Методичні вказівки до курсового проекту з курсу Організація та планування роботи підприємства, ЧТК

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ  УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ТРАНСПОРТНИЙ КОЛЕДЖ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

З дисципліни

« Організація та планування роботи підприємства»

Спеціальності:5.070101 02

« Організація перевезень і управління на автомобільному транспорті»

                                                Слалав викладач

                                              Козловська В.В.

                                                              Розглянуто і схвалено на

                                                                Засіданні циклової комісії

                                       Протокол№

                                                                       Від «_____» ___________р.

                                                             Голова циклової комісії

                                                                   Грудей Д.А. ____________

2012

ЗМІСТ

Вступ

1. Розрахунок виробничої програми з експлуатації рухомого складу

2. Розрахунок планової чисельності водіїв

3. Розрахунок собівартості перевезень

3.1 Фонд оплати праці

3.2 Відрахування на соціальні потреби

3.3 Витрати на паливо- мастильні матеріали

3.4 Витрати на відновлення автомобільних шин

3.5 Витрати на технічне обслуговування і ремонт рухомого складу

3.6 Амортизаційні на відновлення рухомого складу

3.7 Накладні (інші)витрати

4 Калькуляція собівартості перевезень

5. Фінансово – економічні показники проекту

6. Економічна ефективність курсового проекту після проведеного вдосконалення

7. Техніко-економічні показники

8. Показники ефективності використання основних засобів

Висновки

Рекомендована література

Вступ

Автомобільний транспорт займає в Україні провідне місце не тільки в економіці, але і в соціальній сфері, з огляду на його природне призначення: він є єдиним видом транспорту який доставляє пасажирів та вантажі і може функціонувати незалежно від інших видів транспорту. В цілому провізні спроможності автотранспорту повною мірою повинні відповідати потребам народного господарства і населення та сприяти розвитку економіки країни.

Пасажирський автомобільний транспорт це один з основних і найбільш розповсюджених видів пасажирського транспорту нашої країни. Він широко обслуговує транспортні потреби міського та сільського населення, забезпечує масові та індивідуальні перевезення пасажирів парком автобусів і легкових автомобілів, який щороку зростає.

Серед усіх видів пасажирського транспорту перевагу має автобусний транспорт, який є найбільш масовим. Задовольняючи потреби населення у перевезеннях, автобусний транспорт впливає на рівень продуктивності праці та побутового обслуговування, розвиток культури і дозвілля. В зв’язку з цим і удосконалення міських, приміських пасажирських перевезень має важливе соціальне значення. Незадовільне функціонування транспорту суттєво відображається на економіці країни, тобто на роботі підприємств, установ, магазинів, шкіл, а також житті громадян. Сьогодні потреба населення в перевезеннях задовольняється не повністю: великі витрати часу пасажирів на переміщення, необхідне підвищення комфортності поїздок і розв’язання першочергових проблем технічного та технологічного забезпечення приміського транспорту. Час очікування, вартість проїзду, викликають нарікання у мешканців міст та сіл. Автобусний транспорт забезпечує більше 63% загального обсягу перевезень всіх видів пасажирського транспорту. Пасажирообіг складає близько 68% загального пасажирообігу. Пасажирські перевезення виконуються автобусами загального користування і відомчої приналежності.

Вирішення багатьох транспортних завдань залежить від ефективності автобусної мережі, адже сукупність маршрутів пасажирських перевезень на транспортній мережі пов’язана територіально і в часі. Створення матеріальної мережі або вдосконалення діючої являє собою одну з важливих проблем в організації пасажирських перевезень тому, що від рівня її формування значною мірою залежить ефективність використання транспортних засобів та якість транспортного обслуговування.

