Роздрукувати сторінку
Главная \ Методичні вказівки \ Методичні вказівки \ 107 Методичні рекомендації по виконанню курсових робіт, Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності, АМУ

Методичні рекомендації по виконанню курсових робіт з предмету Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності, АМУ

« Назад

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

АКАДЕМІЯ МУНІЦИПАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ

КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТУ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Проректор з науково-педагогічної роботи

 _____________проф.Т.В.Іванова

"_____"______________ 2013 р.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ПО ВИКОНАННЮ КУРСОВИХ РОБІТ

з дисципліни:

«Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності»

Для студентів спеціальності 7. 03060104

 "Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності"

освітньо-кваліфікаційного рівня "Спеціаліст"

денної та заочної форми навчання

УХВАЛЕНО:

на засіданні кафедри

менеджменту ЗЕД

      Протокол № 2 від 26 вересня 2012 р.

      Зав. кафедри____________________

проф. Невелєв О.М.

Погоджено:

Зав.навчально-методичним відділом________________Л.Ю.Бородінова

Зав. редакційно-видавничим відділом ­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­______________ Н.Г. Шаройкіна

Київ – 2013

 

Методичні рекомендації по виконанню курсових робіт з дисципліни „ Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності ” для студентів спеціальності 7. 03060104  "Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності" усіх форм навчання / Уклад.: О.М. Невелєв, В.В.Іваненко, О.В. Пазиніч, Н.О.Березніченко,  А.І.Бєлова, О.С. Власенко. - К.: АМУ, 2013 – 24 с.   

ЗМІСТ

ВСТУП

1. ВИМОГИ ДО НАПИСАННЯ КУРСОВОЇ

2. ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3. ЗМІСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ

4. ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

5. РЕЦЕНЗУВАННЯ, ЗАХИСТ ТА ОЦІНЮВАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Додаток А. Тематика курсових робіт

Додаток Б. Зразок заяви

Додаток В. Зразок титульної сторінки курсової роботи

ВСТУП

Курсова робота – це важлива складова частина навчального плану. Курсові роботи виконують в межах найбільш важливих для кожної спеціальності дисциплін.

Відповідно до навчального плану підготовки спеціалістів зі спеціальності “Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності” виконується курсова робота з дисципліни “Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності ”.

Написання курсової роботи являє собою один із видів самостійної навчальної та науково-дослідної роботи студентів, призначений засвідчити рівень набутих  знань та вміння використовувати їх при опрацюванні теоретичних і конкретних питань у галузі менеджерської діяльності, та в обґрунтуванні управлінських рішень.

Виконання курсової роботи має за мету:

- закріпити та поглибити теоретичні знання, набуті студентами у процесі вивчення дисципліни “Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності ” та інших дисциплін;

- розвинути у студентів навики самостійної роботи зі спеціальною літературою, посібниками, джерелами первинної та вторинної статистичної інформації, отриманої на підприємствах, в організаціях та представленої у відповідних офіційних джерелах;

-  виробити вміння узагальнювати теоретичні матеріали, обробляти і інтерпретувати зібрані дані, самостійно оформлювати висновки, розробляти пропозиції, обґрунтовувати та відстоювати власну точку зору з проблем, що досліджуються.

Виконання курсової роботи повинно сприяти підвищенню вмінню студента:

-  здійснювати пошук необхідної наукової інформації;

-  формулювати проблему дослідження;

-   аналізувати наукову літературу;

-  вивчати досвід роботи різних об’єктів зовнішньоекономічної діяльності, визначати проблеми та обґрунтовувати управлінські рішення;

-   викладати свої думки, аргументувати свої пропозиції;

-   оформляти науково-дослідний матеріал;

-  готувати до захисту та захищати підготовлений матеріал курсової роботи, відповідати на запитання, обґрунтовувати свою точку зору.

Написання курсової роботи має сприяти більш глибокому засвоєнню студентами програмних питань з дисципліни «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності». Це вимагає від них самостійного поглибленого вивчення не лише навчальної, але й спеціальної літератури-монографій, статей, які друкуються у періодичних виданнях, наукових збірниках тощо,  а також проведення дослідницько-аналітичної роботи на об’єктах дослідження, підприємствах, організаціях.

Ставиться вимога, щоб курсова робота містила елементи наукового пошуку і розробки, які спрямовані на вирішення питань ефективного функціонування господарюючих суб’єктів.

Для цього необхідно здійснити збір та порівняльний аналіз інформації, яка міститься в різних літературних джерелах, відшукати та опрацювати відповідні статистичні, інструктивні, нормативні та звітні матеріали підприємств або організацій.

Перш ніж розпочати роботу над індивідуальним завданням, студенту необхідно ознайомитися з вимогами до самостійно виконуваної частини роботи.

1. ВИМОГИ ДО НАПИСАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ. В перекладі з латинської актуальність означає важливість, значимість в теперішній час теоретичної концепції  або практичного питання, що розглядається. Тому робота може претендувати на ту або іншу ступінь актуальності лише у випадку, якщо обрана тема характеризується новизною, відповідає сучасним потребам розвитку економіки держави.

