДНОСИН3.1. Інтенсифікація землеробства - головний напрямок підвищення ефективності використання землі.Охарактеризувати основні напрями інтенсивного використання землі в сільському господарстві, розкрити роль і значення ресурсозберігаючих технологій вирощування сільськогосподарських культур і показати їх вплив на підвищення економічної ефективності виробництва. 3.2. Впровадження інноваційних технологій.Проаналізувати вплив сучасних інноваційних технологій на підвищення врожайності сільськогосподарських культур, збільшення валової та товарної продукції, окупність виробничих затрати, використовуючи інформацію досліджуваного господарства та літературні джерела. Необхідно звернути увагу на родючість землі і обсяги внесення добрив, які є одним з важливих напрямів підвищення рівня інтенсивного використання сільськогосподарських угідь. 3.3. Механізм стимулювання раціонального використання й охорони земельних ресурсів.Земельні ресурси просторово обмежені, тому необхідно обґрунтувати впровадження в господарстві системи заходів, які сприяли б ефективному використанню й охороні сільськогосподарських угідь. Це державні програми, відповідна система землеробства, правильні сівозміни, боротьба з водною та вітровою ерозією грунтів, бур’янами, шкідниками і хворобами сільськогосподарських культур. На базі даних передових господарств показати ефективність упровадження ґрунтозахисної системи землеробства, застосування органічних і мінеральних добрив, а також хімічних засобів захисту рослин.
Висновки і пропозиції. Список використаної літератури.
ТРУДОВІ РЕСУРСИ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЇХ ВИКОРИСТАННЯУ вступі розкрита важливу роль трудових ресурсів у виконанні тих завдань, що висунуті перед сільським господарством. Розділ 1. Наукові основи ефективного використання трудових ресурсів1.1. Економічна суть трудових ресурсів.Слід розкрити поняття праці, трудових ресурсів. Показати, що трудові ресурси - основна продуктивна сила суспільного виробництва. Навести віковий склад трудових ресурсів. 1.2. Методика вивчення наявності та використання трудових ресурсів.Розглянути показники, що характеризують наявність (коефіцієнт забезпеченості) і використання трудових ресурсів (коефіцієнт використання). Описати методику розрахунку умовних працездатних, потенціального запасу, коефіцієнта сезонності і розмаху сезонності, показників плинності кадрів та ефективності використання трудових ресурсів.
РОЗДІЛ 2. СУЧАСНИЙ РІВЕНЬ ЗАБЕЗПЕЧЕНОСТІ ТРУДОВИМИ РЕСУРСАМИ ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ2.1. Правовий статус та організаційно-економічна характеристика підприємства.2.2. Трудові ресурси, їх склад і забезпеченість ними сільськогосподарського підприємства.Розглянути склад трудових ресурсів, їх чисельність та якісний склад, рівень забезпеченості. Розрахувати потенціальний запас праці та потребу в трудових ресурсах. 2.3. Використання трудових ресурсів.Проаналізувати рівень використання трудових ресурсів, тобто їх фактичну участь у суспільному виробництві. Показати трудову активність кожної категорії працівників, визначити рівень використання запасу праці і розрахувати показники сезонності використання трудових ресурсів.
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ3.1. Перспективи розвитку сільськогосподарського виробництва та підвищення використання трудових ресурсів.На конкретних матеріалах дослідження та на базі літературних джерел показати перспективи розвитку сільськогосподарського виробництва підприємства з урахуванням посилення концентрації виробництва і переведення його на Інноваційні технології. 3.2. Матеріальне та моральне стимулювання в підвищенні використання трудових ресурсівНа конкретних матеріалах показати вплив поліпшення умов праці, підвищення матеріальної та моральної зацікавленості на збільшення обсягів виробництва продукції, підвищення її якості, ефективне використання трудових ресурсів. Висновки і пропозиції. Висновки і пропозиції. Список використаної літератури.
ПРОДУКТИВНІСТЬ ПРАЦІ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ ТА ШЛЯХИ ЇЇ ПІДВИЩЕННЯ У вступі розкрити практичне значення та завдання підвищення продуктивності праці в сільському господарстві.
РОЗДІЛ 1. НАУКОВІ ОСНОВИ ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ПРАЦІ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ 1.1. Економічна суть продуктивності праці. Розкрити поняття праці, продуктивності праці та її особливості в сільському господарстві. 1.2. Показники продуктивності праці в сільському господарстві та методика їх визначення. Перерахувати основні та допоміжні показники продуктивності праці, вказати на необхідність і значення їх використання в сільському господарстві. Навести методику їх розрахунку у рослинництві і тваринництві.
РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА ДОСЯГНУТОГО РІВНЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ПРАЦІ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ 2.1.Правовий статус та організаційно-економічна характеристика підприємства. 2.2. Аналіз динаміки й оцінки досягнутого рівня продуктивності праці в сільському господарстві. Вивчити динаміку рівня продуктивності праці за 3 останніх роки у цілому по господарству, галузях і по виробництву окремих видів продукції. Зробити аналіз співвідношення темпів росту продуктивності праці та її оплати. 2.3. Фактори продуктивності праці в сільськогосподарському виробництві. Вивчити вплив основних факторів на зміни продуктивності праці в сільськогосподарському підприємстві. Проаналізувати вплив факторів на зміни продуктивності праці за досліджуваний період при виробництві окремих видів продукції рослинництва (урожайність і трудомісткість даної культури) та при виробництві окремих тваринницьких продуктів ( продуктивність тварин і трудомісткість їх обслуговування).
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ПРАЦІ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ 3.1. Інтенсифікація виробництва. Показати на матеріалах досліджуваного господарства вплив інтенсифікації на врожайність сільськогосподарських культур, продуктивність тварин, виробництво валової продукції та на продуктивність праці. 3.2.Упровадження комплексної механізації. Охарактеризувати вплив застосування системи машин в основних галузях виробництва на виробництво продукції та продуктивність праці. Показати залежність останньої від рівня механізації робіт. Розкрити досвід підвищення продуктивності праці на прикладі літературних джерел, передових підприємств, новаторів виробництва. Показати як підвищення родючості ґрунту та продуктивності тварин впливає на продуктивність праці. 3.3. Використання прогресивних форм організації й оплати праці. Використовуючи дані літературних джерел показати необхідність використання прогресивних форм організації і оплати праці за кінцеві результати в різних галузях рослинництва і тваринництва. Висвітлити також значення зміцнення дисципліни праці, підвищення матеріальної і моральної зацікавленості в збільшенні виробництва продукції, поліпшення її якості та ефективному використанні виробничих ресурсів. Висновки і пропозиції. Список використаної літератури.
ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ МАШИННО-ТРАКТОРНОГО ПАРКУ І ШЛЯХИ ЇЇ ПІДВИЩЕННЯ У вступі викласти завдання щодо подальшого забезпечення та використання машинно-тракторного парку в сільському господарстві, його економічне і соціальне значення.
РОЗДІЛ 1. ОСНОВНІ НАПРЯМИ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО ПРОГРЕСУ В МЕХАНІЗАЦІЇ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1.1.Науково-технічний прогрес і його значення. Дати визначення поняття науково-технічного прогресу в сільському господарстві, а також комплексної механізації, автоматизації, системи машин. Зупинитись на технічній політиці машинобудування в галузі сільського господарства. 1.2.Показники економічної ефективності використання машинно-тракторного парку. Навести методику розрахунку системи показників, що включають: насиченість еталонними чи фізичними тракторами на 100 га ріллі, кількість машино-днів та машино-змін на трактор; коефіцієнт змінності; річний, денний, змінний виробіток на еталонний трактор; щільність тракторних робіт на 1 га ріллі; собівартість умовного еталонного гектара.
РОЗДІЛ 2.СУЧАСНИЙ СТАН ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ МАШИННО-ТРАКТОРНОГО ПАРКУ 2.1. Правовий статус та організаційно-економічна характеристика підприємства. 2.2. Сучасний стан машинно-тракторного парку. Проаналізувати наявну потужність двигунів тракторів в енергетичних ресурсах, насиченість еталонними та фізичними тракторами в розрахунку на 100 га ріллі, порівнявши з нормативом для даної зони. Визначити і порівняти в динаміці показники використання машинно-тракторного парку. Указати причини і фактори, що впливають на рівень використання тракторів. 2.3. Ефективність використання машинно-тракторного парку. Подати динаміку собівартості еталонного гектара й основи фактори, що впливають на величину цього показника. Підрахувати відсоток експлуатаційних затрат на використання МТП у витратах виробництва, а також економічний ефект, який можна одержати при зниженні собівартості умовного еталонного гектара. Вивчити вплив щільності механізованих робіт на економічну ефективність основних сільськогосподарських культур (урожайність, продуктивність праці, собівартість), використовуючи дані літературних джерел. Звернути увагу на співвідношення вартості тракторів і сільськогосподарських машин, порівнюючи з рекомендованим нормативом (1:3). Вивчити, по можливості, темпи росту оплати і продуктивності праці трактористів - машиністів.
РОЗДІЛ 3.ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ МАШИННО-ТРАКТОРНОГО ПАРКУ 3.1.Упровадження інноваційних технологій виробництва сільськогосподарської продукції. За даними літературних джерел вивчити стан упровадження інноваційно-інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських культур, розрахувати їх економічну ефективність. Порівняти з фактичними даними і визначити економічний ефект у разі використання цього заходу в господарстві. Навести дані зниження експлуатаційних затрат, праці, строку окупності додаткових капітальних вкладень. 3.2. Ліквідація простоїв машинно-тракторного парку. Показати значення і забезпеченість кадрами механізаторів, враховуючи, що для двозмінної роботи необхідно мати 1,5 людини на один фізичний трактор. Розглянути питання підвищення кваліфікації механізаторів, правильного комплектування агрегатів, удосконалення системи технічного обслуговування, ліквідації причин невиробничих затрат робочого часу, забезпечення рекомендованої .структури машинно-тракторного парку та їх впливу на ліквідацію простоїв МТП. 3.3. Організація нових форм використання машинно-тракторного парку. За даними літературних джерел вивчити нові форми використання машинно-тракторного парку в умовах переходу до ринкових відносин. Це передача тракторів в оренду в окремих господарствах, створення пунктів прокату техніки на умовах повної самоокупності, створення машинно-тракторних станцій нового типу тощо. Висновки і пропозиції. Список використаної літератури.
КАПІТАЛ ПІДПРИЄМСТВА І ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ У вступі необхідно висвітлити завдання покращення використання капіталу як основи розвитку сільського господарства.
РОЗДІЛ 1. НАУКОВІ ОСНОВИ ЕФЕКТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ КАПІТАЛУ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1.1. Економічна суть капіталу сільського господарства На базі вивчення літературних джерел висвітлити економічну суть капіталу. Показати, що засоби виробництва складають матеріальну основу сільського господарства. Подати класифікацію і склад, методи оцінки та структуру основних виробничих фондів, а також їх амортизацію як базу для відтворення основних засобів виробництва. Показати структуру оборотних засобів сільськогосподарських підприємств і джерела їх формування. 1.2. Показники рівня забезпеченості й економічної ефективності використання основного та оборотного капіталу. За даними літературних джерел обґрунтувати систему показників, що характеризують рівень забезпеченості сільськогосподарського підприємства основними виробничими фондами (капіталозабезпеченість та капіталоозброєність праці), а також економічну ефективність використання оборотних фондів (коефіцієнт оборотності, коефіцієнт закріплення, тривалість обороту). Коротко викласти методику розрахунків цих показників і методи дослідження, що використовувались під час виконання курсової роботи
РОЗДІЛ 2. РІВЕНЬ ЗАБЕЗПЕЧЕНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА КАПІТАЛОМ ТА ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ 2.1.Правовий статус та організаційно-економічна характеристика підприємства. 2.2. Динаміка забезпеченості і структура капіталу. Вивчити динаміку забезпеченості сільськогосподарського підприємства основними засобами та показати структурні зміни в їх складі. Висвітлити особливості руху і темпи відновлення основних засобів. Вивчити в динаміці структуру оборотних засобів сільськогосподарського підприємства. Розглянути співвідношення між основним й оборотним капіталом. На матеріалах передових господарств аналогічної спеціалізації показати оптимальне співвідношення основного й оборотного капіталу. 2.3. Економічна ефективність використання основного і оборотного капіталу. Проаналізувати в динаміці економічну ефективність використання основного й оборотного капіталу і показати темпи їх росту. На матеріалах досліджуваних або передових господарств обґрунтувати оптимальний рівень норми прибутку, що забезпечує розширене відтворення в сільському господарстві. Вивчити вплив різних факторів на економічну ефективність використання основних засобів і прискорення оборотності оборотних засобів сільськогосподарського підприємства.
