Релігієзнавство, як навчальна дисципліна

Дана дисципліна дає уявлення про релігійний досвід людства, різноманіття існуючих у світі релігійних традицій.

Освоєння дисципліни покликане допомогти студентам оволодіти однією з найважливіших галузей світової та вітчизняної культури, здійснити вільне і свідоме самовизначення у світоглядній позиції, сформувати у них толерантне ставлення до людей різних релігійних переконань і неприйняття будь-яких форм релігійного екстремізму.

Заняття з дисципліни спрямовані на ознайомлення студентів з різними концепціями походження і сутності феномену релігії; розкриття змісту релігії, її структури та функції в житті людини і суспільства в цілому; вивчення світових та деяких найвідоміших національних релігій, включаючи розгляд їх історичної еволюції, догматичного віровчення, особливостей богослужбового культу, поділу на різні течії і напрямки.

В процесі освоєння дисципліни передбачається вирішити наступні завдання:

1) дати уявлення про різні підходи до релігії (теологічних, філософських, соціологічних, психологічних);

2) вказати основні характеристики релігії, що відрізняють її від інших видів світогляду; дати уявлення про класифікацію типів релігій у відповідності з їх уявленнями про божество (політеїзм, монотеїзм, пантеїзм);

3) розглянути структуру релігії та охарактеризувати її складові елементи; розкрити значення та зміст таких понять, як «релігійна свідомість» «релігійна віра», «догматичне вчення», «священні тексти», «культ», «обряд», «канон»;

4) охарактеризувати типи релігійних організацій (релігійна група, секта, церква, деномінація), показати значення духовенства як соціального інституту;

5) ознайомити з існуючими в науці гіпотезами походження релігії, дати уявлення про релігійні вірування первісної людини, пояснити значення понять: «тотемізм», «табу», «магія», «анімізм», «фетишизм»;

6) дати уявлення про найбільш відомих і значущих для світової культури національних релігійних традицій (релігії Стародавнього Єгипту і Месопотамії; індуїзм; релігії Стародавньої Греції та Риму; культи предків, Неба, даосизм і конфуціанство в Китаї; релігії Стародавньої Греції та Риму; зороастризм в Персії; іудаїзм);

7) дати уявлення про великі світові релігії (буддизм, християнство, іслам), розглянути їх походження, етапи історичної еволюції, основні риси віровчення і богослужіння, особливості канонічного права, охарактеризувати існуючі в рамках цих релігій найбільші конфесії, деномінації та секти;

8) проаналізувати феномен «нових релігійних рухів» (НРР), показати їх специфіку в порівнянні з традиційними релігіями, виявити причини популярності НРР у сучасному світі, дати класифікацію цих рухів, описати більш детально найбільші з них;

9) охарактеризувати історичні і сучасні моделі церковно-державних відносин (теократія, цезаропапізм, конфесійна держава, світська держава), дати короткий огляд еволюції вітчизняної релігійної політики і законодавства від хрещення Русі до сучасного етапу; порівняти український досвід регулювання релігійних відносин з досвідом провідних зарубіжних країн.

Для успішного опанування дисципліни студент повинен мати базовий рівень знань з дисциплін «Історія», «Філософія», «Культурологія».

Дисципліна «Релігієзнавство» має зв'язки з дисциплінами «Соціологія», «Теорія держави і права», «Історія вітчизняного держави і права», «Історія держави і права зарубіжних країн», «Кримінологія», «Кримінальне право».

У даній програмі зроблена спроба систематизувати й осмислити наявний фактичний матеріал з історії релігій та їх сучасного стану, а також теоретичні концепції провідних світових та вітчизняних дослідників релігії з метою загальнокультурної підготовки студентів та їх подальшої професійної самореалізації.

У результаті освоєння дисципліни студент повинен:

-- Знати:

- найменування світових релігій і їх основних відгалужень, найбільших історичних національних релігій і нових релігійних рухів;

- понятійно-категоріальний апарат сучасної релігієзнавчої науки, терміни, що позначають базові елементи релігійного світогляду і внутрішнього устрою релігійних організацій;

- основні наукові концепції щодо сутності релігії та її походження;

- найважливіші характерні риси релігійного світогляду та його відмінності від нерелігійного;

- історію розвитку релігійних вірувань людства від первісних культів до великих світових релігій;

- особливості найбільш відомих релігій народів давнини і існуючих нині найбільших національних релігійних традицій (іудаїзм, індуїзм та ін.);

- основні етапи історичної еволюції, базові віроповчальні положення і специфіку богослужбового культу світових релігій (буддизму, християнства, ісламу), особливості існуючих в рамках цих релігій найбільших конфесій, церков і деномінацій;

- основні відмінні риси нових релігійних рухів XX – початку XXI ст.;

- класифікацію та основні ознаки типів конфесійно-державних відносин;

- особливості релігійної політики і релігійного законодавства України і провідних зарубіжних країн.

-- Вміти:

- грамотно вживати релігієзнавчу термінологію та базові поняття, що відносяться до внутрішньої релігійної (теологічної) сфери;

- аргументовано висловлювати власну точку зору з приводу існуючих наукових, філософських і теологічних підходів до релігії, а також концепцій її походження;

- розуміти роль і місце релігії в житті суспільства, її значення для формування моральних орієнтирів особистості, культурних цінностей, національних традицій і державно-правових інститутів;

- орієнтуватися у релігійній історії людства і різноманітті сучасних релігійних напрямків;

- пояснювати значення елементів та предметів релігійного культу, розуміти основні принципи пристрою релігійних організацій;

- розбиратися у вітчизняному законодавстві про свободу совісті і релігійних об'єднаннях;

- аналізувати і зіставляти вітчизняний і закордонний досвід в області правового регулювання релігійної сфери життя та державно-конфесійних відносин.

-- Володіти:

- термінологічним апаратом сучасної релігієзнавчої науки;

- поняттями, що становлять основу теологічних доктрин світових релігій, що позначають найважливіші елементи богослужбового культу і внутрішнього устрою релігійних організацій;

- методами наукового аналізу та наукової класифікації релігійних рухів та явищ релігійного життя;

- навичками юридичного аналізу та правової оцінки різних аспектів діяльності релігійних організацій та їх взаємовідносин з державою.

Свої роботи дослідженню дисципліни присвятили такі вчені: Бажан Т.А., Рогалевич Н., Торгашов Г.А., Яблоков І.Н. та ін.

Отже, якщо Вам не вистачає часу, і необхідно замовити дипломну роботу чи статтю з курсу «Релігієзнавство» пишіть у компанію ІЦ «KURSOVIKS». Ми радо Вам надамо допомогу в цьому.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!