Вступ до романського мовознавства, як навчальна дисципліна

Вступ до романського мовознавства вивчає будову складної системи романських мов і відомості про їх функціонування в суспільстві, співвідношення романських мов з іншими явищами людської культури, їх походження та історію і т.п.

Навчальна дисципліна Вступ до романського мовознавства присвячена головним чином питанням порівняльно-історичного вивчення романських мов, проблемі походження романських мов з латині, порівняльно-історичній фонетиці і морфології романських мов.

Загальна мета курсу – сформувати понятійно-термінологічну базу, необхідну для вивчення приватних лінгвістичних дисциплін.

Крім того, переслідується і практична мета: навчити студентів відрізняти романські мови один від одного і, володіючи однією романською мовою, навчитися читати і розбирати прості тексти на всіх інших романських мовах.

Конкретні завдання курсу:

- набуття студентами базових знань з проблем походження романських мов та їх внутрішньої структури;

- осмислення специфіки романської мовної групи як суспільного явища, розгляд основних її функцій;

- ознайомлення з існуючими лінгвістичними теоріями і концепціями;

- висвітлення уявлень про багаторівневу структуру романських мов: фонетики і фонології, лексики і фразеології, словотвору і граматики (морфології і синтаксису);

- знайомство з існуючими принципами систематизації романських мов.

В результаті освоєння дисципліни студент повинен:

- вміти демонструвати знання явищ, що характеризують систему романських мов;

- освоїти і вміти застосовувати лінгвістичну термінологію;

- володіти методикою лінгвістичного аналізу, вміти використовувати різні методи мовознавства;

- представляти співвідношення романських мов на лінгвістичній карті світу.

Романська група мов об'єднана спільним предком – латиною, латинською мовою. Тому група так і називається «романська» від слів Рим, римський. Романські мови утворилися з місцевих діалектів латинської мови. Це приблизно як російська, українська і білоруська – на кшталт різні мови, але щось спільне є. На романських мовах говорять французи, іспанці, італійці, португальці, каталонці (Іспанія), ретороманці (Італія, Швейцарія), румуни і молдавани.

Романські мови походять від "народної латини" при взаємодії з "варварськими" (кельтськими, німецькими, слов'янськими, іберійським) мовами. Синтетичний лад трансформувався в аналітичний, з'явилися артиклі.

Виникнення романських мов і їх протиставлення латині відноситься до 8 - початку 9 ст. Однак структурне відокремлення від латині і один від одного почалося значно раніше. Перші писемні пам'ятки романської мови – італійські "Веронська загадка" 8 ст. і "Позови монастиря Монтекассино" 10 ст., французькі "Страсбурзькі клятви» 842 р. і "Кантилена про Св. Евлалія" 9 ст., іспанські Глосси монастирів Сан Мільян і Силос 10 ст. – вже містять чітко виражені фонетичні та граматичні риси, характерні, відповідно, для італійської, французької та іспанської мов (тобто VIII-X століття, коли слов'янські мови були ще мало диференційовані).

Сьогодні число людей, які розмовляють романськими мовами – приблизно 550 мільйонів чоловік (з них близько 450 млн. – розмовляють іспанською і португальською).

Таким чином, курс Вступ до романського мовознавства є актуальним на сьогоднішній день і націлений надати студентам знання і розуміння: загальної теорії мови і підходів до аналізу мовних фактів і явищ та місця, структурно-функціональних, стилістичних, лексико-семантичних, семантико-синтаксичних і когнітивно-прагматичних особливостей романських мов.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!