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ КАПІТАЛУ 3.1. Підвищення рівня забезпеченості і удосконалення структури основного капіталу. На основі проведеного аналізу та вивчення літературних джерел обґрунтувати рівень забезпеченості підприємства на перспективу основним капіталом, що зумовлюють підвищення капіталовіддачі. У зв’язку з цим обґрунтувати необхідність підвищення в структурі основного капіталу їх активної частини, що безпосередньо зумовлює зростання обсягів виробництва сільськогосподарської продукції. Це силові і робочі машини, транспортні засоби, продуктивна і робоча худоба, багаторічні плодові насадження. На цій основі викласти власні пропозиції і обґрунтувати оптимальну структуру основного капіталу підприємства на перспективу. Рівень забезпеченості і структуру основного капіталу необхідно розглядати з урахуванням типу спеціалізації підприємства. З урахуванням підвищення рівня забезпеченості господарства основним капіталом та удосконалення його структури обґрунтувати економічну ефективність використання основного капіталу на перспективу. Для розрахунку перспективного рівня капіталовіддачі необхідно обґрунтувати збільшення виробництва валової продукції в основних галузях рослинництва і тваринництва. Для визначення норми прибутку необхідно розрахувати масу прибутку господарства враховуючи рівень собівартості та ціни реалізації основних видів продукції та збільшення обсягів її виробництва. 3.2.Раціональне співвідношення основного й оборотного капіталу. Необхідно обґрунтувати оптимальне співвідношення основного й оборотного капіталу, яке забезпечуватиме збільшення виробництва сільськогосподарської продукції та підвищення його економічної ефективності. Особливу увагу необхідно звернути на раціональне використання матеріальних ресурсів, поліпшення якості предметів праці власного виробництва і зниження їх собівартості, на прискорення оборотності оборотних засобів. 3.3. Зниження матеріаломісткості сільськогосподарської продукції. Необхідно обґрунтувати основні напрями зниження та рівень оптимальної матеріаломісткості основних видів сільськогосподарської продукції. Цей показник характеризує витрати матеріальних ресурсів на виробництво одиниці продукції і може виражатися натуральними показниками: витрачанням кормів, добрив, електроенергії, пального на 1 ц окремих видів продукції. В окремих галузях матеріаломісткість виробництва визначаються сумою матеріальних витрат (насіння, добрив, пального, кормів тощо) без амортизації в розрахунку на 100 грн. вартості валової продукції. Необхідно звернути увагу на скорочення втрат кормів та інших предметів праці під час виробництва, транспортування і зберігання їх у господарстві. Висновки і пропозиції. Список використаної літератури.
КАПІТАЛЬНІ ВКЛАДЕННЯ В СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ТА ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ У вступі необхідно визначити завдання щодо подальшого збільшення обсягів капітальних вкладень у сільське господарство і більш ефективного їх використання на базі розвитку науково-технічного прогресу. У зв'язку із цим першочергового значення набувають швидке поновлення виробничого потенціалу шляхом широкого впровадження прогресивної техніки з кращими техніко-економічними параметрами та інші важливі напрямки капітальних вкладень. Доцільно підкреслити, що соціально-економічне значення капітальних вкладень проявляється в розширенні матеріально-технічної бази сільського господарства, що безпосередньо сприяє надійному забезпеченню країни продуктами харчування та сільськогосподарською сировиною.
РОЗДІЛ 1. НАУКОВІ ОСНОВИ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ КАПІТАЛЬНИХ ВКЛАДЕНЬ У СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО 1.1.Суть економічної ефективності капітальних вкладень. Необхідно викласти поняття капітальних вкладень та їх класифікацію. Слід детально зупинитись на виборі й обґрунтуванні напрямів капітальних вкладень. Технічне переозброєння та реконструкція виробництва в сільському господарстві як і в промисловості базується на оновленні виробничого потенціалу. Слід вивчити літературні джерела з цього питання, проаналізувати й узагальнити наукові розробки. 1.2. Показники економічної ефективності капітальних вкладень. Доцільно вказати, що підвищення економічної ефективності капітальних вкладень є частиною проблем національної економічної ефективності, одним з найважливіших питань теорії та практики. Необхідно вивчити загальний рівень розвитку економіки господарства і на підставі цього зробити висновки про можливості подальшого підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. Викласти методику оцінки економічної ефективності капіталовкладень
РОЗДІЛ 2. ДЖЕРЕЛА КАПІТАЛОВКЛАДЕНЬ, ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ 2.1. Правовий статус та організаційно-економічна характеристика підприємства. 2.2. Джерела капітальних вкладень та основні напрями їх використання. Необхідно акцентувати, що капітальні вкладення є джерелом відтворення основних засобів. Показати роль власних коштів, бюджетних вкладень, кредитів банку. Розглянути структуру власних коштів і бюджетних асигнувань. 2.3. Аналіз економічної ефективності капітальних вкладень. Розкрити вплив капітальних вкладень на показники економічної ефективності використання землі, засобів виробництва, обсяг одержаної валової продукції, собівартість тощо. Доцільно обґрунтувати оптимальну структуру капітальних вкладень, вплив їх концентрації на ефективність виробництва, розкрити економічну ефективність капіталовкладень.
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ КАПІТАЛЬНИХ ВКЛАДЕНЬ 3.1. Напрями підвищення ефективності використання технічних засобів у сільському господарстві. У першому параграфі необхідно приділити увагу раціональному формуванню технічних засобів, обґрунтуванню оптимального співвідношення між силовими та робочими машинами. Пов'язати показники ефективності капітальних вкладень з досягнутим рівнем використання машинно-тракторного парку та тваринницького обладнання На фактичних матеріалах спеціалізованих господарств розкрити економічну ефективність механізації. 3.2. Скорочення строків будівництва та введення в дію основних засобів. Вказати, що у зв'язку з прискоренням розвитку науково-технічного прогресу особливої актуальності набуває проблема ліквідації розриву в часі між укладанням коштів у будівництво і одержанням результатів. Показати на конкретному об'єкті вплив скорочення строків введення в дію основних засобів на рівень економічних показників. Висновки та пропозиції. Список використаної літератури.
ВИРОБНИЧІ РЕСУРСИ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ У вступі слід висвітлити вплив забезпеченості виробничими ресурсами на ефективність діяльності сільськогосподарських підприємств.
РОЗДІЛ 1. НАУКОВІ ОСНОВИ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ВИРОБНИЧИХ РЕСУРСІВ 1.1. Суть ресурсного потенціалу сільського господарства. Під час розгляду цього питання необхідно на основі літературних джерел вивчити економічну суть і класифікацію виробничих ресурсів у сільському господарстві. На основі цього розкрити теоретичні і практичні аспекти проблеми використання ресурсного потенціалу у ринкових умовах, закономірності та тенденції формування його структури. Слід розглянути наукові основи економічної ефективності використання виробничого потенціалу сільськогосподарського виробництва. Особливу увагу треба приділити впливу науково-технічного прогресу на зміни якісного складу ресурсів, підвищення ефективності їх використання. Висвітлити також суть економічного потенціалу сільського господарства.. При викладенні матеріалу необхідно висловити своє ставлення до теоретичних підходів різних авторів. 1.1.Основні положення методики вивчення економічної ефективності використання виробничих ресурсів. Під час розгляду методики дослідження розкрити поняття економічної ефективності використання земельних, трудових, фінансових ресурсів, матеріально-технічних засобів. Слід охарактеризувати критерії економічної ефективності використання виробничих ресурсів та обґрунтувати систему показників ефективності функціонування кожного їх виду. Слід дати методику визначення сукупної величини виробничого потенціалу та показники економічної ефективності його використання.
РОЗДІЛ 2. РІВЕНЬ ЗАБЕЗПЕЧЕНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА ВИРОБНИЧИМИ РЕСУРСАМИ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ 2.1. Правовий статус та організаційно-економічна характеристика підприємства. 2.2. Динаміка забезпеченості сільськогосподарського підприємства виробничими ресурсами. Розглянути динаміку, розмір і структуру окремих виробничих ресурсів і порівняти їх з даними передових господарств. Проаналізувати забезпеченість підприємства виробничими ресурсами і рівень їх використання. Розрахувати структуру виробничих ресурсів і показати як вона забезпечує виконання завдань в рослинництві і тваринництві. 2.3. Економічна ефективність використання виробничих ресурсів. Проаналізувати ефективність використання виробничих ресурсів. Розглянути як зміни в забезпеченні ресурсами впливають на ефективність їх використання. Наприклад, як ріст капіталозабезпеченості впливає на капіталовіддачу. Цю залежність треба прослідкувати в розрізі видів ресурсів. У зв'язку з тим, що господарства відрізняються за рівнем забезпеченості ресурсами, доцільно проаналізувати його вплив на ефективність сільськогосподарського виробництва. Необхідно дослідити основні фактори, що впливають на ефективність використання виробничих ресурсів: співвідношення вартості силових і робочих машин, основних та оборотних засобів тощо. Слід проаналізувати зв'язок між підвищенням ефективності використання виробничих ресурсів і ефективністю сільськогосподарського виробництва. При визначенні впливу ресурсозабезпеченості господарств на ефективність виробництва доцільно провести кореляційно-регресивний аналіз.
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ВИРОБНИЧИХ РЕСУРСІВ 3.1. Поліпшення використання і підвищення родючості землі. Широко розкрити питання агротехнічних заходів, пов'язаних з підвищенням родючості грунту та загальної культури землеробства. Особливу увагу приділити енергозберігаючим і ґрунтозахисним інноваційним технологіям вирощування сільськогосподарських культур, пристосованих до даних грунтово-кліматичних умов. Висвітлити питання меліорації і впровадження прогресивних систем землеробства. 3.2. Раціональне використання трудових ресурсів і підвищення продуктивності праці. Головним завданням при дослідженні трудового потенціалу сільського господарства є вивчення динаміки його використання. Для оцінки перспектив зміни трудової участі сільськогосподарських працівників у суспільному виробництві необхідно з'ясувати можливості його підвищення, а також фактори, які більш повно визначають ці зміни. 3.3. Забезпечення оптимального співвідношення основного та оборотного капіталу. Обґрунтувати оптимальні співвідношення основного та оборотного капіталу, які б забезпечили виробництво сільськогосподарської продукції з найбільшою ефективністю. Висновки і пропозиції. Список використаної літератури.
ВИРОБНИЧІ РЕСУРСИ ТВАРИННИЦТВА ТА ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ У вступі слід висвітлити вплив забезпеченості виробничими ресурсами тваринництва на ефективність галузі.
