Методичні рекомендації до виконання контрольних робіт з курсу Економічний аналіз, Львівська політехніка

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”

ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

до виконання контрольної роботи 

для студентів напрямів підготовки 6.030503 “Міжнародна економіка”, 6.030504 “Економіка підприємства”, 6.030507 “Маркетинг”, 6.030508 “Фінанси і кредит”

Затверджено

на засіданні кафедри обліку та аналізу

протокол № 8 від24.02.2011 р.

Львів – 2011

Економічний аналіз: Методичні рекомендації до виконання конт­роль­ної роботи для студентів напрямів підготовки 6.030503 “Міжнародна економіка”, 6.030504 “Економіка підприємства”, 6.030507 “Маркетинг”, 6.030508 “Фінанси і кредит” / Укл.: Г.І. Кіндрацька, З.О. Коваль, Ю.І. Кулиняк. – Львів: Ви­давництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2011 – 37 с.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Курс "Економічний аналіз" є складовою частиною циклу професійно-орієнтованих дисциплін підготовки бакалавра за напрямами підготовки 6.030503 “Міжнародна економіка”, 6.030504 “Економіка підприємства”, 6.030507 “Маркетинг”, 6.030508 “Фінанси і кредит”. Предметом курсу є галузь знань про методологічні основи і способи системного, комплексного і взаємопов'язаного вивчення фінансово-господарської діяль­ності підприємств із метою її об'єктивної оцінки, забезпечення необхідною інформацією прийняття обгрунтованих управлінських рішень і здійснення контролю та регулювання економічних процесів.

Методичні рекомендації призначені для студентів напрямів підготовки 6.030503 “Міжнародна економіка”, 6.030504 “Економіка підприємства”, 6.030507 “Маркетинг”, 6.030508 “Фінанси і кредит” денної форми навчання, навчальним планом якого пе­редбачено виконання контрольної роботи  з курсу "Економічний аналіз". У контрольній роботі має бути досліджена господарська діяльність підприємства за такими основними напрямами: аналіз необоротних активів, аналіз ефективності використання трудових та матеріальних ресурсів, загальна оцінка фінансового стану, аналіз фінансової стійкості, ліквідності та платоспроможності, ділової активності та прибутковості його діяльності.

Джерелом інформації для виконання контрольної роботи є основні форми фінансової звітності конкретного підприємства. Поданий перелік літера­тури дає змогу детальніше опрацювати окремі питання.

Результати оцінки господарської діяльності підприємства подають у формі аналітичної довідки, структура якої відповідає напрямам дослідження. Вона має містити розрахунки показників та аналітичні таблиці, макети яких наведені в додатках до мето­дичних рекомендацій, а також аналітичні висновки до кожної з них.

Контрольна робота складається з титульного аркуша, змісту, теоретичної та практичної частин, додатків та списку використаної літератури.

Виконання та захист контрольної роботи проводиться протягом семестру і є підставою для допуску до складання семестрового контролю у формі диференційованого заліку з курсу "Економічний аналіз".

СТРУКТУРА КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

Титульний аркуш містить назву вищого навчального закладу і кафедри, де виконана робота; дисципліну, з якої робота виконується, номер варіанта, прізвище та ініціали студента, групу, відомості про керівника.

Зміст подають після титульного аркуша. Він містить назву та номери початкових сторінок вступу, питань і завдань, висновків, додатків, списку використаних джерел.

Вступ розкриває мету і основні завдання контрольної роботи, характеризує її структуру та джерела інформації.

Основний текст контрольної роботи поділяється на теоретичну та практичну частину.

У теоретичній частині відповідно до заданого питання висвітлюють теоретичні положення та відповіді на тестові завдання згідно з варіантом. Загальний обсяг теоретичної частини не повинен перевищувати 20-30% обсягу основної частини роботи.

У практичній частині виконують розрахунки відповідно до заданого завдання на підставі зібраної інформації. Набір документів, які використовують під час виконання контрольної роботи, подають у додатку до неї. Практична частина повинна відповідно до завдання містити розрахунки показників, аналітичні таблиці та аргументовані висновки.

Висновки містять основні результати аналізу, здійсненого у практичній частині контрольної роботи.

Список використаних джерел розміщують за алфавітом або у послідовності згадування джерел у тексті за їхньою наскрізною нумерацією. Оформляють цей список відповідно до вимог стандарту.

У додатках подають матеріали, які використовувались під час написання основної частини контрольної роботи, зокрема фінансову звітність конкретного підприємства.

ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

Вибір варіанта теоретичної та практичної частини контрольної роботи. Номер варіанта теоретичної частини, яка передбачає одне теоретичне питання та чотири тестові, студент вибирає за першими літерами власного прізвища та імені.

Теоретичне питання відповідає першій літері прізвища студента.

Комплект тестових питань вибирається за першою літерою імені студента.

Перелік варіантів подано у табл. 1.

Таблиця 1

Варіанти теоретичних і тестових питань

У нас можна замовити контрольну роботу, на будь-який варіант!

Купити готову роботу (Варіант №17) можна тут!

Теоретичне питання передбачає опрацювання рекомендованої літератури. Відповідь на тестове питання має супроводжуватися коротким обгрунту­ван­ням відповіді.

У практичній частині контрольної роботи студент має реалізувати методику аналізу фінансового стану і фінансових результатів на основі фінансової звітності конкретного підприємства.

ЗАВДАННЯ ДО ТЕОРЕТИЧНОЇ ЧАСТИНИ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

Теоретичні питання

1. Функції, завдання економічного аналізу та його роль  в управлінні підприємством.

2. Об’єкти,  суб’єкти та принципи економічного аналізу.

3. Класифікація та характеристика основних видів економічного аналізу.

4. Порівняльна характеристика внутрішнього і зовнішнього економічного аналізу.

5. Види економічної інформації та її роль в економічному аналізі.

6. Класифікація методичних прийомів та способів економічного аналізу.

7. Логіка та методичні прийоми факторного аналізу.

8. Організація економічного аналізу на підприємстві.

9. Завдання, основні напрями та інформаційне забезпечення фінансового стану підприємства.

10. Аналіз фінансової стійкості підприємства за абсолютними і відносними показниками показниками.

11. Аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства. Групування активів підприємства за рівнем їх ліквідності та пасивів за термінами погашення.

12. Аналіз ділової активності підприємства.

13. Значення, завдання та інформаційне забезпечення аналізу фінан­со­вих ре­зуль­татів діяльності підприємств.

14. Аналіз доходів і витрат підприємства.

15. Аналіз прибутку від звичайної діяльності та його складових.

16. Аналіз та оцінка рента­бельності продукції.

17. Аналіз рентабельності капіталу (ін­ве­сти­цій).

18. Значення, завдання та інформаційне забезпечення аналізу виробництва продукції.

19. Аналіз рівня, динаміки і структури обсягу виробленої та реалізованої продукції.

20. Аналіз номенклатури, асортименту та оновлення продукції.

21. Аналіз якості та кокурентоспроможності продукції.

22. Значення, завдання та інформаційне забезпечення аналізу трудових ресурсів.

23. Аналіз рівня і динаміки показників про­дук­тивності праці.

24. Значення, завдання та інформаційне забезпечення аналізу необоротних активів.

25. Аналіз забезпечення підприємства необоротними активами.

26. Аналіз стану та використання основних засобів. Аналіз фондовіддачі та факторів її змі­ни.

27. Значення, завдання та інформаційне забезпечення аналізу матеріальних ресурсів.

28. Аналіз ефективності використання матеріальних ресурсів. Аналіз загаль­них і питомих витрат матеріалів.

