Методичні вказівки до виконання курсових робіт з предмету Бібліографознавство і бібліографічна діяльність, УАД
« Назад
Міністерство освіти України Українська академія друкарства Кафедра книгознавства і комерційної діяльності Методичні вказівки до виконання курсових робіт з дисципліни „Бібліографознавство і бібліографічна діяльність” для студентів спеціальності „Товарознавство і комерційна діяльність” спеціалізації „Книгознавство і комерційна діяльність” ЛЬВІВ — 2007
Вступ Курсова робота - один із видів індивідуальних завдань навчально-дослідницького і творчого характеру. Метою її є поглибити, узагальнити і закріпити знання студентів з навчальної дисципліни та сприяти застосуванню їх при вирішенні конкретних фахових завдань. Вона закладає вміння самостійно працювати з навчальною, науковою, довідковою літературою, періодичними виданнями та комп’ютерною технікою, використовуючи сучасні інформаційні засоби та технології. За час навчання студент повинен виконати декілька курсових робіт з базових профільних дисциплін. Їх кількість і послідовність виконання визначається навчальним планом спеціальності. Курсову роботу з дисципліни „Бібліографознавство і бібліографічна діяльність” студенти спеціальності „Товарознавство і комерційна діяльність” спеціалізації „Книгознавство і комерційна діяльність” стаціонарної форми навчання виконують у другому семестрі, а заочної — у третьому. Головним завданням цієї роботи є навчити студентів самостійно виявляти літературу з теми дослідження і з нею працювати, порівнювати думки різних авторів та їх аргументи, формулювати власний погляд на проблему і захищати його вагомими доказами. Курсова робота з „Бібліографознавства і бібліографічної діяльності” сприяє поглибленню знань теоретичних положень дисципліни, зокрема, основних тенденцій розвитку вітчизняної бібліографії, принципів і методів бібліографії, методики бібліографічного вивчення документів і видань, принципів складання бібліографічних посібників, специфіки використання бібліографії для основних видавничих і книготорговельних процесів, методики бібліографічного пошуку, систематизації, бібліографічного опису, анотування, реферування, й складання оглядів. У процесі виконання цієї курсової роботи у студентів виробляється творчий підхід до вивчення дисципліни, до пошуку, систематизації, аналізу теоретичного матеріалу, з’являються навики застосування його на практиці, що є необхідним у видавничій і книготорговельній діяльності, а також у всіх сферах інформаційної комунікації. Виконання цієї роботи має пізнавальне і практичне значення, сприяє формуванню бібліографічної культури у студентів, розкриває перед ними суспільну важливість бібліографії, закладає науково-методичну основу для вивчення інших фахових дисциплін. Практичне значення курсової роботи полягає в тому, що студент набуває знань і розуміння сутності бібліографічної інформації, виробляє навички видової класифікації бібліографії, системної роботи з першоджерелами. Це перше самостійне фахове дослідження студента. Оформлення і подання його результатів вимагатиме також і вивчення вимог до написання робіт такого типу. Студенти повинні засвоїти методику їх використання. Саме ця курсова робота закладає основу для фахового написання студентських наукових робіт та їх правильного бібліографічного оформлення. 1. Зміст і проблематика курсових робіт Тематика курсових робіт з „Бібліографознавства і бібліографічної діяльності” визначається, обговорюється і затверджується на засіданні кафедри книгознавства і комерційної діяльності. Вона оновлюються щороку. При формулюванні тем враховуються актуальні аспекти бібліографічної діяльності, які тісно пов’язані з проблемами книговидавничої і книготорговельної діяльності, та рівень знань і фахової підготовки першокурсника. Теми розробляються в рамках тих проблем, які розглядатимуться в процесі вивчення дисципліни. З кожної проблеми розроблено по кілька тем, які за власним бажанням обирає студент. Він може також запропонувати свою тему, за умови, що вона відповідає поставленим вимогам. Над однією темою в академічній групі може працювати тільки один студент. Основні проблеми, з яких проводитимуться дослідження у курсових роботах такі: — Бібліографія в системі книжкової справи Завданням курсових