РОЗДІЛ 1. НАУКОВІ ОСНОВИ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ВИРОБНИЧИХ РЕСУРСІВ ТВАРИННИЦТВА 1.1.Суть виробничих ресурсів і підвищення економічної ефективності їх використання. Потрібно звернути увагу на те, що основними складовими частинами виробничих ресурсів тваринництва є земля (пасовища, сіножаті, кормові угіддя), трудові ресурси, тварини, виробничі фонди, корми, електроенергія. Слід обов'язково висловити своє ставлення до окремих положень. Розглянути необхідність ефективного використання виробничих ресурсі, підкреслити, що їх раціональне застосування є одним з факторів прискореного розвитку галузі. 1.2. Методика дослідження економічної ефективності використання виробничих ресурсів тваринництва. Охарактеризувати критерії економічної ефективності використання виробничих ресурсів у тваринництві та обґрунтувати систему показників ефективності функціонування кожного їх виду. Забезпеченість тваринництва виробничими ресурсами можна визначити за допомогою таких показників: кількість тварин (в умовних головах та по основних видах тварин) у розрахунку на відповідні угіддя; сума виробничих фондів у розрахунку на умовну голову; кількість працездатних у розрахунку на умовну голову, кількість кормів на умовну голову; кількість використаної електроенергії на умовну голову тварин. Ефективність використання виробничих ресурсів тваринництва визначається такими показниками: виробництво валової продукції тваринництва в розрахунку на 100 га відповідних земельних угідь, на умовну голову тварин, на середньорічного працівника, на 1 ц к од., на 1 грн. основних фондів, на. 1 грн. вартості кормів, на 1 кВт електроенергії, на 1 грн. виробничих затрат. Крім описування показників, слід висвітлити методику їх розрахунку.
РОЗДІЛ 2. РІВЕНЬ ЗАБЕЗПЕЧЕНОСТІ ТВАРИННИЦТВА ВИРОБНИЧИМИ РЕСУРСАМИ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ 2.1.Правовий статус та організаційно-економічна характеристика підприємства. 2.2. Динаміка забезпеченості тваринництва виробничими ресурсами. Проаналізувати в динаміці розмір та структуру окремих виробничих ресурсів тваринництва. 2.3. Аналіз економічної ефективності використання виробничих ресурсів тваринництва. Необхідно проаналізувати ефективність використання виробничих ресурсів тваринництва. Розглянути як зміни в забезпеченості ресурсами впливають на ефективність їх використання в галузі. Простежити як змінюється продуктивність, рівень рентабельності виробництва окремих видів продукції тваринництва при підвищенні ресурсозабезпеченості галузі. Бажано використати методи статистичних групувань або кореляційного аналізу для визначення впливу зміни рівня забезпеченості ресурсами на ефективність виробництва продукції тваринництва.
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ВИРОБНИЧИХ РЕСУРСІВ ТВАРИННИЦТВА 3.1. Зміцнення і розвиток кормової бази. Необхідно конкретно розкрити питання зоотехнічних заходів, пов'язаних з удосконаленням організаційно-технічної роботи щодо поліпшення кормової бази. Особливу увагу звернути на енергозберігаючу індустріальну технологію утримання тварин. 3 2. Упровадження комплексної механізації та інноваційних технологій виробництва продукції тваринництва. Під час дослідження трудового потенціалу у тваринництві необхідно вивчити динаміку його використання. Важливим фактором росту ефективності використання трудових ресурсів у тваринництві є впровадження у виробництво індустріальних технологій. Особливо слід відзначити роль людського фактора. 3.3. Використання прогресивних форм організації й оплати праці. Висвітлюючи це питання, необхідно обґрунтувати оптимальні співвідношення основних і оборотних засобів, які б забезпечили виробництво продукції тваринництва з найвищою економічною ефективністю. Обгрунтувати вплив прогресивних форм організації та оплати праці на ефективність виробництва. Висновки і пропозиції. Список використаної літератури.
СОБІВАРТІСТЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ ТА ШЛЯХИ ЇЇ ЗНИЖЕННЯ
У вступі розкрити значення і необхідність зниження собівартості виробництва сільськогосподарської продукції для зміцнення економіки сільськогосподарських підприємств.
РОЗДІЛ 1. СУСПІЛЬНІ ВИТРАТИ ВИРОБНИЦТВА ТА СОБІВАРТІСТЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ 1.1. Теоретичні основи суспільних витрат виробництва та собівартості продукції. Викласти поняття суспільних витрат виробництва, виробничих витрат і собівартості продукції. Розглянути їх складові, види собівартості та дати огляд літератури. 1.2. Основні положення методики обчислення собівартості виробництва сільськогосподарської продукції. Подати методику розподілу виробничих витрат та обчислення собівартості продукції рослинництва і тваринництва, завдання щодо її вдосконалення.
РОЗДІЛ 2. РІВЕНЬ І СТРУКТУРА СОБІВАРТОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ 2.1. Правовий статус та організаційно-економічна характеристика підприємства. 2.2. Динаміка собівартості і структури витрат на виробництво сільськогосподарської продукції. Детально вивчити динаміку собівартості виробництва основних видів продукції рослинництва і тваринництва за останні роки, звернути основну увагу на фактори, що зумовлюють її. Розглянути вплив урожайності культур і продуктивності тварин на собівартість продукції, скориставшись методом статистичних групувань. Вивчити і проаналізувати динаміку структури витрат у рослинництві і тваринництві, а також собівартості продукції, виявити найбільш значущі фактори у формуванні витрат виробництва. Дослідити вплив структурних змін у собівартості продукції на ефективність її виробництва. 2.3. Собівартість і рентабельність виробництва продукції. Проаналізувати динаміку собівартості одиниці реалізованої продукції та цін її реалізації, показати їх вплив на прибутки і рівень рентабельності. Вивчити вплив рівня собівартості, ціни реалізації та обсягу реалізації основних видів продукції на фінансові результати галузі та підприємства.
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ЗНИЖЕННЯ СОБІВАРТОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ 3.1. Інтенсифікація сільськогосподарського виробництва. Розкрити основні напрями інтенсифікації сільськогосподарського виробництва. Показати як ріст врожайності культур і продуктивності тварин впливають на витрати в розрахунку на одиницю продукції. 3.2. Фактори зниження собівартості сільськогосподарської продукції. Виявити тісноту зв'язку між продуктивністю праці, її оплатою і собівартістю продукції за рахунок зменшення трудомісткості виробництва. Обґрунтувати основні фактори зниження собівартості продукції. Висновки і пропозиції. Список використаної літератури.
ЦІНИ ТА РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ
У вступі коротко висвітлити зміни в економічних відносинах галузей АПК, процесу ціноутворення та їх вплив на результати господарської діяльності. Показати роль цін у формуванні рентабельності сільськогосподарського виробництва.
РОЗДІЛ 1. НАУКОВІ ОСНОВИ ЦІНОУТВОРЕННЯ ТА РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ 1.1.Суть цін та їх система в сільському господарстві. Слід розкрити на базі літературних джерел поняття ціни, її економічне значення в умовах ринкових відносин, структуру та види цін. 1.2. Рівень рентабельності сільськогосподарського виробництва і визначення його рівня. Розкрити суть рентабельності як економічної категорії та визначити її місце в системі показників економічної ефективності виробництва. Розглянути основні методи визначення показників рентабельності.
РОЗДІЛ 2. РІВЕНЬ ВИРОБНИЦТВА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ ТА ЙОГО РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ 2.1.Правовий статус та організаційно-економічна характеристика підприємства. 2.2. Динаміка виробництва валової, товарної продукції і прибутку. Користуючись даними річних звітів, проаналізувати динаміку виробництва основних видів валової та товарної продукції, грошових надходжень і прибутку, визначити темпи їх зростання. 2.3. Ціни та їх вплив на розміри грошових надходжень і прибутку. Досліджуючи це питання слід зробити аналіз динаміки фактичних цін реалізації основних видів продукції, розглянути зміни їх рівня та фактори, що на них вплинули. Порівняти фактичні ціни реалізації по каналах збуту продукції. Показати вплив обсягу товарної продукції на розмір грошових надходжень іприбутку, використавши для цього метод ланцюгових підстановок. 2.4. Рентабельність виробництва сільськогосподарської продукції. Детально проаналізувати за останні 3-5 років динаміку рентабельності виробництва окремих видів продукції, галузей рослинництва і тваринництва та господарства в цілому. Визначити залежність рівня рентабельності від ціни реалізації та собівартості продукції.
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПОДАЛЬШОГО ВДОСКОНАЛЕННЯ ЦІН НА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКУ ПРОДУКЦІЮ ТА ПІДВИЩЕННЯ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ ЇЇ ВИРОБНИЦТВА 3.1. Удосконалення ціноутворення на сільськогосподарську продукцію. Виявити основні напрямки поліпшення ціноутворення на сільськогосподарську продукцію, зокрема: відновлення еквівалентності товарообміну між сільськогосподарським виробництвом і галузями, що його обслуговують; досягнення оптимального співвідношення між цінами на різні сільськогосподарські продукти особливо співвідношення цін на зерно і тваринницьку продукцію; обґрунтування заходів щодо обмеження монополізму на ринку сільськогосподарської продукції та підтримки суб’єктів підприємницької діяльності, які сприяють розвитку конкуренції. 3.2. Зниження собівартості виробництва сільськогосподарської продукції. Оскільки від собівартості продукції великою мірою залежить рентабельність виробництва, необхідно проаналізувати її динаміку і вплив на рентабельність, виявити резерви і шляхи зниження собівартості продукції, для чого розглянути її структуру, взаємозалежність з продуктивністю праці та іншими факторами. 3.3. Поліпшення якості продукції. Систематичне поліпшення якості продукції є обов'язковою умовою розвитку економіки. Тому необхідно провести аналіз впливу якості продукції на фактичні реалізаційні ціни; визначити питому вагу додаткового прибутку, одержаного за рахунок якості продукції та вплив останньої на загальну ефективність виробництва. Висновки і пропозиції. Список використаної літератури.
ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА І ШЛЯХИ ЇЇ ПІДВИЩЕННЯ
У вступі необхідно висвітлити завдання щодо збільшення виробництва основних видів продукції і підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва, а також показати основні шляхи їх виконання.
РОЗДІЛ 1. НАУКОВІ ОСНОВИ ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА
1.1. Суть економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. Необхідно вивчити і подати огляд літературних джерел з питань економічної ефективності сільськогосподарського виробництва, використовуючи праці вчених економістів-аграрників, закони України, постанови і рішення уряду. Аналізуючи праці різних авторів, викласти своє ставлення до них і сформулювати поняття економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. Одночасно необхідно відзначити, що підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва є об'єктивною закономірністю подальшого розвитку галузі і суспільства в цілому. Висвітлити особливості розв'язання цієї проблеми в умовах ринкових відносин. 1.2.Методика визначенняекономічної ефективності сільськогосподарського виробництва. Відповідно до критерію ефективності сільськогосподарського виробництва обґрунтувати систему відповідних показників та викласти методику і порядок їх розрахунків. Коротко описати методи і способи дослідження, що використовувались під час виконання курсової роботи: аналіз рядів динаміки, розрахунок індексів, групування, графічний і розрахунково-конструктивний методи тощо.
РОЗДІЛ 2. СУЧАСНИЙ СТАН ТА ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА 2.1.Правовий статус та організаційно-економічна характеристика підприємства. 2.2. Динаміка розвитку сільськогосподарського виробництва. Вивчити динаміку валового виробництва основних видів продукції рослинництва і тваринництва в господарстві, а також з розрахунку на 100 га відповідних земельних угідь. Проаналізувати вплив факторів на зміну валового виробництва основних видів продукції рослинництва (посівна площа та урожайність сільськогосподарських культур) і тваринництва (поголів'я і продуктивність худоби). Висвітлити динаміку розвитку сільськогосподарського виробництва за аналізом вартісних показників: вартість валової продукції (у порівнянних цінах), розмір валового доходу і прибутку з розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь. Проаналізувати фактори, що впливають на масу прибутку від реалізації основних видів продукції задосліджуваний період (кількість реалізованої продукції, собівартість і ціна реалізації). 2.3. Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва. Аналіз ефективності сільськогосподарського виробництва здійснити з використанням системи показників: вартість валової продукції (у порівнянних цінах) з розрахунку на одного середньорічного працівника, на 1 люд.-год., на 100 грн. основних виробничих фондів, на 100 грн. виробничих витрат; прибуток з розрахунку на одного середньорічного працівника, на 1 люд.-год., на 100 грн. основних виробничих фондів; норма прибутку і рівень рентабельності. Показники економічної ефективності сільськогосподарського виробництва визначають за останні 3-5 років.
