Лінгвокраїнознавство, як навчальна дисципліна

Лінгвокраїнознавство – це навчальна дисципліна, яка як аспект практичного курсу іноземної мови і теоретичного курсу методики його викладання реалізує практику відбору і презентації в процесі вивчення нерідної мови відомостей про національно-культурну специфіку мовного спілкування з метою забезпечення комунікативної компетенції студентів, які вивчають цю мову.

Мета курсу Лінгвокраїнознавство – оволодіння студентами прийомами аналізу тієї чи іншої мови з метою виявлення в ній і трансляції національно-культурної семантики, а також прийомами введення, закріплення і активізації, специфічних для даної мови та культури одиниць і країнознавчих текстів.

Завдання курсу Лінгвокраїнознавство:

- ознайомлення студентів з основними аспектами лінгвокраїнознавчої теорії;

- ознайомлення студентів з проблемою міжкультурної комунікації;

- допомога студентам в оволодінні інформацією, що вивчається на соціокультурному рівні.

В сфері культурно-мовної адаптації завдання вивчення Лінгвокраїнознавства вирішують проблеми міжкультурної комунікації, які пов'язані з відмінностями ментальності, традицій, релігій.

Відповідно до поставленої мети курс ділиться на три розділи:

І. «Проблема «людина - мова - культура»: теоретичні питання»;

ІІ. «Слово як основний предмет лінгвокраїнознавства»;

ІІІ. «Національно-культурна семантика мовних одиниць».

Курс Лінгвокраїнознавства сприяє комплексній реалізації цілей навчання іноземної мови (виховної, загальноосвітньої, професійної та практичної) і ставить завдання познайомити студентів з основними концепціями, реаліями і термінами країнознавства і лінгвокраїнознавства; створити історико-соціокультурну базу знань про історичний розвиток культурної спадщини країни; сформувати власний стиль іншомовної і соціокультурної поведінки, а також прищепити інтерес і повагу до культурних і соціальних традицій інших народів для реалізації адекватного спілкування і взаєморозуміння представників різних культур.

В результаті освоєння дисципліни студенти повинні:

-- Знати:

- основні напрямки в становленні і розвитку лінгвокраїнознавства як науки;

- природу кумулятивної функції мови, теоретичні питання зв'язку мови і культури;

- типологію лексики і фразеології (в тому числі лексики фонової і безеквівалентної);

- особливості змісту і структури лінгвокраїнознавчих словників.

-- Вміти:

- давати лінгвокраїнознавчий коментар окремих лексем та текстів, зіставляти семантичні структури слів різних мов.

Для вивчення дисципліни Лінгвокраїнознавство необхідні знання та вміння, сформовані в процесі вивчення попередніх дисциплін: «Практика усного та писемного мовлення», «Стилістика», «Лексикологія»; дисциплін за вибором «Історія країни, що вивчається»/ « Історичні та культурні зв'язки з країнами мова яких вивчається».

Освоєння дисципліни Лінгвокраїнознавство є необхідною основою для вивчення варіативної частини професійного циклу «Практикум з культури мовного спілкування», проходження педагогічної практики.

Таким чином, дисципліна Лінгвокраїнознавство націлена на підвищення загальної мотивації студентів, на розвиток у них пізнавальної активності, уяви, самодисципліни, на вивчення мовних реалій з країнознавчою спрямованістю, основних етапів історії країни, що вивчається, пам'яток культури, що збереглися на її території, мовних реалій, пов'язаних з найважливішими історичними подіями, культурно-історичними та соціальними асоціаціями і, в кінцевому підсумку, на забезпечення комунікативної компетенції при міжкультурній комунікації через вивчення вираженої в мові національної культури.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!