робіт, які виконуватимуться у цьому аспекті, є з’ясування ролі і місця бібліографічної інформації, бібліографічних документів, бібліографічних видань у системі інформаційної діяльності, комунікації, книжкової торгівлі, у роботі бібліотек тощо. Студенти для дослідження обирають собі масив бібліографічної інформації, на прикладі якого показують значення бібліографії для системи гуманітарних зв'язків, обміну інформацією, тощо. — Система сучасної бібліографії як діяльності Дослідження тем у цьому напрямі передбачає вивчення і аналіз бібліографічних джерел різних видів — науково-допоміжних, рекомендаційних та ін. Робота вимагатиме від студента показати на конкретних прикладах як систематизують бібліографічну інформацію залежно від об'єкта бібліографування, методу, цільового й читацького призначення, а також від хронологічної, територіально-географічної та інших можливих ознак, залежно від завдань конкретної теми дослідження. — Бібліографічний запис і система бібліографічних посібників Тематика курсових робіт з цього напряму передбачає дослідження бібліографічного запису як спеціальної знакової системи, жанрової форми відтворення бібліографічної інформації, основних видів і структури бібліографічного запису, особливостей його складання залежно від об'єкта, цільового й читацького призначення, методу й виду бібліографії. Для виконання робіт у контексті окресленої проблеми необхідно вивчити і проаналізувати вже видані бібліографічні видання різних видів або самостійно укласти бібліографічну картотеку, бібліографічну довідку, покажчик, список, огляд, біобібліографічний словник як форму бібліографічного запису. У контексті студентських досліджень з цієї проблематики є також вивчення особливостей основних видів бібліографічних видань: бібліографічної монографії, збірника, довідника, бібліографічних періодичних видань (журналів, бюлетенів, газет), бібліографічної серії тощо. Є теми, які передбачають виявлення різних видів документів і видань з окресленої проблематики і укладання на них анотацій, рефератів і оглядів як жанру бібліографічного запису. Працюючи над темами з цієї проблематики, студенти також можуть вивчати особливості бібліографічного запису й бібліографічних посібників, які створюються в електронному варіанті. За бажанням студенти можуть досліджувати проблеми змісту, структури та бібліографічного оформлення видавничих і книготорговельних бібліографічних посібників різних фірм. — Сучасний стан бібліографії в Україні Вивчення системи державної, науково-допоміжної, рекомендаційної бібліографії та бібліографії бібліографії на сучасному етапі, її призначення, структури, значення в системі інформаційного обслуговування. У цьому контексті студенти будуть досліджувати теми, які стосуються діяльності Книжкової палати України як наукового й методичного центру державної бібліографії, Львівської наукової бібліотеки імені Василя Стефаника як наукового, методичного і видавничого центру рекомендаційної бібліографії. Предметом дослідження тем у цьому напрямі також можуть стати бібліографічні посібники, підготовлені і видані органами рекомендаційної бібліографії, такі як, наприклад, бесіди про книги, типовий каталог бібліотеки, календар знаменних і пам'ятних дат, сучасні серійні видання рекомендаційної бібліографії, рекомендаційна бібліографія в масовій і спеціальній періодиці, у критико-бібліографічних журналах і газетах. — Бібліографічна реклама У курсових роботах з цього напряму студенти досліджуватимуть особливості бібліографічної реклами й пропаганди. Метою виконання такого типу робіт є вивчити і показати на конкретних прикладах способи і засоби пропаганди книги і пропаганди бібліографічних знань та вимоги читачів до бібліографічної інформації, її структури і оформлення. У цьому напрямі студенти досліджуватимуть на конкретних прикладах основні форми бібліографічного інформування: інформаційні бюлетені, списки й картотеки, каталоги, покажчики, листівки й плакати, публікації в пресі, повідомлення на радіо, матеріали телепередач, книжкові виставки й вітрини, огляди літератури і т. ін. Тематика робіт вимагає глибокого аналізу масового, спеціального й індивідуального бібліографічного інформування, вивчення особливостей рекомендаційно-бібліографічного обслуговування.