29. Аналіз  стану й інтенсивності вико­рис­тан­ня виробничих запасів.

30.  Значення, завдання й система інформаційного забезпечення аналізу вит­рат­ підприємства.

Тестові питання

1. Формування економічного аналізу як науки обумовлене: а) розвитком бухгалтерського обліку та статистики; б) функціональною диференціацією науки управління; в) інтеграцією прикладних економічних наук; г) взаємопроникненням економічних наук; д) розвитком економіко-математичних методів дослідження явищ та процесів.
2. Під предметом економічного аналізу розуміють: а) причинно-наслідкові зв'язки між економічними явищами та процесами; б) системне комплексне вивчення, вимірювання та узагальнення результатів діяльності підприємства; в) принципи економічного аналізу; г)      способи вивчення стану та зміни економічної системи в цілому; д) дані статистичного, оперативного та бухгалтерського обліку.
3. В економічному аналізі об'єктом дослідження є: а) дані бухгалтерського обліку; б)    причинно-наслідкові зв'язки між економічними явищами та процесами та розвитку явищ та процесів; в) способи та прийоми обробки аналітичної інформації; г) операційна, фінансова та інвестиційна діяльність підприємства; д) суб'єкти господарювання.
4. В чому полягає оцінювальна функція економічного аналізу: а) виявленні резервів збільшення ефективності господарювання; б) визначенні стану економічної системи та його характеристиці; в) виявленні та оцінці причинно-наслідкових зв'язків економічних явищ та процесів; г) використанні методів елімінування; д) виявленні пріоритетних напрямів розвитку економічної системи.
5. Економічний аналіз забезпечує: а) порівняння фактично досягнутого значення показників від запланованого; б) формування якісної характе­ристи­ки об’єкту дослідження; в) вста­нов­­лення причино-наслідкових зв’яз­ків; г) обґрунтування рекомендацій щодо поліпшення господарської діяльності підприємства.
6. Принцип системності економічного аналізу передбачає: а) витрати на проведення економічного аналізу ма­ють приносити істотну віддачу; б) трактування об’єкта дослідження як складної дина­мічної системи, що охоплює декілька елементів та зв’язки між ними і зовнішнім середовищем; в) охоплення всіх ланок та напрямів діяльності і всебічне вивчення  причинно-наслідкових зв’язків.
7.  До основних категорій економічного аналізу нале­жать: а) об'єкт дослідження, фактори; б) показники, фактори, резерви; в) резерви, показ­ни­ки; г) показники, методи.
8.  За властивостями явищ та процесів, які досліджують, розрізняють показники: а) які­с­­ні та кількісні; б) загальні та специфічні; в) абсолютні та відносні; г) складні та прос­ті.
9. До якісних показників належать: а) продуктивність праці; б) вартість основних засобів; в) обсяг виробленої продукції; г) кількість працівників; д) матеріаловіддача.
10.  Резерви, що пов’язані з повним та раціональним використанням вироб­ничо­го потенціалу, вважають: а) інтенсивними; б) екстенсивними; в) поточ­ни­ми; г) перспективними; д) невикористаними.
11. Принцип комплексності економічного аналізу передбачає: а) охоплення всіх ланок та всіх напрямів діяльності і всебічне вивчення взаємозалежностей в економічних процесах; б) розгляд кожного об’єкту як економічної системи, що складається з де­кіль­кох елементів, певним чином пов’язаних між собою, та зовнішнім середовищем; в) вит­ра­ти на проведення економічного аналізу повинні давати багатократний ефект.
12. Причинно-наслідкові зв'язки між різними економічними процесами, які відбуваються в господарській діяльності підприємства - це: а) об'єкт економічного аналізу; б) предмет економічного аналізу; в) мета економічного аналізу; г) обсяг виробництва продукції.
13. Економічний аналіз виконує такі функції: а) регулюючу; б) діагностичну; в) прогнозну; г) оцінювальну; д) контрольну.
14. За роллю у причинно-наслідкових зв'язках, розрізняють показники: а) абсолютні; б) часткові; в) результативні; г) факторні.
15. За місцем виникнення виділяють фактори: а) загальні; б) специфічні; в) внутрішні; г) зовнішні.
16. За рівнем охоплення виділяють фактори: а) загальні; б) специфічні; в) внутрішні; г) зовнішні.
17. За рівнем залучення резервів виділяють фактори: а) екстенсивні; б) кількісні; в) інтенсивні; г) зовнішні.
18. За способом виявлення виділяють резерви: а) екстенсивні; б) поточні; в) перспективні; г) явні; д) приховані.
19. За характером дії виділяють резерви: а) екстенсивні; б) поточні; в) перспективні; г) інтенсивні; д) приховані.
20. Узагальнення результатів використання конкретних способів, прийомів відображення і оброблення економічної інформації - це: а) метод економічного аналізу; б) методика економічного аналізу; в) прийоми економічного аналізу;  г) правильної відповіді немає.
21. До прийомів економічного аналізу належать: а) система показників; б) явища та процеси; в) експертні оцінки; г) прогнозні розрахунки.
22. До економіко-логічних належать методи: а) математичного програмування; б) математичної статистики; в) порівняння; г) дослідження операцій; д) експертних оцінок.
23. Відносні величини характеризують: а) рівень ознаки в розрахунку на одиницю сукупності; б) кількісні розміри явища у натуральних вимірниках; в) відношення одного показника до іншого, обраного за базу порівняння; д) правильної відповіді немає.
24. Які методи використовуються для визначення структурних зрушень: а) обробки динамічних рядів; б) вертикального порівняльного аналізу; в) групування; г) трендового порівняльного аналізу; д) факторного аналізу.
25. Які аналітичні завдання вирішують при порівнянні фактичних показників діяльності підприємства з їх плановими значеннями: а) контроль за витратами та формуванням собівартості продукції; б) оцінка виконання плану на підприємстві; в) ранжування підприємств за результатами їхньої діяльності; г) встановлення тенденцій розвитку економічних явищ та процесів на підприємстві.
26. Умовою проведення детермінованого факторного аналізу є: а) наявність імовірнісного зв’язку між загальним результатом і факторами, що його визначають; б) наявність динамічних рядів; в) можливість побудови математичної моделі; г) наявність функціонального зв’язку між загальним результатом і факторами, що його визначають; д) наявність статистичних даних.
27. Для якого виду детермінованої моделі факторний аналіз можна провести за будь-яким способом елімінування: а) адитивна; б) мультиплікативна; в) кратна; г) змішана.
28. Індексний спосіб використовується: а) в тому випадку, коли відомі відносні зміни кожного фактора (% виконання плану для кожного фактора); б) для розрахунку впливу факторів у моделях мультиплікативного та кратного виду; в) для визначення тенденції зміни показників, а також для розрахунку впливу факторів на зміну результативного показника. г) для аналізу непрямих зв’язків між показниками.
29. Дослідження стохастичних залежностей передбачає: а) оцінку відносної зміни показників; б) визначення тренду динамічних рядів; в) оцінку непрямих залежностей між показниками; г) оцінку кореляційної залежності між економічними показниками.
30. Для дослідження стохастичних залежностей використовують: а) метод ланцюгових підстановок; б) метод кореляційно-регресійного аналізу; в) методи лінійного програмування; г) метод сум; д) метод динамічного програмування.