ВИСОКИЙ ТЕОРЕТИЧНИЙ РІВЕНЬ.  Студент повинен аналізувати обрану тему на сучасному рівні розвитку науки, тобто використовувати в роботі ті підходи та наукові знання, закони та закономірності, які з позиції сьогоднішнього дня пояснюють  різноманітні явища та події. Крім того, студент повинен забезпечити високий теоретичний рівень виконання роботи, тобто розкрити в ній основні поняття та терміни, включати в зміст матеріалу лише об’єктивні факти та реальні приклади.

ДОСЛІДНИЦЬКИЙ ХАРАКТЕР. Бажано прагнути до того, щоб робота містила елементи дослідження, оскільки це розвиває та виховує у студентів творче мислення та навички наукового пошуку розв‘язку обраної проблеми, дозволяє сформулювати систему аргументів, що обґрунтовують обрану тему. Цьому, в значній мірі, буде сприяти наявність аналітичного матеріалу та практичний досвід студента.

ПРАКТИЧНА НАПРАВЛЕНІСТЬ – це істотна і разом з цим складна вимога до роботи. Зміст даної вимоги в тому, щоб тісно пов’язати теоретичні положення з реальними задачами різноманітних суб’єктів ринку. Якщо в курсовій роботі наведені практичні рекомендації або пропозиції по вдосконаленню існуючого стану чи рекомендації по зміні окремих елементів виробничого процесу і ефективність цих змін або практичних рекомендацій буде підтверджена, тоді практична направленість по обраній темі буде досягнута.

ГРАМОТНІСТЬ ОФОРМЛЕННЯ. Порушення правил цитування, оформлення літератури, стилістичні огріхи – все це знижує якість  роботи. Виконання цієї вимоги виховує у студента культуру оформлення наукової роботи, яка знадобиться йому в майбутньому в практичній діяльності. Роботу необхідно оформляти у відповідності з Державним стандартом України ДСТУ 3008-96 “Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення”.

2. ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Виконання курсової роботи здійснюється у певній послідовності:

1 етап - вибір теми курсової роботистуденти здійснюють самостійно, керуючись переліком, який поданий у рекомендованій тематиці (див. Додаток А). Якщо студент має бажання розробляти тему, яка не передбачена рекомендованою тематикою, він повинен узгоджувати її з викладачем, написати заяву на ім’я зав. кафедрою менеджменту зовнішньоекономічної діяльності, в якій має бути сформульована ця тема та обґрунтовані причини, які зумовили вибір.

Обираючи тему курсової роботи, студентам необхідно врахувати відповідність її спрямованості своїм науковим і практичним інтересам, можливостям збирання первинної інформації і таке інше. Обравши тему,  студент звертається з заявою на ім’я зав. кафедрою менеджменту ЗЕД з проханням затвердити її.

2 етап – складання плану курсової роботи. План курсової роботи студент складає самостійно на основі знань з лекційного курсу, практичних занять та ознайомлення з літературними джерелами. Планом передбачається:

- вступ;

- 3 розділи, які розміщені у логічній послідовності та в яких має бути розкрито сутність  обраної теми;

- висновки;

- список використаних джерел;

- додатки.

Складений студентами план обговорюється з науковим керівником, який його при необхідності корегує та затверджує.

3 етап – підбір та вивчення літератури. Студент складає бібліографію, у чому йому надає допомогу науковий керівник.

У процесі вивчення літератури студент робить конспективні записи, виписки окремих даних, цитат на окремих аркушах або картках. Слід обов’язково записувати прізвище та ініціали автора книги (брошури, статті тощо), а також назву публікації, видавництво, місто, рік видання та номери сторінок. Все це стане до нагоди при використанні виписаних матеріалів у курсовій роботі, з метою посилання на першоджерела.

4 етап – написання та оформлення роботи. Зібраний на посередньому етапі матеріал класифікується, систематизується та опрацьовується відповідно до послідовності пунктів плану курсової роботи. У разі необхідності підбирається додаткова інформація.

На цьому ж етапі проводяться розрахунки, обґрунтовуються пропозиції, формуються висновки, підбираються ілюстрації (схеми, графіки таблиці) та здійснюється редагування. Завершується цей етап оформленням курсової роботи згідно з вимогами, які перелічені у третьому розділі методичних вказівок.

 3. ЗМІСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсова робота повинна мати чітку та логічну побудову. Складовими частинами курсової роботи мають бути вступ, основна частина, висновки.

Загальний обсяг курсової роботи 40 – 50 друкованих сторінок, не включаючи список літератури та додатки.

У ВСТУПІ до курсової роботи (2-3 стор.) стисло характеризується актуальність, сучасний стан проблеми та питань, що вимагають вирішення. Чітко визначається мета курсової роботи та її завдання, об`єкт та предмет дослідження характеризується рівень опрацювання теми у вітчизняній та зарубіжній літературі.

