Роздрукувати сторінку

КПІ шляхом Болонських ініціатив

« Назад

Міжнародна діяльність у сфері вищої освіти в сучасних умовах є фактором реформування та модернізації системи вищої освіти України та поступової інтеграції в світовий освітній простір.

стратегія розвитку міжнародного співробітництва університету

Тема посилення шляхів міжнародного співробітництва ВНЗ стала надзвичайно актуальною в останні десятиріччя, вона випливає із Болонських домовленостей і є визначальною для розвитку європейської і світової системи вищої освіти. Активна позиція вишу у міжнародній співпраці забезпечує утвердження демократичних засад та академічних свобод, формування університету за моделлю дослідницького, високі вимоги до якості надання освітніх послуг, а отже і утвердження на зовнішньому ринку.

У сучасних умовах розвитку системи вищої освіти, керівництво вищих шкіл України усвідомлює міжнародну компоненту як невід'ємну складову всіх видів діяльності, які притаманні університетам. З початку 1990-х років Національний технічний університет України "КПІ" став лідером організації якісно нового рівня міжнародної співпраці. Цей вид діяльності став реальною рушійною силою системних перетворень та реформ як у КПІ, так і в освітньо-науковій сфері країни. Стратегія розвитку міжнародного співробітництва університету окреслена у "Програмі розвитку міжнародної діяльності". Її суть полягає в тому, що метою міжнародної діяльності на період до 2017 року є забезпечення в освітній, науковій, інноваційній та інших видах діяльності університету рівня провідних вищих навчальних закладів Європи і світу на основі використання світового досвіду та через інтеграцію НТУУ "КПІ" до європейського, міжнародного освітнього, наукового, інноваційного та інформаційного простору, підвищення конкурентоспроможності НТУУ "КПІ" на міжнародних ринках освітніх та науково-технічних послуг, підвищення міжнародного авторитету НТУУ "КПІ".

Для міжнародної діяльності КПІ переломним став 2004 рік, коли велика кількість міжнародних проектів і різноманітних заходів відбулася вперше. Уперше стартував міжнародний проект Євросоюзу в галузі комерціалізації науки: "Подолання розриву між університетами і бізнесом" (Joint European Project 2004 "Bridging the Gap Between University and Business") за участю представників технічних університетів Естонії, Іспанії, Нідерландів, Швеції та України. Японська агенція з міжнародного співробітництва (JICA), за участю Посольства Японії в Україні, організувала і провела перший у КПІ практичний захід – міжнародний семінар "Досвід Японії у сфері співробітництва наукової спільноти, промислового сектора і державних структур".

КПІ, Національний технічний університет України КПІ

За участю КПІ – за кордоном, в Чжецзянському університеті в Китаї – відкрито Китайсько-український центр високих технологій, ініціатива створення якого протягом п'яти років виходила з КПІ і була підтримана міністром цивільної авіації, випускником КПІ 1956 року Лю Цзень Феном, Міністерством освіти КНР та урядом України на рівні міністрів освіти С.М.Ніколаєнка та В.Г.Кременя. За заявою китайської сторони, було визначено, що центр на 80 % працюватиме спільно з ученими КПІ. У КПІ створена Українська частина Китайсько-українського центру високих технологій, яка на сьогодні вже стала науково-організаційним ядром реалізації спільних інноваційних проектів за напрямами: енергетика і енергозбереження, машинобудування, в тому числі – авіаційно-космічне, хімія і хімічне машинобудування, матеріалознавство і лазерні технології.

Уперше в КПІ стартував проект технічного співробітництва Японської агенції міжнародного співробітництва (JICA), яким передбачено кошти на придбання обладнання, створення Українсько-японського центру для подальшого сприяння економічному зростанню України та українсько-японському співробітництву.

Уперше за роки незалежності університет отримав кошти з державного бюджету України: 600 тис. грн на проектування корпусу Українсько-японського центру, що діє в структурі КПІ, в бюджеті на 2006 р. на його будівництво виділено 2950 тис. грн.

Уперше в Україні на базі КПІ створено центри ЮНІДО: інформаційний центр з технологічного передбачення в Інституті прикладного системного аналізу (ІПСА) та Центр чистих технологій, що також сприяє посиленню зв'язків з промисловою сферою України та реалізаціям ідей комерціалізації науки.

Міжуніверситетське співробітництво набуло нової якості. Протягом 1990–2005 років університет здійснив кроки до відновлення зв'язків – традиційно сильних у минулому – з технічними університетами, науковою і промисловою сферами Росії. На базі НТУУ "КПІ" діє українська філія "Фонду Алфьорова", російсько-українська програма "Нанофізика і наноелектроніка", VI Міжнародний українсько-російський семінар якої відбувся на базі КПІ у вересні 2005 року.

Спільно з фондом "Телемедицина" (Росія) міжуніверситетський медико-інженерний факультет, приладобудівний факультет, радіотехнічний факультет, факультет електроніки провели у 2005 році міжнародний симпозіум "Актуальні проблеми біомедичної інженерії".

Почали реалізовуватися угоди з Московським державним технічним університетом ім. М.Е.Баумана, Санкт-Петербурзьким технічним університетом, Новочеркаським політехнічним, Московським хіміко-технологічним університетом ім. Д.І.Менделєєва, з Асоціацією технічних університетів Росії, укладено угоди з Московським інститутом сталі та сплавів і Московським державним університетом друку, який очолює ректор професор О.М.Циганенко – почесний доктор КПІ.