31. Аналіз за рівнем охоплення об'єктів поділяють на: а) циклічний, б) разовий; в) суцільний; г) вибірковий; д) тематичний.
32. Розподіл обов'язків і завдань між структурними підрозділами на підприємстві передбачено такою системою організації аналітичної роботи: а) децентралізованою; б) комплексною; в) централізованою; д) змішаною.
33. За функціональним призначенням економічну інформацію поділяють на такі види: а) планова, облікова, необлікова; б) оперативна, нормативно-правова; в) планова, прогнозна, достовірна; г) даних спеціальних обстежень та засобів масової інформації; д) облікова, прогнозна та об'єктивна.
34. У плані аналітичної роботи зазначають: а) об’єкти аналізу; б) виконавців; в) терміни проведення; г) вартість виконаних робіт; д) методи і способи аналізу.
35. Здійснення якого виду аналізу передбачає створення на підприємстві спеціального підрозділу економічного аналізу: а) тематичного; б) комплексного; в) міжгалузевого; г) системного; д) маржинального.
36. Система інформаційного забезпечення економічного аналізу охоплює такі елементи: а) перелік інформаційних одиниць, б) засоби обробки інформації; в) структуру інформації; г) засоби зберігання інформації; д) характеристику руху інформації.
37. Достовірність інформації для аналізу підтверджується: а) наказом керівника; б) повнотою заповнених реквізитів джерел інформації; в) аудиторським висновком; г) актом перевірки податкової адміністрації; д) правильної відповіді немає.
38. Вимога мінімізувати витрати на збір, зберігання та використання даних - це вимога: а) аналітичності інформації; б) економічності інформації; в) об'єктивності інформації; г) оперативності інформації; д) прозорості інформації.
39. Економічну інформацію за терміном використання поділяють на такі види: а) комплексна, б) короткострокова; в) оперативна; г) поточна; д) перспективна.
40. Звітність підприємства за функціональним призначенням поділяють на такі види: а) галузева, б) фінансова; в) податкова; г) статистична; д) поштова.
41. Для визначення кількості зайнятих працівників за сферами економічної діяльності використовують показник: а) середньооблікова кількість всього персоналу в еквіваленті повної зайнятості; б) середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу; в) середньооблікова кількість робітників.
42. Оцінка забезпечення під-приємства працівниками здійснюється за такими напрямами: а) аналіз співвідношення між групами і категоріями працівників; б) аналіз використання робочого часу; в) аналіз складу і структури окремих груп або категорій працівників; г) аналіз професійного складу; д) аналіз кваліфікаційного складу
43. Рух працівників аналі-зується за такими відносними показниками: а) коефіцієнт змінності (загального обороту); б) коефіцієнт плинності ( надмірного обороту); в) коефіцієнт необхідного обороту; г) коефіцієнт оновлення; д) коефіцієнт спрацювання
44. Факторний аналіз середньорічного виробітку продукції на одного працівника враховує вплив таких факторів: а) середня кількість днів, відпрацьованих одним робітником; б) частка робітників у чисельності персоналу; в) середньогодинний виробіток одного робітника; г) тривалість робочої зміни; д) плинність кадрів
45. Під час  факторного  аналізу фонду оплати праці враховують вплив таких факторів: а) середньооблікова кількість працівників; б) середньорічна оплата праці; в) співвідно­шен­ня ефективності і оплати праці; г) трива­лість робочого дня; д) кількість днів, відпра­цьо­­ваних одним працівником.
46. Оцінка використання матеріальних ре­сур­сів проводиться за такими узагаль­ню­ючи­ми показниками: а) матеріаломісткість; б) матеріаловіддача; в) рівень відходів та браку продукції; г) коефіцієнт корисного використання сировини; д) енергомісткість.
47. Факторна модель обсягу виробленої продукції враховує вплив таких факторів: а) кількість використаного металу на виробництво основної продукції; б) ма­те­ріа­ло­віддача; в) рівень браку; г) норматив складських запасів матеріальних ресурсів; д) асортиментно-структурні зрушення у виробництві.
48. Який з перелічених показників характеризує рівень матеріальних витрат, що припадають на одну гривню виробленої продукції: а) коефіцієнт використання матеріалів; б) матеріаловіддача; в) енергомісткість; г) матеріаломісткість.
49. Які з наведених факторів, що впливають на обсяг про­дукції, належать до зовнішніх: а)  залишки продукції; б)  управління запасами; в)  фінансова дисципліна; г) розрахункова дисципліна; д) купівельна спроможність населення.
50. Для визначення впливу факторів у всіх видах детермінованих факторних моделей вико­ристовують метод: а) інтегральний; б) різниць; в) логарифмування; г) ланцюгових під­становок; д) індексний.
51. Абсолютні величини характеризують: а) рівень ознаки в розрахунку на одиницю сукупності; б) кількісні розміри явища у натуральних вимірниках; в) відношення одного показника до іншого, обраного за базу порівняння; д) правильної відповіді немає.
52. Відносні величини характеризують: а) рівень ознаки в розрахунку на одиницю сукупності; б) кількісні розміри явища у натуральних вимірниках; в) відношення одного показника до іншого, обраного за базу порівняння; д) правильної відповіді немає.
53. Баланс підприємства, дані якого використовують для здійснення аналізу, належать до: а) планової інформації; б) облікової інформації; в) статистичної інформації; г) нормативно-довідкової інформації; д) даних спеціальних обстеження.
54. Організована сукупність даних про господарську діяльність підприємств чи їх окремих підрозділів - це: а) економічна інформація; б) фінансова інформація; в) статистична інформація; г) правильної відповіді немає.
55. До складу необоротних активів підприємства входять: а) запаси; б)  нематеріальні активи; в)  основні засоби; г)  грошові кошти.
56. До складу оборотних активів підприємства входять: а) запаси; б)  готова продукція; в)  нематеріальні активи; г)  грошові кошти.
57. Для аналізу динаміки та структури майна підприємства застосовують: а) горизонтальний аналіз; б) вертикальний аналіз; в)  факторний аналіз; г) коефіцієнтний аналіз.
58. Для виявлення питомої ваги необоротних активів у структурі майна підприємства та аналізу її динаміки необхідно застосувати: а) горизонтальний аналіз; б) вертикальний аналіз; в)  факторний аналіз; г) коефіцієнтний аналіз.
59. До складу власного капіталу підприємства входять: а) статутний капітал; б)  короткострокові кредити банків; в)  резервний капітал; г)  сума страхових резервів.
60. Перелік найменувань продукції в межах кожної номенклатурної позиції із зазначенням її обсягу у натуральних або вартісних показниках називають: а)  асортиментом продукції; б) номенклатурою продукції; в) структурою продукції; г) групуванням продукції; д) ритмічністю виробництва; е)  правильної відповіді немає.
61. Як визначається рівень виконання плану за структурою: а)  відношенням фактичного обсягу виробництва до пла­нового; б)  відношенням залікового обсягу випуску продукції до планового; в)  відношенням залікового обсягу випуск продукції до фактичного; г) відношенням фактичного обсягу виробництва до пла­нового?
62. Як визначити вплив браку на обсяг виробленої продукції: а)  відношенням вартості браку до обсягу виробленої про­дукції в гуртових цінах; б)  добутком частки браку в собівартості виробленої про­дукції і її обсягу в гуртових цінах; в)  ваш варіант?