Теоретична частина (Розділ 1)

В теоретичній частині мають бути розглянуті загальні теоретичні питання, методичні аспекти досліджуваної проблеми. Теоретична частина курсової роботи поділяється на параграфи (1.1; 1.2; і т.д.).

У першому параграфі розглядається сутність досліджуваної проблеми та ступінь її розробки, аналізуються сучасні концепції, визначаються дискусійні аспекти та невирішені питання щодо проблематики дослідження. В наступних параграфах розділу викладаються теоретичні та методичні основи розробки обраної теми, робиться літературний огляд, аналізуються різні точки зору, сутність явищ. Теоретичне обґрунтування має визначити роль і місце досліджувальних явищ та процесів у діяльності організації.

Дослідницько-аналітична частина (Розділ 2).

В цій частині має бути проведено аналіз та виявлені недоліки конкретного об'єкта управління. Обґрунтовується задача, яку необхідно вирішити для усунення виявлених недоліків.

При розгляданні аналітичних питань по об’єкту дослідження (об’єкту практики) потрібно подати його загальну характеристику, показати стан і місце досліджувальної теми на ньому, виявити та проаналізувати недоліки на обраному напрямку дослідження. Проведення аналізу здійснюється на фактичних даних об’єкта, що отримані різними методами збирання первинної інформації на об’єкті та представляється  у вигляді опису з застосуванням графіків, моделей, таблиць, на підставі яких потрібно зробити висновки щодо сутності економічних та управлінських процесів та їх особливостей. Мета цієї частини розділу – обґрунтувати проблему та сформулювати задачі, що необхідно вирішити для усунення виявлених недоліків.

Рекомендаційна частина (Розділ 3).

Питанням усунення виявлених на об’єкті дослідження недоліків присвячена рекомендаційна частина розділу. Пропозиції, що направлені на удосконалення діяльності об’єкту дослідження є результатом розв’язання сформульованих в аналітичній частині задач. Кожна пропозиція має бути представлена у вигляді обґрунтованих конкретних управлінських рішень, рекомендацій, моделей, пропозицій.

Розробка рекомендаційної частини здійснюється з використанням ЕОМ.  Отримані результати порівнюються із існуючими, визначається їх ефективність.

Висновки  

В цій частини роботи потрібно стисло, у тезовій формі викласти основні узагальнені результати проведених теоретичних та аналітико-рекомендаційних досліджень та визначити, якою мірою вирішені завдання та досягнута мета курсової роботи, що були сформовані у вступі. Загальний обсяг цієї частини 3-4 стор.

Список використаних джерел

Це перелік усіх джерел наукової, методичної, статистичної, законодавчої, довідкової та іншої інформації, на які є посилання у роботі, або які використовуються під час дослідження.

Список використаних джерел розміщується в кінці тексту курсової роботи з самостійною нумерацією. Література розміщується в абетковому порядку прізвищ авторів чи первісних слів назв, якщо автори не вказані. В тексті роботи, де використано джерело, в квадратних дужках проставляється номер цього джерела у списку літератури. Література іноземною мовою також представляється в алфавітному порядку після літератури українською та російською мовами. Сайти Інтернет ресурсу - в кінці списку літератури, не більше 10% від загальної кількості літературних джерел. Загальна кількість опрацьованої літератури повинна складати не менше 35-45 джерел.

Додатки

Уся інформація, що представлена у текстовій, табличній, графічній формі або у вигляді форм статистичної звітності, що є запозиченою і займає 1 і більше сторінки.

 4. ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсова робота має бути стилістично, граматично та технічно вірно оформлена. Структура роботи подається у наступній послідовності:

- титульний аркуш;

- зміст;

- вступ;

- параграфи основної частини;

- висновки;

- список використаних джерел;

- додатки.

Вимоги до оформлення основного тексту та використаних джерел. Оформлення курсової роботи має відповідати загальним вимогам до наукових робіт згідно з державним стандартом ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки та техніки. Структура і правила оформлення».

Текст курсової роботи набирають на комп'ютері через 1,5 міжрядкові інтервали (29-30 рядків на сторінці), друкують за допомогою принтера на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (210x297 мм); шрифт текстового редактора - Word, Times New Roman, розмір 14 мм. Поля: зліва - не менше 25 мм, справа - не менше 10 мм, зверху і знизу - не менше 20 мм. Шрифт друку повинен бути чітким, щільність тексту - однаковою.

Кожну структурну частину роботи починають з нової сторінки. Заголовки структурних частин роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами симетрично до тексту по центру сторінки (без крапки).

Зміст має відповідати плану роботи. На сторінці зі змістом навпроти кожної складової курсової роботи проставля­ються номери сторінок, які вказують на початок викладення матеріалу.

Нумерація Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, додатків, рисунків, таблиць подають арабськими цифрами без знака №.

Нумерація сторінок курсової роботи має бути наскрізною (включаючи ілюстрації) і проставлятися у правому верхньому куті аркуша без крапки.