Основні положення розвитку пасажирських перевезень викладені в Концепції розвитку транспортного комплексу України. На підставі Концепції розробляються регіональні програми розвитку автомобільного транспорту загального користування

Основними завданнями регіональних програм розвитку автомобільного транспорту загального користування є обґрунтовані та заплановані показники
якості транспортного обслуговування, безпеки перевезень населення на визначений період та заходи щодо їх реалізація з урахуванням умов соціально-економічного розвитку України.

Актуальність Концепції зумовлена необхідністю додержання відповідних термінів та пропозицій розвитку національної транспортної системи, захисту економічних інтересів України та законних інтересів підприємств транспорту та споживачів транспортної продукції, забезпечення рівних умов для розвитку господарської діяльності підприємств транспорту, створення умов для безпечного функціонування транспорту, обмеження монополізму та розвитку Концепції.

Концепція ґрунтується на визначенні пріоритетного розвитку пасажирських перевезень, державній підтримці цієї галузі, а також забезпеченні державного управління діяльністю цієї сфери, що здійснюється шляхом проведення та реалізації економічної (податкової, фінансово-кредитної, тарифної, інвестиційної) та соціальної політики, включаючи надання дотацій на пасажирські перевезення.

В даному курсовому проекті на тему « Розрахунок економічної ефективності організації перевезень на пасажирських маршрутах( міських, приміських, міжміських), дається характеристика діяльності перевізника і маршруту – згідно паспорту маршруту( ДодатокА).

1.Виробнича програма з експлуатації транспортних засобів.

Обґрунтування техніко-експлуатаційних показників використання транспортних засобів та розрахунок показників виробничої програми.

Для планування діяльності підприємства та його служб, роботи транспортних засобів, аналізу результатів діяльності та роботи встановлена система техніко-експлуатаційних показників, які дозволяють оцінювати роботу служб підприємства та транспортних засобів.

Основними техніко-експлуатаційними показниками, що використовуються на підприємстві є:

- коефіцієнт технічної готовності парку (a_т) характеризує ступінь готовності парку до роботи на лінії;

- коефіцієнт випуску на лінію (a_в) характеризує ступінь випуску транспортних засобів на лінію,дані показники можна получити при вивченні роботи перевізника;

- час у наряді (Тн) – час перебування транспортного засобу на лінії протягом доби. (за відрахуванням часу на обідню перерву) - будуємо графік руху рухомого складу – ( додаток Б);

- швидкість руху залежить від динамічних властивостей автомобіля, кваліфікації водіїв та дорожніх умов. Розрізняють швидкості: технічна (Vт) – швидкість, яку транспортний засіб може розвинути, використовуючи повну потужність двигуна; швидкість сполучення (Vc) – має вплив на затрати часу пасажира на поїздку, тобто створює економію вільного часу пасажира, забезпечує комфортність поїздки; експлуатаційна (Vе) – залежить від технічної швидкості та організації транспортного процесу. Її величина має безпосередній вплив на продуктивність транспортного засобу та доходи АТП – ( нормування швидкостей і часу руху на маршруті – Додаток В);

- коефіцієнт використання пробігу (b) – залежить від побудови автобусної маршрутної мережі, територіального розташування парку, місць відстою та заправки паливом, що визначає величину нульових пробігів. Суттєво не впливає на рівень виробітку та доходи автобусів;

- раціональний вибір автобуса - ( Додаток Г);

- коефіцієнт використання пасажиромісткості (g) – має вплив на підвищення змінності пасажирів та наповнення автобусів. Для характеристики потреб населення в перевезеннях, систематичного аналізу умов перевезень пасажирів, розробки та введення раціональної системи організації руху автобусів на маршрутах необхідно мати дані про пасажиропотоки.

Пасажиропотік характеризує навантаження транспортної мережі міста за напрямками руху в кожний період часу. Пасажиропотоки характеризуються потужністю. Дані про потужність пасажиропотоків використовуються для вибору автобусів необхідної місткості та визначення необхідної кількості автобусів, що забезпечували б раціональну ефективність їх використання та високий рівень обслуговування пасажирів.