63. До узагальнюючих показників якості продукції нале­жать: а)  показники надійності та довговічності виробу; б)  патентно-правові показники; в)  екологічні нормативи; г)  показники рівня стандартизації та уніфікації; д)  ергономічні показники.
64. Назвіть шляхи підвищення якості продукції: а)  підвищення рівня технічної підготовки виробництва; б)  вдосконалення техніки та технології; в)  збільшення коефіцієнта змінності роботи устатку­вання; г)  підвищення якості сировини, матеріалів, комплектую­чих виробів; д) скорочення чисельності працівників.
65. Як визначається рівень виконання плану за якістю продукції, яку визначають: а) відношенням обсягу продукції кожного сорту до за­гального обсягу випуску виробів; б)  зіставленням фактичної частки продукції кожного сорту з плановою; в)  відношенням фактичної середньозваженої ціни оди­ниці продукції до планової; г)  множенням різниці фактичної та планово середньо­зваженої ціни на фактичний обсяг випуску виробів?
66. Як визначити коефіцієнт ритмічності випуску про­дукції: а)  відношенням фактичного випуску до планового; б)  відношенням обсягу недовиконання плану до плано­вого випуску; в) відношенням фактичного випуску, але не вище плану, за декадами до планового обсягу випуску продукції за місцями; г) відношенням фактичного випуску в межах плану за декадами до фактичного випуску за місяць.
67. Чинники, що впливають на якість продукції: а)  естетичні; б)  організація управління та виробничого процесу; в)  патентно-правові; г)  ергономічні; д)  частка виробничого браку.
68. Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) – це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства, безпосередньо пов’язані з виробництвом і реалізацією товарів, робіт, послуг: а) так; б) ні.
69. Витрати звичайної діяльності – це витрати підприємства, пов’язані з його фінансовою та інвестиційною діяльністю, а також операціями що її забезпечують: а) так; б) ні.
70. Операційні витрати - це: а) сума витрат на виробництво продукції (робіт, послуг); б) сума витрат на виробництво та реалізацію продукції (робіт, послуг); в) сума витрат на виробництво продукції (робіт, послуг) та інших витрат підприємства, які здійснюються за рахунок його прибутку; г) ваш варіант.
71. Аналіз витрат на виробництво продукції за економічними елементами охоплює: а) ана­­ліз матеріальних витрат; б) аналіз витрат на оплату праці; в) аналіз витрат на ут­ри­мання і експлуатацію устаткування; г) аналіз амортизації; д) аналіз адміністративних витрат
72. За ступенем впливу обсягу виробництва на величину витрат  у складі операційних витрат виділяють:  а) умов­но змінні  і умовно постійні ; б)прямі і непрямі; в)прості і комплексні Основними статтями виробничої собівартості про­дукції є: а) прямі матеріальні витрати; б) прямі витрати на оплату праці; в) витрати на збут; г)  загальновиробничі витрати; д) інші прямі витрати.
73. Інформація про елементи операційних витрат міститься у: а)  формі №1; б) формі №2; в) формі №3; г) формі №4;, г) формі №5.
74. Постатейний аналіз витрат на виробництво охоплює: а)аналіз рівня і динаміки матеріальних витрат; б) аналіз рівня і динаміки  аморти­зації; в) аналіз рівня і динаміки адміністра­тив­них витрат; г)аналіз рівня і динаміки вит­рат на збут; д)аналіз прямих витрат на  ви­пуск продукції
75. На відхилення фактичних витрат на 1 грн.  продукції від плану впли­вають та­кі фактори: а)зрушення у структурі і асортименті товарної продукції; б) зміна рівня  собі­вартості окремих видів продукції; в)зміна  рівня гуртових цін на споживані сировину та матеріали, тарифи на електро­­енергію і вантажні перевезення; г) зміна рівня оптових цін на продукцію підприємства; д)зміна індекса цін
76. Факторний аналіз прямих трудових витрат виробництва враховує вплив: а) зміни випуску продукції за аналізований період; б) зміни структури виробництва продукції; в) зміни рівня трудомісткості виготовлення одиниці продукції; г) зміни собі­вартості виготовлення виробу; д)зміни рів­ня оплати праці за одиницю часу
77. Форма №3 містить інформацію про: а)  майно підприємства; б)  доходи і витрати підприємства; в)  грошові кошти підприємства і їх рух; г)  величину власного капіталу підприємства; д)  правильної відповіді немає.
78. Для аналізу структури майна підприємства застосовують такі його види: а) горизонтальний; б) вертикальний; в)  факторний; г) коефіцієнтний.
79. Форма фінансової звітності  №4 містить інформацію про: а)  майно підприємства; б) доходи і витрати підприємства; в)  грошові кошти підприємства і їх рух; г)  величину власного капіталу підприємства; д)  правильної відповіді немає.
80. Для визначення частки необоротних активів у структурі майна підприємства можна застосувати такий вид аналізу: а) горизонтальний; б) вертикальний; в)  факторний; г) коефіцієнтний.
81. Форма №2 містить інформацію про: а)  майно підприємства; б)  доходи і витрати підприємства; в)  грошові кошти підприємства і їх рух; г)  величину власного капіталу підприємства; д)  правильної відповіді немає.
82. Оборотні активи підприємства включають: а) готову продукцію; б)  нематеріальні активи; в)  основні засоби; г)  власний капітал; д) запаси.
83. Форма фінансової звітності звітності №1 містить інформацію про: а)  майно підприємства; б)  доходи і витрати підприємства; в)  грошові кошти підприємства і їх рух; г)  величину власного капіталу підприємства; д)  правильної відповіді немає.
84. Форма фінансової звітності звітності №5 містить інформацію про: а)  майно підприємства; б)  доходи і витрати підприємства; в)  грошові кошти підприємства і їх рух; г)  величину власного капіталу підприємства; д)  правильної відповіді немає.
85. Внутрішній фінансовий аналіз здійснюють: а) аудитори; б) ревізори; в) фінансові аналітики підприємства; г) сторонні спеціалізовані організації.
86. У випадку, коли грошові кошти, короткострокові фінансові вкладення і дебіторська заборгованість підприємства не покри­вають його кредиторської заборгованості, то такий фінан­совий стан підприємства називають: а)  нормальним; б)  нестійким; в)  кризовим; г)  правильної відповіді немає.
87. Вкажіть фактори, від яких залежить фінансовий стан підприємства: а) фінансова політика підприємства; б) випуск продукції; в) реалізація продукції; г) результати операційної, фінансової та інвестиційної діяльності підприємства; д) ефективність використання фінансових ресурсів.
88. Аналіз фінансового стану підприємства вирішує такі завдання: а) оцінка результатів господарської діяльності підприємства; б) аналіз бухгалтерської звітності; в) оцінка платоспроможності, фінансової стійкості, оцінка використання майна підприємства; г) планування фінансової діяльності підприємства; д) управління фінансовими ресурсами.
89. Які види аналізу застосовують для оцінки фінансового стану підприємства: а) горизонтальний; б) факторний; в) аналіз платоспроможності; г) аналіз кредитоспроможності; д) вертикальний.
90. Загальна оцінка фінансового стану підприємства передбачає: а) аналіз динаміки валюти балансу; б) аналіз складу і структури фінансових результатів; в) аналіз структури динаміки активів і пасивів; г)  правильної відповіді немає.