Загальні вимоги до написання курсової роботи Процес виконання курсової роботи повинен бути чітко організований. Тільки у такому випадку робота може бути якісною за змістом та логічно побудованою. Перш ніж приступити до написання роботи треба виділити для себе основні етапи її виконання і чітко їх дотримуватися. Основні етапи виконання роботи такі: - вибір теми - складання робочого плану курсової роботи Одним із найважливіших моментівпри роботі над курсовою роботою є вибір теми. Тема обирається в індивідуальному порядку та узгоджується з науковим керівником. Вибір теми завершується у визначений термін. Зміна теми в майбутньому без узгодження з керівником, особливо перед захистом роботи, неможлива. При виборі теми слід керуватися своїми науковими інтересами, можливостями у пошуку інформації, рівнем освітньої підготовки, розумінням й усвідомленням актуальності теми, оцінки її теоретичного й практичного значення. Попереднє знайомство з темою починається з виявлення основної навчальної літератури, де висвітлено основоположні проблеми обраної теми: підручників, навчальних посібників, методичних рекомендацій. Обравши тему, студент отримує завдання на курсову роботу із зазначенням термінів їх виконання. Роботу над курсовою роботою студент починає із розробки теми. Для цього необхідно з’ясувати актуальність обраної ним теми, визначити предмет і об’єкт дослідження, поставити собі основні завдання. Тобто з’ясувати для себе що саме і у якому контексті буде досліджуватися.. Об’єкт дослідження — це галузь дійсності, на яку спрямований дослідницький пошук. Дослідницький пошук у курсових роботах з „Бібліографознавства і бібліографічної діяльності” спрямований на усі види опублікованих документів та на електронні видання. У кожному конкретному випадку об’єктом дослідження в курсових роботах виступає якась проблемна ситуація, зосереджена на певній бібліографічній проблемі Загалом об’єктом дослідження в курсових роботах з бібліографознавства може бути література конкретного видавництва, видання певної тематики, видання конкретного цільового, призначення, електронні каталоги тощо. Предметом дослідження є логічно взаємопов’язана система елементів, які описують ту проблему, на яку націлене вивчення обраної теми. Предметом дослідження у курсових роботах може бути бібліографічний запис, бібліографічний посібник, бібліографічний покажчик, анотація видання, науково-довідковий апарат, бібліографічний огляд тощо На етапі розробки теми варто накреслити собі 2-3 основні напрями дослідження і приступати до їх вивчення на основі теоретичних джерел, тобто виходячи з усвідомлення предмета і об’єкта дослідження, необхідно продумати, які питання і в якій послідовності треба вивчити, щоб висвітлити тему. Для цього необхідно підібрати собі для роботи навчальні, наукові та довідкові видання за темою свого дослідження і опрацювати їх. Опрацювання теоретичних джерел допоможе студентові скласти цілісне уявлення про обрану ним тему, побачити зв’язки між основними складовими досліджуваної проблематики. Підбираючи літературу і опрацьовуючи її, необхідно фіксувати усі джерела, з якими доводилося працювати. Видання, у яких висвітлена інформація за темою дослідження, повинні бути внесені до списку використаної літератури, який є складовою частиною курсової роботи. Власне список використаної літератури свідчить про рівень вивчення студентом досліджуваної проблеми. Початкове коло документів, що мають відношення до теми курсової роботи, запропоноване студентові на заняттях, необхідно доповнювати за рахунок самостійного виявлення літератури, особливо — найновішої, що опублікована після складання того чи іншого списку. Опрацювавши літературу за темою дослідження, студент може подати структурне бачення досліджуваної проблематики. Бачачи основні напрями дослідження, можна приступати до їх тезового викладу, тобто до складання робочого змісту роботи (своєрідного розгорнутого плану або короткого конспекту курсової роботи). У ньому слід тезово відобразити зміст основних положень, тобто подати своєрідний конспект поетапного бачення майбутнього дослідження, вказати ті аспекти, які у процесі роботи будуть детально розкриватися і подаватися у взаємозв’язках з іншими. Попередній робочий зміст, як правило, у загальних рисах характеризує предмет дослідження, тому, природно, в міру накопичення матеріалу, у процесі роботи він розширюється і доповнюється. Складаючи його, автор повинен чітко розуміти, які завдань