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА 3.1. Інтенсифікація сільськогосподарського виробництва. Визначити рівень інтенсивності сільськогосподарського виробництва та показати його вплив на зміни економічної ефективності. Обґрунтувати основні напрями інтенсифікації сільськогосподарського виробництва, показати резерви підвищення врожайності культур і продуктивності худоби та птиці, а також шляхи поліпшення якості продукції. Висвітлити об'єктивну необхідність поглиблення спеціалізації і посилення концентрації, атакож обґрунтувати оптимальні розміри сільськогосподарського виробництва на базі міжгосподарської кооперації та агропромислової інтеграції. Обґрунтувати оптимальні розміри сільськогосподарського виробництва, що забезпечують підвищення його ефективності. 3.2. Упровадження комплексної механізації і прогресивних технологій виробництва сільськогосподарської продукції. За даними літературних джерел і вихідними даними досліджуваних господарств необхідно показати рівень комплексної механізації виробничих процесів у різних галузях сільського господарства й обґрунтувати його вплив на ефективність виробництва. Особливу увагу звернути на те, що комплексна механізація є базою для впровадження прогресивних технологій виробництва продукції рослинництва і тваринництва. Висвітлити економічне та соціальне значення комплексної механізації, а також ефективність упровадження інтенсивних та індустріальних технологій. 3.3. Використання прогресивних форм організації й оплати праці. На базі даних літературних джерел і практики передових господарств обґрунтувати ефективність використання прогресивних форм господарювання. Висвітлити основні напрями вдосконалення аграрних виробничих відносин, які б орієнтували сільськогосподарських товаровиробників на високі кінцеві результати і створювали умови для підвищення ефективності виробництва. Висновки і пропозиції. Список використаної літератури.
ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР І ШЛЯХИ ЇХ ШДВИЩЕННЯ
У вступі показати народногосподарське значення культури і завдання щодо збільшення виробництва зернових культур і забезпечення ринків збуту зерна.
РОЗДІЛ 1. НАУКОВІ ОСНОВИ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР 1.1. Суть економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. Необхідно провести огляд літературних джерел з питань ефективності сільськогосподарського виробництва, у тому числі і зернових культур. 1.2. Показники ефективності виробництва зернових культур і методика їх визначення. Навести показники економічної ефективності виробництва зернових культур: урожайність, продуктивність праці, собівартість, ціна, рентабельність; валовий доход, чистий доход і прибуток у розрахунку на 1 га посіву та описати методику їх визначення
РОЗДІЛ 2. СУЧАСНИЙ СТАН ТА ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗЕРНОВИРОБНИЦТВА 2.1. Правовий статус та організаційно-економічна характеристика підприємства. 2.2. Посівні площі, урожайність валові збори зернових культур. Проаналізувати структуру посівних площ, урожайність, валове виробництво зернових культур в динаміці за останні 3 роки, вказавши на основні фактори та причини їх змін. 2.3. Економічна ефективність виробництва зернових культур. Звернути увагу на продуктивність праці, собівартість, рентабельність, різницю між цими показниками по роках, з'ясувати причину. Висвітлити вплив спеціалізації та концентрації, а також урожайності на економічну ефективність зернового господарства, розглянути рівень продуктивності праці і собівартості, виявити фактори, що впливають на їх величину. Прослідкувати за рівнем і диференціацією цін реалізації, які обумовлюють рентабельність виробництва культури. Проаналізувати вихід валової продукції, валового і чистого доходу, прибуток на 1 га посіву, окупність затрат.
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР 3.1. Інтенсифікація зерновиробництва. Показати вплив зміцнення матеріально-технічної бази, внесення добрив, упровадження комплексної механізації, удосконалення технології вирощування і матеріального стимулювання на економіку виробництва культури. 3.2. Упровадження передового досвіду і досягнень науки в зерновиробництво. Висвітлити досягнення передових підприємств, обґрунтувати доцільність застосування інноваційних ресурсозберігаючих технологій при цьому проаналізувати економічні показники виробництва зерна. За даними літературних джерел розглянути досягнення науки, звернувши особливу увагу на біотехнологію, зниження витрат у зерновиробництві, створення агропромислових об'єднань Висновки і пропозиції. Список використаної літератури.
ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ І ШЛЯХИ ЇЇ ПІДВИЩЕННЯ
У вступі слід висвітлити народногосподарське значення буряківництва і завдання щодо збільшення виробництва цукрових буряків і забезпечення ринків збуту цукру.
РОЗДІЛ 1. НАУКОВІ ОСНОВИ ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ 1.1. Суть економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. Необхідно провести огляд літературних джерел з питань ефективності сільськогосподарського виробництва, у тому числі цукрових буряків. Вивчити основні роботи економістів-аграрників з питань підвищення економічної ефективності виробництва цукрових буряків, Закони України та Постанови Уряду щодо розвитку сільського господарства й особливо виробництва цукрових буряків. 1.2. Показники економічної ефективності виробництва цукрових буряків і методика їх визначення. Навести показники економічної ефективності виробництва цукрових буряків: урожайність, продуктивність праці, собівартість, ціна, рентабельність; валовий доход і прибуток з розрахунку на 1 ц продукції і на 1 га посіву, описати методику їх визначення.
РОЗДІЛ 2. РІВЕНЬ ВИРОБНИЦТВА ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ ТА ЇХ ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ 2.1. Правовий статус та організаційно-економічна характеристика підприємства. 2.2. Посівні площі, урожайність та валові збори цукрових буряків. Проаналізувати динаміку посівних площ, урожайність і валове виробництво цукрових буряків за останні 3 роки, вказавши на основні фактори та причини їх змін. 2.3. Економічна ефективність виробництва цукрових буряків. Вивчити динаміку продуктивності праці в буряківництві та виявити вплив основних факторів (урожайність і трудомісткість вирощування цукрових буряків) на зміни продуктивності праці за досліджуваний період. Проаналізувати структуру собівартості цукрових буряків та виробничих витрат у рослинництві, а також виявити вплив основних факторів на формування виробничої собівартості продукції. Провести аналіз собівартості та цін реалізації цукрових буряків, показати вплив основних факторів на масу прибутку та рентабельність виробництва.
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ 3.1. Інтенсифікація буряківництва. У динаміці розглянути рівень інтенсивності виробництва цукрових буряків та його вплив на продуктивність буряківництва. Визначити вплив основних факторів (посів якісним насінням, внесення оптимальних доз органічних і мінеральних добрив, використання гербіцидів, зменшення втрат при збиранні врожаю) на підвищення врожайності цукрових буряків та обґрунтувати її рівень на перспективу в досліджуваному господарстві. 3.2. Впровадження комплексної механізації виробничих процесів. На основі аналізу вихідних даних господарства і за даними літературних джерел показати рівень комплексної механізації виробничих процесів у буряківництві та обґрунтувати рівень трудомісткості вирощування цукрових буряків на перспективу. З урахуванням впливу основних факторів (урожайності та трудомісткості вирощування) розрахувати перспективний рівень продуктивності праці при виробництві цукрових буряків. Обґрунтувати ефективність впровадження індустріальної технології вирощування цукрових буряків на основі комплексної механізації виробничих процесів. 3.3. Використання прогресивних форм організації й оплати праці. На основі літературних джерел і за даними досліджуваного господарства обґрунтувати необхідність і ефективність впровадження прогресивних форм організації та оплати праці за кінцеві результати. Висвітлити основні напрями удосконалення та види матеріального і морального стимулювання зниження трудомісткості і собівартості цукрових буряків та підвищення якості продукції. Показати взаємовідносини між виробниками цукрових буряків і переробними підприємствами щодо умов реалізації коренів, зокрема визначення їх якості. Висновки і пропозиції. Список використаної літератури.
ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА КАРТОПЛІ І ШЛЯХИ ЇЇ ПІДВИЩЕННЯ
У вступі слід розкрити завдання щодо збільшення виробництва картоплі та поліпшення її якості в Україні.
РОЗДІЛ 1. НАУКОВІ ОСНОВИ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА КАРТОПЛІ 1.1. Народногосподарське значення виробництва та формування ринку картоплі. Показати значення картоплі як продукту харчування, сировини для промисловості, корму для худоби; місце України у світовому виробництві картоплі; формування приміських зон з виробництва продовольчої картоплі, сировинних зон з виробництва технічної картоплі. Розкрити особливості картоплі як сільськогосподарської культури. 1.2. Суть економічної ефективності виробництва картоплі та методика її визначення. Коротко подати огляд літератури з питань теорії економічної ефективності виробництва картоплі та методику її дослідження. Навести систему показників, за допомогою яких вивчають економічну ефективність картоплярства, вказавши на врожайність, продуктивність праці, собівартість, валовий і чистий доход, прибуток, рентабельність.
РОЗДІЛ 2. СУЧАСНИЙ СТАН ВИРОБНИЦТВА КАРТОПЛІ ТА ЙОГО ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ 2.1. Правовий статус та організаційно-економічна характеристика підприємства. 2.2. Посівні площі, урожайність і валовий збір картоплі. Розглянути динаміку структури посівних площ, порівняти зі структурою по господарствах країни, вивчити рівень урожайності та фактори, які на неї впливають. Провести аналіз валового виробництва картоплі, її товарності і причини, що впливають на їх зміни. 2.3. Економічна ефективність виробництва картоплі. Під час викладення цього питання слід розглянути основні та допоміжні показники продуктивності праці і зміни в рівні механізації виробничих процесів у картоплярстві. Проаналізувати динаміку та розглянути структуру собівартості картоплі, виявити фактори, які впливають на її зміну. При вивченні рентабельності аналізують структуру грошових надходжень і прибутку від землеробства. Потім досліджують рентабельність виробництва картоплі і визначають основні фактори, що впливають на її рівень. Слід також проаналізувати вихід валової продукції, валового доходу, чистого доходу іприбутку в розрахунку на 1 га посіву, порівняти ці показники з даними по інших культурах.
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ЗБІЛЬШЕННЯ ВИРОБНИЦТВА КАРТОПЛІ І ПІДВИЩЕННЯ ЇЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ 3.1. Інтенсифікація картоплярства. Звернути увагу на такі основні напрями інтенсифікації, як: хімізація, меліорація, насінництво. Розглянути динаміку рівня інтенсивності, показати його вплив на врожайність картоплі та економічну ефективність її виробництва. 3.2. Комплексна механізація та вдосконалення технології вирощування картоплі. Розглянути досягнутий рівень механізації виробничих процесів, забезпеченість підприємства спеціальними машинами з виробництва картоплі, розкрити прогресивну технологію її вирощування в конкретних умовах. 3.3. Удосконалення способів зберігання та поліпшення якості картоплі. Дати оцінку різних способів зберігання картоплі та запобігання втрат її кількості іякості. Проаналізувати вплив строків реалізації картоплі на економічну ефективність її виробництва. Висновки і пропозиції. Список використаної літератури.
ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА ОВОЧІВ І ШЛЯХИ ЇЇ ПІДВИЩЕННЯ У вступі показати завдання і перспективи розвитку овочівництва в Україні.
