Методичні вказівки до курсової роботи на тематику: Контролери, дискретне перетворення Фур’є, Фур’є

Структура та обсяг курсової роботи

Основними обов'язковими елементами курсової роботи є:

• титульний лист;

• зміст;

• вступ;

• основна частина;

• висновок;

• список використаної літератури;

• додатки.

Обсяг курсової роботи не повинен перевищувати 25 - 30 машинописних сторінок ( без списку використаної літератури та додатків), надрукованих через 1,5 інтервали з використанням 12 шрифту з дотриманням полів: ліве - 3,0 см , праве - 1,5 см; верхнє - 2,5 см, нижнє - 2,5 см. Обсяг додатків та іншої супровідної інформації не обмежується. Обсяг окремих глав і параграфів роботи може бути неоднаковим.

Вимоги до структурних елементів курсової роботи, загальні вказівки щодо її змісту та оформлення

Титульний аркуш.

Титульний лист курсової роботи є її першою сторінкою і слугує джерелом інформації, необхідної для пошуку документа. Ця сторінка роботи не нумерується, але включається в загальну нумерацію сторінок.

Зміст.

Зміст розміщується на наступній після титульного аркуша сторінці курсової роботи. Він включає вступ, найменування всіх розділів, параграфів і підрозділів (якщо вони мають найменування), висновок, список літератури, додатки із зазначенням номерів сторінок, з якої починаються ці розділи курсової роботи.

У Вступі має бути відображено наступне:

• актуальність теми;

• предмет дослідження;

• об'єкт дослідження;

• задачі дослідження;

• структура роботи ;

• методологія і методика дослідження.

Вимоги до Вступу.

1. "Вступ" має бути коротким і чітким - 1-3 сторінки в залежності від обсягу всієї роботи.

2. Актуальними визнаються теми, недостатньо розроблені теоретично і практично, вирішення яких дає значний соціально-економічний ефект.

3. Мету роботи треба формулювати коротко і конкретно. Вона повинна витікати з характеристики актуальності теми.

4. Об'єкт дослідження являє собою область наукових вишукувань, в межах яких виявлена та існує досліджувана проблема. Це система закономірностей, зв’язків, відношень, видів діяльності, в рамках якої зароджується проблема.

5. Предмет дослідження більш вузький та конкретний. Завдяки його формулюванню в роботі із загальної системи, яка є об’єктом  дослідження, відокремлюють частину системи або процес, який протікає в системі, і якій, власне, є безпосереднім предметом дослідження.

6. Задачі дослідження - це теоретичні та практичні результати, що мають бути отримані в курсовій роботі.

7. Структура роботи - її глави, параграфи, їх послідовність з обгрунтуванням відображає логіку дослідження. При обгрунтуванні структури роботи бажано вказати, чому в текст були включені саме ці глави і параграфи і чому в них розглянуті саме ці конкретні питання. Обгрунтування структури роботи не є переказом її глав. Корисно обгрунтовувати, які передумови визначили саме таку послідовність викладу матеріалу в тексті курсової роботи, новизну дослідження.

8. Формулювання методологічної та теоретичної основи дослідження зазвичай носять стандартний характер та зводяться до ствердження, що таку основу склали наукові праці вітчизняних та закордонних авторів тих галузей та напрямків науки, до яких відноситься тема роботи. Тут доцільно виокремити окремим рядком використані в роботі методи дослідження, такі, як методи системного аналізу та дослідження операцій, математичні, статистичні методи, метод порівнянь та аналогій, метод узагальнень, метод експертних оцінок та інші.

9. Наприкінці " Вступу" бажано перерахувати роботи , які студент виконав самостійно , а також коротко сформулювати елементи практичного або наукового внеску, отримані ним.

Основна дослідна частина курсової роботи повинна:

- ділитися на глави і параграфи;

- в достатній мірі розкривати назву роботи;

- показати глибоке знання студентом досліджуваної проблеми та містити її теоретичне обгрунтування , а також самостійно проведені студентом роботи і результати;

- недоцільно в главі мати багато дрібних параграфів;

- всі параграфи доцільно будувати в залежності від однієї обраної ознаки, щоб уникнути дублювання;

- в кінці кожного розділу можна дати коротке узагальнення її змісту.

Неприпустимо, коли назва якої-небудь глави повністю збігається з назвою курсової роботи , а назва якогось параграфа дублює назву глави.

Як вже зазначалося, головна вимога до написання і оформлення основного тексту роботи - це повне розкриття теми. Число розділів, параграфів, пунктів не регламентовано. Це залежить від обсягу та змісту роботи. У кінці кожної глави можна дати коротке узагальнення її змісту. В основній частині роботи необхідно розглянути теоретичне обгрунтування  досліджуваної проблеми, а також зміст проведених студентом робіт і результатів.

