Історія іспанської мови, як начальна дисципліна

Іспанська мова, по іншому відома як "Кастеллано", в Іспанії, поширена по всій земній кулі. Будучи третьою з найбільшою кількістю носіїв мови, іспанська є рідною мовою приблизно 330 мільйонів чоловік в 21 країнах. Мова Сервантеса, Пікассо і Гарсіа Маркеса друга світова мова як засіб міжнаціонального спілкування, а третя як міжнародна мова політики, економіки та культури.

Предметом Історії іспанської мови як навчальної дисципліни є систематичний виклад розвитку мови з найдавніших часів його існування до наших днів.

Метою навчальної дисципліни «Історія іспанської мови» є формування у студентів наукових уявлень про закономірності розвитку іспанської мови і наступності мовних явищ.

Завдання курсу полягає в тому, щоб на основі всебічного вивчення історичних процесів в системі іспанської мови, історичних змін ладу іспанської мови (історична фонетика, історична граматика, історична лексикологія) дати загальну характеристику тенденцій розвитку іспанської мови, показати системний характер змін.

Процес вивчення дисципліни спрямований на формування наступних компетенцій:

- здатний орієнтуватися в наукових компетенціях, що пояснюють різноманіття підходів до інтерпретації мовних явищ з метою розуміння сутності явищ і процесів в мові;

- здатний виділяти форму, зміст і функцію мовної одиниці, визначати тотожність її з іншими одиницями мови.

Освітні результати:

-- Знати:

- місце, історичну роль, перспективи історичного розвитку і сучасний стан мови, що вивчається;

- основні закономірності в розвитку мови.

-- Вміти:

- співвідносити понятійний апарат широкого спектру дисциплін з реальними фактами мови;

- проводити аналіз фактичного мовного матеріалу;

- аналізувати мовні явища в синхронії і діахронії;

- пояснювати конкретну мовну форму з точки зору її історичного походження і розвитку.

-- Володіти:

- системою уявлень про сучасну будову лінгвістики; завданнями і методами її розділів;

- взаємозв'язку загального мовознавства і досліджуваних приватних мовознавчих дисциплін;

- навичками використання загальних методів лінгвістики для опису і аналізу конкретних форм і конструкцій мови.

Практична цінність цієї науки розкривається через встановлення загальних закономірностей мовного розвитку, в можливості розшифровки стародавніх текстів, що в ряді випадків має колосальне значення для сучасної науки і техніки. Історико-лінгвістичний аналіз географічних назв дозволяє встановити, які племена і в який хронологічній послідовності проживали на даній території. Етимологічний аналіз слів сприяє виявлення національно-соціальної структури суспільства.

Історія мови тісно пов'язана з іншими лінгвістичними дисциплінами, що вивчають сучасну іспанську мову - теоретичною фонетикою, граматикою, лексикологією.

Таким чином, знання історії мови є невід'ємною складовою частиною в теоретичній підготовці кваліфікованого викладача іспанської мови. Спеціаліст з вищою філологічною освітою, безсумнівно, повинен мати всебічне уявлення про предмет свого вивчення – іспанську мову, чітко уявляти собі її витоки, фактори, що вплинули на її розвиток, вміти пояснювати явища сучасної іспанської мови з точки зору історичних змін.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!