Історія економіки та економічної думки, як навчальна дисципліна

Дисципліна «Історія економіки та економічної думки» утворилися при з'єднанні двох наук, які ще не так давно читалися в університеті окремо: економічної історії та теорії економічних вчень.

Як самостійна наука, теорія економіки з'явилася у другій половині ХІХ ст., виділившись з політичної економіки, а на рубежі ХІХ – ХХ ст. стала викладатися в європейських університетах і, що цікаво, передусім у тих, які готували менеджерів, управлінців для реальної економіки, яка в той час гостро потребувала реформування, а потім в інших привілейованих навчальних закладах. І сьогодні вона викладається в Західній Європі як самостійна дисципліна.

Метою курсу «Історія економіки та економічної думки» є вивчення сучасних економічних знань, що відображають тривалий історичний шлях формування економічної науки, який ніколи не був прямолінійним процесом.

Предметом оволодіння предмету «Історія економіки та економічної думки» є:

— дослідження загальних і локальних закономірностей формування і становлення світової економіки;

— вивчення історичного процесу становлення, формування і зміни важливих економічних ідей, учених різних історичних періодів.

Завданнями предмету є:

1) аналіз важливих історичних фактів і процесів, що окреслюють формування і розвиток господарств держав Східної та Європейської цивілізацій;

2) становлення комплексного уявлення про розвиток економічної науки на базі розуміння особливостей і загальної логіки формування світової економічної думки;

3) аналіз економічних процесів і їх віддзеркалення в економічній думці на різноманітних періодах розвитку людської цивілізації;

4) оволодіння категоріальним апаратом дослідження історичного становлення господарства;

5) дослідження взаємозалежності, наступності, розбіжності економічних вчень, поглиблення знань з економічної теорії та інших економічних курсів;

6) виявлення взаємозв'язку та наступності економічної політики країн з теоретичними положеннями минулого і сучасності.

Структура історії економіки складна, охоплює в себе такі напрямки вивчення зі своїми об'єктами:

I. Напрям – економічний аспект соціально-економічної історії світу в цілому, її регіонів і окремих держав.

Об’єкти вивчення в цьому напрямку:

1) економічні причини і наслідки різних історичних подій;

2) економічна психологія соціальних груп.

II. Напрямок – історія народного господарства.

Об’єкти вивчення в цьому напрямку:

1) господарська історія світу, регіонів, держав:

2) історія форм виробництва матеріальних благ;

3) історія галузі народного господарства;

4) історія певних економічних процесів (наприклад, кооперування, індустріалізація, урбанізація, приватизація, роздержавлення і т. д.);

5) історія економічних інститутів (наприклад, історія ціноутворення, історія кредиту тощо);

6) історія господарських механізмів.

Сьогодні, світова економіка ще не представляє єдиного цілого, хоча такі тенденції, особливо на регіональному рівні (наприклад, економічна, а й політична інтеграція Європи), ще дуже відчутні.

В основу класифікації держав, які включені в структуру світової економіки можна покласти різні критерії, і систематизувати країни відповідно з ними. Зважаючи на це, таким критерієм буде рівень становлення економіки держави і ступінь її участі в управлінні.

Відповідно до цього критерію країни, що включені в систему світової економіки, з деякою часткою умовності, можна розділити на чотири угруповання (звичайно, якщо використовувати більш детальну класифікацію, угруповань буде більше):

- Перша група держав: це країни сучасного монополістичного капіталізму з високорозвиненою регульованою економікою. Ці країни, в основному, входять в світову організацію, сформовану після Другої світової війни європейськими державами для допомоги один одному – ОЕСР (організації економічного співробітництва і розвитку). Лідерами цієї групи країн, а також всієї світової економіки є: США, Японія, Німеччина, Франція, Великобританія, Канада, Італія. Ці країни входять у неформальне угруповання, так звану «велику вісімку». Правда, за минулі два роки, а особливо з осені 2008 (тобто з початку світової фінансової кризи) все більше у міжнародній економіці зростає роль більш широкого угруповання країн – так званої «великої двадцятки», куди окрім країн «великої вісімки» включені інші розвинені економіки світу, в т. ч. країни групи БРІК та інші.

Звичайно, крім «великої сімки» у першу групу входять такі, наприклад держави як Іспанія, Португалія, Скандинавські країни, Швейцарія, Бенілюкс, Греція та інші (близько 2-х десятків країн).

Плідний інтерес для оволодіння у предметі «Історія економіки та економічної думки» представляють найбільш розвинуті економіки: США, Німеччина, Японія, Франція, велика Британія і т. д.

- Друга група країн – їх називають країнами «третього світу». Це 126 країн – найбільша група з нашої класифікації. Всі країни, що включені в цю групу в минулому були колоніями, напівколоніями або просто залежними.

У 60-ті роки ХХ ст. більшість цих країн звільнилася від колоніальної залежності, проте, багато в економічній залежності від колишніх метрополій, а значить, певною мірою, і в політичній.

Свою увагу формуванню та становленню курсу приділяли такі науковці: Ядгаров Я. С., Титова Н. Є., Уперенко М. О., Кузнєцов Е. А., Парієнко Г. К. та ін.

Отже, якщо Вам необхідно замовити курсову роботу чи магістерську з курсу «Історія економіки та економічної думки» звертайтесь у компанію ІЦ «KURSOVIKS». Колектив висококваліфікованих спеціалістів Вам швидко та за помірну ціну допоможе у цьому.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!