МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо виконання бакалаврських кваліфікаційних робіт

студентами напряму підготовки 6.030509 “Облік і аудит”

Затверджено на засіданні

кафедри обліку та аналізу

Протокол №3

від 4 листопада 2010 р.

Львів – 2011

Методичні рекомендації щодо виконання бакалаврських кваліфікаційних робіт студентами напряму підготовки 6.030509 “Облік і аудит” / Укл.: А.Г. Загородній., Я.С. Карп’як., Г.І. Кіндрацька., С.Й. Сажинець., В.М. Чубай., В.Д. Шквір., І.Й. Яремко., Ю.І. Кулиняк. - Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2011. - 53 с.

Укладачі:  Загородній А.Г., канд. екон. наук, проф.,

Карп’як Я.С., канд. екон. наук, доц.,

Кіндрацька Г.І., канд. екон. наук, доц.,

Сажинець С.Й., канд. екон. наук, доц.,

Чубай В.М., канд. екон. наук, доц.,

Шквір В.Д., канд. екон. наук, доц.,

Яремко І.Й., доктор екон. наук, проф.,

Кулиняк Ю.І., асист.

Відповідальний за випуск: Загородній А.Г., канд. екон. наук, проф.

Рецензенти: Гарасим П.М., доктор екон. наук, проф. Нашкерська М.М., канд. екон. наук, доц.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Методичні рекомендації до виконання бакалаврської роботи розроблені на основі “Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту)”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1998 року № 65, “Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах”, затвердженого наказом Міністерство освіти і науки  України (далі – МОН України) від 2 червня 1993 року № 161, відповідних розпорядчих, нормативних документів і методичних рекомендацій Національного університету “Львівська політехніка” та навчально-методичної літератури з цих питань.

1.1. Випускна робота освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр

На завершальному етапі навчання студенти освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр захищають бакалаврську кваліфікаційну роботу, яка повинна: засвідчити відповідний рівень підготовленості студента – майбутнього бакалавра – з дисциплін, передбачених освітньо-професійною програмою бакалавра напряму підготовки “Облік і аудит”; продемонструвати навички, теоретичні знання і вміння використовувати їх для дослідження економічних проблем; показати рівень оволодіння ним законодавчою та нормативно-методичною базою; показати вміння оформити у цілісному документі результати досліджень, використовуючи для цього комп’ютерну техніку та формулювати висновки про напрямки розв’язання проблеми.

Бакалаврська кваліфікаційна робота виконується на основі вивчення відповідної законодавчої і нормативної бази, вітчизняної та іноземної літератури за фахом (підручники, навчальні посібники, монографії, періодичні видання тощо).

При виконанні роботи використовуються матеріали виробничої практики.

Терміни виконання бакалаврської роботи встановлюється навчальним планом.

1.2. Вибір теми бакалаврської кваліфікаційної роботи

Тема бакалаврської кваліфікаційної роботи є важливим і відправним моментом, правильний вибір якої значною мірою визначає її успішне виконання і захист. На кафедрі обліку та аналізу застосовується підхід, за яким тема кваліфікаційної роботи повинна бути актуальною з позиції розвитку обліково-аналітичних засад на загальнодержавному рівні і потреб господарської практики базового підприємства, на матеріалах якого виконується робота.

Тема бакалаврської кваліфікаційної роботи обирається студентом самостійно з орієнтацією на пропоновану кафедрою тематику (додаток 7), що враховує потреби і передумови розвитку та вдосконалення вітчизняної методики обліку.

Поряд з цим допускається коригування (доповнення, уточнення, розширення) тем відповідно до наукових інтересів чи фахових спрямувань студента, особливостей діяльності чи галузевої належності базового підприємства тощо.

Тему погоджують з керівником бакалаврської кваліфікаційної роботи, розглядають на засіданні кафедри обліку та аналізу й затверджують наказом ректора Національному університету „Львівська політехніка”.

Для затвердження теми бакалаврської кваліфікаційної роботи студент подає секретарю державної екзаменаційної комісії (ДЕК) заяву за формою, наведеною у додатку 1 і належно оформлений від базового підприємства лист-клопотання (додаток 2).

Бакалаврську кваліфікаційну роботу виконують на  матеріалах базового підприємства (виконання роботи на абстрактну (теоретично-описову) тему без використання і аналізу матеріалів, які характеризують обліково-аналітичну діяльність підприємства, не допускається). Заохочується виконання тем з детальним поглибленням обліково-аналітичних аспектів, що характеризують особливості і галузевий характер базового підприємства.

Не рекомендується обирати і затверджувати тему, зорієнтовану на мінімально наявні на підприємстві об’єкти (наприклад, досліджувати методику обліку, аналізу і аудиту виробничих запасів на нематеріаломістких підприємствах; досліджувати методику обліку об’єктів, які для базового підприємства носять несуттєвий характер тощо), що спричинює передумови теоретично-описового характеру кваліфікаційної роботи.

1.3. Базове підприємство

Базовим є підприємство (організація), на матеріалах якого виконується бакалаврська кваліфікаційна робота і яке має відповідати таким вимогам:

- вид його діяльності відповідає темі бакалаврської кваліфікаційної роботи;

- функціонує не менше трьох років;

- може надати необхідні  матеріали за темою кваліфікаційної роботи;

За необхідності студент може отримати на кафедрі письмове скерування на підприємство для отримання інформації, необхідної для виконання роботи.

Студенти заочної форми навчання виконують бакалаврську кваліфікаційну роботу, здебільшого, на матеріалах підприємства, на якому вони працюють.

2. СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ БАКАЛАВРСЬКОЇ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Орієнтовний обсяг бакалаврської кваліфікаційної роботи становить 50-60 сторінок комп’ютерного тексту без додатків.

Структура бакалаврської кваліфікаційної роботи наступна:

- пояснювальна записка (стандартний бланк у додатку 3);

- завдання (стандартний бланк у додатку 4);

- анотація;

- зміст;

- перелік умовних позначень (за необхідності);

- вступ;

- основна частина;

- висновки;

- список використаних джерел;

- додатки.

Приклад структури бакалаврської кваліфікаційної роботи та оформлення її змісту наведено у додатку 9.

Вимоги до складових елементів бакалаврської кваліфікаційної роботи.

В анотації, яку оформляють українською та однією з іноземних мов(переважно англійською, німецькою,  французькою) подають короткий зміст виконаної роботи. Приклад анотації, обсяг якої не повинен перевищувати однієї сторінки, наведений у додатку 5.

У змісті роботи вказують найменування та номери початкових сторінок усіх розділів та підрозділів.

Зміст має об’єднувати усі заголовки, які є в роботі, починаючи зі вступу і закінчуючи списком використаних джерел та додатками. При цьому у змісті окремо наводиться назва кожного додатка та номер сторінки, на якій його розміщено. Приклад оформлення змісту бакалаврської кваліфікаційної роботи наведено в додатку 9.

Вступ повинен містити обґрунтування змісту теми бакалаврської кваліфікаційної роботи, мету і завдання, які ставляться до роботи, а також наводиться опис її структури. Обсяг – дві-три сторінки. Приклад розкриття вступу наведений у додатку 6.

Основна частина бакалаврської кваліфікаційної роботи переважно складається з трьох розділів.Обсяг – 40-46 сторінок.

Перший розділ бакалаврської роботи передбачає розкриття теоретико-нормативних та регламентаційних основ об'єкта дослідження. У цьому розділі розглядають економічну сутність об'єкта дослідження, характерні ознаки та класифікації, аналізують та узагальнюють теоретичну інформацію, здійснюють поглиблений аналіз чинної нормативної бази та огляд навчальної і спеціальної літератури з обраної теми.

У першому підрозділі студенту необхідно розкрити економічну природу об’єкта, що складає базис кваліфікаційної роботи. При цьому необхідно навести, узагальнити і систематизувати змістові і класифікаційні ознаки об’єкта, виходячи із засад їх облікового відображення.

У другому підрозділі, при аналізі нормативної бази узагальнюють і систематизують законодавчі норми стандартизації і регламентації облікового процесу об’єкта роботи: чинні закони України, постанови Верховної Ради України, укази Президента України, накази Міністерства фінансів України та інших органів державного управління. Нормативно-інструктивні акти потрібно розглядати стосовно об’єкта дослідження (наприклад, ті, що визначають поняття об’єкта дослідження, його різновиди), а також стосовно організації та ведення бухгалтерського обліку об’єкта дослідження за темою роботи). Цей підрозділ бакалаврської кваліфікаційної роботи також повинен містити огляд підручників, навчальних посібників та іншої навчально-методичної літератури. Загальна кількість опрацьованих літературних джерел повинна становити не менше 35.

У третьому підрозділі студенту потрібно розкрити і теоретично обґрунтувати правила наведення у різних формах звітності інформацію про об’єкт, який складає тему роботи.