91. Основна інформація для оцінки фінансового стану підприємства відображена у таких формах звітності: а)  форми 1, 3; б)  форми 1,2; в)  форми 1, 3, 4; г) форми 1 - 4; д)  правильної відповіді немає.
92. Аналіз фінансового стану підприємства може бути: а)  ретроспективним; б)  поточним; в)  прогнозним; г)  перспективним; д)  правильної відповіді немає.
93. Коефіцієнт незалежності визначається: а) позикові кошти/власні кошти, б) виручка від реалізації продукції/матеріальні запаси, в) власні оборотні кошти/майно підприємства, в) поточні пасиви/зобов'язання перед акціонерами, г) запаси/активи.
94. Сума власних оборотних коштів підприємства розраховують як: а)  оборотні активи – поточні зобов’язання; б)  оборотні активи – власний капітал; в)  запаси + готова продукція + короткострокові кредити банків; г)  оборотні активи + власний капітал; д)  правильної відповіді немає.
95. Основним джерелом інформації для аналізу фінансової стійкості підприємства є: а)  форма № 1; б)  форма № 2; в)  форма № 3; г)  форма № 4; д)  форма № 5.
96. Вкажіть умову, при якій фінансову нестійкість підприємства вважають допустимою: а)  величина короткострокових кредитів і позикових за­собів, що залучаються для формування запасів, не перевищує сумарної вартості виробничих запасів, готової продукції і товарів; б) величина короткострокових кредитів і позикових коштів, що залучають для формування запасів не перевищує сумарної вартості виробничих за­пасів, готової продукції і товарів; в)  правильної відповіді немає.
97. Абсолютне вивільнення оборотних коштів показує: а) вивільнення оборотних коштів за рахунок зміни їх оборотності; б)  вивільнення оборотних коштів під впливом обсягу виробництва; в)  вивільнення оборотних коштів під впливом обсягу реалізації продукції; г)  інше.
98. Для розрахунку власного оборотного капіталу підприємства необхідно володіти інформацією про: а) оборотні активи; б) короткострокові зобов’язання; в) поточні зобов’язання; г) необоротні активи.
99. У складі абсолютних показників фінансової стійкості виділяють: а) групу показників наявності джерел формування запасів; б) групу показників наявності джерел формування власних оборотних коштів; в) групу показників забезпеченості запасів джерелами їх формування; г)  правильної відповіді немає.
100. Нормальні джерела формування запасів включають: а) власні оборотні кошти; б) короткострокові кредити банків; в) векселі видані; г) векселі одержані; д) дебіторську заборгованість за товари, роботи, послуги.
101. В групу коефіцієнтів капіталізації входять: а) коефіцієнт автономії; б) коефіцієнт абсолютної ліквідності; в) коефіцієнт фінансової залежності; г)  коефіцієнт оборотності власного капіталу.
102. Показник, який характеризує платоспроможність підприємства: а) коефіцієнт автономії; б) коефіцієнт вибуття; в) коефіцієнт абсолютної ліквідності; г) коефіцієнт фінансової ліквідності; д) правильної відповіді немає.
103. Платоспроможність підприємства трактують як здатність своєчасно виконувати свої зобов'язання. Це визна­чення: а) правильне; б) неправильне; в) частково правильне; г) ваш варіант.
104. Інформація для розрахунку показників ліквідності підприємства міститься у: а)  балансі та звіті про фінансові результати; б) балансі; в)  звіті про фінансові результати; г)  правильної відповіді немає.
105. Зіставлення груп активу і пасиву А1 (найліквідніші активи) – П1 (негайні пасиви) та А2 (швидко ліквідні активи) – П2 (короткострокові пасиви) дає змогу оцінити: а)  поточну ліквідність; б)  поточну платоспроможність; в)  довгострокову орієнтовну платоспроможність; г)  правильної відповіді немає.
106. Зіставлення груп активу і пасиву А3 (повільно ліквідні активи) – П3 (довгострокові пасиви) дає змогу оцінити: а)  поточну ліквідність; б)  поточну платоспроможність; в) довгострокову орієнтовну платоспроможність; г)  правильної відповіді немає.
107. Термінова ліквідність - це спроможність підприємства оплатити свої: а) поточні зобов'язання; б) зовнішні зобов'язання; в) довгострокові зобов'язання; г) зобов'язання перед бюджетом; д) інше.
108. Який коефіцієнт показує, яку частину поточних зобов’язань підприємство може погасити за рахунок найліквідніших активів: а) коефіцієнт абсолютної ліквідності; б) коефіцієнт швидкої ліквідності; в) коефіцієнт загальної ліквідності; г) коефіцієнт покриття.
109. Який коефіцієнт характеризує загальну платоспроможність підприємства: а) коефіцієнт абсолютної ліквідності; б) коефіцієнт швидкої ліквідності; в) коефіцієнт автономії; г) коефіцієнт покриття.
110. Для розрахунку суми власного оборотного капіталу необхідна інформація з: а)  активу балансу; б)  звіту про фінансові результати; в)  звіту про власний капітал; г) пасиву балансу.
111. Чи правильним є твердження, що абсолютним показником прибутковості підприємства є рівень його рентабельності: а) так; б) ні.
112. Доходи підприємства, що виникають внаслідок реалізації іноземної валюти, операційної оренди активів та одержання пені належать до: а) інших операційних доходів; б) фінансових доходів; в) інших доходів; г) надзвичайних доходів; д) правильної відповіді немає.
113. При визначенні впливу факторів на зміну чистого прибутку підприємства доцільно застосувати: а) мультиплікативну модель; б) кратну модель; в) адитивну модель; г) змішану модель.
114. Валовий прибуток підприємства визначається: а) як сума операційного прибутку та прибутку від фінан­сової діяльності; б) як різниця між валовим доходом і валовими витратами підприємства; в) як різниця між чистим доходом і собівартістю реалізо­ваної продукції;г) як різниця між чистим доходом і сукупними витратами підприємства.
115. Чистий прибуток підприємства визначається: а) як сума операційного прибутку та прибутку від фінансо­вої діяльності; б) як різниця між валовим доходом і валовими витратами підприємства; в) як різниця між сукупними доходами і сукупними ви­тратами підприємства; г) як різниця між чистим доходом і операційними витра­тами підприємства.
116. Фактор­ний аналіз прибутку від реалізації продукції передбачає використання таких методичних прийомів: а) елімінування; б) традиційних; в) дисконтування грошових потоків; г) експертної оцінки.
117. П(С)БО 15 “Дохід” класифікує доходи за такими групами: а) дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); б) доходи від інвестиційної діяльності; в) доходи від операційної діяльності; г) інші операційні доходи.
118. Аналіз взаємозв’язку витрат, обсягу реалізації та прибутку дає змогу: а) оцінити рівень підприємницького ризику; б) розробити оптимальну асортиментну та цінову політику; в) проаналізувати показники рентабельності діяльності підприємства; г) визначити беззбитковий обсяг виробництва (реалізації) продукції.
119. Різниця між чис­тим доходом від реалізації і собівартістю реалізованої продукції - це: а) чистий прибуток; б) операційний прибуток; в) прибуток від надзвичайної діяльності; г) прибуток від звичайної діяльності; д) валовий прибуток.
120. Загальна оцінка фінансових результатів діяльності підприємства проводиться за такими напрямами: а) аналіз доходів і витрат підприємства; б) аналіз розподілу прибутку; в) аналіз рівня і динаміки фінансових результатів; г) аналіз прибутку (збитку) від операційної діяльності підприємства.

