МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ  І  НАУКИ,  МОЛОДІ  ТА СПОРТУ  УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ  ВИЩИЙ  НАВЧАЛЬНИЙ  ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ  НАЦІОНАЛЬНИЙ  ЕКОНОМІЧНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ

імені Вадима Гетьмана»

МЕТОДИЧНІ  РЕКОМЕНДАЦІЇ

З  ПІДГОТОВКИ  КУРСОВИХ  РОБІТ  З  НАУКИ

«ФІНАНСОВИЙ ОБЛІК»

 для студентів напряму підготовки 6509 «Облік і аудит»

спеціалізації «Облік і аудит в АПК»

Затверджено

на засіданні кафедри обліку, аналізу

та аудиту в АПК

Протокол № 21 від 18.06.2012 р.

КИЇВ КНЕУ 2012

Методичні рекомендації з підготовки курсових робіт з науки «Фінансовий облік» для студентів напряму підготовки 6509 «Облік і аудит» спеціалізації «Облік і аудит в АПК» / Укл.: М.М. Коцупатрий, В.Ф. Мервенецька, Л.В. Білозор. – К.: КНЕУ, 2012. – 38 с.

 Укладачі:     М.М. Коцупатрий, канд. екон. наук, професор

                   В.Ф. Мервенецька, канд. екон. наук, ст. викладач

                   Л.В. Білозор, канд. екон. наук, доцент

Рецензент: В.В. Мельничук, канд. екон. наук, доцент

Відповідальний за випуск завідувач кафедри обліку, аналізу та аудиту в АПК М.М.Коцупатрий, канд. екон. наук, професор

ЗМІСТ

Вступ	4
Загальні методичні вказівки	5
Організація підготовки курсових робіт	6
Зміст, структура, обсяг та порядок викладу матеріалу курсової роботи	7
Вимоги до оформлення курсової роботи	10
Організація захисту курсових робіт	18
Додатки	22

 

ВСТУП

«На довгій дорозі до істини всі кроки важливі,

але перші – це найважливіші, бо з них починається шлях…»

Г. Сковорода

На сучасному етапі розвитку економіки країни фінансовий облік є реальним інструментом управління. Фінансовий обік – сукупність правил і процедур, які забезпечують підготовку та оприлюднення інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства відповідно до вимог чинного законодавства. Правові засади організації і ведення фінансового обліку визначено Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та національними Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. На підприємствах АПК облік забезпечує контроль за використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, відображення в облікових регістрах і формах звітності повної і достовірної інформації про господарську діяльність підприємства, дотримання договірної та фінансової дисципліни. У цьому зв’язку особливого значення набувають теоретичні та практичні дослідження побудови системи обліку господарської діяльності за різних форм власності і різних організаційно-правових форм господарювання, на базі чого повинні розроблятися прикладні питання бухгалтерського обліку підприємства.

Значна роль у цьому процесі належить вмінню студентів самостійно опрацьовувати інформацію, робити відповідні висновки та узагальнення.

Відповідно до навчального плану підготовки фахівців за напрямом підготовки 6509 «Облік і аудит» студенти готують курсову роботу з науки «Фінансовий облік».

Курсова робота – це дослідження, що проведено студентом самостійно на завершальному етапі вивчення науки «Фінансовий облік». Вона є теоретико-прикладним дослідженням, що містить ґрунтовне теоретичне обґрунтування актуальної організаційно-управлінської або обліково-економічної проблеми і одночасно містить шляхи науково-практичного її розв’язання, що ґрунтуються на ретельному вивченні економічної літератури, нормативної бази та діючої практики суб’єктів господарювання.

Методичні вказівки містять вимоги до курсової роботи та рекомендації до її виконання, мета яких – допомогти студентові правильно організувати працю над курсовою роботою, що визначає підготовленість майбутнього спеціаліста до самостійної професійної діяльності, та підготуватися до її захисту.

Дані методичні вказівки складені відповідно до чинних інструктивних і методичних документів Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, рішень Вченої ради і ректорату ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». Методичні вказівки з виконання курсових робіт є загальними для студентів напряму підготовки 6509 «Облік і аудит» спеціалізації «Облік і аудит в АПК» факультету економіки агропромислового комплексу.

1. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Курсова робота з фінансового обліку виконується студентами ІІІ курсу спеціальності 6509 «Облік і аудит» після засвоєння теоретичних дисциплін, що є базою для виконання самостійної роботи. Вона є важливим елементом систематизації і закріплення теоретичних знань, самостійного опанування методів наукового пізнання і першими кроками наукового дослідження студента. Вона являє собою цілісне дослідження з вирішення практичних завдань функціонування суб’єктів господарювання різних сфер діяльності.

Підготовка курсової роботи з фінансового обліку – це важливий етап у ході вивчення наук фахового напрямку з підготовки спеціалістів з обліку і аудиту.

Метою курсової роботи є закріплення теоретичних знань студентів з питань бухгалтерського обліку, вибір і поглиблене вивчення студентом однієї з конкретних прикладних проблем, проведення аналізу стану обраного об’єкту дослідження та організації бухгалтерського обліку, а також розробка пропозицій та рекомендацій стосовно вирішення поставлених завдань.

Основними завданнями курсової роботи є:

-систематизація і закріплення теоретичних знань з бухгалтерського обліку, виявлення уміння студента застосовувати ці знання при вирішенні конкретних науково-практичних і виробничих завдань;

-розвинення у студентів навичок ведення самостійного науково-практичного пошуку, проектування, оволодіння методикою дослідження й експериментування при вирішенні поставлених проблем і питань;

-розвинення у студентів розуміння та вміння реферувати монографії, збірники наукових праць, підручники, статті з обраної тематики дослідження і стисло викладати матеріал;

-розвинення у студентів здатності використання різноманітної інформації, даних первинних документів та облікових регістрів підприємств, фінансової звітності, статистичних даних тощо;

-проведення всебічної діагностики ситуації із застосуванням сучасного інструментарію;

-обґрунтування запропонованих рішень із використанням ситуаційного аналізу;

-підготовка доповіді та наочних матеріалів, що передають основний зміст роботи та пропозиції автора, з подальшим публічним захистом їх перед комісією, що затверджується кафедрою.

Виконуючи курсову роботу, студент повинен в повній мірі застосовувати набуті знання з фінансового обліку; використовувати досягнення вітчизняної та світової науки; на високому теоретичному рівні виконувати різноманітні розрахунки, обґрунтовувати варіанти обраних рішень; грамотно, повно і разом з тим лаконічно викладати свої рішення.

Під час захисту курсової роботи необхідно стисло передати її основний зміст, акцентуючи увагу на актуальності та новизні роботи, аргументовано подати прийняті в ній рішення та обґрунтувати отримані результати. Досвід, набутий при виконанні та захисту курсової роботи, має бути використаний у подальшій підготовці роботи бакалавра, магістра. 