Перший розділ бакалаврської кваліфікаційної роботи переважно повинен містити три підрозділи. Загальний обсяг першого розділу основної частини бакалаврської кваліфікаційної роботи – 10-12 сторінок. Теоретичні матеріали, викладені у першому розділі бакалаврської кваліфікаційної роботи повинні мати наскрізний характер, їх потрібно розкрити прикладним характером у наступних розділах роботи.

Другий розділ бакалаврської кваліфікаційної роботи має містити три підрозділи.

У першому підрозділі наводять коротку характеристику базового підприємства, зокрема основних видів його діяльності, форми власності, організаційної структури управ­лін­ня підприємством і його обліково-аналітичної служби, визначають її основні функції. Така характеристика базового підприємства не має обмежуватися інформацією з його ста­туту.

Для кількісної оцінки результатів господарської діяльності базового підприємства в ана­лі­тич­ній таблиці наводять основні економічні показники його діяльності за два останні роки. Орієнтовний перелік економічних показників для промислового підприємства подано в табл. 2.1. При формуванні переліку показників має бути врахована специфіка базового підприємства, тому система показників може бути доповнена чи змінена.

Таблиця 2.1

Динаміка основних економічних показників ВАТ “…” за 20хх –20хх рр.

Примітка. Частина поданих у таблиці показників є інтервальними, а решта моментними, тому  їх приведено до порівняльного вигляду.

Після таблиці подають аналітичні висновки, в яких зазначають стан і тенденції зміни показників, окреслюють шляхи їх можливого поліпшення.

У другому підрозділі бакалаврської кваліфікаційної роботи, реалізують методику аналізу певного об’єкта відповідно до вибраної теми на основі зібраної економічної інформації за два роки. Тут  мають бути представлені розрахунки показників, аналітичні таблиці, графіки та аргументовані висновки відповідно до мети аналізу.

У третьому підрозділі розкривають облікову політику базового підприємства, яку варто характеризувати виключно стосовно об’єкта дослідження з можливими рекомендаціями щодо її покращення, уникаючи простого копіювання наказу про облікову політику.

Загальний обсяг другого розділу бакалаврської роботи 14-16 сторінок.

У третьому розділі роботи розкривають питання організації та методики бухгалтерського обліку (документування, аналітичного та синтетичного обліку і порядку відображення об'єкта дослідження у фінансовій звітності тощо).  Матеріал цього розділу бакалаврської кваліфікаційної роботи не повинен бути описовим (як у розділі 1), а мати практичне (прикладне) спрямування, тобто відображати процеси обліку на базовому підприємстві.

В одному з підрозділів третього розділу бакалаврської кваліфікаційної роботи необхідно розглянути питання використання комп’ютерних технологій для обробки облікової інформації на базовому підприємстві та можливості використання інформаційної системи для комп’ютеризації облікових робіт. Якщо ж на підприємстві немає жодних засобів для машинної обробки інформації, то необхідно, виходячи зі специфіки роботи підприємства, запропонувати на перспективу можливий варіант автоматизації облікових робіт та описати його.

Третій розділ бакалаврської роботи має містити три-чотири підрозділи. Загальний обсяг третього розділу основної частини бакалаврської роботи – 16-18 сторінок.

Усі розділи основної частини бакалаврської кваліфікаційної роботи мають закінчуватись аргументованими висновками, що не виділяються за текстом. Тут у стислій формі наводять результати дослідження окремих аспектів теми та вказують можливі напрями їх вдосконалення (розвитку).

У висновках узагальнюють результати, отримані в процесі виконання бакалаврської кваліфікаційної роботи. Обсяг - 2-3 сторінки. Приклад написання висновків наведено в додатку 7.

У списку використаних джерел наводять перелік законодавчо-нормативних актів, навчальної, фахової та спеціальної літератури і інших джерел інформації.

У додатках до бакалаврської кваліфікаційної роботи подають допоміжний матеріал, який потрібний для повнішого сприйняття виконаної роботи, зокрема фінансову звітність (обов’язково), облікові регістри, первинні документи (обов’язково заповнені), розрахунки, інструкції і методики, описання алгоритмів, ілюстрації допоміжного характеру тощо.

Копії звітів, регістрів та первинних документів мають бути завірені підприємством.

Додаткові вимоги щодо змісту та структури бакалаврської кваліфікаційної роботи, за необхідності, визначаються кафедрою обліку та аналізу, про що студентів повідомляють під час отримання завдання на бакалаврську кваліфікаційну роботу.

3. ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ РОБОТИ

3.1. Загальні вимоги

Роботи виконуються за допомогою комп’ютера на одному боці аркуша білого паперу формату А-4 (210х297 мм) через 1,5 комп’ютерних інтервали до тридцяти рядків на сторінці. Мінімальна висота шрифту 1,8 мм, що відповідає 14-му розміру комп’ютерного шрифту, абзацний відступ складає 1,27 см. На кожному аркуші повинні бути поля таких розмірів: ліворуч – 25 мм, зверху та знизу – 20 мм, праворуч  10 мм. Шрифт друку повинен бути чітким, чорного кольору (слід використовувати шрифт Times New Roman). Щільність тексту має бути однаковою. Якщо у текст вписуються від руки іншомовні слова, формули, умовні знаки, то їх потрібно вписувати тільки чорним кольором.

Відстань між останнім текстовим рядком і нижнім краєм сторінки повинна становити не більше, ніж 2,5 см, тобто не допускають пусті рядки (окрім випадків, коли це закінчення розділу). Щоб уникнути пустих рядків слід (при використанні програми MS Word) виділити все що є в документі (в файлі), в головному меню вибрати меню “Формат”, відкрити діалогове вікно “Абзац…”, вибрати вкладку “Положення на сторінці” та відключити там усі опції.

Заголовки структурних частин роботи “АНОТАЦІЯ”, “ЗМІСТ”, “ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ” (якщо такий є), “ВСТУП”, “РОЗДІЛ”, “ВИСНОВКИ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, “ДОДАТКИ”  друкують великими жирними літерами симетрично до тексту.

Кожну структурну частину кваліфікаційної роботи (окрім підрозділів) необхідно починати з нової сторінки.

Текст розділів складається з підрозділів. Заголовки підрозділів друкують маленькими жирними літерами (крім першої) з абзацного відступу, якщо ж текст переноситься на наступний рядок, то його розміщують по ліву сторону від краю сторінки. Крапка у кінці заголовка не ставиться. Відстань між назвою розділу і підрозділу дорівнює 1,5 комп’терних інтервала (один раз натиснута клавіша Enter).

Якщо підрозділи містять пункти, то заголовки цих пунктів друкують маленькими жирними літерами (крім першої) з абзацного відступу. У кінці назви пункту крапка не ставиться.

Якщо заголовок складається з двох чи більше речень, то їх розділяють крапкою. Заголовки чи слова у них не підкреслюються і слова при переносах не розбиваються.

Відстань між заголовками і подальшим текстом має дорівнювати 1,5 комп’ютерних інтервала, а відстань між заголовком і останнім рядком попереднього тексту (для тих випадків, коли кінець одного і початок другого підрозділу розташовується на одній сторінці) – трьом комп’ютерним інтервалам (двічі натиснута клавіша Enter).

Приклад оформлення першої сторінки першого розділу кваліфікаційної роботи наведений нижче.

                                                                      1,5 машинних інтервали (один Enter)

                                                                       1,5 машинних інтервали (один Enter)

3.2. Зміст

Зміст подають після аркуша з анотацією кваліфікаційної роботи. Він містить найменування та номери перших аркушів, на яких розміщуються: перелік умовних позначень, вступ, розділи, підрозділи, висновки, список використаної літератури, додатки.

Перераховані позиції друкують великими не жирними літерами з лівої сторони аркуша без абзаца. Якщо текст назви розділу не поміщається в одному рядку, то його переносять в наступний рядок і розміщують текст під першим словом назви розділу (має проглядатися слово “РОЗДІЛ”).

Підрозділи друкуються маленькими (крім першої) не жирними літерами безпосередньо під назвою розділу. Якщо текст назви підрозділу, не поміщається в один рядок, то його переносять аналогічно вищеописаному (поміщають текст в другому рядку під першим словом назви підрозділу, тобто в даному випадку проглядається нумерація підрозділів).

Назви пунктів не наводяться в змісті.

Приклад оформлення змісту наведено у додатку 9. Приклад оформлення фрагменту змісту наведений нижче.

3.3. Нумерація

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, малюнків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Нумерація має бути наскрізною, причому першою сторінкою є пояснювальна записка до випускної кваліфікаційної роботи, але на ній номер не ставиться, другою – завдання (на ньому теж не проставляється номер), третьою сторінкою є анотація. Рисунки і таблиці входять у загальну нумерацію. Сторінки з додатками і списком використаних джерел входять у наскрізну нумерацію. Номер сторінки проставляють у правому верхньому кутку сторінки без будь-яких знаків (крапки у кінці, виділення рисками, дужками тощо). Отже, на аркуші з анотацією буде проставлено в правому верхньому куті цифру “3” і далі йтиме наскрізна нумерація (4, 5, 6…).