ЗАВДАННЯ ДО ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ ЧАСТИНИ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

Практична частина контрольної роботи передбачає проведення аналізу фінансового стану і фінансових результатів конкретного підприємства. Основниим джерелом інформаційного забезпечення аналізу є фінансова звітність  підприємства за два останні роки. 

Виконання практичного завдання контрольної роботи передбачає побудову аналітичних таблиць, діаграм та формування аналітичних висновків.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ ЧАСТИНИ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

Практична частина контрольної роботи поділяється на 9 розділів, рекомендації до виконання яких, подано нижче.

1. Характеристика господарської діяльності підприємства

Цей розділ передбачає коротку характеристику підприємства з зазначенням повного і скороченого найменування, підпорядкованості, основних видів діяльності, часу створення чи реорганізації, форми власності, основних показ­ників діяльності за останні роки та тенденцій їх зміни тощо.

2.  Аналіз необоротних активів підприємства

Аналіз динаміки, складу і структури необоротних активів розпочинають з дослідження динаміки їх загального обсягу та окремих видів. У процесі аналізу виявляють види необоротних активів, за рахунок яких відбулася зміна їх загального обсягу.

Аналіз структури необоротних активів та її зміни відіграє особливу роль в аналізі забезпечення підприємства необоротними активами. Велика частка основних виробничих засобів і незавершеного будівництва у складі необоротних активів, а також велика частка їх приросту у зміні загальної величини необоротних активів за аналізований період характеризує орієнтацію підприємства на створення матеріальних умов для розширення основної діяльності.

Для аналізу динаміки необоротних активів і їх структури потрібно заповнити аналітичну таблицю (додаток А) та зробити відповідні висновки.

Аналіз ефективності використання основних засобів здійснюють за системою натуральних і вартісних показників, основними серед яких є фондовіддача і фондомісткість. Фондовіддача – показник, який характеризує обсяг виробленої продукції (або обсяг її реалізації) в розрахунку на грошову одиницю вартості виробничих основних засобів підприємства. Розраховують показник як відношення обсягу виробленої продукції за період, що аналізується, до середньої за період, що аналізується, вартості виробничих основних засобів.

Фондомісткість обернений до фондовіддачі показник; він характеризує середню вартість виробничих основних засобів, що припадає на одиницю обсягу виробленої продукції (або обсягу її реалізації).

Для аналізу ефективності використання основних засобів потрібно заповнити аналітичну таблицю (додаток Б) та зробити відповідні висновки.

3. Аналіз ефективності використання трудових ресурсів підприємства

Результат процесу виробництва залежить від рівня продуктивності праці, тобто ефективності затрат конкретної праці, яка визначається обсягом про­дукції, виробленої за одиницю часу (година, зміна, місяць, рік) або кіль­кіс­тю часу, затраченого на виготовлену одиницю продукції. Продуктивність пра­ці вимірюється з використанням таких показників.

Середньорічний виробіток про­дукції на одного працівника – розраховується як відношення обсягу виробленої продукції до середньооблікової кількості працівників основної діяльності.

Середньорічний виробіток продукції одним робітником - розраховується як відношення обсягу виробленої продукції до се­редньооблікової кількості робітників.

Середньоденний виробіток продукції одним робітником - розраховується як відношення річного обсягу виробленої продукції до загальної кількості відпрацьованих усіма робітниками за рік днів.

Для аналізу показників продуктивності праці необхідно заповнити аналітичну таблицю (додаток В) та зробити відповідні висновки.

4. Аналіз використання матеріальних ресурсів підприємства

Для характеристики ефективності використання сировини та матеріалів застосовується система узагальнювальних та часткових показників, розрахунок яких ґрунтується на показнику матеріальних витрат. До основних узагальнювальних показників належать такі показники.

Матеріаловіддача продукції характеризує вихід продукції з кожної гривні спожитих матеріальних ресурсів (сировини, матеріалів, палива, енергії) і розраховується як відношення обсягу виробленої продукції до суми матеріальних витрат

Матеріаломісткість продукції показує, скільки матеріальних вит­рат припадає на гривню виробленої продукції. Показник, обернений до матеріаловіддачі.

Для аналізу ефективності використання матеріальних ресурсів необхідно заповнити аналітичну таблицю (додаток Д) та зробити відповідні висновки.

5. Загальна оцінка фінансового стану підприємства

Аналіз динаміки валюти балансу (загальної вартості майна) підприємства здійснюють порівнянням даних про вартість майна підприємства, яким воно володіє, на початок і кінець звітного періоду.

Загальну оцінку динаміки фінансового стану підприємства проводять за таки­ми показниками:

Коефіцієнт зміни валюти балансу (k_б) розраховують за формулою

                                      (1)

де  і - середня величина валюти балансу відповідно за звітний і попередній періоди.

Середня величина валюти балансу за звітний і попередній періоди роз­раховується як середня арифметична значень валюти балансу на початок і кінець відповідного періоду.

Випереджання темпів приросту обсягу доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) порівняно з темпами приросту валюти балансу (к_д > к_б) свідчить про покращання використання майна підприємства в динаміці, про ефективніше використання фінансових ресурсів у звітному періоді порівняно з попереднім, а відставання - про погіршення використання майна, про менш ефективне використання фінансових ресурсів.

На завершальному етапі загальної оцінки фінансового стану підприємства треба систематизувати позитивні і негативні тенденції, виявлені під час аналізу, зробити відповідні висновки

У контрольній роботі дослідження динаміки, складу і структури майна підприємства мають бути проведені у розрізі основних розділів і статей активу балансу, а також зроблені відповідні висновки. Дані пасиву балансу дають змогу визначити, за рахунок яких джерел сформовано майно підприємства, які зміни відбулись у їх структурі.

Для аналізу динаміки і структури майна підприємства та  джерел його формування потрібно заповнити аналітичну таблицю (додаток Е) та зробити відповідні висновки.

6. Аналіз фінансової стійкості підприємства

Аналіз динаміки основних відносних показників фінансової стійкості підприємства здійснюють на основі значень коефіцієнтів капіталізації.

Коефіцієнт автономії (фінансової незалежності, концентрації власного капіталу) (к_а) характеризує незалежність фінансового стану підприємства від зовнішніх джерел фінансування, показує частку власних коштів підприємства у загальній сумі джерел її фінансування і розраховується за формулою

                                                                                 (10)

де ЗК - загальна сума джерел фінансування (загальний капітал) підприємства (ва­люта балансу); А - загальна вартість всіх активів підприємства (валюта балансу).

Чим вище значення цього коефіцієнта, тим фінансово стійкішою і незалежнішою від зовнішніх кредиторів є підприємство. Мінімальне значення кое­фіцієнта автономії оцінюється на рівні 0,5. Якщо к_а > 0,5, то теоретично всі зобов'язання підприємства можуть бути покриті її власними коштами.

Коефіцієнт фінансової залежності (к_фз) є оберненим до коефіцієнта автономії і розраховується за формулою

                                       (11)

Він показує, яка сума загальної вартості майна (активів) припадає на 1 грн. власного капіталу підприємства. Теоретично його значення є не меншим за 1,0. (100 %) і означає, що підприємство не використовує позикових коштів, а повністю фінансується за рахунок власного капіталу. Зростання показника в динаміці свідчить про збільшення частки позикових коштів у фінансуванні підприємства, а отже, і зростання її фінансової залежності від кредиторів та інвесторів.

Коефіцієнт довгострокової фінансової незалежності (коефіцієнт фінансової стійкості) (к_фс) характеризує рівень незалежності підприємства від короткострокових позикових джерел фінансування і  розрахо­вується за формулою

                                  (12)

Чим більшим є значення показника, тим вища фінансова стійкість підприємства і тим нижча частка її поточних зобов'язань. З позицій довгострокової перспективи підприємство більшою мірою залежить від зовнішніх кредиторів та інвесторів, якщо в загальній сумі довгострокових (капіталізованих) джерел фінансування переважає частка довгострокових зобов'язань.  Водночас підприємство привабливіше для нових інвесторів, якщо в загальній сумі довго­строкових джерел фінансування переважає частка власного капіталу.

Коефіцієнт співвідношення позикового і власного капіталу (коефіцієнт
фінансування, коефіцієнт фінансового ризику) (к_пв) показує обсяг залучених
коштів, що припадає на гривню власного капіталу, характеризує рівень залежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування і  розрахо­вується за формулою

                                                              (13)

де ЗНВ - нараховані у звітному періоді майбутні витрати і платежі; ДМП - доходи, отримані протягом поточ­ного або попередніх звітних періодів, які належать до наступних звітних періодів.