Першою сторінкою є титульний аркуш, який входить до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші, аркушах завдання та аркуші змісту номер сторінки не ставиться. Нумерація сторінок проставляється, починаючи зі «Вступу» з 3 сторінки.

На титульному аркуші зазначають повну назву міністерства/ відомства, вищого навчального закладу, випускової кафедри; тему роботи; дані про студента, наукового керівника та консультанта, місто та рік подання курсової роботи до захисту. Скорочення у назвах міністерства/відомства, вищого навчального закладу та теми курсової роботи не допускаються. (Додаток В)

Текст основної частини курсової роботи поділяють на розділи та підрозділи. Кожний розділ починають з нової сторінки.

Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», без крапки, а потім з нового рядка друкують заголовок розділу великими літерами.

Наприклад:

РОЗДІЛ 1

СВІТОВИЙ ДОСВІД УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ПІДПРИЄМСТВ З ІНОЗЕМНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. Наприкінці номера підрозділу ставиться крапка. Наприклад: «2.3.» (третій підрозділ другого розділу), за якою у тому ж рядку зазначають заголовок підрозділу. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої") з абзацного відступу. Наприкінці заголовка крапки не ставлять.

Оформлення посилань на інформаційні джерела. Під час роботи з різними джерелами науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, оскільки найменше скорочення може спотворити зміст, викладений автором. Посилання » тексті на джерела наводять у квадратних дужках із зазначенням джерела та сторінки. Перша цифра у квадратних дужках відповідає номеру джерела у списку використаних джерел, друга-номеру сторінки (наприклад, [32, с. 85]).

Наприкінці курсової роботи наводиться список використаних джерел. До цього списку включаються публікації вітчизняних і зарубіжних авторів, на які є посилання в роботі. Всі джерела вказуються мовою видання.

Під час складання списку використаних джерел необхідно дотри­муватися національного стандарту ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліогра­фічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання».

Оформлення допоміжних матеріалів. Допоміжними мате­ріалами є: ілюстрації (схеми, діаграми, графіки, креслення тощо), формули, таблиці, додатки.

Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу та порядкового номера ілюстрації через крапку. Наприклад, Рис. 1.2 — другий рисунок першого розділу.

(Рис.1.2 - Структура системи управління транснаціональної корпорації.) Номер, назва ілюстрації та пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією, відокремлених крапкою.

Ілюстрації слід наводити безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації, розміщені на окремих сторінках роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Ілюстрацію, розміри якої більше формату А4, рекомендується розмішу­вати у додатках.

Рисунки  також доцільно підписувати жирним шрифтом.

Цифровий матеріал, як правило, оформлюють у вигляді таблиць. Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути посилання в тексті. При цьому по тексту слово «таблиця» пишуть скорочено, наприклад «... у табл. 2.1». У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації скорочено пишуть слово «дивись», наприклад «див. табл. 3.2».

Таблиці нумерують арабськими цифрами наскрізною нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, що наводяться у додатках. Номер - ... таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою, наприклад, таблиця 2.1 - перша таблиця другого розділу.

Назву таблиці друкують жирним шрифтом малими літерами (крім першої великої) і розміщують над таблицею. Назва має бути стислою і відбивати зміст таблиці.

Наприклад:

           Таблиця 2.3

Методи оцінки інвестицій у США

№ з/п

Відсоток фірм, що використовують метод

Дисконтований грошовий

потік

ППВІ

ВНР

ЧСВ

Інші

 

 

 

 

 

 

 

У таблицях слід зазначати одиниці виміру. Якщо всі одиниці виміру є однаковими для всіх показників таблиці, вони наводяться у заголовку. Одиниці виміру мають наводитись у відповідності до стандартів. Чисельні величини у таблиці повинні мати однакову кількість десяткових знаків. Заголовки колонок таблиць починаються з великої літери.

Формули нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу та порядкового номера формули в розділі, відокремлених крапкою. Номер формули зазначають на рівні формули у круглих дужках у крайньому правовому положенні, наприклад: (2.1) (перша формула другого розділу). Посилання на формули надають порядковим номером формули в дужках, наприклад: «... у формулі (2.1)». Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів формули наводять під нею в тій послідовності, в якій вони подані у формулі. Пояснення значення кожного символу і числового коефіцієнта записують з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки. Кожна формула відокремлюється від тексту одним вільним рядком.

Наприклад:

Цсіф = (Цфоб + Ф)* А, (2.4)

де Цсіф і Цфоб – відповідно ціни на продукцію з врахуванням транспортування на умовах СФІ і ФОБ,

Ф – вартість фрахту (перевезення від порту відправлення до порту призначення),

А – ставка страхування вантажу під час перевезення водним шляхом.

Слід звернути увагу на правильне оформлення наскрізно пронумерованого списку використаної літератури, куди записуються всі використані автором джерела. Приклад запису джерел:

  1. Кириченко О.В., Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності. – К.: Фінансист, 2005. - 633 с.

  2. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Навч. посібник / Під заг. ред. А.І. Кредисова. – К.: Фінансист, 2000. – 448 с.

