Дії студента у разі вживання в його адресу з боку викладача нецензурної лексики

Проходячи коридорами навчальних закладів, можна чути різні розмови між студентами. Одні діляться з товаришами враженнями від проведеного практичного заняття, інші ведуть розмову на будь-яку вільну тему, треті знаходяться в стані обурення в силу певних обставин. Однією з причин такого обурення може виступити і зневага з боку викладача, що проявляється у вживанні останнім нецензурної лексики під час практичного заняття щодо певного студента.

Студенти звичайно не можуть пропустити  факт певних недоліків з боку викладача, адже викладач – це перш за все людина, яка володіє високою культурою мовлення. Ми звернулися до тлумачного словника, щоб зрозуміти саме поняття культура мови та мовлення, де дане поняття було розкрито в двох аспектах, перший з яких говорить про культуру як ідеал. Крім того, викладач вищого навчального закладу має не лише мати навики культури спілкування, а й постійно їх удосконалювати, як і будь-який фахівець, що реалізує очікування соціуму, виходячи на високий професійний та особистісний рівень. Саме тому викладач у студентів на підсвідомому рівня асоціюється з прототипом ідеального.

Така асоціація змушує студента замислитися над причинами вживання ненормативної лексики викладачами при спілкуванні зі студентами.

Проте така вимога до викладача це не лише бажання студентів, а прямий обов’язок викладачів, адже має місце закріплення у правилах внутрішнього розпорядку багатьох ВНЗ країни та Кодексах професійної етики викладачів.

Проаналізувавши численні Кодекси професійної етики викладача у ВНЗ України, ми виокремимо ті, які тісно стосуються нашої теми, так би мовити узагальнивши досвід різних вищих навчальних закладів створимо власний Кодекс. Спочатку розкриємо загальні вимога до викладача, а потім ті, що стосуються безпосередньо його відносин із студентами.

Так, до викладача поставлено наступні вимоги: комунікабельність, тобто вміння спілкуватися із людьми та пристосовування у спілкуванні до різних мовних ситуацій. Викладача виступає творцем справжнього морального клімату в колективі, є супротивником будь-яких проявів недисциплінованості, безкультурності та безвідповідальності. Викладач є взірцем зразкової поведінки та дисциплінованості. На кожного викладача покладено обов’язок поваги прав та свобод студентів відповідно до міжнародних правових норм, усвідомлюючи, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Викладач відповідає за фізичне, духовне, інтелектуальне та емоційне благополуччя студентів. На викладача покладено обов’язок створення  серед студентів атмосфери взаємної підтримки, допомоги, доброзичливості, плідної співпраці, постійного інтересу до отримання нових знань. Повага до студента, як особистості, організація виховного процесу на належному рівні – вагома запорука професіоналізму викладача.

 Важливими приписами Кодексів є те, що викладачі самостійно обирають стиль спілкування зі студентами, проте він має бути заснований на взаємоповазі.

Спілкуючись зі студентами і у всіх інших випадках викладач має проявляти ввічливість і коректність, ставитися до оточуючих з повагою. Він повинен знати і дотримуватися норм етикету у кожній окремій життєвій ситуації.

Прямо зазначено, що для викладача неприпустимо вживати нецензурні вирази, підвищувати голос на студента, давати студентам прізвиська, демонстративно спотворювати їхні імена та прізвища, робити в'їдливі зауваження студентам, публічно обговорювати особисте життя студентів або їхні особисті недоліки без їхньої згоди. Всі і дії визнаються приниженням особистої гідності студента, що, як ми вже зазначали попередньо є забороненим, і перш за все Основним Законом нашої Держави – Конституцією.

Що ж все таки можливо зробити, коли така негідна поведінка з боку викладача має місце: перш за все, хочемо послатися на норми Кодексу Законів про працю, де у п.3 ст. 41 наголошено, на вчиненні працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи. А це означає, що така діяльність тягне за собою несприятливі наслідки у вигляді звільнення з роботи. Коментар до Кодексу розкриває поняття аморального поступку, яким виступає суттєве порушення моральних норм, що справляє негативний вплив на здійснення працівником своїх виховних функцій. Крім того, варто зауважити. що не лише в стінах Вищого навчального закладу викладач зобов’язаний дотримуватися таких норм, а й будь-де. Таким чином, у випадку зневаги до студента, існує можливість повідомити про таке явище адміністрацію навчального закладу. Проступок працівника повинен бути доведений конкретними фактами. Адже, звільнення не може визнаватися правильним, якщо воно проведено лише внаслідок загального оцінювання поведінки працівника, не підтвердженої конкретними фактами.

Крім того, у посадових інструкціях зазначається, що  викладач, за неналежне виконання чи невиконання своїх професійних обов’язків несе відповідальність. В межах, визначених трудовим законодавством України, а за правопорушення, скоєні в процесі здійснення своєї діяльності - в межах, визначених адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством України.

Наука конфліктологія розглядає в межах власного предмету взаємовідносини викладач-студент, зазначаючи, що всі невдачі у взаємовідносинах зі студентами й у створенні конфліктних ситуацій викладач повинен вважати своїм власним прорахунком.