Зростання цього показника свідчить про посилення залежності від позикового капіталу і зниження фінансової стійкості. Рекомендований рівень коефіцієнта співвідно­шення позикового і власного капіталу менший за 0,7 - 1,0. Ситуація, коли значення коефіцієнта більше за 1,0 (більша частина майна підприємства сформована за рахунок позикових коштів), може свідчити про небезпеку неплатоспроможності .

Коефіцієнт фінансового левериджу (к_фл) характеризує співвідношення довгострокових зобов'язань підприємства і власного капіталу.Його зростання свідчить про посилення залежності від довгострокового пози­кового капіталу, про зниження фінансової стійкості.

Коефіцієнти структури довгострокових джерел фінансування: коефі­цієнт фінансової залежності капіталізованих джерел (к_зкд) і коефіцієнт фінан­сової незалежності капіталізованих джерел (k_нкд). Їх розраховують відповідно за формулами:

                                                  (14)

Вони характеризують структуру капіталу підприємства, показують частку власного капіталу і довгострокового позикового капіталу в сумі усіх його довгострокових джерел фінансування. Зростання коефіцієнта к_зкд в динаміці свідчить про погіршення фінансового стану підприємства, тобто в довгостроковій перспективі організація дедалі більше залежатиме від зовнішніх кредиторів. Частка власного капіталу в загальній сумі довгострокових джерел фінансування (k_нкд) повинна бути достатньо високою (не меншою за 0,6 або 60 %).

Результати аналізу відносних показників фінансової стійкості підприємства подати в таблиці (додаток Ж) та зробити відповідні висновки.

7. Аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства

Аналіз ліквідності балансу підприємства полягає у порівнянні статей активу, що згруповані за ознакою ліквідності та розташовані в порядку її спадання, зі статтями пасиву, що згруповані за ознакою терміновості і розміщені в порядку збільшення термінів погашення зобов'язань. Баланс вважають абсолютно ліквідним, якщо виконуються умови:

        А₁ >П₁; А₂>П₂; А₃>П₃; А₄<П₄,                           (15)

де А₁ - високоліквідні активи: сума за всіма статтями грошових коштів та їх еквівалентів, а також поточні інвестиції; А₂ - иівидколіквідні активи: дебіторська заборгованість, платежі за якою очікують протягом дванадцяти місяців після звітної дати; А₃ - повільноліквідні активи: запаси, інші оборотні активи, витрати майбутніх періодів; А₄ - важколіквідні активи: необоротні активи; П₁ - термінові пасиви: кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги та поточні зобов'язання за розрахунками; П₂ - короткострокові пасиви: короткострокові кредити банків та інші поточні зобов'язання, що підлягають погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу; П₃ - довгострокові пасиви: довгострокові зобов'язання; П₄ - постійні пасиви: власний капітал, забезпечення наступних витрат і платежів, доходи майбутніх періодів.

Необхідною умовою абсолютної ліквідності є виконання перших трьох нерівностей. Зіставлення груп А₁ - П₁, та А₂ - П₂ дає змогу виявити так звану поточну ліквідність підприємства, яка свідчить про поточну його платоспромож­ність (неплатоспроможність). Порівняння А₃ з П₃ відображає перспективну платоспроможність підприємства. На її основі прогнозується її довгострокова орієнтовна платоспроможність.

У контрольній роботі результати аналізу ліквідності балансу подати в аналітичній таблиці (додаток З) та зробити відповідні висновки.

Оцінка відносних показників ліквідності та платоспроможності проводиться за такими коефіцієнтами.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (к_ал) показує, яку частину поточних зобов'язань організація може погасити негайно за рахунок високоліквідних активів, і розраховується як відношення вартості високоліквідних активів (А₁) до суми поточних зобов'язань (П₁+П₂). Теоретично достатнім вважається зна­чення коефіцієнта, більше за 0,20 - 0,35, тобто в найкоротший термін орга­нізація може погасити 20 - 35 % своїх поточних боргів;

Коефіцієнт критичної ліквідності (к_кл) відображає прогнозні платіжні можливості підприємства за умови вчасного проведення розрахунків з дебіторами і обчислюється діленням суми високоліквідних та швид­ко­ліквід­них активів (А₁+ А₂) на суму поточних зобов'язань (П₁ + П₂) підприємства. Оптимальним вважається значення цього коефіцієнта на рівні 1,0;

Коефіцієнт поточної ліквідності (к_пл) визначають як відношення суми оборотних активів (А₁ + А₂ + А₃) до суми поточних зобов'язань (П₁ + П₂) підприємства. Коефіцієнт поточної ліквідності характеризує очікувану плато­спроможність підприємства за період, який дорівнює середній тривалості одного обороту його оборотних активів. Підприємство своєчасно погашає борги, якщо значення цього коефіцієнта в межах 1,0 - 1,5 і має неліквідний баланс - при значенні, меншому за 1,0.

У контрольній роботі відносні показники ліквідності та платоспроможності підприємства подати в таблиці (додаток К) і зробити аналітичні висновки.

8. Аналіз ділової активності підприємства

Аналіз динаміки господарської діяльності підприємства здійснюють за такими загальними показниками: обсяг капіталу, інвестованого в діяльність підприємства (вартість активів); чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий прибуток, зіставляючи темпи зміни цих показників за декілька періодів. Оптимальним вважають таке співвідношення темпів зростання зазначених вище показників:

                                                                     (16)

де - темп зростання чистого прибутку; - темп зростання чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); - темп зростання капіталу, інвестованого в діяльність підприємства (темп зростання активів).

Нерівність >100% означає, що економічний потенціал підприємства поліп­шується, масштаби діяльності зростають; нерівність свідчить про те, що темпи зростання чистого доходу вищі за темпи зростання економічного потенціалу, тобто на кожну гривню додатково вкладеного капіталу організація отримує більше, ніж одну гривню віддачі; нерівність вказує на те, що темпи зростання чистого прибутку перевищують темпи зростання чистого доходу та темпи зростання економічного потенціалу.

Результати оцінки співвідношення темпів зростання загальних показників господарської діяльності підприємства подати в таблиці (додаток Л) та зробити відповідні висновки.

9. Аналіз прибутковості підприємства

Аналіз прибутку діяльності підприємства передбачає дослідження його рівня і динаміки кожного з показників прибутку (збитку) за звітний пе­ріод порівняно з попереднім (базовим) періодом. Інформацію про основні види прибутку підприємства, як і основні дані для їх розрахунку, містить "Звіт про фінансові результати". Результати аналізу різних видів прибутків (збитків) підприємства за аналізований період навести в таблиці (додаток М).

Аналіз рентабельності діяльності підприємства здійснюють за показниками рентабельності продукції та рентабельності капіталу (інвестицій).

До системи основних показників рентабельності продукції належать:

- валова рентабельність продукції - відношення суми валового прибутку до величини чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

- операційна рентабельність продукції - відношення суми прибутку від операційної діяльності до величини чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

- чиста операційна рентабельність продукції - відношення суми чистого операційного прибутку від реалізації продукції (прибутку від операційної діяльності за вирахуванням податку на прибуток від операційної діяльності) до величини чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

Наведені вище показники рентабельності продукції показують, який прибуток одержує організація з кожної гривні чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і характеризують ефективність її основної діяльності. Під час аналізу показників рентабельності продукції оцінюють їх рівень, динаміку та вплив факторів на зміну рентабельності, виявляють резерви її підвищення.