У рамках проекту ЮНЕСКО "Дистанційна освіта: організація, підготовка кадрів, технології навчання та інформаційно-аналітичне забезпечення" розгорнулася співпраця з Інститутом ЮНЕСКО з інформаційних технологій в освіті (м. Москва) в галузі дистанційного навчання.

В конкурсі ЮНЕСКО за Міжнародною програмою з фундаментальних наук (IBSP) на період 2006–2007 років отримав підтримку ЮНЕСКО проект НТУУ "КПІ" "Міжнародний центр вдосконалення доуніверситетської підготовки". КПІ виграв грант ЮНЕСКО "Технічна та методологічна підтримка навчальної програми з менеджменту міжнародних проектів" – "Менеджменту міжнародної сфери ВНЗ" і спільно з факультетом менеджменту та маркетингу підготовлена перша група таких фахівців в Інституті післядипломної освіти.

Серед нових напрямів, що характеризують міжнародну діяльність університету сьогодні, – вихід ряду факультетів та інститутів на новий рівень організації міжнародної діяльності.

У 2005 році на факультетах створені спільні з міжнародними організаціями структури. Серед них такі:

1. Спільний (Видавничо-поліграфічний інститут з фірмою Гейдельберг) навчально-виробничий центр.

2. IDЕLAB – Спільна (Міжнародний університет фінансів, Факультет менеджменту та маркетингу та Університет Малардален, Швеція) "Банк-лабораторія студентських ідей для впровадження в промисловості".

3. Спільний (факультет біотехнології і біотехніки і ряд американських університетів – Корнельський університет, Університет Колорадо та ін.) навчально-науковий міжнародний біотехнологічний центр.

4. Згідно з трьохсторонньою угодою з ПРООН, Польсько-японським інститутом інформаційних технологій (ПЯІІТ) на кафедрі спеціалізованих комп'ютерних систем створено спільний навчальний центр електронної освіти – "НТУУ-Ц". При цьому ПЯІІТ сприяє передачі київським політехнікам японських інформаційних технологій в освіті, а ПРООН надає центру електронної освіти необхідне обладнання та фінансову підтримку.

КПІ шляхом Болонських ініціатив, учені КПІ, ЮНІДО

Підрозділи університету вийшли на новий рівень міжнародної діяльності. Факультетом електроенерготехніки та автоматики та факультетом електроніки спільно зі Стокгольмським Королівським технологічним інститутом (Швеція), Політехнічним університетом Каталонії (Іспанія), Талліннським технологічним університетом (Естонія) виконаний TEMPUS проект "Розширення академічної мобільності між Європейською Співдружністю та Україною". Його реалізація дозволила сформувати на факультеті критичну масу кадрового потенціалу, яка забезпечує якісно новий рівень міжнародної діяльності, готує нові європейські проекти подальшого реформування факультету до європейського зразка.

Факультет авіаційних і космічних систем активно працює над представленням проектів "мікросупутник" та "безпілотний літак" в країнах Латинської Америки (Бразилії), Південно-Східної Азії (Брунеї, Сінгапурі, Малайзії), в Південно-Африканській Республіці.

Видавничо-поліграфічний інститут відповідно до трьохсторонньої угоди про співпрацю з Московським державним університетом друку та Бергським технічним університетом (м.Вупперталь, Німеччина), вийшов на промислові кола європейської поліграфічної індустрії. Як результат – фірма "Гейдельберг" передала поліграфічне обладнання на 170 тис. євро та 100 примірників (вартістю 5 тис. євро) фундаментальної монографії "Енциклопедія друкарських процесів і систем" відомого фахівця в поліграфії д-ра проф. Гельмута Кіппхана (ФРН).

Реформування міжнародного напрямку університету здійснюється відповідно до тенденцій розвитку провідних університетів світу. Реалізуються інституціональні проекти, тобто такі, які запроваджують нові відносини, нові громадські інститути, нові елементи нормативної бази, такі що змінюють обличчя університету, впливають на реформування університету на системному рівні.

Значущим є залучення значних коштів (у 2006 році – близько 1 млн дол.), проте можливість здійснити кроки щодо реформування університету саме через міжнародні проекти, на нашу думку, є більш важливою. У 2006 році стартував 5-річний проект міжнародної технічної допомоги Україні з боку Уряду Японії "Українсько-Японський центр" в обсязі 3 млн дол., який відкрив нові перспективи співпраці з Японією для всіх факультетів та інститутів.

У напрямку руху до моделі дослідницького університету і реальних дій в "трикутнику знань": освіта – дослідження – інновації університет зробив кроки щодо оволодіння алгоритмами міжнародного трансферу технологій, які здійснювали через Українську частину Китайсько- Українського центру високих технологій при Чжецзянському університеті та через науковий парк "Київська політехніка".

Введення в дію Центру суперкомп'ютерних досліджень – нового потужного "серця" системи URAN – дозволило розпочати великі міждисциплінарні міжнародні наукові проекти, співпрацю з національними телекомунікаційними системами Молдови, Болгарії, країн Балтії і Скандинавії (зокрема, в рамках проекту "Baltic-Grid").

Розроблена Програма міжнародної діяльності НТУУ "КПІ" при умові обов'язкової рівнозначної вагомої участі всіх структурних підрозділів у її реалізації буде виконана.

Отже, на даний час у розвитку міжнародного співробітництва наявні складні моменти, багато невирішених завдань і невикористаних можливостей порівняно і з університетами України, і з кращими університетами світу. Керівництво університету працює над створенням середовища, сприятливого для розбудови міжнародної діяльності і формування менеджерів-міжнародників.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!