Пасажиропотоки змінюються за своєю структурою в часі і в просторі, за своїм спрямуванням і інтенсивністю зростання, утворюючи відповідні стійкі спади за годинами доби, днями тижня і сезонами року.

В даній роботі пасажиропотоки були обстежені табличним методом. Результати обстеження зведені в таблицю ( Додаток Ж).

- продуктивність транспортного засобу.

1. Рорахунок виробничої бази

Загальна пасажиро міскість

АМ=А_с∙q_м , авто.м.

Автомобіле-дні спис очні

АД_с  =А_с∙Д_к ,авт.дн.

Автомобіле-дні в експлуатації

АД_е=АД_с  ∙α_в ,авто-дні     

Автомобіле-години в експлуатації

АГ_е= АД_е ∙Т _н ,авто.год.

Автомобіле-місце-дні списочні

АМ_дс = АМ∙Д_к, авто.місце.дн.

2. Техніко-експлуатаційні показники:

Середный пробіг за добу:

L_доб =Т_н∙V_е,км

Виробіток на одне пасажиро-місце за рік:

в пасажиро-км.

Р_ам= Т_н∙V_е∙β∙γ∙α_в∙Д_к,пас км

в пасажирах

Q_ам = ,пас.

Виробіток автобуса за добу:

в пас-км.

Р_авдоб =Т_н∙V_е∙β ∙q_м∙ ν,пас-км

в пасажирах

Q_авдоб = , пас

3. Виробнича програма

Річний пасажирообіг:

Р=Р_ам∙ АМ,пас.км

Об’єм перевезення за рік:

Q= ,пас

Загальний пробіг за рік:

L_заг =l_доб∙ АД_е ,км

Пробіг з пасажирами складає

L_пр = l_заг ∙ β,пас.км

Можливий пасажирообіг  визначаємо

Р_мож=l_прq_м ,пас.км

Таблиця 1.1 – Показники виробничої програми перевезень

2. Розрахунок планової чисельності водіїв

Для розрахунку чисельності водіїв використовується показник середньооблікової чисельності, тобто враховуються всі працівники спискового складу, яким нараховується заробітна плата, також для розрахунку середньомісячної заробітної плати, продуктивності праці тощо:

Річний фонд робочого часу водіїв складає____годин.

Річний фонд робочого часу кондукторів складає____годин.

Розрахунок підготовчо-заключного часу:

Т_п-з=АД_е·0,383, годин,якщоТ_н≤ 12годин

Т_п-з  = ·0,383,годин, якщоТ_н≥ 12годин

t_зм =час зміни, години

t _зм = ,годин

Планова кількість водіїв

N _в = ,чол.

Отриману кількість водіїв розподіляємо за кваліфікацією

1клас-40%

2клас-60%

3.  Розрахунок собівартості перевезень

3.1. Фонд оплати праці

Собівартість транспортної продукції буває двох видів : собівартість доставки і собівартість перевезень.

Собівартість перевезень – це вартісне вираження експлуатаційних витрат, які спрямовані на виконання одиниці транспортної продукції, а саме:

- фонд оплати праці ;

- відрахування на соціальні заходи ;

- паливо для автомобілів ;

- мастильні та інші експлуатаційні матеріали ;

- технічне обслуговування та поточний ремонт транспортних засобів;

- відновлення спрацювання та ремонт автомобільних шин ;

- амортизаційні відрахування на повне відновлення транспортних засобів;  накладні витрати.

Фонд оплати праці - це загальна сума грошових коштів, направлена на оплату праці робітників та управлінського персоналу підприємства за визначений обсяг виконаної роботи

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов праці, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

З метою планування та аналізу ефективності використання фонду оплати праці його диференціюють за певними ознаками. За змістом та джерелами формування виділяють фонд основної заробітної плати і фонд додаткової заробітної плати

До фонду основної заробітної плати входить заробітна плата, нарахована за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці за відрядними розцінками, тарифними ставками та посадовими окладами, прийнятих на підприємстві.  Праця водіїв автобусів оплачується переважно по погодинно-преміальній системі погодинної форми:

Заробітна плата водіїв автобусів, що працюють погодино

ЗП=АГ _е ·С _т,грн.