стоять перед ним при розкритті обраної теми, тільки у такому випадку робочий зміст буде розширюватися у правильному напрямі і, відповідно, тема розкриватиметься в повній мірі. На основі робочого змісту студент може скласти перший варіант плану курсової роботи. Свій варіант плану і бачення структури роботи студент повинен подати керівникові на другій консультації. Науковий керівник обговорює зі студентом його план і запропоновану структуру, робить, у разі потреби, зауваження, які студент повинен врахувати і внести відповідно до них зміни. Варто мати на увазі, що план курсової роботи і її структуру студент може корегувати на будь-якому етапі дослідження, але поставити до відома керівника. За узгодженим з керівником планом можна приступати до письмового викладу тексту. У процесі написання роботи студент повинен подати на перевірку керівникові кожен розділ курсової роботи згідно із затвердженим робочим графіком. Студент повинен пам’ятати, що на кожному етапі виконання курсової роботи йому виставляється оцінка , яка буде врахована при виставленні остаточної оцінки на захист. Оцінка виставлятиметься за європейською системою залікових кредитів (ECTS), тобто виставляється певна кількість балів, які на підсумковому етапі будуть переводитися в систему оцінювання за національною системою (4-бальною). При виставленні оцінок враховуватиметься рівень виконання поставлених завдань, своєчасність виконання, творчий підхід до проблеми, системність та сумлінність опрацювання матеріалу, вміння оформити отримані результати, вміння представити проблему. Рекомендований план написання курсової роботи
3. Методичні вказівки до написання роботи Курсова робота повинна містити вступ, основний текст, поділений на розділи і підрозділи, висновки та тексти науково-довідкового характеру — зміст (оглав) роботи, бібліографічні посилання , покажчик (покажчики), список використаної літератури, додатки (факультативний лемент), анотацію та анотовану каталожну карточку. Загальний обсяг курсової роботи повинен становити 25-30 сторінок друкованого тексту або 35-40 — рукописного. Обсяг вступу повинен складати 2-3 сторінки складеного на комп’ютері тексту або 3 - 4 — рукописного. Змістом основної частини курсового дослідження є теоретичне осмислення проблеми й виклад конкретного фактичного матеріалу. Послідовність викладу може бути різною, вона залежить від автора. Найчастіше спочатку викладаються основні теоретичні положення з досліджуваної теми, а потім — конкретний текстовий матеріал, що аргументовано підтверджує викладену теорію. Можлива й інша послідовність — коли спочатку аналізується конкретний матеріал, а потім на основі цього аналізу робляться теоретичні узагальнення й висновки. При викладі теоретичних положень, запозичених з наукових джерел, необхідно подавати посилання на ці джерела Основний текст роботи складається, як правило, з трьох розділів, поділених на підрозділи. Кожен розділ і підрозділ повинен мати тематичний заголовок і порядковий номер. Для нумерації застосовуються тільки арабські цифри. Тематичний заголовок — заголовок, який змістовно визначає тему, зміст, події у тексті. Тематична структура у кожній роботі є індивідуальною, вона повинна бути обговорена і узгоджена з керівником. Основна частина курсового дослідження повинна співвідноситися з поставленими завданнями, відповідати темі і всебічно її висвітлювати. Залежно від того, скільки завдань стоїть перед автором, основна частина ділиться на розділи, а розділи —на підрозділи. Розділи повинні бути співрозмірними як за структурою, так і за обсягом. Зміст тексту кожної названої структурної одиниці повинен відповідати її назві. Змістові межі заголовка не можуть бути ширші, ніж змістові межі поданого матеріалу і навпаки — змістові межі тексту не можуть бути ширші, ніж ті, що заявлені в заголовку. У такому випадку вважатиметься, що тема тут не висвітлена, або, у другому випадку — подана зайва інформація, а значить — студент не впорався з поставленим завданням. Поділ тексту на розділи і підрозділи повинен здійснюватися відповідно до правил логічного поділу понять. Якщо тему роботи взяти за цілісне поняття(обсяг змісту, що повністю розкриває тему в усіх аспектах), то розділи треба трактувати як основні змістові складові цього поняття, а підрозділи — як компоненти однієї змістової складової. Схематично це можна показати так : Тема (обсяг змісту, що складає тему) = 1розділ (обсяг змісту)+ 2розділ (обсяг змісту) + 3 розділ (обсяг змісту) 1 розділ = 1.1+1.2=1.3.... 