Номер розділу ставиться після слова “РОЗДІЛ”, наприклад, “РОЗДІЛ 4”, а “ЗМІСТ”, “ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ”, “ВСТУП”, “ВИСНОВКИ” не нумерують. Нумерація починається з першого підрозділу.

Підрозділи нумерують у межах розділу. Номер підрозділу складається із номера розділу та свого порядкового номера, розділених крапкою. У кінці також ставлять крапку, наприклад, “2.1.” (перший підрозділ другого розділу). Пункти нумерують арабськими  цифрами в межах кожного підрозділу. Номер пункту має складатися із номера розділу, підрозділу і пункту (свого порядкового номера), розділених крапками. У кінці номера пункту також ставиться крапка, наприклад, “2.1.3.” (третій пункт першого підрозділу другого розділу). Потім у тому самому рядку йде заголовок пункту. Номери підрозділів і пунктів ставляться на їх початку, номер пункту – на початку першого рядка абзацу, яким розпочинається відповідний пункт. Цифра номера пункту не повинна виступати за межі абзацу. Якщо пункти міститимуть підпункти, то їх нумерують у межах кожного пункту за такими самими правилами, що й пункти.

3.4. Оформлення ілюстрацій (рисунків)

 Ілюстрації (фотографії, схеми, креслення, графіки тощо) називаються рисунками, які нумерують послідовно у межах розділу арабськими цифрами. Номер рисунка має складатися із номера розділу і порядкового номера рисунка, розділених крапкою, наприклад “Рис. 1.1.” (перший рисунок першого розділу), а далі пишуть назву рисунка.

Посилаючись на рисунок перший раз, записують скорочення слова “рисунок” і його порядковий номер, наприклад, “(рис. 1.1)”. Подальші посилання на рисунки виконують разом із скороченим словом “дивись”, наприклад, “(див. рис. 1.1)” .

Рисунки мають розташовуватись одразу після посилання на них у тексті. Якщо на цій сторінці немає місця, то їх необхідно розташувати на наступній сторінці у зручній для ознайомлення формі, тобто, щоб для вивчення цього рисунка сторінку можна було б повернути за годинниковою стрілкою. Номер рисунка, його назва і пояснювальні підписи розміщують посередині послідовно під рисунком, при цьому номер і назву рисунка наводять курсивом. Висота шрифту тексту в середині рисунка 1,6 мм, що відповідає 12-му розміру комп’ютерного шрифту.

Підкреслення, жирний та курсивний шрифт в середині рисунка не допускаються, а всі його складові обов’язково повинні бути між собою пов’язані.

Відстань між назвою рисунка та подальшим текстом має дорівнювати 1,5 міжрядкових інтервалів (один Enter).

3.5. Оформлення таблиць

Таблиці у роботі нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. У правому верхньому куті пишуть курсивом слово “Таблиця” із зазначенням її номера. Номер таблиці складається із номера розділу і порядкового номера таблиці, розділених крапкою (після порядкового номера таблиці крапка не ставиться), наприклад “Таблиця 3.1” (перша таблиця третього розділу).

Під час посилання на таблицю вказують її повний номер, а слово “Таблиця” пишуть у скороченому вигляді, наприклад, “(табл. 3.1)” або “динаміка рентабельності продукції за валовим прибутком ВАТ “Маяк” наведена в табл. 3.1”. Під словом “Таблиця” розміщують заголовок таблиці симетрично до форми таблиці. Слово “Таблиця” і заголовок починаються з великої букви. Назву таблиці друкують жирними літерами.

Таблиці потрібно розташовувати після першої згадки про неї у тексті так, щоб її зручно було розглядати без повороту або з поворотом за годинниковою стрілкою. Якщо на цій сторінці немає місця, то її необхідно розташовувати на наступній сторінці у зручній для ознайомлення формі, тобто, щоб для вивчення таблиці, сторінку можна було б повернути за годинниковою стрілкою. Відстань між таблицею та подальшим текстом розділу повинна дорівнювати 1,5 комп’ютерних інтервала (одне натискання клавіші Enter).

Приклад оформлення таблиці наведено нижче.

1,5 машинних інтервали (один Enter)

Наявність та рух основних засобів ТзОВ “ВСМ” за 200х р.

1,5 машинних інтервали (один Enter) 

Нумерацію граф таблиці здійснюють лише у тому разі, коли таблицю переносять на іншу (інші) сторінки, а також у випадку, коли по тексту є посилання на окремі графи таблиці. Переносячи таблиці на наступну сторінку, нумерацію граф необхідно повторити, а над нею розмістити слова “Продовження табл.” із зазначенням її номера, наприклад, “Продовження табл. 3.1”. Якщо таблицю переносять більше, ніж на одну сторінку, то на останній зазначається “Закінчення табл. 3.1” Нижче наведемо взірець оформлення такої таблиці.

1,5 машинних інтервали (один Enter) 

1,5 машинних інтервали (один Enter) 

1,5 машинних інтервали (один Enter) 

Наступна сторінка матиме такий вигляд:

1,5 машинних інтервали (один Enter) 

Остання сторінка, на якій розміщується таблиця (якщо остання знаходиться більш, ніж на двох сторінках) оформляється так:

1,5 машинних інтервали (один Enter) 

1,5 машинних інтервали (один Enter)

Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на іншу сторінку, при цьому назву вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою у межах однієї сторінки. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то у першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її „шапку”, а у другому – „боковик”. 

Заголовки граф таблиці пишуть з великої літери, підзаголовки – з малої, якщо вони становлять одне речення із заголовком, і з великої, - якщо вони мають самостійне значення. 

Графу “№ з/п.” у таблицю включати не потрібно (крім випадків, коли на рядок таблиці є посилання у тексті).

Якщо є текст, який повторюється у графі таблиці і складається з одного слова, то його можна замінити лапками (-“-); якщо текст повторюється і складається з двох і більше слів, то під час першого повторення його замінюють на слова “Те саме”, а далі – лапками.

Замість цифр, марок, знаків, букв, математичних чи хімічних символів лапки не допускаються. Якщо цифрові дані у якомусь рядку таблиці не наведені, то у ньому ставлять прочерк.

3.6. Оформлення формул

Формули у роботі (якщо їх більше ніж одна) нумерують у межах розділу.

Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули у розділі, між якими ставиться крапка. Номер формули пишеться біля правого поля сторінок (вирівнюється по правому краю сторінки) на рівні відповідної формули (якщо формула велика, то на рівні нижнього рядка формули, до якої він належить) в круглих дужках, наприклад (2.2) (друга формула другого розділу), при цьому сама формула розміщується симетрично до тексту розділу. Формулу наводять курсивом, висота шрифту відповідає 14-му розміру. При їх написанні слід використовувати редактор формул (наприклад, Microsoft Equation 3.0).

Пояснення позначень символів чи числових коефіцієнтів наводять безпосередньо під формулою у тій послідовності, у якій вони подані у формулі. Це пояснення подається з нового рядка, починаючись зі слова “де”, двокрапку після якого не ставлять. Значення кожного символу чи числового коефіцієнта подається з нового рядка. Обов’язково мають бути наведені одиниці виміру кожного параметра формули; розмірність одного і того самого параметра у межах роботи має бути однаковою.

У разі посилання у тексті на формулу, необхідно подати її повний номер у дужках, наприклад, “у формулі (1.2)”. Рівняння і формули виділяють з тексту вільними рядками: вище і нижче від кожної формули потрібно залишити не менше одного вільного рядка (один Enter).

3.7. Оформлення приміток

Якщо у тексті є необхідність у примітках, в яких вказують довідкові чи пояснювальні дані, то пишуть слово “Примітка” чи “Примітки”. Якщо приміток на одній сторінці в одному пункті чи підпункті декілька, то після слова “Примітки” ставлять двокрапку і примітки нумерують, наприклад:

Примітки:

1. ...

2. ...

Якщо є одна примітка, то її не нумерують, і після слова “Примітка” ставлять крапку.

3.8. Оформлення посилань

У роботі роблять посилання на джерела, матеріали чи окремі результати, які використовують під час розроблення проблеми, завдання, розгляду питання тощо. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо цього документа, допомагають з’ясувати його зміст, мову тексту та обсяг.

Посилатись необхідно на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатись у тих  випадках, якщо в них є матеріал, який не включений до останнього видання. Якщо використовують відомості із джерел документальної інформації чи з великою кількістю сторінок, то у посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке дається посилання. Посилання у тексті роботи на джерела необхідно позначати порядковим номером за переліком їх у списку використаних джерел, виділивши двома квадратними дужками, наприклад, “… у працях [2-5, 8]…” (якщо зроблено логічні висновки з матеріалу наведеного в зазначених джерелах) чи [17, с. 20-25].

У разі посилань на ілюстрації, таблиці, формули, які розміщені у самій роботі студента, відповідно вказують: порядковий номер ілюстрації (наприклад, “рис. 2.4”; номер таблиці (наприклад, ”… в табл. 1.4”); порядковий номер формули (наприклад “… у формулі (2.2)”). При повторних посиланнях на ілюстрації та таблиці необхідно вказувати скорочено слово “дивись”, наприклад, “див. рис. 2.4”.