Зарубіжні джерела, що використовуються мовою оригіналу (за винятком російських) записуються в кінці списку в абетковому порядку, наприклад

52. Fishman F.S. Prinсiples of Discrete Event Simulation // Management science. - 1998. - № 8. - Р. 118-138.

У списку використаної літератури джерела перераховуються в абетковому порядку.

Літературні джерела оформлюються у відповідності до ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.Бібліографічний запис. Загальні вимоги та правила складання :

(з  метод. рекомендацій з впровадження / укл.: Галевич О. К., Штогрин І. М. – Львів, 2008).

ПОРЯДОК НАВЕДЕННЯ БІБЛІОГРАФІЧНИХ ВІДОМОСТЕЙ

(з врахуванням вживання великої та малої літер)

Заголовок опису.

Основна назва [Загальне позначення матеріалу] = Паралельна назва : відомості, які відносяться до назви / відомості про Авторство чи Відповідальність ; про інших Осіб. – Відомості про повторність видання / Відповідальність за видання. – Зона специфічних відомостей. – Місце видання : Вид-во, рік. – Фізична (кількісна) характеристика. – (Серія і підсерія ; №, т.). – Примітки (додаткова інформація від бібліографа, напр.: системні вимоги до електрон. ресурсів). – ISBN.

Аналітичний бібліографічний опис (для періодичних видань) складається із зон та елементів, зазначених у такій послідовності:

Відомості про складову частину документа // Відомості про ідентифікуючий документ. – Відомості про місцезнаходження складової частини в документі. – Примітки.

За новими правилами для розрізнення граматичної і приписаної пунктуації (тобто розділових знаків між зонами бібліографічного опису та їх елементами) застосовують проміжок в один друкований знак до і після приписаного знака. Виняток становлять: крапка і кома – проміжки ставлять тільки після них, а також квадратні і круглі дужки, які виділяються проміжками лише ззовні, напр.: [та ін.], (Життя славетних).

У новому стандарті змінено правила вживання великої та малої літер. Їхнє вживання визначається не лише граматичними нормами, а й розділенням зон бібліографічного опису. Перші слова відомостей, що відносяться до зони назви та відомостей про відповідальність, записуються з малої літери, якщо вони не є власними назвами, першими словами назви чи цитатами.Винятком є загальне позначення матеріалу та будь-які назви у всіх зонах опису, напр.:

Українські Січові Стрільці [Текст] / [Наук. т-во ім. Шевченка у Львові]. – [Репр. вид. за оригіналом ювіл. вид. 1935 р. / ред. нового вид. Олег Романів]. – Львів : НТШ, 2005. – 160 с. : фотогр. – ISBN 906-7155-95-4.

З великої літери розпочинається кожна зона опису, яка виділяється крапкою й тире.Перед елементами всередині зони зазначається відповідний їм приписаний знак. У разі повторення окремих елементів він також повторюється, за винятком знака “навскісна лінія”, який застосовується в аналітичному описі. В кінці бібліографічного опису ставиться крапка.У ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 розширився набір обов’язкових елементів бібліографічного опису. Статусу обов’язкових набули:

– перші відомості про відповідальність в усіх зонах (зоні назви та відомостей про відповідальність, зоні видання, серії);

– додаткові відомості про видання;

– ім’я видавця, розповсюджувача тощо;

– основна назва серії та підсерії;

– міжнародний стандартний номер серійного видання, що був наданий серії чи підсерії (ISSN);

– номер випуску серії чи підсерії;

– окремі примітки в описі певних видів документів

(в описі електронних ресурсів – примітки про джерело основної назви).

У новому стандарті, за міжнародною практикою бібліографічних записів, у заголовках творів одного, двох і трьох авторів зазначається ім’я першої особи без слів “та ін.” Причому, воно обов’язково повторюється у зоні відповідальності за видання у точності до форми запису на титульному аркуші.

Приклади оформлення зони «Відомості про повторність видання»

– Вид. 3-тє, випр. / О. А. Юркевич. – 2-ге вид. допов. – Репр. вид. 1925 р.

Відомості, не зазначені на титулі, наводяться у квадратних дужках (крім зони ISBN), напр.: / [голов. ред. В. Пилипенко] [б. м.] (без місця)

Додатки оформлюються як продовження курсової роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті. Кожний додаток друкується з нової сторінки.

З правого боку рядка малими літерами з першої великої друку­ється слово «Додаток______________» (але без знака №) і велика літера, що позначає додаток. Наприклад: «Додаток Б». Додатки позначаються великими літерами української абетки, за винятком Ґ, Є, І, ї, Й, О, Ч, Ь. Наприклад, Додаток А. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки.

Текст кожного додатка, може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. Якщо зміст додатка не вміщується на одну сторінку, то на наступній сторінці у верхньому правому куті зазначається «Продовження додатку...».