Перед тим , як прийти до написання чистового варіанту роботи, слід ще раз продумати логіку викладу, систему аргументів для доказу головної думки. Важливі рекомендації тут можна отримати, консультуючись з науковим керівником.

Чистовий варіант тесту є підсумковим. Він повинен бути акуратно і вірно оформленим.

Вимоги до основної частини.

1. Кожна глава повинна мати свій номер і заголовок.

2. Текст кожної глави роботи слід розбити на параграфи, кожен з яких повинен мати свій номер і назву.

3. Для організації посилань на деякі ділянки тексту параграф можна розбивати на пункти. У цьому випадку їх зручно нумерувати всередині параграфа, кожен пункт повинен мати назву, яку необхідно виділити .

4. Кожен пункт повинен містити закінчену інформацію.

5. Кожну главу слід починати з нової сторінки. Кожен наступний параграф і пункт починають на тій же сторінці, де закінчений попередній параграф або пункт. Між пунктами проміжки не залишають. Для виділення параграфів між ними залишають деякий проміжок .

6. Відстань між назвою глави і текстом має дорівнювати трьом інтервалам. Таку ж відстань роблять між назвою глави і параграфа.

7. Не рекомендується в тексті використовувати надмірно великі або дуже малі абзаци. Абзац - це синтаксичне ціле, завершена думка, певна смислова частина тексту. Його починають з нового рядка з відступом, рівним п'яти інтервалам.

8. Забороняється внесення скорочення слів крім загальноприйнятих (КНУБА, ККР тощо).

9. Стиль курсової роботи повинен бути діловим, без зайвого емоційного забарвлення. Не рекомендується використовувати займенники та дієслова в першій особі. Так , наприклад , замість виразу "я вважаю", "на мою думку" , слід писати: "автор вважає", "на думку автора", "вважаємо", "на наш погляд" і т.д.

10. Сторінки тексту слід пронумерувати , а потім відповідно до них вказати сторінки глав і параграфів у "Змісті" курсової роботи.

11. Крім титульного аркуша всі сторінки роботи нумеруються арабськими цифрами, які ставляться вгорі в центрі сторінки. Першою сторінкою є титульний аркуш .

12. Робота брошурується в стандартній папці.

13. На кафедру здається дискета з комп'ютерною версією курсової роботи.

Висновок.

У «висновку» повинні мати місце:

- короткі висновки за результатами виконаної роботи;

- оцінка повноти рішень, поставлених при написанні роботи задач;

- розробка рекомендацій з конкретного використання результатів виконаного дослідження;

- оцінка можливостей застосування результатів, отриманих в курсовій роботі.

Таким чином, головне завдання цього розділу в курсовій роботі - розкрити основні висновки теоретичного та пропозиції практичного характеру, які отримані в результаті виконання дослідження з обраної теми, а також намітити програму подальших досліджень з обраної теми.

Список використаної літератури.

Список використаної літератури при написанні курсової роботи складається ще до безпосереднього дослідження, а по ходу написання - поповнюється. Його основу складають інформаційні матеріали з обраної теми дослідження.

1. У курсовій роботі можна використовувати впорядкування літературних джерел за алфавітом або в такому порядку , як вони згадані в тексті. При алфавітному впорядкуванні матеріал дають в алфавітній послідовності за прізвищем авторів і назв робіт. Спочатку дається література українською та  російською мовами, а потім на іноземній.

2. У список використаної літератури та джерел повинні бути включені всі джерела, на які є посилання в курсовій роботі.

3. У список включаються праці, прямо пов'язані з темою курсової роботи, і праці загального характеру, в яких є розділи з теми дослідження.

4. Доцільною є  наступна послідовність розташування джерел у списку літератури :

• нормативно - правові акти;

• вітчизняна література;

• іноземна література.

Особливу цінність представляють зарубіжні видання, переклад на українську мову яких виконав сам студент. Їх слід привести в кінці "Списку літератури" на відповідній іноземній мові і вказати в дужках - "переклад автора".

Список літератури необхідно скласти так, щоб матеріал був доступним для огляду і міг бути використаний як довідковий з даної теми.

Оформлення додатків в курсовій роботі.

Додаток включає в основному великі таблиці , цінні виписки з методичних документів , застосовних до теми дослідження . Додатки нумеруються послідовно арабськими цифрами. Додаток може мати заголовок. Кожний додаток починають з нової сторінки.

На закінчення зазначимо типові недоліки курсових робіт, які вказуються в рецензії, і те, що під ними мається на увазі викладачем:

1. Відсутність проблемного підходу, аналізу різних точок зору вчених на проблему. Фактично, це має на увазі недостатньо повне висвітлення теоретичної та основоположної частини питання.