3.9. Оформлення списку використаних джерел

Основна вимога до складання списку використаних джерел - однотипне оформлення і дотримання чинного державного стандарту на бібліографічний опис творів друку.

До списку входять усі використані інформаційні джерела, які розташовують за алфавітом. Допускається варіант оформлення списку використаних джерел, коли першими в списку показані нормативно-законодавчі акти стосовно теми роботи (Закони України, Постанови Кабінету Міністрів, нормативні акти міністерств та центральних відомств України), а після -  джерела, які розташовують за алфавітом.

Приклад оформлення списку використаних джерел наведений у додатку 10.

3.10. Оформлення додатків

Додатки оформляють як продовження кваліфікаційної роботи на подальших її сторінках, розміщуючи їх у послідовності до посилань у тексті роботи. Посилання на додатки здійснюють так: “… картка складського обліку витрат наведена в додатку В”.

Кожний додаток починається з нової сторінки. Документи, формат яких менший ніж 1/4 формату А4, потрібно наклеювати на аркуш вищевказаного формату. При цьому кожен додаток слід розмістити так, щоб під час повороту за годинниковою стрілкою, його можна було б прочитати. Додаток повинен мати заголовок, надрукований вгорі малими жирними літерами з першої великої симетрично до тексту сторінки. У правому верхньому кутку над заголовком малими буквами з першої великої друкують слово “Додаток…” і велика літера української абетки, наприклад “Додаток А”, “Додаток Б”.

Додатки необхідно позначити послідовно, відповідно до букв алфавіту, за винятком букв Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Один додаток позначається як додаток А, нижче наведемо приклад оформлення шапки додатку.

Якщо документ складається з декількох аркушів, то перший з них оформлятиметься вищевказаним способом, на другому з них в правому верхньому кутку слід зробити надпис “Продовження додатка А”, якщо аркушів більше двох – цей надпис робиться на кожному з них, на останньому зазначають – “Закінчення додатка А”.

У разі, якщо додаток є комплексним (складається з кількох документів), спочатку беруть чистий аркуш на якому зазначають у правому верхньому кутку сторінки порядковий номер додатка, напр. “Додаток И”; рядком нижче – назву додатку, напр., “Первинні документи з обліку особового складу працівників ТзОВ “Синтез”, на наступній сторінці, якою буде первинний документ, в правому верхньому кутку роблять надпис “Додаток И.1”, на наступному документі – “Додаток И.2” тощо; при цьому в змісті вказують лише назву та номер сторінки на котрій розміщений надпис “Додаток И”.

На всіх додатках (аркушах, формах звітності, первинних документах тощо) проставляють номери сторінок.

У змісті кваліфікаційної роботи окремо наводять назву кожного додатка та номер сторінки, на якій він розміщений.

Перед додатками необхідно вставити чистий аркуш з надписом по центру “ДОДАТКИ”, який також нумерують. Надпис роблять великими жирними прописними літерами 14 шрифту.

3.11. Оформлення ілюстративного матеріалу

Під час захисту бакалаврської кваліфікаційної роботи на засіданні ДЕК необхідно використовувати ілюстративні матеріали, які у графічному або табличному вигляді розкривають основні положення кваліфікаційної роботи.

Ілюстративний матеріал  включає таблиці, графіки, діаграми, схеми, розрахунки, тощо та  виготовляється студентом технічними засобами для демонстрації за допомогою мультимедійного проектора. Один примірник ілюстративних матеріалів підшивається разом із кваліфікаційною роботою після додатків. Спочатку вставляють чистий листок з надписом в правому верхньому кутку “Додаток …” з відповідною йому літерою (наступної за алфавітом до позначення попереднього додатку), рядком нижче посередині пишуть “Ілюстративний матеріал”, надпис роблять малими жирними з першої великої літерами 14 шрифту. На кожному аркуші в правому верхньому кутку, з першої великої літери пишуть “Лист …”, якщо матеріал для демонстрації розміщується на кількох сторінках, то на другій сторінці вказують “Продовження листа …”, якщо сторінок більше, ніж дві – на останній зазначають “Закінчення листа …”. Рядком нижче надпису “Лист …”, по центру рядка, друкують великими, прописними жирними літерами 14-го шрифту назву демонстраційного матеріалу, під нею розміщують діаграму, таблицю, рисунок, тощо.

При оформленні листів можна використовувати шрифт 10 – 14 розміру.

Якщо на одному листі розміщено таблицю з числовими даними та діаграму, то спочатку пишуть назву листа великими прописними жирними літерами,  далі: через один рядок - назву таблиці (звичайними малими не жирними літерами з першої великої); в наступному рядку - саму таблицю; через три комп’ютерні інтервали (двічі натискають клавішу Enter) - назву діаграми (оформляють аналогічно до назви таблиці); нижче саму діаграму (послідовність таблиці і діаграми не є регламентованими).

Якщо ілюстративний матеріал містить таблицю, що розміщується на декількох сторінках, то в правому верхньому кутку ставлять номер листа, нижче його назву (великими прописними жирними літерами), рядком нижче у правому верхньому куті друкують “Таблиця 1”, в наступному рядку зазначають назву таблиці (малими не жирними звичайними з першої великої літерами 14-го шрифту), нижче розміщують саму таблицю (в якій зазначають номери колонок). На наступній сторінці друкують “Продовження листа …”, під ним – “Продовження табл. 1”, замість назв граф проставляють їх порядкові номери, якщо таблиця розміщується більш, ніж на двох сторінках, на останній зазначають: “Закінчення листа …”, рядком нижче – “Закінчення табл. 1”. На всіх листах проставляють номери сторінок, а в змісті зазначають лише номер сторінки на котрій розміщений надпис “Ілюстративний матеріал”. Інформацію на аркуші слід розмістити в зручній для ознайомлення формі, тобто щоб для вивчення матеріалу сторінку можна було б повернути за годинниковою стрілкою.

Приклади оформлення ілюстративного матеріалу наведено в додатку 11.

Крім того, членам ДЕК можна запропонувати примірники ілюстративних матеріалів у паперовому вигляді на аркушах формату А4. Обсяг ілюстративного матеріалу має містити 4-5 листів.

4. ДЕЯКІ ПОРАДИ СТУДЕНТАМ ЩОДО ПІДГОТОВКИ ТЕКСТУ БАКАЛАВРСЬКОЇ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ ТА ВИСТУПУ НА ЇЇ ЗАХИСТІ

Як свідчить практика, написання бакалаврської кваліфікаційної роботи спричиняє у  студентів значні труднощі організаційного характеру, зокрема під час пошуку і відбору необхідної літератури та роботи з літературними джерелами, компонування опрацьованого матеріалу та вибору методу викладення тексту, формування висновків та підготовки виступу на захист роботи.

Пошук і відбір необхідної літератури – один з першочергових кроків практичної реалізації поставлених завдань студентом-випускником під час підготовки бакалаврської роботи. Для повнішого виявлення основних літературних джерел, а за необхідності архівних документів, статистичних даних тощо за темою бакалаврської роботи використовують каталоги чи картотеки кафедр та бібліотек університету, провідних та спеціалізованих бібліотек міста, області, бібліотечні спеціальні видання, виноски та посилання у підручниках, монографіях, словниках тощо, а також засоби Інтернет.

Бібліографічні записи джерел краще робити на каталожних картках, бо з них швидко можна скласти робочу картотеку і зручно поповнювати її. Сукупність таких карток доцільно групувати за розділами роботи, мети чи періоду опрацювання. Якщо у різних розділах роботи використовується одне й те саме джерело, то при групуванні за розділами і підрозділами необхідно дублювати картки. Бібліографічні описання на картках повинні бути повними, відповідно до вимог стандарту, бо ці картки потім використовуються для складання списку використаних джерел.

Складену з теми роботи картотеку бажано показати керівникові, який може порекомендувати додаткові джерела, дати певні поради щодо першочерговості їх опрацювання, необхідності та доцільності використання тих чи інших джерел.

Вивчення та конспектування літератури за темою роботи. Вивчення літератури рекомендується розпочинати з тих робіт, у яких досліджувана проблема висвітлюється загалом, а пізніше перейти до джерел, в яких відображаються вибранні питання. Починати ознайомлення з виданням потрібно з титульної сторінки, щоб з’ясувати де, коли і ким воно видано, переглянути зміст, прочитати анотацію чи передмову, де розкрито призначення видання, завдання, які ставив автор (автори) у ньому.

Читати текст потрібно уважно, щоб збагнути хід авторської думки, відрізнити висновки, головні положення від фактів, аргументів та ілюстративного матеріалу. Необхідно вияснити зміст тез і аргументів, знайти відповідь на питання, чи є між ними відповідний зв'язок; проаналізувати, чи достатньо зрозумілі поняття, які використовуються; визначити, які з тверджень носять проблематичний, гіпотетичний характер, які з фрагментів тексту містять “скриті” питання тощо. Цих вимог необхідно дотримуватись і при формуванні основного тексту роботи.