5.     РЕЦЕНЗУВАННЯ,  ЗАХИСТ ТА ОЦІНЮВАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Виконана курсова робота у встановлений термін здається студентом на кафедру менеджменту ЗЕД. Робота передається науковому керівнику для перевірки та рецензування. У рецензії наукового керівника відмічаються позитивні сторони та недоліки курсової роботи, робиться висновок про можливість допуску  роботи до захисту та зазначається попередня оцінка (“відмінно”, “добре”, “задовільно” або “незадовільно”). Якщо курсова робота отримує оцінку “незадовільно”, вона повертається студентові для опрацювання.

До переробленої курсової роботи, зданої на повторну перевірку, обов’язково додається попередня рецензія.

Всі доповнення і зміни до початкового варіанту курсової роботи додаються на аркушах паперу відповідного формату і розміщуються після додатків з відміткою параграфу, до якого вони належать.

Якщо науковий керівник дає позитивний відзив, курсова робота допускається до захисту у терміни встановлені кафедрою. Напередодні захисту студент отримує свою курсову роботу, щоб ознайомитися з рецензією та своєчасно підготуватися до захисту.

Курсова робота оцінюється комісією, до складу якої  входять викладачі кафедри (не менше 2-ох чоловік). При оцінюванні курсової роботи враховується її зміст, глибина дослідження, зміст доповіді студента, правильність відповідей на запитання членів комісії, вміння обґрунтовувати та відстоювати свою точку зору, оформлення роботи.

Після захисту курсова робота передається кафедрою до архіву.

Захист курсової роботи оцінюється у відповідності до вимог кредитно-модульної системи.

Сума набраних балів  переводиться в оцінки системи оцінювання ECTS. Система передбачає шкалу (A, B, C, D, E, FX, F) та подвійне (описове та статистичне) визначення цих оцінок. Переведення значення рейтингових оцінок з кредитного модуля в ECTS здійснюється відповідно до таблиці:

Рейтингові бали за шкалою Академії

Оцінка за національною шкалою

Оцінка за шкалою ECTS

90-100

Відмінно

A

82-89

Добре

B

75-81

C

67-74

Задовільно

(зараховано)

D

60-66

E

35-59

Незадовільно

(незараховано)

FX

ДОДАТОК А

Затверджено на засіданні

кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності

протокол № 1 від “28” серпня 2012 р.

ТЕМИ КУРСОВИХ РОБІТ

з дисципліни Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності ”

для студентів спеціальності

7. 03060104 "Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності"

усіх форм навчання

 Регулювання ЗЕД на міжнародному рівні.

  1. Міжнародні  організації та їх роль в регулюванні зовнішньої торгівлі
  2. Торговельні  палати  у регулюванні ЗЕД
  3. Міжнародні фінансові організації та їх роль у регулюванні фінансово-кредитних відносин між країнами
  4. Платіжний баланс в регулюванні ЗЕД
  5. Регулювання міжнародного товарообігу в рамках інтеграційних угрупувань (на прикладі окремого угрупування)
  6. Світовий досвід управління діяльністю підприємств у вільних економічних зонах.
  7. Проблеми та перспективи співпраці України  з міжнародними організаціями
  8. Основні форми корпоративної інтеграції в міжнародному бізнесі
  9. Аналіз та оцінка ефективності міжнародних підприємницьких проектів.
  10.  Вплив міжнародних організацій на зовнішньоекономічну політику України.
  11.  Регулювання інноваційної діяльності на міжнародному рівні.
  12. СБ та МВФ в системі валютного регулювання та кредитування міжнародної економічної діяльності.
  13. Механізм державного регулювання зовнішньої торгівлі (на прикладі окремої країни)
  14. Механізм державного регулювання інвестиційної діяльності (на прикладі окремої країни)
  15. Механізм  управління ЗЕД на рівні муніципальних структур.
  16. Проблеми та перспективи управління ЗЕД в столичному регіоні
  17. Проблеми та перспективи управління іноземними інвестиціями в столичному регіоні
  18. Митна політика держави в регулювання зовнішньої торгівлі.
  19. Вплив тарифних методів регулювання на зовнішню торгівлю.
  20. Моделювання оптимального тарифу у зовнішній торгівлі
  21. Вплив нетарифних методів регулювання на зовнішню торгівлю
  22. Проблеми та перспективи регулювання зовнішньої торгівлі в Україні
  23. Ціновий механізм регулювання експортно-імпортних операцій
  24. Механізм ціноутворення на світових товарних ринках
  25. Вплив системи митно-тарифного регулювання на зовнішню торгівлю України
  26. Шлях вдосконалення управління міжнародним туризмом в Україні
  27. Правові засади зовнішньоекономічної діяльності в механізмі управління ЗЕД
  28. Управління міжнародними  інвестиційними процесами на державному рівні.
  29. Вплив інноваційного розвитку економіки на підвищення експортного потенціалу України
  30. Міжнародні інвестиції в Україну: шляхи їх стимулювання
  31. Інвестиційний клімат в Україні та шляхи його покращення
  32. Венчурне фінансування та шляхи виходу капіталу на міжнародні ринки
  33. Правове регулювання інвестиційної діяльності в Україні  та можливі напрямки його вдосконалення
  34. Шляхи вдосконалення залучення іноземних інвестицій та їх використання
  35. Проблеми та перспективи управління зовнішньоекономічними зв’язками в Україні.
  36. Проблеми формування та перспективи реалізації зовнішньоторгової політики України.
  37. Податкова система як регулятор зовнішньоекономічної діяльності підприємств
  38. Вплив приватизаційної політики держави на залучення іноземних інвеститцій
  39. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємств в Україні: проблеми та шляхи вдосконалення

Управління ЗЕД на державному та муніципальному рівні.