2. План роботи не охоплює всього змісту розглянутої проблеми. У даному випадку мається на увазі, що план не розкриває тему курсової роботи. Потрібно переглянути складений план відповідно до вказівок викладача.

3. Відсутність зв'язку розглянутого теоретичного питання з практикою. Це означає, що в курсовій роботі практична глава зроблена не на основі першої.

4. При написанні курсової роботи використовуються лише підручники. Потрібно в курсову додати матеріали наукових статей і спеціалізованих періодичних видань відповідно до теми роботи. Також необхідно використати ці матеріали в роботі.

5. Механічне переписування з підручників та інших джерел. Просто переписати матеріал підручників не можна. Студент повинен розібратися в темі і сформувати власний виклад теоретичних аспектів, посилаючись при цьому на навчальну літературу. Також це має на увазі відсутність практичної частини в курсовій роботі.

6. Тема роботи або окремі питання плану розкриті неповно. Це означає, що потрібно доповнити роботу в окремих місцях. Для цього потрібно проконсультуватися з викладачем.

7. Відсутність позиції студента з досліджуваної проблеми. Відсутні висновки в курсовій роботі і не простежується думка автора. Необхідно додати критичних зауважень та аналіз наведеного теоретичного матеріалу.

8. Дублювання матеріалу в тексті. Повторення абзаців, пропозицій тощо. Іноді це означає довге дослідження одного питання, яке не розвивається.

9. Наявність у роботі надлишкового матеріалу, що не має прямого відношення до теми. Викладений матеріал повинен бути конкретним і чітким. Потрібно прибрати все зайве і додати аналіз.

10. Вступ і висновок найчастіше носять загальний, абстрактний характер. Це означає, що у вступі не вказується актуальність, мета і задачі дослідження, а у висновку відсутні відповідні висновки по роботі. Потрібно переробити вступ і привести у відповідність до структурних елементів, а у висновку зробити висновки за виконану роботу по кожному параграфу.

11. Відсутність наукового апарату. Під цим мається на увазі відсутність посилань, виносок, формул, графічного, табличного матеріалу, відсутність списку літератури чи малий його обсяг. Необхідно додати все це в роботу.

12 . Недоліки в оформленні роботи. Це означає, що в тексті допущені грубі орфографічні помилки, використання не загальноприйнятих скорочень, закреслення окремих слів та речень, відсутність нумерації сторінок і т.п.

Завдання на розрахункову роботу за темою «Дискретне        перетворення Фур’є. Алгоритм швидкого перетворення Фур’є»

Знайти 32-х точкове ДПФ функції, визначеної варіантом завдання, застосувавши алгоритм ШПФ. Розрахунок провести з точністю до четвертого десяткового знаку після коми. Використавши аналітичне подання даної функції рядом Фур’є наведене нижче або в [6], визначити відносні похибки отриманих значень гармонійних складових, провести аналіз отриманих результатів та зробити відповідні висновки.

Таблиця 1.

Варіанти завдань.

Література

1. Айфичер Э., Джервис Б. Цифровая обработка сигналов: практический подход, 2-е издание.: Пер. с англ. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2004. -992 с.

2. Солонина А.И., Улахович Д.А., Арбузов С.М., Соловьев Е.Б. Основы цифровой обработки сигналов: Курс лекций  / Изд. 2-е испр. и перераб. – СПб.: БХВ-Петербург, 2005. -768 с.

3. Ричард Лайонс. Цифровая обработка сигналов: Второе издание. Пер. с англ. –М.: ООО «Бином-Пресс», 2009. -656 с.

4. Сергиенко А.Б. Цифровая обработка сигналов – СПб.: Питер, 2005. -604 с.

5. Под ред. Уолта Кестера. Проектирование систем цифровой и смешанной обработки сигналов. –Москва: Техносфера, 2010. -328 с.

6. Бронштейн И.Н., Семендяев К.А. Справочник по математике для инженеров и учащихся втузов. – 13 изд., исправленное. –М.: Наука, Гл. ред. физ.-мат. лит., 1986. -544 с.

7. Гутников В.С. Фильтрация измерительных сигналов. –Л.: Энергоатомиздат. Ленингр. Отделение, 1990. -192 с.

8. Юкио Сато. Обработка сигналов. Первое знакомство. Додэка ХХІ, 2002. -176 с.

9. Александров Е.К. и др. Под общ. ред.  Д.В. Пузанкова Д.В. Микропроцессорные системы: Учебное пособие для вузов / – СПб. : Политехника, 2002. – 935 с.

10. Первозванский А. А. Курс теории автоматического управления: Учеб. пособ. -  М.: Наука. Гл. ред. физ.-мат. лит., 1986.- 616 с.

11. Под. ред. Красовского А.А. Справочник по теории  автоматического управления /– М.: Наука. Гл. ред. физ.- мат. лит., 1987.- 712с.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!