2. ОРГАНІЗАЦІЯ ПІДГОТОВКИ КУРСОВИХ РОБІТ

Курсова робота – перший досвід самостійної творчої розробки студентом комплексу теоретичних, прикладних та аналітичних питань, в результаті розв’язання яких виявляється не тільки рівень знань з науки, але й уміння застосовувати отримані знання, навички для вирішення конкретних практичних задач. Робота повинна містити елементи новизни, спрямовані на підвищення ефективності виконуваних розробок.

Тематика курсових робіт з науки «Фінансовий облік» визначається і затверджується рішенням кафедри обліку, аналізу та аудиту в АПК. Вона повинна бути актуальною, мати практичне значення, відповідати сучасному стану та перспективам розвитку економічної науки. Тему курсової роботи студенти обирають самостійно відповідно до рекомендованої кафедри тематики з дисципліни «Фінансовий облік», що наведена в додатку А.

При виборі теми слід брати до уваги можливість отримання аналітичної інформації для конкретного дослідження. Студенти, які працюють, можуть вибрати тему, що дає їм можливість використовувати інформацію даного підприємства та вирішувати конкретні прикладні завдання.

Для затвердження вибраної теми курсової роботи студент повинен подати заяву на ім’я завідувача кафедри обліку, аналізу та аудиту в АПК (додаток Б). Затвердження тем курсових робіт та керівників робіт відбувається на засіданні кафедри обліку, аналізу та аудиту в АПК.

Зміна затвердженої теми допускається, як виняток, за неможливості її виконання. Для зміни теми курсової роботи студент подає завідувачу кафедри заяву з обґрунтуванням причин зміни, що завізована керівником курсової роботи. Зміна теми затверджується на засіданні кафедри.

Студенти самостійно складають проект плану курсової роботи і обов’язково погоджують його з науковим керівником. План курсової роботи повинен бути логічним та послідовним. Передбачені в ньому питання мають повністю розкривати теоретичні аспекти дослідження за вибраною тематикою, а аналітична частина курсової роботи виконується на фактичних матеріалах конкретного підприємства. В роботі обов’язково аналізується стан ведення конкретного об’єкта бухгалтерського обліку та пропонуються шляхи і методи його поліпшення.

Обов’язки студента

Студент самостійно обирає тему курсової роботи із переліку тем, запропонованих кафедрою. Робота повинна бути виконана самостійно, без копіювання підручників, навчальної та іншої літератури, текстів інструкцій, рекомендацій тощо. Її автор несе повну відповідальність за використання першоджерел, обґрунтування та прийняття рішень і виклад в курсовій роботі матеріалу в цілому.

Питання повинні висвітлюватись не лише з теоретичних позицій, але й обов’язково з використанням даних конкретного підприємства. Матеріал слід викладати коротко, без скорочення слів і найменувань.

Студенту необхідно ретельно враховувати всі зауваження керівника і своєчасно усувати всі вказані недоліки. Систематична праця над курсовою роботою є запорукою якісного її виконання та успішного захисту. Про виконання етапів написання курсової роботи студент має звітуватись перед своїм керівником.

Обов’язки керівника курсової роботи

Керівник курсової роботи допомагає студенту в проведенні дослідження впродовж усього відведеного терміну написання курсової роботи. Керівниками можуть бути професори, доценти та інші досвідчені викладачі кафедри.

Обов’язком керівника є затвердження плану курсової роботи, контроль за дотримання графіку її написання, координація роботи в цілому та рецензування підготовленої до захисту роботи.. Керівник несе відповідальність за дотримання студентом нормативних вимог щодо виконання роботи та засвідчує її достатню якість.

Керівник готує відгук на курсову роботу за установленою формою (додаток В).

3. ЗМІСТ, СТРУКТУРА, ОБСЯГ ТА ПОРЯДОК ВИКЛАДУ МАТЕРІАЛУ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсова робота як оригінальне теоретично-прикладне дослідження повинна мати певну логіку побудови, послідовність, завершеність та відповідати нормативним вимогам.

Структура та зміст курсової роботи, співвідношення його розділів визначаються обраною темою і конкретною потребою розробки її спеціальних питань.

Рекомендується наступна структура і порядок розміщення її частин:

- титульний аркуш єдиного зразка (1 стор.);

- зміст (1 стор.);

- вступ (2 стор.);

- теоретична частина (10 – 11 стор.);

- аналітично-практична частина (10 – 12 стор.);

- завершальна частина (10 – 11 стор.);

- висновки (2 – 3 стор.);

- список використаних джерел;

- додатки.

Загальний обсяг курсової роботи має бути близько 35-40 аркушів друкованого тексту, не враховуючи списку використаних джерел і додатків.

Титульний аркуш

Титульний аркуш курсової роботи містить найменування міністерства і вищого навчального закладу, де виконана курсова робота; назву факультету, кафедри та шифр і найменування напряму підготовки; прізвище, ім'я, по батькові автора (студента); назву курсової роботи; науковий ступінь, вчене звання та прізвище, ім’я, по батькові наукового керівника; місто і рік виконання роботи (додаток Д). На титульному аркуші вказується назва підприємства, на базі якого виконана курсова робота

Зміст

У змісті може бути 4—6 питань, які повністю характеризують тему курсової роботи.

План (зміст) курсової роботи містить найменування всіх питань із зазначенням початкових сторінок. Він має відображати зміст теми, сутність проблеми, її складність та логіку дослідження. Назви питань мають бути стислими і зрозумілими, літературно грамотними, тісно пов'язаними з назвою роботи, але не повторювати її. Типовий план курсової роботи надано в додатку Е .

Вступ

У вступі розкривають сутність і стан наукової проблеми та її значущість, обґрунтовують актуальність та значення обраної теми; вказують науковців, що займалися дослідженням даного питання; формулюють мету, основні завдання, предмет і об'єкт дослідження; наводять перелік методів дослідження, що використовувалися при написанні курсової роботи, зазначають джерела інформації, що використовувались під час дослідження та значення одержаних результатів.

Теоретична частина роботи

Теоретична частина курсової роботи виконується на основі вивчення теоретичних положень бухгалтерського обліку, нормативно-правових документів, законодавчих актів, праць вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів, методичних розробок з досліджуваної проблеми. В теоретичній частині курсової роботи надається характеристика теоретичних і методологічних питань досліджуваної проблеми, аналізуються пропозиції вітчизняних і зарубіжних дослідників, проводиться їхня критична оцінка й обґрунтування позиції автора курсової роботи.

Аналітично-практична частина роботи

Аналітично-практичним є другий розділ курсової роботи. Його метою є визначення сучасного стану об’єкта дослідження.