С _т –година тарифна ставка,грн.

Доплата водіям за класність

Надбавка за класність наховується водіям 1 класу в розмірі 25%від тарифної ставки за фактично відпрацьований час водія та водіям 2 класу 10%.

Н=Ф _рч ·С _т ·((N _в1 ·025)+(N _в2 ·0,1)),грн.

N _в1 , N _в2 =чисельність водіїв 1 та 2класів, чол.

Премія за дотриманя графіку руху

П=З_п·0,20, грн.

Де 20% - %премія за дотриманя графіку руху

Нарахована заробітна плата

ЗП_нар=З_п+Н+П, грн.

Зарплата за час відпустки

ЗП_відп=ЗП_нар·9,6%, грн.

% - відсоток додаткової заробітної плати за час відпустки водія;

Фонд оплати праці

Ф_чоп=ЗП_нар+ЗП_від, грн.

Розрахунок середньої місячної зарплати водіїв

ЗП_см = , грн.

Де 12 – кількість місяців

3.2. Відрахуваня на соціальні потреби

Відрахування на соціальні потреби

Н соц.п= Фоп . 36.7%,грн.

Утримання з середньомісячної заробітної плати водіїв

У соц.= ЗПсм . 3,6%, грн

Прибутковий податок з громадян

ПП=(ЗП_см-У_соц)·15%, грн.

Сума утримань з середньомісячної заробітної плати водіїв

У=У_соц+ППгрн.

Сума до видачі водіям

ЗП=ЗП_см- У,грн.

3.3 Витрати на паливо- мастильні  матеріали

Витрати на паливо розраховуються відповідно до лінійних норм встановлених для кожної марки автомобіля

В_п=0,01·N_п·L_заг·(1+0,01·K_е), л,

де N_п – нормативна витрата палива на 100 км. Пробігу

K_е  - сумарний корегуючий кофецієнт,

Витрати на паливо в грошовому виразі

В _п =В _п·Ц _п ,грн.

де Ц _п – ціна 1 л палива.

Нормування витрат моторних олив та мастил здійснюється пропорційно до витрат палива згідно із встановленими нормами. Вид мастильних матеріалів визначається на основі інструкції по застосуваню пального, мастильних матеріалів та спеціальних рідин. В проекті приймаємо потребу у мастильних матеріалах 10% від витрат на паливо.

В _м= В _п  ·10%, грн.

де 10% відсоток витрат на мастильні матеріали

3.4 Витрати на відновлення і ремонт автомобільних шин

Вш

Де L _норм – нормативний пробіг однієї машини; км

n _ш –кількість шин

Ц _к –ціна однієї шини

3.5 Витрати на технічне обслуговування і ремонт рухомого складу

Нормативні витрати на технічне обслуговування та поточний ремонт визначається на 1000 км. пробігу. До витрат на технічне обслуговування і поточний ремонт входять витрати на запасні частини і ремонтні матеріали.

В= ,грн.

де   - базова лінійна норма витрат на технічне обслуговування і поточний ремонт, грн.

К _е – коефіцієнт, що враховує категорію умов експлуатації.

3.6 Амортизація основних фондів

Амортизаційні відрахування розраховуються відповідно до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємства”.

Вартість рухомого складу

В р.с=Сбал·Асс, грн.

Вартість основних фондів 1 групи : будівель, споруд, передавальних прстроїв

Восн 1гр= ,грн.

Де Посн1гр – 30% питома вага вартості основних фондів 1 групи в загальній вартості основних фондів.