2 розділ = 2.1+2.2+2.3...... 3 розділ = 3.1+3.2+3.3 Наприкінці кожного розділу повинні бути сформульовані короткі висновки. Обсяг основної частини курсової роботи повинен складати 20-25 сторінок друкованого тексту або 30-35 — рукописного. Курсову роботу завершують висновки. Тут вже не треба подавати інформації, якої не було у вступі чи в основній частині роботи. Треба відобразити підсумки всієї роботи, які повинні відповідати предмету дослідження, його меті та завданням. Необхідно показати, що ці завдання виконані, зазначити, до чого вони привели. Висновки можуть торкатися як роботи в цілому (у такому вигляді вони тут подаються вперше), так і окремих її аспектів, розглянутих раніше у розділах і підрозділах основної частин. У висновках, як правило, автор узагальнює результати вивчення і опрацювання проблеми, формулює висновки, рекомендації та подає практичні пропозиції, які випливають з його роботи, підкреслює їхню наукову новизну й практичну значимість, а також визначає основні напрямки для подальшого дослідження в цій галузі знань. Обсяг висновків становить 3-4 сторінки друкованого тексту або 4-5 — рукописного. Необхідно мати на увазі, що висновки не діляться на частини, а подаються суцільним текстом. Список використаної літератури подається після „Висновків”. До нього слід вносити тільки ті джерела, які були використані при написанні курсової роботи. Послідовність формування бібліографічного списку може бути різною: - прізвище автора і його ініціали Покажчик — це своєрідний путівник по змісту курсової роботи. Він подає інформацію, про терміни, визначення чи інші поняття, які не виділені організацією матеріалу у тексті. Покажчик скеровує читача до конкретної сторінки роботи, допомагає розкрити її зміст, розкриває читачеві „адресу” (сторінку) усіх даних(понять, термінів, власних назв тощо), які можна знайти у тексті. Покажчики потрібні для довідок, співставлення кількох джерел, уточнення формулювання тих чи інших положень, навчально-повторювальної роботи тощо. У курсовій роботі рекомендовано подавати предметні та іменні покажчики. Іменний покажчик (покажчик імен) — допоміжний покажчик, який скеровує читача до фрагментів тексту видання, які містять відомості про осіб, чиї імена є у заголовках рубрик покажчика. Будується такий покажчик, як правило, в алфавітному порядку. Предметний покажчик —покажчик, в заголовках рубрик якого названі поняття (предмети), інформація про які міститься у тексті курсової роботи і які можуть бути об’єктом пошуку. До нього включаються основні поняття, що є в тексті. Він містить слова, відібрані за певним принципом, щоб служити певним посібником для читача, а не являти собою безсистемний перелік термінів. Зміст роботи. Цей елемент є обов’язковим. Він розташовується перед вступом. У ньому повинні бути зазначені усі структурні елементи курсової роботи (вступ, тематичні заголовки розділів і підрозділів, висновки, список використаної літератури, покажчик) та номери сторінок, де вони розташовані. При складанні змісту слід пам’ятати, що заголовки всередині роботи та в змісті повинні текстуально збігатися, номери сторінок у змісті повинні відповідати тим, що у тексті роботи. Анотація — елемент довідкового апарату, у якому подається узагальнена характеристика курсової роботи за змістом, зазначається її цільове призначення та читацька адреса. Додатки у курсовій роботі з „ Бібліографознавства і бібліографічної діяльності” є факультативним елементом. Вони подаються студентом, якщо це потрібно для ґрунтовнішого розуміння обраної теми. У додатках може подаватися первинний дослідницький матеріал: різного роду анкети, статистичні дані, форми чи копії документів, нормативні акти, витяги із документів тощо. Додатки також можуть бути оформлені у вигляді таблиць, схем, ілюстрацій та ін. Кожен додаток подається з нової сторінки, має свою назву й розташовується в порядку посилання на нього у тексті роботи. Додатки нумеруються арабськими цифрами в правому верхньому куті після слова «Додаток». Наприклад, «Додаток 3». Якщо додаток один, то він не нумерується. Нумерація сторінок додатків є продовженням нумерації основного тексту. У змісті вказуються номер додатка і його назва. Наприклад: «Додаток 3. Етапи доведення бібліографічної інформації до споживача». Якщо додаток виконаний на аркушах іншого формату, то він повинен бути складеним (поданим) у форматі А-4. Додатки не зараховуються до обсягу курсової роботи. Загальний