В аналітичній частині роботи студент повинен продемонструвати володіння методами наукового пізнання стану конкретного об’єкта бухгалтерського обліку, здібності аналізувати господарську і підприємницьку діяльність, визначити шляхи досягнення поставлених цілей, пов’язаних з розв’язанням завдань, поставлених у курсовій роботі.

Аналітична частина містить матеріал з двох напрямків:

1. Загальна технічна, організаційна, економічна, фінансова, виробнича та т.п. характеристика об’єкту дослідження;

2. Поглиблений аналіз проблеми фінансового обліку відповідно до теми курсової роботи.

Перший напрямок аналізу має спільні риси для всіх тем і передбачає висвітлення таких характеристик господарства:

- назву підприємства і галузеву належність; вид підприємства і форму власності; основне призначення (місія);

-  організаційну структуру, систему управління;

-  спеціалізацію підприємства;

- характеристику основних видів діяльності, загальну характеристику технологічного циклу;

- загальний стан виробничо-господарської, соціально-економічної і фінансової діяльності та ліквідності і платоспроможності підприємства.

Зміст і структура другого напрямку визначається темою і направлена на виявлення напрямів вдосконалення об’єкту та предмету дослідження. Зокрема, тут описують існуючий стан на підприємстві бухгалтерського обліку за обраною тематикою дослідження та проводять його аналіз.

Розділ слід максимально наситити фактичною інформацією (таблиці, графіки, діаграми, схеми), що відображує відповідні результати діяльності підприємства за останній період. Слід чітко розмежувати джерела використаної інформації: дані, запозичені з літератури, одержані з документів підприємства, здобуті власними спостереженнями, експериментами, розрахунками.

Аналітично-практична частина курсової роботи базується на багатому ілюстративному матеріалі, що подається у вигляді таблиць, графічних моделей, рисунків, алгоритмів математичного моделювання з обов’язковим описом у словесній формі. Таблиці повинні бути компактними, стислими. Таблиці розміром до одного аркуша формату А4 розміщуються за текстом роботи, а таблиці великого обсягу виконуються на окремих аркушах і розміщуються одразу після сторінки, на якій іде мова про дані цих таблиць. Таблиці, що містять у собі інформацію другорядного значення (допоміжні дані для розрахунків чи зведена інформація щодо об’єкта, процесу, методу), виносяться у додатки.

Завершальна частина

Завершальна частина повинна містити обґрунтовані пропозиції студента, що спрямовані на досягнення мети, поставленої у вступі. Характер та зміст заходів, що пропонуються, повинен базуватися на результатах аналізу, наведених у аналітично-практичних розділах роботи. Невід’ємною частиною обґрунтування запропонованих студентом заходів має бути доведення економічної доцільності наведених пропозицій.

Висновки

У висновках приводиться короткий виклад результатів, досягнутих у роботи, відображується ступінь виконання поставлених завдань, даються пропозиції студента. Вони містять стислий виклад найважливіших наукових та практичних результатів, одержаних в курсовій роботі, їх значення для науки і практики. Далі формулюють висновки і рекомендації щодо практичного використання здобутих результатів. У першому пункті висновків коротко оцінюють стан питання, далі розкривають методи вирішення поставлених в курсовій роботі завдань, їх практичний аналіз. Ознайомлення з текстом висновків має сформувати у читача уявлення про рівень виконання курсової роботи.

Список використаних джерел

У список використаних джерел включають перелік використаних літературних джерел в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків. Література, що використовується студентом при написанні курсової роботи, та інші додаткові джерела інформації підбираються студентами самостійно. При написанні курсової роботи необхід­но використати не менш як 25 літературних джерел. У додатку Ж наведено приклади оформлення списку використаних джерел.

Необхідно використовувати наступні періодичні видання з бухгалтерського обліку:

// Бухгалтерський облік і аудит

// Бухгалтерія (Бізнес)

// Все про бухгалтерський облік

// Баланс

// Баланс-Агро

// Податки та бухгалтерський облік

// Главбух

// Дебет + Кредит

// Податки Бухгалтерія Бізнес

// Облік і фінанси АПК

// Бухгалтерія в сільському господарстві

// Вісник бухгалтера і аудитора України

// Вісник податкової служби України

// Економіка АПК

// Бухгалтерский учет (Российская Федерация).

// Планирование и учет в сельскохозяйственных и перерабатывающих предприятиях (Российская Федерация)

Інші видання

Крім того, використовують і наукові збірники з бухгалтерського обліку:

// Фінанси, облік і аудит. – КНЕУ

// Формування ринкової економіки. – КНЕУ

// Економіка та підприємництво. – КНЕУ

// Стратегія економічного розвитку України. – КНЕУ.

// Вчені записки Київського національного економічного університету.

// Таврійський науковий вісник». – Херсонський державний аграрний університет

// Науковий вісник Житомирського державного технологічного університету

// Збірник наукових праць Луцького національного технічного університету.

// Збірник наукових праць Уманського національного університету садівництва

// Збірник наукових праць Вінницького державного аграрного університету

// Збірник наукових праць Подільського державного аграрно-технічного університету

Інші видання

Додатки

У додаткахможуть включатися форми фінансової, податкової і статистичної  звітності підприємства, що є базою для написання курсової роботи, первинні документи, облікові регістри, аналітичні таблиці, діаграми, блок-схеми тощо, на які є посилання за змістом роботи і які мають допоміжний характер.

4. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Робота має бути виконана і оформлена з урахуванням державних і галузевих стандартів та з додержанням усіх технічних вимог до наукових робіт. Мова курсової роботи — державна, стиль — науковий, без орфографічних і синтаксичних помилок.

Текст роботи має бути надрукований за допомогою принтера на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм) до тридцяти рядків на сторінці. Шрифт TimesNewRoman, 14 пт, через 1,5 інтервали. Щільність тексту курсової роботи повинна бути однаковою. Можна також подати таблиці та ілюстрації на аркушах формату А3.

Текст розміщується на сторінці, яка обмежується полями: лівим — не менше ніж 20 мм, правим — не менше ніж 10 мм, верх­нім — не менше ніж 20 мм, нижнім — не менше ніж 20 мм. Відстань між заголовком і текстом має бути в межах 15–20 мм.

Курсова робота починається з титульного аркуша, який виконується за формою (додаток Д).

За титульним аркушем розміщують послідовно: відгук наукового керівника, зміст роботи, вступ, основну частину роботи, висновки, список використаних джерел, додатки.

Заголовки

Текст основної частини курсової роботи поділяють на розділи, підрозділи, пункти, підпункти. Заголовки структурних частин роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами симетрично до набору. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці у підбір до тексту. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка.

Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 3 інтервали.

Кожну структурну частину курсової роботи треба починати з нової сторінки.

До загального обсягу курсової роботи не входять додатки, список використаних джерел, таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки. Але всі сторінки зазначених елементів курсової роботи підлягають суцільній нумерації.

Нумерація

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків (малюнків), таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою курсової роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок курсової роботи. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Такі структурні частини курсової роботи, як зміст, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера. Звертаємо увагу на те, що всі аркуші, на яких розміщені згадані структурні частини курсової роботи, нумерують звичайним чином. Не нумерують лише їх заголовки, тобто не можна друкувати: «1. ВСТУП» або «Розділ 6. ВИСНОВКИ».

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається а номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: «2.3.» (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок підрозділу.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: «1.3.2.» (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок пункту.

Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.

Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати в курсовій роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, розміщені на окремих сторінках курсової роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, рисунок або креслення, розміри якого більше формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування у тексті або в додатках.

Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках.

Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка.

Наприклад: Рис.1.2 (другий рисунок першого розділу).

Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в розділі курсової роботи подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис « Таблиця» із зазначеннями номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу).

Якщо в розділі курсової роботи одна таблиця, її нумерують за загальними правилами.

При перенесенні частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово «Таблиця» і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовж. табл.» і вказують номер таблиці, наприклад: «Продовж, табл.1.2».

Формули в курсовій роботі (якщо їх більше однієї) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу).

Примітки до тексту і таблиць, в яких наводять довідкові і пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші кілька, то після слова «Примітки» ставлять двокрапку, наприклад:

Примітки:

1....

2....

Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова «Примітка» ставлять крапку.

Ілюстрації

Ілюструють курсові роботи, виходячи із певного загального задуму, за ретельно продуманим тематичним планом, що допомагає уникнути ілюстрацій випадкових, пов'язаних із другорядними деталями тексту і запобігти невиправданим пропускам ілюстрацій до найважливіших тем. Кожна ілюстрація має відповідати тексту, а текст - ілюстрації.

Основними видами ілюстративного матеріалу в курсових роботах є: рисунок, схема, фотографія, діаграма і графік.

Якість ілюстрацій повинна забезпечувати їх чітке відтворення (електрографічне копіювання, мікрофільмування). Ілюстрації виконують чорнилом, тушшю або пастою чорного кольору на білому непрозорому папері.

У курсовій роботі слід застосовувати лише штрихові ілюстрації й оригінали фотознімків. Фотознімки розміром, меншим за формат А4, наклеюють на стандартні аркуші білого паперу формату А4.

Назви ілюстрацій розміщують після їхніх номерів. За необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий підпис).

Не варто оформлювати посилання на ілюстрації як самостійні фрази, в яких лише повторюється те, що міститься у підписі. У тому місці, де викладається тема, пов'язана з ілюстрацією, і де читачеві треба вказати на неї, розміщують посилання у вигляді виразу в круглих дужках «(рис.3.1)» або зворот типу: «...як це видно з рис. 3.1» або «... як це показано на рис. 3.1».

Підпис під ілюстрацією зазвичай має чотири основних елементи:

- найменування графічного сюжету, що позначається скороченим словом «Рис. в («Мал.»);

- порядковий номер ілюстрації, який вказується без знаку номера арабськими цифрами;

- тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст із якомога стислою характеристикою зображеного;

- експлікацію, яка будується так: деталі сюжету позначають цифрами, які виносять у підпис, супроводжуючи їх текстом. Треба зазначити, що експлікація не замінює загального найменування сюжету, а лише пояснює його. Приклад:

Рис. 1.1. Динаміка вартості товарної продукції сільськогосподарських підприємств Уманського району Черкаської області.

Таблиці

Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлюватися у вигляді таблиць.

Приклад побудови таблиці

Таблиця(номер) -

Назва таблиці

Головка						Заголовки граф (колонок)
						Підзаголовки граф (колонок)
Рядки
	Боковик (заголовки рядків)	Графи (колонки)

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово «Таблиця» починають з великої літери. Назву наводять жирним шрифтом.

За логікою побудови таблиці її суб'єкт або підмет (позначення тих предметів, які в ній характеризуються) розміщують у боковику, головці, чи в них обох, а не у прографці; логічний предикат або присудок таблиці (тобто дані, якими характеризується підмет) - у прографці, а не в головці чи боковику. Кожен заголовок над графою стосується всіх даних цієї графи, кожен заголовок рядка в боковику - всіх даних цього рядка.

Заголовок кожної графи в головці таблиці має бути за можливості коротким. Слід уникати повторів тематичного заголовка в заголовках граф, одиниці виміру зазначати у тематичному заголовку, виносити до узагальнюючих заголовків слова, що повторюються.

Боковик, як і головка, потребує лаконічності. Повторювані слова тут також виносять у об'єднувальні рубрики; загальні для всіх заголовків боковика слова розміщують у заголовку над ним.

У прографці повторювані елементи, які мають відношення до всієї таблиці, виносять у тематичний заголовок або в заголовок графи; однорідні числові дані розміщують так, щоб їх класи збігалися; неоднорідні - посередині графи; лапки використовують тільки замість однакових слів, які стоять одне під одним.

Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки - з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Висота рядків повинна бути не меншою 8 мм. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба.

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті, так, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку курсової роботи або з поворотом за стрілкою годинника. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на наступну сторінку. При перенесенні таблиці на наступну сторінку назву вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах однієї сторінки. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її головку, в другому - боковик.

Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна замінювати лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами «Те саме», а далі лапками. Ставити лапки замість цифр, марок, знаків, математичних і хімічних символів, які повторюються, не можна. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.

Формули

При використанні формул необхідно дотримуватися певних правил.

Найбільші, а також довгі і громіздкі формули, котрі мають у складі знаки суми, добутку розміщують на окремих рядках. Це стосується також і всіх нумерованих формул. Для економії місця кілька коротких однотипних формул, відокремлених від тексту, можна подати в одному рядку, а не одну під одною. Невеликі і нескладні формули, що не мають самостійного значення, вписують всередині рядків тексту.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони наведені у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки.

Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишити не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=), або після знаків плюс (+), мінус (-), множення.

Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання в наступному тексті, інші – нумерувати не рекомендується.

Порядкові номери позначають арабськими цифрами в круглих дужках біля правого поля сторінки без крапок від формули до її номера. Номер, який не вміщується у рядку з формулою, переносять у наступний нижче формули. Номер формули при її перенесенні вміщують на рівні останнього рядка. Якщо формулу взято в рамку, то номер такої формули записують зовні рамки з правого боку навпроти основного рядка формули. Номер формули-дробу подають на рівні основної горизонтальної риски формули.