Прс – 65% питома вага рухомого складу в загльній вартості основних фондів

Амортизація основних фондів 1 групи

Аосн 1гр= , грн

Вартість основних фондів 2 групи : транспортних засобів та його вузлів, меблів, ЕОМ, телефонів та іншого конторського обладнання.

Восн 2гр=Врс·1,002, грн.

Де – 1,002 коефіцієнт що вираховує вартість меблів, ЕОМ та інші до вартості рухомого складу.

Амортизація основних фондів 2 групи

Аосн2гр= ,грн.

Вартість основних фондів 3 групи

Восн 3гр= ,грн.

де Восн 3гр-5% питома вага основних фондів 3 групи в загальній вартості основних фондів.

Амортизація основних фондів 3 групи

Аосн 3гр= ,грн.

Загальна вартість основних фондів

Восн=Восн 1гр+Восн 2гр+ Восн 3гр, грн.

Загальна сума амортизації основних фондів

АО=Аосн 1гр+Аосн 2гр+Аосн 3гр,грн.

Вартість рухомого складу

Вр.с.=Асп·С_бал,грн.

де С_бал – балансова вартість транспортних засобів, г

Асп – середня спискова кількість, одиниць

3.7 Накладні(інші) витрати

До інших витрат відносять витрати банківські, поштові, телеграфні, телефоні послуги, витрати на охорону праці та техніку безпеки, а також інші витрати, які пов’язані з процесом перевезень пасажирів.

 Інші витрати

В_ін=(Ф_оп+ Н соц.п +В_n+В_м+В_то+Вш+А) ·%,грн.

Де % - відсоток від розрахованих статей витрат, складає 4 – 10 %

Сума витрат загальна

∑В_заг=В_ін+Ф_on+ Н соц.п +В_n+В_м+В_то+В_ш+А_в,грн.

4. Калькуляція собівартості перевезень

Кошторис витрат – це витрати підприємства, пов’язані з основною діяльністю за певний час. Кошторис витрат у курсовому проекті представлений у вигляді таблиці.

Таблиця 4.1  Калькуляція собівартості пасажирських перевезень

Собівартість 10 пас.км

S= ,грн.

5. Фінансово-економічні показники проекту

Доходи по тарифу

Д_т=Р·Т   ,грн

Податок з доданої вартості

ПДВ=

Валовий дохід

Д_вал=Дт - ПДВ,грн.

Розрахунок доходної ставки

d_ст = ,грн.

Витрати на 1 грн. доходу

S_1грн = ,грн.

Відрахування на будівництво шляхів – 2% від доходу

В_буд =Д _т ·0,02

Сума валових витрат

∑ВВ=В _заг – АО,грн..

Розрахунок прибутків(П_р)

 П_р =Д _вал– ∑ВВ – В _буд,грн.

Выдрахування до бюджету

В_б=П_бал·30%,грн

Чистий прибуток

П_ч=П_бал – В_б,грн

Рентабільність  загальна

R_заг =

6. Економічна ефективність курсового проекту після проведеного вдосконалення

Зростання річного виробітку автобуса після впровадження заходів

∆Q_авт=q_м·γ·z_р ·(η_зм- η_зм)·Д_к·α_в,пас

Z_p =

Зростання річного обсягу перевезень і паса жирообігу

∆Q_річ =А_с ·α_в·∆Q_авт ,пас

∆Р_річ =∆Q_річ ·l_п ,пас.км

Додаткові доходи

∆Д_т = ,грн.

Додаткові відрахування на будівництво шляхів

∆В_буд =∆Д_т ·0,02,грн.

Додаткові витрати

∆ВВ= ,грн.

Де S₁ – собівартість 10 од.,грн.

S₂ – собівартість 10 год.,грн. Відрахування на соціальні заходи.

Сума знижень збитків та зростання прибутків підприємства

∆П_б=∆Д_т-∆ВВ-∆В_буд,грн.