обсяг додатків не повинен перевищувати 10 аркушів. Вимоги до оформлення Курсова робота повинна мати обов’язкові структурні елементи, які розташовані у певній послідовності: - Титульний аркуш (додаток 1) - Анотація (додаток 2) - Зміст (додаток 3) - Вступ - Основна частина (текст, поділений на розділи і підрозділи) - Висновки - Список використаної літератури - Покажчик (можуть бути додатки) (додаток 4) Текст курсової роботи можна подавати до захисту як у друкованому, так і в рукописному вигляді. Він повинен бути надрукований (написаний) на аркушах формату А4. Аркуш повинен бути заповнений тільки з однієї сторони. Якщо текст подається у друкованому вигляді, то варто його скласти на комп'ютері у текстовому редакторі Microsoft Word. Найчастіше для такого типу робіт використовують шрифт Times New Roman – звичайний, кегель (розмір шрифта) — 14 пунктів, міжрядковий інтервал – подвійний. Вимоги до розташування тексту на сторінці є однаковими як до друкованих текстів, так і до рукописних — розміри верхнього й нижнього поля – 25 мм.; Сторінки в курсовій роботі нумерують арабськими цифрами, використовується наскрізна нумерація в усьому тексті. Номер проставляється в правому верхньому куті сторінки (вирівнювання по правому краю) без крапки наприкінці номера. Титульний аркуш роботи, включається в загальну нумерацію, але номер сторінки на ньому не проставляється. Не включається в загальну нумерацію анотація, яка розташовується після титульного аркуша, не проставляється цифра на аркуші, на якому розташований зміст роботи хоча до загальної нумерації він належить. У зміст курсової роботи включаються всі структурні елементи, крім титульного аркуша і анотації. Першим проставленим номером буде цифра «3» на аркуші роботи, на якому міститься „Вступ”. Схеми, малюнки, таблиці й інший ілюстративний матеріал, розташований на окремих аркушах, включаються в загальну нумерацію сторінок. Схеми, формули й малюнки варто виконувати чорним чорнилом або тушшю, якщо вони не можуть бути наведені у варіанті комп'ютерної графіки. Цифровий матеріал рекомендується поміщати в тексті у вигляді таблиць. Кожна таблиця повинна мати заголовок, що подається в середині рядка, вирівняного по ширині, під словом «Таблиця», що у свою чергу вирівнюється по правому краї сторінки. Таблиці нумеруються арабськими цифрами. Наприклад, таблиця 1, таблиця 2, таблиця 3 і т.п. Таблиці розташовуються в тексті роботи відразу ж після першого посилання на неї. Аналогічним способом оформляється й ілюстративний матеріал (графіки, схеми, діаграми й т.п.). Назва й нумерація ілюстрацій, на відміну від табличного матеріалу, містяться під ними внизу. Остаточний варіант курсової роботи необхідно скріпити. На останній сторінці автор - студент ставить свій підпис.
Курсова робота, виконана студентом відповідно до вимог, може бути допущена науковим керівником до захисту перед комісією. Комісія призначається на засіданні кафедри. Захист курсової роботи передбачає доповідь студента за темою роботи (до 10 хв.) та відповіді на питання членів комісії у контексті теми роботи, або пов’язаних із нею тем. У доповіді необхідно обґрунтувати вибір теми, довести її актуальність, охарактеризувати предмет і об’єкт дослідження, окреслити мету роботи і довести основні результати та висновки за проведеними відповідно до мети напрямами, подати рекомендації та пропозиції за результатами дослідження. Комісія із захисту, оцінюючи зміст роботи, рівень її виконання, доповідь студента, відповіді на поставлені питання, колегіально виносить рішення про підсумкову оцінку, яка виставляється за чотирибальною системою. Якщо захист курсової роботи визначається незадовільним, або робота не подана на перевірку керівнику у визначений термін, члени комісії призначають студентові термін для повторного захисту.