Необхідні цитати, цифри, факти, висновки, які стосуються теми бакалаврської роботи, виписують на окремому аркуші паперу стандартного розміру, що сприяє кращій орієнтації у накопиченому матеріалі, систематизації його за розділами, проблемами. Після кожної цитати, прикладу чи іншого виписаного матеріалу потрібно точно описувати джерело з позначенням сторінок, на яких опублікований цей матеріал. Це необхідно для забезпечення вимог правильного оформлення, якщо такий матеріал буде використовуватись у тексті роботи.

Композиція плану роботи передбачає формулювання назви теми, викладення вступного матеріалу, основного тексту і висновків. При цьому необхідно пам’ятати, що усі частини тексту – вступ, основна частина і висновки – підпорядковуються темі.

Спочатку необхідно логічно побудувати структуру роботи, що є запорукою успіху розкриття теми. Така структура дає змогу побачити окремі частини роботи у їх взаємозв’язку, контролювати послідовність, у якій мають подаватись окремі частини тексту, визначити шляхи дій, виявити нерозкриті питання, спланувати та організувати працю студента, написати зміст роботи. Розроблену структуру необхідно погодити з науковим керівником. Структура може уточнюватись протягом усієї роботи над темою.

Потім доцільно скласти повний список використаних джерел, щоб при написанні тексту відразу можна було зробити відповідні посилання на літературу, бо, як свідчить практика, на завершальному етапі роботи над текстом без такого списку студентам доводиться витрачати багато часу на переробку і уточнення посилань.

Проаналізований і систематизований матеріал викладається відповідно до змісту у вигляді окремих розділів і підрозділів. Кожний розділ висвітлює самостійне питання, а підрозділ – окрему частину цього питання.

Починаючи працювати над розділом, необхідно усвідомити його головну ідею, а також тези кожного підрозділу. Тези мають підтверджуватися фактами (аргументами), висновками різних авторів, результатами теоретичних досліджень, експериментів, аналізом конкретного практичного досвіду.

Вступ роботи є початковою частиною тексту, його, як правило, пишуть після того, як виконана основна частина роботи.

Зміст теми розкривають в основній частині тексту. Ця частина, за обсягом, головна і найвідповідальніша. Тут виняткову увагу приділяють аналізу досліджуваної проблеми і аргументації одержаних результатів, тому основна частина складається, як правило, з декількох розділів.

У цій частині має бути виконано два головні завдання: перше – обґрунтувати (довести, пояснити, розтлумачити, підтвердити, виправдати, спростувати) сформульовані положення;  друге – розкрити їх у доступній і переконливій формі, причому так, щоб можна було оцінити достовірність інформації, відтворити за необхідності результати і використати для інших цілей викладений матеріал.

Огляд літератури з досліджуваної теми має включати найцінніші, найактуальніші джерела. Огляд літературних джерел доцільно групувати так: роботи, в яких висвітлюється історія розвитку проблеми; теоретичні роботи, які повністю присвячені темі; далі ті, що розкривають тему частково, окремі її сторони; роботи, у яких тема чи окремі її сторони висвітлюються чи оцінюються неоднозначно, суперечливо. Студент має виявити ті питання, які залишились невирішеними, і визначити свої завдання у розв’язанні проблеми. Огляд закінчується коротким висновком про ступінь висвітлення в літературі основних аспектів теми.

Достовірність висновків та результатів, що відображаються у роботі загалом, підтверджуються вивченням досвіду роботи конкретних організацій (установи, банку, підприємства, їх підрозділів тощо). Накопичуючи та систематизуючи відомості, необхідно вміти визначати їх достовірність, знаходити найістотніші ознаки для порівняння, розрізнення, характеристики, описання, аналізу і синтезу, узагальнення.

Порівняння чи розрізняння допомагає виділити головне, типове у розглядуваних подіях, простежити зміни за певний період, виявити закономірності, проаналізувати причини труднощі, визначити тенденції та перспективи тощо.

Аналіз зібраних матеріалів потрібно проводити у сукупності, з урахуванням різних чинників впливу на цей об’єкт. На основі синтезу необхідно поєднати окремі частини, що були вивчені у процесі аналізу, і розглянути предмет дослідження як єдине ціле, зробити узагальнення і певні висновки.

Основна частина переважно має свій власний план викладення. При складанні цього плану можуть бути використані найрізноманітніші процедури: поділ, класифікація, розчленування, типологія,  періодизація тощо, це залежить від специфіки дослідження і рівня, на якому воно проводиться. На емпіричному рівні, наприклад, широко використовується класифікація, на теоретичному–типологія, для історичного дослідження істотно значення набуває періодизація.

Під час формування тексту необхідно визначитись (це залежить від теми, методів дослідження, наявного фактичного матеріалу тощо) у способах викладення текстового матеріалу. Найважливішими способами викладення матеріалу є дедуктивний та індуктивний.

При дедуктивному способі викладення матеріалу головними є деякі загальні положення, кінцевими, як правило, - часткові чи одиничні, які логічно виводяться із загальних. При індуктивному способі викладення матеріалу, навпаки, вихідними є часткові чи одиничні положення, факти, а кінцевими - загальне твердження, яке індуктивно виводиться з цих часткових чи одиничних.

Дедуктивний виклад є строгий, послідовний, систематичний та доказовий. Разом з тим цей спосіб не забезпечує достатнього наочно-образного переконання. Індуктивний спосіб викладення є більш цікавий, доступний і переконливий, але у теоретичному плані індукція є менш доказовою, думки не оформляються у строгу логічну систему. На практиці, як правило, виклад матеріалу здійснюється комбіновано, використовуючи дедуктивний та індуктивний  способи.

Коли виникає необхідність висловити свою власну думку з того чи іншого питання, проінтерпретувати висловлення інших авторів, то часто вдаються до аналогії.

Висновки є логічним завершенням роботи. У них коротко і стисло викладаються основні результати, які одержали достатнє обґрунтування в основній частині тексту. Висновки подають у вигляді окремих лаконічних положень та рекомендацій. Важливо, щоб вони відповідали поставленим завданням. У висновках зазначається не тільки те позитивне, що вдалось виявити у результаті вивчення теми, але й недоліки та проблеми, а також конкретні рекомендації щодо їх усунення.

Після підготовки тексту, ілюстрацій, літературного і технічного коригування студент готує тези виступу, з якими він має виступити при захисті своєї роботи. У виступі доцільно висвітлити такі важливі питання: аргументувати вибір теми і обґрунтувати її актуальність; розкрити мету, завдання, і об’єкт дослідження; показати, що вдалось встановити, виявити, довести чи спростувати; описати, якими методами це досягалось; викристалізувати елементи, які становлять цінність і є основою, механізмом реалізації завдань роботи; які труднощі виникли у процесі дослідження; як виконуються вимоги відповідних законодавчих актів  та  нормативних  документів; які зроблено висновки. Виступ не повинен перевищувати 10 хв.

5. КЕРІВНИЦТВО РОБОТОЮ, КОНСУЛЬТУВАННЯ ТА КОНТРОЛЬ ЗА ХОДОМ ВИКОНАННЯ

Керівниками бакалаврських кваліфікаційних робіт є викладачі кафедри обліку та аналізу.

Обов’язками керівника є:

- підготовка завдання для виконання бакалаврської кваліфікаційної роботи;

- допомога студентам у виборі теми роботи та складанні її плану;

- сприяння у виборі джерел інформації та методів дослідження;

- затвердження графіку виконання роботи студентом;

- перевірка роботи, висновків і результатів дослідження;

- проведення систематичних консультацій студентові за розділами роботи;

- контроль за виконанням роботи та інформація на засіданні кафедри про стан виконаної студентом роботи;

- підготовка відгуку на роботу.

Відгук на роботу. Не пізніше ніж за тиждень до захисту керівник має видати студентові відгук на роботу. Відгук пишуть за формою, наведеною у додатку 12, та повинен розкривати: рівень підготовки студента до виконання ним професійних обов’язків відповідно до кваліфікації; дотримання узгодженого структурного наповнення змісту; ступінь самостійності при виконанні роботи; вміння аналізувати і узагальнювати опрацьований матеріал; креативність (творчість) в процесі виконання роботи; логічність (послідовність, чіткість, несперечливість, аргументованість) і грамотність викладення матеріалу. Ступінь використання монографічної літератури, результатів наукових досліджень, розробок та фахових статей не повинен бути обов’язковим.

У висновку визначається рівень відповідності роботи вимогам щодо підготовки бакалаврської кваліфікаційної роботи. У відгуку керівник робить висновок про можливість чи неможливість допуску студента до відкритого захисту і виставляє мотивовану оцінку за чотирибальною системою: “відмінно”, “добре”, “задовільно”, “незадовільно”, але зокрема ставлення студента до виконання бакалаврської кваліфікаційної роботи.