 Менеджмент ЗЕД підприємства.

  1. Механізм управління експортними операціями на підприємстві
  2. Механізм управління імпортними операціями на підприємстві
  3. Організація торгового апарату промислових фірм для проведення експортних операцій
  4. Організація здійснення експортних операцій на підприємстві
  5. Організація здійснення імпортних операцій на підприємстві
  6. Організація діяльності торгово – посередницьких фірм на закордонних ринках
  7. Стратегічне планування експортних операцій на підприємстві
  8. Стратегічне планування імпортних операцій на підприємстві
  9. Підвищення ефективності формування міжнародних логістичних схем
  10. Міжнародний лізинг: організація та шляхи вдосконалення управління
  11. Особливості факторингу і форфейтингу в фінансуванні ЗЕД
  12. Механізм створення і функціонування спільних підприємств з іноземними інвестиціями
  13. Організація діяльності піприємств України на міжнародних товарних ринках
  14. Організація діяльності підприємств України на міжнародних ринках послуг
  15. Планування експортних операцій на підприємстві
  16. Планування імпортних операцій на підприємстві
  17. Формування експортної політики підприємства
  18. Формування імпортної політики підприємства
  19. Організація транспортного обслуговування зовнішньої торгівлі
  20. Організація міжнародних перевезень морським  транспортом
  21. Організація міжнародних авіаційних перевезень
  22. Організація міжнародних перевезень залізничним транспортом
  23. Організація діяльності транспортно – експедиторських підприємств в процесі міжнародних перевезень
  24. Організація торгово-посередницьких операцій підприємств суб‘єктів ЗЕД.
  25. Транспортно – експедиторські підприємства у формуванні та реалізації міжнародних логістичних схем
  26. Особливості організації здійснення перевезень на різних видах транспорту
  27. Обгрунтування умов поставок при організації зовнішньоторгових операцій.
  28. Управління контрактною діяльністю підприємства при здійсненні ЗЕД.
  29. Організація міжнародних лізингових операцій на підприємстві
  30. Управління   міжнародними орендними  операціями на підприємстві
  31. Валютні ризики в ЗЕД: шляхи їх уникнення
  32. Управління комерційними ризиками в зовнішньоекономічній діяльності.
  33. Організація страхування вантажів при здійсненні фірмою експортних (імпортних) операцій
  34. Вплив оподаткування на зовнішньоекономічну  діяльність підприємства
  35. Управління фінансовими ризиками при здійсненні експортних (імпортних) операцій
  36. Управління ефективністю зовнішньоторгових угод на підприємстві
  37. Управління валютно – фінансовими відносинами підприємства суб‘єкта ЗЕД
  38. Валютні ризики ЗЕД та шляхи їх уникнення
  39. Управління міжнародними інвестиційними проектами
  40. Комерціалізація нововведень в ЗЕД підприємства
  41. Управління інноваційною діяльністю підприємства суб‘єкта ЗЕД: передумови та шляхи вдосконалення
  42. Вплив інноваційних процесів на підвищення конкурентоздатності продукції
  43. Міжнародне інвестування та інвестиційні ризики: шляхи зменшення
  44. Управління інноваційно-інвестиційними проектами підприємства суб‘єкта ЗЕД
  45. Організація інноваційної діяльності підприємства на закордонних ринках
  46. Управління господарськими ризиками на підприємстві – суб’єкті зовнішньоекономічної діяльності
  47. Управління діяльністю підприємств у вільних економічних зонах
  48. Оцінка ефективності зовнішньоекономічних операцій в прийнятті управлінськихрішень
  49. Організація міжнародних товарообмінних операцій
  50. Напрямки підвищення ефективності зовнішньоекономічних зв‘язків підприємства
  51. Економічне обгрунтування умов зовнішньоекономічних контрактів
  52. Резерви підвищення ефективності зовнішньоторговельних операцій
  53. Вплив зовнішньоторговельних операцій на рентабельність фірми
  54.  Формування валютних умов зовнішньоторговельних контрактів
  55. Організація валютно - кредитного забезпечення підприємств при здійсненні експортних  (імпортних) операцій
  56. Управління міжнародною інвестиційною діяльністю підприємств.
  57. Механізм розрахунків в зовнішньоторгових операціях підприємства
  58. Вибір засобів платежу в міжнародних розрахунках
  59. Вибір способу платежу в міжнародних розрахунках
  60. Вибір форми платежу в міжнародних розрахунках
  61. Комплексне дослідження  і прогнозування кон’юнктури світових товарних ринків.
  62. Маркетингове дослідження ринку при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності
  63. Оргагнізація маркетингових досліджень на закордонних ринках
  64. Формування системи маркетингової інформації в міжнародному бізнесі
  65. Оцінки впливу факторів середовища в прийнятті міжнародних маркетингових рішень
  66. Оцінка місткості та прогнозування закордонних ринків при формуванні зовнішньоекономічної стратегії фірми
  67. Формування маркетингової програми в міжнародному бізнесі
  68.  Стратегічне планування в міжнародному маркетингу
  69. Організація міжнародного маркетингового комплексу підприємства
