Дії студента у разі видалення його з заняття

Часто задаємося запитанням, наскільки правомірними є дії викладача по видаленню студента із аудиторії де проходить чи то лекційне, чи то практичне зайняття в силу різних обставин, наприклад, перешіптування студентів між собою, певні суперечності у поглядах з викладачем, що переростають у конфлікт, порушення дисципліни будь-яким чином, списування під час контрольної (модульної) роботи, гра на планшеті, телефоні та інші дії.

Викладацький склад, їхнє ставлення до власного предмета різняться, так само як і вирізняються ситуації, що виникають у процесі навчання. Посилаючись на статтю 53 Конституції України, кожен має право на здобуття освіти. Крім того, відповідно до статті 13 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права Конституція визнає право на освіту за кожною людиною, незалежно від її статі, раси, національності, соціального і майнового стану, роду та характеру занять, світоглядних переконань, належності до партій, ставлення до релігії, стану здоров'я та інших обставин.

Тому давайте розглянемо певні приклади і наступні дії студента. Перш за все, поговоримо про порушення студентом навчальної дисципліни. Дане поняття є суб’єктивним, оскільки жодних приписів у нормативно-правових актах щодо повного визначення не знаходимо. Під таким можемо розуміти, як відволікання іншого студента (інших студентів) від навчального процесу, так і перешкоджання проведенню практичного заняття викладачеві внаслідок гучних висловлювань, сміху, розмов із іншими студентами. Багато викладачів попереджають на першому – другому практичному чи лекційному занятті про вимкнення звуку на мобільному телефоні, інших пристроях, оскільки студент буде видалений із аудиторії за непослух.

Щодо нашого посилання на статтю Конституції України, варто зазначити, що дійсно студент – порушник має право на освіту, проте так само це право наявне і у решти студентів, яким порушник заважає. Тому однозначної відповіді ні в законодавчих актах, ні в поглядах правників не знаходимо щодо правомірності чи неправомірності дій викладача у разі наявності ситуації з порушення студентами дисципліни. Саме тому, можемо говорити про варіативність ситуацій та як наслідок необхідність їхнього зазначення у внутрішніх актах вищих навчальних закладів. Наприклад, посилаючись на Кодекс студента, Черкаського факультету Національного університету "Одеська юридична академія" бачимо положення про те, що викладач може видалити студента із практичного чи лекційного заняття, у випадку порушення студентом дисципліни, що призвело до перешкоджання викладачеві працювати з групою. У даному разі не варто сперечатися із викладачем щодо видалення. Всю суперечну ситуацію можна вирішити після заняття. Якщо студент справді винен в порушенні дисципліни, він має тактовно вибачитися за свою поведінку.

Проте з іншого боку ми проаналізували у декількох нормативних актах ВНЗ розроблені на основі Закону «Про вищу освіту» студентські обов’язки та санкції за їх недотримання чи неналежне дотримання. Узагальнивши приписи, можна виокремити ряд наступних обов’язків студента, які безпосередньо стосуються нашої теми. Студенти повинні дотримуватися вимог законодавства. внутрішніх нормативних актів закладу, правил внутрішнього розпорядку навчального закладу; дотримуватися моральних, етичних норм. Якщо має місце порушення встановлених норм, то на студента може бути накладено наступні види стягнень, а саме догана та відрахування з Університету.

Як бачимо, такого заходу стягнення, як видалення із заняття внаслідок порушення навчальної дисципліни не передбачено. Тому, в такому випадку про його правомірність говорити не можна. Порушення навчальної дисципліни студентом може стати причиною написання на нього докладної з боку викладача, і вже деканат буде застосовувати відповідні заходи впливу. Крім того, деякі правозахисники у освітній сфері мають переконання, що видалення студента із навчального заняття може бути навіть більш несприятливим для викладача, ніж для студента, адже в такому випадку, студентська скарга на дії викладача, може слугувати причиною винесення догани викладачеві.

Щодо списування на екзамені, під час модуля та інших робіт перевірки студентських знань, то частіше всього позиція викладача полягає у недопущенні таких дій з боку студентів. Студент попереджається про те, що у разі списування він буде видалений із заняття, і скористається своїм правом написати контрольну роботу вже на перескладанні. В даному випадку дії викладача не можна назвати неправомірними, як і у попередньому випадку, жодних законодавчо закріплених норм даного правила немає. Проте хочемо поділитися з Вами цікавими фактами із інших країн, де списування – визнається злочином. Так. наприклад, у 2013 році стався випадок в Гарвардському університеті, коли, перевіривши письмові іспити, було виявлено що частина робіт були списані. Рішення ради університету виявилося дуже жорстким: усіх шістдесятьох студентів, викритих у "несамостійності", негайно відрахували. Списування — це шахрайство, за яке належить серйозне покарання. Така принципова позиція університетської ради. Інший випадок, мав місце трішки давніше, точніше у 2011 році, списуючи на іспиті дев’ятнадцяти річний студент навіть не підозрював, що такі його дії можуть обернутися для нього арештом. Яким чином справа розгорнулася надалі відомості надані не були. проте за думками експертів у сфері права студенту могло загрожувати навіть до трьох років позбавлення волі. Тому відношення до списування не лише у викладачів, а навіть у керівництва університету може бути досить жорстоке, адже необхідно випускати професіоналів своєї справи, тому мабуть відправлення на перескладання виступить надійним способом перевірки знань, так як відбуватиметься під контролем викладача.

Насамкінець варто зауважити, що дії викладача варто оцінювати в залежності від ситуації та нормативних приписів, виданих навчальним закладом.