РОЗДІЛ 1. НАУКОВІ ОСНОВИ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА ОВОЧЕВОЇ ПРОДУКЦІЇ 1.1. Значення та стан розвитку овочівництва в Україні. Викласти значення овочів як продуктів харчування і сировини для промисловості, підкресливши важливість розвитку овочівництва. Розкрити особливості овочівництва відкритого і закритого ґрунту, розвиток зон овочівництва. Порівняти стан розвитку овочівництва в Україні з країнами світу. 1.2. Показники економічної ефективності виробництва овочів та методика їх розрахунку. Навести систему показників економічної ефективності овочівництва та методику їх визначення. Обґрунтувати показники економічної ефективності овочівництва закритого ґрунту.
РОЗДІЛ 2. СТАН ВИРОБНИЦТВА ОВОЧІВ ТА ЙОГО ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ 2.1. Правовий статус та організаційно-економічна характеристика підприємства. 2.2.Динаміка посівних площ, урожайності і валових зборів овочів. Розглянути динаміку структури посівних площ сільськогосподарських культур і окремо овочевих, урожайності овочевих культур у розрізі видів, фактори, від яких вона залежить. Проаналізувати валові збори овочів таїх товарність, а також причини, що вплинули на їх зміни. Звернути увагу на структуру овочевої продукції господарства. 2.3. Економічна ефективність виробництва овочів. Послідовно розглянути питання продуктивності праці, собівартості та рентабельності вирощування овочів. Собівартість овочів аналізувати в розрізі окремих овочевих культур, розглянути її структуру, прослідкувати взаємозалежність між урожайністю, продуктивністю праці та собівартістю продукції й іншими факторами. Вивчаючи рентабельність овочівництва, проаналізувати структуру грошових надходжень і прибутку від основних галузей землеробства. Дослідити динаміку рентабельності овочів у розрізі овочевих культур. Це допоможе виявити резерви подальшого підвищення ефективності овочівництва. Навести дані про наявність культиваційних споруд, урожайність овочевих культур за видами культиваційних споруд, продуктивність праці, собівартість і рентабельність овочів закритого ґрунту.
РОЗДІЛ 3. РЕЗЕРВИ ЗБІЛЬШЕННЯ ВИРОБНИЦТВА ОВОЧІВ ТА ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЇХ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ 3.1. Інтенсифікація овочівництва. У динаміці розглянути рівень інтенсивності вирощування овочевих культур та його вплив на обсяг виробництва й економічну ефективність овочівництва. Зокрема визначити вплив зрошення та застосування органічних і мінеральних добрив на ефективність галузі. 3.2. Поглиблення спеціалізації та концентрація овочівництва. Показати можливості розширення зон приміського овочівництва та сировинних зон, поглиблення внутрішньогосподарської спеціалізації і концентрації овочівництва, розвитку агропромислового кооперування. Подати економічне обґрунтування цих заходів, розглянути економічні показники передових спеціалізованих господарств. 3.3. Упровадження комплексної механізації овочівництва та прогресивних технологій вирощування овочів. Проаналізувати ступінь забезпеченості господарства спеціальними машинами для вирощування овочів, їх використання. Визначити вплив рівня механізації виробничих процесів на продуктивність праці, собівартість продукції. Розкрити економічне значення впровадження прогресивної технології й організації праці, матеріального стимулювання, передового досвіду при вирощуванні овочів, спираючись на приклади передових господарств. Висновки і пропозиції. Список використаної літератури
ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА КОРМІВ І ШЛЯХИ ЇЇ ПІДВИЩЕННЯ
У вступі висвітлити значення кормовиробництва в розвитку тваринництва України, підкреслити необхідність збільшення виробництва кормів, поліпшення їх якості та зниження собівартості.
РОЗДІЛ 1. НАУКОВІ ОСНОВИ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА КОРМІВ 1.1. Стан кормової бази і її значення для розвитку тваринництва. Необхідно розкрити поняття кормової бази, основні джерела надходження кормів у різних зонах України, навести дані про витрати кормів на одиницю продукції тваринництва залежно від якості кормів. Доцільно викласти короткий огляд літератури з питань економіки та організації виробництва кормів. 1.2. Методика визначення економічної ефективності виробництва кормів та їх використання. Ефективність виробництва кормів характеризується системою показників: вихід поживних речовин з 1 га посіву, кормових одиниць, перетравного протеїну, кормопротеїнових одиниць; собівартість і затрати праці на 1 ц кормових одиниць, перетравного протеїну, кормопротеїнових одиниць. Коротко висвітлити методику розрахунку зазначених показників. Слід також розглянути результативні показники використання кормів у тваринництві: витрати кормів на одиницю продукції тваринництва, корм, од.; вихід валової продукції тваринництва на 1 грн. затрат корму і на 1 корм. од. спожитих кормів грн.
РОЗДІЛ 2. СТАН ВИРОБНИЦТВА ТА ВИКОРИСТАННЯ КОРМІВ У СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОМУ ПІДПРИЄМСТВІ 2.1. Правовий статус та організаційно-економічна характеристика підприємства. 2.2. Аналіз стану кормової бази. Розглянути джерела надходження кормів у господарстві, визначити кормову площу, що використовується для їх одержання. Проаналізувати динаміку та структуру посівних площ кормових культур, а також рівень їх урожайності за трирічний період. Показати динаміку та рівень продуктивності природних сінокосів і пасовищ, їх питому вагу в загальному обсязі вироблених кормів. Проаналізувати валове виробництво кормів у підприємстві. Узагальнюючими показниками стану кормової бази є вихід кормових одиниць і перетравного протеїну (ц) з 1 га сільськогосподарських угідь і з 1 га кормової площі. 2.3. Економічна ефективність вирощування та використання кормів. Здійснити економічну оцінку кормових культур та ефективність їх використання. Витрати поживних речовин на одиницю тваринницької продукції та інші показники використання кормів слід порівнювати з нормативами із даними передових господарств.
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ЗБІЛЬШЕННЯ ВИРОБНИЦТВА КОРМІВ І ЗНИЖЕННЯ ЇХ СОБІВАРТОСТІ 3.1. Інтенсифікація кормовиробництва. Вишукуючи шляхи збільшення виробництва кормів та поліпшення їх якості, необхідно передбачити систему заходів щодо переведення кормовиробництва на індустріальну основу. Головний шлях збільшення виробництва кормів - інтенсифікація землеробства, раціональне використання орних земель, сіножатей та пасовищ, продуктивність яких у багатьох господарствах залишаються ще низькою. Поверхневе і докорінне поліпшення природних сінокосів і пасовищ, застосування добрив та інші заходи дозволяють підвищити продуктивність у 2-3 рази завдяки зростанню врожайності сільськогосподарських культур. Зміцненню кормової бази сприяє ширше застосування прогресивних методів заготівлі і зберігання кормів, які зводять до мінімуму втрати в них поживних речовин. 3.2. Підвищення продуктивності праці та зниження собівартості кормів. Проаналізувати динаміку та структуру собівартості кормів та виявити резерви її зниження за статтями витрат. Важливими факторами зниження собівартості кормів є підвищення врожайності сільськогосподарських культур, упровадження комплексної механізації виробництва і заготівлі кормів, зменшення їх витрат, використання прогресивних форм організації та оплати праці в кормовиробництві. Висновки і пропозиції Список використаної літератури.
ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА МОЛОКА І ШЛЯХИ ЇЇ ПІДВИЩЕННЯ
У вступі висвітлити народногосподарське значення молочного скотарства, завдання щодо збільшення виробництва молока і підвищення його економічної ефективності, показати основні шляхи їх розв'язання.
РОЗДІЛ 1. НАУКОВІ ОСНОВИ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ТВАРИННИЦТВА 1.1. Суть економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. На базі літературних джерел висвітлити суть економічної ефективності сільськогосподарського виробництва й особливості її визначення у тваринництві. Подаючи огляд праць учених економістів-аграрників необхідно навести різні погляди на цю економічну категорію і викласти своє ставлення до них. Необхідно відзначити, що підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва є об'єктивною закономірністю і вирішальною передумовою прискореного розвитку агропромислового комплексу і подальшого зростання результативності економіки країни. Висвітлити особливості розв'язання цієї проблеми в умовах ринкових відносин. 1.2. Показники економічної ефективності виробництва молока та методика їх визначення. За даними літературних джерел обґрунтувати систему взаємопов'язаних показників для визначення економічної ефективності виробництва молока: надій молока від однієї корови, вихід телят на 100 корів, затрати праці і витрати кормів на 1ц молока, прибуток у розрахунку на 1 ц молока і на одну корову, рівень рентабельності виробництва молока. Коротко викласти методику розрахунків цих показників і методи дослідження, що використовувалися під час виконання курсової роботи.
РОЗДІЛ 2. СТАН ТА ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА МОЛОКА 2.1. Правовий статус та організаційно-економічна характеристика підприємства. 2.2. Динаміка поголів'я корів, їх продуктивності і валового виробництва молока. Вивчити динаміку поголів'я корів, їх щільність у розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь і структуру стада (питому вагу корів у стаді). Розрахувати продуктивність молочного стада корів: надій молока від однієї корови і вихід телят на 100 корів. Проаналізувати динаміку валового виробництва молока в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь, а також вивчити фактори, що зумовили зміни валового надою молока за досліджуваний період. Показати динаміку товарного виробництва молока, його вплив на грошові надходження і прибуток сільськогосподарських підприємств. 2.3. Економічна ефективність виробництва молока. Проаналізувати в динаміці продуктивність праці в молочному скотарствіза показниками: затрати праці в розрахунку на 1 люд.-год. і на одного середньорічного працівника галузі. Висвітлити вплив факторів (продуктивність корів і трудомісткість їх обслуговування) на зміну рівня продуктивності праці в молочному скотарстві за досліджуваний період. Вивчити динаміку ефективності використання кормів при виробництві молока, виявити перевитрату кормів і обчислити додатковий обсяг продукції, який можна було б одержати за рахунок раціонального їх використання. Висвітлити результати реалізації молока за показниками: собівартість і ціна реалізації 1 ц молока, прибуток на 1 ц молока іна одну корову, рівень рентабельності. Показати вплив факторів на зміну маси прибутку від реалізації молочної продукції (обсяг реалізації молока, повна собівартість і ціна реалізації 1 ц продукції). Під час аналізу рентабельності галузі звернути увагу на собівартість і ціну реалізації молока, а також на фактори, що зумовили їх рівень.
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ЗБІЛЬШЕННЯ ВИРОБНИЦТВА МОЛОКА І ПІДВИЩЕННЯ ЙОГО ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ 3.1. Інтенсифікація молочного скотарства. Визначити рівень інтенсивності виробництва молока і показати його вплив на зміни економічної ефективності молочного скотарства. Обґрунтувати основні напрямки інтенсивного розвитку галузі на базі впровадження комплексної механізації виробничих процесів, індустріальної технології, потоково-цехової системи виробництва молока та широкого використання прогресивних форм організації й оплати праці. Висвітлити необхідність поліпшення племінних і породних якостей поголів'я корів, ліквідації їх яловості в умовах інтенсифікацій молочного скотарства. 3.2. Зміцнення і розвиток кормової бази. Проаналізувати рівень розвитку кормової бази господарства, рівень годівлі поголів'я корів і структуру раціонів, собівартість витрачених кормів, у тому числі покупних і власного виробництва. На базі даних господарств показати вплив рівня розвитку кормової бази і рівня годівлі корів на економічну ефективність виробництва молока. Виявити можливості підвищення врожайності кормових культур і зниження їх собівартості. Показати перспективи розвитку спеціалізації та концентрації виробництва молока в досліджуваних господарствах Висвітлити економічну ефективність виробництва молока на фермах, що мають оптимальні розміри і використовують індустріальну технологію. Обґрунтувати необхідність поглиблення внутрішньогалузевої спеціалізації та агропромислової інтеграції. 3.3.Розвиток молочного скотарства на основі інтеграції\ Обґрунтувати переваги створення і функціонування інтегрованих систем у молочному підкомплексі. Розвиток міжгалузевої інтеграції повинен узгодити інтереси підприємств між якими існують тісні технологічні й функціональні взаємозв’язки. З усього комплексу інтеграційних зв’язків виділити відносини сільськогосподарських підприємств зі сферою переробки, що дасть можливість за рахунок економічно обґрунтованого перерозподілу прибутку, одержаного від реалізації молока та молочних продуктів, забезпечити рентабельність галузі. Висновки і пропозиції. Список використаної літератури.
ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ СВИНАРСТВА І ШЛЯХИ ЇЇ ПІДВИЩЕННЯ У вступі висвітлити значення та роль свинарства у вирішенні проблеми забезпечення м'ясом і м'ясопродуктами населення України.
РОЗДІЛ І. НАУКОВІ ОСНОВИ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ СВИНАРСТВА 1.1. Суть економічної ефективності свинарства. Зробити огляд літератури з питань економічної ефективності сільськогосподарського виробництва, зокрема, свинарства. Доцільно поєднати економічну ефективність галузі з розвитком ринкових відносин, поглибленням спеціалізації та підвищенням товарності виробництва у свинарстві. Слід вивчити публікації, що досліджують аспекти кооперації та інтеграції у свинарстві. Розглянути основні показники розвитку свинарства в нашій країні та необхідність підвищення економічної ефективності галузі. 1.2. Показники економічної ефективності виробництва свинини і методика їх визначення. Для визначення економічної ефективності виробництва свинини необхідно використати систему взаємопов'язаних показників: продуктивність свинарства (вихід на одну свиноматку за 1 опорос, середньодобовий приріст живої маси 1 голови свиней тощо); продуктивність праці (трудомісткість продукції, приріст живої маси в розрахунку на 1 люд.-год.); ефективність використання кормів (витрати кормів на одиницю продукції, окупність корму продукцією); собівартість 1 ц приросту живої маси; вартість валової продукції свинарства в цінах реалізації в розрахунку на 1 грн. виробничих затрат, 1 люд. год., 1 ц к од., 1 грн. вартості використаних кормів; чистий доход і прибуток на 1 люд.-год., 1 ц живої маси і на 1 основну свиноматку, рівень рентабельності виробництва свинини. Коротко розглянути методику розрахунку цих показників.
РОЗДІЛ 2.СТАН ТА ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА СВИНИНИ 2.1. Правовий статус та організаційно-економічна характеристика підприємства. 2.2. Динаміка поголів'я свиней, їх продуктивності та виробництва свинини. Розглянути динаміку поголів'я свиней, його щільність у розрахунку на 100 га ріллі, структуру стада, продуктивність свиней і фактори, що впливають на її рівень за три роки. Порівняти продуктивність свиней в дослідному господарстві з показниками передових господарств. Проаналізувати динаміку валового і товарного виробництва свинини. 2.3. Економічна ефективність виробництва свинини. Для аналізу економічної ефективності виробництва свинини розрахувати динаміку показників, перелічених у першому розділі. Охарактеризувати фактори, що найбільше впливають на її зміни. При аналізі рентабельності свинарства досліджуються ціна реалізації і собівартість живої маси, а також фактори, що визначають їх рівень. Показати ефективність виробництва свинини на індустріальній основі і в передових господарствах.
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА СВИНИНИ 3.1. Інтенсифікація виробництва свинини. Обґрунтувати основні шляхи інтенсифікації свинарства, поліпшення породного складу основного стада, інтенсивне використання маточного поголів'я, скорочення строків вирощування та відгодівлі молодняку, упровадження комплексної механізації й автоматизації виробництва, переведення свинарства на індустріальну технологію. 3.2. Зміцнення і розвиток кормової бази. Розкрити основні напрями розширення і зміцнення кормової бази, обґрунтувати перспективний рівень кормовиробництва і кормозабезпечення свиней в господарстві. Запропонувати на базі вивченої літератури перспективні типи раціонів годівлі свиней. 3.3. Поглиблення спеціалізації і концентрації виробництва у свинарстві. Показати вплив спеціалізації і концентрації на підвищення ефективності свинарства. Особливу увагу приділити обґрунтуванню найбільш ефективних напрямків і рівню спеціалізації, перспективним типам і розмірам спеціалізованих господарств. Висновки і пропозиції Список використаної літератури.
ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА ЯЛОВИЧИНИ І ШЛЯХИ ЇЇ ПІДВИЩЕННЯ
У вступі висвітлити народногосподарське значення м'ясного скотарства, основні завдання щодо збільшення виробництва яловичини в країні, його роль у розвитку м'ясного підкомплексу АПК.
РОЗДІЛ 1. НАУКОВІ ОСНОВИ ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ТВАРИННИЦТВА 1.1. Суть економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. На основі вивчення літературних джерел висвітлити суть економічної ефективності сільськогосподарського виробництва, навести різні погляди вчених на цю економічну категорію і висловити своє ставлення до неї. Відзначити, що підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва є об'єктивною закономірністю і вирішальною передумовою розвитку агропромислового комплексу країни. Висвітлити основні напрями і особливості розв'язання цієї проблеми в умовах ринкової економіки. 1.2. Показники економічної ефективності виробництва яловичини і методика їх визначення. На базі літературних джерел обґрунтувати систему натуральних і вартісних показників для визначення економічної ефективності виробництва яловичини. Натуральні показники включають середньодобовий і річний приріст живої маси однієї голови молодняка великої рогатої худоби, затрати праці і витрати кормів на 1ц приросту живої маси. До вартісних показників належать собівартість 1ц приросту живої маси і 1 ц живої маси, ціна реалізації 1ц живої маси, прибуток з розрахунку на 1 ц живої маси, рівень рентабельності виробництва яловичини. Коротко викласти методику розрахунків цих показників і методи дослідження, які використовувалися.
РОЗДІЛ 2. СТАН І ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА ЯЛОВИЧИНИ2.1. Правовий статус та організаційно-економічна характеристика підприємства. 2.2. Динаміка поголів'я молодняка великої рогатої худоби, його продуктивності і виробництва яловичини. Вивчити динаміку поголів'я молодняка, його щільності з розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь. Розрахувати продуктивність молодняка, валовий приріст живої маси і з розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь. Висвітлити вплив факторів (поголів'я молодняка та його продуктивність) на зміни виробництва яловичини за досліджуваний період. Показати динаміку товарного виробництва живої маси молодняка великої рогатої худоби, його вплив на грошові надходження підприємства. 2.3. Економічна ефективність виробництва яловичини. Вивчаючи економічну ефективність виробництва яловичини, необхідно проаналізувати динаміку продуктивності праці за показниками: затрати праці на 1 ц приросту живої маси, приріст живої маси на 1 люд.-год і на одного середньорічного працівника галузі. Висвітлити вплив факторів (продуктивність молодняку і трудомісткість їх вирощування) на зміни рівня продуктивності праці в м'ясному скотарстві за досліджуваний період. Вивчити динаміку ефективності використання кормів при вирощуванні і відгодівлі молодняку великої рогатої худоби, виявити перевитрату кормів і обчислити додатковий приріст живої маси, який можна було б одержати за рахунок раціонального їх використання. Висвітлити результати реалізації яловичини за показниками: собівартість і ціна реалізації 1 ц живої маси, рівень рентабельності. Показати вплив факторів (обсяг реалізації живої маси, собівартість і ціна реалізації 1 ц живої маси) на зміну маси прибутку від реалізації молодняку великої рогатої худоби. Навести дані передових господарств і тваринницьких комплексів з відгодівлі молодняка великої рогатої худоби.
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА ЯЛОВИЧИНИ 3.1. Інтенсифікація м’ясного скотарства. Визначити динаміку рівня інтенсивності виробництва яловичини і показати його вплив на продуктивність молодняка великої рогатої худоби і ефективність його вирощування. Обґрунтувати основні напрями інтенсифікації м’ясного скотарства на базі підвищення годівлі молодняка, впровадження комплексної механізації виробничих процесів, використання індустріальної технології виробництва та прогресивних форм організації й оплати праці. Показати вплив спеціалізації і концентрації виробництва яловичини на підвищення її економічної ефективності. Особливу увагу приділити обґрунтуванню найбільш ефективних напрямів спеціалізації, перспективних типів спеціалізованих господарств. Розглянути напрями і форми кооперації у м’ясному скотарстві. 3.2. Зміцнення і розвиток кормової бази. Вивчити рівень розвитку кормової бази господарства, рівень годівлі молодняку великої рогатої худоби, собівартість витрачених кормів, у тому числі покупних і власного виробництва. На базі з'ясованих закономірностей розвитку кормової бази в передових господарствах визначити перспективи і шляхи розвитку кормовиробництва в досліджуваних підприємствах, показати його вплив на подальший розвиток скотарства. Обґрунтувати можливості підвищення врожайності кормових культур і зниження собівартості кормів власного виробництва на перспективу. 3.3. Упровадження індустріальної технології та прогресивних форм організації виробництва яловичини. На базі літературних джерел і практики передових господарств показати економічне значення й ефективність упровадження індустріальної технології. Показати, що в умовах індустріального виробництва на тваринницьких комплексах доцільно створювати спеціалізовані бригади і ланки зі спільною матеріальною зацікавленістю і відповідальністю за кінцеві результати. Висновки і пропозиції. Список використаної літератури.
ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ ПТАХІВНИЦТВА І ШЛЯХИ ЇЇ ПІДВИЩЕННЯ
У вступі висвітлити народногосподарське значення птахівництва, коротко охарактеризувати стан галузі в Україні та викласти завдання і перспективи її розвитку в ринкових умовах.
РОЗДІЛ 1. НАУКОВІ ОСНОВИ ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ ПТАХІВНИЦТВА 1.1. Суть економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. На базі вивчення літературних джерел викласти суть економічної ефективності сільськогосподарського виробництва та зокрема птахівництва. При цьому треба посилатися на Закони України та Постанови Уряду щодо розвитку сільського господарства і особливо птахівництва. Розглянути основні роботи економістів-аграрників з питань підвищення економічної ефективності птахівництва. 1.2. Показники економічної ефективності птахівництва і методика їх визначення. Представити показники економічної ефективності птахівництва, звернувши увагу на особливості оцінки ефективності виробництва яєць і м'яса птиці. При цьому необхідно використати показники продуктивності праці, собівартості, ціни реалізації і рентабельності виробництва продукції. Висвітлити методику їх визначення.
РОЗДІЛ 2. СТАН І ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПТАХІВНИЦТВА 2.1. Правовий статус та організаційно-економічна характеристика підприємства. 2.2. Динаміка розвитку птахівництва. Вивчити динаміку поголів’я птиці та його щільність з розрахунку на 100 га посіву зернових культур, несучість курей. При цьому оцінити відповідність кормової бази наявному поголів'ю птиці, технологію виробництва, валове і товарне виробництво яєць і м'яса, а також якість продукції. 2.3. Економічна ефективність птахівництва. Економічну ефективність виробництва продукції птахівництва представити в динаміці за три роки. При цьому важливо пов'язати показники економічної ефективності з продуктивністю птиці та забезпеченням кормами й іншими ресурсами. Проаналізувати продуктивність праці, собівартість, ціни реалізації, рентабельність і фактори, що найбільше впливають на ці показники. Порівняти показники досліджуваного господарства з даними передових господарств.