Контроль за ходом виконання роботи. На кафедрі обліку та аналізу розробляють на період виконання робіт відповідний календарний графік на кожного студента-випускника. Через кожні 10-15 днів керівником проставляється відсоток виконаної студентом роботи. У разі значного відставання від графіка керівник зобов’язаний своєчасно, в усній чи письмовій формі, повідомити про це завідувача кафедри.

Попередній розгляд бакалаврської кваліфікаційної роботи здійснюють призначені викладачі кафедри, за винятком її керівника.  

Для попереднього розгляду, у визначений термін, бакалаврська кваліфікаційна робота подається на кафедру з відгуком керівника у незброшурованму вигляді. Студент, який не подав вчасно роботу для попереднього розгляду, може бути недопущеним до її захисту в поточному навчальному році. Цей етап передбачає перевірку поданої роботи щодо відповідності оформлення кваліфікаційної роботи вимогам цих методичних рекомендацій.

За правильність та достовірність розрахунків, використаних практичних матеріалів відповідає студент та керівник роботи.

6. РЕЦЕНЗУВАННЯ РОБОТИ

Після попереднього розгляду роботи, але не пізніше, ніж за тиждень до захисту, студент повинен подати роботу у зброшурованому у твердій обкладинці вигляді завідувачу кафедри для підпису і скерування на рецензію.

Рецензію пишуть у стандартній формі, єдиній для всіх випускних кваліфікаційних робіт Національного університету “Львівська політехніка”, бланк якої студент передає рецензенту разом з роботою.

У рецензії критично оцінюється прийняте студентом рішення, звертається увага як на зміст роботи, так і на грамотність, чіткість, послідовність, аргументованість викладу матеріалу, повноту виконання  завдань.

Рецензент повинен охарактеризувати:

- відповідність роботи темі та поставленим завданням;

- новизну та актуальність роботи;

- кожен розділ роботи, рівень використання студентом останніх досягнень науки, техніки, передових методів досліджень;

-  якість ілюстративних матеріалів;

-  реальність роботи, можливість впровадження одержаних результатів.

У висновку рецензент дає загальну оцінку роботі, відзначає позитивні, оригінальні та вдалі рішення і оцінює її за чотирибальною шкалою: “відмінно”, “добре”, “задовільно”, “незадовільно”.

Негативна рецензія не є достатньою підставою для відхилення бакалаврської кваліфікаційної роботи від захисту.

7. ПІДГОТОВКА ДО ЗАХИСТУ І ЗАХИСТ БАКАЛАВРСЬКОЇ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Захист бакалаврської кваліфікаційної роботи відбувається на відкритому засіданні державної екзаменаційної комісії (ДЕК).

До захисту в установлений деканатом термін студент подає секретареві ДЕК такі матеріали: завершену роботу з усіма підписами; відгук керівника; рецензію на роботу.

Перед початком засідання деканат подає у ДЕК:

- наказ (витяг з наказу) ректора Національного університету «Львівська політехніка»  про затвердження складу ДЕК із спеціальності;

- розклад роботи комісії;

- наказ про затвердження списків студентів за навчальними групами, допущених до захисту робіт;

- зведену відомість (студентську картку) про виконання студентами, які захищають роботи, усіх вимог навчального плану і про отримані ними оцінки з дисциплін, курсових проектів, робіт і практики.

Процедура захисту передбачає:

-інформацію сек ретаря ДЕК про студента і подані документи до захисту;

- виступ випускника з тезами кваліфікаційної роботи;

- відповіді студента на запитання по суті захисту;

- виступ рецензента або оголошення його рецензії;

- відповіді студента на зауваження рецензента;

- виступ керівника або оголошення його відгуку;

- обговорення роботи та захисту її студентом (в обговоренні можуть брати участь усі присутні на захисті);

- заключне слово студента;

- прийняття рішення.

Рішення ДЕК приймається після захисту усіх робіт, які планувались до розгляду на цей день (не більше 12 робіт). ДЕК на закритому засіданні відкритим голосуванням звичайною більшістю членів комісії, які брали участь у її засіданні, ухвалюють рішення про оцінку захисту роботи кожного студента.

Призначення повторних термінів і перенесення термінів захисту кваліфікаційних робіт. Студент, який під час захисту кваліфікаційної роботи отримав незадовільну оцінку відраховується з Університету з правом повторної державної атестації. Йому видається академічна довідка встановленого зразкаю

Повторна державна атестація особи здійснюється на компенсаційній основі за винятком випадків, коли вона не була атестована з поважних причин, підтверджених документально.

Якщо захист кваліфікаційної роботи визначається незадовільним, ДЕК встановлює, чи може студент подати на повторний захист ту саму кваліфікаційну роботу з доопрацюванням, чи він зобов’язаний опрацювати нову тему, визначену кафедрою обліку та аналізу.

Якщо студент не з’явився на засідання ДЕК для захисту кваліфікаційної роботи, то у протоколі комісії відзначається, що він  не атестований у зв’язку з неявкою на засідання комісії.

Студент, який не захистив кваліфікаційну роботу або не атестований, допускається до повторного захисту кваліфікаційної роботи один раз протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу.

8. ОЦІНЮВАННЯ ВИПУСКНИХ КВАЛІФІКАЦІЙНИХ РОБІТ

Виконання і захист  бакалаврської кваліфікаційної роботи оцінюють члени ДЕК на закритому засіданні відкритим голосуванням звичайною більшістю членів комісії, які брали участь у її засіданні. При визначенні оцінки бакалаврської роботи береться до уваги рівень теоретичної, наукової та практичної підготовки студента.

Захист кваліфікаційних робіт оцінюється за шкалою ЕСТS та переводиться у 100-бальну шкалу, за нижнім значенням цієї шкали. Кожен член ДЕК оцінює якість бакалаврської кваліфікаційної роботи за основними критеріями, які наведені у табл. 8.1.

Таблиця 8.1

Критерії оцінювання бакалаврської кваліфікаційної роботи

Середнє значення оцінки вважають кінцевою оцінкою захисту бакалаврської кваліфікаційної роботи і переводять  в національну шкалу.

Додаток 1

ЗРАЗОК ЗАЯВИ СТУДЕНТА ДЛЯ ЗАТВЕРДЖЕННЯ ТЕМИ БАКАЛАВРСЬКОЇ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Завідувачу кафедри

обліку та аналізу Національного університету „Львівська політехніка”

________________________________

(вчене звання, прізвище та ініціали)

студента групи ___________________

спеціальності “Облік і аудит”

________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові)

Заява

Прошу затвердити мені тему бакалаврської кваліфікаційної роботи ______

Дата  Підпис студента

_______________

Погоджено з науковим керівником:

___________________           _________________

  (прізвище, ініціали)                  (підпис)

Додаток 2

ЗРАЗОК ЛИСТА-КЛОПОТАННЯ ВІД ПІДПРИЄМСТВА ДЛЯ ЗАТВЕРДЖЕННЯ ТЕМИ БАКАЛАВРСЬКОЇ  КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Завідувачу кафедри

обліку та аналізу

 Національного університету „Львівська політехніка”

__________________________

(вчене звання, прізвище та ініціали)

З метою розвитку системи обліку основних засобів прошу Вашого сприяння у виконанні студентом Бойчуком Андрієм Івановичем бакалаврської кваліфікаційної роботи на тему „Бухгалтерський облік основних засобів у ТзОВ “Синтез” та призначити наукового  керівника.

Підприємство зобов’язується надати студентові необхідні матеріали для виконання бакалаврської кваліфікаційної роботи.

Дата                                                     _______________________

               (підпис) (прізвище, ініціали керівника або головного бухгалтера)

Печатка                                                                            

Додаток 3

ЗРАЗОК БЛАНКА ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ ДО БАКАЛАВРСЬКОЇ (ДИПЛОМНОЇ, МАГІСТЕРСЬКОЇ) РОБОТИ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ „ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ТА МЕНЕДЖМЕНТУ

Кафедра обліку  та аналізу

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до бакалаврської кваліфікаційної роботи, до дипломної кваліфікаційної роботи,

до магістерської кваліфікаційної роботи на тему (вибрати необхідне):

Додаток 4

ЗРАЗОК БЛАНКА ЗАВДАННЯ ДО БАКАЛАВРСЬКОЇ (ДИПЛОМНОЇ, МАГІСТЕРСЬКОЇ) РОБОТИ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ „ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ТА МЕНЕДЖМЕНТУ

Кафедра обліку та аналізу

Напрям (для бакалаврів) _______________________

Спеціальність (для спеціалістів, магістрів) _________

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Завідувач кафедри обліку та аналізу

Національного університету „Львівська політехніка”

___________________________

___________________________

“___”____________ 20__  р.