Номер групи формул, розміщених на окремих рядках і об'єднаних фігурною дужкою (парантезом), ставиться справа від вістря парантеза, яке знаходиться в середині групи формул і спрямовано в сторону номера.

Загальне правило пунктуації в тексті з формулами таке: формула входить до речення як його рівноправний елемент. Тому в кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації.

Двокрапку перед формулою ставлять лише у випадках, передбачених правилами пунктуації, а) у тексті перед формулою є узагальнююче слово; б) цього вимагає побудова тексту, що передує формулі.

Розділовими знаками між формулами, котрі йдуть одна під одною і не відокремлені текстом, можуть бути кома або крапка з комою безпосередньо за формулою до її номера.

Розділові знаки між формулами при парантезі ставлять всередині парантеза. Після таких громіздких математичних виразів, як визначники і матриці, можна розділові знаки не ставити.

Загальні правила цитування та посилання на використані джерела

При написанні курсової роботи студент повинен посилатися на джерела, матеріали або окремі результати з яких наводяться в курсовій роботі, або на ідеях і висновках яких розроблюються проблеми, завдання, питання, вивченню яких присвячена курсова робота. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з'ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли наявний у них матеріал, не включений до останнього видання.

Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке є посилання в курсовій роботі.

Посилання в тексті курсової роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, «... у працях [1-7]...».

Коли в тексті курсової роботи необхідно зробити посилання на складову частину чи конкретні сторінки відповідного джерела, можна наводити посилання у виносках, при цьому номер посилання має відповідати його бібліографічному опису за переліком посилань.

Приклад:

Цитата в тексті: «... незважаючи на пріоритетне значення мовних каналів зв'язку між діловими партнерами, ні в якому разі не можна ігнорувати найбільші канали передачі інформації /6/1)».

Відповідний опис у переліку посилань:

6. Дороніна М.С. Культура спілкування ділових людей: Навч. посіб. - К.: КМ Асаdemіа, 1998, - 192 с.

Відповідне подання виноски:

/6/ 1)   розд. 1. Ділове спілкування, с. 29.

Рекомендується в основному тексті або у заключних абзацах розділів давати посилання на особисті наукові праці здобувача (принаймні ті, перелік яких наведено в курсовій роботі).

Посилання на ілюстрації курсової роботи вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад, «рис.1.2».

Посилання на формули курсової роботи вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад «... у формулі (2.1)».

На всі таблиці курсової роботи повинні бути посилання в тексті, при цьому слово «таблиця» в тексті пишуть скорочено, наприклад: «...у табл.1.2».

Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. Науковий етикет потребує точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.

Загальні вимоги до цитування такі:

а) текст цитати починається і закінчується Лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз «так званий»;

б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту та без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками, Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, наприкінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;

в) кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело;

г) при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів і давати відповідні посилання на джерело;

д) якщо необхідно виявити ставлення автора курсової роботи до окремих слів або думок з цитованого тексту, то після них у круглих дужках ставлять знак оклику або знак питання;

є) коли автор курсової роботи, наводячи цитату, виділяє в ній деякі слова, то робиться спеціальне застереження, тобто після тексту, який пояснює виділення, ставиться крапка, потім дефіс і вказуються ініціали автора курсової роботи, а весь текст застереження вміщується у круглі дужки. Варіантами таких застережень є: (курсив наш. - М.Х.), (підкреслено мною. - М.Х.), (розбивка моя. - М.Х.).

Оформлення списку використаних джерел

Список використаних джерел - елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків.

Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв (при цьому враховують відповідність бібліографічного опису вимогам чинного міжнародного стандарту ГОСТ 7.1-84, за винятком вимог Изм. N8 4 (ІПС №2, 2001). Завдяки цьому можна уникнути повторних перевірок, вставок пропущених відомостей.

Джерела можна розміщувати в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку.

Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати відповідно до вимог міжнародних і державного стандартів з обов'язковим наведенням назв праць. Зокрема потрібну інформацію щодо згаданих вимог можна отримати з таких стандартів: ГОСТ 7.1-84 «СИБИД. Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления», ДСТУ3582-97 «Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила», ГОСТ 7.12-93 «СИБИД. Библиографическая запись. Сокращение слов на русаком языке. Общин требования и правила».

Правила оформлення списку використаних джерел подано у додатку Ж.

Додатки

До додатків включається допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття курсової роботи:

- проміжні математичні доведення, формули та розрахунки;

- таблиці допоміжних цифрових даних;

- протоколи й акти випробувань, впровадження, розрахунки економічного ефекту;

- інструкції та методики, опис алгоритмів і програм вирішення задач за допомогою електронно-обчислювальних засобів, які розроблені у процесі виконання курсової роботи;

- копії первинних та зведених документів, форми звітності, які використовуються в роботі під час дослідження;

- ілюстрації допоміжного характеру.

Додатки оформлюють як продовження курсової роботи на наступних її сторінках або у вигляді окремої частини (книги), розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті курсової роботи.

Якщо додатки оформлюють на наступних сторінках курсової роботи, кожний такий додаток повинен починатися а нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно текстусторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток ____» і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, ї. Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б. Один додаток позначається як додаток А.

При оформленні додатків окремою частиною (книгою) на титульному аркуші під назвою курсової роботи друкують великими літерами слово «ДОДАТКИ».

Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад, А.2 - другий розділ додатка А; В.3.1 - перший підрозділ третього розділу додатка В.

Ілюстрації, таблиці та формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д.1.2-другий рисунок першого розділу додатка Д); формула (А.1)- перша формула додатка А.

5. ОРГАНІЗАЦІЯ ЗАХИСТУ КУРСОВИХ РОБІТ

Підготовка до захисту курсової роботи

Завершена курсова робота, підписана студентом, подається керівникові у встановлений календарним планом термін. Після перегляду курсової роботи керівником і усунення студентом висловлених йому зауважень з роботи, керівник підписує її, складає письмовий відгук і подає завідувачу кафедри. У відгуку повинно бути відображено (форма наведена у додатку В):

- актуальність теми курсової роботи;

- логічність структури роботи;

- відповідність змісту роботи плану;

- повнота розкриття теми;

- підбір і глибина опрацювання джерел інформації;

- достатність фактичного матеріалу;

- самостійність та оригінальність роботи;

- рівень оформлення роботи;

- обґрунтованість висновків;

- загальний висновок керівника щодо відповідності курсової роботи встановленим вимогам і практичного значення, а також загальна кількість балів за роботу і рекомендації її до захисту.

Склад комісії

Для захисту курсових робіт на кафедрі створюється комісія. Голова комісії затверджується на засіданні кафедри обліку, аналізу та аудиту в АПК До складу комісії можуть входити завідувач кафедри, професори або доценти кафедри. Захист курсових робіт відбувається за списком студентів, які захищаються на даному засіданні комісії.