Показники рентабельності капіталу (інвестицій) характеризують взаємо­зв'язок прибутку і капіталу, інвестованого у формування активів підприємства з метою одержання цього прибутку.

До найважливіших показників рентабельності капіталу належать:

- операційна рентабельність активів – відношення прибутку від операційної діяльності (операційний прибуток) до середньої за період, що аналізується, вартості активів підприємства. Показ­ник характеризує ефективність використання майнового потенціалу підприємства і показує, скільки гривень операційного прибутку приносить кожна гривня інвестованого в активи підприємства капіталу;

- чиста рентабельність активів – відношення загальної суми чистого прибутку підприємства, одержаного від усіх видів його господарської діяльності до середньої за період, що аналізується, вартості активів підприємства. Показник характеризує рівень чистого прибутку, що генерується всіма активами підприємства, прибутковість інвестованого в активи капіталу;

– чиста рентабельність власного капіталу - відношення загальної суми чис­то­го прибутку підприємства, одержаного від усіх видів його господарської дія­льності до середньої за період, що аналізується, суми власного капіталу. По­каз­ник характеризує прибутковість інвестованого в організацію капі­талу з по­зи­цій її власників.

Результати аналізу рівня і динаміки показників рентабельності за аналізо­ваний період навести в таблиці (додаток Н) та зробити відповідні висновки.

ОФОРМЛЕННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

Текст контрольної роботи роздруковують за допомогою принтера на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм) через півтора міжрядкових інтервали з використанням шрифтів текстового редактора Word розміру 14. Обсяг основного тексту контрольної роботи має становити 25-30 аркушів, оформлених відповідно до державного стандарту.

Текст контрольної роботи необхідно друкувати, залишаючи поля та­ких розмірів: ліве -  20 мм, праве -  10 мм, верхнє -  20 мм, нижнє -  20 мм.

Текст основної частини контрольної роботи поділяють на розділи. Заголовки структурних частин проекту "зміст", "вступ", "розділ",  "висновки", "список використаних джерел",  "додатки"  друкують великими жир­ними літерами си­ме­трично до тексту. Заголовки підрозділів друкують малень­кими літерами (крім першої великої) з абзацного підступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Кожну структурну частину  контрольної роботи слід починати з нової сторінки. Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, ри­сун­ків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №. Першою сторін­кою контрольної роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші номер сторінки не став­лять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Ілюстрації (рисунки, схеми тощо) і таблиці необхідно подавати в контрольній роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступ­ній сторінці. Ілюстрації позначають словом "Рис." і нумерують по­слі­дов­­но в межах розділу, за виключенням ілюстрацій, поданих у додатках. Но­мер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстра­ції, між якими ставиться крапка, наприклад: Рис. 1.2.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис "Таблиця" із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таб­ли­ці, між якими ставиться крапка, наприклад: Таблиця 1.2. При переносі части­ни таблиці на інший аркуш  слово "Таблиця" і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова "Продовження табл." і вказують номер таблиці.

Формули в контрольній роботі (якщо їх більше одної) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу).

При написанні контрольної роботи студент повинен давати посилання на джерела, матеріали або окремі результати з яких наводяться в проекті. По­си­лан­ня на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, "... у посібнику [1]''. По­си­лання на формули  вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад "... у формулі  (2.1)''. На всі таблиці повинні бути поси­лан­ня в тек­сті, при цьому слово "таблиця" в тексті пишуть скорочено, наприклад: "...у табл.1.2''. У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати ско­рочено слово "дивись", наприклад: "див. табл.1.3".

У списку використаної літературиджерела можна розміщувати в списку одним із таких способів: в порядку посилань у тексті (найбільш зручний для користування) або в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заго­лов­ків. Відомості про джерела, які включені до списку, необхідно давати згід­но з вимогами державного стандарту.

Додатки оформлюють як продовження контрольної роботи у вигляді окремої частини, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої,  симетричний відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово "Додаток ____'' і велика літера української абетки, що позначає додаток. При оформленні додатків окремою частиною друкують великими жирними літерами слово "додатки".

Додаток А

Динаміка, склад і структура необоротних активів ____________________________

(назва підприємства)

Додаток Б

Динаміка показників ефективності використання основних засобів _________________________________________

(назва підприємства)

Додаток В

Динаміка показників продуктивності праці _________________________________

(назва підприємства)

Додаток Д

Динаміка показників ефективності використання матеріальних ресурсів _________________________________

(назва підприємства)

Додаток Е

Порівняльний аналітичний баланс _________________________________

(назва підприємства)

Додаток Ж

Динаміка основних відносних показників фінансової стійкості _____________________________

(назва підприємства)

Додаток З

Аналіз ліквідності балансу

_______________________

(назва підприємства)

Додаток К

Динаміка відносних показників ліквідності та платоспроможності ____________________________________

(назва підприємства)

Додаток Л

Динаміка загальних показників господарської діяльності _____________________

(назва підприємства)

Додаток Н

Рівень і динаміка показників рентабельності

______________

(назва підприємства)

Додаток М

Рівень і динаміка фінансових результатів

________________

(назва підприємства)

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Андрєєва Г.І. Економічний аналіз: навчально-методичний посібник / Г.І. Андрєєва. - К.: Знання, 2008. - 263 с.

2. Івахненко В.М. Курс економічного аналізу: Навч.- метод. посіб. 2-ге вид., перероб. і доп. / В.М. Івахненко, М.І. Горбатюк. - К.: КНЕУ, 2005. - 302 с.

3. Кармазін В.А Економічний аналіз: практикум / В.А. Кармазін, О.М. Савицька. - К., 2007. - 255 с.

4. Кіндрацька Г.І. Економічний аналіз: Підручник / Г.І. Кіндрацька, М.С. Білик, А.Г. Загородній. - 3-тє вид., перероб. і доп. - К.: Знання, 2008. - 487 с.

5. Купалова Г. І. Теорія економічного аналізу: навчальний посібник / Г. І. Купалова. - К. : Знання, 2008. - 639 с.

6. Мних Є.В. Економічний аналіз: підручник / Є.В. Мних; - Вид. 2-ге, перероб. та доп. - К.: ЦНЛ, 2005. - 472 с.

7. Прокопенко І. Ф. Методика і методологія економічного аналізу: навчальний посібник / І. Ф. Прокопенко, В. І. Ганін. - К. : Центр навчальної літератури, 2008. - 430 с.

8. Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства: навчальний посібник / Г.В. Савицька. - 3-тє вид., виправл. і доп. - К.: Знання, 2007. - 668 с.

9. Тарасенко Н.В. Економічний аналіз діяльності промислового підприємства. – 3-ге вид., стер. – К.: Алеута, 2007. – 485с

10. Організація і методика економічного аналізу (Збірник задач). Навч. посібник. – Тернопіль: ТНЕУ, «Економічна думка». – 2009. – 176 с.

11. Шубіна С.В. Економічний аналіз: практикум / С.В. Шубіна, Ж.І. Торяник. - К.: Знання, 2007. - 230 с.

ЗМІСТ

Навчальне видання  

ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ

МЕТОДИЧНІ  РЕКОМЕНДАЦІЇ

до виконання контрольної роботи

для студентів напрямів підготовки 6.030503 “Міжнародна економіка”, 6.030504 “Економіка підприємства”, 6.030507 “Маркетинг”, 6.030508 “Фінанси і кредит”

Укладачі Кіндрацька Галина Іванівна, Коваль Зоряна Остапівна, Кулиняк Юрій Іванович

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!