  70. Оцінка ефективності застосування інструментів міжнародного маркетингу
  71. Формування товарної політики фірми на закордонних ринках
  72. Управління торговою маркою на закордонних ринках
  73. Управління стратегічним господарським портфелем фірми на закордонних ринках
  74. Управління асортиментною політикою на закордонних ринках
  75. Формування та регулювання цінової політики фірми на закордонних ринках
  76. Механізм ціноутворення в міжнародному маркетингу
  77. Цінова стратегія підприємства на закордонних ринках
  78. Управління збутовою політикою фірми на закордонних ринках
  79. Формування каналів розподілу в системі міжнародної логістики
  80. Підвищення ефективності формування міжнародних логістичних схем в системі міжнародного маркетингу
  81. Управління комунікаційною політикою банківських структур на закордонних ринках
  82. Управління міжнародними маркетинговими комунікаціями
  83. Організація рекламної компанії на закордонних ринках
  84. Формування системи просування товарів на закордонних ринках
  85. Організація виставкової діяльності на закордонних ринках
  86. Управління зв‘язками з громадскістю в системі міжнародного маркетингу
  87. Управління конкурентоздатністю підприємства на закордонних ринках
  88. Стратегія і тактика маркетингової діяльності підприємства з іноземним капіталом
  89. Організація маркетингової діяльності торгово-посередницьких фірм на закордонних ринках
  90. Організація міжнародної маркетингової діяльності на ринку послуг
  91. Розробка маркетингової програми підприємства-суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності
  92. Оцінка та основні напрямки підвищення конкурентоздатності підприємства при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності
  93. Резерви підвищення конкурентоздатності фірми на зовнішньому ринку
  94. Обгрунтування цінової політики фірми на зовнішньому ринку
  95. Обгрунтування збутової програми фірми на зовнішньому ринку
  96. Формування товарної політики фірми на закордонних ринках
  97. Організація міжнародних логістичних схем
  98. Організація товароруху на закордонних ринках
  99. Механізм вибору комунікацій при просуванні товарів на закордонних ринках
  100. Організація рекламної діяльності на закордонних ринках
  101. Удосконалення управління персоналом на підприємстві - суб‘єкті ЗЕД
  102. Мотивація персоналу підприємства - суб‘єкта ЗЕД
  103. Врахування особливостей національних культур та менталітету партнерів в управлінні ЗЕД
  104. Особливості організації діяльності підприємств у спеціальних  економічних зонах (України)
  105. Контроль виконання експортних (імпортних) операцій
  106. Організація моніторингу виконання угод з іноземними партнерами
  107. Формування зовнішньоекономічної стратегії фірми.
  108. Організація кредитування зовнішньоторговельних операцій.
  109. Організація торгівлі інтелектуальною власністю в сучасних умовах.
  110. Організація міжнародного туризму на підприємстві
  111. Організація операціїй з міжнародного туризму в сучасних умовах
  112. Оцінка фінансового стану підприємства – суб‘єкта ЗЕД у прийнятті управлінських рішень.

ДОДАТОК Б

ЗРАЗОК ЗАЯВИ

Завідувачу кафедри менеджменту ЗЕД __________________________________

(наукова ступінь, вчене звання, П.І.Б. завідувача)

                                              студента___________________ (курс, група)

(П.І.Б. студента)

 ЗАЯВА

Прошу затвердити мені тему курсової роботи _______________________

(тема курсової роботи)

і призначити науковим керівником _________________________________

(вчене звання, ступінь, П.І.Б. викладача)

  

(дата)                                              (особистий підпис студента)

 Віза наукового керівника

ДОДАТОК В

 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

АКАДЕМІЯ МУНІЦИПАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ

КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТУ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни: «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності»

на тему:

  «___________________________________»

Студента 5 курсу, групи _____

спеціальності «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності»

_____________________________

               (прізвище та ініціали)

Керівник:_______________________________

(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)

Національна шкала_________

Кількість балів:_____ Оцінка: ECTS___

                     Члени комісії           ____________   ____________________

                                                         (підпис)            (прізвище та ініціали)

                                                   ____________   ____________________

                                                         (підпис)           (прізвище та ініціали)

                                                     ________   _______________________

                                                         (підпис)          (прізвище та ініціали)

м. Київ – 20__ рік

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!