До компетенції комісії відносяться перевірка науково-теоретичної ї та практичної підготовки студентів. Комісією приймається до уваги зміст роботи, її грамотність, якість оформлення результатів дослідження, обґрунтованість висновків та пропозицій, зміст доповіді та відповідей на запитання, відзив на роботу наукового керівника.

Захист курсової роботи

Студент готує до захисту доповідь та ілюстративний матеріал для членів комісії на захисті курсової роботи (зразок оформлення титульного аркушу ілюстративного матеріалу подано у додатку З). Наочні матеріали (графіки, таблиці, діаграми, схеми, рисунки, фото тощо), які використовуються при захисті курсової роботи, можуть бути представлені на паперовому носії формату А 4 або електронному носії для демонстрації з використанням мультимедійних засобів. Демонстраційний матеріал повинен не дублювати, а ілюструвати та доповнювати  доповідь студента..

Час доповіді студента не повинен перевищувати 10 хвилин, має бути стислим, конкретним, з використанням підготовленої презентації. Головне призначення таких додатків — детально та наочно проілюструвати ті чи інші твердження автора, тому необхідно вчасно посилатися на відповідний матеріал, акцентувати на ньому увагу членів комісії. Загальний час захисту курсової роботи не повинен перевищувати 20 хвилин у середньому на одного студента, враховуючи відповіді на запитання.

Захист курсової роботи відбувається публічно в присутності голови та членів комісії, що призначаються завідувачем кафедри. Захист курсової роботи демонструє не тільки вміння студента самостійно виконувати дослідження, але й дає уявлення членам комісії про ступінь володіння студентом теоретичним матеріалом, про його вміння застосовувати одержані теоретичні знання під час виконання практичних завдань та про рівень підготовки майбутнього фахівця з обліку і аудиту в цілому.

Захист роботи розпочинається з доповіді, в якій студент має розкрити:

—  актуальність теми;

—  об’єкт дослідження;

—  структуру роботи;

—  висновки з проведеного дослідження, зміст запропонованих заходів та методів, обґрунтування їх ефективності (рекомендується витратити не менше 70% часу, відведеного для доповіді).

Під час доповіді не слід повністю переказувати зміст усіх розділів, методику і техніку проведення дослідження. Основна увага повинна бути приділена практичній частині роботі, особистому внеску автора курсової роботи в дослідження, що проведене.

Завершуючи доповідь, студент має відзначити: які його розробки та висновки намічені до впровадження; де ще слід, на його думку, провести додаткові дослідження; яка фактична чи очікувана соціально-економічна ефективність запропонованих ним заходів. Під час доповіді слід звертатися до ілюстративного матеріалу, коротко пояснюючи його зміст.

Під час захисту доцільно використовувати сучасні мультимедійні засоби.

Члени комісії, присутні на захисті, можуть ставити студенту, що захищає курсову роботу, запитання з метою визначення рівня його спеціальної підготовки та ерудиції.

Після обговорення підсумків захисту на закритому засіданні членів комісії виноситься її рішення (загальна підсумкова оцінка). Рішення про оцінку курсової роботи приймає комісія більшістю голосів.

У разі незгоди між членами комісії думка голови є вирішальною. Рішення комісії оголошується її головою в той самий день.

Критерії оцінювання курсової роботи та її захисту

У процесі визначення оцінки враховується низка важливих показників якості курсової роботи:

Змістовні аспекти роботи:

-  актуальність обраної теми дослідження;

-  спрямованість роботи на розробку реальних практичних рекомендацій;

-  відповідність логічної побудови роботи поставленій меті і завданням;

-  рівень обґрунтування запропонованих рішень;

-  ступінь самостійності проведення дослідження;

-  розвиненість мови викладення роботи та її загальне оформлення.

Якість захисту роботи:

- уміння стисло, послідовно й чітко викласти сутність і результати дослідження;

-  здатність аргументовано захищати свої пропозиції, думки, погляди;

-  загальний рівень підготовки студента.

Основні умови одержання оцінки

Оцінювання курсової роботи здійснюється комісією, що затверджується кафедрою для захисту курсових робіт. Підсумкова оцінка за курсову роботу виставляється за 100-бальною шкалою оцінювання на основі таких критеріїв.

Науковим керівником дається відгук на виконану курсову роботу з попередніми балами 0-60 балів. На захисті відповідно студент має можливість отримати 0-40 балів. Критерії оцінювання курсової роботи наведені в табл. 1.

Таблиця 1

Критерії

оцінювання курсової роботи

Критерій оцінювання	Оцінка в балах
Оформлення курсової роботи відповідно до визначених вимог	0-10
Рівень аналізу літературних джерел за обраною темою дослідження	0-10
Повнота викладу теоретичного матеріалу	0-20
Наявність та доречність інформаційних матеріалів (таблиць, графіків, схем тощо) при висвітленні основного змісту роботи	0-10
Ґрунтовність розроблених висновків та пропозицій	0-10
Логічність та обґрунтованість викладення змісту курсової роботи в доповіді студента на її захисті	0-20
Аргументація відповідей на поставлені запитання під час захисту курсової роботи	0-20
Разом	0-100

Зауваження, що мали місце до змісту курсової роботи та її захисту, враховуються комісією за їх значимістю в оцінці за 100-бальною шкалою та оцінкою за шкалою ECTS.

В залікову книжку студента головою комісії по захисту курсових робіт виставляється оцінка  за традиційною 4-бальною шкалою та за системою ЕCTS. Порядок переведення даних 100-бальної шкали  оцінювання в 4-бальну та шкалу  за системою ЕCTS здійснюється в такому порядку (табл. 2).

На основі наведених критеріїв оцінювання загальна оцінка за курсову роботу виставляється за таких вимог:

Відмінно. Курсова робота є бездоганною: містить елементи новизни, має практичне значення, доповідь логічна і коротка, проголошена вільно, зі знанням справи, відгук позитивний, відповіді на запитання членів комісії правильні і стислі.

Добре. Тема роботи розкрита, але мають місце окремі недоліки непринципового характеру: в теоретичній частині поверхово зроблений аналіз літературних джерел, недостатньо використані інформаційні матеріали, доповідь логічна, проголошена вільно, відповіді на запитання членів комісії в основному правильні, оформлення роботи в межах вимог.

Задовільно. Тема курсової роботи в основному розкрита, але мають місце недоліки змістовного характеру: нечітко сформульована мета роботи, теоретичний розділ має виражений компілятивний характер, наукова полеміка відсутня, добір інформаційних матеріалів (таблиці, графіки, схеми) недостатній, відгук містить окремі зауваження, доповідь прочитана за текстом, не всі відповіді на запитання членів комісії правильні або повні. Є зауваження щодо оформлення курсової роботи.