7. Техніко-економічні показники

Після впроваджених заходів

Q _річ ‘ =∆Q_річ + Q_річ ,грн.

Р_річ ‘= Р_річ +∆Р_річ ,грн.

Сума доходів і витрат після вдосконалення перевезень

Д_т ‘=Д_т+∆Д_т,грн.

В_заг ‘=В_заг +∆ВВ,грн.

Сума прибутків(П’) після впровадження заходів

П’=П_р+∆П_б,грн.

Собівартість перевезень та витрат на 1 грн. доходу після впровадження заходів

S₁₀ ‘= ,грн/10пк

∆S=S₁₀ ‘- S₁₀ ?uhy/ 10 паскм

S_{1 грн}’= ,грн

∆S₁ = S_{1 грн}’- S₁ ,грн

8. Показники ефективності використання основних засобів

Фондовіддача – відношення вартості виготовленої продукції (за гуртовими цінами) за рік до середньорічної вартості основних засобів. Фондовіддача показує загальну віддачу від використання кожної гривні, витраченої на основні засоби, тобто ефективність цього вкладення коштів. Вкладення коштів є доцільним, якщо фондовіддача більша за 1.

Фондоміскість та фондовіддача до впровадження заходів

Ф_м = ,грн.

Фондовідача до впровадження

Ф_в = ,грн.

Після впровадження заходів

 Ф_м’= ,грн.

Ф_в ‘= ,грн.

Відсоткова зміна фондомісткості та фондовіддачі

∆% Ф_м = ,%

 ∆% Ф_в = ,%

Продуктивність праці

До впровадження заходів

ПТ= ,грн.

Після впровадження

ПТ’= ,грн.

Відсоткова зманні продуктивності праці

∆%ПТ= ,%

Питомі показники проекту до і після вдосконалення

Доходи на 1 автомобіль

Д _1авт = ,грн.

Після впровадження заходів

Д _1авт ‘= ,грн.

Прибуток на 1 автомобіль за рік

До впровадження заходів

П1авт=

Після впровадження заходів

П1авт’=

Прибуток на 1 водія  за рік

До впровадження заходів

П1вод=

Після впровадження заходів

П1вод’=

Рентабельність перевезення після вдосконалення

Р’=

∆Р=Р’- Р,%

Таблиця 8.1  –Техніко-економічні показники проекту

_{ВИСНОВОК}

При розрахунку економічної ефективності організації перевезень  на маршруті…. можна досягти за рахунок:

- вибору типу автобуса раціональної місткості, раціонального розподілу автобусів по маршрутах, відповідно даним пасажиропотоків в години „пік” та „міжпікові” години, вибору доцільного інтервалу руху;

- постійного збирання інформації про величину та характер
пасажиропотоків з використанням раціональних методів;

- обстеження, аналізу характеру зміни пасажиропотоків;

- розрахунок енергозберігаючих технологій;

- нормування швидкостей руху;

- вибір раціональних режимів роботи водіїв;

- вдосконалення технології проведення ремонтних робіт, проведення ремонтних робіт вночі та в період денного відстою автобусів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Анисимов А.П., Юрик В.К. Організація та планування автомобільного транспорту – М.: Транспорт 1986 р.;

2. Блатнов М.Д. Пасажирські автомобільні перевезення – М.: Транспорт 1981 р.;

3. Методичні вказівки по виконанню курсового проекту з предмета – Організація та планування роботи підприємства.

4. Кузнєцов Ю.М. Охорона праці на автомобільних підприємствах – М.: Транспорт, 1990 р.;

5. Пенежко Г.І. Безпека руху на автомобільному транспорті М.: Транспорт.;

6. Покронивний М.Д., Колот В.М. Підприємство: стратегія, організація, ефективність – К.: КНЕІ, 1998 р.

7. Н.Б. Островський Пасажирские автомобильн. Перевозки Москва Транспорт

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!