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ПТАХІВНИЦТВА 3.1. Інтенсифікація птахівництва. Розкрити шляхи вдосконалення організації відтворення гібридної птиці, упровадження комплексної механізації й автоматизації виробничих процесів і передової практики, наукової організації праці, підвищення якості продукції. Особливо звернути увагу на економічну ефективність впровадження інновацій у птахівництві. 3.2. Зміцнення і розвиток кормової бази. Обґрунтувати потребу в кормах і структуру посівних площ, урожайність зернових культур, витрати кормів на одиницю продукції, а також показати рівень та структуру годівлі птиці. Висвітлити передовий досвід кормозабезпечення галузі та ефективного використання кормів 3.3 Поглиблення спеціалізації та концентрації виробництва у Показати вплив спеціалізації та концентрації на підвищення ефективності птахівництва і переваги спеціалізованого виробництва. Навести приклади ефективності спеціалізованого виробництва продукції птахівництва на промисловій основі. Показати напрями реформування в галузі та розвиток нових організаційних форм з виробництва яєць та м'яса птиці. Зупинитися на перспективах розвитку кооперації та інтеграції птахівничих господарств з виробниками кормів. Розкрити нові форми реалізації продукції. Висновки і пропозиції. Список використаної літератури.
ІНТЕНСИФІКАЦІЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА ТА ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ її ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ
У вступі викласти завдання подальшого розвитку сільського і господарства, особливо його експортних галузей. Одночасно відзначити, що інтенсифікація є головним шляхом розвитку сільськогосподарського виробництва. РОЗДІЛ 1. ІНТЕНСИФІКАЦІЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА –ГОЛОВНИЙ ШЛЯХ ЙОГО РОЗШИРЕНОГО ВІДТВОРЕННЯ 1.1.Суть інтенсифікації сільського господарства. Ґрунтовно викласти суть інтенсифікації сільськогосподарського виробництва, показати об'єктивну закономірність переходу на інтенсивний шлях розширеного відтворення в сільському господарстві, відзначивши, що базою інтенсивного розвитку сільськогосподарського виробництва є використання досягнень науково-технічного прогресу, удосконалення продуктивних сил агропромислового комплексу. 1.2. Основні положення методики вивчення інтенсифікації сільськогосподарського виробництва. На базі літературних джерел обґрунтувати систему показників, за допомогою яких можна всебічно проаналізувати рівень інтенсивності сільського господарства, його вплив на результативні показники, а також на рівень економічної ефективності інтенсивності сільськогосподарського виробництва. Висвітлити логічну послідовність вивчення інтенсифікації сільського господарства і подати методику розрахунків економічних показників.
РОЗДІЛ 2. РОЗВИТОК СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА НА БАЗІ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ 2.1. Правовий статус та організаційно-економічна характеристика підприємства. 2.2. Рівень інтенсивності сільськогосподарського виробництва. Проаналізувати в динаміці за 3-5 років такі факторіальні показники: розмір виробничих витрат господарства в розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь, середньорічна вартість основного й оборотного капіталу на 1 га сільськогосподарських угідь, вартість основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення на 1 га сільськогосподарських угідь, прямі затрати праці на 1 га сільськогосподарських угідь (люд.-год.), кількість внесених мінеральних добрив (діючої речовини) у розрахунку на 1 га ріллі (умовних еталонних гектарів), щільність поголів'я різних видів тварин на 100 га відповідних земельних угідь. Порівняння рівнів інтенсивності за базовий й останній роки дає можливість вивчити його зміни за досліджуваний період. Щоб показати вплив рівня інтенсивності сільськогосподарського виробництва на результативні показники господарської діяльності підприємства необхідно за досліджуваний період розрахувати такі показники: урожайність сільськогосподарських культур, продуктивність тварин, вартість валової продукції і грошових надходжень від реалізації товарної продукції в розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь. 2.3. Економічна ефективність інтенсифікації сільськогосподарського виробництва. Підвищення рівня інтенсивності забезпечує збільшення виробництва сільськогосподарської продукції , а також сприяє зростанню його ефективності. При цьому використовують такі показники, що характеризують економічну ефективність інтенсифікації сільськогосподарського виробництва: вартість валової продукції (у порівнянних цінах) у розрахунку на одного середньорічного працівника, на 1 люд.-год., на 1 грн. основних виробничих фондів, на 1 грн. виробничих витрат (окупність виробничих витрат); собівартість виробництва 1 ц основних видів продукції; валовий доход у розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь і на одного середньорічного працівника; рівень рентабельності і норма прибутку; окупність додаткових витрат (вартість додаткової валової продукції в розрахунку на 1 грн; додаткових виробничих витрат). Оцінюючи економічну ефективність інтенсифікації сільськогосподарського виробництва, порівняти наведені вище показники в базисному та досліджуваних роках і зробити відповідні висновки.
РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА ТА ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЇЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ 3.1. Основні напрямки інтенсифікації. Показати, що основою подальшої інтенсифікації сільськогосподарського виробництва є поглиблення його спеціалізації і досягнення оптимальних розмірів усіх галузей і господарств. Обґрунтувати необхідність і показати економічну ефективність упровадження комплексної механізації виробництва сільськогосподарської продукції. Показати рівень хімізації сільськогосподарського виробництва, зокрема внесення мінеральних добрив на 1 га ріллі і на 1 га посіву окремих сільськогосподарських культур та оцінити його, виходячи з наукових пропозицій щодо забезпечення оптимального рівня застосування хімічних засобів. Розглянути економічну ефективність внесення добрив, використання хімічних засобів захисту рослин, хімізації тваринництва. Показати, що застосування хімічних засобів є важливою складовою індустріальних та інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських культур. 3.2. Упровадження досягнень науки і передового досвіду в сільськогосподарське виробництво. Показати вплив на ефективність інтенсифікації сільського господарства інтенсивних технологій, прогресивних форм організації виробництва й оплати праці. Обгрунтувати економічне значення використання високоврожайних сортів і гібридів сільськогосподарських культур, високопродуктивних порід тварин, пристосованих до індустріальних технологій виробництва. Висновки і пропозиції. Список використаної літератури.
ІНТЕНСИФІКАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА ЗЕРНА І ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЇЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ
У вступі висвітлити завдання подальшого розвитку зернового господарства з метою збільшення виробництва зерна для задоволення всіх потреб країни. Показати, що основним шляхом розвитку зернового господарства є інтенсифікація виробництва.
РОЗДІЛ 1. НАУКОВІ ОСНОВИ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ ЗЕМЛЕРОБСТВА 1.1. Суть інтенсифікації сільськогосподарського виробництва Висвітлити суть інтенсифікації сільськогосподарського виробництва, охарактеризувати екстенсивні та інтенсивні форми розвитку рослинництва. Показати, що основою інтенсифікації рослинництва є широке впровадження досягнень науково-технічного прогресу, удосконалення і розвиток матеріально-технічної бази сільськогосподарських підприємств. 1.2. Основні положення методики вивчення інтенсифікації виробництва зерна. На базі літературних джерел обґрунтувати систему показників, що характеризують рівень інтенсивності виробництва зерна, результат та економічну ефективність інтенсифікації зернового господарства. Показати логічну послідовність вивчення інтенсифікації виробництва зерна, методику розрахунків і аналіз її показників.
РОЗДІЛ 2. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ РОЗВИТКУ ВИРОБНИЦТВА ЗЕРНА НА ОСНОВІ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ 2.1. Правовий статус та організаційно-економічна характеристика підприємства. 2.2. Динаміка рівня інтенсивності і продуктивності виробництва зерна. Рівень інтенсивності виробництва зерна необхідно вивчати в динаміці за 3-5 років за такими показниками, як річні виробничі витрати, затрати праці, внесення органічних і мінеральних добрив у розрахунку на 1 га посіву зернових культур. Крім того, рівень інтенсивності зернового господарства характеризують: частка посівів високоврожайних сортів і гібридів, рівень комплексної механізації виробничих процесів, питома вага посівів зернових культур, що вирощуються на зрошуваних землях. Динаміку результатів інтенсифікації виробництва зерна визначають такі показники: урожайність зернових культур, вартість валової продукції врозрахунку на 1 га посівів зернових культур (у порівнянних цінах). 2.3. Економічна ефективність інтенсифікації зернового господарства. Проаналізувати такі показники економічної ефективності інтенсифікації: затрати праці на 1 ц зерна, вартість валової продукції на 1 грн. виробничих витрат (окупність виробничих витрат), собівартість 1 ц зерна, ціна реалізації 1 ц продукції, прибуток у розрахунку на 1 ц зерна і на 1 га посіву зернових культур, рівень рентабельності, окупність додаткових витрат. Останній показник можна розрахувати, по-перше, як собівартість додаткової валової продукції зернового господарства в розрахунку на 1 грн. додаткових витрат і, по-друге, як вихід додаткової кількості зерна (у кг) у розрахунку на 1 грн. додаткових виробничих витрат. Економічну ефективність інтенсифікації зернового господарства вивчити в динаміці, порівнюючи наведені вище показники в базисному та досліджуваних роках і на. базі цього зробити відповідні висновки.
Розділ 3. ОСНОВНІ НАПРЯМИ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ ЗЕРНОВОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЇЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ 3.1. Основні напрями інтенсифікації зернового господарства. На базі літературних джерел і вихідних даних досліджуваних господарств подати пропозиції щодо впровадження комплексної механізації виробництва зерна і показати її вплив на вдосконалення технологій та підвищення економічної ефективності зернового господарства. Особливу увагу звернути на поліпшення умов і підвищення продуктивності праці сільських трудівників, висвітивши економічне та соціальне значення комплексної механізації виробничих процесів. Висвітлити суть та економічне значення одного з найважливіших напрямів інтенсифікації зернового господарства - впровадження інноваційно-інтенсивних технологій вирощування зернових культур. Подати економічну оцінку використання високоврожайних сортів і гібридів, органічних і мінеральних добрив, захист рослин від хвороб і шкідників та інших заходів. 3.2. Використання прогресивних форм організації виробництва й оплати праці. На базі літературних джерел висвітлити сучасні прогресивні форми організації виробництва й оплати праці за кінцеві результати, показати їх економічну ефективність, а також використання дійового економічного механізму в зерновому господарстві. Висновки і пропозиції. Список використаної літератури.
ІНТЕНСИФІКАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА МОЛОКА І ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЇЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ У вступі висвітлити завдання подальшого розвитку молочного скотарства з метою збільшення виробництва продукції молочного підкомплексу АПК і підвищення рівня її споживання в країні. Обґрунтувати об'єктивну необхідність інтенсифікації скотарства як головного шляху розвитку галузі.
РОЗДІЛ 1. НАУКОВІ ОСНОВИ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ ТВАРИННИЦТВА 1.1. Суть інтенсифікації виробництва продукції тваринництва. Викласти суть інтенсифікації сільськогосподарського виробництва, показати екстенсивну та інтенсивну форми розвитку тваринництва, обґрунтувати об'єктивну закономірність переходу скотарства на інтенсивний шлях розширеного відтворення, висвітлити його мету й особливості. Треба відзначити, що базою інтенсивного розвитку тваринництва є широке впровадження досягнень науково-технічного прогресу, а також удосконалення і зміцнення його кормової бази. 1.2. Основні положення методики вивчення інтенсифікації молочного скотарства. На базі літературних джерел обґрунтувати систему показників, що характеризують рівень інтенсивності виробництва молока, результат та економічну ефективність інтенсифікації молочного скотарства. Показати логічну послідовність вивчення інтенсифікації виробництва молока і методику розрахунків її показників.