Незадовільно. Нечітко сформульована мета та завдання курсової роботи. Розділи не логічно пов’язані між собою. Відсутній критичний огляд сучасних літературних джерел. Зміст роботи подано поверхово. Пропоновані заходи випадкові, з викладеного змісту роботи не випливають, економічне обґрунтування неповне. Оформлення роботи далеке від зразкового. Відповіді на запитання членів комісії неточні або неповні.

Курсова робота до захисту не допускається. Не подана науковому керівникові на перевірку  у встановлені строки. У роботі допущено плагіат. Структура і зміст курсової роботи не відповідає вимогам. Відсутнє економічне обґрунтування запропонованих заходів, недбало оформлена робота.

Таблиця 2

Умови переведення даних 100-бальної шкали оцінювання

в 4-х бальну та шкалу ECTS

Оцінка за шкалою ЕCTS	Оцінка за бальною шкалою, що використовується в КНЕУ	Оцінка на національною шкалою
A	90-100	5 (відмінно)
B	80-89	4 (добре)
C	70-79
D	66-69	3 (задовільно)
E	60-65
FX	21-59	2 (незадовільно) з можливістю повторного складання
F	0-20	2 (незадовільно) з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

 

ДОДАТКИ

Додаток А

 Тематика курсових робіт з науки «Фінансовий облік»

1. Міжнародні принципи та стандарти обліку і шляхи впровадження їх в Україні.
2. Концептуальні теорії обліку: історія і сучасність.
3. Історія розвитку бухгалтерського обліку в Україні.
4. Форми бухгалтерського обліку: історія і сучасність
5. Організація первинного обліку в аграрних підприємствах.
6. Облік касових операцій в національній і іноземній валюті.
7. Облік коштів на рахунках в банку в національній валюті.
8. Облік коштів на рахунках в банку в іноземній валюті.
9. Облік експортних та імпортних операцій.
10. Облік довгострокових фінансових інвестицій.
11. Облік поточних фінансових інвестицій.
12. Облік придбаних цінних паперів.
13. Організація обліку фінансових інструментів.
14. Облік розрахунків з покупцями і замовниками.
15. Облік розрахунків з підзвітними особами.
16. Облік розрахунків за претензіями та відшкодуванням завданих збитків.
17. Облік вексельних операцій.
18. Облік капітального будівництва.
19. Облік виготовлення та придбання основних засобів.
20. Облік придбання та виготовлення інших необоротних матеріальних активів.
21. Облік придбання та створення нематеріальних активів.
22. Облік наявності і руху основних засобів.
23. Облік амортизації і зносу основних засобів.
24. Облік витрат на ремонт основних засобів.
25. Облік лізингових (орендних) операцій.
26. Облік оренди цілісних майнових комплексів.
27. Облік інвестиційної нерухомості.
28. Облік переоцінки і зменшення корисності основних засобів.
29. Облік наявності і руху інших необоротних матеріальних активів.
30. Облік амортизації і зносу інших необоротних матеріальних активів.
31. Облік наявності і руху нематеріальних активів.
32. Облік амортизації нематеріальних активів.
33. Облік довгострокових біологічних активів рослинництва.
34. Облік довгострокових біологічних активів тваринництва.
35. Облік наявності і використання виробничих запасів.
36. Облік наявності і використання нафтопродуктів.
37. Облік запасних частин та їх використання.
38. Облік кормів.
39. Облік насіння і садивного матеріалу.
40. Облік добрив та отрутохімікатів.

Продовження додатку А 

1. Облік малоцінних та швидкозношуваних предметів.
2. Облік поточних біологічних активів тваринництва.
3. Облік продукції рослинництва.
4. Облік продукції тваринництва.
5. Облік продукції промислових виробництв.
6. Облік товарів на підприємствах оптової торгівлі.
7. Облік товарів на підприємствах роздрібної торгівлі.
8. Облік виробництва продукції зернових культур.
9. Облік виробництва продукції буряківництва.
10. Облік виробництва продукції овочівництва відкритого ґрунту.
11. Облік виробництва продукції овочівництва захищеного ґрунту
12. Облік виробництва продукції луб’яних культур.
13. Облік виробництва продукції садівництва і ягідництва.
14. Облік виробництва продукції виноградарства.
15. Облік виробництва картоплі.
16. Облік виробництва кормів.
17. Облік виробництва продукції сіяних трав.
18. Облік виробництва продукції молочного скотарства.
19. Облік виробництва продукції основного молочного стада.
20. Облік вирощування молодняка великої рогатої худоби м’ясного напрямку.
21. Облік вирощування молодняка великої рогатої худоби молочного напрямку.
22. Облік виробництва продукції свинарства.
23. Облік виробництва продукції свинарства на тваринницьких комплексах.
24. Облік виробництва продукції вівчарства.
25. Облік виробництва продукції птахівництва.
26. Облік витрат і виходу продукції інкубаторних цехів.
27. Облік виробництва продукції звірівництва.
28. Облік виробництва продукції кролівництва.
29. Облік виробництва продукції бджільництва.
30. Облік виробництва продукції рибництва.
31. Облік виробництва продукції в овоче- і плодопереробних цехах.
32. Облік виробництва продукції виноробства.
33. Облік виробництва продукції комбікормових цехів.
34. Облік борошномельного виробництва.
35. Облік виробництва продукції молокопереробних цехів.
36. Облік виробництва продукції м’ясопереробних цехів.
37. Облік виробництва продукції птахозабійних цехів.
38. Облік виробництва продукції рослинництва у фермерських господарствах.
39. Облік виробництва продукції тваринництва у фермерських господарствах.
40. Облік виробництва будівельних матеріалів.
41. Облік лісопильного виробництва.
42. Облік виробництва столярних виробів.
43. Облік виробництва сувенірів та продукції народних промислів.
44. Облік наявності і переробки давальницької сировини.
45. Облік виробництва продукції на давальницьких умовах.