ЗАВДАННЯ

на бакалаврську кваліфікаційну  роботу, на дипломну кваліфікаційну роботу,

на магістерську кваліфікаційну роботу студентові (вибрати необхідне)

 ______________________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові)

1. Тема роботи__________________________________________

затверджена наказом по університету від “___”____________20__ р.    №_____________

2. Термін подання закінченої роботи ________________________

3. Вихідні дані до роботи _________________________________

4.Зміст кваліфікаційної роботи (перелік питань, що їх належить розробити)

_____________________________________________________________

_____________________________________________________________

5. Перелік графічного матеріалу__________________________________

Продовження додатка 4

 6. Консультанти у роботі, із зазначенням розділів роботи кожного

7. Дата видачі завдання ______________________________________

 Керівник роботи   ___________________ (підпис)

Завдання до виконання прийняв   ___________________ (підпис)

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

Студент              _____________________

                                   (підпис)

 Керівник роботи   ___________________

                                   (підпис)

Додаток 5

ЗРАЗОК ОФОРМЛЕННЯ АНОТАЦІЇ БАКАЛАВРСЬКОЇ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ

АНОТАЦІЯ

Бакалаврська кваліфікаційна робота виконана на тему „Бухгалтерський облік готової продукції у ТзОВ “Синтез”.

У роботі, розкрито норми законодавчих актів, нормативно-інструктивних документів, спеціальної літератури та інших джерел інформації, з’ясовано економічну сутність готової продукції, наведено її класифікацію, порядок оцінки та відображення в обліку та звітності.

У бакалаврській кваліфікаційній роботі розкрито результати виробничо-господарської діяльності ТзОВ “Синтез”, його облікову політику та проаналізовано обсяги виробництва і реалізації готової продукції.

Розглянуто загальну організацію облікового процесу, порядок документування, аналітичний і синтетичний облік, проведення інвентаризації готової продукції та відображення її результатів в обліку та звітності; охарактеризовано стан комп’ютеризації обліку готової продукції на базовому підприємстві.

ANNOTATION

Bachelor qualifying research performed on the theme “Accounting of finished goods at the limited liability company “Synthes”.

Standards of legislation, regulatory-guidance documents, special literature and other sources of information were exposed in the paper, economic essence of finished goods was elucidated, given its classification, an order of estimation and reflection in accounting and reporting.

Results of manufacturing and economic activity of the limited liability company “Synthes” and its accounting policy were exposed, production and realization of finished goods were analysed in bachelor qualifying research.

General organization of registration process, order of documentation, analytical and synthetic accounting, realization inventory of finished goods and reflection the results in accounting and reporting has been considered, state of computerization accounting of finished goods at the basic enterprise has been characterized.

 
Додаток 6

ЗРАЗОК НАПИСАННЯ ВСТУПУ БАКАЛАВРСЬКОЇ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ

ВСТУП

Достовірні дані бухгалтерського обліку забезпечують різного роду інформацію для управління підприємством у сучасних ринкових умовах та дозволяють об’єктивно відобразити цей об’єкт у звітності підприємства. Якісна характеристика інформації, сформована у системі бухгалтерського обліку, має важливе значення як безпосередньо для цілей управління підприємством, так і для зовнішніх користувачів.

Одним із важливих об’єктів облікового процесу і показників фінансової звітності виступають основні засоби, аналіз яких на основі показників обліку складає загальну картину результатів діяльності підприємства загалом.

Виходячи із важливості достовірного показників основних засобів, правильна організація їх обліку визначає ефективність бухгалтерської системи на підприємстві. Крім цього, організація бухгалтерського обліку основних засобів вимагає її удосконалення у відповідності до потреб адаптації показників про основний капітал до виробничих відносин, що склалися у реальній практиці ринкової економіки. Поряд з міжнародною і вітчизняною стандартизацією і регламентацією облікового процесу основних засобів та розкриття інформації у фінансовій звітності, вітчизняними і зарубіжними тематичними дослідженнями пропонується низка методологічних аспектів удосконалення обліку цього об’єкта.

Метою виконання бакалаврської кваліфікаційної роботи є узагальнення, систематизація та співставлення методичних положень з обліку основних засобів, концептуальних засад розкриття інформації у звітності підприємства, аналізу та оцінювання ефективного і раціонального використання основних засобів, підтвердження достовірності і релевантності облікових даних.

Об’єктом  роботи виступає організація обліку основних засобів на ВАТ “І”, процес аналізу їх використання на підприємстві. Бакалаврська кваліфікаційна робота складається з 3 розділів, висновків, списку використаних джерел інформації, додатків.

У першому розділі роботи розкриті економічний зміст,  характерні ознаки та класифікація основних засобів, теоретико-нормативні та регламентаційні основи обліку об'єкта дослідження, проаналізовано та узагальнено теоретичну інформацію, здійснено поглиблений аналіз чинної нормативної бази та огляд навчальної і спеціальної літератури з обраної теми.

У другому розділі наведено коротку характеристику базового підприємства і його обліково-аналітичної служби, визначено її основні функції. Для кількісної оцінки результатів господарської діяльності підприємства наведено основні економічні показники його діяльності за два останні роки, реалізовану методику аналізу основних засобів на основі зібраної економічної інформації. Розкрито облікову політику базового підприємства та запропоновано рекомендації щодо її покращення.

У третьому розділі роботи розкрито питання організації та методики бухгалтерського обліку основних засобів, зокрема документування, аналітичний та синтетичний облік та порядок відображення показників у фінансовій звітності підприємства. Розглянуто питання використання комп’ютерних технологій для ведення обліку основних засобів на базовому підприємстві та можливості інформаційної системи для комп’ютеризації облікових робіт.

У висновках узагальнено та систематизовано організацію обліку основних засобів та наведено шляхи і концептуальні підходи до удосконалення об’єкта дослідження. Відзначено рівень відповідності практичної організації обліку основних засобів на базовому підприємстві чинним нормам вітчизняної стандартизації і регламентації обліку. Вказано окремі недоліки при організації обліку основних засобів та наведено висновки і пропозиції щодо удосконалення обліку на підприємстві, які випливають із матеріалів бакалаврської кваліфікаційної роботи.

Додаток 7

ЗРАЗОК НАПИСАННЯ ВИСНОВКІВ БАКАЛАВРСЬКОЇ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ

ВИСНОВКИ

За наслідками виконання і матеріалами бакалаврської кваліфікаційної роботи можна зробити узагальнюючі висновки, що організація обліку основних засобів на підприємстві в основному відповідає нормативним документам, які регулюють організаційно-методичні засади обліку необоротних активів. Впроваджена на підприємстві комп’ютерна програма “(назва програмного продукту)” у повній мірі забезпечує як сам обліковий процес, так і інформаційну базу для аналізу основних засобів, потреби керівництва для управління цим об’єктом.

Поряд з цим, як відзначено у бакалаврській кваліфікаційній роботі, документальне оформлення наявності і руху основних засобів на ВАТ “І” не повною мірою відповідає вимогам стандартизації й уніфікації документів, рекомендованих регулятивними органами України. Так, надходження, вибуття, інвентаризація, дооцінка, наявність забезпечуюються пристосованими первинними документами, в той час коли розроблена і рекомендована форма стандартизованого бланка. Процес інвентаризації та його результати оформлені на бланках пристосованої форми, які не передбачають всіх реквізитів. Зокрема …………..... . Переоцінка (індексація) основних засобів здійснюється на основі …………..... , у якій відсутні .................. .

Синтетичний облік ведеться за зведеними обліковими реєстрами (журналами-ордерами), які забезпечують (не забезпечують) зріз зведеної інформації про основні засоби підприємства.

Інформація про основні засоби, наведена у фінансовій звітності, повністю (недостатньо) розкриває характеристику основних фондів підприємства.

При виконанні бакалаврської кваліфікаційної роботи встановлено, що аналіз наявності та ефективного використання необоротних активів носить (не носить) систематичний характер. За результатами аналізу при виконанні роботи можна зробити висновок, що підприємство забезпечене (не забезпечене) основними фондами, а показники фондовіддачі, фондомісткості мають тенденцію до .................... .

Загальними висновками і пропозиціями за матеріалами бакалаврської кваліфікаційної роботи є наступні: ............... ; ............... ; ............... ; ............... .