РОЗДІЛ 2. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ РОЗВИТКУ МОЛОЧНОГО СКОТАРСТВА НА БАЗІ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ 2.1. Правовий статус та організаційно-економічна характеристика підприємства. 2.2. Динаміка рівня інтенсивності і продуктивності молочного скотарства. Проаналізувати в динаміці за 3-5 років такі вартісні та натуральні показники: річні виробничі витрати кормів і затрати праці в розрахунку на одну середньорічну корову, структуру поголів'я, наявність породної худоби, рівень комплексної механізації виробничих процесів на фермі. Динаміку результатів інтенсифікації молочного скотарства характеризують такі показники: надій молока від однієї корови, вихід телят на 100 корів, вартість валової продукції в розрахунку на одну корову (у порівнянних цінах). Важливо встановити залежність зміни показників продуктивності молочного скотарства в результаті підвищення рівня інтенсивності виробництва молока. 2.3. Економічна ефективність інтенсифікації виробництва молока. Проаналізувати економічну ефективність інтенсифікації виробництвамолока за такими показниками: затрати праці і витрати кормів на 1 ц молока, собівартість 1 ц продукції, ціна реалізації 1 ц молока, прибуток у розрахунку на 1 ц молока і на одну корову, рівень рентабельності виробництва молока, окупність додаткових витрат. Окупність додаткових витрат можна розрахувати, по-перше, як вартість додаткової валової продукції молочного скотарства в розрахунку на 1 грн, додаткових витрат, по-друге, як вихід додаткової кількості молока (у кг) у розрахунку на 1 грн. додаткових витрат виробництва. Для оцінки економічної ефективності інтенсифікації виробництва молока необхідно порівняти наведені вище показники в базисному та досліджуваних роках і на базі цього зробити відповідні висновки.
РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ НАПРЯМИ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ МОЛОЧНОГО СКОТАРСТВА І ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЇЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ 3.1. Поглиблення спеціалізації виробництва молока. На базі літературних джерел показати, що основою подальшої інтенсифікації молочного скотарства є поглиблення його спеціалізації і досягнення оптимальних розмірів галузі. Обґрунтувати необхідність і подати пропозиції щодо впровадження комплексної механізації виробничих процесів на молочнотоварних фермах, а також показати економічну ефективність цих заходів. 3.2. Зміцнення і розвиток кормової бази та покращення рівня годівлі корів. Проаналізувати собівартість витрачених кормів, у тому числі покупних і власного виробництва. Виявити можливості підвищення врожайності кормових культур і зниження їх собівартості. Навести відповідні показники з практики передових господарств. 3.3. Упровадження індустріальної технології та прогресивних форм організації виробництва молока. На базі літературних джерел і практики передових господарств показати економічне значення й ефективність упровадження індустріальної технології виробництва молока, широкого використання високопродуктивних спеціалізованих порід худоби, пристосованих до машинної потокової технології. Важливим напрямом інтенсивного розвитку молочного скотарства на комплексно-механізованих фермах господарств є впровадження потоково-цехової системи виробництва молока. За цієї системи формуються спеціалізовані цехи із закінченим виробничим циклом: сухостійний, отелення, роздоювання та штучного запліднення, виробництва молока. Організація однорідних цехів поглиблює поділ праці і сприяє підвищенню її продуктивності. Висновки і пропозиції. Список використаної літератури.
ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА У вступі висвітлити завдання щодо збільшення виробництва основних видів сільськогосподарської продукції і підвищення його економічної ефективності, показати основні шляхи їх виконання. Особливу увагу приділити економічному значенню спеціалізації сільського господарства, показати її вплив на вдосконалення і підвищення ефективності виробництва. РОЗДІЛ 1. НАУКОВІ ОСНОВИ СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА 1.1. Суть та об'єктивні умови розвитку спеціалізації сільського господарства. На базі літературних джерел висвітлити суть, об'єктивні умови розвитку й особливості спеціалізації сільськогосподарського виробництва. Показати форми спеціалізації і типи спеціалізованих господарств. Відзначити, що основою підвищення ефективності сільського господарства і, насамперед, передумовою зростання продуктивності праці є спеціалізація виробництва. Показати, що спеціалізація супроводжується концентрацією виробництва, яка створює необхідні умови для його розвитку на базі використання сучасної техніки, технологій та прогресивних форм організації праці. Висвітлити об'єктивну закономірність поглиблення спеціалізації і посилення концентрації сільськогосподарського виробництва на основі міжгосподарської кооперації і агропромислової інтеграції. 1.2. Методика визначення спеціалізації сільськогосподарських підприємств і показників її економічної ефективності. На базі літературних джерел обґрунтувати методику дослідження. Для характеристики виробничого напрямку господарства розрахувати його галузеву структуру. Вона визначається процентним співвідношенням різних його галузей за вартістю валової продукції, виробничих витрат і затрат живої праці. Показати, що спеціалізація сільськогосподарського підприємства визначається його головними галузями, які, у свою чергу, визначаються за структурою грошових надходжень від реалізації товарної продукції. Визначити тип і рівень спеціалізації господарства. Вивчити вплив рівня спеціалізації на динаміку виробництва продукції головних галузей і розвиток сільськогосподарського виробництва в цілому. Проаналізувати економічну ефективність спеціалізації сільськогосподарського підприємства на виробництві основних видів продукції рослинництва і тваринництва. Викласти методику і способи дослідження, а також особливості розрахунку показників для визначення спеціалізації господарств та її економічної ефективності.
РОЗДІЛ 2. СУЧАСНИЙ СТАН І ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА В УМОВАХ ЙОГО СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ 2.1. Правовий статус та організаційно-економічна характеристика підприємства. 2.2. Рівень спеціалізації динаміка виробництва і сільськогосподарської продукції. Визначити спеціалізацію господарства і проаналізувати її рівень, використавши в динаміці показники структури грошової виручки від реалізації товарної продукції. Вивчити динаміку рівня виробництва продукції головних галузей сільськогосподарського підприємства. Висвітлити вплив факторів на зміну валового виробництва продукції рослинництва (посівна площа й урожайність сільськогосподарських культур) і тваринництва (поголів'я та продуктивність худоби). Вивчити динаміку розпитку сільськогосподарського виробництва, аналізуючи такі вартісні показники: вартість валової продукції, розмір валового доходу і прибутку в розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь. Проаналізувати фактори зміни маси прибутку від реалізації продукції головних галузей господарства за досліджуваний період (кількість реалізованої продукції, собівартість і ціна реалізації). 2.3. Економічна ефективність спеціалізації господарства на виробництві сільськогосподарської продукції. Аналіз економічної ефективності спеціалізації сільськогосподарського виробництва здійснити з використанням такої системи показників : вартість валової продукції (у порівнянних цінах) у розрахунку на одного середньорічного працівника, на 1 люд,-год., на 100 грн. основних виробничих витрат (окупність виробничих витрат); валовий доход і прибуток у розрахунку на одного середньорічного працівника, на 100 грн. основних виробничих фондів; норма прибутку та рівень рентабельності. Показники економічної ефективності спеціалізації сільськогосподарського виробництва визначають і порівнюють за окремі роки або в середньому за 3 роки. Вивчити економічну ефективність спеціалізації господарства на виробництві окремих видів продукції рослинництва і тваринництва, що є головними галузями сільськогосподарського підприємства. Економічну ефективність виробництва продукції рослинництва характеризують такі показники: урожайність сільськогосподарських культур, затрати праці на 1 ц продукції (люд.-год.), собівартість і ціна реалізації 1 ц продукції, прибуток на 1 ц продукції, рівень рентабельності виробництва.
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПОГЛИБЛЕННЯ СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ І ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА 3.1. Концентрація сільськогосподарського виробництва і переведення його на індустріальну основу. Показати, що процес спеціалізації постійно супроводжується концентрацією сільськогосподарського виробництва, що сприяє підвищенню його економічної ефективності. Вивчити розміри виробництва в головних галузях господарства і на базі літературних джерел обґрунтувати їх оптимальні розміри, які забезпечують високу ефективність сільськогосподарського виробництва. При цьому оптимальні розміри галузей визначаються з урахуванням форм власності і видів господарювання, що дає змогу виявити вплив рівня концентрації на економічну ефективність сільськогосподарського виробництва. 3.2. Упровадження комплексної механізації і прогресивних технологій виробництва сільськогосподарської продукції. На базі літературних джерел і вихідних даних досліджуваного господарства показати рівень комплексної механізації виробничих процесів у головних галузях. Відзначити, що комплексна механізація виробництва є матеріальною базою поглиблення його спеціалізації і підвищення продуктивності праці в усіх галузях сільського господарства. Звернути увагу на те, що комплексна механізація є також основою впровадження прогресивних технологій виробництва сільськогосподарської продукції. Висвітлити економічну ефективність упровадження комплексної механізації, а також інтенсивних та індустріальних технологій. 3.3. Розвиток спеціалізації сільськогосподарського виробництва на базі міжгосподарської кооперації й агропромислової інтеграції. На базі літературних джерел викласти об'єктивну необхідність поглиблення спеціалізації сільськогосподарського виробництва на основі міжгосподарської кооперації й агропромислової інтеграції. Показані принципи та форми організації виробництва на базі міжгосподарської кооперації й агропромислової інтеграції. Відзначити, що розвиток інтеграційних процесів передбачає підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва, значне поліпшення умов праці та побуту сільських трудівників. Висновки і пропозиції. Список використаної літератури.
Список рекомендованої літератури
ЗМІСТ
Додаток А Зразок оформлення титульного аркушу курсової роботи Відокремлений підрозділ Національного університету біоресурсів і природокористування України “БЕРЕЖАНСЬКИЙ АГРОТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ” Курсова роботана тему: «Виробничі фонди та шляхи підвищення економічної ефективності їх використання» БАТІ КР. 000. ЕкП 0___ПЗ Виконав: ст. гр. ________ ______________ “__” _________20__p. Керівник: ______________ “__” __________20__p. БЕРЕЖАНИ – 20___
Додаток Б Форми таблиць до організаційно-економічної характеристики господарства Таблиця 1 Структура сільськогосподарських угідь
Таблиця 2 Склад і структура основного капіталу
Таблиця 3 Показники забезпеченості сільськогосподарського підприємства основним капіталом та ефективність його використання
Таблиця 4 Показники забезпеченості сільськогосподарського підприємства трудовими ресурсами
Таблиця 5 Структура товарної продукції
Додаток В Рекомендовані форми таблиць до курсової роботи на тему: „Економічна ефективність виробництва зерна і шляхи її підвищення” 2.2. Посівні площі, урожайність валові збори зернових культур. Таблиця 7 Динаміка виробництва зерна в господарстві
Таблиця 8 Вплив факторів на зміни валового збору зерна
2.3. Економічна ефективність виробництва зернових культур. Таблиця 9 Собівартість 1 ц зерна і фактори її формування
Таблиця 10 Структура виробничої собівартості і розмір статей витрат на 1 ц зерна пшениці
Таблиця 11 Собівартість і рентабельність виробництва зерна
Таблиця 12 Вплив факторів на зміни маси прибутку від реалізації зерна
3.1. Інтенсифікація зерновиробництва. Таблиця 13 Динаміка рівня інтенсивності та економічної ефективності інтенсифікації виробництва зерна
Додаток Г Рекомендовані форми таблиць до курсової роботи на тему: „Економічна ефективність виробництва молока і шляхи її підвищення” 2.2. Динаміка поголів'я корів, їх продуктивності і валового виробництва молока. Таблиця 7 Динаміка виробництва молока в господарстві
Таблиця 8 Вплив факторів на зміни валового надою молока
2.3. Економічна ефективність виробництва молока. Таблиця 9 Собівартість 1 ц молока і фактори її формування
Таблиця 10 Структура виробничої собівартості і розмір статей витрат на 1 ц молока
Таблиця 11 Собівартість і рентабельність виробництва молока
Таблиця 12 Вплив факторів на зміни маси прибутку від реалізації молока
3.1. Інтенсифікація молочного скотарства Таблиця 13 Динаміка рівня інтенсивності та економічної ефективності інтенсифікації виробництва молока
З повагою ІЦ "KURSOVIKS"! |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||