6. Критерії оцінювання результатів виконання курсової роботи Оцінка „відмінно” виставляється за умови, якщо текст курсової роботи та виступ (доповідь) студента на захисті засвідчують добре володіння ним досліджуваною проблемою, знання основних термінів і теоретичних та практичних положень, що складають основний зміст теми дослідження. Студент повинен повністю розкрити тему, тобто виділити суттєві зв’язки між поняттями, ідеями, фактами і пояснити (обгрунтувати) свої судженнями. Виклад матеріалу мусить бути логічний, доступний для сприйняття, не повинен містити суттєвих фактичних помилок та мовностилістичних огріхів. Оцінка „добре” виставляється за умови, що текст курсової роботи та виступ (доповідь) студента на захисті засвідчують знання ним проблеми дослідження, основних термінів, теоретичних положень та фактів, що складають основний зміст теми. Студент однак не зміг виявити 1-2 суттєвих зв’язків між поняттями, ідеями, фактами, які досліджував, не завжди добре обґрунтовує (вміло пояснює) свої судження (висновки), а отже, розкриває тему курсової роботи недостатньо повно. При цьому матеріал він викладає в цілому логічно і доступно, може допускати незначні фактичні помилки та мовні огріхи. Оцінка „задовільно” виставляється за умови, що текст курсової роботи та виступ (доповідь) студента на захисті засвідчують знання ним визначеного мінімуму основних термінів, теоретичних положень чи фактів, що складають основний зміст досліджуваної проблеми. Студент однак не виділяє трьох і більше суттєвих зв’язків між поняттями, ідеями і фактами, допускає грубі фактичні помилки, порушує логіку викладу, не в змозі пояснити (обгрунтувати) свої судження (висновки). Його думка може бути не завжди зрозуміла, для мови характерні серйозні стилістичні огріхи. Оцінка „незадовільно” виставляється за умови, що текст курсової роботи та виступ (доповідь) студента свідчать про незнання ним мінімуму основних термінів, теоретичних положень, фактів, що складають основний зміст теми курсової роботи. Робота передрукована з Інтернету, CD-ROM або інших носіїв інформації. Неструктурований план курсової роботи. Обсяг роботи менший ніж 20 аркушів друкованого тексту. У роботі відсутні посилання, покажчики. Оформлення курсової роботи не відповідає вимогам до такого типу досліджень —відсутня нумерація сторінок, невірне або неповне оформлення бібліографії і т. ін. Якщо студент не орієнтується в змісті роботи, оцінка також може бути незадовільною
Список рекомендованої літератури 1. ГОСТ 7.0-84. Библиографическая деятельность. Основные термины и определения. – М.,1985.-24с 2. ГОСТ 7.1-84. Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления. — М., 1985.- 65 с. 3. ГОСТ 7.4-95. Издания. Выходные сведения. – М.,1995.- 36с. 4. ГОСТ 7.5-98. Журналы, сборники, информационные издания. Издательское оформление публикуемых материалов. – М.,1998.- 22с. 5. ГОСТ 7.9-95. Реферат и аннотация. Общие требования. – М., 1995, 8 с. 6.ГОСТ 7.23-96. Издания информационные. Структура и оформление.–М., 1996 7. ГОСТ 7.53-86. Издания. Международная стандартная нумерация книг. –М., 1989 8. ГОСТ 7.56-89. Издания. Международная стандартная нумерация сериальных изданий. – М., 1989. 9. ГОСТ 7.57-89. Издания. Издательские и книготорговые библиографические указатели. Общие требования. – М., 1989. 10. ДСТУ 2392-94 Інформація та документація. Базові поняття. Терміни та визначення.- К.: Держстандарт України, 1994.- 53 с. 11. ДСТУ 3582-97 Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі:Загальні вимоги та правила. - К.: Держстандарт України, 1998.- 25 с. 12. Про бібліотеки і бібліотечну справу: Закон України, 27 січня,1995 р.// Голос України.-1995.-2 берез.-С.9-10 13. Про видавничу справу: Закон України, 5 черв. 1997 р. // Урядовий кур’єр.-1997.-19 лип. 14. Про інформацію: Закон України, 2 жовт. 1992 р// Голос України. – 1992. -13 листоп. С.3-5. 15. Про науково-технічну інформацію: Закон України, 25черв. 1993 р.// Голос України. – 1993. -23 лип. С.9-10. 16. Про Національну програму інформатизації: Закон України, 4 лют. 1998 р.// Голос України. – 1998.7 квіт. 17. Про обов’язковий примірник документів: Закон України, 9 квіт. 1999 р.// Вісн. кн. Палати. – 1999.- №5.- С.26-28. 18. Артемчик Г.І., Курило В.М., Кочерган М.П. Методика організації науково-дослідної роботи: Навч. пос. – К.: Форум, 2000.- 270 с. 19. Бабич В.С. Бібліографічно-інформаційні ресурси суспільних наук: Навч. посіб. – К., 2001. – 83 с. 20. Барсук А.И. Библиографоведение в системе книговедческих дисциплин.- М.: Книга, 1975.-206 с. 21. Библиографическая работа в библиотеке: Организация и методика: Учебник. М., 1990. 255 с. 22. Библиография: Общий курс: Учебник/ Под ред. О.П.Коршунова. М., 1981. 512 с. 23. Гречихин А.А. Библиографическая эвристика: История, теория и методика информационного поиска: Конспект лекций. М., 1984. 48 с. 24. Гречихин А.А. Библиографоведение: Возникновение и особенности формирования. М., 1988. 93 с. 25. Гречихин А.А. Общая библиография: Теоретико-методологические основы: Учеб. пособие. М., 1990. 108 с. 26. Губанова Г.А., Монгернштерн И.Г. Терміносистема библиографии: современное состояние// Библиогр.