Продовження додатку А 

1. Облік витрат у ремонтній майстерні.
2. Облік витрат на утримання вантажного автотранспорту.
3. Облік витрат на енергозабезпечення.
4. Облік витрат на утримання машинно-тракторного парку.
5. Облік основного виробництва в машинно-технологічних станціях.
6. Облік виробництва продукції на підприємствах громадського харчування.
7. Облік виробництва продукції в пекарнях.
8. Облік витрат і доходів у спортивно-оздоровчих закладах.
9. Облік витрат і доходів у санаторно-курортних закладах.
10. Організація обліку виробництва продукції рослинництва і тваринництва на фермерських господарствах.
11. Облік загальновиробничих витрат.
12. Облік браку у виробництві.
13. Облік розрахунків з постачальниками і підрядниками.
14. Облік розрахунків з учасниками.
15. Облік довгострокових зобов¢язань за облігаціями власної емісії.
16. Облік кредитів банку.
17. Облік довгострокових і короткострокових позик.
18. Облік розрахунків за податками і платежами.
19. Облік розрахунків за фіксованим сільськогосподарським податком.
20. Облік розрахунків за єдиним податком в суб’єктах малого підприємництва.
21. Облік розрахунків за податком на додану вартість на сільськогосподарських підприємствах.
22. Облік розрахунків за податком з доходів фізичних осіб.
23. Облік розрахунків за податком на прибуток.
24. Облік цільового фінансування і цільових надходжень.
25. Облік забезпечення майбутніх витрат і платежів.
26. Облік розрахунків за соціальним страхуванням.
27. Облік розрахунків за страхуванням урожаю і майна в аграрних підприємствах.
28. Облік розрахунків за виплатами працівникам.
29. Облік праці та її оплати в рослинництві.
30. Облік праці та її оплати в тваринництві.
31. Облік праці та її оплати в підсобних промислових виробництвах.
32. Облік праці та її оплати в допоміжних виробництвах.
33. Облік статутного капіталу в приватних підприємствах.
34. Облік власного капіталу в приватних підприємствах.
35. Облік статутного капіталу в фермерських господарствах.
36. Облік власного капіталу в фермерських господарствах.
37. Облік статутного капіталу в товариствах з обмеженою відповідальністю.
38. Облік статутного капіталу в акціонерних товариствах.
39. Облік статутного капіталу в державних підприємствах.
40. Облік пайового капіталу в сільськогосподарських кооперативах.
41. Облік додаткового капіталу в аграрних підприємствах.
42. Облік ліквідації підприємств-банкрутів.
43. Облік реалізації продукції.

Продовження додатку А 

1. Облік реалізації продукції у власній торговельній мережі.
2. Облік реалізації товарів на підприємствах оптової і роздрібної торгівлі..
3. Облік реалізації виконаних робіт та наданих послуг.
4. Облік адміністративних витрат.
5. Облік реалізації продукції у фермерських господарствах.
6. Облік витрат на збут.
7. Облік витрат і доходів іншої операційної діяльності.
8. Облік витрат і доходів фінансової діяльності.
9. Облік витрат і доходів іншої (інвестиційної) діяльності
10. Облік надзвичайних витрат і доходів.
11. Облік формування і використання фінансових результатів.
12. Облік формування фінансових результатів від сільськогосподарської діяльності.
13. Облік виробництва і реалізації продукції на малих підприємствах.
14. Облік виконання робіт і надання послуг на малих підприємствах.
15. Облік формування фінансових результатів на малих підприємствах.
16. Облік формування фінансових результатів у фермерських господарствах.
17. Організація річної фінансової звітності на аграрних підприємствах.
18. Організація квартальної фінансової звітності на аграрних підприємствах.
19. Організація фінансової звітності на малих підприємствах.
20. Організація фінансової звітності в фермерських господарствах.
21. Організація статистичної звітності в аграрних підприємствах.
22. Інвентаризація засобів і зобов’язань на підприємствах та облік розрахунків за відшкодуванням матеріальних збитків.
23. Облік будівельних матеріалів і конструкцій на будівельних підприємствах.
24. Облік будівельного виробництва.
25. Облік загально виробничих витрат на будівельних підприємствах.
26. Облік адміністративних витрат на будівельних підприємствах.
27. Облік адміністративних витрат на торговельних підприємствах.
28. Облік витрат на збут на підприємствах оптової торгівлі.
29. Облік витрат на збут на підприємствах роздрібної торгівлі.

 Додаток Б

Зразок заяви на затвердження теми курсової роботи

Завідувачу кафедри

обліку, аналізу та аудиту в АПК

___________________________

студента ОМЕ-301 групи

спеціальності 6509 «Облік і аудит»

Петренка Петра Петровича

 

Заява

Прошу затвердити тему курсової роботи з науки «Фінансовий облік» «Облік загальновиробничих витрат» та керівника курсової роботи – старшого викладача Самохвала С.П.

Курсова робота буде виконана на матеріалах СТОВ «Дружба» с. Степок Таращанського району Київської області

 

Дата                           Підпис

ПОГОДЖЕНО

Завідувач кафедри обліку, аналізу та аудиту в АПК (підпис)          _______________   «__»______________201_ р.

Керівник роботи ст. викладач (підпис)          С.П. Самохвал   «__»______________201_ р.

 

Додаток В

Орієнтовний зміст відгуку керівника курсової роботи

ВІДГУК

на курсову роботу з науки «Фінансовий облік»

студента 3-го курсу спеціальності 6509 «Облік і аудит»

Петренка Петра Петровича

на тему «Облік загальновиробничих витрат»

Оцінка основних параметрів роботи:

- актуальність теми курсової роботи;

- логічність структури роботи;

- відповідність змісту роботи плану;

- повнота розкриття теми;

- підбір і глибина опрацювання джерел інформації;

- достатність фактичного матеріалу;

- самостійність та оригінальність роботи;

- рівень оформлення роботи;

- обґрунтованість висновків.

За своїм змістом та оформленням дана курсова робота оцінена за такими критеріями:

Критерії оцінювання	Кількість балів
Оформлення курсової роботи відповідно до визначених вимог	10
Рівень аналізу літературних джерел за обраною темою дослідження	10
Повнота викладу теоретичного матеріалу	20
Наявність та доречність інформаційних матеріалів (таблиць, графіків, схем тощо) при висвітленні основного змісту роботи	10
Ґрунтовність розроблених висновків та пропозицій	10
Разом	60

Виходячи з вищевикладеного, курсова робота Петренка П.П. за своїм змістом і оформленням відповідає встановленим вимогам і рекомендується до захисту із загальної оцінкою 60 балів.

Науковий керівник:

старший викладач кафедри обліку,

аналізу та аудиту в АПК                                (підпис)                              С.П. Самохвал

 Додаток Д

Зразок форми титульного аркушу курсової роботи

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

Факультет економіки АПК

Кафедра обліку, аналізу та аудиту в АПК

Напрям підготовки 6509 «Облік і аудит»

Спеціалізація «Облік і аудит в АПК»

Денна форма навчання

Петров Петро Петрович

КУРСОВА РОБОТА

з науки «Фінансовий облік»

на тему:

ОБЛІК ЗАГАЛЬНОВИРОБНИЧИХ ВИТРАТ

(на матеріалах СТОВ «Дружба» с. Степок Таращанського району Київської області)

Науковий керівник

старший викладач Самохвал С.П.

Київ – 2012