Додаток 8

ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ТЕМ БАКАЛАВРСЬКИХ КВАЛІФІКАЦІЙНИХ РОБІТ

1. ТЕМИ БЕЗ ГАЛУЗЕВОЇ ПРИВ’ЯЗКИ

1. Бухгалтерський облік необоротних активів на підприємстві

2. Бухгалтерський облік зносу (амортизації) необоротних активів на підприємстві

3. Бухгалтерський облік наявності та руху основних засобів на підприємстві

4. Бухгалтерський облік нематеріальних активів на підприємстві

5. Бухгалтерський облік капітальних інвестицій на підприємстві

6. Бухгалтерський облік оренди активів на підприємстві

7. Бухгалтерський облік оборотних активів на підприємстві

8. Бухгалтерський облік запасів на підприємстві

9. Бухгалтерський облік малоцінних та швидкозношуваних предметів на

10. підприємстві

11. Бухгалтерський облік незавершеного виробництва на підприємстві

12. Бухгалтерський облік виробничих запасів на підприємстві

13. Бухгалтерський облік надходження виробничих запасів на підприємстві

14. Бухгалтерський облік використання виробничих запасів на підприємстві

15. Бухгалтерський облік готової продукції на підприємстві

16. Бухгалтерський облік наявності і руху готівкових грошових коштів на підприємстві

17. Бухгалтерський облік наявності і руху грошових коштів на банківських рахунках підприємства

18. Бухгалтерський облік грошових коштів та їх еквівалентів на підприємстві

19. Бухгалтерський облік операцій із цінними паперами на підприємстві

20. Бухгалтерський облік вексельних операцій на підприємстві

21. Бухгалтерський облік фінансових інвестицій на підприємстві

22. Бухгалтерський облік розрахунків підприємстві з покупцями та замовниками

23. Бухгалтерський облік  розрахунків з дебіторами на підприємстві

24. Бухгалтерський облік доходів і витрат майбутніх періодів на підприємстві

25. Бухгалтерський облік власного капіталу на підприємстві

26. Бухгалтерський облік статутного капіталу на підприємстві

27. Бухгалтерський облік цільового фінансування на підприємстві

28. Бухгалтерський облік банківських позик (кредитів) на підприємстві

29. Бухгалтерський облік  операцій з облігаціями на підприємстві

30. Бухгалтерський облік  розрахунків підприємства з постачальниками і

31. підрядниками

32. Бухгалтерський облік розрахунків за соціальним страхуванням на підприємстві

33. Бухгалтерський облік розрахунків із оплати праці на підприємстві

34. Бухгалтерський облік дебіторської і кредиторської заборгованостей на підприємстві

35. Бухгалтерський облік операційних доходів підприємства

36. Бухгалтерський облік доходів від фінансової та інвестиційної діяльності підприємства

37. Бухгалтерський облік витрат діяльності на підприємстві

38. Бухгалтерський облік операційних витрат на підприємстві

39. Бухгалтерський облік витрат і собівартості виготовленої продукції на підприємстві

40. Бухгалтерський облік  собівартості продукції за статтями калькуляції на підприємстві

41. Бухгалтерський облік витрат на виробництво на підприємстві

42. Бухгалтерський облік матеріальних витрат на підприємстві

43. Бухгалтерський облік витрат на оплату праці на підприємстві

44. Бухгалтерський облік загальновиробничих витрат на підприємстві

45. Бухгалтерський облік адміністративних витрат на підприємстві

46. Бухгалтерський облік збутових витрат на підприємстві

47. Бухгалтерський облік витрат фінансової та інвестиційної діяльності

48. підприємства

49. Бухгалтерський облік надзвичайних доходів і витрат на підприємстві

50. Бухгалтерський облік доходів, витрат і фінансових результатів на

51. підприємстві

52. Бухгалтерський облік активів та зобов’язань на позабалансових рахунках підприємства

53. Бухгалтерський облік податків на підприємстві

54. Бухгалтерський облік розрахунків за податком на прибуток на підприємстві

55. Бухгалтерський облік  розрахунків за ПДВ на підприємстві

56. Бухгалтерський облік  розрахунків за місцевими податками і зборами на підприємстві

57. Бухгалтерський облік основної діяльності підприємства

58. Бухгалтерський облік діяльності допоміжних виробництв на підприємстві (за видами виробництв)

59. Бухгалтерський облік  фінансової діяльності на підприємстві

60. Бухгалтерський облік  інвестиційної діяльності на підприємстві

2. ТЕМИ З ВРАХУВАННЯМ ГАЛУЗЕВОЇ СПЕЦИФІКИ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Бухгалтерський облік надходження товарів в гуртовій торгівлі

2. Бухгалтерський облік надходження товарів в роздрібній торгівлі

3. Бухгалтерський облік вибуття товарів в гуртовій торгівлі

4. Бухгалтерський облік вибуття товарів в роздрібній торгівлі

5. Бухгалтерський облік операцій з тарою на підприємствах сфери торгівлі

6. Бухгалтерський облік  доходів, витрат і фінансових результатів торговельного підприємства

7. Бухгалтерський облік витрат та особливості формування собівартості будівельно-монтажних робіт

8. Бухгалтерський облік доходів, витрат і фінансових результатів будівельного підприємства

9. Бухгалтерський облік надходження і використання матеріалів у будівельних організаціях

10. Бухгалтерський облік виконання будівельних робіт у підрядника

11. Бухгалтерський облік основних засобів у бюджетних установах

12. Бухгалтерський облік нематеріальних активів у бюджетних установах

13. Бухгалтерський облік необоротних активів у бюджетних установах

14. Бухгалтерський облік виробничих запасів у бюджетних установах

15. Бухгалтерський облік малоцінних та швидкозношуваних предметів у бюджетних установах

16. Бухгалтерський облік матеріалів і продуктів харчування у бюджетних

17. установах

18. Бухгалтерський облік запасів у бюджетних установах

19. Бухгалтерський облік касових операцій у бюджетних установах

20. Бухгалтерський облік операцій з руху коштів на рахунках бюджетно установи

21. Бухгалтерський облік розрахунків з дебіторами у бюджетних установах

22. Бухгалтерський облік фондів у необоротних активах і малоцінних та

23. швидкозношуваних предметах

24. Бухгалтерський облік результатів виконання бюджетів і кошторисів

25. Бухгалтерський облік розрахунків за виконані роботи у бюджетних

26. установах

27. Бухгалтерський облік розрахунків зі страхування у бюджетних установах

28. Бухгалтерський облік розрахунків з оплати праці у бюджетних установах

29. Бухгалтерський облік доходів загального та спеціального фондів

30. Бухгалтерський облік видатків загального та спеціального фондів

31. Бухгалтерський облік витрат і калькулювання собівартості продукції рослинництва

32. Бухгалтерський облік витрат і калькулювання собівартості продукції тваринництва

33. Бухгалтерський облік процесу переробки сільськогосподарської продукції

34. Бухгалтерський облік реалізації продукції переробним підприємствам

35. Бухгалтерський облік статутного капіталу банку

36. Бухгалтерський облік міжбанківських розрахунків

37. Бухгалтерський облік розрахункових операцій в банківській установі

38. Бухгалтерський облік кредитних операцій в комерційному банку

39. Бухгалтерський облік касових операцій в банку

40. Бухгалтерський облік депозитних та інших зобов’язань банку

41. Бухгалтерський облік цінних паперів у комерційному банку

42. Бухгалтерський облік валютних операцій в банку

43. Бухгалтерський облік основних засобів банку

44. Бухгалтерський облік доходів, витрат та фінансових результатів житлово-комунального підприємства

45. Бухгалтерський облік розрахунків за житлово-комунальні послуги

46. Бухгалтерський облік витрат і калькулювання собівартості послуг житлово-комунального підприємства

47. Бухгалтерський облік зобов’язань житлово-комунального підприємства

48. Бухгалтерський облік доходів від надання послуг готелями

49. Бухгалтерський облік формування і використання фінансових результатів в туризмі

50. Бухгалтерський облік витрат діяльності готелів

51. Бухгалтерський облік витрат діяльності в туризмі

52. Бухгалтерський облік витрат і калькулювання собівартості продукції м’ясної промисловості

53. Бухгалтерський облік витрат і калькулювання собівартості продукції підприємств хімічної промисловості

54. Бухгалтерський облік витрат і калькулювання собівартості продукції на підприємствах машинобудування

55. Бухгалтерський облік витрат і калькулювання собівартості продукції деревообробної промисловості

56. Бухгалтерський облік витрат і калькулювання собівартості продукції підприємств текстильної галузі легкої промисловості

57. Бухгалтерський облік витрат в енергетичній галузі

58. Бухгалтерський облік виробничих ресурсів і витрат в галузях видобувної промисловості

Кожна тема виконується на матеріалах базового підприємства, що відображається в її назві.

Додаток 9

ПРИКЛАД ОФОРМЛЕННЯ ЗМІСТУ БАКАЛАВРСЬКОЇ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Тема: Бухгалтерський облік готової продукції у ТзОВ “Синтез”

ЗМІСТ

Додаток 10

ПРИКЛАД ОФОРМЛЕННЯ БІБЛІОГРАФІЧНОГО ОПИСУ В СПИСКУ ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

МЕТОДИКА СКЛАДАННЯ ФОРМИ №2 “ЗВІТ ПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ”

Таблиця 1

Методика складання форми №2 “Звіт про фінансові результати”

ЗМІСТ

НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 

щодо виконання бакалаврських кваліфікаційних робіт

студентами напряму підготовки 6.030509 “Облік і аудит”

Укладачі:  Загородній А.Г., канд. екон. наук, проф.,

Карп’як Я.С., канд. екон. наук, доц.,

Кіндрацька Г.І., канд. екон. наук, доц.,

Сажинець С.Й., канд. екон. наук, доц.,

Чубай В.М., канд. екон. наук, доц.,

Шквір В.Д., канд. екон. наук, доц.,

Яремко І.Й., доктор екон. наук, проф.,

Кулиняк Ю.І., асист.

Редактор

Комп’ютерне складання

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!