- 2002.-№1.- С.13-16. 27. Диомидова Г.Н. Библиографоведение: Учеб. для сред. профессион. учеб. заведений.- СПб: Профессия, 2003.- 288 с. 28. Короткий термінологічний словник із бібліографознавства та соціальної інформатики. – К.: Кн. палата України, 1998.- 115с 29. Коршунов О.П. Библиографоведение: Общий курс: Учебник для вузов. М., 1990. 232 с. 30. Леонов В. П. Библиография как профессия. - М.: Наука, 2005. - 128 с. 31. Осипов В.О. Книготорговая библиография: Учеб. для вузов. – 2-е изд. перераб. и доп. М.: Книга, 1984. 32. Романюк М. М. Загальна і спеціальна бібліографія: Навчальний посібник для студентів спеціальності „Видавнича справа і редагування”.- Львів:Світ,2003. – 96 с. 33. Хойнацький М. С. Основи стандартизації і використання стандартів у видавництві: Навч. посіб.- К.: Вища школа, 1993.-151с. 34. Шведова-Водка Г.М. Бібліографічні ресурси України : Загальна характеристика: Навч. посіб. – Рівне: РДГУ, 2000. 35. Шведова-Водка Г.М. Документ і книга в системі соціальних комунікацій. – Рівне: РДГУ, 2001. – 437 с. 36. Шведова-Водка Г.М.Загальне бібліографознавство: Основи теорії бібліографії: Навч. посіб. для студ. ін.-тів культури. – Рівне: РДГУ,1995. 37.Шведова-Водка Г.М. Загальне бібліографознавство. – Рівне: РДГУ, 2003.- 163 с. 38. Шведова-Водка Г.М. Науково-допоміжна бібліографія: Лекція з курсу „Загальне бібліографознавство”/ Рівнен. держ. гуманітар. ун-т. – Рівне, 1995. – 25с. 39. Шведова-Водка Г.М. Типологія книги: Навч. посіб. Для студ. Вищ. Навч. закладів культури і мистецтв/ Рівнен. держ. Ін-т культури. – к.: Кн. Палата україни, 1999. – 68 с. 40. Шеремет Л.М. Проблеми бібліографічної культури видань // Квалілогія книги : Збірник наукових праць. – Львів, 2000. – Вип. 3.- С. 221-228.
Додаток 1. Зразок оформлення титульного аркуша Міністерство освіти України Українська академія друкарства Кафедра книгознавства і комерційної діяльності Курсова робота з бібліографознавства і бібліографічної діяльності Бібліографічний огляд видань для дітей середнього шкільного віку Науковий керівник: доц. Л.М. Танчин Виконав (ла): Студент(ка) групи К – 11 Н. П. Тарасюк Львів- 2007
Додаток 2. Приклад анотації Розглядаються основні різновиди бібліографічних оглядів видань, їх завдання та структура. Викладено методи бібліографування як процесу та укладання бібліографічної інформації. Здійснено бібліографічний огляд дитячих видань для дітей середнього шкільного віку. Визначено їх цільове призначення та основні тематичні напрями. Може бути корисною студентам спеціальності „Книгознавство та комерційна діяльність”, працівникам книговидавничої галузі, усім, хто цікавиться книгознавством.
Додаток 3. Приклад змісту (орієнтовна структура курсової роботи) Вступ 1. Бібліографічний огляд як різновид бібліографічного посібника 1.1 Типи і види 1.2 Вимоги до укладання 1.3 Методика подання 2. Загальна характеристика видань для дітей 2.1 Тематичний огляд 2.2. Видавництва, що випускають дитячу літературу 3. Бібліографічний огляд видань для дітей середнього шкільного віку 3.1. Літературно-художні 3.2. Науково-популярні 3.3. Довідкові Висновки Предметний покажчик Список використаної літератури
Додаток 4. Фрагмент предметного покажчика А авторський покажчик 5, 14, 18, 21 адресна бібліографічна довідка 4, 6, 23 алфавітний бібліографічний посібник 7, 19, 29 аналітичні методи бібліографування 9, 17, 28 анотація 4, 8, 11, 13, 25 аудіовізуальний бібліографічний посібник 7, 17, 30 Б бібліограф 4, 5, 16, 28 бібліографічна бесіда 5, 8, 29 бібліографічна діяльність видавництва 6, 9. 29 книгарень 7, 17, 27, 29 бібліографічна довідка 8, 24 бібліографічна евристика 6, 9 бібліографічна картотека 8, 11, 21 характеристика 7, 8, 9 бібліографічний запис 7, 17, 27 В вибірковий бібліографічний посібник 6, 7, 11, 17 видавнича бібліографія 8, 9, 23 види бібліографії 7, 9, 28 види бібліографії за ознакою змісту документів, що обліковуються 5, 8 види видань 8, 18, 28 Г газета 4, 5, 6, 7 галузева бібліографія 9, 10, 11, 12 галузевий бібліографічний посібник 15 Методичні вказівки до виконання курсових робіт з „Бібліографознавства та бібліографічної діяльності” для студентів спеціальності „Товарознавство і комерційна діяльність”. Затверджено кафедрою книгознавства і комерційної діяльності Української академії друкарства, протокол №3 від 13 жовтня 2006 року. Розробила: доц. кафедри Любов Миколаївна Танчин Відповідальна за випуск: Ольга Василівна Антоник З повагою ІЦ "KURSOVIKS"! |